Идет загрузка документа (505 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в приказ Министерства транспорта Украины от 21.11.2000 N 644 и Правила перевозки наливных грузов

Министерство транспорта и связи
Приказ, Правила от 25.11.2008 № 1430
редакция действует с 16.03.2018

Про внесення змін до наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 та Правил перевезення наливних вантажів

Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України
від 25 листопада 2008 року N 1430

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
26 лютого 2009 р. за N 180/16196

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України
 від 5 листопада 2009 року N 1135
,
 
наказами Міністерства інфраструктури України
 від 8 червня 2011 року N 138
,
 від 21 березня 2012 року N 177
,
 від 5 листопада 2014 року N 565,
від 25 квітня 2017 року N 156
,
від 4 грудня 2017 року N 419

Виходячи зі змісту повноважень Державної регуляторної служби України, регламентованих частиною сьомою
 статті 28 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
, дія
 абзацу другого підпункту 1.11.3 та абзацу шістнадцятого підпункту 1.11.1 пункту 1.11 Правил перевезення
 небезпечних вантажів, затверджених цим наказом, зупинена з 21 листопада 2017 року
(згідно з повідомленням Державної регуляторної служби України
 від 5 грудня 2017 року)

Відповідно до пункту 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 N 789, та статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, НАКАЗУЮ:

1. Доповнити пункт 1 наказу Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644 "Про затвердження окремих розділів Правил перевезення вантажів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082 (із змінами), розділом "Правила перевезення небезпечних вантажів" (далі - Правила), що додаються.

2. Затвердити Зміни до Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 N 299, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за N 558/7879, що додаються.

3. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Мельничук В. О.):

3.1. Подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію у встановленому порядку.

3.2. Довести цей наказ до відома працівників залізниць, підприємств, установ та організацій, які користуються послугами залізничного транспорту.

4. Цей наказ набирає чинності з 01.07.2009, крім Правил, які набирають чинності з 01.01.2010.

5. Визнати такими, що не застосовуються з 01.01.2010 на території України при перевезенні вантажів у внутрішньому сполученні "Правила перевозок опасных грузов по железным дорогам", затверджені Радою залізничного транспорту 05.04.96.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бадагова В. Ф.

 

Міністр 

Й. Вінський 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Заступник Голови Служби
безпеки України
 

 
М. М. Герасименко
 

Міністр оборони України 

Ю. І. Єхануров 

Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
 

 
 
К. Ващенко
 

Заступник Міністра з питань
надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи
 

 
 
 
В. Третьяков
 

Голова Державного комітету
України з питань технічного
регулювання та споживчої політики
 

 
 
Л. Лосюк
 

Заступник Голови - Головний
державний інспектор з ядерної
та радіаційної безпеки України

 
 
М. Х. Гашев
 

Заступник Міністра
охорони навколишнього
природного середовища
 

 
 
Д. Гурський
 

Голова Державної служби
експортного контролю України
 

 
Ю. А. Петроченко
 

Заступник Голови
Державного комітету України
 з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду  

 

 

О. І. Долматов 

Заступник Міністра
промислової політики України
 

 
В. В. Севернюк
 

В. о. Першого заступника Міністра,
головного державного санітарного
лікаря України
 

 
 
А. М. Пономаренко
 

 

ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ

(У тексті Правил посилання на додатки 16 - 18 замінено відповідно посиланнями на додатки 15 - 17 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 25 квітня 2017 року N 156)

1. Загальні положення

1.1. Правила перевезення небезпечних вантажів (далі - Правила) поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України. Правилами визначають основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів.

1.2. Вимоги цих Правил є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов'язаних із перевезенням залізничним транспортом.

1.3. Положення цих Правил не поширюються на:

а) термінові перевезення небезпечних вантажів, які здійснюються аварійно-рятувальними службами або під їх наглядом, з метою недопущення ураження людей або захисту навколишнього природного середовища за умови, що вжито необхідних заходів для забезпечення повної безпеки таких перевезень і про здійснення таких перевезень повідомлений компетентний орган з перевезення небезпечних вантажів;

б) перевезення машин та механізмів, не зазначених у Переліку небезпечних вантажів до цих Правил та які містять в експлуатаційному обладнанні небезпечні вантажі за умови, що вжито всіх заходів щодо запобігання їх витоку або викиду;

в) гази та паливо, що містяться у паливних баках транспортних засобів та обладнанні, призначених для приведення в дію їх тяги або роботи спеціальних пристроїв цих транспортних засобів (наприклад, холодильного);

г) гази, що містяться в обладнанні, яке використовують під час перевезення (наприклад, вогнегасники, автомобільні шини, навіть якщо вони перевозяться як запасні частини або вантаж);

ґ) незаймисті нетоксичні задушливі та/або гази-окисники, якщо тиск газів у посудині або цистерні за температури 15° C не перевищує 200 кПа (2 бар) і вантаж під час перевезення цілком перебуває в газоподібному стані; включно всі види посудин або цистерн, які, наприклад, є частиною машин чи пристроїв;

д) перевезення речовин, які упаковані в обмежених та звільнених кількостях у контейнерах, за умови виконання вимог до паковань та їх марковання, викладених відповідно в главах 3.4 та 3.5 "Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС);

(підпункт "д" пункту 1.3 у редакції наказу
Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

е) неочищену порожню тару, яка містила речовини класів 2, 3, 4.1, 5.1, 6.1, 8 і 9, якщо вжито належних заходів для запобігання всім видам небезпечного впливу, властивого небезпечним вантажам;

є) рідке паливо, яке міститься в паливних баках транспортного засобу, що здійснює перевезення, і призначене для забезпечення тяги або для функціонування будь-якого обладнання транспортного засобу (наприклад, холодильних пристроїв), паливних баках автотранспортного засобу або інших засобів (наприклад, катера), що перевозяться залізничним транспортом як вантаж. Під час перевезення затвори між двигуном, обладнанням та паливним баком автотранспортного засобу мають бути роз'єднані, крім випадку, коли затвор забезпечує функціонування цього обладнання. Перевезення палива може здійснюватися у вбудованих паливних баках, що з'єднані з двигуном транспортного засобу або з обладнанням.

(пункт 1.3 доповнено підпунктом "є" згідно з наказом
 Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

1.4. Особливості застосування інших законодавчих актів та правил

1.4.1. Міжнародні перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом здійснюються відповідно до "Правил перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС)" (далі - Додаток 2 до СМГС), "Правил перевозок опасных грузов по железным дорогам", Регламенту про міжнародне залізничне перевезення небезпечних вантажів (далі - RID) (дільницями залізниць з шириною колії 1435 мм) та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

1.4.2. У разі здійснення мультимодальних перевезень небезпечних вантажів за участю морського або повітряного транспорту паковання, контейнери (зокрема переносні цистерни і контейнери-цистерни), а також вагони, завантажені пакованнями з однаковим небезпечним вантажем і які не в повній мірі відповідають вимогам цих Правил щодо пакування, сумісного пакування, маркування або розміщення знаків-табло і табличок оранжевого кольору, проте відповідають вимогам "Международного кодекса морской перевозки опасных грузов" (далі - МКМПОГ) або "Технических инструкций по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху" (далі - Технічні Інструкції ІКАО), допускаються до перевезення залізничним транспортом за умови дотримання таких вимог:

а) маркування паковань здійснене відповідно до вимог МКМПОГ або Технічних Інструкцій ІКАО;

б) сумісне пакування здійснене відповідно до вимог МКМПОГ або Технічних Інструкцій ІКАО;

в) контейнери, переносні цистерни, контейнери-цистерни або вагони, які повністю завантажені пакованнями з однаковим небезпечним вантажем, замарковані згідно з главою 5.3 МКМПОГ.

1.4.3. Контрейлерні перевезення небезпечних вантажів здійснюються за умов відповідності дорожніх транспортних засобів, а також вантажу, який перевозиться в них, вимогам Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС від 26.07.2004 N 822, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639.

До контрейлерних перевезень не допускаються:

вибухові речовини класу 1, група сумісності А (номери ООН 0074, 0113, 0114, 0129, 0130, 0135, 0224 і 0473);

самореактивні речовини класу 4.1, які вимагають контролю температури (номери ООН 3231 - 3240);

органічні пероксиди класу 5.2, які вимагають контролю температури (номери ООН 3111 - 3120);

сірки триоксид класу 8 із ступенем чистоти 99,95 %, що перевозиться в цистернах без інгібіторів (номер ООН 1829).

Стосовно нанесення табло небезпеки на вагони, що використовуються для контрейлерних перевезень, мають враховуватися вимоги пункту 5.3.1.3 "Европейского Соглашения о международной дорожной перевозке опасных грузов" (далі - ДОПОГ). Стосовно даних, які необхідно зазначати в накладній та письмових інструкцій на випадок аварії згідно з вимогами розділу 5.4.3 ДОПОГ, мають також враховуватися вимоги підпункту 5.4.1.1.9 ДОПОГ.

1.4.4. Процедура проведення перевірки та маркування вагонів-цистерн, знімних цистерн, контейнерів-цистерн, переносних цистерн, знімних кузовів-цистерн (далі - цистерни), що використовуються для перевезення рідких, порошкоподібних та гранульованих небезпечних вантажів залізничним транспортом, здійснюється згідно з вимогами Порядку перевірки цистерн для перевезення небезпечних вантажів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 12 травня 2015 року N 166/550, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 2015 року за N 663/27108.

(пункт 1.4 доповнено підпунктом 1.4.4 згідно з наказом
 Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

1.5. Перевезення небезпечних вантажів, крім Правил, регулюється внутрішнім законодавством України, яке встановлює порядок обмеження або контролю відповідними органами виконавчої влади перевезення окремих видів небезпечних вантажів, як зазначено у підпунктах 1.5.1 - 1.5.6 цих Правил.

1.5.1. Перевезення радіоактивних матеріалів, у тому числі радіоактивних відходів, територією України здійснюється відповідно до Положення про порядок здійснення перевезення радіоактивних матеріалів територією України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 N 1373, Правил ядерної та радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів (ПБПРМ-2006), затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 30.08.2006 N 132 (далі - ПБПРМ-2006), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.09.2006 за N 1056/12930, та цих Правил у частині, що не врегульована зазначеними документами.

1.5.2. Перевезення небезпечних відходів територією України за цими Правилами дозволяється лише за наявності ліцензії на перевезення небезпечних відходів і тільки спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Забороняється імпорт відходів з метою їх зберігання чи видалення. Небезпечні відходи можуть імпортуватися тільки за умови наявності письмової згоди компетентного спеціально вповноваженого державного органу України, який забезпечує виконання положень Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням. Порядок здійснення транскордонних перевезень небезпечних відходів установлюється відповідно до Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 N 1120.

(підпункт 1.5.2 пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

1.5.3. Відповідно до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюється згідно з дозволом, виданим спеціально вповноваженим органом виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.97 N 146 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів".

1.5.4. Підпункт 1.5.4 пункту 1.5 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565
,
 у зв'язку з цим підпункт 1.5.5 вважати підпунктом 1.5.4
)

1.5.4. Державний контроль за перевезеннями вантажів (товарів) військового призначення на експорт здійснюється Держекспортконтролем відповідно до Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" та Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 N 1807.

1.6. Згідно із Законами України "Про страхування" та "Про перевезення небезпечних вантажів" має здійснюватися страхування відповідальності згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 N 733 "Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів".

1.7. Працівники підприємств та організацій (за винятком суб'єктів перевезення радіоактивних матеріалів), що займаються класифікацією небезпечних вантажів, пакуванням, нанесенням знаків небезпеки та інформаційних табло на паковання, оформленням перевізних документів, відправленням, прийманням, перевезенням та вантажними операціями, повинні пройти спеціальне навчання та мати відповідне свідоцтво (сертифікат) згідно з Порядком проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року N 1285. Навчання працівників повинно здійснюватися перед початком виконання ними функціональних обов'язків, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів.

Кожне підприємство, установа, організація (далі - підприємство), діяльність якого пов'язана з перевезенням небезпечних вантажів, вантажними операціями, а також іншими діями щодо перевезення (оформленням перевізних документів, класифікацією та пакуванням небезпечних вантажів тощо), призначає одного або декілька уповноважених з питань безпеки.

На уповноваженого з питань безпеки відповідно до видів діяльності підприємства покладаються такі обов'язки:

нагляд за дотриманням вимог щодо перевезення небезпечних вантажів;

консультування керівництва та працівників щодо перевезення небезпечних вантажів.

Також до обов'язків уповноваженого з питань безпеки належить нагляд за дотриманням підприємством вимог щодо:

ідентифікації небезпечних вантажів, що перевозяться;

урахування властивостей небезпечних вантажів при закупівлі транспортних засобів;

перевірки обладнання, яке використовується при перевезенні, завантажуванні або розвантажуванні небезпечних вантажів;

належної підготовки працівників, причетних до перевезення небезпечних вантажів, і ведення обліку такої підготовки;

здійснення аварійних заходів у разі будь-якої аварії або нещасного випадку, які можуть загрожувати безпеці під час перевезення, завантажування або розвантажування небезпечних вантажів;

розслідування та складання звітів про аварії або порушення, виявлені під час перевезення, завантажування або розвантажування небезпечних вантажів;

ужиття відповідних заходів, спрямованих на уникнення аварій, нещасних випадків або порушень;

наявності плану дій у разі виникнення аварійних ситуацій.

Уповноваженим з питань безпеки також може бути керівник підприємства, працівник підприємства з іншими обов'язками на підприємстві або особа, яка не є безпосереднім працівником підприємства, за умови, що така особа здатна виконувати зазначені обов'язки.

Уповноважений з питань безпеки повинен мати свідоцтво (сертифікат) про пройдене спеціальне навчання з питань перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом.

Керівники підприємств, відправники, перевізники та одержувачі мають дотримуватись вимог цих Правил та законодавства з питань проведення спеціального навчання.

(пункт 1.7 у редакції наказу Міністерства
 інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

1.8. Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів відповідно до їх функцій та обов'язків мають забезпечити виконання норм та вимог, визначених цими Правилами, щодо забезпечення безпеки перевезень небезпечних вантажів та запобігання аварійним ситуаціям, а в разі аварійних ситуацій - ліквідацію наслідків та впровадження заходів, спрямованих на максимальне обмеження наслідків аварії.

1.9. Заходи безпеки, порядок ліквідації наслідків аварійних ситуацій та ведення аварійно-відбудовних робіт здійснюються відповідно до Правил безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом (далі - Правила безпеки), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.10.2000 N 567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за N 857/5078.

1.10. Терміни та скорочення, що використовуються у цих Правилах

Багатоелементний газовий контейнер (далі - БЕГК) - контейнер, елементи якого з'єднані між собою колектором і встановлені у рамі.

Елементами БЕГК уважаються: балони, трубки, барабани під тиском і декілька з'єднаних балонів, а також цистерни для перевезення газів місткістю понад 0,45 м3 (450 л).

Вагон-батарея - вагон, що складається з елементів, які з'єднані один з одним за допомогою колектора і стаціонарно закріплені на рамі вагона.

Елементами вагона-батареї вважаються: балони, трубки, барабани під тиском і декілька з'єднаних балонів, а також цистерни для перевезення газів, стаціонарно встановлені на транспортному засобі місткістю понад 0,45 м3 (450 л).

Вагон вантажний - вагон, призначений для перевезення вантажів. Вагони поділяються за конструкцією та властивостями вантажу, що перевозиться в них, на універсальні (криті, напіввагони, платформи), спеціальні (спеціалізовані) - для перевезення одного виду вантажу або групи вантажів, які мають спеціальну конструкцію, пристрої та обладнання, або спеціально виділені для перевезення вантажів, близьких за своїми властивостями.

Вантажна одиниця - будь-яке паковання чи будь-який транспортний пакет.

Вантажні операції - навантаження, вивантаження й перевантаження вантажу.

Вбудована цистерна - цистерна місткістю більше ніж 1 м3 (1000 л), стаціонарно встановлена на транспортному засобі або є невід'ємною частиною рами транспортного засобу.

Відправник - зазначена в перевізних документах юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка підготовлює та подає цей вантаж для перевезення.

Військові вантажі - вантажі, відправниками і (або) одержувачами яких є Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України.

Вид небезпеки небезпечного вантажу - ознака, що характеризує здатність виявлення небезпечної властивості вантажу під час його перевезення, властивого одному з класів чи підкласів небезпечних вантажів.

Вид тари - класифікаційна одиниця, що визначає тару за формою.

Внутрішня посудина - елемент складеної тари для розміщення в ньому продукції.

Внутрішня тара - елемент комбінованого паковання, призначений для розміщення в ньому продукції.

Виняткове використання (для перевезення радіоактивних матеріалів) - використання тільки одним відправником вагона або великотоннажного контейнера, відповідно до якого всі початкові, проміжні й остаточні вантажні операції здійснюються відповідно до вказівок відправника або одержувача.

ВСП МВС - відділ спеціальних перевезень Міністерства внутрішніх справ.

Газ - речовина (суміш речовин), що при температурі 50° C має тиск пари вищий, ніж 300 кПа або є повністю газоподібна за температури 20° C і нормального тиску 101,3 кПа.

Група паковання - показник, який характеризує ступінь небезпеки небезпечних вантажів, віднесених до класів 3, 4, 6, 8, 9 та класу 5.1.

Додаток 2 до СМГС - "Правила перевозок опасных грузов к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (Приложение 2 к СМГС)".

ДОПОГ (ADR) - "Европейское Соглашение о международной дорожной перевозке опасных грузов".

Дорожньо-транспортний засіб - будь-який автомобіль, причіп, напівпричіп (уключаючи зчеплений транспортний засіб, тобто тягач із напівпричепом), що бере участь у дорожньому русі й використовується для переміщення вантажів. Кожний причіп розглядається як окремий транспортний засіб.

Забруднення радіоактивне - наявність радіоактивності на поверхні в кількостях, що перевищує 0,4 Бк/см2 для бета- і гама-випромінювачів низької токсичності або 0,04 Бк/см2 для всіх інших альфа- випромінювачів.

Залізничний транспортний засіб - будь-який контейнер, БЕГК, вагон-батарея, цистерна, контейнер-цистерна, вагон вантажний.

Звільнена упаковка (пакувальний комплект) - пакувальний комплект для перевезення радіоактивних матеріалів, конструкція якого задовольняє загальні вимоги до всіх пакувальних комплектів та забезпечує неперевищення рівня випромінювання на поверхні 5 мкЗв/год.

Знак небезпеки - маркувальний знак (піктограма), що наноситься на вантажні одиниці відповідно до виду(ів) небезпеки завантаженого небезпечного вантажу та попереджає про загрозу для людини та навколишнього середовища.

Знак-табло небезпеки - маркувальний знак (піктограма), що наноситься на транспортні засоби відповідно до виду(ів) небезпеки завантаженого небезпечного вантажу, попереджує про загрозу для людини та навколишнього середовища та відповідає знаку небезпеки, встановленому для певного класу небезпечного вантажу відносно форми, кольору, символу.

Знімна цистерна - будь-яка переносна цистерна, контейнер-цистерна або елемент вагона-батареї чи багатоелементного газового контейнера місткістю понад 0,45 м3 (450 л), що не призначений для перевезення небезпечних вантажів без перевантаження та який зазвичай підлягає обробленню тільки в порожньому стані.

ЗКУ - військовий комендант комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції.

Ідентифікування небезпечного вантажу - позначення небезпечного вантажу номером ООН і транспортним найменуванням з метою його безпечного перевезення.

Класифікаційний шифр - умовний числовий код, наданий небезпечному вантажу, що характеризує його транспортну небезпеку.

КЕ ООН - Комітет експертів з перевезення небезпечних вантажів Економічної і Соціальної Ради ООН.

Код тари - умовне позначення тари для перевезення небезпечних вантажів, установлене КЕ ООН.

Компетентний орган - національний регулювальний орган або організація, призначений чи іншим чином визнаний для вирішення питань, що регламентують перевезення небезпечних вантажів.

Контейнер - одиниця транспортного обладнання для багаторазового використання з незмінними характеристиками, з пристосуваннями, які полегшують кріплення та перевантаження з одного перевізного засобу на інший, та спеціально сконструйована для зручності завантаження, вивантаження та полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без їх проміжного перевантаження.

Контейнер середньої вантажності для масових вантажів (далі - КСВМВ) - жорстка або м'яка переносна транспортна тара для механізованого перевантаження, яка витримує встановлені випробування і навантаження, що виникають під час перевезення, місткість якої обмежується залежно від ступеня небезпеки небезпечного вантажу та його фізичного стану.

Місткість КСВМВ не повинна перевищувати:

3 м3 (3000 л) для радіоактивних матеріалів; твердих речовин і рідин груп паковання II або III; для твердих речовин групи паковання I, якщо використовують металеві КСВМВ;

1,5 м3 для твердих речовин групи паковання I, якщо використовують м'які, жорсткі пластмасові, складені, картонні або дерев'яні КСВМВ.

Контейнер-цистерна - контейнер, що має місткість понад 0,45 м3 (450 л), який складається з корпусу й елементів обладнання, уключаючи ті, що забезпечують можливість його переміщення без значної зміни положення, та який призначений для перевезення газоподібних, рідких, порошкоподібних чи гранульованих речовин.

Контрейлерні перевезення - перевезення дорожньо-транспортних засобів з небезпечним вантажем залізничним транспортом.

Комбіноване паковання - транспортна тара, що містить одну чи декілька одиниць внутрішньої тари з продукцією.

Кріогенна посудина - транспортна тара з теплоізоляцією для перевезення охолоджених скраплених газів місткістю за водою не більше ніж 1 м3 (1000 л).

Крупногабаритна тара - транспортна тара, об'єм якої не перевищує 3 м3, призначена для механізованого перевантаження та розміщення неупакованих виробів або внутрішньої тари з продукцією, маса брутто якої більше ніж 400 кг.

Максимальна маса нетто - максимальна маса нетто вмісту в транспортній тарі або максимальна загальна маса внутрішньої тари та її вмісту, виражена в кілограмах.

Максимальна місткість - об'єм води в кубічних метрах або літрах, що може поміститися у тару в разі повного заповнення.

Максимально допустима маса брутто КСВМВ - маса КСВМВ, його експлуатаційного і конструкційного обладнання разом з максимальною масою продукту, що запаковується.

Термін застосовується для всіх категорій КСВМВ, крім м'яких.

Максимально допустиме навантаження (м'якого КСВМВ) - максимальна маса нетто продукту, на яку розрахований КСВМВ і яка дозволена для перевезення в ньому.

Матеріал з низькою питомою активністю НПА (далі - LSA) - радіоактивний матеріал, що за своєю природою має обмежену питому активність, або радіоактивний матеріал, до якого застосовуються межі встановленої середньої питомої активності.

Малий контейнер - це контейнер, будь-який із зовнішніх габаритів якого не перевищує 1,5 м або внутрішній об'єм якого становить не більше 3 м3 (застосовується при перевезенні тільки радіоактивних матеріалів).

Марковання - текст, умовні позначення й графічні зображення (малюнки, піктограми), які містять відомості про небезпечний вантаж, вантажну одиницю, транспортний засіб, які необхідні для їх належного перевезення і нанесені відповідним чином на продукцію, вантажну одиницю, транспортні пакети та транспортні засоби.

Маркування - нанесення марковання на вантажні одиниці, транспортні пакети, транспортні засоби та (чи) продукцію.

Метод пакування - приписи щодо пакування конкретного небезпечного вантажу із зазначенням допустимої до використання внутрішньої, проміжної і транспортної тари та обмежень щодо місткості небезпечного вантажу.

Металевий КСВМВ - КСВМВ з металевим корпусом з відповідним експлуатаційним і конструкційним обладнанням.

Мультимодальне перевезення (комбіноване перевезення) - перевезення небезпечного вантажу від місця виготовлення до місця призначення, яке здійснюється за участю декількох (двох або більше) видів транспорту.

М'який КСВМВ - КСВМВ, виготовлений з полімерної плівки, тканих матеріалів або будь-якого іншого м'якого матеріалу чи їхньої комбінації, та, в разі необхідності, з внутрішнім покриттям або вкладнем, а також з відповідним експлуатаційним обладнанням і вантажозахоплювальними пристроями.

RID - Регламент про міжнародне залізничне перевезення небезпечних вантажів (додаток С до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ)).

МКМПОГ (IMDG-Code) - "Международный кодекс морской перевозки опасных грузов Международной конвенции по охране человеческой жизни на море (Конвенция СОЛАС)".

Навалочний вантаж - будь-який вантаж, переважно однорідний за складом, що не є рідиною або газом і складається із суміші часток, гранул або будь-яких великих шматків речовини та який навантажується без застосування будь-яких видів тари у транспортний засіб чи контейнер.

Небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які становлять чи можуть становити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Номер ООН (UN) - чотиризначний цифровий ідентифікаційний номер, наданий небезпечному вантажу КЕ ООН з перевезення небезпечних вантажів і погодженої на глобальному рівні системи класифікації і маркування хімічних речовин Економічної і Соціальної Ради ООН.

Номінальна місткість посудини - номінальний об'єм небезпечної речовини, що міститься у посудині, виражений у м3 (літрах).

Н.З.К. (не зазначено конкретно) - узагальнена позиція у Переліку небезпечних вантажів за номерами ООН, до якої можуть бути віднесені суміші, речовини, розчини або вироби, якщо вони:

не названі конкретно в Переліку;

мають фізико-хімічні властивості, які відповідають класу небезпеки, класифікаційному коду/шифру, групі паковання й опису позиції Н.З.К.

Об'єкт з поверхневим радіоактивним забрудненням ОПРЗ (далі - SCO) - твердий об'єкт, який сам по собі не є радіоактивним, але містить радіоактивний матеріал, який розподілений на його поверхні.

Одержувач - зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

Паковання - завершений продукт операції пакування, що складається з транспортної тари (посудини під тиском, тари, крупногабаритної тари чи КСВМВ) і вантажу, підготовлених для транспортування, та забезпечує захист продукції від пошкоджень і втрат, а навколишнє середовище від забруднення. Щодо радіоактивних вантажів дивись главу 9 цих Правил.

Пакувальний комплект - сукупність елементів, необхідних для повного розміщення і утримання радіоактивного вмісту. Він може включати одну або декілька приймальних ємностей, матеріали-поглиначі, конструкції, що забезпечують дистанцію, засоби захисту від випромінювання й сервісне обладнання для заповнення, спорожнення, вентилювання та скиду тиску тощо.

Партія вантажу - вантаж, що надається до перевезення до одного пункту призначення за одним перевізним документом.

Паспорт безпеки - є складовою частиною технічної документації на речовину (матеріал) та відходи промисловості, у якій наводиться інформація щодо її безпечного використання, зберігання, транспортування та утилізації тощо.

Перевізник - юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), яка здійснює перевезення небезпечного вантажу.

Переносна цистерна - цистерна місткістю не менше 0,45 м3 (450 л), призначена для завантаження та вивантаження небезпечних вантажів без вилучення конструкційного обладнання та обладнана пристосуваннями для полегшення вантажних операцій та її навантаження на перевізний засіб, що має стабілізувальні елементи із зовнішнього боку корпуса, необхідні для її підняття у наповненому стані.

Підготування небезпечного вантажу до перевезення - здійснення класифікації та ідентифікації продукції, а також підготовки вантажних одиниць, транспортних засобів (випробовування/освідчення, маркування) до перевезення та розміщення в них продукції.

Посудина під тиском - транспортна тара для газів, що працює під тиском.

Посудиною під тиском є: балон, барабан під тиском чи закрита кріогенна посудина або декілька з'єднаних балонів.

Проміжна тара - тара, що розміщується між внутрішньою тарою або між виробами і транспортною тарою.

Рідина - речовина (суміш речовин), яка при температурі 50° C має тиск пари не вищий, ніж 300 кПа; при температурі 20° C і тиску 101,3 кПа не є цілком газоподібною; при тиску 101,3 кПа має температуру плавлення чи початку плавлення не вище, ніж 20° C.

Складена тара - транспортна тара, сконструйована таким чином, що разом з розміщеною в ній внутрішньою посудиною утворює єдиний виріб, який є неподільною одиницею, що наповнюється, зберігається, перевозиться і спорожняється як така.

Внутрішні складові складеної тари визначаються як внутрішні посудини.

Складений КСВМВ - КСВМВ з конструкційним обладнанням у вигляді жорсткої зовнішньої оболонки, у якій розміщена пластмасова внутрішня посудина разом з експлуатаційним та іншим конструкційним обладнанням і виготовлений таким чином, що в зібраному виді внутрішня посудина і зовнішня оболонка становлять єдиний збірний виріб, що наповнюється, зберігається, перевозиться або спорожнюється як єдине ціле.

Жорстка внутрішня посудина - тара, що зберігає свою загальну форму в порожньому стані без закупорювальних засобів і без підтримки зовнішньої оболонки та виготовлена з пластмаси, гуми чи інших полімерних матеріалів. Будь-яка внутрішня посудина, що не є жорсткою, уважається м'якою.

Спеціальний поїзд - поїзд, формування якого здійснюється за спеціальною схемою та для якого розробляється окремий розклад руху з ужиттям додаткових заходів щодо безпеки руху та фізичного захисту вантажу.

Тип тари - класифікаційна одиниця, що визначає тару за матеріалом та конструкцією.

Тип конструкції тари - ознака, що характеризує тару за конструкцією, розмірами, матеріалом і її товщиною, технологією виготовлення, пристроями для наповнення й спорожнювання (якщо такі є), а також за способом обробки поверхні.

Технічні інструкції ІКАО - "Технические инструкции по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху" Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).

Типові правила ООН - "Рекомендации по перевозке опасных грузов. Типовые правила (часть I) (ST/SG/AC.10/1/Rev.14) Организации Объединенных Наций".

Технічне найменування - визнане хімічне найменування, біологічне найменування або технічне найменування, що вживається у науково-технічній літературі (залежно від того, що доречно), яке призначене для повної ідентифікації небезпечного вантажу, що надається до перевезення під узагальненим найменуванням або Н.З.К. транспортним найменуванням.

Транспортне найменування (належне вантажне найменування) - найменування, присвоєне небезпечному вантажу КЕ ООН.

Транспортна небезпека вантажу - узагальнений показник, що характеризує несприятливий вплив небезпечного вантажу на людей, тварин та/або навколишнє середовище під час нетривалої його дії в умовах аварійної ситуації.

Транспортна тара - основний елемент паковання для розміщення продукції. Елементами тари є барабани, бочки, каністри, ящики, мішки.

Транспортний пакет - укрупнена вантажна одиниця, що сформована з декількох паковань з використанням засобів пакетування.

Транспортний засіб - будь-який дорожньо-транспортний засіб або залізничний транспортний засіб, яким здійснюється перевезення небезпечних вантажів.

Транспортний індекс - число, присвоєне упаковці, транспортному пакету, контейнеру або неупакованим LSA або SCO і яке використовується для забезпечення контролю за радіоактивним опроміненням.

Цистерна - спеціалізований резервуар (котел), що включає експлуатаційне та конструкційне обладнання.

Якщо термін "цистерна" використовується окремо, він означає контейнер-цистерну, переносну цистерну, знімну цистерну чи вбудовану цистерну, уключаючи цистерни, що є елементами вагонів-батарей чи БЕГК.

Фумігація - знищення шкідників та збудників хвороб рослин за допомогою отруйних пари та газів.

1.11. Обов'язки суб'єктів перевезення небезпечних вантажів

1.11.1. Загальні положення

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів мають керуватися цими Правилами щодо:

класифікації та ідентифікації вантажу;

вимог до підготування вантажу до відправлення;

вибору способу перевезення вантажу;

вантажних одиниць, у яких допускається перевезення вантажу, а також вимог до їх випробування та маркування;

вимог до оформлення перевізних документів;

вимог до підготування та проведення вантажних операцій;

розміщення і кріплення вантажів;

вимог до приймання небезпечних вантажів до перевезення;

вимог до транспортних засобів, які надаються для перевезення небезпечних вантажів;

вимог до спеціального навчання, підвищення кваліфікації, технічного навчання осіб, задіяних у процесі перевезення небезпечних вантажів.

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів залежно від фізико-хімічних властивостей та ступеня небезпеки вантажів повинні вживати належних заходів, що гарантують безпеку перевезення.

У разі виникнення ситуацій, які можуть спричинити загрозу безпеці перевезення небезпечних вантажів, суб'єкти перевезення повинні негайно повідомити про це аварійно-рятувальні служби, центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту з перевезення небезпечних вантажів та надати їм інформацію, яка необхідна для вжиття відповідних заходів.

Суб'єкти перевезення небезпечних вантажів несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства за недотримання встановлених вимог при перевезенні цих вантажів.

Абзац шістнадцятий підпункту 1.11.1 пункту 1.11 виключено

(підпункт 1.11.1 пункту 1.11 доповнено абзацом шістнадцятим згідно з
наказом Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156
,
абзац шістнадцятий підпункту 1.11.1 пункту 1.11 виключено згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 04.12.2017 р. N 419)

1.11.2. Відправник зобов'язаний:

підготувати та надати вантаж до перевезення (класифікувати, ідентифікувати, маркувати тощо) відповідно до цих Правил;

підготувати та надати комплект перевізних документів перевізнику відповідно до вимог цих Правил та у випадках, передбачених іншими нормативно-правовими актами України, супроводжувальні документи (такі як дозволи, допуски, ліцензії, свідоцтва тощо);

(абзац третій підпункту 1.11.2 пункту 1.11 із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

дотримуватися вимог щодо паковання, сумісного паковання, способів відправок і обмежень щодо відправок;

дотримуватися вимог щодо марковання та його нанесення;

використовувати вантажні одиниці, контейнери, контейнери-цистерни, цистерни, вагони, допущені та придатні для перевезення відповідних речовин, на яких нанесено встановлене Правилами марковання;

виконувати вимоги технічних умов навантаження та кріплення вантажу при завантаженні у контейнер чи вагон;

забезпечувати в певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення;

визначати придатність контейнерів, цистерн, контейнерів-цистерн, бункерних піввагонів у комерційному і технічному плані для перевезення вантажу, а також проводити підготовку власних або орендованих вагонів та цистерн для перевезення;

перевіряти дату чергового випробування (перевірки) цистерни, контейнера-цистерни та переконатися, що воно не прострочено;

(абзац десятий підпункту 1.11.2 пункту 1.11 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

дотримуватися максимально-мінімального допустимого ступеня заповнення вантажної одиниці, цистерни, контейнера-цистерни;

закривати запірні пристрої цистерни, контейнера-цистерни;

очищувати зовнішню поверхню вантажних одиниць, контейнерів, транспортних засобів від залишків вантажу;

забезпечувати проведення спеціального навчання, підвищення кваліфікації, технічного навчання осіб, які причетні до відправлення небезпечних вантажів, а також забезпечити проведення спеціального навчання уповноважених з питань безпеки;

(абзац чотирнадцятий підпункту 1.11.2 пункту 1.11 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

надавати в установленому порядку необхідну інформацію про відправлення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності під час перевезення у разі настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів;

пред'явити стандарт або технічні умови на відвантажувальну продукцію, а також сертифікат на тару або транспортний засіб на вимогу залізниці;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.3. Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:

абзац другий підпункту 1.11.3 пункту 1.11 виключено

(підпункт 1.11.3 пункту 1.11 доповнено новим абзацом другим згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156,
у зв'язку з цим абзаци другий - дванадцятий
 вважати відповідно абзацами третім - тринадцятим
,
абзац другий підпункту 1.11.3 пункту 1.11 виключено згідно з
наказом Міністерства інфраструктури України від 04.12.2017 р. N 419)

переконатися, що небезпечний вантаж, який надається до перевезення, відповідає цим Правилам;

переконатися, що перевізні документи, які надаються для перевезення, оформлені відповідно до цих Правил;

забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами та переконатися, що вагон, цистерна або контейнер, призначені для перевезення саме цих вантажів, не мають дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнані та опосвідчені;

переконатися, що термін чергового випробування (перевірки) цистерни, контейнера-цистерни не закінчився;

(абзац шостий підпункту 1.11.3 пункту 1.11 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

переконатися, що марковання, нанесені на транспортному засобі (вагоні, цистерні, контейнері, контейнері-цистерні тощо), відповідають цим Правилам;

перевозити та передавати вантажоодержувачу небезпечний вантаж у встановлений термін, забезпечуючи його належне зберігання під час перевезення;

у відповідних випадках здійснювати заходи фізичного захисту й охорону небезпечного вантажу;

забезпечувати проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють перевезення небезпечних вантажів, а також забезпечити проведення спеціального навчання уповноважених з питань безпеки;

(абзац дев'ятий підпункту 1.11.3 пункту 1.11 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перевезення небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.4. Одержувач небезпечних вантажів зобов'язаний:

своєчасно приймати небезпечний вантаж, що надійшов на його адресу, та документи до нього;

вживати заходів щодо збереження та забезпечення безпеки небезпечних вантажів;

здійснювати, у разі потреби, операції щодо очищення та знезаражування транспортних засобів, забезпечити видалення залишків вантажів з них та закриття або видалення знаків-табло небезпеки і марковання, що вказують на небезпеку;

повертати власнику контейнери та транспортні засоби в належному стані;

забезпечувати проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації осіб, які займаються прийманням небезпечних вантажів, а також забезпечити проведення спеціального навчання уповноважених з питань безпеки;

(абзац шостий підпункту 1.11.4 пункту 1.11 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

надавати в установленому порядку необхідну інформацію про одержання небезпечних вантажів іншим суб'єктам перевезення та компетентним органам;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок несвоєчасного прийняття небезпечних вантажів і порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

1.11.5. Підприємство транспорту, що здійснює вантажні операції та транзитне зберігання небезпечних вантажів, зобов'язане:

переконатися, що вантаж надано до перевезення в належному стані і він підготовлений до перевезення відповідно до вимог цих Правил;

переконатися, що вантажні одиниці, контейнери, вагони відповідають вимогам цих Правил і належним чином промарковані;

перевірити наявність необхідної документації;

розробити комплекс організаційно-технічних заходів, що забезпечують безпеку проведення вантажних операцій або зберігання небезпечних вантажів;

забезпечити проведення спеціального та технічного навчання, підвищення кваліфікації працівників, які здійснюють навантаження/розвантаження та складування небезпечних вантажів;

забезпечити здійснення вантажних операцій або складування небезпечних вантажів працівниками, які пройшли технічне навчання з безпеки праці при транспортуванні таких вантажів;

розробити план аварійних дій і навчити персонал заходам ліквідації аварії та її наслідків;

виконати вимоги Правил, інших нормативних актів у частині, що стосується: приймання вантажу; підготовки і проведення вантажних операцій (у тому числі укладення вантажних одиниць у контейнери, транспортні засоби, наливання/зливання небезпечного вантажу) та належну підготовку засобів, що використовуються для здійснення вантажних операцій;

забезпечити зберігання небезпечних вантажів, охорону праці; пожежну безпеки; санітарно-епідеміологічну безпеку і охорону навколишнього природного середовища;

в установленому порядку здійснити знешкоджування та утилізацію залишків небезпечних вантажів.

2. Класифікація небезпечних вантажів та підготовка їх до перевезення

2.1. Класифікація небезпечних вантажів (віднесення до класу, категорії та групи паковання) здійснюється відповідно до ДСТУ 4500-3 "Вантажі небезпечні. Класифікація" (далі - ДСТУ 4500-3) залежно від виду та ступеня їхньої потенційної небезпеки за показниками і критеріями.

Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів наведені в додатку 1 до цих Правил.

2.2. Небезпечні вантажі поділяються на такі класи:

Таблиця 1

Клас 

Підклас 

Найменування підкласу 

  

Вибухові матеріали і речовини  

  

1.1 

Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою вибуху масою 

1.2 

Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою розкидання, але не створюють небезпеку вибуху масою 

1.3 

Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою загоряння, а також незначною небезпекою вибуху чи незначною небезпекою розкидання, або тим та іншим, але не характеризуються небезпекою вибуху масою 

1.4 

Речовини та вироби, які не становлять значної небезпеки  

1.5 

Речовини дуже низької чутливості, які характеризуються небезпекою вибуху масою 

1.6 

Вироби надзвичайно низької чутливості, які не характеризуються небезпекою вибуху масою 

  

Гази 

  

2.1 

Займисті гази 

2.2 

Незаймисті нетоксичні гази 

2.3 

Токсичні гази 

  

Легкозаймисті рідини 

4.1 

  

Легкозаймисті тверді речовини 

4.2 

  

Речовини, здатні до самозаймання 

4.3 

  

Речовини, які виділяють займисті гази, взаємодіючи з водою 

5.1 

  

Речовини, що окиснюють 

5.2 

  

Органічні пероксиди 

6.1 

  

Токсичні речовини 

6.2 

  

Інфекційні речовини 

  

Радіоактивні матеріали 

  

Корозійні (їдкі) речовини 

  

Інші небезпечні речовини і вироби 

2.3. Небезпечні вантажі залежно від властивостей характеризуються одним або кількома видами небезпеки.

Клас (підклас) небезпечних вантажів, які характеризуються тільки одним видом небезпеки, визначається цим видом небезпеки.

Клас (підклас) небезпечних вантажів, які характеризуються декількома видами небезпеки, визначається відповідно до пріоритету небезпечних властивостей (пріоритет небезпеки), установленого ДСТУ 4500-3.

2.4. Категорія небезпечних вантажів (крім тих, що віднесені до класу 1, класу 6.2 та класу 7) визначається залежно від додаткової небезпеки.

Небезпечні вантажі, які характеризуються одним видом небезпеки, належать до категорії "без додаткових видів небезпеки".

Категорії для кожного класу (підкласу) наведені в класифікаційних таблицях додатка 1 до цих Правил.

2.5. Група паковання для небезпечних вантажів (крім тих, що віднесені до класу 1, класу 2 та класу 7) визначається з метою встановлення вимог до паковання в залежності від ступеня небезпеки вантажу відповідно до таблиці 2.

Таблиця 2

Ступінь небезпеки вантажу 

Група паковання 

Високий 

Середній 

II 

Низький 

III 

2.6. Відходи, що відповідають показникам і критеріям, установленим для небезпечних вантажів, належать до одного з класів. Їм надають кодовий номер, установлений нормативним документом, що регламентує класифікацію небезпечних вантажів.

2.6.1. Відходи, що містять тільки один компонент, який є небезпечним, розглядаються як цей небезпечний вантаж. Якщо концентрація цього компоненту така, що відходи є небезпечними внаслідок його властивостей, то їх необхідно класифікувати за показниками та критеріями відповідного класу.

2.6.2. Відходи, що містять два або більше компонентів, які є небезпечними, належать до того класу (підкласу), який найбільше відповідає характеристикам та властивостям цих компонентів. Класифікація здійснюється таким чином:

1) спочатку визначаються фізичні, хімічні характеристики та інші властивості відходів шляхом вимірів або розрахунків, а потім класифікуються за показниками та критеріями відповідного класу. Якщо визначення характеристик і властивостей відходів є неможливим, то їх класифікують за компонентом, який має переважну небезпеку;

2) для визначення переважної небезпеки потрібно враховувати таке:

а) якщо один або декілька компонентів віднесені до певного класу (підкласу) і відходи становлять небезпеку через властивості цих компонентів, то їх відносять до цього класу (підкласу);

б) якщо компоненти віднесені до різних класів (підкласів), то клас (підклас) відходів визначається виходячи з пріоритету небезпечних властивостей.

2.7. Допуск небезпечного вантажу до перевезення

2.7.1. До перевезення залізничним транспортом на умовах цих Правил допускаються:

(абзац перший підпункту 2.7.1 пункту 2.7 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

небезпечні вантажі, зазначені в Переліку небезпечних вантажів (далі - Перелік), який наведено в додатку 2 до цих Правил;

порожні вантажні одиниці та транспортні засоби, що не очищені з-під небезпечних вантажів.

Якщо номер ООН небезпечного вантажу не відомий, необхідно звернутися до Алфавітного переліку небезпечних вантажів (далі - Алфавітний перелік), який наведено в додатку 3 до цих Правил.

2.7.2. Небезпечні вантажі, які надаються до перевезення, мають бути належним чином класифіковані, ідентифіковані, упаковані та промарковані.

Класифікація, ідентифікація та марковання небезпечного вантажу мають бути наведені в нормативному документі на продукцію (стандарті або технічних умовах), який погоджено з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, а також у перевізних документах на вантаж та в паспорті безпеки речовини відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333:2009 "Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги" (ГОСТ 30333-2007, IDT) (далі - паспорт безпеки).

(абзац другий підпункту 2.7.2 пункту 2.7 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Якщо в нормативному документі на продукцію класифікація, ідентифікація та/або марковання небезпечного вантажу не відповідають вимогам законодавства, відправник перед наданням вантажу до перевезення повинен звернутися до компетентного органу, який встановлює класифікацію, ідентифікацію та/або марковання небезпечних вантажів згідно з документами, прийнятими КЕ ООН, та відповідні умови перевезення.

Небезпечні вантажі, не зазначені за конкретними найменуваннями у Переліку, повинні бути класифіковані за визначеними КЕ ООН показниками й критеріями, які вказані у ДСТУ4500-3. Ідентифікація цих вантажів здійснюється на підставі їхньої класифікації відповідно до вимог, визначених КЕ ООН.

Класифікація та ідентифікація не зазначених за конкретними найменуваннями у Переліку до цих Правил небезпечних вантажів:

класу 1, десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних речовин класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2, інфекційних речовин класу 6 та радіоактивних матеріалів класу 7 здійснюється тільки компетентним органом;

інших речовин, матеріалів і виробів здійснюється виробником продукції та затверджується компетентним органом на підставі наданих виробником паспорта безпеки та характеристики вантажу, наведеної у додатку 4 до цих Правил, та вказується у нормативному документі на продукцію за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

(абзац сьомий підпункту 2.7.2 пункту 2.7 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Після затвердження класифікації та ідентифікації небезпечного вантажу компетентним органом він допускається до перевезення залізничним транспортом на умовах, визначених для цього номера ООН у додатку 2 до цих Правил.

Абзац дев'ятий підпункту 2.7.2 пункту 2.7 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

2.7.3. Контейнери (контейнери-цистерни), які підпадають під визначення поняття "контейнер" Міжнародної Конвенції про безпечні контейнери (далі - КБК) у відповідній редакції, можуть застосовуватися для перевезення небезпечних вантажів лише тоді, якщо контейнер або рама контейнера-цистерни відповідає положенням КБК, а також відповідним вимогам нормативних документів на їх виготовлення та вони допущені до експлуатації у визначеному порядку.

Переносні або знімні цистерни, БЕГК, вагони-батареї можуть застосовуватися для перевезення небезпечних вантажів відповідно до підпунктів 1.4.2 і 1.4.3 цих Правил лише тоді, якщо вимоги до проектування, виготовлення, випробування, маркування та експлуатації відповідають вимогам частин 4 та 6 Додатка 2 до СМГС.

2.7.4. Залежно від властивостей, транспортної небезпеки та ступеня небезпеки небезпечні вантажі можуть надаватися до перевезення:

у пакованнях (окремими вантажними одиницями) або сформованими в транспортні пакети;

у контейнерах (у вантажних одиницях або насипом);

наливом у цистернах, контейнерах-цистернах, багатоелементних газових контейнерах;

навалом або насипом у транспортних засобах.

Транспортна тара, контейнери, цистерни (контейнери-цистерни), вагони, які надаються для перевезення небезпечних вантажів, повинні відповідати вимогам законодавства.

2.7.5. Для кожного небезпечного вантажу у відповідних графах додатка 2 до Правил визначені умови перевезення: вид відправки, рід вагона, спосіб перевезення (у вантажних одиницях, навалом, наливом у цистернах (контейнерах-цистернах)), ідентифікаційний номер, класифікаційний шифр, методи пакування, номер знака небезпеки, вимоги до формування вагонів у поїзд та розпуску із сортувальної гірки, пояснення щодо класифікації окремих небезпечних вантажів, звільнення від дотримання вимог цих Правил тощо.

2.7.6. Порожні вантажні одиниці (за винятком вантажних одиниць для вантажів 7 класу) та транспортні засоби, що не очищені з-під небезпечних вантажів, допускаються до перевезення на умовах, які визначені для вантажу, що перевозився в них.

2.7.7. Небезпечні вантажі, кількість яких у внутрішній тарі та комбінованому пакованні не перевищує меж, встановлених у підпункті 3.7.10 цих Правил (за умови виконання вимог до паковань та їх маркування), при перевезенні у контейнерах можуть звільнятися від дії інших вимог цих Правил.

До перевезення в обмежених кількостях не допускаються такі небезпечні вантажі:

а) вибухові речовини класу 1;

б) займисті, їдкі, окиснювальні та токсичні гази класу 2 (за винятком газів в аерозольному пакованні);

в) десенсибілізовані вибухові речовини класу 3;

г) самореактивні та десенсибілізовані вибухові речовини класу 4.1;

ґ) самозаймисті речовини класу 4.2, а також вантажі інших класів, що характеризуються додатковим видом небезпеки класу 4.2;

д) органічні пероксиди класу 5.2 (за винятком набору хімреактивів);

е) інфекційні речовини класу 6.2;

є) радіоактивні матеріали класу 7;

ж) небезпечні вантажі високого ступеня небезпеки (група паковання I).

2.8. У разі неможливості дотримання окремих положень Правил до перевезення можуть допускатися небезпечні вантажі (за винятком вантажів 7 класу) на особливих умовах, визначених у пункті 29 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 861/5082. Крім зазначених у Правилах документів відправник надає Укрзалізниці паспорт безпеки, характеристику вантажу й аварійну картку на небезпечний вантаж за встановленою формою згідно з додатком 1 до Правил безпеки.

У необхідних випадках на вимогу Укрзалізниці надаються інші додаткові документи (державні стандарти, технічні умови на продукцію, відомості про тип або модель вагона-цистерни, висновок заводу-виробника цистерни щодо можливості використання даного типу цистерни для перевезення вантажу тощо).

3. Переліки небезпечних вантажів та умови перевезення їх в обмежених кількостях

3.1. У цих Правилах надано Перелік небезпечних вантажів за номерами ООН (додаток 2) та Алфавітний перелік небезпечних вантажів (додаток 3).

3.2. Кожному небезпечному вантажу, зазначеному в Переліку, визначені його класифікація та ідентифікація, а також методи пакування і спосіб перевезення.

Класифікація небезпечного вантажу визначається:

класом (підкласом);

додатковим видом небезпеки;

групою паковання (ступінь небезпеки).

Ідентифікація небезпечного вантажу визначається:

номером ООН (UN);

транспортним найменуванням (найменуванням вантажу).

3.3. Ідентифікація небезпечних вантажів, що не зазначені в цих Правилах за конкретними найменуваннями, здійснюється відповідно до положень, визначених у пунктах 3.4 і 3.5 цих Правил.

3.4. Розчин або суміш, що містить одну небезпечну речовину, наведену в Переліку, та одну або декілька безпечних речовин, потрібно ідентифікувати за номером ООН та транспортним найменуванням, установленими для цієї небезпечної речовини, за винятком випадків, коли:

а) суміш або розчин уже наведені під конкретним найменуванням у Переліку небезпечних вантажів;

б) спеціальними приписами визначено, що номер ООН зазначено тільки для чистої речовини;

в) клас (підклас) небезпеки, фізичний стан або група паковання розчину чи суміші є іншими у відповідної небезпечної речовини;

г) заходи, які мають бути вжиті у надзвичайних ситуаціях для розчину або суміші та ідентифікованої речовини за номером ООН, суттєво відрізняються.

3.5. Речовина (розчин чи суміш) або виріб, не зазначені за конкретними найменуваннями, ідентифікуються за допомогою одного з конкретних узагальнених найменувань та відповідного йому номера ООН, наведених у Переліку до цих Правил, залежно від властивостей вантажу та його класифікації.

У цьому разі клас (підклас) небезпеки, додаткові види небезпеки, ступінь небезпеки (група паковання), фізичний стан для вантажу, що ідентифікується, мають бути такими, як вони визначені для цього узагальненого найменування у Переліку до цих Правил.

Якщо ідентифікація вантажу за конкретним узагальненим найменуванням та відповідним йому номером ООН неможлива, виробник (відправник) повинен звернутися до компетентного органу.

3.6. Транспортне найменування небезпечного вантажу

3.6.1. Транспортним найменуванням небезпечного вантажу є та частина позиції, що надрукована в Переліку до цих Правил прописними літерами (з урахуванням будь-яких цифр, літер грецького алфавіту, префіксів "втор-", "трет-" "м-", "н-", "о-", "п-" тощо) з додаванням технічних найменувань вантажів. Технічне найменування повинно бути зазначено в дужках малими літерами після транспортного найменування небезпечного вантажу. Після транспортного найменування у Переліку може бути зазначено у дужках альтернативне транспортне найменування (наприклад, ЕТАНОЛ (СПИРТ ЕТИЛОВИЙ)). Частини позиції, які надруковані малими літерами та описують фізико-хімічні властивості вантажу (температуру, тиск пари), не вважаються частиною транспортного найменування.

3.6.2. Транспортні найменування небезпечних вантажів у цих Правилах визначені за такими позиціями:

а) конкретне найменування:

1) конкретні найменування небезпечних речовин (у тому числі, сумішей та розчинів), виробів, матеріалів.

Приклади

UN1090 

АЦЕТОН; 

UN1194 

ЕТИЛНІТРИТУ РОЗЧИН; 

2) найменування небезпечних речовин, які охоплюють декілька ізомерів.

Приклади

UN1104 

АМІЛАЦЕТАТИ; 

UN1208 

ГЕКСАНИ; 

б) конкретне узагальнене найменування

1) узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів точно визначеної групи

Приклади

UN1133 

КЛЕЇ; 

UN1266 

ПАРФУМЕРНІ ПРОДУКТИ (рідина Канська); 

UN2757 

ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ; 

UN3101 

ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ В РІДКИЙ; 

UN3090 

БАТАРЕЇ ЛІТІЄВІ; 

UN1866 

СМОЛИ РОЗЧИН (поліметилфенілсилоксанова, розчин у ксилолі); 

2) узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів, які мають характерні хімічні або технічні властивості.

Приклади

UN1477 

НІТРАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К (вісмута (III) нітрат); 

UN1987 

СПИРТИ, Н.З.К (Циклогексанол); 

в) загальне узагальнене найменування

Узагальнені найменування вантажів, призначені для ідентифікації небезпечних речовин (у тому числі сумішей і розчинів), матеріалів або виробів, які не зазначені в підпунктах "а" і "б".

Приклади

UN1325 

ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К. (Капролактам); 

UN1993 

ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (Бустірен). 

3.6.3. Транспортні найменування можуть використовуватися в однині або множині. Порядок слів у визначенні транспортного найменування може бути довільним. Наприклад, замість "ДИМЕТИЛАМІНУ ВОДНИЙ РОЗЧИН" можна вказувати "ВОДНИЙ РОЗЧИН ДИМЕТИЛАМІНУ".

Транспортне найменування, якщо це не передбачено Правилами, потрібно доповнювати словами, наведеними прописними літерами:

а) "РІДКИЙ" чи "ТВЕРДИЙ" - для речовин, які через різний фізичний стан своїх ізомерів можуть бути або рідкими, або твердими;

б) "РОЗПЛАВЛЕНИЙ" - для твердих речовин, що перевозяться розплавленими;

в) "СУМІШ" або "РОЗЧИН" - для суміші або розчину (із зазначенням концентрації, якщо це передбачено в Переліку);

г) "ЗРАЗОК" - у разі перевезення зразків небезпечного вантажу;

ґ) "СТАБІЛІЗОВАНИЙ" - для речовин, перевезення яких дозволено тільки в стабілізованому стані.

д) "ПРИ ПІДВИЩЕНІЙ ТЕМПЕРАТУРІ" - для речовин, які перевозяться або надаються до перевезення у рідкому стані за температури не нижче 100° C або у твердому стані за температури не нижче 240° C.

3.6.4. Якщо для небезпечного вантажу в колонці 21 Переліку до цих Правил зазначено спеціальне положення 274, 318 або в разі невідповідності його найменування тарифній номенклатурі, то транспортне найменування потрібно доповнювати технічним найменуванням (малими літерами).

Приклади

UN3208 

МЕТАЛЕВА РЕЧОВИНА, ЩО РЕАГУЄ З ВОДОЮ, Н.З.К. (триметилгалій); 

UN2902 

ПЕСТИЦИД РІДКИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. (дразоксолон). 

(підпункт 3.6.4 пункту 3.6 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

3.6.5. Транспортне найменування небезпечних вантажів, що є забруднювачами моря, повинно бути доповнено хімічною назвою цього забруднювача моря у разі мультимодальних перевезень за участю морського транспорту.

3.6.6. При заповненні накладної відправником транспортне найменування небезпечних вантажів має бути доповнено інформацією відповідно до вимог, наведених у підпункті 5.5.3 цих Правил.

3.7. Вимоги до перевезення небезпечних вантажів в обмежених кількостях.

3.7.1. В обмежених кількостях перевозяться вантажі у великотоннажних контейнерах та вагонах. У разі перевезення таких вантажів масою понад 8 т вагонною відправкою повинні виконуватися вимоги пунктів 5.3, 5.4, 5.5 глави 5 та глави 7 цих Правил.

3.7.2. Умови перевезення небезпечних вантажів в обмежених кількостях та вимоги до паковань визначено главою 3.4 Додатка 2 до СМГС згідно з документами, прийнятими КЕ ООН.

3.7.3. Паковання з небезпечними вантажами в обмежених кількостях маркуються відповідно до підпункту 5.2.6 пункту 5.2 глави 5 цих Правил і не потребують нанесення на них знаків небезпеки. На транспортні засоби зазначене марковання наноситься розмірами 250 х 250 мм.

Вимоги щодо сумісного перевезення вантажів у великотоннажному контейнері або вагоні, визначені в підпункті 7.5.1 пункту 7.5 глави 7 цих Правил, не стосуються небезпечних вантажів в обмежених кількостях.

3.7.4. Марковання на транспортні засоби наноситься:

а) на обидві бокові сторони вагона;

б) на обидві бокові сторони та кожну торцеву сторону контейнера.

У разі перевезення у вагонах або у великотоннажних контейнерах, крім вантажів в обмежених кількостях, інших небезпечних вантажів маркування знаками-табло небезпеки здійснюється відповідно до вимог пункту 5.4 глави 5 цих Правил.

3.7.5. Марковання згідно з підпунктом 5.2.6 пункту 5.2 глави 5 цих Правил може не наноситися, якщо маса брутто паковань в обмежених кількостях, що перевозяться в одному вагоні або у великотоннажному контейнері, не перевищує 8 т.

(пункт 3.7 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177,
у редакції наказу Міністерства інфраструктури України
 від 25.04.2017 р. N 156)

3.8. Перелік небезпечних вантажів за номерами ООН (Перелік)

3.8.1. У кожному рядку Переліку зазначається найменування речовини (речовин) або виробу, який належить до окремого номера ООН. Якщо речовини або вироби, які належать до одного номера ООН, мають різні хімічні, фізичні властивості або для них визначені різні умови перевезення, для них використовуються кілька послідовно розташованих рядків.

У колонці, до якої належить цей рядок, міститься інформація щодо умов перевезення речовини чи виробу у вигляді повної інформації або у вигляді кодів. Опис кодів міститься у відповідних главах, пунктах та підпунктах Правил. Незаповнені колонки означають те, що жодного спеціального положення не передбачено і застосовуються лише загальні вимоги або те, що діє обмеження щодо перевезення, яке вказане в пояснювальних примітках.

3.8.2. Пояснювальні примітки до кожної колонки:

Колонка 1. Номер ООН

У цій колонці зазначений номер ООН небезпечної речовини або виробу, якщо цій речовині або виробу присвоєний окремий номер ООН; чи узагальненої позиції або позиції "Н.З.К.", до якої належать небезпечні речовини або вироби, які не були зазначені за найменуванням, відповідно до критеріїв класифікації небезпечних вантажів.

Колонка 2. Найменування вантажу

У цій колонці прописними літерами наведене найменування речовини або виробу (підпункт 3.6.1 цих Правил), якщо цій речовині або виробу присвоєний окремий номер ООН, або найменування узагальненої позиції чи позиції "Н.З.К.", до якої були віднесені речовини або вироби відповідно до критеріїв. Це найменування використовується як транспортне найменування вантажу. Технічні найменування вантажів, які належать до узагальнених позицій або позицій Н.З.К., наведених малими літерами, також є частиною найменування вантажу (підпункт 3.6.4 цих Правил).

Колонка 3. Клас

У цій колонці вказаний номер класу (підкласу), встановлений для небезпечного вантажу.

Колонка 4. Номер аварійної картки

У цій колонці вказано номер аварійної картки, визначеної для вантажу та яку відправник проставляє у графі накладної "Найменування вантажу". Якщо в колонці дані відсутні, це означає, що відправник повинен розробити аварійну картку та додати її до накладної за формою, наведеною у додатку 1 до Правил безпеки.

Перелік аварійних карток на небезпечні вантажі та порядок дій у разі виникнення аварійних ситуацій наведено у вищезазначених Правилах.

Колонка 5. Знаки небезпеки

У цій колонці вказано номер зразків знаків небезпеки/табло (підпункт 5.3.5 цих Правил), які наносяться на вантажні одиниці, контейнери (контейнери-цистерни), БЕГК, цистерни і вагони.

Колонка 6. Ідентифікаційний номер небезпеки

У цій колонці міститься номер, який для речовин і виробів класів 2 - 9 складається з двох або трьох цифр (в окремих випадках з літерою "Х" попереду), а для речовин і виробів класу 1 - номер складається з класифікаційного коду. Зазначений номер згідно з підпунктом 5.4.13 "ґ" цих Правил розміщується у верхній частині інформаційної таблички оранжевого кольору.

Значення ідентифікаційних номерів небезпеки пояснюється в додатку 5 до цих Правил.

Колонки 7 - 8. Класифікаційний код/шифр

У цій колонці вказаний класифікаційний код небезпечної речовини або виробу згідно з Додатком 2 до СМГС, наведений у додатку 6 до цих Правил, та класифікаційний шифр, наведений у додатку 1 до цих Правил:

для небезпечних речовин або виробів класу 1 код та шифр має одне значення і складається з номера підкласу і літери групи сумісності;

для небезпечних речовин або виробів класу 2 код складається з цифри і літери(р), яка(і) позначає(ють) групу небезпечних властивостей;

для небезпечних речовин або виробів класів 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8 і 9 код складається з комбінації букв та цифр.

Небезпечним речовинам або виробам класу 7 класифікаційний код не присвоюється відповідно до ПБПРМ-2006.

Колонка 9. Група паковання

У цій колонці вказана група паковання (I, II або III), що присвоєна певній небезпечній речовині (пункт 2.5 цих Правил). Група паковання визначається за відповідними показниками і критеріями, установленими у ДСТУ 4500-3.

Колонка 10. Обмежені кількості

Відповідно до підпункту 3.7.2 пункту 3.7 глави 3 цих Правил максимальну масу нетто, яку допускається перевозити в обмежених кількостях, наведено в колонці 7а Таблиці А глави 3.2 Додатка 2 до СМГС.

(пояснення до колонки 10 підпункту 3.8.2 пункту 3.8 у редакції наказу
 Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

Колонка 11. Інструкції з пакування

У цій колонці зазначені коди, які використовуються в інструкціях з пакування і позначаються літерами:

"P" - для тари транспортної, комбінованої та складеної;

"IBC"- для контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ);

"LP" - для крупногабаритної тари.

Для окремих речовин при пакуванні необхідно також застосовувати спеціальні положення, які позначаються кодами, що складаються з таких букв:

"PP" - для транспортної, комбінованої та складеної тари;

"RR"- для тари, що застосовується для залізничних та дорожніх перевезень;

"B" - для КСВМВ або "ВВ", якщо йдеться про спеціальні положення, передбачені для дорожнього, залізничного або річкового транспорту;

"L" - для крупногабаритної тари.

Інструкції з пакування наведені в розділі 4.1.4 Додатка 2 до СМГС в порядку їх нумерації.

Колонка 12. Спеціальні положення щодо сумісного пакування

У цій колонці містяться коди спеціальних положень щодо сумісного пакування, які починаються з літер "МР". Ці спеціальні положення наведені в порядку їх нумерації у додатку 7 до цих Правил. Якщо в колонці не зазначений код "МР", то діють лише загальні вимоги.

Колонка 13. Спеціальні положення щодо перевезення вантажних одиниць

У цій колонці міститься код, що починається з літери "W", відповідних спеціальних положень щодо перевезення у вантажних одиницях (у випадках, коли їх слід застосовувати). Ці положення наведені в додатку 8 до цих Правил.

Колонка 14. Спеціальні положення щодо перевезення навалом/насипом

У цій колонці міститься код, що починається з літер "VW", відповідних спеціальних положень щодо перевезення вантажів навалом/насипом. Ці положення наведені в додатку 9 до цих Правил. Якщо жодного коду не зазначено, то перевезення навалом/насипом не дозволяється.

Колонка 15. Спеціальні положення щодо навантаження і вивантаження та обробки

У цій колонці містяться коди, що починаються з літер "CW", спеціальних положень щодо навантаження, вивантаження і обробки вантажів та коди, позначені цифрами, які охоплюють питання, пов'язані з організацією перевезення. Ці положення наведені в додатку 10 до цих Правил.

Колонка 16. Рід вагона, тип контейнера

У цій колонці коди означають: ВЦ - вагони-цистерни; ІВ - ізотермічні вагони; КВ - криті вагони; КЦ - спеціальні контейнери-цистерни власні; НВ - напіввагони; ПЛ - платформи; СК - спеціалізовані контейнери; СКВ - спеціальні або спеціально виділені криті вагони відправників (одержувачів); СП - спеціалізовані платформи власні; УК - універсальні контейнери.

(колонка 16 підпункту 3.8.2 пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Колонка 17. Вид відправки

У цій колонці коди означають: П - вагонна відправка, К - контейнерна відправка.

Колонка 18. Вид небезпеки, що зазначається у перевізних документах

У цій колонці зазначаються найменування видів небезпеки, які проставляються відправником у накладній відповідно до підпункту 5.5.2 цих Правил.

(колонка 18 пункту 3.8.2 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

Колонка 19. Мінімальні норми прикриття

У цій колонці вказані мінімальні норми прикриття (пункт 10.1 цих Правил), які відправник проставляє відповідно до підпункту 5.5.2 цих Правил. Якщо колонка поділена на дві частини, у верхній частині вказуються мінімальні норми прикриття при перевезенні в критих вагонах і контейнерах, а в нижній - при перевезенні в вагонах-цистернах, контейнерах-цистернах, переносних цистернах; відсутність знака в колонці означає, що прикриття не потрібно.

(абзац перший колонки 19 підпункту 3.8.2 пункту 3.8 із змінами,
 внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України
від 21.03.2012 р. N 177)

Прикриття - це мінімальна кількість вагонів, які відділяють вагони, завантажені небезпечними вантажами, від локомотивів і вагонів з людьми у поїзді: перша цифра - від головного локомотива (якщо дріб, то чисельник - від паровоза на твердому паливі, знаменник - від електровоза, тепловоза або паровоза на рідкому паливі); друга цифра - від підштовхуючого локомотива на твердому паливі, зі знаком "*" - від усіх підштовхуючих локомотивів; третя цифра - від вагонів з людьми; четверта цифра - від локомотива на твердому паливі при маневрах; знак "0" - прикриття не потрібно.

Колонка 20. Умови розпуску із сортувальної гірки

У цій колонці вказані заходи безпеки під час маневрової роботи та розпуску вагонів із сортувальної гірки, які відправник проставляє у верхній частині накладної відповідно до підпункту 5.5.2 цих Правил, код М1 або М2. Код М1 означає "Не спускати з гірки", М2 - "Спускати з гірки обережно". Якщо колонка поділена на дві частини, у верхній частині вказуються умови розпуску з гірки при перевезенні в критих вагонах і контейнерах, а в нижній - при перевезенні в цистернах, контейнерах-цистернах, багатоелементних газових контейнерах; відсутність знака у колонці означає, що не потрібно додержуватися особливих умов розпуску (дивись пункт 10.2 цих Правил).

(абзац перший колонки 20 пункту 3.8.2 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

При перевезенні вантажів у тарі із скла, порцеляни та фарфору проставляється код М2.

(абзац другий колонки 20 пункту 3.8.2 із змінами, внесеними згідно з 
наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

Колонка 21. Спеціальні положення, примітки

У цій колонці вказані цифрові коди спеціальних положень згідно з Додатком 2 до СМГС, які повинні виконуватися. Ці положення охоплюють широке коло питань, наприклад заборона перевезення, звільнення від застосування вимог Правил, пояснення щодо класифікації деяких небезпечних вантажів і додаткові положення щодо знаків небезпеки або маркування, та наводяться в додатку 11 до цих Правил.

Колонка 22. Трафарети на цистернах

У цій колонці вказані трафарети, які наносяться на цистернах про найменування вантажу, та трафарет приписки, а також спеціальні трафарети:

"Х" - для хімічних вантажів, "Нафта" або "Мазут" ("Т") - для темних нафтопродуктів, "Бензин" ("С") або "Бензин-нафта" ("СТ") - для світлих нафтопродуктів.

3.9. Алфавітний перелік небезпечних вантажів

Алфавітний перелік небезпечних вантажів наведено в додатку 3 до цих Правил.

Найменування речовин і виробів перелічені в алфавітному порядку з відповідними номерами ООН. Арабські цифри або такі префікси, як "о-", "м-", "п-", "н-", "втор-", "трете-", "N-", "альфа-", "бета-", "омега-", "цис-" і "транс-" при переліку в алфавітному порядку не враховуються. Префікси "біс-" і "ізо-" вважаються першою частиною найменування.

Для визначення всієї інформації щодо умов перевезення небезпечних вантажів необхідно звертатися до Переліку небезпечних вантажів за номерами ООН.

4. Вимоги до пакування небезпечних вантажів

4.1. Небезпечні вантажі надаються до перевезення тільки у тих видах і типах тари (транспортної тари, складеної тари, комбінованих пакованнях, КСВМВ або крупногабаритної тари), які визначені в інструкціях з пакування (дивись колонку 11 Переліку цих Правил) та які відповідним чином випробувані та мають установлене для них за результатами випробовувань марковання.

Інструкції з пакування визначені КЕ ООН у главі 4.1 Додатка 2 до СМГС.

Якщо в колонці 12 Переліку проти тієї чи іншої позиції зазначений код "МР", то вантажовідправники до укладання вантажів у паковання разом з іншими вантажами застосовують спеціальні положення, наведені в порядку їх нумерації в додатку 7 до цих Правил.

4.2. Тара, яка призначена для перевезення небезпечних вантажів, щодо виготовлення, випробовування та маркування повинна відповідати ГОСТ 26319-84 "Грузы опасные. Упаковка" (крім класу 2 та класу 7) і частинам 4 та 6 Додатка 2 до СМГС.

4.2.1. Посудини під тиском, які використовуються для перевезення вантажів класу 2 та деяких вантажів інших класів, повинні відповідати вимогам, зазначеним у розділі 4.1.6 Додатка 2 до СМГС.

(абзац перший підпункту 4.2.1 пункту 4.2 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Посудини під тиском, у яких тиск вище 0,07 МПа, мають бути обладнані манометрами та запобіжними клапанами.

4.2.2. Посудини під тиском (у тому числі їх затвори), які використовуються для перевезення небезпечних вантажів класу 2 та деяких вантажів інших класів (за винятком відкритих кріогенних посудин), щодо їх конструкції, виготовлення, перевірки й випробувань повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, пункту 4.7, підпунктам 4.3.2 - 4.3.6 цих Правил; главам 1.6 і 6.2 Додатка 2 до СМГС

4.2.3. Пакувальні комплекти для радіоактивних матеріалів повинні відповідати вимогам ПБПРМ-2006.

4.3. Небезпечні вантажі повинні пакуватися тільки в доброякісну тару, яка має бути достатньо міцною, щоб витримувати удари й навантаження, що виникають під час перевезення, зокрема при перевантаженні (з транспортного засобу на транспортний засіб або на склад), а також у разі будь-якого переміщення з піддона або вилучення з транспортного пакета з метою подальшої ручної або механізованої обробки.

4.3.1. Тара повинна бути сконструйована й закрита таким чином, щоб за звичайних умов перевезення не відбувалося будь-якої втрати вмісту в результаті вібрації, зміни температури, вологості або тиску (наприклад, унаслідок перепаду висоти).

4.3.2. Герметичне закупорювання тари вимагається для небезпечних вантажів, які:

виділяють займисті, токсичні чи корозійні пари або гази;

можуть стати вибуховими в разі висихання;

небезпечно взаємодіють з повітрям;

перевозяться під шаром води або інертного газу.

4.3.3. Тара, що містить десенсибілізовані чи флегматизовані речовини, повинна закриватися так, щоб унеможливити зміну концентрації речовини під час перевезення.

4.3.4. Тара (уключаючи КСВМВ), яка використовується для:

твердих речовин, здатних переходити в рідкий стан при температурах перевезення, повинна бути також здатна утримувати речовину в рідкому стані;

порошкоподібних чи гранульованих речовин, повинна бути щільна або мати вкладення.

4.3.5. Для речовин, які під час перевезення можуть переходити в рідкий стан, не допускається використовувати види тари, які зазначені в таблиці 4.

Таблиця 4

Тара 

Види тари  

Тара транспортна 

Барабани: 1D і 1Gа
Ящики: 4A, 4B, 4C1, 4C2, 4D, 4F, 4G, 4H1 і 4H2
Мішки: 5L1, 5L2, 5L3, 5H1, 5H2, 5H3, 5H4, 5M1 і 5M2 

Складена тара: 

6HC, 6HD2, 6HG1, 6HG2, 6HD1, 6PC, 6PD1, 6PD2, 6PG1, 6PG2 і 6PH1а 

КСВМВ 

Для речовин групи паковання I: всі типи КСВМВ
Для речовин груп паковання II і III:
Дерев'яні: 11C, 11D і 11F
З фібрового картону: 11G
М'які: 13H1, 13H2, 13H3, 13H4, 13H5, 13L1, 13L2, 13L3, 13L4, 13M1 і 13M2б 

Примітки:

а Система кодового визначення тари та складеної тари наведена в розділі 6.1.2 Додатка 2 до СМГС;

б Система кодового визначення КСВМВ наведена в пункті 6.5.1.4 Додатка 2 до СМГС.

4.4. Компоненти тари, що перебувають у безпосередньому контакті з небезпечними вантажами не повинні:

піддаватися дії цих небезпечних вантажів або значною мірою втрачати свою міцність унаслідок такої дії;

викликати небезпечні наслідки, наприклад каталітичну реакцію або хімічну реакцію з небезпечними вантажами.

У разі потреби тара повинна мати інертне покриття, яке зберігає свої захисні властивості за звичайних умов перевезення або вкладень.

4.5. При наповненні тари рідинами необхідно залишати достатній вільний простір (недолив) для запобігання витоку або залишковій деформації тари внаслідок розширення рідини, яке може бути викликано можливою зміною температури під час перевезення. Якщо не передбачені спеціальні вимоги, рідина не повинна цілком заповнювати тару при температурі 55° C.

Однак при наповненні КСВМВ необхідно залишати незаповнений простір, достатній для того, щоб при середній температурі вантажу 50° C він був заповнений не більше ніж на 98 % його місткості за водою.

4.6. Рідини повинні заливатися лише в тару, яка пройшла випробовування на герметичність і здатну витримати внутрішній тиск, який може виникнути за звичайних умов перевезення. Марковання такої тари повинно містити значення випробувального гідравлічного тиску.

4.7. Якщо внаслідок виділення газів (при підвищенні температури або з іншої причини) у тарі може підвищитися тиск, то тара може обладнуватися випускним пристроєм за умови, що газ, який виділяється, не становить небезпеки внаслідок своєї токсичності, займистості, кількості вивільнення тощо. Конструкція випускного пристрою повинна виключати можливість витоку рідини й проникнення сторонніх речовин за звичайних умов перевезення в тому положенні тари, яке передбачене для перевезення.

Не дозволяється встановлювати випускні пристрої на тарі, що буде використовуватися для перевезення небезпечних рідин повітряним транспортом.

4.8. Тара, що використовується для вантажів класу 1, самореактивних речовин класу 4.1 та органічних пероксидів класу 5.2, повинна відповідати вимогам, що встановлюються для групи речовин середнього ступеня небезпеки (група паковання II), якщо для конкретних небезпечних вантажів за спеціальним положенням у колонці 11 Переліку не передбачено інше.

4.9. Внутрішня тара повинна укладатися в транспортну тару таким чином, щоб за звичайних умов перевезення не відбувалося її розриву, проколу або витоку вмісту тощо. Крихка або ламка внутрішня тара (наприклад, виготовлена зі скла, фарфору, кераміки або деяких полімерних матеріалів тощо) повинна укладатися в транспортну тару з використанням відповідного прокладкового матеріалу. Будь-який виток вмісту не повинен істотно погіршувати захисні властивості прокладкового матеріалу або транспортної тари.

4.10. В одне комбіноване паковання або в одну крупногабаритну тару дозволяється упаковувати тільки сумісні вантажі, які не вступають один з одним у небезпечну реакцію та не викликають:

загоряння і/або виділення значної кількості тепла;

виділення займистих (горючих), окиснювальних, токсичних чи задушливих газів;

утворення корозійних речовин;

утворення нестабільних речовин.

Загальні положення щодо сумісного завантаження в один вагон або контейнер зазначені в пункті 7.5 цих Правил, а спеціальні положення щодо сумісного пакування вантажів в одне паковання (колонка 12 Переліку) зазначені у додатку 7 до цих Правил.

4.11. До початку експлуатації кожний тип конструкції тари повинен піддаватися випробовуванням, визначеним у частині 6 Додатка 2 до СМГС.

Тип конструкції тари визначається конструкцією, розміром, матеріалом і його товщиною, технологією виготовлення і застосування, а також способом обробки поверхні; він може включати також тару, що відрізняється від прототипу тільки меншою висотою.

Випробовування тари та її маркування (крім посудин, що працюють під тиском) здійснюється випробувальними лабораторіями.

Результати випробовувань тари оформлюються протоколом.

Результати випробовувань і відомості про організацію (підприємство), яка здійснювала випробовування, мають бути внесені до протоколів випробовувань, які повинні зберігатися у власника тари.

За результатами випробовувань установлюють механічну міцність тари, її призначення та можливість використання для транспортування небезпечних вантажів і видається сертифікат, який засвідчує, що даний тип конструкції тари (уключаючи його обладнання) був успішно випробуваний за типом конструкції на відповідність вимогам, установленим КЕ ООН.

У сертифікаті зазначається тип конструкції тари, марковання, яке наноситься на тару, та термін дії сертифіката. Сертифікат надається виробнику тари.

4.12. Кожна одиниця транспортної тари (уключаючи КСВМВ і крупногабаритну тару) перед наповненням і наданням до перевезення перевіряється відправником щодо:

можливості її застосування для вантажу згідно з інструкцією з пакування;

наявністю марковання та відповідного сертифіката;

відсутності корозії, забруднення або будь-яких інших пошкоджень, а кожен КСВМВ - щодо належного функціонування всього експлуатаційного обладнання.

Тара багаторазового використання (уключаючи КСВМВ і крупногабаритну тару) з ознаками зниження міцності в порівнянні із затвердженим типом конструкції виводиться з експлуатації або відновлюється таким чином, щоб вона могла витримати випробовування, передбачені для цього типу конструкції.

4.13. Спеціальні вимоги до пакування окремих небезпечних вантажів

4.13.1. До пакування небезпечних вантажів класу 1 (вибухових речовин і виробів) застосовуються загальні вимоги, наведені у пункті 4.1 цих Правил та спеціальні вимоги:

а) транспортна тара (уключаючи КСВМВ і крупногабаритну тару), яка використовується для пакування небезпечних вантажів класу 1, повинна відповідати вимогам випробовування для групи паковання II;

Можна також використовувати тару (за винятком металевої), що відповідає вимогам випробовування для групи паковання I;

б) запірний пристрій тари, яка містить рідкі вибухові речовини, повинен забезпечувати подвійний захист проти витоку.

Запірний пристрій металевих барабанів, бочок повинен мати відповідну прокладку. Не допускається потрапляння вибухових речовин на витки запірного пристрою, який має різьбу;

в) речовини, розчинні у воді, повинні упаковуватися у вологонепроникну тару;

г) металева тара повинна мати вкладення чи внутрішнє покриття, якщо вибухові речовини або металеві елементи виробів можуть мати контакт із внутрішньою поверхнею тари. Не допускається потрапляння вибухових речовин у поглиблення швів металевої тари, виготовленої методом вальцювання.

Цвяхи, скоби та інші металеві запірні пристрої, що не мають захисного шару, не повинні проникати всередину транспортної або крупногабаритної тари;

ґ) вироби, які містять вибухові речовини, не поміщені в зовнішню оболонку, повинні відокремлюватися один від одного за допомогою прокладок, лотків, а також розділових перегородок, щоб уникнути тертя;

д) вибухові речовини не повинні упаковуватися у таку внутрішню або транспортну тару, у разі використання якої різниця між внутрішнім і зовнішнім тиском, викликана тепловими або іншими впливами, може призвести до вибуху або розриву;

е) якщо тара має подвійну оболонку, заповнену водою, яка може замерзнути під час перевезення, то у воду треба додавати достатню кількість антифризу. Не дозволяється використовувати антифриз, що має вогненебезпечні властивості;

є) вибухові речовини або вироби не дозволяється упаковувати в пластмасову тару, здатну накопичувати статичну електрику. Електростатичний розряд може призвести до ініціювання, запалення або спрацьовування вибухових речовин або виробів;

ж) незалежно від того, відповідає чи не відповідає тара інструкції з пакування, зазначеній у колонці 11 Переліку, для будь-якої вибухової речовини або виробу може використовуватись інструкція з пакування P101, якщо така тара затверджена компетентним органом.

4.13.2. Спеціальні положення щодо пакування небезпечних вантажів у посудини, що працюють під тиском:

а) пакування небезпечних вантажів у посудини, що працюють під тиском, здійснюється згідно з вимогами відповідних інструкцій з пакування, наведених у колонці 11 Переліку;

б) відповідність посудин, що працюють під тиском, установленим вимогам, визначається у процесі їх виготовлення. Посудини, що працюють під тиском, перевіряються, випробовуються та затверджуються організаціями, які мають на це дозвіл Держгірпромнагляду України. Вимоги щодо випробовувань, перевірок та їх затвердження для посудин повинні відповідати вимогам глави 6.2 Додатка 2 до СМГС та міжнародних регламентів з перевезень небезпечних вантажів (ДОПОГ, Типові Правила ООН, RID);

в) посудини, у тому числі їх затвори, які відповідають вимогам щодо конструкції, виготовлення, перевірки й випробувань, установленим КЕ ООН у розділі 6.2.2 міжнародних регламентів з перевезень небезпечних вантажів (ДОПОГ, Типові Правила ООН, RID), визначаються у сертифікаті як посудини, що сертифіковані ООН і маркуються відповідним символом

  

г) коли в інструкціях з пакування вимагається використання транспортної тари, посудини, що працюють під тиском, повинні міцно закріплюватися в ній. Якщо в інструкціях з пакування не зазначено інше, то посудини можуть поміщатися в транспортну тару окремо або по декілька одиниць;

ґ) у разі зміни профілю використання посудин багаторазового використання повинні бути здійснені операції щодо спорожнення, продування і вакуумування, що необхідні для забезпечення безпечної їх експлуатації;

д) вентилі (клапани) повинні бути надійно захищені від пошкоджень, у результаті яких може відбутися виток газу такими способами:

1) застосуванням різьбової заглушки (у разі розміщення вентиля в горловині посудин);

2) застосуванням запобіжних ковпаків. Ковпаки повинні мати вентиляційні отвори з достатньою площею поперечного перерізу для видалення газів у разі витоку через вентилі;

3) застосуванням кілець або інших запобіжних пристроїв;

4) захисним каркасом;

5) установленням вентилів, які сконструйовані та виготовлені в такий спосіб, щоб через них не відбувалося витоку навіть у разі їх пошкодження;

е) посудини під тиском одноразового використання повинні перевозитися в зовнішній тарі (ящик або решетування) або розміщуватися на піддонах, загорнених у плівку, що розтягується; у разі наповнення займистими або токсичними газами мати місткість не більше 1,25 л; не використовуватися для перевезення токсичних газів, ЛК50 яких становить не більше 200 мл/м3; не ремонтуватися після введення в експлуатацію.

Кріогенні посудини, аерозольні розпилювачі та ємності малі, що містять газ (газові балончики), повинні відповідати вимогам щодо конструкції, виготовлення, перевірки й випробувань, установленим у главах 4.1 та 6.2 Додатка 2 до СМГС.

4.14. Загальні положення щодо використання інструкцій з пакування

4.14.1. Для кожного небезпечного вантажу у колонці 11 Переліку зазначені коди інструкцій з пакування, які належить використовувати при перевезенні залізничним транспортом. Перелік інструкцій для використання тари (код "P"), КСВМВ (код "IBC"), крупногабаритної тари (код "LP") наведений у розділі 4.1.4 Додатка 2 до СМГС.

Для окремих речовин при пакуванні необхідно також застосовувати спеціальні положення, визначені в інструкціях з пакування, які позначаються кодами: "PP" (для транспортної, комбінованої та складеної тари); "RR" (для тари, яку застосовують для залізничних та дорожніх перевезень); "B" (для КСВМВ або "BB", якщо йдеться про спеціальні положення, що передбачені для дорожнього, залізничного або річкового транспорту); "L" (для крупногабаритної тари).

В інструкціях з пакування не обумовлені вимоги відносно сумісності, тому перед вибором тари відправник повинен перевірити сумісність речовини з вибраним пакувальним матеріалом (наприклад, для більшості фторидів скляні посудини не придатні).

4.14.2. Якщо відповідно до інструкції з пакування дозволяється використання скляних посудин, тоді допускається також використання тари з порцеляни, глини та кераміки.

4.14.3. Якщо відповідно до інструкції з пакування дозволяється використовувати конкретний тип зовнішньої тари у складі комбінованого паковання (наприклад, 4G), тоді з дотриманням тих самих умов і обмежень, що застосовуються до цього типу зовнішньої тари, може також використовуватися тара, яка має аналогічний код, за яким вказано літери "V", "U" або "W" (наприклад, 4GV, 4GU або 4GW). Може бути використано комбіноване паковання, на яке нанесений код тари "4GV", якщо дозволене використання комбінованого паковання, позначеного кодом "4G", за умови дотримання вимог відносно типів внутрішньої тари й кількісних обмежень, що містяться у відповідній інструкції.

4.14.4. Усі балони, трубки, барабани під тиском та зв'язки балонів дозволяється використовувати для перевезення будь-якої рідини або будь-якої твердої речовини, до яких застосовуються інструкції з пакування P001 або P002, якщо інше не передбачено інструкцією з пакування або спеціальним положенням, що застосовується для речовини. Місткість трубок і зв'язок балонів не повинна перевищувати 1000 л.

4.14.5. Тара або КСВМВ, використання яких прямо не дозволяється у відповідній інструкції, не повинні використовуватися для перевезення тієї або іншої речовини або виробу, крім тих випадків, коли це дозволено компетентним органом.

4.15. Вимоги до транспортних пакетів

Небезпечні вантажі у пакованнях, які за своїми розмірами та властивостями можуть бути сформовані в транспортні пакети, повинні надаватися відправником до перевезення у транспортних пакетах відповідно до Правил перевезення вантажів у транспортних пакетах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 874/5095.

Формування небезпечних вантажів у пакети повинне здійснюватися відправником. Відправник зобов'язаний сформувати пакети згідно з вимогами нормативних документів або технічних умов транспортування вантажу. За надійність конструкції транспортного пакета відповідальність несе відправник.

Пакетовані небезпечні вантажі транспортуються без переформування пакета під час перевезення від відправника до одержувача.

Транспортні пакети маркуються згідно з підпунктом 5.1.2 цих Правил.

5. Маркування, оформлення перевізних документів, охорона та супроводження небезпечних вантажів

5.1. Загальні вимоги до марковання

5.1.1. Кожна вантажна одиниця або транспортний засіб з небезпечним вантажем, підготовлені до перевезення, повинні мати марковання, виконане та нанесене відповідно до вимог ДСТУ 4500-5 "Вантажі небезпечні. Маркування" (далі - ДСТУ 4500-5) і цих Правил.

5.1.2. Кожне паковання з небезпечним вантажем, яке вкладається у транспортний пакет, контейнер або транспортний засіб, повинно мати встановлене для нього марковання. Марковання, нанесене на транспортний пакет, контейнер, транспортний засіб не замінює марковання, установленого для паковання.

Транспортні пакети, крім установленого для них марковання у ДСТУ 4500-5, маркуються також словами "ТРАНСПОРТНИЙ ПАКЕТ".

Допускається не наносити марковання на транспортний пакет, якщо з його бокового та торцевого боків чітко видно марковання, нанесене на паковання з небезпечним вантажем.

5.1.3. Вантажна одиниця, транспортний засіб, що містять небезпечні вантажі різних найменувань, повинні мати марковання, яке в повній мірі характеризує вантаж кожного найменування.

Разом з тим на вантажній одиниці, транспортному засобі не потрібно повторювати однакових елементів марковання (однакові написи, знаки небезпеки, знаки-табло небезпеки тощо).

5.1.4. Паковання (у тому числі КСВМВ і крупногабаритна тара) або транспортні засоби, які не очищені від небезпечних вантажів чи містять тару, не очищену від небезпечних вантажів, повинні мати марковання, яке відповідає вимогам цих Правил і було застосоване до останнього небезпечного вантажу, який був розміщений у них.

5.1.5. Марковання повинно бути чітке, видиме і витримувати вплив погодних умов без істотного зниження його якості на період транспортування вантажу та не повинно закривати інше марковання, нанесене на вантажні одиниці, контейнери, цистерни або транспортні засоби.

5.1.6. Марковання наноситься на очищену поверхню фарбою через трафарет, у вигляді етикеток виготовлених друкарським способом, переважно на самоклейній плівці або у вигляді табличок.

При маркуванні треба враховувати характер поверхні вантажної одиниці чи транспортного засобу.

Якщо вантажна одиниця має неправильну форму або малі розміри, допускається марковання наносити на ярлик, який повинен бути міцно прикріплений до вантажної одиниці.

5.1.7. Елементи марковання наносяться безпосередньо поряд один з одним.

Знаки (знаки-табло) небезпеки відповідно до кожного виду небезпеки повинні розташовуватися по горизонталі поруч один з одним. Знак (знаки-табло) додаткового виду небезпеки наноситься праворуч від знака основного виду небезпеки.

Попереджувальний знак (дивись підпункти 5.4.15 - 5.4.17 цих Правил) наноситься поруч із знаком (знаком-табло) небезпеки.

5.1.8. Великогабаритні небезпечні вантажі, які дозволено транспортувати без паковання, маркуються відповідно до вимог, установлених для паковань.

5.1.9. Марковання, нанесене на паковання (у тому числі на КСВМВ і крупногабаритну тару) або транспортні засоби, потрібно вилучати після їх вивантаження та очищення від залишків небезпечного вантажу. Дозволяється не закривати марковання у тих випадках, коли паковання або транспортні засоби можуть бути чи будуть використані для транспортування того самого небезпечного вантажу.

5.1.10. На аварійну тару додатково наносять марковання словом "АВАРІЙНА".

5.2. Маркування паковань та транспортних пакетів

5.2.1. На паковання, транспортний пакет, якщо інше не передбачено в Переліку, відповідно до ДСТУ 4500-5 "Вантажі небезпечні. Маркування" наносяться:

знак небезпеки;

номер ООН;

транспортне найменування;

класифікаційний шифр;

попереджувальний знак;

маніпуляційний знак згідно з підпунктом 5.2.4 цих Правил.

У разі вагонних відправок військових вантажів класу небезпеки 1 на пакованнях замість транспортного найменування може бути нанесене комерційне або технічне найменування, визначене військовими організаціями.

На паковання, транспортний пакет, що містять небезпечні вантажі підкласу 1.4S, наносити знак або знак-табло небезпеки за зразком 1.4, не обов'язково. Замість знака або знака-табло небезпеки можна наносити класифікаційний шифр "1.4S".

5.2.2. Елементи марковання наносяться на вантажні одиниці поряд із маніпуляційними знаками.

а) Знаки небезпеки:

1) наносяться на одній і тій самій поверхні паковання або транспортного пакета, якщо розміри паковання дають змогу це здійснити; для небезпечних вантажів класу 1 або 7 вони розміщуються поруч з транспортним найменуванням;

2) наносяться таким чином, щоб вони не перекривалися і не закривалися іншим маркованням;

3) розташовуються поблизу один від одного, якщо необхідно нанести більше одного знака небезпеки.

б) Номер ООН наноситься поряд із знаком небезпеки або попереду найменування вантажу, якщо його наносять. Попереду номера ООН указують літери "UN".

Дозволяється не наносити транспортне найменування у разі перевезення радіоактивних матеріалів у звільнених упаковках.

в) Класифікаційний шифр указується поруч із транспортним найменуванням, якщо його наносять. В іншому випадку він указується поруч із номером ООН. Попереду номера класифікаційного шифру наносяться літери "КШ" (класифікаційний шифр). Якщо на вантажні одиниці, що містять небезпечні вантажі підкласу 1.4S, не наноситься відповідний знак небезпеки, то після транспортного найменування потрібно нанести класифікаційний шифр небезпечного вантажу.

Для незапакованих виробів марковання слід наносити на сам виріб, його опору, або на вантажно-розвантажувальне, такелажне обладнання, або на пристрій для зберігання.

5.2.3. На КСВМВ з місткістю понад 450 л та крупногабаритну тару необхідно наносити знаки небезпеки з обох протилежних сторін.

5.2.4. Маніпуляційний знак "Верх" (за винятком вантажних одиниць, що містять небезпечні вантажі класу 1 чи 7) розміром 148 х 210 мм потрібно наносити на двох протилежних бокових сторонах вантажних одиниць та транспортних пакетів, що містять:

рідини в посудинах, які мають невидимі ззовні затвори;

посудини, які мають вентиляційні отвори і їх перевозять у пакованні;

посудини, які мають вентиляційні отвори і їх перевозять без транспортної тари;

охолоджені скраплені гази.

Приклад маніпуляційного знака.

 

5.2.5. На паковання та транспортні пакети, що містять небезпечні вантажі в обмежених кількостях, наноситься марковання відповідно до вимог підпункту 3.7.9 цих Правил.

Номер ООН та літери "UN" наводяться у рамці із шириною лінії не менше ніж 2 мм, яка має форму ромба, поставленого на вершину з мінімальними розмірами 100 х 100 мм. Висота цифр номера ООН і літер "UN" повинна бути не менше ніж 6 мм.

Якщо в пакованні або транспортному пакеті розміщено декілька небезпечних вантажів, які віднесені до різних номерів ООН, то номери ООН треба вказати в стовпчик і вміщувати в одну рамку. Якщо того вимагає розмір паковання, то ці розміри можуть бути зменшені за умови, що марковання залишиться чітким і помітним.

5.2.6. Приклади марковання паковань і транспортних пакетів, що містять небезпечні вантажі в обмежених кількостях, за винятком повітряного транспорту:

Цей маркувальний знак має бути чітко видимим, розбірливим і витримувати без істотного зниження його якості вплив будь-яких кліматичних умов. Маркувальний знак має форму ромба, поставленого на вершину, мінімальний розмір 100 х 100 мм. Верхня і нижня частини, контур маркувального знака - чорного кольору, центральна частина - білого або відповідного контрастного кольору. Мінімальна товщина лінії, що утворює контур ромба, - 2 мм.

Маркувальний знак може бути зменшено до розмірів 50 х 50 мм, при цьому мінімальну товщину лінії, що утворює контур ромба, може бути зменшено до 1 мм згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 глави 5 цих Правил.

(підпункт 5.2.6 пункту 5.2 у редакції наказу
 Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

5.2.7. Приклади марковання паковань і транспортних пакетів, що містять небезпечні вантажі в обмежених кількостях, для повітряного транспорту, що відповідає вимогам глави 4 частини третьої Технічних інструкцій ІКАО:

Крім загальних вимог до маркувального знака, установлених підпунктом 5.2.6 цього пункту, символ "Y" повинен розміщуватися по центру та бути чорного кольору.

(пункт 5.2 доповнено підпунктом 5.2.7 згідно з наказом
 Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

5.3. Положення щодо знаків небезпеки

5.3.1. Знак небезпеки повинен мати форму ромба, поставленого на вершину з мінімальними розмірами 100 х 100 мм. Паралельно кромці знака на відстані 5 мм від неї по всьому периметру повинна бути смуга того ж кольору, що і зображений символ.

Знаки небезпеки повинні відповідати за кольором, символами і формою ДСТУ 4500-5 або зразкам, наведеним у підпункті 5.3.5 цих Правил.

Допускається зменшувати розмір знака небезпеки тільки в тих випадках, коли габаритні розміри вантажної одиниці не дають змоги наносити знак небезпеки зі сторонами наведеного розміру, наприклад у разі нанесення знаків на нециліндричну (що звужується) частину газових балонів.

Знаки небезпеки, які наносять на нециліндричну (що звужується) частину газових балонів, можуть бути зменшені до розмірів, наведених у міжнародних правилах (дивись пункт 5.2.2.2 Додатка 2 до СМГС), а на інші вантажні одиниці - до розмірів 50 х 50 мм. У цьому разі необхідно пропорційно зменшити всі елементи знака небезпеки (символ, товщину ліній, висоту цифр).

5.3.2. Знак небезпеки поділяється умовною горизонтальною діагоналлю на дві половини - верхню й нижню.

а) У верхній половині знака небезпеки вказуються:

1) номер підкласу - на знаках небезпеки, установлених для небезпечних вантажів підкласів 1.4, 1.5 і 1.6 (дивись підпункт 5.3.5 цих Правил);

2) слова "Подільний матеріал" - на знаку небезпеки, установленому для подільних радіоактивних матеріалів (дивись зразок 7Е);

3) символ небезпеки - на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів інших класів і підкласів, ніж ті, що наведені в переліку "а" і "б".

б) У нижній половині знака небезпеки зазначається:

1) під умовною горизонтальною діагоналлю вказуються:

номер підкласу та група сумісності - на знаках небезпеки, установлених для небезпечних вантажів підкласів 1.1, 1.2 і 1.3;

група сумісності - на знаках небезпеки, установлених для небезпечних вантажів підкласів 1.4, 1.5 і 1.6;

текст відповідно до підпункту 5.3.4 цих Правил - на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів класу 7;

2) у нижньому куті вказуються:

номер класу "5.1" або "5.2" - на знаках небезпеки, встановлених для небезпечних вантажів цього класу;

номер класу - на знаках небезпеки, установлених для всіх інших класів (підкласів). Цифра номера класу 9 підкреслюється.

в) У нижній половині знака-табло небезпеки (під умовною горизонтальною діагоналлю), за винятком знака для класу 7 (дивись підпункт 5.5.3 цих Правил), допускається безпосередньо зазначати номер аварійної картки. Технічні вимоги до нанесення номера аварійної картки наведені в підпункті 5.4.14 цих Правил.

5.3.3. На знаку небезпеки символ небезпеки, текст і цифри повинні бути чорного кольору. Білий колір символу, тексту й цифр можна застосовувати тільки в знаку небезпеки з цілком зеленим, червоним чи синім фоном і в знаку небезпеки, установленому для небезпечних вантажів класів 8 та 5.

При перевезенні тільки залізничним транспортом дозволяється символ, текст і цифри знака небезпеки зразка 2.1, що наносяться на балони і балончики для газів за номерами ООН 1011, 1075, 1965 і 1978, виконувати кольором самої посудини при забезпеченні достатнього контрасту.

5.3.4. Знаки небезпеки, які наносяться на вантажну одиницю з небезпечними вантажами класу 7, установлюються відповідно до категорії цієї вантажної одиниці. Вони повинні відповідати зразкам 7A, 7B або 7C.

На кожну вантажну одиницю, що містить подільний радіоактивний матеріал, наноситься знак небезпеки за зразком 7E.

У нижній половині знаків небезпеки для небезпечних вантажів класу 7 наводиться така інформація:

а) Уміст.

1) Для радіоактивних матеріалів (за винятком радіоактивних матеріалів із низькою питомою активністю групи I (LSA-I)) указують установлену МАГАТЕ назву радіонукліда(ів) з використанням прийнятого для них символу.

2) Для радіоактивних матеріалів із низькою питомою активністю достатньо зазначити скорочення LSA-I. Наводити назву радіонукліда не потрібно.

3) Для суміші радіонуклідів потрібно вказати радіонукліди, стосовно яких чинні найбільші обмеження. Після назви радіонукліда(ів) необхідно вказати групу матеріалу з низькою питомою активністю (LSA) чи об'єкта з поверхневим радіоактивним забрудненням (SCO). Для цього використовують одне з відповідних скорочень: LSA-II, LSA-III, SCO-I чи SCO-II.

б) Активність.

Зазначають максимальну активність радіоактивного вмісту під час перевезення, виражену в Бекерелях (Бк) з відповідним префіксом CI. Для подільного радіоактивного матеріалу замість активності можна надати масу подільного радіоактивного матеріалу в грамах (г) або кратних йому одиницях.

в) Транспортний індекс.

Зазначають чисельне значення транспортного індексу вантажної одиниці, яке визначають як значення виміряного максимального рівня випромінювання, визначеного в міліЗівертах на годину (мЗв/год), на відстані 1 м від зовнішньої поверхні вантажної одиниці або вантажно-транспортної одиниці, або незапакованих LSA -I чи SCO-I, помножене на 100. Указувати транспортний індекс для категорії I-БІЛА не потрібно.

На знаках небезпеки, які наносяться на транспортний пакет або контейнер, у графах "Уміст" і "Активність" потрібно надавати інформацію, яку підсумовують за всім радіоактивним умістом. У разі, коли транспортний пакет або контейнер містить паковання з різними радіонуклідами, у графах "Уміст" і "Активність" допустимо наводити текст "Дивись транспортні документи".

У нижній половині знака небезпеки, установленого для подільних радіоактивних матеріалів за зразком 7Е, зазначають значення індексу безпеки з критичності, наведеного в сертифікаті про затвердження конструкції упаковки або в сертифікаті про затвердження перевезення за спеціальних умов, який надається компетентним органом.

На знаку небезпеки, який наносять на транспортний пакет або контейнер, зазначають індекс безпеки з критичності, підсумований за всім радіоактивним умістом.

5.3.5. Зразки знаків небезпеки:

  

Небезпека класу 1
Вибухові речовини і вироби 

  

  

 

  

  

(N 1)
Підкласи 1.1, 1.2 і 1.3 Символ (бомба, що вибухає): чорний; фон: оранжевий; цифра"1" у нижньому куті

  

  

  

  

(N 1.4)
Підклас 1.4 

(N 1.5)
Підклас 1.5 

(N 1.6)
Підклас 1.6 

 

Фон: оранжевий; цифри: чорні; числові позначення повинні бути заввишки близько 30 мм і завтовшки близько 5 мм (для знака небезпеки з розмірами 100 х 100 мм); цифра "1" у нижньому куті.

** Місце для зазначення підкласу - залишити порожнім у разі наявності додаткової небезпеки вибуху.

* Місце для зазначення групи сумісності - залишити порожнім у разі наявності додаткової небезпеки вибуху.

Небезпека класу 2
Гази 

  

 

  

(N 2.1) Займисті гази. Символ (полум'я):
чорний або білий; фон: червоний; цифра "2"
у нижньому куті 

(N 2.2) Незаймисті, нетоксичні гази. Символ
(газовий балон): чорний або білий; фон:
зелений; цифра "2" у нижньому куті

  

  

(N 2.3)
Токсичні гази
Символ (череп і схрещені кістки): чорний;
фон: білий; цифра "2" у нижньому куті

Небезпека класу 3
Легкозаймисті рідини 

  

(N 3)
Символ (полум'я): чорний або білий;
фон: червоний; цифра "3" у нижньому куті 

Небезпека класу 4.1 
Легкозаймисті тверді
речовини, самореактивні
речовини і десенсибілізовані
вибухові речовини 

Небезпека класу 4.2 
Речовини, здатні до
самозаймання 

Небезпека класу 4.3 
Речовини, що виділяють
займисті гази при контакті з
водою 

  

  

  

(N 4.1)
Символ (полум'я): чорний;
фон: білий з сімома
вертикальними червоними
смугами; цифра "4"
 у нижньому куті 

(N 4.2)
Символ (полум'я): чорний;
фон: верхня половина біла,
нижня - червона;
цифра "4" у нижньому куті 

(N 4.3)
Символ (полум'я): чорний або
білий; фон: синій;
цифра "4" у нижньому куті 

Небезпека класу 5.1
Окиснювальні речовини 

Небезпека класу 5.1
Органічні пероксиди 

  

  

(N 5.1)
Символ (полум'я над колом): чорний; фон:
жовтий; цифри "5.1" у нижньому куті 

(N 5.2)
Символ (полум'я): чорний або білий; фон:
верхня половина червона, нижня - жовта;
цифри "5.2" у нижньому куті 

Небезпека класу 6.1
Токсичні речовини 

Небезпека класу 6.2
Інфекційні речовини 

  

  

(N 6.1)
Символ (череп і схрещені кістки):
чорний;фон: білий;
цифра "6" у нижньому куті 

(N 6.2)
У нижній половині знака можуть міститися написи
"ІНФЕКЦІЙНА РЕЧОВИНА" і
"У РАЗІ УШКОДЖЕННЯ АБО ВИТОКУ НЕГАЙНО
ПОВІДОМИТИ ОРГАНИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я";
символ (три півмісяці, накладені на коло) і написи:
чорні;фон: білий; цифра "6" у нижньому куті 

Небезпека класу 7
Радіоактивні матеріали 

  

  

  

(N 7A)
Категорія I - Біла
Символ (трилисник):
чорний; фон: білий; текст
(обов'язковий): чорний у нижній
половині знака небезпеки:
"РАДІОАКТИВНО",
"ВМІСТ…", "АКТИВНІСТЬ…".
За словом "РАДІОАКТИВНО"
наноситься одна червона
смуга; цифра "7" у нижньому
куті 

(N 7B)
Категорія II - Жовта 

(N 7C)
Категорія III - Жовта 

Символ (трилисник): чорний; фон: верхня половина
- жовта з білою каймою; нижня - біла; текст
(обов'язковий): чорний у нижній половині знака:
"РАДІОАКТИВНО", "ВМІСТ…",
"АКТИВНІСТЬ…"; у чорному прямокутнику:
"ТРАНСПОРТНИЙ ІНДЕКС" 

За словом
"РАДІОАКТИВНО"
наносяться дві червоні
смуги; 

За словом
"РАДІОАКТИВНО"
наносяться три червоні
смуги; 

цифра "7" у нижньому куті 

 

(N 7E)
Подільний матеріал класу 7
Фон: білий; текст (обов'язковий): чорний; у верхній половині знака:
"ПОДІЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ";
у чорному прямокутнику в нижній половині знака:
"ІНДЕКС БЕЗПЕКИ З КРИТИЧНОСТІ"
цифра "7" у нижньому куті

Небезпека класу 8
Корозійні речовини 

Небезпека класу 9
Інші небезпечні вантажі і вироби 

  

  

(N 8)
Символ (рідини, що виливаються з
двох пробірок і вражають руку або метал):
чорний; фон: верхня половина біла, нижня -
чорна з білим обрамленням; цифра "8" біла
в нижньому куті 

(N 9)
Символ (сім вертикальних смуг у верхній
половині): чорний; фон: білий; підкреслена
цифра "9" у нижньому куті 

5.4. Розміщення знаків-табло небезпеки і марковання залізничних транспортних засобів (вагонів, контейнерів, контейнерів-цистерн і цистерн)

5.4.1. Знаки-табло небезпеки наносяться на зовнішню поверхню залізничних транспортних засобів. Знаки-табло небезпеки повинні відповідати зразкам знаків небезпеки, наведеним у колонці 5 Переліку, за винятком класу 7, і повинні відповідати технічним характеристикам, наведеним у підпункті 5.4.12 цих Правил.

5.4.2. У разі перевезення вантажів 1 класу небезпеки, що належать до двох або більше груп сумісності у вагоні, контейнері, контейнері-цистерні або цистерні, на знаку-табло небезпеки група сумісності не зазначається. На вагони, контейнери, контейнери-цистерни або цистерни, у яких перевозяться речовини або вироби різних підкласів, повинні наноситися знаки-табло за зразком найбільш небезпечного підкласу в такій послідовності: 1.1 (найбільш небезпечний), 1.5, 1.2, 1.3, 1.6, 1.4 (найменш небезпечний).

Якщо речовини з класифікаційним кодом 1.5D перевозяться з речовинами або предметами підкласу 1.2, то на вагон або контейнер потрібно нанести знак-табло небезпеки, що відповідає підкласу 1.1.

Не наносяться знаки-табло небезпеки на транспортні засоби при перевезенні вантажів підкласу 1.4 групи сумісності S.

5.4.3. Для класу 7 знак-табло основної небезпеки повинен відповідати зразку 7D згідно з підпунктом 5.4.12 "б" цих Правил. Цей знак не застосовується для вагонів або великотоннажних контейнерів, в яких перевозяться звільнені упаковки.

У разі необхідності нанесення на транспортні засоби знаків небезпеки, передбачених для класу 7, замість знака-табло за зразком 7D може наноситися знак небезпеки збільшених розмірів, що відповідає знакам 7A, 7B або 7C відповідно до підпункту 5.3.5 цих Правил і виконує обидві функції.

5.4.4. Знаки-табло небезпеки, що не відповідають небезпечним вантажам, які перевозяться, або їх залишкам, повинні бути зняті або закриті.

5.4.5. На залізничні транспортні засоби наносяться:

знак-табло (знаки-табло небезпеки) відповідно кожному виду небезпеки вантажу;

інформаційна табличка з ідентифікаційним номером небезпеки та номером ООН;

попереджувальний знак (якщо це потрібно для вантажу);

номер аварійної картки;

транспортне найменування (для цистерн, контейнерів-цистерн);

марковання відповідно до колонки 20 Переліку: "Спускати з гірки обережно", "Не спускати з гірки";

трафарет приписки для спеціальних та спеціалізованих вагонів;

спеціальні трафарети на цистернах: "Х" - для хімічних вантажів, "Нафта" або "Мазут" ("Т") - для темних нафтопродуктів, "Бензин" ("С") або "Бензин-нафта" ("СТ") - для світлих нафтопродуктів.

Номер ООН та ідентифікаційний номер небезпеки містяться в інформаційній табличці оранжевого кольору (дивись підпункт 5.4.13 цих Правил).

Транспортне найменування вантажу може бути замінено загальним найменуванням для групи подібних вантажів, дозволених до перевезення у цистернах, контейнерах-цистернах відповідно до свідоцтва про затвердження типу (сертифіката).

5.4.6. У разі перевезення небезпечних вантажів в обмежених кількостях марковання наноситься тільки на вантажні місця відповідно до підпункту 5.2.6 цих Правил.

5.4.7. Знаки-табло небезпеки наносяться на:

а) обидві бокові сторони та кожну торцеву сторону контейнера, контейнера - цистерни, БЕГК або переносної цистерни;

б) обидві бокові сторони вагонів, цистерн, вагонів-батарей або вагонів зі знімними цистернами, які перевозять небезпечні вантажі навалом/насипом, у пакуваннях або наливом.

Знаки-табло небезпеки та табличка оранжевого кольору, що нанесені на транспортні засоби, за якими неможливо визначити інформацію про небезпеку вантажу (клас, символ небезпеки, колір знака, номер аварійної картки, номер ООН, ідентифікаційний номер небезпеки), повинні бути відновлені. Транспортні засоби хоча б з одним пошкодженим елементом марковання до перевезення не приймаються.

(підпункт 5.4.7 пункту 5.4 доповнено новим абзацом
четвертим згідно з наказом Міністерства інфраструктури України
від 21.03.2012 р. N 177,
у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим)

На контейнері знаки-табло небезпеки наносять на праві двері. Допустимо наносити знаки-табло небезпеки на ліві двері у разі відсутності місця для їх нанесення на правих дверях.

(абзац п'ятий підпункту 5.4.7 пункту 5.4 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

5.4.8. На транспортні засоби, у яких перевозяться небезпечні вантажі, повинне бути також нанесене марковання, що стосується застережень для здійснення маневрової роботи, зазначеної в колонці 20 Переліку: "Спускати з гірки обережно" та "Не спускати з гірки".

5.4.9. Якщо цистерна, контейнер-цистерна, БЕГК мають кілька відсіків, у яких перевозиться два або більше різних небезпечних вантажів, то відповідне марковання повинне бути розміщене з обох сторін на рівні відповідного відсіку цистерни і по одному табло кожного зразка з тих, що прикріплені на кожному боці, повинні бути розміщені на обох торцевих сторонах.

5.4.10. Якщо знаки-табло, прикріплені на контейнерах, БЕГК, контейнерах-цистернах або переносних цистернах, не видимі ззовні вагона, то такі знаки-табло слід прикріпити з обох сторін вагона.

5.4.11. На неочищені, недегазовані або незнезаражені порожні вагони-цистерни, вагони зі знімними цистернами, вагони-батареї, БЕГК, контейнери-цистерни і переносні цистерни, а також неочищені або незнезаражені порожні вагони і контейнери, у яких перевозилися небезпечні вантажі навалом/насипом, повинні бути нанесені такі знаки-табло та інформаційні таблички з номером ООН і ідентифікаційним номером небезпеки, як і для вантажу, що перевозився раніше.

5.4.12. Технічні вимоги до знаків-табло небезпеки.

а) За винятком зазначеного в підпункті 5.4.12. "б" цих Правил для вантажів класу 7, знак-табло небезпеки повинен:

мати розмір не менше 250 х 250 мм з лінією завтовшки 2 мм, яка проведена паралельно кромці знака на відстані 12,5 мм від неї; у верхній половині знака лінія повинна бути того самого кольору, що й символ, а в нижній половині вона повинна бути того самого кольору, що й цифра, зазначена в нижньому куті знака;

відповідати знаку небезпеки, установленому для відповідного класу (підкласу) небезпечного вантажу, який перевозиться, щодо форми, кольору та символу;

за допомогою цифр заввишки не менше 25 мм указувати номер класу або підкласу (для небезпечних вантажів класу 1 також групу сумісності) небезпечного вантажу, який перевозиться, способом, що визначений для відповідного знака небезпеки.

б) Знак-табло для вантажів класу 7 повинен мати розміри не менше 250 х 250 мм з лінією того самого кольору, що й символ, завтовшки 2 мм, яка проведена паралельно кромці знака на відстані 12,5 мм від неї; у всьому іншому марковання повинно відповідати наведеному нижче зображенню (зразок 7D). Цифра "7" повинна бути заввишки не менше 25 мм. Колір фону верхньої половини знака-табло повинен бути жовтим, а нижньої половини - білим; колір трилисника і напису повинен бути чорним. Використання напису "РАДІОАКТИВНО" (RADIOACTIVE) у нижній половині не є обов'язковим, що дає змогу використовувати замість нього, якщо необхідно, відповідний номер ООН вантажу, що перевозиться.

Знак-табло для радіоактивних матеріалів класу 7

  

(N 7D):
Найменша довжина сторони знака-табло небезпеки: 250 мм; ширина білого обрамлення:
5 мм. Символ (трилисник): чорний; фон: верхня половина жовта з білим обрамленням,
нижня половина - біла; у нижній половині міститься напис "РАДІОАКТИВНО" або
замість нього, якщо необхідно, відповідний номер ООН і цифра "7".

в) Розміри знака-табло, який наноситься на вагонах, можна зменшити до 150 х 150 мм. У цьому випадку розміри символів, ліній, цифр також зменшуються.

5.4.13. Технічні вимоги до інформаційної таблички з номером ООН та ідентифікаційним номером небезпеки (табличка оранжевого кольору).

(абзац перший підпункту 5.4.13 пункту 5.4 із змінами,
внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України
від 21.03.2012 р. N 177)

а) Інформаційні таблички відповідно до вимог підпункту 5.4.5 цих Правил, наносяться з обох боків:

вагона-цистерни;

вагона-батареї;

вагона зі знімними цистернами;

переносної цистерни;

контейнера-цистерни;

багатоелементного газового контейнера;

вагона для перевезення вантажів навалом;

контейнера для перевезення вантажів навалом/насипом;

вагона і контейнера, у яких перевозяться тільки упаковані радіоактивні матеріали одного номера ООН за умов виключного використання.

Це марковання наноситься також на вагони, контейнери, у яких паковання перевозяться повним завантаженням (вагонна або контейнерна відправка).

Для вантажів, не віднесених до номера ООН, табличка оранжевого кольору не наноситься.

(підпункт "а" підпункту 5.4.13 пункту 5.4 доповнено абзацом згідно з
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

б) Інформаційні таблички виготовляються оранжевого кольору розміром 400 х 300 мм. Вони повинні мати чорне обрамлення завширшки 15 мм. Горизонтальна лінія посередині таблички повинна мати ширину - 15 мм.

в) На інформаційній табличці у верхній частині зазначається ідентифікаційний номер небезпеки (дивись колонку 6 Переліку), а в нижній частині номер ООН (дивись колонку 1 Переліку). У разі відсутності ідентифікаційного номера небезпеки в інформаційній табличці зазначають тільки номер ООН. У цьому разі розміри таблички можуть бути зменшені.

г) Інформаційні таблички можна замінити самоклейною етикеткою або нанести їх на вантажно-транспортні одиниці будь-яким іншим рівноцінним незмивним способом.

ґ) Приклад таблички оранжевого кольору з ідентифікаційним номером небезпеки і номером ООН:

  

Ідентифікаційний номер небезпеки: 2 або 3 цифри, перед якими у відповідних випадках проставляється літера "Х" (додаток 5 до цих Правил

Номер ООН (4 цифри) 

5.4.14. Технічні вимоги до нанесення номера аварійної картки.

а) Номер аварійної картки, указаний у колонці 4 Переліку, зазначається на білій табличці, яка розташовується на транспортних засобах поряд із знаком-табло небезпеки. Номер аварійної картки, перед яким зазначають літери АК, наносять цифрами заввишки не менше 70 мм затовшки не менше 10 мм на білій табличці, розміром не менше 400 х 120 мм з лінією того самого кольору, що й символ, завтовшки 10 мм.

Приклад маркування:

 

б) Номер аварійної картки допускається безпосередньо вказувати всередині знака-табло небезпеки. Номер аварійної картки, перед яким зазначають літери АК, наносять цифрами заввишки не менше 65 мм, завтовшки не менше 10 мм на білому фоні.

Приклад маркування;

  

5.4.15. Попереджувальний знак для небезпечних вантажів, які перевозять за підвищеної температури.

Цистерни, контейнери-цистерни, переносні цистерни, спеціально обладнані контейнери, що містять речовину, яку перевозять або надають до перевезення в рідкому стані за температури не нижче ніж 100° C або в твердому стані за температури не нижче ніж 240° C, маркують з кожного боку цистерни та з кожного торцевого боку контейнера-цистерни і переносної цистерни попереджувальним знаком "Підвищена температура" відповідно до наведеного нижче рисунка. Знаки виготовляються білого кольору із сторонами не менше 250 мм, символ і обрамлення - червоного кольору.

Додатково до попереджувального знака з обох боків цистерни або її ізолювального кожуха безпосередньо поруч зі знаком "Підвищена температура" необхідно зазначати цифрами заввишки не менше ніж 100 мм максимальне значення температури речовини, що очікується під час перевезення.

Приклад маркування:

 

5.4.16. Попереджувальний знак, який наноситься на профумігований транспортний засіб

На кожний профумігований транспортний засіб наноситься попереджувальний знак відповідно до наведеного нижче рисунка. Цей знак треба розміщувати на місці, що добре видно для осіб, які відкривають транспортний засіб.

Після провітрювання й видалення шкідливих концентрацій газу, який використовували для фумігації, попереджувальний знак треба зняти.

Приклад маркування:

 

5.4.17. Попереджувальний знак для речовин, небезпечних для навколишнього середовища

У разі здійснення мультимодальних перевезень за участю морського або повітряного транспорту необхідно застосовувати попереджувальний знак для речовини, небезпечної для навколишнього середовища: на вантажних одиницях та транспортних засобах повинно бути марковання відповідно до глави 5.2 МКМПОГ або Додатка 2 до СМГС.

(абзац другий підпункту 5.4.17 пункту 5.4 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Приклад маркування:

Маркувальный знак небезпечної для навколишнього середовища речовини повинен відповідати наведеному нижче малюнку. Розміри знака мають бути 100 х 100 мм, за винятком паковань, на які дозволено наносити знаки меншого розміру.

  

 
Символ (риба та дерево) чорного кольору
на білому або на контрастному фоні 

5.4.18. Спеціальні положення, що застосовуються до упаковок, вагонів і контейнерів, що містять речовини (такі, як лід сухий номер ООН 1845, азот охолоджений рідкий номер ООН 1977, аргон охолоджений рідкий номер ООН 1951), які використовуються для охолодження або кондиціонування вантажів, що перевозяться, і якщо є реальна загроза асфіксії (задушення).

Ця вимога не застосовується до вказаних речовин, якщо вони перевозяться як небезпечний вантаж.

Речовини, які використовуються під час перевезення для охолодження або кондиціонування вагонів і контейнерів (крім фумігації), не підпадають під дію положень цих Правил, крім вимог цього підпункту.

Якщо перевезення небезпечних вантажів у вагонах або контейнерах потребує охолодження або кондиціонування, на додаток до положень цього підпункту повинні виконуватися всі вимоги стосовно цих небезпечних вантажів.

Особи, які займаються навантаженням, розвантаженням, обробкою або перевезенням вагонів чи контейнерів з вантажами, що перевозяться з охолодженням або кондиціонуванням, повинні отримати підготовку, відповідну їхнім обов'язкам.

Паковання з небезпечними вантажами, що вимагають охолодження або кондиціонування, які віднесені до інструкцій з пакування P203, P620, P650, P800, P901 або P904, повинні відповідати вимогам відповідної інструкції.

Під час перевезення паковання з небезпечними вантажами, що потребують охолодження або кондиціонування, які віднесені до інших інструкцій, повинні витримувати низьку температуру і вплив холодоагенту або реагенту для кондиціонування. Паковання повинні бути сконструйовані та виготовлені таким чином, щоб була можливість випуску газу для запобігання підвищенню тиску, що може призвести до розриву тари. Небезпечні вантажі повинні упаковуватися таким чином, щоб унеможливлювалось їх переміщення після того, як холодоагент або реагент для кондиціонування випарується.

Паковання, що містять холодоагент або реагент для кондиціонування, повинні перевозитися в добре вентильованих вагонах або контейнерах. Такі паковання повинні мати марковання у вигляді найменування відповідного небезпечного вантажу, зазначеного в колонці 2 додатка 2 до цих Правил, за яким залежно від випадку повинні записуватися слова: "як холодоагент" або "як кондиціонуючий реагент". Це марковання повинно бути довговічним, розбірливим і розміщуватися в такому місці й мати відносно тари такі розміри, які робили б його чітко видимим.

У разі використання сухого льоду як холодоагенту в упакованому вигляді він не повинен безпосередньо торкатися металевих конструкцій вагона або контейнера. Для відділення холодоагенту від стінок вагона або контейнера на відстань не менше ніж 30 мм необхідно використовувати відповідні матеріали з низькою теплопровідністю, такі, як дошки, піддони тощо.

У разі передчасного випарування сухого льоду навколо паковань повинні вживатися заходи для забезпечення того, щоб паковання залишалися в первинному положенні під час перевезення.

Вагони і контейнери, що містять небезпечні речовини, які використовуються для охолодження або кондиціонування вантажу, повинні мати попереджувальний знак, який має бути розміщений біля входу до вагона або контейнера у добре видимому місці. Цей знак повинен зберігатися на вагоні чи контейнері доти, доки не будуть виконані такі умови:

вагон або контейнер був провітрений з метою видалення шкідливих концентрацій холодоагенту або кондиціонуючого реагенту;

охолоджені або кондиціоновані вантажі були вивантажені.

На попереджувальний знак, який повинен мати прямокутну форму шириною не менше 150 мм і висотою не менше 250 мм, наноситься напис "ПОПЕРЕДЖЕННЯ" червоним або білим кольором з висотою літер не менше 25 мм та найменування речовини, наприклад: "ВУГЛЕЦЮ ДІОКСИД ТВЕРДИЙ як холодоагент".

Приклад марковання

* Проставити найменування речовини, вказане в колонці 2 додатка 2 до цих Правил, а після нього залежно від випадку слова: "як холодоагент" або "як кондиціонуючий реагент".

При оформленні накладної на вагони або контейнери, що містять небезпечні речовини, які використовуються для охолодження або кондиціонування вантажів, а також тих, які після вивантаження повністю не провітрені, повинна вказуватися така інформація:

номер ООН, якому передують літери "UN";

найменування речовини, вказане в колонці 2 додатка 2 до цих Правил, а після нього залежно від випадку слова: "як холодоагент" або "як кондиціонуючий реагент".

(пункт 5.4 доповнено підпунктом 5.4.18 згідно з наказом
 Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

5.5. Оформлення перевізних документів

5.5.1. На кожне відправлення небезпечного вантажу відправник повинен надати станції відправлення накладну в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді, оформлену відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084. До накладної необхідно додавати відповідні дозволи і сертифікати, установлені законодавчими актами України.

(абзац перший пункту 5.5.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

На кожний контейнер, контейнер-цистерну відправник оформляє перевізні документи відповідно до правил оформлення перевізних документів. Особливості оформлення перевізних документів на перевезення вантажів у контейнерах викладено у Правилах перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989, і Правилах перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 872/5093.

(абзац другий пункту 5.5.1 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

5.5.2. У верхній частині накладної у відповідних графах відправник зазначає відомості щодо:

(абзац перший пункту 5.5.2 у редакції наказу
Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

небезпеки, указаної у колонці 18 Переліку (для вантажів класу 1 також у підпункті 5.5.4. "в" цих Правил);

мінімальних норм прикриття, зазначених у колонці 19 Переліку;

умов розпуску із сортувальної гірки, зазначених у колонці 20 Переліку.

Для вантажів, які перевозяться у тарі зі скла, порцеляни, фарфору, проставляється код М2.

(абзац п'ятий пункту 5.5.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

Абзац шостий пункту 5.5.2 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

У графах "Відправник" та "Одержувач" накладної вантажовідправник вказує у відповідних графах інформацію про електронну пошту, номер телефону (факсу).

(підпункт 5.5.2 пункту 5.5 доповнено абзацом сьомим згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

5.5.3. Вантажовідправник у графі накладної "Найменування вантажу" зазначає:

а) номер ООН, перед яким проставляються літери "UN" (колонка 1 Переліку);

б) найменування вантажу, визначене згідно з Переліком, доповнене у разі необхідності технічним або біологічним найменуванням (колонка 2 Переліку);

в) номер зразка знака небезпеки, зазначеного в колонці 5 Переліку:

для речовин і виробів класу 1: класифікаційний шифр, зазначений у колонці 8 Переліку. Якщо номери зразків знаків небезпеки вантажу не є номерами 1, 1.4, 1.5, 1.6, то ці номери повинні вказуватися після класифікаційного шифру в дужках;

для радіоактивних речовин класу 7: клас 7.

Коли вказано більше одного номера знака небезпеки, наступні номери, які вказуються після першого, повинні записуватися в дужках. Якщо в колонці 5 не зазначено жодного зразка знаків небезпеки, замість них зазначається їх клас згідно з колонкою 3 Переліку;

г) групу паковання речовин (якщо вона призначена), перед якою повинні ставитися літери "ГП" (колонка 9 Переліку);

ґ) ідентифікаційний номер небезпеки (колонка 6 Переліку), який проставляється перед номером ООН;

д) номер аварійної картки (колонка 4 Переліку);

Для вантажів класу 7, а також у випадках, зазначених у підпункті 3.8.2 (колонка 4 переліку) цих Правил, аварійна картка додається відправником до накладної.

е) інформацію про страхування відповідальності при перевезенні небезпечних вантажів (страхова компанія, договір N __________ від _________);

Така інформація при одержанні вантажу зазначається у графі 53 "Підтвердження одержання вантажу" накладної.

(підпункт "е" підпункту 5.5.3 пункту 5.5 доповнено абзацом згідно з 
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

є) якщо перевозяться відходи, що містять небезпечні вантажі (за винятком радіоактивних відходів), то перед номером ООН і вантажними найменуваннями необхідно вказувати слово "ВІДХОДИ", якщо тільки цей термін не є частиною належного вантажного найменування, наприклад:

"ВІДХОДИ, 336/UN 1230 МЕТАНОЛ, 3 (6.1), ГП II" або

"ВІДХОДИ, МЕТАНОЛ, 3 (6.1), 336/UN 1230, ГП II", або

"ВІДХОДИ, 33/UN 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (толуол і етиловий спирт), 3, ГП II", або

"ВІДХОДИ, ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К. (толуол і етиловий спирт), 3, 33/UN 1993, ГП II";

ж) для порожньої тари, яка містить залишки небезпечних вантажів (крім класу 7), уключаючи порожні неочищені посудини для газів місткістю не більше 1000 літрів, у накладній повинно зазначатися:

"ПОРОЖНЯ ТАРА", "ПОРОЖНЯ ПОСУДИНА", "ПОРОЖНІЙ КСВМВ", "ПОРОЖНЯ КРУПНОГАБАРИТНА ТАРА" залежно від ситуації, після якої повинна зазначатися інформація про вантажі, які перевозилися останнього разу.

Наприклад: "ПОРОЖНЯ ТАРА, 6.1 (3)";

з) для порожніх транспортних засобів, які містять залишки небезпечних вантажів (крім вантажів класу 7), а також для порожніх неочищених посудин для газів місткістю понад 1000 літрів у накладній повинно зазначатися:

"ПОРОЖНІЙ ВАГОН-ЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНЯ ЗНІМНА ЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНЯ ПЕРЕНОСНА ЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНІЙ КОНТЕЙНЕР-ЦИСТЕРНА", "ПОРОЖНІЙ БАГАТОЕЛЕМЕНТНИЙ ГАЗОВИЙ КОНТЕЙНЕР", "ПОРОЖНІЙ ВАГОН", "ПОРОЖНІЙ КОНТЕЙНЕР", "ПОРОЖНЯ ПОСУДИНА", після чого повинні ставитися слова "останній вантаж " разом з інформацією про вантажі, завантажені останнього разу.

Наприклад: "ПОРОЖНІЙ ВАГОН-ЦИСТЕРНА, ОСТАННІЙ ВАНТАЖ: 663/UN 1098 АЛІЛОВИЙ СПИРТ, 6.1 (3), ГП I, АК N" або "ПОРОЖНІЙ ВАГОН-ЦИСТЕРНА, останній вантаж: АЛІЛОВИЙ СПИРТ, 6.1 (3), 663/UN 1098, ГП I, АК N".

(абзац третій підпункту "з" підпункту 5.5.3 пункту 5.5 із змінами,
 внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України
від 21.03.2012 р. N 177)

У накладній на порожню цистерну, контейнер-цистерну після зливу скраплених вуглеводневих газів і аміаку додатково зазначається "Тиск у котлі ______ МПа".

У верхній частині накладної зазначаються відомості про небезпеку згідно з підпунктом 5.5.2 цих Правил;

(абзац п'ятий підпункту "з" пункту 5.5.3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

и) якщо в найменуванні речовини, яка перевозиться або надається до перевезення в рідкому стані при температурі, яка дорівнює або перевищує 100° C, або у твердому стані при температурі, яка дорівнює або перевищує 240° C, не міститься вказівки про те, що речовина перевозиться при підвищеній температурі (наприклад, із застосуванням терміну "РОЗПЛАВЛЕНА" або "ПЕРЕВОЗИТЬСЯ ПРИ ПІДВИЩЕНІЙ ТЕМПЕРАТУРІ"), то безпосередньо перед транспортним найменуванням повинно зазначатися слово "ГАРЯЧИЙ".

і) Додаткові положення для класу небезпеки 1 при заповненні накладної:

1) При вагонних відправках у накладній повинні зазначатися кількість паковань і маса кожного окремого паковання в кілограмах, а також загальна маса нетто вибухових речовин у кілограмах. У разі сумісного пакування двох або більше речовин у накладній повинні вказуватися номери ООН усіх речовин і виробів, що містяться в упаковці, у такій формі: "ВАНТАЖІ ЗА НОМЕРАМИ ООН".

2) При перевезенні речовин і виробів, віднесених до позиції "Н.З.К.", або позиції "0190 ЗРАЗКИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН" або упакованих відповідно до інструкції щодо пакування Р101, до накладної повинна додаватися копія погодження компетентних органів із затвердженими класифікацією вантажу та умовами перевезення.

3) При перевезенні вибухових речовин або виробів у тарі, що відповідає інструкції з пакування Р101, у накладній повинен бути зроблений такий запис: "ТАРА ЗАТВЕРДЖЕНА КОМПЕТЕНТНИМИ ОРГАНАМИ (позначення держави - розпізнавальні знаки держав)".

4) При перевезенні військових вантажів замість найменування вантажу згідно з Переліком можна використовувати найменування, визначені МО, ВМС, СБУ.

5) При перевезенні феєрверків за номерами ООН 0333, 0334, 0335, 0336 і 0337 у накладній повинен бути зроблений запис:

"КЛАСИФІКАЦІЯ, ВИЗНАНА КОМПЕТЕНТНИМ ОРГАНОМ …"

Додатково до найменування у накладній може зазначатися технічне, хімічне або торгове найменування вантажу.

ї) Додаткові положення для класу небезпеки 2 при заповненні накладної:

1) При перевезенні сумішей у вагонах-цистернах, вагонах-батареях, вагонах зі знімними цистернами, переносних цистернах, контейнерах-цистернах або БЕГК повинен зазначатися відсотковий склад суміші (за об'ємом або масою). Компоненти суміші, що становлять менше 1 %, не зазначаються.

2) При перевезенні вагонів-цистерн, які наповнені в попередньо не очищеному стані, у транспортній накладній загальна маса вантажів, що перевозяться, повинна визначатися як сума маси наповнення нового вантажу і маси залишку вантажу, яка відповідає масі брутто наповнення вагона-цистерни за мінусом маси тари вагона. Додатково може зазначатися "МАСА ПРИ НАПОВНЕННІ … КГ".

3) Для вагонів-цистерн і контейнерів-цистерн, які містять охолоджені скраплені гази, вантажовідправник повинен зробити в накладній такий запис:

"цистерна ізольована таким чином, що запобіжні клапани не спрацюють раніше ніж … (дата, узгоджена з перевізником)".

4) При перевезенні порожніх вагонів-цистерн з-під скраплених газів з класифікаційними кодами 2A, 2O, 2F, 2TF, 2TC, 2TO, 2TFC, 2TOC в накладній повинен зазначатися остаточний тиск у котлі після вивантаження (у МПа або бар).

(підпункт "ї" підпункту 5.5.3 пункту 5.5 доповнено підпунктом 4 згідно з 
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

й) При перевезенні радіоактивних матеріалів (клас небезпеки 7) до накладної повинна включатися така інформація:

1) назва або символ кожного радіонукліда або, для сумішей радіонуклідів, відповідний загальний опис або перелік радіонуклідів, щодо яких діють найбільші обмеження;

2) опис фізичної і хімічної форми матеріалу або запис про те, що йдеться про радіоактивний матеріал особливої форми або радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання. Для хімічної форми достатньо вказати загальну хімічну назву;

3) максимальна активність радіоактивного вмісту під час перевезення, виражена в бекерелях (Бк) з відповідним префіксом СІ. Для подільного матеріалу замість активності можна зазначати загальну масу подільного матеріалу в грамах (г) або кратних до них величинах;

4) категорія упаковки, тобто I-БІЛА, II-ЖОВТА, III-ЖОВТА;

5) транспортний індекс (лише для категорій II-ЖОВТА і III-ЖОВТА);

6) для вантажів, що містять подільний матеріал, за винятком подільно-звільненого матеріалу, індекс безпеки з критичності;

7) розпізнавальний знак для кожного сертифіката про затвердження компетентного органу (радіоактивний матеріал особливої форми, радіоактивний матеріал з низькою здатністю до розсіювання, спеціальні умови, конструкція упаковки або перевезення);

8) для упаковок, які містяться в транспортному пакеті, контейнері або вагоні, повинна включатися докладна інформація щодо вмісту кожної упаковки у транспортному пакеті, контейнері або вагоні і, в разі потреби, вмісту кожного транспортного пакета, контейнера або вагона;

9) якщо необхідно здійснити відправку вантажу на умовах виключного використання, то робиться запис "ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА УМОВАХ ВИКЛЮЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ";

10) для матеріалів типів LSA-II або LSA-III, SCO-I або SCO-II зазначається повна активність як величина, кратна значенню А2;

11) відправник повинен включити в накладну вказівки щодо дій (якщо вони необхідні) та яких повинен дотримуватись перевізник:

додаткові вимоги щодо навантаження, укладення, перевезення, оброблення і розвантажування упаковок, транспортного пакета або контейнера, у тому числі будь-які розпорядження щодо укладання для забезпечення безпечного відведення тепла, або вказівку про те, що такі заходи не потрібні;

обмеження з огляду вагона або будь-які обмеження щодо маршруту перевезення;

заходи з ліквідації наслідків аварійної ситуації для цього вантажу.

к) Якщо перевезення небезпечних вантажів, упакованих в обмежених кількостях, не підпадає під дію цих Правил, вносити інформацію, зазначену в підпункті 5.5.3, у накладну не потрібно.

(підпункт 5.5.3 пункту 5.5 доповнено підпунктом "к" згідно з 
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

л) При перевезенні фумігованого вагона або контейнера (номер ООН 3359) у накладній додатково зазначаються дата фумігації, тип і кількість фуміганта.

(підпункт 5.5.3 пункту 5.5 доповнено підпунктом "л" згідно з 
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

м) При перевезенні вантажів, зазначених у додатку 2 до цих Правил, які не підпадають під їх дію, у накладній зазначається "Вантаж не належить до класу _______.

(підпункт 5.5.3 пункту 5.5 доповнено підпунктом "м" згідно з 
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

5.5.4. Особливості оформлення перевізних документів для вантажів класу небезпеки 1 (ВМ)

а) Відправник не пізніше ніж за три дні до початку декади надає начальнику Дирекції залізничних перевезень через начальника станції, а відправники Міноборони - ЗКУ декадну заявку на навантаження ВМ з розбивкою за днями декади за формою, наведеною в додатку 12 до цих Правил. Відправники військових вантажів МВС і СБУ подають заявки до ВСП МВС.

Про подачу рухомого складу під навантаження ВМ для Міноборони залізнична станція має повідомити також військового коменданта залізничної дільниці і станції; а по вантажах МВС і СБУ - ВСП МВС.

б) Відправник до початку навантаження повинен надати станції відправлення заповнену накладну.

(абзац перший підпункту "б" підпункту 5.5.4 пункту 5.4 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Погодження про навантаження ВМ і про завезення їх на спеціально виділені місця станцій (для вантажів Міноборони, МВС і СБУ), у включених до Переліку залізничних станцій (додаток 13 до цих Правил), надається начальником станції (його заступником або іншим працівником, уповноваженим начальником станції). Про дозвіл проставляється відмітка у відповідній графі накладної із зазначенням дати навантаження та часу завезення вантажу на станцію. При цьому час завезення вантажів Міноборони погоджується із ЗКУ, а вантажів МВС і СБУ - з ВСП МВС.

Вантажні операції з ВМ на станціях, не зазначених у додатку 13 до цих Правил, здійснюються відповідно до вимог додатка 17 до цих Правил.

(підпункт "б" підпункту 5.5.4 пункту 5.5 доповнено абзацом третім
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

в) При заповненні накладної на перевезення ВМ у відповідних графах відправник зобов'язаний проставити необхідні відмітки про небезпеку та відомості щодо норм прикриття згідно з підпунктом 8.3.6 пункту 8.3 глави 3 цих Правил, а також відмітки:

(абзац перший підпункту "в" підпункту 5.5.4 пункту 5.4 у редакції
 наказу Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

1) "Не спускати з гірки" - за наявності цієї вимоги в Переліку;

2) "Вимкнути гальмо" - для вагонів з ВМ, перевезення яких відповідно до цих Правил повинно здійснюватися з вимкнутими гальмами, а також при сумісному перевезенні таких вантажів в одному вагоні з вантажами, які не потребують вимикання гальм;

3) "Секція. Не роз'єднувати" - при перевезенні ВМ у секціях (схемах) згідно з підпунктом 8.3.4 цих Правил;

4) "У супроводі фахівця", "Охорона Міноборони", "Охорона відправника", "Охорона МВС" - відповідно при перевезенні вантажу у супроводі фахівця, військової варти, наряду воєнізованої охорони відправника (одержувача) або МВС. При перевезенні вантажу одночасно в супроводі фахівців і військової варти (охорони відправника) проставляються обидві відмітки.

(абзац перший підпункту 4 підпункту "в" підпункту 5.5.4 пункту 5.4
 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України
 від 05.11.2014 р. N 565)

У графі "Заяви відправника" накладної зазначаються прізвище, ім'я, по батькові начальника варти, наряду воєнізованої охорони відправника (одержувача) або МВС, а при супроводі ВМ фахівцем указуються, крім того, номер його паспорта або іншого, виданого замість паспорта, документа, який засвідчує особу;

(абзац другий підпункту 4 підпункту "в" підпункту 5.5.4 пункту 5.4
 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України
 від 05.11.2014 р. N 565)

5) "Охорона залізниці" - для ВМ, перевезення яких згідно з підпунктом 5.6.5. г) цих Правил повинно здійснюватися у супроводі воєнізованої охорони залізниць;

6) при перевезенні ВМ з номерами ООН 0072, 0226, 0475, 0150. продукту ТУ 84-754-86 (1.1D), вибухових речовин типу амідину марки А, АПГ та суміші на їх основі (1.1D) у накладній відмітки "Вибухонебезпечно" відправник зобов'язаний поставити штемпелі червоного кольору "Особливо небезпечно", "Прикриття", "Не спускати з гірки".

(абзац перший підпункту 6 підпункту "в" підпункту 5.5.4 пункту 5.4
 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України
 від 05.11.2014 р. N 565)

У разі наявності приладів пічного опалення у вагонах з вартою або фахівцями, які супроводжують ВМ, відправник у накладній у графі "Найменування вантажу" зобов'язаний зробити відмітку "З пічним опаленням".

г) відправники або працівники організацій, відповідальні за навантаження, розміщення і кріплення ВМ на рухомому складі, зобов'язані зробити запис у накладній, засвідчивши її своїм підписом із зазначенням посади та прізвища, про спосіб розміщення і кріплення вантажу (указують пункт, параграф або розділ і назву нормативного документа).

До накладної додається декларація такого змісту.

"Декларація

Цим засвідчую, що вміст партії вантажу, який надано до перевезення за даною накладною, повністю відповідає зазначеним у ній: найменуванню, масі; належним чином класифіковано, упаковано, замарковано, забезпечено знаками (табло) небезпеки, розміщено, закріплено і у всіх відношеннях перебуває у належному стані для перевезення залізничним транспортом згідно з Правилами. До накладної додано такі документи: __________ (погодження, сертифікати, декларації тощо)".

ґ) Заповнені перевізні документи, а також супровідні документи (погодження, сертифікати, декларації тощо) конвертують у спеціальний конверт, форма якого наведена в додатку 14 до цих Правил.

У відповідних графах проставляються відомості про номер відправки, станцію та залізницю призначення, загальну масу вантажу, коди для заповнення натурного листа, номера АК та відміток згідно з підпунктом 5.5.4. в) цих Правил.

(абзац другий підпункту "ґ" підпункту 5.5.4 пункту 5.4 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

д) Начальник станції (його заступник або інший працівник, уповноважений начальником станції) кожного разу повинен перевіряти правильність оформлення перевізних документів (накладної, декларації, дорожньої відомості) на ВМ і відповідність їх цим Правилам.

Відповідно до відміток, проставлених у накладній відправником, працівники станції проставляють аналогічні відмітки і штемпелі у перевізних документах, що оформляються залізницею.

(абзац другий підпункту "д" підпункту 5.5.4 пункту 5.4 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

5.6. Супроводження та охорона небезпечних вантажів

5.6.1. Небезпечні вантажі, позначені кодом "CW 47 або CW 55" у колонці 15 Переліку, перевозяться у супроводі провідників відправника (одержувача) чи бригади фахівців відправника (одержувача) з дотриманням вимог цих Правил і Правил перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 868/5089.

(абзац перший підпункту 5.6.1 пункту 5.6 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

Без супроводження вагони з такими вантажами станцією відправлення до перевезення не приймаються.

5.6.2. Провідники, які супроводжують небезпечні вантажі, крім обов'язків, передбачених Правилами, повинні знати службову інструкцію щодо супроводження даного вантажу, розроблену та затверджену відправником, небезпечні властивості вантажу, заходи надання першої допомоги, заходи безпеки в аварійних ситуаціях і стежити під час перевезення за дотриманням умов і заходів безпеки, установлених для цього вантажу.

Відправник повинен забезпечити провідників і особовий склад охорони необхідними засобами індивідуального захисту і спецодягом, аптечкою, комплектом інструментів, первинними засобами пожежогасіння, дегазації, а також необхідними допоміжними матеріалами та інструкціями щодо дій у разі виникнення аварійної ситуації.

5.6.3. У разі виявлення під час перевезення вагонів з ВМ, які відповідно до цих Правил повинні супроводжуватися фахівцями відправника (одержувача), але слідують без провідників, їх необхідно затримати на станції до прибуття представника відправника (одержувача). Зазначені вагони встановлюють на спеціальних коліях, визначених ТРА. Вагони з іншими небезпечними вантажами встановлюють на станційних коліях згідно з установленою ТРА спеціалізацією.

Начальник станції, на якій затримано вагон, повинен повідомити відправника (одержувача) через начальника станції відправлення (призначення) вантажу про затримку вагона, а відправник (одержувач) зобов'язаний негайно направити своїх представників на станцію затримки.

5.6.4. У разі виявлення під час перевезення несправності вагона (контейнера), через яку він не може слідувати за призначенням, вагон відчіплюють від поїзда, подають на спеціально виділену колію, де він і перебуває під охороною провідника. Якщо групу вагонів супроводжує один провідник, то від поїзда відчіплюють усю групу. Усунення несправності здійснюється під наглядом провідника у встановленому Укрзалізницею порядку.

5.6.5. Особливості охорони і супроводження вагонів з ВМ:

а) Вагони з ВМ (під час перевезення і на стоянках) повинні бути під безперервною озброєною охороною вартових військових варт (нарядів)

Міноборони, МВС, СБУ, воєнізованої охорони відправника (одержувача) або залізниці і супроводжуватися (при необхідності) фахівцями. Перевезення вказаних вантажів без охорони заборонено.

При виявленні на станції вагона з ВМ без супроводу і охорони його треба негайно взяти під охорону і передати варті воєнізованої охорони залізниці.

Порядок приймання завантажених вагонів охороною відправника (одержувача), вартами (нарядами) МВС установлюється відповідно до чинного законодавства.

б) Варта для охорони військових вантажів під час перевезення виділяється відповідно від військових частин Міноборони, МВС і СБУ.

Порядок охорони та обов'язки осіб, які охороняють такі вантажі, визначаються відповідно до чинного законодавства. Згідно з підпунктом 5.5.2 цих Правил для зазначених ВМ у графі "Особливі відмітки" вагонного листа на місці другого знака проставляється цифра "9"; цифра "3" проставляється у разі перевезення ВМ, крім вищеперелічених найменувань.

(абзац сьомий підпункту 5.6.5 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.11.2009 р. N 1135)

Охорона вагонів із ВМ за номерами ООН 0483, 0072, 0226, 0442, 0457, 0393, 0475, 0150, 0118, 0065, 0084, 0392, 0042, 0208, 0484, 0411, 0190, а також продуктів за ТУ 84-754-86 (1.1D), вибухових речовин типу амідину марки А, АПГ та сумішей на їх основі (1.1D), рідких вибухових речовин та сумішей на їх основі типу ФК, ЛД-70 забезпечується нарядами воєнізованої охорони відправника (одержувача).

в) Охорону та супровід ВМ, які потребують нагляду під час перевезення, здійснюють за участю фахівців, виділених відправниками (одержувачами). Для супроводу і охорони ВМ призначаються фахівці відправника (одержувача), які знають Правила і властивості вантажу, заходи безпеки при його перевезенні, правила надання першої медичної допомоги, мають навики з усунення можливих несправностей тари, відповідних вузлів спеціального рухомого складу та контейнерів і склали іспити в обсязі цих Правил та інструкцій, які регламентують порядок супроводження конкретного вантажу. Зазначених фахівців, а також охорону, що супроводжує ВМ, відправник забезпечує інструкцією, а також засобами індивідуального захисту та надання першої медичної допомоги, пожежогасіння, сигналізації, електричними акумуляторними ліхтарями, комплектом інструментів, запасом прокладного матеріалу і приладдя для усунення несправностей тари тощо.

Перелік зазначених засобів, приладів, інструментів, матеріалу, обладнання і мінімальну їх кількість встановлює відправник з урахуванням властивостей конкретного вантажу і зазначає в інструкції, яка регламентує порядок супроводу ВМ.

Фахівці, які супроводжують ВМ, мають пройти за місцем роботи (служби) попередньо інструктаж і перевірку знань щодо вимог безпеки при перебуванні на залізничних коліях, у тому числі електрифікованих. Про перевірку знань фахівцеві видається посвідчення або витяг із журналу інструктажу (протоколу перевірки знань).

г) абзац перший підпункту "г" підпункту 5.6.5 пункту 5.6 виключено

(згідно з наказом Міністерства
інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177,
у зв'язку з цим абзаци другий та третій
 вважати відповідно першим та другим)

ВМ, які підлягають супроводу воєнізованою охороною, приймаються під охорону одночасно з прийманням залізницею вагонів із зазначеними вантажами від відправника. Приймання під охорону вагонів, завантажених цими вантажами на під'їзних коліях, і здавання їх здійснюються в місцях приймання-здавання вагонів, установлених договором про експлуатацію під'їзної колії або договором про подачу і забирання вагонів.

Порядок виклику нарядів воєнізованої охорони і порядок охорони вагонів з ВМ, а також обов'язки нарядів воєнізованої охорони при перевезеннях цих вантажів визначаються Укрзалізницею.

ґ) Після закінчення навантаження ВМ, які підлягають охороні вартами (нарядами), відправник зобов'язаний здати начальнику варти (наряду) або начальнику транспорту вагони за пломбами (ЗПП) відправника з описом номерів вагонів.

Опис номерів вагонів складається у трьох примірниках: один примірник з розпискою начальника варти або начальника транспорту залишається у відправника, а два примірники надаються начальнику варти (наряду) або начальнику транспорту.

При відправленні одержувачу супровідних або інших документів у пакеті через начальника варти або начальника транспорту один із двох примірників опису вагонів укладається в пакет.

При відправленні вагонів на одну станцію призначення, але на адресу різних одержувачів описи вагонів складають окремо на вагони кожного одержувача.

д) Відправник перед здаванням вагонів з ВМ під охорону варти або начальнику транспорту, а також фахівцям, які супроводжують вантаж, зобов'язаний стерти з вагонів транспорту написи, зроблені крейдою, докладно проінструктувати особовий склад варт та інших осіб, які супроводжують вантаж:

про особливості охорони вагонів з ВМ під час перевезення і на зупинках, а також у разі відчеплення вагонів;

про заходи пожежної та особистої безпеки, про порядок прикриття вагонів з ВМ, недопустимість проїзду сторонніх осіб у вагонах для варти, а також про Правила поведінки при перебуванні на залізничних коліях і у вагонах;

про порядок допуску до вагонів, що охороняються, працівників залізниці для технічного обслуговування, ремонту вагонів, проведення маневрової роботи та в інших необхідних випадках;

про порядок дій в аварійних ситуаціях.

У посвідченні про відрядження супроводжувальних ВМ фахівців, посвідченні начальника варти (наряду), начальника транспорту відправник робить відмітку про проведений інструктаж.

е) Відправник зобов'язаний ознайомити начальника варти (наряду), начальника транспорту, супроводжувальних ВМ фахівців з установленими відповідною інструкцією сигналами і порядком їх подачі в разі екстреної необхідності зупинки поїзда. Начальник варти (наряду) відповідно інструктує весь особовий склад варти.

є) Вагони з ВМ, які охороняються воєнізованою охороною залізниці, після прибуття на станцію призначення охороняються нею до моменту приймання від залізниці цих вагонів одержувачем. Після приймання вагонів від залізниці одержувачем прийомоздавач або інший працівник, уповноважений начальником станції, робить про це відмітку в маршрутному листі варти.

Охорона зазначених вагонів з ВМ з моменту приймання вагонів від залізниці здійснюється засобами одержувача, який повинен забезпечити безперервну і надійну охорону цього вантажу.

Несправні вагони з ВМ, які подаються на колії для ремонту або для перевантаження вантажу, повинні бути під охороною.

5.6.6. Особливості супроводження вагонів та контейнерів з вантажами класу небезпеки 7.

Необхідність супроводження фахівцями вагонів та контейнерів, завантажених радіаційними вантажами, до пункту призначення визначається відправником.

Крім загальних вимог, наведених у підпунктах 5.6.1 - 5.6.4 цих Правил, фахівці відправника (одержувача), які повинні знати Правила і властивості вантажу, заходи безпеки при його перевезенні, правила надання першої медичної допомоги, повинні мати додаткові заходи експлуатаційного контролю, що є необхідним для навантаження, переміщення, розвантаження і обробки вантажу, та опис аварійних заходів.

6. Вимоги до вагонів і контейнерів, які використовуються для перевезення небезпечних вантажів

6.1. Конструкція та параметри вагонів і контейнерів, які використовуються для перевезення небезпечних вантажів, повинні відповідати вимогам стандартів і технічних умов, забезпечувати зберігання вантажу та безпеку перевезення.

На станціях відправлення і призначення вантажів власні (орендовані) вагони мають перебувати на під'їзних коліях.

6.2. Вагони і контейнери, які подаються під навантаження небезпечних вантажів, повинні бути справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу і сміття, засобів кріплення, а у відповідних випадках - продезінфіковані. Придатність їх у комерційному плані визначається відправником.

Забороняється подавати під навантаження небезпечних вантажів вагони і контейнери без технічного огляду та визнання їх придатними для перевезення вантажів. Огляд вагонів і контейнерів здійснюється у порожньому стані у день подачі під завантаження.

Абзац третій пункту 6.2 виключено

(абзац третій пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177
,
виключено згідно з наказом Міністерства
 інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - сьомий
 вважати відповідно абзацами третім - шостим)

При подачі вагонів під навантаження небезпечними вантажами залишковий строк до наступного планового ремонту цих вагонів не повинен бути меншим за строк, визначений нормативним документом з технічного обслуговування вагонів в експлуатації.

(абзац третій пункту 6.2 у редакції наказу
 Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Технічний огляд і визначення придатності ходових частин, колісних пар, буксового вузла, рами вагона, гальмівних і ударно-тягових пристроїв залізничних транспортних засобів проводяться працівниками вагонного господарства.

(абзац четвертий пункту 6.2 у редакції наказу
 Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

Технічний огляд і визначення придатності кузовів спеціалізованих вагонів, контейнерів, а також їх арматури та обладнання здійснюються спеціально призначеним працівником відправника.

(абзац п'ятий пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

Результати огляду записуються в журнал форми ВУ-14 із зазначенням найменування вантажу та класу небезпеки вантажу, під перевезення якого цей вагон призначається. При оформленні накладної відправник у графі 7 проставляє відмітку "Цистерна (контейнер-цистерна), її арматура й обладнання справні та відповідають установленим вимогам".

(абзац шостий пункту 6.2 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177,
 від 05.11.2014 р. N 565
,
у редакції наказу Міністерства
 інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

6.3. У разі подавання вагонів під подвійні операції на під'їзні колії, а також навантаження небезпечних вантажів на станціях, де відсутні працівники служби вагонного господарства, порядок огляду і підготовки вагонів, а також порядок направлення підготовлених вагонів у пункт навантаження встановлює начальник залізниці.

6.4. У спеціалізованих (спеціальних) вагонах, які належать відправнику (одержувачу) чи орендовані ним, дозволяється перевозити тільки ті небезпечні вантажі, для яких ці вагони призначено. Такі вагони повинні бути приписані до станцій постійного навантаження (розвантаження).

Після розвантаження і очищення спеціалізованих (спеціальних) і орендованих вагонів від вантажів, які в них перевозилися, вони можуть бути використані для перевезення порожньої тари з-під цих небезпечних вантажів.

Навантаження і розвантаження спеціалізованих та орендованих вагонів провадяться на під'їзних коліях.

6.5. Спеціалізовані (спеціальні) вагони відправника (одержувача) повинні бути обладнані пристосуваннями для кріплення вантажів, а також оснащені всіма засобами згідно з інструкціями про експлуатацію таких вагонів.

6.6. Орендовані вагони обладнуються відправниками (одержувачами) згідно з умовами перевезень вантажів, для яких ці вагони орендовані.

У разі оренди вагонів для конкретних вантажів або групи вантажів відправник (одержувач) на вагоні над знаком небезпеки наносить найменування вантажу чи групи вантажів (висота літер 15 см).

Під знаком небезпеки на всю ширину дверей наноситься чорною фарбою напис: "Іншими вантажами не завантажувати" або "Завантажувати тільки на станції приписки" (висота літер 10 см). З лівого боку дверей робиться напис "Орендований... (зазначається найменування орендатора). Термінове повернення на ст.... (зазначаються станція і залізниця приписки)".

6.7. Приписані до пунктів навантаження власні та орендовані вагони після вивантаження та очищення від залишків вантажів, які в них перевозяться відповідно до цих Правил, одержувач повинен направити разом з обладнанням на станцію їх приписки за перевізними документами та пломбами або запірно-пломбувальними пристроями (ЗПП).

Усі роботи з навантаження, вивантаження, знешкодження (дегазації) вагонів провадяться відправниками (одержувачами). У разі направлення таких вагонів у ремонт вони повинні знешкоджуватися, промиватися відправником (одержувачем). При цьому контроль за знешкодженням (дегазацією) вагонів та видача довідки здійснюються згідно з пунктом 10.3 цих Правил.

Після закінчення терміну оренди орендар (відправник або одержувач) повинен очистити (дегазувати) вагони, зняти знаки небезпеки і зафарбувати трафарети згідно з цими Правилами. Тільки після цього вагони можуть прийматися станцією і використовуватися для перевезення інших вантажів.

6.8. Не допускається наявність слідів і залишків небезпечних вантажів на зовнішній поверхні вагонів або контейнерів.

У разі пред'явлення до перевезення порожніх спеціалізованих контейнерів з-під небезпечних вантажів одержувач зобов'язаний забезпечити таку ж саму щільність закриття дверей, закриття люків та інших запірних пристроїв, як і для завантажених контейнерів.

6.9. Рід вагонів і тип контейнерів, у яких допускається перевезення небезпечних вантажів, зазначено в колонці 16 Переліку небезпечних вантажів.

6.10. Відбір і підготовку вагонів та контейнерів для перевезення небезпечних вантажів у випадках, передбачених цими Правилами, здійснюють відповідно до порядку, установленого у додатку 15 цих Правил.

Підготовка вагонів (контейнерів) у протипожежному плані під перевезення конкретного вантажу здійснюється відправником. При цьому перевіряється відповідність вимог сумісності матеріалів, які застосовуються при ущільненні вагонів (контейнерів) і вантажу, що перевозиться.

7. Положення щодо навантаження, кріплення, вивантаження та обробки вантажів

7.1. Вимоги до розташування та кріплення вантажів у вагонах та контейнерах

7.1.1. Розташування і кріплення небезпечних вантажів у критих вагонах та контейнерах, а також контейнерів з небезпечними вантажами на відкритому рухомому складі провадяться згідно з правилами розміщення і кріплення вантажів. Кріплення повинно забезпечувати стійкість і неможливість переміщення вантажу всередині вагона або контейнера. Матеріал, який використовується для кріплення вантажів у вагонах і контейнерах, має бути інертним щодо небезпечного вантажу, який перевозиться.

7.1.2. У разі укладання небезпечних вантажів декількома ярусами для забезпечення стійкості штабелів вантажу та збереження паковання від пошкодження між ярусами укладають настили з дошки завтовшки не менше 20 мм.

7.1.3. Способи розміщення і кріплення небезпечних вантажів у спеціалізованих контейнерах розробляє і затверджує відправник. Вони повинні відповідати вимогам нормативного документа про навантаження, розміщення і кріплення вантажу та Правилам перевезення вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів.

Відправники, відповідальні за навантаження, розміщення і кріплення, мають зробити запис у накладній, засвідчивши його своїм підписом із зазначенням посади та прізвища, про спосіб розміщення і кріплення вантажу.

7.1.4. Відправник зобов'язаний завантажувати вантаж у контейнер до повної місткості, але не вище його вантажопідйомності, відповідно до вимог, визначених цими Правилами та іншими нормативними документами, що стосуються розміщення і кріплення вантажу в контейнері. При розміщенні вантажу повинен залишатися вільний простір між вантажем і дверима контейнера від 30 мм до 50 мм; двері контейнера мають вільно відчинятися і зачинятися. Завантаження, розміщення й кріплення вантажу повинно здійснюватися так, щоб:

унеможливити пошкодження контейнера під час його завантаження та перевезення;

забезпечити цілісність паковання під час проведення вантажних операцій та перевезення.

Матеріал, який використовується для ущільнення, повинен бути сумісним з небезпечним вантажем.

Забороняється завантаження контейнера пакованнями, що мають ушкодження, забруднені залишками вантажу, або мають течу.

У кожен контейнер з вантажем відправник повинний вкласти специфікацію або рахунок-фактуру на вантаж із зазначенням у ній кількості місць, переліку предметів у кожному місці вантажу та інформації про небезпечний вантаж, завірений печаткою і підписом. Після завантаження контейнер пломбується. Після вивантаження вантажів одержувач повинен очистити контейнери та повернути їх власнику.

7.2. Приймання та видача небезпечних вантажів

7.2.1. Небезпечні вантажі пред'являються до перевезення у місцях незагального користування. Виняток становлять контейнерні відправки, які можуть прийматися у місцях як незагального, так і загального користування.

7.2.2. Приймання і видача небезпечних вантажів у місцях загального користування провадиться, як правило, за прямим варіантом "автомобіль-вагон", "вагон-автомобіль" під безпосереднім контролем працівників станції, відправників (одержувачів).

7.2.3. Вагони, що прибули з небезпечними вантажами, повинні прийматися одержувачами і портами на свої під'їзні колії.

Контейнери з небезпечними вантажами повинні вивозитися зі станції протягом 24 годин з моменту отримання одержувачами повідомлень про прибуття вантажів.

Переадресування небезпечних вантажів, у разі потреби, здійснюється з під'їзних колій станцій.

Одержувачі не мають права відмовлятися від приймання небезпечних вантажів, які прибули на їх адресу.

7.3. Положення щодо перевезення вантажних одиниць (паковань)

7.3.1. Для умов перевезення небезпечних вантажів у пакуваннях (вантажних одиницях), навалом/насипом та при обробці вантажів і вантажних операціях використовуються такі поняття:

вагон критий - вагон, що має бокові, торцеві стінки та жорсткий дах (цей термін включає також вагони з розсувними дверима та знімним дахом);

вагон відкритий - вагон, що не має даху;

вагон з укриттям - відкритий вагон, що має укриття для захисту вантажу;

контейнер відкритий - контейнер, відкритий зверху, або контейнер на базі платформи;

контейнер з укриттям - відкритий контейнер, що має укриття для захисту вантажу;

контейнер закритий - контейнер із суцільною оболонкою, що має жорсткий дах, жорсткі бічні стінки, жорсткі торцеві стінки і настил основи (це поняття включає контейнер з дахом, що відкривається, який може бути закритий під час перевезення).

Якщо підпунктами 7.3.2. - 7.3.4 не передбачено іншого, небезпечні вантажі у пакованнях можуть перевозитися у транспортних засобах, наведених вище.

7.3.2. Паковання, до складу якого входить тара, виготовлена з чутливих до вологи речовин, повинно завантажуватися у криті вагони, або вагони з укриттям, або в закриті контейнери, або контейнери з укриттям.

7.3.3. Якщо в колонці 13 Переліку небезпечних вантажів для вантажів з відповідним номером ООН наведено код, який починається з літери "W", то, крім загальних положень, застосовуються спеціальні положення, наведені у додатку 8 до цих Правил:

7.3.4. Крім загальних положень щодо перевезення паковань у вагонах та контейнерах, застосовуються положення щодо заборони сумісного завантаження паковань у вагони і контейнери, а також сумісного завантаження великотоннажних контейнерів малими контейнерами згідно з пунктом 7.5 цих Правил.

7.4. Положення щодо перевезення вантажів навалом/насипом

7.4.1. Перевезення вантажу навалом/насипом у вагонах або контейнерах можливе лише тоді, коли спеціальними положеннями, зазначеними в колонці 14 Переліку, дозволяється цей спосіб перевезення та виконуються загальні положення, наведені нижче. Значення кодів "VW" наведено в додатку 9 до цих Правил.

7.4.2. Речовини, які можуть ставати рідкими при температурах, що можуть виникати при перевезенні, не дозволяється перевозити навалом/насипом.

7.4.3. Контейнери або кузови вагонів повинні бути цільними і закриватися таким чином, щоб їх уміст не міг витекти за нормальних умов перевезення, які включають у себе вплив вібрації, зміну температури, вологості або тиску.

7.4.4. Тверді речовини, які перевозяться навалом, повинні навантажуватися і рівномірно розподілятися так, щоб перешкодити їх переміщенню, яке може призвести до пошкодження контейнера чи вагона або витоку небезпечних вантажів.

Установлені вентиляційні пристрої повинні триматися чистими і справними.

7.4.5. Тверді речовини, які перевозяться навалом/насипом, не повинні вступати в реакцію з матеріалом контейнера, вагона, прокладками, обладнанням, уключаючи кришки і захисне накриття, що перебувають у контакті з умістом, або істотно послаблювати їх міцність. Контейнери і вагони повинні бути сконструйовані або обладнані таким чином, щоб вантажі не могли проникати між щілинами дерев'яного покриття підлоги або контактувати з тими частинами контейнерів або вагонів, які можуть зазнавати впливу з боку матеріалів або їх залишків.

7.4.6. Перед завантаженням і пред'явленням до перевезення кожен контейнер або вагон повинен бути оглянутий і очищений так, щоб не залишалося залишків на внутрішній або зовнішній поверхні контейнера або вагона, які можуть:

призвести до виникнення небезпечної реакції з речовиною, що перевозиться;

пошкодити конструкційну цілісність контейнера або вагона;

знизити здатність контейнера або вагона утримувати небезпечні вантажі.

7.4.7. Під час перевезення до зовнішніх поверхонь контейнерів або кузовів вагонів не повинно налипати жодних залишків небезпечних речовин.

7.4.8. Загальна маса вантажів класу 4.2, які перевозяться в контейнері або у вагоні, повинна бути такою, щоб їхня температура займання була більшою, ніж 55° C.

7.4.9. Вантажі класів 4.3 та 8 повинні перевозитися у водонепроникних контейнерах або вагонах для перевезення навалом.

7.4.10. Контейнери і вагони для перевезення вантажів класу 5.1 повинні бути сконструйовані або обладнані таким чином, щоб вантажі не могли вступати в контакт з деревиною або будь-якими іншими несумісними матеріалами.

7.5. Заборона сумісного завантаження в один вагон або контейнер

7.5.1. Паковання з різними знаками основної небезпеки не повинні завантажуватися в один вагон або контейнер сумісно, якщо сумісне завантаження не дозволяється відповідно до таблиці 5.

(абзац перший підпункту 7.5.1 пункту 7.5 із змінами, внесеними згідно з
наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

Заборона сумісного завантаження паковань стосується також сумісного завантаження у вагони паковань і малих контейнерів, а також сумісного завантаження великотоннажних контейнерів малими контейнерами.

Таблиця 5. Сумісне завантаження в один вагон або контейнер

"+" - сумісне завантаження дозволено.

а) Дозволяється сумісне завантаження з речовинами і виробами, що мають класифікаційний шифр 1.4S.

б) Дозволяється сумісне завантаження вантажів класу 1 рятувальних засобів та пристроїв класу 9 (NN ООН 2990, 3072 та 3268).

в) Дозволяється сумісне завантаження газонаповнювальних пристроїв, надувних подушок або пристроїв натягу ременів безпеки класифікаційного шифру 1.4G (N ООН 0503) та вантажів класу 9 (N ООН 3268).

(таблиця 5 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 у редакції наказу
 Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

7.5.2. Підпункт 7.5.2 пункту 7.5 виключено

(згідно з наказом Міністерства
інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177,
у зв'язку з цим підпункт 7.5.3
 уважати відповідно підпунктом 7.5.2)

7.5.2. Вантажні одиниці, що містять речовини або вироби класу 1 і мають знаки небезпеки відповідно до зразків 1, 1.4, 1.5 або 1.6, але належать до різних груп сумісності, не дозволяється завантажувати в один вагон або контейнер, якщо відповідно до таблиці 6 для певних груп сумісності сумісне завантаження не дозволяється.

Таблиця 6

Група сумісності 

  

а

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

(б,в)

1) 

  

  

  

  

(б,в)

  

  

  

  

  

(б,в)

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

г

  

  

N

 

(б,в)  

(б,в)  

(б,в)  

 

 

 

 

 

б

X

  

Позначення:

"X" - дозволяється сумісне завантаження.

Примітки:

а Паковання з виробами групи сумісності B і з речовинами та виробами групи сумісності D можуть завантажуватися в один вагон або контейнер спільно за умови, що вони будуть ефективно розділені таким чином, щоб не виникало небезпеки передачі детонації від виробів групи сумісності B речовинам і виробам групи сумісності D. Розділення повинно здійснюватися шляхом використання окремих відсіків або шляхом поміщення вибухових речовин одного або двох типів до спеціальних систем уміщення.

б Різні види виробів підкласу 1.6 групи сумісності N можуть завантажуватися сумісно лише як вироби підкласу 1.6 групи сумісності N, якщо випробування або аналогічні висновки дають підставу вважати, що немає додаткової небезпеки детонації внаслідок дії одного виробу на інший. Інакше вони повинні вважатися виробами підкласу 1.1.

в Якщо вироби групи сумісності N завантажуються сумісно з речовинами або виробами групи сумісності C, D або E, то необхідно вважати, що вироби групи сумісності N мають характеристики групи сумісності D.

г Паковання, що містять речовини і вироби групи сумісності L, можуть завантажуватися сумісно в один вагон і контейнер разом з пакованням, що містять речовини і вироби цієї самої групи сумісності.

8. Особливості перевезення вантажів класу небезпеки 1 (ВМ)

8.1. Підготовка і подача вагонів під завантаження вантажів класу 1

8.1.1. Навантаження ВМ проводиться у справні й чисті вагони, які мають залишковий термін до наступного планового ремонту не менший терміну, визначеного інструкцією з технічного обслуговування вагонів в експлуатації. Вагони повинні бути обладнані роликовими колісними парами і композиційними гальмівними колодками товщиною не менше 30 мм.

(абзац перший підпункту 8.1.1 пункту 8.1 у редакції наказу
 Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Допускається використовувати для перевезення ВМ вагони, які мають перехідні площадки або стоянкові ручні гальма в разі супроводження їх воєнізованою охороною залізниці.

8.1.2. При перевезенні ВМ з подальшою перестановкою на колію 1435 мм залізниця за заявкою відправника має надати вагони, придатні для перестановки.

Забороняється навантаження ВМ у вагони без технічного обслуговування, а також без огляду в комерційному плані та визначення їх придатними для перевезення цих вантажів.

8.1.3. Технічне обслуговування вагонів і визначення їх придатності для перевезення вантажів класу 1 проводяться в порядку, установленому пунктом 6.2 глави 6 цих Правил. У книзі форми ВУ-14 зазначаються додатково дані про вмикання або вимикання автогальм. При оформленні накладної відправник у графі 7 проставляє відмітку "Вагон у технічному і комерційному плані, його обладнання справні та відповідають установленим вимогам".

(підпункт 8.1.3 пункту 8.1 із змінами, внесеними  згідно з наказом
Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565
,
у редакції наказу Міністерства
 інфраструктури України від 25.04.2017 р. N 156)

8.1.4. До початку навантаження ВМ відправник зобов'язаний закрити щілини у дверях і люках критих вагонів згідно з додатком 15 до цих Правил. Люки таких вагонів попередньо щільно зачиняються і закріплюються зсередини дротом і брусками.

8.1.5. При перевезенні ВМ автогальма у вагонів повинні бути вимкнені, якщо про це зазначено в Переліку. Перед подачею вагонів під навантаження ВМ оглядач вагонів повинен перекрити роз'єднувальний кран, закріпити його в такому положенні дротом і опломбувати.

Вимкнення автогальм у зазначених вагонів після їх навантаження провадиться на здавальній колії у порядку, установленому Інструкцією з обслуговування під'їзної колії.

На станціях, де згідно з ТРА маневри провадяться тільки з увімкнутими гальмами, у вагонів, що відправляються зі станції, гальма вимикаються після їх постановки в поїзд і вмикання гальм у цьому поїзді. У вагонів, що прибули на станцію, гальма повинні вмикатися до їх відчеплення від поїзда.

8.1.6. Порядок вимикання автогальм, сповіщення працівників служби вагонного господарства про необхідність їх вимикання, а також додаткові засоби безпеки при проведенні маневрової роботи з такими вагонами на під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами залізниці, установлюється місцевою інструкцією, яка розроблюється і затверджується керівником залізниці.

(абзац перший підпункту 8.1.6 пункту 8.1 із змінами, внесеними
 згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

Вагони з ВМ, які підлягають до перевезення з вимкненими автогальмами, включаються до складу поїзда згідно з порядком, установленим Правилами технічної експлуатації залізниць України (далі - ПТЕ), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25.02.97 за N 50/1854.

8.1.7. Порядок підготовки і технічного обслуговування вагонів, що подаються під навантаження ВМ на станціях, на яких оглядачів вагонів немає, а також при виконанні здвоєних операцій встановлюється начальником залізниці для кожного пункту навантаження ВМ.

8.1.8. У разі перевезення ВМ у суцільнометалевому спеціалізованому вагоні відправника (одержувача), який має приміщення для провідників і військової варти (наряду), дозволяється їх проїзд у цьому вагоні незалежно від виду навантаженого в нього ВМ. Указане приміщення повинно бути обладнане пристроями опалення, у яких виключається викид іскор в атмосферу, а при електричному опаленні забезпечується автоматичне вимкнення приладів. Приміщення обладнується засобами пожежогасіння за нормами, установленими відправником (одержувачем). Конструкція приладів опалення і місце їх встановлення повинні погоджуватися з органами управління воєнізованої охорони і вагонного господарства. При цьому відмітка в перевізних документах про наявність у вагоні пічного опалення не робиться.

Відправник перед навантаженням ВМ зобов'язаний перевірити наявність і справність зазначених пристроїв і засобів.

Електрообладнання спеціалізованих вагонів для перевезення ВМ повинно бути вибухобезпечним.

Розташування військових варт і фахівців в інших вагонах, завантажених ВМ, не допускається. Для розміщення фахівців, військових варт і охорони відправника при таких перевезеннях залізницею в рахунок плану відправника надається критий вагон, по змозі з перехідною площадкою. Такі вагони повинні обладнуватися:

залізницею для розміщення військових варт Міноборони, МВС, СБУ - за нормами, установленими нормативними документами на залізниці;

відправником для розміщення фахівців або охорони відправника (одержувача).

Для розміщення охорони і фахівців можуть використовуватися вагони, що належать відправнику (одержувачу) і обладнані ним, або суцільнометалевий пасажирський вагон, обладнаний відправником (одержувачем).

8.2. Особливості при завантаженні, вивантаженні та перевантаженні ВМ

Навантаження (вивантаження) ВМ повинно здійснюватися тільки на залізничних під'їзних коліях, які належать відправникам (одержувачам) або орендовані ними, які мають склади й інші облаштування, що забезпечують своєчасне завантаження (вивантаження) зазначених вантажів та безпеку виконання таких робіт. Вимоги цього пункту не розповсюджуються на перевантаження ВМ на прикордонних станціях і станціях переходу залізниць колії 1520 мм і колії 1435 мм.

8.2.1. Навантаження і вивантаження ВМ, які належать Міноборони, МВС, СБУ та перевозяться у складі військових транспортів (крім вантажів за номерами ООН 0028, 0483, 0072, 0081, 0226, 0442, 0457, 0027, 0393, 0475, 0150, 0118, 0065, 0084, 0392, 0042, 0208, 0484, 0411, 0190, 0305, 0132 та вантажів, що мають найменування: продукт ТУ 84-754-86 (1.1D), суміші піротехнічні (1.1D), вибухові речовини типу амідин марки А, АПГ і суміші на їх основі (1.1D), рідкі вибухові речовини та суміші на їх основі типу ФК, ЛД-70), може провадитися у спеціально виділених місцях станцій згідно з підпунктом 5.5.4 "б" цих Правил.

Навантаження і вивантаження ВМ, які належать Міноборони та перевозяться у складі військових ешелонів, за винятком вищезазначених вантажів, можуть проводитися на місцях завантаження та вивантаження військових ешелонів.

Загальні вимоги до місць та механізмів для навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ наведено в додатку 16 до цих Правил.

8.2.2. Навантаження і вивантаження вагонів з ВМ на під'їзних коліях підприємств, установ, організацій, а також у спеціально виділених місцях станцій провадиться цілодобово силами і засобами відправника (одержувача) відповідно до вимог, наведених у підпункті 8.2.1 цих Правил.

8.2.3. Навантаження і вивантаження ВМ повинно провадитися під керівництвом спеціально виділеного відповідального представника відправника або одержувача в присутності представника пожежної охорони.

Представник відправника або одержувача забезпечує організацію завезення і вивезення ВМ із спеціально виділених місць станцій; правильність навантаження, розміщення і кріплення ВМ у вагонах відповідно до правил розміщення і кріплення вантажів, а також правильність спеціального укриття ВМ на відкритому рухомому складі; виконання умов сумісного навантаження ВМ і дотримання заходів безпеки при вантажних роботах; охорону ВМ до моменту передачі навантаженого вагона залізниці або з моменту приймання від залізниці вагона, який прибув під вивантаження.

При навантаженні і вивантаженні на спеціально виділених місцях станцій вагонів з ВМ, які належать Міноборони, МВС, СБУ, відправники (одержувачі) до початку робіт зобов'язані повідомити начальнику станції прізвище і посаду особи, відповідальної за забезпечення безпеки проведення робіт.

8.2.4. Відправник зобов'язаний завчасно підготувати до перевезення ВМ спеціальне обладнання вагонів, а також матеріали для кріплення ВМ у вагонах (дошки, стояки і перегородки, щити, м'який підстилковий матеріал, войлок, брезент, крафт-папір, клей тощо).

8.2.5. Перед навантаженням ВМ усі вантажні одиниці повинні ретельно оглядатися відправником щодо правильності пакування, якості тари, наявності марковання, маси вантажу, цілісності пломб.

Усі виявлені дефекти і несправності, а також пошкодження тари в процесі навантаження, вивантаження повинні бути усунені в спеціально відведених місцях у найкоротший термін.

Якщо при навантаженні ВМ виявляться вантажні одиниці з дефектами, які неможливо усунути, а також у разі розсипу, розливу вони повинні бути терміново вивезені відправником з території станції відповідно до вимог аварійної картки на ВМ.

8.2.6. Завезення ВМ до місця навантаження провадиться у терміни, установлені начальником станції (його заступником або іншим працівником, уповноваженим начальником станції).

До завезення ВМ на станцію відповідальний представник відправника повинен одержати від начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції) підтвердження про можливість і точний час завезення ВМ на станцію.

Таке підтвердження начальником станції може бути надане за умови обов'язкового забезпечення вагонами для всієї партії вантажу, наміченої до відправки.

Завезення вантажу на станцію раніше вказаного часу забороняється.

До завезення ВМ до місця навантаження відправник зобов'язаний заздалегідь доставити необхідні інструменти та матеріали для навантаження, а також засоби для ліквідації наслідків у разі пошкодження вантажних одиниць або виникнення аварійних ситуацій.

При завезенні ВМ на станцію частинами одночасно з першою партією вантажу повинні прибути також робітники-вантажники (військова команда).

8.2.7. Після навантаження ВМ міцно закріплюються у вагоні відповідно до правил розміщення та кріплення вантажів.

Схеми розміщення і кріплення ВМ повинні враховувати такі загальні положення:

а) вантажні одиниці розміщують рівномірно по всій поверхні підлоги, щільно одне до одного;

б) ящики розміщують кришками догори, бочки встановлюються пробками догори;

в) боєприпаси укладають у вагоні поздовжньою віссю поперек вагона; боєприпаси, які за своїми габаритами не можуть бути укладені поздовжньою віссю поперек, - укладаються поздовжньою віссю вздовж вагона;

г) місця з найбільш чутливими до механічних впливів вантажами повинні розташовуватися так, щоб їх можна було завантажити в останню і вивантажити в першу чергу;

ґ) забезпечується максимальне використання місткості і вантажопідйомності вагона, якщо немає обмежень у нормативній документації;

д) при змішаному перевезенні ВМ з використанням поромних переправ двері в критих вагонах на висоту штабелів повинні огороджуватися дерев'яними щитами.

За наявності в технічній документації на ВМ особливих указівок щодо кількості і способу розміщення ВМ при розробці схем необхідно керуватися цими вказівками.

Особливу увагу належить звертати на надійність кріплення верхніх рядів ВМ, щоб уникнути зрушення, падіння окремих місць при перевезенні, а також на міцність кріплення ВМ, які перевозяться на відкритому рухомому складі. Кріплення ВМ у вагоні провадиться обережно, за допомогою інструментів, які не дають іскор при роботі (латунних, мідних, бронзових тощо); не допускаються поштовхи, удари і тиск на тару.

8.2.8. Після завантаження двері вагонів щільно зачиняються, дверні накладки фіксуються або закріплюються з накладанням пломби (ЗПП) відправника.

Вагон може бути опломбований тільки після того, як відповідальний представник відправника переконається в тому, що навантаження проведено правильно та надійно закріплено відповідно до правил розміщення та кріплення вантажів. При завантаженні, вивантаженні, накладанні чи знятті пломб (ЗПП) обов'язкова присутність фахівця, який супроводжує транспорт, якщо таке супроводження передбачено Правилами.

8.2.9. Про прибуття ВМ на станцію призначення, а також про подачу вагонів з ВМ на під'їзні колії або в спеціально виділені місця станція призначення негайно повідомляє одержувача згідно з порядком, установленим начальником станції.

Одержувач повинен прийняти вагони з ВМ не пізніше ніж через 2 години з моменту прибуття їх на станцію.

Про прибуття вагонів з ВМ, які належать Міноборони, і про їх подачу під вивантаження начальник станції за встановленим порядком повинен довести до відома ЗКУ, а щодо вантажів МВС і СБУ - ВСП МВС.

8.2.10. Одержувач повинен:

а) мати постійний зв'язок з начальником або відповідними працівниками станції щодо вантажів Міноборони, МВС і СБУ - із ЗКУ і ВСП МВС, знати відповідно кількість ВМ, що надходять на його адресу, завчасно підготувати місце і засоби для вивантаження і призначити відповідального за приймання ВМ;

б) до моменту подачі вагонів під вивантаження направити працівників-вантажників (військову команду) з відповідальним представником одержувача, які повинні забезпечити їхню охорону та вивантаження ВМ у встановлені терміни;

в) вивезти ВМ із станції протягом 12 годин з моменту подачі вагонів під вивантаження;

г) при частковому вивантаженні частина ВМ, що залишилася, повинна надійно закріплюватися від розвалу щитами і розпірними брусками відповідно до вимог правил розміщення та кріплення вантажів.

8.2.11. Начальник станції, а щодо вантажів Міноборони - ЗКУ, має стежити за своєчасним завантаженням, вивантаженням і вивезенням ВМ.

8.2.12. Кількість вагонів, які подаються під завантаження або вивантаження у спеціально виділені місця станцій, не повинна перевищувати фронту завантаження (вивантаження). Решта вагонів з ВМ із складу транспорту залишається на коліях, спеціально виділених для їх стоянки з урахуванням вимог згідно з пунктом 1 додатка 16 цих Правил.

Якщо колійний розвиток станції допускає можливість проведення вказаних робіт у двох і більше пунктах, то вивантаження або перевантаження може провадитися одночасно за умови розміщення цих пунктів один від одного на відстані не менше 125 м.

8.2.13. При перевантаженні ВМ з вагонів однієї ширини колії у вагони іншої ширини колії дозволяється перевантажувати одночасно весь транспорт (групу вагонів) на одному перевантажувальному місці за умови проведення цих робіт на спеціальних коліях, віддалених від житлових будівель, станційних приміщень та інших споруд, а також від головних і станційних колій на відстань не менше 200 м. Такі перевантаження ВМ провадяться відправниками (одержувачами).

До вантажних робіт допускаються спеціально навчені особи - представники відправника (одержувача), які пройшли медичний огляд.

Перед початком завантаження, вивантаження працівники, призначені для цього, повинні пройти попередньо інструктаж і перевірку знань щодо Правил безпеки при перебуванні на залізничних коліях.

При проведенні вантажних робіт повинні виконуватися умови і заходи пожежної безпеки.

8.3. Формування поїздів і маневрова робота з вагонами, завантаженими вибуховими речовинами та виробами

8.3.1. ВМ перевозяться у вантажних поїздах одиничними вагонами, групами вагонів і маршрутами з постановкою відповідного прикриття, формування яких провадиться у межах норм за масою і довжиною, передбачених графіком руху поїздів. Дозволяється включати вагони з ВМ у великовагові поїзди.

ВМ за номерами ООН 0072, 0226, 0475, 0150 та вантажі: Продукт ТУ 84-754-86 (1.1D), ракети на твердому паливі, двигуни на твердому паливі та інші енергетичні установки з паливом (1.3G), ракети, що містять заряди твердого палива та компоненти рідкого палива (1.3J), ракети, заправлені рідким паливом (1.3J), вибухові речовини типу амідин марки А, АПГ та суміші на їх основі (1.1D) повинні перевозитися тільки спеціальними поїздами. Порядок пропуску спеціальних поїздів установлюється Укрзалізницею.

Між сортувальними і дільничними станціями вагони з ВМ можуть перевозитися усіма вантажними поїздами відповідно до плану формування. Такі вагони з проміжних станцій на найближчі дільничні чи сортувальні станції і у зворотному напрямку можуть перевозитися зі збірними, вивізними поїздами або диспетчерськими локомотивами, а між станціями вузла і передвузловими станціями - передавальними і вивізними поїздами.

Збірний поїзд, до якого включені вагони з ВМ, повинен обслуговуватися складацькою бригадою.

Забороняється перевезення ВМ у поїздах:

пасажирських і поштово-багажних (крім перевезень табельної зброї і боєприпасів до неї, військових варт і команд Міноборони, МВС, Служби безпеки України і нарядів воєнізованої охорони залізниць);

(абзац шостий підпункту 8.3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.11.2009 р. N 1135)

людських, а також які мають у складі (крім військових ешелонів) окремі вагони з людьми (крім вагонів, зайнятих особовим складом ешелону);

з'єднаних;

з негабаритними вантажами верхнього третього, нижнього третього і більших ступенів, бокового четвертого і більших ступенів негабаритності;

тих, що перевищують довжину, установлену графіком руху;

які обслуговуються машиністами в одну особу.

Крім цього, забороняється ставити вагони з ВМ з номерами ООН 0483, 0072, 0226, 0442, 0457, 0393, 0475, 0150, 0118, 0065, 0084, 0392, 0042, 0208, 0484, 0411, 0190, Продукт ТУ 84-754-86 (1.1D), а також вибухові речовини типу амідин марок А, АПГ та суміші на їх основі (1.1D), рідкі вибухові речовини та суміші на їх основі типу ФК, ЛД-70 у поїзди, що мають у своєму складі вагони з вантажами 2 класу небезпеки (гази), 3 класу небезпеки (легкозаймисті рідини), 4.1, 4.2, 4.3 класів небезпеки (легкозаймисті, самозаймисті тверді речовини та речовини, що виділяють займисті гази при взаємодії з водою), 5.1 та 5.2 класів небезпеки (речовини, що окиснюють та органічні переоксиди), 6.1 класу (токсичні речовини).

Не допускається постановка вагонів з ВМ у поїзди ближніх призначень, якщо за планом формування для відправлення цих вагонів передбачені більш дальні поїзди.

Чергові по дирекції, старші диспетчери служби перевезень, станційні і маневрові диспетчери при плануванні поїзної роботи повинні спеціально розглядати можливість першочергового відправлення вагонів з ВМ, які прибувають на станцію, меншою кількістю поїздів.

За окремими напрямками перевезення ВМ можуть здійснюватися узгодженими поїздами. Зазначені поїзди включаються до графіка руху при перевезенні однією залізницею - начальником залізниці, двома і більше залізницями - Головним управлінням перевезень Укрзалізниці за погодженням із залізницями, які беруть участь у перевезенні.

8.3.2. Вагони з ВМ, які підлягають супроводженню нарядами воєнізованої охорони залізниць, ставляться у поїзд однією групою, при цьому вагони одного призначення не повинні роз'єднуватися при перевезенні. Наряд охорони повинен перебувати від вагона, що охороняється, або групи вагонів не далі п'яти вагонів.

Для проїзду наряду охорони може використовуватися перехідна площадка, спеціально виділений і обладнаний вагон або неробоча кабіна локомотива поїзда. В останньому випадку стрілець повинен бути попередньо проінструктований машиністом цього локомотива про порядок проїзду на локомотиві.

8.3.3. Вагони з ВМ, які підлягають перевезенню з вимкненими автогальмами, ставляться в поїзд згідно з порядком, установленим ПТЕ, Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (далі - Інструкція з руху поїздів), затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 N 507.

Перевезення таких вантажів військовим транспортом (групами вагонів), що охороняється вартами Міноборони, МВС, СБУ, провадиться з постановкою їх у поїзди групами, при цьому між групами дозволяється ставити не більше одного вагона, який не належить до транспорту.

Вагони з ВМ, що перевозяться у супроводі фахівців або військових варт відправника (одержувача), ставляться у поїзд однією групою. Прикриття цих вагонів один від одного або від інших вагонів поїзда може здійснюватися вагонами з безпечними вантажами або порожніми вагонами і цистернами. Вагонами прикриття відправники забезпечуються за умови оплати кожного порожнього вагона залізниці.

(абзац третій підпункту 8.3.3 пункту 8.3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 05.11.2014 р. N 565)

У разі перевезення вагонів від місця навантаження до місця призначення з прикриттям один від одного порожніми вагонами номери порожніх вагонів уносяться в накладну з оплатою перевезення порожніх вагонів відправником (одержувачем).

При незгоді відправника з використанням для прикриття порожніх вагонів і відповідною оплатою тарифу вагони з ВМ залишаються на під'їзній колії до накопичення на станції навантажених вагонів, які можуть бути використані для прикриття вагонів з ВМ.

8.3.4. У поїзди, у яких перевозиться військовий транспорт з ВМ, можуть ставитися вагони з ВМ, які не належать до зазначеного транспорту.

Секції спеціального рухомого складу і транспорт, сформовані за визначеними технологічними схемами (зчепами), передбаченими нормативно-технічною документацією на ВМ, роз'єднувати при перевезенні без дозволу фахівців або начальника військової варти, які їх супроводжують, забороняється.

Необхідність прикриття між вагонами для проїзду фахівців і варти та вагонами з ВМ у складі таких секцій і зчепів визначається відправником на підставі нормативної документації. Постановка такого прикриття у рефрижераторних секціях і зчепах, якщо це передбачено нормативною документацією, не вимагається. У цьому разі у накладній проставляється відмітка "Секція. Не роз'єднувати".

(абзац третій пункту 8.3.4 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

8.3.5. Платформи і напіввагони з автомашинами, автопоїздами, автоцистернами та іншими спеціальними ємностями, а також відкритими бронетранспортерами, у які навантажені ВМ, що належать ешелону, при перевезенні у поїзді повинні мати прикриття.

Платформи і напіввагони з танками, самохідними артилерійськими установками, артилерійськими тягачами і критими бронетранспортерами, обладнаними боєкомплектами, які належать ешелону, можуть перевозитися у поїзді без прикриття.

Вагони з провідниками, фахівцями, вартами (нарядами) охорони, виділеними для супроводження і охорони вантажів, можуть ставитися у поїзд як у передній частині, так і за вагонами з ВМ.

Вагони з легкозаймистими рідинами, які входять до військових транспортів, на станції формування ставляться у поїзд за вагонами з ВМ (рахуючи від голови поїзда).

8.3.6. Вагони з ВМ за наявності у перевізних документах відмітки "Прикриття" при постановці в поїзди і проведенні маневрової роботи повинні мати прикриття не менше мінімальних норм, наведених у таблиці 7.

(абзац перший пункту 8.3.6 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

Порожні або навантажені платформи (у тому числі зазначені в таблиці 7), а також транспортери можуть використовуватися для прикриття з постановкою не ближче другого вагона від вагонів з ВМ.

Таблиця 7. Мінімальні норми прикриття в поїздах і при маневрах для вагонів, завантажених вантажами 1 класу небезпеки

Умови, за яких вимагається прикриття 

Число вагонів прикриття 

для ВМ з номерами ООН, вказаними в підпункті 5.6.5 б 

для інших ВМ 

Від ведучого локомотива: 

  

  

усіх критих спеціалізованих вагонів з ВМ (незалежно від виду тяги і палива) 

платформ і напіввагонів з ВМ від: 

  

  

паровоза на твердому паливі; 

інших видів локомотивів 

Від хвоста поїзда із врахуванням останнього вагона, в тому числі при підштовхуванні 

Від вагонів, зайнятих особовим складом ешелона 

Від рухомого складу (вагонів, локомотивів у недіючому стані, кранів та інших механізмів на залізничному ходу) з провідниками, спеціально виділеними працівниками для супроводження вантажів, вартами, нарядами охорони 

Від вагонів з небезпечними вантажами (крім вагонів з небезпечними вантажами класів 2, 3, 4, 5 і 6.1) 

Від вагонів із небезпечними вантажами класів 2, 3, 4, 5 і 6.1 

Забороняється 

Від порожніх цистерн, призначених для перевезення небезпечних вантажів 

Від вагонів з ВМ з номерами ООН, зазначеними в підпункті 5.6.5 б цих Правил 

Від вагонів з іншими ВМ 

Від платформ і напіввагонів з лісоматеріалами, стальними і залізобетонними балками, рейками, трубами та іншими вантажами, навантаженими з виходом за межі кінцевої балки і транспортерів 

Від паровоза на твердому паливі, тепловоза (паровоза) при маневрах і при подачі вагонів з ВМ на під'їзні колії 

(таблиця 7 підпункту 8.3.6 пункту 8.3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

8.3.7. У військових ешелонах допускається сумісне перевезення ВМ з іншими небезпечними вантажами, які належать до ешелону, з постановкою між ними прикриття - не менше одного вагона, яке повинно задовольняти вимоги, зазначені в підпунктах 8.3.3 і 8.3.6 цих Правил.

8.3.8. Маневровий локомотив, який подається на станцію для проведення маневрової роботи з вагонами, завантаженими ВМ, обов'язково повинен обладнуватися радіозв'язком, а складач поїздів - мати справну портативну радіостанцію.

8.3.9. Черговий по станції, маневровий диспетчер або черговий по гірці, за необхідності проведення маневрів з вагонами, завантаженими ВМ, мають повідомити про це складача поїздів, а останній - свого помічника і машиніста локомотива порядком і засобами, встановленими місцевою інструкцією про порядок роботи з вагонами, завантаженими ВМ (далі - місцева інструкція).

Якщо в перевізних документах на вагони з ВМ або на вагони із складу військового транспорту є відмітка "З гірки не спускати", то маневри з ними повинні провадитися осаджуванням або "зйомом" локомотивом з сторони підгіркового парку з дотриманням норм прикриття з особливою обережністю, без поштовхів і різких зупинок. Швидкість з'єднання вагонів з ВМ при їх зчепленні з іншими вагонами або з локомотивом не повинна перевищувати 3 км/год. Пропуск цих вагонів через сортувальну гірку повинен виконуватися тільки з локомотивом.

(абзац другий пункту 8.3.9 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

Після постановки на сортувальні колії ці вагони повинні негайно огороджуватися з сторони гірки або маневрової витяжки двома охоронними гальмовими "башмаками", які укладаються на обидві рейки через 25 м один від одного таким чином, щоб загальна відстань від огороджуваних вагонів з ВМ до гальмового "башмака", який розміщений першим від сортувального пристрою, була не менше 50 м.

Наступні відчепи, що прямують на ці колії, повинні бути зупинені до місця розміщення охоронних гальмових "башмаків" з накопиченням групи, яка складається не менше ніж з 10 вагонів. Нормальний режим розпуску вагонів або їх спрямування при маневрах поштовхами на такі колії може відновлюватися тільки в тому випадку, якщо вагони з ВМ (або вагони транспорту) прикриті цією групою вагонів, попередньо з'єднаною з ними. Якщо відстань від вагонів з ВМ або вагонів транспорту до кінця паркової гальмівної позиції з боку гірки або витяжки менше 50 м, то наступні відчепи на ці колії повинні направлятися тільки за допомогою осаджування.

8.3.10. Вагони з ВМ, що не мають у перевізних документах відмітки " З гірки не спускати", допускаються до розпуску із сортувальних гірок і проведення маневрів поштовхами. Швидкість співудару таких вагонів при зчепленні з іншими вагонами не повинна перевищувати 5 км/год.

(абзац перший пункту 8.3.10 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

У процесі розпуску черговий по гірці (оператор розпорядчого поста) або гірковий складач повинен інформувати операторів виконавчих постів, регулювальників швидкості руху вагонів, чергових стрілочних постів про відчепи з вагонами, завантаженими ВМ. Усі працівники, які беруть участь у розпуску з гірки таких відчепів, а також при розпуску будь-якого відчепу на колії, де є вагони з ВМ, повинні бути пильними і забезпечувати безпеку розпуску та збереження рухомого складу.

Швидкість насування, а також сила гальмування на гальмових позиціях повинні регулюватися з урахуванням створення необхідних інтервалів між відчепами і додержанням установлених швидкостей при співударі цих вагонів з іншими. Такий же самий порядок і заходи безпеки повинні додержуватися із зазначеними вагонами і при проведенні маневрів поштовхами.

8.3.11. Перед початком проведення маневрів з вагонами, завантаженими ВМ, фахівці і варти, які супроводжують вантаж, а також начальник варти і стрілець воєнізованої охорони залізниці повинні попереджуватися працівником станції про наступні маневри згідно з місцевою інструкцією про порядок роботи з вагонами, завантаженими ВМ.

8.3.12. Не допускається передача машиністом керування локомотивом помічнику машиніста при проведенні маневрів з вагонами, завантаженими ВМ.

8.3.13. Місця стоянки, порядок закріплення і огородження вагонів з ВМ поза поїздами, крім випадків перебування їх під накопиченням на сортувальних коліях, установлюються технічно-розпорядчим актом станції (далі - ТРА станції) відповідно до вимог Інструкції з руху поїздів, Інструкції з сигналізації на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 08.07.95 N 259, та місцевої інструкції.

Вагони з нарядом охорони або фахівцями відправника (одержувача) ставляться на ту або суміжну колію на відстані не більше 50 м від вагонів з ВМ. Закріплення вагонів на станційних і навантажувально-розвантажувальних коліях провадиться у порядку і за нормами, установленими ТРА станції.

8.3.14. Подача, забирання вагонів з ВМ на під'їзних коліях провадиться, як правило, тепловозами або паровозами на рідкому паливі.

У разі подачі, забирання вагонів паровозами на твердому паливі, локомотиви повинні бути обладнані іскрогасильними пристроями і при виконанні цих робіт повинні здійснюватися заходи пожежної безпеки.

(абзац другий підпункту 8.3.14 пункту 8.3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

Перед подачею вагонів під навантаження ВМ маневровий диспетчер (черговий по станції) у порядку, установленому місцевою інструкцією про порядок роботи з вагонами, завантаженими ВМ, повинен переконатися в тому, що вагони оглянуті і визнані придатними у технічному плані для перевезення таких вантажів.

Вагони з ВМ при подачі (забиранні) на під'їзні колії підприємств і організацій повинні мати прикриття згідно з нормами, установленими у підпункті 8.3.6 цих Правил.

У інструкціях про порядок обслуговування та організацію руху на під'їзних коліях, на яких провадиться робота з вагонами, завантаженими ВМ, повинні визначатися маршрути подачі і забирання таких вагонів, швидкість руху маневрового состава з ними, порядок слідування через переїзди і порядок охорони маршрутів, а також інші заходи, необхідні для забезпечення безпеки залежно від місцевих умов.

(абзац п'ятий підпункту 8.3.14 пункту 8.3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

8.3.15. У натурному листі на поїзд, у складі якого є вагони з ВМ, оператор станційного технологічного центру або черговий по станції у графі "Особливі відмітки" проти номера кожного вагона з таким вантажем на підставі перевізних документів має зробити відмітки, встановлені Інструкцією зі складання натурного листа поїзда форми ДУ-1.

8.3.16. Забороняється робити на вагонах з ВМ будь-які помітки і написи крейдою про станції навантаження і вивантаження, а також про характер вантажу.

8.3.17. На всіх сортувальних і дільничних станціях, станціях навантаження, вивантаження, перевантаження, перестановки вагонів з однієї колії на іншу, а також на інших станціях за переліком, установленим начальником залізниці, на додаток до ТРА станції повинна розроблятися місцева інструкція про порядок роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами класу 1, затверджена начальником залізниці з урахуванням місцевих умов.

У цій інструкції повинні бути висвітлені такі питання:

порядок повідомлення працівників станцій, пунктів технічного обслуговування і комерційного огляду вагонів, локомотивних депо, підрозділів воєнізованої охорони залізниці, спеціалістів, варт, нарядів охорони і команд, які супроводжують і охороняють вантажі, про приймання і відправлення поїздів, проведення маневрів та інших операцій з вагонами, завантаженими ВМ;

порядок приймання, пропуску, підготовки і відправлення поїздів, а також проведення маневрової роботи з вагонами, завантаженими ВМ;

порядок документування видачі на маневри локомотивів із справними іскрогасильниками та іскровловлювальними засобами;

порядок вимикання автогальм при проведенні маневрової роботи;

порядок виконання операцій з технічного обслуговування і комерційного огляду поїздів і вагонів, завантажених ВМ;

порядок обліку перебування на станції вагонів з ВМ та їх ідентифікування, при необхідності, з аварійними картками;

заходи безпеки в разі несприятливих погодних умов і ускладнення у роботі (туман, заметіль, злива, ураганний вітер, замети, відмова технічних засобів тощо);

порядок передавання інформації працівникам станції при виникненні аварійних ситуацій та їх дії у цій ситуації;

позначення вагонів з ВМ у нормативних документах та марковання транспортних засобів знаками-табло небезпеки;

подавання команд при проведенні маневрової роботи та інші необхідні відомості;

порядок виконання маневрової роботи з вагонами з ВМ на сортувальних гірках у разі дозволу або заборони розпуску з гірок;

місце відстою вагонів з ВМ, які перебувають поза поїздами або під накопиченням;

порядок видачі письмових нарядів на проведення робіт з ВМ;

виконання вимог охорони праці в разі перелічених робіт;

виконання інших місцевих особливостей, які установлюються залізницями.

8.3.18. Щодо не вказаних у цих Правилах питань формування поїздів і маневрової роботи потрібно керуватися ПТЕ, Інструкцією з руху поїздів та іншими нормативними документами.

8.4. Прямування поїздів, у складі яких є вагони з ВМ

8.4.1. Поїзди, до складу яких включені вагони з ВМ, на всьому шляху повинні перебувати під постійним контролем поїзного диспетчера, чергових по станції, а поїзди з вантажами Міноборони, МВС, СБУ - також ЗКУ, ВСП МВС, які мають вживати заходів щодо забазпечення своєчасного і безпечного прямування таких поїздів.

Про всі затримки й аварійні ситуації з такими поїздами поїзний диспетчер повинен повідомляти чергового по дирекції залізничних перевезень і разом з ним негайно вживати заходів до якнайшвидшої ліквідації наслідків і просування затриманих поїздів.

Черговий по дирекції залізничних перевезень повідомляє про те, що трапилося, начальника дирекції, змінного заступника начальника оперативно-розпорядчого відділу служби перевезень залізниці, ЗКУ і ВСП МВС (щодо вантажів Міноборони, МВС, СБУ).

8.4.2. При подачі під поїзди з ВМ локомотивів на твердому паливі черговий по депо провадить особливо ретельну перевірку справності іскрогасильних приладів, а також наявність засобів пожежогасіння, про що робиться відмітка у журналі форми ТУ-152.

8.4.3. Машиніст поїзного локомотива після одержання перевізних документів до відправлення поїзда із станції повинен переконатися за натурним листом про наявність і розміщення вагонів з ВМ у складі поїзда. При супроводі поїзда складачем поїздів він повинен повідомити машиніста про наявність таких вагонів у поїзді за даними натурного листа.

Про наявність вагонів з ВМ у складі поїзда черговий по станції формування (підготовки до відправлення) поїзда повинен завчасно повідомити поїзного диспетчера.

8.4.4. За наявності в поїзді вагонів з ВМ до номера поїзда додаються букви "ВМ". Номер поїзда з указаними буквами повинен проставлятися у журналі руху поїздів, на графіку виконаного руху у поїзного диспетчера, у письмових дозволах та попередженнях, які видаються машиністу локомотива, у натурних листах та інших документах, пов'язаних з прийманням та відправленням поїздів.

При передачі повідомлень на сусідню станцію поїзному диспетчеру про такі поїзди черговий по станції повинен також назвати номер поїзда з додаванням слів "з вибуховим матеріалом".

8.4.5. Перед відправленням з дільничних і сортувальних станцій поїзда, у складі якого є вагони з ВМ, поїзний диспетчер повинен повідомити про це станції на шляху прямування і диспетчерів сусідніх диспетчерських дільниць реєстрованим диспетчерським наказом.

8.4.6. Про очікуване прибуття поїзда черговий по станції повинен повідомити працівників пункту технічного обслуговування, комерційного огляду, воєнізованої охорони залізниці та інших працівників, на яких покладається обробка поїзда і вагонів з ВМ під час перебування поїзда на станції згідно з порядком, передбаченим у підпункті 8.3.17 цих Правил.

Забороняється передавати повідомлення про поїзди і вагони з ВМ особам, які не беруть участі в обслуговуванні таких вагонів і поїздів.

8.4.7. Поїзди, у складі яких є вагони з ВМ, повинні прийматися на спеціально виділені колії, зазначені у ТРА станції.

8.4.8. Не допускається залишати поїзди з ВМ без локомотивів на проміжних станціях. У виняткових випадках поїзди з ВМ дозволяється тимчасово залишати на проміжній станції без локомотива за рішенням начальника дирекції залізничних перевезень (начальника залізниці), який має вжити необхідних заходів до прискорення відправлення його за призначенням. За наявності в поїзді вагонів з ВМ, які належать Міноборони, можливість залишення його без локомотива на проміжній станції повинна погоджуватися з ЗКУ, а за наявності вагонів з ВМ, які належать МВС і СБУ, - з ВСП МВС.

У разі наявності вагонів з ВМ, які належать іншим міністерствам, відомствам, організаціям, що охороняються вартами внутрішніх військ МВС, погодження провадиться з ВСП МВС.

У разі наявності в поїзді ВМ, що охороняються воєнізованою охороною залізниці, поїзний диспетчер повідомляє про це начальника найближчого підрозділу (варти) воєнізованої охорони, на дільниці якого розміщена станція.

8.4.9. Порядок пропуску транзитних поїздів, у яких є вагони з ВМ, в обхід важливих залізничних вузлів, які мають такі обходи, встановлюється Укрзалізницею.

8.4.10. Першочергові заходи і порядок дії при ліквідації аварійних ситуацій з ВМ у процесі перевезення їх залізницями встановлюються Правилами безпеки.

8.5. Технічне обслуговування, усунення несправностей та ремонт вагонів з ВМ на шляху прямування

8.5.1. У разі пред'явлення до технічного обслуговування поїздів (вагонів) з ВМ повинні виконуватися вимоги місцевої інструкції, передбаченої у підпункті 8.3.17 цих Правил.

Працівники пункту технічного обслуговування не повинні розпочинати будь-який ремонт вагонів у складі поїздів з ВМ до одержання даних про номери вагонів з такими вантажами і одержання дозволу від начальника варти (наряду), що супроводжує вантаж.

Облік пред'явлених до технічного обслуговування поїздів (вагонів) з ВМ провадиться за окремою книгою ВУ-14. Про результати огляду цих поїздів (вагонів) працівники пункту технічного обслуговування повинні зробити в указаній книзі відповідні помітки і засвідчити їх своїм підписом.

8.5.2. Роз'єднання вагонів в ешелонах (транспорті) на шляху перевезення не дозволяється.

У разі виявлення зміщення або порушення кріплення вантажу, інших комерційних або технічних несправностей вагонів (у тому числі вагонів з ВМ) ешелон (транспорт) затримується для їх усунення або заміни несправних вагонів на справні. Залежно від характеру несправностей, умов і обсягів робіт вони можуть провадитися з відчепленням вагонів і подальшою подачею на окремі спеціалізовані з цією метою колії або без відчеплення від поїзда.

8.5.3. Про випадок затримки ешелону (транспорту) черговий по станції (начальник станції) повинен повідомити чергового по дирекції залізничних перевезень, а останній - ЗКУ або ВСП МВС.

8.5.4. Перевантаження вантажу, що перевозиться в ешелоні, з несправних вагонів у справні провадиться особовим складом ешелону, а вантажу, що перевозиться у складі військового транспорту, за винятком вагонів, що входять до складу секцій спеціального рухомого складу (схем), - силами і засобами залізниці під керівництвом і в присутності фахівця, який супроводжує військовий транспорт, а за його відсутності - під керівництвом і в присутності фахівця, викликаного ЗКУ, а вантажів МВС і СБУ - ВСП МВС або начальником станції.

(абзац перший підпункту 8.5.4 пункту 8.5 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 21.03.2012 р. N 177)

Перевантаження провадиться у присутності відповідального представника залізничної станції, уповноваженого наказом начальника станції.

Фахівці мають проінструктувати причетних працівників залізниці щодо Правил проведення робіт з вивантаження, навантаження (перевантаження) і кріплення ВМ, а також про заходи особистої безпеки в разі виконання цих робіт.

Відправник (одержувач), одержавши повідомлення від начальника станції, ЗКУ, а щодо вантажів МВС і СБУ - від ВСП МВС, зобов'язаний забезпечити негайний виїзд зазначеного фахівця.

8.5.5. Начальники гарнізонів мають за заявками ЗКУ, начальників станцій виділяти фахівців і, у разі потреби, виділяти особовий склад розташованих поблизу військових частин для виконання вантажних робіт, забезпечивши їх відповідними грошовими коштами, ураховуючи проїзд, незалежно від виділеного ліміту на зазначені цілі. За вантажами МВС і Служби безпеки командири військових частин відповідно МВС і СБУ виділяють фахівців і особовий склад за заявками ВСП МВС.

8.5.6. Секції спеціального рухомого складу для перевезення ВМ, а також криті вагони, платформи та інші вагони, сформовані за визначеними технологічними схемами, роз'єднувати при перевезенні без дозволу фахівців, які супроводжують вантаж, або начальника військової варти забороняється. У разі пред'явлення до перевезення ВМ у таких секціях (схемах) відправник у накладній повинен поставити відмітку згідно з підпунктом 8.3.4 цих Правил.

(абзац перший пункту 8.5.6 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

У разі необхідності відчіпного ремонту вагонів, які входять до складу секцій спеціального рухомого складу для перевезення ВМ, а також спеціально сформованих схем такі вагони можуть бути відчеплені від секції (схеми) і подані на ремонтні колії тільки з дозволу і під наглядом фахівця, начальника варти, які супроводжують вантаж. У цьому разі весь склад секції (схеми), у якій виявлений вагон, який потребує відчепного ремонту, затримується.

Відремонтовані вагони повинні включатися у відповідне місце секції (схеми). Якщо порожній вагон секції (схеми) через технічну несправність не може прямувати до станції призначення, за заявкою фахівців або начальника варти, які супроводжують вантаж, він може бути відчеплений від секції (схеми) і відправлений за новим призначенням з відповідним оформленням перевізних документів.

У всіх зазначених випадках затримані вагони військового транспорту, секції спеціального рухомого складу (схеми), а також групи вагонів з ВМ у супроводі воєнізованої охорони залізниці, військової варти або фахівців відправника (одержувача) установлюються на колії, передбачені ТРА станції для стоянки вагонів з ВМ, відповідно до вимог Інструкції з руху поїздів.

8.5.7. Відчеплення на станціях окремих вагонів з ВМ з технічними і комерційними несправностями від груп вагонів, які охороняються воєнізованою охороною залізниці, допускається тільки в разі, коли забезпечується охорона відчеплених вагонів. Начальник станції повинен викликати додатковий наряд воєнізованої охорони і після його прибуття відправити справні вагони відчепленої групи за призначенням.

8.5.8. Після закінчення ремонту або перевантаження вантажу вагони включаються у поїзди затриманого ешелону і відправляються за призначенням.

8.5.9. Коли перевантаження вантажу неможливе, а ремонт несправних вагонів може викликати тривалу затримку ешелону, групи вагонів, ці вагони за погодженням із ЗКУ або начальником ешелону ВСП МВС відчіплюються від ешелону і після ремонту направляються за місцем призначення найближчим поїздом.

Для охорони відчеплених вагонів начальник ешелону призначає з особового складу варту, яку забезпечує всім необхідним за відповідними діючими нормами, а залізниця для його розміщення надає обладнаний критий вагон.

Військовий транспорт або ешелон, який прямує тільки під охороною варти, у цьому разі затримується у повному складі.

8.5.10. Можливість і засоби ремонту кузова вагона з ВМ, який супроводжується фахівцями відправника (одержувача), визначається цими фахівцями, про що вони повинні письмово повідомити керівника робіт з ремонту вагонів.

8.5.11. У разі необхідності заміни колісних пар і викочування візків у навантаженого вагона повинно забезпечуватися плавне піднімання кузова вагона, а при підніманні одного боку вагона висота піднімання, вимірювана біля буферного бруса, не повинна перевищувати 650 мм від початкового положення.

8.5.12. Технічне обслуговування, усунення несправностей і ремонт вагонів з ВМ повинні провадитися з додержанням умов і заходів пожежної безпеки.

8.6. Особливості перевезення ВМ у військових ешелонах та транспортах

8.6.1. Рід рухомого складу для перевезення ВМ у складі військового ешелону (транспорту) установлюється військовою частиною - відправником.

ВМ та інші небезпечні вантажі у складі військових ешелонів можуть перевозитися на відкритому рухомому складі у танках, самохідних артилерійських установках, артилерійських тягачах, бронетранспортерах, автоцистернах, спеціальних контейнерах і ємностях, у кузовах автомашин і гальмівних причіпах, а також в автопоїздах на транспортних візках і напівпричепах при розміщенні всього автопоїзда на одній одиниці рухомого складу.

Перевезення зазначених вантажів в окремих вагонах, у кузовах автомашин і гальмівних причіпах, автопоїздах на транспортних візках і напівпричепах допускається за умови упакування вантажів відповідно до вимог технічної документації на вантаж.

Розміщення озброєння, військової техніки і транспортних машин з ВМ або іншими небезпечними вантажами над зчепом вагонів забороняється.

8.6.2. Розміщення і кріплення техніки з ВМ, яка перевозиться у складі військового ешелону, повинні провадитися відповідно до вимог нормативної документації з урахуванням максимального використання вантажопідйомності і місткості вагонів. Перевезення техніки з ВМ, спосіб розміщення і кріплення якої не передбачені нормативною документацією, повинно провадитися за кресленнями, розробленими відповідно до вимог правил розміщення та кріплення вантажів.

Креслення і пояснювальна записка із розрахунками повинні бути погоджені із відповідною службою залізниці.

Начальник станції особисто перевіряє відповідність розміщення і кріплення вантажу зазначеним кресленням. Таку перевірку може виконати також інший працівник станції, персонально виділений і затверджений наказом начальника дирекції.

При навантаженні, вивантаженні ВМ, які належать військовим ешелонам, організація навантажувально-розвантажувальних робіт і охорони вантажів покладається на начальника ешелону.

8.6.3. Оформлення перевізних документів на військовий ешелон (транспорт) провадиться одночасно з навантаженням. При заповненні накладної на групу вагонів у графі "Особливі відмітки" начальник ешелону (транспорту) проставляє проти кожного вагона з ВМ відмітку "ВМ", а на лицевому боці - відмітки, передбачені підпунктом 5.5.4 "в" цих Правил. 

(пункт 8.6.3 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

8.6.4. Формування військового ешелону (транспорту) здійснюється з дотриманням вимог підпунктів 8.3.5 - 8.3.7 цих Правил.

Вагони, які завантажені танками, бронетранспортерами та іншою закритою бойовою технікою, у яких розміщені ВМ як боєкомплект, прикриття не потребують.

Не дозволяється причеплення до військового людського поїзда вагонів з ВМ, негабаритними, радіоактивними вантажами, цистерн з кислотами, зрідженими газами, легкозаймистими рідинами, а також цистерн з-під зріджених газів, які не належать до ешелону.

Розміщення військових варт і фахівців, які супроводжують ВМ при перевезенні у складі військового ешелону, провадиться за наказом начальника цього ешелону.

8.6.5. Попередження начальника ешелону (варти), чергового по ешелону щодо проведення маневрових робіт з вагонами, які зайняті особовим складом ешелонів і вартами військових транспортів, а також про маневрову роботу, приймання і відправлення поїздів суміжними коліями здійснюється працівниками станції у порядку, установленому місцевою інструкцією згідно з підпунктом 8.3.17 цих Правил.

8.6.6. У разі перевезення ВМ у військових ешелонах і транспорті необхідно керуватися положеннями цього розділу, а також іншими нормативними документами.

8.6.7. Начальник ешелону (відправник військового транспорту) несе відповідальність за наслідки, що виникли через неправильне розміщення і кріплення озброєння і військової техніки з ВМ у військовому ешелоні (транспорті).

8.7. Протипожежні заходи при перевезенні ВМ

8.7.1. Місця на станціях, спеціально виділені для навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ, забезпечуються відправником/ одержувачем необхідними засобами пожежогасіння залежно від властивостей ВМ, з якими виконуються вантажні операції, відповідно до аварійної картки. Засоби пожежогасіння повинні бути завчасно підготовлені і доставлені на місце навантаження (вивантаження) ВМ відправником/одержувачем.

Норми засобів пожежогасіння і пожежного інструменту, необхідні для забезпечення місць навантаження, вивантаження і перевантаження ВМ, затверджуються начальником залізниці разом з ЗКУ залежно від обсягів навантаження, вивантаження і перевантаження таких вантажів для кожного пункту.

Військові ешелони забезпечуються відправниками засобами пожежогасіння за нормами, установлюваними Міноборони за узгодженням з МВС і Укрзалізницею.

8.7.2. У разі проведення робіт з вагонами, завантаженими ВМ (технічне обслуговування і ремонт вагонів, вантажно-розвантажувальні та маневрові роботи), забороняється:

користуватися для освітлення відкритим вогнем (факелами, гнотами тощо), а також гасовими і свічковими ліхтарями; для цього дозволяється використовувати тільки справні акумуляторні або батарейні електричні ліхтарі;

провадити роботи з ремонту й обслуговування з використанням факелів, які горять, кінців, жаровень, газового й електричного зварювання;

палити ближче 100 м від місця навантаження, вивантаження, перевантаження ВМ;

застосовувати електричні акумулятори або батарейні ліхтарі всередині вагона з ВМ.

Керівник вантажно-розвантажувальних робіт не повинен допускати до робіт з ВМ осіб, які мають при собі сірники, запальнички та інші речі для паління.

8.7.3. Перед навантаженням (вивантаженням) ВМ на станції її відповідальний працівник і керівник навантаження (вивантаження) має передбачити порядок розосередження майна, швидке прибирання вагонів і відведення автомобілів з ВМ у разі виникнення пожежі і загрози вибуху на безпечну відстань.

Порядок перевезення вантажних автомобілів з ВМ у межах станції і подача їх до місця навантаження (вивантаження) регулюються відповідальним представником відправника (одержувача).

Автомобілі, що очікують навантаження і вивантаження, не можуть залишатися навіть на короткий час без нагляду водіїв; автомобілі повинні бути віддалені на відстань не менше 25 м від місць навантаження (вивантаження); двигуни мають бути вимкнені.

Скупчення людей і великих партій вантажів біля рухомого складу з ВМ, а також допуск сторонніх осіб на місця навантаження і вивантаження цих вантажів забороняється.

8.7.4. Автомобілі, які використовуються для навантаження, вивантаження, перевантаження ВМ, мають бути справними і відповідати вимогам безпеки, які передбачені Правилами дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Автомобілі й автонавантажувачі, які працюють на рідкому паливі, повинні бути забезпечені вогнегасниками й обладнані іскрогасниками; над глушниками обладнується спеціальний щит.

Несправні автомобілі й автонавантажувачі (без іскрогасників, з викидами іскор з глушника, з установкою запалювання на розрив шляхом утворення іскор на зовнішніх частинах свічок, з протіканням бензобака і бензопроводу, з незакріпленими деталями тощо) до перевезення вантажів і до вантажно-розвантажувальних робіт не допускаються.

Крани на автомобільному ходу, що використовуються для вантажно-розвантажувальних робіт з такими вантажами, повинні мати на викидних трубах надійні іскрогасники, а електрокрани - надійне заземлення.

8.7.5. На тепловозах і електровозах має бути протипожежне обладнання за нормами, установленими Укрзалізницею.

Паровоз на твердому або рідкому паливі, який подається у поїзд, у складі якого є вагони з ВМ, забезпечується, крім загальної норми протипожежного обладнання, двома пінними або порошковими вогнегасниками місткістю не менше 10 л.

Маневрові локомотиви, які здійснюють роботу з ВМ, повинні мати справні іскрогасні пристрої.

На пожежну охорону залізниць покладається контроль за наявністю і справним станом засобів пожежогасіння, пожежного інструмента й обладнання на локомотивах та на місцях виконання вантажних робіт з ВМ на станціях.

9. Організація перевезення радіоактивних матеріалів

9.1. Загальні положення

9.1.1. Перевезення радіоактивних матеріалів здійснюється відповідно до нормативних документів, зазначених у підпункті 1.5.1 цих Правил.

9.1.2. Радіаційний контроль при перевезенні здійснюється відправником - при підготовці вантажу до навантаження і перевезення; одержувачем - при вивантаженні вантажу.

Санепідстанції залізниць здійснюють у встановленому порядку нагляд за дотриманням радіаційної безпеки при перевезенні радіоактивних матеріалів.

9.1.3. Беспосередню відповідальність за безпеку перевезення радіоактивних матеріалів несе відправник відповідно до чинного законодавства.

9.1.4. Конструкція пакувального комплекту повинна забезпечувати стійкість комплекту при перевезенні, надійне і відповідне закріплення його на рухомому складі, навантаження на підлогу вагона має бути не більше 2200 кгс/м2 (2,2 тс/м2), а універсального контейнера - не більше 1000 кгс/м2 (1 тс/м2).

9.1.5. Перед відправленням відправник повинен виміряти рівень випромінювання на поверхнях упаковки та на відстані 1м від поверхонь упаковки (транспортний індекс) і за цими показниками визначити категорію упаковки відповідно до таблиці 7.3 додатка 1 до цих Правил.

9.1.6. У разі виникнення аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів необхідно керуватися заходами, розробленими відправником відповідно до Положення щодо планування заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 07.04.2005 N 38, зареєстрованого в Мін'юсті 22.04.2005 за N 431/10711, які включені до перевізних документів згідно з підпунктом 5.5.3 цих Правил. Крім цього, необхідно керуватися особливостями ліквідації наслідків аварійної ситуації відповідно до положень пункту 1.9 цих Правил.

9.2. Приймання до перевезення радіоактивних матеріалів

9.2.1. Залежно від кількості, маси упаковок та транспортних пакетів і транспортного індексу перевезення радіоактивних матеріалів можуть здійснюватися вагонними відправками в критих або відкритих вагонах (без гальмових площадок), в універсальних контейнерах залізниці або відправників (одержувачів), у спеціалізованих контейнерах відправників (одержувачів), а також вантажобагажем у поштовобагажних і пасажирських поїздах.

9.2.2. Для постійного перевезення упаковок з радіоактивними матеріалами можуть бути використані спеціально обладнані вагони, які належать відправникам або одержувачам.

9.2.3. Перевезення упаковок з короткоживучими нуклідами (період піврозпаду до 15 діб) або таких, які вимагають дотримання певного температурного режиму, вантажними поїздами не допускається.

9.2.4. Будь-яка упаковка або транспортний пакет, що має транспортний індекс більший 10, або вантаж, що має індекс безпеки з критичності більший 50, перевозяться лише на умовах виняткового використання.

Рівень випромінювання для вантажів, що перевозяться на умовах виняткового використання, не повинен перевищувати:

а) 10 мЗв/год у будь-якій точці на зовнішній поверхні будь-якої упаковки або пакувального комплекту і лише може перевищувати 2 мЗв/год за умови, що:

вагон обладнаний огородженням, що за звичайних умов перешкоджає доступу сторонніх осіб усередину огородженого простору;

ужито заходів, спрямованих на закріплення упаковок або транспортних пакетів таким чином, щоб їхнє положення всередині вагона або контейнера під час перевезення за звичайних умов залишалося незмінним;

не проводиться жодних навантажувально-розвантажувальних операцій під час перевезення;

б) 2 мЗв/год у будь-якій точці на зовнішній поверхні вагона, включаючи верхню і нижню поверхню, або в разі відкритого вагона - у будь-якій точці вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі вагона, на верхній поверхні вантажу і нижній зовнішній поверхні вагона;

в) 0,1 мЗв/год у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, утворених зовнішніми боковими поверхнями вагона, або, якщо вантаж перевозиться у відкритому вагоні, - у будь-якій точці на відстані 2 м від вертикальних площин, що проходять через зовнішні межі вагона.

9.2.5. Вагони, повністю завантажені упаковками з радіоактивними матеріалами, не повинні включатися у поїзд поруч з пасажирськими вагонами, з вантажними вагонами з людьми, з вагонами, які мають гальмівну площадку або завантаженими вибухонебезпечними, легкозаймистими вантажами або газами.

Контейнери з радіоактивними матеріалами перевозяться у вагонах без сортування під час перевезення. Такі контейнери встановлюються у середній частині вагона, який не має гальмівної площадки.

9.2.6. Під час приймання упаковок або пакувальних комплектів з радіоактивним матеріалом органи санітарного нагляду на залізниці можуть зробити контрольну дозиметричну перевірку і при виявленні невідповідності одержаних результатів з даними супровідних документів залізниця має право відмовити в прийманні вантажів до перевезення.

Виявлені порушення оформляються актами загальної форми. Копії актів направляються до відповідних компетентних органів, а також відправнику.

9.2.7. Завезення радіоактивних вантажів провадиться: на станції, де є спеціальні склади для їх зберігання, за 24 години до відправлення; на станції, де упаковки з радіоактивними матеріалами зберігаються на загальних складах, за 6 годин до відправлення в денний час і за 12 годин при відправленні з 9 до 11 години наступного дня.

Навантаження-розвантаження упаковок або пакувальних комплектів III транспортної категорії, які перевозяться на умовах "виняткового використання", повинні провадитися тільки навантажувально-розвантажувальними механізмами і тільки силами відправників-одержувачів. 

9.2.8. Про наявність у складі поїзда вагонів з радіоактивними матеріалами в натурному листі проставляється відмітка "Радіоактивно".

9.2.9. Відправник зобов'язаний у день здавання вантажу до перевезення повідомити одержувача про відправлення на його адресу радіоактивних матеріалів із зазначенням таких даних: найменування вантажу, кількість місць, маса упаковок або пакувальних комплектів, дата відправлення, номер відправки і вагона (контейнера).

9.2.10. Одержувач має відстежувати надходження відправлених на його адресу вантажів і, у разі їх неприбуття у встановлені терміни, пред'явити залізниці вимоги щодо розшуку і доставки. Станція призначення повинна повідомити про те, що сталося, органам внутрішніх справ і санітарного нагляду на транспорті, відправнику і забезпечити розшук вантажів за заявою одержувача з доданням відповідних документів; у разі відсутності в одержувача зазначених документів - за повідомленням відправника.

9.2.11. Станція призначення після прибуття вантажу повинна негайно повідомити одержувача. Останній зобов'язаний протягом 12 годин з моменту прибуття вивезти їх зі станції незалежно від стану упаковок або пакувальних комплектів. У разі несвоєчасного одержання одержувачем вантажів у пунктах призначення і затримки їх вивезення залізниця повинна звернутися до органів внутрішніх справ на транспорті для вжиття заходів щодо примусового їх вивезення одержувачем.

9.2.12. Якщо одержувача, зазначеного в накладній, не виявиться на станції призначення, то відправник протягом однієї доби після одержання від залізниці відповідного повідомлення зобов'язаний вирішити питання щодо повернення вантажу.

9.2.13. У разі виявлення порушення пломби упаковок або пакувальних комплектів чи їх пошкодження складається акт загальної форми без розкриття і перевірки місткості та негайно повідомляються відправник, органи санітарного нагляду і Міністерства внутрішніх справ України. Доступ до таких упаковок або пакувальних комплектів повинен бути обмежений. Фахівці повинні якомога швидше оцінити ступінь радіаційного забруднення та рівень випромінювання. У цьому випадку контролю повинні підлягати упаковки або пакувальні комплекти, транспортний засіб, прилеглі зони навантаження (розвантаження). У разі необхідності мають бути вжиті заходи для захисту людей, майна, навколишнього середовища відповідно до аварійних планів, затверджених в установленому порядку.

9.2.14. Після вивантаження з вагона чи універсальних контейнерів радіоактивних матеріалів одержувач зобов'язаний провести радіометричну перевірку вагонів і контейнерів (не повинно бути нефіксованого забруднення радіоактивними речовинами) і зняти з них знаки радіаційної небезпеки.

Про відсутність нефіксованого забруднення та дезактивації вагонів і контейнерів до встановленої норми (не більше 5 мкЗв/год) одержувач повинен видати станції довідку, засвідчену органами санітарного нагляду. До моменту видачі довідки вагони та контейнери залишаються у користуванні в одержувача.

Дезактивація вагонів виконується силами і засобами одержувача під контролем представників органів санітарного нагляду на залізничному транспорті.

Витрати, пов'язані з дезактивацією вагонів та їх затримкою з цієї причини, пред'являються одержувачем у встановленому порядку організації, з вини якої відбулося забруднення.

9.2.15. Вагони й обладнання, що регулярно використовуються для перевезення радіоактивних матеріалів, повинні періодично перевірятися з метою визначення рівня їх забруднення. Частота проведення таких перевірок залежить від вірогідності забруднення й обсягів перевезення радіоактивних матеріалів.

9.3. Перевезення радіактивних матеріалів пасажирськими поїздами

9.3.1. Кількість упаковок або транспортних пакетів І категорії, які одночасно перевозяться у багажному вагоні, не обмежується. Перевезення здійснюється без перевантаження на шляху прямування.

9.3.2. Дрібні партії упаковок II і III категорій або пакувальних комплектів можуть прийматися до перевезення вантажобагажем, якщо:

загальна кількість упаковок II і III категорій або пакувальних комплектів така, що сума транспортних індексів не перевищує 10;

максимальна маса однієї упаковки або пакувального комплекта не більше ніж 165 кг при навантаженні і вивантаженні засобами відправника й одержувача механізованим способом і не більше ніж 50 кг при ручному навантаженні;

мінімальна маса брутто однієї упаковки 10 кг, а розмір не менше ніж 0,2 х 0,2 х 0,2 м.

Відправки, які мають упаковки або пакувальні комплекти масою більше 50 кг, приймаються лише за умови, що на станції призначення поїзд згідно з розкладом має стоянку не менше 5 хв.

9.3.3. Одержувач зобов'язаний з'явитися на станцію за вантажобагажем, який прибув на його адресу, завчасно до прибуття пасажирського поїзда.

У разі неявки одержувача вантажобагаж вивантажується з багажного вагона в багажну комору. Одночасно начальник станції вживає заходів згідно з підпунктом 9.2.12 цих Правил.

9.4. Укладання, розділення (відділення) радіоактивних матеріалів під час перевезення і транзитного зберігання

9.4.1.Упаковки або транспортні пакети повинні відділятися:

а) від персоналу в робочих зонах постійного перебування на відстані, розрахованій з використанням дозового критерію 5 мЗв на рік;

б) від членів критичної групи населення у місцях загального доступу на відстані, розрахованій з використанням дозового критерію 1 мЗв на рік;

в) на достатній відстані від непроявлених фотографічних плівок; ця відстань визначається з розрахунку, що радіоактивне опромінення непроявлених фотографічних плівок у зв'язку з перевезенням радіоактивного матеріалу повинно бути обмежене рівнем 0,1 мЗв на партію вантажу таких плівок.

Упаковки або транспортні пакети II та III категорій не дозволяється перевозити у відділеннях вагонів разом з людьми, за винятком відділень, призначених для осіб, що супроводжують такі упаковки. 

9.4.2. Укладання вантажів під час перевезення і транзитного зберігання

Упаковка або транспортний пакет за умови, що середній тепловий потік біля поверхні не перевищує 15 Вт/м2, а вантаж, що безпосередньо оточує їх, не перебуває в мішках або пакетах, може перевозитися серед упакованого генерального вантажу без дотримання особливих положень щодо укладення, крім випадків, коли компетентним органом у сертифікаті про затвердження конструкції може бути обумовлена особлива вимога.

Розміщення контейнерів, накопичення упаковок, транспортних пакетів повинні контролюватися таким чином:

а) за винятком випадків виняткового використання, загальна кількість упаковок, транспортних пакетів та контейнерів у вагоні повинна обмежуватися таким чином, щоб сума транспортних індексів у вагоні не перевищувала 50; для радіоактивних матеріалів з низькою питомою активністю (LSA-I) не встановлюються обмеження щодо суми транспортних індексів;

б) рівень випромінювання за звичайних умов перевезення не повинен перевищувати в будь-якій точці на зовнішній поверхні вагона 2 мЗв/год і 0,1 мЗв/год на відстані 2 м від нього;

в) сума індексів безпеки з критичності в контейнері або вагоні не повинна перевищувати 50, а в умовах виняткового використання 100;

г) при перевезенні в умовах виняткового використання не встановлюються обмеження щодо суми транспортних індексів на один вагон.

9.4.3. Відокремлення упаковок та транспортних пакетів, що містять подільні матеріали, під час перевезення і транзитного зберігання

Будь-яка група упаковок, транспортних пакетів і контейнерів, у яких містяться подільні матеріали і які водночас перебувають на транзитному зберіганні в будь-якій одній зоні зберігання, повинна бути обмежена таким чином, щоб загальна сума індексів безпеки з критичності групи не перевищувала величину 50. Кожна група повинна зберігатися таким чином, щоб забезпечувалася мінімальна відстань 6 м до інших груп упаковок та транспортних пакетів.

Якщо загальна сума індексів безпеки з критичності у вагоні або контейнері є більшою ніж 50, то зберігання повинно організовуватися таким чином, щоб для інших груп упаковок, транспортних пакетів або контейнерів, що містять подільні матеріали, або інших вагонів з радіоактивними матеріалами забезпечувалася мінімальна відстань 6 м.

10. Додаткові положення, які застосовуються до окремих категорій вантажів

10.1. Мінімальні норми прикриття

При формуванні поїздів і проведенні маневрової роботи з вагонами, завантаженими небезпечними вантажами, необхідно дотримуватися норм, указаних у колонці 19 додатка 2 до цих Правил, та підпункту 8.3.6 цих Правил щодо прикриття (відокремлення) вагонів від локомотивів і вагонів з людьми.

Прикриттям можуть слугувати вагони з безпечними вантажами або порожні вагони і цистерни з-під безпечних вантажів.

10.2. Умови розпуску із сортувальної гірки

Вимоги безпеки при маневровій роботі і розпуску вагонів з сортувальної гірки вказані в колонці 20 додатка 2 до цих Правил.

Якщо в перевізних документах на вагони зазначено "З гірки не спускати" (код М1 у колонці 20 додатка 2 до цих Правил), то маневри з цими вагонами повинні провадитися осаджуванням або "зйомом" локомотивом з сторони підгіркового парку з дотриманням норм прикриття з особливою обережністю, без поштовхів і різких зупинок. Швидкість з'єднання вагонів при їх зчепленні з іншими вагонами або з локомотивом не повинна перевищувати 3 км/год. Пропуск цих вагонів через сортувальну гірку повинен виконуватися тільки з локомотивом.

(абзац третій пункту 10.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

Відмітка у перевізних документах "З гірки спускати обережно" (код М2) означає, що вагони допускається розпускати із сортувальної гірки за умови виключення співударів вагонів з вагонами, що перебувають на сортувальних коліях, та подальшим проведенням маневрів поштовхами. Швидкість з'єднання вагонів при їх зчепленні з іншими вагонами або з локомотивом не повинна перевищувати 5 км/год.

(абзац четвертий пункту 10.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

При перевезенні вантажів у тарі з скла, порцеляни та фарфору у перевізних документах проставляється код М2.

(абзац п'ятий пункту 10.2 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 р. N 138)

10.3. Очищення транспортних засобів після вивантаження

10.3.1. Після вивантаження небезпечних вантажів із контейнерів та вагонів парку залізниць одержувачі мають зібрати і винести з них залишки вантажів, які перевозилися, сміття, залишки кріплення з дотриманням заходів безпеки, у разі потреби їх промити та провести дезактивацію (дегазацію), зняти знаки небезпеки з вагонів та контейнерів.

Власні вагони або контейнери, в яких перевозилися небезпечні вантажі навалом/насипом та які не використовуються для перевезення такого ж самого вантажу, повинні повністю бути очищені. Якщо очищення вагонів та контейнерів на станції вивантаження не провадилося, перевезення їх у порожньому стані здійснюється на умовах вантажу, що перевозився до вивантаження.

10.3.2. Після вивантаження з вагонів та універсальних контейнерів загального парку небезпечних вантажів, які мають знаки небезпеки 6.1, 6.2, 8, а також паковань з вантажами за номером ООН 3245 (Мікроорганізми генетично змінені), з метою попередження отруєння людей, тварин і забруднення вантажів одержувач зобов'язаний своїми силами і засобами старанно очистити вагони та надати залізниці завірену довідку (яка зберігається у справах станції) про те, що при вивантаженні вантажу з вагона або контейнера витоку, розсипання або специфічного запаху не було. Одержувач несе відповідальність за достовірність інформації, указаної в довідці.

У разі витоку, розливу, розсипу, залишків вантажу або специфічного запаху після вивантаження з вагонів або контейнерів відправник повинен знешкодити їх екологічно безпечними методами та промити гарячою водою у разі потреби. Контроль за промиванням і знешкодженням вагонів та контейнерів після вивантаження отруйних і їдких речовин покладається на органи санітарного нагляду на залізничному транспорті і здійснюється одержувачем, відповідальним за промивання і знешкодження вагонів.

Після проведення контролю щодо промивання та знешкодження вагона одержувач має видати станції спеціальну довідку, завірену представником органів санітарного нагляду, про можливість перевезення в них людей, тварин, фуражу, продовольчих та інших вантажів. Довідка зберігається у справах станції. Без довідки про знешкодження і промивання вагони станцією не приймаються. 

10.4. Спеціальні положення щодо завантаження, розвантаження, обробки

Якщо в колонці 15 додатка 2 до цих Правил наводиться код, який починається з літер "CW", то застосовуються спеціальні положення щодо вантажних операцій та обробки вантажу, наведені в додатку 10 до цих Правил.

 

Директор Департаменту
залізничного транспорту
 

 
М. Макаренко
 

 

Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів відповідно до ДСТУ 4500-3 "Вантажі небезпечні. Класифікація"

1. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 1 (ВМ)

1.1. До небезпечних вантажів класу 1 належать:

вибухові речовини, тобто речовини (тверді або рідкі) чи суміші речовин, здатні до хімічної реакції з виділенням газів такої температури, тиску та швидкості, що призводить до пошкодження навколишніх предметів;

піротехнічні речовини, тобто речовини (тверді або рідкі) чи суміші речовин, призначені для утворення зовнішніх ефектів (теплових, світлових, звукових, димових або їхнього поєднання) у результаті екзотермічних хімічних реакцій, що самопідтримуються й протікають без детонації;

вибухові вироби, тобто вироби, що містять одну чи декілька вибухових або піротехнічних речовин.

Піротехнічні речовини, навіть якщо вони не виділяють газів, належать до небезпечних вантажів класу 1.

1.2. Залежно від виду небезпеки небезпечні вантажі класу 1 належать до одного з таких підкласів:

підклас 1.1 - речовини та вироби, які характеризуються небезпекою вибуху масою;

підклас 1.2 - речовини та вироби, які характеризуються небезпекою розкидання та суттєвого пошкодження навколишніх предметів, але не створюють небезпеки вибуху масою. Вибух окремого паковання (виробу, частини паковання) може призвести до істотного пошкодження навколишніх предметів, ініціювати вибух інших паковань;

підклас 1.3 - речовини та вироби, які характеризуються небезпекою загоряння й виділення значної кількості тепла під час горіння, а також незначною небезпекою вибуху, або розкидання, або тим і іншим, але не характеризуються небезпекою вибуху масою. Речовини та вироби цього підкласу можуть виділяти значну кількість променистого тепла або, загоряючись одне за одним, характеризуватися незначним вибуховим ефектом чи розкиданням, або тим та іншим;

підклас 1.4 - речовини та вироби, які становлять незначну небезпеку у разі їх займання або ініціювання під час транспортування. Результати дії таких речовин і виробів виявляються, в основному, всередині паковання (викиду осколків значних розмірів чи на значну відстань не відбувається). Зовнішня пожежа не повинна бути причиною миттєвого вибуху майже всього вмісту паковання;

підклас 1.5 - речовини, які характеризуються небезпекою вибуху масою, але мають настільки низьку чутливість, що за звичайних умов транспортування існує дуже мала ймовірність їхнього ініціювання або переходу від горіння до детонації. Ймовірність переходу від горіння до детонації зростає під час транспортування таких речовин у великих кількостях, наприклад, під час перевезення на морському судні;

підклас 1.6 - вироби, які містять тільки малочутливі до детонації речовини, не здатні до вибуху масою, та характеризуються незначною ймовірністю випадкового ініціювання або поширення вибуху. Небезпека, характерна для виробів підкласу 1.6, обмежується вибухом одного виробу.

1.3. Для небезпечних вантажів класу 1 залежно від їхніх властивостей та можливості сумісного перевезення з іншими небезпечними вантажами класу 1 встановлено тринадцять груп сумісності, наведених у таблиці 4 цього додатка.

Категорію небезпечних вантажів класу 1 визначають за їх групою сумісності.

Будь-яка вибухова речовина або виріб, що упаковані в певну тару, можуть бути віднесені тільки до однієї групи сумісності.

Вибухові речовини та вироби підкласу 1.4 належать до групи сумісності S, якщо вони упаковані або сконструйовані таким чином, що будь-які небезпечні ефекти, які виникають у результаті випадкового спрацьовування, обмежуються пакованням. У разі ушкодження паковання під час пожежі весь ефект вибуху або розкидання обмежений таким чином, що не перешкоджає гасінню пожежі чи вживанню інших аварійних заходів у безпосередній близькості від вантажних одиниць.

1.4. Відходам, які віднесено до класу 1, призначається кодовий номер - Н1.

Класифікація небезпечних вантажів класу 1 наведена у таблиці 1 до цього додатка.

2. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 2

2.1. До небезпечних вантажів класу 2 належать:

гази, тобто речовини чи суміші речовин, які за температури 50° C мають тиск пари вищий ніж 300 кПа або цілком газоподібні за температури 20° C і при нормальному тиску 101,3 кПа;

вироби, які містять гази (у тому числі аерозольні розпилювачі).

2.2. Речовини і вироби класу 2 поділяються на:

підклас 2.1 (займисті гази і вироби) - гази, які при температурі 20° C і нормальному тиску 101,3 кПа є займистими в суміші з повітрям у разі їх концентрації не більше 13 % (за об'ємом) або які мають діапазон концентраційних меж займання в суміші з повітрям не менше 12 % незалежно від значення нижньої концентраційної межі займання. Вироби, які містять не менше 85 % легкозаймистих компонентів (за масою) та теплота їх згоряння не менша 30 кДж/г;

підклас 2.2 (незаймисті нетоксичні гази і вироби) - гази, які перевозяться при температурі 20° C та тиску не нижче 280 кПа або в охолодженому скрапленому стані; гази, які є задушливими (розріджують або заміщають кисень у повітрі), або окисниками (спричиняють займання чи підтримують горіння інших матеріалів у більшій мірі, ніж повітря), або ті, які не включено в інші підкласи. Вироби, які за масою містять не більше 1 % легкозаймистих компонентів та теплота їх згоряння менша 20 кДж/г;

підклас 2.3 (токсичні гази та вироби) - гази, значення середньої смертельної (летальної) концентрації (ЛК50) яких не більше   5000 мг/м3 (ЛК50 Ј 5000 частин на мільйон), а також гази, які є настільки токсичні або їдкі, що становлять небезпеку для здоров'я людей. Гази, які мають корозійні властивості, повинні бути віднесені до підкласу 2.3 із зазначенням для них додаткової небезпеки класу 8. Вироби, вміст яких за токсичністю або корозійною дією (за винятком витискувального газу) задовольняє критерії віднесення до середнього або низького ступеня небезпеки.

2.3. Основний вид небезпеки (тобто підклас) газів, які характеризуються декількома видами небезпеки, визначається з урахуванням такого пріоритету небезпеки:

підклас 2.3 має пріоритет над усіма іншими підкласами;

підклас 2.1 має пріоритет над підкласом 2.2.

2.4. Небезпечні вантажі класу 2 згідно з ДСТУ 4500-3 належать до:

категорії відповідно до додаткового(их) виду(ів) небезпеки;

групи відповідно до їхніх фізичних властивостей та агрегатного стану газу.

2.5. Класифікація небезпечних вантажів класу 2 наведена у таблицях 5 - 7 цього додатка.

3. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 3

3.1. До небезпечних вантажів класу 3 належать:

легкозаймисті рідини (ЛЗР), тобто рідини, суміші рідин, розчини чи суспензії (наприклад, фарба, оліфа, лак тощо), які мають температуру спалаху не вище 60° C у закритому тиглі або не вище 66° C у відкритому тиглі;

рідкі десенсибілізовані вибухові речовини, тобто вибухові речовини, які для стримування їхніх вибухових властивостей розчинені у воді чи інших рідких речовинах, або речовини у вигляді суспензії. Ці вантажі ідентифікують номерами ООН 1204, 2059, 3064, 3343, 3357 і 3379;

рідини, що надаються до перевезення за температури не нижче температури їх спалаху, а також речовини, що надаються до перевезення або перевозяться у рідкому стані за підвищеної температури та які виділяють займисту пару за температури, яка не перевищує максимальну температуру під час перевезення. Ці вантажі ідентифікують номером ООН 3256.

3.2. Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 3 належать до категорій, наведених у таблиці 8 цього додатка.

3.3. Ступінь небезпеки легкозаймистих рідин визначають за показниками й критеріями, встановленими в таблиці 1.

Таблиця 1

Група 

Ступінь небезпеки вантажу 

Група паковання 

Показник 

температура спалаху, ° C 

температура початку кипіння, ° C 

Високий 

  

Ј35 

Середній 

II 

<23 

>35 

Низький 

III 

>23 - Ј60 

>35 

3.4. Відходам, які віднесено до класу 3, треба призначати кодовий номер Н3.

Класифікація небезпечних вантажів класу 3 наведена в таблиці 8 цього додатка.

4. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класів 4.1, 4.2 та 4.3

4.1. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 4.1

4.1.1. До небезпечних вантажів класу 4.1 належать:

легкозаймисті тверді речовини (ЛЗТ), тобто порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, що можуть легко загорятися під короткочасним впливом джерела запалювання, такого як палаючий сірник, і під час горіння яких полум'я поширюється швидко, а також тверді речовини або вироби, що здатні загорятися під час тертя;

самореактивні речовини, тобто речовини, які здатні до інтенсивного екзотермічного розкладання без доступу повітря. Такі речовини ідентифікують номерами ООН 3221 - 3240;

тверді десенсибілізовані вибухові речовини, тобто вибухові речовини, які для стримування їхніх вибухових властивостей змочені водою чи спиртами або розбавлені іншими речовинами та які можуть вибухати у разі недостатнього розбавлення. Такі речовини ідентифікують номерами ООН 1310, 1320, 1321, 1322, 1336, 1337, 1344, 1347, 1348, 1349, 1354, 1355, 1356, 1357, 1517, 1571, 2555, 2556, 2557, 2852, 2907, 3317, 3319, 3344, 3364, 3365, 3366, 3367, 3368, 3369, 3370, 3376 і 3380;

тверді речовини ідентифікують номерами ООН 2956, 3241, 3242 і 3251.

4.1.2. Віднесення до класу 4.1 десенсибілізованих вибухових речовин і самореактивних речовин, які не визначено конкретними назвами, здійснює тільки компетентний орган.

4.1.3. Легкозаймистими твердими речовинами є тверді речовини, що здатні легко загорятися, і тверді речовини, що здатні викликати загоряння в результаті тертя.

Твердими речовинами, що здатні легко загорятися, є порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, що вважаються небезпечними, якщо вони можуть легко загорятися у разі короткочасного контакту з джерелом запалення, таким як палаючий сірник, і якщо полум'я поширюється швидко. Небезпека може виникати не лише від полум'я, але й від токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними з огляду гасіння пожежі є порошки металів через те, що звичайні вогнегасні речовини, такі як діоксид вуглецю або вода, можуть збільшити небезпеку.

4.1.4. Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 4.1 належать до категорій, наведених у таблиці 9 цього додатка.

4.1.5. Ступінь небезпеки (середній або низький) легкозаймистих твердих речовин визначають на підставі результатів класифікаційних випробовувань відповідно до ДСТУ 4500-3.

4.1.6. Класифікаційна таблиця небезпечних вантажів класу 4.1 наведена в таблиці 9 цього додатка.

4.2. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 4.2

4.2.1. До небезпечних вантажів класу 4.2 належать:

пірофорні речовини, тобто речовини, включаючи суміші та розчини, які навіть у малих кількостях займаються у разі контакту з повітрям протягом 5 хвилин;

самонагрівні речовини, тобто речовини, включаючи суміші та розчини, або вироби, які у разі контакту з повітрям без підведення енергії ззовні здатні до самонагрівання. Ці речовини займаються тільки у великих кількостях (кілограми) і лише через тривалий час (години або дні).

4.2.2. Причиною самонагрівання цих речовин, що призводить до самозаймання, є реакція речовини з киснем, що міститься в повітрі, в результаті якої тепло, що виділяється, не виводиться досить швидко в навколишнє середовище. Самозаймання відбувається тоді, коли швидкість утворення тепла перевищує швидкість тепловіддачі і досягається температура самозаймання.

4.2.3. Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 4.2 належать до категорій, наведених у таблиці 10 цього додатка.

4.2.4. Ступінь небезпеки небезпечних вантажів класу 4.2 визначається на підставі результатів класифікаційних випробовувань відповідно до ДСТУ 4500-3:

а) високий ступінь небезпеки (призначають усім пірофорним речовинам (твердим і рідким));

б) середній ступінь небезпеки;

в) низький ступінь небезпеки.

4.2.5. Відходам, які віднесено до класу 4.2, треба призначати кодовий номер Н4.2.

Класифікація небезпечних вантажів класу 4.2 наведена в таблиці 10 цього додатка.

4.3. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 4.3

4.3.1. До небезпечних вантажів класу 4.3 належать речовини, які, взаємодіючи з водою, можуть виділяти займисті гази, здатні утворювати з повітрям вибухові суміші. Такі суміші легко займаються від будь-яких звичайних джерел запалювання, наприклад, від відкритого вогню, іскор слюсарних інструментів та незахищених електричних ламп.

4.3.2. Речовини належать до класу 4.3, якщо на будь-якій стадії випробовування відбувається мимовільне займання газу, який виділяється, або відбувається виділення займистого газу зі швидкістю більше 1 л на кілограм речовини за годину.

4.3.3. Ступінь небезпеки небезпечних вантажів класу 4.3 визначається на підставі результатів класифікаційних випробовувань за показниками й критеріями згідно з ДСТУ 4500-3:

а) високий ступінь небезпеки;

б) середній ступінь небезпеки;

в) низький ступінь небезпеки.

4.3.4. Відходам, які віднесено до класу 4.3, треба призначати кодовий номер Н4.3.

Класифікація небезпечних вантажів класу 4.3 наведена у таблиці 8 цього додатка.

5. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класів 5.1 та 5.2

5.1. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 5.1

5.1.1. До небезпечних вантажів класу 5.1 належать:

тверді або рідкі речовини (включаючи суміші та розчини), що самі по собі не обов'язково є горючі, але через виділення кисню підтримують горіння, викликають і/або сприяють горінню інших матеріалів;

вироби, які містять такі речовини.

5.1.2. Ступінь небезпеки небезпечних вантажів класу 5.1 визначається на підставі результатів класифікаційних випробовувань за показниками й критеріями згідно з ДСТУ 4500-3. Твердим речовинам та рідинам призначають:

а) високий ступінь небезпеки;

б) середній ступінь небезпеки;

в) низький ступінь небезпеки.

5.1.3. Відходам, які віднесено до класу 5.1, призначається кодовий номер Н5.1.

Класифікація небезпечних вантажів класу 5.1 наведена у таблиці 12 цього додатка.

5.2. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 5.2

5.2.1. До небезпечних вантажів класу 5.2 відносять органічні пероксиди, тобто такі органічні речовини (тверді або рідкі), що мають двовалентну структуру та можуть розглядатися як похідні пероксиду водню, у яких один чи обидва атоми водню заміщені органічними радикалами.

Органічні пероксиди є термічно нестабільними речовинами та за нормальної або підвищеної температури можуть піддаватися екзотермічному розкладанню, яке самоприскорюється. Крім того, вони можуть мати такі властивості:

здатність розкладатися з вибухом;

здатність до швидкого горіння;

чутливість до удару чи тертя;

здатність небезпечно реагувати з іншими речовинами;

у разі контакту спричиняти ураження очей.

5.2.2. Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 5.2 належать до категорій, наведених у таблиці 13 цього додатка.

5.2.3. Органічні пероксиди відповідно до ступеня небезпеки поділено на сім типів - від типу A (пероксиди, які не допускаються до перевезення у вантажних одиницях, у яких їх випробовують) до типу G (пероксиди, на які не поширюються положення, встановлені для органічних пероксидів класу 5.2). Віднесення пероксидів до типів B-F безпосередньо пов'язане з їхньою максимальною кількістю, що допускається до перевезення в одній вантажній одиниці. З метою визначення вимог до паковання органічні пероксиди незалежно від ступеня їх небезпеки належать до групи 2 (група паковання 2).

5.2.4. Відходам, які віднесено до класу 5.2, треба призначати кодовий номер Н.5.2.

Класифікація небезпечних вантажів класу 5.2 наведена у таблиці 13 цього додатка.

6. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класів 6.1 та 6.2

6.1. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 6.1

6.1.1. До небезпечних вантажів класу 6.1 належать токсичні речовини, тобто речовини (включаючи суміші та розчини), які у разі потрапляння до дихальних шляхів, шлунка та/або на шкіру здатні спричинити отруєння, смерть, травму або заподіяти шкоду здоров'ю людини.

6.1.2. Віднесення речовин (включаючи суміші та розчини) до класу 6.1 здійснюється з урахуванням відомостей про отруєння людей у разі аварійних ситуацій, а також специфічних властивостей конкретних речовин, а саме: фізичного стану (рідина чи тверда речовина), леткості, здатності проникнення та біологічного впливу.

Якщо відомостей про вплив речовини на людей немає, то класифікацію здійснюють за результатами експериментів на тваринах за критеріями токсичності згідно з ДСТУ 4500-3 за такими показниками:

а) середня смертельна (летальна) доза (ЛД50) при прийманні всередину (пероральна токсичність);

б) середня смертельна (летальна) доза (ЛД50) при дії через шкіру (термальна токсичність);

в) середня смертельна (летальна) концентрація при вдиханні пилу (ЛК50) (інгаляційна токсичність).

Відповідно до вищенаведеного за ступенем небезпеки отруйні речовини поділяються на:

а) високотоксичні (група паковання I);

б) токсичні (група паковання II);

в) слаботоксичні (група паковання III).

6.1.3. Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 6.1 належать до категорій, наведених у таблиці 14 цього додатка.

6.1.4. Відходам, які віднесено до класу 6.1, треба призначати кодовий номер Н6.1.

Класифікація небезпечних вантажів класу 6.1 наведена в таблиці 14 цього додатка.

6.2. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 6.2

6.2.1. До небезпечних вантажів класу 6.2 належать інфекційні речовини, тобто речовини, що містять патогенні організми (мікроорганізми (включаючи бактерії, віруси, рикетсії, паразити, грибки), а також інші інфекційні агенти, такі як пріони), які спричиняють захворювання людей або тварин. До цього класу належать:

біологічні продукти, тобто продукти, одержані з живих організмів, які використовуються з метою профілактики, лікування чи діагностики хвороби людей або тварин або з метою розробок, випробовувань чи досліджень, пов'язаних з ними, наприклад вакцини;

культури (лабораторні штами), отримані внаслідок процесу розмноження або розповсюдження патогенних мікроорганізмів та утворення їх високих концентрацій;

генетично змінені мікроорганізми та організми, тобто мікроорганізми й організми, генетичний матеріал яких було навмисно змінено у результаті генетичної (генної) інженерії через процеси, що не відбуваються в природі;

медичні та клінічні відходи, тобто відходи лікарняного походження або біологічних досліджень;

живі заражені тварини.

6.2.2. Небезпечні вантажі класу 6.2 поділяються на:

інфекційні речовини, небезпечні для людей;

інфекційні речовини, небезпечні для тварин;

відходи лікарняного походження;

діагностичні зразки.

6.2.3. Небезпечні вантажі класу 6.2 належать до однієї з двох категорій:

категорія А - інфекційні речовини, які у разі впливу під час перевезення здатні викликати постійну непрацездатність людей, утворити загрозу життю людей та тварин або призвести до захворювання. Такі речовини ідентифікують номером ООН 2814 або номером ООН 2900;

категорія В - інфекційні речовини, що не відповідають визначенню категорії А. Такі речовини ідентифікують номером ООН 3373.

6.2.4. Класифікацію та ідентифікацію небезпечних вантажів класу 6.2 здійснює тільки компетентний орган.

Відходам, які віднесено до класу 6.2, призначається кодовий номер Н6.2.

7. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів 7 класу

7.1. До небезпечних вантажів класу 7 належать радіоактивні матеріали, тобто будь-які матеріали, що містять радіонукліди, у яких питома активність, а також повна активність вантажу перевищує межі, встановлені нормами і правилами МАГАТЕ N TS-R-1 та пунктами 4.2 - 4.7 ПБПРМ (2006).

7.2. Упаковки і транспортні пакети повинні бути віднесені до однієї з таких категорій: I-БІЛА, II-ЖОВТА або III-ЖОВТА - відповідно до умов, зазначених у таблиці, та таких вимог:

а) у разі визначення відповідної категорії для упаковки або транспортного пакета повинні враховуватися транспортний індекс і рівень випромінювання на поверхні. Якщо транспортний індекс задовольняє умови однієї категорії, а рівень випромінювання на поверхні задовольняє умови іншої категорії, то упаковка або транспортний пакет повинні бути віднесені до найвищої категорії. З цією метою категорія I-БІЛА повинна розглядатися як найнижча категорія;

б) транспортний індекс повинен визначатися відповідно до процедур, зазначених у пунктах 6.29 - 6.30 ПБПРМ (2006);

в) якщо рівень випромінювання на поверхні перевищує 2 мЗв/год, упаковка або транспортний пакет повинні перевозитися на умовах виняткового використання;

г) упаковка, що її перевозять на спеціальних умовах, повинна бути віднесена до категорії III-ЖОВТА;

ґ) транспортний пакет, що містить упаковки, які перевозять на спеціальних умовах, повинен бути віднесений до категорії III-ЖОВТА.

Категорії упаковок і транспортних пакетів визначаються залежно від максимального рівня випромінювання в будь-якій точці зовнішньої поверхні упаковки відповідно до таблиці 2 цього додатка.

Таблиця 2

Транспортний індекс 

Максимальний рівень випромінювання в будь-якій точці зовнішньої поверхні упаковки, мЗв/год 

Транспортна категорія  

01

Не більше 0,005  

I-БІЛА 

Більше 0, але не більше 11

Більше 0,005, але не більше 0,5  

II-ЖОВТА 

Більше 1, але не більше 10 

Більше 0,5, але не більше 2  

III-ЖОВТА 

Більше 10 

Більше 2, але не більше 10  

III-ЖОВТА2

____________
1 Якщо виміряний транспортний індекс не перевищує 0,05, то наведене значення може дорівнювати нулю.

2 Перевозять на умовах виняткового використання. 

8. Показники та критерії класифікації небезпечних вантажів класу 8

8.1. До небезпечних вантажів класу 8 належать корозійні або їдкі речовини, а також вироби, які їх містять, тобто речовини (включаючи суміші та розчини), які характеризуються відповідними показниками й критеріями та які:

у разі контакту зі шкірою та слизовими оболонками викликають травми;

за наявності води або вологи повітря утворюють корозійні рідини та/або пару чи аерозоль;

у разі витоку чи розсипання спричиняють пошкодження інших вантажів або транспортних засобів або навіть спричиняють їх руйнування.

8.2. Залежно від виду додаткової небезпеки небезпечні вантажі класу 8 належать до категорій, наведених у таблиці 15 цього додатка.

8.3. Ступінь небезпеки небезпечних вантажів класу 8 визначається на підставі результатів класифікаційних випробовувань за показниками та критеріями відповідно до ДСТУ 4500-3. Вантажі класу 8 небезпеки мають:

а) високий ступінь небезпеки;

б) середній ступінь небезпеки;

в) низький ступінь небезпеки.

8.4. Відходам, які віднесено до класу 8, треба призначати кодовий номер Н8.

Класифікація небезпечних вантажів класу 8 наведена в таблиці 15 цього додатка.

9. До небезпечних вантажів класу 9 належать речовини (включаючи суміші й розчини), матеріали та вироби, які під час транспортування становлять небезпеку, не характерну іншим класам

Небезпечні вантажі класу 9 відносять до категорій та груп, наведених у таблиці 16 цього додатка. Класифікація, встановлена для речовини, матеріалу або виробу, має бути схвалена компетентним органом.

9.1. Речовини (включаючи суміші й розчини), матеріали і вироби залежно від їхніх властивостей та згідно з критеріями, наведеними в ДСТУ 4500-3, поділяються на 10 категорій.

9.2. Відходам, які віднесено до класу 9, призначається кодовий номер відповідно до їхніх властивостей згідно з таблицею 3 цього додатка.

Таблиця 3

Кодовий номер 

Властивості 

H10 

Виділення токсичних газів у разі контакту з повітрям або водою.
Речовини та відходи, які у разі контакту з повітрям або водою можуть виділяти токсичні гази в небезпечних об'ємах 

H11 

Токсичні речовини (які викликають затяжні або хронічні захворювання).
Речовини та відходи, які у разі потрапляння в органи дихання, у шлунок або на шкіру можуть спричинити хронічні захворювання, включаючи й онкологічні  

H12 

Екотоксичні речовини
Речовини та відходи, які у разі потрапляння в навколишнє середовище становлять або можуть становити загрозу для навколишнього середовища в результаті біоакумулювання і/або вчиняти токсичну дію на біотичні системи 

H13 

Речовини, що здатні яким-небудь чином після віддалення створювати інші матеріали, наприклад, шляхом вилуговування, до того ж ці матеріали мають які-небудь властивості, зазначені вище  

Класифікація небезпечних вантажів класу 9 наведена у таблиці 16 цього додатка.

Класифікація небезпечних вантажів класу 1

Таблиця 4

Група сумісності 

Опис речовин або виробів 

Класифікаційний шифр підкласу 

1.1 

1.2 

1.3 

1.4 

1.5 

1.6 

Первинна ВР 

1.1A 

Виріб, який містить первинну ВР і не має двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв. До цієї категорії також належать такі вироби, як капсуль-детонатори, збірки детонаторів і капсулів, навіть якщо вони не містять первинну ВР 

1.1B 

1.2B 

  

1.4B 

Метальна ВР чи інша здатна до дефлаграції ВР або виріб, який містить таку ВР 

1.1C 

1.2C 

1.3C 

1.4C 

Вторинна детонувальна ВР, димний порох або виріб, який містить вторинну детонувальну ВР, у будь-якому випадку без засобів ініціювання та без метального заряду, а також виріб, який містить первинну ВР і має два або більше ефективних запобіжних пристрої 

1.1D 

1.2D 

1.4D 

1.5D 

Виріб, який містить вторинну детонувальну ВР, без засобів ініціювання, але з метальним зарядом (крім виробу, що містить легкозаймисту рідину, гель або самозаймисту рідину) 

1.1E 

1.2E 

1.4E 

Виріб, який містить вторинну детонувальну ВР, з власними засобами ініціювання, з метальним зарядом (крім виробів, що містять легкозаймисту рідину, гель або самозаймисту рідину) або без метального заряду 

1.1F 

1.2F 

1.3F 

1.4F 

Піротехнічна речовина або виріб, який містить ПР, а також виріб, який містить як ВР, так і освітлювальну, запалювальну, сльозоточиву речовину чи речовину, що утворює дим (крім виробу, що активується водою, або виробу, що містить білий фосфор, фосфіди, пірофорну речовину, легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисту рідину) 

1.1G 

1.2G 

1.3G 

1.4G 

Виріб, який містить як ВР, так і білий фосфор 

1.2H 

1.3H 

Виріб, який містить як ВР, так і легкозаймисту рідину чи гель 

1.1J 

1.1J 

1.3J 

Виріб, який містить як ВР, так і токсичний хімічний агент 

1.2K 

1.3K 

ВР або виріб, який містить ВР, що виявляє особливу небезпеку (наприклад, у зв'язку з активуванням водою або наявністю самозаймистих рідин, фосфідів чи пірофорної речовини) і потребує ізоляції кожного виду 

1.1L 

1.2L 

1.3L 

Виріб, який містить тільки надзвичайно нечутливі детонувальні речовини  

1.6N 

ВР або виріб, які упаковані або сконструйовані так, що будь-які небезпечні наслідки випадкового спрацьовування не виходять за межі їхнього паковання, а у випадку пошкодження паковання під час пожежі будь-які ефекти вибуху чи розкидання обмежені настільки, що майже не перешкоджають вживанню протипожежних або інших аварійних заходів у безпосередній близькості від паковання 

1.4S 

Класифікація небезпечних вантажів підкласу 2.1

Таблиця 5

Номер категорії 

Категорія 

Група 

Класифікаційний шифр 

Без додаткового виду небезпеки 

Стиснені гази 

2111 

Скраплені гази 

2112 

Охолоджені скраплені гази 

2113 

Гази, розчинені під тиском  

2114 

Аерозольні розпилювачі та посудини малі 

2115 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2116 

Гази не під тиском (зразки) 

2117 

Класифікація небезпечних вантажів підкласу 2.2

Таблиця 6

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Група 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

2.2
______

Стиснені гази 

2211 

Скраплені гази 

2212 

Охолоджені скраплені гази 

2213 

Гази, розчинені під тиском  

2214 

Аерозольні розпилювачі та посудини малі 

2215 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2216 

Гази не під тиском (зразки) 

2217 

Окисники 

2.2
______
5.1 

Стиснені гази 

2221 

Скраплені гази 

2222 

Охолоджені скраплені гази 

2223 

Гази, розчинені під тиском  

2224 

Аерозольні розпилювачі та посудини малі 

2225 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

Гази не під тиском (зразки) 

2227 

Класифікація небезпечних вантажів підкласу 2.3

Таблиця 7

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Група 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

2.3
______

Стиснені гази 

2311 

Скраплені гази 

2312 

Аерозольні розпилювачі і посудини малі 

2315 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2316 

Гази не під тиском (зразки) 

2317 

Займисті 

2.3
______
2.1 

Стиснені гази 

2321 

Скраплені гази 

2322 

Аерозольні розпилювачі і посудини малі 

2325 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2326 

Гази не під тиском (зразки) 

2327 

Окисники 

2.3
______
5.1 

Стиснені гази 

2331 

Скраплені гази 

2332 

Аерозольні розпилювачі і посудини малі 

2335 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2336 

Гази не під тиском (зразки) 

2337 

Корозійні 

2.3
______

Стиснені гази 

2341 

Скраплені гази 

2342 

Аерозольні розпилювачі і посудини малі 

2345 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2346 

Гази не під тиском (зразки) 

2347 

Займисті, корозійні 

2.3
______
2.1 + 8 

Стиснені гази 

2351 

Скраплені гази 

2352 

Охолоджені скрапельні гази 

2353 

Гази, розіинені під тиском 

2354 

Аерозольні розпилювачі і посудини малі 

2355 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2356 

Гази не під тиском (зразки) 

2357 

Окисники, корозійні 

2.3
______
5.1 + 8 

Стиснені гази 

2361 

Скраплені гази 

2362 

Аерозольні розпилювачі і посудини малі 

2365 

Інші вироби, що містять газ під тиском 

2366 

Гази не під тиском (зразки) 

2367 

Класифікація небезпечних вантажів класу 3

Таблиця 8

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

3
______

3011
3012
3013 

Токсичні 

3
______
6.1 

3021
3022
3023 

Корозійні 

3
______

3031
3032
3033 

Токсичні та корозійні 

3
______
6.1 + 8 

3041
3042

Десенсибілізовані 

3
______

3051
3052
3053 

За підвищеної температури 

3
______

3063 

Класифікація небезпечних вантажів класу 4.1

Таблиця 9

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

4.1
______

4111
4112
4113 

Окисники 

4.1
______
5.1 

-
4122
4123 

Токсичні 

4.1
______
6.1 

-
4132
4133 

Корозійні 

4.1
______

-
4142
4143 

Десенсибілізовані вибухові 

4.1
______

4151
4152

Десенсибілізовані вибухові токсичні 

4.1
______
6.1 

4161
4162

Самореактивні 

4.1
______

-
4172
4173 

Самореактивні з небезпекою вибуху 

4.1
______

-
4182

Класифікація небезпечних вантажів класу 4.2

Таблиця 10

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

4.2
______

4211
4212
4213 

Окисники 

4.2
______
5.1 

-
4222
4223 

Токсичні 

4.2
______
6.1 

4231
4232
4233 

Корозійні 

4.2
______

4241
4242
4243 

Що реагують з водою 

4.2
______
4.3 

4251
4252
4253 

Класифікація небезпечних вантажів класу 4.3

Таблиця 11

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

4.3
______

4311
4312
4313 

Легкозаймисті рідини 

4.3
______

4321
4322
4323 

Легкозаймисті тверді 

4.3
______
4.1 

4331
4332
4333 

Самозаймисті 

4.3
______
4.2 

4341
4342
4343 

Окисники 

4.3
______
5.1 

-
4352
4353 

Токсичні 

4.3
______
6.1 

4361
4362
4363 

Корозійні 

4.3
______

4371
4372
4373 

Легкозаймисті корозійні 

4.3
______
3 + 8 

4381
 

Класифікація небезпечних вантажів класу 5.1

Таблиця 12

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

5.1
______

5111
5112
5113 

Легкозаймисті тверді 

5.1
______
4.1 

5121
-

Самозаймисті тверді 

5.1
______
4.2 

5131
5132

Що реагують з водою, тверді 

5.1
______
4.3 

5141
5142

Токсичні 

5.1
______
6.1 

5151
5152
5153 

Корозійні 

5.1
______

5161
5162
5163 

Токсичні корозійні 

5.1
6.1 + 8 

5171
5172 

Класифікація небезпечних вантажів класу 5.2

Таблиця 13

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки, що не потребують регулювання температури  

5.2
______

-
5212

Вибухові, що не потребують регулювання температури 

5.2
______

-
5222

Легкозаймисті, що не потребують регулювання температури 

5.2
______

-
5232

Корозійні, що не потребують регулювання температури  

5.2
______

-
5242

Без додаткового виду небезпеки, що потребують регулювання температури 

5.2
______

-
5252

Вибухові, що потребують регулювання температури 

5.2
______

-
5262

Легкозаймисті, що потребують регулювання температури 

5.2
______

-
5272

Корозійні, що потребують регулювання температури 

5.2
______

-
5282 

Класифікація небезпечних вантажів класу 6.1

Таблиця 14

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

6.1
______

6111
6112
6113 

Легкозаймисті рідини 

6.1
______

6121
6122
6123 

Легкозаймисті тверді 

6.1
______
4.1 

6131
6132

Самонагрівні 

6.1
______
4.2 

6141
6142

Що реагують з водою 

6.1
______
4.3 

6151
6152

Окисники 

6.1
______
5.1 

6161
6162

Корозійні 

6.1
______

6171
6172

Легкозаймисті корозійні рідини 

6.1
______
3 + 8 

6181
6182

9

Легкозаймисті рідини, що реагують з водою

6.1
3+4.3

6191

Класифікація небезпечних вантажів класу 8

Таблиця 15

Номер категорії 

Категорія 

Вид небезпеки 

Класифікаційний шифр 

основний
____________
додатковий 

Без додаткового виду небезпеки 

8
______

8011
8012
8013 

Легкозаймисті рідини 

8
______

8021
8022
8023 

Легкозаймисті тверді 

8
______
4.1 

8031
8032

Що реагують з водою 

8
______
4.3 

8041
8042

Окисники 

8
______
5.1 

8051
8052

Токсичні 

8
______
6.1 

8061
8062
8063 

Легкозаймисті токсичні рідини 

8
______
3 + 6.1 

8071
8072
8073 

Окисники, токсичні 

8
______
5.1 + 6.1 

8081
8082
8083 

Вироби, що містять корозійні речовини (акумулятори та інші) 

8
______

-
8092
8093 

Класифікація небезпечних вантажів класу 9

Таблиця 16

Номер категорії  

Категорія 

Класифікаційний шифр 

Речовини, дрібний пил яких у разі вдихання може бути небезпечним для здоров'я 

9012
9013 

Речовини і вироби, які у разі пожежі виділяють діоксини 

9022 

Речовини, що виділяють легкозаймисту пару 

9032
9033 

Літієві батареї 

9042 

Рятувальні і транспортні засоби, що містять небезпечні вантажі у складі устаткування 

9050 

Речовини, які небезпечні для навколишнього та водного середовища 

9063 

Речовини, що надаються до перевезення з підвищеною температурою 

9073 

Намагнічений матеріал 

9083 

Інші небезпечні речовини, матеріали і вироби, яким призначено номер ООН 

9092
9093 

10 

Речовини, що становлять небезпеку у разі їх перевезення навалом морськими та річковими суднами 

(додаток 1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.11.2009 р. N 1135
,
 наказом Міністерства інфраструктури
 України від 05.11.2014 р. N 565)

 

Перелік небезпечних вантажів за номерами ООН

(див. окремо в базі)

Опрос