Идет загрузка документа (29 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении режимов рыболовства в 2012 году

Министерство аграрной политики и продовольствия Украины
Приказ от 28.03.2012 № 149
действует с 28.04.2012

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.03.2012

м. Київ

N 149

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 квітня 2012 р. за N 544/20857

Про затвердження режимів рибальства у 2012 році

Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2012 році.

1.2. Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році.

1.3. Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2012 році.

2. Департаменту тваринництва (Гетя А. А.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сеня О. В.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Перший заступник Міністра

М. Д. Безуглий

ПОГОДЖЕНО:

 

Заступник Міністра економічного
розвитку і торгівлі України -
керівник апарату

В. П. Павленко

В. о. Голови Державного агентства
рибного господарства України

О. Ю. Овчарук

 

Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2012 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та на підставі рішення Науково-промислової ради Державного агентства рибного господарства України (протокол від 15.12.2011 N 1).

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман", затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 30 травня 1997 року N 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 432/2236, а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

4. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та піленгасу кошільними та кільцевими неводами, бичків механізованими драгами щодоби у встановлений штабом путини час повинні передавати оперативну інформацію про:

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

5. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

6. Органи рибоохорони у підконтрольному їм районі можуть за погодженням з науково-дослідними установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу. Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

7. Азовське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Азовдержрибоохорона) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної екологічної інспекції Азовського моря та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.

При освоєнні 90 % ліміту водних біоресурсів Азовдержрибоохорона терміново інформує про це Державну екологічну інспекцію Азовського моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію.

Промисел азовської хамси, тюльки та камбали-калкана здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту), без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією. При освоєнні 95 % ліміту промисел призупиняється. Використання залишку ліміту визначається робочою групою по контролю вилучення водних біоресурсів та оперативному регулюванню рибальства в Азовському морі Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група).

8. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

9. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 01 вересня до 30 листопада з використанням 25 частикових ставних неводів відповідно до дозволів на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. Прилов судака та частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

10. Для збереження осетрових їх максимально допустимий прилов на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

піленгасу кошільними та кільцевими неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

бичків драгами - 1 екземпляр на 1 т улову;

крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 т улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 т улову;

калкана сітками - 1 екземпляр на 100 кг улову;

піленгасу сітками в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані - 1 екземпляр на 1 т улову.

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, піленгасу кошільними та кільцевими неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це протягом доби Робочу групу.

При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу органи рибоохорони на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймають рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

11. Допускається промисел:

11.1. Оселедця у Керченській протоці:

одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;

закидними неводами у кількості 2 одиниць - з 01 жовтня до 31 грудня.

Розподіл кількості сіток та закидних неводів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами. Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше (мм): 20, 22 та 24 відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; 20, 24 та 30 відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; 26 - у сітках.

11.2. Хамси:

11.2.1. Кошільними неводами в Керченській протоці та в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря - з 01 жовтня до 20 грудня.

11.2.2. Ставними неводами (розміром вічка не більше 7 мм) у п'яти-кілометровій прибережній зоні від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня.

11.2.3. Конусними сітками і рибонасосом із застосуванням електросвітла у районах у терміни і при допустимих приловах особин непромислового розміру, передбачених для промислу хамси кошільними неводами.

11.3. Бичків:

11.3.1. Механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на відстані від берега до 30 миль на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46°35,7' пн. ш., 37°24,3' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13,5' пн. ш., 37°25' сх. д.)" - до 30 квітня та з 15 серпня до 30 листопада. У період до 30 квітня промисел здійснюється 12 механізованими драгами (строк подання заявок - до 15 лютого), у період з 15 серпня до 30 листопада - 20 механізованими драгами (строк подання заявок - до 15 липня). Розподіл вказаної кількості драг між користувачами здійснює комісія центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів.

Весняний (до 30 квітня) промисел бичків механізованими драгами здійснюється до освоєння 40 % загального ліміту бичків, передбаченого для даного виду промислу в Україні.

11.3.2. Підйомними пастками в прибережній півторакілометровій зоні від сел. Каменське до м. Хроні, підйомними пастками, ятерами і каравками в Керченській протоці, а також уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки - з 15 серпня до 30 листопада.

Каравка - різновид ставного невода, складається із сітної пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило.

11.3.3. Ручними драгами, волоками, ятерами на відстані до 12 миль від берега вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Бердянської коси - з 15 серпня до 30 листопада.

11.3.4. Лов бичків ручними драгами, волоками та ятерами здійснюється з берега або з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

11.3.5. Каравками в Сиваші (додатково до дозволених Правилами рибальства) знарядь - з 01 серпня до 31 жовтня.

11.3.6. Прилов бичків при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову до 30 квітня не обмежується, а з 01 травня до 14 серпня не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову.

11.3.7. У разі оголошення заморного періоду в Азовському морі користувачі здійснюють вилучення бичків у районі замору за процедурою, що передбачена законодавством. Для здійснення меліоративних ловів при виникненні задухи або інших екстрених екологічних явищ, що можуть призвести до масової загибелі риб, передбачається цільове виділення до 2000 т квоти бичків Науково-дослідному інституту Азовського моря.

11.3.8. Мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір), - 10 см.

11.3.9. Мінімально допустимий розмір вічка:

у бичкових драгах і волоках у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм;

у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах - 18 мм;

висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 м.

Довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м. Матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. На 1 м пожилини повинно припадати не менше 31 вічка.

11.4. Піленгасу:

11.4.1. Кошільними неводами в районах та в терміни, передбачені для його промислу кільцевими неводами, при цьому розмір вічка та дозволені прилови молоді в кошільних неводах є аналогічними встановленим для кільцевих неводів. Термін промислу піленгасу кошільними та кільцевими неводами - до 30 квітня та з 01 жовтня до 31 грудня.

Кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції.

Кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця.

11.4.2. Кільцевими і кошільними неводами в Азовському морі в районі, обмеженому із заходу лінією край Бердянської коси - точка перетину меридіана 37°20' сх. д. з береговою лінією на півдні, зі сходу - лінією, що проходить по точках: край Білосарайської коси - буй коси Єленіна - точка з координатами 46°00' пн. ш., 37°50' сх. д. - точка перетину меридіана 37°20' сх. д. з береговою лінією на півдні (за винятком забороненого району Железинської банки). Лов здійснюється в районах та в терміни, передбачені для промислу піленгасу, вказаними вище знаряддями лову з використанням 4 суден. Розподіл вказаної кількості суден між користувачами здійснює комісія центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів.

11.4.3. Закидними неводами та підйомними заводами, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря, у протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюцького, ставними неводами в протоці Тонкій - по 31 травня і з 01 вересня по 31 грудня.

11.4.4. Ставними неводами біля узбережжя Азовського моря, за винятком ділянки від с. Нововідрадне до точки перетину паралелі 46° пн. ш. з береговою лінією на заході, - до 15 травня і з 01 грудня до 31 грудня, а в Таганрозькій затоці ставними неводами і ятерами - по 15 травня.

11.4.5. Снюреводами з кроком вічка в кутці 30 мм. Лов здійснюється 2 суднами в районах та в терміни, передбачені для промислу піленгасу кошільними та кільцевими неводами. Розподіл вказаної кількості суден між користувачами здійснює комісія центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів.

Промисел снюреводами здійснюється із застосуванням суден з осадкою не більше ніж 4 м і потужністю двигуна не більше ніж 365 кВт (500 к.с.). Закидання снюревода виконуються з одного судна по колу і/або багатокутнику, вибірка снюревода на судно проводиться за допомогою лебідки. Після закінчення кожного закидання складається акт із зазначенням дати та координат, прилову інших видів риб та молоді піленгасу. Норми прилову - аналогічні тим, що застосовуються для промислу піленгасу кошільними і кільцевими неводами. При здійсненні промислу снюреводом на борту судна в обов'язковому порядку повинна знаходитися завірена печаткою органів рибоохорони довідка про знаряддя лову (із зазначенням технічних характеристик).

11.4.6. Лов піленгасу волоками, закидними неводами та ятерами здійснюється з берега або з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

11.4.7. Кількість сіток на промислі піленгасу в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані обмежується. У кожному районі допускається використання 800 сіток, кількість яких між користувачами розподіляє Азовдержрибоохорона.

11.5. Тюльки у Таганрозькій затоці 150 ставними неводами до 15 червня.

11.6. Азово-чорноморських кефалей:

11.6.1. Волоками, ставними неводами, підйомними заводами та кільцевими неводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня.

11.6.2. Волоками і одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня.

11.7. Гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня.

11.8. Креветок:

11.8.1. Волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше 6,5 мм і сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня.

11.8.2. Волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше 6,5 мм, ятерами з кроком вічка 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня.

11.9. Хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюцький лиман, мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи потужністю не більше 45 м3/годину) - до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня.

11.10. Ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту.

11.11. Вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за умови наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту.

12. Прилов інших об'єктів лову на промислі калкана бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) не повинен перевищувати 50 % від загальної маси улову.

13. Мінімальний розмір рапани, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 7 см. Вимірювання здійснюється шляхом виміру найбільшої довжини черепашки. Особини рапани, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

14. Забороняється:

14.1. Промисел судака і піленгасу сітками в Азовському морі.

14.2. Промисел глоси у Сиваші.

14.3. Промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси.

14.4. Промисел мідій.

14.5. Вилучення ікряних самиць раків.

14.6. Будь-який промисел протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами: 1) 46°54'30'' пн. ш., 38°21'00'' сх. д.; 2) 46°50'30'' пн. ш., 38°21'00'' сх. д.; 3) 46°50'30'' пн. ш., 38°15'00'' сх. д.; 4) 46°52'00'' пн. ш., 38°12'30'' сх. д.; 5) 46°54'30'' пн. ш., 38°12'30'' сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами: 1) 46°17'00'' пн. ш., 37°25'30'' сх. д.; 2) 46°11'15'' пн. ш., 37°38'00'' сх. д.; 3) 46°06'00'' пн. ш., 37°38'00'' сх. д.; 4) 46°06'00'' пн. ш., 37°28'45'' сх. д.; 5) 46°14'15'' пн. ш., 35°25'45'' сх. д. і далі до початкової точки.

14.7. Вибирати з водних об'єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать даному користувачеві. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов'язково внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це органи рибоохорони.

15. Довжина сіток для промислу піленгасу, калкана, азово-чорноморських кефалей та оселедця в басейні Азовського моря не повинна перевищувати 75 м.

Висота сіток для промислу калкана повинна бути не більше 15 вічок та не більше 1,2 м по сторожку.

16. Забороняється встановлення каравок у лаву.

17. Бирками маркуються тільки ставні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості від крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.

18. Користувачі повинні терміново інформувати територіальні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

19. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухи, здійснюється меліоративний відлов (на підставі статті 47 Закону України "Про тваринний світ") за такою процедурою:

19.1. Для контролю стану водного середовища в найвірогідніших місцях виникнення задухових ситуацій у строк до 15 травня 2012 року Азовдержрибоохороною та Державною екологічною інспекцією Азовського моря створюються спільні мобільні групи гідрохімічного контролю із залученням представників науково-дослідних рибогосподарських інститутів.

19.2. При виникненні несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів, науково-дослідний інститут, представники якого беруть участь у роботі мобільної групи гідрохімічного контролю, надає у розпорядження Азовдержрибоохорони і Державної екологічної інспекції Азовського моря офіційну довідку про виникнення задухової (передзадухової) ситуації.

19.3. Державна екологічна інспекція Азовського моря на підставі даних про виникнення явищ задухи та офіційної довідки ухвалює рішення про проведення меліоративних відловів риб.

19.4. Азовдержрибоохорона через свої територіальні підрозділи забезпечує оперативне сповіщення користувачів про початок меліоративного відлову водних біоресурсів.

19.5. Під час проведення меліоративного відлову мобільні групи гідрохімічного контролю продовжують здійснювати моніторинг водного середовища. При нормалізації ситуації Азовдержрибоохорона приймає рішення про припинення меліоративного відлову та сповіщає про це користувачів.

19.6. Користувачі, що беруть участь у здійсненні меліоративних відловів, забезпечують:

ведення журналів обліку вилучених і прийнятих біоресурсів;

щоденне надання до територіальних відділів Азовдержрибоохорони даних про кількість використаних знарядь лову, кількість вилучених біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного відлову користувачі протягом доби надають до територіальних відділів Азовдержрибоохорони звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведеного меліоративного відлову, журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.

19.7. Азовдержрибоохорона організовує централізований збір і узагальнення даних, отриманих від територіальних відділів про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів, а також інформації про обсяги загибелі водних біоресурсів на всій акваторії Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Державного агентства рибного господарства України та Державної екологічної інспекції Азовського моря.

19.8. Бички, вилучені при проведенні меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, враховуються до ліміту для прибережного промислу.

20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідного територіального органу рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

 

Директор
Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Опрос