Идет загрузка документа (31 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Режим рыболовства в бассейне Черного моря в 2012 году

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины
Приказ от 28.03.2012 № 149
действует с 28.04.2012

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та на підставі рішення Науково-промислової ради Державного агентства рибного господарства України (протокол від 15.12.2011 N 1).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера (включаючи оз. Донузлав), що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти.

4. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Маркування бирками здійснюється тільки ставних знарядь лову. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від однієї з гундер зливної частини котла (за відсутності гундер - від одного з кутів зливної частини котла); ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

6. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні територіальні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі надають у територіальні органи рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту щотижня, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається територіальними органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується величина прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 по 30 травня. У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться територіальними органами рибоохорони за науково-біологічним обґрунтуванням Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії (далі - ПівденНІРО) заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, в цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана і скатів сітками і наживними гачками (промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється).

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Східно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках - а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежено 7700 одиницями, у тому числі: Автономна Республіка Крим - 4960 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 200 одиниць), Миколаївська область - 320 одиниць, Херсонська область - 470 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1700 одиниць, резерв спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства - 250 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності відповідного обґрунтування ПівденНІРО хамса, розповсюджена з 20 квітня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється а = 22 мм, у Тилігульському лимані - 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу (пункт 18.4 глави 18 Правил рибальства).

18. Допускається:

18.1. Застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються територіальними органами рибоохорони на підставі рекомендацій науково-дослідних установ.

18.2. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами рибоохорони за науково-біологічним обґрунтуванням науково-дослідних установ.

18.3. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей накидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій затоці в період з 16 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 80. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони.

18.4. Спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і каналах, що з'єднують Дністровський та Шаболатський лимани, тільки у постійних місцях, визначених територіальними органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань науково-дослідних установ.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів.

18.5. Спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня.

Кількість волокуш, що застосовуються для промислу креветки на акваторії Чорного моря (за винятком Криму), обмежено 37 одиницями. Волокуші для користувачів розподіляються: Миколаївська область - 5 одиниць, Херсонська область - 30 одиниць, Одеська область - 2 одиниці.

18.6. Спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря, включаючи Перекопську затоку - від Кінбурнської коси до межі Херсонської області з Автономною Республікою Крим (за винятком акваторій Чорноморського біосферного заповідника), в період до 31 травня та з 01 вересня по 31 грудня. Кількість ятерів становить: у Миколаївській області - 80 одиниць, у Херсонській області - 300 одиниць. Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - а = 8,0 мм, у лійці - а = 6,5 мм. Нижня частина крила, прилегла до бочки довжиною не менше 2 м, повинна мати вставку з розміром вічка не менше а = 16 мм. Висота цієї вставки - не менше 12 вічок. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони.

18.7. Спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в'юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок.

18.8. У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі сіл Шабо та Роксолани.

18.9. Застосування в Дністровському лимані та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36 - 40 мм.

18.10. Спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм.

18.11. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм.

18.12. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм.

18.13. Промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм).

18.14. Промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів тюльковими бурилами з кроком вічка сітного полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м.

18.15. Промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сітного полотна а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 30 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року.

18.16. Спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 20 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 м.

18.17. Спеціалізований промисел оселедця в Бузькому лимані ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 30 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна.

18.18. Спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у кількості 40 одиниць у період з 01 червня по 30 листопада.

19. Забороняється:

19.1. Промисел серпами і косарками зостери і цистозіри.

19.2. Промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності.

19.3. Застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток.

19.4. Промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Дома рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в поймі цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка.

19.5. Спеціалізований промисел піленгаса сітками у період з 15 червня до 14 жовтня у Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д.

19.6. Спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані.

19.7. Ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь.

19.8. Промисел ставними неводами в період масового ходу молоді чорноморських кефалей для нагулу в каналах, що з'єднують Дністровський лиман із Шаболатським лиманом та Чорним морем, з 20 квітня до 15 червня.

19.9. Використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами.

19.10. Використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51 - 74 мм.

19.11. Постановка ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 50 мм на глибину до 3 м у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.12. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 40 мм та а = 75 мм до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.13. Спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, які визначаються територіальними органами рибоохорони.

19.14. Розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8=ї години ранку до 18=ї години вечора в період до 15 вересня.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. Висота сіток для лову глоси на акваторії Чорного моря і чорноморських лиманів не повинна перевищувати 1,5 м, довжина - 75 м.

22. На підставі науково-біологічних обґрунтувань науково-дослідних установ територіальним органам рибоохорони надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується.

23. Передбачені Правилами рибальства норми для р. Дунай поширюються також на передгирловий простір річки (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 5 км у глиб моря).

24. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчакського) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються територіальними органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань науково-дослідних установ.

25. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

26. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і у Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана та піленгаса).

28. Максимальний крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Бузького лиману).

29. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

30. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) - не більше ніж 75 м; для дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 50 м.

31. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

32. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи рибоохорони, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію. Такі об'єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище.

33. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними у пункті 34 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря або Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за домовленістю з відповідними територіальними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурси.

35. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2012 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

36. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2012 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

37. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2012 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

 

Директор
Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

 

 

Гранична кількість знарядь лову для р. Дунай у 2012 році

Ятери, штук

Сітки, штук

2-6-
котлові

озерні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні

частикові плавні

частикові ставні

730

1000

620

1500

1300

2000

 

Гранична кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2012 році

Закидні неводи (волокуші), штук

Ятери з вічком а = 30 мм і більше та сітки з вічком а = 65 мм і більше,
штук

Ятери,
штук

Сітки,
штук

Раколовки, штук

розмір вічка а = 30 мм і більше

тюлькові

бичкові

в'юнові

раколовні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні*

з вічком а = 32 - 38 мм

4

10

3000

800

100

500

800

40

500

100

____________
* У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

 

Гранична кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2012 році

Найменування знарядь лову

Херсонська область,
штук

Миколаївська область, штук

Разом,
штук

Сітки ставні а = 38 - 40, 50 мм

668

667

1335

Сітки ставні а = 75 мм і більше

936

736

1672

Сітки ставні а = 22 - 24 мм

250

250

500

Сітки плавні а = 30 - 32 мм

20

-

20

Сітки плавні а = 90 - 110 мм

20

-

20

Сітки ставні а = 28 - 30 мм

-

30

30

Частикові ятери

500

100

600

Раколовні ятери

79

79

158

Раколовки

200

200

400

Закидні лиманські неводи

3

2

5

Закидні річкові неводи

6

2

ї=

Озерні волокуші

6

-

6

Оселедцеві закидні неводи

3

-

3

Пузанкові закидні неводи

-

2

2

Тюлечні волокуші

1

-

1

"Бурила" тюлечні

20

50

70

Конусні тюлечні пастки

-

30

30

____________

Опрос