Идет загрузка документа (33 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Инструкции по применению гипохлорита натрия для обеззараживания воды в системах централизованного питьевого водоснабжения и водоотвода

Министерство по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины
Методика, Приказ, Инструкция от 18.05.2007 № 18
редакция действует с 14.08.2015

Про затвердження Інструкції із застосування гіпохлориту натрію для знезараження води в системах централізованого питного водопостачання та водовідведення

Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України
від 18 травня 2007 року N 18

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
25 липня 2007 р. за N 853/14120

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
 від 15 травня 2015 року N 105

Відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про Загальнодержавну програму "Питна вода України" на 2006 - 2020 роки" та з метою поліпшення якості знезараження питної води та стічних вод НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування гіпохлориту натрію для знезараження води в системах централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - Інструкція), що додається.

2. Зазначену Інструкцію довести до відома керівників Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань житлово-комунального господарства обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г. М. Семчука.

 

Міністр 

О. П. Попов 

 

ІНСТРУКЦІЯ
ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ ДЛЯ ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ В СИСТЕМАХ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця Інструкція встановлює порядок використання розчинів гіпохлориту натрію (далі - РГН) для знезараження питних вод в системах централізованого питного водопостачання та знезараження стічних вод з метою дотримання нормативних вимог до якості знезараженої води та безпеки обслуговувального персоналу і навколишнього природного середовища.

1.2. Інструкцією встановлюються склад і послідовність технологічних операцій для здійснення знезараження питної води, дезінфекції водопровідних мереж і споруд та знезараження стічних вод; надаються рекомендації щодо необхідного обладнання, місць уведення РГН в оброблювану воду, визначення розрахункової дози і загальних витрат РГН, дотримання техніки безпеки при роботі з РГН.

1.3. Ця Інструкція поширюється на:

суб'єктів господарювання, що виконують роботи із знезараження питної води і стічних вод або дезінфекції водопровідних мереж і споруд та здійснюють виробничий контроль за якістю питної води;

проектувальників, які виконують роботи з проектування систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, а також на суб'єктів господарювання, що здійснюють будівництво таких об'єктів;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та його територіальні органи під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

(пункт 1.3 у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку,
 будівництва та житлово-комунального господарства України
 від 15.05.2015 р. N 105)

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРНИХ РОЗЧИНІВ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ

2.1. Для знезараження питної води застосовують гіпохлорит натрію марки А за ГОСТ 11086-76 "Гипохлорит натрия. Технические условия" (Гіпохлорит натрію. Технічні умови).

Для обробки побутових і промислових стічних вод застосовують гіпохлорит марки А та Б, що виробляється в Україні згідно з ГОСТ 11086-76.

(абзац другий пункту 2.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
 житлово-комунального господарства України від 15.05.2015 р. N 105)

Гіпохлорит натрію зареєстрований у Державному реєстрі дезінфекційних засобів МОЗ України.

2.2. Дезінфекційна дія гіпохлориту натрію NaOCl заснована на тому, що при розчиненні у воді він так само, як і газоподібний хлор, утворює хлорноватисту кислоту та гіпохлорит-іони, які мають окислювальну і дезінфекційну дію. Зберігаючи всі переваги процесу хлорування, метод знезараження за допомогою РГН дає змогу уникнути основних труднощів, пов'язаних з роботою з високотоксичним рідким хлором.

2.3. Гіпохлорит натрію марки А випускається у вигляді водного розчину зеленувато-жовтого кольору. За ГОСТ 11086-76 він повинен відповідати таким вимогам:

коефіцієнт світлопропускання, %, не менше 

20; 

масова концентрація активного хлору, г/дм3, не менше 

190; 

масова концентрація лугу в перерахуванні на NaOH, г/дм3 

10 - 20; 

масова концентрація заліза, г/дм3, не більше 

0,02. 

При зберіганні РГН спостерігається випадання осадів у вигляді дрібних пластівців. Це пов'язано з кристалізацією водних гідратів. До факторів, що впливають на стабільність РГН, належать: його концентрація і температура, наявність іонів важких металів, освітлення (при дії світла швидкість розкладу РГН збільшується приблизно в два рази).

РГН у вигляді товарного розчину містить близько 19 % активного хлору. Для окремих споживачів цей розчин розводять до 5 або 10 %.

2.4. Правила транспортування і зберігання РГН марки А регламентуються ГОСТ 11086-76.

3. ПРИЙМАННЯ РОЗЧИНІВ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ

3.1. РГН приймають партіями. Партією вважають ємність або кілька ємностей з РГН, які мають сертифікат якості.

3.2. Для контролю якості РГН його перемішують, пробовідбірником з вініпласту або поліетилену відбирають проби з верхньої, середньої та нижньої частин ємності й усереднюють у чистій сухій скляній банці з темного скла з притертою пробкою ємністю 500 см3.

3.3. У лабораторії набирають піпеткою 10 см3 РГН з відібраної проби і виконують хімічний аналіз на вміст активного хлору за Методикою визначення масової концентрації активного хлору в розчинах гіпохлориту натрію (ГОСТ 11086-76).

3.4. За необхідності можуть бути також проведені аналізи на масову концентрацію лугу і заліза за ГОСТ 11086-76.

3.5. Результати аналізів відразу записують у журнал приймання реагентів.

3.6. Лаборант на початку своєї зміни обов'язково виконує аналіз умісту активного хлору в ємності, розчин з якої використовують для обробки води, за вищевказаною методикою (ГОСТ 11086-76).

4. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ПИТНОЇ ВОДИ

4.1. Для забезпечення населення доброякісною питною водою необхідно суворо дотримуватись вимог санітарних норм при будівництві та експлуатації всіх споруд водопроводу, у тому числі й установок для знезараження води РГН.

4.2. Для встановлення робочої дози РГН для знезараження води необхідно проводити пробне хлорування води в умовах, максимально наближених до виробничих (у затемненому термостаті, у який подається водопровідна вода; з дотриманням часу контакту з РГН, який дорівнює часу перебування води в спорудах або трубопроводах).

4.3. Робочу дозу РГН вибирають згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747, а визначення залишкового активного хлору - за ГОСТ 18190-72 "Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного активного хлора" (Вода питна. Методи визначення вмісту залишкового активного хлору).

(пункт 4.3 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства
 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
 господарства України від 15.05.2015 р. N 105)

4.4. Точки введення РГН визначають залежно від технологічної схеми очисних споруд водопроводу, якості води джерела водопостачання та інших факторів. При виборі місця введення у воду РГН необхідно враховувати призначення процесу хлорування води (попереднє окислення домішок води, знезараження води або забезпечення відповідного санітарного стану системи подачі і розподілу води тощо).

4.4.1. Прехлорування води виконують для підготовки води до наступного очищення та поліпшення подальших процесів очищення води (коагулювання, відстоювання, фільтрування). У цьому разі РГН уводять у змішувачі або перед насосами першого підйому.

4.4.2. Постхлорування води є завершальним етапом очищення води, тобто кінцевим хлоруванням, яке забезпечує відповідний санітарний стан системи водопостачання. При цьому РГН уводять у лінію подачі очищеної води в резервуари чистої води. Це забезпечує необхідну концентрацію залишкового хлору у воді і гарантує надійний санітарний стан системи подачі і розподілу води.

4.5. Вибір місця введення РГН у воду здійснюється технічним керівником (технологом) водопровідної станції на основі санітарно-хімічних, санітарно-бактеріологічних і технологічних аналізів вихідної і обробленої води.

4.6. Витрата робочого РГН залежить від таких факторів: концентрації активного хлору в РГН, температури і якості оброблюваної води, величини хлоропоглинання даної води, часу контакту з водою, забруднення трубопроводів і резервуарів.

Витрату робочих РГН визначають за Методикою визначення необхідної витрати розчину гіпохлориту натрію для очищення і знезараження питної або стічної води, наведеною в додатку.

4.7. Уведення розрахункової кількості РГН в оброблювану воду виконують вакуумним (за допомогою ежектора та мірника або ротаметра) або напірним способом (за допомогою насоса-дозатора). При цьому перевагу слід надавати мембранним насосам для агресивних середовищ з повністю відокремленим проточним каналом РГН від рухомих механізмів.

5. ДЕЗІНФЕКЦІЯ АРТЕЗІАНСЬКИХ СВЕРДЛОВИН

5.1. Профілактичну промивку і дезінфекцію артезіанських свердловин, що використовуються з метою централізованого питного водопостачання, необхідно виконувати при прийманні їх в експлуатацію після закінчення будівництва та в процесі експлуатації - не рідше 1 разу на рік (резервуарів малої потужності і водонапірних башт - 2 рази на рік) за графіком, погодженим з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

5.2. Дезінфекцію артезіанських свердловин виконують у три етапи.

Перший етап - свердловину експлуатують протягом 24 годин з відкачуванням води з інтенсивністю, що перевищує звичайну на 15 - 20 %. Після цього виймають колону робочих труб з насосним агрегатом, чистять їх та ретельно миють водою. Потім методом наповнення виконують дезінфекцію робочим РГН з концентрацією 100 - 150 мг/дм3 активного хлору, кінці труб повинні бути закриті на час експозиції 3 - 6 годин.

Другий етап - гумовою кулею свердловину розділяють на дві частини: надводну і підводну. Надводну частину заповнюють на 3 - 6 годин РГН з вмістом 50 - 100 мг/дм3 активного хлору, після чого гумову кулю виймають (після випуску з неї повітря) і РГН зливається у воду свердловини. На дно свердловини опускають шланг і подають РГН з концентрацією активного хлору 100 мг/дм3 з таким розрахунком, щоб концентрація активного хлору у воді свердловини становила не менше 50 мг/дм3, і витримують 3 - 6 годин. Розрахунковий об'єм РГН приймається більше об'єму свердловини в 2 - 4 рази.

Третій етап - після закінчення періоду дезінфекції встановлюють продезинфіковані робочі труби з насосним агрегатом і здійснюють відкачування води у звичайному режимі експлуатації до зникнення у воді запаху хлору, після чого відбирають воду для проведення санітарно-бактеріологічних аналізів згідно з чинними нормативно-правовими актами.

(абзац четвертий пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
 господарства України від 15.05.2015 р. N 105)

Дезінфекція артезіанських свердловин може проводитися і без виймання колони робочих труб з насосним агрегатом. У цьому разі в свердловину подають воду з концентрацією активного хлору 100 мг/дм3 з таким розрахунком, щоб його концентрація після змішування з водою свердловини становила не менше 50 мг/дм3, і витримують 3 - 6 годин. Після закінчення періоду дезінфекції здійснюють відкачування води у звичайному режимі експлуатації до зникнення у воді запаху хлору, після чого відбирають воду для проведення санітарно-бактеріологічних аналізів згідно з чинними нормативно-правовими актами.

(абзац п'ятий пункту 5.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
 господарства України від 15.05.2015 р. N 105)

6. ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВОДОПРОВІДНИХ МЕРЕЖ І СПОРУД

6.1. Дезінфекція водопровідних споруд (резервуарів, напірних баків, водоочисних споруд, водопровідної мережі) може бути профілактичною (перед прийманням в експлуатацію нових споруд; після періодичного чищення або після ремонтно-аварійних робіт), а також за епідемічними показниками (у разі забруднення споруд, унаслідок чого створюється загроза виникнення спалахів кишкових інфекцій).

6.2. Дезінфекцію водопровідних споруд виконують двома способами:

- об'ємним (метод наповнення): споруди заповнюють дезінфекційним розчином і залишають у такому вигляді на розрахункову тривалість контакту;

- поверхневим (метод зрошення): дезінфекційний розчин наносять на контактувальну з питною водою поверхню споруд.

6.3. Перед дезінфекцією водопровідних споруд обов'язково проводяться їх попереднє механічне очищення і промивання. Водопровідну мережу, очистити яку важко і складно, інтенсивно промивають протягом двох годин при максимально можливій швидкості руху води (не менше 1,5 м/с).

Дезінфекція водоводів і водопровідної мережі проводиться способом заповнення труб розчином гіпохлориту натрію з концентрацією 75 - 100 мг/дм3 активного хлору (у залежності від ступеня забруднення труб, їх зносу та санітарно-епідемічних обставин). Уведення розчину гіпохлориту натрію в трубопроводи продовжують доти, доки в точках, найбільш віддалених від місця його подачі, уміст активного хлору не становитиме не менше 50 % від установленої дози. З цього моменту РГН перестають подавати і трубопровід залишають заповненим цим розчином не менше ніж на 6 годин. Після цього хлоровану воду випускають і промивають трубопроводи чистою водопровідною водою. Умови скидання води з трубопроводів визначають на місці за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби.

Укінці промивання (при вмісті у воді до 1,0 мг/дм3 залишкового хлору) з трубопроводів відбирають проби для контрольного бактеріологічного аналізу згідно з ГОСТ 18963-73 "Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа" (Вода питна. Методи санітарно-бактеріологічного аналізу). Дезінфекція вважається закінченою при сприятливих результатах двох аналізів, узятих послідовно з однієї точки.

Розрахунковий об'єм РГН для знезараження водоводів і ліній водопровідної мережі визначається за внутрішнім діаметром труб із збільшенням його на 10 % (на вірогідні втрати).

6.4. Дезінфекцію резервуарів великої ємності виконують методом зрошення. РГН з концентрацією 200 - 250 мг/дм3 активного хлору готують, виходячи з розрахунку 0,3 - 0,5 дм3 на 1 м2 внутрішньої поверхні резервуара. Цим розчином покривають стінки і дно резервуара методом зрошення із шланга або гідропульта. Через 1 - 2 години дезінфіковані поверхні промивають чистою водопровідною водою, видаляючи відпрацьований розчин через скидну трубу. Робота повинна виконуватися у спецодязі, гумових чоботях та протигазах; перед входом у резервуар установлюють бачок з РГН для обмивання чобіт.

6.5. Напірні баки малої ємності слід дезінфікувати об'ємним методом, наповнюючи їх РГН з концентрацією 75 - 100 мг/дм3 активного хлору. Після контакту впродовж 5 - 6 годин воду, оброблену РГН, видаляють через скидну трубу і промивають бак чистою водопровідною водою (до отримання у промивній воді до 1,0 мг/дм3 залишкового хлору). Аналогічним способом проводиться дезінфекція відстійників, змішувачів, а також фільтрів після їх ремонту і завантаження.

6.6. При прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом водопровідних споруд контрольний бактеріологічний аналіз після дезінфекції споруд виконується не менше двох разів з інтервалом, що відповідає часу повного обміну води між відбором проб. При сприятливих результатах аналізів споруди можуть бути прийняті в експлуатацію.

(пункт 6.6 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства
 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
 господарства України від 15.05.2015 р. N 105)

6.7. Промивання і дезінфекція водопровідних споруд виконується силами і засобами будівельної організації (перед пуском їх в експлуатацію) або персоналом водопроводу (після ремонтно-аварійних робіт) у присутності представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Результати робіт оформлюють актом, у якому вказують дозу активного хлору, тривалість хлорування (контакту) та кінцевого промивання і дані контрольних аналізів води. На основі цих матеріалів територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, надають висновок про можливість пуску споруд в експлуатацію.

(пункт 6.7 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства
 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
 господарства України від 15.05.2015 р. N 105)

7. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ СТІЧНИХ ВОД

7.1. Перед скиданням очищених стічних вод у водойми їх необхідно знезаразити, для чого можуть застосовуватися розчини гіпохлориту натрію марок Б і В.

7.2. При виконанні попередніх розрахунків дозу активного хлору для знезараження стічних вод РГН приймають:

- після механічного очищення - 10 мг/дм3;

- після повного штучного біологічного очищення - 3 мг/дм3;

- після неповного штучного біологічного очищення - 5 мг/дм3.

7.3. Дозу активного хлору у кожному випадку слід уточнювати в процесі експлуатації системи очищення стічних вод, виходячи з вимог, щоб у знезараженій стічній воді після перебування у контактному резервуарі перед скидом у водойму колі-індекс не перевищував 1000, а індекс колі-фагу - 1000 БУО (бляшкоутворювальних одиниць)/дм3 (або до межі гранично-допустимого скиду, установленого в дозволі на спецводокористування).

7.4. Витрату РГН для знезараження побутових стічних вод у системах господарсько-побутового водовідведення визначають за методикою, викладеною в додатку.

7.5. Для перемішування стічної води з РГН застосовують змішувачі, вибір типу яких залежить від витрати стічної рідини. Контакт РГН зі стічною водою відбувається в контактних резервуарах, об'єм яких обчислюють у залежності від витрати стічних вод і тривалості контакту РГН зі стічною водою, яка повинна бути не менше 30 хвилин.

8. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РОЗЧИНІВ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ

8.1. РГН негорючий і невибухонебезпечний продукт, однак при контакті з органічними горючими речовинами в процесі висихання може викликати їх загоряння. РГН не допускається зберігати в приміщенні разом з органічними продуктами, горючими матеріалами і кислотами. У разі загоряння - гасити водою, піском, вуглекислотними вогнегасниками. РГН, що розлився, змити водою.

Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією із забезпеченням не менше ніж 5-кратного обміну повітря на годину. Негерметичні вузли обладнання мають забезпечуватись місцевим вентиляційним відсмоктуванням.

8.2. До виконання робіт з дезінфекції із застосуванням РГН можуть бути допущені особи, що пройшли медичний огляд і мають допуск до проведення робіт із хлорування. Працівники водопровідних споруд, що мають безпосереднє відношення до забору і підготовки води, обслуговування водопровідних мереж, а також ті, що піддаються впливу шкідливих виробничих факторів, підлягають медичним обстеженням перед прийняттям на роботу і далі в терміни, що встановлюються чинним законодавством.

8.3. При прийманні та переливанні товарного концентрованого РГН у виробничих умовах потрібно дотримуватись вимог безпеки, що спрямовані на захист органів дихання, шкіри і слизової оболонки очей (фільтрувальний протигаз марки В, ізолювальні дихальні прилади, захисні окуляри, захисні протихімічні рукавиці, чоботи, шолом з нагрудником, захисний костюм).

На робочому місці забороняється вживати їжу, пити воду, курити.

8.4. Правила надання першої долікарської допомоги при отруєнні РГН.

8.4.1. Перша допомога включає само- і взаємодопомогу, яку здійснюють самі працівники, і допомогу, що надають медичні працівники. Потерпілого насамперед треба вивести із зони, що містить РГН, зняти засоби індивідуального захисту, звільнити від здавлювального одягу.

8.4.2. РГН, що потрапив на шкіру, змити струменем води, краще з милом, або зняти за допомогою тканини або ватного тампона, а потім промити шкіру достатньою кількістю води.

8.4.3. При надходженні РГН в очі необхідно негайно добре промити їх достатньою кількістю води.

8.4.4. При надходженні речовини в шлунок потерпілому необхідно дати випити декілька склянок води і викликати блювоту. Процедуру повторити 2 - 3 рази. (Забороняється викликати блювоту у хворого, що перебуває в непритомному стані або при наявності судом). Після цього потерпілому дають випити 0,5 - 1 склянку води з 4 - 5 таблетками карболену або активованого вугілля (1 столова ложка на 0,5 склянки води). Потім дати тільки сольове проносне (20 - 30 г гіркої солі на 0,5 склянки води).

Потерпілого необхідно зігріти. Якщо він у непритомному стані, грілки слід застосовувати з великою обережністю, щоб уникнути опіків.

8.4.5. При послабленні дихання потерпілому дають нюхати нашатирний спирт. У разі припинення дихання необхідно негайно приступити до штучної вентиляції легень.

8.4.6. За наявності судом необхідно виключити будь-які подразнення, забезпечити хворому цілковитий спокій.

8.4.7. При шкірних кровотечах прикладати тампони, змочені перекисом водню, при носових кровотечах - укласти постраждалого, підняти і злегка закинути голову, прикладати холодні компреси на перенісся і потилицю, у ніс - тампони, зволожені перекисом водню.

 

Начальник Управління
водопровідно-каналізаційного
господарства
Мінжитлокомунгоспу України
 

 
 
 
В. П. Рудий
 

ПОГОДЖЕНО:

 

Заступник Голови Державного
комітету України з питань
технічного регулювання
та споживчої політики
 

 
 
 
С. Т. Черепков
 

Перший заступник Міністра,
Головний державний
санітарний лікар України
 

 
 
С. П. Бережнов
 

 

МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ ВИТРАТИ РОЗЧИНУ ГІПОХЛОРИТУ НАТРІЮ ДЛЯ ОЧИЩЕННЯ І ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ПИТНОЇ АБО СТІЧНОЇ ВОДИ

Витрату розчину гіпохлориту натрію (Qг.н.) визначають за формулою

 

 

Дг.н. · Qгод. 

 

Qг.н. 

___________ 

, дм3/год.; 

 

 

Хг.н. 

 

де Дг.н. - доза РГН за концентрацією активного хлору, г/м3;

Qгод. - витрата оброблюваної води, м3/год.;

Хг.н. - уміст активного хлору в РГН, г/дм3.

Приклад. Визначити витрату розчину гіпохлориту натрію, у якому вміст активного хлору Хг.н. становить 140 г/дм3, для подачі його у воду при її витраті Qгод. = 400 м3/год. при застосуванні дози РГН за активним хлором Дг.н. = 3,6 г/м3.

Рішення. Витрата розчину гіпохлориту натрію буде дорівнювати:

 

 

3,6 · 400 

 

 

 

Qг.н. 

________ 

10,3 

дм3/год. 

 

 

140 

 

 

 

 

Начальник Управління
водопровідно-каналізаційного
господарства
Мінжитлокомунгоспу України
 

 
 
 
В. П. Рудий
 

Опрос