Идет загрузка документа (54 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Правил охраны труда при обработке и использовании алюминиевых и титановых сплавов

Министерство энергетики и угольной промышленности Украины
Приказ, Правила от 20.08.2014 № 579
действует с 30.09.2014

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

20.08.2014

м. Київ

N 579

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
08 вересня 2014 р. за N 1088/25865

Про затвердження Правил охорони праці під час оброблення і використання алюмінієвих і титанових сплавів

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року N 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час оброблення і використання алюмінієвих і титанових сплавів, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при обробленні і використанні алюмінієвих і титанових сплавів, затверджені ЦК профспілки робітників суднобудування у 1966 році (НПАОП 28.5-1.07-66).

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:

1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) внести його до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Міністр

Ю. Продан

ПОГОДЖЕНО:

 

Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

М. Ю. Бродський

Перший заступник Голови
Спільного представницького
органу сторони роботодавців
на національному рівні

О. Мірошниченко

Заступник Голови СПО
об'єднань профспілок

С. М. Кондрюк

Голова Державної інспекції
ядерного регулювання України

С. Божко

Голова Державної служби
України з надзвичайних ситуацій

С. Бочковський

Голова Держгірпромнагляду України

О. І. Хохотва

Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України

В. Акопян

Міністр охорони здоров'я України

О. Мусій

 

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ОБРОБЛЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ АЛЮМІНІЄВИХ І ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, діяльність яких пов'язана з обробленням і використанням алюмінієвих і титанових сплавів.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час технологічних процесів оброблення алюмінієвих і титанових сплавів та під час їх використання.

1.3. Ці Правила є обов'язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи, пов'язані з обробленням і використанням алюмінієвих і титанових сплавів.

II. Загальні вимоги

2.1. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року N 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за N 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).

2.2. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за N 1526/10125 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.21-04).

2.3. Роботодавець повинен опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

2.4. Роботодавець повинен розробити та затвердити інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за N 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

2.5. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113 (із змінами).

2.6. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.12-05).

2.7. Працівники, зайняті на роботах, що визначені у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.12-05), проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

2.8. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232.

2.9. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року N 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за N 51/260.

Піднімання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за N 194.

2.10. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за N 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за N 183/1208.

2.11. Роботодавець повинен організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442.

2.12. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.01-08).

2.13. Працівники, які виконують роботи під час оброблення і використання алюмінієвих і титанових сплавів, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 серпня 2008 року N 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за N 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).

2.14. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року N 761.

2.15. Роботодавець повинен забезпечити санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень відповідно до вимог Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 року N 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-2002), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), стандартів ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности", ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (з обмеженою сферою застосування - тільки в питанні гігієнічного нормування в галузі вібрації) (далі - ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008), ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.003-83).

2.16. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю санітарно-гігієнічного стану у цехах згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88), ГОСТ 12.4.012-83 "ССБТ. Вибрация. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. Технические требования", ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах", ГОСТ 12.1.023-80 "ССБТ. Шум. Методы установления значений шумовых характеристик стационарных машин", ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля" (далі - ГОСТ 12.1.006-84) та ДСН 3.3.6.096-2002.

2.17. Концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинна перевищувати граничнодопустимих рівнів, що наведені у ГОСТ 12.1.005-88.

2.18. Контроль за шкідливими речовинами у повітрі робочої зони проводиться згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005-88.

2.19. Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень під час оброблення і використання алюмінієвих і титанових сплавів повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

2.20. Працівники повинні бути забезпечені питною водою, яка відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" ДСанПіН 2.2.4-171-10, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747.

2.21. Утримання, експлуатація і обслуговування електроустановок повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

2.22. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93 "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования" (далі - ГОСТ 12.1.018-93). Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики згідно з вимогами ДСТУ 7237:2011 "Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту".

2.23. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам, установленим Технічним регламентом безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року N 35.

2.24. Роботодавець повинен забезпечити контроль за станом трубопроводів пари і гарячої води відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за N 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).

III. Вимоги охорони праці під час технологічних процесів

1. Загальні вимоги

1.1. Організація технологічних процесів, а також гігієнічні вимоги до виробничого обладнання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности".

1.2. Технологічні процеси необхідно розробляти на основі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги".

1.3. Технологічне обладнання та організація робочих місць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности", ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки", ДСТУ ГОСТ 12.2.061-2009 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам", ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.033-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования", ГОСТ 12.2.064-81 "ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности".

1.4. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.1.007-76).

1.5. Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин не повинно перевищувати 43° C згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14 лютого 2007 року N 71, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2007 року за N 197/13464 (із змінами).

2. Вимоги охорони праці під час механічної обробки

2.1. Для охолодження зони різання слід застосовувати змащувально-охолоджувальні рідини на водній основі (емульсії), мінеральні, рослинні масла та їх суміші.

2.2. Для охолодження зон свердління й розточування глибоких отворів допускається застосування змащувально-охолоджувальної рідини такого складу: сульфофрезол - 80 %, гас - до 15 %, олеїнова кислота - до 5 %.

2.3. Змащувально-охолоджувальні рідини повинні готуватися на підприємстві централізовано працівником, на якого покладено ці обов'язки, за рецептурою, що затверджується роботодавцем. Рідини слід піддавати аналізу на відповідність рецептурі.

Змащувально-охолоджувальні рідини при рециркуляції в зоні охолодження повинні безперервно піддаватися очищенню від дрібних стружок, тирси та інших забруднень.

На підприємстві, що застосовує змащувально-охолоджувальні рідини, повинен здійснюватися контроль за біостійкістю цих речовин не рідше 2 разів на десять днів.

2.4. Геометрія робочої частини різального інструменту, режим обробки та охолодження речовини повинні забезпечувати такий відвід тепла від зони різання, при якому температура стружки на виході не перевищує 150 - 200° C. Для попередження загоряння стружки працювати на подачах зі швидкістю менше 0,06 мм/об або при швидкості різання більше 100 м/хв забороняється.

2.5. У разі утворення в процесі обробки пилу, дрібної стружки, тирси на робочих місцях і обладнанні повинні встановлюватися місцеві відсмоктувачі.

2.6. Повітропроводи для відсмоктування пилу повинні мати:

гладкі внутрішні поверхні без кишень і заглиблень, де можливе накопичування пилу;

найменшу довжину і число перегинів з радіусами заокруглень не менше трьох діаметрів;

лючки для очищення;

заземлення для захисту від накопиченої статичної електрики.

3. Вимоги охорони праці під час нагрівання, термічної обробки та очищення поверхні металу

3.1. Подача, кантовка і прибирання заготовок у нагрівальних пристроях повинні бути механізовані.

3.2. Нагрівальні пристрої повинні мати прилади контролю за нагріванням. Підвищення температури нагріву вище зазначеної в технологічній інструкції до нагрівального пристрою забороняється у зв'язку з можливістю загоряння титану в нагрівальному пристрої.

3.3. При обробці в термічних печах, у соляних ваннах, при оксидуванні і лужно-кислотному травленні необхідно здійснювати заходи, що повністю виключають контакт нагрітих виробів з титанових сплавів із залізною окалиною.

3.4. Нагрівальне обладнання, призначене для виробів з титанових сплавів, не повинно використовуватися для сталевих виробів або після застосування для нагрівання сталевих виробів повинно піддаватися ретельному очищенню від сталевої окалини і шлаку.

3.5. Ванни і печі термічної і хіміко-термічної обробки повинні бути обладнані приладами аварійного відключення. Застосування селітрових ванн забороняється.

3.6. Ванни повинні мати укриття з відсмоктувачами шкідливих виділень. Для місцевого відсмоктування від ванн повинні застосовуватися двосторонні перекинуті або звичайні бортові відсмоктувачі. При ширині ванни більше 1 м слід встановлювати спеціальне укриття з таким розрахунком, щоб ширина відкритої поверхні розчину у ванні не перевищувала 0,9 м. Обсяги повітря, що відсмоктується (м3/год) від ванн, обладнаних бортовими відсмоктувачами, наведено в додатку до цих Правил.

3.7. Знежирення листів і заготовок органічними розчинниками повинно проводитися тільки при ефективно діючій припливно-витяжній вентиляції, яка відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

Незалежно від наявності вентиляції працівникам, які виконують роботи по знежиренню в закритих приміщеннях, повинні бути видані фільтруючі респіратори або шлангові протигази з подачею чистого повітря відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

3.8. Ванни для лужного оксидування повинні бути теплоізольовані. Завантаження у ванни і вивантаження з них деталей повинні бути механізовані. Будова, висота і розташування ванн повинні забезпечувати зручність і безпеку роботи на них.

3.9. Рівень розчину у ванні оксидування повинен бути не менше ніж на 30 мм нижче верхнього краю ванни.

3.10. Для попередження викиду розчину з ванн оксидування під час коригування та їх поповнення повинні застосовуватися спеціальні пристосування (трубки, що доходять до дна ванн, для подачі гарячої води, перфоровані відра для розчинення лугів, ковші з довгими ручками тощо).

3.11. До роботи на ваннах оксидування не допускаються працівники, які не пройшли спеціального навчання, не проінструктовані і не забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08.

3.12. Підключення до цехових трубопроводів захисного газу повинно проводитися через редуктор і ротаметр під керівництвом працівника, на якого покладено обов'язки чергового по обслуговуванню газопроводів.

Підключення до цехових трубопроводів захисного газу здійснюється під керівництвом працівника, відповідального за організацію безпечного виконання робіт на об'єкті (майстра).

3.13. Перед підключенням шлангів до трубопроводу працівник, на якого покладено обов'язки чергового по обслуговуванню газопроводів, повинен перевірити справність арматури і шлангів, що підключаються.

3.14. Контроль фактичного вмісту кисню в нижній зоні приміщення (шляхом газового аналізу), в якому проводиться зварювання в середовищі захисного газу (з відбором проб на рівні підлоги, в колодязі, траншеї або приямку), повинен проводитись не менше одного разу на тиждень.

3.15. Під час виконання зварювальних робіт в середовищі захисних газів у важкодоступних приміщеннях біля їх входу повинні встановлюватися знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року N 1262.

4. Вимоги охорони праці під час зварювання та різання сплавів

4.1. Підготовчі роботи із застосуванням знежирювальних рідин перед зварюванням виконуються відповідно до інструкцій з охорони праці, розроблених на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

Місця проведення зварювальних робіт повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння.

4.2. Зварювальні роботи проводяться відповідно до вимог Правил охорони праці під час зварювання металів, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 14 грудня 2012 року N 1425, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 січня 2013 року за N 63/22595.

4.3. При знежирюванні кромок металу під зварювання необхідно дотримуватись таких вимог:

зварникам видаються спеціальні небиткі флакони ємністю не більше 200 г з гумовою грушею для змочування тампонів ацетоном (при роботі в закритих приміщеннях і важкодоступних місцях споруджуваних об'єктів ацетон слід замінювати етиловим спиртом);

розлиту рідину необхідно негайно прибрати за допомогою тампонів;

тампони прибирають у посудину з кришкою, до половини наповнену водою; забороняється викидати використані тампони на підлогу і в інші місця приміщення;

забороняється починати зварювання до закриття посудин з ацетоном і до збирання розлитої рідини;

посудини з ацетоном повинні зберігатися в окремому приміщенні. Видача та здача їх повинні проводитися відповідальною особою, яка веде спеціальний облік і контроль за їх використанням.

4.4. Для видалення пилу і газів, що утворюються при зварюванні і різанні сплавів, повинна влаштовуватися місцева вентиляція, яка видаляє шкідливі гази і пил безпосередньо від місць їх утворення. При виконанні робіт в замкнутих приміщеннях та посудинах необхідно передбачати не менше двох тимчасових лазів (люків): один для прокладки комунікацій, другий - для швидкої евакуації працівників та зв'язку з ними.

4.5. Роботи із зварювання та різання в закритих приміщеннях повинні проводитися тільки при наявності місцевої витяжної вентиляції або із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання.

4.6. При ручному електрозварюванні на стаціонарних постах повинні використовуватися похилі панелі рівномірного всмоктування або вертикальні панелі, розташовані над зварювальним столом.

4.7. При зварюванні великогабаритних виробів поза кабіною повинні застосовуватися переносні односторонні або двосторонні панелі рівномірного всмоктування, що мають рухомий (гнучкий) повітропровід.

4.8. Зварювальні роботи в середовищі аргону повинні проводитися тільки при додатковому відсмоктуванні повітря з нижньої зони зварювального поста (приміщення), чого не вимагається при зварюванні в зоні гелію. Для вентиляції можуть бути використані відцентрові вентилятори високого тиску або багатоступінчасті відцентрові машини.

4.9. Викиди від витяжних вентиляторів повинні відводитися за межі цеху не ближче 20 м від місця забору чистого повітря припливної вентиляції.

При наявності в цеху ефективної загальнообмінної вентиляції допускаються викиди із закритих приміщень у приміщення цеху, якщо загальні концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі не перевищують граничнодопустимих величин.

4.10. Ручне газове і повітряно-дугове різання на нестаціонарних місцях у цеху повинні проводитися при наявності загальнообмінної вентиляції приміщення і обов'язковому застосуванні працівниками засобів індивідуального захисту органів дихання (респіратор типу РЕГС або шлангові прилади з подачею чистого повітря). Проведення робіт без застосування працівниками індивідуальних засобів захисту органів дихання в радіусі 5 м забороняється.

4.11. Перед зварюванням великогабаритних ємностей повинно бути проведено їх ретельне очищення, просушування і вентилювання з наступним лабораторним аналізом повітряного середовища. Зварювання повинно проводитися при відкритих лазах, люках, пробках і ефективній вентиляції.

4.12. Під час виконання робіт зі зварювання або газового різання всередині ємності за її межами повинен перебувати спеціально проінструктований спостерігач для надання допомоги в разі потреби.

4.13. Для вентиляції відсіку після закінчення робіт і повного видалення шкідливих парів і газів повітрообмін слід визначати, виходячи з умови забезпечення концентрації шкідливих речовин в повітрі відсіку не вище граничнодопустимого рівня.

5. Вимоги охорони праці під час робіт зі сплавами титану

5.1. При аргонодуговому зварюванні вольфрамовим електродом на нестаціонарних місцях слід влаштовувати загальнообмінну вентиляцію. При напівавтоматичному зварюванні плавким електродом в середовищі захисних газів необхідна загальнообмінна вентиляція, а зварники повинні забезпечуватися масками з подачею чистого повітря або фільтруючими респіраторами. При автоматичному зварюванні плавким і неплавким електродом в середовищі захисних газів повинні застосовуватися місцеві відсмоктувачі пилу і газів, що утворюються в процесі зварювання під шаром флюсу. Для видалення пилу і газів при газовому різанні на стаціонарних місцях розкроювальні столи повинні бути обладнані нижніми секційними відсмоктувачами.

5.2. Автомати для зварювання сплавів повинні бути обладнані пилогазоприймачами.

5.3. Титановий пил, утворений при шліфуванні, слід видаляти з виробничого приміщення у вологому стані і висушувати в спеціально відведеному місці. Для попередження накопичення водню з верхньої зони приміщення повинна бути влаштована природна чи механічна вентиляція.

5.4. Піддони, інструмент і пристрої слід регулярно очищати від окалини, щоб уникнути самозаймання.

5.5. Піддони, що застосовуються при нагріванні титанових сплавів, повинні виготовлятися з керамічних та інших стійких до окислення матеріалів.

5.6. Переміщування сплавів металу в нагрівальних печах не повинно супроводжуватися різкими ударами.

5.7. На підприємстві повинні бути передбачені заходи, що виключають можливість контакту титану та його сплавів з димлячою азотною кислотою.

6. Вимоги охорони праці під час збирання та зберігання відходів

6.1. Відходи титанових сплавів у міру їх накопичення повинні збиратися в спеціальні ємності (контейнери), які мають чіткі написи "Відходи титану".

6.2. Пил, тирса і дрібна стружка повинні зберігатися в спеціально відведеному сухому приміщенні (в будівлі не нижче III ступеня вогнестійкості) з надійною постійно діючою системою вентиляції. Зберігання титанового пилу і тирси в негерметичній тарі і під відкритим небом забороняється.

6.3. У приміщенні для зберігання відходів сплавів титану забороняється застосовувати вогненебезпечні рідини, хімікати і використані обтиральні матеріали.

6.4. Очищення пиловловлювачів, відсмоктувальних систем, прибирання відходів повинні проводитися регулярно не менше одного разу на добу.

6.5. Сильно замаслені дрібна стружка і пил титанових сплавів збираються в герметичні контейнери і в міру накопичення спалюються або закопуються на спеціально відведеному майданчику.

6.6. У приміщеннях, де проводиться обробка сплавів титану, не повинен накопичуватися пил на стінах і устаткуванні. На робочих місцях повинно проводитися щоденне вологе прибирання.

6.7. У приміщеннях для обробки титанових сплавів забороняється зберігання на робочих місцях горючих матеріалів.

6.8. Цехи і дільниці, де проводиться обробка титанових сплавів, повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки. Стружка титанових сплавів повинна збиратися і сортуватися окремо по кожній марці сплавів і складатися у спеціальні металеві ящики, встановлені в місцях, оснащених засобами пожежогасіння.

Складати в ці ящики відходи інших металів, горючі матеріали і промаслене ганчір'я категорично забороняється.

Загальна кількість стружки в цехах у робочій зміні не повинна перевищувати 30 кг. Після закінчення робочої зміни всю стружку з цехів необхідно здавати на склад-майданчик.

6.9. Титанова стружка (велика) і всі відходи титанових сплавів можуть зберігатися тільки на спеціально відведеному майданчику, що має навіс, і складуватися в штабелі:

в подрібненому вигляді - висота штабеля не більше 0,7 м; розміри 3 х 5 м; відстань між штабелями 1,5 - 2 м;

в неподрібненому вигляді - висота штабеля не більше 1,5 м; розміри 1,5 х 2 м; відстань між штабелями 2 - 2,5 м.

Упаковану в ящики стружку необхідно складувати в штабелі висотою не більше 3 м, розміром 3 х 5 м з відстанню між штабелями не менше 2,5 м.

Відстань від відкритих складів стружки титанових сплавів до будівель та споруд повинна бути не менше 50 м.

6.10. Трубопроводи рідкого і газоподібного палива повинні бути забезпечені аварійними клапанами відключення, встановленими в легкодоступних місцях далеко від джерела високої температури.

Трубопроводи та їх арматуру слід систематично перевіряти для своєчасної ліквідації будь-якого пошкодження, здатного викликати витік палива.

6.11. Посудини для горючих рідин повинні бути закриті і забезпечені контрольними пристроями для попередження переливу. Не допускається застосування посудин з полімерних матеріалів та матеріалів, здатних накопичувати заряди статичної електрики.

6.12. Витяжні вентиляційні установки для відсмоктування пилу титанових сплавів не повинні об'єднуватися з іншою витяжною установкою.

6.13. Роботи із застосуванням відкритого вогню, електричного або газового зварювання та різання можуть бути допущені тільки з оформленням наряду-допуску на вогневі роботи і під контролем відповідальної особи. Поверхні, на яких планується проведення робіт, повинні бути попередньо ретельно очищені від пилу титану та забруднень.

6.14. Використаний обтиральний матеріал повинен зберігатися в металевій тарі, яка спорожняється за межами цеху не менше одного разу на зміну.

7. Вимоги охорони праці під час робіт з алюмінієвими сплавами

7.1. При ручному аргонодуговому зварюванні вольфрамовими електродами на стаціонарних місцях потрібна установка місцевих відсмоктувачів пилу і газів, а при зварюванні на нестаціонарних місцях в приміщеннях повинна бути загальнообмінна вентиляція.

7.2. При автоматичному зварюванні плавким електродом в середовищі захисних газів потрібна установка місцевих відсмоктувачів пилу і газів, при напівавтоматичному зварюванні застосовується загальнообмінна вентиляція із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту органів дихання.

7.3. Зварювальні роботи, що виконуються в середовищі захисних газів, повинні здійснюватися тільки при наявності діючої вентиляції з місцевими відсмоктувачами повітря із зон, що враховують фізичні властивості застосовуваного газу. При застосуванні газу (аргон тощо), питома вага якого важча за повітря, відсмоктування повітря повинно здійснюватися як з верхньої зони (видалення пилу і легких газів), так і з самої нижньої зони приміщення (видалення відпрацьованого захисного газу).

7.4. Розкроювальні столи, на яких проводиться газоелектричне різання металів, повинні обладнуватися нижніми секційними відсмоктувачами.

 

Директор Департаменту промислової
безпеки, охорони праці, цивільного
та фізичного захисту, трудової
та соціальної політики

О. М. Онищенко

 

Довжина ванни,
м

Повітря, що відсмоктується, м3/год

одностороннім бортовим відсмоктувачем

двостороннім бортовим відсмоктувачем на обидва борти

Ширина ванни, м

 

0,5

0,6

0,7

0,8

0,6

0,8

1,0

1,2

1,4

1,6

0,6

700

950

 

 

750

 

 

 

 

 

0,8

875

1100

1375

1600

900

1300

-

-

-

-

1,0

1000

1300

1550

1850

1100

1500

2000

-

-

-

1,2

1150

1500

1750

2100

1250

1800

2300

2800

-

-

1,5

1375

1750

2125

2500

1300

2200

2800

3500

4300

-

1,8

1625

2000

2450

2875

1800

2500

3300

4100

4900

5700

2,0

1750

2250

2700

3100

2100

3000

3800

4600

5400

6200

2,5

2200

2750

3250

3800

2400

3400

4500

5500

6500

7500

3,0

2550

3250

3900

4500

2900

4100

5300

6500

7700

8800

3,5

3000

3700

4375

5000

3400

4700

6000

7400

8800

10100

4,0

3375

4200

4950

5700

3800

5200

6800

8800

9800

11300

4,5

3750

4600

5450

6300

4200

5800

7600

9200

11000

12600

5,0

4250

5100

5900

6750

4600

6400

8400

10200

12000

14000

5,5

4500

5500

6450

7300

5000

7000

9100

11100

13100

15100

6,0

4950

5950

7000

8200

5500

7600

9800

12000

14200

16500

Примітки:

1. Швидкість над дзеркалом ванни прийнята VK = 0,2 м/с.

2. При значенні VK = 0,25, 0,3 і 0,4 м/с отримані з таблиці обсяги повітря відповідно множаться на коефіцієнт 1,25, 1,5 і 2.

3. Якщо поздовжня сторона ванни розташовується біля стіни, то обсяг повітря зменшується на 15 % - при односторонньому відсмоктуванні і на 10 % - при двосторонньому.

____________

Опрос