Идет загрузка документа (61 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Правил сохранения, защиты, использования и раскрытия банковской тайны

Национальный банк
Постановление, Правила от 14.07.2006 № 267
редакция действует с 16.07.2013

Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці

Постанова Правління Національного банку України
від 14 липня 2006 року N 267

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
3 серпня 2006 р. за N 935/12809

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановою Правління Національного банку України
 від 9 листопада 2006 року N 428
(рішення про державну реєстрацію пункту 2 постанови Правління Національного банку України
 від 9 листопада 2006 року N 428
скасовано
 наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2009 року N 360/5
 згідно з
Висновком Міністерства юстиції України
 від 27 лютого 2009 року N 1/94
,
зміни, внесені
пунктом 2 постанови Правління Національного банку України
 від 9 листопада 2006 року N 428
, скасовано у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови
 Правління Національного банку України від 9 листопада 2006 року N 428
 згідно з постановою Правління Національного банку України
 від 11 березня 2009 року N 132)
,
 від 19 серпня 2009 року N 488
,
 від 12 листопада 2010 року N 491
,
 від 13 квітня 2011 року N 105
,
 від 11 липня 2012 року N 292
,
 від 31 серпня 2012 року N 363
,
 від 4 червня 2013 року N 194

Додатково див. оголошення
("Офіційний вісник України", N 43, 8 листопада 2006 р.
,
 "Офіційний вісник України", N 46, 2 липня 2007 р.)
,
постанову Господарського суду міста Києва
 від 18 грудня 2007 року
,
ухвалу Вищого адміністративного суду України
 від 28 жовтня 2009 року,
 ухвали Київського апеляційного адміністративного суду
 від 24 листопада 2009 року,
 від 26 жовтня 2010 року

Відповідно до вимог глави 10, статей 64, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 7, 56, 57 Закону України "Про Національний банк України", статті 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", положень Законів України "Про інформацію", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", Кримінально-процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та з метою упорядкування зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці Правління Національного банку України постановляє:

(преамбула із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.11.2010 р. N 491)

1. Затвердити Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці (додаються).

2. Юридичному департаменту (В. В. Пасічник) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для використання в роботі.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України В. Л. Кротюка і начальників територіальних управлінь Національного банку України.

4. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

 

Голова 

В. С. Стельмах 

ПОГОДЖЕНО: 

 

Голова Державного комітету
фінансового моніторингу України
 

 
С. Г. Гуржій
 

 

Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, глави 10, статей 64, 71 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 7, 56, 57 Закону України "Про Національний банк України", Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", положень Законів України "Про інформацію", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і визначають вимоги до захисту, зберігання, використання та розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.

(пункт 1.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.11.2010 р. N 491
,
 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 11.07.2012 р. N 292
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 31.08.2012 р. N 363
,
 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 04.06.2013 р. N 194)

1.2. Банки зобов'язані забезпечувати зберігання та захист інформації, яка містить банківську таємницю, з метою недопущення її незаконного розкриття.

(пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.07.2012 р. N 292)

1.3. Пункт 1.3 виключено

(главу 1 доповнено новим пунктом 1.3 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.07.2012 р. N 292,
у зв'язку з цим пункти 1.3 - 1.7 уважати відповідно пунктами 1.4 - 1.8
,
 виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 04.06.2013 р. N 194,
у зв'язку з цим пункти 1.4 - 1.8
уважати відповідно пунктами 1.3 - 1.7)

1.3. Працівники банку в разі прийняття їх на роботу підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці.

(пункт 1.3 у редакції постанов Правління
Національного банку України від 11.07.2012 р. N 292
,
 від 04.06.2013 р. N 194)

1.4. Банки зобов'язані за погодженням з клієнтом відображати в договорах, що укладаються між банком і клієнтом, застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її незаконне розголошення або використання.

1.5. З метою запобігання несанкціонованому доступу до інформації, що містить банківську таємницю, суб'єкти, які мають доступ до такої інформації, у власних інструкціях з діловодства з урахуванням особливостей своєї діяльності повинні встановити особливий порядок реєстрації, використання, зберігання та доступу до документів, що містять банківську таємницю.

Юридичні та фізичні особи, а також службові особи, які під час виконання своїх функцій безпосередньо або опосередковано отримали інформацію, що містить банківську таємницю, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб, крім випадків, передбачених законодавством України.

(абзац другий пункту 1.5 глави 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
,
рішення про державну реєстрацію 
пункту 2 постанови Правління
 Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
скасовано
 наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2009 р. N 360/5
згідно з
Висновком Міністерства юстиції України від 27.02.2009 р. N 1/94,
дію попередньої редакції абзацу другого пункту
1.5 відновлено у зв'язку із скасуванням
 
пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
 згідно з постановою Правління Національного банку України від 11.03.2009 р. N 132)

1.6. Банки та їх керівники, які винні в порушенні цих Правил, несуть відповідальність, передбачену статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки).

1.7. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять банківську таємницю, та/або розголошення банківської таємниці тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

2. Зберігання, захист та використання інформації, що становить банківську таємницю

2.1. З метою забезпечення зберігання та захисту банківської таємниці банки зобов'язані у внутрішніх положеннях встановити спеціальний порядок ведення діловодства з документами, що містять банківську таємницю, зокрема визначити: порядок реєстрації вихідних документів, роботи з документами, що містять банківську таємницю, відправлення та зберігання документів, які містять банківську таємницю, а також особливості роботи з електронними документами, які містять банківську таємницю.

Установлюючи спеціальний порядок ведення діловодства з документами, що містять банківську таємницю, банки зобов'язані врахувати вимоги, викладені в цих Правилах.

2.2. Під час опрацювання вихідних документів виконавець документа визначає потребу проставляння на ньому грифа "Банківська таємниця".

Необхідність проставляння такого грифа на документі визначається виконавцем з урахуванням вимог статті 1076 Цивільного кодексу України та статті 60 Закону про банки.

Гриф "Банківська таємниця" проставляється в правому верхньому куті першого аркуша документа.

Гриф "Банківська таємниця" не проставляється на документах, які банки надають клієнтам - власникам інформації, що містить банківську таємницю.

2.3. Реєстрація вихідних документів, що містять банківську таємницю, здійснюється в спеціальному журналі обліку вихідних документів, що містять банківську таємницю, окремо від реєстрації інших вихідних документів.

Вихідні документи реєструються в день їх підписання.

2.4. Під час роботи з документами, що містять гриф "Банківська таємниця", працівники банку мають забезпечити зберігання таких документів у сейфах або шафах, які надійно замикаються і до яких не мають доступу треті особи.

2.5. Банки зобов'язані під час відправлення (передавання) інформації, що містить банківську таємницю, забезпечити її гарантовану доставку та конфіденційність.

Забороняється відправлення документів з грифом "Банківська таємниця" з використанням факсимільного зв'язку або іншими каналами зв'язку, що не забезпечують захист інформації.

2.6. Під час роботи з документами, що містять банківську таємницю, на електронних носіях банки мають забезпечити дотримання таких вимог:

а) позначка грифа "Банківська таємниця" до інформації та даних в електронному вигляді, що мають визначений формат і обробляються автоматизованими системами, а також до лістингів програмних модулів не додається. Для текстових повідомлень, які створюються, обробляються, передаються та зберігаються в електронному вигляді, наявність позначки грифа "Банківська таємниця" є обов'язковою;

б) автоматизовані системи, які обробляють інформацію, що містить банківську таємницю, мають створюватися банками таким чином, щоб обмежити доступ користувачів лише в межах, що необхідні для виконання їх службових обов'язків.

Автоматизовані системи оброблення інформації повинні мати вбудовану систему захисту інформації, яку неможливо відключити або здійснити оброблення інформації, минаючи її.

Автоматизовані системи оброблення інформації, що містить банківську таємницю, які працюють у режимі реального часу (on-line), повинні мати таку архітектуру, за якої користувачі не мають прямого доступу до конфіденційних даних у базі даних і можуть отримувати доступ лише через сервер застосувань, що здійснює сувору автентифікацію запитів.

Автоматизовані системи повинні здійснювати обов'язкову реєстрацію всіх спроб доступу та інших критичних подій у системі в захищеному від модифікації електронному журналі;

в) приймання та реєстрація інформації визначеного формату, що містить банківську таємницю, в електронному вигляді технологічними АРМ автоматизованих систем здійснюється згідно з технологічними схемами проходження інформації безпосередньо на відповідних робочих місцях з використанням вбудованої в ці технологічні АРМ системи захисту інформації;

г) передавання інформації, яка містить банківську таємницю, електронною поштою або в режимі on-line здійснюється лише в захищеному (зашифрованому) вигляді з контролем цілісності та з обов'язковим наданням підтвердження про її надходження з електронним підписом отримувача з використанням засобів захисту;

ґ) роздрукування документів з грифом "Банківська таємниця" у технологічних АРМ здійснюється згідно з технологічними схемами роботи відповідних АРМ банку. На роздрукованих документах проставляється гриф "Банківська таємниця" і вони обліковуються згідно з вимогами щодо обліку паперових документів.

У разі відправлення даних на електронному носії додається супровідний лист у письмовій формі з грифом "Банківська таємниця", у якому зазначаються дані про вміст носія.

Отримання інформації з баз даних технологічних АРМ нештатними засобами забороняється.

Програмні модулі передаються і обліковуються на електронних носіях інформації з обов'язковим супровідним листом з грифом "Банківська таємниця".

Лістинги програм захисту інформації, що містять банківську таємницю, повинні зберігатися банком на захищених серверах або електронних носіях.

Формування архівів в електронному вигляді здійснюється згідно з технологічними схемами оброблення документів, а також вимогами нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк). Архіви зберігаються на серверах або зовнішніх носіях у захищеному вигляді із забезпеченням контролю цілісності інформації під час роботи з архівними документами.

3. Порядок та межі розкриття банками інформації, що містить банківську таємницю

3.1. Письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою.

Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку має бути підписаний цією особою. Її підпис має бути засвідчений підписом керівника банку чи вповноваженою ним особою та відбитком печатки банку або нотаріально.

Письмовий запит (дозвіл) юридичної особи - клієнта банку має бути підписаний керівником або вповноваженою ним особою та скріплений печаткою юридичної особи.

Запит та/або дозвіл клієнта може бути включений до договору про надання банківських послуг, що укладається між клієнтом і банком. У договорі також можуть бути визначені підстави та межі розкриття банком інформації, що становить банківську таємницю клієнта.

На письмовий запит власника інформації, що становить банківську таємницю або з його письмового дозволу, банк розкриває таку інформацію в обсязі, визначеному в письмовому запиті або дозволі.

3.2. Банки зобов'язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України.

За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.

(пункт 3.2 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 11.07.2012 р. N 292)

3.3. Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам частини другої статті 62 Закону про банки.

Банки повинні надавати інформацію, що містить банківську таємницю, і в тому разі, коли до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік найменувань конкретних юридичних осіб та/або прізвищ, імен та по батькові фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та номерів їх рахунків.

Банк на письмову вимогу державних органів, визначених статтею 62 Закону про банки, розкриває інформацію, що містить банківську таємницю, в обсягах, визначених Законом про банки для відповідного державного органу.

Банк відмовляє в розкритті інформації, що містить банківську таємницю, якщо за своєю формою або змістом вимога відповідного державного органу не відповідає нормам частини другої статті 62 Закону про банки.

Банк у разі надходження до нього письмової вимоги про надання інформації, що містить банківську таємницю, зобов'язаний розкрити цю інформацію або дати мотивовану відповідь про неможливість надання відповідної інформації протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги, якщо інші строки не встановлені законодавством України.

Якщо підготовка інформації перевищує вищезазначений строк її надання, банк зобов'язаний письмово повідомити про це службову особу або відповідний державний орган, що звернувся з вимогою про надання інформації, та зазначити, у який строк надаватиметься інформація, що містить банківську таємницю.

Інформацію, що містить банківську таємницю, банки надають на адресу вповноважених державних органів у письмовій або електронній формі, якщо це передбачено законодавством України.

3.4. Для надання довідок за рахунками (вкладами) у разі смерті їх власників державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів) до банку подається заява за довільною формою.

(абзац перший пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 12.11.2010 р. N 491)

Довідка складається банком за довільною формою і має містити інформацію про наявність рахунку та залишок коштів на ньому.

3.5. Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо вони зазначені в документах, договорах та операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта або рішенні суду.

(абзац перший пункту 3.5 глави 3 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
,
рішення про державну реєстрацію 
пункту 2 постанови Правління
 Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
скасовано наказом
 Міністерства юстиції України від 27.02.2009 р. N 360/5 згідно з
 
Висновком Міністерства юстиції України від 27.02.2009 р. N 1/94,
дію попередньої редакції абзацу першого пункту 3.5 відновлено у зв'язку із скасуванням
 
пункту 2 постанови Правління Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
 згідно з постановою Правління Національного банку України від 11.03.2009 р. N 132,
 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 11.07.2012 р. N 292)

Під час надання інформації стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу банк надає інформацію про рух коштів на рахунку клієнта без зазначення контрагентів за операціями.

3.6. Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.

(пункт 3.6 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 19.08.2009 р. N 488)

3.7. У разі надходження до банку запиту іншого банку щодо надання інформації, необхідної для забезпечення ідентифікації ним свого клієнта, з'ясування суті та мети проведення клієнтом фінансової операції (операцій) або перевірки наданої клієнтом інформації, банк, що отримав такий запит, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту зобов'язаний безоплатно надати банку, що зробив такий запит, відповідну інформацію.

3.8. Вимоги пунктів 3.3 та 3.5 цієї глави не поширюються на випадки надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі - Уповноважений орган), інформації про фінансові операції у випадках, передбачених законом, та органам державної податкової служби - інформації про відкриття (закриття) рахунків платників податків відповідно до статті 69 розділу II Податкового кодексу України.

(пункт 3.8 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 04.06.2013 р. N 194)

3.9. Пункт 3.9 втратив чинність 

(главу 3 доповнено пунктом 3.9 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
,
рішення про державну реєстрацію 
пункту 2 постанови Правління
 Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
скасовано
наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2009 р. N 360/5
 згідно з
Висновком Міністерства юстиції України від 27.02.2009 р. N 1/94,
пункт 3.9 втратив чинність у зв'язку із скасуванням
пункту 2
 постанови Правління Національного банку України від 09.11.2006 р. N 428
 згідно з постановою Правління Національного банку України від 11.03.2009 р. N 132)

3.9. Банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі (в тому числі яка уповноважена діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації.

Національний банк має право надавати центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, інформацію, яка містить банківську таємницю щодо банків, участь у капіталізації яких бере держава.

(абзац другий пункту 3.9 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 31.08.2012 р. N 363,
 від 04.06.2013 р. N 194)

(главу 3 доповнено пунктом 3.9 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 19.08.2009 р. N 488)

3.10. Банк зобов'язаний надати органам державної виконавчої служби в порядку та у випадках, визначених у статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформацію про стан рахунку конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, яка містить інформацію про наявність або закриття рахунку, про залишки коштів на рахунку, про арешт на кошти, які перебувають на рахунку, про зупинення видаткових операцій за рахунком.

Інформація, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається у строк, установлений державним виконавцем відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження".

(главу 3 доповнено пунктом 3.10 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 13.04.2011 р. N 105)

3.11. Обмеження стосовно отримання інформації, що містить банківську таємницю, передбачені статтею 62 Закону про банки, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ними функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Національний банк має право надавати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про банки чи клієнтів банків, що збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У разі здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації неплатоспроможного банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, приймаючому банку, перехідному банку, інвестору, що придбаває неплатоспроможний або перехідний банк, іншим особам, які задіяні в процесі здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації банку. Зазначені особи зобов'язані забезпечити збереження отриманої інформації, що містить банківську таємницю.

(главу 3 доповнено пунктом 3.11 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 31.08.2012 р. N 363)

4. Порядок вилучення (виїмки) речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю

4.1. Вилучення (виїмка) речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів (далі - ухвала) та в порядку і з дотриманням вимог глави 15 розділу II Кримінального процесуального кодексу України.

4.2. Банк зобов'язаний надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі слідчого судді, суду речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, особі, зазначеній в ухвалі.

4.3. Представник банку в разі проведення вилучення (виїмки) речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, на підставі ухвали зобов'язаний:

ознайомитися з оригіналом ухвали, що пред'являється особою, зазначеною в ухвалі;

отримати від особи, що пред'явила ухвалу:

копію ухвали;

опис речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, та вилучаються на виконання ухвали;

копію протоколу про вилучення (виїмку) речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю (у разі складення протоколу особою, що пред'явила ухвалу).

4.4. Обшук та огляд речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, їх тимчасове вилучення під час цих слідчих (розшукових) дій проводяться на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук або огляд володіння особи (далі - ухвала слідчого судді) та в порядку і з дотриманням вимог глави 16 розділу II, статей 234 - 237 глави 20 розділу III Кримінального процесуального кодексу України, норм Закону про банки, що забезпечують охорону банківської таємниці.

4.5. Представник банку в разі проведення тимчасового вилучення речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, на підставі ухвали слідчого судді під час обшуку або огляду зобов'язаний:

ознайомитися з оригіналом ухвали слідчого судді, що пред'являється особою, зазначеною в ухвалі слідчого судді;

отримати від особи, що пред'явила ухвалу слідчого судді:

копію ухвали слідчого судді;

копію протоколу обшуку або огляду (у разі складення протоколу особою, що пред'явила ухвалу).

4.6. Банк зобов'язаний:

виготовити копії з оригіналів документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, та вилучаються. Ці копії документів засвідчуються підписом представника банку та залишаються в банку замість вилучених оригіналів;

здійснити опис майна, яке містить інформацію, що становить банківську таємницю, та вилучається, який засвідчується підписом представника банку та залишається в банку;

зберігати в окремих справах копії ухвал, ухвал слідчого судді, описи документів, майна, що вилучалися на виконання ухвал, копії протоколів про вилучення (виїмку) речей і документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, обшуку або огляду.

(глава 4 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 04.06.2013 р. N 194)

5. Особливості розкриття інформації, що містить банківську таємницю, Національному банку

5.1. Для здійснення своїх функцій Національний банк має право безоплатно одержувати від банків інформацію, що містить банківську таємницю, та пояснення стосовно отриманої інформації і проведених операцій.

Банки зобов'язані надавати Національному банку інформацію, що містить банківську таємницю, у формі:

документів і копій документів - носіїв відповідної інформації (договори, установчі документи, виписки за рахунками тощо) як під час проведення інспекційних перевірок, так і на письмовий запит під час здійснення безвиїзного нагляду;

пояснень щодо проведених банком операцій та з окремих питань діяльності банку;

звітності;

тощо.

5.2. Запит Національного банку щодо надання інформації, що містить банківську таємницю, пояснень стосовно проведених банком операцій та з окремих питань діяльності банку під час здійснення безвиїзного нагляду надсилається банку у формі листа поштою, у тому числі електронною. Такий запит може бути підписаний Головою або заступником Голови Національного банку, або директором генерального департаменту Національного банку, або директором департаменту Національного банку, або начальником територіального управління Національного банку, або їх заступниками, або особами, які виконують їх обов'язки.

(пункт 5.2 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Правління Національного банку України від 12.11.2010 р. N 491,
 від 11.07.2012 р. N 292)

5.3. Банки зобов'язані забезпечити інспекторам Національного банку та іншим уповноваженим ним особам вільний доступ до всіх документів та інформації, що містить банківську таємницю, під час здійснення перевірок банків, у тому числі вільний і повний доступ до документів, що ведуться в електронному вигляді у форматі та режимі їх ведення (роботи з ними).

6. Особливості розкриття інформації, що містить банківську таємницю, Уповноваженому органу

6.1. Банки зобов'язані інформувати Уповноважений орган про:

фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

фінансові операції клієнта, щодо якого в банку є мотивовані підозри про надання ним недостовірної інформації, що стосується його ідентифікації;

операцію, яка містить ознаки операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, у разі прийняття банком рішення про зупинення таких операцій;

зупинення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції;

осіб, здійснення ідентифікації яких відповідно до законодавства є неможливим, та про операції, які такі особи здійснюють, мають або мали намір провести;

операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, у разі прийняття рішення про відмову від проведення цієї операції;

прибуткові фінансові операції клієнта, щодо якого Уповноваженим органом прийнято рішення про зупинення його видаткових операцій.

(пункт 6.1 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.11.2010 р. N 491)

6.2. Банки зобов'язані надавати на запит Уповноваженого органу таку інформацію, що містить банківську таємницю:

додаткову інформацію з приводу фінансових операцій, які стали об'єктом фінансового моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов'язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію, копії документів, необхідні для виконання покладених на Уповноважений орган завдань;

інформацію, копії документів, необхідні для виконання Уповноваженим органом запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави;

інформацію про відстеження (моніторинг) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об'єктом фінансового моніторингу;

інформацію, необхідну для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

(пункт 6.2 у редакції постанови Правління
 Національного банку України від 12.11.2010 р. N 491)

6.3. Надання інформації Уповноваженому органу здійснюється банками в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку.

7. Главу 7 виключено

(Правила доповнено главою 7 згідно з постановою
 Правління Національного банку України від 11.07.2012 р. N 292
,
 главу 7 виключено згідно з постановою Правління
 Національного банку України від 04.06.2013 р. N 194)

 

Директор
Юридичного департаменту
 

 
В. В. Пасічник
 

Опрос