Идет загрузка документа (375 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Государственных санитарных норм и правил "Обустройства, оборудования, содержания дошкольных учебных заведений и организации жизнедеятельности детей"

Министерство здравоохранения
Приказ, Правила, Нормы от 01.08.2013 № 678
Утратил силу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

01.08.2013

м. Київ

N 678

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
09 серпня 2013 р. за N 1370/23902

Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей"

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Міністерства охорони здоров'я України
 від 3 жовтня 2013 року N 853

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України
 від 24 березня 2016 року N 234)

Відповідно до підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 467, підпункту 223.3 пункту 223 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року N 128,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей", що додаються.

2. Управлінню громадського здоров'я (Григоренко А. А.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Вважати такими, що не застосовуються на території України, "Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений (детские ясли, детские сады, детские ясли-сады) СанПиН 3231-85", затверджені заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР 20 березня 1985 року N 3231-85.

4. Голові Державної санітарно-епідеміологічної служби України, головному державному санітарному лікарю України Пономаренку А. М. прийняти цей наказ для керівництва та забезпечити контроль за виконанням Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей", затверджених цим наказом.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Качура О. Ю.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 10 жовтня 2014 року.

(пункт 6 у редакції наказу Міністерства
 охорони здоров'я України від 03.10.2013 р. N 853)

 

Міністр

Р. Богатирьова

ПОГОДЖЕНО:

 

Виконавчий директор
Всеукраїнського громадського
об'єднання "Національна
Асамблея інвалідів України"

Н. Скрипка

Президент Національної академії
медичних наук України

А. М. Сердюк

Міністр освіти і науки України

Д. В. Табачник

Заступник Міністра
соціальної політики України -
керівник апарату

В. М. Коломієць

 

Державні санітарні норми та правила "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей"

I. Загальні положення

1.1. Ці Державні санітарні норми та правила (далі - Санітарні правила) визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до умов і організації навчання, виховання, проживання, харчування, медичного забезпечення дітей у дошкільних навчальних закладах незалежно від форми власності.

1.2. Санітарні правила є обов'язковими для виконання усіма юридичними та фізичними особами, діяльність яких пов'язана з проектуванням, будівництвом, реконструкцією, експлуатацією та утриманням дошкільних навчальних закладів.

1.3. Санітарні правила розроблені відповідно до Конституції України, Основ законодавства України про охорону здоров'я, Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про охорону дитинства", "Про освіту", "Про дошкільну освіту", інших нормативно-правових актів.

1.4. Санітарні правила розроблені з метою охорони здоров'я дітей дошкільного віку під час їх перебування у дошкільних навчальних закладах незалежно від форми власності.

1.5. Засновником (власником), керівником дошкільного навчального закладу відповідно до нормативно-правових актів щороку розробляється план з проведення оздоровчих заходів у дошкільному(их) навчальному(их) закладі(ах), який погоджується територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

1.6. Дошкільний навчальний заклад забезпечує дошкільне виховання дітей у віці від 2 місяців до 6 (7) років. Групи комплектуються за віковими (однаковими, різновіковими), сімейними, родинними ознаками відповідно до нормативів наповнюваності.

Наповнюваність груп не повинна перевищувати: для дітей до одного року - 10 осіб; від одного до трьох років - 15 осіб; від трьох до шести (семи) років - 20 осіб; для дітей різновікових груп - 15 осіб; при цілодобовому перебуванні дітей - 10 осіб; в оздоровчий період - до 15 осіб.

Для дошкільного навчального закладу компенсуючого типу (санаторні та спеціальні) кількість дітей у групах визначається відповідно до статті 14 Закону України "Про дошкільну освіту".

У дошкільних навчальних закладах, що розташовані у сільській місцевості, допустимим є відкриття змішаних груп для дітей суміжних вікових категорій, кількість дітей у групах може бути зменшена засновником (власником) залежно від демографічної ситуації.

1.7. У дошкільному навчальному закладі дитина перебуває цілодобово, протягом дня або короткотривало (до 3-х годин). Для дітей можуть також створюватися чергові групи в ранкові та вечірні години, у вихідні, неробочі та святкові дні - групи, секції, гуртки тощо.

1.8. Для задоволення потреб населення дошкільний навчальний заклад функціонує повний або неповний календарний рік, але не менше ніж 3 місяці на рік.

1.9. Режим роботи та організація життєдіяльності дітей у дошкільному закладі встановлюються його засновником (власником) за погодженням з органами управління освіти та територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

1.10. Місткість дошкільних навчальних закладів не повинна перевищувати 280 місць, дитячих будинків, будинків дитини - 200 місць. Організаційна структура та місткість комплексів дошкільних навчальних закладів визначаються завданням на проектування за узгодженням з органами управління освіти та територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

1.11. Дошкільні навчальні заклади місткістю до 160 місць дозволяється об'єднувати із загальноосвітніми з утворенням навчально-виховних комплексів, а в селищах міського типу та сільських поселеннях при місткості до 120 місць - з житловим приміщенням для обслуговуючого персоналу.

1.12. Здача в оренду території, будинків, приміщень, будівель, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншим юридичним та фізичним особам для використання в цілях, що не пов'язані з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

1.13. На нове ігрове і спортивне обладнання на ділянці та в будинку дошкільного навчального закладу, меблі, засоби навчання, комп'ютерну техніку, іграшки (ігри), поліграфічну продукцію, предмети дитячої гігієни, мийні та дезінфекційні засоби тощо має бути позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

1.14. Укомплектування педагогічним, медичним та іншим персоналом повинно відповідати чинним штатним нормативам.

II. Санітарно-гігієнічні вимоги до улаштування території

2.1. Рекомендований допустимий радіус пішохідної доступності до дошкільних навчальних закладів у містах з багатоповерховою забудовою не повинен перевищувати 300 м, у сельбищних і міських населених пунктах з одно-, двоповерховою забудовою - 500 м.

У сільській місцевості можливе підвезення дітей спеціальним транспортом у присутності батьків. У такому разі максимальний радіус обслуговування повинен бути не більше 15 км.

Дошкільні навчальні заклади необхідно розміщувати на відокремленій земельній ділянці у зоні населеного пункту.

Заборонено розміщення дошкільних навчальних закладів у санітарно-захисних зонах промислових та інших виробничих об'єктів.

За умовами аерації ділянки дошкільних навчальних закладів у всіх кліматичних районах розміщують у зоні знижених швидкостей переважних вітрових потоків, аеродинамічної тіні.

2.2. Відстань від будинку дошкільного навчального закладу до червоної лінії повинна бути не менше 25 м, а від меж земельної ділянки до стін житлових будинків з входами і вікнами - не менше 10 м, без входів і вікон - не менше 5 м.

2.3. Санітарні розриви від житлових та громадських будинків до будівлі дошкільного навчального закладу повинні становити не менше 2,5 висоти більш високого будинку, що розташований навпроти вікон ігрових кімнат групових (житлових) осередків.

2.4. Тривалість інсоляції земельної ділянки дошкільного навчального закладу повинна становити не менше трьох годин на день.

2.5. Площа земельної ділянки визначається типом дошкільного навчального закладу та його місткістю із розрахунку на одне місце: для дошкільних навчальних закладів та дитячих будинків місткістю до 80 місць - не менше 45 м2, для будинків дитини тієї ж місткості - не менше 40 м2; дошкільних закладів, дитячих будинків і будинків дитини місткістю понад 80 місць - не менше 40 м2; комплексів ясел-садків місткістю понад 350 місць - не менше 35 м2, навчально-виховних комплексів, що включають дошкільний та загальноосвітній навчальні заклади місткістю більше 350 місць, - не менше 35 м2.

2.6. Скорочення площі ділянок за рахунок озеленення допускається: в умовах реконструкції - до 20 %, при уклонах рельєфу більше 20 % - до 15 %.

2.7. Дозволяється безпосереднє примикання ділянок дошкільних навчальних закладів до торців житлових будинків без вікон, а також межування з присадибними ділянками для персоналу (за наявності квартир) з обов'язковим розділенням їх огорожею або смугою зелених насаджень.

2.8. Територію дошкільного навчального закладу необхідно забезпечити поливальним водопроводом і огороджувати парканом заввишки не менше 1,6 м. По периметру ділянки доцільно створювати зелену захисну смугу з дерев та кущів шириною 3 м.

На складних рельєфах місцевості необхідно передбачити відвід атмосферних вод від ділянки дошкільного навчального закладу з метою попередження затоплення і забруднення ігрових майданчиків для дітей.

2.9. Озеленення території дошкільних навчальних закладів повинно становити не менше 20 м2 на одну дитину. Дозволяється його скорочення на 30 % за умови реконструкції або прилягання ділянок безпосередньо до лісових, паркових територій, при цьому озеленення не повинно бути меншим ніж 14 м2 на дитину в дошкільному навчальному закладі, в навчально-виховних комплексах - 12 м2.

2.10. Для озеленення території дошкільних навчальних закладів забороняється використовувати дерева, кущі, рослини з колючками (біла акація, глід, шипшина тощо), отруйними плодами, а також такі, що викликають алергію. На території не допускається розростання грибів.

2.11. На земельній ділянці повинні передбачатись такі функціональні зони: групових майданчиків, спортивно-ігрова, господарська. Зони розмежовуються зеленою огорожею.

2.12. Відстань між будинком дошкільного навчального закладу та груповими майданчиками повинна бути не менше 12 м. Групові майданчики повинні мати оптимальний функціональний зв'язок з виходами з приміщень відповідних групових осередків. Групові майданчики для дітей ясельного віку необхідно розташовувати поруч із виходами з приміщень цих груп. На майданчиках передбачаються тіньові навіси з відкритою для сонця частиною та частиною у тіні. Групові майданчики повинні облаштовуватися в одному ярусі. Забороняється їх винесення на дахи дошкільних навчальних закладів або будинків, до яких добудовані дошкільні навчальні заклади.

Кількість групових майданчиків повинна відповідати кількості груп у дошкільному навчальному закладі. Їх площа для дітей віком до 3 років має бути не менше 8 м2 на одну дитину, для дітей від 3 до 6 (7) років - не менше 7,5 м2. Для груп короткотривалого перебування дітей, при тривалості перебування до 3 годин, окремі земельні ділянки не передбачаються. Перелік обладнання для ігрових майданчиків для дітей ясельного віку наведено у додатку 1 до Санітарних правил.

На кожному груповому майданчику обладнується тіньовий навіс площею не менше 40 м2. Площі тіньових навісів не повинні включатися до площі майданчиків, а для груп, що розміщуються у літніх павільйонах, вони не влаштовуються. Тіньові навіси, що прибудовуються до будинку дошкільного закладу, не повинні затіняти ігрові кімнати групових осередків.

Форма тіньових навісів може бути прямокутна або кругла з покрівлею, що має нахил назовні для стікання атмосферних вод. Навіси повинні бути огороджені з трьох або двох сторін (з південної та західної), без розривів між стінками навісу та покрівлею, стінками та підлогою. Тіньові навіси обладнують лавами для сидіння. Підлога навісів повинна бути дерев'яною.

Покриття групових майданчиків для дітей віком до трьох років повинно бути трав'яне, а для дітей віком старше трьох років - частково трав'яне і частково (не більше 60 м2) ґрунтове з домішками дрібнозернистих місцевих будівельних матеріалів, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи для використання в дошкільних навчальних закладах.

2.13. Спортивно-ігрова зона дошкільних навчальних закладів місткістю до 160 місць включає один фізкультурний майданчик для одночасного використання однією групою. Для закладів більше 160 місць передбачається 2 фізкультурних майданчики (для одночасного заняття ясельної та садової груп). Площа майданчиків проектується з розрахунку не менше 13,5 м2 на 1 дитину. Покриття майданчиків виконується із матеріалів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи. На фізкультурному майданчику повинно бути: місце для гімнастичних снарядів; яма для стрибків; бігова доріжка не менше 30 м у довжину; лужок для рухливих ігор. Для закладів місткістю більше 160 місць допускається створення дитячого міні-стадіону площею не менше 400 м2.

Для загартовування дітей та організації ігор з водою в спортивно-ігровій зоні допускається організовувати плескательні басейни глибиною 0,25 м (з підводом водопровідної води та відводом стічних вод до каналізації).

2.14. Спортивно-ігрова зона дошкільних закладів, що проектуються, місткістю до 160 місць включає один фізкультурний майданчик розміром 30 х 40 м2 для одночасного використання однією групою. Для закладів більше 160 місць передбачається 2 фізкультурних майданчики розмірами 20 х 30 м2 для ясельної групи та 30 х 40 м2 для садової групи. Покриття майданчиків може бути трав'яне, ґрунтове утрамбоване або виконується із матеріалів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

На фізкультурному майданчику повинно бути: місце для гімнастичних снарядів; бігова доріжка не менше 30 м у довжину; місце для рухливих ігор та загальнорозвиваючих вправ.

Для закладів місткістю більше 160 місць допускається створення дитячого міні-стадіону площею не менше 400 м2.

Для загартування дітей та організації ігор з водою в спортивно-ігровій зоні допускається організовувати плескательні басейни глибиною 0,25 м (з підводом водопровідної води і відводом стічних вод до каналізації).

Обладнання на групових і фізкультурних майданчиках повинно відповідати віку, зросту дітей та мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

2.15. Допускається обладнання "екологічної стежини" у дошкільних навчальних закладах, що складається з ділянки для овочевих і плодово-ягідних культур із розрахунку на одне місце: 0,5 м2 - в ясельних групах, 0,75 м2 - в садових групах, 0,5 м2 - в будинках дитини, 1,5 м2 - в дитячих будинках. Застосування пестицидів та агрохімікатів у дошкільних навчальних закладах, у тому числі на земельній ділянці, забороняється. Додатково допускається обладнання теплиці та вольєра для тварин загальною площею не менше 30 м2, а в дитячих будинках - не менше 150 м2 (розташовуються на відстані не менше 25 м від будинку дошкільного навчального закладу та найближчих житлових будинків). Догляд за теплицею та вольєром повинен здійснювати окремий працівник.

2.16. На території дошкільного навчального закладу передбачається кільцева доріжка шириною 1,5 м з твердим покриттям (асфальтовим чи синтетичним), яка може бути суміщена з об'їздом навколо будівель закладу або об'єднувати групові майданчики без перетинання останніх. Кільцева доріжка може мати розмітку для вивчення правил дорожнього руху і використовуватися для організації та проведення спортивних ігор.

2.17. Господарська зона повинна бути ізольована від інших, розташовуватися поруч із харчоблоком, пральнею та мати тверде покриття (асфальт, бетон) і самостійний в'їзд, ізольований від входів на ділянку. На території господарської зони має бути місце для сушіння білизни та вибивання килимів.

Під навісом на бетонованому або асфальтованому майданчику господарської зони на відстані не ближче 25 м від будинку дошкільного навчального закладу повинні встановлюватися металеві контейнери з кришками для збирання сміття. Майданчик для сміттєзбірників повинен бути огороджений з трьох боків огорожею не нижче 1 м та оточений зеленим чагарником. Розмір цього майданчика повинен перевищувати площу сміттєзбірника на 1,5 м з кожного боку.

За погодженням з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України допускається розміщення овочесховища площею не менше 50 м2 за потреби у зберіганні овочів і фруктів.

2.18. Територія дошкільного навчального закладу повинна бути освітлена відповідно до діючих норм (не менше 10 лк на рівні землі в темну пору доби).

III. Гігієнічні вимоги до розміщення будівель та приміщень дошкільних навчальних закладів

3.1. Дошкільні навчальні заклади повинні розташовуватися в окремих будинках висотою не більше трьох поверхів залежно від наповнюваності закладу та рельєфу території. Одноповерхові будинки передбачено для дошкільних закладів з кількістю до 100 місць, двоповерхові - до 150 і більше місць. При будівництві закладу з трьома поверхами наповнюваність має бути до 280 місць.

Для будівництва дошкільних навчальних закладів дозволяється використовувати цеглу або матеріали, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

3.2. Будинки залежно від проектної кількості місць можуть мати компактну, блочну або павільйонну структуру, декілька корпусів-павільйонів, що окремо розташовані або з'єднані між собою опалюваними переходами.

3.3. Розміщення базових станцій мобільного (стільникового) зв'язку та їх антен на дахах будинків дошкільних навчальних закладів забороняється. Встановлення базових станцій стільникового зв'язку та антен станцій на дахах житлових, громадських та інших будинків, що розташовані за межами території дошкільного навчального закладу, дозволяється за умови, якщо рівень електромагнітного випромінювання на території і в приміщеннях дошкільного навчального закладу не буде перевищувати 2,5 мкВт/см2 або 3 В/м відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 1996 року N 239, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за N 488/1513.

3.4. У будинку дошкільного навчального закладу та на території земельної ділянки необхідно дотримуватися принципів раціонального розміщення приміщень, максимальної ізоляції груп одна від іншої та від адміністративно-господарських приміщень.

На даху дошкільних навчальних закладів забороняється будувати споруди, приміщення, майданчики для перебування дітей.

3.5. Будинки дошкільних навчальних закладів повинні мати окремі входи: загальний; для дітей ясельних груп; дітей садових груп.

Загальний вхід проектується з тамбуром, який веде до вестибюля на 2 - 4 групи, з розрахунку 6 м2 на кожну групу або на одну групу - з тамбуром площею не менше 4 м2. При вестибюлях дозволяється передбачати дитячі туалети (один унітаз і умивальник на 2 - 4 групи). Загальний вхід у будинках дитини передбачається не більше ніж на 4 групи, а в дитячих будинках - на 6 груп.

Зовнішній вхід до приміщень групових осередків повинен мати два тамбури, окрім IV B кліматичного району (один тамбур).

У дошкільних навчальних закладах на 50 і більше місць із харчоблоку, ізолятора та пральні передбачаються окремі виходи на територію.

3.6. Ґанки при входах до будинку дошкільного навчального закладу, що розташовані на рівні 0,45 м і більше від землі, повинні мати огорожу висотою 0,9 м. Ребра сходинок повинні бути закруглені. В огорожі сходів передбачаються вертикальні елементи з проміжками не більше 0,1 м.

Зовнішні входи до будинку дошкільного навчального закладу, які розташовані вище поверхні землі, повинні мати пандуси з нахилом 1:12 (відношення висоти до довжини) та резинове покриття, при цьому висота підйому приймається не більше 0,8 м. По обидва боки зовнішніх сходів або пандусів, а також площадок заввишки від рівня тротуару більше 0,45 м повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,5 м, 0,7 м та 0,9 м. Довжина поручнів повинна бути більшою від довжини пандуса або сходового маршу не менше ніж на 0,3 м. Завершальні частини поручнів повинні бути довші маршу або похилої частини пандуса на 0,3 м та мати заокруглену форму.

3.7. Висота надземних поверхів будинків дошкільних навчальних закладів від підлоги до підлоги наступного поверху повинна бути не менше 3,3 м.

На надземних поверхах розміщуються: приміщення дитячих груп, зали для музичних і фізкультурних занять, медичні приміщення, кухні, кабінет керівника. За умов триповерхових дошкільних навчальних закладів на третьому поверсі допускається розташування приміщень для дітей шостого та сьомого року життя, а також залів, ігротек, кабінетів вихователя-методиста, логопеда, дефектолога, завгоспа, комірника. На цокольному поверсі дозволяється розміщувати пральню, охолоджувальні камери, комори та службово-побутові приміщення, крім кабінетів керівника та методиста. На підвальному поверсі необхідно розташовувати охолоджувальні камери, овочесховище, столярно-слюсарну майстерню, комори (за винятком комор сухих продуктів). При розміщенні дошкільного навчального закладу на радоно-небезпечних ділянках на першому поверсі можуть розташовуватися службово-побутові приміщення, медичні, харчоблок, пральня тощо, але обмежується розміщення приміщень для дітей. При цьому необхідно посилювати герметизацію перекриття над підвалом.

3.8. При обладнанні внутрішніх дверей з використанням неармованого скла з обох боків від нього, на рівні зросту дітей, встановлюється захисний екран з рейок.

3.9. Групові осередки для дітей ясельного віку повинні розташовуватися на першому поверсі та забезпечуватися окремими входами. До складу групових осередків для дітей ясельного віку входять: приймальня, ігрова, спальня, туалетна та буфетна.

У приймальній першої групи раннього віку виділяється місце для роздягання батьків і місце грудного годування дітей матерями.

3.10. Групові осередки для дітей садового віку можна розміщувати як на першому, так і на другому поверхах. Допускається один загальний вхід на поверх не більше ніж для чотирьох садових груп. До складу групових осередків для дітей садового віку входять: роздягальня, групова, спальня, туалетна та буфетна.

Склад приміщень групових осередків у сільських дошкільних навчальних закладах для змішаних ясельно-садових груп повинен відповідати складу групових осередків для дітей садового віку.

До складу приміщень центрів розвитку дитини відносяться такі самі приміщення, як і до складу групових осередків для дітей ясельного та дошкільного віку.

3.11. Висота огорожі сходів у приміщеннях дошкільних навчальних закладів повинна бути 1,3 м, з вертикальними елементами захисту через кожні 0,1 м. Поручні для дітей повинні розташовуватись на висоті 0,5 м. Кут нахилу сходів повинен становити не більше 30°, ширина сходинки - 30 см, висота сходинки - 15 см. Ребра сходинок повинні бути закруглені. Першу та останню сходинки в приміщеннях і ззовні будинку слід фарбувати яскраво жовтою фарбою та наносити на них гумове або абразивне покриття.

3.12. Оптимальну орієнтацію вікон приміщень за сторонами горизонту потрібно приймати: вікна ігрових, залів, ігротек, кімнат ручної праці, залів басейнів - південь, спалень, медичних кабінетів - схід, приміщень харчоблоків - північ.

3.13. Для кожної вікової групи в дошкільних навчальних закладах повинні бути окремі групові осередки, а для будинків дитини і дитячих будинків - житлові осередки, що мають функціональні зв'язки з іншими приміщеннями.

3.14. До складу приміщень житлових осередків будинків дитини та дитячих будинків мають бути включені: роздягальня, ігрова, спальня, туалетна, буфетна, комора, кімната персоналу, приміщення для сушіння одягу, зберігання колясок, зберігання сезонних речей. Додатково до складу приміщень житлових осередків будинків дитини включаються веранди, а дитячих будинків - їдальня та ванно-душове приміщення. Площу групових осередків дошкільних навчальних закладів наведено у додатку 2 до Санітарних правил.

У будинках дитини житлові осередки для дітей віком старше одного року розміщуються на другому поверсі. Для транспортування дітей-інвалідів на колясках у приміщення другого поверху повинен бути пасажирський ліфт.

Під (над) груповими (житловими) осередками або суміжно з ними заборонено розміщувати комори, столярно-слюсарні майстерні, майстерні для ремонту одягу і взуття, а також приміщення та обладнання, що є джерелами шуму і вібрації (підйомники, вентиляційні та охолоджувальні камери тощо). При розміщенні останніх під або поряд з іншими приміщеннями (зали, ігротека, комп'ютерний клас тощо) необхідно передбачити ефективну звуко- та віброізоляцію.

3.15. До груп короткотривалого перебування дітей (до 3-х годин), що розміщені в громадських будинках, допускається передбачати входи з вестибюлів або загальних коридорів.

Мінімальний склад приміщень для груп короткотривалого перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну для дітей та для персоналу, підсобні приміщення. Розрахункова площа приміщень має бути не менше 6 м2 на одне місце.

3.16. Площі приміщень групових (житлових) осередків дошкільних навчальних закладів, у тому числі площа ігрової для дошкільних навчальних закладів, повинні становити: 3,3 м2 на дитину в ясельній групі, 2,5 м2 на дитину в садовій групі, 3,6 м2 - у будинку дитини, 3,3 м2 - у дитячому будинку. У спальному приміщенні ясельної групи дошкільного навчального закладу площа на одну дитину повинна становити 2,4 м2, у дошкільній - 2,5 м2, у будинку дитини та дитячому будинку - 2,4 м2.

Площі приміщень дошкільних навчальних закладів не дозволяється зменшувати, у тому числі за рахунок накопичення твердого та м'якого інвентарю, встановлення вазонів з квітами великого розміру тощо.

3.17. Туалетні повинні мати природне освітлення. У туалетних приміщеннях не допускаються сходинки, пороги або будь-які перепади рівнів підлоги. В туалетних приміщеннях для дітей віком 2 - 3 роки необхідно встановлювати по 2 дитячі умивальники, 1 умивальник для дорослих, 1 дитячий унітаз, 1 унітаз для дорослих (злив), душовий піддон, 1 електричний рушник. Злив і дитячі унітази для дітей старшого ясельного віку встановлюються без обладнання кабін. Душові піддони повинні бути доступними з трьох боків.

У туалетних для дітей віком старше 3 років повинно бути 4 дитячі умивальники, 4 дитячі унітази у відкритих кабінках із перегородками висотою 1,2 м (по 2 унітази в окремих для хлопчиків та дівчат туалетах), душовий піддон з душовою сіткою з гнучким шлангом. Одна з кабінок повинна мати ширину - 1,65 м, глибину - 1,8 м. У цій кабині поруч з унітазом передбачається простір для крісла-коляски, а також можливість встановлення у разі потреби поручнів, штанг, гачків. Для дорослих у закритій кабіні встановлюється 1 унітаз.

Ванно-душову для дитячих будинків необхідно відокремлювати вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення.

3.18. У дошкільних навчальних закладах з двома садовими групами або двома старшими ясельними групами передбачається не менше одного універсального залу для занять музикою та фізичною культурою. Не менше двох залів (музичний та фізкультурний) передбачається, коли старших ясельних і садових груп 6 і більше. При кожному залі повинна бути комора площею від 6 м2. Не дозволяється робити зали прохідними. За наявності двох залів дозволяється об'єднувати їх за допомогою розсувної перегородки зі звукоізоляцією.

У залі дозволяється проведення занять тільки з однією групою. Площа музичного залу у дошкільних навчальних закладах повинна становити не менше 3,7 м2 на одну дитину, а фізкультурного або універсального - не менше 5 м2. У закладах на 2 групи площа універсального залу повинна бути не менше 80 м2. У будинках дитини та дитячих будинках площа залів повинна бути не менше 5 м2 на одну дитину в групі.

3.19. У дошкільних навчальних закладах місткістю 90 і більше місць передбачено наявність кімнати природи, ігротеки, кімнати для занять з використанням технічних засобів навчання (далі - ТЗН) площею не менше 50 м2. При місткості закладу понад 160 місць дозволяється влаштування комп'ютерного класу для дітей віком 5 років і старше з розрахунку 6 м2 на одне робоче місце, об'ємом не менше 20 м3. Влаштування і обладнання комп'ютерного класу повинно відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки у навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах" (ДСанПіН 5.5.6.009-98), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 30 грудня 1998 року N 9.

У дошкільних навчальних закладах місткістю понад 100 місць та в дитячих будинках місткістю 90 і більше місць допускається передбачати кімнату ручної праці (образотворчого мистецтва) площею не менше 42 м2 і логопедичний кабінет, кабінети практичного психолога та соціального педагога площею не менше 12 м2 кожний, а також кімнату психологічного розвантаження дітей площею не менше 24 м2.

3.20. У складі дошкільного навчального закладу на першому поверсі в окремому блоці допускається будівництво басейну. Басейни будуються з розрахунку одночасної пропускної спроможності: будинки дитини - 2 - 4 дитини; дошкільні навчальні заклади, дитячі будинки, навчально-виховні комплекси - 10 дітей (одна підгрупа).

3.21. До складу приміщень басейну повинні входити: зал з ванною та зоною для розминки; дві роздягальні з туалетами та душовими (для хлопчиків і дівчат); кімнати тренера, медичної сестри; комора інвентарю; інші технічні приміщення для експлуатації басейну. При додатковому розміщенні другої ванни басейну для дітей віком до 3 років передбачається окрема роздягальня.

Площу роздягальні необхідно приймати з розрахунку не менше 1,2 м2 на місце при одночасній пропускній спроможності басейну 10 дітей. Біля кожної роздягальні слід передбачати душові з розрахунку 1 душова сітка на 3 місця і туалет на 1 унітаз і 1 умивальник.

У залі басейну передбачається зона розминки площею не менше 24 м2. Проектування окремого залу для розминки дітей допускається при басейнах із пропускною спроможністю 10 осіб (площею не менше 36 м2) з коморою інвентарю площею 6 м2. Перелік обладнання та інвентарю для басейну наведено у додатку 3 до Санітарних правил.

3.22. У басейнах передбачаються ванни розмірами: 3 х 2 м - для занять з 2 - 4 дітьми ясельного віку; 10 х 4 м - для занять з 10 дітьми старше трьох років. Глибина басейну повинна бути перемінною: від 0,6 до 0,8 м. По периметру ванни передбачається обхідна доріжка. Борт ванни повинен бути заввишки 0,15 м від підлоги та завширшки 0,3 м. Уклон дна ванни у бік випуску води має бути не менше 1 %. По внутрішньому периметру ванни басейна встановлюються поручні на висоті від дна 0,6 і 0,8 м. На дитину дошкільного віку площа водної поверхні басейну повинна бути не менше 3 м2.

Матеріал, конструкція та облицювання внутрішньої поверхні стінок і дна ванни повинні забезпечувати непроникність води, механічну міцність, стійкість до розмиву та дії мийних і дезінфекційних засобів, а також легку доступність для чищення. Внутрішня поверхня дна та стін ванни повинна бути гладенькою, неслизькою.

У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої теплої води.

3.23. У дошкільних навчальних закладах повинні бути такі медичні приміщення: медична кімната, процедурна, ізолятор. Медичну кімнату передбачено розташовувати суміжно з палатою ізолятора (через стіну із заскленим прорізом на висоті 1,2 м від підлоги). Набір та площа приміщень для медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі наведені у додатку 4 до Санітарних правил.

Палати ізолятора повинні забезпечувати ізоляцію дітей з двома інфекційними хворобами. Кількість місць в ізоляторі не повинна перевищувати 1,5 % проектної місткості дошкільного навчального закладу. До складу ізолятора включаються: приймальна, палати на 1 - 2 місця кожна, туалетна, приміщення для дезінфекційних засобів. Палати ізолятора повинні бути непрохідними площею 6 м2 (одномісна) і 9 м2 (двомісна), мати окремий вихід на територію закладу. Вихід із ізолятора дошкільного навчального закладу місткістю до 160 місць допускається суміщати із загальним входом до будинку.

У приймальній ізолятора розміщують мийку для миття столового посуду хворих дітей, шафу для збереження столового посуду тощо. Площа приймальної повинна бути 6 м2 за наявності в ізоляторі однієї палати, 10 м2 - двох палат. Площа туалетної кімнати має бути 4 м2, приміщення для приготування дезінфікуючих засобів - 3 м2.

У дошкільних навчальних закладах допускається додаткове обладнання стоматологічного кабінету, фітокімнати (по 8 м2), кабінету лікувальної фізкультури (50 м2). Фізіотерапевтичний кабінет площею 9 м2 передбачено обладнувати у дошкільних навчальних закладах місткістю від 70 до 100 місць, площею від 12 м2 до 18 м2 - місткістю 100 - 200 місць і більше. Перелік оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства оствіти і науки України від 30 серпня 2005 року N 432/496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за N 1091/11371.

3.24. У будинках дитини та дитячих будинках повинні бути медичні блоки у складі: ізолятора, кабінету лікаря (площею 14 м2), кабінету старшої медичної сестри (9 м2), фізіотерапевтичного та фітокабінету (загальною площею 36 м2), процедурної-стерилізаційної (12 м2), приміщення аптеки (9 м2). У будинках дитини передбачається приміщення лікувальної фізкультури (50 м2) та приймально-карантинне відділення. У дитячих будинках повинно бути приймально-карантинне відділення, стоматологічний кабінет (9 м2) та приміщення лікувальної фізкультури (50 м2).

3.25. Кількість місць у приймально-карантинному відділенні повинна становити: 5 % від проектної місткості будинку дитини, 7 - 10 % - дитячого будинку. У будинках дитини до складу цього відділення входять: вестибюль-чекальня (12 м2), приймальня-оглядова (12 м2), санпропускник (роздягальня з ванною 8 м2), палати-бокси на 2 місця кожна (по 12 м2), буфетна (5 м2). У дитячих будинках приймально-карантинне відділення додатково повинно включати ізоляційні палати на 1 або 2 ліжка (12 м2 та 18 м2 кожна) з шлюзом і туалетом.

Приймально-карантинне відділення розміщується на першому поверсі з окремими виходами назовні. При цьому ванни санпропускника повинні бути розташовані таким чином, щоб ними можливо було користуватися як для санітарної обробки дітей, так і для миття дітей, які перебувають у палатах-боксах та ізоляційних палатах.

3.26. Оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу та запас лікарських засобів, виробів медичного призначення в медичному кабінеті дошкільного навчального закладу для надання невідкладної медичної допомоги повинні відповідати нормативно-правовим актам.

3.27. Харчоблок дошкільного навчального закладу повинен мати окремий вихід назовні. До складу приміщень харчоблоку дошкільних закладів місткістю від 40 і більше місць входять: кухня з роздавальнею (18 - 34 м2), мийня кухонного посуду (5 - 10 м2), заготівельний цех (12 - 20 м2), комора сухих продуктів (9 - 10 м2), комора овочів (4 - 12 м2), завантажувальна (8 - 14 м2), кімната персоналу (6 - 12 м2). У закладах місткістю 120 і більше місць додатково обладнується охолоджувальна камера, а місткістю від 200 і більше - їдальня для персоналу. Незалежно від місткості закладу при харчоблоці обладнується душова на одну сітку та туалет для персоналу на 1 унітаз і 1 умивальник. Склад і площі приміщень харчоблоків дошкільних навчальних закладів наведені у додатку 5 до Санітарних правил.

Заготівельний цех обов'язково поділяється на дві зони: обробки м'яса-риби та овочів-фруктів. У завантажувальній повинно бути передбачено місце для зберігання та миття тари площею не менше 4 м2.

3.28. Для прання, сушіння та прасування білизни у дошкільних навчальних закладах передбачається два приміщення (пральня, сушильно-прасувальня), а в будинках дитини та дитячих будинках - три приміщення (пральня, сушильня, прасувальня). Ці приміщення розміщуються суміжно. Площа пральної визначається залежно від обладнання та обсягу білизни, що підлягає пранню, але не менше 14 м2 при місткості закладу до 40 місць, 18 м2 - від 40 до 60 місць, 24 м2 - 60 - 120 місць, 30 м2 - 120 - 200 місць, 40 м2 - понад 200 місць.

Шлюз з вікном для здачі брудної білизни та одягу повинен відкриватися у бік пральні. Шлюз може використовуватися для тимчасового зберігання білизни (не більше двох годин). Вікна для здачі брудної білизни та одягу повинні бути окремо від вікон видачі чистої білизни і одягу. Перехрест потоків брудних і чистих речей неприпустимий. Обов'язково влаштовується окремий вихід на територію загальноосвітнього навчального закладу. Двері пральні не повинні бути навпроти дверей групових (житлових) осередків, харчоблоків, медичних приміщень.

Пральня обладнується електрообладнанням, промаркованими ваннами для замочування брудної білизни та полоскання чистої. Каналізаційні труби від ванн повинні бути герметично підключені до каналізаційної мережі. Прання та прасування особистих речей персоналу у дошкільному навчальному закладі забороняються.

3.29. Стіни та оздоблення приміщень дошкільних закладів повинні бути матові, пастельних відтінків. Приміщення, що орієнтовані на південь та схід, слід фарбувати в світло-блакитний, світло-зелений колір (коефіцієнт відбиття - 0,7 - 0,8), орієнтовані на північ - у світло-жовтий, рожевий, бежевий (коефіцієнт відбиття - 0,6 - 0,7). Поверхні стін приміщень фізкультурного та музичного залів необхідно фарбувати в світлі кольори з коефіцієнтом відбиття 0,6 - 0,8. Поверхня стін усіх приміщень має бути гладкою, стійкою до вологи, миючих і дезінфекційних засобів, що забезпечить можливість прибирання вологим способом. У комп'ютерних кабінетах стіни повинні бути пофарбовані в жовтий або бежевий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6 (орієнтація вікон - на північ). Для занять з дітьми використовуються дошки темно-зеленого, коричневого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,1 - 0,2.

Стіни в туалетних, умивальних, буфетних, на харчоблоці (кухня, мийня, заготівельний цех, охолоджувальні камери, туалети), у пральні слід облицьовувати гладкою, глазурованою плиткою на висоту 1,8 м, у ванно-душових, душових - на всю висоту стін. Для оздоблення стін основних приміщень не рекомендується використовувати шпалери.

3.30. Підлога у приміщеннях групових (житлових) осередків повинна мати вологостійкість, низьку теплопровідність, стійкість до мийних і дезінфекційних засобів та бути неслизькою. Під підлогою групових приміщень, які розміщені на першому поверсі, передбачається улаштування системи підігріву (температура на поверхні підлоги повинна бути 23° C). Забороняється підігрів підлоги електронагріваючими приладами (системами).

У приймальнях, роздягальнях, ігрових, групових, спальнях, ігротеках для підлоги використовується натуральна деревина (дошка, паркет) або лінолеум на теплій основі. У комп'ютерному класі підлога повинна бути з дерева або синтетичного полімерного матеріалу з антистатичними властивостями. Забороняється використання ковроліну. У фізкультурному і музичному залах підлога повинна бути з дерева, у тому числі використовується паркет. Для підлоги в туалетних, ванно-душових, душових, харчоблоку, пральнях, у залі та приміщеннях басейну використовується неслизька керамічна плитка. Підлога у приміщеннях харчоблоку має бути обов'язково з гладкою поверхнею. У технічних приміщеннях допускається цементна підлога.

Підлога у харчоблоках, пральнях, туалетних, ванно-душових, душових повинна мати ухил у каналізацію (зливні трапи з нахилом підлоги до отвору трапа не менше 0,03 %). Отвори трапа мають бути закриті решітками.

3.31. Стелю у приміщеннях з підвищеною вологістю повітря (виробничі приміщення харчоблоку, душові, пральні, умивальні, туалетні та інші) необхідно фарбувати масляними фарбами білого кольору, а в інших приміщеннях використовують крейду, вапно, водоемульсійні фарби. Віконні рами та двері необхідно фарбувати у білий колір (коефіцієнт відбиття - 0,8).

Матеріали, що використовуються для влаштування, оздоблення дошкільних навчальних закладів, повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

IV. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення

4.1. Основні приміщення дошкільних навчальних закладів (групові (житлові) осередки, медичні, приймально-карантинні відділення, зали для занять музикою та фізичною культурою, комп'ютерні класи тощо) повинні мати природне освітлення. Тривалість інсоляції зазначених приміщень повинна бути не менше 3 годин на день. Мінімальний коефіцієнт природної освітленості приміщень (далі - КПО) має становити не менше 1,5 %, в роздягальнях - не менше 1,0 %. Без природного освітлення можуть функціонувати буфетні, комори, включаючи комори чистої білизни (за наявності у будинку каштелянської), душові при ізоляторі та басейні, туалети для персоналу та технічні приміщення.

При односторонньому розташуванні вікон коефіцієнт заглиблення приміщень групових (співвідношення між висотою від підлоги до верхнього краю вікна до глибини приміщення) повинен бути не менше 1:2. Глибина приміщення має бути не більше 6 м. При більшій глибині групової необхідно передбачити розташування вікон на протилежних паралельних стінах або на стінах, що знаходяться під кутом одна до одної.

Не допускається встановлення віконних рам із частим переплетенням, а також встановлення захисних ґрат. Світловий коефіцієнт (СК, відношення загальної площі скла вікон до площі підлоги приміщення) повинен бути для ігрових і спалень 1:4 - 1:5, туалетних - 1:5 - 1:6. У дошкільних закладах дозволяється встановлювати метало-пластикові вікна, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та дозволені для використання в навчальних закладах.

Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегрівання приміщень необхідно передбачати вертикальні жалюзі, що регулюються (внутрішні, зовнішні), козирки, штори. Допускається використання льняних та бавовняних штор світлих тонів (поплін, штапельне полотно, репс), що мають достатній ступінь пропускання та розсіювання світла (на вікні - декілька полотен, що можна пересувати). При використанні штори на вікнах групових приміщень не повинні зменшувати рівень природного освітлення, інсоляції. При розміщенні над вікнами основних приміщень дошкільного навчального закладу ламбрекенів не допускається їх звисання нижче верхнього краю вікна. Закривання вікон шторами допускається під час сну дітей.

4.2. Для запобігання затінення приміщень дошкільного навчального закладу кущі повинні висаджуватися не ближче 5 м від вікон будинку, дерева - 10 м. Густі крони дерев підлягають своєчасному розрідженню, що запобігатиме погіршенню показників природного освітлення. Щороку необхідно проводити декоративну обрізку кущів, вирубку сухих і низьких гілок та молодої порослі дерев.

4.3. Висота вікон повинна становити не менше 2 - 2,5 м, ширина - не менше 1,8 - 2,0 м. Підвіконня від підлоги повинні знаходитися на відстані 0,6 м. Ширина простінків між вікнами повинна становити не більше 0,5 м.

Вікна необхідно регулярно (не рідше 3 разів на рік) мити. На підвіконнях не дозволяється розташовувати вазони з високими квітами (висота не повинна перевищувати 15 см від підвіконня). Кількість квітів на одному підвіконні - не більше трьох вазонів. Вікна не дозволяється затіняти квітами, що в'ються, а також квітами великих розмірів (розташованих на підлозі). Квіти дозволяється розміщувати у підвісних вазонах на стінах приміщень або в кутах приміщень на підставках висотою до 70 см, що можна переміщувати.

4.4. Джерела штучного освітлення повинні забезпечувати достатнє та рівномірне освітлення всіх приміщень.

Під час проведення занять в умовах недостатності природного освітлення необхідно використовувати джерела штучного освітлення. Перевагу необхідно надавати люмінесцентним лампам. Нормативи штучної освітленості основних приміщень при використанні люмінесцентних, у тому числі енергозберігаючих, ламп наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Нормативи штучної освітленості основних приміщень

Найменування приміщень

Освітленість не менше (лк)

Горизонтальні поверхні, де замірюються рівні освітленості

Приймальня, роздягальня

200

На підлозі

Групові, ігрові, комп'ютерний клас, ігротека

300

На підлозі

Спальня

150

На підлозі

Зали для занять музикою, фізичною культурою, з використанням ТЗН

400

На підлозі

Зал басейну

150

На поверхні води

Туалетна

75

На підлозі

Буфетна

200

0,8 м над підлогою

Медична кімната, кабінет лікаря

300

0,8 м над підлогою

Ізолятор

200

На підлозі

Світильники з люмінесцентними лампами повинні забезпечувати розсіяне світло, а з лампами розжарювання - повністю відбите світло. У комп'ютерних класах передбачено забезпечення системи загального рівномірного освітлення. Як джерела освітлення використовуються лампи типу ЛБ (білого кольору), ТБС (тепло-білого світла). При використанні ламп розжарювання рівень освітленості має бути не менше 200 лк. Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 20 - 22 Вт/м2, при лампах розжарювання - 48 Вт/м2.

Не дозволяється одночасне використання в одному приміщенні люмінесцентних ламп і ламп розжарювання, а також використання ламп ЛД (люмінесцентного денного світла).

Світильники з люмінесцентними лампами на стелі групових, ігрових, приймальних, роздягальних приміщень, у залах для занять музикою, фізичною культурою розміщують рівномірно. Світильники повинні мати захисну арматуру. В ігрових необхідно передбачити окреме вмикання кожного ряду світильників, що розташовані паралельно вікнам. Застосування ксенонових ламп не допускається.

4.5. Електричні розетки та вимикачі встановлюють на висоті 1,8 м від підлоги, при цьому у приміщеннях із постійним перебуванням дітей необхідно передбачити встановлення розеток, що закриваються.

У залах для занять фізичною культурою на світильниках та вікнах повинні бути захисні засоби (сітки з металу).

4.6. Лампи, що перегоріли, підлягають своєчасній заміні. Також заміні підлягають люмінесцентні лампи у разі створення під час роботи шуму, миготіння та стробоскопічного ефекту. Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи збирають у спеціальну тару - герметично закриті металеві ємності, контейнери, які зберігають у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із приміщеннями групових осередків. При цьому доступ до такого технічного приміщення повинен мати лише спеціально призначений працівник закладу. При накопиченні чотирьох і більше перегорілих люмінесцентних ламп їх вивозять із дошкільного закладу на підприємства, що утилізують такі лампи в установленому порядку. Документи про передачу люмінесцентних ламп зберігаються. Зберігання перегорілих люмінесцентних ламп у будинку закладу довше 2-х місяців не допускається.

4.7. Не дозволяється розміщення світильників над плитами, технологічним обладнанням, виробничими столами харчоблоків. Усі світильники на харчоблоці повинні мати захисну арматуру.

4.8. Лабораторний контроль рівня освітленості у дошкільних навчальних закладах проводиться не рідше одного разу на рік не менше 3 вимірів у 3 - 5 приміщеннях.

V. Санітарно-гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання

5.1. Дошкільні навчальні заклади повинні бути забезпечені якісною питною водою з розрахунку 75 л/добу на дитину при денному режимі роботи (у тому числі гарячої води 25 л/добу), 93 л/добу - при цілодобовому перебуванні (з них гарячої води 28,5 л/добу). На полив газонів, квітників, дерев та кущів витрати води повинні становити 3 - 6 л/добу на 1 м2, тротуарів тощо - до 0,4 - 0,5 л/добу на 1 м2.

Якість питної води має відповідати Державним санітарним нормам та правилам "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747 (далі - ДСанПіН 2.2.4-171-10).

5.2. Дошкільні навчальні заклади обладнуються мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Водопостачання і каналізування дошкільних навчальних закладів повинно бути централізованим. Гарячою проточною водою дошкільні заклади повинні бути забезпечені впродовж усього року. Допускається організація автономної системи гарячого водопостачання.

У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для дошкільного навчального закладу місткістю до 40 місць необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з механізованою подачею води до приміщень закладу та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на місцеві очисні споруди. У сільських населених пунктах при відсутності централізованого водопостачання за погодженням із територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України допускається також використання громадських свердловин, колодязів, каптажів.

5.3. Холодною і гарячою проточною водою повинні бути забезпечені групові (житлові) осередки, кімната природи, їдальня, буфетні, медичні приміщення, пральня, ванно-душові, туалетні, басейни тощо з установленням кранів-змішувачів. Забороняється використовувати гарячу воду з системи водяного опалення для будь-яких цілей.

На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання на харчоблок, у буфетні, медичні приміщення, пральні, а саме - встановлення електрокип'ятильників для нагріву води.

У дошкільних навчальних закладах для сушіння верхнього одягу та взуття дітей передбачається подача гарячої води до опалювальних приладів у шафах роздягалень у холодний період року.

Температура гарячої води, що подається до ванно-душових, умивалень при туалетах, басейнів тощо, повинна бути не нижче 37° C та не вище 60° C.

5.4. Організація питного режиму повинна сприяти оптимальному задоволенню потреб дітей у якісній воді. Кожна дитина за потреби має право отримати кип'ячену або бутильовану воду в індивідуальній чашці. У кожній групі свіжу кип'ячену воду щодня наливають у чисті графини. У групах короткотривалого перебування забезпечується питний режим свіжою кип'яченою водою або бутильованою негазованою питною водою з одноразовими паперовими стаканами для дітей. Бутильована негазована вода промислового виробництва, а також установки із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо відповідності їх Державному гігієнічному нормативу "Показники безпеки та якості фасованої питної води", затвердженому постановою головного державного санітарного лікаря України від 04 вересня 2008 року N 12, та ДСанПіН 2.2.4-171-10 із зазначенням сфери застосування: для дітей дошкільного віку. При використанні установок із дозованим розливом негазованої фасованої води заміна ємності передбачається не рідше одного разу на 2 тижні.

5.5. Висота розміщення умивальних раковин (від підлоги до борту раковини) для дітей віком до 4 років повинна бути 0,4 м, старше 4 років - 0,5 м. Відстань від підлоги до борту ванни має бути 0,6 м, до борту глибокого душового піддона для дітей віком до 4 років - 0,6 м (при висоті розташування душової сітки над дном піддона - 1,5 м), а до борту мілкого душового піддона для дітей старше 4 років - 0,3 м (при висоті розташування душової сітки над дном піддона - 1,6 м). Душові сітки обладнуються гнучкими шлангами. Рекомендується застосування кранів умивальників важільної або натискної дії. Санітарно-технічне устаткування дошкільних навчальних закладів наведено у додатку 6 до Санітарних правил.

5.6. На харчоблоці в місцях приєднання ванн до каналізаційної мережі повинен бути повітряний розрив не менше 20 мм від верху приймальної воронки.

При розміщенні на харчоблоці картоплечистки передбачається обладнання мезгозбірника, що сприятиме запобіганню засмічуванню каналізаційної системи.

При проведенні стояків побутової каналізації через приміщення дошкільного навчального закладу передбачається їх закриття оштукатуреними коробами та забезпечення устаткуванням для ревізії. Забороняється проведення стояків побутової каналізації через виробничі приміщення харчоблоку.

5.7. Дошкільні навчальні заклади повинні мати централізовану систему теплопостачання. Забороняється опалення приміщень залізними пічками та будь-якими електричними опалювальними пристроями. У місцевостях одно-, двоповерхової забудови, в сільських населених пунктах допускається теплопостачання від власних автономних котелень або котелень, що обслуговують групу громадських і житлових будинків, з дотриманням санітарно-захисної зони.

Опалення приміщень здійснюється опалювальними приладами (радіатори, трубчасті опалювальні прилади, що вбудовані до бетонних плит), а також дозволяється використання конвекторів із кожухами. Температура поверхні опалювального приладу не повинна перевищувати 80° C. У дошкільних закладах необхідно передбачити регулятори інтенсивності нагріву опалювальних приладів. Для запобігання опікам і травмам у дітей опалювальні прилади повинні бути огороджені дерев'яними решітками, що періодично знімаються під час прибирання. Забороняється огородження опалювальних приладів дерев'яно-стружковими і дерев'яно-волокнистими плитами та використання огорожі з полімерних матеріалів. Не дозволяється встановлення кондиціонерів та зволожувачів повітря будь-якого типу.

5.8. Лабораторний контроль питної води здійснюється відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10.

VI. Повітряно-тепловий режим

6.1. Температура повітря в приміщеннях дошкільного навчального закладу повинна становити: в приймальні, ігровій для дітей у віці до 2 років - +22 - 23° C, для дітей від 2 до 3 років - +21 - 22° C; в роздягальні і груповій для дітей від 3 до 5 років - +21 - 23° C, для дітей старше 5 років - +19 - 21° C. Температура повітря в спальнях повинна бути +19 - 21° C, у туалетних для дітей до 3 років - +20 - 22° C, для дітей старше 3 років - +19 - 20° C. У залах для занять музикою та фізичною культурою температура повітря повинна бути +18 - 19° C, приміщеннях басейну - +29 - 30° C, медичних приміщеннях - +21 - 22° C, теплих переходах - +15 - 16° C. У приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будинку дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути на 2° C вище.

Контроль за температурою повітря у приміщеннях здійснюється за допомогою кімнатних термометрів, що розміщують на внутрішній поверхні кожного приміщення, де перебувають діти, на рівні 0,8 - 1,2 м від підлоги залежно від зросту дітей.

В одноповерхових дошкільних закладах місткістю до 50 місць, що розташовані в сільській місцевості, допускається пічне опалення за погодженням з територіальними органами Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Пічні отвори з герметичними дверцятами необхідно розміщувати тільки у коридорах. Пічки потрібно топити за відсутності дітей і закінчувати не пізніше ніж за 2 години до приходу дітей.

Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень дошкільних навчальних закладів з пічним опаленням здійснюється двічі впродовж опалювального сезону.

В основних приміщеннях дошкільного навчального закладу вміст CO2 повинен бути не більше 0,07 %, запиленість - 1,75 млн пилинок у 1 м3 повітря, окислюваність повітря - 6 - 9 мг O2 в 1 м3, кількість мікроорганізмів - 4000 в 1 м3 повітря взимку, граничнодопустима концентрація (далі - ГДК) аміаку - 0,1 мг/м3, фенолу - 0,006 мг/м3, формальдегіду - 0,003 мг/м3.

6.2. Природна вентиляція приміщень дошкільних навчальних закладів здійснюється через вентиляційні канали. Окремі системи вентиляції повинні бути в харчоблоці, ізоляторі, приймальнях, роздягальнях, туалетних. Температуру повітря та кратність повітрообміну в приміщеннях дошкільних навчальних закладів наведено у додатку 7 до Санітарних правил.

Кратність обміну повітря у приміщеннях дошкільного навчального закладу повинна становити 1,5 об'єму приміщення на годину, у пральні - 5. За відсутності дітей приміщення дошкільних навчальних закладів повинні періодично провітрюватися. Ефективним є наскрізне або кутове провітрювання. Забороняється провітрювання через туалетні. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря, напрямку вітру та ефективності роботи опалювальної системи. Для забезпечення достатнього рівня провітрювання коефіцієнт аерації повинен бути 1:50 (співвідношення площ фрамуг до підлоги). Наскрізне провітрювання має проводитися кожні 1,5 години з тривалістю не менше 10 хвилин. У спальнях наскрізне провітрювання здійснюється до та після сну дітей.

6.3. У холодний період року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйому дітей його припиняють. Після короткочасних провітрювань допускається зниження температури повітря у групових осередках до +19° C для дітей 4 - 5 років і до +18° C для дітей старше 5 років.

У теплий період року в приміщеннях із постійним перебуванням дітей забезпечується широкий доступ свіжого повітря, а саме через однобічну аерацію приміщень у присутності дітей. Денний і нічний сон має бути при відкритих вікнах, фрамугах, кватирках за відсутності протягів.

6.4. Відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, повинна бути в межах 40 - 60 %, на харчоблоці та у пральні - 60 - 70 %.

У комп'ютерних класах оптимальна температура повітря повинна бути у межах +19 - 21° C, вологість - 55 - 62 %, швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/сек.

6.5. Одягати дітей необхідно залежно від температури повітря та інтенсивності рухової активності. При помірній руховій активності одяг дітей у приміщеннях дошкільних закладів має відповідати вимогам таблиці 2.

Таблиця 2

Одяг дітей 3 - 7 років у приміщеннях

Температура
повітря (°C)

Одяг

Кількість шарів одягу, що допустима

+18 - 20

Бавовняна білизна,
сукні з напіввовняної або товстої бавовняної тканини, колготи, а для дітей 5 років і старше - гольфи

2 - 3

+21 - 22

Бавовняна білизна, сукні (сорочки) з тонкої бавовняної тканини з коротким рукавом, гольфи, легкі туфлі або босоніжки

2

+23 і вище

Тонка бавовняна білизна або без неї, легка сукня, сорочка для літа без рукавів, шкарпетки, босоніжки

1 - 2

6.6. При вході до дошкільного навчального закладу необхідно розміщувати термометр для контролю за температурою повітря на вулиці. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день із загальним часом перебування не менше 4 годин з достатньою руховою активністю та за умови раціонального одягу дітей.

6.7. Взимку при температурі повітря від -4 до -10° C і швидкості руху повітря до 2 м/сек дітей необхідно одягати у зимові пальта, шуби, комбінезони (4 - 5 шарів одягу). При цьому допускаються ігри з руховою активністю середньої інтенсивності. При подальшому зниженні температури та збільшенні швидкості руху повітря рухову активність потрібно збільшувати. Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16° C і швидкості руху повітря до 5 м/сек (на дитині 5 шарів одягу). Рухливі ігри дозволяється проводити при температурі повітря від +3 до -3° C і швидкості вітру не більше 5 м/сек (3 - 4 шари одягу). Прогулянки дітей на вулиці не проводяться при температурі повітря нижче -16° C або швидкості руху повітря понад 7 м/сек.

6.8. Влітку під час прогулянок діти повинні мати головні убори (капелюшки, косинки). Для запобігання перегріванню на сонці частину прогулянки необхідно проводити в тіні дерев і під тіньовими навісами. Прогулянки влітку при відсутності вітру бажано супроводжувати водними процедурами, іграми з водою з використанням плескальних басейнів, лійок, гідроіграшок. Під час дощу діти повинні гуляти під тіньовими навісами.

6.9. Лабораторний контроль показників мікроклімату у дошкільних навчальних закладах проводиться не рідше двох разів на рік не менше 6 вимірів.

VII. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень та обладнання

7.1. Обладнання основних приміщень дошкільного навчального закладу повинно відповідати зросту та віку дітей і враховувати гігієнічні та педагогічні вимоги. Меблі повинні бути світлих тонів, матові, без блиску.

Не дозволяється використовувати несправні меблі та обладнання. На нові меблі повинні бути позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи з визначенням застосування у дошкільних навчальних закладах. Матеріали для облицювання меблів повинні бути із низькою теплопровідністю, стійкими до дії теплої води, мийних та дезінфекційних засобів.

7.2. Приймальні та роздягальні групових (житлових) осередків обладнуються столами для сповивання, шафами для одягу дітей та персоналу, лавами та стільцями для дітей, стелажами для іграшок, що виносяться на прогулянку.

У приймальній для дітей раннього ясельного віку передбачається також установлення умивальної раковини, робочого стола, стільця та шафи для верхнього одягу матерів. Необхідно передбачити окреме приміщення для годування немовлят, а також окреме тепле приміщення для зберігання дитячих візків.

У шафах для одягу дітей передбачається встановлення сушильного обладнання. Допускається обладнання приймальних і роздягальних спеціальними шафами для сушіння. Шафи для одягу повинні бути висотою до 150 см, глибиною та шириною - не менше 30 см і бути з маркуванням, розрахованим для запам'ятовування дитиною. У кожній шафі обладнується поличка для капелюшків, хустинок (зверху) та для взуття (знизу), гачками для одягу.

7.3. Для дітей раннього ясельного віку в світлій частині групової на відстані 1,0 м від вікон і паралельно до них повинен бути манеж розміром 6,0 х 5,0 м і висотою огородження 0,4 м. Для повзання дітей по підлозі виділяється місце (огороджується бар'єром), де встановлюються гірки з драбинкою висотою не більше 0,8 м і довжиною скату 0,9 м, містки довжиною 1,5 м і шириною 0,4 м з поручнями висотою 0,45 м.

Столи для сповивання, спеціальні столики для годування дітей віком 8 - 12 місяців (висота - 0,70 - 0,75 м, висота сидіння від поверхні стола - 0,2 м) встановлюються неподалік від буфетної. Поруч із столами для сповивання повинні бути умивальні раковини з вішалками для рушників та бак для брудної білизни.

7.4. Для дітей віком від 1,0 до 3,0 років у групових встановлюються столи на чотири посадочних місця, а для дітей віком від 3 років і старше - на два - чотири місця. Розміри столів і стільців повинні бути однієї ростової групи, що підтверджується маркуванням (кольоровим або графічним).

Меблі в групах підбираються відповідно до зросту (довжини тіла) дітей та повинні відповідати вимогам таблиці 3. У разі використання дитиною компенсаторних засобів (наприклад, інвалідної коляски) висота поверхні стола повинна бути вище ліктя опущеної руки дитини, що сидить у кріслі-колясці, на 2 - 4 см.

Таблиця 3

Підбір меблів для дітей дошкільного віку

Номер меблів

Маркування кольорове

Група дітей за зростом, мм

Висота стола
над підлогою, мм

Висота стільця
над підлогою, мм

00

зелений

до 830

340

180

0

білий

800 - 950

400

210

1

жовтогарячий

930 - 1160

460

260

2

фіолетовий

1080 - 1210

530

310

3

жовтий

1190 - 1420

590

350

7.5. Для дітей віком 1,5 - 3 роки вздовж вікон або стін дозволяється встановлювати двомісні столи для настільних ігор, фізкультурне обладнання: драбина (довжина - 1,0 м, ширина - 0,9 м, відстань між перекладинами - 0,15 м), гімнастична стінка та лави, ребристі дошки тощо.

У кожному груповому (житловому) осередку облаштовується спортивний куточок, де зосереджуються фізкультурне обладнання та інвентар.

7.6. Столи для занять встановлюються на відстані 1 м від вікна, так, щоб світло падало на робочу поверхню стола зліва. Для ліворуких дітей робочі місця організують, щоб світло падало з правого боку. Столи на чотири місця розташовують у два ряди, а на два місця - у три. Відстань між рядами повинна бути не менше 0,5 м, а між першими столами і дошкою - 2,5 - 3,0 м (кут розглядання дошки на стіні - не менше 45°). Розміри дошки на стіні повинні бути 0,75 х 1,5 м, відстань нижнього краю дошки від підлоги - 0,7 - 0,8 м.

Робоча поверхня столів повинна бути гладкою, матовою або з незначним блиском, у вигляді непрозорого покриття світлих тонів (світло-зеленого, світло-сірого, світло-блакитного, зеленувато-жовтого) або покриття із збереженням текстури деревини світлих тонів.

Під час занять дітей необхідно розсаджувати з урахуванням стану здоров'я, гостроти зору, слуху, а також їх анатомо-фізіологічних показників. Дітей, які часто та тривало хворіють на респіраторні інфекції, розсаджують на значній відстані від вікон та дверей, а дітей зі зниженою гостротою зору та слуху - поруч із дошкою.

7.7. Ігрові та групові обладнуються шафами для іграшок і підсобного матеріалу, шафами для великого грального будівельного матеріалу. У спальнях встановлюється шафа для білизни.

7.8. Спальні мають бути обладнані стаціонарними ліжками. Використання двоярусних ліжок забороняється. Для дітей до 3 років довжина ліжка повинна становити 120 см, ширина - 60 см (зі змінною висотою ложа від підлоги - 30 см і 50 см і змінною висотою огородження від підлоги - 95 см і 80 см). Діаметр стійок огородження має бути 1,0 - 1,5 см, а відстань між вертикальними осями стійок - 1,0 см. Для дітей 3 - 7 років розміри ліжка повинні становити: довжина ліжка - 140 см, ширина - 60 см, а висота спинки ліжка з боку голови - 30 см, з боку ніг - не менше 10 см.

Ліжко має бути закріплене за кожною дитиною та промарковане однаково з постільною білизною, мішками для зберігання постільної білизни (при використанні розкладних ліжок), рушником, горщиком (для дітей ясельного віку), шафою у приймальні та роздягальні (цифрове маркування відповідно до списку дітей групи).

У дошкільних навчальних закладах, побудованих за старими типовими проектами, де відсутні спальні приміщення, допускається використання розкладних ліжок з твердим рівним ложем для дітей садового віку. При складанні розкладних ліжок постільна білизна зберігається у приміщенні для тимчасового зберігання розкладних ліжок, а також речей в індивідуальних промаркованих мішках.

При розміщенні ліжок повинні бути дотримані мінімальні відстані: між боковими сторонами - не менше 65 см, від опалювальних приладів - 20 см, між узголів'ями двох ліжок - 30 см.

Влітку допускається організовувати денний сон дітей на верандах за наявності розкладних ліжок з твердим ложем.

7.9. Туалетні групових (житлових) осередків обладнуються вішалками для рушників і предметів особистої гігієни (гребінці, зубні щітки, небиткі чашечки для полоскання ротової порожнини), які мають бути закріплені за кожною дитиною та відповідно промарковані. Для дітей раннього ясельного віку можуть використовуватися разові підгузки. Запас підгузків необхідно зберігати у сухому місці.

У туалетних також повинні бути господарські шафи для зберігання інвентарю для прибирання, спеціального одягу тощо. У групах для дітей ясельного віку встановлюються стелажі для горщиків.

З метою запобігання травматизму стаціонарне обладнання (стелажі, шафи, полиці) необхідно міцно кріпити до стін, підлоги.

7.10. Центри розвитку дитини обладнуються так само, як і групові осередки дошкільних навчальних закладів.

7.11. У дошкільних навчальних закладах можуть улаштовуватися куточки природи у групових (житлових) осередках, кімнати природи, де розміщуються безпечні для людей та утримання тварини (акваріумні рибки, птахи, хом'яки, морські свинки тощо) і рослини (без колючок, неотруйні, а також ті, що не викликають алергії, наркотичної дії тощо). Відповідальність за організацію та утримання куточка природи несуть спеціально призначені працівники дошкільного навчального закладу. На тварин повинні бути ветеринарні документи, що підтверджують стан їх здоров'я. При розміщенні тварин у куточках природи необхідно враховувати вік і стан здоров'я дітей. В ігрових кімнатах для дітей з третього року життя дозволяється утримувати акваріум з рибками.

Догляд за тваринами та рослинами здійснює персонал дошкільного навчального закладу. У клітках для птахів і тварин щоденно повинно проводитись персоналом дошкільного навчального закладу чищення годівниць, заміна підстилок, миття поїлок.

Кімнати природи обладнуються стелажами для рослин, тварин, акваріумів та для зберігання інвентарю, сухого корму для тварин за умови забезпечення їх недоступності для дітей.

7.12. Для перегляду телевізійних передач у дошкільних навчальних закладах необхідно використовувати телевізори з розмірами екрана по діагоналі 59 - 69 см. Висота розміщення телеекрана від підлоги має бути від 1,0 до 1,3 м. Відстань від першого ряду дітей до екрана має становити від 2,0 до 5,5 м (ширина екрана - 0,6 - 1,2 м). Дітей однієї групи необхідно розсаджувати з урахуванням зросту у 3 - 4 ряди (відстань між рядами - 0,5 - 0,6 м).

Під час денного перегляду телевізійних передач вікна необхідно закривати легкими світлими шторами для попередження відбиття сонячних променів від екрана телевізора. Перегляд телевізійних передач у вечірній час повинен проводитися при штучному освітленні групової верхнім світлом або місцевим джерелом світла (бра, настільні світильники), які знаходяться поза межами поля зору дітей.

7.13. При обладнанні та експлуатації приміщення з комп'ютерною технікою (ігротека, комп'ютерний клас) необхідно враховувати вимоги санітарного законодавства.

VIII. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання території та приміщень

8.1. Обладнання території дошкільного навчального закладу повинно бути справним, за необхідності пофарбованим. Пісочниці на групових майданчиках повинні бути огороджені дерев'яними бортиками висотою не менше 25 см і шириною 15 см. На ніч пісочниці необхідно закривати кришками. Заміна піску проводиться не рідше одного разу на рік. Щоденно перед грою пісок перемішується і злегка зволожується, перекопується, забруднений пісок замінюється на чистий. У теплий період року, з квітня по жовтень, 2 рази протягом всього періоду пісок повинен досліджуватись на наявність яєць гельмінтів.

8.2. У плескальних басейнах вода замінюється кожного дня. Басейн після спускання води миється проточною водою, а 1 раз на тиждень - з використанням мийних і дезінфекційних засобів.

8.3. Територія дошкільного навчального закладу повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 N 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за N 457/19195. Територія підлягає прибиранню 2 рази на день, у тому числі вранці за 1 - 2 години до приходу дітей та при забрудненні. Влітку прибирання необхідно супроводжувати поливом зі шланга (2 рази на день) і миттям підлоги тіньових навісів. Прибирання необхідно проводити після поливу території. Восени проводиться очищення території від листя, сухої трави, взимку - від снігу та криги. У дошкільному навчальному закладі спалювання сміття і листя заборонено. Взимку і навесні за відсутності дітей з даху будинку необхідно згрібати сніг і збивати бурульки.

8.4. Контейнери для сміття випорожнюються при заповненні з подальшим миттям і дезінфекцією (1 раз на тиждень). Стаціонарний сміттєзбірник повинен бути з природною вентиляцією та дверима, що герметично зачиняються. У теплий період року у отвір дверей сміттєзбірника додатково встановлюється сітка для запобігання зальоту мух.

Внутрішні поверхні та двері стаціонарного сміттєзбірника 1 раз на тиждень необхідно мити з використанням 1 %-го освітленого розчину хлорного вапна або іншого дозволеного деззасобу.

8.5. За відсутності централізованого каналізування у дошкільному навчальному закладі влаштовуються вигрібні ями, що підлягають випорожненню при заповненні на 2/3 об'єму. Вигрібні ями підлягають обробці або 10 % розчином хлорного вапна та 1 раз на тиждень їх засипають сухим хлорним вапном з розрахунку 1 кг на 2 м2, або дезінфекційними засобами відповідно до інструкцій з використання цих засобів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку.

8.6. Приміщення дошкільного навчального закладу повинні утримуватися в порядку й чистоті. Роботи, пов'язані з організацією харчування дітей, у тому числі сервірування столів, отримання та порціонування готових страв, годування дітей, прибирання обідніх столів, миття посуду тощо, проводяться в санітарному одязі (білий або світлий халат, фартух з тканини для отримання та видачі їжі, косинка, ковпак, фартух з клейонки для миття посуду).

Прибирання приміщень необхідно здійснювати при відчинених фрамугах, вікнах у спеціальному одязі. Для прибирання приміщень використовують халати світлих відтінків (які зберігаються в групових), а туалетних - халати темного кольору. По закінченню прибирання здійснюється ретельне миття рук. Темні халати зберігаються на вішалці у туалетних. Санітарний і спеціальний одяг має бути промаркованим. Санітарний одяг необхідно зберігати поруч із буфетною. Дітям з чотирирічного віку, які чергують під час харчування, видаються фартушки, косинки (ковпаки), що зберігаються на вішалках також поруч із буфетною (у куточку чергового).

8.7. Підлогу необхідно мити 2 рази на день (після обіду та наприкінці дня) з використанням мийних засобів, у тому числі під час одного з прибирань обов'язково проводиться відсування меблів та обладнання для попередження накопичення пилу. Спальні миються після сну (денного, нічного). Меблі, у тому числі шафи для одягу дітей, обладнання (столи для сповивання, манежі, гірки тощо), опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються гарячою водою з милом (з різних ємностей). При забрудненні меблів, обладнання фекаліями проводиться механічне очищення, миття з милом і дезінфекція дозволеним дезінфекційним засобом. Ганчірки після миття підлягають обробці дезінфекційними засобами у спеціальній промаркованій ємності відповідно до інструкцій з використання цих засобів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у дошкільних навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку. Зали для занять музикою, фізичною культурою необхідно мити після кожного заняття.

Столи в ігрових і групових приміщеннях, нагрудники з клейонки після кожного приймання їжі миються гарячою водою з милом спеціально виділеними для цього промаркованими ганчірками. Ємності, ганчірки для миття мають бути промарковані. Після миття ганчірки необхідно випрати, просушити та зберігати у сухому вигляді у спеціальному посуді з кришкою.

Миття вікон необхідно проводити 3 рази на рік регулярно. Чищення та вологе протирання захисної арматури світильників здійснюються не рідше 3 разів на рік.

Жалюзійні решітки на отворах вентиляційної системи не дозволяється прикривати. Жалюзійні решітки на отворах і шахту вентиляційної системи необхідно 2 рази на рік очищати від пилу.

Генеральне прибирання приміщень проводиться 1 раз на тиждень (наприкінці тижня) з використанням мийних засобів, а з використанням дозволених дезінфекційних засобів - 1 раз на місяць.

В умовах ускладнення епідемічної ситуації з метою попередження розповсюдження інфекції проводяться карантинні заходи, у тому числі: миття підлоги приміщень групових осередків 1 раз наприкінці кожного дня, а туалетних - 2 рази на день із застосуванням дозволених до використання в навчальних закладах дезінфекційних засобів. Столи і стільці миють 1 % розчином хлорного вапна, гарячою водою і ретельно витирають. Воду після прибирання зливають в унітаз з наступною дезінфекцією останнього.

8.8. Робочі освітлені розчини хлорного вапна отримують шляхом розведення 10 % освітленого розчину (маточний). Для приготування маточного розчину змішуються 1 кг сухого хлорного вапна і 10 л води, а через добу його акуратно проціджують і залишають у темних закритих ємностях (забороняється використання ємностей з оцинкованого заліза). Для приготування робочих розчинів до 10 л води додають: 0,5 л маточного розчину (0,5 % освітленого розчину вапна); 1,0 л маточного розчину (1,0 %), 3,0 л маточного розчину (3,0 % освітленого розчину вапна). Розчини зберігають у місцях, недоступних для дітей, без доступу світла. Також дозволяється користуватись дезінфекційними засобами відповідно до інструкції з використання цього засобу, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку. Метод приготування робочих розчинів дезінфекційних засобів (хлорного вапна та гіпохлориту кальцію) наведена у додатку 8 до Санітарних правил.

8.9. У приміщеннях, кімнатах лікувальної фізкультури, залах для занять музикою, фізичною культурою, приміщеннях басейну, комп'ютерному класі, ігротеці мають бути встановлені бактерицидні лампи (стаціонарні, переносні). Дезінфекцію приміщень бактерицидними лампами необхідно проводити за відсутності людей впродовж 30 - 40 хвилин.

8.10. Підлогу, умивальні раковини, ванни, душові піддони, унітази тощо у туалетних, ванно-душових, умивальнях, буфетних необхідно мити 2 рази на день ганчірками, йоржами з використанням мийних засобів, з них останній раз після залишення дітьми дошкільного навчального закладу з використанням дозволених дезінфекційних засобів. Сидіння унітазів (за наявності) щоденно миються теплою мильною водою. Унітази очищуються від сечокислих солей 2 рази на місяць. Підлога у туалетних ясельних груп повинна митися після кожного висаджування дітей на горщики.

Промарковані ганчірки, відра, швабри для миття підлоги у приміщеннях групових осередків і туалетів необхідно зберігати окремо з унеможливленням доступу дітей. Маркування інвентарю для прибирання туалетів повинно бути сигнальним (червона фарба, ґудзики тощо), зберігатися у господарській шафі туалету. По закінченню прибирання інвентар необхідно промити гарячою водою з мийними засобами.

8.11. На горщиках повинно бути цифрове маркування відповідно до списку дітей групи. Щоразу після використання горщики миються з мийними засобами з використанням квачів під протічною водою, а при ускладненні епідемічної ситуації їх замочують на 30 хвилин у баку з дезінфекційним засобом (карантин з приводу: кишкової інфекції - 1 % освітлений розчин хлорного вапна; вірусного гепатиту - 3,0 % розчин тощо) та ополіскують протічною водою. Бак для замочування горщиків повинен мати промарковану кришку "для замочування горщиків".

Дозволяється використовувати мийні та дезінфекційні засоби, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (галузь застосування - для дошкільних навчальних закладів). Дезінфекційні засоби, що використовуються у дошкільному навчальному закладі, повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року N 908. У якості дезінфекційних засобів рекомендуються розчини препаратів з низькою токсичністю. З метою запобігання розкладу активної речовини дезінфекційні засоби повинні зберігатися у затемнених місцях. Необхідно забезпечити зберігання мийних і дезінфекційних засобів в недоступних для дітей місцях.

8.12. У дошкільному навчальному закладі під час функціонування груп категорично забороняється проведення капітального і поточного ремонтів, а також проведення окремих видів ремонтних робіт, у тому числі малярних, що становлять небезпеку для здоров'я і життя дітей.

8.13. При надходженні у дошкільний навчальний заклад нових іграшок (за винятком м'яконабивних) їх миють теплою проточною водою (37° C) впродовж 15 хвилин з милом і сушать на повітрі. Гумові, пінополіуретанові, пінолатексні та пластизолеві іграшки після миття віджимаються і висушуються.

Надалі іграшки необхідно мити гарячою водою з милом або 2 % розчином питної соди (у групах для дітей віком до 1,5 року - 2 рази на день, а у групах для дітей старше 1,5 року - наприкінці дня) з наступним полосканням під протічною водою та сушінням на відкритому повітрі або на столах. Одяг для ляльок при забрудненні необхідно прати дитячим милом і прасувати. Під час карантину іграшки на 30 хвилин замочуються у 0,5 % розчині хлорного вапна з наступним полосканням і сушінням. Ємності та щітки для миття іграшок повинні бути промарковані та зберігатися у групових осередках.

М'яконабивні іграшки щоденно наприкінці дня впродовж 30 хвилин повинні дезінфікуватися бактерицидними лампами. Під час дезінфекції відстань від іграшок до лампи повинна бути не більше 25 см.

М'яконабивні та пінолатексні іграшки для дітей віком до 2 років і пінолатексні ворсовані іграшки для дітей дошкільного віку дозволяється використовувати як дидактичний матеріал. Пінолатексні ворсовані іграшки повинні оброблятися згідно з інструкцією виробника.

8.14. У дошкільних навчальних закладах не дозволяється організація пунктів прокату та обміну ігор, іграшок та інвентарю.

8.15. Кожне спальне місце повинно бути забезпечене постільними речами: матрацом, подушкою розміром 30 х 30 см, двома ковдрами (для холодного та теплого періоду року), трьома комплектами постільної білизни, двома чохлами на матрац, покривалом, мішком для постілі (при використанні розкладних ліжок), рушниками для обличчя та ніг. До комплекту постільної білизни входить підковдра. Постільна білизна повинна бути промаркованою (з ножного краю). Для дітей ясельного віку і дітей з нейрогенним сечовим міхуром на ліжках передбачаються підкладні клейонки, пелюшки, використовують памперси.

8.16. Заміна постільної білизни здійснюється при забрудненні, але не рідше одного разу на тиждень, за графіком заміни білизни (знаходиться у пральні). Накопичувати і зберігати брудну білизну в групових (житлових) осередках забороняється. Брудна білизна до пральної доставляється у мішках з тканини (2 шари тканини), клейонки, пластику з маркуванням "брудна білизна". Чиста білизна транспортується до групових (житлових) осередків у мішках з тканини з маркуванням "чиста білизна" і зберігається у спеціальних шафах. У будинках дитини, дитячих будинках так само замінюється забруднений одяг дітей. Мішки з тканини для брудної білизни мають пратися у пральні, мішки з клейонки, пластику підлягають обробці гарячою водою з милом або содою. Забороняється прання постільної білизни, дитячого одягу, рушників тощо у групових (житлових) осередках.

Щотижня під час генерального прибирання спальної при відкритих вікнах необхідно безпосередньо на ліжках провітрювати матраци, подушки, ковдри, а також один раз на місяць виносити їх на свіже повітря. Не дозволяється струшувати ковдри, постільну білизну в приміщеннях. Один раз на рік постільні речі підлягають сухому хімічному чищенню або обробці у дезінфекційній камері. При враженні дітей ентеробіозом проводять щоденну зміну постільної та натільної білизни з прасуванням, постільні речі підлягають камерній дезінфекції.

8.17. Килими щодня підлягають чистці пилососом, один раз на місяць їх слід вибивати на вулиці і протирати вологою щіткою.

При лікуванні дітей від ентеробіозу з використання необхідно вилучати: килими (після камерної обробки); м'яконабивні іграшки (після обробки бактерицидними лампами).

8.18. Для запобігання проникненню мух до приміщень вікна дошкільного навчального закладу повинні бути обладнані сітками проти мух (приміщення харчоблоку, пральні, туалетів, басейну, медичні тощо) з розмірами чарунок не більше 2,2 мм. Для боротьби з мухами в приміщеннях дошкільного навчального закладу дозволяється використовувати механічні засоби (липкі стрічки, мухоловки). У дошкільному навчальному закладі повинна бути забезпечена неможливість проникнення гризунів.

8.19. Ванну басейну необхідно заповнювати питною водою, що відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. Утримання та експлуатація, показники безпеки води басейну мають відповідати вимогам нормативно-правових актів. Температуру води у ванні необхідно підтримувати на рівні +28 - 30° C, а температуру повітря в залі з ванною - на 1 - 2° C вищою від температури води. Басейни з ваннами ємністю понад 20 м3 повинні бути з рециркуляцією води та додаванням свіжої води у об'ємі 10 % ємності ванни на добу. Басейни з ваннами ємкістю 20 м3 і менше допускається проектувати без рециркуляції, але з подачею свіжої води в об'ємі 20 % ємності ванни на годину.

8.20. До купання у басейні допускаються діти з довідками від лікаря щодо стану їх здоров'я, а також відомостями стосовно результатів обстеження на наявність гельмінтів (гострики тощо). Купання дозволяється не раніше години після вживання їжі. Перед купанням кожна дитина повинна бути оглянута медпрацівником із відміткою результатів огляду у відповідному журналі (термометрія, огляд зіва, шкірних покривів) під особистий підпис щодо допуску дитини до купання.

8.21. Вхід до зали з ванною дозволяється після відвідування дітьми туалету та прийняття душу (окремо для хлопчиків і дівчат). Гарячий душ діти повинні приймати без плавок з використанням мила і мочалок. Через прохідний душ для ніг із безперервним потоком свіжої води дозволяється виходити на обхідну доріжку біля ванни басейну. Діти повинні мати індивідуальні мочалку, плавки, рушник, шапочку, тапочки. Також на групу дітей дозволяється видавати комплект рушників для одноразового використання (після заняття комплект здають до пральні). Наповнюваність груп для купання повинна бути для вихованців ясельного віку 2 - 4 дитини, для вихованців дошкільного - 10 дітей. Під час купання інструктор повинен перебувати у воді разом з дітьми. Дітям, які відвідують басейн, рекомендується мати короткі зачіски для зручності під час купання і скорочення часу сушіння волосся. Для сушіння волосся в кожній роздягальні повинні бути стаціонарні електрорушники чи побутові фени.

8.22. Вода у басейні повинна мати такі показники безпеки: каламутність - не більше 2 мг/дм3; кольоровість - не більше 5°; прозорість (за хрестом) - не менше глибини ванни; запах і присмак - не більше 3 балів; залишковий хлор - 0,5 - 0,7 мг/дм3; остаточний бром - 1,2 мг/дм3; колітитр води - не менше 100. Допустимий вміст аміаку (мінерального і альбуміноїдного) - не вище 0,05 мг/дм3; окислюваність - не вище 4 мг/дм3.

8.23. Воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією необхідно знезаражувати (хлорування, бромування або іншими зареєстрованими в установленому порядку засобами). Для знезаражування води у спеціальному приміщенні повинні готуватися концентровані розчини, що додаються до води при її надходженні на фільтри. Залишкова кількість хлору у воді басейну повинна бути 0,5 - 0,7 мг/дм3, брому - 1,2 мг/дм3, а вночі концентрацію хлору дозволяється доводити до 1,5 мг/дм3.

Басейн може заповнюватися водопровідною водою, що відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. При цьому воду необхідно замінювати повністю щодня.

8.24. Незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (протічна або з рециркуляцією) випуск води з ванни з наступною дезінфекцією проводиться не рідше 1 разу на 10 днів навіть при задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках води. У випадку отримання незадовільних показників лабораторного дослідження води басейн необхідно закрити на дезінфекцію поза графіком.

Перед дезінфекцією ванну басейну необхідно почистити щітками та промити мильно-содовим розчином з наступним ополіскуванням гарячою водою зі шланга. Для дезінфекції ванни повинен використовуватися дозволений дезінфекційний засіб, при цьому здійснюється дворазове зрошення ванни з розрахунку 0,6 - 0,8 л/м2 (час експозиції - не менше 1 години). Після дезінфекції засіб, що використовувався, ретельно змивають зі шланга значною кількістю води.

8.25. Поточне прибирання басейну повинно проводитися щодня з використанням мийних і дезінфекційних засобів. Підлягають дезінфекції підлога приміщень, стіни залу басейну (на відстані 2 м від підлоги), обхідні доріжки, обладнання, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання тощо. Для прибирання зали з ванною басейну повинен бути окремий промаркований інвентар. Окремим промаркованим інвентарем прибираються: туалети; душові та роздягальні; зал для розминки дітей, кімнати тренера і медичної сестри. Прибиральний інвентар зберігається окремо.

Лабораторний контроль за якістю води плавальних басейнів включає визначення органолептичних, мікробіологічних і паразитологічних показників з наступною кратністю відбору проб: на основні мікробіологічні та паразитологічні показники - 1 раз в 10 днів, на органолептичні показники - 1 раз на добу (у денний або вечірній час).

У разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води персоналом басейну вживаються заходи щодо покращення показників якості води. Якщо будуть виявлені повторно незадовільні результати досліджень, фахівці Держсанепідслужби України повинні вирішувати питання про необхідність проведення додаткових мікробіологічних і паразитологічних досліджень, генерального прибирання або припинення експлуатації басейну.

8.26. За епідемічними показаннями в дошкільному навчальному закладі повинна проводитись дезінсекція і дератизація (за відсутності дітей). Дезінсекційні і дератизаційні роботи проводяться спеціалізованим підприємством та засобами, які отримали позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи з визначенням застосування у дошкільних навчальних закладах.

IX. Санітарно-гігієнічний режим на харчоблоці, вимоги до устаткування і інвентарю

9.1. Харчоблок дошкільного навчального закладу залежно від проектної місткості закладу включає: кухню (цех для варіння), окремі приміщення для зберігання продуктів (овочі, фрукти, сипучі продукти, хліб), холодильні камери, приміщення для первинної обробки овочів, для миття кухонного посуду тощо. Якщо на харчоблоці не вистачає приміщень, то за погодженням з територіальним органом державної санітарно-епідеміологічної служби для миття кухонного посуду, первинної обробки овочів можна виділити окремі частини кухні, відокремивши їх перегородками, екранами. На харчоблоці не повинно бути зустрічних потоків сирої і готової продукції. Над плитою повинна бути витяжна вентиляція. Харчоблок повинен бути забезпечений достатньою кількістю холодної і гарячої проточної води. Санітарний одяг для працівників харчоблоку (халати, фартухи, хустки, ковпаки тощо) необхідно замінювати при забрудненні.

9.2. Кухня обладнується і оснащується:

технологічним обладнанням: плитою; електричними котлами для води, приготування перших страв, молока тощо, відповідно маркованими щодо їх об'єму і призначення; духовою шафою; електричною сковородою; мясорубкою; картоплечисткою; пристроєм для протирання; овочерізкою; електрокип'ятильником для забезпечення резервного гарячого водопостачання; столами для обробки продуктів харчування; шафами; стелажами; підтоварниками; колодою для розрубування м'яса тощо. Виробничі столи повинні мати покриття з нержавіючої сталі, дюралюмінію, алюмінію, оцинкованого заліза (без швів на робочій поверхні із закругленими краями), а також маркірування окремо для сирої і готової продукції (для м'яса, риби, овочів тощо). Столи, які покриті оцинкованим залізом, допускаються лише для обробки сирого м'яса або риби. Для виготовлення виробів з борошна допускаються столи з дерев'яною гладкою поверхнею без щілин. Колода для розрубування м'яса повинна бути виготовлена із дерева твердих порід (без тріщин), пофарбована з боків і встановлена на металеву підставку або дерев'яну хрестовину заввишки 20 см. При появі глибоких зарубин та при значному зношенні поверхню колоди періодично спилюють;

холодильним обладнанням (холодильники побутові, холодильні шафи, холодильні камери, прилавки, морозильні камери) з термометрами для контролю температурного режиму під час збереження продуктів харчування;

посудом різного розміру і призначення (каструлі, сковороди, казани, відра, ополоники розливні, лопатки дерев'яні, веселки, ложки, мірний посуд тощо), виготовленим з нержавіючої сталі, алюмінію, чавуну, дерева тощо. Емальований посуд може бути використано лише для зберігання продуктів та для доставки готових страв у групи, але при умові відсутності пошкодження емалі. На зовнішню стінку казанів, каструль, ручки ополоників наносять фарбою маркування щодо їх об'єму і призначення. Листи повинні бути із заліза нелудженого;

засобами вимірювання (терези товарні, гастрономічні), що повинні бути промарковані окремо для сирої та готової продукції;

інвентарем: наборами дощок, виготовлених з твердих порід дерева, з гладкою поверхнею та ножів, що марковані відповідно до призначення ("МС" - м'ясо сире, "МВ" - м'ясо варене, "РС" - риба сира, "РВ" - риба варена, "РОс" - риба оселедець, "ОС" - овочі сирі, "ОВ" - овочі варені, "Салат" - для салату з сирих або квашених овочів, "Г" - гастрономія (для гастрономічних виробів: сир твердий, ковбаса тощо), "Х" - хліб, "Т" - тісто).

9.3. На харчоблоці повинні бути інструкції щодо правил миття кухонного посуду, інвентарю та обладнання. Дозволяється використовувати мийні засоби, які отримали позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи з визначенням сфери застосування у дошкільних навчальних закладах.

9.4. Пристрій для протирання, овочерізки, м'ясорубки та інше обладнання після приготування їжі розбирають, ретельно промивають гарячою водою з мийним засобом, прополіскують окропом, висушують. Металеві частини машин після миття необхідно просушувати у духовій шафі. Холодильне обладнання розморожується і миється за необхідності.

9.5. Колоду для розрубування м'яса одразу після використання промивають гарячою водою, насухо зачищають ножем і посипають сіллю.

9.6. Інвентар (дошки, ножі, веселки, качалки тощо), кухонний посуд після використання очищають, миють водою (50° C) з мийним засобом і ополіскують гарячою водою (температура 65° C), просушують на ґратчастих полицях. Металевий інвентар після миття прожарюють у духовій шафі.

9.7. Столи, ванни для миття кухонного посуду після закінчення роботи миють з використанням мийних засобів.

9.8. Мочалки, ганчірки, щітки, йоржики після миття посуду, кухонного інвентарю і столів промивають, перуть з мийним засобом, прополіскують і висушують, при зношенні своєчасно замінюють на нові.

9.9. Столовий посуд у групах після приймання їжі дітьми замочують у воді (50 - 60° C) з мийним засобом, ополіскують гарячою проточною водою. Спочатку обробляються чашки, потім тарілки й в останню чергу миються столові прибори. Замочування з мийним засобом здійснюють у першому відділенні мийної ванни, де відмічено рівень заповнення водою, ополіскування проводиться у другому відділенні під проточною водою. Чистий столовий посуд просушують на ґратчастих полицях на ребрі (забороняється витирати) і зберігають у закритих шафах, а столові прибори - в ємностях, ручками догори. Ємності для столових приборів, розноси для зберігання чистих чашок необхідно мити не рідше 1 разу на день. У період карантину за епідемічними показаннями посуд після миття дезінфікують відповідно до нормативно-правових актів.

9.10. Соски, пустушки після використання промивають і кип'ятять впродовж 15 хвилин з моменту закипання води і зберігають у скляному або емальованому посуді без води під кришкою.

9.11. Пляшечки від молочних сумішей промивають теплою проточною водою йоржиком, знежирюють гірчицею, содою питною, після чого кип'ятять 15 хвилин з моменту закипання і зберігають у маркованому закритому кришкою посуді (емальованому, з нержавіючої сталі).

9.12. Сита, серветки, марлю для проціджування і віджимання після використання промивають у гарячій воді з мийними засобами, після чого серветки і марлі кип'ятять і просушують.

9.13. Харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на харчоблоці, недоїдки після харчування дітей у групах необхідно збирати у спеціально маркіровані ємності, які наповнюються не більше ніж на 2/3 об'єму. Незалежно від обсягу наповнювання їх випорожнюють наприкінці кожного дня, промивають 2 % розчином кальцинованої соди, ополіскують гарячою водою і висушують.

9.14. Усі приміщення харчоблоку необхідно щодня прибирати (витирати пил, мити підлогу тощо) з мийними засобами, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у навчальних закладах. Один раз на місяць проводиться генеральне прибирання (опалювальних приборів, підвіконь, стін тощо) із застосуванням мийних і дезінфекційних засобів відповідно до інструкцій з використання цих засобів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи із зазначенням сфери застосування у навчальних закладах та зареєстровані в установленому порядку. Біля раковин для миття рук працівників харчоблоку повинні бути мило, паперові рулонні рушники або індивідуальні серветки. Мийні і дезінфекційні засоби необхідно зберігати в маркірованому посуді у спеціально виділених місцях без доступу світла, які недоступні для дітей.

9.15. Інвентар для прибирання приміщень (тази, відра, щітки, швабри, йоржики, ганчірки) необхідно маркувати. Тази, відра, швабри підписуються масляною фарбою і закріплюються за кожним з цехів, складами, туалетом. Інвентар для прибирання туалету підписується червоною (жовтогарячою) фарбою або на край ганчірки пришивається ґудзик червоного (жовтогарячого) кольору.

9.16. У харчоблоці і буфетних групах не допускається наявність побутових комах і гризунів, дозволяються тільки механічні засоби боротьби з ними. На вікнах харчоблоку повинні бути сітки від мух. Необхідно забезпечити недоступність приміщень для гризунів. Дезінсекція, дезінфекція та дератизація проводяться із суб'єктами господарської діяльності, які мають відповідну ліцензію на право проведення даного виду робіт.

9.17. Стояки побутової каналізації не дозволяється проводити через приміщення харчоблоку за винятком побутових приміщень харчоблоку (роздягальня, душова, туалет), де вони закриваються оштукатуреним коробом і забезпечуються устаткуванням для ревізії.

9.18. Вхід до приміщень харчоблоку заборонено стороннім особам, за винятком осіб, які здійснюють контроль або нагляд, за умови використання ними санітарного одягу. На харчоблоці категорично забороняється виготовляти харчову продукцію не для потреб дошкільного навчального закладу та використовувати приміщення не за призначенням. Під час роботи харчоблоку категорично забороняється проведення ремонтних робіт. Після проведення будь-яких ремонтних робіт на харчоблоці необхідно проводити генеральне прибирання приміщень (незалежно від графіка прибирань).

X. Гігієнічні вимоги до організації харчування

10.1. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються у дошкільних навчальних закладах.

10.2. Режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного навчального закладу і затверджується керівником закладу. Їжу необхідно видавати дітям у суворо визначений час, чотири - п'ять разів на добу, з інтервалами у 3 - 4 години.

Для груп, які працюють менше шести годин, організація харчування, його форми і кратність визначаються за домовленістю з батьками чи особами, які їх замінюють. Якщо діти перебувають у дошкільному навчальному закладі не більше 4 годин, то їх за бажанням батьків харчуванням можна не забезпечувати. Діти, які перебувають у дошкільному навчальному закладі більше 4 годин, обов'язково забезпечуються харчуванням. При цьому режим харчування може бути одно- або дворазовий з інтервалами між прийомами їжі не більше 3 - 4 годин. Це може бути сніданок або обід, а також сніданок і обід.

При 10,5 і 12-годинному перебуванні дітей у закладі режим харчування повинен бути триразовим: орієнтовно для ясельних груп - сніданок 8.00 - 8.20, обід 11.30 - 12.00, вечеря 15.30 - 16.00; для дошкільних груп - сніданок 8.30 - 8.50, обід 12.30 - 13.00, вечеря 16.30 - 16.50.

При перебуванні дітей у дошкільному навчальному закладі більше 12 годин необхідно організовувати обов'язкове чотириразове харчування, при цьому вечерю передбачити о 19.00 - 19.30. Для дітей, які перебувають у дошкільному навчальному закладі цілодобово, перед нічним сном необхідно організувати додатковий п'ятий прийом їжі (склянка кефіру, ряжанки, нарине, йогурту з хлібом або печивом тощо).

10.3. Для організації оптимального питного режиму потрібно забезпечити дітей водою за індивідуальної потреби. Кип'ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури. Її зберігають у добре вимитому посуді і міняють не рідше ніж 1 раз на добу.

10.4. Розподіл їжі за калорійністю протягом дня повинен бути таким: сніданок - 25 %, обід - 35 %, підвечірок і вечеря - по 20 %. Тривалість сніданку, підвечірку і вечері - по 20 хвилин, обіду - 25 - 30 хвилин. Об'єм їжі повинен відповідати віку дитини.

Орієнтовний об'єм готових страв та окремих продуктів для дітей різних вікових груп (у грамах) визначено у таблиці 4.

Таблиця 4

 

Об'єм їжі для дітей (вікові групи)

до 1 року

від 2 до 3 років

від 4 до 5 років

від 5 до 6 (7) років

Каші або овочеві страви (на сніданок або вечерю)

100

150 - 180

180 - 200

200 - 250

Чай, кава злакова, какао, молоко або кисломолочний напій тощо

100

150 - 180

150 - 180

150 - 180 (200)

Супи, бульйон

100

150

150 - 200

200 - 250 (280)

М'ясні або рибні страви

40 - 50

50 - 60

60 - 70

70 - 80 (100)

Компоти, киселі

100

100 - 120

120 - 150

150 - 180 (200)

Гарніри, у т. ч. комбіновані

90

100

120

130 (150)

Фрукти, соки

50 - 80

50 - 80

80 - 100

100 - 130 (150)

Салати із свіжих фруктів і овочів

40

40 - 50

40 - 50

50 - 60

Хліб житній (на день)

10

30

50

60

Хліб пшеничний (на день)

60

70

100

110

10.5. Раціональне харчування в дошкільному навчальному закладі передбачає обов'язкове складання меню. Примірне двотижневе меню складається на зимово-весняний і літньо-осінній періоди року або на кожен сезон року окремо та погоджується з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України і затверджується керівником навчального закладу. Примірне двотижневе меню складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами: свіжими (консервованими, квашеними) овочами, ягодами, фруктами (сухофруктами), соками, варенням тощо. Як приправи і спеції у літній і зимовий періоди року дозволяється використовувати зелень петрушки, кропу, селери, цибулі, часнику тощо, лавровий лист, сік лимона або лимонну кислоту. Зелень може бути парниковою або вирощеною у відкритому ґрунті. У харчуванні дітей забороняється застосування оцту, кави, напоїв з неї.

10.6. Організація харчування дітей в дошкільних навчальних закладах повинна відповідати вимогам Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 01 червня 2005 року N 242/329, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за N 661/10941, Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 17 квітня 2006 року N 298/227, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05 травня 2006 року за N 523/12397, та постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

10.7. Вигодовування дітей першого року життя у будинках дитини проводиться відповідно до визначення харчування (режим харчування, обсяг і вид їжі) лікарем при поступленні дитини у заклад з наступною корекцією індивідуально для кожної дитини.

Оцінка харчування дітей першого року життя проводиться при комплексній оцінці здоров'я за темпами фізичного та нервово-психічного розвитку. При затримці темпів росту необхідно проводити розрахунок і корекцію харчування. Дітям-нормотрофікам і яким загрожує гіпотрофія розрахунок проводиться по фактично з'їденій їжі на вагу, яка повинна відповідати віку.

Режим харчування дітей залежить від віку, функціональної зрілості та стану здоров'я. Як правило, в одній групі не повинно бути більше двох режимів годування, у тому числі і в повзунковій групі, де молодші діти отримують харчування згідно з індивідуальними листами харчування. Після короткої адаптації (3 - 5 днів) встановлюється режим годувань згідно з віком дитини: 6 разів на добу (для ослаблених дітей - 7 разів) з інтервалом 3,5 - 3 години для дітей до 4 місяців; 5 разів на добу з інтервалом 4 години - для дітей від 5 місяців до 1 року. Нічна перерва в годуванні складає 6 - 6,5 годин. У окремих випадках, особливо у ослаблених та хворих дітей, допускається нічне годування.

Основу харчування дітей першого року життя в умовах будинку дитини повинні становити адаптовані молочні суміші.

Коригуючі харчові продукти (соки, фруктові пюре, жовток варений, сир, рослинне і вершкове масло), страви прикорму (овочеві пюре, каші, м'ясне пюре, кисломолочні продукти) і інші продукти (хліб, сухарі, печиво) необхідно вводити до харчування дітей згідно з віком, поступово, спочатку дрібними порціями, а потім у повному обсязі за рекомендацією лікаря.

Молочна кухня та вироблена на ній продукція повинні відповідати вимогам Законів України "Про дитяче харчування", "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Санитарным правилам для детских молочных кухонь", затвердженим заступником головного санітарного лікаря від 25 листопада 1971 року N 942-71.

10.8. Відповідно до примірного двотижневого меню повинно надаватися попереднє щомісячне замовлення на продукти до суб'єктів підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини (дрібнооптова база, споживча кооперація, плодоовочева база, фірма, приватні підприємці тощо). Регулярно, один раз у 2 - 3 дні, необхідно надавати заявки на продукти, які зберігаються у суб'єктів підприємницької діяльності, постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини, копії заявок зберігаються у керівників дошкільних навчальних закладів з відміткою про їх виконання. Частота завезення продуктів, у тому числі продуктів, що швидко та особливо швидко псуються (м'ясо, риба, сир, сметана тощо), повинна суворо відповідати строкам реалізації та умовам зберігання продуктів, що швидко та особливо швидко псуються.

10.9. Консерви м'ясні, рибні та овочеві можуть використовуватися, як виняток, при відсутності м'яса, риби, свіжих овочів, але тільки після їх термічної обробки при приготуванні перших страв. При цьому необхідно закуповувати натуральні консерви без додавання олії, томату, оцту. Із консервованих фруктових компотів промислового виробництва можна готувати страви тільки після розведення та обов'язкового повторного кип'ятіння. У харчуванні дітей, крім свіжих овочів, рекомендується використовувати солоні (огірки, капусту, яблука). Для кожного конкретного дошкільного навчального закладу за погодженням з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України при наявності необхідних умов допускається заготівля овочів, зелені тощо - висушування, соління, квашення овочів без їх герметичного закупорювання.

10.10. Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв необхідно складати меню-розклад. Меню-розклад складається медичним працівником за участю кухаря та комірника, підписується керівником дошкільного навчального закладу окремо для двох вікових груп - дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 (7) років відповідно до затверджених норм харчування. У меню-розкладі зазначається кількість порцій для дітей віком до 3 років, дітей віком від 3 до 6 (7) років та дітей, на яких поширюються пільги. Кількість продуктів (вага брутто), що використовуються, записується у меню-розкладі у вигляді дробу: у чисельнику - на одну дитину, у знаменнику - на всіх дітей. Обов'язково указуються повна назва страв та їх теоретичний вихід для кожної вікової групи. Харчування дітей віком від 2 місяців до 1 року здійснюється за призначенням лікаря. Для цих дітей медичним працівником складається окреме меню-розкладка.

10.11. Меню-розкладка складається відповідно до розробленої картотеки страв, яка затверджується керівником дошкільного навчального закладу.

10.12. Видача готових страв дозволяється тільки після зняття проби медичним працівником (лікар, медсестра, дієтсестра) або при його відсутності іншою особою, відповідальною за організацію харчування (вихователь, вихователь-методист тощо), призначеною за наказом керівника закладу (кухар не може бути відповідальним за зняття проб). Медичний працівник або особа, відповідальна за організацію харчування дітей, знімає пробу безпосередньо з казана за 30 хвилин до видачі їжі для груп після рівномірного перемішування страви в об'ємі не більше однієї порції відповідно до переліку страв, які наведено у меню-розкладці, і при тій температурі, при якій вживається страва. При цьому визначають фактичний вихід страв, їх температуру, смакові якості, консистенцію, запах. Кожну частину страви оцінюють за такими критеріями: готовність, форма нарізки, відповідність рецептурі (наявність складових частин страви, у тому числі моркви, цибулі тощо, в котлетах - хліба), наявність сторонніх домішок (погано перебрана крупа, погано почищені овочі тощо).

Зняттю проби не підлягають продукти промислового виробництва - сосиски, тверді сири, кондитерські вироби (цукерки, вафлі, печиво тощо), хліб, масло вершкове, фрукти, ягоди. Оцінюється тільки вага порції цих продуктів.

Фактичний об'єм перших, третіх страв встановлюється, виходячи з місткості каструлі, казана тощо, що вказується зовні на каструлі, казані. Для визначення фактичного виходу порційних виробів (котлети, птиця, пиріжки тощо) їх зважують у кількості 5 - 10 порцій і розраховують середню вагу однієї порції.

Результати зняття проби вносяться до журналу бракеражу готової продукції особою, яка знімала пробу, під особистий підпис. Видача їжі дозволяється тільки після підпису у зазначеному журналі щодо можливості реалізації кожної страви окремо. Журнал бракеражу готової продукції повинен бути пронумерований, прошнурований, завірений підписом керівника і печаткою закладу згідно з додатком 9 до Санітарних правил.

10.13. Щодня необхідно залишати добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу. Тому її відбирає кухар з казана у присутності медичного працівника або при відсутності медпрацівника - у присутності особи, відповідальної за організацію харчування дітей (визначеної наказом), в чистий посуд з кришкою (попередньо помиті та перекип'ячені) до видачі їжі дітям. Проби відбирають в об'ємі порцій для дітей молодшої (садової) вікової групи, зберігають на харчоблоці у холодильнику при температурі +4 - +8° C. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, наприклад сніданок до закінчення сніданку наступного дня, обід до закінчення обіду наступного дня тощо.

10.14. Поруч з вікном видачі їжі з харчоблоку обов'язково вивішуються графік видачі їжі та денне меню із зазначенням виходу кожної страви, яке завірено керівником і медичним працівником дошкільного навчального закладу. Перед харчоблоком і в групах повинні бути вивішені таблиці, в яких визначається об'єм порції, що мають отримати діти кожної з вікових груп.

10.15. Казани, каструлі на харчоблоці, а також відра, каструлі, ополоники у групах повинні бути виготовлені із матеріалів, які мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної еспертизи України для контакту з продуктами харчування, виміряні і відповідно промарковані. Не рекомендується використовувати емальований та алюмінієвий кухонний посуд. Столовий посуд може бути фаянсовий, порцеляновий або з нержавіючої сталі. Забороняється застосування пластмасового посуду багаторазового використання, пощербленого посуду та емальованого з пошкодженою емаллю. Кількість столового посуду у групі повинна відповідати кількості дітей за списком.

10.16. З метою охорони здоров'я і життя дітей видача готових страв здійснюється безпосередньо після закінчення їх приготування та бракеражу готової продукції. Працівники груп у чистому санітарному одязі (халат, фартух, хустка) чистими руками доставляють їжу у групи лише у промаркованих, закритих кришками відрах і каструлях. Час видачі готових страв з харчоблоку повинен збігатися з графіком видачі їжі та режимами дня груп. При наявності у дошкільному навчальному закладі груп з перебуванням дітей понад 12 годин або цілодобовим перебуванням робота харчоблоку повинна бути організована, щоб готові страви на останній прийом їжі видавались безпосередньо після їх приготування або проміжок часу між закінченням приготування страви та вживанням її дітьми не перевищував 30 хвилин.

10.17. Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів медсестра (дієтсестра) веде журнал обліку виконання норм харчування, форма якого наведена у додатку 10 до Санітарних правил. На підставі даних цього журналу кожні десять днів проводиться аналіз виконання норм харчування, а при необхідності - його корекція. При повному виконанні норм харчування можна не проводити розрахунок хімічного складу раціонів харчування тому, що затверджені норми харчування мають хімічний склад, що відповідає фізіологічним потребам дітей в основних харчових речовинах та енергії. При невиконанні норм харчування до кінця місяця, з метою подальшої корекції харчування, необхідно проводити розрахунок основних інгредієнтів їжі (білків, жирів і вуглеводів) у раціонах харчування дітей відповідно до Таблиць хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування відповідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 17 квітня 2006 року N 298/227, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 05 травня 2006 року за N 523/12397.

10.18. В умовах ускладнення епідемічної ситуації: епідемія грипу, спалахи респіраторно-вірусних інфекцій в дошкільних навчальних закладах - додаткову вітамінізацію необхідно проводити з жовтня або з моменту виникнення загрози розповсюдження захворювань. Полівітамінні препарати видають дітям віком від 2-х років за призначенням лікаря-педіатра. Полівітаміни дають під час сніданку чи обіду.

10.19. Загальне керівництво організацією харчування здійснює керівник дошкільного навчального закладу. Постачальники продуктів харчування і продовольчої сировини разом з керівником дошкільного навчального закладу складають графіки і маршрути постачання та обсяги завозу.

Лікар контролює додержання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці, виконання меню, якість та безпеку страв, проводить санітарно-освітню роботу серед персоналу і батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період. Лікар дає оцінку ефективності харчування, призначає індивідуальне харчування дітям першого року життя і дієтхарчування для дітей диспансерної групи, проводить заняття з персоналом щодо питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і гострих кишкових інфекцій.

Медична сестра під час приймання комірником (кухарем) продуктів харчування та продовольчої сировини, які надходять до закладу, контролює їх безпечність та якість, що заноситься до журналу бракеражу сирих продуктів, форма якого наведена у додатку 11 до Санітарних правил, вносяться записи про строк реалізації і умови зберігання. Медичний працівник або дієтсестра веде документацію з харчування, складає примірне двотижневе меню, меню-розклад, проводить антропометричні вимірювання (дітей ясельних груп - 1 раз на місяць, садових - 1 раз на квартал; в період оздоровлення - щомісяця), контролює вихід, безпеку і якість страв (бракераж готової продукції), дотримання технології їх приготування, санітарний стан харчоблоку, дотримання правил особистої гігієни персоналом, наявність у них гнійничкових захворювань і гострих респіраторних інфекцій у працівників харчоблоку (журнал здоров'я працівників харчоблоку, форма якого наведена у додатку 12 до Санітарних правил), своєчасність проходження медоглядів (особисті медичні книжки). Медсестра (дієтсестра) проводить заняття з гігієни харчування й основ дитячого дієтичного харчування, санітарно-освітню роботу, у тому числі бесіди щодо харчування дітей у колективі і родині (вечеря дитини вдома, харчування у вихідні дні тощо).

Комірник (завгосп) контролює умови доставки продуктів харчування та продовольчої сировини до дошкільного навчального закладу, відповідає за якість та асортимент продуктів харчування та продовольчої сировини, які прийнято до закладу, за додержання вимог санітарного законодавства при їх зберіганні, здійснює їх облік у книзі складського обліку, форма якого наведена у додатку 13 до Санітарних правил, бере участь у складанні меню.

Кухар бере участь у складанні меню, є відповідальним за зберігання та використання денного запасу продуктів, за повноту закладки продуктів і вихід страв, за якість і своєчасне приготування їжі, за дотримання технології виготовлення, за відбір та зберігання добової проби страв, за додержання правил особистої гігієни, за санітарний стан приміщень харчоблоку. Санітарний одяг (халати, фартухи, хустки, ковпаки) замінюється при забрудненні.

Кухар та інші працівники харчоблоку особисто розписуються у журналі здоров'я працівників харчоблоку про відсутність дисфункції кишечника та гострих респіраторних інфекцій. Кухарю підпорядковані кухонні робітники, які у роботі також повинні дотримуватися вищенаведених санітарних вимог.

Працівники дошкільного навчального закладу, у тому числі харчоблоку, проходять медичні огляди відповідно до чинного законодавства.

XI. Санітарно-гігієнічні вимоги до постачання, умов зберігання і реалізації продуктів харчування, технології приготування страв

11.1. Обсяг та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються залежно від строку їх реалізації та кількості дітей, які відвідують дошкільний навчальний заклад, і повинні бути не рідше 2 - 3 разів на тиждень.

11.2. Маршрути, графіки та обсяг завозу продуктів харчування і продовольчої сировини у дошкільні навчальні заклади відпрацьовуються суб'єктами підприємницької діяльності та погоджуються із засновником (власником), керівником дошкільного навчального закладу.

11.3. Постачання продуктів харчування і продовольчої сировини повинно здійснюватися спеціальним автотранспортом з маркуванням "Продукти". Кузови машин ізсередини повинні бути покриті оцинкованим залізом, листовим алюмінієм або іншим матеріалом, який отримав позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи до контакту з продуктами харчування, і обладнані стелажами, що можуть зніматися. Територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України на кожну автомашину видається санітарний паспорт терміном на один рік. Водій цього транспорту, а також особи, що супроводжують продукти у дорозі і виконують вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати при собі особову медичну книжку з результатами проходження обов'язкових медичних оглядів та бути забезпечені санітарним одягом (халатом, рукавицями).

11.4. Продукти харчування та продовольча сировина приймаються комірником, кухарем дошкільного навчального закладу або особою, яка визначена наказом керівника відповідальною за приймання продуктів, із залученням медичного працівника (склад комісії з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини затверджується керівником дошкільного навчального закладу). Оцінка якості продуктів харчування і продовольчої сировини проводиться за зовнішнім виглядом, запахом, смаком, кольором, консистенцією. Вони повинні прийматися лише за наявності супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність і якість. Документи повинні засвідчувати безпечність і якість продуктів - ґатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, строк реалізації, умови зберігання (для продуктів, що швидко псуються, строк реалізації і час виготовлення позначаються у годинах). Терміни реалізації визначаються підприємством-виробником або підприємством-постачальником (дрібнооптова база, торговельна організація тощо). Перелік постачальників продуктів харчування та продовольчої сировини визначається рішенням тендерних комітетів (комісій) або на підставі укладених договорів за погодженням з територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Закупівлю або придбання продуктів харчування (овочів, фруктів, молочних продуктів, м'яса, меду тощо) з індивідуальних або фермерських господарств, фірм, кооперативів, садових товариств проводять за погодженням із територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

11.5. При встановленні недоброякісності будь-якого продукту комісією з бракеражу продуктів харчування і продовольчої сировини складається акт бракеражу у 3-х примірниках, аналогічно, як і на продукти з великим (понад стандартний) відсотком відходів. Недоброякісна продукція разом із актом, що підтверджує недоброякісність, повертається постачальнику. При невиконанні заявки на продукти харчування та продовольчу сировину або при надходженні продуктів низької якості до постачальника надсилається відповідний лист, копії цього листа - до місцевого органу управління освіти, територіального органу Державної санітарно-епідеміологічної служби України. У листі вказуються вага продуктів, нестачу яких встановлено, перелік продуктів, які не завезено, або наводяться відомості щодо продуктів низької якості (до листа обов'язково додається акт бракеражу).

11.6. При виявленні нестачі або надлишку одного з видів продуктів матеріально відповідальна особа зобов'язана припинити приймання продуктів харчування та продовольчої сировини. Подальше приймання продуктів харчування здійснюється комісією з бракеражу за участю працівника бухгалтерії (якщо він є у штаті закладу), представника постачальника, а також представника органу громадського самоврядування (від колективу закладу або від батьків). Результати оформлюються актом приймання у 2-х примірниках: один - для обліку прийнятих продуктів харчування, другий - для направлення претензійного листа постачальникові. Акт складають того ж дня, коли було виявлено нестачу або надлишок.

11.7. Забороняється замовляти, приймати та використовувати у дошкільному навчальному закладі м'ясо та яйця водоплавної птиці, м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинину жирну (II категорії), свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). У дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти. Сардельки, сосиски, варені ковбаси повинні прийматися не нижче 1 ґатунку. Забороняється приймати продукти недоброякісні або сумнівної якості із закінченим строком придатності або на межі його закінчення.

11.8. Відомості про якість продуктів, що швидко псуються, у тому числі молока, реєструються медичною сестрою у журналі бракеражу сирих продуктів. Тара, в якій надходять продукти, що швидко псуються (м'ясо, риба, молочні продукти тощо), повинна мати кришки. Тара і кришки повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для контакту з продуктами харчування; тару необхідно відповідно промаркувати - "м'ясо", "сметана", "риба", "сир кисломолочний" тощо - і використовувати за призначенням. Після кожного використання тара підлягає обов'язковому миттю гарячим 2 %-м розчином кальцинованої соди (20 г на 1 л води) з наступним ошпарюванням окропом і просушуванням. Обмінну тару необхідно зберігати в спеціально відведених місцях, що виключає її забруднення.

11.9. Комірник (завгосп) несе відповідальність за приймання, зберігання та видачу продуктів харчування і тари, додержання умов зберігання і строків реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини. Облік продуктів та продовольчої сировини, а також тари здійснюється у Книзі складського обліку, де вказуються дата їх надходження, номер накладної, постачальник, об'єм поставки, дата та об'єм щоденної реалізації.

11.10. Продукти харчування, продовольчу сировину і тару необхідно зберігати у спеціально обладнаних коморах, овочесховищах, де забезпечено дотримання санітарних норм і правил, у тому числі умови товарного сусідства, температурний режим. Комори повинні бути оснащені необхідним обладнанням, меблями, посудом, інвентарем, у тому числі для відкривання тари, засобами вимірювання, гирями, тарою тощо. Стелажі, шафи, рундуки для зберігання продуктів харчування повинні бути підняті від підлоги на 15 см для забезпечення можливості прибирання. При зберіганні продуктів у тарі на підтоварниках або стелажах їх необхідно встановлювати на відстані 20 см від стіни. Сіль, цукор, яйця необхідно зберігати у сухих приміщеннях, окремо від продуктів, які сильно пахнуть.

11.11. Для зберігання продуктів, які особливо швидко псуються, необхідно використовувати холодильне обладнання (холодильники побутові, холодильні шафи, прилавки, морозильні камери). Для молочних та м'ясних продуктів необхідно передбачити окреме холодильне обладнання. У випадках зберігання їх разом слід забезпечити товарне сусідство.

11.12. Продукти харчування (суміші) для дітей 1-го року життя необхідно зберігати в окремих холодильниках. У холодильному обладнанні повинні бути термометри, температурний режим контролюють комірник (завгосп), кухар і медсестра. При зважуванні продуктів забороняється класти їх безпосередньо на ваги - для цього використовуються тара, чистий папір або клейонка. Строк зберігання продукту обчислюється з моменту закінчення його виготовлення на виробництві, що зазначений в накладній.

11.13. Молоко, як продукт, що особливо швидко псується, необхідно приймати безпосередньо на кухню, минаючи комору, за винятком молока тривалого строку зберігання у пакетах. Для дітей до 3-х років необхідно використовувати молоко жирністю 3,2 %, для дітей старше 3-х років - від 2,5 до 3,2 %. При прийманні фляжного молока спочатку проводять пробне кип'ятіння у кількості 200 - 300 мл, потім кип'ятиться решта молока. Час постачання молока необхідно відрегулювати так, щоб воно доставлялося рано-вранці, для забезпечення його рівномірної реалізації протягом дня. Сире молоко повинне зберігатися у холодильнику і кип'ятитися при необхідності його використання. Якщо це не можливо, то молоко кип'ячене після зберігання у холодильнику перед використанням необхідно повторно перекип'ятити.

11.14. Кисломолочні напої у дрібній розфасовці необхідно давати дітям безпосередньо у групах. Не допускається їх переливання і змішування в одній ємності.

11.15. Масло вершкове необхідно використовувати жирністю не нижче 72,5 %, сир кисломолочний - жирністю від 9 % (напівжирний) до 18 %. Масло вершкове повинно зберігатися у холодильному обладнанні у тарі виробника або брусками у пергаменті на чистому розносі окремо від продуктів, які сильно пахнуть.

11.16. Сир твердий необхідно зберігати без тари на чистих дерев'яних дошках, які періодично протирають серветкою, що просочена 3 % розчином кухонної солі. Якщо сир розрізаний, його зберігають загорнутим у серветку, що змочена 3 % розчином кухонної солі.

11.17. Картопля, соління та інші овочі вимагають особливих умов зберігання. Склади і комори для них повинні бути сухими, без природного освітлення та мати достатню вентиляцію. Висота шару картоплі або інших овочів у засіках не повинна перевищувати 1,5 м. Стан овочів при зберіганні необхідно контролювати 1 - 2 рази на тиждень, при цьому зіпсовані овочі слід негайно видаляти. Для заготівлі квашених овочів (огірки, помідори, капуста тощо) необхідно використовувати сіль понад добової норми згідно з рецептурою за технологією.

11.18. Житній і пшеничний хліб зберігаються окремо один від одного. Дверцята шафи для хліба повинні бути з отворами для вентиляції. Хлібні полиці або лотки для зберігання хліба один раз на тиждень протирають білою тканиною, що змочена 1 % розчином столового оцту.

11.19. Яйця зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Перед приготуванням страв яйця обов'язково замочують на 30 хвилин у 2 % розчині питної соди, після чого миють проточною водою. Для миття яєць повинна бути окрема ємність з маркіруванням "для миття яєць".

11.20. Облік продуктів харчування і тари в закладі включає:

а) повний облік надходження і своєчасну реєстрацію у документах руху продуктів харчування і тари (прийняття, видача, передача, повернення тощо);

б) контроль за правильним використанням коштів, що виділяються на харчування;

в) контроль за зберіганням продуктів харчування, дотриманням установлених правил щодо оформлення приймання й видачі їх, за проведенням інвентаризацій (переобліку).

11.21. Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежать від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. При тривалому зберіганні у несприятливих умовах, а також при недодержанні товарного сусідства вони псуються, гниють, висихають, частково втрачають вагу, збільшується відсоток відходів. Норми натуральних втрат продуктів харчування при зберіганні у коморах та складських приміщеннях наведено у додатку 14 до Санітарних правил залежно від сезону року.

11.22. У разі псування продуктів у коморі або на складі дошкільного навчального закладу комісією з бракеражу складається акт. В акті необхідно зазначати:

час складання акта, найменування дошкільного навчального закладу, прізвища і посади осіб, які брали участь у вибраковуванні недоброякісних продуктів харчування;

реквізити постачальника, вид, номер і дату супровідних документів, разом з якими надійшли продукти харчування;

інші дані, що необхідні для більш докладної характеристики продуктів;

причини псування продуктів.

11.23. Під час приготування страв необхідно суворо дотримуватися поточності виробничого процесу. Обробку сирих і готових продуктів необхідно проводити на різних столах з відповідним маркуванням. Забороняється розморожування (дефростація) м'яса дрібними шматками, а також у воді або поруч із плитою. Не допускається його повторне заморожування. Місця, які мають згустки крові, клейма, а також забиті місця повинні ретельно зачищатися і видалятися. Рибу розморожують на повітрі або у воді. При цьому для зменшення втрат мінеральних речовин у воду додають сіль кухонну у розрахунку 7 - 10 г на 1 л води. Рибне філе не дозволяється розморожувати у воді.

11.24. Кулінарна обробка продуктів включає холодну і термічну обробки, які необхідно проводити із максимальним збереженням смакової якості і поживної цінності, зокрема вітамінів. Плодоовочеві продукти, що призначені для споживання у сирому вигляді, повинні після ретельного миття обдаватися крутим окропом у друшляку. З метою зберігання вітаміну C овочі необхідно очищати і нарізати безпосередньо перед приготуванням страв, закладати у підсолену воду, що кипить, варити в посуді з нержавіючої сталі під закритою кришкою, не допускаючи бурхливого кипіння.

11.25. Для профілактики псевдотуберкульозу з 01 березня у дошкільних навчальних закладах забороняється приготування салатів із свіжих овочів врожаю минулого року. Такі овочі підлягають обов'язковій термічній обробці. Для профілактики спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь з 15 квітня до 15 жовтня забороняється готувати вінегрет. Упродовж холодного періоду року вінегрет дозволяється готувати лише на обід або вечерю, що виключає можливість варіння овочів на наступний день. Салати і вінегрети необхідно готувати з дотриманням санітарних норм, заправляти безпосередньо перед видачею.

11.26. Кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, підвищувати засвоєння їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку й запаху.

Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній обробці, ліквідується наступною термічною обробкою. З метою профілактики спалахів гострих кишкових захворювань та харчових отруєнь не допускається використання несправного технологічного обладнання, недостатній температурний режим приготування страв, скорочення часу термічної обробки продуктів. Під час холодної і термічної обробки продуктів необхідно суворо дотримуватися вимог санітарних правил і норм, контролювати роботу технологічного обладнання (терморегуляторів духових шаф, духовок). Варити і тушкувати продукти слід при температурі 100° C, смажити - 195 - 200° C. Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів та забезпеченню бактеріологічної безпеки готових страв. Тривалість термічної обробки продуктів наведено у додатку 15 до Санітарних правил.

11.27. Найнебезпечнішими щодо виникнення кишкових інфекцій є вироби з м'ясного або з рибного фаршу (котлети, тюфтельки, зрази, битки тощо). Тому ці вироби повинні двічі проходити термічну обробку: смаження в жиру на плиті впродовж 10 хвилин з наступним смаженням у духовій шафі 10 хвилин при температурі 220 - 250° C. Аналогічно готують сирники, смажену рибу шматками, печінку. При використанні відвареного м'яса, птиці, риби для приготування других страв їх після розподілу на порції необхідно обов'язково повторно кип'ятити у бульйоні. Для обробки сирого та вареного м'яса потрібно мати окремі м'ясорубки.

11.28. У дошкільних навчальних закладах забороняється виготовлення кислого молока ("самоквасу"), холодців, м'ясних і рибних салатів, холодників, паштетів, зельців, форшмаку, виробів у фритюрі, макаронів по-флотськи з сиром м'яким або м'ясом, млинців з сиром м'яким або м'ясом, кремів, морсів, напоїв зі штучними барвниками та ароматизаторами. Забороняється використання газованих напоїв, а також напоїв і соків непромислового виготовлення.

11.29. Не допускається використання пастеризованого фляжного молока без кип'ятіння, сиру м'якого (за винятком сиру, який виготовлено на дитячій молочній кухні) і сметани без термічної обробки. Перекисле молоко (простокваша) дозволяється використовувати лише для приготування тіста.

11.30. Лабораторний контроль якості та безпеки готової їжі, до яких відноситься дослідження готових страв на калорійність, на санітарно-хімічні та на мікробіологічні показники, проводиться не рідше двох разів на рік не менше 3 проб (по кожному виду показників). Лабораторний контроль за дотриманням санітарно-епідемічного режиму на харчоблоці, а саме дослідження змивів на санітарно-показову групу мікроорганізмів (БГКП), проводиться не рідше двох разів на рік не менше 10 змивів.

XII. Санітарно-гігієнічні вимоги до особистої гігієни персоналу

12.1. Персонал дошкільного навчального закладу повинен бути охайно одягненим (у халаті або в одязі, що визнаний у закладі основним), у змінному взутті, з прибраним волоссям, з коротко обстриженими нігтями, без обручок, каблучок, біжутерії.

Працівникам дошкільного закладу необхідно мати промаркований санітарний одяг для робіт, що пов'язані з організацією харчування, та промаркований спеціальний одяг для прибирання приміщень. У санітарному одязі забороняється: виконувати роботи з прибирання приміщень; заходити та перебувати в туалеті; виходити на вулицю; знаходитись у цьому одязі в інших приміщеннях, поза місцем харчування дітей. Перед відвідуванням туалету санітарний одяг повинен залишатися на вішалці поруч із дверима туалету. Після відвідування туалету персонал повинен обов'язково мити руки, а працівники харчоблоку після миття рук повинні проводити їх дезінфекцію препаратами, дозволеними до використання в установленому законодавством порядку.

При роздачі страв, годуванні дітей повинен використовуватися промаркований білий халат або фартух з тканини (косинки, ковпак), для миття посуду - фартух з клейонки. Санітарний одяг необхідно зберігати на вішалці поруч з буфетною. Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати у кишенях різні сторонні предмети. Для персоналу повинно бути не менше 3 комплектів санітарного одягу на одного працівника.

Спеціальний одяг для прибирання приміщень групових (житлових) осередків і туалетів необхідно маркувати, використовувати за призначенням і зберігати окремо, так само, як інвентар для прибирання (відра, швабри, ганчірки). Заміна санітарного та спеціального одягу здійснюється у міру забруднення.

Персоналу дошкільного закладу забороняється курити тютюнові вироби, вживати алкогольні напої на території дошкільного навчального закладу, використовувати дитячий туалет.

Після закінчення робочого дня персонал повинен прибрати робоче місце. Інструменти повинні зберігатися в закритих ящиках, які унеможливлюють доступ до них дітей.

12.2. Персонал дошкільних закладів повинен проходити обов'язкові медичні огляди відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 липня 2002 року N 280 "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за N 639/6927.

У кожного працівника повинна бути особова медична книжка встановленого зразка, де реєструються результати профілактичних медичних оглядів, відомості щодо перенесених інфекційних захворювань, заліки з гігієнічної підготовки. Особові медичні книжки повинні зберігатися у медичному кабінеті. Медична сестра повинна вести розгорнутий лист проходження персоналом обов'язкових медичних оглядів.

12.3. Працівники дошкільного навчального закладу при прийомі на роботу повинні пройти курс гігієнічного навчання відповідно до статті 21 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".

12.4. Працівники, які своєчасно не пройшли обов'язковий медичний огляд, гігієнічне навчання, а також ті, що не мають особових медичних книжок, до роботи не допускаються.

12.5. Категорично забороняється перебування працівників на робочому місці з симптомами інфекційних захворювань. При підозрі на захворювання вони підлягають обов'язковому відстороненню від роботи.

12.6. Впродовж карантину з приводу підвищення захворюваності населення на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції у дошкільному навчальному закладі повинен бути введений масковий режим.

XIII. Вимоги до медичного обслуговування, оцінки стану здоров'я дітей

13.1. Медичне обслуговування вихованців здійснюється лікарем-педіатром, медичною сестрою, посади яких входять до штату дошкільного навчального закладу або закладу охорони здоров'я.

13.2. До обов'язків лікаря-педіатра та медичної сестри дошкільного закладу відносяться: постійний контроль за станом здоров'я вихованців; проведення обов'язкових медичних оглядів і профілактичних щеплень дітей; надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми; здійснення щоденного контролю за організацією, безпекою та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження; дотримання санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного закладу.

13.3. Перед зарахуванням дитини до дошкільного навчального закладу у закладі охорони здоров'я за місцем спостереження дитини повинно бути проведено її підготовку до перебування у організованому дитячому колективі, повне медичне обстеження, визначення стану фізичного та психічного розвитку, за необхідності - санація ротової порожнини та носоглотки, корекція порушення зору з підбором окулярів, оздоровчі, диспансерні та інші необхідні заходи. При прийомі дитини до дошкільного навчального закладу проводиться медичний огляд з наступним медичним контролем за перебігом періоду адаптації дитини в колективі.

При переведенні дитини з одного до іншого дошкільного навчального закладу лікарем закладу, який дитина відвідувала, або педіатром за місцем розташування дошкільного закладу надається виписка з медичної документації дитини.

13.4. При зарахуванні дитини до групи лікарем дошкільного закладу збирається інформація стосовно особливостей його розвитку та поведінки, оцінюється стан здоров'я, фізичний і психічний розвиток. На підставі цього спільно з вихователем групи робиться індивідуальне призначення щодо режиму дня, харчування та проведення оздоровчих заходів.

На дітей, які поступили в дитячі садки і дитячі будинки, форма N 026/о "Медична карта дитини (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садка)" заповнюється на підставі виписки із форми N 112/о "Історія розвитку дитини", які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року N 302.

Надалі всі записи в медичній карті роблять медичні працівники дошкільних навчальних закладів в порядку поточних наглядів, при проведенні періодичних оглядів і протиепідемічних заходів.

13.5. Медичні працівники дошкільного навчального закладу повинні здійснювати постійний контроль за станом здоров'я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично проводити навчання дітей правилам особистої гігієни тощо.

Щоденні огляди при прийомі дітей проводяться з метою виявлення в них ознак захворювань. Усі діти 1 раз на місяць повинні оглядатися медичними працівниками на наявність педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри.

У разі виявлення ознак інфекційного захворювання дитину ізолюють від здорових дітей. За показанням дитині повинна надаватися невідкладна медична допомога. Залежно від стану дитину залишають у ізоляторі до приходу батьків або госпіталізують. До закладу охорони здоров'я (за територіальним принципом) та територіального органу Державної санітарно-епідеміологічної служби України негайно направляється екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (форма N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 січня 2006 року N 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за N 686/12560).

При ускладненні епідемічної ситуації в дошкільному навчальному закладі (окремих групах) необхідно вводити карантин, протягом якого проводяться протиепідемічні заходи, у тому числі вимірювання температури 2 рази на день, щоденна дезінфекція приміщень.

13.6. За наявності необхідної матеріально-технічної бази в дошкільному навчальному закладі повинні проводитися обов'язкові медичні огляди дітей. Огляди також можуть здійснюватися в закладі охорони здоров'я за територіальним принципом. Порядок їх проведення та склад спеціалістів, які до них залучаються, повинні відповідати наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 року N 434 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні".

Лікарі оглядають дитину, роблять висновок про стан її здоров'я, за наявності показань дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування, профілактичних щеплень, режиму харчування тощо.

13.7. За результатами медичних оглядів здійснюється комплексна оцінка стану здоров'я дітей, складається епікриз. Під час комплексної оцінки стану здоров'я дитини враховуються: функціональний стан органів і систем; резистентність та реактивність організму; рівень та гармонічність фізичного та психоневрологічного розвитку; наявність хронічної, у тому числі вродженої, патології. За станом здоров'я діти розподіляються на групи здоров'я (перша, друга, третя, четверта і п'ята групи):

перша група - здорові діти, які не мають відхилень за всіма ознаками здоров'я (не хворіють за період спостереження або мають незначні одиничні відхилення, які не впливають на стан здоров'я і не потребують корекції);

друга група - діти групи ризику - діти з ризиком виникнення хронічної патології та ті, що часто гостро хворіють. Це діти з функціональними відхиленнями, діти першого року життя з обтяженим акушерським і генеалогічним анамнезом, ті, що часто хворіють або які тяжко перехворіли з несприятливим перебігом реабілітаційного періоду, тощо;

третя, четверта та п'ята групи - хворі діти з хронічною патологією в стадії компенсації, субкомпенсації, декомпенсації відповідно.

Дітей з патологією ставлять на диспансерний облік (форма N 030/о "Контрольна картка диспансерного нагляду", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року N 302). За результатами обов'язкових медичних оглядів для кожної вікової групи дітей повинен розроблятися план оздоровлення, що сприятиме зниженню рівня захворюваності та зміцненню здоров'я дітей.

13.8. Медичною сестрою проводяться антропометричні виміри дітей (зріст, маса тіла) віком до 1 року - 1 раз на місяць, від 1 до 2 років - 1 раз у квартал, від 2 до 6 років - 1 раз на півроку. Під час літнього оздоровчого періоду антропометрію кожній дитині проводять щомісяця. Двічі на рік (вересень, лютий) лікарем-педіатром проводиться оцінка фізичного розвитку дітей відповідно до Критеріїв оцінки фізичного розвитку, наведених у додатку 16 до цих Санітарних правил, фізичної підготовленості.

13.9. При реєстрації у дітей і персоналу дошкільного навчального закладу контагіозних гельмінтозів (ентеробіоз, гіменолепідоз) повинен бути проведений комплекс профілактичних заходів щодо запобігання розповсюдженню гельмінтів. Заходи здійснюються при встановленні ентеробіозу у 20 % дітей і більше та у працівників дошкільного навчального закладу (після одноразового лабораторного дослідження).

Інвазованих дітей реєструють у журналі обліку інфекційних захворювань (форма 060/о "Журнал обліку інфекційних захворювань", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 січня 2006 року N 1 "Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за N 686/12560) і проводять лікування безпосередньо у дошкільному навчальному закладі. При напруженій епідемічній ситуації з контагіозних гельмінтозів профілактичні заходи повинні проводитись впродовж періоду лікування і протягом 3 днів після його закінчення. У групах із цілодобовим перебуванням дітей необхідно щоденно міняти та прасувати трусики, колготи, майки, футболки і постільну білизну, рушники.

13.10. Медичний персонал дошкільного навчального закладу одночасно з лікувально-профілактичними заходами здійснює комплекс оздоровчих заходів згідно з нормативно-правовими актами. Одночасно з керівництвом закладу вони здійснюють постійний контроль за організацією харчування, його безпечністю і якістю.

13.11. Визначення ефективності роботи дошкільного навчального закладу щодо збереження і зміцнення здоров'я повинно здійснюватись засновником (власником) навчального закладу за критеріями щодо стану здоров'я дітей з урахуванням даних медичних оглядів, захворюваності тощо. Оцінка стану здоров'я колективу повинна включати показники: поширеності захворювань (рівень, структура); гострої захворюваності (рівень, структура); захворюваності дітей у випадках і днях на 1 дитину; питомої ваги дітей, які часто хворіють (далі - ЧХД); індексу здоров'я; питомої ваги дітей з морфофункціональними відхиленнями; питомої ваги дітей з хронічними захворюваннями; питомої ваги дітей, функціонально не готових до навчання у школі; розподілу дітей за групами фізичного розвитку; розподілу дітей за групами здоров'я.

До дітей, які часто хворіють, відносяться діти, які протягом року гостро хворіли: понад 3 рази - для дітей віком до 1 року; 6 і більше разів - віком 1 - 2 роки; 5 і більше разів - у віці 3 років; 4 і більше разів - у віці 4 - 5 років; 3 і більше разів - 6 років і старше.

13.12. Лікар-педіатр та/або медична сестра дошкільного навчального закладу в межах чинних нормативно-правових актів повинні здійснювати постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за: безпекою харчових продуктів та готових страв, умовами і строками їх зберігання та реалізації; технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо.

13.13. Медичні працівники повинні контролювати режим дня та навчання, навчальне навантаження відповідно до віку дитини, руховий режим дітей, організацію оздоровчих заходів, фізичне виховання, включаючи загартовування. Щодня повинні здійснювати контроль спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами.

XIV. Вимоги до режиму дня і навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей

14.1. Ранковий прийом дитини до дошкільного навчального закладу щодня повинен проводити вихователь групи. Здійснюється обов'язкове опитування батьків або осіб, які їх замінюють, стосовно стану здоров'я дитини. Перевіряється зів, стан шкірних покровів. Усім дітям ясельного віку, вихованцям груп з цілодобовим перебуванням і дітям карантинних груп проводяться термометрія та огляд зіва. До використання чисті шпателі та термометри повинні зберігатись у чистому сухому промаркованому посуді ("чисті термометри", "чисті шпателі"). Після використання їх збирають у посуд з маркуванням "для дезінфекції термометрів", "для обробки шпателів".

14.2. Діти з ознаками захворювання до дошкільного навчального закладу не приймаються. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності дітей за інших причин протягом 3 днів включно прийом дітей до дошкільного навчального закладу дозволяється за наявності медичної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. У довідці лікарем-педіатром вказуються рекомендації щодо індивідуальних особливостей режиму дитини-реконвалесцента на перші 10 - 14 днів.

14.3. Щодня дітям віком до 2 років та дітям в групах з цілодобовим перебуванням повинна проводитись термометрія (2 рази, після нічного і денного сну). Дітям віком від 2 до 3 років термометрія проводиться 1 раз на день - вранці під час прийому до групи. Результати термометрії і огляду дітей реєструються вихователем у журналі, що зберігається в групі.

14.4. Персонал дошкільного закладу зобов'язаний постійно здійснювати санітарно-протиепідемічні заходи щодо попередження занесення інфекційних хвороб у організований дитячий колектив, а у випадку їх занесення - заходи щодо запобігання розповсюдженню інфекції. У дошкільному навчальному закладі повинна дотримуватися групова ізоляція (на території, у будинку).

Працівники дошкільних закладів зобов'язані вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в разі виявлення ознак інфекційного захворювання повідомляти медичного працівника. Щодня у дітей ясельного віку повинен контролюватись характер випорожнень з реєстрацією у журналі.

14.5. Режим дня повинен для кожної вікової групи дітей відповідати гігієнічним нормам щодо тривалості сну, занять різними видами діяльності та відпочинку, у тому числі організації навчальних занять, перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі тощо.

14.6. Щоденна загальна тривалість прогулянки дітей становить 4 - 4,5 години. Прогулянку організовують 2 рази на день. Для забезпечення високого оздоровчого ефекту від прогулянки не допускається скорочувати тривалість перебування на свіжому повітрі, за винятком випадків погіршення самопочуття, порушення стану здоров'я дітей, ускладнення метеоумов. Під час прогулянки необхідно проводити рухливі ігри та фізичні вправи.

14.7. Загальна тривалість сну для дітей дошкільного віку - 12 - 12,5 години, з яких 2 - 2,5 години відводиться на денний сон. Для дітей від 1 до 1,5 років денний сон організовують два рази на день загальною тривалістю 3,5 години. Для дітей віком від 1,5 року і старше організовують однократний денний сон тривалістю 3 години.

14.8. У режимі дня дітей дошкільного віку 3 - 4 години відводиться на самостійну діяльність (ігри, підготовка до занять, особиста гігієна тощо).

14.9. Навчально-виховний процес організовується відповідно до чинних програм, розроблених для дошкільної освіти. Для дітей віком від 1,5 до 3 років планується не більше 10 занять на тиждень (два на день) - фізичний, мовленнєвий, емоційно-соціальний, пізнавальний, художньо-естетичний розвиток - тривалістю до 10 хвилин, по одному у першу та другу половину дня.

Кількість навчальних занять на тиждень у молодшій садовій групі становить 11, середній - 12, старшій - 15. Тривалість одного заняття у молодший групі має бути не більше 15 хвилин, у середній - 20 хвилин, у старшій - 25 хвилин. Максимально допустима кількість занять в першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, старшій - трьох.

У середині та наприкінці заняття проводяться фізкультурні хвилинки (приклад фізкультурних хвилинок наведено у додатку 18 до Санітарних правил). Тривалість перерв між заняттями не повинна бути менше 10 хвилин.

Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музики, фізичного виховання, ритміки.

Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

14.10. Заняття з використанням комп'ютерів дозволяється проводити для дітей старшого дошкільного віку два рази на тиждень (не більше одного разу протягом дня). Безперервна тривалість роботи з комп'ютером не повинна перевищувати 10 хвилин. Заняття проводяться у формі спеціальних вправ, ігор дидактичного характеру. Після занять з дітьми проводять зорову гімнастику. Приклад вправ зорової гімнастики наведено у додатку 19 до Санітарних правил. Для дітей з хронічними захворюваннями, частохворіючих, після перенесених захворювань протягом 2 тижнів, дітей з порушеннями зору тривалість занять з комп'ютером зменшується до 5 - 7 хвилин.

Для роботи з комп'ютером необхідно забезпечити раціональну організацію робочого місця: меблі повинні відповідати зросту дитини, верхня горизонталь екрана відеомонітора повинна знаходитися на рівні очей, відстань від очей до екрана - не менше 50 см. У дошкільному навчальному закладі заборонено використання дітьми нетбуків, ноутбуків та подібної комп'ютерної техніки, де клавіатура конструктивно не може бути відокремлена від монітора.

14.11. Заняття з використанням технічних засобів навчання (далі - ТЗН) з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку не проводяться. Для дітей старшого дошкільного віку безперервна тривалість занять з використанням ТЗН (інтерактивні дошки, відеопроектори тощо) не повинна перевищувати 15 хвилин.

14.12. При встановленні у дошкільному навчальному закладі комп'ютерних мереж електромагнітне випромінювання в усіх приміщеннях не повинно перевищувати граничнодопустимі рівні відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 1996 року N 239, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за N 488/1513. Комп'ютерні мережі встановлюються лише за погодженням з територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

14.13. Перегляд розважальних телепередач, мультфільмів і діафільмів для дітей дошкільного віку допускається не частіше 1 разу на день. Тривалість перегляду розважальних телевізійних передач не повинна перевищувати 20 хвилин на день для дітей від трьох до чотирьох років і 30 хвилин для дітей від п'яти до шести років.

14.14. Після денного сну діти можуть відвідувати гуртки, секції. Періодичність проведення гуртків - 1 - 2 рази на тиждень тривалістю 15 - 25 хвилин залежно від віку при наповнюваності груп 10 - 12 осіб. Заняття в гуртках не допускається проводити за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон.

14.15. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати залежно від віку дитини.

14.16. Визначення функціональної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального закладу, наведеного у додатку 20 до Санітарних правил, проводять у два етапи (жовтень - листопад року, що передує вступу до школи, та наступний квітень - травень) шляхом проведення медико-педагогічного контролю та у відповідності до базового компоненту дошкільної освіти з подальшим оздоровленням дошкільників.

Результати медико-біологічних контролів разом із рекомендаціями вносяться до форми 026/о "Медична карта дитини".

XV. Санітарно-гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання

15.1. Фізичне виховання дітей повинно бути спрямоване на збереження і зміцнення здоров'я; гармонійний фізичний розвиток; підвищення адаптаційних резервів організму; формування рухових навичок і якостей; профілактику порушень опорно-рухового апарату; розвиток мотивації до занять фізкультурою.

15.2. Фізичне виховання дітей повинно проводитись з обов'язковим медико-педагогічним контролем і включати: ранкову гімнастику; заняття фізичною культурою; рухові ігри під час прогулянок; загартування; фізкультурні хвилинки під час занять, фізкультурні паузи під час перерв. Щоденний обсяг рухової активності дітей старшого ясельного віку повинен бути не менше 3 годин, для дітей віком 3 - 4 роки - 4 годин, 5 - 6 років - 5 годин з урахуванням стану здоров'я та психофізіологічних особливостей дітей.

Під час прогулянок тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей старшого ясельного віку повинна складати 20 - 35 хвилин, для дітей віком 3 - 4 роки - 35 - 45 хвилин, 5 - 6 років - 45 - 60 хвилин.

15.3. Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з дворічного віку. Тривалість занять для дітей старшого ясельного віку - 15 хвилин, у віці 3 - 4 років - 20 - 25 хвилин, 5 - 6 років - 25 - 30 хвилин. Фізкультурні заняття для дошкільників проводять не менше 3 разів на тиждень.

Оцінку ефективності фізкультурних занять проводять за показниками структури і змісту заняття, моторної щільності, динаміки частоти серцевих скорочень (пульсу), часу відновлення пульсу після заняття.

Структура фізкультурного заняття передбачає чотири обов'язкові послідовні частини: вступна, підготовча (розминка), основна, заключна. Зміст заняття, окрім основної теми за навчальним планом, повинен передбачати спеціальні вправи для профілактики порушень постави і плоскостопості, вправи на розвиток координації рухів та рівноваги. З цією метою необхідно широко застосовувати гімнастичні палиці, м'ячі різного розміру (у тому числі тенісні, набивні, фітболи), гімнастичні лави, драбини тощо. У заключній частині виконуються релаксаційні вправи на відновлення гемодинаміки та зняття набутої під час заняття компресії структур хребта.

При правильній організації заняття з фізичної культури наприкінці вступної частини пульс дитини зростає по відношенню до вихідного рівня на 10 - 15 %, підготовчої - на 20 - 25 %, основної - 60 - 80 %, уповільнюється до 10 % під час заключної частини та повертається до норми після 3 - 5 хвилин після завершення заняття.

Моторна щільність фізкультурного заняття (співвідношення тривалості рухової активності дітей до загальної тривалості заняття, %) залежить від типу заняття (розучування нових рухів, закріплення та удосконалення рухів, ігрові форми тощо), віку та рівня фізичної підготовленості дітей і становить від 50 до 80 %.

15.4. Загартовування дітей залежить від стану здоров'я, сезону року, температури повітря в приміщеннях, епідеміологічної ситуації і включає щоденні та спеціальні заходи. Щоденні заходи - це вмивання та миття рук до ліктів прохолодною водою, регулярне провітрювання приміщень, прогулянки; спеціальні - плавання, обтирання, обливання, прополіскування горла прохолодною кип'яченою водою, топтання босоніж по вологому килимку тощо. Спеціальні заходи застосовують диференційовано залежно від підготовленості персоналу, матеріально-технічної бази закладу зі строгим дотриманням методичних рекомендацій.

15.5. Оцінка ефективності фізичного виховання дітей проводиться на основі динаміки стану здоров'я (у тому числі за показниками резистентності організму до захворювань, стану опорно-рухового апарату), гармонійності фізичного розвитку, розвитку рухових якостей (у тому числі координації рухів і рівноваги), мотивації дітей до фізкультурних занять.

Розвиток рухових навичок і якостей оцінює інструктор фізкультури на початку і наприкінці навчального року, ця інформація вноситься медичною сестрою у медичну карту.

15.6. Робота з фізичного виховання проводиться інструктором фізкультури та вихователем, контролюється медичним персоналом, методистом і керівником закладу. Медичний персонал залучається при підготовці комплексів фізкультурних хвилинок і пауз, а також комплексів вправ для профілактики хвороб опорно-рухового апарату, дихальної та зорової гімнастики.

15.7. Медико-педагогічний контроль за організацією фізичного виховання включає:

динамічні спостереження за станом здоров'я та фізичним розвитком дітей, фізичною підготовленістю;

спостереження за організацією рухового режиму, структурою і змістом фізкультурних занять та інших організованих форм рухової активності, системи загартовування;

контроль за санітарно-гігієнічним станом місць проведення фізкультурних заходів у будівлі та на території земельної ділянки закладу; фізкультурного обладнання та знаряддя, одягу та взуття дітей;

гігієнічне навчання вихователів з питань фізичного виховання дітей; гігієнічне виховання і формування мотивації дітей до регулярних занять фізкультурою.

Протокол хронометражних спостережень за заняттями з фізичного виховання наведено у додатку 17 до Санітарних правил.

XVI. Санітарно-гігієнічні вимоги до особистої гігієни дітей

16.1. Дітей приймають до закладу чистими, акуратно одягненими. Умивання, чищення зубів, розчісування волосся проводяться дома вранці. Дітей ясельного віку у закладах (групах) з цілодобовим перебуванням умивають і розчісують після нічного сну та ранкової зарядки. Діти вмиваються і розчісуються самостійно під наглядом вихователя.

16.2. При відвідуванні туалету дітей привчають використовувати туалетний папір, а після туалету - обов'язково мити руки і користуватися індивідуальними рушниками. Влітку перед денним сном дітей привчають мити ноги і користуватися індивідуальними рушниками для ніг. У дошкільних закладах (групах) з цілодобовим перебуванням перед нічним сном діти обов'язково миють ноги.

16.3. Немовлят у дошкільних навчальних закладах (групах) необхідно підмивати при кожній заміні підгузків або перед кожним сповиванням. Перед нічним сном цих дітей купають. Підмивання проводять теплою проточною водою. Температура води для підмивання і купання має бути +37° C. Після купання кожної дитини ванночка миється. Дітей дошкільного віку привчають самостійно підмиватися і митися у ванно-душових під обов'язковим наглядом персоналу груп.

При купанні необхідно ретельно мити дитині складки тіла, за вухами, область шиї, ліктів і колін, промежину. Після купання тіло дитини ретельно просушують індивідуальним махровим рушником. Для немовлят повинна використовуватися дитяча присипка, дитячий крем.

16.4. У дошкільних навчальних закладах повинна бути забезпечена не тільки групова ізоляція, але і суворий контроль за індивідуальним використанням дітьми одягу та речей. За кожною дитиною необхідно закріпити: шафу для одягу; місце за столом; ліжко; чарунок для рушників і предметів особистої гігієни на вішалці в умивальній; предмети особистої гігієни (гребінець, зубна щітка, небитка чашечка для полоскання ротової порожнини); горщик для дітей ясельного віку; постільна білизна, мішки для зберігання постільної білизни (при використанні розкладних ліжок); індивідуальна мочалка, тапочки, шапочки, плавки, рушник для басейну; спортивна форма з мішечком для її зберігання; одяг і взуття.

Для дітей ясельного віку, дітей з нейрогенним сечовим міхуром, а також дітей, які перебувають у дошкільних закладах (групах) цілодобового функціонування, повинен бути запасний одяг, який зберігається у шафах для одягу дітей та спеціальних шафах для чистої білизни.

16.5. Для вирішення всіх необхідних для дітей питань у дошкільних закладах (групах) цілодобового функціонування під час нічного сну поруч із дітьми повинні знаходитися чергові помічники вихователя (молодші медичні сестри).

На ніч під ліжка дітей ясельного віку, дітей з нейрогенним сечовим міхуром, а також дітей, які перебувають у дошкільних закладах (групах) цілодобового функціонування, дозволяється ставити горщики з кришками, які після використання або вранці переносяться до туалету.

 

Начальник Управління
громадського здоров'я

А. А. Григоренко

 

Перелік обладнання для ігрових майданчиків для дітей ясельного віку

N
з/п

Обладнання

Вік дітей

1 - 2 роки

2 - 3 роки

кількість одиниць на груповому майданчику

1. Обладнання для спокійних ігор та відпочинку:

1.1

Стіл для ігор

4 - 6

4 - 6

1.2

Ослін (лавка) для дітей

6 - 8

6 - 8

1.3

Ослін (лавка) для дорослих

1

1

1.4

Пісочниця

2

2

2. Обладнання для рухової діяльності та гімнастики:

2.1

Гірка-манеж

1

1

2.2

Секція з гімнастичною драбиною

 

1

2.3

Секція з набором елементів для гри з м'ячем

 

1

2.4

Похила драбина

 

1

2.5

Конструкції для лазіння

 

1

2.6

Балансир

 

1

2.7

Гойдалка

1 - 2

1 - 2

2.8

Парасолька

1

1

2.9

Альтанка-пергола

1

1

Примітка. Розміщення обладнання на групових майданчиках здійснюють шляхом групування окремих елементів в ігрові комплекси.

 

Площа групових осередків дошкільних навчальних закладів

Найменування приміщень

Одиниця виміру

Дошкільні навчальні заклади загального типу

ясельні групи

дошкільні групи

Роздягальня

2 на 1 місце)

1,2

0,9

Ігрова

- " - " -

3,3

2,5

Спальня

- " - " -

2,4

2,5

Веранда

- " - " -

-

-

Туалетна

- " - " -

1,1

1,0

Ванно-душова

- " - " -

-

-

Буфетна

м2

5,0

5,0

 

Перелік обладнання та інвентарю для басейну

N
з/п

Найменування

Кількість

1

Довгі розділові доріжки з яскравим маркуванням через 1 м довжиною 12,5 м

2 - 3

2

Доріжка гумова довжиною 5 м

1 - 2

3

Доріжка для профілактики плоскостопості (з 5 килимками з шипами (довжина килимка - 0,3 м))

1

4

Короткі розділові доріжки довжиною 6 - 8 м

5 - 11

5

Плавальні дошки різних розмірів

25

6

Іграшки та предмети, що плавають, різних форм і розмірів

30

7

Іграшки та предмети, що тонуть, різних форм і розмірів

30

8

Круг рятувальний дитячий полегшений вагою 0,5 - 1,0 кг

 

9

Килимок резиновий

8

10

Комплект (ласти, трубка для дихання, маска)

25

11

Нарукавники різних розмірів

25

12

Лопатки для рук різних розмірів

25

13

Гімнастична палиця

25

14

Поролонові палиці (нудолси) різних розмірів

10

15

Сполучні трубки (муфти) до поролонових палиць різних розмірів

20

16

Пластини, що плавають, із закотом для з'єднання з палицями

10

17

Вставки різних розмірів для з'єднання ніг

25

18

Плавки-поплавці

25

19

Драбина (трап) для спуску в ванну, виконана(ий) урівень з бортами

1

20

Гірки, що знімаються, на бортах басейну

 

21

Відкидні поруччя довжиною 1 - 1,5 м з обох сторін бортів ванни

 

22

Рухоме дно для басейну з глибокою ванною

1

23

Жердини пластмасові довжиною 3 м

2 - 4

24

Надувні круги різних розмірів

 

25

М'ячі резинові різних розмірів

 

26

Обручі, що плавають (горизонтальні)

10

27

Обручі з вагами (вертикальні)

10

28

Пластина пінопластова прямокутна з отворами для палиць, що з'єднують пластини

2

29

Розділовий блок (для виділення частини басейну)

1

30

Поплавок кольоровий (прапорець)

4

31

Спад-лоток підвісний (для скочування у воду)

2

32

Окуляри для плавання

 

33

Поворотні фіксатори, що знімаються, для утримання тих, що навчаються, у воді на місці

 

34

Контактні елементи для навчання способам "брас" і "дельфін"

 

35

Пояс з петлею для навчання плаванню

 

36

Судійський свисток

2

37

Секундомір

2

38

Настінний годинник-секундомір

1

39

Термометр кімнатний

4

40

Термометр для води

2

 

Набір та площа приміщень для медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах

N
з/п

Найменування приміщень

Дошкільні навчальні заклади загального типу

місткістю до 100 місць
(без оздоровчих місць)

місткістю понад 100 місць
(з оздоровчими групами)

місткістю понад 200 місць

1

Медична кімната

В одному приміщенні площею 14 м2

14 м2

14 м2

2

Процедурна

8 м2

8 м2

3

Фізіотерапевтичний кабінет

9 м2
(на 70 - 100 місць)

12 м2
(100 - 200 місць)

18 м2
(в ДНЗ будь-якої місткості з оздоровчими групами)

4

Ізолятор

Кількість місць не перевищує 1,5 % місткості закладу

5

Приймальня (з мийкою посуду для хворого)

6 м2 - для однієї палати,
10 м2 - для 2-х палат

6

Палати

6 м2 - на 1 ліжко,
9 м2 - на 2 ліжка

7

Туалетна

4 м2

8

Приміщення для дезінфікуючих засобів

3 м2

9

Стоматологічний кабінет

8 м2

Додатково в ДНЗ, у складі яких є оздоровчі та цілодобові групи, що охоплюють не менше 30 % від загальної кількості дітей

10

Фітокімната

8 м2

11

Кабінет лікаря-спеціаліста

9 м2

12

Кабінет лікувальної фізкультури

Не менше 50 м2

 

Склад і площі приміщень харчоблоків дошкільних навчальних закладів

N
з/п

Найменування приміщень

Площа приміщень харчоблоку,
м2, з кількістю місць в ДНЗ

до 40

40 - 120

120 - 200

200 - 280

1

Кухня з роздавальнею

18

24

28

34

2

Приміщення для миття кухонного посуду

5

6

8

10

3

Заготівельний цех

12

14

16

20

(розділяється на зони для обробки:
м'яса, риби та овочів, фруктів)

4

Охолоджувальні камери

-

-

7

9

5

Камера для сухих продуктів

8

8

8

10

6

Комора для овочів

4

6

8

12

7

Завантажувальна (з місцем для зберігання та миття тари площею 4 м2)

8

10

12

14

8

Кімната для персоналу

6

9 - 12

16

12

9

Їдальня для персоналу

-

-

-

10

10

Душова

На одну сітку

11

Туалет для персоналу харчоблоку

1 унітаз, 1 умивальник

 

Санітарно-технічне устаткування дошкільних навчальних закладів

N
з/п

Найменування приміщень

Умивальники

Унітази

Злив зі змішувачем

Водо-
розбірний кран

Піддон з душовою сіткою на гнучкому шлангу

Мийка двока-
мерна зі змішувачем

Рушнико-
сушильник

Примітка

дитячий з туалетним краном

для дорослих зі змішувачем

дитячий

для дорослих

1

Буфетна

 

 

 

 

 

 

 

1

 

У кабінетах лікаря, фізіотера-
певтичному, масажу необхідно передбачити по одному умивальнику зі змішувачем

2

Туалетна ясельних груп

2

1

1

1

1

-

1 глибокий

-

 

3

Туалетна дошкільних груп

4

-

3

1

-

-

1 мілкий

-

1

4

Медична кімната

 

1

 

 

 

 

 

 

 

5

Приймальна ізолятора

 

 

 

 

 

 

 

1

 

6

Палата ізолятора

1

 

 

 

 

 

 

 

 

7

Душова та туалет при роздягальнях басейну, зал басейну

1

-

1

У місцях виходу із душової на обхідну доріжку устатковується душ для ніг з проточною водою.
Ванна душу шириною 0,8 м, глибиною 0,1

Біля кожної роздягальні повинна бути душова (1 сітка на 3 місця і туалет (1 унітаз, 1 умивальник)

8

Туалет персоналу

 

1

 

1

 

 

 

 

 

 

9

Душова

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

Температура повітря та кратність повітрообміну в приміщеннях дошкільного навчального закладу

N
з/п

Найменування приміщень

Розрахункова температура повітря, °C

Повітрообмін за годину

II в

III б

III в

IV в

приплив

витяжка

1

Групові осередки:
А) ігрові, роздягальні

 

 

 

 

 

 

ясельних груп

22

 

 

21

-

1,5

молодших дошкільних груп

21

 

 

20

-

1,5

середніх та старших дошкільних груп

20

 

 

19

-

1,5

Б) спальні:

 

 

 

 

-

 

ясельних груп

21

 

 

20

-

1,5

дошкільних груп

19

 

 

18

-

1,5

В) туалетні

 

 

 

 

-

1,5

ясельних груп

22

 

 

24

-

1,5

дошкільних груп

20

 

 

19

-

1,5

Г) буфетні

16

 

 

16

-

1,5

2

Зали для музичних та фізкультурних занять, ігротеки

19

 

 

18

 

1,5

3

Приміщення басейну

30

 

 

30

За розрахунком

4

Медичні кімнати

22

 

 

21

-

1

5

Кабінети:

 

 

 

 

 

 

фізіотерапії

28

 

 

28

-

1,5

масажу

28

 

 

28

-

1,5

6

Службово-побутові приміщення

18

 

 

17

-

1

7

Кухня (гарячий цех)

16

 

 

15

За розрахунком

8

Пральня:

 

 

 

 

 

 

приміщення для прання

18

 

 

18

5

5

сушильно-прасувальня

16

 

 

16

5

5

9

Переходи

18

 

 

18

-

-

10

Туалети, душові басейну, туалети персоналу, якщо вони проектуються без вікон

 

 

 

 

3

3

 

Метод приготування робочих розчинів дезінфекційних засобів
(розрахунок на 10 літрів розчину)

Концентрація, %

Кількість препарату основного розчину

Освітлений розчин 10 % хлорного вапна, мл

5 % розчин гіпохлориту кальцію, мл

0,1

100

100

0,2

200

200

0,5

500

500

1,0

1000

1000

3,0

3000

3000

Примітка: Для приготування основного 10 % освітленого розчину хлорного вапна в 10 л води розчиняють 1 кг сухого хлорного вапна, через 24 години проціджують у темну посуду, закривають щільною кришкою. Термін зберігання - 10 днів.

Для приготування основного 5 % розчину гіпохлориту кальцію в 10 л води розчиняють 500 г гіпохлориту кальцію, використовують без відстоювання через 30 хвилин після розведення. Термін зберігання - 10 днів.

Забороняється застосовувати в дошкільних навчальних закладах сухе хлорне вапно.

 

Журнал бракеражу готової продукції

Дата

Назва страв за прийомами їжі, з них дієтичних страв

Вихід страви

Підпис медпрацівника про доброякісність та дозвіл до видачі кожної страви окремо

Примітка
(відмітки у разі заміни)

теоретичний (за меню-розкладом)

фактичний

 

Журнал обліку виконання норм харчування

N
з/п

Продукт

Норма на 1 дитину

Видано на 1 дитину (число, місяць)

1

Приклад:
Хліб пшеничний

 

1, 2 ... 9, 10 (за кожне число окремо)

у середньому за 10 днів

аналіз, дефіцит (-) або надлишок (+)

у середньому за місяць

Аналіз, дефіцит (-) або надлишок (+)

 

Журнал бракеражу сирих продуктів

N
з/п

Назва продукту, звідки отримано

Дата, час надходження, N супровідного документа

Кількість продукту (кг, л, шт.)

Термін реалізації (у супровідному документі постачальника або виробника)

Дата реалізації продукту і кількість

Оцінка якості продукту

Підпис медпрацівника

1

Приклад: сир кисломолочний

15.01.2006
12.00
N 354

5 кг

36 годин

16.01.2006
2,5 кг
17.01.2006
2,5 кг

Доброякісний

Підпис

 

Журнал здоров'я працівників харчоблоку

Дата

N
з/п

Прізвище, ім'я, по батькові

Особистий підпис працівника про відсутність дисфункції кишечника і гострих респіраторних інфекцій

Підпис медсестри про відсутність гнійничкових захворювань

 

 

 

 

 

 

Книга складського обліку

Дата, час отримання продукту

Вид та N супровідного документа

Від кого отримано

Кількість отриманого продукту

Видаток продукту (кількість, дата)

Залишок продукту (кількість, дата)

Підпис матеріально відповідальної особи

 

Норми натуральних втрат продуктів харчування при зберіганні у коморах та складських приміщеннях

Найменування продуктів

Норми втрат, %

осінь

зима

весна

літо

Картопля пізня

0,2

0,1

0,2

0,2

Картопля рання

0,4

-

-

0,5

Капуста білокачанна середня і пізня, червонокачанна

0,6

0,4

0,8

0,9

Капуста білокачанна рання, брюссельська і савойська

1,0

-

1,0

1,2

Коренеплоди обрізні (буряк, морква)

0,5

0,3

0,4

0,5

Цибуля ріпчаста

0,5

0,2

0,3

0,9

Баштанні: кавуни, дині, гарбуз, кабачки

0,3

0,3

0,4

0,5

Цитрусові (апельсини, мандарини)

-

0,1

0,1

0,1

Норми натуральних втрат протягом року (%)

Борошно і крупа, включаючи зернобобові і саго

0,03

Макаронні вироби

0,02

Крохмаль і кисіль сухий

0,03

Цукор-пісок і цукор-рафінад

0,01

Сіль кухонна

0,10

Повидло

0,05

 

Тривалість термічної обробки продуктів

Продукти

Вид обробки

Тривалість теплової обробки, години, хвилини

Яловичина (шматки)

Варіння, тушкування

2 - 2,5 години

Риба (шматки)

Варіння

5 - 10 хвилин

Вироби із січеного м'яса і риби

Смаження і тушкування до готовності

20 хвилин

Печінка

Смаження і тушкування

15 - 20 хвилин

Сосиски, ковбаса варена (розділена на порції)

Варіння

3 - 5 хвилин

Кури молоді,
старі

Варіння

50 - 60 хвилин

Варіння

3 - 4 годин

Риба (шматки)

Смаження і тушкування

20 хвилин

Картопля очищена

Смаження

15 - 20 хвилин

Буряк, нарізаний соломкою

Припускання

15 - 20 хвилин

Морква, нарізана соломкою

Припускання

15 - 20 хвилин

Капуста шаткована

Тушкування

1,5 години

Картопля очищена (ціла)

Варіння

30 хвилин

Картопля, нарізана кубиками

Варіння

20 хвилин

Буряк неочищений

Варіння

1,5 години

Морква неочищена

Варіння

25 хвилин

Капуста білокачанна

Варіння

10 - 12 хвилини

Шпинат

Варіння

8 - 10 хвилин

Щавель

Варіння

5 - 7 хвилин

Ревінь

Варіння

5 - 10 хвилин

Гарбуз, кабачки нарізані

Припускання

15 - 20 хвилин

Консерви - м'ясні, рибні

Довести до кипіння

1 - 2 хвилини

 

Критерії оцінки фізичного розвитку дітей дошкільного віку

1. Критерії оцінки фізичного розвитку хлопчиків 3 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітки, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Хлопчики 3 років

Високі
(від M + 2s і вище)

113

17,61

19,32

21,03

52,80

54,76

56,72

112

17,37

19,08

20,79

52,59

54,55

56,51

111

17,12

18,83

20,54

52,37

54,33

56,29

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

110

16,87

18,58

20,29

52,16

54,12

56,08

109

16,62

18,33

20,04

51,94

53,90

55,86

108

16,38

18,09

19,80

51,72

53,68

55,64

107

16,13

17,84

19,55

51,51

53,47

55,43

106

15,88

17,59

19,30

51,29

53,25

55,21

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

105

15,64

17,35

19,06

51,08

53,04

55,00

104

15,39

17,10

18,81

50,86

52,82

54,78

103

15,14

16,85

18,56

50,65

52,61

54,57

102

14,89

16,60

18,31

50,43

52,39

54,35

101

14,65

16,36

18,07

50,21

52,17

54,13

100

14,40

16,11

17,82

50,00

51,96

53,92

99

14,15

15,86

17,57

49,78

51,74

53,70

98

13,91

15,62

17,33

49,57

51,53

53,49

97

13,66

15,37

17,08

49,35

51,31

53,27

96

13,41

15,12

16,83

49,14

51,10

53,06

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

95

13,17

14,88

16,59

48,92

50,88

52,84

94

12,92

14,63

16,34

48,70

50,66

52,62

93

12,67

14,38

16,09

48,49

50,45

52,41

92

12,42

14,13

15,84

48,27

50,23

52,19

91

12,18

13,89

15,60

48,06

50,02

51,98

Низькі (від M - 2s і нижче)

90

11,93

13,64

15,35

47,84

49,80

51,76

89

11,68

13,39

15,10

47,62

49,58

51,54

88

11,44

13,15

14,86

47,41

49,37

51,33

87

11,19

12,90

14,61

47,19

49,15

51,11

 

M = 100,73
s = 4,71

M = 16,29
sR = 1,71
Ry/x = 0,56
y = - 8,59 + 0,25 * x

M = 52,12
sR = 1,96
Ry/x = 0,46
y = 30,38 + 0,22 * x

2. Критерії оцінки фізичного розвитку хлопчиків 4 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітки, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Хлопчики 4 років

Високі
(від M + 2s і вище)

116

18,91

20,63

22,35

53,98

55,79

57,60

115

18,60

20,32

22,04

53,69

55,50

57,31

114

18,28

20,00

21,72

53,41

55,22

57,03

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

113

17,97

19,69

21,41

53,13

54,94

56,75

112

17,66

19,38

21,10

52,85

54,66

56,47

111

17,35

19,07

20,79

52,57

54,38

56,19

110

17,04

18,76

20,48

52,28

54,09

55,90

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

109

16,73

18,45

20,17

52,00

53,81

55,62

108

16,42

18,14

19,86

51,72

53,53

55,34

107

16,11

17,83

19,55

51,44

53,25

55,06

106

15,80

17,52

19,24

51,15

52,96

54,77

105

15,49

17,21

18,93

50,87

52,68

54,49

104

15,18

16,90

18,62

50,59

52,40

54,21

103

14,87

16,59

18,31

50,31

52,12

53,93

102

14,56

16,28

18,00

50,03

51,84

53,65

101

14,25

15,97

17,69

49,74

51,55

53,36

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

100

13,94

15,66

17,38

49,46

51,27

53,08

99

13,63

15,35

17,07

49,18

50,99

52,80

98

13,32

15,04

16,76

48,90

50,71

52,52

97

13,01

14,73

16,45

48,61

50,42

52,23

96

12,70

14,42

16,14

48,33

50,14

51,95

Низькі (від M - 2s і нижче)

95

12,39

14,11

15,83

48,05

49,86

51,67

94

12,07

13,79

15,51

47,77

49,58

51,39

93

11,76

13,48

15,20

47,49

49,30

51,11

92

11,45

13,17

14,89

47,20

49,01

50,82

91

11,14

12,86

14,58

46,92

48,73

50,54

90

10,83

12,55

14,27

46,64

48,45

50,26

 

M = 105,37
s = 4,25

M = 17,33
sR = 1,72
Ry/x = 0,61
y = - 15,39 + 0,31 * x

M = 52,79
sR = 1,81
Ry/x = 0,55
y = 23,05 + 0,28 * x

3. Критерії оцінки фізичного розвитку хлопчиків 5 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітки, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Хлопчики 5 років

Високі
(від M + 2s і вище)

125

22,46

24,44

26,42

55,89

58,21

60,53

124

22,08

24,06

26,04

55,61

57,93

60,25

123

21,71

23,69

25,67

55,33

57,65

59,97

122

21,33

23,31

25,29

55,05

57,37

59,69

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

121

20,96

22,94

24,92

54,77

57,09

59,41

120

20,59

22,57

24,55

54,49

56,81

59,13

119

20,21

22,19

24,17

54,21

56,53

58,85

118

19,84

21,82

23,80

53,93

56,25

58,57

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

117

19,46

21,44

23,42

53,65

55,97

58,29

116

19,09

21,07

23,05

53,37

55,69

58,01

115

18,71

20,69

22,67

53,09

55,41

57,73

114

18,34

20,32

22,30

52,81

55,13

57,45

113

17,96

19,94

21,92

52,54

54,86

57,18

112

17,59

19,57

21,55

52,26

54,58

56,90

111

17,21

19,19

21,17

51,98

54,30

56,62

110

16,84

18,82

20,80

51,70

54,02

56,34

109

16,46

18,44

20,42

51,42

53,74

56,06

108

16,09

18,07

20,05

51,14

53,46

55,78

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

107

15,71

17,69

19,67

50,86

53,18

55,50

106

15,34

17,32

19,30

50,58

52,90

55,22

105

14,96

16,94

18,92

50,30

52,62

54,94

104

14,59

16,57

18,55

50,02

52,34

54,66

Низькі (від M - 2s і нижче)

103

14,21

16,19

18,17

49,74

52,06

54,38

102

13,84

15,82

17,80

49,46

51,78

54,10

101

13,47

15,45

17,43

49,19

51,51

53,83

100

13,09

15,07

17,05

48,91

51,23

53,55

99

12,72

14,70

16,68

48,63

50,95

53,27

 

M = 113,20
s = 4,23

M = 20,02
sR = 1,98
Ry/x = 0,62
y = - 22,40 + 0,37 * x

M = 54,91
sR = 2,32
Ry/x = 0,45
y = 23,31 + 0,28 * x

4. Критерії оцінки фізичного розвитку хлопчиків 6 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітини, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Хлопчики 6 років

Високі
(від M + 2s і вище)

133

26,15

27,93

29,72

58,26

60,84

63,43

132

25,74

27,53

29,31

57,95

60,53

63,12

131

25,34

27,12

28,90

57,64

60,22

62,81

130

24,93

26,71

28,50

57,33

59,91

62,49

129

24,52

26,31

28,09

57,02

59,60

62,18

128

24,12

25,90

27,68

56,70

59,29

61,87

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

127

23,71

25,49

27,28

56,39

58,98

61,56

126

23,30

25,09

26,87

56,08

58,67

61,25

125

22,90

24,68

26,46

55,77

58,36

60,94

124

22,49

24,27

26,06

55,46

58,05

60,63

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

123

22,08

23,87

25,65

55,15

57,74

60,32

122

21,68

23,46

25,25

54,84

57,43

60,01

121

21,27

23,05

24,84

54,53

57,12

59,70

120

20,86

22,65

24,43

54,22

56,81

59,39

119

20,46

22,24

24,03

53,91

56,50

59,08

118

20,05

21,83

23,62

53,60

56,19

58,77

117

19,64

21,43

23,21

53,29

55,88

58,46

116

19,24

21,02

22,81

52,98

55,56

58,15

115

18,83

20,61

22,40

52,67

55,25

57,84

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

114

18,42

20,21

21,99

52,36

54,94

57,53

113

18,02

19,80

21,59

52,05

54,63

57,22

112

17,61

19,39

21,18

51,74

54,32

56,91

111

17,20

18,99

20,77

51,43

54,01

56,60

110

16,80

18,58

20,37

51,12

53,70

56,29

Низькі
(від M - 2s і нижчі)

109

16,39

18,17

19,96

50,81

53,39

55,98

108

15,98

17,77

19,55

50,50

53,08

55,67

107

15,58

17,36

19,15

50,19

52,77

55,36

 

M = 118,83
s = 4,24

M = 22,17
sR = 1,78
Ry/x = 0,69
y = - 26,15 + 0,41 * x

M = 56,44
sR = 2,59
Ry/x = 0,46
y = 19,56 + 0,31 * x

5. Критерії оцінки фізичного розвитку дівчат 3 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітки, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Дівчатка 3 років

Високі
(від M + 2s і вище)

113

18,76

19,99

21,22

52,24

53,83

55,42

112

18,46

19,69

20,92

52,04

53,63

55,22

111

18,16

19,39

20,62

51,83

53,42

55,01

110

17,86

19,09

20,32

51,63

53,22

54,81

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

109

17,56

18,79

20,02

51,43

53,02

54,61

108

17,26

18,49

19,72

51,23

52,82

54,41

107

16,96

18,19

19,42

51,02

52,61

54,20

106

16,66

17,89

19,12

50,82

52,41

54,00

105

16,36

17,59

18,82

50,62

52,21

53,80

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

104

16,06

17,29

18,52

50,42

52,01

53,60

103

15,76

16,99

18,22

50,21

51,80

53,39

102

15,46

16,69

17,92

50,01

51,60

53,19

101

15,16

16,39

17,62

49,81

51,40

52,99

100

14,86

16,09

17,32

49,61

51,20

52,79

99

14,56

15,79

17,02

49,40

50,99

52,58

98

14,26

15,49

16,72

49,20

50,79

52,38

97

13,96

15,19

16,42

49,00

50,59

52,18

96

13,66

14,89

16,12

48,80

50,39

51,98

95

13,36

14,59

15,82

48,59

50,18

51,77

94

13,06

14,29

15,52

48,39

49,98

51,57

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

93

12,76

13,99

15,22

48,19

49,78

51,37

92

12,46

13,69

14,92

47,99

49,58

51,17

91

12,16

13,39

14,62

47,78

49,37

50,96

90

11,86

13,09

14,32

47,58

49,17

50,76

89

11,56

12,79

14,02

47,38

48,97

50,56

Низькі (від M - 2s і нижче)

88

11,26

12,49

13,72

47,18

48,77

50,36

87

10,96

12,19

13,42

46,97

48,56

50,15

 

M = 99,66
s = 4,93

M = 15,99
sR = 1,23
Ry/x = 0,77
y = - 13,94 + 0,30 * x

M = 51,18
sR = 1,59
Ry/x = 0,53
y = 30,94 + 0,20 * x

6. Критерії оцінки фізичного розвитку дівчат 4 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітки, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Дівчатка 4 років

Високі
(від M + 2s і вище)

117

19,64

21,44

23,24

52,89

54,86

56,83

116

19,32

21,12

22,92

52,67

54,64

56,61

115

18,99

20,79

22,59

52,45

54,42

56,39

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

114

18,66

20,46

22,26

52,23

54,20

56,17

113

18,33

20,13

21,93

52,01

53,98

55,95

112

18,00

19,80

21,60

51,79

53,76

55,73

111

17,67

19,47

21,27

51,57

53,54

55,51

110

17,34

19,14

20,94

51,35

53,32

55,29

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

109

17,01

18,81

20,61

51,13

53,10

55,07

108

16,68

18,48

20,28

50,91

52,88

54,85

107

16,35

18,15

19,95

50,69

52,66

54,63

106

16,02

17,82

19,62

50,47

52,44

54,41

105

15,69

17,49

19,29

50,25

52,22

54,19

104

15,36

17,16

18,96

50,03

52,00

53,97

103

15,03

16,83

18,63

49,81

51,78

53,75

102

14,70

16,50

18,30

49,59

51,56

53,53

101

14,37

16,17

17,97

49,37

51,34

53,31

100

14,04

15,84

17,64

49,15

51,12

53,09

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

99

13,71

15,51

17,31

48,93

50,90

52,87

98

13,38

15,18

16,98

48,71

50,68

52,65

97

13,06

14,86

16,66

48,49

50,46

52,43

96

12,73

14,53

16,33

48,27

50,24

52,21

95

12,40

14,20

16,00

48,05

50,02

51,99

Низькі (від M - 2s і нижче)

94

12,07

13,87

15,67

47,83

49,80

51,77

93

11,74

13,54

15,34

47,61

49,58

51,55

92

11,41

13,21

15,01

47,39

49,36

51,33

91

11,08

12,88

14,68

47,18

49,15

51,12

 

M = 104,95
s = 4,68

M = 17,47
sR = 1,80
Ry/x = 0,65
y = - 17,10 + 0,33 * x

M = 52,21
sR = 1,97
Ry/x = 0,46
y = 29,16 + 0,22 * x

7. Критерії оцінки фізичного розвитку дівчат 5 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітки, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Дівчатка 5 років

Високі (від M + 2s і вище)

124

21,76

23,76

25,76

54,60

56,52

58,44

123

21,41

23,41

25,41

54,38

56,30

58,22

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

122

21,06

23,06

25,06

54,15

56,07

57,99

121

20,71

22,71

24,71

53,92

55,84

57,76

120

20,37

22,37

24,37

53,70

55,62

57,54

119

20,02

22,02

24,02

53,47

55,39

57,31

118

19,67

21,67

23,67

53,24

55,16

57,08

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

117

19,33

21,33

23,33

53,02

54,94

56,86

116

18,98

20,98

22,98

52,79

54,71

56,63

115

18,63

20,63

22,63

52,56

54,48

56,40

114

18,29

20,29

22,29

52,34

54,26

56,18

113

17,94

19,94

21,94

52,11

54,03

55,95

112

17,59

19,59

21,59

51,88

53,80

55,72

111

17,25

19,25

21,25

51,66

53,58

55,50

110

16,90

18,90

20,90

51,43

53,35

55,27

109

16,55

18,55

20,55

51,20

53,12

55,04

108

16,21

18,21

20,21

50,97

52,89

54,81

107

15,86

17,86

19,86

50,75

52,67

54,59

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

106

15,51

17,51

19,51

50,52

52,44

54,36

105

15,16

17,16

19,16

50,29

52,21

54,13

104

14,82

16,82

18,82

50,07

51,99

53,91

103

14,47

16,47

18,47

49,84

51,76

53,68

102

14,12

16,12

18,12

49,61

51,53

53,45

Низькі (від M - 2s і нижче)

101

13,78

15,78

17,78

49,39

51,31

53,23

100

13,43

15,43

17,43

49,16

51,08

53,00

99

13,08

15,08

17,08

48,93

50,85

52,77

98

12,74

14,74

16,74

48,71

50,63

52,55

 

M = 112,50
s = 4,97

M = 19,76
sR = 2,00
Ry/x = 0,65
y = - 19,26 + 0,35 * x

M = 53,91
sR = 1,92
Ry/x = 0,51
y = 28,39 + 0,23 * x

8. Критерії оцінки фізичного розвитку дівчат 6 років

Межі сигмальних відхилень

Довжина тіла, см

Маса тіла, кг

Окружність грудної клітини, см

M - sR

M

M + sR

M - sR

M

M + sR

Дівчатка 6 років

Високі
(від M + 2s і вище)

130

23,83

25,62

27,42

55,42

57,56

59,71

129

23,48

25,27

27,07

55,18

57,33

59,48

128

23,12

24,92

26,72

54,95

57,09

59,24

Вищі середніх
(від M + 1s до M + 2s)

127

22,77

24,57

26,37

54,71

56,86

59,00

126

22,42

24,22

26,01

54,47

56,62

58,77

125

22,07

23,87

25,66

54,24

56,39

58,53

124

21,72

23,52

25,31

54,00

56,15

58,30

123

21,37

23,16

24,96

53,77

55,91

58,06

Середні величини
(від M + 1s до M - 1s)

122

21,02

22,81

24,61

53,53

55,68

57,82

121

20,67

22,46

24,26

53,30

55,44

57,59

120

20,31

22,11

23,91

53,06

55,21

57,35

119

19,96

21,76

23,56

52,82

54,97

57,12

118

19,61

21,41

23,20

52,59

54,74

56,88

117

19,26

21,06

22,85

52,35

54,50

56,65

116

18,91

20,70

22,50

52,12

54,26

56,41

115

18,56

20,35

22,15

51,88

54,03

56,17

114

18,21

20,00

21,80

51,65

53,79

55,94

113

17,85

19,65

21,45

51,41

53,56

55,70

Нижчі середніх
(від M - 1s до M - 2s)

112

17,50

19,30

21,10

51,17

53,32

55,47

111

17,15

18,95

20,74

50,94

53,09

55,23

110

16,80

18,60

20,39

50,70

52,85

55,00

109

16,45

18,25

20,04

50,47

52,61

54,76

108

16,10

17,89

19,69

50,23

52,38

54,52

Низькі
(від M - 2s і нижчі)

107

15,75

17,54

19,34

50,00

52,14

54,29

106

15,39

17,19

18,99

49,76

51,91

54,05

105

15,04

16,84

18,64

49,52

51,67

53,82

104

14,69

16,49

18,28

49,29

51,43

53,58

 

M = 117,48
s = 4,88

M = 21,22
sR = 1,80
Ry/x = 0,70
y = - 20,05 + 0,35 * x

M = 54,61
sR = 2,15
Ry/x = 0,46
y = 26,92 + 0,24 * x

 

ПРОТОКОЛ
хронометражних спостережень за заняттями з фізичного виховання

Прізвище, ім'я _______________________________________

Вік ______________________________

Група ___________________________

Дата ____________________________

  

Основні хронометражні елементи

Час за хвилинами

Відновлення ЧСС

Загальний час у хв.

  

  Виконання вправ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ...

 

 

  Показ, пояснення,
  розстановка,
  прибирання інвентарю

 

 

 

  Чекання, відпочинок

 

 

 

  Обґрунтовані простої

 

 

 

  ЧСС вихідна

 

 

 

  

У кожній графі час відмічається у секундах

Структура заняття:

1. Вступна.

2. Загальнорозвиваючі вправи.

3. Основні рухи.

4. Рухова гра.

5. Заключна частина.

6. Тривалість заняття - 15 - 20 - 30 хв.

7. Загальна щільність, %.

8. Моторна щільність, %.

9. Висновок.

10. Рекомендації.

 

Приклад вправ для фізкультурних хвилинок під час занять

N
з/п

Назва вправи, початкове положення

Зміст вправи

Тривалість виконання або кількість повторювань

Методичні рекомендації

1

Стоячи, ноги на ширині плечей

Розтерти долоні рук і поплескати у них 5 - 6 разів

5 - 10 сек.

Спина пряма

 

Стоячи, ноги на ширині плечей, руки перед собою

кругові оберти кистями рук назовні та всередину

По 5 - 6 обертів

Темп середній

2

"Гора"
Стоячи, руки опущені

Повільно підняти руки вгору та зціпити їх у замок над головою. Уявіть, що ваше тіло - як гора. Одна половинка говорить: "Сила в мені!" - і тягнеться вгору. Інша говорить: "Ні, сила в мені!" - і також тягнеться вгору. "Ні! - вирішили вони. - Ми дві половинки однієї гори, і сила в нас обох". Потягнутися обома руками. Напружити всі м'язи. Повільно опустити руки та посміхнутися

  
20 - 30 сек.
Напруження м'язів 5 - 6 сек.

Випрямити спину, голову не нахиляти

3

"Пружина"
Стоячи, руки опущені

Максимально підняти плечі і в цей момент додати напруження м'язів на 5 - 6 сек. Опустити плечі, в кінці руху тягнути руки до низу з невеликим зусиллям

5 - 6 разів

Спина пряма, голову тримати прямо і не рухати

 

Стоячи, ноги на ширині плечей

Виконати оберти тазом вправо та вліво

по 5 - 6 кругових обертів

Темп повільний

4

"Пташка"
Стоячи

Плавні кругові рухи руками вперед-назад (наче крилами)

По 5 - 6 разів

Спина пряма, голову тримати прямо

 

Приклад вправ зорової гімнастики

1. Міцно заплющити очі на 3 - 5 секунд, відкрити на 3 - 5 секунд. Повторити 4 - 5 разів.

2. Колові рухи очима праворуч, рахуючи до п'яти, потім - ліворуч. Повторити 4 - 6 разів. Те саме із заплющеними очами. Виконувати в повільному або середньому темпі, по закінченні вправи подивитись вдалечінь.

3. Рухи очима вгору, вниз, вліво, вправо, по діагоналі. Повторити 4 - 6 разів. Те саме із заплющеними очима.

4. Швидкі моргання очима протягом 10 - 20 секунд.

5. Взяти в руку олівець, подивитись на його кінчик. Перевести погляд вдалечінь. Повторити 4 - 6 разів.

 

Визначення функціональної готовності дітей до навчання у першому класі загальноосвітнього навчального закладу

Перше поглиблене обстеження дітей дошкільного віку для визначення їхньої готовності до систематичного навчання проводять за медичними та психолого-педагогічними критеріями у жовтні - листопаді року, що передує вступу до школи. Поглиблений медичний огляд здійснюють у закладі охорони здоров'я педіатр, отоларинголог, офтальмолог, невропатолог, хірург-ортопед, стоматолог (за показаннями - логопед, психіатр). У ті самі терміни психолог та педагогічний працівник дошкільного навчального закладу проводять психолого-педагогічне дослідження розвитку у дітей шкільно-важливих функцій (тест Керна-Йєрасика, тест Озерецького, тест "Взірець і правило", "Графічний диктант" (за Д. Б. Ельконіним), "Будиночок" (за І. Дубровіним), "Словесно-асоціативний тест", "Малюнки "Неіснуюча тварина" та "Дім-дерево-людина", визначення початкових математичних уявлень тощо).

Результати першого обстеження за критеріями готовності (таблиця 1) заносять у медичну картку розвитку дитини.

Дітям, які мають відхилення у стані здоров'я, призначають комплекс лікувальних і оздоровчих заходів. Дітям дошкільного віку, у яких виявлене відставання у розвитку шкільно-важливих функцій, рекомендують комплекс вправ щодо їхньої корекції. Рекомендовані лікувально-оздоровчі заходи здійснюють лікарі-спеціалісти дитячої поліклініки (амбулаторії сімейної медицини) або медичні працівники дошкільного навчального закладу згідно з призначенням та при наявності умов. Дільничний педіатр або медичний працівник дошкільного навчального закладу контролює виконання призначених заходів.

Повторне обстеження щодо готовності дітей до навчання (як медичне, так і психолого-педагогічне) здійснюють перед вступом їх до школи - у квітні - травні.

Висновок про готовність до школи складають на підставі результатів першого і другого обстеження, занесених у медичну картку розвитку дитини.

Не готовими до навчання вважаються:

1) діти, які відстають у біологічному розвитку;

2) діти, які при повторному обстеженні не виконують тести психолого-педагогічних критеріїв;

3) діти, які перенесли протягом останнього року такі захворювання:

інфекційний гепатит (окрім гепатиту A);

пієлонефрит, дифузний гломерулонефрит;

міокардит;

менінгіт, менінгоенцефаліт;

туберкульоз;

ревматизм в активній фазі;

захворювання крові;

ендокринні захворювання (зоб, цукровий діабет та ін.);

неврози (неврастенія, істерія, логоневроз та ін.);

травматичні ураження центральної нервової системи;

гострі респіраторні захворювання 6 і більше разів протягом останнього року;

міопія з нахилом до прогресування (більше 2,0 Дптр.);

епілепсія;

екзема, нейродерміт.

Дітям, не готовим до шкільного навчання за медичними або психолого-педагогічними показниками, бажано давати тимчасове відстрочення від вступу до школи на 1 рік.

Критерії готовності дітей до систематичного навчання у школі

N

Критерії

Оцінка готовності дитини до школи

готова

умовно готова

не готова

I

Медичні критерії:
1. Рівень біологічного розвитку:
темпи прорізання постійних зубів;
оцінка фізичного розвитку (відповідність довжини тіла віку, відповідність маси тіла довжині тіла);
прибавка довжини тіла за останній календарний рік

  
відповідає
паспортному
 
гармонійний
фізичний
розвиток
 
і5 см

  
відстає від
паспортного
 
дисгармонійний
фізичний
розвиток
 
<5 см

  
відстає від
паспортного
 
дисгармонійний
фізичний
розвиток
 
<5 см

2. Рівень резистентності організму (кількість гострих захворювань у дитини протягом року)

високий або
добрий
(Ј3
захворювання на рік)

знижений
 
(4 - 5
захворювань на рік)

низький або
дуже низький
(і6
захворювань на рік)

3. Стан здоров'я, функціональні відхилення, наявність/відсутність хронічних захворювань; група здоров'я

відсутні
хронічні
захворювання
(група здоров'я I, II)

функціональні відхилення або хронічні захворювання у стадії компенсації
(група здоров'я II, III)

хронічні захворювання у стадії суб- й декомпенсації
(група здоров'я IV, V)

II

Психолого-
педагогічні критерії:
1. Психометричний тест Керна-Йєрасика

  
від 3 до 5 балів

  
від 6 до 9 балів

  
10 балів і вище

2. Якість вимови звуків

відсутні дефекти вимови звуків

1 - 2 дефекти вимови звуків

більше 3 дефектів вимови звуків

3. Рівень нервово-психічного розвитку

без відхилень

початкові відхилення

відхилення у поведінці

4. Сформованість шкільних вмінь й навичок

сформовані

не повністю сформовані, є певні труднощі в освоєнні програми

не сформовані, відсутнє усвідомлене відношення до навчання

____________

Опрос