Идет загрузка документа (92 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Инструкции об обращении со взрывчатыми материалами в органах и подразделениях внутренних дел Украины

МВД
Приказ, Инструкция от 09.07.2014 № 653
действует с 12.08.2014

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАКАЗ

09.07.2014

м. Київ

N 653

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 липня 2014 р. за N 870/25647

Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про міліцію", підпункту 35 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 383, та Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 09 серпня 2012 року N 691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за N 1541/21853, з метою забезпечення безпеки громадян та громадського порядку

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України, що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства внутрішніх справ України, навчальних закладів і науково-дослідних установ, начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на транспорті організувати вивчення особовим складом підпорядкованих підрозділів цього наказу та забезпечити його виконання.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Міністр

А. Б. Аваков

ПОГОДЖЕНО:

 

Перший заступник Голови
Державної служби гірничого нагляду
та промислової безпеки України

В. Шайтан

 

ІНСТРУКЦІЯ
про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає порядок поводження з вибуховими матеріалами особами рядового і начальницького складу в органах та підрозділах внутрішніх справ України.

1.2. Ця Інструкція розроблена відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, Законів України "Про міліцію", "Про судову експертизу", Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 383, Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 09 серпня 2012 року N 691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за N 541/21853.

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

вибухові матеріали - вибухові пристрої промислового та саморобного виготовлення, вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини;

вибуховий пристрій - спеціально виготовлений промисловим або саморобним способом пристрій одноразового застосування, який при певних обставинах спроможний до вибуху з утворенням уражаючих факторів за допомогою використання енергії хімічного вибуху;

вибухові речовини - хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів;

вибухові роботи - комплекс організаційних і технічних заходів, пов'язаних із підготовкою і проведенням вибухів;

засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для здійснення вибуху;

спеціальні вибухотехнічні роботи - роботи, пов'язані з пошуком, експертним оглядом, розрядженням, перевезенням та знешкодженням вибухових пристроїв і вибухових речовин.

1.4. Працівники органів внутрішніх справ (далі - ОВС), виконання обов'язків яких пов'язано з поводженням із вибуховими матеріалами, а також виконанням спеціальних вибухотехнічних робіт, проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511.

1.5. Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій здійснюються відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року N 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за N 83/7404.

1.6. Спеціальні вибухотехнічні роботи здійснюють особи, які мають право самостійного їх проведення (кваліфікацію спеціаліста-вибухотехніка), відповідно до вимог Положення про Вибухотехнічну кваліфікаційну комісію МВС України та порядок надання працівникам органів внутрішніх справ та їх позбавлення права самостійного проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, затвердженого наказом МВС України від 15 грудня 2011 року N 924, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2012 року за N 46/20359.

1.7. Спеціалісти-вибухотехніки здійснюють пошук, експертний огляд, розрядження, транспортування та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин (спеціальні вибухотехнічні роботи) відповідно до вимог підпункту 4.4 пункту 4 Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 09 серпня 2012 року N 691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за N 1541/21853.

1.8. Очищення територій, що надані для розміщення, постійної діяльності з'єднань і частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та організацій, підпорядкованих Національній гвардії України, від боєприпасів (крім кримінальної спрямованості) проводиться військовослужбовцями (інженерами-саперами) Національної гвардії України.

II. Особливості проведення огляду місця події, пов'язаного з використанням вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують

2.1. До подій, пов'язаних з використанням вибухових матеріалів, належать:

повідомлення про підготовку вибуху;

виявлення вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують;

учинення вибуху.

2.2. Особи рядового і начальницького складу ОВС, які задіяні в забезпеченні та проведенні огляду місця події, пов'язаного з використанням вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (бронежилетами, захисними шоломами тощо).

2.3. Усі працівники ОВС, які безпосередньо беруть участь в огляді місця події та оточенні зовнішньої небезпечної зони, повинні бути одягнені в засоби індивідуального захисту.

2.4. У разі якщо наряд міліції або слідчо-оперативна група (далі - СОГ) першими прибувають на місце події, вони повинні провести евакуацію громадян на безпечну відстань: на відкритій місцевості - 100 м, у будівлі - 50 м або на максимально можливу відстань з урахуванням властивостей місцевості, виставити оточення на безпечній відстані та забезпечити охорону місця події.

2.5. Розпорядження спеціалістів-вибухотехніків на місці події щодо визначення небезпечних зон для людей, безпечної поведінки та поводження з вибуховими матеріалами є обов'язковими для всіх працівників ОВС.

2.6. Слідчі (розшукові) дії, пов'язані з вибухонебезпекою, за участю спеціалістів-вибухотехніків проводяться відповідно до глави 3 розділу IV Інструкції про участь працівників Експертної служби МВС України в кримінальному провадженні як спеціалістів, затвердженої наказом МВС України від 26 жовтня 2012 року N 962, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2012 року за N 1946/22258.

2.7. Безпосередній огляд місця події при отриманні інформації про підготовку вибуху проводять спеціалісти-вибухотехніки за участю інспектора-кінолога із службовим собакою з метою пошуку вибухових матеріалів.

2.8. Обов'язки начальників ОВС, відповідальних по головних управліннях, управліннях МВС України, міських, районних, лінійних органах, та їх помічників щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події визначено розділом IV Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року N 940, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за N 54/22586.

2.9. Організація діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України визначена Інструкцією з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 09 серпня 2012 року N 686, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 року за N 1770/22082.

2.10. Слідчий (старший СОГ) при надходженні до ОВС заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, пов'язані з використанням вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, виконує такі функції:

керує діями членів СОГ та персонально відповідає за якість проведення огляду місця події;

за наявності підстав інформує оперативного чергового про необхідність залучення додаткових сил і засобів для документування всіх обставин учиненого кримінального правопорушення;

з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, для участі в огляді запрошує відповідних спеціалістів-вибухотехників, спеціалістів-кінологів, інших спеціалістів;

після проведення спеціалістом-вибухотехніком пошуку вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, та отримання інформації від нього про відсутність небезпечних вибухових матеріалів за погодженням з керівником органу внутрішніх справ (відповідального від керівництва) надає дозвіл щодо входження до місця огляду інших членів СОГ та спеціалістів;

разом з членами СОГ та залученими спеціалістами, запрошеними учасниками слідчої дії проводить огляд, під час якого в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку фіксує відомості щодо обставин учинення кримінального правопорушення, вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу, у тому числі матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню;

усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються в такому вигляді до того часу, поки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування;

має право заборонити будь-якій особі залишати місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду;

при огляді слідчий або за його дорученням залучений спеціаліст-криміналіст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном;

допитує про обставини вчиненого кримінального правопорушення заявника, потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження. Надає доручення щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Здійснює інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

2.11. Дії керівника органу досудового розслідування (начальника слідчого підрозділу):

у разі відсутності на місці події керівника ОВС (відповідального від керівництва) за рекомендаціями керівника вибухотехнічної групи та керівників ОВС, відповідальних за громадську безпеку, визначає безпечні маршрути евакуації людей та організовує їх виведення із зовнішньої та внутрішньої небезпечних зон;

організовує проведення опитування громадян з метою отримання інформації про обставини вчинення правопорушення;

проводить консультації з керівником вибухотехнічної групи щодо вилучення об'єктів та слідів, які мають доказове значення щодо вчиненого правопорушення;

у разі встановлення неповноти проведеного огляду місця події негайно організовує проведення повторного або додаткового огляду за участю експертних підрозділів;

організовує взаємодію слідчих та при вилученні, зберіганні та своєчасному призначенні експертиз щодо вилучених під час досудового розслідування об'єктів;

заслуховує звіти членів СОГ, перевіряє якість складання протоколу огляду місця події та повноту фіксації обставин учинення кримінального правопорушення;

здійснює постійний контроль за станом розслідування злочинів, пов'язаних з використанням вибухових матеріалів, зареєстрованих на території області (міста). Вивчає кримінальні провадження про нерозкриті правопорушення вказаної категорії, надає доручення та організовує подальше розслідування, готує пропозиції про заслуховування під час оперативних нарад старших СОГ міських, районних, лінійних органів і слідчих про стан їх розслідування;

надає методичну та практичну допомогу слідчим у розслідуванні кримінальних правопорушень, пов'язаних з використанням вибухових матеріалів, під час розслідування яких виникали ускладнення. Здійснює інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

2.12. Дії спеціаліста-вибухотехніка (керівника вибухотехнічної групи):

доповідає про прибуття на місце події керівнику ОВС (відповідальному від керівництва), старшому СОГ;

уточнює на місці події радіус зовнішньої небезпечної зони та в разі необхідності надає рекомендації керівнику ОВС (відповідальному від керівництва), старшому СОГ щодо її збільшення відповідно до прогнозування можливих зон ураження від вибуху, утворення вторинних осколків і завалів від споруд;

визначає радіус внутрішньої небезпечної зони, місця для розгортання пункту управління з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт, зберігання табельних вибухових речовин і засобів ініціювання;

визначає та узгоджує з керівником ОВС (відповідальним від керівництва), старшим СОГ оптимальні маршрути підходу та відходу до місця події;

проводить інструктаж із спеціалістами-вибухотехніками, інспекторами-кінологами та іншими працівниками та спеціалістами, які задіяні в проведенні пошуку вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, щодо особливостей дотримання заходів безпеки;

організовує та контролює дії спеціалістів під час проведення пошуку вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, на місцевості, в спорудах та автотранспорті тощо;

у разі зміни оточуючої обстановки узгоджує безпосередньо на місці події зі старшим СОГ дії спеціалістів-вибухотехніків та кінологів з метою недопущення втрати слідів вчинення правопорушення;

у разі необхідності визначає місце відпочинку спеціалістів та інших працівників;

за результатами пошуку вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, складає акт перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції, та надає його старшому СОГ;

періодично доповідає керівнику ОВС (відповідальному від керівництва) старшому СОГ та начальнику НДЕКЦ про вжиті заходи, результати пошуку вибухових пристроїв і вибухових речовин на місці події.

III. Вимоги до працівників, які виконують спеціальні вибухотехнічні роботи та судову вибухотехнічну експертизу

3.1. На посади у вибухотехнічні підрозділи Експертної служби з функціями проведення спеціальних вибухотехнічних робіт і виконання судової вибухотехнічної експертизи обираються психологічно стійкі особи, які здатні в умовах ризику для особистого життя та інших людей приймати адекватні рішення.

3.2. Посади у вибухотехнічних підрозділах заміщуються такими особами: офіцерами інженерних військ і піротехнічних підрозділів рятувальних служб, фахівцями служб ракетно-артилерійського озброєння, фахівцями з проектування та виготовлення боєприпасів, інженерами протипожежної техніки та безпеки; інженерами у галузі радіоелектронних засобів, інженерами-механіками, гірничими інженерами, хіміками-технологами з виготовлення вибухових речовин, хіміками-технологами зі знаннями органічної та неорганічної аналітичної хімії та інструментальних методів аналізу, цивільними майстрами-підривниками, а також особами з юридичною освітою за спеціальністю "Правознавство".

3.3. Обов'язковою умовою для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт при призначенні двох та більше спеціалістів-вибухотехників є показник їх психологічної сумісності.

3.4. Забороняється залучення спеціалістів-вибухотехніків до виконання робіт, не пов'язаних з їх функціональними обов'язками.

IV. Заходи безпеки при поводженні з вибуховими матеріалами

4.1. Загальні заходи безпеки при поводженні з вибуховими матеріалами:

для проведення вибухових та спеціальних вибухотехнічних робіт залучається не менше двох спеціалістів-вибухотехніків;

головною метою спеціаліста-вибухотехніка є запобігання травмування або загибелі людей, у тому числі збереження власного життя;

кожний виїзд за фактом анонімного повідомлення спеціалісти-вибухотехніки повинні розцінювати як достовірний;

у разі виявлення вибухової речовини, вибухового пристрою або предмета, схожого на нього, категорично забороняється проводити з ними будь-які маніпуляції (рухати з місця, трусити, відкривати тощо) працівникам, які не мають права на проведення спеціальних вибухотехнічних робіт;

при виявленні речовини, схожої на саморобну ініціюючу вибухову речовину, подальші дії з нею необхідно проводити тільки після її зволоження водою;

спеціальні вибухотехнічні роботи (крім експертного огляду та пошуку) проводяться в засобах індивідуального захисту;

забороняється проведення огляду місця події за фактом вибуху без огляду території на наявність вторинних вибухових пристроїв або вибухонебезпечних залишків або частин вибухового пристрою, що вибухнув, а також без узгодження зі спеціалістами відповідних служб (обленерго, газової служби, водоканалу тощо) щодо можливості безпечного перебування на місці вибуху;

входити до приміщення, в якому стався вибух, дозволяється після його ретельного провітрювання від продуктів вибуху;

забороняється залучення спеціалістів-вибухотехніків до розрядження, перевезення або знищення боєприпасів, що не стосуються кримінального провадження;

відповідно до частини четвертої статті 223 Кримінального процесуального кодексу України проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного;

спеціалісти-вибухотехніки, які мають психічний або нервовий розлади чи фізично стомлені, до виконання спеціальних вибухотехнічних робіт не допускаються;

перед роботою з електродетонаторами, електромеханічними або електронними частинами вибухового пристрою повинно проводитися зняття з тіла (одягу) спеціаліста статичного електричного заряду;

для запобігання негативному впливу небезпечних продуктів вибуху або вибухових речовин на спеціалістів-вибухотехніків усі свої дії вони повинні проводити в гумових рукавичках та за необхідності в індивідуальних засобах захисту органів дихання та зору;

дозволяється застосовувати вогневий спосіб підриву, якщо буде неможливо застосувати електричний;

виявлення та вилучення вибухових матеріалів залежно від категорії небезпечності повинно фіксуватися фотозйомкою, відеозаписом та іншими науково-технічними засобами, а за необхідності - рентгенографуванням внутрішньої будови об'єктів;

критерієм для прийняття рішення щодо подальшого поводження з виявленими вибуховими матеріалами є пріоритет захисту здоров'я та життя людини порівняно зі збереженням криміналістичних слідів;

з метою збереження слідів на вибухових пристроях і на місці події, які залишили злочинці, та запобігання внесенню сторонніх слідів під час проведення експертного огляду, визначення категорії небезпечності, контактного розрядження, дистанційного руйнування на виявлених вибухових пристроях або предметах, що їх нагадують, огляду місця події спеціалісти-вибухотехніки працюють у спеціальному одязі, у гумових рукавичках та одягнутих на взуття бахілах;

вилучені вибухові матеріали повинні бути оглянуті спеціалістом-вибухотехніком для визначення категорії небезпечності, надання рекомендацій щодо подальшого поводження з ними;

рішення про подальше поводження (розрядження, руйнування або знищення) щодо виявлених вибухових матеріалів приймають спеціалісти-вибухотехніки;

виявлення та вилучення криміналістичних слідів на розряджених вибухових пристроях або предметах, що їх нагадують, проводиться в присутності спеціалістів-вибухотехніків;

пакування вибухонебезпечних предметів спеціалістами-вибухотехніками здійснюється таким чином, щоб унеможливити їх вільне переміщення в упаковці. Вибухові речовини упаковуються в скляну, картонну або паперову тару тощо;

засоби підриву, вибухову речовину, а також засоби ініціювання електричної дії та джерела електроживлення розміщувати в одній упаковці під час їх пакування забороняється. При цьому оголені кінці проводів електричних засобів ініціювання, засобів підриву повинні бути з'єднані між собою скруткою.

Відшкодування матеріальних збитків здійснюється згідно з чинним законодавством України.

4.2. Заходи безпеки при електричному способі підриву:

під час застосування електричного способу підриву забороняється:

перевіряти електродетонатор на провідність чи вимірювати його опір без поміщення його гільзи у вибухозахисний контейнер або інший засіб, середовище, що захищає від дії факторів вибуху при його непередбаченому підриві;

застосовувати електродетонатори, що не перевірялися на електропровідність дротів та мостиків розжарювання;

використовувати відбраковані табельні електродетонатори;

використовувати електродетонатори, що мають механічні ушкодження, сліди окислення або корозії;

при монтажу електропідривної мережі користуватися джерелами електромагнітного випромінювання (мобільними телефонами, переносними радіостанціями тощо);

приєднувати електродетонатор до електропідривної мережі при підключеному до неї електричному джерелі живлення;

перевіряти зібрану електропідривну мережу на електропровідність без видалення всіх осіб з місця розташування зарядів вибухових речовин і засобів підриву;

кінці дротів магістральної лінії тримати не скрученими між собою на весь час, що передує приєднанню їх до дротів електродетонаторів;

розташовувати дріт електропідривних мереж ближче 200 м до електричних станцій, підстанцій, високовольтних ліній, електрифікованих шляхів, потужних радіостанцій тощо;

в умовах використання генератора радіоперешкод прокладка електропідривної мережі з готовими підривними зарядами ближче 1,5 м від випромінювальних антен генератора та без спеціального запобіжного шунта, з'єднаного з проводами електродетонатора;

використовувати більше 2 електродетонаторів із розбіжністю за опором більше 0,1 Ом;

застосовувати більше 5 електродетонаторів із паралельною, послідовною системою з'єднань без проведення розрахунку електропідривних мереж на достатність потужності елементів електричного струму, що є в наявності;

проводити підривні роботи в умовах наближення грози та під час грози;

підходити до місця вибуху працівників ОВС без дозволу керівника вибухотехнічної групи до проведення остаточного огляду місця вибуху на відсутність вкрай небезпечних вибухових матеріалів та їх фрагментів;

при відмові вибуху не вимикати елементи струму, тримати кінці магістральних дротів незамкнутими між собою та неізольованими;

при відмові вибуху підходити до місця проведення підривних робіт раніше 15 хвилин від часу очікуваного спрацювання;

підходити до місця вибуху дозволяється не раніше ніж через 5 хвилин або до повного видалення продуктів вибуху.

4.3. Заходи безпеки при вогневому способі підриву:

при застосуванні вогневого способу підриву забороняється:

застосовувати вогнепровідний шнур, що має на поверхні оболонки пориви, надрізи, тріщини та ознаки висипання порохової серцевини;

використовувати відбраковані табельні вогнепровідні шнури і капсуль-детонатори;

у запальних трубках відрізки вогнепровідного шнура використовувати завтовшки менше 0,5 м;

висмикувати або витягати вогнепровідний шнур, закріплений у капсуль-детонаторі, та зрощувати вогнепровідні шнури між собою;

при відмові вибуху підходити до місця проведення підривних робіт раніше 15 хвилин від часу очікуваного спрацювання.

4.4. Заходи безпеки при застосуванні детонуючих шнурів:

під час застосування детонуючих шнурів забороняється:

застосовувати детонуючий шнур з поривами, надрізами і тріщинами на поверхні оболонки;

зберігати детонуючий шнур під впливом прямих сонячних променів;

використовувати відбракованих табельних детонуючих шнурів;

при повторному відрізанні шнура не очищувати засіб різання та поверхню, на якій проводиться його відрізання;

прокладати підривні мережі із застосуванням детонуючого шнура з утворенням перехресть;

при відмові вибуху підходити до місця проведення підривних робіт раніше 15 хвилин від часу очікуваного спрацювання.

4.5. При електровогневому способі підриву використовується електропідривна мережа та електрозапалювачі, що з'єднуються із запалювальними трубками або відрізками вогнепровідних шнурів, тому на них розповсюджуються вимоги до ведення підривних робіт із застосуванням електродетонаторів і вимоги до вибухових робіт із застосуванням вогневого способу підриву.

4.6. Заходи безпеки при отриманні вибухових матеріалів для проведення вибухотехнічної експертизи:

об'єкти, що містять вибухові матеріали, на дослідження приймаються керівником вибухотехнічного підрозділу або особою, яка його заміщає (у випадку відсутності зазначених осіб може прийматися спеціалістом-вибухотехніком, який має право на проведення спеціальних вибухотехнічних робіт), безпосередньо від особи, що призначила експертизу, або її уповноваженого представника;

вибухові матеріали (речові докази) зберігаються в експертних підрозділах виключно протягом строку проведення експертизи в межах кримінального провадження. Після закінчення експертизи вибухові матеріали в обов'язковому порядку в безпечному стані повертають ініціатору її проведення;

місце для подальшого зберігання вибухових матеріалів (речових доказів) визначає ініціатор проведення експертизи відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року N 1104;

забороняється прийняття вибухових матеріалів працівниками канцелярії;

розкриття упаковок з об'єктами здійснюється спеціалістами, які мають право самостійного проведення спеціальних вибухотехнічних робіт;

у процесі розкриття упаковок з об'єктами, що містять вибухові матеріали, забороняється їх різко переміщувати, струшувати, глибоко занурювати леза ножиць, скальпелів та іншого інструменту;

незважаючи на наявність довідки про вибухонебезпеку наданих на експертизу об'єктів, роботи щодо розкриття їх упаковки проводити як із такими, що не мають зазначеної довідки.

4.7. Заходи безпеки під час проведення вибухотехнічних експертиз:

для проведення судових вибухотехнічних експертиз призначається один судовий експерт, який атестований за експертною спеціальністю "5.2. Дослідження вибухових пристроїв, слідів і обставин вибуху". У випадку дослідження великої кількості об'єктів (20 і більше) може залучатися ще один судовий експерт з відповідною кваліфікацією. Спеціалісти-вибухотехніки без кваліфікації судового експерта, які залучаються для проведення експертного експерименту, при проведенні досліджень не можуть виступати судовими експертами;

під час проведення експертного дослідження повинна постійно проводитися відеофіксація дій щодо поводження з вибуховими матеріалами;

вибухові пристрої та їх складові частини, які мають округлу (циліндричну, еліпсоїдну, конусну або кульову) геометричну форму, під час їх дослідження повинні розміщуватися на спеціальних ложементах;

при відбиранні проб від вибухових речовин, дослідженні вибухових матеріалів щодо виявлення криміналістичних слідів експертами, які не мають право проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, обов'язково повинен залучатися спеціаліст-вибухотехнік. Рекомендації спеціаліста-вибухотехніка відносно поводження з вибуховими матеріалами для інших експертів є обов'язковими;

для визначення внутрішньої конструкції вибухового пристрою дозволяється проведення його рентгенографування. Рентгенографування повинно виконуватися з дотриманням заходів безпеки, що унеможливлює опромінення експертів і оточуючих;

демонтаж вибухових пристроїв та їх складових частин за відсутності спеціального інструменту, устаткування, засобів індивідуального чи колективного захисту від вибуху забороняється;

виконувати демонтаж промислових і саморобних засобів ініціювання (капсуль-детонаторів, електродетонаторів, електрозапалювачів, підривачів, запалів), якщо це не передбачено технологією щодо їх переведення в транспортне положення, не дозволяється;

внутрішня будова та спорядження засобів ініціювання повинні визначатися за допомогою рентгенівського обладнання, методами хімічних досліджень та реконструкції після їх знищення чи приведення в дію за передбаченою нормативною документацією технологією;

під час демонтажу піротехнічних виробів (реактивних сигнальних патронів, сигнальних патронів, фальшфеєрів, піротехнічних сигналів, побутових та професійних засобів тощо) впливати на пускові вузли (теркові, електрозапальні тощо) не дозволяється;

дослідження піротехнічних виробів дозволяється тільки після видалення або надійної фіксації запалювальних і приводних вузлів (теркових запалювачів, електрозапалювачів, запальних сірників тощо);

розпилювати та свердлити корпуси вибухових пристроїв і їх складових частин забороняється;

для зменшення небезпеки вибуху порохів і піротехнічних сумішей та ініціювальних вибухових речовин дозволяється їх змочування водою;

механічний, тепловий, електричний, хімічний та інший вплив під час дослідження засобів ініціювання не дозволяється;

вивідні дроти електродетонаторів і електрозапальників повинні бути скручені між собою та місце скрутки ізольовано. Дозволяється розмикання вивідних дротів електродетонаторів і електрозапальників на час дослідження їх електричних характеристик;

експертні експерименти, пов'язані з визначенням здатності об'єктів до вибуху та чутливості речовин до зовнішнього впливу, повинні проводитися у спеціально пристосованих для цього місцях (вибухових камерах, вибухозахисних контейнерах закритого типу, підривних майданчиках або полігонах);

для проведення експертних експериментів на вибух повинен використовуватися електричний спосіб підривання. Якщо конструкцією пристрою передбачений вогневий спосіб підривання, передача початкового імпульсу здійснюється за допомогою електрозапалювачів;

при дослідженні капсуль-детонаторів дозволяється застосовувати вогнепровідний шнур за умови, що запалювання його відкритого кінця здійснюватиметься за допомогою електрозапалювача з безпечної відстані;

у разі проведення експертних експериментів при дослідженні вибухових матеріалів залучаються спеціалісти-вибухотехніки, які мають право на проведення спеціальних вибухотехнічних робіт. Кількість спеціалістів-вибухотехніків визначає керівник (старший) підривних робіт, ураховуючи кількість питань, що поставлені на вирішення судової вибухотехнічної експертизи;

категорично забороняється розміщувати вогнепровідний шнур або інші предмети в гільзах капсуль-детонаторів, що мають видимі пошкодження чи несправності;

при проведенні дослідження вибухових матеріалів, у конструкції яких передбачені електронні або електромеханічні механізми приведення їх у дію (електронні та електромеханічні таймери, радіолінії управління тощо), подача електричного струму повинна здійснюватися дистанційним способом з безпечної відстані та з урахуванням потужності заряду вибухової речовини;

механізм приєднання елементів живлення (механізм дистанційного переведення вибухового пристрою в бойове положення) повинен складатися з ланцюгів, довжина яких забезпечує безпечну відстань від пристрою та достатність електричного струму для роботи;

якщо дозволяє конструкція пристрою, справність указаних датчиків та механізму приведення у дію вибухового пристрою визначається без засобу підриву та заряду вибухової речовини (якщо можливо здійснити демонтаж пристрою) шляхом під'єднання в схему пристрою (замість електродетонатора) електрозапалювача або лампи розжарювання відповідних електричних параметрів;

під час експертних експериментів проведення випробування промислових і саморобних ручних гранат способом "кидання з руки" забороняється. Придатність їх до вибуху визначається за допомогою спеціального дистанційного пристрою;

відстріл реактивних протитанкових гранат проводиться дистанційно;

у випадку здійснення експериментального вибуху необхідно обов'язково проводити фотофіксацію об'єктів дослідження перед та після їх підриву;

для проведення експериментальних вибухів дозволяється використовувати табельні засоби ініціювання та вибухові речовини;

після проведення експертного експерименту вибухонебезпечні залишки вибухових матеріалів знищуються, а безпечні залишки (уламки, осколки, дроти тощо) повинні бути упаковані для передачі ініціаторові проведення експертизи;

інструмент і частини приладів, які контактували з вибуховими речовинами під час проведення досліджень та експертних експериментів, повинні промиватися ацетоном і водою та протиратися ганчіркою, промоченою в спирті;

забороняється змивання залишків вибухових та піротехнічних речовин до централізованої каналізації;

при поверненні вибухових матеріалів разом з висновком експерта в обов'язковому порядку ініціатору проведення експертизи видається довідка про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів за формою, визначеною в додатку 2 до цієї Інструкції;

залишки та (або) об'єкти-носії від використаних під час проведення експертних експериментів вибухових речовин за потреби їх подальшого дослідження повинні упаковуватися для запобігання втраті слідів хімічного вибухового перетворення.

V. Категорування вибухових матеріалів за ступенем небезпечності та якісним станом

5.1. Усі вибухові матеріали, у тому числі саморобні вибухові речовини, поділяються на категорії відповідно до ступеня небезпечності та їх фактичного якісного стану.

5.2. Класифікація вибухових матеріалів за групами сумісності проводиться відповідно до додатка 1 до Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року N 355, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за N 1127/23659.

5.3. Категорування рівня небезпечності промислових і саморобних вибухових матеріалів та їх компонентів у кримінальному провадженні визначається відповідно до розподілу категорій небезпечності вибухових матеріалів за якісним станом з рекомендаціями щодо поводження з ними, наведеному у додатку 3 цієї Інструкції.

VI. Перевезення вибухових матеріалів

6.1. Перевезення вибухових матеріалів та їх компонентів (вибухових речовин, вибухових пристроїв, засобів ініціювання, боєприпасів) об'єктів дослідження у рамках виконання спеціальних вибухотехнічних робіт здійснюється відповідно до глави 18 розділу III Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року N 622, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за N 637/3077, та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС України від 26 липня 2004 року N 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за N 1040/9639.

6.2. Перевезення вибухових матеріалів здійснюється за допомогою пересувних вибухотехнічних лабораторій у переносних та пересувних вибухозахисних контейнерах і спеціальних скриньках.

6.3. При перевезенні вибухові речовини упаковуються окремо від засобів ініціювання.

6.4. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з вибуховими матеріалами забороняється палити поблизу, усередині транспортного засобу та поряд зі спеціальними скриньками і контейнерами.

6.5. Вибухові пристрої та їх компоненти, що мають циліндричну або еліпсоїдну форму, повинні надійно фіксуватися від будь-якого їх самостійного переміщення.

6.6. Не дозволяється кидати та піддавати ударам спеціальні скриньки і переносні вибухозахисні контейнери, що містять вибухові матеріали.

6.7. Під час перевезення вибухових матеріалів у пересувній вибухотехнічній лабораторії забороняється перевезення сторонніх осіб, окрім спеціалістів-вибухотехніків.

6.8. При перевезенні вибухових матеріалів транспортні засоби, спеціальні скриньки та контейнери повинні перебувати під постійним наглядом особи, яка призначена відповідальною на час їх перевезення.

6.9. У випадку стоянки пересувної вибухотехнічної лабораторії, причепів-контейнерів або автомобілів-контейнерів з вибуховими матеріалами повинні використовуватися стоянкові гальма та за необхідності - противідкатні засоби запобігання самовільному переміщенню.

6.10. Маршрут руху під час перевезення вибухових матеріалів повинен обиратися з максимальним віддаленням від місць масових скупчень людей, житлових районів із щільною забудовою та розташування екологічно-небезпечних споруд.

6.11. З метою безпечного перевезення вибухових матеріалів за окремими рекомендаціями спеціалістів-вибухотехніків залучається супроводження автомобілями Державтоінспекції.

6.12. Організація забезпечення супроводу автомобілями Державтоінспекції під час перевезення вибухових матеріалів покладається на керівництво підрозділу ОВС, на території якого виявлено вибухові матеріали надзвичайно небезпечної категорії.

6.13. Під час перевезення вибухових матеріалів швидкість руху пересувної вибухотехнічної лабораторії не повинна перевищувати 60 км/год на дорогах з твердим гладким покриттям, 40 км/год - на ґрунтових дорогах, 20 км/год - на дорогах з нерівним покриттям (ямки, каміння тощо).

VII. Вимоги до облаштування та експлуатації стаціонарних вибухотехнічних лабораторних комплексів

7.1. Стаціонарні вибухотехнічні лабораторні комплекси (далі - лабораторні комплекси) обладнуються в експертному підрозділі. Лабораторні комплекси призначені для проведення судової вибухотехнічної експертизи, проведення випробувань вибухових матеріалів, тимчасового зберігання вибухових матеріалів - об'єктів дослідження та підготовки відповідних звітних документів, у тому числі висновку експерта.

7.2. Ураховуючи, що всі типові операції з проведення вибухотехнічних експертиз є роботами підвищеної небезпеки, лабораторні приміщення повинні розміщуватись та функціонувати з максимальною автономністю та обмеженим доступом сторонніх осіб.

7.3. Для дотримання правил безпеки щодо поводження з вибуховими матеріалами та дотримання технологічного процесу дослідження лабораторний комплекс складається з таких приміщень:

спеціалістів-вибухотехніків;

отримання вибухових матеріалів - об'єктів дослідження, вибухових матеріалів, направлених для планового знищення, їх огляду, демонтажу, рентгенографування, визначення категорії небезпечності та фотофіксації;

фізичних і технічних досліджень вибухових матеріалів та залишків - об'єктів від вибуху вибухового пристрою;

з реконструкції вибухових пристроїв та підготовки до експертних експериментів і практичних випробувань, виготовлення вибухових пристроїв та їх складових частин;

зберігання табельних вибухових матеріалів, вибухових матеріалів, які надійшли для планового знищення, вибухових матеріалів - об'єктів дослідження та залишків від вибуху вибухових пристроїв;

оперативно-пошукової колекції макетів вибухових пристроїв та їх залишків, інформаційно-довідкової колекції макетів вибухових пристроїв;

обслуговування та зберігання спеціального вибухотехнічного обладнання, засобів індивідуального і колективного захисту, обладнання мішенної обстановки тощо;

стаціонарної вибухової камери;

особистої гігієни;

відпочинку та прийому їжі.

7.4. Допускається суміщення приміщень з фізичних і технічних досліджень вибухових матеріалів та залишків - об'єктів від вибуху з приміщенням отримання вибухових матеріалів, їх огляду, демонтажу, рентгенографування, визначення категорії небезпечності та фотофіксації за умови почергового проведення окремих дій з приймання і дослідження.

7.5. Вхід до приміщень лабораторного комплексу сторонніх осіб, у тому числі працівників інших підрозділів, повинен бути суворо обмежений і регламентований рішенням керівників експертного підрозділу.

7.6. З метою розвантаження дії повітряної ударної хвилі від непередбаченого вибуху вхідні двері приміщень лабораторного комплексу повинні відчинятися назовні.

7.7. Приміщення для отримання вибухових матеріалів, фізичних і технічних досліджень, вибухової камери повинні мати загальну припливну та витяжну вентиляцію для природного провітрювання. Приміщення фізичного і технічного дослідження можуть обладнуватися шафами з примусовою вентиляцією. Вибухова камера повинна обладнуватися примусовою витяжною вентиляцією з фільтром для очищення отруйних газів.

7.8. Температура повітря в приміщеннях лабораторного комплексу повинна підтримуватись у межах від +18 до +25° C. Відносна вологість повітря має становити не менше 65 %.

7.9. Усі приміщення лабораторного комплексу обладнуються спиртовими термометрами, приладами визначення відносної вологості повітря та атмосферного тиску.

7.10. Матеріали, що застосовуються для оздоблювання приміщень лабораторного комплексу, не повинні сприяти накопиченню статичної електрики.

7.11. Для попередження попадання іскор на об'єкти дослідження при перегоранні освітлюваних ламп або руйнуванні їх колб освітлювальні прилади в приміщеннях для отримання вибухових матеріалів, фізичних і технічних досліджень, майстерні для реконструкції повинні бути захищені плафонами та захисною арматурою.

7.12. Приміщення для фізичних і технічних досліджень обладнуються двома сейфами для тимчасового зберігання вибухових речовин, об'єктів, що їх містять, та засобів ініціювання, рукомийником та шафами для зберігання додаткового обладнання.

7.13. У кожному приміщенні лабораторного комплексу повинні розміщуватися засоби пожежогасіння, медичні аптечки для надання першої долікарської допомоги.

7.14. Приміщення для отримання вибухових матеріалів, фізичних і технічних досліджень повинні обладнуватися телефоном з можливістю виходу в міську мережу.

7.15. В експертному підрозділі додатково може за проектом обладнуватися стаціонарна вибухова камера.

VIII. Вимоги до обладнання робочих місць у приміщеннях лабораторного комплексу

8.1. Робочі місця в приміщеннях лабораторного комплексу обладнуються металевими або дерев'яними столами, які повинні бути покриті діелектричним покриттям з бортиками по периметру для запобігання випадковому падінню або скочуванню об'єктів на підлогу.

8.2. Металеві столи повинні бути надійно заземленими. Опір заземлення не повинен перевищувати 100 Ом.

8.3. Допускається обладнання столів освітленням, яке повинно забезпечувати достатню видимість досліджуваних об'єктів. Лампи, що застосовуються для штучного освітлювання, повинні бути закритого типу й оснащені захисною освітлюваною арматурою.

8.4. Інструмент, що безпосередньо контактує під час роботи з вибуховими матеріалами, має бути виготовлений з бронзи, латуні, дерева або зі спеціальним покриттям, що не утворює іскор (хромований або нікельований).

8.5. Прилади та інструменти, які використовуються на робочому місці, повинні розміщуватися в обмеженій кількості, враховуючи конкретні умови для здійснення типових операцій з проведення досліджень та зручності евакуації осіб, які працюють, при аварійних ситуаціях.

8.6. Усі технологічні процеси дослідження в приміщеннях для приймання вибухових матеріалів, фізичних і технічних досліджень, майстерні для реконструкції та виготовлення вибухових пристроїв, а також робота лабораторного устаткування повинні відповідати вимогам захисту від статичної електрики.

8.7. Усі металеві столи, прилади повинні з'єднуватися з внутрішньою магістраллю заземлення окремими ізольованими електричними проводами.

8.8. Утворювати заземлення за рахунок водопроводу та системи опалення категорично забороняється.

8.9. Не допускається в приміщеннях лабораторного комплексу забруднення, тривала дія сонячних променів, кислот та органічних розчинників на електропровідні покриття устаткування і підлоги.

8.10. Для уникнення забруднення попередніми слідами вибухових речовин до робочих місць лабораторій не дозволяється заносити будь-які об'єкти дослідження без попереднього очищення столів, інструменту та обладнання.

IX. Вимоги до спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт та експертизи

9.1. До спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт та судової вибухотехнічної експертизи (дослідження) висуваються вимоги, що встановлені Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року N 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137.

9.2. Придбання, комплектування та видача спеціалістам-вибухотехнікам експертного підрозділу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту здійснюються згідно з відповідними нормами належності.

9.3. Виконання експертних досліджень та спеціальних вибухотехнічних робіт без спеціального одягу забороняється.

X. Підривні майданчики

10.1. Підривні майданчики використовуються для проведення вибухових та спеціальних вибухотехнічних робіт.

10.2. Підривні майданчики бувають двох видів: тимчасові або стаціонарні. Тимчасові підривні майданчики облаштовуються у випадку неможливості перевезення або переміщення вибухових пристроїв, вибухових речовин або підозрілих на вибухові пристрої предметів з місць їх виявлення. Цей підривний майданчик облаштовується в районі внутрішньої небезпечної зони (поблизу виявлення вибухових пристроїв, вибухових речовин або підозрілих на вибухові пристрої предметів).

10.3. Підривні майданчики, що розташовані на безпечній відстані від населених пунктів, використовуються як стаціонарні.

10.4. При використанні стаціонарних підривних майданчиків слід ураховувати таке:

підривний майданчик повинен розташовуватися на відстані 1,5 км від житлових або адміністративних споруд та 1 км від проїзних шляхів, ліній електропостачання і підземних магістралей та інших важливих комунікацій;

ґрунт підривних майданчиків не повинен бути кам'янистим;

за можливості підривний майданчик обладнується укриттям для спеціалістів-вибухотехніків;

за периметром майданчиків у радіусі 500 - 700 м можливе встановлення постійних попереджувальних знаків про вибухонебезпеку.

10.5. Допускається для підривних майданчиків використовувати недіючі кар'єри, штучні виробітки, глибокі яри та вирви, які віддалені на відстані не менше 1,5 км від жилових або адміністративних споруд та 1 км від проїзних шляхів, ліній електропостачання і підземних магістралей та важливих комунікацій.

10.6. Якщо на території адміністративно-територіальної одиниці розташовані підривні майданчики піротехнічних підрозділів рятувальної служби або полігони для стрільб, то дозволяється їх використання для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт за погодженням з відповідними службами та підрозділами.

10.7. Для зменшення ризику для життя людей чи виникнення небезпечних чинників вибуху працівники вибухотехнічних підрозділів можуть використовувати спеціальне обладнання, засоби індивідуального та колективного захисту від дії вражаючих факторів вибуху або пристосовувати для цих цілей штучні чи природні перепони.

XI. Залучення спеціалістів вибухотехнічних підрозділів до огляду місць масового перебування громадян

11.1. Участь вибухотехнічних підрозділів у проведенні оглядів місць масового перебування громадян здійснюється відповідно до підпункту 5.5.2 підпункту 5.5 пункту 5 Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 09 серпня 2012 року N 691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за N 1541/21853.

11.2. Для участі в проведенні оглядів місць масового перебування громадян вибухотехнічні підрозділи залучаються лише на підставі розпоряджень або доручень керівництва ОВС відповідно до планів забезпечення охорони громадського порядку й громадської безпеки, які розробляються в них.

11.3. За результатами проведеного огляду місць масового перебування громадян спеціалісти-вибухотехніки складають акт перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів і передають його під охорону відповідним службам та (або) відомствам, які відповідають за охорону зазначеного об'єкта.

XII. Дії експертів під час виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій

12.1. Типовими аварійними або надзвичайними ситуаціями, які можуть виникнути під час проведення експертизи, є:

виявлення несправності обладнання або приладів;

випадки виникнення неконтрольованого вибуху та його наслідків;

виникнення пожежі.

12.2. У разі виявлення несправності обладнання, приладів, інструментів експерти повинні припинити проведення досліджень та сповістити керівника підрозділу. Продовження проведення досліджень дозволяється після усунення несправностей або застосування іншого справного інструмента (за його наявності).

12.3. У разі виникнення неконтрольованого вибуху необхідно:

припинити роботи;

надати першу долікарську допомогу потерпілим;

за потреби викликати швидку медичну допомогу, інші аварійно-рятувальні служби;

обмежити доступ сторонніх осіб до місця вибуху;

негайно евакуювати наявні на робочому місці стаціонарної лабораторії вибухові матеріали;

повідомити керівника підрозділу;

оглянути місце вибуху на наявність вибухонебезпечних предметів;

при виявленні на місці вибуху вибухонебезпечних предметів знешкодити їх, дотримуючись при цьому заходів безпеки.

12.4. У разі виникнення пожежі необхідно:

припинити роботи;

вимкнути електроживлення в будівлі;

обмежити доступ сторонніх осіб до місця пожежі;

негайно евакуювати наявні на робочому місці вибухові матеріали;

викликати наряд підрозділу пожежної охорони;

якщо є постраждалі, необхідно викликати швидку медичну допомогу та забезпечити надання першої долікарської допомоги;

сповістити керівника підрозділу;

за можливості вжити заходів щодо локалізації та припинення розвитку пожежі наявними засобами пожежогасіння;

якщо евакуювати вибухові матеріали з місця пожежі не вдалося, після прибуття спеціалістів пожежної охорони сповістити їх про наявні в зоні пожежі або поблизу неї типи й кількість вибухових матеріалів та місця їх розташування.

 

Начальник
ДНДЕКЦ МВС України
полковник міліції

О. А. Федотов

 

Найменування підрозділу

Місто ____________________

вул. ____________________

тел. ___________

АКТ
перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів N _______

Початок огляду _________ Кінець огляду ____________ "___" ____________ 20__ року

Група спеціалістів-вибухотехніків у складі:

1. ____________________________________________________________________________________

2. ____________________________________________________________________________________

3. ___________________________________________________________________________________,
ознайомившись з обстановкою __________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________,
здійснила огляд _______________________________________________________________________,

під час огляду застосовувалися такі засоби пошуку:
_____________________________________________________________________________________

Результати огляду _____________________________________________________________________

Підписи:

голова комісії

________________________
(підпис)

____________________________________________,
(ініціали, прізвище)

члени комісії:

________________________
(підпис)

____________________________________________,
(ініціали, прізвище)

 

________________________
(підпис)

____________________________________________
(ініціали, прізвище)

"___" ____________ 20__ року

Начальник органу внутрішніх справ __________________
                                                                                                 (підпис)

________________________
(ініціали, прізвище)

"___" ____________ 20__ року

 

ДОВІДКА
про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів

При перевірці, огляді ____________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
                                                           (опис предмета, вибухового пристрою, вибухової речовини,
______________________________________________________________________________________
                                                                                             засобу підриву тощо)
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________,
наданий(а) ____________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
                                                                                                 (ким наданий(а))
_____________________________________________________________________________________,
що належить до вибухової категорії _______________________________________________________
_____________________________________________________________________________________,
                                                            (обмежено небезпечний, небезпечний, вкрай небезпечний)

вимагає таких заходів безпеки:
______________________________________________________________________________________
                                                                        (обмеження при роботі, транспортуванні, схові,
______________________________________________________________________________________
                                                                            дослідженні чи негайне знешкодження)
______________________________________________________________________________________

З вимогами заходів безпеки ознайомлений:
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
                                                                                  (посада, прізвище, ініціали, підпис)

Спеціаліст(и)-вибухотехнік(и):
______________________________________________________________________________________
                                                      (місцезнаходження, установа, посада, прізвище, ініціали, підпис)
______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________

"___" ____________ 20__ року

 

Розподіл категорій небезпечності вибухових матеріалів за якісним станом з рекомендаціями щодо поводження з ними

N з/п

Категорія небезпечності

Найменування вибухових пристроїв, вибухових речовин та їх якісний стан

Загальні рекомендації з поводження під час

виявлення та вилучення

проведення експертизи

1

2

3

4

5

1

Перша
(надзвичайно небезпечні)

Боєприпаси ствольної артилерії, реактивні снаряди, мінометні міни, гранатометні постріли, які пройшли канал ствола або із зведеними в бойове положення підривачами

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

2

Промислові боєприпаси з підривачами або засобами ініціювання зі слідами корозії, механічними пошкодженнями

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

3

Одноразові гранатомети з пострілами, які знаходяться у зведеному бойовому положенні

За відсутності пошкоджень - дистанційний відстріл чи знищення

Дослідження залишків зруйнованого об'єкта та пускового приладу

За наявності пошкоджень - знищення

4

Інженерні протипіхотні міни із зведеними в бойове положення підривачами (запалами) або засобами ініціювання

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

5

Промислові боєприпаси з елементами-пастками, елементами невилучення, елементами самоліквідації

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

6

Промислові боєприпаси зі зведеними електромагнітними, вібраційними, нахильними, акустичними, оптичними датчиками цілі, електрохімічними та іншими уповільнювачами

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

7

Промислові підривачі без запобіжників, які зведені у бойове положення

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

8

Промислові підривачі зі слідами корозії, механічними ушкодженнями, закопченнями

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

9

Заряди вибухової речовини промислового виготовлення з встановленими в них підривачами або засобами ініціювання із запобіжниками

Розрядження

Дослідження складових частин

У разі неможливості розрядження - знищення

Дослідження залишків після вибуху

10

Заряди ініціювальних вибухових речовин саморобного виготовлення

Знищення або відбір зразків

Дослідження залишків після вибуху

11

Промислова ініціювальна вибухова речовина

Знищення або відбір зразків

Дослідження залишків після вибуху

12

Саморобна вибухова речовина (хімічно синтезована або суміш компонентів)

Знищення або відбір зразків

Дослідження залишків після вибуху

Дослідження змивів речовин

13

Промислова вибухова речовина, яка за зовнішніми ознаками змінила свою структуру, колір або втратила стійкість до початкового ініціювального імпульсу

Знищення або відбір зразків

Дослідження залишків після вибуху

Дослідження змивів речовин

14

Імітаційні засоби, на яких є сліди корозії, механічних ушкоджень, кіптяви

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

15

Саморобні вибухові пристрої без пасток, які містять засоби ініціювання або підривачі та заряди відомих промислових вибухових речовин

Розрядження відділення засобів ініціювання, підривачів

Дослідження складових частин

У разі неможливості або сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

16

Саморобні вибухові пристрої, які конструктивно з'єднані з механічними або хімічними уповільнювачами вибуху

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

17

Саморобні вибухові пристрої, які містять елементи невилучення, заряди саморобних ВР

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

18

Промислові вибухозапалювальні пристрої, які конструктивно з'єднані з засобами ініціювання або засобами підпалювання

Розрядження, відділення засобів ініціювання

Дослідження складових частин

У разі неможливості або сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

19

Ручні гранати у зібраному вигляді без запобіжників або зі значною на них корозією

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

20

Промислові засоби ініціювання з корозією або механічними ушкодженнями

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

21

Саморобні засоби ініціювання за типом детонаторів, електродетонаторів

За відсутності пошкоджень

Дослідження об'єкта

У разі сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

22

Промислові вироби, що містять відому вибухову речовину, але зі слідами значної корозії, механічних ушкоджень, закопчень, які не містять підривачів або засобів ініціювання

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

23

Вибухові пристрої невідомої конструкції або такі, що викликають сумніви

Знищення

Дослідження залишків об'єкта

24

Друга
(небезпечні)

Відомі промислові боєприпаси, з'єднані з підривачами або засобами ініціювання із запобіжниками

Розрядження, відділення підривачів, засобів ініціювання

Дослідження складових частин

У разі сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

25

Боєприпаси ствольної артилерії, реактивні снаряди, мінометні міни, гранатометні постріли, які не пройшли канал ствола та містять підривачі, що не зведені в бойове положення

Розрядження, відділення підривачів

Дослідження складових частин

У разі неможливості або сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

26

Одноразові гранатомети з пострілами, які знаходяться у безпечному стані

За відсутності пошкоджень

Дослідження складових частин

За наявності пошкоджень - знищення

Дослідження залишків об'єкта

27

Промислові підривачі, які не зведені в бойове положення

За відсутності пошкоджень

Дослідження об'єкта

28

Засоби ініціювання: капсулі-детонатори, електродетонатори, детонуючі шнури та стрічки промислового виготовлення

Без слідів механічних пошкоджень, корозії, закопчень

Дослідження об'єкта

29

Інженерні боєприпаси з підривачами (запалами), які не зведені в бойове положення

Розрядження

Дослідження складових частин

У разі неможливості або сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

30

Промислові заряди бризантних вибухових речовин підвищеної потужності

Без очевидних змін кольору

Дослідження змивів речовин

31

Піротехнічні засоби зі слідами корозії, механічних ушкоджень, закопчень

Без пошкоджень приводних засобів

Дослідження об'єкта

У разі сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

32

Саморобні піротехнічні суміші

Відібрання змивів та знищення

Дослідження змивів речовини

У разі сумніву - знищення

Дослідження залишків після спрацювання

33

Саморобні вибухозапалювальні пристрої без засобів ініціювання або підпалювання

За відсутності пошкоджень

Дослідження об'єкта

У разі сумніву - знищення

Дослідження залишків об'єкта

34

Третя
(обмежено небезпечні)

Промислові вироби, що містять заряди бризантних вибухових речовин нормальної або зниженої потужності, метальну вибухову речовину, піротехнічні суміші, на яких відсутні сліди корозії, механічних ушкоджень, закопчень, без змін кольору, при відсутності засобів ініціювання, підривачів

З не простроченим терміном зберігання або експлуатації

Дослідження об'єкта

35

Заряди бризантної вибухової речовини нормальної або зниженої потужності, метальні вибухові речовини (порохи), промислові
піротехнічні суміші, без змін кольору за відсутності засобів ініціювання або підривачів

З не простроченим терміном зберігання

Дослідження змивів речовини

____________

Опрос