Идет загрузка документа (167 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Порядка расчета нормативных расходов электроэнергии предприятиями теплоенергетики при производстве, транспортировке и поставке (распределении) тепловой энергии

Министерство по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины
Порядок, Приказ от 02.02.2009 № 12
действует с 06.03.2009

Про затвердження Порядку розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії

Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 2 лютого 2009 року N 12

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
23 лютого 2009 р. за N 172/16188

Відповідно до статті 11 Закону України "Про теплопостачання" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії (далі - Порядок), що додається.

2. Управлінню теплоенергетики (О. М. Малежик) разом з Юридичним відділом (І. І. Крилова) подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому порядку.

3. Керівникам Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань житлово-комунального господарства обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей Порядок до відома підприємств теплоенергетики.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра О. Б. Лотоцького.

 

Міністр 

О. Ю. Кучеренко 

ПОГОДЖЕНО: 

 

Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
 

 
 
К. Ващенко
 

Голова Національного агентства
України з питань забезпечення
ефективного використання
енергетичних ресурсів
 

 
 
 
І. Ю. Черкашин
 

Перший заступник
Голови Антимонопольного
комітету України
 

 
 
Ю. Г. Кравченко
 

Перший заступник
Міністра економіки України
 

 
С. А. Романюк
 

 

Порядок
розрахунку нормативних витрат електроенергії підприємствами теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Порядок визначає механізм розрахунку обґрунтованих параметрами технологічного процесу нормативних витрат електроенергії на потреби підприємств теплоенергетики при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії для надання послуг централізованого постачання гарячої води, опалення і вентиляції житлових і громадських будівель.

2. Дія цього Порядку поширюється на всі підприємства теплоенергетики (крім систем з теплоелектроцентралями, ТЕС, АЕС, іншими когенераційними установками та установками, що використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії) незалежно від їх відомчої належності та форм власності.

3. Метою цього Порядку є:

а) забезпечення єдиної методології при розрахунках і нормуванні витрат електроенергії на потреби підприємств теплоенергетики (далі - ПТ) при виробництві, транспортуванні та постачанні (розподілі) теплової енергії для формування складових собівартості при розрахунку тарифів на теплову енергію і послуги централізованого опалення і постачання гарячої води;

б) забезпечення достовірності і обґрунтованості нормативних витрат електроенергії ПТ з урахуванням існуючого обладнання та конкретних умов, у яких ці підприємства функціонують, та технічного стану існуючого обладнання;

в) забезпечення можливості інженерного аналізу питомих витрат електроенергії по окремих операціях технологічного процесу - "виробництво", "транспортування", "постачання" для визначення шляхів їх зменшення;

г) забезпечення можливості розрахунків тарифів на теплову енергію по окремих етапах технологічного процесу - "виробництво", "транспортування", "постачання";

ґ) підвищення ефективності і якості експлуатації ПТ.

Оціночні величини економії від застосування заходів для зменшення витрат електроенергії при виробництві теплової енергії наведені в додатку 1.

4. У цьому Порядку наведені формули для обчислення споживання електроенергії на кожному етапі технологічного процесу - виробництва, транспортування, постачання (розподілу) теплової енергії від виробника до споживача, які дозволяють вираховувати загальну кількість електроенергії як для планових нормативних витрат, так і для визначення експлуатаційних норм споживання електроенергії для існуючого на ПТ обладнання.

5. Основними приймачами електроенергії в котельнях та центральних теплових пунктах (далі - ЦТП) при виробництві, транспортуванні, постачанні теплової енергії є асинхронні електродвигуни технологічного обладнання: насоси різного призначення, димососи, вентилятори, пристрої паливоприготування, контрольно-вимірювальні прилади (далі - КВП), засоби автоматики, прилади освітлення.

6. Основним методом визначення нормативних витрат електроенергії є розрахунково-аналітичний, який передбачає визначення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) шляхом розрахунку їх за статтями витрат на основі побудови та аналізу енергетичних балансів окремих агрегатів, установок, систем та в цілому ПТ, а також запланованих заходів з економії ПЕР.

7. Розрахунок нормативних витрат електроенергії проводиться ПТ щоразу при перерахунках тарифів на теплову енергію і послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання, а також при суттєвих змінах у режимі роботи електрообладнання або його заміні, які спричиняють зміни нормативних витрат електроенергії більше ніж на 5 %, але не рідше одного разу на 2 роки.

8. Затвердження норм питомих витрат електроенергії ПТ та контроль за їх дотриманням здійснюються відповідно до наказу Держкоменергозбереження України від 22.10.2002 N 112 "Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 за N 878/7166.

9. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

індивідуальні (групові) нормативні витрати електроенергії - обсяги витрат електроенергії на виробництво, транспортування і постачання планованого обсягу теплової енергії, що розраховуються по окремій котельні та приєднаних до неї ЦТП, району котельних та теплових мереж, ПТ та враховують технічний стан і конкретні умови їх функціонування;

індивідуальна (групова) норма питомих витрат електроенергії - норма витрат електроенергії на виробництво, транспортування і постачання 1 Гкал теплової енергії, яка розраховується по окремій котельні та приєднаних до неї ЦТП, району котельних та теплових мереж, ПТ на основі індивідуальних (групових) нормативних витрат електроенергії і планованого обсягу виробництва і реалізації теплової енергії.

Інші терміни вживаються в значеннях, визначених Законом України "Про теплопостачання".

2. КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМАТИВНИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ПОТРЕБИ ПІДПРИЄМСТВ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ

1. Нормативні витрати електроенергії на потреби ПТ класифікуються за такими основними ознаками:

за складом - на технологічні та загальновиробничі;

за ступенем агрегації - на індивідуальні і групові;

за періодом дії - на річні, за опалювальний і неопалювальний сезони поточного півріччя, а також у разі необхідності на інші періоди роботи (квартальні, місячні).

2. Технологічні нормативні витрати електроенергії ПТ - це витрати електроенергії на основні і допоміжні технологічні процеси виробництва, транспортування і постачання теплової енергії, транспортування купованої теплової енергії, а також технічно неминучі втрати.

Загальновиробничі нормативні витрати електроенергії ПТ - це витрати електроенергії на допоміжні потреби при виробництві, транспортуванні і постачанні теплової енергії (ремонт основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення, вентиляцію і освітлення виробничих приміщень, випробування тепломереж тощо).

3. Індивідуальні технологічні нормативні витрати електроенергії котельнею розраховуються для конкретних умов функціонування котельні: типу, потужності і терміну роботи обладнання, що споживає електроенергію, виду палива, виду та параметрів теплоносія, теплових втрат у мережах теплопостачання, наявності теплових пунктів, режиму роботи системи опалення та ГВП, схеми теплопостачання, кліматичних умов та інших факторів.

4. Групові нормативні витрати електроенергії ПТ складаються на основі індивідуальних нормативних витрат окремими котельнями, що входять до складу цього ПТ.

5. До нормативних витрат електроенергії на виробництво, транспортування і постачання теплової енергії не включаються витрати на будівництво і капітальний ремонт будинків і споруд, монтаж, пуск і налагодження нового технологічного обладнання, науково-дослідні і експериментальні роботи. Витрати електроенергії на ці потреби розраховуються окремо.

6. При розрахунку нормативних витрат електроенергії ПТ не враховуються витрати електроенергії, пов'язані з відхиленнями від прийнятої технології, режимів роботи та з іншими нераціональними витратами.

3. ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ НОРМАТИВНИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

1. Визначення нормативних витрат електроенергії на потреби ПТ повинно проводитися в такій послідовності:

1.1. У першу чергу розраховуються індивідуальні нормативні витрати електроенергії по кожній котельні та приєднаних до неї ЦТП. Розрахунки виконуються за такими вихідними даними: приєднані теплові навантаження (максимальні теплові потужності систем опалення, вентиляції, середні або максимальні потужності систем гарячого водопостачання (далі - ГВП), режими споживання), схеми теплопостачання, температурні графіки регулювання систем теплопостачання, розрахункові температури зовнішнього повітря згідно зі СНиП 2.01.01-82 "Строительная климатология и геофизика", термін роботи систем та обладнання, вид палива та його питома витрата на виробництво теплової енергії кожним котлом, тип, марка, встановлена електрична потужність технологічного обладнання, яке споживає електричну енергію, паспортні або експлуатаційні аеродинамічні або гідравлічні характеристики обладнання.

Розраховані індивідуальні нормативні витрати слід порівнювати з фактичними витратами (за даними приладів обліку за попередні роки). При великих відхиленнях (більше 10 %) розрахункових нормативних витрат від фактичних слід робити аналіз причин, що викликають ці відхилення, та вживати організаційно-технічні заходи щодо їх усунення.

1.2. На базі індивідуальних нормативних витрат розраховуються групові нормативні витрати по району котельних та теплових мереж, ПТ.

1.3. При проведенні перерахунків за результатами опалювального періоду звітного півріччя проводяться перерахунки нормативних витрат електроенергії відповідно до фактичних температур зовнішнього повітря, режимів роботи та інших факторів впливу.

1.4. Індивідуальні нормативні витрати, розраховані для кожної котельні, є основою при розрахунку індивідуальних питомих норм для цих котелень, планового показника для різних періодів роботи, а також для розрахунку планових групових норм питомих витрат електроенергії по ПТ в цілому.

2. Нормативні витрати електроенергії (індивідуальні та групові) за різні періоди роботи розраховуються виходячи з метеорологічних умов, усереднених для періоду, протягом якого ці нормативні витрати визначаються.

3. Нормативні витрати електроенергії на потреби ПТ визначаються за формулою

Wзаг. = Wвир. + Wтр. + Wрозп. + DW + Wдод., кВт·год, 

(3.1) 

де Wвир. - нормативні витрати на технологічні процеси для обладнання, яке виробляє теплову енергію (згідно з главою 4);

Wтр. - нормативні витрати для обладнання, що транспортує теплоносій від котельні до ЦТП або до індивідуальних теплових пунктів (далі - ІТП) споживачів (згідно з главою 5);

Wрозп. - нормативні витрати для обладнання ЦТП (згідно з главою 6);

DW - нормативні втрати електроенергії при її транспортуванні і трансформації (згідно з главою 7);

Wдод. - нормативні витрати електроенергії на допоміжні (загальновиробничі) потреби (згідно з главою 8).

4. Індивідуальні нормативні витрати електроенергії на потреби i-котельні за розрахунковий період Wi (кВт·год) визначаються за формулою

  

,

(3.2) 

де Wij - нормативні витрати електроенергії j-м типом обладнання i-ї котельні за розрахунковий період (кВт·год).

5. У загальному вигляді нормативні витрати електроенергії j-м типом обладнання i-ї котельні за розрахунковий період визначаються за формулою (кВт·год)

Wij = Pij · Tij

(3.3) 

де Pij - середня споживана електродвигуном потужність j-го типу обладнання, яке працює в межах дії i-ї котельні, кВт;

Tij - термін роботи цього обладнання протягом розрахункового періоду, год.

6. Групова нормативна витрата електроенергії по ПТ за розрахунковий період визначається за формулою (кВт·год)

  

,

(3.4) 

де m - кількість котелень, що входять у дане ПТ.

7. Індивідуальна норма питомих витрат електроенергії на потреби i-котельні wi (кВт·год/Гкал) розраховується окремо на виробництво та відпуск теплової енергії і визначається за формулами

 

 

Wi 

 

 

______; 

(3.5) 

 

 

 

 

 

 

Wi 

 

 

______, 

(3.6) 

 

 

 

 

де , - кількість відповідно виробленої і відпущеної теплової енергії i-котельнею (Гкал). Розраховується згідно з КТМ 204 Україна 246-99 "Галузева методика нормування витрат палива на виробництво та відпуск теплової енергії котельнями теплового господарства".

8. Групова норма питомих витрат електроенергії по ПТ встановлюється на базі групових нормативних витрат електроенергії по ПТ і визначається окремо на виробництво та відпуск теплової енергії за формулами

 

 

 

wвир. 

________; 

(3.7) 

 

 

  

 

 

 

 

wвідп. 

________; 

(3.8) 

 

 

  

 

9. У загальному вигляді залежність потужності, споживаної електродвигуном відцентрового нагнітача (насоса, вентилятора, димососа), від його робочих характеристик виражається формулою

 

 

 

L · H 

 

_________, 

(3.9) 

 

 

 

hн · hе · hм 

 

де L - продуктивність нагнітача;

H - тиск нагнітача;

k - коефіцієнт, який враховує одиниці виміру;

hн - коефіцієнт корисної дії (далі - ККД) на валу нагнітача - 60 - 84 %;

hе - ККД електродвигуна - 85 - 92 % (при навантаженні > 60 %);

hм - ККД механічної передачі - 93 - 98 %.

10. При регулюванні роботи нагнітача дроселюванням за його гідравлічною або аеродинамічною характеристикою для даної розрахункової продуктивності беруть повний тиск (H), ККД (hн.) або споживану потужність на валу нагнітача. За відсутності цієї характеристики необхідний тиск приймається як розрахунковий для даної гідравлічної або аеродинамічної системи.

При паралельній роботі на одну систему двох однакових нагнітачів продуктивність кожного становить 0,5 загальної продуктивності, трьох - 0,34 загальної продуктивності. При паралельній роботі різних нагнітачів на одну систему продуктивність кожного визначається за графіком їх сумісної роботи.

11. ККД асинхронного електродвигуна залежно від його завантаження визначається згідно з таблицею:

 

P/Pном. 

0,9 

0,85 

0,8 

0,75 

0,7 

0,65 

0,6 

0,55 

0,5 

hе, % 

92 

92 

90 

89 

87 

87 

86 

85 

83 

82 

12. Розподіл нормативних витрат електроенергії основним обладнанням ПТ та доля нормативних втрат при виробництві, транспортуванні, розподілі та трансформації теплової енергії наведені в додатку 2. Ці дані наведені як довідкові і не можуть бути використані замість розрахунків.

4. РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ВИРОБНИЦТВО ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

1. Загальні дані щодо розрахунку нормативних витрат електроенергії на виробництво теплової енергії

Нормативні витрати електроенергії електроприводами технологічного обладнання котельні при виробництві теплової енергії змінюються в основному пропорційно до об'ємів виробленої теплової енергії.

2. Розрахунок нормативних витрат електроенергії тягодуттьовим обладнанням

2.1. Кожна котельна установка продуктивністю вище ніж 1,5 Гкал/год обладнана індивідуальним тягодуттьовим обладнанням з регулюванням продуктивності направляючими апаратами та дроселюванням шиберами. Витрати електроенергії тягодуттьовим обладнанням становить від 30 % до 70 % всієї електроенергії на технологічні потреби. Тому ці нормативні витрати при виробництві теплової енергії розраховуються детально для кожної котельної установки. Споживана електродвигуном потужність розраховується за формулою (кВт)

 

 

k · V · Hp 

 

____________________, 

(4.1) 

 

 

3600 · 102 · hн · hе · hм 

 

де k - коефіцієнт запасу, який дорівнює: для димососів - 1,2, для вентиляторів - 1,1;

V - середня за розрахунковий період продуктивність тягодуттьового обладнання, м3/год;

Hp - повний тиск, який створює тягодуттьове обладнання при середній за розрахунковий період продуктивності, кг/м2;

hн - експлуатаційний коефіцієнт корисної дії на валу нагнітача (димососа або вентилятора). Для електродвигунів, обладнаних частотним регулятором, для розрахунку береться  з коефіцієнтом 0,96;

hм - коефіцієнт корисної дії, який враховує втрати в підшипниках, hм = 0,93 ё 0,98 (менший коефіцієнт для димососів) або у ремінній передачі (в разі її існування), hм = 0,93;

hе - коефіцієнт корисної дії електродвигуна.

2.2. Середня продуктивність тягодуттьового обладнання визначається за формулами:

для вентилятора (м3/год)

 

 

bki · Qki · V1 · aт 

 

273 + tх.п. 

 

760 

 

Vв 

______________ 

· 

__________ 

· 

______; 

(4.2) 

 

 

Ke · T 

 

273 

 

hбар. 

 

для димососа (м3/год)

 

 

bki · Qki · V2 · aд.г. 

 

273 + tд.г. 

 

760 

 

Vq 

_______________ 

· 

__________ 

· 

______, 

(4.3) 

 

 

Ke · T 

 

273 

 

hбар. 

 

де bki - індивідуальна планова норма витрат палива на виробництво теплової енергії для кожного встановленого котла при плановому навантаженні, кг.у.п./Гкал (розраховується згідно з КТМ 204 Україна 246-99 "Галузева методика нормування витрат палива на виробництво та відпуск теплової енергії котельнями теплового господарства");

Qki - планове виробництво теплової енергії котлом за розрахунковий період, Гкал;

Ke - тепловий еквівалент перерахування натурального палива в умовне, що визначається за формулою

 

 

 

Ke 

____, 

 

 

7000 

де - нижча теплота згорання робочого складу палива, яка визначається в лабораторних умовах або за даними сертифікатів постачальників палива, ккал/кг (нм3);

V1 - питомий теоретичний об'єм повітря, необхідного для згорання розрахункової одиниці натурального палива, нм3/кг (нм3);

V2 - питомий теоретичний об'єм димових газів, що утворюються при згоранні розрахункової одиниці натурального палива, нм3/кг (нм3).

Величини нижчої теплоти згорання, теплові еквіваленти та питомі теоретичні об'єми повітря та димових газів для різних видів палива наведені в технічній літературі по котельних установках, а також визначаються розрахунком за складом палива або режимними випробуваннями котла;

aт - коефіцієнт надлишку повітря, необхідного для повного згорання палива в топці;

aд.г. - коефіцієнт надлишку повітря в димових газах.

Коефіцієнти aт та aд.г. залежать від багатьох факторів, середні значення коефіцієнтів визначаються згідно з таблицею:

Вид палива 

aт 

aд.г. 

Тверде паливо 

1,2 ё 1,25 

1,55 ё 1,7 

Мазут, природний газ 

1,05 ё 1,1 

1,2 ё 1,6 

Примітка. Більше значення aд.г. відповідає роботі котла з навантаженням (0,3 ё 0,5Qн);

T - термін роботи тягодуттьового обладнання протягом розрахункового періоду, год;

tх.п. - температура "холодного" повітря, °C (25 ё 30° C);

tд.г. - температура викидних димових газів, °C (tд.г. » 140 ё 200° C). Оптимальні температури викидних газів перед димососом визначаються згідно з таблицею:

Вид палива 

Температури викидних газів перед димососом 

для парових котлоагрегатів продуктивністю 

для водогрійних котлоагрегатів продуктивністю 

20 - 50 Гкал/год 

2 - 20 Гкал/год 

2 - 50 Гкал/год 

Мазут, газ 

130 - 170 

120 - 170 

180 - 230 

Газ 

110 - 130 

120 - 140 

150 - 180 

Кам'яне вугілля 

120 - 150 

120 - 150 

170 - 200 

Буре вугілля 

120 - 170 

120 - 170 

180 - 210 

hбар. - барометричний тиск у місцевості, де встановлено котел, мм рт. ст.;

Для детальніших розрахунків величини aт., aд.г., tд.г. приймаються за даними теплових випробувань котлоагрегатів.

2.3. Необхідний повний розрахунковий тиск нагнітача Hp для певного режиму роботи котла визначається за даними аеродинамічних розрахунків або випробувань котельного агрегату.

2.4. Експлуатаційний коефіцієнт корисної дії на валу нагнітача hн визначається за паспортною аеродинамічною характеристикою тягодуттьового обладнання для розрахованої продуктивності (м3/год) та для розрахункового тиску, приведеного до "паспортних" умов складання характеристики (tпасп., °C), та нормального атмосферного тиску (в 760 мм рт. ст.). Приведений тиск визначається за формулою

Hпасп. = Hp · Kr,

(4.4)

де Kr - коефіцієнт приведення, який розраховується за формулою

 

 

1,293 (273 + tp) 

 

760 

 

Kr  

= 

_____________ 

· 

_______, 

(4.5) 

 

 

r0 (273 + tпасп.) 

 

hбар. 

 

де tp - розрахункова температура повітря або димових газів (tх.п. або tд.г.), °C;

tпасп. - температура, за якої складена паспортна характеристика нагнітача, °C;

ro - густина димових газів або повітря за "нормальних" умов (± 0° C, 760 мм рт. ст.), кг/нм3. Величина густини димових газів визначається згідно з таблицею:

Коефіцієнт
aд.г. 

Густина димових газів, кг/нм3 

паливо 

природний газ 

мазут 

антрацит АШ 

кам'яне вугілля 

буре вугілля 

1,25 

1,252 

1,29 

1,35 

1,335 

1,31 

1,5 

1,245 

1,285 

1,34 

1,325 

1,305 

2,0 

1,23 

1,28 

1,325 

1,32 

1,3 

2,5 

1,225 

1,28 

1,32 

1,31 

1,28 

2.5. За відсутності аеродинамічних характеристик обладнання споживана потужність електродвигуна тягодуттьового обладнання котла за наявності у нагнітачів направляючого апарата може бути визначена як частка від номінальної потужності з урахуванням експлуатаційних коефіцієнтів корисної дії за формулою

 

 

Pпасп.ном. · Kексп. · k 

 

_________________, 

(4.6) 

 

 

Kr 

 

де Pпасп.ном. - номінальна потужність нагнітача, яка розраховується за формулою (кВт)

 

 

Vпасп.ном. · Hпасп.ном. 

 

Pпасп.ном. 

____________________, 

(4.7) 

 

 

3600 · 102 · hпасп.ном. 

 

де Hпасп.ном. - номінальний тиск нагнітача паспортний, кгс/м2;

Vпасп.ном. - номінальна продуктивність нагнітача, м3/год;

hпасп.ном. - номінальний коефіцієнт корисної дії нагнітача;

Kексп. - експлуатаційний коефіцієнт, який визначається залежно від відношення розрахункової продуктивності нагнітача до номінальної, Vрозр./Vном. Величина Kексп. визначається згідно з таблицею:

Vрозр./Vном. 

0,4 

0,45 

0,5 

0,55 

0,6 

0,65 

0,7 

0,75 

0,8 

0,85 

0,9 

0,95 

Kексп. 

0,43 

0,46 

0,5 

0,53 

0,58 

0,63 

0,68 

0,74 

0,8 

0,86 

0,91 

0,97 

1,1 

k - коефіцієнт запасу, який визначається згідно з формулою (4.1).

Орієнтовні максимальні витрати електроенергії на перекачування 1000 м3 повітря або димових газів наведені у додатку 3.

2.6. Для котлів та тягодуттьового обладнання реконструйованого, працюючого понад встановлений термін, нестандартних марок тощо треба користуватися даними режимних випробувань цього обладнання.

3. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами

3.1. У діючих котельнях в основному встановлені відцентрові крильчасті насоси різних модифікацій та марок. Загальнокотельні насосні агрегати одного призначення встановлюються в кількості 2 - 4 агрегати, з них 1 - 3 робочі.

3.2. Загальна споживана електроенергія двигуном насоса визначається за формулою (3.9).

3.3. Споживана електродвигуном насоса потужність визначається за формулою (кВт)

 

 

G · H · 103 

 

____________________, 

(4.8) 

 

 

3600 · 102 · hн · hе · hм. 

 

де G - середня продуктивність насоса, т/год;

H - повний тиск насоса згідно з гідравлічною характеристикою для даної продуктивності, м в.ст.;

hн - ККД на валу насоса (визначається за гідравлічною паспортною або експлуатаційною характеристикою).

ККД у режимах, близьких до номінальних, визначений за паспортною характеристикою, коригується за формулою

hн = hпасп. - hкр. - hнапр.

(4.9) 

де hпасп. - паспортний ККД насоса, %;

hкр. = 1,5 · (n - 3), %, значення ККД після n і 3 капітальних ремонтів насоса. Необхідна кількість капремонтів визначається залежно від терміну напрацювання насоса за рік:

8000 год/рік - міжремонтний термін - 2 роки;

5000 год/рік - міжремонтний термін - 3 роки;

4000 год/рік - міжремонтний термін - 4 роки;

hнапр. - зниження ККД внаслідок тривалої експлуатації.

Визначається за графіком:

  

hе - ККД електродвигуна;

hм - коефіцієнт корисної дії, який враховує втрати в підшипниках, hм = 0,98.

Для визначення витрат електроенергії насосами нестандартними або реконструйованими у формулі (4.8) застосовуються фактичні значення величин H, G, hе, hн згідно з даними режимних випробувань цього обладнання.

3.4. Для електродвигуна, обладнаного частотним регулятором, враховується ККД регулятора 0,98 та втрати електроенергії при зміні частоти струму - 0,02 за формулою

 

 

G1 · H1 · 103 · 1,02 

 

________________________, 

(4.10) 

 

 

3600 · 102 · hн · hе · hм · 0,96 

 

де G1 та H1 - продуктивність, т/год, та тиск в мережі, м в.ст., при зміненому навантаженні мережі;

hн - номінальний ККД насоса;

hе - номінальний ККД двигуна.

4. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами живлення (парові котельні)

4.1. На насоси живлення витрачається до 20 - 30 % від загальних витрат електроенергії на технологічні потреби при виробництві теплової енергії, тому ці витрати розраховуються детально. Нормативна витрата електроенергії визначається за формулами (3.3) та (4.8).

4.2. Загальна середньозважена розрахункова продуктивність насоса в котельні визначається за формулою

Gжив. = D · (1 + rпр.), 

(4.11) 

де D - середня за розрахунковий період паропродуктивність котельні, т/год;

rпр. - величина безперервної продувки котлів. Для котлів продуктивністю до 10 т/год rпр. становить 0,1, понад 10 т/год - 0,05.

4.3. Тиск, який утворює насос, його ККД або споживана потужність на валу визначаються за гідравлічною характеристикою. За відсутності такої потрібний тиск дорівнює:

для котлів з номінальним надлишковим тиском до 13 кгс/см2:

H = (Pроб. + 0,3) · 10, м в.ст.;

для котлів з номінальним надлишковим тиском 13 ё 60 кгс/см2:

H = (Pроб. · 1,05) · 10, м в.ст.,

де Pроб. - робочий тиск пари на виході з котла, кгс/см2.

ККД відцентрового насоса в номінальному режимі - 0,7, поршневого - 0,9.

5. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами рециркуляційними (котли водогрійні сталеві)

5.1. Витрата електроенергії насосами рециркуляційними розраховується за формулами (3.3) та (4.8).

5.2. Середня загальна продуктивність рециркуляційного насоса Gрец.заг. визначається за формулою

 

 

 

tк.min - t2 

 

tк. - t1 

 

Gрец.заг. 

Gм 

_________ 

(1 - 

_______), 

(4.12) 

 

 

 

tк - tк.min 

 

tк. - t2 

 

де Gм - витрата мережевої води, т/год (згідно з пунктом 5.3);

tк.min - мінімальна допустима температура води на вході в сталевий котел за умов недопущення корозії, °C;

при роботі на газоподібному паливі tк.min = 70° C;

при роботі на малосірчистому мазуті та твердому паливі tк.min = 90° C;

при роботі на сірчистому мазуті tк.min = 100 ё 110° C;

t1, t2 - середня за розрахунковий період роботи котла температура відповідно в подавальному та зворотному трубопроводах теплової мережі, °C;

tк. - температура води на виході з котла, °C.

 

 

Dtкн. · Qк. 

 

 

tк. 

_________ 

+ tк.min

(4.13) 

 

 

Qкн. 

 

 

де Dtкн. - номінальний перепад температур води на виході та вході в котел, °C;

Qк. - середня продуктивність котла, Гкал/год;

Qкн. - номінальна продуктивність котла, Гкал/год.

5.3. Тиск та ККД насоса визначаються за гідравлічною характеристикою відповідно до продуктивності.

При відсутності гідравлічної характеристики насоса величина тиску (H) орієнтовно становить:

15 ё 25 м в.ст. - для котлів продуктивністю до 10 Гкал/год;

25 ё 35 м в.ст. - для котлів продуктивністю від 10 до 50 Гкал/год.

5.4. Час роботи насоса (T) дорівнює часу роботи котла, коли температура t2 менша за температуру tк.min.

6. Розрахунок нормативних витрат електроенергії для насосів сирої води

6.1. Нормативні витрати електроенергії для насосів сирої води визначаються за формулами (3.3) та (4.8).

6.2. Для розрахункової продуктивності за гідравлічною характеристикою визначаються загальний тиск та ККД насоса (hн). За відсутності характеристики величину тиску насоса H приймаємо в межах 25 ё 30 м в.ст., ККД насоса hн = 0,7.

6.3. Середня продуктивність насоса визначається:

для парових котелень:

Gсв = 1,25Gхво = 1,25 (DGк + Gўпр. + Gпідж. + Dвип.) Gпр.

(4.14) 

де 1,25 - коефіцієнт, який враховує втрати сирої води на технічні потреби хімводообробки (далі - ХВО);

Gхво - продуктивність системи ХВО, т/год;

DGк - втрати конденсату, т/год, що визначається за формулою

 

 

Qвідп. · 103 · Dk 

 

DGк 

______________, 

(4.15) 

 

 

540 

 

де Qвідп. - теплота, відпущена споживачам, Гкал/год;

Dk - доля неповернення конденсату відпущеної пари за наявності теплообмінника, Dk = 0,05;

Gўпр. - втрати води з безперервною продувкою котлів, т/год (за наявності сепаратора продувки для котлів з тиском пари 1,4 МПа Gўпр. = 0,15Gпр., для котлів без сепаратора продувки Gўпр. = Gпр.);

Gпідж. - витрати води на підживлення зовнішніх мереж та систем, т/год (визначаються за формулою (5.1)).

Dвип. - втрати пари з випаром деаератора, т/год, які визначаються за формулою

Dвип. = 0,004Gд = 0,004 (Gжив. + Gпідж.), 

(4.16) 

де Gд - продуктивність деаератора, т/год;

для котелень зі сталевими водогрійними котлами:

Gс.в. = 1,2 (Gпідж. + kGт.м.), 

(4.17) 

де 1,2 - коефіцієнт, який враховує втрати води на технічні потреби ХВО;

Gт.м. - витрати мережевої води, т/год (розраховуються за формулами (5.2) - (5.4));

k - коефіцієнт, який враховує втрати сирої води на внутрішні потреби, k = 1 ё 2 %.

7. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами хімводообробки та іншими нагнітачами

Для розрахунку споживання електроенергії насосами ХВО та іншими нагнітачами використовується формула

  

,

(4.18) 

де Pуст. - установлена потужність (паспортна) електроприймача, кВт;

Kn - коефіцієнт використання електричної потужності, визначається згідно з таблицею:

Обладнання 

Коефіцієнт використання 

Насоси ХВО та насоси різні 

0,7 ё 0,8 

Вакуум-насоси, насоси ежектора 

0,7 ё 0,9 

Вентилятори пальників 

0,95 

Сантехвентилятори 

0,65 ё 0,75 

Tm - кількість годин використання максимуму потужності за даними експлуатаційних підрозділів підприємства, год;

n - кількість енергоприймачів.

8. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на паливоприготування

За відсутності даних для розрахунку витрат електроенергії на паливоприготування за формулою (4.18) можна скористатися формулою

Wп.пр. = eпит. · Qвир.

(4.19) 

де eпит. - питома витрата електроенергії на паливоприготування, кВт·год/Гкал;

Питомі витрати електроенергії на паливоприготування наведені в таблиці:

Теплова потужність котельні, Гкал/год 

Рідке паливо 

Тверде паливо 

до 5 

1,1 

5 ё 10 

1,07 ё 1,1 

7,8 ё

10 ё 20 

1,0 ё 1,07 

7,7 ё 7,8 

20 ё 30 

0,95 ё 1,0 

7,4 ё 7,7 

> 30 

0,70 ё 0,95 

4 ё 7,4 

Qвир. - вироблена котельнею теплова енергія, Гкал.

5. РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ДО ЦЕНТРАЛЬНИХ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТЕПЛОПУНКТІВ

1. Загальні дані щодо розрахунку нормативних витрат електроенергії на транспортування теплової енергії

1.1. Нормативні витрати електроенергії на транспортування теплової енергії при якісному регулюванні її відпуску майже не залежать від кількості виробленої теплової енергії.

1.2. Нормативні витрати електроенергії на транспортування теплової енергії від котельні до ЦТП або ІТП складаються із спожитої електроенергії двигунами насосів підживлення систем теплопостачання (для котелень з двотрубною схемою), мережевих насосів систем опалення, підвищувальних та циркуляційних насосів ГВП для котелень з чотиритрубною схемою мереж.

Перелічені насоси встановлюються в приміщеннях котелень. Насоси підвищення п'єзометричного тиску (на подавальному) або зниження (на зворотному) трубопроводах тепломереж встановлюються в насосних підстанціях.

1.3. Для транспортування теплоносіїв застосовуються насоси відцентрові різних марок з регулюванням продуктивності дроселюванням, регулювальними клапанами тиску або регулюванням обертів електродвигуна.

2. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами підживлення тепломереж теплопостачання та опалення

2.1. Нормативна витрата електроенергії насосами підживлення тепломереж теплопостачання та опалення розраховується за формулами (3.3) та (4.8).

2.2. Середня робоча продуктивність постійно діючого насоса за розрахунковий період становить (т/год)

Gпідж. = Kпідж. · V · g

(5.1) 

де V - об'єм трубопроводів мережі теплопостачання, обладнання ЦТП, розподільчих трубопроводів опалення після ЦТП, внутрішніх систем опалення, м3;

g - густина води при середній температурі води в подавальному та зворотному трубопроводах, т/м3;

Kпідж. - коефіцієнт підживлення, що визначається за нормами, наведеними в діючих нормативних документах.

Для котелень з чотиритрубною схемою тепломереж враховується тільки об'єм трубопроводів опалення та об'єм внутрішніх систем опалення.

Питомі об'єми трубопроводів тепломережі (м3/км) та внутрішніх систем (м3/Гкал) наведені в КТМ 204 Україна 246-99 "Галузева методика нормування витрат палива на виробництво та відпуск теплової енергії котельнями теплового господарства".

2.3. Тиск конкретного встановленого насоса визначається за його гідравлічною характеристикою при середній продуктивності насоса. Розрахунковий тиск при виборі насоса встановлюється п'єзометричним графіком тиску для даної тепломережі і знаходиться в межах від 10 до 40 м в. ст.

Якщо статичний тиск у системі опалення (котельні з навантаженням Qоп. < 5 Гкал/год та ЦТП) підтримується рівнем води у відкритому баку-розширювачі, насос підживлення працює епізодично, середня продуктивність насоса становить 0,1V (де V - об'єм бака-розширювача), а тиск - необхідний для заповнення бака.

3. Розрахунок нормативних витрат електроенергії мережевими насосами систем теплопостачання (двотрубна схема теплопостачання) з сумісним подаванням теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання

3.1. Нормативна витрата електроенергії визначається за формулами (3.3) та (4.8), де G = 1,05Gм + Gпідж. - середня продуктивність насоса, яка визначається за даними режимних випробувань тепломереж або розрахунком.

Для найбільш поширених в Україні закритих централізованих систем теплопостачання з якісним регулюванням за опалювальним температурним графіком з неавтоматизованими теплопунктами витрата мережевої води дорівнює максимальній витраті і може визначатись згідно із СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети".

3.2. Витрата теплоносія (води) в мережі в опалювальний період становить:

для котелень із загальною тепловою потужністю > 100 МВт при цілодобовому постачанні гарячої води

Gм = Gоп. + Gвент. + Ghm

(5.2) 

для котелень з тепловою потужністю від 10 до 100 МВт

Gм = Gоп. + Gвент. + 1,2Ghm

(5.3) 

для котелень з тепловою потужністю до 10 МВт (включно)

Gм = Gоп. + Gвент. + Ghmax

(5.4) 

3.3. Витрата мережевої води на опалення та вентиляцію (при залежному приєднанні до тепломереж) розраховується за формулою

 

 

еQоп.(еQвент.) · 103 

 

Gоп.(Gвент.

___________________. 

(5.5) 

 

 

(t1 - t2) · c 

 

3.4. Витрата мережевої води на гаряче водопостачання розраховується за формулами:

двоступенева змішана схема підключення теплообмінників ГВП:

в опалювальний період

 

 

еQhm 

 

55 - tў 

 

 

Ghm 

___________ 

_________ 

+ 0,2) · 103

(5.6) 

 

 

(1 - 2) · c 

 

55 - tc 

 

 

 

 

0,55Qhmax 

 

 

Ghmax 

_________ 

· 103

(5.7) 

 

 

(1 - 2

 

 

за паралельною схемою підключення:

в опалювальний період

 

 

еQhm(Qhmax

 

 

Ghm(Ghmax

____________ 

· 103

(5.8) 

 

 

(1 - 30°) · c 

 

 

в неопалювальний період для всіх схем підключення

 

 

QShmax 

 

 

GShmax 

____________ 

· 103

(5.9) 

 

 

(tS1 - 30°) · c 

 

 

де Gоп., Gвент., Ghm, Ghmax, GShmax - витрати мережевої води відповідно на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання при середньогодинному та максимальногодинному навантаженні на ГВП в опалювальний та неопалювальний періоди, т/год; 

еQоп., еQвент., Qhmax, QShmax - сумарне максимальне теплове договірне навантаження на опалення, вентиляцію, максимальне навантаження на ГВП в опалювальний та неопалювальний періоди приєднаних до котельні споживачів з урахуванням тепловтрат у тепломережах, Гкал/год;

еQhm - сумарне середнє навантаження на ГВП в опалювальний період з урахуванням коефіцієнта 1,2, що враховує втрати теплової енергії у внутрішніх системах ГВП, Гкал/год;

t1, t2 - температура теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах тепломережі при розрахунковій для опалення температурі зовнішнього повітря, °C.

Для розрахунку Gоп. з незалежним приєднанням до зовнішніх мереж до значення t2 додається приблизно 5 ё 10° C;

tў1, tў2 - температура теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах у "точці зламу" температурного графіка, °C;

tS1 - температура теплоносія в подавальному трубопроводі влітку (в основному tS1 = 70° C);

tў - температура нагрітої води після першого ступеня підігріву, на 7° C менша за tў2, °C;

tc - розрахункова температура холодної води з джерела водопостачання, °C (за відсутності даних: в опалювальний період tc = + 5° C; в неопалювальний період tc = + 15° C);

c - теплоємність води, c = 1 ккал/(кг · °C).

3.5. Для котелень з двотрубною схемою тепломереж з періодичним відключенням систем ГВП, коли середньодобова годинна витрата теплової енергії збільшується (згідно з КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні"), розглядаються два гідравлічні режими роботи системи: з теплонавантаженням на ГВП та без нього, і відповідно розраховуються споживання електроенергії.

3.6. Для котелень, які мають чотиритрубну схему теплових мереж та окремий котел на виробництво ГВП, витрата мережевої води дорівнює тільки витратам води на системи опалення та вентиляції з урахуванням тепловтрат у мережах:

Gм = Gоп. + Gвент.

(5.10) 

Витрати мережевої води Gоп. та Gвент. визначаються за формулою (5.5).

Якщо всі котли працюють на загальний колектор, то витрата мережевої води Gм в опалювальний період розраховується за формулами (5.2) - (5.8).

3.7. Тиск мережевих насосів дорівнює сумі втрат тиску на джерелі теплопостачання, в подавальному та зворотному трубопроводах тепломереж, втрат тиску в ЦТП або ІТП і перебуває в межах від 15 до 150 м в.ст.

Для існуючих конкретних мережевих насосів, які забезпечують необхідний розрахунковий гідравлічний режим мереж, тиск насоса, його ККД або споживана потужність при регулюванні дроселюванням визначається за гідравлічною характеристикою насоса.

3.8. За наявності в системах теплоспоживання автоматичних регуляторів та технічної можливості на джерелі теплопостачання зменшувати витрати теплоносія в системі розрахована згідно із СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети" кількість теплоносія може бути зменшена:

- в теплопунктах з регуляторами витрат теплоносія на опалення - на 10 ё 15 %, в основному в періоди стояння температур зовнішнього повітря, вищих за відповідну температуру "зламу" графіка регулювання;

- при відключенні від теплопостачання в нічні години систем вентиляції - відповідне зменшення витрат теплоносія на вентиляцію;

- при оснащенні ЦТП або ІТП регуляторами стабільності температури гарячої води та регуляторами обмеження максимальної витрати теплоносія на вводі тепломереж у ЦТП, ІТП та інші витрати на ГВП, розраховані згідно із СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети", коригуються згідно з наведеним у таблиці:

Загальна потужність котельні 

Опалювальний період 

Міжопалювальний період 

з температурою зовнішнього повітря, вищою за відповідну "точку зламу" температурного графіка 

з температурою зовнішнього повітря, нижчою за відповідну "точку зламу" температурного графіка 

Схема приєднання теплообмінників ГВП в теплопунктах 

двоступенева 

паралельна 

двоступенева 

паралельна 

> 100 МВт 

За СНиП 2.04.07-86 "Тепловые сети" 

Формула (5.9), де QShmax замінено на 1,1 (1,14) х еQShm у денні години або на 0,3еQShm - у нічні години за наявності циркуляції у ЦТП 

Від 10 до 100 МВт 

Формула (5.6) 

Формула (5.8) 

Формула (5.6), де (1 - 2) замінено на (1 - 2

Формула (5.8), де 1 замінено на 1 

До 10 МВт 

Формула (5.6), де еQhm
замінено на 1,1 (1,14) х еQhm у денні години 

Формула (5.8), де еQhm
замінено на 1,1 (1,14) х еQhm у денні години 

Формула (5.6), де еQhm замінено на
1,1 (1,14) х еQhm у денні години та (1 - 2) замінено на (1 - 2

Формула (5.8), де еQhm замінено на 1,1 (1,14) х еQhm у денні години та 1 замінено на 1 

Формула (5.8), де еQhm замінено на 0,3еQhm в нічні години за наявності циркуляції у ЦТП 

Формула (5.8), де еQhm замінено на 0,3еQhm в нічні години за наявності циркуляції у ЦТП та 1 замінено на 1 

Примітки:

1. Денні години ~ 18 годин на добу (витрата води на ГВП становить 1,33 від середньодобової витрати), нічні години ~ 6 годин на добу.

2. Для котелень потужністю 10 ё 100 МВт загальні витрати теплоносія визначаються за формулою (5.3).

3. (1 - 2) - різниця температур у подавальному та зворотному трубопроводах тепломережі у точці, відповідній до середніх температур, нижчих за "точку зламу".

4. Терміни роботи котелень у зазначених режимах визначаються за часом стояння відповідних температур зовнішнього повітря.

5. 1,1 - коефіцієнт нерівномірності споживання теплової енергії на ГВП в денні години без урахування втрат у тепломережах (відсутні ЦТП); 1,14 - те ж саме з урахуванням втрат у тепломережах (ЦТП наявні).

Коефіцієнти розраховані за умов повних тепловтрат у системі ГВП (з урахуванням зовнішніх мереж) у розмірі 0,25 до теплової енергії на нагрівання холодної води.

3.9. При регулюванні дроселюванням повний тиск насоса або споживана потужність визначається за гідравлічною характеристикою насоса, витрачена електроенергія розраховується за формулами (3.3) та (4.8). При застосуванні частотного регулювання роботи електродвигуна витрати електроенергії визначаються за формулами (4.8) та (4.10).

3.10. Необхідний тиск насоса в період зменшення кількості мережевої води визначається за формулою

 

 

Hм 

 

 

Hм.п. 

» 

_____ 

· G2м.п.

(5.11) 

 

 

G2м 

 

 

де Hм - необхідний тиск для роботи мережі при Gм, м в.ст.;

Gм - розрахункова витрата мережевої води, м3/год;

Gм.п. - витрати мережевої води в перехідний період, м3/год.

Зокрема, термін стояння температур зовнішнього повітря, вищих або нижчих за "точку зламу" графіка, визначається за даними місцевої метеостанції або кліматологічних довідників.

4. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами гарячого водопостачання

4.1. Підвищувальні та циркуляційні насоси ГВП встановлюються в основному в невеликих комунальних котельнях потужністю до 10 Гкал/год з чотиритрубною схемою тепломереж.

4.2. Витрата електроенергії підвищувальними насосами холодної води на потреби ГВП розраховується за формулами (3.3) та (4.8).

4.3. Продуктивність постійно діючого підвищувального насоса в години розбирання води (~ 18 год. на добу) становить

 

24 

 

 

Gн.гвп = Ghm 

___ 

· 1,05 = 1,4Ghm

(5.12) 

 

18 

 

 

де Ghm - середня витрата гарячої води за середню добу, м3/год (т/год). Розраховується згідно зі СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий" за даними про кількість споживачів та норми витрати гарячої води на кожного споживача.

4.4. За наявності даних про середньогодинну витрату теплової енергії на ГВП споживачами продуктивність підвищувального насоса в години розбирання води визначається за формулою

 

 

Qhm(QShm) · 103 · 24 · 1,05 

 

Qhm(QShm) · 103 · 1,17 

 

Gн.гвп 

_______________________ 

__________________, 

(5.13) 

 

 

(55 - tc) · c · 1,2 · 18 

 

(55 - tc) · c 

 

де Qhm, QShm - середньогодинна витрата теплової енергії на ГВП споживачів в опалювальний та неопалювальний періоди з урахуванням втрат теплової енергії у внутрішньобудинковій системі ГВП, Гкал/год;

tc - температура холодної води, °C. У разі невизначеності tc рекомендується приймати значення 5° C та 15° C відповідно для зимового та літнього періодів;

1,2 - коефіцієнт до середньодобової витрати теплової енергії на нагрівання холодної води, який враховує втрати теплової енергії у внутрішньобудинковій системі ГВП.

4.5. Тиск або споживана електрична потужність визначається за гідравлічною характеристикою встановленого підвищувального насоса. Повний необхідний тиск знаходиться в межах від 20 до 70 м без урахування тиску в мережі холодного водопроводу або бака-акумулятора гарячої води, розташованого вище насоса.

4.6. За повної відсутності гідравлічної характеристики (насос нестандартний, реконструйований, обладнаний новим електродвигуном тощо) необхідний тиск насоса можна розрахувати за спрощеною формулою

H = (Hбуд. + hс.прил. + DHI ступ. + DHII ступ. + DHм.с. + DHм - Hх.в.) · 1,1,  

(5.14) 

де Hбуд. - найбільша геометрична висота будинків, які обслуговуються, над рівнем встановлення насосів, м;

hс.прил. - необхідний для роботи сантехнічних приладів тиск, hс.прил. = 3 м в.ст.;

DHI ступ., DHII ступ. - втрати тиску води в теплообміннику I, II ступенів:

DHI ступ. = 4 м в.ст., DHII ступ. = 5 м в.ст.;

DHм.с. - втрати тиску води в подавальних трубопроводах місцевої системи ГВП, DHм.сист. = 4 ё 8 м в.ст.;

DHм - втрати тиску в мережах подавальних трубопроводів після ЦТП, м в.ст., які визначаються за формулою

DHм = 1,2 · 0,035L, 

(5.15) 

де L - протяжність найбільш віддаленої від джерела теплопостачання мережі трубопроводів ГВП у двотрубному вимірі, м;

Hх.в. - середній гарантований тиск холодної води перед теплообмінником I ступеня підігріву;

1,1 - коефіцієнт запасу.

4.7. Термін роботи підвищувального насоса визначається за даними експлуатації.

Якщо насос приєднано безпосередньо до мереж водопроводу, термін роботи вдень в основному 18 годин. У нічні години при майже відсутньому споживанні води потужність насоса, що працює, становить приблизно 25 % від встановленої потужності електродвигуна.

Якщо насос ГВП встановлено після насосів холодного водопостачання, то термін його роботи зазвичай складає 3 - 4 години на добу з продуктивністю 2Gн.гвп.

4.8. Визначений згідно з гідравлічною характеристикою підвищувального насоса ККД через значні коливання продуктивності насоса зменшується за коефіцієнтом Kзм. за відсутності частотного регулювання роботи електродвигуна згідно з таблицею:

Середнє навантаження ГВП, Гкал/год 

Величини коефіцієнта Kзм. 

до 0,1 

0,85 

0,1 ё 0,2 

0,9 

0,2 ё 1,5 

0,95 

4.9. Нормативна витрата електроенергії на привод циркуляційних насосів системи гарячого водопостачання визначається за загальними формулами (3.3) та (4.8).

4.10. Середня продуктивність циркуляційного насоса за добу становить (т/год)

 

 

еqвтр. · 103 

 

Gц.гвп 

= 

___________, 

(5.16) 

 

 

Dt · c 

 

де еqвтр. - втрати теплоти подавальними трубопроводами всієї системи ГВП після теплообмінника (внутрішньобудинковими та розподільчими мережами), Гкал/год. еqвтр. складають приблизно 0,17 Qhm;

Dt - втрата температури гарячої води від теплообмінника ГВП до водорозбірної арматури, °C. Dt визначається згідно із СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".

Продуктивність циркуляційного насоса в денні години доби (~ 18 год.) становить 50 ё 60 % від нічної продуктивності, тому в денні години продуктивність насоса складає 0,8 ё 0,87 від середньої, в нічні години (~ 6 год.) відповідно 1,6 ё 1,4.

4.11. Повний тиск та ККД циркуляційного насоса визначаються за гідравлічною характеристикою при розрахунковій середній продуктивності. За відсутності характеристики насоса розрахунковий тиск вибирають у межах 15 ё 25 м.

При цьому середньозважений ККД циркуляційного насоса в денні години (насос відцентровий марки К) становить:

h = 40 % - для котелень з Qhm до 2 Гкал/год;

h = 50 % - для котелень з Qhm більше 2 Гкал/год;

h = 75 % - для насосів з частотним регулюванням та спеціальних циркуляційних насосів.

5. Розрахунок нормативних витрат електроенергії насосами попутного дренажу здійснюється за формулою

W = Pдр.н. · 0,8 · T, 

(5.17) 

де Pдр.н. - встановлена потужність насоса, кВт;

T - термін роботи насоса (за експлуатаційними даними), год.

6. Розрахунок нормативних витрат електроенергії підкачувальними насосами на тепломережі

6.1. Нормативна витрата електроенергії підкачувальними насосами розраховується за формулами (3.3) та (4.8), при цьому загальна продуктивність відповідає кількості теплоносія, який перекачується в місці встановлення насоса, тиск визначається за даними п'єзометричного графіка, hн = 0,70 ё 0,75.

6.2. Якщо ПТ експлуатує тепломережі від інших джерел теплопостачання, використовує так звану покупну теплову енергію, то в загальній кількості використаної підкачувальними насосами електроенергії враховується електроенергія, яка витрачається станціями перекачування, якщо вони існують на цих тепломережах.

7. Осереднені питомі витрати електроенергії котельнями на виробництво теплової енергії

Питомі витрати електроенергії котельнями на виробництво теплової енергії наведені в додатку 4. Вони наведені як довідкові дані та не можуть використовуватись замість розрахунку.

6. РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ПРИ ПОСТАЧАННІ (РОЗПОДІЛІ) ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

1. Загальні дані щодо розрахунку нормативних витрат електроенергії при постачанні (розподілі) теплової енергії

1.1. Розподіл, транспортування, регулювання та облік теплової та електричної енергії здійснюються в ЦТП та ІТП споживачів.

Якщо ЦТП перебуває на балансі ПТ, то споживана ним електроенергія також враховується в загальних нормативних витратах електроенергії.

1.2. У ЦТП встановлюються зазвичай такі електроприймачі: насоси ГВП підвищувальні (за потреби) та циркуляційні або циркуляційно-підвищувальні; насоси систем опалення при незалежному підключенні будинкових систем; насоси підживлення систем та мереж опалення; насоси змішувальні (коригувальні) для систем опалення при залежному приєднанні до зовнішніх тепломереж; апарати електромагнітної обробки води; вентилятори для вентиляції приміщень. У діючих ЦТП встановлені в основному насоси відцентрові марки К.

Нормативні витрати електроенергії всіма переліченими насосами розраховуються за методикою, наведеною в розділі 5 (для аналогічних насосів). Якщо в ЦТП встановлені насоси холодного водопостачання, споживана ними електроенергія не входить до складу нормативних витрат електроенергії ПТ. Вона визначається за показами електролічильника або розраховується за окремою методикою.

2. Розрахунок нормативних витрат електроенергії коригувальними насосами

2.1. Коригувальні насоси встановлюються на трубопроводах опалення при залежному приєднанні системи опалення до системи теплопостачання. При встановленні насоса на перемичці середня продуктивність насоса розраховується за формулою (т/год)

 

 

 

1 - t01 

 

Gкор.нас. 

Gоп. 

________, 

(6.1) 

 

 

 

1 - t02 

 

де Gоп. - витрата мережевої води на опалення, розраховується за формулою (5.5);

t01, t02 - середня температура води в подавальному та зворотному трубопроводах при регулюванні за опалювальним графіком при температурах зовнішнього повітря, вищих за відповідну температуру "зламу" графіка;

1 - температура теплоносія в подавальному трубопроводі в "точці зламу" експлуатаційного температурного графіка, приймається в межах 65 ё 70° C.

Середня продуктивність насоса орієнтовно становить 0,3 ё 0,5 Gоп.

2.2. Тиск насоса та його ККД визначаються за гідравлічною характеристикою насоса; для відцентрових насосів марки К без частотного регулювання зі зменшенням ККД в 0,95 разів, який враховує коливання продуктивності насоса.

2.3. За повної відсутності гідравлічної характеристики (насос нестандартний, реконструйований, обладнаний новим електродвигуном тощо) тиск насоса становить (для систем опалення з елеватором) (м):

Hкор.н. = (DHел. + DHрег. + Kм · 2L + Dh) · 1,1, 

(6.2) 

де DHел. - необхідний тиск для роботи елеватора, DHел. » 20 м в.ст.;

DHрег. - втрата тиску на регуляторі, DHрег. » 3 м в.ст.;

Kм - коефіцієнт, який враховує місцеві гідравлічні опори, Kм = 1,3;

L - довжина мережі до найбільш віддаленого споживача, м;

Dh - питомі лінійні втрати, Dh = 0,01 ё 0,015 м в.ст.

3. Розрахунок нормативних витрат електроенергії циркуляційно-підвищувальними насосами системи гарячого водопостачання

3.1. Нормативні витрати електроенергії на привод двигуна насоса визначаються за загальними формулами (3.3) та (4.8).

3.2. Середня експлуатаційна продуктивність насосів визначається за формулами

в години водорозбирання при недостатньому тиску (I режим)

GI = Gн ГВП + 0,6Gц ГВП; 

(6.3) 

в інші години (II режим)

GII = Gц ГВП. 

(6.4) 

Значення Gн ГВП, Gц ГВП визначаються за формулами (5.12), (5.13) та (5.16).

3.3. Тиск насоса та його ККД визначаються за гідравлічною характеристикою встановленого насоса або за її відсутності (насос нестандартний, реконструйований, обладнаний новим електродвигуном тощо) - за спрощеними розрахунковими формулами:

Режим I:

HI = (Hбуд. + hс.прил. + DHII + DHм.с. + DHм.под. + DHм.цирк. - HI ступ.) · 1,1, 

(6.5) 

де DHм.под. - втрата тиску в подавальному трубопроводі мережі ГВП, м в.ст.;

DHм.под. = 1,2(0,035 ё 0,04)L,

де L - довжина мережі від ЦТП до найбільш віддаленого споживача, м;

DHм.цирк. - втрата тиску в циркуляційному трубопроводі мережі при водорозбиранні, м в.ст.;

DHм.цирк. = 1,2(0,01 ё 0,012)L;

HI ступ. - тиск підігрітої води після теплообмінника першого ступеня, м в.ст.

Усі інші позначення відповідають формулі (5.14).

Режим II:

HII = DHII + DHм.с. + DHм.под. + DHм.цирк.

(6.6) 

де DHII - втрата тиску в теплообміннику II ступеня у режимі циркуляції,

DHII » 2,5 м в.ст.;

DHм.с. - втрата тиску в місцевій системі при циркуляційній витраті води,

DHм.с. » 2,5 м в.ст.;

DHм.под. - втрата тиску в подавальному трубопроводі ГВП в режимі циркуляції, м в.ст., DHм.под. » 1,2 · 0,02L;

DHм.цирк. - втрата тиску в циркуляційному трубопроводі в режимі циркуляції, м в.ст., DHм.под. + DHм.цирк. » 1,2(0,05 + 0,035)L.

3.4. Час роботи насосів визначається за даними експлуатаційних служб. Орієнтовно: в режимі I - 18 годин на добу, у режимі II - 6 годин на добу.

4. Розрахунок нормативних витрат електроенергії апаратами електромагнітної обробки

Нормативні витрати електроенергії апаратами електромагнітної обробки визначаються за формулою

W = P · n · T, 

(6.7) 

де n - кількість працюючих апаратів;

P - встановлена потужність апарата (0,15 ё 0,3 кВт);

T - термін роботи, год.

7. РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНИХ ВТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ТА ТРАНСПОРТУВАННІ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

Нормативні втрати електричної енергії складаються з втрат при трансформації і втрат при транспортуванні та розраховуються за формулою

DWвтр. = Deтр. + Deмереж.

(7.1) 

де Deтр. - нормативні втрати активної та реактивної енергії в трансформаторах, кВт·год;

Deмереж. - нормативні втрати електроенергії в мережах електропостачання, кВт·год.

Рекомендовані величини нормативних втрат електроенергії від загальної кількості споживаної електроенергії на виробництво і транспортування теплової енергії наведені в таблиці:

Елемент мережі 

Втрати напруги, % 

Втрати електроенергії, % 

Мережа 6 кВ 

Живильна 

2,5 

Розподільча 

Мережеві трансформатори: 

 

 

Постійні втрати 

Змінні втрати 

Мережа низької напруги загального користування 

4,5 

Мережа 10 кВ 

Живильна 

2,5 

Розподільча 

1,5 

Мережеві трансформатори: 

 

 

Постійні втрати 

Змінні втрати 

Мережа низької напруги загального користування 

6,5 

2,4 

8. РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНИХ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ДОПОМІЖНІ (ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ) ПОТРЕБИ

1. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на освітлення виробничих приміщень підприємств теплоенергетики

Нормативна витрата електроенергії на освітлення виробничих приміщень ПТ визначається за кількістю і потужністю встановлених світильників, встановлених за нормами освітленості виробничих приміщень, та терміну їх функціонування за розрахунковий період за формулою

  

(8.1) 

де Niосв. - потужність i-го світильника, кВт;

kiосв. - коефіцієнт використання потужності світильників. Для зовнішнього освітлення виробничих приміщень ПТ kiосв. = 1, для внутрішнього освітлення виробничих приміщень kiосв. = 0,8;

Tiосв. - термін використання потужності світильників, год.

За відсутності необхідної інформації для розрахунку можна приймати при відсутності природного освітлення в приміщенні T = 7700 год., при його наявності T = 4800 год.;

n - кількість світильників, шт.

2. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на вентиляцію виробничих приміщень підприємств теплоенергетики

Для розрахунку нормативних витрат електроенергії вентиляційними системами виробничих приміщень ПТ використовується формула

  

(8.2) 

де P - установлена потужність (паспортна) електроприймача, кВт;

k - коефіцієнт використання електричної потужності, k = 0,65 ё 0,75;

T - кількість годин використання максимуму потужності за даними експлуатаційних служб, год.;

n - кількість електроприймачів.

3. Розрахунок нормативних витрат електроенергії контрольно-вимірювальними приладами та засобами автоматики

Нормативні витрати електроенергії контрольно-вимірювальними приладами та засобами автоматики розраховуються за формулою

Wа = Pа · Tа

(8.3) 

де Pа - споживана електрична потужність одним приладом. У разі відсутності точних даних можна прийняти Pа 0,065 кВт;

Tа - час роботи приладу, год.

4. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на ремонтні роботи обладнання котелень та ЦТП

Загальна кількість використаної електроенергії на ремонтні роботи технологічного обладнання котелень та ЦТП розраховується за формулою

  

 

(8.4)  

де P - установлена номінальна потужність i-го електроприймача, кВт;

k - коефіцієнт використання потужності, визначається за даними експлуатації або згідно з таблицею:

Група електроприймачів 

Коефіцієнт використання потужності, k 

Екскаватори 

0,5 

Баштові, козлові, мостові крани, кран-балки, тельфери, лебідки та інші вантажопідіймальні механізми 

0,2 

Механізми безперервного транспорту 

0,6 

Компресори, насоси, вентилятори 

0,7 

Невеликі будівельні механізми 

0,15 

Зварювальні трансформатори 

0,35 

Зварювальні машини для стикового зварювання 

0,35 

Бетономішалки 

0,5 

Обладнання ремонтно-механічних майстерень 

0,3 

T - осереднений термін роботи електроприймачів (год). Визначається як середня кількість годин роботи для кожної групи електроприймачів при плануванні використання обладнання на ремонтні роботи котелень та ЦТП.

5. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на випробування теплосилового обладнання котелень та ЦТП після ремонту

Нормативні витрати електроенергії на випробування теплосилового обладнання котелень та ЦТП після ремонту визначаються згідно з таблицею:

Найменування та технічна характеристика обладнання 

Витрати електроенергії, кВт·год 

Вентилятор осьовий масою 0,53 т 

35 

Вентилятор дуттьовий одностороннього всмоктування, маса, т: 

 

0,6 

71 

2,7 

940 

1504 

18 

2961 

35 

5875 

Вентилятор дуттьовий двостороннього всмоктування, маса, т: 

 

45 

7520 

76,4 

11750 

Димосос одностороннього всмоктування, маса, т: 

 

0,73 

71 

4,7 

940 

9,3 

1880 

18,5 

2961 

Димосос двостороннього всмоктування, маса, т: 

 

19,7 

1610 

20,7 

1880 

39,8 

4700 

Димосос осьовий, маса, т: 

 

63,8 

7520 

71,2 

9400 

142 

15040 

Агрегат насосний на загальній фундаментній плиті або багатоблочний, маса, т: 

 

0,91 

42 

1,1 

168 

168 

2,9 

420 

3,4 

420 

420 

9,4 

2100 

Агрегат насосний на окремій фундаментній плиті, маса, т: 

 

0,89 

84 

1,8 

126 

2,3 

105 

4,6 

840 

6,2 

840 

18,2 

3150 

31,3 

5250 

Агрегат насосний конденсатний, маса, т: 

 

4,8 

2000 

7,8 

4000 

9,3 

3200 

Агрегат насосний осьовий, маса, т: 

 

3,9 

1000 

20,9 

12800 

36,8 

20000 

93,8 

32000 

Агрегат насосний відцентровий з вертикальним валом, маса, т: 

 

22,4 

12800 

27,4 

12800 

від 40,1 до 63 

25600 

Агрегат насосний живильний з приводом від електродвигуна, маса, т: 

 

2,6 

1600 

5,1 

4000 

29,8 

25600 

43,8 

64000 

6. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на випробування водогрійних котлів

Нормативні витрати електроенергії на випробування водогрійних котлів визначаються згідно з таблицею:

Теплопродуктивність, МВт (Гкал/год), до: 

Витрати електроенергії, кВт·год 

23,2 (20) 

1100 

34,9 (30) 

2490 

58,2 (50) 

4335 

116 (100) 

5200 

209 (180) 

6120 

7. Розрахунок нормативних витрат електроенергії на випробування млинів для розмелу палива

Нормативні витрати електроенергії на випробування млинів для розмелу палива визначаються згідно з таблицею:

Найменування та технічна характеристика обладнання 

Витрати електроенергії, кВт·год 

Млин молотковий продуктивністю, т/год, до: 

 

546 

11 

834 

20,4 

1291 

23,4 

2509 

29,8 

3285 

40 

10093 

Млин валковий середньоходовий продуктивністю, т/год, до: 

 

11,5 

1085 

16 

1488 

8. Нормативні витрати енергії на електроопалення та ГВП виробничих приміщень

Нормативні витрати енергії на електроопалення та ГВП виробничих приміщень визначаються за нормами витрат теплової енергії на відповідні потреби згідно з КТМ 204 України 244-94 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" в одиницях виміру електроенергії із застосуванням ККД нагрівачів у межах 0,97 ё 0,98.

9. Нормативні витрати електроенергії на заплановані випробування

Нормативні витрати електроенергії на заплановані випробування (гідравлічні, максимальну температуру теплоносія, теплові) визначаються за технічно обґрунтованими даними аналогічних випробувань, проведених у минулі роки.

10. Нормативні витрати електроенергії на щорічні випробування на герметичність тепломережі та її заповнення

Нормативні витрати електроенергії на щорічні випробування на герметичність тепломережі та її заповнення визначаються за техніко обґрунтованими даними відповідних служб за минулий рік.

 

Начальник Управління
теплоенергетики
 

 
О. М. Малежик
 

 

ОЦІНОЧНІ ВЕЛИЧИНИ ЕКОНОМІЇ ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

Виходячи з того, що в структурі споживачів електроенергії підприємствами теплоенергетики електроприводи технологічного обладнання різного призначення складають майже 90 %, основну увагу потрібно звертати на їх роботу в оптимальному режимі та своєчасну профілактику.

Для підвищення загального коефіцієнта електричної потужності (cos j) слід вживати таких заходів (економія витрат електроенергії наведена у відсотках від споживання на даному технологічному процесі):

1. Упорядкування технологічного процесу: витрати рідин, повітря, газів, сумішей, що перекачуються, довести до оптимальних значень. Оціночна величина економії від застосування заходу складає 5 - 10 %.

2. Зменшення гідравлічного та аеродинамічного опору систем транспортування: промивання трубопроводів, заміна застарілих ділянок зі значною корозією та відкладеннями на нові - економія 10 - 50 %, застосування механічних та хімічних методів боротьби із золовими відкладеннями на конвективних поверхнях котлів - економія 3 - 10 %.

3. Своєчасні ремонти вентиляційного, насосного обладнання та електродвигунів - економія 10 - 15 %.

4. Заміна фізично та морально застарілого обладнання новим з вищим ККД - економія 5 - 10 %.

5. Експлуатація обладнання з навантаженнями, близькими до номінальних. За умов роботи нагнітачів зі значними коливаннями продуктивності замінювати потужне обладнання кількома з меншими потужностями - економія до 20 %.

6. Недопускання до роботи електродвигунів із споживаною потужністю, меншою за 40 % від встановленої. При постійному недовантаженні встановлених двигунів рекомендована їх заміна на менш потужні або для двигунів напругою до 1000 В переключення їх обмоток з трикутника на зірку - економія до 25 %, зменшення підведеної до них напруги, застосування на електродвигунах, які працюють з нагнітачами з нерівномірним навантаженням, частотного регулювання - економія 15 - 20 %.

Для компенсації реактивної потужності електричних двигунів рекомендовано застосовувати синхронні електродвигуни, компенсаційні пристрої, конденсаторні батареї.

7. Для освітлення приміщень котелень та ЦТП - застосування новітніх енергоекономічних освітлювальних приладів (до 50 %).

 

Начальник Управління
теплоенергетики
 

 
О. М. Малежик
 

 

РОЗПОДІЛ ВІДСОТКІВ ВИТРАТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ОБЛАДНАННЯМ ТА ВТРАТ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ, ТРАНСПОРТУВАННІ, РОЗПОДІЛІ ТА ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

При виробництві теплової енергії електроенергію споживають:

- тягодуттьове обладнання 

- 30 - 70 %; 

- живильні насоси 

- 20 - 30 %; 

- рециркуляційні насоси 

- 10 - 20 %; 

- насоси сирої води 

- 3 - 10 %; 

- насоси ХВО 

- 5 - 10 %; 

- агрегати паливоприготування та золовидалення 

- 5 - 10 %; 

- прилади регулювання та освітлення 

- 0,5 - 2,5 %. 

При транспортуванні теплової енергії до споживача (ІТП) або до ЦТП електроенергію споживають:

- мережеві насоси теплопостачання або централізованого опалення 

- до 50 %; 

- насоси підживлення мереж теплопостачання та централізованого опалення 

- 2 - 5 %; 

- насоси перекачування теплоносія на тепломережах від власних або сторонніх джерел теплопостачання 

- залежно від умов експлуатації; 

- насоси підкачування води для ГВП та циркуляційні 

- залежно від умов експлуатації. 

При розподілі та трансформації теплової енергії електроенергію споживають:

- циркуляційні насоси незалежних систем опалення 

- 23 - 28 %; 

- насоси підживлення незалежних систем опалення 

- до 1 %; 

- насоси коригувальні залежних систем опалення 

- 18 - 22 %; 

- насоси підвищувальні холодної води на потреби ГВП 

- 10 - 12 %; 

- насоси циркуляційні системи ГВП 

- 10 - 12 %; 

- насоси циркуляційно-підвищувальні системи ГВП 

- 35 - 40 %; 

- прилади освітлення та регулювання 

- 4 - 5 %. 

Нормативні втрати електроенергії при її трансформації та транспортуванні до електроприймача складають 2 - 8 % від загальної споживаної електроенергії.

 

Начальник Управління
теплоенергетики
 

 
О. М. Малежик
 

 

ПИТОМА ВИТРАТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ПЕРЕКАЧУВАННЯ ПОВІТРЯ АБО ДИМОВИХ ГАЗІВ

Тип вентилятора, димососа 

Частота обертання, 1/хв 

Питома витрата електроенергії на перекачування 1000 м3 повітря або димових газів, кВт·год/1000 м3 

ВД2,7 

1000 

0,75 

ВД7 

970 

0,45 

1450 

1,02 

ВД8 

790 

0,44 

970 

0,78 

ВД10 

485 

0,3 

780 

0,75 

970 

1,24 

ВДН8 

1000 

0,43 

1500 

1,34 

ВДН9 

1000 

0,78 

1500 

2,1 

ВДН10 

1000 

0,49 

1500 

1,53 

ВДН11,2 

1000 

1,23 

1500 

3,85 

ВД12 

485 

0,42 

730 

0,95 

970 

1,7 

ВД13,5 

485 

0,53 

730 

1,17 

970 

2,14 

ВД15,5 

785 

1,01 

730 

1,54 

970 

2,7 

Ц13-50 N 4 

1450 

0,73 

Ц9-57 N 4 

1450 

0,5 

Ц9-57 N 5 

1450 

0,83 

Ц9-57 N 7 

1450 

0,9 

ЦТ4-47 N 4 

1450 

0,85 

ЦТ4-47 N 5 

970 

0,47 

ЕВР4 

1450 

0,7 

ЕВР7 

970 

0,74 

Д3,5 

1500 

0,33 

Д5,7 

1450 

0,57 

Д8 

730 

0,28 

970 

0,49 

Д10 

485 

0,19 

730 

0,51 

970 

0,72 

Д12 

485 

0,28 

730 

0,73 

970 

1,03 

Д11,2 

1000 

0,32 

1500 

1,03 

Д12,5 

1000 

0,39 

1500 

1,22 

Д13,5 

485 

0,33 

730 

0,71 

970 

1,3 

Д15,5 

785 

0,74 

730 

0,97 

970 

1,78 

 

Начальник Управління
теплоенергетики
 

 
О. М. Малежик
 

 

ПИТОМІ ВИТРАТИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ КОТЕЛЬНЯМИ НА ВИРОБНИЦТВО ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

Продуктивність котелень, Гкал/год 

Питома витрата електроенергії на виробництво (паливо, газ), кВт·год/Гкал 

0,5 
0,51 ё

22 
22 

1,01 ё
2,01 ё
3,01 ё

21 
20 
20 

5,01 ё 10 
10,01 ё 50 

20 
20 

Примітка. Для котелень питомі витрати електроенергії збільшуються залежно від виду палива: на мазуті - 1,09; на вугіллі - 1,2; на торфі - 1,19.

 

Начальник Управління
теплоенергетики
 

 
О. М. Малежик
 

Опрос