Идет загрузка документа (41 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Инструкции о служебных командировках военнослужащих Государственной пограничной службы Украины в пределах Украины и за границу

Администрация Государственной пограничной службы
Приказ, Инструкция от 09.11.2005 № 830
Утратил силу

Про затвердження Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон

Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України
від 9 листопада 2005 року N 830

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
24 листопада 2005 р. за N 1420/11700

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України
 від 8 лютого 2010 року N 81

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України
від 30 липня 2012 року N 582)

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" (із змінами) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон, що додається.

2. Наказ Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 17 травня 1999 року N 220 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження військовослужбовців Прикордонних військ України в межах України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 червня 1999 року за N 359/3652 (із змінами), уважати таким, що втратив чинність.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на фінансово-економічне та контрольно-ревізійне управління Адміністрації Державної прикордонної служби України.

 

Голова Державної прикордонної
служби України
 генерал-полковник
 

 
 
М. М. Литвин
 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Заступник Міністра
фінансів України
 

 
В. М. Матвійчук
 

 

ІНСТРУКЦІЯ
про службові відрядження військовослужбовців Державної прикордонної служби України в межах України та за кордон

1. Порядок направлення та умови відшкодування військовослужбовцям витрат на службові відрядження в межах України

1.1. Службовим відрядженням вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням начальника (командира) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового завдання поза місцем його постійної служби.

1.2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрація Державної прикордонної служби України), територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональні управління Державної прикордонної служби України), Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони, органи охорони державного кордону (прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини), розвідувальний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальні заклади, науково-дослідні установи, підрозділи спеціального призначення та органи забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), що відряджають військовослужбовця, зобов'язані забезпечити його коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Аванс відрядженому військовослужбовцю може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Після повернення з відрядження військовослужбовець зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження. Сума залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження, підлягає поверненню військовослужбовцем до каси. Разом із звітом подаються оформлене в установленому порядку посвідчення про відрядження, оригінали документів, що підтверджують вартість зазнаних у зв'язку з відрядженням витрат, а саме: проїзних документів, документів про витрати на наймання житлового приміщення, страхових полісів тощо.

1.3. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження. Тривалість службового відрядження обчислюється за кількістю днів перебування у відрядженні з урахуванням вихідних, святкових і неробочих днів та часу перебування у дорозі.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових провадиться з урахуванням дня вибуття військовослужбовця з місця постійної служби та прибуття до місця постійної служби, що зараховуються як два дні.

1.4. Днем виїзду у відрядження вважається день відправлення літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття з відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт постійної служби.

У разі відправлення транспорту до 24-ї години включно днем від'їзду вважається поточна доба, а з 00 годин і пізніше - наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або аеропорт розташовані поза межами населеного пункту, де проходить службу військовослужбовець, то до строку відрядження зараховується час, необхідний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого до пункту постійної служби.

1.5. Якщо військовослужбовець відбуває у відрядження у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку.

1.6. Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час службового відрядження, визначається за діючим розкладом руху автомобільного, залізничного, водного та повітряного транспорту з урахуванням часу затримки відрядженого в дорозі з причин, що від нього не залежать, та часу на пересадки.

Факт затримання відрядженого в дорозі з причин, що від нього не залежать, повинен бути засвідчений посадовими особами органів військового сполучення або військовими комендантами гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів, пристаней, аеропортів.

1.7. Направлення військовослужбовців у службові відрядження може здійснюватися в разі дійсної необхідності та за наявності коштів на його забезпечення з дозволу:

Голови Державної прикордонної служби України або першого заступника Голови Державної прикордонної служби України в межах України - у разі направлення військовослужбовців Адміністрації Держприкордонслужби України та інших органів Держприкордонслужби;

начальників регіональних управлінь Державної прикордонної служби України або перших заступників начальників регіональних управлінь - начальників штабів у межах ділянки відповідальності - у разі направлення військовослужбовців підпорядкованих органів Держприкордонслужби;

начальника Національної академії Державної прикордонної служби України - у разі направлення слухачів, курсантів і офіцерів - наукових співробітників науково-дослідних установ Академії на практику, стажування або для підготовки ними дипломних проектів (робіт) (за погодженням з Адміністрацією Державної прикордонної служби України), а також військовослужбовців, у тому числі командирів підрозділів, для керівництва практикою і стажуванням за межами розташування навчального закладу;

начальників (командирів) органів Держприкордонслужби в межах ділянки відповідальності - у разі направлення військовослужбовців підпорядкованих органів Держприкордонслужби.

1.8. Направлення військовослужбовців у відрядження здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 1.7 цієї Інструкції, та оформляється наказом із зазначенням: пункту призначення, найменування органу Держприкордонслужби або назви організації чи установи, куди відряджено військовослужбовця, строку та мети відрядження.

1.9. Службове відрядження, у тому числі для інспектування, проведення ревізій та перевірок господарської та фінансової діяльності органів Держприкордонслужби, призначається на строк не більше як 30 календарних днів з урахуванням часу перебування в дорозі.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів.

1.10. Витрати на відрядження військовослужбовцям відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцям не відшкодовуються.

1.11. Виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за наявності на посвідченні про відрядження засвідчених печаткою відміток про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його в пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби. Відмітки завіряються: в органах Держприкордонслужби - підписом службової особи, на яку наказом (розпорядженням) начальника (командира) органу Держприкордонслужби покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього, а в установах, на підприємствах і в організаціях та інших органах державної влади - підписом посадової особи, на яку покладено обов'язок ставити відмітки на посвідченнях про відрядження.

Якщо військовослужбовця відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття і день вибуття проставляються в кожному пункті.

У разі відрядження з питань оперативної діяльності, коли військовослужбовець не може зробити відмітки про перебування у пункті відрядження, час перебування його у відрядженні письмово підтверджує начальник (командир) органу Держприкордонслужби за місцем постійної служби військовослужбовця.

Якщо за умовами режиму секретності в посвідченнях про відрядження не зазначається пункт відрядження, то відмітки в них робляться без зазначення пункту відрядження.

1.12. Офіцерам, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження в одиночному порядку, за кожен день перебування у відрядженні в межах строків, передбачених пунктом 1.9 цієї Інструкції, та за час перебування в дорозі виплачуються добові в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Якщо відміток про дати вибуття військовослужбовця з місця постійної служби, прибуття його у пункт (пункти) службового відрядження, вибуття з нього (з них) та прибуття до місця постійної служби в посвідченні про відрядження немає, то добові не виплачуються.

1.13. Добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих потреб військовослужбовця) відшкодовуються військовослужбовцю незалежно від статусу населеного пункту.

У разі відрядження військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки він має можливість щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

1.14. У разі тимчасової непрацездатності відрядженого виплата добових провадиться за весь час, протягом якого він за станом здоров'я не міг приступити до виконання службових обов'язків або повернутися до пункту постійної служби, але не більше ніж за один місяць. Тимчасова непрацездатність відрядженого, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до пункту постійної служби повинні бути засвідчені в установленому порядку.

1.15. Норми і порядок виплати добових, визначені цією Інструкцією, не поширюються на військовослужбовців, направлених на спортивні змагання та навчально-тренувальні збори.

1.16. Офіцерам, прапорщикам (мічманам), військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим у службові відрядження у межах України, здійснюється відшкодування витрат на наймання житлового приміщення у пунктах відрядження за фактичними витратами з урахуванням побутових послуг, що надаються в готелях (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни, але не більш як 10 відсотків від норми добових витрат за всі дні проживання), користування телевізором, холодильником, телефоном тощо.

Відшкодування витрат на службові телефонні переговори провадяться в розмірах, погоджених з начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

Відрядженим військовослужбовцям відшкодовується плата за бронювання місць у готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його вартості за добу згідно з поданими виправдними документами.

Витрати на наймання житлового приміщення на час вимушеної зупинки в дорозі, що підтверджуються відповідними документами, відшкодовуються в порядку та розмірах, передбачених цим пунктом.

1.17. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться офіцерам, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, направленим в інші населені пункти на медичний огляд військово-медичними комісіями в амбулаторному порядку.

1.18. Відшкодування витрат на наймання житлового приміщення провадиться за кожну добу перебування у пункті відрядження з дня прибуття відрядженого до пункту призначення і до дня виїзду з нього, але не більше граничної норми, установленої Кабінетом Міністрів України.

1.19. Військовослужбовцям, відрядженим до пункту, звідки є можливість щодня повертатися до місця служби (проживання), але за умовами відрядження зобов'язаним перебувати у зазначених пунктах безперервно, відшкодування витрат на наймання житлового приміщення здійснюється тільки за поданими документами, що підтверджують ці витрати, у межах установлених законодавством норм.

1.20. Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання в готелях або проїзних документів, оплачуються відрядженими за рахунок добових.

1.21. Військовослужбовцям, відрядженим у межах України, витрати на проїзд до місця відрядження та назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

Їм також відшкодовуються витрати: на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до (від) станції, пристані, аеропорту, якщо вони перебувають за межами населеного пункту, де проходить службу відряджений.

1.22. За наявності кількох видів транспорту, що зв'язують місце проходження служби з місцем відрядження, посадові особи, зазначені в пункті 1.7 цієї Інструкції, пропонують відрядженому військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід користуватися. За відсутності такої пропозиції військовослужбовець самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.

1.23. Витрати на проїзд у м'якому вагоні, у каютах, що оплачуються за 1 - 4 групами тарифних ставок на суднах морського флоту, у каютах 1 і 2 категорій на суднах річкового флоту, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу начальника (командира) згідно з поданими проїзними документами.

1.24. Відрядженому військовослужбовцю також відшкодовуються витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами) відповідно до маршруту, погодженого з особою, яка направила військовослужбовця у відрядження.

Витрати у зв'язку з поверненням відрядженим військовослужбовцем квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу особи, яка направила військовослужбовця у відрядження, лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) за наявності документа, що підтверджує витрати.

1.25. Викладені в цій Інструкції порядок та умови відшкодування витрат на відрядження повністю поширюються на військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх викликом до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

При цьому відшкодування витрат на службові відрядження військовослужбовцям провадиться за місцем постійної служби з подальшим відшкодуванням виплачених сум органом, за викликом якого відряджався військовослужбовець.

1.26. Військовослужбовцям, які за період перепідготовки (підвищення кваліфікації) або під час виконання службових завдань з охорони державного кордону відповідно до законодавства мають право на харчування за рахунок держави, добові не виплачуються.

Виплата добових, у тому числі й за час перебування в дорозі, та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення не здійснюються військовослужбовцям:

допущеним у встановленому порядку до тимчасового виконання посад (обов'язків за посадою) в інших органах Держприкордонслужби;

яким за період відрядження здійснюються польові виплати або морське грошове забезпечення;

направленим у відрядження, пов'язані зі вступом на навчання та навчанням у заочних цивільних навчальних закладах, заочній ад'юнктурі;

направленим у відрядження, пов'язані зі складанням вступних іспитів в ад'юнктуру при військових навчальних закладах, а також з підготовкою та складанням кандидатських іспитів, написанням і захистом дисертації;

за час перебування в розпорядженні відповідних начальників (командирів). У разі направлення таких військовослужбовців у службові відрядження з пунктів перебування у розпорядженні в інші пункти відшкодування витрат на відрядження провадиться на таких самих підставах, що й для військовослужбовців того органу Держприкордонслужби, у якому вони перебувають у розпорядженні.

(пункт 1.26 у редакції наказу Адміністрації Державної
 прикордонної служби України від 08.02.2010 р. N 81)

2. Порядок направлення та умови відшкодування військовослужбовцям витрат на відрядження за кордон для участі в переговорах, конференціях, симпозіумах та з метою обміну досвідом

2.1. Відрядження за кордон військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється відповідно до розпорядження Голови Державної прикордонної служби України або уповноваженої особи, яка його заміщає, на підставі затвердженого завдання, у якому визначаються мета виїзду, термін, умови перебування за кордоном (у разі поїздки на запрошення подається його копія з перекладом), і кошторису витрат.

2.2. За наявності запрошення від іноземної сторони управлінням міжнародного співробітництва та з питань європейської інтеграції Адміністрації Держприкордонслужби України надаються пропозиції щодо можливості відрядження військовослужбовця за кордон з обґрунтуванням джерел фінансування, проекти розпорядження, завдання та кошторису витрат.

2.3. Після прийняття рішення про службове відрядження за кордон управління міжнародного співробітництва та з питань європейської інтеграції Адміністрації Держприкордонслужби України організовує роботу щодо оформлення проїзних документів, службових закордонних паспортів та службових віз (у разі потреби).

2.4. Військовослужбовці, направлені у відрядження, забезпечуються коштами в національній валюті країни, куди відряджаються, або у вільно конвертованій валюті як аванс на поточні витрати, в розмірах згідно з установленими нормами. Якщо при видачі авансу загальна сума в іноземній валюті має дробову частину, то застосовується арифметичне правило округлення до повної одиниці. Придбання валютних коштів в уповноваженому банку та бухгалтерський облік іноземної валюти здійснюються згідно з вимогами чинного законодавства.

2.5. За час перебування у відрядженні військовослужбовцям відшкодовуються такі витрати:

2.5.1. На проїзд (уключаючи попереднє замовлення квитків, користування постільними речами в поїздах, оплату аеропортних зборів, перевезення багажу) до місця відрядження, назад та за місцем відрядження.

Витрати відшкодовуються за проїзд повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування за тарифом 2-го класу (на літаках - економічного, на суднах - 2-го або туристського класу). Витрати на проїзд військовослужбовцю в м'якому вагоні, на суднах морського флоту в каютах, що оплачуються за 1 - 4-ю групами тарифних ставок, на суднах річкового флоту в каютах 1-ї і 2-ї категорій, а також повітряним транспортом за квитками 1-го класу та бізнес-класу відшкодовуються в кожному конкретному випадку з дозволу Голови Державної прикордонної служби України.

Якщо класифікація кают на пасажирських суднах установлена в категоріях, то каюти 1, 2 і 3-ї категорій вважаються каютами 1-го класу, а каюти інших категорій - 2-го (туристського) класу. Вартість проїзду залізницями в країнах Азії та Африки відшкодовується за тарифами 1-го класу.

2.5.2. На оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або в інших суб'єктів, що надають послуги з розміщення та проживання військовослужбовця, а також уключених до таких рахунків послуг (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, білизни, взуття, але не більш як 10 відсотків від норм добових витрат для країни, куди відряджається військовослужбовець), за користування холодильником, телевізором (крім каналів, за які встановлено окрему плату), кондиціонером, на бронювання місць у готелях - у розмірі не більше як 50 відсотків вартості місця за одну добу.

Витрати на харчування, вартість якого включено до рахунків на оплату вартості проживання в готелях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим за рахунок добових.

2.5.3. На оплату службових телефонних рахунків. Відшкодування витрат на службові телефонні переговори провадяться з дозволу Голови Державної прикордонної служби України.

2.5.4. На оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), на комісійні (у разі обміну валютних коштів), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, уключаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені в цьому пункті Інструкції витрати відшкодовуються за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відряджених військовослужбовців, транспортних квитків або рахунків (багажних квитанцій), страхових полісів тощо.

Крім цього, військовослужбовцям відшкодовуються у межах установлених норм витрати на харчування та фінансування інших власних потреб (добові витрати), пов'язаних з відрядженням, що не підтверджені документально.

2.6. У разі повернення військовослужбовцем з поважних причин (прийняття рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) квитка на поїзд, літак або інший транспортний засіб йому відшкодовуються витрати з дозволу Голови Державної прикордонної служби України або особи, яка його замінює, за наявності документа, що підтверджує ці витрати.

2.7. Добові витрати відшкодовуються за кожний день перебування у відрядженні, уключаючи день виїзду та приїзду, - за нормами, що встановлені для країни відрядження військовослужбовця.

2.8. У разі відрядження військовослужбовця протягом доби до різних країн добові витрати відшкодовуються у розмірі середнього арифметичного від норм, установлених для кожної країни окремо.

2.9. У разі відрядження військовослужбовця до двох або більше країн добові відшкодовуються за нормами країни відрядження з дня перетинання кордону відповідної країни.

У разі відрядження до двох або більше країн - учасниць Шенгенської угоди, перетинання кордонів яких здійснюється без відміток у закордонному паспорті, або до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний митний контроль, починаючи з другої країни, добові витрати відшкодовуються за нормами країни відрядження з дня прибуття до країни згідно з датою, зазначеною у транспортних квитках або рахунках за проживання в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні).

У разі відсутності транспортних квитків та рахунків за проживання в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) добові витрати відшкодовуються за нормами країни відрядження згідно з відміткою у посвідченні про відрядження сторони, що приймає.

У день повернення в Україну (перетинання кордону) добові витрати відшкодовуються за нормами останньої країни відрядження.

2.10. Якщо військовослужбовець за період перебування у країні відрядження та в дорозі згідно з умовами запрошення забезпечується стороною, що приймає, безкоштовним харчуванням або якщо вартість харчування включається до рахунків на наймання житлового приміщення, проїзних документів без визначення конкретної суми, - добові витрати відшкодовуються в розмірах, що визначаються у відсотках до норм добових для даної зарубіжної країни, установлених Кабінетом Міністрів України.

2.11. У разі, якщо дата вибуття у відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, або дата повернення з них не збігається з відмітками контрольно-пропускних пунктів Державної прикордонної служби України у закордонному паспорті чи документі, що його замінює, добові за час проїзду територією України відшкодовуються в порядку, установленому для відряджень у межах України.

При цьому за дні перетинання кордону України (в обох напрямках) відповідно до вказаних відміток добові відшкодовуються за нормами, установленими для відряджень за кордон.

2.12. Якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись з такої країни, змінив транспортний засіб чи здійснив зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України провадиться в порядку, установленому для службових відряджень у межах України.

При цьому добові з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, установленими для відряджень за кордон. Якщо день вибуття у відрядження або день його прибуття до місця постійної служби збігається з днем зазначеної пересадки (зупинки), добові за відповідний день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, установленими для відряджень за кордон.

У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові відшкодовуються за кожний день відрядження, уключаючи день вибуття та прибуття, - за нормами, установленими для відряджень за кордон.

2.13. Термін перебування військовослужбовця у відрядженні визначається:

2.13.1. У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, - за відмітками контрольно-пропускних пунктів Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

2.13.2. У разі відрядження до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками в посвідченні про відрядження сторони, що відряджає, та сторони, що приймає.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття і вибуття військовослужбовця завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності орган Держприкордонслужби, і засвідчуються підписом службової особи, на яку наказом (розпорядженням) начальника (командира) органу Держприкордонслужби покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього. У разі відсутності таких відміток добові не відшкодовуються.

2.14. Виїзд у відрядження за кордон і повернення в Україну в один і той самий день уважається одним днем відрядження.

2.15. Військовослужбовцю відшкодовуються витрати на проїзд: до (від) вокзалу, аеропорту або пристані (якщо ці пункти розташовані за межами міста, з якого військовослужбовці вибувають у відрядження за кордон) у місцях відправлення, призначення та пересадки, а також за місцем відрядження на міському транспорті (рейсові автобуси, метро, тролейбуси, трамваї тощо /крім таксі/) за умови, що йому не надавалися безкоштовно засоби пересування.

Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише за рішенням Голови Державної прикордонної служби України.

Зазначені в цьому пункті витрати відшкодовуються лише за наявності підтвердних документів.

2.16. Виплата добових, відшкодування інших витрат за час вимушеної затримки у відрядженні (у разі захворювання, відсутності транспортних квитків, відміни авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, що не залежать від військовослужбовця) здійснюється за наявності підтвердних документів в оригіналі на підставі відповідного рішення Голови Державної прикордонної служби України про продовження терміну відрядження.

2.17. Не дозволяється відшкодовувати витрати на алкогольні напої, тютюнові вироби, видовищні заходи, а також суми "чайових", за винятком випадків, коли суми таких "чайових" включаються до рахунка згідно із законодавством країни перебування.

2.18. Якщо сторона, що приймає, забезпечує відрядженого додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення) або добових, то сторона, що відряджає, виплату йому добових зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, що приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових, то сторона, яка відряджає, виплати добових не здійснює.

2.19. У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту, що визначається у наказі (розпорядженні) Голови Державної прикордонної служби України. Відшкодовуються також інші витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням, стоянкою та паркуванням службового автомобіля, збори за проїзд ґрунтовими, шосейними дорогами та водними переправами.

2.20. Якщо військовослужбовець отримав аванс і не вибув у відрядження, він зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси органу Держприкордонслужби отримані кошти в тих грошових одиницях, у яких їх отримав.

2.21. Після повернення військовослужбовця з відрядження він зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної служби, подати звіт про використання коштів, виданих на відрядження.

Звіт про використання коштів у межах строків, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", затверджується Головою Державної прикордонної служби України або посадовою особою, яка його замінює.

2.22. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно зі звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню військовослужбовцем до каси в грошових одиницях, у яких було надано аванс, відповідно до порядку, установленого законодавством.

Разом зі звітом про використання коштів подаються документи (в оригіналі), що підтверджують вартість здійснених витрат із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахуванням).

У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються засвідчені кадровим підрозділом органу Держприкордонслужби ксерокопії сторінок закордонного паспорта чи документа, що його замінює, з прізвищем відрядженого військовослужбовця, відмітками про перетинання кордону та візою країни відрядження (у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим).

2.23. Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, то виплата здійснюється в національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день погашення заборгованості, але не пізніше третього банківського дня після затвердження звіту про використання коштів, наданих на відрядження.

У разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти, у якій видано аванс, на національну валюту країни відрядження перерахування витрат, здійснених у відрядженні, що підтверджені документально, здійснюється, виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Національним банком України на день затвердження звіту про використання коштів, наданих для відрядження.

2.24. Не дозволяється направляти у відрядження та видавати аванс військовослужбовцям, які не відзвітували за кошти, витрачені під час попереднього відрядження.

2.25. З дозволу Голови Державної прикордонної служби України військовослужбовцю можуть бути відшкодовані фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, на проїзд та службові телефонні переговори.

3. Особливості направлення та умови відшкодування витрат військовослужбовцям, направленим за кордон на навчання

3.1. Строк навчання військовослужбовців Державної прикордонної служби України не повинен перевищувати 90 календарних днів (за умови відшкодування фінансових витрат стороною, що приймає, та за рішенням Віце-прем'єр-міністра України відповідно до розподілу функціональних обов'язків - 18 місяців).

3.2. За військовослужбовцями, направленими за кордон на навчання, зберігається місце служби та середнє грошове забезпечення.

Середнє грошове забезпечення розраховується за два останніх календарних місяці до направлення за кордон з урахуванням виплат, передбачених законодавством.

3.3. Добові за час проїзду від місця служби в Україні до місця навчання за кордоном і повернення до місця служби в Україні виплачуються з урахуванням пункту 1.6 цієї Інструкції.

3.4. Кошти в іноземній валюті можуть виплачуватися військовослужбовцю, направленому за кордон на навчання, за рішенням Голови Державної прикордонної служби України в розмірі, що визначається у відсотках до норм добових витрат на відрядження для конкретної зарубіжної країни, зокрема:

80 відсотків - коли сторона, що приймає, не забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, харчуванням;

65 відсотків - коли сторона, що приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, одноразовим харчуванням;

45 відсотків - коли сторона, що приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, дворазовим харчуванням;

30 відсотків - коли сторона, що приймає, забезпечує осіб, направлених за кордон на навчання, триразовим харчуванням.

За наявності підтвердних документів органи Держприкордонслужби можуть здійснювати доплати до грошових виплат, здійснених стороною, що приймає, за наймання житла, проїзд до місця навчання і назад.

3.5. Якщо за спільною згодою сторона, що приймає, не забезпечує військовослужбовців, направлених за кордон на навчання, безоплатним житлом, витрати на наймання житла відшкодовуються їм органами Держприкордонслужби України у межах норм, визначених Кабінетом Міністрів України для відповідної країни.

3.6. Порядок забезпечення військовослужбовців, направлених за кордон на навчання, безоплатним медичним обслуговуванням та проведення розрахунків, пов'язаних з їх медичним обслуговуванням, визначається за домовленістю сторін.

 

Начальник фінансово-економічного
управління Адміністрації Державної прикордонної служби України
генерал-майор 

 
 
 
Я. Р. Рудик
 

Опрос