ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17.08.2012 | м. Київ | N 346 |
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
17 вересня 2012 р. за N 1590/21902
Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу
(назва у редакції постанови Правління
Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778)
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Правління Національного банку України
від 22 листопада 2012 року N 486,
від 3 червня 2014 року N 332,
від 15 серпня 2014 року N 494,
від 22 вересня 2014 року N 593,
від 31 жовтня 2014 року N 696,
від 27 листопада 2014 року N 752,
від 17 січня 2015 року N 32,
від 26 січня 2015 року N 51,
від 28 квітня 2015 року N 282,
від 21 травня 2015 року N 332,
від 30 липня 2015 року N 495,
від 3 вересня 2015 року N 582,
від 29 вересня 2015 року N 637,
від 10 листопада 2015 року N 778,
від 3 грудня 2015 року N 862,
від 30 травня 2016 року N 336,
від 2 серпня 2016 року N 365,
від 4 серпня 2016 року N 366,
від 19 серпня 2016 року N 374,
від 25 травня 2017 року N 43,
від 16 червня 2017 року N 56,
від 31 серпня 2017 року N 84,
від 29 березня 2018 року N 31,
від 7 червня 2018 року N 60
Додатково див. оголошення
("Офіційний вісник України", N 73, 19 вересня 2014 р.),
постанову Окружного адміністративного суду міста Києва
від 14 жовтня 2014 року,
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
від 12 лютого 2015 року
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою підвищення ефективності та забезпечення належної організації здійснення ліквідаційної процедури банків Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, що додається.
(пункт 1 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778)
2. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.
3. Процедура ліквідації банку, розпочата до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", завершується згідно з порядком, установленим законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
4. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н. В.), Юридичному департаменту (Новіков В. В.) подати цю постанову на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Іваненко Н. В.) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України, а також ліквідаторів банків для використання в роботі.
6. Постанова набирає чинності з 22.09.2012, але не раніше дня її офіційного опублікування.
7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Соркіна І. В.
В. о. Голови | І. В. Соркін |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління Національного банку України
17.08.2012 N 346
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 вересня 2012 р. за N 1590/21902
Положення про застосування Національним банком України заходів впливу
(назва Положення у редакції постанови Правління
Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778,
із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 03.12.2015 р. N 862)
I. Загальні положення
1. Основні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки), "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон про запобігання легалізації), законодавства України про господарські товариства, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
1.2. Це Положення визначає підстави і порядок запровадження Національним банком особливого режиму контролю за діяльністю банків і філій іноземних банків, застосування заходів впливу, фінансових санкцій за порушення банками, філіями іноземних банків та іншими особами, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а саме: Закону про запобігання легалізації, Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють діяльність банків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - законодавство з питань фінансового моніторингу), або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також у разі застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи (далі - застосування іноземних санкцій).
(пункт 1.2 глави 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494,
у редакції постанови Правління Національного
банку України від 28.04.2015 р. N 282)
1.3. Терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:
здійснювані банком операції - є діями або подіями під час надання банківських та інших фінансових послуг, здійснення іншої діяльності, унаслідок яких відбуваються зміни у фінансовому стані банку, що відображаються за балансовими або позабалансовими рахунками банку;
зупинення операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій;
обмеження операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій з урахуванням установлених обмежень за видом/обсягом/сумою/колом клієнтів/регіоном;
припинення операцій - безстрокова заборона здійснення банком окремих видів операцій;
Інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях, визначених у Законі про банки та інших законодавчих актах України і нормативно-правових актах Національного банку.
2. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком
2.1. Національний банк застосовує до банків заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону про банки.
2.2. Національний банк за порушення в діяльності відокремленого підрозділу банку застосовує заходи впливу безпосередньо до банку - юридичної особи (за винятком тимчасового відсторонення посадової особи відокремленого підрозділу банку від посади).
Національний банк має право прийняти рішення про припинення здійснення відокремленим підрозділом банку операцій згідно з частиною шостою статті 23 Закону про банки.
2.3. Національний банк застосовує до філій іноземних банків заходи впливу, передбачені частиною першою (крім пунктів 2, 4, 9 у частині власника істотної участі та особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статті 34 Закону про банки, 10 і 12 у частині віднесення до категорії неплатоспроможних) статті 73 Закону про банки.
У разі допущення філією іноземного банку порушень банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу Національний банк може висувати до іноземного банку вимогу щодо їх усунення, повідомляти про допущене порушення наглядовий орган іноземної держави як перед застосуванням адекватних заходів впливу, так і після їх застосування.
Філія іноземного банку не пізніше трьох робочих днів із дня отримання рішення Національного банку про застосування до неї заходу впливу (письмової вимоги) повідомляє про це іноземний банк та наглядовий орган відповідної іноземної держави.
2.4. Національний банк застосовує до банківської групи, відповідальної особи банківської групи, інших учасників банківської групи заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону про банки (крім пунктів 2, 12, 13 частини першої цієї статті).
Національний банк у разі необхідності застосування заходів впливу до небанківської фінансової установи, яка є учасником банківської групи, за порушення банківського законодавства звертається до державного органу, що здійснює нагляд за нею, щодо застосування до цієї особи адекватних заходів впливу.
2.5. Національний банк застосовує до інших осіб, які є об'єктом перевірки Національного банку відповідно до Закону про банки, заходи впливу, передбачені пунктами 1, 9, 10 частини першої статті 73 Закону про банки.
3. Підстави та порядок застосування заходів впливу
3.1. Національний банк застосовує заходи впливу за порушення банками, їх відокремленими підрозділами, філіями іноземних банків, банківськими групами, відповідальними особами банківських груп, іншими учасниками банківських груп чи іншими особами, які є об'єктом перевірки Національного банку згідно із Законом про банки (далі - банки), банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу або здійснення ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (далі - ризикова діяльність), або в разі застосування іноземних санкцій, на підставі результатів (матеріалів):
(абзац перший пункту 3.1 глави 3 розділу І у редакції постанов
Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494,
від 28.04.2015 р. N 282)
інспекційних перевірок діяльності банків;
перевірок банків з питань дотримання вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (виїзна перевірка з питань фінансового моніторингу, безвиїзний нагляд з питань фінансового моніторингу);
(абзац третій пункту 3.1 глави 3 розділу І у редакції постанови
Правління Національного банку України від 31.10.2014 р. N 696,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банків;
аналізу дотримання банками вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і щоденних балансів тощо;
перевірок діяльності банків аудиторськими фірмами, які мають право відповідно до законодавства України на проведення аудиторських перевірок банків;
перевірок дотримання банками валютного законодавства [виїзні та невиїзні (камеральні) перевірки];
контролю за усуненням банками виявлених у їх діяльності порушень, виконанням рішень Національного банку про застосування заходів впливу, виконанням пред'явлених (висунених) вимог, припиненням здійснення ризикової діяльності, відповідністю ділової репутації керівників банків вимогам законодавства України;
(пункт 3.1 глави 3 розділу І доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
у зв'язку з цим абзац дев'ятий уважати абзацом десятим)
що містять інформацію, отриману від відповідних органів інших держав, міждержавних об'єднань або міжнародних організацій, органів державної влади України, та/або офіційно опубліковану (оприлюднену, у тому числі шляхом розміщення на їх офіційних веб-сайтах) ними інформацію про застосування іноземних санкцій;
(пункт 3.1 глави 3 розділу І доповнено абзацом десятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494)
3.2. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені.
Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до Закону про банки та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням:
характеру допущених банком порушень;
причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;
загального фінансового стану банку;
розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників;
інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) щодо порушення банками вимог, установлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон про систему гарантування), результатів перевірки банків Фондом гарантування.
Ознаками здійснення банком ризикової діяльності, зокрема, можуть бути:
2) здійснення опосередкованого кредитування пов'язаних із банком осіб;
4) здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності;
6) дострокове повернення строкових коштів, залучених від пов'язаних з банком осіб;
7) одноразове грубе або систематичні порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу.
3) проведення банком або клієнтами банку фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з уникненням виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу;
5) невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з використанням послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого злочину;
6) здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням втрачених, викрадених документів або таких, що мають ознаки підроблених, недійсних (нікчемних);
8) створення/складення банком та/або подання ним Національному банку недостовірної(их) інформації/документів/висновків;
9) неодноразове проведення клієнтом банку фінансових операцій з перерахування коштів за кордон як здійснення авансових платежів (попередньої оплати) на виконання зовнішньоекономічного(их) договору(ів), стосовно якого(их) банку було відомо або могло бути відомо, зокрема із публічних джерел або від інших фінансових установ, що контрагент(и) неодноразово порушує(ють) виконання / не виконує(ють) умов(и) відповідного(их) зовнішньоекономічного(их) договору(ів);
(пункт 3.3 глави 3 розділу І із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України
від 03.06.2014 р. N 332,
від 15.08.2014 р. N 494,
від 28.04.2015 р. N 282,
від 29.09.2015 р. N 637,
замінено новими пунктами 3.3 - 3.6 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778,
у зв'язку з цим пункти 3.4, 3.5 уважати відповідно пунктами 3.7, 3.8)
3.7. Національний банк надсилає рішення про застосування заходу впливу банку згідно з установленими Національним банком вимогами щодо пересилання документів з грифом обмеження доступу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за винятком випадків, передбачених цим Положенням.
(абзац перший пункту 3.7 глави 3 розділу І із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 31.10.2014 р. N 696)
Національний банк інформує Фонд гарантування про застосовані до банку заходи впливу в порядку, визначеному договором про співпрацю між Фондом гарантування та Національним банком.
3.8. Рішення Національного банку про застосування заходу впливу може бути оскаржене в судовому порядку виключно з метою встановлення законності таких рішень. Оскарження не зупиняє виконання рішення.
(пункт 3.8 глави 3 розділу І із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
4. Контроль за усуненням порушень
4.1. Національний банк здійснює контроль за усуненням банком порушень у його діяльності, виконанням рішень Національного банку про застосування заходів впливу, виконанням пред'явлених (висунених) вимог, припиненням здійснення ризикової діяльності в порядку, установленому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.
4.2. Письмова вимога складається на бланку Національного банку. У письмовій вимозі зазначаються назва документа "Письмова вимога", повне найменування банку та поштова адреса банку/філії іноземного банку, якому (якій) вона надсилається, указується на вчинені банком/філією іноземного банку порушення та за потреби зазначається про необхідність ужиття банком/філією іноземного банку у визначені Національним банком строки конкретних заходів з метою усунення порушень.
Національний банк відповідно до статті 39 Закону про банки має право вимагати позачергового скликання засідання ради банку в разі встановлення за результатами банківського нагляду або аудиторської перевірки недоліків у діяльності банку або в роботі правління банку/голови та/або членів правління банку, що вимагає прийняття рішення в межах повноважень ради банку, визначених законодавством України та статутом банку.
Рішення Національного банку про висунення вимоги щодо припинення повноважень члена ради банку/позачергового скликання засідання ради банку приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
(главу 4 розділу І доповнено новим пунктом 4.3 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
у зв'язку з цим пункти 4.3 - 4.12 уважати відповідно пунктами 4.4 - 4.13)
4.4. Національний банк може в установленому цим Положенням порядку відмінити/достроково відмінити застосовані заходи впливу. Рішення про відміну/дострокову відміну застосованого заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду в межах своїх повноважень.
(пункт 4.4 глави 4 розділу І із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
від 29.09.2015 р. N 637)
4.5. Пункт 4.5 глави 4 розділу I виключено
(пункт 4.5 глави 4 розділу І із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 03.06.2014 р. N 332,
від 17.01.2015 р. N 32),
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.6. Пункт 4.6 глави 4 розділу I виключено
(пункт 4.6 глави 4 розділу І у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.7. Пункт 4.7 глави 4 розділу I виключено
(пункт 4.7 глави 4 розділу І у редакції постанови
Правління Національного банку України від 03.06.2014 р. N 332,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.8. Пункт 4.8 глави 4 розділу I виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.9. Пункт 4.9 глави 4 розділу I виключено
(пункт 4.9 глави 4 розділу І у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.10. Пункт 4.10 глави 4 розділу I виключено
(пункт 4.10 глави 4 розділу І із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.11. Пункт 4.11 глави 4 розділу I виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.12. Пункт 4.12 глави 4 розділу I виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 26.01.2015 р. N 51)
4.13. Пункт 4.13 глави 4 розділу I виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 26.01.2015 р. N 51)
Глава 5. Призначення куратора банку
5.1. Національний банк має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку, що є додатковим інструментом банківського нагляду, та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку, та/або в разі наявності хоча б однієї з таких ознак:
невиконання керівником/керівниками банку вимог Національного банку щодо усунення виявлених порушень;
відсторонення керівника банку від посади;
виникнення реальної загрози невиконання банком своїх зобов'язань перед клієнтами і кредиторами;
потреба в контролі за діяльністю банку протягом шести місяців із дня втрати ним статусу перехідного;
наявність конфлікту інтересів у банку;
застосування іноземних санкцій.
(пункт 5.1 глави 5 розділу І доповнено абзацом дванадцятим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
5.2. Національний банк для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань.
заборонити використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків;
б) можливістю доступу до перегляду електронної пошти Національного банку;
в) повним доступом до відповідних програмно-технічних комплексів банку для перегляду в режимі реального поточного часу всіх операцій банку та його клієнтів за всіма рахунками з можливістю формування виписок, у тому числі за періоди до дати призначення куратора;
5.7. На куратора банку можуть покладатися такі повноваження:
а) здійснювати постійний контроль за проведенням банком будь-яких операцій;
г) ініціювати заборону на використання для розрахунків прямих кореспондентських рахунків;
д) ініціювати проведення нарад з керівництвом банку для отримання пояснень, у тому числі письмових, та інформації про вжиття банком заходів щодо усунення порушень і недоліків та забезпечення його фінансової стабільності;
загальних зборах акціонерів, на засіданнях ради і правління банку з правом дорадчого голосу;
и) ініціювати розгляд питання щодо застосування відповідного заходу впливу згідно з вимогами статті 73 Закону про банки до керівників банку, якщо вони перешкоджають здійсненню функцій куратора банку, зокрема створюють умови, за яких куратор не може повністю або частково здійснювати повноваження, покладені на нього Національним банком;
і) виносити за межі банку копії документів, що можуть свідчити про факти порушення банком банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, здійснення ризикової діяльності;
підвищення рівня капіталізації банку;
підвищення рівня ліквідності та платоспроможності;
зупинення відпливу коштів клієнтів та збільшення ресурсної бази банку;
погашення простроченої заборгованості банку, реструктуризацію зобов'язань банку;
погашення заборгованості перед Національним банком;
зменшення витрат (зокрема адміністративних, процентних та інших операційних) та збільшення доходів.
II. Заходи впливу
1. Письмове застереження
1.1. Національний банк у разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення порушення банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку та/або вжиття заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності застосовує до банку такий захід впливу, як письмове застереження.
1.3. Національний банк у письмовому застереженні висловлює банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені порушення банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку, недоліки в роботі та за потреби конкретні заходи, яких потрібно вжити банку у визначені строки з метою їх усунення та/або недопущення надалі, зокрема щодо:
(абзац перший пункту 1.3 глави 1 розділу ІІ із змінами,
внесеними згідно з постановами Правління Національного банку України
від 17.01.2015 р. N 32,
від 28.04.2015 р. N 282,
від 31.08.2017 р. N 84)
а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності банку або його відокремленого підрозділу, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан, але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози інтересам вкладників і кредиторів банку;
б) усунення банком порушень економічних нормативів;
в) зменшення невиправданих витрат банку;
г) обмеження невиправдано високих процентних виплат за залученими коштами;
ґ) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за результатами банківського нагляду;
д) неподання на письмову вимогу Національного банку або уповноваженої Національним банком особи документів для проведення перевірки;
е) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської перевірки банку та подання висновків/звітів аудиторськими фірмами відповідно до законодавства про аудиторську діяльність;
є) підпункт "є" пункту 1.3 глави 1 розділу ІІ виключено
(підпункт "є" пункту 1.3 глави 1 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 17.01.2015 р. N 32,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
ж) підпункт "ж" пункту 1.3 глави 1 розділу II виключено
(пункт 1.3 глави 1 розділу ІІ доповнено новим підпунктом "ж" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 30.07.2015 р. N 495,
у зв'язку з цим підпункти "ж", "з" уважати відповідно підпунктами "з", "и",
підпункт "ж" пункту 1.3 глави 1 розділу II у редакції постанови
Правління Національного банку України від 03.09.2015 р. N 582,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 29.03.2018 р. N 31,
у зв'язку з цим підпункти "з", "и", "і"
уважати відповідно підпунктами "ж", "з", "и")
ж) порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;
(підпункт "ж" пункту 1.3 глави 1 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
и) усунення порушень вимог нормативно-правових актів Національного банку з питань організації управління ризиками інформаційної безпеки;
(пункт 1.3 глави 1 розділу II доповнено підпунктом "и" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
1.4. Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні розрахунки джерел надходження та використання коштів на наступні 60 днів, розробити заходи щодо підвищення ліквідності до нормативного рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і подається до Національного банку в строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.
1.5. Якщо письмове застереження складається на підставі матеріалів інспекційної перевірки, то воно може надсилатися до банку разом із довідкою про перевірку/звітом про інспектування.
Письмове застереження також може надсилатися до банку під час інспекційної перевірки.
1.6. Банк зобов'язаний подати Національному банку протягом п'яти робочих днів із дати отримання письмового застереження відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується вирішити виявлені проблеми та усунути порушення та/або вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності.
Національний банк протягом 20 календарних днів із дня отримання зобов'язань банку щодо усунення порушень має право надати до них зауваження, які є обов'язковими для врахування банком.
1.7. Національний банк у разі невиконання банком вимог щодо усунення зазначених у письмовому застереженні порушень в установлені строки або вимог, передбачених пунктом 1.6 цієї глави, розглядає питання щодо застосування іншого заходу впливу.
1.8. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший захід впливу.
2. Скликання загальних зборів учасників банку, ради банку, правління банку
(пункт 2.1 глави 2 розділу ІІ у редакції постанов
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
від 19.08.2016 р. N 374)
2.2. Пункт 2.2 глави 2 розділу ІІ виключено
(пункт 2.2 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374,
у зв'язку з цим пункти 2.3 - 2.10 уважати відповідно пунктами 2.2 - 2.9)
2.2. Національний банк має право прийняти рішення про скликання загальних зборів учасників банку в разі погіршення фінансового стану банку, зокрема якщо:
абзац другий пункту 2.2 глави 2 розділу II виключено
(абзац другий пункту 2.2 глави 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 22.11.2012 р. N 486,
від 19.08.2016 р. N 374,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
банк має збитки за результатами фінансового року;
фінансове оздоровлення банку потребує залучення додаткових коштів учасників, інвесторів для збільшення капіталу банку.
2.3. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк про час і місце проведення загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку, порядок денний і надати проект рішення, що вноситься на розгляд загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня їх проведення.
(пункт 2.3 глави 2 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32)
2.4. Банк протягом трьох робочих днів після проведення загальних зборів учасників банку, засідання ради / правління банку подає до Національного банку, протокол загальних зборів / засідання ради / правління банку, підписаний головою та секретарем зборів / головою ради / правління банку та засвідчений відбитком печатки банку, разом з іншими документами відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі розроблений (у разі необхідності) та схвалений план фінансового оздоровлення / програму капіталізації / план реорганізації / план заходів щодо усунення допущених банком порушень (далі - план заходів). Протокол загальних зборів учасників банку, засідання ради/правління банку має містити рішення щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства.
(пункт 2.4 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
від 19.08.2016 р. N 374)
2.5. Банк складає план заходів на строк, який установлюється індивідуально з урахуванням характеру проблем та допущених порушень.
Банк має право ініціювати продовження строку виконання плану заходів за наявності обґрунтованих підстав.
(пункт 2.5 глави 2 розділу ІІ доповнено абзацом третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374,
абзац третій пункту 2.5 глави 2 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
2.7. Національний банк не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії плану заходів проводить інспекційну перевірку цього банку (у разі потреби оцінки виконання тих заходів, що не можуть бути перевірені в режимі безвиїзного нагляду).
2.9. У разі неподання банком у встановлений строк плану заходів/подання плану заходів, що не відповідає вимогам цього Положення (з урахуванням вимог, установлених у рішенні Правління Національного банку або Комітету з питань нагляду щодо прийняття банком плану заходів), або невиконання банком плану заходів/погіршення його фінансового стану Національний банк застосовує до банку інші заходи впливу.
3. Укладення письмової угоди з банком
3.2. У письмовій угоді банк визнає свої недоліки в роботі та допущені порушення і подає план заходів, яких він зобов'язується вжити, зокрема, для усунення порушень, запобігання таким порушенням надалі, поліпшення фінансового стану, приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства тощо.
Банк подає у строк, визначений Національним банком, план заходів, затверджений органом управління банку відповідно до повноважень, установлених статутом, у якому має бути визначено порядок і строки виконання цих заходів.
Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з урахуванням характеру проблем і допущених порушень, а також оцінок і висновків Національного банку.
Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті письмової угоди, згідно із законодавством мають схвалюватися/затверджуватися правлінням/радою банку або загальними зборами, то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до письмової угоди.
(абзац перший пункту 3.3 глави 3 розділу ІІ у редакції постанов
Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374,
від 07.06.2018 р. N 60)
Банк зобов'язаний подати програму капіталізації в порядку та строки, установлені статтею 35 Закону про банки, без укладання письмової угоди в разі зменшення рівня регулятивного капіталу до мінімально встановленого Національним банком.
Абзац третій пункту 3.3 глави 3 розділу II виключено
(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 07.06.2018 р. N 60)
3.4. Банк, який допустив порушення значень економічних нормативів, крім нормативів капіталу, та/або не забезпечив подання повного переліку пов'язаних з банком осіб та/або не подав / несвоєчасно подав до Національного банку програму капіталізації відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу II цього Положення, має право подати до Національного банку план заходів щодо усунення допущених порушень та приведення значень економічних нормативів у відповідність до вимог Національного банку (з установленням строків його виконання) та/або щодо визначення повного переліку пов'язаних з банком осіб для укладення письмової угоди про його виконання.
(главу 3 розділу ІІ доповнено новим пунктом 3.4 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374,
у зв'язку з цим пункти 3.4 - 3.13 уважати відповідно пунктами 3.5 - 3.14,
пункт 3.4 глави 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 07.06.2018 р. N 60)
3.5. Банк, який допустив порушення значень лімітів валютної позиції п'ять і більше разів поспіль, зобов'язаний протягом семи календарних днів із дня порушення подати Національному банку план заходів щодо порядку та строків усунення допущеного порушення для укладання письмової угоди про його виконання.
3.6. Письмова угода складається у двох примірниках та підписується від імені банку головою правління банку (керівником філії іноземного банку) та/або іншою уповноваженою банком особою і засвідчується відбитком печатки банку.
(пункт 3.6 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32)
3.7. Письмова угода має містити заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану банку або усунення виявлених порушень, а також запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому. Банк у письмовій угоді може брати на себе зобов'язання щодо:
виконання плану фінансового оздоровлення, бізнес-плану або програми капіталізації банку (складаються відповідно до розділу III цього Положення), спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності;
розроблення та запровадження положень стосовно поліпшення практики кредитування;
проведення зовнішнього аудиту фінансового стану банку;
прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів і зобов'язань банку;
прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються пов'язаним з банком особам;
прийняття рішення про тимчасове зниження розміру процентів за депозитами, що залучаються;
тимчасового припинення виплати дивідендів;
прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;
здійснення реорганізації банку;
абзац дванадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 19.08.2016 р. N 374)
абзац тринадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 19.08.2016 р. N 374)
абзац чотирнадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 19.08.2016 р. N 374)
Абзац п'ятнадцятий пункту 3.7 глави 3 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 04.08.2016 р. N 366)
3.8. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення порушень у його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової угоди щодо усунення порушень.
Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою усунення виявлених у його діяльності порушень, то Національний банк надсилає до цього банку лист з вимогою, у якому зазначаються строк подання проекту письмової угоди до Національного банку, а також за потреби перелік заходів, які банк зобов'язаний уключити до письмової угоди.
Національний банк у строк до 15 календарних днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо обґрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних (передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням. Якщо Національний банк має зауваження або доповнення до поданого банком проекту письмової угоди, то банку надсилається лист за підписом уповноваженої посадової особи Національного банку з обґрунтованими зауваженнями до проекту письмової угоди.
3.9. Національний банк у письмовій угоді також обумовлює порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.
(пункт 3.10 глави 3 розділу ІІ у редакції постанов
Правління Національного банку України від 29.09.2015 р. N 637,
від 19.08.2016 р. N 374)
3.11. Національний банк приймає рішення про застосування іншого заходу впливу, якщо банк:
не надав доопрацьованого з урахуванням письмових зауважень Національного банку проекту угоди протягом 15 календарних днів із дня надсилання Національним банком листа із зауваженнями до проекту письмової угоди;
ухилився від укладання письмової угоди.
В разі невиконання банком прийнятих на себе зобов'язань Національний банк приймає рішення про дострокове припинення дії угоди з банком та застосовує до банку інший захід впливу.
3.12. Банк має право ініціювати внесення змін до письмової угоди щодо строків виконання та/або переліку заходів за наявності обґрунтованих пропозицій.
Національний банк розглядає звернення банку щодо внесення змін до письмової угоди в порядку, визначеному пунктом 3.8 цієї глави.
Рішення про внесення змін до письмової угоди приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
(пункт 3.12 глави 3 розділу ІІ доповнено абзацом третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 29.09.2015 р. N 637,
абзац третій пункту 3.12 глави 3 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
3.13. Національний банк протягом дії письмової угоди має право за потреби ініціювати внесення змін до неї в частині переліку заходів та строків їх виконання. Унесення змін до письмової угоди, ініційованих Національним банком, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 3.8 цієї глави.
3.14. Банк має право подати Національному банку клопотання про дострокове припинення дії письмової угоди та документи, що підтверджують усунення порушень.
Національний банк приймає рішення про дострокове припинення дії письмової угоди в разі усунення банком порушень та недоліків у своїй діяльності. Інформування про рішення Національного банку щодо дострокового припинення дії угоди здійснюється в порядку, установленому Національним банком.
4. Зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі
4.1. Рішення про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
4.2. Національний банк має право застосовувати такий захід впливу до банку:
а) який порушив хоча б один з нормативів капіталу або якщо Національний банк визнає, що виплата дивідендів і розподіл капіталу в будь-якій формі призведе до порушення нормативів капіталу;
б) у якого викуп власних акцій призвів/призведе до зниження рівня регулятивного капіталу до мінімально встановленого Національним банком рівня;
в) якому надсилається лист з вимогою щодо розроблення плану фінансового оздоровлення на період виконання цього плану.
г) підпункт "г" пункту 4.2 глави 4 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 19.08.2016 р. N 374)
4.3. Рішення Національного банку про зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі стосується розподілу прибутку банку, що залишається в розпорядженні банку після сплати податків та обов'язкових платежів.
4.4. Рішення Національного банку про зупинення розподілу капіталу в будь-якій іншій формі може бути прийняте одночасно із погодженням розробленого банком плану фінансового оздоровлення або укладенням письмової угоди.
4.5. Національний банк не застосовує цей захід впливу, якщо акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування нарахованих дивідендів на придбання акцій нової емісії/паїв або попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення статутного капіталу банку.
5. Установлення для банку підвищених економічних нормативів
(пункт 5.1 глави 5 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно
з постановами Правління Національного банку України
від 17.01.2015 р. N 32,
від 19.08.2016 р. N 374,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
5.2. Рішення про встановлення підвищених економічних нормативів приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
5.3. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття рішення щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів повідомляє банк про застосований захід впливу.
Підвищені значення економічних нормативів стають обов'язковими для їх дотримання через сім робочих днів після дати прийняття Національним банком відповідного рішення.
5.4. Національний банк у разі недотримання банком установлених підвищених значень економічних нормативів розглядає питання щодо застосування інших заходів впливу.
6. Підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами
(пункт 6.1 глави 6 розділу ІІ у редакції постанов Правління
Національного банку України від 03.06.2014 р. N 332,
від 19.08.2016 р. N 374)
6.3. Пункт 6.3 глави 6 розділу ІІ виключено
(пункт 6.3 глави 6 розділу ІІ у редакції постанови Правління
Національного банку України від 03.06.2014 р. N 332,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
7. Обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій
7.1. Рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
(пункт 7.1 глави 7 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 29.09.2015 р. N 637,
від 19.08.2016 р. N 374)
7.2. Пункт 7.2 глави 7 розділу ІІ виключено
7.2. Обсяг (перелік) обмежень щодо здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій визначається Національним банком.
7.3. Національний банк має право прийняти рішення про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі обмеження операцій з пов'язаними з банком особами, зокрема в разі:
установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;
(абзац четвертий пункту 7.3 глави 7 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32)
порушення економічних нормативів, установлених Національним банком;
щоденного порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) десять та більше разів поспіль;
недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення відповідних операцій);
порушення умов, на підставі яких була надана банківська ліцензія/генеральна ліцензія на здійснення валютних операцій/письмовий дозвіл на здійснення інвестиції;
здійснення інвестиції без письмового дозволу Національного банку;
недотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі щодо складання та надання звітності;
невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення порушень у діяльності банку;
невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;
допущення банком недобросовісної конкуренції щодо надання банківських та інших фінансових послуг, а також здійснення іншої діяльності;
порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;
(абзац шістнадцятий пункту 7.3 глави 7 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
недотримання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі;
недотримання відокремленим підрозділом вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів здійснення операцій без правових підстав та тих, які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком;
подання банком неправдивих відомостей під час відкриття відокремленого підрозділу;
здійснення ризикової діяльності;
(пункт 7.3 глави 7 розділу ІІ доповнено абзацом двадцять першим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494)
застосування іноземних санкцій;
(пункт 7.3 глави 7 розділу ІІ доповнено абзацом двадцять другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494)
абзац двадцять третій пункту 7.3 глави 7 розділу ІІ виключено
(пункт 7.3 глави 7 розділу ІІ доповнено абзацом двадцять третім згідно з
постановою Правління Національного банку України від 30.07.2015 р. N 495,
абзац двадцять третій пункту 7.3 глави 7 розділу ІІ виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 29.03.2018 р. N 31)
недотримання банком вимог статті 52 Закону про банки в частині здійснення операцій з пов'язаними особами.
7.4. Національний банк у разі порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) має право прийняти рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів операцій банку у вигляді встановлення однієї з таких вимог:
установлення для банку зменшеного на 50 відсотків значення відповідного ліміту на строк до шести місяців;
зупинення/обмеження здійснення окремих валютних операцій;
припинення здійснення окремих валютних операцій та відкликання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Після прийняття Правлінням Національного банку або Комітетом з питань нагляду рішення про зупинення/обмеження окремих видів операцій банку у випадку порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1) Національний банк окремим розпорядженням зупиняє проведення відповідних операцій з банком на міжбанківському валютному ринку України на строк до закінчення строку дії відповідного рішення про зупинення/обмеження операцій.
(абзац перший пункту 7.5 глави 7 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
укладання банком коштів у безризикові активи в розмірах та на умовах, передбачених пунктом 3.7 глави 3 цього розділу,
та/або заборони на здійснення банком активних операцій з пов'язаними з банком особами,
та/або заборони здійснення банком пасивних операцій з фізичними особами (заборони залучення вкладів),
та/або заборони банку надавати своїм клієнтам фінансові послуги через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі укладеного агентського договору.
7.6. Національний банк у разі встановлення факту подання банком неправдивих відомостей під час відкриття відокремленого підрозділу чи діяльність такого відокремленого підрозділу не відповідає вимогам Закону про банки та нормативно-правовим актам Національного банку приймає рішення про припинення здійснення відокремленим підрозділом банку операцій на користь або за дорученням клієнтів та/або про обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.
7.7. Національний банк забезпечує отримання банком рішення про обмеження, зупинення чи припинення окремих видів операцій банку під підпис його уповноваженого представника на другому примірнику супровідного листа із зазначенням дати та часу отримання (далі - момент отримання).
(абзац перший пункту 7.7 глави 7 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
Якщо банк відмовився отримати рішення Національного банку, то на другому примірнику супровідного листа робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та часу, що в такому випадку вважається моментом отримання банком рішення, а рішення Національного банку надсилається банку згідно з порядком, установленим пунктом 3.7 глави 3 розділу I цього Положення.
7.8. Банк з моменту отримання рішення Національного банку про обмеження окремих видів здійснюваних банком операцій та протягом визначеного цим рішенням строку (або до визначеного терміну) укладає договори та здійснює операції, у тому числі згідно з договорами, що укладені ним з клієнтами до моменту отримання рішення, виключно з урахуванням установлених обмежень.
7.9. Банк з моменту отримання рішення Національного банку про зупинення окремих видів здійснюваних банком операцій та на визначений у цьому рішенні строк (або до визначеного терміну) утрачає право одночасно на здійснення таких операцій у визначеній рішенням частині (щодо виду здійснюваних операцій та/або кола клієнтів) та продовження строку діючих договорів (укладання нових договорів) щодо проведення операцій, які зупинені.
7.10. Банк з моменту отримання рішення Національного банку про припинення здійснення окремого виду операцій утрачає право на їх здійснення. Отримання банком рішення Національного банку про припинення окремого виду здійснюваних банком операцій є підставою для ініціювання розірвання банком з клієнтами відповідних договорів на здійснення цих операцій.
Розірвання договорів та видача клієнтам залишку грошових коштів здійснюються в установленому законодавством порядку.
7.11. Рішення Національного банку про припинення надання банком своїм клієнтам фінансових послуг через юридичну особу - комерційного агента банку, який діє відповідно до укладеного агентського договору, є підставою для внесення відповідного запису до реєстру комерційних агентів банків.
Банк з моменту отримання рішення про припинення надання банком своїм клієнтам фінансових послуг через юридичну особу - комерційного агента банку на підставі агентського договору зобов'язаний:
забезпечити припинення надання послуг у встановлений рішенням Національного банку строк;
повідомити клієнтів банку про припинення надання послуг.
7.12. Банк зобов'язаний у разі прийняття Національним банком рішення про припинення валютних операцій та відкликання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій ужити таких заходів:
а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій, у тому числі надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті, та повернути Національному банку генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій у строк, визначений нормативно-правовим актом Національного банку з питань ліцензування валютних операцій;
б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;
в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків ностро в банках-кореспондентах і рахунків лоро іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними.
Абзац другий підпункту "в" пункту 7.12 глави 7 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 28.04.2015 р. N 282)
г) протягом трьох робочих днів із дня отримання рішення:
надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів із кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України;
надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість [реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості];
надати Національному банку угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком для узгодження;
ґ) протягом трьох робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення здійснення валютних операцій та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;
д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України [поточні, депозитні (вкладні) тощо]. Інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;
е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб, з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют, про припинення здійснення валютних операцій та закінчення строку дії зазначених угод, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют;
є) ужити заходів щодо припинення здійснення валютних операцій відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;
ж) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;
з) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;
и) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;
і) ужити заходів щодо повернення заборгованості клієнтів в іноземній валюті (насамперед за договорами, до яких унесені зміни щодо збільшення строків користування кредитами, та договорами, заборгованість за якими не погашена в строки, визначені в договорах), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення здійснення валютних операцій та відкликання генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цієї заборгованості та здійснити такий продаж.
Абзац дев'ятнадцятий пункту 7.12 глави 7 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 28.04.2015 р. N 282)
7.13. Банк з дня отримання рішення Національного банку про зупинення/обмеження або припинення окремого виду здійснюваних банком операцій:
а) протягом трьох робочих днів письмово повідомляє клієнтів, з якими укладені договори про здійснення операцій, які:
обмежені або зупинені згідно з цим рішенням, - про надання послуг з установленими Національним банком обмеженнями;
припинені згідно з цим рішенням, - про необхідність розірвання таких договорів та закриття клієнтами відповідних рахунків;
б) у порядку, строки та в обсягах, які встановлені Національним банком, надає Національному банку інформацію щодо стану виконання цього рішення.
Банк, який має відокремлений підрозділ на території іншої держави, протягом трьох робочих днів із дня отримання рішення повідомляє відокремлений підрозділ банку на території іншої держави та наглядовий орган відповідної іноземної держави про застосування до нього Національним банком заходу впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних операцій.
7.14. Банк зобов'язаний надати Національному банку не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня закінчення строку (настання терміну), на який (до якого) обмежено або зупинено право банку на здійснення окремого виду (окремих видів) операцій:
(абзац другий пункту 7.14 глави 7 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
(абзац третій пункту 7.14 глави 7 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
7.15. Національний банк у разі дотримання банком установлених рішенням обмежень щодо здійснення операцій, які обмежені або зупинені, усунення порушень, припинення здійснення ризикової діяльності, надання відомостей і документів згідно з вимогами пунктів 7.12 - 7.14 глави 7 розділу II цього Положення [далі - дотримання умов обмеження (зупинення)] надсилає банку не пізніше останнього дня строку (настання терміну), на який (до якого) банку згідно з рішенням обмежено або зупинено операції, повідомлення (електронною поштою) про можливість здійснення операцій у повному обсязі.
(абзац перший пункту 7.15 глави 7 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
від 31.08.2017 р. N 84)
Банк має право розпочати здійснення операцій у повному обсязі наступного робочого дня після закінчення зазначеного у рішенні строку (настання терміну), на який здійснення відповідних операцій було обмежено або зупинено, та отримання від Національного банку повідомлення.
7.16. Національний банк відповідно до цього Положення, якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення, не припинив здійснення ризикової діяльності в установлений строк чи в діяльності банку установлено новий факт здійснення ризикової діяльності відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I цього Положення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про:
(абзац перший пункту 7.16 глави 7 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій;
застосування до банку інших заходів впливу.
7.17. Банк має право подати Національному банку клопотання про:
дострокову відміну обмеження або зупинення операцій;
відміну припинення операцій не раніше ніж через шість місяців з дня прийняття рішення про припинення операцій.
Банк разом з клопотанням подає Національному банку для розгляду питання щодо:
а) дострокової відміни обмеження або зупинення операцій - документи, що підтверджують дотримання банком умов обмеження (зупинення);
б) відміни припинення операцій - такі документи:
звіт, що містить перелік проведених банком заходів щодо усунення порушень, припинення здійснення ризикової діяльності, а також інформацію щодо виконання рішення про припинення операцій, розірвання банком з клієнтами відповідних договорів про здійснення таких операцій (далі - дотримання умов припинення);
(абзац другий підпункту "б" пункту 7.17 глави 7 розділу ІІ із змінами,
внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України
від 28.04.2015 р. N 282)
(абзац третій підпункту "б" пункту 7.17 глави 7 розділу ІІ із змінами,
внесеними згідно з постановами Правління Національного банку України
від 28.04.2015 р. N 282,
від 29.09.2015 р. N 637)
7.18. Національний банк повертає клопотання про дострокову відміну обмеження або зупинення операцій/відміну припинення операцій без розгляду, якщо:
банк не надав документів, передбачених пунктом 7.17 глави 7 розділу II цього Положення;
клопотання про відміну припинення операцій подане до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття рішення про припинення операцій.
7.19. Національний банк приймає рішення про задоволення клопотання банку про дострокову відміну обмеження або зупинення операцій/відміну припинення операцій [відмову в задоволенні клопотання в разі недотримання банком умов зупинення/обмеження/припинення, незабезпечення банком належного управління ризиками, установлення в діяльності банку нових фактів порушень та/або здійснення ризикової діяльності] не пізніше 30 робочих днів від дати надходження до Національного банку документів, передбачених пунктом 7.17 глави 7 розділу II цього Положення.
(абзац перший пункту 7.19 глави 7 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
від 31.08.2017 р. N 84)
Національний банк повідомляє (письмово або електронною поштою) банк про прийняте рішення не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Банк має право розпочати здійснення операцій, що були обмежені, зупинені, припинені, за умови отримання повідомлення Національного банку про прийняте рішення про дострокову відміну обмеження (зупинення)/відміну припинення здійснення операцій.
8. Заборона надавати бланкові кредити
8.1. Національний банк має право прийняти рішення про заборону надавати бланкові кредити банку:
абзац другий пункту 8.1 глави 8 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
у разі здійснення банком ризикової діяльності;
8.2. Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
9. Накладання штрафів
9.1. Національний банк має право накладати штрафи на банки, філії іноземних банків, власників істотної участі в банку, осіб, які набули або збільшили істотну участь у банку з порушенням вимог статті 34 Закону про банки, відповідальних осіб банківських груп, інших учасників банківських груп. Штраф за порушення в діяльності відокремленого підрозділу банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.
(абзац перший пункту 9.1 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними
згідно з постановами Правління Національного банку України
від 10.11.2015 р. N 778,
від 19.08.2016 р. N 374)
порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку;
подання недостовірної/неподання/несвоєчасне подання інформації про структуру власності, незабезпечення виконання банком вимог законодавства України щодо розкриття інформації про структуру власності;
невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;
порушення банком порядку формування та зберігання обов'язкових резервів;
порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків;
порушення вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку та дострокового його погашення;
недотримання банком розміру резервування коштів за договором про залучення уповноваженим банком депозиту, кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента;
порушення встановлених Національним банком значень лімітів загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2);
порушення банком вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку щодо відкриття відокремлених підрозділів банку, або надання банком інформації про відкриття свого відокремленого підрозділу, що містить неправдиві відомості, або невідповідність діяльності такого відокремленого підрозділу вимогам банківського законодавства;
ненадання банком повідомлення або несвоєчасне повідомлення про внесення змін до положення про відокремлений підрозділ банку, або про прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу банку, або про фактичне припинення діяльності відокремленого підрозділу банку;
недотримання банком умов, визначених нормативно-правовими актами Національного банку для здійснення інвестиції, або здійснення інвестиції без письмового дозволу Національного банку;
невиконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо проведення уповноваженими Національним банком особами перевірки банку;
порушення інших вимог нормативно-правових актів Національного банку;
ненадання/несвоєчасне надання банком повідомлення щодо виконання письмового застереження, невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення виявлених у діяльності банку порушень;
недотримання відповідальною особою банківської групи, іншим учасником банківської групи вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі;
порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;
невиконання вимог куратора банку.
абзац двадцять другий пункту 9.1 глави 9 розділу ІІ виключено
(пункт 9.1 глави 9 розділу ІІ доповнено абзацом двадцять другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 30.07.2015 р. N 495,
абзац двадцять другий пункту 9.1 глави 9 розділу ІІ виключено згідно з
постановою Правління Національного банку України від 29.03.2018 р. N 31)
(пункт 9.2 глави 9 розділу ІІ у редакції постанов
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
від 19.08.2016 р. N 374)
9.3. Національний банк накладає на особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку (або на будь-яку з осіб у структурі власності банку, через яку така особа набула або збільшила істотну участь у банку) з порушенням вимог статті 34 Закону про банки щодо порядку набуття або збільшення істотної участі в банку, штраф у розмірі, визначеному пунктом 9 частини першої статті 73 Закону про банки.
9.4. Штраф за невиконання / неналежне виконання вимог куратора банку, у тому числі таке, що перешкоджає повністю або частково здійсненню повноважень, покладених на нього Національним банком, накладається на банк у розмірі, визначеному пунктом 9 частини першої статті 73 Закону про банки, зокрема за:
(главу 9 розділу ІІ доповнено новим пунктом 9.4 згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
пункт 9.4 глави 9 розділу II у редакції постанови
Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
9.5. Вибір розміру штрафу, адекватного порушенню, зазначеному в пунктах 9.2 - 9.4 цієї глави, має здійснюватися з урахуванням норм пункту 3.2 глави 3 розділу I цього Положення.
(главу 9 розділу ІІ доповнено новим пунктом 9.5 згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
у зв'язку з цим пункти 9.4 - 9.27 уважати відповідно пунктами 9.6 - 9.29,
пункт 9.5 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
9.6. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банк:
за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку (може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунення допущеного порушення);
за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку;
за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
9.7. Штраф за подання недостовірної інформації, неподання інформації, оригіналів документів та/або їх копій, письмових пояснень з питань діяльності банку, у тому числі щодо пов'язаних із банком осіб та/або операцій банку з такими особами, на письмову вимогу уповноваженої посадової особи Національного банку або уповноважених Національним банком осіб на проведення перевірки (крім із питань фінансового моніторингу) накладається на банк:
(абзац перший пункту 9.7 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
від 19.08.2016 р. N 374)
за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку;
за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
(абзац четвертий пункту 9.7 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
від 31.08.2017 р. N 84)
9.8. Штраф за порушення вимог нормативно-правового акта Національного банку, що регулює порядок заповнення та подання статистичної звітності Національному банку, а саме: за неподання/несвоєчасне подання статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) або подання недостовірної статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) у якій виявлено суттєві помилки, накладається на банк:
(абзац перший пункту 9.8 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
від 31.08.2017 р. N 84)
за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку;
абзац четвертий пункту 9.8 глави 9 розділу II виключено
(абзац четвертий пункту 9.8 глави 9 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 07.06.2018 р. N 60)
Абзац шостий пункту 9.8 глави 9 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 17.01.2015 р. N 32)
Абзац шостий пункту 9.8 глави 9 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 28.04.2015 р. N 282)
9.10. Штраф за невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком, накладається на банки:
за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку;
за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
(пункт 9.11 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
у редакції постанови Правління Національного
банку України від 19.08.2016 р. N 374)
9.12. Штраф за недотримання банком розміру резервування коштів за договором про залучення уповноваженим банком депозиту, кредиту (позики) в іноземній валюті від нерезидента накладається на банк за кожний випадок порушення в розмірі суми коштів недорезервування за такою операцією, розрахованої за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день вчинення порушення, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку;
за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку;
за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
9.14. Штраф за порушення банком значення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) накладається на банк у розмірі від 10 тисяч гривень до одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку адекватно допущеному порушенню (окремо за кожним лімітом).
Одним порушенням уважається допущене за день порушення значення відповідного ліміту.
Порушенням установленого Національним банком значення ліміту загальної (довгої, короткої) валютної позиції банку (Л13-1, Л13-2) уважається перевищення банком значення відповідного ліміту більше ніж на чотири базисних пункти (чотири сотих частини процента).
9.15. Штраф за порушення вимог порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу або його дострокового повернення накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
9.16. Штраф за порушення банком вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку щодо відкриття відокремлених підрозділів банку, або надання банком інформації про відкриття свого відокремленого підрозділу, що містить неправдиві відомості, або невідповідність діяльності такого відокремленого підрозділу вимогам банківського законодавства накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
9.17. Штраф за ненадання банком повідомлення чи несвоєчасне повідомлення про внесення змін до положення про відокремлений підрозділ банку або про прийняття рішення про закриття відокремленого підрозділу банку, або про фактичне припинення діяльності відокремленого підрозділу банку накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
9.18. Штраф за недотримання банком умов, визначених нормативно-правовими актами Національного банку для здійснення інвестиції або здійснення інвестиції без письмового дозволу Національного банку, накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
9.19. Штраф за невиконання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо проведення уповноваженими Національним банком особами перевірки банку (крім із питань фінансового моніторингу) накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
(пункт 9.19 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
2) невиявлення, несвоєчасне виявлення та/або порушення порядку здійснення аналізу, виявлення, реєстрації фінансових операцій, що відповідно до законодавства підлягають фінансовому моніторингу;
(підпункт 2 пункту 9.20 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778)
4) порушення порядку зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій);
(підпункт 5 пункту 9.20 глави 9 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778)
Абзац десятий пункту 9.20 глави 9 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 19.08.2016 р. N 374)
Загальна сума штрафу, що накладається на банк у разі встановлення факту здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та/або виявлення порушень законодавства з питань фінансового моніторингу, не може становити більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
(абзаци восьмий - одинадцятий пункту 9.20 глави 9 розділу ІІ
замінено абзацами восьмим - дванадцятим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778)
(пункт 9.20 глави 9 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
1) здійснення банком ризикової діяльності;
(главу 9 розділу ІІ доповнено новим пунктом 9.21 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374,
у зв'язку з цим пункти 9.21 - 9.30 уважати відповідно пунктами 9.22 - 9.31,
пункт 9.21 глави 9 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
9.22. Штраф за невиконання (неналежне виконання) банком інших вимог нормативно-правових актів Національного банку (крім із питань фінансового моніторингу) накладається на банк за кожне порушення в розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
(пункт 9.22 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
9.23. Штраф за ненадання/несвоєчасне надання повідомлення щодо виконання письмового застереження, письмової вимоги, плану усунення порушень, звіту про усунення порушень / виконання плану усунення порушень та/або документів, що підтверджують їх усунення, невиконання в установлений строк вимог Національного банку щодо усунення виявлених у діяльності банку порушень накладається на банк за кожний такий факт у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банку.
(пункт 9.23 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
9.24. Штраф за недотримання відповідальною особою банківської групи, іншим учасником банківської групи вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо нагляду на консолідованій основі накладається на відповідальну особу банківської групи, інших учасників банківської групи:
за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу;
за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу;
за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу.
9.25. Пункт 9.25 глави 9 розділу ІІ виключено
(главу 9 розділу ІІ доповнено новим пунктом 9.25 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 30.07.2015 р. N 495,
у зв'язку з цим пункти 9.25 - 9.29
уважати відповідно пунктами 9.26 - 9.30,
пункт 9.25 глави 9 розділу ІІ виключено згідно з постановою
Правління Національного банку України від 29.03.2018 р. N 31,
у зв'язку з цим пункти 9.26 - 9.30
уважати відповідно пунктами 9.25 - 9.29)
9.25. Рішення про накладання штрафу на банк, власника істотної участі в банку, особу, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статті 34 Закону про банки, відповідальну особу банківської групи, інших учасників банківських груп приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду.
(пункт 9.25 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 29.09.2015 р. N 637,
від 19.08.2016 р. N 374)
9.26. Розрахунок суми штрафу здійснюється Національним банком з урахуванням розміру зареєстрованого статутного капіталу банку на день вчинення порушення / день здійснення ризикової діяльності / останній день виявленого періоду здійснення ризикової діяльності.
(абзац перший пункту 9.26 глави 9 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778,
із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
(абзац другий пункту 9.26 глави 9 розділу ІІ у редакції постанов
Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778,
від 31.08.2017 р. N 84)
Днем виявлення порушення законодавства з питань фінансового моніторингу є дата складання:
2) довідки про виїзну перевірку філії іноземного банку з питань фінансового моніторингу;
4) акта про результати безвиїзного нагляду з питань фінансового моніторингу.
(пункт 9.26 глави 9 розділу ІІ у редакції постанов
Правління Національного банку України від 03.06.2014 р. N 332,
від 28.04.2015 р. N 282)
9.27. Рішення Національного банку України про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дати його прийняття.
У рішенні Національного банку про застосування до банку, філії іноземного банку заходу впливу у вигляді накладення штрафу також зазначаються відомості, передбачені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".
(абзац другий пункту 9.27 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
Штраф нараховується й сплачується у валюті України.
(пункт 9.27 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
у редакції постанови Правління Національного
банку України від 28.04.2015 р. N 282)
9.28. Банк / власник істотної участі, особа, яка набула або збільшила істотну участь у банку з порушенням вимог статті 34 Закону про банки, сплачує нараховану суму штрафу протягом строку, установленого Національним банком, та письмово повідомляє Національний банк про сплату штрафу в установленому Національним банком порядку.
(главу 9 розділу ІІ доповнено новим пунктом 9.28 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
у зв'язку з цим пункти 9.28, 9.29 уважати відповідно пунктами 9.29, 9.30.),
пункт 9.28 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
9.30. Пункт 9.30 глави 9 розділу II виключено
9.29. Національний банк може не накладати штраф у таких випадках:
а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:
економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць або щодекадно, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;
економічні нормативи, які розраховуються щоденно, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;
б) якщо стягнення суми штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;
в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, установлених нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;
г) якщо накладання штрафів не вплинуло на усунення банком порушення ліміту загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміту загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) та якщо ліміт загальної довгої валютної позиції банку (Л13-1)/ліміт загальної короткої валютної позиції банку (Л13-2) у разі встановлення щоденного контролю за дотриманням банком значення відповідного ліміту порушується щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців.
(пункт 9.29 глави 9 розділу ІІ доповнено новим абзацом восьмим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 27.11.2014 р. N 752,
у зв'язку з цим абзац восьмий уважати абзацом дев'ятим)
З метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк застосовує інші адекватні заходи впливу.
10. Тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі в банку права голосу
10.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:
а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до здійснення банком ризикової діяльності;
в) порушення порядку набуття/збільшення істотної участі в банку або за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі;
10.2. Тимчасова заборона права голосу застосовується Національним банком до:
Тимчасова заборона права голосу може застосовуватися додатково до інших заходів впливу, передбачених частиною першою статті 73 Закону про банки.
Національний банк відповідно до вимог статті 73 Закону про банки визначає довірену особу, якій передаються право голосу щодо відповідних акцій (паїв) і право будь-яким чином брати участь в управлінні банком. Довірена особа має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку щодо бездоганної ділової репутації.
(пункт 10.3 глави 10 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
Копія рішення також надсилається раді та правлінню банку.
(пункт 10.5 глави 10 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 19.08.2016 р. N 374)
11. Тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади
11.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади за наявності фактів, які свідчать про дії або бездіяльність цієї посадової особи, що призвели до здійснення ризикової діяльності або порушення вимог банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку, у тому числі:
(абзац перший пункту 11.1 глави 11 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778)
а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програми капіталізації/плану фінансового оздоровлення або плану реорганізації) або плану реструктуризації;
ґ) підпункт "ґ" пункту 11.1 глави 11 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 28.04.2015 р. N 282,
у зв'язку з цим підпункти "д" - "з"
уважати відповідно підпунктами "ґ" - "ж")
ґ) подання недостовірної інформації або звітності, установлених нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання, у тому числі щодо пов'язаних з банком осіб та/або операцій банку з такими особами;
д) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;
є) порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу;
(пункт 11.1 глави 11 розділу ІІ доповнено новим підпунктом "ж" згідно з
постановою Правління Національного банку України від 10.11.2015 р. N 778,
у зв'язку з цим підпункт "ж" уважати підпунктом "з")
з) невідповідності керівника банку вимогам статті 42 Закону про банки і нормативно-правових актів Національного банку.
11.2. До посадових осіб банку, яких Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відсторонити від посади, належать:
голова, його заступники та члени ради банку;
голова, його заступники та члени правління банку;
головний бухгалтер банку, його заступники;
керівник відокремленого підрозділу банку;
головний бухгалтер відокремленого підрозділу банку (за наявності);
керівник філії іноземного банку;
головний бухгалтер філії іноземного банку.
11.3. Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади/надання дозволу на поновлення на посаді приймається Правлінням Національного банку або Комітетом з питань нагляду.
11.4. Національний банк повідомляє про прийняте рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади:
правління або раду банку - щодо відсторонення посадової особи банку/відокремленого підрозділу банку;
філію іноземного банку - щодо відсторонення посадової особи філії іноземного банку.
11.5. Банк не пізніше трьох робочих днів з дня отримання рішення повідомляє електронною поштою Національному банку про посадову особу, яка тимчасово виконуватиме обов'язки особи, відстороненої від посади (із зазначенням реквізитів прийнятого відповідним органом управління банку рішення).
11.6. Посадову особу, яку на підставі рішення Національного банку відсторонено від посади, можна поновити на посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку.
Національний банк розглядає питання щодо надання дозволу на поновлення посадової особи банку, яку на підставі рішення було відсторонено від посади, у разі відповідного звернення банку та за умови надання банком документів, що підтверджують усунення порушень, в іншому випадку залишає звернення без розгляду та повідомляє про це банк.
Національний банк повідомляє (письмово або електронною поштою) банк про прийняте рішення про надання дозволу на поновлення посадової особи банку на посаді не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
12. Віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних
12.1. Національний банк приймає рішення про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних у разі наявності хоча б одного з критеріїв, передбачених частиною першою статті 75 Закону про банки.
Абзац другий пункту 12.11 глави 12 розділу ІІ виключено
(згідно з постановою Правління Національного
банку України від 28.04.2015 р. N 282)
1) невиконання банком без обґрунтованих причин розпорядження, рішення Національного банку (у тому числі про застосування заходів впливу / санкцій) та/або вимоги Національного банку щодо усунення порушень банківського законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, нормативно-правових актів Національного банку протягом визначеного Національним банком строку;
(підпункт 1 пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494,
від 28.04.2015 р. N 282)
2) установлення за результатами банківського нагляду або аудиторської перевірки фактів подання банком недостовірної звітності, не виправленої в строк, що призвело до невиконання банком хоча б одного з економічних нормативів капіталу, ліквідності, кредитного ризику;
(підпункт 2 пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
від 19.08.2016 р. N 374)
3) ненадання банком інформації, оригіналів документів та/або їх копій, письмових пояснень, у тому числі щодо пов'язаних з банком осіб та/або операцій банку з такими особами, з питань діяльності банку та/або надання банком недостовірної/недостовірних інформації, документів та/або їх копій, письмових пояснень на запит Національного банку, призначеного Національним банком куратора банку, уповноваженої Національним банком особи для проведення інспекційної перевірки/перевірки банку;
(підпункт 3 пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
із змінами, внесеними згідно з постановами Правління
Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
від 19.08.2016 р. N 374)
6) невиконання вимог законодавства України щодо розкриття відомостей про власників істотної участі в банку в обсязі, визначеному Національним банком, подання недостовірної або неподання / несвоєчасне подання інформації про структуру власності банку, пов'язаних з банком осіб, невідповідність структури власності банку вимогам щодо її прозорості, установленим Національним банком;
(підпункт 6 пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ у редакції постанови
Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 21.05.2015 р. N 332)
8) винесення щодо банку судового рішення, виконання якого може мати негативний вплив на репутацію банку та/або призвести до втрати активів у розмірі більше ніж один відсоток;
(главу 12 розділу ІІ доповнено новим пунктом 12.2 згідно з
постановою Правління Національного банку України від 03.06.2014 р. N 332,
у зв'язку з цим пункти 12.2 - 12.11 уважати відповідно пунктами 12.3 - 12.12)
9) здійснення ризикової діяльності;
10) застосування іноземних санкцій;
статей 32, 34 Закону про банки в частині підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для формування або збільшення статутного капіталу банку;
16) установлення факту відсутності архіву особливо важливих даних або порушення його цілісності;
17) незабезпечення управління (неналежне управління) ризиками з питань фінансового моніторингу;
18) невідповідність розміру статутного капіталу банку вимогам законодавства України;
12.3. Рішення Правління Національного банку про віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних має містити, зокрема:
строк, протягом якого проблемний банк (філія іноземного банку) зобов'язаний(а) привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, але не більше 180 днів;
обмеження у діяльності банку (філії іноземного банку) (за потреби);
порядок та строки повідомлення проблемним банком (філією іноземного банку) про стан виконання заходів щодо фінансового оздоровлення банку (філії іноземного банку), та/або приведення банком своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства.
12.4. Національний банк інформує про прийняте ним рішення про віднесення до категорії проблемних з дотриманням вимог нормативно-правового акта Національного банку з питань захисту банківської таємниці:
банк та Фонд гарантування;
філію іноземного банку та іноземний банк. Повідомлення Національного банку має містити підстави віднесення філії іноземного банку до категорії проблемних, а також вимогу до філії іноземного банку та іноземного банку про безумовне усунення допущених порушень і приведення діяльності філії іноземного банку у відповідність до вимог законодавства України.
12.5. Банк (філія іноземного банку) подає у строк, визначений статтею 75 Закону про банки:
заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства;
план фінансового оздоровлення, розроблений та затверджений згідно з вимогами, викладеними в розділі III цього Положення, якщо віднесення банку до категорії проблемних пов'язане з погіршенням фінансового стану банку.
12.7. Банк (філія іноземного банку) має право внести пропозиції щодо зміни строків (що не може перевищувати 180 днів з дня віднесення банку/філії іноземного банку до категорії проблемних) виконання окремих заходів та/або зміни переліку заходів, залежно від проблем, що можуть виникнути під час їх виконання.
12.8. Банк (філія іноземного банку) зобов'язаний(а) повідомляти Національний банк про результати виконання ним (нею) заходів (плану фінансового оздоровлення).
12.9. Заходи (план фінансового оздоровлення) є завершеними в разі виконання банком (філією іноземного банку) своїх зобов'язань, у тому числі дотримання економічних нормативів, порядку формування і зберігання обов'язкових резервів, відповідності визначеного банком кредитного ризику, вимогам нормативно-правових актів Національного банку.
12.10. Банк (філія іноземного банку) протягом 180 днів з дня віднесення банку (філії іноземного банку) до категорії проблемних має право подати Національному банку клопотання про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України.
12.11. Національний банк приймає рішення про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України, у разі:
приведення банком (філією іноземного банку) своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства України у визначені строки.
Рішення про визнання діяльності банку (філії іноземного банку) такою, що відповідає законодавству України, приймає Правління Національного банку.
12.12. Національний банк приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації філії іноземного банку в разі неприведення філією іноземного банку своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства протягом установленого статтею 75 Закону про банки строку.
13. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних
13.1. Національний банк приймає рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених банківським законодавством.
13.11. Пункт 13.11 глави 13 розділу ІІ виключено
(главу 13 розділу ІІ доповнено пунктом 13.11 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494,
пункт 13.11 глави 13 розділу II із змінами, внесеними
згідно з постановами Правління Національного банку України
від 22.09.2014 р. N 593,
від 17.01.2015 р. N 32,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282)
13.2. Рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству України, приймає Правління Національного банку.
(главу 13 розділу ІІ доповнено новим пунктом 13.3 згідно з
постановою Правління Національного банку України від 15.08.2014 р. N 494,
у зв'язку з цим пункт 13.3 уважати пунктом 13.4,
пункт 13.3 глави 13 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 28.04.2015 р. N 282,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 31.08.2017 р. N 84)
13.4. Національний банк не застосовує до банків, які віднесено до категорії неплатоспроможних, заходів впливу за порушення банківського законодавства України.
(главу 13 розділу ІІ доповнено пунктом 13.4 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 03.06.2014 р. N 332)
14. Підстави для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку
1. Національний банк має право відкликати банківську ліцензію з власної ініціативи у випадках, передбачених частиною другою статті 77 Закону про банки.
III. Розділ III виключено
(розділ ІІІ із змінами, внесеними згідно з
постановами Правління Національного банку України
від 17.01.2015 р. N 32,
від 28.04.2015 р. N 282,
від 29.09.2015 р. N 637,
від 10.11.2015 р. N 778,
від 03.12.2015 р. N 862,
від 30.05.2016 р. N 336,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 16.06.2017 р. N 56,
у зв'язку з цим розділ IV уважати розділом III)
III. План фінансового оздоровлення та програма капіталізації банку
1. Загальні вимоги до плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації
(пункт 1.1 глави 1 розділу III у редакції постанови Правління
Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32)
1.2. Строк виконання плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку не може перевищувати 180 днів.
(пункт 1.3 глави 1 розділу III у редакції постанов Правління
Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
від 07.06.2018 р. N 60)
1.4. Гарантійні листи (листи про наміри) мають містити, зокрема:
інформацію про дату перерахування коштів банку;
(главу 1 розділу III доповнено новим пунктом 1.4 згідно з
постановою Правління Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32,
у зв'язку з цим пункти 1.4, 1.5 уважати відповідно пунктами 1.5, 1.6)
1.5. Національний банк має право надати пропозиції та зауваження до плану фінансового оздоровлення/програми капіталізації банку, які є обов'язковими для врахування банком, або вимагати надання пояснень, додаткової інформації (документів).
(пункт 1.6 глави 1 розділу III у редакції постанови Правління
Національного банку України від 17.01.2015 р. N 32)
2. Вимоги щодо складання плану фінансового оздоровлення банку
2.1. План фінансового оздоровлення банку має передбачати комплекс заходів окремого банку, спрямованих на поліпшення його фінансового стану, а також на усунення порушень, причин і умов, що призвели до погіршення фінансового стану.
2.2. План фінансового оздоровлення банку має включати:
аналіз причин погіршення фінансового стану;
найменування відповідального виконавця.
2.3. Прогнозні кількісні показники можуть відображати: дотримання обов'язкових економічних нормативів; дотримання порядку формування та зберігання обов'язкових резервів, підвищення рівня капіталізації банку (програма капіталізації); зниження рівня розбалансованості активів і пасивів за строками; підвищення рівня ліквідності; погашення кредитів рефінансування, наданих Національним банком, із зазначенням строків та джерел погашення; покращення якості активів; розширення (покращення) ресурсної бази; зниження залежності від міжбанківських операцій; забезпечення прибуткової діяльності, інше залежно від проблем банку.
(абзац перший пункту 2.3 глави 2 розділу III із змінами, внесеними
згідно з постановою Правління Національного банку України
від 17.01.2015 р. N 32)
Прогнозні якісні показники - підвищення ефективності роботи менеджменту, управління ризиками, зменшення адміністративно-господарських витрат, які фінансуються за рахунок балансового прибутку банку, інше залежно від проблем банку.
3. Вимоги щодо складання програми капіталізації банку
3.1. Програма капіталізації має включати:
4) документи, інформацію, що підтверджують можливість реалізації запланованих заходів.
Зовнішні джерела можуть включати:
1) збільшення розміру статутного капіталу банку;
3) кошти, залучені на умовах субординованого боргу;
5) продаж власних акцій, викуплених банком у акціонерів;
6) реорганізацію банку шляхом приєднання, злиття;
3.3. Прогнозні показники мають передбачати:
розмір регулятивного капіталу банку;
економічні нормативи;
показники балансу, звіту про прибутки і збитки та інші показники залежно від проблем банку.
3.4. Банк забезпечує складання програми капіталізації з дотриманням таких принципів:
3.5. Критерії оцінки прийнятності програми капіталізації банку:
3) документальне підтвердження можливості реалізації запланованих заходів, включаючи:
наявність додаткових джерел збільшення регулятивного капіталу банку.
4) проведення планових та позапланових інспекційних перевірок.
Директор Департаменту | Н. В. Іваненко |
Додаток
до постанови Правління Національного банку України
17.08.2012 N 346
Перелік нормативно-правових актів Національного банку України, що втратили чинність
1. Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036.
2. Пункт 6 постанови Правління Національного банку України від 28.02.2002 N 81 "Про окремі питання регулювання діяльності банків", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.03.2002 за N 272/6560 (зі змінами).
3. Постанова Правління Національного банку України від 07.10.2002 N 384 "Про затвердження Змін до глави 14 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.10.2002 за N 836/7124.
4. Постанова Правління Національного банку України від 04.06.2003 N 228 "Про внесення змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за N 476/7797.
5. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 08.09.2003 N 386 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.09.2003 за N 869/8190 (зі змінами).
6. Пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 21.04.2004 N 172 "Про затвердження Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.05.2004 за N 595/9194 (зі змінами).
7. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 29.04.2004 N 192 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.05.2004 за N 639/9238.
8. Постанова Правління Національного банку України від 27.10.2004 N 515 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.11.2004 за N 1449/10048.
9. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 28.09.2005 N 346 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.10.2005 за N 1222/11502 (зі змінами).
10. Постанова Правління Національного банку України від 15.06.2006 N 216 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.2006 за N 753/12627.
11. Постанова Правління Національного банку України від 17.08.2006 N 324 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за N 1034/12908.
12. Постанова Правління Національного банку України від 09.11.2006 N 428 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.11.2006 за N 1222/13096 (зі змінами).
13. Пункт 4 постанови Правління Національного банку України від 11.04.2007 N 131 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань аудиту банків", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 за N 424/13691.
14. Постанова Правління Національного банку України від 08.01.2008 N 4 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.02.2008 за N 121/14812.
15. Постанова Правління Національного банку України від 17.04.2008 N 99 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.05.2008 за N 444/15135.
16. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 18.06.2008 N 171 "Про затвердження Правил резервування коштів за залученими уповноваженим банком депозитами і кредитами (позиками) в іноземній валюті від нерезидентів", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2008 за N 617/15308 (зі змінами).
17. Пункт 4 постанови Правління Національного банку України від 06.08.2008 N 228 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.09.2008 за N 821/15512 (зі змінами).
18. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 30.12.2008 N 476 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.02.2009 за N 93/16109 (зі змінами).
19. Постанова Правління Національного банку України від 30.01.2009 N 38 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.02.2009 за N 170/16186.
20. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 28.02.2009 N 107 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2009 за N 268/16284.
21. Абзац третій пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 06.05.2009 N 270 "Про внесення змін до окремих нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.2009 за N 474/16490.
22. Постанова Правління Національного банку України від 06.08.2009 N 459 "Про внесення змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.08.2009 за N 815/16831.
23. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 14.08.2009 N 475 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.09.2009 за N 832/16848.
24. Постанова Правління Національного банку України від 29.09.2009 N 569 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.2009 за N 1101/17117.
25. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 31.03.2010 N 160 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за N 395/17690.
26. Пункт 10 постанови Правління Національного банку України від 09.06.2010 N 273 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2010 за N 471/17766 (зі змінами).
27. Пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 15.06.2011 N 192 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 за N 836/19574.
28. Пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 22.06.2011 N 204 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за N 753/19491.
29. Пункт 3 постанови Правління Національного банку України від 24.06.2011 N 209 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.07.2011 за N 850/19588 (зі змінами).
30. Постанова Правління Національного банку України від 08.08.2012 N 332 "Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.08.2012 за N 1435/21747.
Директор Департаменту | Н. В. Іваненко |
