Идет загрузка документа (156 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Методики расчета норм удельных расходов топливно-энергетических ресурсов на предприятиях водопроводно-канализационного хозяйства Украины

Министерство строительства; архитектуры и жилищно-коммунального хозяйства
Методика, Приказ от 11.10.2006 № 335
Утратил силу

Про затвердження Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України

Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України
від 11 жовтня 2006 року N 335

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 грудня 2006 р. за N 1381/13255

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та
 житлово-комунального господарства України
від 3 вересня 2012 року N 449)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", наказу Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 N 112 "Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", зареєстрованого в Мін'юсті 07.11.2002 за N 878/7166, та з метою впровадження єдиної системи нормування паливно-енергетичних ресурсів у галузі водопровідно-каналізаційного господарства, контролю за раціональним споживанням та стимулювання енергозбереження НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України (далі - Методика), що додається.

2. Керівникам Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань житлово-комунального господарства обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити розроблення (перегляд) регіональних Методик розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України відповідно до цієї Методики.

3. Наказ Мінжитлокомунгоспу УРСР від 24 січня 1983 року N 112 "Про затвердження Методики нормування витрат електроенергії на технологічні потреби водопровідно-каналізаційного господарства. КТМ 204 УРСР 109-85" визнати таким, що втратив чинність.

4. Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства (Рудий В. П.) разом з юридичним Управлінням (Коваленко В. Л.) подати Методику на державну реєстрацію в установленому порядку.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Г. М. Семчука.

 

Віце-прем'єр-міністр України,
Міністр будівництва, архітектури
та житлово-комунального
господарства України
 

 
 
 
В. В. Рибак
 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Перший заступник Міністра
охорони навколишнього
природного середовища
України
 

 
 
 
С. С. Куруленко
 

Голова Національного агентства
України з питань ефективного
використання енергетичних
ресурсів
 

 
 
 
Є. І. Сухін
 

В. о. Голови Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
 

 
 
К. О. Ващенко
 

 

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ НОРМ ПИТОМИХ ВИТРАТ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ця Методика призначена для розрахунків норм питомих витрат електричної і теплової енергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України з метою створення можливостей застосування економічних важелів керування процесом енергозбереження, планування споживання, а також оцінки ефективності використання електричної і теплової енергії на конкретному підприємстві.

Методика не поширюється на інші підгалузі комунального господарства.

1.2. Методика розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 786 "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" та наказу Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 N 112 "Про затвердження Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві", зареєстрованого в Мін'юсті 07.11.2002 за N 878/7166 (далі - Основні положення).

Методика є системою розрахунків питомих витрат електричної і теплової енергії (далі - ПЕР) на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України для всіх виробничих процесів в існуючих технологічних умовах конкретного підприємства.

1.3. У цій Методиці використано терміни, які наведені в Законах України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергозбереження", у Водному кодексі України, Основних положеннях, а також у Галузевих технологічних нормативах використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.02.2004 за N 33, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 07.12.2004 за N 1557/10156 (далі - Галузеві технологічні нормативи): вода стічна, вода питна, технічна вода, паливно-енергетичні ресурси, технологічні нормативи використання питної води, нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів, норма питомої витрати паливно-енергетичних ресурсів, індивідуальні, групові, технологічні і загальновиробничі норми витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Інші терміни, які вживаються у цій Методиці, мають таке значення:

вода дренажна - ґрунтова вода, яка потрапляє в заглиблені виробничі приміщення (наприклад, насосні станції) унаслідок водопроникності стін та підлоги і підлягає відкачуванню з них у систему водовідведення;

вода технічна - забрана з водних об'єктів або частково очищена стічна вода, що за своєю санітарно-технічною якістю може використовуватись для технологічних потреб виробництва.

1.4. Норма визначається на натуральну одиницю кожного з видів продукції підприємства, зокрема на 1000 м3 поданої в систему подачі та розподілу води (далі - ПРВ) питної води або на 1000 м3 пропущених стічних вод.

1.5. Запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження здійснюється відповідно до Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого спільним наказом Держкоменергозбереження та Міністерства економіки від 21.06.2000 N 47/127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.07.2000 за N 405/4626.

1.6. Нормуванню підлягають усі витрати ПЕР на основні та допоміжні виробничі процеси при оптимальних режимах роботи устаткування конкретного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (далі - ПВКГ), які включають неминучі витрати енергії, на:

- забір з водних об'єктів, очищення і постачання споживачам 1000 м3 питної води;

- збір, транспортування, очищення і скид у водні об'єкти 1000 м3 стічної води.

1.7. Норми витрат ПЕР розробляються для ПВКГ при споживанні понад 1000 тонн умовного палива (далі - у. п.) за рік.

Розроблення норм з урахуванням заходів з енергозбереження повинно забезпечуватися ПВКГ щорічно згідно з цією Методикою на підставі даних за останні три роки роботи підприємства та Енергетичного паспорта підприємства з урахуванням стану обладнання, діючої технології та організації виробництва (технологічних графіків роботи та ін.), вимог згідно з законодавством.

Відповідальним за розроблення і додержання норм витрат ПЕР є керівник підприємства.

Питомі витрати ПЕР на комунально-побутові потреби, будівництво та капітальний ремонт споруд і будівель, на монтаж і налагодження обладнання, на науково-дослідні і експериментальні роботи тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо.

1.8. Норми витрат ПЕР розробляються і затверджуються до 1 березня року, наступного за звітним.

Норми повинні бути диференційовані за підрозділами ПВКГ і кварталами наступного року.

Розробка норм повинна супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР та реалізації результатів енергетичних обстежень.

1.9. Норми питомих витрат ПЕР для ПВКГ із загальним річним споживанням до 10000 тонн у. п. погоджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і затверджуються керівником ПВКГ (додаток 1).

Норми питомих витрат ПЕР для ПВКГ із загальним річним споживанням понад 10000 тонн у. п. узагальнюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і після узагальнення подаються на погодження до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів до 1 березня року, наступного за звітним періодом, після чого норми підлягають затвердженню цими органами (додаток 2).

У разі невідповідності норм критерію прогресивності додатково надаються розрахунки норм та пояснення до них.

1.10. Експертиза встановлених норм витрат ПЕР, контроль за їх наявністю та виконанням здійснюються Державною інспекцією з енергозбереження під час контролю за станом обліку і використання ПЕР на підприємствах.

1.11. Установлені для ПВКГ норми питомих витрат ПЕР повинні бути переглянуті достроково на підставі:

- змін технологічних процесів або складу і стану технологічного обладнання в підрозділах;

- приписів Державної інспекції з енергозбереження про незадовільний стан обліку та неефективне використання ПЕР;

- висновків спеціалізованих організацій, атестованих Національним агентством України з питань ефективного використання енергетичних ресурсів.

1.12. ПВКГ звітують про ефективність використання ПЕР у терміни та порядку відповідно до вимог статистичної звітності, паралельно - перед центральними і місцевими органами виконавчої влади відповідно до пункту 1.9.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ НОРМ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ І ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

2.1. Норми питомих витрат ПЕР розробляються розрахунково-аналітичним методом для умов експлуатації насосних та компресорних установок, а для решти виробничих процесів усіх підрозділів ПВКГ - розрахунково-статистичним методом. Розрахунки за допомогою даної Методики провадять за умов експлуатації технічно справного енергоспоживального обладнання, установленого відповідно до вимог проекту.

2.2. Норми витрат електричної і теплової енергії класифікуються за такими ознаками:

- за ступенем агрегації - на індивідуальні та групові;

- за складом витрат - на технологічні та загальновиробничі;

- за періодом дії - на річні та квартальні (місячні).

2.3. Витрати ПЕР на 1000 м3 поданої в систему ПРВ питної води або на 1000 м3 пропущених стічних вод нормуються:

- електричної енергії - у кіловат-годинах (кВ·год.);

- теплової енергії - у гігакалоріях (Гкал);

- палива - у кілограмах умовного палива (кг у. п.).

2.4. Норми питомих витрат ПЕР необхідно розробляти для підрозділів підприємства з відповідним комплексом виробничих процесів, наприклад:

Водопостачання

Забір води з водних об'єктів.

Очищення та інша обробка води для доведення її до питної якості.

Подавання питної води в розподільчу мережу населених пунктів.

Витрати на транспортування води до споживачів.

Витрати допоміжних технологічних служб водопостачання (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських та ін.).

Водовідведення

Збір та транспортування стічних вод на очисні споруди.

Приймання, очищення, знезараження стічних вод і скидання їх у водні об'єкти.

Витрати допоміжних технологічних служб водовідведення (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських та ін.).

2.5. Коригування встановлених норм питомих витрат допускається при зміні обсягів виробництва, впливу погодних та інших факторів об'єктивного характеру з урахуванням результативного впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик.

У технологічних підрозділах підприємств, у яких виявлено перевищення фактичних витрат ПЕР над розрахунковими, повинні бути представлені розроблені і затверджені керівником підприємства відповідні заходи щодо зниження витрат ПЕР і терміни їх виконання.

3. РОЗРАХУНКИ НОРМ ВИТРАТ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

3.1. Типова структура споживачів електричної енергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Типова структура споживачів електричної енергії

N
з/п 

Найменування підрозділів, об'єктів 

Найменування електроспоживачів 

Підрозділи, що використовують основні технологічні та виробничі процеси 

Насосні станції всіх призначень 

Основні насосні агрегати

Збуджувачі синхронних електродвигунів

Частотні перетворювачі

Насоси систем охолодження

Насоси мастилозмащення

Дренажні насоси

Вентиляція, кондиціонування повітря

Електроопалення

Електроприводи арматури

Підйомно-транспортне обладнання

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє

Обладнання управління, зв'язку

Силові трансформатори 

Очисні споруди водопроводу 

Насоси промивні

Дренажні насоси

Реагентне господарство

Допоміжні насоси

Електроприводи арматури

Підйомно-транспортне устаткування

Вентиляція, кондиціонування повітря

Обладнання для обробки осаду

Електроопалення

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє

Обладнання управління, зв'язку

Силові трансформатори 

Очисні споруди каналізації 

Обладнання для механічного очищення стічних вод (решітки, дробарки, пісколовки, мулові насоси тощо)

Обладнання для біологічного очищення стічних вод (реагентне господарство, біокоагулятори, відстійники, згущувачі, механічні аератори тощо)

Обладнання для електрохімічного очищення стічних вод (електролізери, електрокоагулятори тощо)

Обладнання для обробки осаду

Вентиляція та кондиціонування повітря

Електроопалення

Електроприводи арматури

Підйомно-транспортне обладнання

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє

Обладнання управління, зв'язку

Силові трансформатори 

Повітродувні (компресорні) станції 

Повітродувні (компресорні) агрегати

Збуджувачі синхронних електродвигунів

Насоси систем охолоджування

Насоси мастилозмащення

Вентиляція градирень

Вентиляція машзалу і допоміжних приміщень

Електроприводи арматури

Підйомно-транспортне обладнання

Обладнання управління, зв'язку

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє

Силові трансформатори 

Станції знезараження  

Випаровувачі хлору

УФ-випромінювачі

Озонатори

Насоси-дозатори

Електроопалення

Вентиляція

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє 

Підрозділи, що використовують допоміжні технологічні та виробничі процеси 

Котельні установки 

Насоси циркуляційні

Насоси підживлювання мереж

Димососи

Вентилятори піддувальні

Вентиляція приміщення

Підйомно-транспортне обладнання

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє 

Майстерні, гаражі 

Металообробне устаткування

Зварювальне обладнання

Вентиляція

Компресори для накачування коліс

автотранспортних засобів

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє

Електроопалення та електропідігрів води 

Адміністративні та побутові будівлі 

Вентиляція та кондиціонування повітря

Обладнання управління, зв'язку, контролю

Електроопалення

Освітлення внутрішнє

Освітлення зовнішнє 

3.2. Загальновиробничі норми питомих витрат електричної енергії для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства або їх структурних підрозділів визначаються за формулою

P = (SWосн + еWдоп + еWвтр) / Qплан, кВт·год./1000 м3, 

(1) 

де еWосн - загальні (річні) витрати електричної енергії на основні технологічні та виробничі процеси, кВт·год.;

еWдоп - загальні (річні) витрати електричної енергії на допоміжні технологічні та виробничі процеси і потреби, кВт·год.;

еWвтр - загальні (річні) втрати електричної енергії в розподільчих мережах і силових трансформаторах, що знаходяться на балансі ПВКГ, кВт·год.;

Qплан - планова кількість питної води, поданої в систему ПРВ, або кількість пропущених через очисні споруди стічних вод у розрахунковому році, тис. м3.

Витрати електричної енергії конкретними енергоспоживачами визначаються за умовами їх роботи за допомогою формул, що наведені нижче.

3.3. Річні витрати електричної енергії на підйом і подачу питної, технічної або стічної води насосними агрегатами всіх призначень (Wн) визначаються за формулою

Wн = (g · Qпл · Н) / (hн · hп · 102 · 3600), кВт·год., 

(2) 

де g = 1000 ё 1016 кг/м3 - питома вага рідини, що перекачується (за даними аналізу);

Qпл - запланований на розрахунковий рік об'єм перекачаної рідини, м3;

Н - розрахунковий напір під час роботи насоса, м;

hн - коефіцієнт корисної дії (ККД) насоса (береться за паспортними даними або за додатком 1);

hп - ККД електродвигуна (береться за паспортними даними або за додатком 3);

102 - коефіцієнт перерахунку потужності насосних агрегатів з кг·м/с в кВт.

ККД насосів (hн) визначається за формулою

hн = hп - hкр - hнап, 

(3) 

де hп - паспортний ККД насоса;

hкр - зниження ККД після проведення більше трьох капітальних ремонтів (по 1,5 % зниження на кожен наступний ремонт);

hнап - зниження ККД унаслідок напрацювання після останнього капітального ремонту.

В об'єм рідини, що перекачується, повинні включатись технологічні витрати та втрати води, що обумовлені виробництвом, згідно із Галузевими нормативами.

Розрахунковий напір під час роботи насосів у системах водопостачання і водовідведення визначається на підставі гідравлічних розрахунків (з урахуванням п'єзометричних позначок елементів системи, навантажень на трубопроводи, їх протяжності та діаметрів, а також фактичних значень гідравлічного опору трубопроводів).

Технічні характеристики насосів вітчизняного виробництва можуть повністю відновлюватись під час проведення перших трьох капітальних ремонтів.

Після кожного наступного капітального ремонту внаслідок зносу корпусних деталей робочі параметри насосів (у т. ч. ККД) знижуються на 1 - 2 % на кожен ремонт (у середньому 1,5 %) від паспортних показників.

За час роботи між капітальними ремонтами ККД насосів знижується. Розрахунок зниження ККД (hнап) здійснюється за графіками (рис. 1) у залежності від напрацювання (тис. годин) після останнього капітального ремонту для насосів з різним числом обертів.

 

Рис. 1. Зниження ККД насоса після капітального ремонту в залежності від напрацювання (годин) і числа обертів за хвилину.

Забороняється експлуатація насосів, у яких розрахунковий або фактичний ККД знижений більше ніж до:

- 55 % - для насосів, які експлуатуються на питній воді;

- 50 % - для насосів, які експлуатуються на стічній воді.

Напрацювання за рік береться:

а) для горизонтальних і вертикальних насосів, які експлуатуються на питній воді або технічній воді, - 5000 год./рік; міжремонтний термін - 4 роки;

б) для горизонтальних і вертикальних насосів, які експлуатуються на стічних або дренажних водах, - 4000 год./рік; міжремонтний термін - 3 роки;

в) для занурених і штангових насосів, які експлуатуються у свердловинах на питній або технічній воді, - 8000 год./рік; міжремонтний термін - 2 роки.

3.4. При експлуатації насосів, які експлуатуються безпосередньо на мережі водопостачання, виникають додаткові витрати електроенергії, не враховані формулою (2), унаслідок їх роботи під час мінімального водоспоживання в режимах, близьких до холостого ходу (Wхх). Ці витрати визначаються за формулою

Wхх = Тxx · Nxx · Кxx, кВт·год., 

(4) 

де Тхх - річний орієнтовний термін роботи насосів у період мінімального водоспоживання (у середньому 4 год./добу), год;

Nхх - середня загальна встановлена потужність насосного обладнання, що працює за графіком у період мінімального водоспоживання, кВт;

Кхх = 0,5 - коефіцієнт завантаження насосного обладнання на режимах, близьких до холостого ходу.

3.5. При експлуатації насосів водозабірних свердловин (Wс) враховуються додаткові витрати електроенергії на генеральну перевірку (дезінфекцію, промивання, визначення дебіту та динамічного рівня), що визначаються за формулою

Wc = Тгп · Nгп · Кгп, кВт·год., 

(5) 

де Тгп = 72 год. - середній річний термін роботи свердловини для технологічних потреб;

Nгп - загальна встановлена потужність насосного обладнання свердловин, що працюють (за паспортом підприємства), кВт;

Кгп = 0,8 - коефіцієнт завантаження насоса свердловини при перевірці.

3.6. Річні витрати електроенергії на відкачування дренажних вод і технологічних витоків (Wдр) із заглиблених насосних станцій або споруд визначаються за формулою

Wдр = (g · Qдр · hдр · К) / (hаг · 102 · 3600), кВт·год., 

(6) 

де g = 1002 ё 1016 кг/м3 - питома вага дренажних вод (за даними хіманалізу);

Qдр = (qдр · Sзм + qтех · n) · 365, тис. м3 - річний об'єм надходження ґрунтових вод і витоків;

qдр = 0,003 м3/доб./м2 - норма надходження ґрунтових вод через змочену поверхню стін і підлоги заглиблених насосних станцій або споруд;

Sзм - загальна змочена поверхня стін і підлог, м2;

qтех = 0,5 м3/доб. - середній виток з одного ущільнення на валу насоса;

n - загальна кількість ущільнень на валах насосів, що одночасно працюють;

hдр - висота підйому дренажних вод під час відкачування, м;

К = 1,5 - коефіцієнт запасу на неврахований приплив грунтових вод;

hаг = 0,6 ё 0,7 - середній ККД дренажних насосів.

3.7. Річні витрати електроенергії на подачу повітря для очищення стічних вод в аеротенках (Wоч) визначаються за формулою

Wоч = (qair · Qст · N · К) / P, кВт·год.; 

(7) 

де qair - питомі витрати повітря для очищення стічних вод в аеротенках, м33 стічних вод (беруться за технологічним регламентом експлуатації аеротенків у межах 5,0 - 12,0 м33);

Qст - річний об'єм стічних вод, що підлягають очищенню, м3;

N - установлена потужність електродвигунів повітродувок або компресорів, кВт;

К = 0,75 - коефіцієнт завантаження електродвигуна повітродувки;

P - продуктивність повітродувки, м3/год. (за даними щорічних випробувань).

3.8. Річні витрати електричної енергії на освітлення (Wос) визначаються за формулою

Wос = Кп · T · еPвст · Кпра, кВт·год., 

(8) 

де Кп - коефіцієнт використання потужності освітлювальних приладів (додаток 4);

T - кількість годин роботи освітлювальних приладів на рік (додаток 4);

еPвст - установлена потужність освітлювальних приладів, кВт;

Кпра = 1,05 - коефіцієнт, що враховує втрати в пускорегулювальній апаратурі під час використання люмінесцентних ламп.

3.9. Річні витрати електроенергії на примусову (витяжну і припливну) вентиляцію виробничих приміщень визначаються за формулою

WB = ni · qi · Vi · T · К, кВт·год., 

(9) 

де ni - кратність повітрообміну за годину для приміщень (додатки 7, 8);

qi - питома витрата електроенергії на перекачування повітря, кВт·год./1000 м3 (береться: qi = 0,5 ё 0,6 кВт·год./1000 м3 для вентиляторів низького тиску при ni = 1 ё 3; qi = 0,7 ё 0,8 кВт·год./1000 м3 для вентиляторів середнього тиску при ni = 4 ё 6; qi = 0,9 ё 1,0 кВт·год./1000 м3 для вентиляторів високого тиску при ni і 7);

Vi - розрахунковий об'єм повітря в приміщенні відповідного призначення, тис. м3;

T - кількість годин роботи на рік (додаток 4);

К = 1 - коефіцієнт для приміщень тільки з витяжною вентиляцією; К = 2 - коефіцієнт для приміщень з витяжною і припливною вентиляцією.

3.10. Річні витрати електроенергії на допоміжні технологічні та виробничі процеси і потреби для електроспоживачів, не перелічених у пунктах 3.3 ё 3.9, визначаються за формулою

Wдоп = N · T · Кп, кВт·год., 

(10) 

де N - загальна потужність електроспоживачів одного призначення, що входять до структури підприємства, згідно з табл. 1, кВт;

T - кількість годин роботи на рік обладнання даного призначення;

Кп - коефіцієнт використання потужності робочих одиниць обладнання (додаток 5).

3.11. Річні втрати електричної енергії в силових трансформаторах (Wтр) визначаються за формулою

DWтрDPхх · ToDPкз · (Sф / Sн)2  · Тр, кВт·год., 

(11) 

де DPхх - втрати холостого ходу трансформатора, кВт (беруться за паспортними даними);

To - кількість приєднань трансформатора до електромережі за звітний період або рік;

DPкз - втрати короткого замикання, кВт (беруться за паспортними даними);

Sф - фактичне навантаження на трансформатор, кВА;

Sн - номінальна потужність трансформатора (береться за паспортними даними), кВА;

Тр - річна фактична тривалість робіт трансформатора під навантаженням (береться за графіком робіт), год.

3.12. Річні втрати електричної енергії в розподільчих мережах, які необхідно визначати для розрахунку загальновиробничих норм, складаються з їх втрат у лініях, що живлять окремі підрозділи підприємства, визначаються за формулою

DWл = 3 · I2 · Rф · T · 103, кВт·год., 

(12) 

де I - середня квадратична величина струму у фазі лінії, А;

Rф - активний опір однієї фази лінії, Ом;

T - кількість годин роботи лінії на рік.

4. РОЗРАХУНКИ НОРМ ВИТРАТ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ

4.1. Типова структура споживачів теплової енергії на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Типова структура споживачів теплової енергії

N
з/п 

Найменування підрозділів, об'єктів 

N
з/п 

Найменування напрямів споживання теплової енергії 

Насосні станції всіх призначень

Повітродувні (компресорні) станції

Котельні  

Опалення і вентиляція виробничих приміщень

Опалення і вентиляція побутових приміщень

Припливно-витяжна вентиляція

Гаряче водопостачання 

Очисні споруди водопроводу 

2, 3 

Опалення і вентиляція виробничих приміщень 

Очисні споруди каналізації 

2, 3 

Опалення і вентиляція побутових приміщень 

2, 3 

Припливно-витяжна вентиляція 

2, 3 

Гаряче водопостачання 

Обігрівання метантенків 

Майстерні, гаражі 

Опалення і вентиляція виробничих приміщень

Опалення і вентиляція побутових приміщень 

Склади 

Опалення приміщень

Вентиляція приміщень 

Станції знезараження 

Припливно-витяжна вентиляція

Опалення приміщень 

Адміністративні і побутові будівлі (лабораторії)  

Опалення і вентиляція

Гаряче водопостачання 

4.2. Загальновиробничі норми витрат теплової енергії для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства і їх структурних підрозділів визначаються за формулою

q = (еAоп + еAвен + еAдод + еAвтр - еAтех) / Qплан, Гкал/1000 м3, 

(13) 

де еAоп - загальні (річні) витрати теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію адміністративних, побутових і допоміжних виробничих приміщень, Гкал;

еAвен - загальні (річні) витрати теплової енергії на підігрівання повітря під час припливно-витяжної вентиляції виробничих приміщень, Гкал;

еAдод - загальні (річні) додаткові витрати теплової енергії на гаряче водопостачання, обігрів метантенків тощо, Гкал;

еAвтр - загальні втрати (річні) теплової енергії у власних теплових мережах, Гкал/рік;

еAтех - загальні (річні) тепловиділення технологічного устаткування, яке використовується для опалення виробничих приміщень, Гкал.

4.3. Річні витрати теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію приміщень (Aоп) беруться за даними проектної документації або розраховуються за укрупненими вимірниками (додаток 5).

При розрахунках річних витрат теплової енергії для будівель, що містять приміщення різного призначення (з різними вимогами до внутрішньої температури і вентиляції), загальні витрати теплової енергії складаються з витрат на опалення і вентиляцію окремих приміщень, розрахованих відповідно до їх вимог.

Розрахунки виконуються за формулою

  ,

(14) 

де V - будівельний об'єм будівлі (споруди) за зовнішнім обміром, м3;

Топ - тривалість опалювального сезону (додаток 6), діб;

n = 24 години - тривалість опалення на добу;

qo - питома теплова характеристика будівлі на опалення (додаток 5), Ккал/м3 · год. · °C;

qв - питома теплова характеристика будівлі на вентиляцію (додаток 5), Ккал/м3 · год. · °C;

a - поправочний коефіцієнт на зміну питомої теплової характеристики будівлі (додаток 5, табл. 2);

tвн - середня розрахункова температура опалюваного приміщення (додатки 3, 5, 6 ), °C;

tср.о - середня температура опалювального періоду (додаток 7), °C;

tов - середня розрахункова температура на вентиляцію (додаток 6), °C.

4.4. Річні витрати теплової енергії на підігрівання повітря під час припливно-витяжної вентиляції виробничих приміщень (Авен) визначаються за формулою

Aвен = V · Т · n · m · q · (tвн - tср.о), Ккал, 

(15) 

де V - будівельний об'єм приміщення, що провітрюється, м3;

Т - тривалість опалювального сезону (додаток 6), діб;

n - тривалість роботи вентиляції на добу, год.;

m = 1 - 12 - кількість обмінів повітря в приміщенні за годину (додатки 7, 8);

q = 0,31 Ккал/м3 · °C - питома теплоємність повітря;

tвн - середня розрахункова температура опалюваного приміщення (додатки 5, 7, 8), °C;

tср.о - середня температура опалювального періоду (додаток 6), °C.

4.5. Річні витрати теплової енергії на гаряче водопостачання (Агв) визначаються за формулою

Aгв = 365·[(N1 · m1 + N2 · m2) · (tг - tх) + G · m3 (tп - tх)], Ккал, 

(16) 

де N1 - середня кількість робітників, що користуються душем за добу, чол.;

N2 - середня кількість робітників і службовців, що користуються туалетом і умивальниками за добу, чол.;

m1 = 85 л/доб. - витрати води на 1 чол. при користуванні душем;

m2 = 12 л/доб. - витрати води на 1 чол. при користуванні умивальником;

m3 = 25 л/кг - витрати гарячої води на прання спецодягу;

G - кількість спецодягу, що підлягає пранню, кг/доб.;

tг = 37° C - температура гарячої води після змішувача в душі або умивальнику;

tп = 65° C - температура гарячої води при пранні;

tх - середня річна температура холодної водопровідної води (при відсутності даних береться: узимку 5° C, улітку 15° C); визначається за формулою

tх = [5Т + 15 (365 - Т)] / 365, °C, 

(17) 

де Т - тривалість опалювального періоду, діб (додаток 7).

4.6. Річні витрати теплової енергії для обігріву метантенків (Aм) визначаються за формулою

Aм = 365 Qд (t - tо) C  · К, Ккал, 

(18) 

де Qд - добова доза завантаження метантенків (за даними експлуатації), м3/доб.;

t - розрахункова температура в метантенку (для мезофільного процесу бродіння осаду - 33° C, для термофільного процесу - 53° C);

tо - середньорічна температура осаду, що подається до метантенка;

C = 1,05 Ккал/кг °C - теплоємність осаду;

К = 1,25 - коефіцієнт тепловтрат для заглиблених метантенків.

4.7. Втрати теплової енергії у власних теплових мережах визначаються на підставі випробувань. Тимчасово до їх проведення дозволяється приймати величину цих втрат у частках від кількості поданої теплової енергії по теплотрасі протяжністю:

- до 300 м - 1 % на кожні 100 м;

- до 500 м - 2,9 % на всю протяжність;

- до 1000 м і більше - 0,6 % на кожні 100 м, але не більше 13 % на всю довжину.

4.8. Розрахунок виділень теплової енергії технологічним устаткуванням

Теплова енергія, що виділяється під час роботи електродвигунів технологічного устаткування, повинна враховуватись при розрахунках опалення цих приміщень в опалювальний період та при розрахунках витрат електричної енергії на вентиляцію в теплий період.

Під час експлуатації метантенків виділяється біогаз, що може бути використаний як паливо в котельних установках.

Розрахунок теплових виділень технологічного устаткування (Aтех) виконується за формулою

Aтех = 860 · N · T · Кз · (1 - hдв), Ккал, 

(19) 

де 860 - коефіцієнт перерахунку електричної енергії (кВт·год.) в теплову (Ккал);

N - установлена потужність технологічного устаткування (з паспорта підприємства), кВт;

T - кількість годин роботи технологічного устаткування за опалювальний період, годин;

Кз = 0,75 - середній коефіцієнт завантаження устаткування;

hдв - середній ККД електродвигунів (з паспортних даних).

Розрахунок теплової енергії, яка може бути одержана під час спалювання біогазу (Aбг), виконується за формулою

Aбг = 365 · q · Qд · (1 - ро) · (1 - Z) · Rr, Ккал, 

(20) 

де q - теплова здатність біогазу, Ккал/м3 (береться 5000 Ккал/м3);

Qд - добова доза завантаження метантенків (за даними експлуатації), м3/доб.;

ро - вологість завантаженого осаду (за даними хіманалізу) у межах 0,93 - 0,97;

Z - зольність завантаженого осаду (за даними хіманалізу) у межах 0,28 - 0,32;

Rr - розпад беззольних речовин завантаженого осаду (на підставі даних хімічного аналізу осадів) у межах 0,42 - 0,45.

4.9. Розрахунок необхідної кількості умовного палива для забезпечення потреб у тепловій енергії підприємства в цілому за наявності власної котельної установки (або по окремих його підрозділах) виконується за формулою

Bум = еA / (Qум · hкот), кг у. п., 

(21) 

де Bум - річна розрахункова потреба в умовному паливі, кг;

еA - загальні (річні) розрахункові витрати теплової енергії по підприємству в цілому (або по окремих його підрозділах), Ккал;

Qум = 7000 Ккал/кг - теплотворна здатність умовного палива;

hкот - ККД власної котельної установки (за даними паспортизації).

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Погоджено

(місцеві органи виконавчої влади)

(П. І. Б. керівника)
________________________________
М. П.        (підпис)          (дата) 

 

Затверджено

(керівник підприємства ВКГ)

(П. І. Б. керівника)
________________________________
М. П.       (підпис)          (дата) 

Загальновиробничі норми
питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на 200_ рік

___________________________________________________________________________
(назва підприємства з річним споживанням ПЕР до 10000 тонн умовного палива, адреса)

Продукція, послуги
за
формою 11-МТП 

Обсяг виробництва продукції (за роками) 

Паливо,
кг у. п./1000 м
3 

Теплова енергія,
(Гкал/1000 м
3

Електроенергія
(кВт·год./1000 м
3

код 

найме-
нуван-
ня 

оди-
ниця виміру 

попе-
редній
200_ р. 

поточ-
ний
(звіт-
ний)
200_ р. 

плано-
вий
200_ р. 

попе-
редній 

поточ-
ний
(звіт-
ний) 

пла-
новий 

попе-
редній 

поточ-
ний
(звіт-
ний) 

плано-
вий 

попе-
редній 

поточ-
ний
(звіт-
ний) 

пла-
новий 

410020 

Послуги з розподілу води (питної) 

тис. м3/рік 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

8930 

Послуги з розподілу води (стічної) 

тис м3/рік 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Норми розроблені відповідно до галузевої Методики розрахунку норм питомих витрат ПЕР на підприємствах ВКГ України.

План організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності ПЕР, затверджений наказом підприємства від _______ N __.

М. П. 

_____________________________________________________________
    (керівник розробки норм)                   (підпис)                 (контактний телефон) 

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Погоджено

Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів
______________________________
М. П.        (підпис)          (дата) 

 

Затверджено

(місцеві органи виконавчої влади)
 
(П. І. Б. керівника)
________________________________
М. П.         (підпис)         (дата) 

Загальновиробничі норми
питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на 200__ рік

________________________________________________________________________________
(назва підприємства з річним споживанням ПЕР понад 10000 тонн умовного палива, адреса)

Продукція, послуги
за
формою 11-МТП 

Обсяг виробництва продукції (за роками) 

Паливо,
кг у. п./1000 м
3 

Теплова енергія,
(Гкал/1000 м
3

Електроенергія
(кВт·год./1000 м
3

код 

наймену-
вання 

оди-
ниця виміру 

попе-
редній
200_ р. 

поточ-
ний (звітний) 200_ р. 

плано-
вий
200_ р. 

попе-
редній 

поточ-
ний (звіт-
ний) 

пла-
новий 

попе-
редній 

поточ-
ний (звіт-
ний) 

плано-
вий 

попе-
редній 

поточ-
ний (звіт-
ний) 

пла-
новий 

410020 

Послуги з розподілу води (питної) 

тис м3/рік 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

8930 

Послуги з розподілу води (стічної) 

тис м3/рік 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Норми розроблені відповідно до галузевої Методики розрахунку норм питомих витрат ПЕР на підприємствах ВКГ України.

План організаційно-технічних заходів, направлених на підвищення ефективності ПЕР, затверджений наказом підприємства від _______ N __.

М. П. 

_____________________________________________________________
       (керівник розробки норм)                 (підпис)                (контактний телефон) 

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Інформація про відцентрові насоси для прісної води та каналізаційних стічних вод, що знаходяться в експлуатації

Тип, марка насоса 

Параметри насосів 

Параметри електричних двигунів 

подача, м3/год. 

напір, м 

ККД, % 

потужність,
кВт 

частота обертання,
об./хв. 

ККД, % 

cos j

1. Для прісних вод 

К 45/30 

45 

30 

72 

7,5 

3000 

87 

0,88 

К 45/55 

45 

55 

70 

15,0 

3000 

88 

0,91 

К 90/20 

90 

20 

75 

7,5 

3000 

87 

0,88 

К 90/35 

90 

35 

72 

15,0 

3000 

88 

0,91 

К 90/55 

90 

55 

74 

22,0 

3000 

88 

0,91 

К 90/85 

90 

85 

72 

45,0 

3000 

91 

0,9 

К 160/30 

160 

30 

75 

30,0 

3000 

90 

0,9 

К 290/30 

290 

30 

76 

37,0 

3000 

90 

0,9 

Д 200-36 

200 

36 

72 

37,0 

1500 

90 

0,89 

Д 200-95 

200 

95 

70 

110 

3000 

91 

0,89 

Д 250-130 

250 

130 

71 

160 

3000 

92 

0,9 

Д 320-50 

320 

50 

72 

75 

1500 

93 

0,9 

Д 320-70 

320 

70 

78 

90 

3000 

92 

0,9 

Д 500-65 

500 

65 

76 

160 

1500 

93 

0,91 

Д 630-90 

630 

90 

75 

250 

1500 

94 

0,92 

Д 630-120 

630 

120 

74 

400 

1500 

94 

0,92 

Д 800-57 

800 

57 

82 

250 

1500 

94 

0,92 

Д 1250-65 

1250 

65 

86 

320 

1500 

94 

0,92 

Д 1250-125 

1250 

125 

76 

630 

1500 

95 

0,93 

Д 1600-90 

1600 

90 

87 

500 

1500 

95 

0,93 

Д 2000-100 

2000 

100 

75 

800 

1000 

96 

0,93 

Д 2500-62 

2500 

62 

87 

500 

1000 

94 

0,92 

Д 3200-75 

3200 

75 

87 

800 

1000 

96 

0,93 

Д 4000-95 

4000 

95 

88 

1250 

1000 

96 

0,93 

Д 5000-32 

5000 

32 

88 

630 

750 

94 

0,92 

Д 6300-27 

6300 

27 

88 

630 

750 

94 

0,92 

Д 6300-80 

6300 

80 

88 

1600 

750 

95 

0,93 

Д 12500-24 

12500 

24 

88 

1250 

500 

93 

0,92 

2. Для стічних вод 

ФГ 29/40 

29 

40 

62 

10 

3000 

88 

0,9 

ФГ 51/58 

51 

58 

64 

22 

3000 

88 

0,91 

ФГ (ФВ) 81/18 

81 

18 

65 

10 

1500 

87 

0,87 

ФГ 81/31 

81 

31 

64 

17 

1500 

89 

0,86 

ФГ 115/38 

115 

38 

66 

30 

3000 

90 

0,9 

ФГ 144/10,5 

144 

10,5 

64 

10 

1000 

86 

0,86 

ФГ (ФВ) 144/46 

144 

46 

63 

40 

1500 

91 

0,9 

ФГ 216/24 

216 

24 

65 

37 

1500 

90 

0,89 

ФГ 450/22,5 

450 

22,5 

66 

75 

1500 

93 

0,9 

ФГ 450/57,5 

450 

57,5 

65 

132 

1500 

93 

0,9 

СД 450/95-2 

450 

95 

67 

250 

1500 

94 

0,92 

СД 800/32 

800 

32 

66 

160 

1000 

93 

0,9 

СД 2400/75 

2400 

75 

67 

800 

750 

94 

0,91 

СДВ 2700/26,5 

2700 

26,5 

74 

400 

750 

95 

0,91 

СДВ 4000/28 

4000 

28 

72 

630 

375 

94 

0,92 

СДВ 7200/29 

7200 

29 

74 

1000 

500 

95 

0,93 

СДВ 9000/63 

9000 

63 

80 

2000 

500 

95 

0,92 

ФВ 22700/63 

22700 

63 

78 

5000 

333 

95 

0,93 

3. Для свердловин 

ЭЦВ 6-4-130 

130 

68 

2,8 

3000 

84 

0,88 

ЭЦВ 6-4-190 

190 

70 

4,5 

3000 

86 

0,89 

ЭЦВ 6-6,3-85 

6,3 

85 

70 

2,8 

3000 

84 

0,88 

ЭЦВ 6-6,3-125 

6,3 

125 

70 

4,5 

3000 

86 

0,89 

ЭЦВ 6-10-50 

10 

50 

70 

2,8 

3000 

84 

0,88 

ЭЦВ 6-10-80 

10 

80 

70 

4,5 

3000 

86 

0,89 

ЭЦВ 6-10-110 

10 

110 

70 

5,5 

3000 

87 

0,91 

ЭЦВ 6-10-140 

10 

140 

70 

3000 

87 

0,88 

ЭЦВ 6-10-185 

10 

185 

70 

3000 

87 

0,88 

ЭЦВ 6-10-235 

10 

235 

70 

11 

3000 

88 

0,9 

ЭЦВ 6-16-50 

16 

50 

71 

4,5 

3000 

86 

0,89 

ЭЦВ 6-16-75 

16 

75 

71 

5,5 

3000 

87 

0,91 

ЭЦВ 6-16-140 

16 

140 

71 

11 

3000 

88 

0,9 

ЭЦВ 6-16-160 

16 

160 

71 

16 

3000 

88 

0,91 

ЭЦВ 8-25-100 

25 

100 

72 

11 

3000 

88 

0,9 

ЭЦВ 8-25-150 

25 

150 

72 

16 

3000 

88 

0,91 

ЭЦВ 10-63-65 

63 

65 

70 

22 

3000 

88 

0,91 

ЭЦВ 10-63-110 

63 

110 

70 

32 

3000 

88 

0,9 

ЭЦВ 10-63-150 

63 

150 

70 

45 

3000 

91 

0,9 

ЭЦВ 10-63-270 

63 

270 

70 

65 

3000 

91 

0,92 

ЭЦВ 10-63-60 

120 

60 

71 

32 

3000 

90 

0,9 

ЭЦВ 10-160-35 

160 

35 

72 

22 

3000 

88 

0,91 

ЭЦВ 12-160-65 

160 

65 

72 

45 

3000 

91 

0,9 

ЭЦВ 12-160-100 

160 

100 

72 

65 

3000 

91 

0,92 

ЭЦВ 12-160-140 

160 

140 

72 

90 

3000 

92 

0,9 

ЭЦВ 12-210-25 

210 

25 

73 

22 

3000 

88 

0,91 

ЭЦВ 14-210-300 

210 

300 

75 

250 

3000 

92 

0,9 

ЭЦВ 16-375-175 

375 

175 

80 

250 

3000 

92 

0,9 

4. Для прісних вод (багатоступеневі) 

ЦН 400-105 

400 

105 

79 

200 

1500 

94 

0,92 

ЦН 400-210 

400 

210 

76 

400 

1500 

95 

0,92 

ЦН 900-310 

900 

310 

75 

1300 

1500 

96 

0,91 

ЦН 1000-180 

1000 

180 

77 

630 

1500 

95 

0,93 

ЦН 3000-197 

3000 

197 

75 

2500 

1000 

96 

0,92 

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Кількість годин роботи різного технологічного обладнання та коефіцієнти використання потужності робочих одиниць

N
з/п 

Найменування та призначення обладнання 

Кількість годин роботи, Т 

Коефіцієнти використання потужності робочих одиниць обладнання, Кп 

на добу 

на рік 

Основне технологічне обладнання (насосні, повітродувні агрегати та ін.) 

Розрахункова за звітними даними виробництва та технологічними режимами роботи 

0,6 - 0,9 

Допоміжне технологічне обладнання (збуджувачі синхронних двигунів, частотні перетворювачі; насоси охолодження, мастилозмащення) 

0,7 - 0,85 

Основне і допоміжне технологічне обладнання безперервної дії (вентиляція, знезараження, електро- і біокаогулятори, силові трансформатори, циркуляційні насоси та ін.) 

24 

8760 

0,6 - 0,85 

Основне і допоміжне обладнання циклічної дії (згущувачі, мулові насоси, обробка осадів і т. п.) 

10 

3650 

0,6 - 0,85 

Основне і допоміжне обладнання періодичної дії (решітки, дробарки та ін.) 

2190 

0,6 - 0,8 

Верстатне обладнання майстерень і гаражів 

1460 

0,6 - 0,8 

Підйомно-транспортне обладнання 

0,5 

180 

0,6 - 0,8 

Електроприводи запірно-регулювальної арматури 

365 

0,5 - 0,7 

Зовнішнє освітлення 

2920 

0,7 - 0,9 

10 

Внутрішнє освітлення виробничих приміщень з недостатнім природним освітленням 

20 

7300 

0,8 - 1,0 

11 

Внутрішнє освітлення і вентиляція заглиблених насосних станцій і підвальних виробничих приміщень 

24 

8760 

0,9 - 1,0 

12 

Внутрішнє освітлення і вентиляція допоміжних виробничих та побутових приміщень 

10 

3650 

0,8 - 0,9 

13 

Внутрішнє освітлення адміністративних приміщень 

1460 

0,8 - 0,9 

14 

Котельне і опалювальне обладнання (димососи, наддувні вентилятори, насоси циркуляційні та підживлювальні, кондиціонери, електроопалення, притокова вентиляція) 

24 (в опалювальний період) 

Розрахункова за даними додатка 7 

0,7 - 0,85 

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Таблиця 1

Укрупнені вимірники витрат теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію адміністративних, побутових і виробничих приміщень на об'єктах ВКГ

Призначення будівель і споруд 

Об'єм V (за зовнішніми обмірами), тис. м3 

Питома характеристика, Ккал/м3 за 1 год. °C 

Розрахункова температура приміщення, tвн 

на опалення, qо 

на вентиляцію, qв 

До 1980 року 

Після 1981 року 

До 1980 року 

Після 1981 року 

Адміністративні і побутові 

0,5 - 1,0 

0,55 

0,58 

0,16 

0,16 

18 

1,1 - 2,0 

0,45 

0,5 

0,14 

0,14 

2,1 - 5,0 

0,43 

0,46 

0,09 

0,12 

5,1 - 10,0 

0,38 

0,38 

0,08 

0,11 

Виробничі приміщення різного призначення, у т. ч. складські 

2,0 - 5,0 

0,6 

0,65 

за розрахунками та за даними додатків 7; 8 

5,1 - 10,0 

0,55 

0,55 

11,0 - 20,0 

0,45 

0,45 

Механічні майстерні 

0,5 - 1,0 

0,6 

0,62 

0,7 

0,72 

15 

1,1 - 2,0 

0,5 

0,52 

0,6 

0,6 

2,1 - 3,0 

0,4 

0,43 

0,5 

0,53 

Гаражі 

0,5 - 1,0 

0,8 

0,58 

0,8 

0,9 

10 

1,1 - 2,0 

0,75 

0,75 

0,7 

0,8 

Таблиця 2

Поправкові коефіцієнти на зміну питомої теплової характеристики "а"

Розрахункова зовнішня температура, tро 

Поправковий коефіцієнт "а" 

2,05 

-5 

1,67 

-10 

1,45 

-15 

1,29 

-20 

1,17 

-25 

1,08 

-30 

1,0 

Питома теплова характеристика на вентиляцію враховує підігрів тільки того повітря, яке надходить до приміщення шляхом природної витяжної вентиляції з кратністю повітрообміну 0,3 - 3,0 за годину.

Питома теплова характеристика на опалення розрахована для районів із зовнішньою температурою мінус 30° C. Для зовнішніх температур, відмінних від мінус 30° C, вони перераховуються за поправковим коефіцієнтом "а", визначеним за середньою температурою найбільш холодного періоду (tро).

При визначенні будівельного об'єму за зовнішнім обміром в об'єм надземної частини не включаються горища, що не опалюються, а об'єм опалювальних підземних (підвальних) приміщень визначається з коефіцієнтом 0,4.

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Показники для розрахунків витрат теплової енергії на опалення

N
з/п 

Найменування областей України 

Тривалість опалювального періоду Топ, діб 

Розрахункова температура °C для 

Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tср.о, °C 

опалення, tро 

вентиляції, tов 

Вінницька 

189 

-21 

-10 

-1,1 

Волинська 

187 

-20 

-8 

-0,2 

Дніпропетровська 

175 

-23 

-9 

-1,0 

Донецька 

183 

-23 

-10 

-1,8 

Житомирська 

192 

-22 

-9 

-0,8 

Закарпатська 

162 

-18 

-6 

+1,6 

Запорізька 

174 

-22 

-8 

-0,4 

Івано-Франківська 

184 

-20 

-9 

-0,1 

Київська 

187 

-22 

-10 

-1,1 

10 

Кіровоградська 

185 

-22 

-9 

-1,0 

11 

Автономна Республіка Крим 

158 

-16 

-2,2 

+1,9 

12 

Луганська 

180 

-25 

-10 

-1,6 

13 

Львівська 

191 

-19 

-9 

-0,2 

14 

Миколаївська 

165 

-20 

-7 

+0,4 

15 

Одеська 

164 

-16 

-6,5 

+0,8 

16 

Полтавська 

187 

-23 

-11 

-1,9 

17 

Рівненська 

191 

-21 

-9 

-0,5 

18 

Сумська 

195 

-24 

-12 

-2,5 

19 

Тернопільська 

190 

-21 

-9 

-0,5 

20 

Харківська 

189 

-23 

-11 

-2,1 

21 

Херсонська 

167 

-19 

-7 

+0,6 

22 

Хмельницька 

191 

-21 

-9 

-0,6 

23 

Черкаська 

189 

-22 

-9 

-1,0 

24 

Чернігівська 

191 

-23 

-10 

-1,7 

25 

Чернівецька 

179 

-20 

-9 

-0,2 

26 

м. Київ 

187 

-22 

-10 

-1,1 

27 

м. Севастополь 

137 

-11 

-2,2 

4,4 

У таблиці наведені середні показники для областей України, а для районів цих областей вони уточнюються згідно зі СНиП 2.01.01-82 "Строительная климатология и геофизика".

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Показники для розрахунку витрат теплової енергії на опалення та вентиляцію виробничих приміщень і споруд водопостачання

N
з/п 

Споруди і приміщення  

Температура повітря tвн, °C 

Кратність повітрообміну 

приплив 

витяг 

Машинні зали водозабірних споруд 

Машинні зали насосних станцій 

За розрахунком на тепловиділення, але не менше 3 

Станції водопідготовки: 

  

  

а) відділення барабанних сіток і мікрофільтрів 

За розрахунком на вологовиділення, але не менше 3 

б) відділення фільтрувального залу 

Те саме 

в) хлордозаторна, озонаторна 

16 

г) дозаторна аміаку 

16 

Відділення реагентного господарства для приготування розчинів: 

  

  

  

а) сірчанокислого алюмінію, вапняного молока, гексаметафосфату натрію, поліакриламіду, активованої кремнекислоти 

16 

б) хлорного заліза, гіпохлорита 

16 

Склади реагентів: 

  

  

а) мокрого зберігання сірчанокислого алюмінію, вапна, соди 

За розрахунком на вологовиділення, але не менше 3 

б) рідкого хлору 

6 + 6 аварійна 

в) рідкого хлору (ті, що не опалюються)  

6 + 6 аварійна 

г) аміаку 

не опалюються 

ґ) активованого вугілля, фосфатів, сульфовугілля, поліакриламіду, рідкого скла, фторовміщувальних реагентів 

д) сірчаної кислоти 

е) хлорного заліза 

За наявності у виробничих приміщеннях обслуговуючого персоналу температура повітря в них повинна бути не менше 16° C.

Температуру повітря в приміщеннях, де є великі водні поверхні, треба приймати не менше ніж на 2° C вище температури водної поверхні.

____________
* У приміщеннях складів рідкого хлору опалення, як правило, не передбачається. За наявності у видатковому складі хлору, крім тари з рідким хлором, технологічного обладнання, пов'язаного з експлуатацією хлорного господарства, треба передбачати опалення для забезпечення розрахункової температури повітря 5° C.

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

 

Показники для розрахунку витрат теплової енергії на опалення та вентиляцію виробничих приміщень і споруд каналізації

Споруди і приміщення 

tвн, °C 

Кратність обміну повітря за 1 год. 

приплив 

витяжка 

1. Машинні зали каналізаційних насосних станцій для перекачування: 

  

  

а) побутових та близьких до них за складом виробничих стічних вод і осадів 

За розрахунками на видалення теплонадлишків, але не менше 3 

б) виробничих агресивних або вибухонебезпечних стічних вод 

2. Приймальні резервуари та приміщення решіток насосних станцій для перекачування: 

  

  

  

а) побутових та близьких до них за складом виробничих стічних вод і осадів 

б) виробничих агресивних або вибухонебезпечних стічних вод 

3. Повітродувна станція 

За розрахунками на видалення теплонадлишків 

4. Будівля решіток 

5. Біофільтри (аерофільтри) в будівлях 

** 

З розрахунку на видалення вологи, але не менше 3 

6. Аеротенки в будівлях 

Те саме 

Те саме 

7. Метантенки: 

  

  

а) насосна станція 

12 (плюс 8-кратна, необхідність якої визначається проектом) 

б) інжекторна, газовий кіоск 

12 

12 

8. Цех механічного зневоднення  

16 

За розрахунком на вологовиділення, але не менше 3 

9. Реагентне господарство для приготування розчину: 

  

  

  

а) хлорного заліза, сульфату амонію, їдкого натру, хлорного вапна 

16 

б) вапняного молока, суперфосфату, аміачної селітри, соди кальцинованої, поліакриламіду 

16 

10. Склади: 

  

  

  

а) бісульфату натрію 

б) вапна, суперфосфату, аміачної селітри, сульфату амонію, соди кальцинованої, поліакриламіду 

За наявності у виробничих приміщеннях обслуговуючого персоналу температура повітря в них повинна бути не менше 16° C.

____________
* Повітрообмін потрібно брати за розрахунком. При відсутності даних про кількість шкідливостей у повітрі приміщень припускається визначати кратність повітрообміну на підставі відомчих норм основного виробництва, від якого надходять стічні води.

** Температуру повітря належить брати не менше ніж на 2° C вище температури стоків.

 

Начальник управління
водопровідно-каналізаційного
господарства України
 

 
 
В. П. Рудий
 

Опрос