Идет загрузка документа (363 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Инструкции о порядке ведения учета и оформления операций с зерном и продуктами его переработки на хлебоприемных и зерноперерабатывающих предприятиях независимо от форм собственности и хозяйствования

Министерство аграрной политики
Приказ, Инструкция от 11.07.2005 № 310
Утратил силу

Про затвердження Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання

Наказ Міністерства аграрної політики України
від 11 липня 2005 року N 310

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 липня 2005 р. за N 819/11099

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Міністерства аграрної політики України
 від 13 жовтня 2008 року N 661)

Відповідно до статті 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого Указом Президента України від 7 червня 2000 року N 772, з метою створення дієвих умов роботи зернопереробних та хлібоприймальних підприємств різних форм власності і господарювання, поліпшення обліку й уніфікації оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання (далі - Інструкція), що додається.

2. Уважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о порядке ведения учета и оформления операций с зерном и продуктами его переработки на предприятиях хлебопродуктов системы Министерства заготовок СССР", затверджену наказом Міністерства заготівель СРСР від 15.02.78 N 55.

3. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Білий О. І.):

- забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- визначити порядок та умови доведення Інструкції до відома підприємств та організацій-замовників.

4. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Управлінню агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрації забезпечити контроль за виконанням вимог Інструкції.

5. Скасувати наказ Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2004 року N 494 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Мельника С. І.

 

Міністр 

О. П. Баранівський 

ПОГОДЖЕНО: 

  

Голова Державного комітету України 
з питань технічного регулювання
та споживчої політики
 

 
 
М. Негрич
 

 

ІНСТРУКЦІЯ
ПРО ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ Й ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ЗЕРНОМ І ПРОДУКТАМИ ЙОГО ПЕРЕРОБЛЕННЯ НА ХЛІБОПРИЙМАЛЬНИХ ТА ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах з метою ефективного використання ресурсів зерна.

1.2. Інструкція, розроблена з урахуванням змін у господарському механізмі підприємств із зберігання та перероблення зерна, є обов'язковою до виконання усіма підприємствами незалежно від їх форм власності та господарювання.

1.3. Оформлення операцій та первинний облік зерна і продуктів його перероблення, насіння олійних культур і трав на підприємствах здійснюються відповідно до Законів України "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 N 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України, форм документів первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених наказом Державного комітету заготівель Ради Міністрів СРСР від 15.04.64 N 2111, інших діючих нормативних актів та цієї Інструкції.

1.4. Кількісно-якісний і бухгалтерський облік ведеться окремо за всіма видами надходження, а при зберіганні - окремо (по змозі). Загальний облік зерна за культурами, за класами ведеться в реєстрі, що долучається до форми N 36 "Кількісно-якісний облік хлібопродуктів".

Усі операції із зерном і продукцією ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Облік продукції в упаковці стандартною масою ведеться у фізичній масі за кількістю місць.

1.5. Матеріально відповідальними особами за кількісно-якісне зберігання зерна і продукції є начальники цехів, виробничих дільниць, завідувачі складів, майстри, змінні петлівники, круп'янщики. Підзвітні цим особам заступники, змінні майстри виробничих дільниць несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.6. Керівник підприємства укладає з кожною матеріально відповідальною особою договір про повну матеріальну відповідальність за всі матеріальні цінності, передані йому при оформленні на роботу і прийняті ним протягом усього часу дії договору. Керівник підприємства зобов'язаний ознайомити матеріально відповідальну особу з цією Інструкцією і положеннями про матеріальну відповідальність Кодексу законів про працю України (статті 130 - 138). При зміні матеріально відповідальних осіб зерно і продукція, що перебувають на відповідальному зберіганні, передаються призначеним матеріально відповідальним особам точно за масою в місцях складування.

Передання хлібопродуктів від однієї матеріально відповідальної особи іншій здійснюється тільки за масою або перерахунком місць продукції.

1.7. В Інструкції наводяться діючі норми природних утрат зерна й продукції при транспортуванні, зберіганні, сушінні й доробці. Ці норми використовуються при виникненні нестач у процесі взаємовідносин із постачальниками та споживачами для оформлення відповідних претензій, а також для аналізу й оцінки результатів господарсько-фінансової діяльності окремих підрозділів підприємства та підприємства в цілому.

2. Терміни й визначення

Терміни і визначення, що використовуються у цій Інструкції, вживаються у значеннях, визначених чинними законодавчими та іншими нормативними актами України.

3. Оформлення надходження зерна й продукції

3.1. Загальні положення

3.1.1. Приймання зерна на зберігання, перероблення та заставу від власників проводиться за укладеними договорами - окремо щодо зберігання, переробки і застави відповідно до вимог Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

3.1.2. Для приймання зерна від власників кожен з них повинен надати:

договір складського зберігання зерна за встановленою формою з хлібоприймальним або зернопереробним підприємством;

товарно-транспортну накладну за формою N 1-СГ або іншою формою;

у випадках, передбачених чинним законодавством, документи, що засвідчують якість зерна та продуктів його перероблення.

3.1.3. Оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного власника.

3.1.4. Кожна партія зерна і продуктів його перероблення (крім упакованої у мішки), що надійшла на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою, установленою на вагах з діючим клеймом у присутності особи, що доставила хлібопродукти, і обов'язково за якістю, визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства (далі - ВТЛ).

3.1.5. Керівник підприємства зобов'язує заступника, головного інженера, головного бухгалтера, інженерно-технічних працівників і матеріально відповідальних осіб періодично (не рідше одного разу на місяць, а при масовому надходженні зерна - щодоби) перевіряти справність вагів і дотримання правил зважування зерна й продукції вагарями, періодично проводити контрольні переважування з відповідними помітками про це в журналах контрольних зважувань.

У разі виявлення фактів розбіжностей при зважуванні оформлюється відповідний акт.

Керівник підприємства забезпечує систематичну перевірку вагового господарства вповноваженими органами. При надходженні зерна та продукції автомобільним транспортом у супровідному документі працівники, призначені керівником підприємства, роблять відмітки про час прибуття і вибуття автомобіля.

3.1.6. Визначення якості зерна й продукції проводиться ВТЛ підприємства за методиками й показниками, установленими чинними нормативними документами. У разі незгоди власника зерна чи матеріально відповідальної особи зернового складу з даними аналізу, зробленого лабораторією, у їх присутності повинен бути зроблений повторний аналіз, а при незгоді з повторним аналізом зразок направляється у добовий термін для аналізу до лабораторії, визначеної Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства аграрної політики України (далі - Держконтрольсільгосппрод), або передається для аналізу уповноваженому співробітнику Держконтрольсільгосппроду, якщо він є на підприємстві. Результат аналізу, виконаного Держконтрольсільгосппродом, є остаточним (наказ Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 N 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434).

3.1.7. Конфіденційність інформації про власників зерна визначено Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Порядок декларування зерна суб'єктами зберігання зерна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1877.

3.1.8. При доставці зерна власником своїм автомобільним транспортом товарно-транспортні накладні виписуються на кожну партію в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, а другий і третій примірники повертаються власнику. При доставці зерна транспортною організацією за договором із хлібоприймальним підприємством накладна виписується в чотирьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник повертається власнику зерна, а третій і четвертий примірники направляються через водія автотранспортної організації для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568).

3.1.9. При доставці зерна без товарно-транспортної накладної у разі, коли у власника зерна є договір з підприємством, він чи його представник повинен написати заяву на ім'я керівника підприємства про приймання зерна і скласти за участю відповідних працівників хлібоприймального (зернопереробного) підприємства акт, у якому вказуються: найменування власника зерна, номер автомобіля і найменування його власника або автопідприємства, культура зерна, відстань доставки, маса вантажу за шляховим листом і фактичною масою. Акт складається у двох, трьох чи чотирьох примірниках і використовується у встановленому порядку.

Крім цього, виписуються три примірники товарно-транспортної накладної. Перший і другий примірники на приймання закупленого зерна завіряються підписами керівника і головного бухгалтера підприємства, а при їх відсутності - особами, які їх заміщують відповідно до наказу по підприємству, і вагарем. Товарно-транспортні накладні скріплюються печаткою підприємства. Третій примірник накладної підписується тільки вагарем. Перший і другий примірники накладної вручаються власнику під розписку в книзі реєстрації товарно-транспортних накладних (форма N 2), третій примірник накладної залишається на підприємстві.

На підзвітних хлібоприймальних підприємствах, де немає бухгалтера, товарно-транспортні накладні не виписуються, а документи з відміткою про приймання зерна для виписки товарно-транспортних накладних направляються основному підприємству. Керівник і головний бухгалтер підприємства є відповідальними за правильне виписування складських документів, облік і зберігання бланків складських документів.

3.2. Оформлення надходження однорідних за якістю партій зерна за середньодобовими пробами

3.2.1. Якщо власник зерна протягом доби завозить однорідні за якістю партії зерна і приймання його проводиться за середньодобовими пробами, він робить відмітки на товарно-транспортній накладній "на перероблення", "зберігання" або "у рахунок заставної закупки зерна". Сертифіковане підприємство складає реєстр накладних за формою N ЗХС-3 (додаток 1), у якому вказуються дані аналізу середньодобової проби. На підставі реєстру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно" виписується Складська квитанція на зерно (далі - СК) за встановленою формою або, на бажання поклажодавця, складське свідоцтво на зерно у порядку, визначеному Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926. На бланку СК у пункті "Примітка" вказують мету надходження зерна.

Після визначення вологості, засміченості й зараженості зерна технік-лаборант указує на зворотному боці відповідної товарно-транспортної накладної чи на іншому супровідному документі показники вологості, смітності, зараженості й номер складу (силосу в елеваторі), у якому повинно бути розміщене зерно, завіряє їх своїм підписом і направляє автомобіль на ваги. Якщо зерно доставлене на підприємство з товарно-транспортною накладною іншої форми, що не має необхідних показників, уповноважена особа ВТЛ ставить на звороті першого примірника накладної штамп і заповнює зазначені вище дані в тексті штампа такої форми:

_____________ підприємство
                                      (власник зерна)
Покласти в склад N _______
(силос елеватора)
Вологість _______________ %
Засміченість _____________ %
Зараженість _____________
Старший технік-лаборант __________
________________________
Зерно, прийняте в склад N ________
           (силос елеватора) 

         ____________ 200_ року
Журнал N 28
N запису _________________
Автомобіль N _____________
Власник __________________
Маса брутто _______________
Вагар _____________________
Маса тари _________________
Маса нетто ________________
Вагар _____________________
                                 (підпис) 

Матеріально відповідальна особа __________________________________________
                                                                                                                             (підпис)  

Вологість зерна, визначена вологоміром, указується лише на першому примірнику накладної, що залишається на підприємстві. Вагар, а при його відсутності матеріально відповідальна особа, одержує від водія чи від представника власника всі три чи чотири примірники накладної і після зважування автомобіля із зерном заносить у журнал переважування вантажів (форма N ЗХС-28) такі дані: номер накладної, дату зважування, найменування господарства, код відправника чи одержувача, номер автомобіля й причепа, найменування культури, код культури й масу брутто. Одночасно з цим він указує на першому примірнику накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28) і масу брутто, завіряючи їх своїм підписом. При розбіжностях у вазі понад 0,1 % складаються акти з обов'язковою участю особи, відповідальної за перевезення вантажу.

За наявності на підприємствах трьох і більше автомобільних ваг вагар указує на першому примірнику накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28) дробом: чисельник - номер автоваг і знаменник - порядковий номер запису в журналі. У тому разі, якщо в накладній власник зерна не вказав номер автомобіля та найменування його власника, вагар обов'язково зазначає ці дані в тексті поставленого на накладній штампа на підставі шляхового листа.

Після визначення маси брутто й оформлення першого примірника товарно-транспортної накладної вона вручається водію чи представнику власника зерна й автомобіль направляється для розвантаження у відповідне зерносховище, а інші примірники залишаються у вагаря автомобільних ваг до розвантаження автомобіля. За наявності на підприємстві двох автомобільних ваг (в'їзних і виїзних) представнику власника чи водію, що доставив зерно, уручаються всі примірники накладної, і він після розвантаження передає їх вагарю виїзних ваг.

На підприємствах, що мають одні автомобільні ваги, у журналі (форма N ЗХС-28) записуються маса брутто, нетто та маса тари. На лицьовому боці першого примірника накладної вагар указує всі три вагарні покази (брутто, тара, нетто).

На підприємствах, що мають двоє автомобільних ваг (спарені), що обслуговуються одним вагарем, ведеться одна книга журналу (форма N ЗХС-28). Журнали ведуться окремо за парними і непарними числами місяця.

На підприємствах, що мають окремі в'їзні й виїзні автомобільні ваги, які обслуговуються різними вагарями, на в'їзних вагах визначається маса брутто, а на виїзних вагах - маса тари. У цьому разі для автомобільних ваг заводиться окремий журнал. У журналі виїзних ваг порядкові номери записів указуються заздалегідь для того, щоб при визначенні маси тари розвантажених автомобілів записи робилися за тим самим порядковим номером, за яким усі дані про цей автомобіль записані в журналі в'їзних автомобільних ваг.

У журналі виїзних ваг записують, крім маси тари, також масу брутто (із накладної) і масу нетто.

У тому разі, коли розвантаження автомобілів із зерном проводиться за допомогою автомобілерозвантажувачів, машиністи автомобілерозвантажувачів на зворотному боці першого примірника накладної (що залишається на підприємстві) указують "автомобіль розвантажений у склад (силос елеватора) N" і завіряють її своїм підписом.

Матеріально відповідальна особа після розвантаження автомобіля вказує на звороті першого примірника накладної номер складу (силос елеватора), куди прийнято зерно, розписується в прийманні зерна і направляє автомобіль на ваги для зважування тари.

Вагар виїзних автомобільних ваг після зважування порожнього автомобіля робить у своєму журналі за порядковим номером, зазначеним на звороті першого примірника накладної, такі записи: номер накладної, найменування власника, масу тари.

На підприємствах, що мають троє і більше автомобільних ваг, у журналах виїзних ваг порядкові номери записів не вказуються, а вказується номер запису в'їзних ваг, зазначений вагарем на першому примірнику накладної. Записи в журналі робляться в порядку надходження документів. Одночасно вагар указує на звороті першого примірника накладної масу тари й масу нетто, завіряючи їх своїм підписом. Після цього вагар заповнює на інших примірниках накладної номер складу, куди прийнято зерно, масу нетто і завіряє ці дані своїм підписом. Перші примірники накладних вагар передає в бухгалтерію підприємства. За цими примірниками бухгалтер складає реєстри накладних (форма N ЗХС-3) на прийняте зерно за середньодобовими пробами.

Зважування автомобілів, завантажених зерном, а також після їх розвантаження проводиться без водія, який у момент зважування автомобіля повинен виходити з кабіни. Зважування великовантажних автомобілів із причепами без розчеплення заборонено.

3.2.2. Усі інші операції з приймання та видачі зерна і продукції, уключаючи вивезення відходів III категорії на знищення, реєструються в тих самих вагових журналах у встановленому порядку.

Після закінчення операційного дня бухгалтер підраховує в розділі I реєстру накладних підсумок фізичної маси, а вагар у той самий термін підраховує у вагових журналах (форма N ЗХС-28) підсумки приймання зерна щодо кожної культури за минулу операційну добу за графами "брутто" і "тара" і здає журнали в бухгалтерію підприємства. Далі бухгалтер звіряє вагові показники для того, щоб різниця між масою брутто і масою тари за журналами дорівнювала масі нетто.

Реєстри щодо кожної культури передаються начальнику ВТЛ чи змінному техніку-лаборанту, який заповнює в них показники лабораторного аналізу середньодобової проби, завіряє їх підписом, реєструє в журналі реєстрації лабораторних аналізів і реєстри повертає в бухгалтерію.

Відпуск зерна власнику після закінчення терміну зберігання згідно з договором або достроково на його вимогу здійснюється після складання на підприємстві акта-розрахунку на підставі складських документів на зерно.

Проби зерна після проведення аналізу і після закінчення терміну зберігання повертаються відповідному власнику при доставці ним наступної партії зерна цієї самої культури (до зважування автомобіля). Якщо проби власникам не повертаються, маса їх указується в реєстрі і долучається до фізичної маси прийнятого зерна.

Після перевірки маси й заповнення в реєстрах показників аналізу бухгалтер передає всі реєстри разом з долученими до них накладними власників зерна відповідним матеріально відповідальним особам для перевірки правильності включення накладних у реєстри й визначення маси нетто прийнятого зерна.

Після перевірки матеріально відповідальні особи підписують реєстри і повертають їх у бухгалтерію підприємства. Переліки реєстрів матеріально відповідальні особи додають до звіту про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах (форма N ЗХС-37).

На основі показників лабораторного аналізу, перевіреної фізичної маси й інших даних бухгалтер робить грошовий розрахунок і передає реєстри для перевірки і підпису головному бухгалтеру підприємства чи уповноваженій особі.

Після перевірки реєстру і грошового розрахунку бухгалтерією виписується СК або, на бажання поклажодавця, складське свідоцтво на зерно. Перший примірник складського документа разом з другим примірником реєстру накладних (форма N ЗХС-3) передаються власнику. Перші примірники реєстру накладних разом з накладними власників зерна додаються до другого примірника складського документа і зберігаються в бухгалтерії підприємства.

У залежності від конкретних умов роботи підприємства можуть установлювати інший порядок ведення журналів (форма N ЗХС-28), при обов'язковій умові негайної реєстрації у журналі маси брутто після зважування автомобіля із зерном.

3.3. Оформлення надходження неоднорідного за якістю зерна та одиничних партій

3.3.1. При надходженні на підприємства неоднорідного за якістю зерна приймання його за середньодобовими пробами не допускається. Його показники встановлюються лабораторією за кожною партією окремо, а також за одиничними партіями (автомобіль, вагон, баржа). Після визначення якості партії зерна, що надійшла, старший лаборант зміни вказує на звороті товарно-транспортної накладної усі показники якості, що вимагаються, і номер зерносховища, у який направляється зерно. Показники якості зерна, відсутні на звороті накладної, дописуються від руки.

На підставі перших примірників накладних у бухгалтерії підприємства складаються реєстри накладних за формою N ЗХС-4, за підсумками яких визначаються середньозважені показники якості прийнятого зерна і середньозважений фактичний вихід зерна з кукурудзи в качанах.

Реєстри форми N ЗХС-4 складаються у двох примірниках за кожним поклажодавцем і на кожну прийняту протягом дня культуру, в розрізі окремих місць зберігання зерна (зерносховищ). Розподіл фізичної маси прийнятого зерна за місцями зберігання вказується в розділі II реєстру і засвідчується підписами матеріально відповідальних осіб.

Перші примірники реєстру (форма N 3ХС-4) разом з накладними поклажодавців зберігаються в бухгалтерії підприємства разом з другими примірниками складських документів, а другий примірник реєстру долучається до першого примірника складського документа на зерно і видається поклажодавцям.

Визначення маси зерна, що надійшло, і оформлення приймання проводяться в такому самому порядку, що й при прийманні зерна за середньодобовими пробами.

3.3.2. При надходженні від власника одиничних партій зерна маса і якість прийнятого зерна й насіння указуються на звороті накладних, як і при прийманні зерна неоднорідної якості.

Реєстри накладних при цьому не складаються, а здавачам видаються складські документи на зерно за кожною накладною окремо. Перші примірники квитанції видаються власнику, третій примірник залишається в бухгалтерії підприємства.

3.4. Підсумкове оформлення надходження зерна й продукції

Форми бланків складських документів на зерно та порядок їх обігу встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно" та наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926.

На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, підприємство зобов'язане виписувати окремі складські документи на будь-які частини зданого на зберігання зерна.

3.5. Порядок оформлення операцій із зберігання зерна

3.5.1. Після видачі власнику складського документа на зерно, прийняте на зберігання, підприємство згідно з правилами організації та ведення технологічних процесів здійснює операції із забезпечення його кількісного та якісного зберігання.

Розміщення зерна в елеваторах (складах) проводиться за принципом формування великих однорідних партій за культурами та їх якістю (типами, класами тощо), метою використання (зберігання, застава, перероблення). Тому здане власником зерно, знеособлюючись, складається в партію. На бажання поклажодавця і при наявності вільних місткостей для зберігання зерно може зберігатися персоніфіковано (знеособлено). Основними операціями із зерном (доробки) в елеваторах (складах) є його очищення і сушіння, які також вимагають формування крупних партій, близьких за показниками вологості та засміченості, відповідно до вимог "Инструкции N 9-7-88 по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы", затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.07.88 N 185.

При визначенні параметрів зменшення вологості та засміченості зерна при його сушінні та очищенні береться різниця між фактичними показниками і показниками, установленими діючими нормативними актами.

При надходженні вологого чи засміченого зерна відповідно до погоджених обмежувальних кондицій ВТЛ готує розпорядження за формою N 34 на зерносховище про очищення і сушіння такого зерна. Розпорядження підписується начальником ВТЛ та затверджується керівником. На підставі розпорядження матеріально відповідальна особа зобов'язана забезпечити виконання дорученої їй роботи й оформити результати актом за другою частиною форми N 34 не пізніше наступного дня після закінчення роботи.

При очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти і відходи. Класифікація продуктів, які одержують при очищенні, переробленні зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах галузі хлібопродуктів, наведена в додатку 2.

Побічні продукти від первинного оброблення зерна, відходи при наявності в них більше 10 % зерна пшениці або жита чи 20 % зерен інших культур, що належать за стандартами до цих культур до основного зерна, підлягають додатковому обробленню для вилучення з них основного зерна.

В акті форми N 34 зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів. Акт підписується матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряється бухгалтером і затверджується керівником підприємства.

При очищенні на зерноочисних машинах усієї партії зерна, яка окремо враховується, її маса визначається за даними бухгалтерії. У разі очищення частини зерна, яке зберігається в складі, маса до доробки визначається шляхом зважування або до закінчення доробки всієї партії шляхом обміру. Спосіб визначення маси зерна до доробки вказується в розпорядженні за формою N 34.

На елеваторах, сушильно-очисних баштах і механізованих складах, оснащених стаціонарними вагами, маса зерна, що відпускається для доробки, визначається шляхом зважування.

Побічні продукти і відходи, одержані при очищенні, передаються в цех або склад відходів за масою та якістю, визначеними окремо для кожної опрацьованої партії зерна. Відважування на побічні продукти і відходи додаються до актів на доробку за формою N 34.

При складанні актів про очищення зерна віднесення домішок, що містяться у відходах, до смітної або зернової проводиться за державним стандартом на відповідну культуру.

При оформленні очищення і сушіння зерна в потоці його масу в актах за формою N 34 слід указувати, виходячи з даних про приймання зерна на цю потокову лінію. Одержані при очищенні зерна побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів за масою, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) накопичуються і знищуються. Відомості відважувань на побічні продукти і відходи додаються до актів за формою N 34 на очищення зерна.

Легка органічна домішка, що з'являється на поверхні зерна в складах унаслідок його самосортування, відходи, які створюються при переміщенні зерна транспортерами (без підвісних сит - легка органічна домішка), і змітки, які створюються при переміщенні зерна і при вантажно-розвантажувальних роботах, обробляються з метою вилучення нормального зерна, зважуються, списуються з основної культури й оприбутковуються за відповідним місцем зберігання, оформляються актом на оприбуткування зміток (форма N 22).

Не придатні для використання відходи повинні вивозитися з території підприємства і знищуватися. Ця операція оформляється актом на знищення непридатних відходів (форма N 23).

Для контролю за зберіганням і визначенням достовірності втрати зерна та продуктів його перероблення бухгалтерією підприємства ведеться щодо кожного місця зберігання, культури і кожного власника книга кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

Оперативний облік зерна і продуктів його перероблення може здійснюватися за допомогою засобів обчислювальної техніки. При цьому дані СК і акта-розрахунку обсягу зерна, побічних продуктів, що належать власнику, заносяться працівниками оперативного підрозділу бухгалтерії в комп'ютер - у картку власника зерна та продуктів його перероблення. Форма картки власника розробляється підприємством. До картки щоденно заносяться кількість зданого зерна на зберігання і окремо на перероблення, кількість продукції, яку потрібно видати, та обсяг вибраного зерна і продукції за культурами, сортами, видами. Ведення картки дає змогу кожному власнику оперативно відстежувати: скільки і якого зерна та продукції він вибрав, коли і яке зерно вивіз. Картка ведеться до повної вибірки зерна та продукції і завершення фінансових розрахунків. Ведення картки власника зерна і продуктів його перероблення не виключає ведення книги за формою N 36 як документального носія даних кількісно-якісного обліку хлібопродуктів.

3.5.2. Оформлення сушіння зерна на зерносушарках

На зерносушарках, які пов'язані зі складами для приймання зерна, що підлягає сушінню, і для просушеного зерна, яке перебуває у підпорядкуванні старшого майстра зерносушіння, ведеться одна загальна книга кількісно-якісного обліку.

Облік кількості просушеного зерна проводиться за масою, для чого зерно повинне бути зважене до і після сушіння. У такому разі убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні розраховується за формулою

  

100 · (a - b) 

  

  

X = 

____________ 

(1) 

  

100 - b 

  

  

де X - процент убутку в масі;

a - показник вологості за надходженням, %;

b - показник вологості після сушіння, %.

Визначений убуток умовно списується за складською та оперативною звітностями на основі акта за формою N 34. Згідно з бухгалтерським обліком убуток при сушінні відноситься на відповідний рахунок з наступним його списанням за актами зачищення конкретної партії зерна.

Списання убутку маси зерна при сушінні на сушарках за книгами кількісно-якісного обліку проводиться після використання або інвентаризації залишків зерна за актами зачищення, розглянутими і затвердженими в установленому порядку.

У такому самому порядку проводиться списання убутку за рахунок зменшення вологості при сушінні зерна за допомогою устаткування з тепловентиляційними агрегатами.

Для оперативного контролю за роботою зерносушарки старший майстер зерносушіння і за його дорученням змінний зерносушильник ведуть журнал обліку роботи зерносушарки за формою N 122 і вагові журнали переважування сирого і просушеного зерна.

3.6. Оформлення операцій із заставним зерном, що прийняте на зберігання

3.6.1. Організація заставних закупівель зерна здійснюється відповідно до статті 12 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

3.6.2. При прийманні на відповідальне зберігання заставного зерна бухгалтерія підприємства на підставі реєстрів накладних за формами N ЗХС-3 і N ЗХС-4 виписує у двох примірниках просте або подвійне складське свідоцтво на зерно, на кожному з яких ставиться штамп "Заставна закупівля".

Залікова маса зерна визначається за формулою

  

Mф · (100 - W) · (100 - C) 

  

  

Mз

____________________________ 

(2) 

  

(100 - Wб) · (100 - Cб

  

  

де Mз - залікова маса зерна, кг;

Mф - фізична маса завезеного зерна, кг;

W - вологість завезеного зерна, %;

Wб - базисна вологість зерна, %;

C - уміст смітної домішки в завезеному зерні, %;

Cб - базисний вміст смітної домішки, %.

Як базисні показники за вологістю і засміченістю приймаються показники, передбачені діючою нормативною документацією на відповідні зернові культури, а щодо пшениці та ячменю встановлюються: вологість - 14,5 %, уміст смітної домішки - 2 % незалежно від класу зерна пшениці та ячменю.

Видача зерна власникам за їх письмовою вимогою проводиться з урахуванням конкретних показників його якості після складання акта-розрахунку зерна відповідно до складських документів на зерно, що належить власнику в обсягах, зменшених на величину побічних продуктів, відходів, механічних утрат та природного убутку за конкретний термін зберігання. Обсяг утрат розраховується за порядком, наведеним у розділах 5 та 10 Інструкції.

3.7. Оформлення обмолоту та перебирання кукурудзи в качанах

3.7.1. Обмолот і перебирання кукурудзи в качанах проводяться за розпорядженнями, підписаними керівником (заступником керівника) підприємства й начальником ВТЛ.

Отримані від обмолоту кукурудзи зерно, побічні продукти й відходи I і II категорій (крім стержнів) направляються в склади і приймаються матеріально відповідальними особами з обов'язковим зважуванням і визначенням їхньої якості лабораторією.

Маса отриманих стержнів визначається шляхом зважування. Стержні з наявністю невимолоченого зерна більше 1,2 % маси стержнів підлягають повторному обмолоту.

Обмолот кукурудзи в качанах оформляється актом (форма N 33). Акт складається на обмолот кожної партії, що окремо враховується, але не рідше ніж за два тижні.

Маса переданої в обмолот кукурудзи визначається як сума отриманої з обмолоту маси зерна, побічних продуктів, відходів і стержнів. Якість кукурудзи в качанах (середньозважена вологість і вихід зерна з качанів), а також якість отриманих з обмолоту зерна побічних продуктів, відходів, стержнів і наявність невимолоченого зерна на стержнях визначаються лабораторією.

До актів (форма N 33) додаються дані зважування і картки аналізу.

У разі, якщо при обмолоті кукурудзи неможливе зважування зерна, відходів і стержнів, їхня маса визначається за документами при реалізації.

3.7.2. Зібране при перебиранні кукурудзи в качанах і при зачищенні місць зберігання самообрушене зерно зважується і оприбутковується за актами, у яких указуються маса і визначені лабораторією його вологість і смітна домішка. До акта додаються картки аналізу. З рахунка кукурудзи в качанах списується маса чистого зерна (без сторонньої домішки), а на рахунок кукурудзи в зерні оприбутковується фактична маса, що включає всі домішки.

Одержані при перебиранні кукурудзи відходи (уражені хворобами качани, стержні, суцвіття та ін.) списуються з наявності за актами на перебирання, в яких указуються фактична маса відходів і визначені лабораторією якість і відсоток фактичного виходу зерна. Списання проводиться за середньозваженою вологістю зерна, стержнів і відходів.

3.7.3. Оформлення операцій з оброблення кукурудзи на кукурудзооброблювальних заводах (цехах)

3.7.3.1. На заводах (цехах) з оброблення гібридного й сортового насіння кукурудзи вся кукурудза, що надходить у качанах і в зерні, приймається начальником виробництва за масою після зважування і за якістю, визначеною лабораторією; саме він несе матеріальну відповідальність за зберігання прийнятої сировини і виробленої продукції й відходів.

Начальник виробництва повинен перевіряти правильність зважування кукурудзи вагарями.

Кукурудза, що надійшла, оприбутковується начальником виробництва у звіті (форма N ЗХС-37) окремо за гібридами і сортами, у качанах і в зерні.

Кукурудза передається у виробництво за масою і списується у звіті (форма N ЗХС-37) на підставі акта на відпуск у сушильні камери. Акт про відпуск кукурудзи в качанах у виробництво складається на кількість, завантажену в сушильні камери, а кукурудзи в зерні - на кількість, що надійшла в силоси цеху обмолоту.

При відсутності ваг маса кукурудзи в качанах, завантаженої в сушильні камери, як виняток, визначається за обсягом на підставі обмірювання, зробленого в сушильних камерах після їхнього завантаження. Обмірювання і визначення маси проводяться комісією в складі начальника виробництва, начальника ВТЛ і старшого сушильного майстра.

Для контролю за роботою цеху обмолоту й обліку незавершеного виробництва маса зерна, отримана після обмолоту, визначається на автоматичних вагах, а за відсутності ваг - розрахунком за обсягом зерна, завантаженого в силоси цеху обмолоту.

При наявності складів для сировини, що перебувають під відповідальністю самостійних завідувачів, усі операції з приймання кукурудзи в ці склади і з відпуску її у виробництво здійснюються завідувачами складів. Кукурудза з цих складів відпускається у виробництво в усіх випадках з обов'язковим зважуванням. Завідувачі складів несуть повну матеріальну відповідальність за зберігання прийнятої ними кукурудзи.

Начальники виробництв і завідувачі зерносховищ щодоби здають у бухгалтерію звіти (форма N ЗХС-37) з доданням усіх документів.

3.7.3.2. У бухгалтерії ведуться окремо:

щодо кукурудзи, що надійшла як у склади, так і безпосередньо в бункер заводу, - книги кількісно-якісного обліку (форма N 36-а) за гібридами і сортами, у качанах і в зерні - за кожною матеріально відповідальною особою;

щодо кукурудзи, переданої у виробництво, - книга кількісно-якісного обліку за гібридами і сортами, у качанах і в зерні. У підсумку за місяць визначаються середньозважена вологість і смітна домішка. Показники виходу зерна і стержнів заповнюються в книзі на підставі лабораторних даних про відсотки виходу зерна і стержнів. Наявність зазначеної в книзі маси кукурудзи, що надійшла у виробництво, начальник виробництва підтверджує своїм підписом не пізніше 3-го числа наступного місяця. Показники зазначеної книги використовуються при складанні виробничого акта зачищення.

3.7.3.3. З метою перевірки роботи виробничих цехів і виявлення результатів використання сировини після закінчення місяця проводиться зачищення виробничого корпусу. Зачищення зерносховищ проводиться призначеною керівником підприємства комісією у складі заступника керівника підприємства, начальника ВТЛ, головного бухгалтера за участю матеріально відповідальних осіб.

Перед зачищенням повинен бути забезпечений контроль за закінченням оброблення сировини, переданої у виробництво в останній робочій зміні, після якої призначене зачищення.

В окремих випадках, коли за умовами виробництва зачистити сушильні камери чи силоси цеху обмолоту неможливо, комісія із зачищення зобов'язана установити масу й якість кукурудзи в качанах і зерні, що зберігалися у виробничому корпусі в момент зачищення, і вказати їх в акті зачищення.

Перед зачищенням усе оброблене за останню зміну насіння, побічні продукти і відходи повинні бути цілком передані до складу. Залишення в корпусі залишків обробленого насіння, побічних продуктів і відходів не допускається.

Якщо до закінчення зачищення проводиться передання сировини для наступної робочої зміни, що стане до роботи після зачищення корпусу, то сировина, що відпускається для цієї зміни, повинна направлятися у вільні сушильні камери і силоси цеху обмолоту. При цьому не можна допускати змішування сировини, що знову відпускається, із сировиною, використаною попередньою зміною до зачищення.

Акт про зачищення виробничого корпусу і результати оброблення насіння кукурудзи підписується всіма членами комісії і матеріально відповідальними особами. Зазначені в акті зачищення маса й якість обробленої сировини й отриманого насіння, дрібного зерна, побічних продуктів і відходів повинні суворо відповідати даним кількісно-якісного обліку. Акт зачищення виробничого корпусу затверджується керівником підприємства.

3.7.3.4. Після закінчення сезону роботи проводиться генеральне (повне) зачищення підприємства. Акт генерального зачищення складається з розподілом у ньому сировини і готової продукції за гібридами і сортами (окремо в качанах і в зерні). Дрібнозерна кукурудза, побічні продукти, відходи і стержні також наводяться в цьому акті, що затверджується керівником підприємства.

3.7.3.5. Зачищення складів сировини, що перебувають під відповідальністю самостійних завідувачів складів, розгляд і затвердження актів зачищення проводяться в загальному порядку, установленому Інструкцією.

3.7.3.6. Передавання обробленого насіння кукурудзи з виробництва до складу готової продукції проводиться за стандартною масою мішка та кількістю місць і оформляється накладною (форма N 112). Один примірник накладної є підставою для списання продукції з рахунка виробництва, а другий - для оприбуткування продукції в складі.

Лабораторія виконує аналіз якості виробленої продукції за кожною окремою партією та середньодобовими пробами і передає в бухгалтерію картки аналізу насіння і відходів.

З випущеного з виробництва зерна кукурудзи в розсипному вигляді в бухгалтерії ведеться книга кількісно-якісного обліку (форма N 36).

Отримані при обробленні кукурудзи на заводах і в цехах дрібнозерна кукурудза, побічні продукти і відходи оприбутковуються з визначенням маси та якості. Передавання їх у склади оформляється накладною (форма N 112).

3.7.3.7. При виявленні в процесі виробництва бракованих партій насіння повинні бути вжиті заходи до їх повторного оброблення і ліквідації браку. Якщо насіння забраковане за схожістю і ця партія виключається з насіннєвих ресурсів і передається для використання на інші потреби, то ця продукція належить до відходів виробництва. Вартість і кількість її в обсяг виробленої продукції не включається.

3.8. Для забезпечення зберігання зерна на зернових складах ведеться реєстр зерна. Порядок його ведення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1569 "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

4. Вирішення спірних питань за наявності розбіжностей при визначенні якості зерна і продукції

4.1. При надходженні зерна і продукції на підприємства автомобільним, залізничним чи водним транспортом ВТЛ підприємства-одержувача у момент вивантаження відбирається проба і виконується аналіз у встановленому порядку. Якщо при аналізі проби будуть виявлені розбіжності в якості, зазначеній у документі про якість, що додається до товарно-транспортної накладної відправника, понад норму допустимих відхилень, одержувач зобов'язаний забезпечити належне зберігання хлібопродуктів до вирішення спірних питань. За погодженням з відправником вантажу зберігання можливе:

без розвантаження транспорту - у цьому разі простій транспорту оплачує відправник вантажу;

з розвантаженням - у цьому разі вантажоодержувач зобов'язаний розвантажити транспорт у присутності інспектора державної хлібної інспекції (далі - ДХІ) зі складанням акта у місткість (силос, склад) з пломбуванням.

Протягом доби, крім вихідних днів, вантажоодержувач повинен викликати представника постачальника для участі в перевірці і складанні акта. Постачальник зобов'язаний направити свого представника для перевірки, якщо одержувач:

з одного з ним населеного пункту - не пізніше наступного дня;

з іншого населеного пункту - протягом трьох днів з моменту одержання хлібопродуктів.

У разі неприбуття представника постачальника в ці терміни одержувач повинен відповідно до діючих стандартів відібрати проби, сформувати середню пробу зерна чи насіння олійних культур масою не менше 2 кг в упаковці, яка гарантує незмінність якості, опломбувати чи опечатати сургучевою печаткою і разом з актом відбору проби, копіями документів про якість відправника і картки аналізу одержувача в добовий термін направити для аналізу в лабораторію ДХІ чи подати все це з цією самою метою в той самий термін інспектору ДХІ при відвідуванні ним підприємства.

Лабораторія ДХІ в установленому порядку дає висновок про пробу підприємству не пізніше тридобового терміну з моменту одержання його без урахування вихідних днів. Термін видачі висновків може бути продовжений до 5 діб у разі одночасного надходження більше п'яти проб чи необхідності проведення хімічних аналізів.

У разі, якщо проба зерна чи насіння олійних культур подається інспектору ДХІ, який перебуває на підприємстві, за тими партіями, за якими ВТЛ установлені розбіжності в якості понад норми допустимих відхилень, перевірні аналізи проводяться лаборантом підприємства під контролем цього інспектора.

При наявності розбіжностей у якості понад норму припустимих відхилень за партіями, що надійшли в суднах, відбір повторної проби й визначення якості виконуються за участю інспектора ДХІ, а при його відсутності повторна проба відбирається за участю начальника виробничо-технологічної лабораторії (далі - ВТЛ) і направляється для аналізу в лабораторію ДХІ.

При розбіжності понад норму допустимих відхилень в якості насіння за вологістю, смітною домішкою й іншими товарними показниками якості сертифікати на насіння сертифікатами ДХІ не замінюються, а інспектором ДХІ видається "посвідчення на аналіз проби за формою N 4".

Акти-рекламації про розбіжності в якості насіння за вологістю, смітною домішкою й іншими товарними показниками якості складаються і направляються відправникам у звичайному порядку з доданням посвідчення ДХІ на аналіз проби.

У разі розбіжності понад норму допустимих відхилень в якості отриманого борошна чи крупи з даними документа про якість, що додається до товарно-транспортної накладної відправника, для аналізу і висновку про якість продукції запрошується інспектор ДХІ не пізніше трьох діб після розвантаження.

Проби зерна та продукції від партій, за якими складені акти-рекламації, зберігаються у ВТЛ підприємств-одержувачів упакованими в умовах, що гарантують незмінність якості, до остаточного розгляду претензії й опечатуються інспектором ДХІ, який видав висновок про якість.

На підставі висновку ДХІ підприємство складає акт-рекламацію і в місячний термін направляє претензію відправнику разом з актом-рекламацією та сертифікатом ДХІ на аналіз проби.

У разі, якщо погіршення якості чи псування зерна та продукції відбулися при транспортуванні, про це складається комерційний акт. Якщо псування відбулося з вини органів транспорту (несвоєчасна доставка вантажу, ушкодження рухомого складу й ін.), претензії про відшкодування втрат пред'являються до залізниці чи пароплавства в установлені терміни.

Якщо псування чи погіршення якості відбулися при транспортуванні з вини відправника, претензії на підставі комерційного акта пред'являються до відправника.

Акти-рекламації, що надходять від одержувача, реєструються бухгалтерією в книзі рекламацій. Керівник підприємства робить перевірку і вживає заходів до правильного визначення якості надалі. Підприємство-відправник на підставі акта-рекламації, підтвердженого аналізом ДХІ, уносить відповідні виправлення в книзі кількісно-якісного обліку.

4.2. У тому разі, якщо дані аналізу якості зерна й продукції у підприємства-одержувача відрізняються від відповідних показників сертифікатів ДХІ (понад норму припустимих відхилень), виданих при відвантаженні, останні замінюються в такому порядку:

4.2.1. У разі виявлення невідповідності фактичних показників якості зернопродуктів указаним у сертифікаті, виданому ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів з перевищенням допустимих норм розбіжностей якості, сертифікат замінюється ДХІ за місцем надходження зернопродуктів за викладеними нижче правилами.

4.2.2. Власник зернопродуктів, який не погоджується з показниками якості, зазначеними в сертифікаті, має право подати заявку до ДХІ за місцем надходження зернопродуктів на їх повторне інспектування.

4.2.3. У ДХІ заявка на повторне інспектування зернопродуктів реєструється у журналі заявок для розгляду спірних питань з якості зерна та продуктів його перероблення (додаток 3).

4.2.4. У разі неможливості отримати проби для проведення аналізу з дотриманням норм чинних нормативних документів заявнику може бути відмовлено в проведенні повторного інспектування.

Рішення про відмову в повторному інспектуванні приймається начальником (заступником) ДХІ у дводенний термін з моменту подання заявки. Про відмову в проведенні повторного інспектування із зазначенням причин відмови заявник письмово повідомляється у добовий термін з дня прийняття такого рішення. У цьому разі сертифікат якості, виданий за місцем відвантаження зернопродуктів, уважається дійсним.

4.2.5. Зернопродукти на період вирішення спірного питання з визначення їх якості підлягають вилученню з обороту та зберігаються окремо від інших зернопродуктів.

Зернопродукти, вилучені з обороту до вирішення спірного питання з визначення їх якості, зберігаються за рахунок власника в належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях або в транспортному засобі, яким була здійснена доставка зернопродуктів, з додержанням умов, що забезпечують цілісність збереження та незмінність їх якості.

Після встановлення показників якості за місцем надходження зернопродуктів, видання нового сертифіката або підтвердження показників якості, указаних в сертифікаті, виданому за місцем відвантаження, зернопродукти повертаються в оборот.

4.2.6. Начальник (заступник начальника) ДХІ за місцем надходження зернопродуктів у добовий термін з моменту прийняття заявки письмово повідомляє ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів про надходження заявки на повторне інспектування зернопродуктів.

У повідомленні вказуються: номер транспортного засобу, номер транспортної накладної, номер і дата видання сертифіката, найменування, вага та місцезнаходження зернопродуктів і розбіжності, виявлені в показниках якості.

4.2.7. Начальник (заступник начальника) ДХІ, яка видала сертифікат за місцем відвантаження зернопродуктів, після отримання повідомлення про повторне інспектування в добовий термін письмово повідомляє ДХІ за місцем надходження зернопродуктів про участь або неучасть свого уповноваженого представника у відборі проб і повторному інспектуванні та погоджує дату їх проведення (не більше двох робочих днів).

4.2.8. Відбір проб проводиться інспектором ДХІ відповідно до чинних нормативних документів на методи відбору проб у присутності представників зацікавлених сторін (ДХІ, яка видала сертифікат, власника зернопродуктів та отримувача).

Неявка зацікавлених сторін у домовлений термін належним чином повідомлених представників не є перешкодою для відбору проб та проведення інспектування.

4.2.9. Інспектор ДХІ за місцем надходження зернопродуктів відбирає та формує не менше трьох середніх проб і складає акт відбору проб зернопродуктів (додаток 4) у трьох примірниках.

Один примірник акта та перша проба передаються в лабораторію ДХІ за місцем надходження зернопродуктів для проведення лабораторного аналізу.

Другий та третій примірники акта та проб залишаються на зберіганні в ДХІ за місцем надходження зернопродуктів.

При виникненні спірних питань третій примірник акта та третя проба зернопродуктів передаються для проведення контрольного аналізу до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

4.2.10. Відібрані проби поміщають в упаковку, що гарантує незмінність їх якості та цілість збереження, пломбують і маркують етикеткою, у якій зазначаються:

дата та місце відбору проби;

найменування, маса зернопродуктів;

номер транспортного засобу;

назва силосу, складу;

маса проби;

підписи осіб, які брали участь у відборі проб.

4.2.11. Аналіз проби виконується інспектором ДХІ в лабораторії за місцем надходження зернопродуктів у присутності зацікавлених сторін (представник ДХІ, яка видала сертифікат за місцем відвантаження, та представник заявника).

4.2.12. Невідповідність показника якості за критерієм "зараженість шкідниками" не є підставою для заміни сертифіката.

Інспектор ДХІ за місцем надходження зернопродуктів досліджує пробу у відповідності до чинних нормативних документів з визначення ступеня зараженості шкідниками та робить на звороті сертифіката відповідний запис, який завіряється його підписом та печаткою.

Копія сертифіката з відміткою про ступінь зараженості шкідниками і акт відбору проб передаються представнику ДХІ, яка видала сертифікат, або в добовий термін направляються на його адресу.

4.2.13. У разі виявлення неякісних і небезпечних зернопродуктів проводиться їх експертиза в установленому законодавством порядку.

Начальник (заступник начальника) ДХІ за місцем надходження зернопродуктів після відбору проб та проведення лабораторних випробувань у добовий термін приймає та оформлює рішення про заміну сертифіката якості ДХІ (додаток 5), виданого за місцем відвантаження зернопродуктів.

4.2.14. Новий сертифікат видається, якщо розбіжності в показниках якості перевищують допустимі норми. При цьому в правому верхньому кутку лицьового боку сертифіката робиться напис "Замість сертифіката якості _______________________ обласної державної хлібної інспекції від "___" ____________ 200_ р. N ___ у зв'язку з розбіжностями в показниках якості", а на зворотному боці вказуються назва і значення показників якості, які були вказані в оскарженому сертифікаті.

4.2.15. Новий сертифікат оформляється завідувачем лабораторії ДХІ, підписується начальником ДХІ або його заступником та завіряється печаткою.

Оригінал сертифіката передається власнику зернопродуктів, який подав заявку на повторне інспектування, а копія сертифіката в добовий термін направляється в облдержхлібінспекцію за місцем відвантаження зернопродуктів.

4.2.16. Сертифікат не замінюється, якщо розбіжності в показниках якості не перевищують норму. При цьому підтвердження сертифіката робиться на його звороті таким написом: "Показники якості, указані в сертифікаті (номер і дата), підтверджую". Напис завіряється підписом начальника ДХІ або його заступника, завідувача лабораторією та печаткою.

Оригінал підтвердженого сертифіката повертається особі, яка подала заявку на інспектування. Копія підтвердженого сертифіката зберігається ДХІ в установленому порядку.

4.2.17. У разі заміни сертифікат, виданий за місцем відвантаження, зберігається в ДХІ за місцем надходження у встановленому порядку.

4.2.18. При підтвердженні або заміні сертифіката документи кількісно-якісного обліку зернопродуктів оформляються на основі підтвердженого чи заміненого сертифіката.

4.2.19. ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів (у разі незгоди із заміною сертифіката) має право звернутися до ДХІ за місцем надходження зернопродуктів та вимагати відібрані проби зернопродуктів для направлення їх для проведення контрольного аналізу до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

У цьому разі ДХІ за місцем надходження зернопродуктів у дводенний термін з моменту отримання вимоги зобов'язана направити пробу, акт відбору проби і копії первинного та виданого на заміну сертифікатів до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

Лабораторія, визначена Держконтрольсільгосппродом, для остаточного визначення якості зернопродуктів у п'ятиденний термін з моменту надходження проби робить висновок про фактичну якість зернопродуктів та надає його сторонам.

4.2.20. Спірні питання щодо дотримання порядку на вимогу однієї із сторін розглядаються Держконтрольсільгосппродом.

Зацікавлена сторона направляє до Держконтрольсільгосппроду необхідні матеріали. В двотижневий термін із дня отримання матеріалів Держконтрольсільгосппрод приймає рішення щодо спірного питання.

Рішення Держконтрольсільгосппроду направляється сторонам в триденний термін після його прийняття.

Рішення Держконтрольсільгосппроду є остаточним.

4.3. При змішаних залізнично-водних перевезеннях рекламації за розбіжності в якості можуть пред'являтися у тих випадках, коли зерно й продукція відвантажувалися вагонами одним відправником, вантажилися в одне судно, при перевантаженні у вагони направлялися на одну адресу і коли середньозважені показники якості, установлені одержувачем у всіх вагонах, мають розбіжності з даними відправника понад норми допустимих відхилень.

У разі, якщо вантажі, що надійшли у вагонах у перевалочні порти-пристані, відвантажувалися різними відправниками або при навантаженні в судно знеособлювалися, або з одного судна відправлялися на декілька адрес, вони приймаються за якістю, зазначеною у сертифікатах ДХІ в пункті перевалки, а за відсутності сертифікатів - за фактичною якістю, підтвердженою ДХІ, без пред'явлення актів рекламацій.

5. Порядок відпуску зерна, що зберігається, та готової продукції

5.1. Відпуск зерна, що зберігається, та готової продукції здійснюється в порядку, викладеному в Положенні про обіг складських документів на зерно, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 16.07.2003 за N 605/7926.

5.2. Відпуск власнику зерна та продукції проводиться в строки, обумовлені договором або письмовим повідомленням власника про достроковий відпуск (відвантаження). Повідомлення повинне надсилатися підприємству в строки, обумовлені договором. Підставами для видачі та відвантаження продукції є:

для зерна, зданого на зберігання, - складські документи й акт-розрахунок обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику (додаток 6);

для зерна, зданого на переробку, - складські документи й акт-розрахунок виходу продукції при переробці зернопродуктів за формою N 117-а (додаток 7);

для зерна, зданого на зберігання з подальшою переробкою (на бажання власника) в борошно та крупи, - складські документи й акт-розрахунок обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, акт-розрахунок виходу продукції при переробці зернопродуктів за формою N 117-а.

5.3. Кожна партія зерна або продукції видається (відвантажується) матеріально відповідальною особою підприємства на підставі наказу за формою N 16, підписаного керівником, головним бухгалтером або вповноваженою особою і начальником ВТЛ, - за кількістю, визначеною шляхом зважування на автомобільних, вагонних або елеваторних вагах (крім продукції, насіння кукурудзи, упакованих в мішки стандартною масою), і за якістю, визначеною лабораторією підприємства. Наказ на відпуск зерна або продукції за формою N 16 готує бухгалтерія підприємства на підставі даних акта-розрахунку, складських документів та актів-розрахунків виходу продукції.

5.4. При відсутності вагонних або елеваторних ваг у вантажовідправника визначення маси проводиться на вагонних вагах станції відправлення вагарем залізниці разом з вантажовідправником і засвідчується їх підписами в накладній. При відпуску на місці маса визначається у присутності одержувача. Результати зважування вантажу заносяться у ваговий журнал за формою N ЗХС-28. Для партій, які вивозяться автомобілем з причепом, у журналах форми N ЗХС-28 указуються номери автомобіля і причепа.

5.5. Порядок оформлення відпуску зерна

5.5.1. Видача товарного і дрібного зерна, побічних продуктів і відходів проводиться у фізичній масі в обсягах, зазначених в акті-розрахунку, який складається за даними акта на очищення і сушіння зерна за формою N 34 з урахуванням механічних втрат і природного убутку за період його зберігання перед здійсненням операції з відпуску зерна власнику.

5.5.2. Відпуск при зберіганні партії зерна власника в одному зерносховищі. При завезенні партії відносно однорідного зерна протягом кількох діб для обліку використовуються середньозважені показники якості. При цьому можливі чотири основні варіанти доробки зерна для доведення його до стійкого стану при зберіганні: зерно не очищалося і не сушилося; зерно очищалося, але не сушилося; зерно сушилося, але не очищалося; зерно очищалося і сушилося. Порядок оформлення акта-розрахунку в кожному окремому варіанті має такі свої відмінності:

5.5.2.1. Варіант без очищення і сушіння

У цьому випадку акт форми N 34 не складають, оформляють лише акт-розрахунок, у першому розділі якого проставляють показники якості зерна за ДСТУ, ГОСТ чи ТУУ, а також базисні за ГОСТ, фактичні при прийманні та відпуску. Другий розділ акта-розрахунку заповнюють даними пунктів 1, 5, 6 і 7 (у частині основного зерна). Розмір убутку розраховують згідно з пунктом 10.1.6 Інструкції.

При довгостроковому зберіганні або виявленні тенденцій до погіршення якості зерно освіжають із застосуванням установок активного вентилювання чи переміщення транспортними механізмами, при цьому можлива незначна зміна вологості (усихання чи зволоження). У цьому випадку масу зерна, що зберігається (Mо), коригують за формулою

  

Mф (100 - Wф) 

  

  

Mо = 

__________________ 

, кг,  

(3) 

  

100 - Wб 

  

  

де

Mф - фактична маса завезеного зерна, кг;

Wф, Wб - відповідно вологість завезеного зерна та зерна, що відпускається.

Показник розрахованої маси проставляється у пункті 3 другого розділу акта-розрахунку. Від цього показника маси віднімаються маси убутку і втрат, потім заповнюється пункт 7.

5.5.2.2. Варіант з очищенням зерна без сушіння

Використовують розпорядження й акт форми N 34. У ньому заповнюються розділи "а", "в" і "г". Розрахункову (теоретичну) масу побічних продуктів і відходів (Mппв), яка складає виділені домішки (смітну, зернову й основне зерно в обсязі 0,25 % на кожний відсоток виділеної смітної домішки), визначають за формулою

  

Mф 

  

  

  

Mппв = 

_____ 

х [1,25 · (Cф - Cв) + (Зф - Зв)] 

, кг, 

(4) 

  

100 

  

  

  

де Mф - фактична маса завезеного зерна, кг;

Cф, Cв - відповідно вміст смітної домішки в завезеному зерні й зерні, що відпускається, %;

Зф, Зв - відповідно вміст зернової домішки в завезеному зерні й зерні, що відпускається, %.

Фактична маса побічних продуктів і відходів залежить від наявної технологічної схеми очищення і поставлених завдань. Технічні вимоги на побічні продукти, одержані при очищенні, калібруванні і переробленні зерна, наведені у додатку 8. При необхідності виділення дрібного зерна його розрахункова (теоретична) маса (Mд) з урахуванням фактичної вологості при завезенні зерна (Wф) і при відпуску (Wв) визначається за формулою

  

Mф (100 - Wф) 

  

  

  

Mд = 

__________________ 

х (Дф - Дв), 

кг, 

(5) 

  

100 (100 - Wф) 

  

  

  

де Дф, Дв - відповідно вміст дрібного зерна, фактично завезеного та при відпуску, %.

Працівники виробничо-технологічної лабораторії разом з матеріально відповідальною особою визначають уміст зерна в побічних продуктах, розподіляють їх за масами і класифікаціями. Відходи третьої категорії зважуються й знищуються в установленому порядку. Заповнюється друга таблиця розділу "а" акта форми N 34. Надалі визначаються убутки та втрати зерна при тимчасовому зберіганні й обробці партії зерна, використовуючи формули, наведені в розділі 10 Інструкції. Вихідною є маса завезеного зерна - Mф. Заповнюється таблиця розділу "в", після чого визначається маса основного зерна, що закладається на зберігання, як різниця між масою зерна, що надійшла з доробки, і сумою мас убутків і втрат. Заповнюється розділ "г" акта форми N 34 із зазначенням коду власника продуктів.

У другому розділі акта-розрахунку обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, враховуються всі варіанти, наведені в підпункті 5.5.2, і заповнюється пункт 8 даними про всі види продукції, що належать власнику, за винятком відходів третьої категорії.

5.5.2.3. Варіант із сушінням зерна без очищення

Використовують розпорядження й акт на очищення, сушіння за формою N 34. В акті заповнюють розділ "а" - першу таблицю і розділ "б". Визначається вологість зерна після сушіння і розраховується відсоток зниження вологості за формулою Дюваля

  

100 (Wф - Wв) 

  

  

Xy = 

_______________ ,

%, 

(6) 

  

100 - Wв 

  

  

а також маса убутку при сушінні

  

  

Xy 

  

  

mc = 

Mф х 

______ 

, кг, 

(7) 

  

  

100 

  

  

після чого розраховують масу зерна, що надходить з доробки,

  

  

Xy 

  

  

Mзс = 

Mф х (1 -  

_____

, кг 

(8) 

  

  

100 

  

  

Залишок маси (Mзс) можна визначити за формулою

  

Mф х (Wф - Wв) 

  

  

Mзс = 

____________________ 

, кг 

(9) 

  

100 - Wв 

  

  

і проставити її в першій таблиці пункту "а" акта.

Перед закладанням на зберігання розраховують убутки і втрати, використовуючи формули для їх розрахунків, наведені в розділі 5 Інструкції, і масу завезеного на підприємство зерна. Заповнюють таблицю розділу "в" акта форми N 34. У розділі "г" проставляють масу зерна на зберігання (Mзб), визначаючи її як різницю

  

Mф 

  

  

Mзб = Mзс - 

_____ 

х еXmi,  кг, 

(10) 

  

100 

  

  

де

еXmi - сума відсотків убутків і втрат зерна. Значення цієї маси проставляють також і в пункті 2 другого розділу акта-розрахунку.

Перед відпуском зерна власнику розраховують природний убуток за термін зберігання, відсоток якого визначають згідно з розділом 10 Інструкції. Маса зерна, що належить власнику, визначається за формулою

Mо = Mзб - Xо х Mзб / 100, кг     (11)

5.5.2.4. Варіант з очищенням і сушінням зерна для закладання на зберігання

Використовуючи розпорядження й акт форми N 34, заповнюють усі розділи документа з урахуванням показників якості завезеного зерна й умов доробки зерна до стійкого стану при зберіганні. Розрахункову масу побічних продуктів і відходів при очищенні визначають за формулою (4) розділу 5.5.2.2, а масу дрібного зерна (за умов його виділення) - за формулою (5) цього розділу. Розподіл продуктів за вмістом зерна та масами продуктів працівники ВТЛ і складів проводять, заповнюючи розділ "а" акта форми N 34. Після очищення зерно сушать. Маса зерна, яка надходить на сушіння, визначається так

Mзо = Mф - Mппв, кг,     (12)

маса зерна після сушіння

  

Mзо х (100 - Wф) 

  

  

 Mзс = 

___________________ 

, кг 

(13) 

  

100 - Wв 

  

  

або

  

Xy 

  

  

Mзс = Mзо х (1 - 

______ 

, кг, 

(14) 

  

100 

  

  

де Xy визначають за формулою (6). Заповнюється пункт "б" акта форми N 34.

Розраховують убутки та втрати зерна, що мали місце при тимчасовому зберіганні та доробці зерна, заповнюючи розділ "в" акта форми N 34. Відсотки убутку та втрат зерна розраховують за формулами розділу 12 Інструкції.

Масу основного зерна на тривале зберігання визначають за формулою

  

Мзс х (100 - еXmi) 

  

  

Mзб = 

____________________ 

, кг, 

(15) 

  

100 

  

  

де еXmi - сума убутків і втрат зерна.

Заповнюють розділ "г" акта форми N 34, проставляючи визначену за цією формулою масу. Маси побічних продуктів і відходів у процесі доробки зерна можуть зменшитись. У цьому разі необхідно розрахувати кожний вид продукту за новою масою з урахуванням вологості. Маса продукту визначається через вихідну його масу другої таблиці розділу "а" за формулою

  

Mпрв (100 - Wф) 

  

  

Mпр = 

____________________ 

, кг, 

(16) 

  

100 - Wв 

  

  

де

Mпрв - вихідні маси продуктів, кг;

Wф і Wв - відповідно показники вологості після очищення зерна і перед його відпуском, %.

Після проведення розрахунків повністю заповнюють розділ "г" акта форми N 34 і розділ 2 акта-розрахунку. Маса основного зерна на зберігання Mзб зменшується на обсяг убутків і втрат при тривалому зберіганні.

5.5.3. Відпуск при зберіганні партії зерна кількох власників в одному зерносховищі

Зберігання великих партій зерна одного класу обумовлене виробничими особливостями зернопереробних підприємств, експортними операціями та технологією виробництва. Наприклад, великою продуктивністю очисного і зерносушильного обладнання підприємства, необхідністю доведення якості зерна до більш високого класу тощо. Оформлення акта за формою N 34 в цьому разі більш складне, потребує розподілу зерна за власниками і має узагальнений характер. Акт-розрахунок при відпуску зерна оформляють на кожного власника. Основні варіанти порядку оформлення документації такі:

5.5.3.1. Варіант розрахунків партії зерна кількох власників без очищення та сушіння

Використовуючи розпорядження й акт за формою N 34, у розділі "а" цього акта вказуються обсяги і показники якості зерна власників, а також середньозважені показники в партії зерна, розраховуючи за формулами

вологості

  

M1 х Wф1 + M2 х Wф2 +... + Mi х Wфi 

  

  

Wсз = 

_____________________________________________ 

, %; 

(17) 

  

M1 + M2 +... + Mi 

  

  

смітної домішки

  

M1 х Cф1 + M2 х Cф2 +... + Mi х Cфi 

  

  

Cсз = 

_________________________________________ 

, %; 

(18) 

  

M1 + M2 +... + Mi 

  

  

зернової домішки

  

M1 х Зф1 + M2 х Зф2 +... + Mi х Зфi 

  

  

Зсз = 

_______________________________________ 

, %; 

(19) 

  

M1 + M2 +... + Mi 

  

  

дрібного зерна

  

M1 х Дф1 + M2 х Дф2 +... + Mi х Дфi 

  

  

Дсз = 

__________________________________________ 

, % 

(20). 

  

M1 + M2 +... + Mi 

  

  

Загальний обсяг зерна партії M = M1 + M2 +... Mі.

Заповнюється розділ "г" акта з розподілом мас зерна за власниками. Зерно знеособлене, але відпуск його кожному власнику, зокрема, проводиться з урахуванням основних показників якості завезеного зерна. При цьому договірні сторони домовляються про кількість узятих показників: вологість, уміст смітної та зернової домішок та дрібного зерна. У загальному вигляді з урахуванням цих чотирьох показників розрахункова маса зерна, яка належить певному власнику, визначається за формулою

  

Mфi х (100 - Wфi - Cфi - Зфi - Дфi) 

  

  

Mоi = 

____________________________________________ 

, кг, 

(21) 

  

100 - Wсз - Cсз - Зсз - Дсз 

  

  

де

Mфi - маса фактично завезеного зерна власником, кг;

Wфi, Wсз - відповідно вологість завезеного зерна та середньозважена вологість партії, %;

Cфi, Cсз - відповідно вміст смітної домішки в завезеному зерні та середньозважений у партії, %;

Зфi, Зсз - відповідно вміст зернової домішки в завезеному зерні та середньозважений у партії, %;

Дфi, Дсз - відповідно вміст дрібного зерна в завезеному та середньозважений у партії, %.

Якщо договірні сторони відмовляються враховувати вміст дрібного зерна, то у формулі (21) відкидаються члени Дфi і Дсз, якщо із вмістом дрібного зерна та зернової домішки, то відкидаються члени Зфi, Зсз, Дфi, Дсз, - те саме і за смітною домішкою.

Розраховане значення Моi заноситься до пункту 3 другого розділу акта-розрахунку певного власника. Від цієї маси необхідно відняти масу природного убутку й утрат зерна при зберіганні за період перебування на підприємстві. Акт за формою N 34 використовується також для відпуску зерна іншим власникам.

5.5.3.2. Варіант з очищенням партії зерна власників без його сушіння

Використовуючи розпорядження й акт за формою N 34, заповнюють розділи "а", "в" і "г". У розділі "а" акта вказують маси і показники якості зерна власників, а також середньозважені показники партії зерна, розраховуючи їх за формулами (17) - (20). У розпорядженні вказують показники якості зерна після очищення і межу доробки партії. При заповненні другої таблиці розділу "а" проставляють фактичні маси дрібного зерна й побічних продуктів, які сформувалися після очищення. Теоретичні розрахункові маси їх можна визначити за формулами (4) і (5).

При очищенні мають місце убутки й утрати, які розраховують за відомими із 10 розділу формулами цієї Інструкції і заповнюють розділ "в" акта. Після цього оформлюють розділ "г", у першій колонці якого проставляють маси основного зерна, дрібного зерна та побічних продуктів і відходів із загальної партії власників. Розподіл продуктів за власниками виконується в такій послідовності. Спочатку розраховується коефіцієнт власників:

дрібного зерна

  

Mф1 х Дф1 + Mф2 х Дф2 +... + Mфп х Дфп 

  

еMфi х Дфi 

  

  

Кд = 

_______________________________________________________ 

____________ 

, %, 

(22) 

  

Mф х 100  

  

100 х Mф 

  

  

побічних продуктів і відходів

  

Mф1 х Cф1 х Зф1 + Mф2 х Cф2 х Зф2 +...+ Mфп х Cфп х Зфп 

  

еMфi х Cфi х Зфi 

  

  

Кпив = 

___________________________________________________ 

__________________ 

, % 

(23) 

  

100 х Mф 

  

100 х Mф 

  

  

Надалі розраховують маси цих продуктів для кожного власника окремо, але за єдиною формулою:

дрібного зерна

  

10 х Mд х Mфi х Дфi 

  

  

Mi = 

________________________ 

, кг; 

(24) 

  

Mф х Кд 

  

  

побічних продуктів і відходів

  

10 х Mппвк х Mфi х Cфi х Зфi 

  

  

Mппві = 

_____________________________________ 

, кг, 

(25) 

  

Mф х Кппв 

  

  

де

Mд - маса виділеного дрібного зерна;

Mппвк - маса виділеного компонента (від зерносуміші до відходів III категорії).

Для спрощення розрахунків маси приймають у тоннах, уміст компонентів - у відсотках.

Після проведених розрахунків заповнюється колонка "г" акта за формою N 34. Маси убутків і втрат розподіляють пропорційно з обсягами завезеного зерна. Маси основного товарного зерна визначаються за різницею між масою завезеного власниками зерна та масами убутків і втрат, дрібного зерна, побічних продуктів і відходів.

При відпуску зерна конкретному власнику заповнюють акт-розрахунок, у пункті 2 другого розділу вказують масу зерна, закладеного на зберігання, маси убутків і втрат згідно з пунктом 10 Інструкції; у пункті 8 указують масу основного зерна, а показники мас дрібного зерна, побічних продуктів і відходів переносять з акта за формою N 34.

5.5.3.3. Варіант з сушінням зерна без очищення

Згідно з розпорядженням і актом за формою N 34 заповнюються його розділи "а" - перша таблиця, "б", "в", "г". У розділі "а" вказуються маси зерна власників і показники його якості, середньозважені показники якості та значення показників після сушіння. Розрахунок середньозважених показників проводиться за формулами (17) - (20). Надалі заповнюється розділ "б", розраховується зниження вологості за формулою (6), маса убутку - за формулою (7) і маса зерна, що надходить з доробки, - за формулою (8) Інструкції. Розподіл маси зерна за власниками здійснюється із застосуванням формули

  

Mфi х (100 - Wфi) 

  

  

Mзсi = 

_____________________ 

, кг, 

(26) 

  

100 - Wв 

  

  

де маси зерна власників розподіляються пропорційно з показниками початкової вологості та вологості після сушіння. З цих мас пропорційно масам завезеного зерна відраховуються маси убутків і втрат для кожного власника, після чого заповнюється таблиця "г" акта форми N 34.

При відпуску зерна в акті-розрахунку (таблиця розділу 2) указується маса завезеного зерна, закладеного на зберігання після сушіння, з урахуванням змін смітної та зернової домішок, убутків і втрат зерна за період зберігання, а також маса зерна, яка належить власнику.

5.5.3.4. Варіант з очищенням і сушінням зерна

Заповнюється розпорядження і оформляється акт за формою N 34. Оскільки партія знеособлена, поряд з основними показниками якості вказуються і середньозважені, а також показники після проведення операцій очищення і сушіння - розділ "а" - перша таблиця. Максимально можливі розрахункові маси дрібного зерна, побічних продуктів та відходів визначаються за формулами (4) і (5), але на практиці вказуються ті маси, які фактично отримані, розподіляючи їх за масами згідно з умістом зерна і класифікацією.

Маса зерна, яка надходить на сушіння, визначається за формулою

Mc = Mф - Mд - Mппв, кг     (27)

Після сушіння визначаються вологість зерна, зниження вологості за формулою (6), маса убутку - за формулою (7) і маса зерна, що надходить з доробки, - за формулою (8).

Розподіл очищеного і просушеного зерна власникам здійснюється із застосуванням формули

  

Mфi х (100 - Wфi) х (100 - Cфi - Зфi - Дфi) 

  

  

Mзбi = 

____________________________________________________ 

, кг, 

(28) 

  

(100 - Wв) х (100 - Cв - Зв - Дв) 

  

  

де індекс фi - значення показників при завезенні зерна, а індекс в - при відпуску, %.

Після розподілу визначаються відсотки й маси убутків і втрат зерна до доробки. Заповнюється таблиця розділу "в" акта форми N 34. Одержані значення розподіляються пропорційно масам завезеного власниками зерна. На зберігання розраховуються маси зерна власників за різницею між Мзбі масою убутку та втрат. Надалі заповнюється таблиця розділу "г" у частині основного зерна. Розподіл дрібного зерна, побічних продуктів та відходів між власниками здійснюється за формулами (22) - (25) із заповненням таблиці розділу "г" у частині побічних продуктів та відходів.

При відпуску зерна заповнюється акт-розрахунок, у таблиці першого розділу якого проставляються показники якості зерна певного власника, а в другому розділі - маси завезеного зерна й зерна після доробки з убутками та втратами (у тому числі і при зберіганні). Надалі в пункті 8 указуються маси основного та дрібного зерна, маси побічних продуктів і відходів, сумарна маса продукції, яка належить власнику.

5.6. У разі відпуску зерна, завезеного на тривале зберігання і переробку, та хлібопродуктів (борошна, круп), виконуються усі операції, зазначені в цій Інструкції. Основне зерно (усю масу або частину на бажання власника) передають на переробку з оформленням акта-розрахунку виходу продукції за формою N 117-а, копію якого додають до складської квитанції й акта-розрахунку зерна, побічних продуктів і відходів. Частину зерна відпускають за зазначеним актом, а продукти переробки відпускають у відповідності до наведених нижче пунктів Інструкції.

5.7. Відпуск борошна, крупів і насіння кукурудзи, упакованих в мішки стандартною масою, проводиться без зважування, а маса продукції, що відпускається, визначається за кількістю місць і стандартною масою. Матеріально відповідальна особа повинна забезпечити правильну укладку продукції в кузові автомобіля, яка дає змогу проводити перевірку вантажу охороною.

5.8. Продукція, що відпускається споживачам у непошкоджених мішках стандартною масою, не підлягає контрольним переважуванням, а за результатами переважувань на складах споживачів претензії до підприємств-постачальників зерна, побічних продуктів і відходів не пред'являються.

5.9. Якість зерна та продукції при відпуску (відвантаженні) визначається лабораторією підприємства за вимогою однієї із сторін договору складського зберігання за методиками, установленими нормативними документами, результати аналізу заносяться в картку аналізів або журнал.

При відпуску зерна та продукції власникам на кожну партію видаються посвідчення про якість зерна і продукції (форма N 42).

5.10. На кожну партію зерна та продукції (автомобіль, автомобіль з причепом), що відпускаються згідно з наказом за формою N 16, оформляється товарно-транспортна накладна встановленої форми. До товарно-транспортної накладної, крім централізованої доставки, обов'язково додається доручення власника на одержання зерна та продукції.

5.11. Виправлення в товарно-транспортних накладних не допускаються. Товарно-транспортні накладні на відпуск без доданих доручень або без підпису одержувачів, а також ті, що мають виправлення, уважаються недійсними, і списання виданих за ними хлібопродуктів не проводиться.

5.12. Відвантаження зерна та продукції за дорученням їх власників залізничним або водним транспортом проводиться матеріально відповідальною особою на підставі наказу за формою N 16, підписаного керівником підприємства та головним бухгалтером. Наказ діє протягом звітного місяця, якщо не буде внесено змін. Після здавання вантажу на станцію залізниці або пристані експедитор підприємства або інша вповноважена особа одержує від станції (пристані) квитанції залізничних і водних накладних і в той самий день передає їх матеріально відповідальній особі, яка відвантажила хлібопродукти. Матеріально відповідальна особа перевіряє правильність заповнення вантажних квитанцій, звіряє їх з журналом переважування вантажів і після цього оформляє відвантаження складанням відомості залізничних і водних накладних на відвантаження хлібопродуктів за формою N 20.

Вантажні квитанції з доданням примірника посвідчення про якість або дубліката сертифіката матеріально відповідальна особа не пізніше одного дня після відвантаження хлібопродуктів здає в бухгалтерію підприємства, на підставі яких відвантажені зерно або продукція списуються з рахунка власника. Вантажні квитанції і посвідчення якості (по одному примірнику) додаються до рахунка, що надсилається платнику, якщо власник доручив проведення розрахунків за хлібопродукти підприємству, або ці документи передаються власнику для розрахунків із споживачами, яким відвантажені зерно або продукція.

5.13. При відвантаженні зерна та продукції автомобільним транспортом їх маса визначається матеріально відповідальною особою (або вагарем на автомобільних або товарних вагах) у присутності водія або вповноваженої власником особи та здається нею під розписку за товарно-транспортною накладною. Продукція, яка впакована в мішки стандартною масою, здається на перевезення за кількістю місць і стандартною вагою.

5.14. Переміщення зерна та продукції територією підприємства оформляється накладною на переміщення хлібопродуктів за формою N 19, підписаною керівником підприємства або його заступником і начальником ВТЛ, де зазначається мета переміщення. При переміщенні зерна та продукції в межах однієї території підприємства маса визначається в присутності обох матеріально відповідальних осіб і підписується ними.

Накладна виписується в трьох примірниках, з яких два передаються матеріально відповідальним особам, звідки вивозяться і куди завозяться хлібопродукти. У накладній за формою N 19 лабораторія підприємства вказує якість хлібопродуктів, що переміщуються.

Розпорядження на переміщення хлібопродуктів територією підприємства за формою N 19 діє лише протягом доби.

Утрати маси зерна при механічних переміщеннях з перевантаженням в галереях чи пересувними транспортерами (Xm1) визначаються за формулою

  

m - n 

  

Xm1 = 

_____ 

, % 

  

  

де m - норма механічних утрат при навантаженнях та розвантаженнях для складів - 0,044 %; для елеваторів - 0,03 %;

n - число перевантажень зерна галереями та пересувними транспортерами. Цей вид робіт оформлюється за формою N 34.

5.15. Склади для безтарного зберігання борошна включають силоси для зберігання, обладнання для транспортування борошна в силоси, а також обладнання для навантаження борошновозів.

Проби для визначення якості відбирають у місцях, передбачених технологічною схемою контролю борошномельного заводу.

5.16. На підприємствах, де склад безтарного зберігання перебуває у підпорядкуванні начальника виробничого цеху і борошно зважують лише при реалізації, кількість виробленої продукції враховують за масою, установленою при відпуску.

У такому разі склад безтарного зберігання зачищається разом з борошномельним корпусом.

5.17. На борошномельних заводах, де вироблене борошно передається на склади безтарного зберігання за кількістю і якістю матеріально відповідальним особам, ведеться кількісно-якісний облік за книгою обліку завантаження силосів і витрат борошна за формою N 36.

6. Порядок переоформлення зерна від одного власника іншому

6.1. Переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926, в присутності керівників зацікавлених сторін або їх представників при наявності відповідних доручень згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, обсяг переоформлення, реквізити нового власника. До заяви додаються складські документи і примірник реєстру накладних до цих документів за формою N ЗХС-3, на яких робиться надпис: "переоформлено на ____________" (указуються найменування нового власника, обсяг, дата переоформлення). Напис засвідчується підписом особи, що оформила передання, і головним бухгалтером підприємства.

6.2. Обсяг переоформлюваного зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення засвідчується бухгалтерією підприємства на особистому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

Новий власник укладає договір з підприємством на здійснення операцій з переданим йому зерном: зберігання, доробка тощо.

Перед переоформленням зерна перший власник повинен повністю розрахуватися з підприємством за послуги з приймання, очищення, сушіння та зберігання зерна, вирішити питання щодо використання побічних продуктів і відходів, що належать йому.

6.3. Відпуск зерна новому власнику після закінчення терміну зберігання згідно з договором або за його заявою здійснюється в обсязі, установленому за актом-розрахунком, який складається на момент відпуску в двох примірниках: один - для власника, другий - для підприємства.

6.4. Процедура переоформлення зерна одного власника іншому платна. Плату за переоформлення зерна вносить один або обидва власники (за домовленістю) відповідно до тарифів, визначених і оприлюднених підприємством.

7. Порядок заміни втрачених та зіпсованих складських документів

У разі втрати, псування чи пошкодження складських документів їх заміна здійснюється у порядку, передбаченому Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926.

8. Оформлення операцій з перероблення зерна (сировини)

8.1. Оформлення відпуску зерна (сировини) у переробку

Відпуск зерна для переробки проводиться на підставі розпорядження (форма N 109), підписаного керівником (головним інженером) підприємства й начальником ВТЛ. У розпорядженні вказуються, з яких місць зберігання повинне бути відпущене в переробку зерно, його маса і якість. Розпорядження виписуються в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається у ВТЛ, другий - передається відповідній матеріально відповідальній особі, що відпускає зерно, і третій - начальнику виробничого цеху.

На комбікормових підприємствах у вимозі-накладній (форма N 119) указуються номери рецептів і маса зерна (сировини), що необхідна на вироблення комбікормів за встановленою рецептурою.

Відпуск зерна (сировини) для переробки проводиться в усіх випадках тільки за масою й оформляється накладною (форма N 110) чи забірною картою (форма N 111), чи вимогою-накладною (форма N 119). На підставі цих документів відпущене у виробництво зерно (сировина) списується у витрату в складському обліку і оприбутковується начальником виробничого цеху у виробничому журналі. Якість відпущеного у виробництво зерна (сировини) указується за даними лабораторних аналізів і засвідчується підписом змінного лаборанта.

Матеріально відповідальна особа, що відпускає зерно, начальник виробничого корпусу і їх помічники зобов'язані періодично протягом робочого дня робити перевірку правильності роботи вагових приладів і правильності зважування сировини, переданої у виробництво, із занесенням результатів перевірки у ваговий журнал.

8.2. Оформлення вироблення та передачі в склади готової продукції й відходів

8.2.1. На борошномельних і круп'яних підприємствах вся вироблена за зміну продукція й отримані відходи зважуються й підраховуються під безпосереднім наглядом завідувача вибійного відділення (вибійника).

Начальник виробничого цеху і його змінні помічники, працівники лабораторії, а також завідувачі складів продукції зобов'язані кожного місяця перевіряти правильність упакування продукції в мішки відповідно до встановлених норм (стандартної маси).

У разі виявлення неправильності показів ваг змінний помічник начальника виробничого цеху зобов'язаний негайно вжити заходів до їх виправлення, а продукцію, упаковану з порушенням стандартної маси, повернути для усунення вагових відхилень, повторного переважування й затарювання.

Передана з вибійного відділення до складу продукція розміщується окремо за видами, сортами й номерами круп. При передаванні продукції протягом зміни окремими партіями кожна партія в момент передавання записується у ваговий журнал і засвідчується підписами завідувача вибійного відділення (вибійника), завідувача складу чи його помічника.

Передавання продукції та відходів з вибійного відділення до складу оформляються після закінчення роботи кожної зміни накладною (форма N 112), що засвідчується підписом завідувача вибійного відділення, а де його немає - змінним помічником начальника виробничого цеху і завідувачем складу чи його помічником.

Залишена у вибійному відділенні продукція однієї зміни для передавання іншій не допускається. Уся вироблена за зміну продукція передається до складу. Відпуск і відвантаження продукції з вибійного відділення, минаючи склади, забороняється.

8.2.2. Відходи III категорії (некормові), отримані в процесі виробництва, у міру нагромадження зважуються й вивозяться з території підприємства - знищуються в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. До складу комісії входять: завідувач складу, начальник ВТЛ і начальник охорони підприємства.

Знищення чи використання таких відходів оформляється актами (форма N 23), що затверджуються керівником підприємства. Вивіз із території підприємства цих відходів проводиться за пропусками (форма N 196).

Результати зважування відходів заносяться у ваговий журнал (форма N ЗХС-28). Якщо вивіз проводиться на автомобілі з причепом, то в журналі вказуються номери автомобіля й причепа.

У тих випадках, коли отримана на підприємстві лузга використовується як паливо і механізовано подається в котельне відділення, маса її визначається як різниця між масою переробленого зерна й масою отриманої продукції, придатних відходів і усушки.

8.2.3. Відповідальність за забезпечення правильності стандартної маси мішків із продукцією несуть керівники підприємств, головні інженери й начальники виробничих цехів підприємств.

Керівники підприємств зобов'язані щодекади робити контрольні перевірки правильності стандартної маси продукції і при встановленні відхилень негайно вживати заходів до налагодження роботи ваговибійних апаратів. Перевірка проводиться зважуванням не менше десяти мішків зі штабеля за зміну. Мішки з борошном чи крупою, що мають відхилення від стандартної маси, повинні бути доведені до стандартної маси.

У разі виявлення порушень установленого порядку впакування продукції винні в порушенні цього порядку притягаються до відповідальності.

При контрольних перевірках стандартної маси вибій продукції вважається правильним, якщо відхилення в масі мішків із продукцією не перевищують припустимої погрішності напівавтоматичних ваговибійних апаратів ДВМ-100, ДВМ-75, ДВМ-50, ДВК-80, ДВК-50П та ДВК-25 для:

окремих відважувань ....... 

± 0,25 %; 

середньої маси десяти порцій ....... 

± 0,10 %. 

8.2.4. Якість виробленої продукції визначається ВТЛ і вказується в здавальних накладних.

Якщо при перевірці якості буде виявлений брак (нестандартна продукція), то ВТЛ складає акт за встановленою формою, в якому указуються точна кількість нестандартної продукції й ознаки, за якими продукція віднесена до нестандартної.

Нестандартна продукція розміщується окремо і підлягає обов'язковій доробці з метою доведення до встановлених норм якості. Передавання цієї продукції у склад оформляються окремою накладною.

Якщо забракована (нестандартна) продукція в склад не передається, а залишається у вибійному відділенні, вона повинна бути розміщена окремо.

Передавання нестандартної продукції зі складу чи вибійного відділення у виробничий цех для доопрацювання проводиться за розпорядженням начальника ВТЛ і оформляється накладною (форма N 115). Дані про доопрацювання нестандартної продукції вказуються в журналі начальника розмельного цеху (форма N 116).

У бухгалтерському обліку нестандартна продукція незалежно від того, де вона міститься (у складі чи у вибійному відділенні), ураховується за рахунком незавершеного виробництва і тільки після виправлення браку може бути віднесена на рахунок готової продукції.

Начальник виробничого цеху обліковує переміщення нестандартної продукції в журналі (форма N 116), стежить за тим, щоб передана в повторну переробку нестандартна продукція не включалася знову в обсяг виробленої продукції.

Облік вироблення нестандартної продукції ведеться за даними на кінець зміни. Якщо на кінець зміни є нестандартна продукція, її маса підлягає обліку незалежно від того, коли і ким вона буде згодом перероблена. До категорії нестандартної відноситься продукція, що не відповідає вимогам стандартів чи тимчасовим нормам якості.

Якщо забракована раніше продукція при перевірці її більш дрібними партіями визнається стандартною, то маса її, документально підтверджена актом про розбраковування, виключається з маси нестандартної продукції. Якщо продукція забракована ДХІ, розбраковування її може бути зроблене тільки інспектором ДХІ чи вона може бути реалізована з уцінкою.

Не підлягають обліку як нестандартна продукція продукти, які не відповідають діючим нормам якості, вироблені протягом:

не більше трьох діб під час проведення замольної ходки;

чотирьох годин роботи першої зміни після декадної зупинки.

Продукти, отримані при замолі та після декадної зупинки, повинні бути дороблені протягом найближчих днів із таким розрахунком, щоб до моменту проведення місячного зачищення їх не було.

Мішки, що звільнилися після передавання на доопрацювання нестандартної продукції, здаються змінними помічниками начальника виробничого цеху в склад тари за окремою накладною.

8.2.5. Згідно з накладними на здавання продукції з виробництва до складу і записами в журналі начальник виробничого цеху складає з кожної зміни рапорт про формування потоків борошна і використання зерна на борошномельному заводі (форма N 113-а, додаток 9) та рапорт про використання потоків борошна і вироблення продукції на борошномельному заводі (форма N 113-б, додаток 10). Виготовлена продукція вказується в рапорті масою нетто.

8.2.6. На комбікормових підприємствах вся вироблена за зміну продукція передається в склади і розміщується в силосах і засіках, виділених для кожного окремого рецепта.

Передавання продукції проводиться за масою з реєстрацією кожного відважування у ваговому журналі. Після закінчення зміни та відвантажування у ваговому журналі підраховується маса переданої у склад продукції за кожним рецептом і складається накладна.

Змінний майстер виробничого цеху після закінчення зміни складає рапорт про вироблення комбікормів і використання сировини за зміну за формою N 114, у якій вказуються маса виробленої за зміну продукції за рецептами і маса переробленої сировини за видами. Кількісні дані повинні збігатися з підсумком зважувань у вагових журналах.

На кінець кожної зміни визначаються шляхом виміру (умовно, до проведення місячного зачищення) залишки сировини й напівфабрикатів у цеху (у силосах над розмельними машинами й дозаторами), що передаються наступній зміні.

Витрата сировини за зміну визначається, виходячи із залишку сировини на початок зміни й надходження сировини за зміну, зменшених на масу сировини й напівфабрикатів, що залишилася в кінці зміни в цеху.

Витрата сировини повинна відповідати випуску продукції за зміну з урахуванням норми втрат у виробництві. У разі виявлення розбіжностей змінний майстер і головний інженер повинні негайно з'ясувати й усунути допущені розбіжності.

8.2.7. Завідувачі складів готової продукції щодня оприбутковують у своїх складських звітах масу продукції й відходів, які фактично надійшли в склади, оформлені накладними за кожну зміну.

Бухгалтерія підприємства щодня звіряє масу оприбуткованих продукції і відходів з масою, наведеною начальником виробничого цеху в рапортах, в разі виявлення розбіжностей вживає заходів до з'ясування й усунення їх причин.

8.3. Оформлення операцій із зерном і продукцією на борошномельних підприємствах

8.3.1. Зерно, що зберігається в елеваторі й інших ємкостях виробничого корпусу борошномельного заводу, перебуває під звітом у начальника елеватора.

Масою зерна, переданою у виробництво, уважається маса, визначена на вагах виробничого корпусу. Відбір проб для визначення якості зерна, переданого в переробку, проводиться у вузлі, де здійснюється зважування.

8.3.2. Зерноочисне відділення з ємкостями для відволожування зерна, розмельне відділення, ємкості для розміщення потоків борошна з ділянкою формування його сортів, ємкості готової продукції з ділянкою розфасовки є єдиним комплексом борошномельного виробництва, очолюваного начальником виробництва, а в змінах - начальниками змін, що є матеріально відповідальними особами.

8.3.3. Підставою для передавання зерна у виробництво є розпорядження на відпуск у переробку (форма N 109). При цьому відпуск у всіх випадках проводиться тільки за масою і фактичною якістю й оформляється щозміни накладною (форма N 110). Дані за формою N 110 фіксуються в реєстрі, який ведеться від зачищення до зачищення з підбиттям щомісячних підсумків. На підставі цих документів зерно списується за масою й якістю з підзвіту начальника елеватора і оприбутковується на виробничий підрозділ.

8.3.4. Маса відходів I і II категорій визначається на вагах борошномельного комплексу або залізничних (автомобільних) вагах. Відходи III категорії зважуються при вивозі і знищуються.

8.3.5. Маса висівок визначається на вагах борошномельного комплексу чи залізничних (автомобільних) вагах. Відбір проб висівок і відходів проводиться при передаванні їх у склад (комбікормовий цех) і відвантаженні.

8.3.6. Списання вітамінів, що вводяться в борошно, оформляється накладною на відпуск сировини у виробництво (форма N 110).

8.3.7. Обсягом виробленої продукції в асортименті вважається маса відвантаженого (відпущеного) борошна за сортами чи переданого в склад у тарі стандартною масою іншій матеріально відповідальній особі, оформлена відповідними документами. При цьому потоки продукту до їх відпуску вважаються незавершеним виробництвом.

Облік незавершеного виробництва здійснюється щозміни в натуральному вимірі в рапорті про вироблення потоків борошна і щодоби в рапорті про використання потоків борошна й вироблення продукції.

Незавершене виробництво оцінюється за сумою, яка складається з фактичної собівартості зерна та планових витрат на виробництво однієї тонни.

8.3.8. Щодоби на підставі форми N 110 і рапортів про використання потоків борошна й вироблення продукції складають два звіти за формою N ЗХС-37, що передаються в бухгалтерію: перший - про рух зерна й відходів, другий - про рух продукції й тари.

При переміщенні потоків із розмельного відділення в ємкості для розміщення визначаються їх вологість і зольність (білизна).

8.3.9. Відбір проб борошна для оцінки його якості проводиться під час відпуску.

8.3.10. Щомісяця проводиться повна зачистка виробничого корпусу комісією, призначеною керівником підприємства, у встановленому порядку. Перед зачищенням забезпечується контроль за повною зачисткою переробленого зерна, переданого у виробничий цех в останній робочій зміні, після якої призначена зачистка.

Остаточні результати роботи борошномельного комплексу визначаються шляхом його повного зачищення в період капітального ремонту не рідше одного разу на рік з відповідним складанням акта за формою N 117.

8.3.11. Базисні показники якості зерна і норма для розрахунку виходів продукції в залежності від якості зерна, що переробляється, застосовуються у встановленому порядку.

8.4. Особливості оформлення операцій із сировиною і готовою продукцією на комбікормових підприємствах

8.4.1. Склади сировини, елеватори, виробничий корпус і склади готової продукції є єдиним комплексом комбікормового виробництва, очолюваним начальником виробництва - матеріально відповідальною особою. Заступники начальника (начальники змін, старші майстри, змінні майстри) виробництва несуть матеріальну відповідальність за кількісно-якісне зберігання сировини і готової продукції в установленому порядку згідно з пунктом 1.5 цієї Інструкції.

У всіх випадках заміни однієї матеріально відповідальної особи іншою приймання й передавання сировини, продукції та інших матеріальних цінностей проводиться, як правило, шляхом переважування сировини і готової продукції за масою, зазначеною на трафареті тари, або масою, визначеною в присутності матеріально відповідальних осіб і комісії, призначеної керівником підприємства.

8.4.2. Маса сировини, що надійшла, визначається за показниками автомобільних чи вагонних ваг, за кількістю місць при стандартній і трафаретній масі в залежності від правил приймання, передбачених договорами, особливими умовами, ГОСТ, ДСТУ.

Сировина, що надійшла, оформляється приймальним актом (форма N 14) і є підзвітною начальнику комбікормового виробництва.

Маса сировини, переданої зі складів у виробничий цех, визначається за показниками багатокомпонентних ваг, а маса рідких компонентів - за показниками об'ємних лічильників з перерахуванням на питому масу або за сумою маси нетто, зазначеної на трафареті тари. Зазначена маса списується за звітом начальника виробництва. Крім цього, до проведення щорічної інвентаризації додатково умовно списуються на собівартість продукції втрати сировини у виробництві в розмірах, що фактично склалися на підприємстві в попередньому році, але не більше 1 %.

Покази лічильників багатокомпонентних ваг, маса рідких інгредієнтів за об'ємними лічильниками, стандартною масою чи масою, зазначеною на трафареті, переданих у виробництво, позмінно заносяться в спеціальний журнал. Ці дані слугують для складання змінних рапортів про вироблення комбікормів і використання сировини (форма N 114).

У змінному рапорті проставляються: маса виробленої продукції (комбікорми, БВД, премікси) за сумою відважувань багатокомпонентних ваг із доданням маси рідких компонентів, вологість продукції.

Якщо потужність лінії не забезпечує гранулювання всієї продукції у потоці, маса гранул визначається на автоматичних вагах. При цьому маса розсипної продукції, спрямованої у склад, визначається за формулою

Q2 = Q1 - (Q3 - Q4), кг,     (29)

де Q1 - маса розсипної продукції за даними багатокомпонентних ваг (сума відважувань), кг;

Q2 - маса розсипної продукції, спрямованої у склад готової продукції, кг;

Q3 - маса гранульованих комбікормів за даними автоматичних ваг, кг;

Q4 - маса рідких компонентів, кг.

У разі передавання розсипних комбікормів зі складу готової продукції у цех гранулювання маса їх визначається за різницею маси гранульованих комбікормів (дані автоматичних ваг) і маси рідких компонентів, уведених у преси для гранулювання.

При цьому маса розсипних комбікормів використовується для оперативного обліку наявності продукції у складі. У змінному рапорті окремим рядком записується "Розсипний комбікорм, рецепт N __ зі складу на гранулювання" і проставляється його маса.

Якщо на підприємстві встановлені ваги для зважування розсипної продукції, тоді маса гранульованої продукції визначається як сума маси розсипної продукції за даними автоматичних ваг і маси рідких компонентів. Маса розсипної продукції, що направляється в склад, визначається за різницею даних багатокомпонентних ваг і даних автоматичних ваг.

Дані щодо маси розсипної продукції, переданої у склад, і гранульованої проставляються в змінному рапорті роздільно з показником вологості.

8.4.3. У змінному рапорті в розділі "Використано сировини за зміну" у графі "Витрачено, кг" записується витрата кожного виду сировини, що визначається за перерахуванням суми відважувань багатокомпонентних ваг на процентний вміст даного виду сировини в рецепті. Маса рідких компонентів записується за даними об'ємних лічильників, стандартної маси чи маси, зазначеної на трафареті.

У графі "Утрати, кг" указуються умовно прийняті втрати сировини відповідно до підпункту 8.4.2 Інструкції.

У графі "Усього витрат сировини, кг" складається маса сировини двох попередніх граф.

Вологість сировини при передаванні її зі складу в цех не визначається й у змінному рапорті не відображається. Дані про ціну сировини й сума вартості її заповнюються бухгалтерією.

8.4.4. Щозміни для оперативного визначення втрат попередньо висушених висівок, витрачених на вироблення преміксів, за средньозмінними пробами визначають фактичну усушку. Умовно прийняте щозмінне списання висівок (наповнювача) у розмірі до 1 % збільшується на величину отриманої усушки.

Маса висівок визначається багатокомпонентними вагами, установленими в цеху преміксів. Ці дані заносяться до змінного рапорту.

Для оперативного щозмінного визначення втрат при підсмаженні ячменю необхідно за середньозмінними зразками визначати фактичну усушку ячменю.

Умовно прийняте щозмінне списання ячменю в розмірі до 1 % збільшується на величину отриманої усушки і на визначений у такий спосіб відсоток утрат проводиться додаткове умовне списання ячменю. Маса ячменю підсмаженого визначається за відсотком уведення його в рецепт. Ці дані заносяться до змінного рапорту.

8.4.5. Один раз на добу на підставі змінних рапортів складаються два зведених звіти про рух сировини, комбікормів і тари за формою N ЗХС-37, які передаються в бухгалтерію.

При складанні звіту про рух сировини в графі "Залишок на початок дня" указується залишок сировини в складах.

У графі "Надходження" вказується маса сировини, що надійшла на комбікормовий комплекс за даними первинних документів.

У графі "Витрата" вказується витрата сировини, відображена в графі "Усього витрат" щозмінних рапортів (форма N 114). При реалізації сировини це фіксується за даними первинних документів.

У графі "Залишок" указується наявність сировини в складах з урахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.

При складанні звіту про рух комбікормів у графі "Залишок на початок дня" вказується залишок продукції у складах.

У графі "Надходження" вказується маса виробленої готової продукції за даними змінних рапортів.

У графі "Витрата" указується маса відпущеної готової продукції за даними автомобільних і вагонних ваг.

У графі "Залишок" вказується наявність продукції у складах з урахуванням її руху (надходження-витрата) протягом доби.

Премікси, витрачені на вироблення комбікормів, у графі "Витрата" не вказуються, а відображаються в графі "на власні потреби".

8.4.6. На початок місяця зазвичай створюються умови, щоб продукція у складах не залишалася.

При повному відпуску продукції проводяться уточнення й корегування маси в документах вироблення. Для цього проводиться зіставлення маси відпущеної продукції кожного рецепта з масою, зазначеною в змінних рапортах. При невідповідності цих даних виписується додатковий рапорт із зазначенням у ньому маси продукції й сировини, яка підлягає корегуванню.

У разі, якщо відпуск продукції не вдалося закінчити в поточному місяці і залишаються перехідні залишки, розпорядженням керівника призначається комісія, що пломбує силоси з цією продукцією, щоб унеможливлювалося потрапляння знову виробленої продукції в ці силоси. Продукція, що залишилася, відпускається першочергово в присутності комісії, а її маса визначається у звичайному порядку, тобто на автомобільних і вагонних вагах, і враховується у звітних даних з вироблення за той місяць, у якому вона вироблялася.

Приклад. Протягом місяця було відпущено 510 т комбікормів рецепта N 55-28, а за даними багатокомпонентних ваг, оформленими змінними рапортами, вироблення цього рецепта склало 515 т. У цьому разі виписується додатковий скоректований рапорт, у якому робиться напис "Виключити з вироблення 5 т комбікорму рецепта N 55-28 і зменшити відповідно витрату сировини", наводиться маса сировини. Аналогічним чином, тільки зі збільшенням вироблення і додатковим списанням сировини, оформляється рапорт, якщо виявиться, що маса відпущених комбікормів більша, ніж зазначено в рапортах вироблення. Усі ці зміни проводяться тільки в межах звітного місяця.

8.4.7. Кількісно-якісний облік сировини пропонується вести в такому порядку:

при надходженні - на кожен її вид відкривається окремий особовий рахунок, у який вносяться дані (маса й вологість) щодо залишків сировини, установлених за результатами інвентаризації. Потім в особові рахунки вносяться дані щодо обсягу сировини (маса й вологість), що надійшла до складу відповідно до первинних документів (форма N ЗХС-37);

при відпуску - в особових рахунках на кожен вид сировини здійснюється запис про відпуск сировини (маса й вологість), якщо вона відпущена на сторону.

Ніяких записів в особових рахунках (форма N ЗХС-36) про витрату сировини на виробництво до зупинки підприємства на інвентаризацію не робиться.

Після проведення інвентаризації в особових рахунках проводиться запис про витрату кожного виду сировини, що визначається шляхом вирахування із суми всього надходження сировини й залишків від попередньої інвентаризації суми відпущеної на сторону сировини й залишків за результатами даної інвентаризації. Отриманий у такий спосіб результат використовується при складанні виробничого акта-звіту (форма N 121), де відображаються маса й вологість витраченої на виробництво сировини.

Виявлені розбіжності між залишком сировини, відображені у формах N 36 і N ЗХС-37, підлягають корегуванню у формі N ЗХС-37, складеній до закінчення інвентаризації.

Для обліку втрат за вологістю, виявлених у період інвентаризації й складання виробничого акта-звіту (форма N 121), ведеться кількісно-якісний облік виготовлюваних комбікормів за видами на підставі рапортів про вироблення і з урахуванням корегувань, передбачених пунктом 8.4.6.

Кількісно-якісний облік щодо відпуску продукції не ведеться.

8.4.8. Щорічно в період зупинки комбікормового комплексу на капітальний ремонт проводиться інвентаризація усіх видів сировини й продукції. Після проведення інвентаризації складається виробничий акт-звіт за формою N 121, в якому визначаються усі втрати.

8.4.9. При складанні виробничого акта-звіту за формою N 121 до розділу 1 "Фактично перероблено сировини, кг" уносяться дані відповідно до зазначених граф, а до графи "Витрачено у виробництві" вносяться дані, отримані вирахуванням із суми всього надходження сировини й залишків від попередньої інвентаризації, маси сировини, відпущеної на сторону, і залишків сировини за результатами даної інвентаризації.

Аналогічним чином визначається середньозважена вологість витраченої сировини.

У розділ II "Отримано від переробки" вносяться дані за видами продукції, отримані в результаті реалізації за даними автомобільних і вагонних ваг.

У виробничому акті-звіті (форма N 121) проставляється середньозважена вологість продукції, що визначається на підставі документів про її вироблення.

На підприємствах, які мають цехи (технологічні лінії) преміксів, що пов'язані з комбікормовим виробництвом, у розділ II "Отримано від переробки" вносяться дані тільки реалізованих преміксів. Премікси, використані на вироблення комбікормів, у виробничому акті-звіті не відображаються, оскільки вони враховуються в реалізованих комбікормах.

Розділ III "Баланс сировини у виробництві" заповнюється й розраховується, як зазначено у формі N 121.

Утрати, пов'язані із зміною вологості сировини і продукції при зберіганні, у процесі виробництва, а також природні втрати у межах установлених норм додатковому списанню не підлягають, оскільки вони відображені в акті-звіті за формою N 121.

Виробничий акт-звіт (форма N 121) підписується членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником підприємства.

8.4.10. Керівники підприємства, працівники бухгалтерії, начальники виробництва, матеріально відповідальні особи підприємств систематично перевіряють точність зважування вагарями на вагонних чи автомобільних вагах сировини, що надходить, і готової продукції, що відпускається (відвантажується).

8.4.11. На підприємствах установлюється особливий посилений режим нагляду за роботою багатокомпонентних ваг і регулярної їх перевірки спеціальним фахівцем.

8.5. Зачищення виробничого корпусу й виявлення результатів використання сировини у виробництві

8.5.1. З метою перевірки роботи виробничих цехів і виявлення результатів використання сировини на підприємстві в кінці місяця проводиться зачищення виробничого корпусу комісією в складі головного інженера, начальника виробничого цеху, начальника ВТЛ і головного бухгалтера.

Перед зачищенням забезпечується контроль за повною переробкою зерна (сировини), переданого у виробничий цех останній робочій зміні, після закінчення роботи якої призначене зачищення. Якщо до закінчення зачищення проводиться подача зерна (сировини) для наступної робочої зміни, що заступить на роботу після зачищення корпусу, то зерно (сировина), що відпускається для цієї зміни, направляється в окремі засіки з відособленою реєстрацією відважувань у ваговому журналі, де не допускається змішування із зерном (сировиною), використаним попередньою зміною до зачищення.

Перед зачищенням вся вироблена за останню зміну продукція повністю передається на склад. Не допускається залишення у виробничому корпусі будь-яких залишків продукції, побічних продуктів і відходів.

В окремих випадках, коли за умовами ведення технологічного процесу приймальні приміщення сировини у виробничому корпусі (засіки, силоси, бункери і т. п.) не можуть бути цілком звільнені від залишків сировини, маса таких залишків установлюється комісією зважуванням чи обмірюванням.

В акті зачищення вказується маса відпущеної у переробку сировини, маса отриманої продукції (за сортами), висівок і відходів (придатних і непридатних), а також якість сировини і отриманих продуктів.

Для розрахунку виходу продукції за нормами приймається якість зерна, відпущеного в переробку (що надійшло на завальну яму), за звітний період за даними аналізів лабораторії підприємства.

Дані про якість зерна, прийняті для розрахунку виходу продукції (за вологістю і смітною домішкою), повинні відповідати показникам якості зерна, списаного у виробництво за цей період і відображеного у книгах кількісно-якісного обліку (форма N 36), за винятком показника смітної домішки окремих круп'яних культур.

Дані про якість виробленої продукції за вологістю (побічні продукти, комбікорми) також повинні відповідати вологості продукції, оприбуткованої у книгах кількісно-якісного обліку за той самий звітний період.

Крім того, в акті зачищення вказуються дані про якість сировини до очищення і після очищення, про якість продукції і про вироблення нестандартної продукції. Дані про вироблення нестандартної продукції наводяться на підставі актів, складених ВТЛ.

На комбікормових підприємствах в актах зачищення вказуються маса і якість переробленої сировини з урахуванням залишків на початок і на кінець звітного місяця, маса і якість вироблених комбікормів і показники норм виходів продукції (баланс використання сировини у виробництві).

Акти зачищення виробничого корпусу підписуються всіма членами комісії, а також завідувачами складів сировини і готової продукції та затверджуються керівником підприємства.

8.6. Оформлення випробування підприємств (замольних ходок)

При запровадженні в дію нових підприємств, пуску підприємств після капітального ремонту (механічного очищення і газації) та в разі переходу з одного помелу на інший, із зміною при цьому технологічної схеми, проводиться замольна ходка. З цією метою в переробку направляється окрема партія зерна для того, щоб її переробка продовжувалася не більше трьох діб.

Після вимолу всього зерна, призначеного для замольної ходки, проводиться зачищення підприємства. При цьому всі зернові, а також набивні засіки для продукції та відходів повинні бути звільнені, а вся отримана продукція й відходи зважені та враховані. Крім того, підраховується усушка чи зволоження за даними лабораторних аналізів.

Результати виробленого помелу оформлюються окремим актом зачищення підприємства комісією, яка щомісяця робить зачищення. Різниця між масою отриманого борошна, крупи, висівок і відходів, а також усушки чи зволоження і механічні втрати за нормою (у ваговому вимірі) та масою надісланого в переробку зерна вважається масою продуктів переробки зерна, що пішли на замол.

При подальшій зупинці підприємства на капітальний ремонт (газацію, перехід на інший помел) усі продукти, що залягають в обладнанні, підлягають вилученню й оформленню актом комісії. В акті зачищення маса цих продуктів указується окремим рядком "Крім того, вилучено при зупинці на капітальний ремонт (газацію, перехід на інший помел)".

Розрахунок виходів продукції за замольну ходку складається окремо від наступного періоду роботи підприємства.

8.7. Оформлення операцій за безтарним зберіганням та відпуском борошна

Установки безтарного зберігання борошна включають ємкості для зберігання, обладнання для транспортування його з млина в силоси, а також пристрої для навантаження його із силосів у борошновози.

Відбір проб для визначення якості та зважування борошна проводять у місцях, передбачених технологічною схемою контролю.

На підприємствах, де складом безтарного зберігання керує начальник виробничого цеху і зважування проводиться тільки при реалізації, вироблена продукція обліковується за масою, визначеною при відпуску без списання втрат. У цьому разі склад безтарного зберігання борошна зачищується одночасно з розмельним корпусом.

На підприємствах, де вироблюване борошно передається на склади безтарного зберігання за масою і якістю та приймається матеріально відповідальними особами, ведеться кількісно-якісний облік за складами безтарного зберігання та в установленому порядку списується убуток через зниження вологості продукції.

У складі безтарного зберігання борошна ведеться книга обліку завантаження силосів і витрати борошна за встановленою формою.

Прибуткова сторона форми N 36 за складом безтарного зберігання заповнюється за даними книги обліку завантаження силосів, а вологість борошна - за середньозмінним зразком.

Норм природних утрат борошна при безтарному зберіганні в силосах складів при нетривалому зберіганні не встановлюється і списання втрат за цим показником не проводиться.

Дані, необхідні для заповнення товарно-транспортної накладної про якість борошна, крім показника вологості, уносять за середніми даними аналізів при завантаженні силосу, а вологість борошна визначають за пробою, відібраною при відпуску.

При безтарному зберіганні борошна в силосах складів і відпуску вживаються заходи, що унеможливлюють утворення розсипів і втрат борошна. У виняткових випадках при утворенні незначної маси зміток борошна останні повинні дороблятися, оформлюватися актом і оприбутковуватися за їх місцем зберігання. Списання борошняних зміток з рахунка борошна допускається тільки при остаточному зачищенні складу безтарного зберігання на підставі акта зачищення, затвердженого керівником підприємства.

Різниця у вартості борошна і борошняних зміток за встановленими цінами стягується з винних осіб, а при відсутності винних - списується в діючому порядку на витрати підприємства.

8.8. Оформлення операцій щодо фасування борошна, крупів, комбікормів та інших продуктів переробки зерна в мішки та дрібну тару

Фасування борошна й крупів у дрібну тару здійснюється на автоматичних лініях, автоматах і напівавтоматичних вагах.

Допустимі відхилення маси нетто в пакетах при фасуванні не повинні перевищувати (у %):

борошна при ваговому дозуванні 

± 1,0 

борошна при об'ємному дозуванні 

± 2,0 

крупи (пакети 0,5 і 1,0 кг) 

± 1,0 

пластівців "Геркулес" (пакети до 0,5 кг) 

± 2,0 

- " - (пакети від 0,5 кг і більше) 

± 1,0 

толокна (пакети 0,3 кг) 

± 2,0 

При фасуванні в іншу тару допустимі відхилення визначаються за паспортом засобів зважування або дозування.

Борошно й крупи, що надходять у мішках стандартною масою для фасування, приймаються матеріально відповідальними особами за кількістю місць та стандартною масою. Кількісно-якісний облік ведеться за кожним видом та сортом борошна й крупи за книгами (форма N 36) з відображенням у них кількості місць, стандартної маси і вологості: при виробленні - за надходженням, фактичною масою і вологістю; при фасуванні - за витратою.

Вологість борошна (крупи) при виробленні обліковується за даними посвідчення якості, виписаного ВТЛ, а вологість при фасуванні визначається лабораторією підприємства, що здійснювало розфасування.

При фасуванні слід уживати заходів, щоб не утворювались розсипи та унеможливлювалися втрати продукції. При утворенні незначної маси зміток останні повинні піддаватися доопрацюванню, оформлюватися актом і враховуватися окремо в книгах (форма N 36) за фактичною масою.

Зачищення борошна, яке надійшло у фасувальні цехи і використане при фасуванні, проводиться щомісяця й оформлюється у встановленому порядку актом (форма N 30).

Якщо нестача борошна (крупи), затверджена до списання за рахунок маси оприбуткованих зміток, зниження вологості та норм природних утрат при зберіганні та перевезеннях не покриває всієї різниці між стандартною й фактичною масою, то нестача, що залишилася, може бути списана в порядку, передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Керівники, головні інженери підприємств, головні бухгалтери і матеріально відповідальні особи підприємств систематично контролюють процес фасування, забезпечення встановленої маси нетто в пакетах із борошном (крупою), недопущення розсипів і правильність ведення кількісно-якісного обліку.

9. Кількісно-якісний облік зерна і продукції

9.1. Загальні положення

9.1.1. Для контролю за зберіганням хлібопродуктів і визначенням убутку в масі на підприємствах ведуть кількісно-якісний облік зерна, продуктів його переробки, насіння олійних культур в розрізі культур, а неоднорідних за якістю - і за місцями зберігання. Зерно власника, прийняте на тимчасове зберігання, розміщується, як правило, окремо, але в разі відсутності складської місткості може розміщуватися разом з однорідним за якістю зерном інших власників. Однак складський облік (форма N ЗХС-37) і кількісно-якісний облік (форма N 36) ведуться окремо за видами надходження, культурами, сортами, класами.

Для обліку зерна в розрізі власників на початок кожного місяця складається реєстр (форма N 36) за власниками в розрізі кожної культури.

На 15 та 30 числа місяця складається загальна форма звіту (форма N 37), де вказується вся наявність зерна в розрізі кожної культури. Підсумкові дані щодо власників зерна беруться з реєстру (форма N 36).

За кожною культурою ведеться зведена форма N 36, у яку на підставі загального звіту (форма N 37) заносяться щомісяця підсумковою цифрою дані за власниками.

При складанні об'єднаного акта зачищення щомісячні підсумкові дані щодо зерна власників за зведеною формою N 36 порівнюються з підсумковими даними розшифрування, доданого до акта зачищення і складеного на підставі особових рахунків власників.

Зерно, насіння олійних культур, побічні продукти і продукція (крім упакованої в мішки стандартною масою) ураховуються в книгах кількісно-якісного обліку із зазначенням маси, вологості та смітної домішки;

щодо кукурудзи в качанах - із зазначенням маси і середньозваженої вологості качанів;

щодо продукції в нестандартному упакуванні - кількості місць, маси і вологості.

Облік у книгах (форма N 36) відходів I, II і III категорій ведеться тільки за масою.

9.1.2. Книги кількісно-якісного обліку ведуться спеціально виділеним кваліфікованим рахівником щодо кожної культури, сорту, класу з виділенням кожної партії сортового насіння, сортів пивоварного ячменю, природних сумішей зерна, а щодо борошна і крупи - за кожним сортом.

Горох жовтий і зелений, горох сірий та суміш типів (підтипів) у складському, кількісно-якісному і бухгалтерському обліку обліковуються з підрозділом за типами:

горох продовольчий жовтий, зелений;

кормовий (сірий);

суміш типів (підтипів).

Кількісно-якісний облік комбікормів ведеться за видами:

а) для курчат, каченят, індичат і гусенят; б) для вирощування бройлерів; в) для іншої птиці; г) для поросят-сисунів і відлучених; ґ) для свиней; д) для телят; е) для молочних корів; є) для іншої великої рогатої худоби; ж) для овець; з) для коней; и) для ставкових коропових риб; і) для кроликів і нутрій; ї) для хутрових звірів; й) білково-вітамінні та мінеральні концентрати; к) кормові суміші.

Складський облік комбікормів ведеться за кожним рецептом окремо.

9.1.3. Облік ведеться в книгах кількісно-якісного обліку (форма N 36) за показниками:

Дата 

Звідки надійшло і кому відпущене 

Вологість, % 

Смітна домішка, % 

Надходження 

Відпуск 

Залишок 

Розписка завідувача складу про звірку 

документа 

аналізу 

кількість мішків 

маса 

центнеро-
проценти 

кількість мішків 

маса 

центнеро-
проценти 

кількість мішків 

маса 

за вологістю 

за смітною домішкою 

за вологістю 

за смітною домішкою 

10 

11 

12 

13 

14 

15 

16 

17 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усі книги кількісно-якісного обліку нумеруються, прошнуровуються і скріплюються сургучевою печаткою.

На останній сторінці книги робиться напис:

"У цій книзі пронумеровано і прошнуровано ________ сторінок.

М. П.    Головний бухгалтер __________ (підпис)

Заступник керівника підприємства за якістю __________ (підпис)".

Ведення кількісно-якісного обліку покладається на спеціально виділеного керівником підприємства кваліфікованого рахівника. Цей працівник підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру чи його заступнику, від яких він одержує завдання та інструкції. Крім правильного й акуратного ведення книг, на нього покладаються:

а) щоденна звірка даних за книгами кількісно-якісного обліку з даними складських звітів матеріально відповідальних осіб;

б) підготовка всіх необхідних матеріалів для складання актів зачищення і своєчасного повідомлення головного бухгалтера про те, що на складі числиться невеликий залишок зерна чи продукції, у зв'язку з чим потрібно зробити зачищення.

Підчищень і помарок у книгах кількісно-якісного обліку не допускається. Виправлення неправильних записів робиться тільки ручкою з обов'язковою фіксацією зробленого виправлення підписом особи, що зробила виправлення.

На обкладинці книги, що видається рахівнику, повинні бути зазначені: назва яяяяяяяяяяяяяяяпідприємства, інвентарний номер книги, культура, на яку заведена книга, прізвище, ім'я, по батькові матеріально відповідальної особи.

Записи в особових рахунках проводяться тільки на основі правильно складених і підписаних документів, що підтверджують надходження і витрату, а також документів про якість.

Записи в книзі (форма N 36) щодо надходження і відпуску проводяться не тільки за кожним документом, а й за підсумковими даними за день з таких документів: перелік реєстрів накладних (форма N 5), приймальний акт на багатовагонне (баржеве) надходження зернопродуктів (форма N 14), відомості залізничних і водних накладних на їх відвантаження (форма N 20). У цьому разі підраховані в зазначених вище документах підсумки центнеро-процентів за вологістю і смітною домішкою наводяться в графах 9, 10, 13, 14, а графи 5 і 6 не заповнюються.

Записи, які відновлюють щодо матеріального обліку недовантаження і перевантаження зернопродуктів, за претензіями вантажоодержувачів проводяться у видатковій частині книги (форма N 36):

перевантаження - чорним записом на збільшення витрати, недовантаження - червоним записом на зменшення витрати.

Записи в книгах проводяться щодня не пізніше дня, наступного за операційним.

У графах 9 і 13 указуються центнеро-проценти за вологістю, а в графах 10 і 14 - центнеро-проценти за смітною домішкою (масах на % вологості чи смітної домішки). Центнеро-проценти проставляються в цілих одиницях, частки менше половини - відкидаються, а половини і більше - приймаються за одиницю.

Середньозважена якість за вологістю і смітною домішкою за визначений період часу визначається шляхом розподілу суми центнеро-процентів на масу зерна чи продукції, зазначену в графах 8 чи 12 за той самий період. Середньозважена якість визначається з точністю до 0,01 %.

Підсумки за графами 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 і 14 виводяться щодня і за місяць. У графах 15 і 16 записується залишок (залишок попереднього періоду + надходження-відпуск). Залишок визначається щодня, якщо протягом дня були операції з надходження та відпуску.

Підсумкові дані за місяць за графами 9, 10, 13 і 14 є підставою для складання розрахунку щодо створення резерву зерна за рахунок поліпшення якості за вологістю і смітною домішкою.

Щодо попередньо списаного убутку від зниження вологості при сушінні, як довідка, зазначається: "У тому числі попередньо списаний убуток при сушінні... кг".

У графі 17 матеріально відповідальна особа щодекади засвідчує своїм підписом достовірність виведених залишків.

Головний бухгалтер, заступник керівника підприємства, начальник ВТЛ щомісяця перевіряють правильність записів у книгах (форма N 36): перший - у частині центнеро-процентів і залишків, другий і третій - у частині показників якості. Про перевірку робиться позначка в особових рахунках книги.

Усі записи в книгах (форма N 36) здійснюються ручкою.

На заводах (цехах) з оброблення гібридного і сортового насіння кукурудзи кількісно-якісний облік кукурудзи в качанах ведеться в книгах за формою N 36-а.

9.1.4. Матеріально відповідальні особи щодня подають у бухгалтерію звіти про рух хлібопродуктів (форма N ЗХС-37) з доданням документів про надходження та відпуск і щодекади в книгах (форма N 36) підтверджують залишки зерна та продуктів їх переробки. Підчищення і помарки у звітах не допускаються. При виявленні в звітах неправильних записів вони підлягають перескладанню. Незначні виправлення в звітах можуть бути внесені особисто матеріально відповідальною особою із застереженням і дотриманням установленого порядку виправлень.

Розрахунок з будь-яким власником хлібопродуктів уважається остаточним після затвердження спільного акта зачищення на спільне зберігання зерна всіх власників начальником ДХІ.

9.1.5. При надходженні зерна чи продукції з інших підприємств матеріально відповідальна особа оприбутковує кількість, що фактично виявилася при переважуванні. Ця сама кількість записується в книгах кількісно-якісного обліку.

9.1.6. У книгах кількісно-якісного обліку якість зерна і продукції, що надійшла від інших підприємств, записується за даними:

ВТЛ одержувача, коли при зіставленні з документами відправника розбіжності щодо якості не перевищують норм допустимих відхилень;

перевірного аналізу ДХІ, коли при зіставленні з даними відправника розбіжності щодо якості перевищують норми допустимих відхилень і відправнику надсилається акт-рекламація про розбіжності щодо якості;

сертифіката якості ДХІ, виданого з місця відправлення вантажу, коли показники якості в документі підприємством-одержувачем не опротестовувалися;

сертифіката якості, виданого ДХІ з місця одержання вантажу, замість сертифіката якості, виданого ДХІ з місця відправлення, коли розбіжності щодо якості, визначеної ВТЛ одержувача, перевищують норми допустимих відхилень;

посвідчення про якість відправника, коли розбіжності щодо якості понад допустимі відхилення не оформлені актами-рекламаціями.

Показники вологості і смітної домішки записуються в книги кількісно-якісного обліку з точністю до 0,1 %.

9.1.7. Кожна партія відвантажених (відпущених) зернопродуктів списується за книгами кількісно-якісного обліку на підставі товарно-транспортних накладних, накладних на переміщення (форма N 19) та інших документів, що засвідчують якість.

9.1.8. При переміщенні зерна і продукції з одних сховищ в інші, розташованих на одній чи різних територіях підприємства, де різні матеріально відповідальні особи, за книгами кількісно-якісного обліку списується у відпуск і оприбутковується та сама маса із зазначенням показників якості, визначених ВТЛ.

Уміст смітної домішки в зерні круп'яних культур власник і підприємство-переробник цього зерна записують у книзі кількісно-якісного обліку за діючими стандартами. У посвідченнях якості вівса, проса та інших власник указує смітну домішку за відповідними стандартами.

9.1.9. Продукція в мішках стандартною масою, яка піддавалася на підприємстві доопрацюванню у зв'язку з порушенням заводського упакування чи упакування іншого постачальника, відпускається споживачам за фактичною масою й у зв'язку з цим підлягає обліку в книгах кількісно-якісного обліку за кількістю місць, масою і вологістю.

У книгах кількісно-якісного обліку на підставі актів на доопрацювання оприбутковується фактична маса продукції, отримана після доопрацювання із зазначенням її вологості, установленої ВТЛ.

Після повного витрачання партії доробленої продукції складається акт зачищення, що розглядається і затверджується у встановленому порядку.

9.1.10. Відходи на підставі актів на очищення і доопрацювання (форма N 32 і форма N 34) списуються з рахунка зерна чи продукції в книгах кількісно-якісного обліку за фактичною масою і якістю й оприбутковуються за місцем їх зберігання.

Якщо вологість відходів ВТЛ не визначалася, у книзі кількісно-якісного обліку відходи списуються з рахунка основної культури з урахуванням вологості її до доопрацювання, зазначеної в акті на очищення зерна (форма N 34).

На елеваторах і підприємствах, що мають зерноочисні машини і механізовані лінії, де за технологічною схемою отримані при операціях із зерном відходи за культурами не розділяються, їх списання з основних культур проводиться пропорційно до маси зниження смітної та зернової домішок кожної доробленої культури зерна. Загальна маса відходів визначається зважуванням і оформлюється актом.

Приклад.

Маса отриманих відходів 202910 кг.

Культура, що піддавалася очищенню  

Маса до обробки, кг 

Зниження смітної домішки 

Зниження зернової домішки 

Усього зниження смітної та зернової домішок 

кг 

кг 

кг 

Пшениця 

8121090 

0,46 

37357 

0,52 

42230 

79587 

45,42 

Ячмінь 

10990700 

0,69 

75836 

0,18 

19783 

95619 

54,58 

Усього 

 

 

113193 

 

62013 

175206 

100,00 

У цьому разі відходи списуються з основних культур зерна в такій кількості:

пшениця - 202910 кг - 45,42 % = 92162 кг;

ячмінь - 202910 кг - 54,58 % = 110748 кг. Аспіраційний пил списується пропорційно масі переміщеного (приймання, відпуск, внутрішнє переміщення) зерна за культурами.

При списанні аспіраційного пилу у витрату в книгах кількісно-якісного обліку вказується середньозважена вологість за надходженням зерна за відповідний період. Зачищення пилових камер повинне проводитися не рідше одного разу на місяць.

9.1.11. У день повного використання кожної партії зерна, що обліковується окремо, насіння олійних культур, побічних продуктів, відходів і продукції (крім упакованої в мішки стандартною масою) чи при наявності незначних залишків зерна і насіння олійних культур (у механізованих складах, обладнаних стаціонарними вагами, - менше 200 т, немеханізованих - менше 70 т і на складах глибинного підприємства - менше 15 т) матеріально відповідальна особа і головний бухгалтер доповідають письмово про це керівнику підприємства, який доручає комісії із зачищення перевірити повноту зачищення й організувати оформлення зачищення партії чи забезпечити переважування залишків із складанням акта зачищення у встановленому порядку.

Переважування сортового насіння зернових і олійних культур проводиться в тих випадках, коли залишки окремих партій їх становлять менше 10 т.

Повторна перевірка незначних залишків повинна проводитися не пізніше шести місяців з дня попередньої перевірки.

Залишки зважуються за участю матеріально відповідальної особи і комісії, призначеної керівником підприємства.

Крім того, до початку заготівель зерна нового врожаю всі партії зерна і насіння олійних культур із залишком менше 200 т, якщо переважування їх не проводилося протягом останніх шести місяців, повинні бути переважені, а результати оформлені актами зачищення.

Не допускається об'єднання особових рахунків зерна і насіння олійних культур нового і старого врожаю, а змішування партій допускається в кількох випадках згідно з підпунктами 3.14 і 3.15 "Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы" N 9-7-88, затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.07.88 N 185.

При передаванні складів одною матеріально відповідальною особою іншій участь у переважуванні зерна і продукції обох матеріально відповідальних осіб обов'язкова.

9.1.12. У книгах кількісно-якісного обліку особові рахунки зачищених і перевірених інспектором ДХІ партій закриваються бухгалтерією після затвердження актів зачищення начальником ДХІ.

Нові рахунки перевірених партій відкриваються після складання акта зачищення, виходячи з фактичного залишку, установленого при переважуванні, та фактичної якості, визначеної ВТЛ.

Претензії вантажоодержувачів, що надійшли за недовантаження і перевантаження зернопродуктів, відвантажених до зачищення чи інвентаризації, а також відвантажених за участю інвентаризаційної комісії, відображаються в книзі кількісно-якісного обліку старого особового рахунка даної культури, у зв'язку з чим перескладається акт зачищення. У перескладеному акті маса за рядком: "залишок за переважуванням на 200_ рік" не змінюється; маса за рядком "витрата з 200_ року до 200_ року" зменшується на масу недовантаження чи збільшується на масу перевантаження. Перескладений акт представляється на розгляд і затвердження у встановленому порядку.

9.1.13. На комбікормових підприємствах побічні продукти, що надійшли для переробки, розміщуються в складах сировини і враховуються в книгах кількісно-якісного обліку. Облік побічних продуктів за культурами, від яких ці продукти отримані, слід вести відповідно до фактичного розміщення їх у складах сировини в залежності від умов кожного підприємства. Зерносуміші злакових і бобових культур слід розміщувати в складах сировини і враховувати окремо.

9.2. Штабельний облік зерна і продукції

9.2.1. На кожну однорідну партію зерна, насіння і продукції лабораторією виписуються штабельні ярлики (форми N 77, N 78 і N 91), які вивішуються в складі біля партій, що зберігаються. Відповідальність за зберігання штабельних ярликів у складах несуть матеріально відповідальні особи.

Показники якості, як при надходженні зерна і продукції, так і при наступних перевірках якості в процесі зберігання, записуються в штабельні ярлики працівниками ВТЛ.

При візуванні матеріально відповідальна особа записує в штабельному ярлику нову масу, яка повинна відповідати залишку в складському звіті за даною партією чи за сукупністю партій.

Порядкові номери штабелям присвоюються в міру надходження партій, починаючи з 1 січня кожного року. Присвоювати штабелям однакові номери протягом року не допускається.

Склад продукції розділяють на відділення (секції), які отримують постійний порядковий номер, що в штабельному ярлику позначають у вигляді знаменника; чисельником проставляють порядковий номер штабеля.

При наявності декількох складів для продукції ведуть наскрізну нумерацію відділень (секцій), починаючи з першого номера в складі N 1 і закінчуючи останнім номером відділення (секції) в останньому складі.

За продукцією в мішках стандартною масою ведеться повагонний штабельний облік. Для цього складування продукції, що надходить залізницею, проводиться у вагонних штабелях. Об'єднання різних розпочатих штабелів і перекладання продукції з одного штабеля в інший не допускаються.

Кожному вивантаженому вагону з продукцією присвоюється штабельний порядковий номер, який вказується в приймальному акті, штабельному ярлику й у наступних відпускних документах. На підставі цих даних працівник, що веде штабельний облік, перевіряє відповідність фактичної наявності продукції залишкам за даними повагонного обліку.

Борошно і крупа, що надходять з вибійного відділення підприємства до складу, укладаються в штабелі за датами позмінного вироблення не більше 63 т. На підприємствах, які виробляють менше 63 т за зміну, рекомендується укладати в один штабель продукцію суміжних змін.

Після відпускання партії продукції штабельні ярлики завіряються підписом матеріально відповідальної особи і передаються у ВТЛ, де зберігаються протягом одного року.

10. Оформлення зачищення зерна і продукції

10.1. Загальні положення

10.1.1. Відповідно до пункту 8.5 Інструкції зачищення партій зерна проводиться за кожним власником окремо. Зачищення зерна і продукції проводиться комісією в складі заступника керівника підприємства, начальника ВТЛ і головного бухгалтера за участю матеріально відповідальної особи й оформлюється актом зачищення (форма N 30 чи форма N 30-а).

У тих випадках, коли при повному використанні партії зернопродуктів чи при перевірці їх наявності шляхом переважування не встановлено надлишків і нестач та немає зволоження чи збільшення смітної домішки, а також коли підвищення вологості чи смітної домішки, за поясненням комісії, не призведе до збільшення маси, акти зачищення за формою N 30 не складаються. Комісія із зачищення перевіряє відповідність кількісних і якісних показників за первинними документами і підрахунками у книзі кількісно-якісного обліку (форма N 36) і результат такої перевірки записує в особовий рахунок даної культури.

10.1.2. Не рідше двох разів на рік (1 липня і 1 листопада) комісія із зачищення за наказом керівника підприємства робить суцільну перевірку наявності продукції в мішках стандартною масою підрахунком кількості місць і маси.

Результати поточного зачищення та інвентаризації оформлюються актом інвентаризації борошна і крупи (форма N 172) без складання акта зачищення. При цьому списання убутку за рахунок зниження вологості та природних утрат при зберіганні і перевезеннях не проводиться.

Керівнику підприємства рекомендується не рідше одного разу на місяць робити раптову перевірку окремих складів і окремих штабелів продукції в сховищах з метою встановлення маси, правильності укладання й умов зберігання.

10.1.3. При заміні матеріально відповідальної особи обов'язково проводяться переважування зерна і продукції, а також перерахування мішків із продукцією стандартною масою, що перебувають на її відповідальному зберіганні, і складається приймально-здавальний акт. Переважування і перерахування проводяться комісією, призначеною керівником підприємства, у присутності особи, що здає та приймає зерно і продукцію. Акти зачищення при цьому складаються в тому самому порядку, що і при поточних зачищеннях.

У разі тривалого захворювання, смерті чи звільнення матеріально відповідальної особи приймання наявного зерна і продукції новопризначеною матеріально відповідальною особою проводиться за участю комісії з обов'язковим визначенням кількості зерна та продукції.

Результати переважування заносяться у відомість відважувань, що підписується особами, які були присутніми при переважуванні та несуть відповідальність за правильність показів маси залишку.

10.1.4. Комісія із зачищення сховищ повинна перевірити в присутності матеріально відповідальної особи, що партія зерна чи продукції, яка зачищається, дійсно витрачена повністю.

У п'ятиденний термін після закінчення переважування чи повного витрачання зерна і продукції комісія із зачищення сховищ установлює їхні результати на підставі таких документів:

а) книг кількісно-якісного обліку, особових рахунків;

б) складських звітів і первинних прибутково-видаткових документів: реєстрів накладних, переліків реєстрів накладних, аналізів-ордерів, прибуткових квитанцій, накладних, товарно-транспортних накладних на місцевий відпуск, актів на доопрацювання зернопродуктів, актів на знищення непридатних відходів та інших;

в) комерційних актів і актів-рекламацій на розбіжності за масою і якістю;

г) посвідчень про якість, карток аналізу і журналів реєстрації лабораторних аналізів.

Акт зачищення повинен бути складений у термін до 15 днів після вибуття або переважування партії зерна чи продукції. Якщо в даний термін акт зачищення не буде складений, комісія із зачищення повинна дати пояснення причини його відсутності. Акт зачищення перед подачею його на розгляд ДХІ може погоджуватись із власником підприємства.

У міру складання актів зачищення, але не рідше одного разу на місяць, керівник підприємства доводить до відома інспектора ДХІ для розгляду останній акт зачищення на місці. Після розгляду акта інспектором ДХІ підприємство направляє акт зачищення у двох примірниках до ДХІ на затвердження.

10.1.5. Розмір нестачі зерна і продукції визначається як різниця між залишком за бухгалтерським обліком і фактичним залишком, установленим у результаті переважування.

Обґрунтованість убутку встановлюється відповідно до досягнутого при зберіганні та доопрацюванні поліпшення якості та норм природних утрат при зберіганні. Проведені операції з очищення і доопрацювання зернопродуктів підтверджуються актами встановленої форми.

10.1.6. Для встановлення обґрунтованості зміни маси зерна і продукції в залежності від зміни їх якості комісія із зачищення складів керується таким:

а) розмір утрат у масі від зниження вологості не повинен перевищувати різниці, що виходить при зіставленні показників вологості з надходження і витрати з перерахуванням цієї різниці за формулою Дюваля (1);

б) утрати в масі від зниження смітної домішки, понад списані за актами доопрацювання придатні та непридатні відходи, не повинні перевищувати різниці, що отримується при зіставленні показників смітної домішки з надходження і відпущення внаслідок перерахування за формулою (4).

Однак списання втрат за формулою (4) може проводитися тільки в розмірі не більше 0,2 %. Списання втрат понад 0,2 % може проводитися в кожному окремому випадку щодо зерна власників усіх форм власності тільки з дозволу начальника ДХІ за обґрунтованим клопотанням керівника підприємства та висновком ДХІ. За партіями зерна, що не підлягали доопрацюванню чи переміщенням механізмами в процесі зберігання, списання за рахунок зниження смітної домішки не допускається;

в) природні втрати зерна і продукції при зберіганні та переміщенні розраховуються згідно з нормами природного убутку, затвердженими постановою Держпостач СРСР від 07.01.86 N 4 "Нормы естественной убыли зерна, продуктов его переработки, семян трав, кормов травяных искусственно высушеных и семян масличных культур при хранении на предприятиях системы Министерства хлебопродуктов СССР" (далі - Норми, витяг з яких наведений нижче).

Культура 

Строки зберігання до 

У складах 

В елеваторах 

На пристосованих для зберігання майданчиках 

насипом 

у тарі 

Пшениця, жито, ячмінь і полба 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,07
0,09
0,115 

0,04
0,06
0,09 

0,045
0,055
0,095 

0,12
0,16

Овес 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,09
0,125
0,165 

0,05
0,07
0,09 

0,055
0,065
0,105 

0,15
0,20

Рис у зерні 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,08
0,105
0,145 

0,05
0,07
0,10 

0,045
0,075
0,115 

-
-

Гречка 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,08
0,11
0,145 

0,05
0,07
0,10 

0,055
0,075
0,10 

-
-

Просо, чумиза і сорго 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,11
0,15
0,19 

0,06
0,08
0,10 

0,06
0,08
0,13 

0,14
0,19

Кукурудза в зерні 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,13
0,165
0,21 

0,07
0,10
0,13 

0,075
0,115
0,155 

0,18
0,22

Кукурудза в качанах 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,25
0,30
0,45 

-
-

-
-

0,45
0,55

Горох, сочевиця, боби, квасоля, вика і соя 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,07
0,09
0,115 

0,04
0,06
0,08 

0,045
0,06
0,095 

-
-

Комбікорми 

1 міс.
за кожний наступний місяць 

0,04
 
0,01 

-
 

-
 

-
 

Премікси 

3 міс.
6 міс 

-

0,12
0,16 

-

-

Насіння соняшнику 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,20
0,25
0,30 

0,12
0,15
0,20 

0,13
0,175
0,225 

0,24
-

Інші олійні культури 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,10
0,13
0,17 

0,08
0,11
0,14 

-
-

-
-

Висівки і мучка 

3 міс.
6 міс.
1 рік 

0,20
0,25
0,35 

0,12
0,16
0,20 

-
-

Південна зона включає Автономну Республіку Крим, Миколаївську, Одеську і Херсонську області.

1. Зазначені норми природних утрат застосовуються як контрольні та граничні тільки в тих випадках, коли при інвентаризації чи перевірці фактичної наявності зерна, продуктів його переробки, насіння олійних культур, що зберігалися на підприємствах, буде встановлене зменшення їх маси, не викликане зміною якості.

2. При зберіганні більше одного року за кожний наступний рік зберігання норма природних утрат застосовується в розмірі 0,04 % з перерахуванням, виходячи з фактичної кількості місяців зберігання.

3. При зберіганні до трьох місяців норми природних утрат застосовуються з розрахунку фактичної кількості днів зберігання, а при зберіганні до шести місяців і до одного року - з розрахунку фактичної кількості місяців зберігання.

4. Зазначені норми природних утрат при зберіганні не поширюються на продукцію, прийняту і що відпускається в мішках стандартною масою.

5. Норми природних утрат за насінням трав, що проходять доробку на електромагнітних машинах, збільшуються на 15 %.

Середній термін зберігання в днях даної партії зерна, продукції та комбікормів визначається шляхом розподілу суми щоденних залишків на масу надходження партії. Для визначення середнього терміну зберігання в місяцях середня кількість днів зберігання ділиться на 30.

Приклад. Операції проводилися в період з 16 вересня до 19 листопада:

Дата 

Надходження (кг) 

Відпущення (кг) 

Залишок (кг) 

Залишок на: 

  

  

  

16 вересня  

46450 

46450 

20 вересня  

72540 

3611 

115379 

28 вересня  

64044 

27854 

151569 

13 жовтня  

148431 

40000 

260000 

25 жовтня  

50178 

18023 

292155 

11 листопада  

7845 

60000 

240000 

12 листопада  

104500 

135500 

13 листопада  

60400 

75100 

19 листопада  

73200 

Фактичний залишок 

  

  

1784 

  

  

  

Нестача     116 

Разом 

389488 

387588 

  

У зв'язку з тим, що в деякі дні руху не було і залишки не змінювалися, складається розрахунок, наведений нижче, який буде продовженням попереднього.

Залишок (кг) 

Кількість днів зберігання 

Сума щоденних залишків (ц) 

46450 

1858 

115379 

9230 

151569 

15 

22735 

  

  

  

260000 

12 

31200 

292155 

17 

49666 

240000 

2400 

135500 

1355 

75100 

4506 

1784 

Разом 

64 

122950 

Кількість днів зберігання перевіряється: вересень - 15, жовтень - 31, листопад - 18, усього - 64.

За сумою щоденних залишків і обсягом надходження визначається середній термін зберігання: 122950 : 3895 = 32 дні.

Норми природних утрат при зберіганні зерна і продукції застосовуються до їх загальної кількості, що зазначається у витраті та залишку за актами зачищення.

10.1.7. У разі, якщо за окремою партією зернопродуктів установлене підвищення вологості чи збільшення маси смітної домішки, комісія із зачищення складу детально перевіряє причини зміни якості, дає висновок про причетність матеріально відповідальної особи до погіршення якості та відсутності відповідного надлишку.

При відсутності надлишку або якщо він менший, ніж повинен бути в результаті погіршення якості, нарахування різниці в масі проводиться у разі, якщо погіршення якості призводить до збільшення маси за рахунок зволоження чи підмішування стороннього сміття чи зерна інших культур, віднесених за ГОСТ, ДСТУ до смітної домішки.

Нарахування різниці в масі проводиться за формулою (1).

Приклад. Надходження - 157183 кг, вологість - 14,34 %, відпущення - 157183 кг, вологість - 15,20 %.

  

100 (15,20 - 14,34) 

  

86 

  

X =  

_________________________ 

___________ 

= 1,01 %, 

  

100 - 15,20 

  

84,89 

  

тобто нарахування становитиме:

157183 х 1,01 

  

________________ 

= 1588 кг. 

100 

  

У разі, якщо буде встановлено, що підвищення вологості та смітної домішки зачищеної чи проінвентаризованої партії зерна або продукції пояснюється результатом неточного визначення якості при прийманні чи відпуску зерна і продукції чи якимись іншими причинами, які не повинні привести до збільшення маси зерна і продукції, інспектор ДХІ свій висновок про наявність чи відсутність підстави для нарахування різниці в масі викладає у формі N 36 і повідомляє начальнику регіональної ДХІ для прийняття рішення про результати зачищення партій хлібопродуктів.

10.1.8. Після перевірки достовірності кількісних і якісних показників за первинними документами і підрахунків у книзі кількісно-якісного обліку комісія складає акт зачищення (форма N 30 чи форма N 30-а) у трьох примірниках і пред'являє їх інспектору ДХІ для перевірки і розгляду.

10.1.9. Акти зачищення (форма N 30) і акти-розрахунки заповнюються ручкою, на друкарській машинці чи за допомогою комп'ютера без підчищень, помарок і виправлень. Якщо потрібно зробити виправлення, акт зачищення чи акт-розрахунок перескладається заново.

Маса зерна чи продукції вказується в актах зачищення в кілограмах, середньозважені показники вологості та смітної домішки - з точністю до 0,01 %.

Актам зачищення й актам-розрахункам присвоюються порядкові номери відповідно до їх реєстрацій щорічно, починаючи з 1 січня і до 31 грудня. Датою акта зачищення чи акта-розрахунку є день його підписання комісією. Якщо зачищення зроблене без участі матеріально відповідальної особи, комісія вказує про це в акті зачищення чи акті-розрахунку з поясненням причини.

В актах зачищення чи актах-розрахунках указується назва культури зерна чи виду і сорту продукції відповідно до запису в книзі кількісно-якісного обліку, а також сховище, прізвище, ім'я та по батькові матеріально відповідальної особи.

У підпунктах 1 і 7 указуються: а) маса, виявлена в наявності при переважуванні під час інвентаризації чи перевірці невеликих залишків, оформлена відомостями відважувань і актами; б) якість (вологість і смітна домішка) - за даними лабораторного аналізу проб, відібраних під час переважувань. Указувати в підпунктах 1 і 7 залишки, виведені за розрахунками шляхом урахування оборотів після переважувань, не допускається.

У підпунктах 2 і 4 вказуються (на підставі даних книг кількісно-якісного обліку): маса прийнятих і відпущених зернопродуктів, дати початку і закінчення приймання і відпущення, а також середньозважені показники вологості та смітної домішки.

У підпунктах 5 і 6 указуються загальна маса і середньозважена вологість і смітна домішка побічних продуктів і відходів I, II і III категорій, отриманих при очищенні на машинах та переміщенні зерна механізмами, які підлягають списанню.

У пункті 10 показується різниця в масі, нарахована в зв'язку із збільшенням вологості та смітної домішки. Висновок про наявність чи відсутність підстав для нарахування різниці в масі, що випливає з погіршення якості, комісія із зачищення зобов'язана дати в пункті 17 чи в спеціальному додатку до акта зачищення.

У пункті 12 указуються: номери і дати всіх актів на доопрацювання за перевіреною партією, вид доопрацювання, маса зерна, відпущеного в доопрацювання, маса отриманих при доопрацюванні побічних продуктів і відходів. Тут саме вказується, як довідка, маса зерна, переміщеного механізмами в процесі приймання, відпуску, відвантаження і зберігання.

Якщо кількість рядків буде недостатньою для перерахування всіх актів на доопрацювання, до акта зачищення додається перелік актів доопрацювання, а в пункті 12 указується: "Перелік актів на доопрацювання додається". Перелік актів підписується всіма членами комісії із зачищення і матеріально відповідальними особами.

У пункті 13 указується середній термін зберігання в місяцях і днях, обчислений у порядку, передбаченому в пункті 10.1.6 Інструкції.

У підпунктах "а", "б" і "в" пункту 14 указуються убуток у масі зерна і продукції від зниження вологості, від зниження смітної домішки і природні втрати при зберіганні в розмірах, обчислених за затвердженою нормою.

У підпункті "г" пункту 14 указується убуток у масі за рахунок зміток. Масу нестачі, що підлягає списанню, визначають у порядку, викладеному в пункті 10.1.12 Інструкції.

У пункті 15 указується нестача, яка не виправдовується поліпшенням якості, нормами природних утрат при зберіганні, чи фактичний надлишок, зазначений у пункті 11.

У пункті 17 комісія із зачищення викладає (після ретельної перевірки) причини нестач, не виправданих поліпшенням якості і нормами природних втрат.

Акт зачищення підписується всіма членами комісії із зачищення і матеріально відповідальною особою.

За відходами I, II і III категорій ведеться тільки кількісний облік. Результати їх зберігання оформлюються актами інвентаризації.

Якщо при зачищенні виявлено надлишок зерна чи продукції, цей надлишок повинен бути оприбуткований бухгалтерією підприємства.

10.1.10. На кукурудзообробних підприємствах після закінчення обробки кожної партії кукурудзи доцільно проводити повне зачищення місця зберігання цієї партії і виробничого корпусу.

Комісія із зачищення встановлює результати операцій на підставі книг кількісно-якісного обліку (форма N 36-а), перевірених за первинними документами і складськими звітами (форма N ЗХС-37), а також правильність підрахунків і середньозважених показників за вологістю.

Якщо маса відпущеної у виробництво кукурудзи в качанах (завантаженої в сушильні камери) обчислюється обмірюванням, зачищення місць зберігання і визначення результатів проводиться шляхом зіставлення маси кукурудзи в качанах і в зерні і їх середньозваженої вологості (за надходженням) з масою отриманих з обробки зерна (включаючи дрібнозерне), відходів і стержнів і їх середньозваженої вологості (за відпущенням).

У цих випадках акти зачищення складаються за формою N 30-а на кожну партію кукурудзи окремо.

На підприємствах, де за технологічною схемою відходи, отримані при обробці кукурудзи кожного сорту і гібриду, розділити неможливо, їх розподіл за сортами і гібридами проводиться пропорційно масі, спрямованій в обмолот кукурудзи в качанах того чи іншого сорту і гібриду.

При складанні актів зачищення використовуються:

за надходженням - дані книг кількісно-якісного обліку кукурудзи в качанах (форма N 36-а);

за відпущенням - дані книг кількісно-якісного обліку насіння кукурудзи (форма N 36-а) і накопичувальної відомості про отримані з виробництва відбраковану і дрібнозерну кукурудзу, стержні та відходи. При цьому слід мати на увазі, що маса повернутої підприємству відбракованої кукурудзи вказується за рядком 5-а акта зачищення.

Механічні втрати кукурудзи в процесі обробки можуть бути прийняті до списання за актом зачищення в межах 0,2 % від маси переданої у виробництво кукурудзи.

При наявності залишків і нестач кукурудзи понад норми втрат начальник виробництва дає пояснення, а комісія із зачищення повинна ретельно розслідувати причини їх утворення і викласти в акті зачищення відповідне пояснення.

Акти зачищення (форма N 30-а) розглядаються інспектором ДХІ і затверджуються начальником ДХІ.

Списання убутку в масі кукурудзи за рахунок зниження вологості та норм природних втрат при зберіганні, а також віднесення невиправданої нестачі на рахунок матеріально відповідальної особи проводиться бухгалтерією після одержання акта зачищення, затвердженого начальником ДХІ.

10.1.11. У разі виявлення на підприємствах псування зерна кожен факт ретельно розслідується і винні притягуються до відповідальності. Маса зіпсованого зерна, яке за висновком ДХІ має четвертий ступінь дефектності та не може бути використане на технічні цілі, відображається в обліку і звітності як невиправдана нестача.

Керівник підприємства на підставі висновку інспектора ДХІ зобов'язаний довести до відома власників зерна про факт його псування, підприємство повинне відшкодувати власникам утрати від псування зерна, крім випадків стихійного лиха.

Знищення зіпсованого зерна може бути зроблене тільки за письмовим дозволом власників зерна у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кількісно-якісний облік вироблених на комбікормових підприємствах біовітамінних добавок (далі - БВД) і преміксів, що надходять з інших підприємств, ведеться за масою і вологістю в книгах (форма N 36). За використаними і проінвентаризованими партіями БВД і преміксів списання втрат в масі проводиться за актами зачищення з урахуванням зниження вологості при зберіганні та відноситься на витрати виробництва.

Акти зачищення на БВД і преміксів розглядаються і затверджуються керівником підприємства.

10.1.12. Розсипи зерна і продукції збираються і доробляються.

Наявність зміток оформлюється актом із зазначенням: а) фактичної маси, визначеної зважуванням; б) якості зміток (уміст нормального зерна, зернової і смітної домішок, вологості) - за аналізом ВТЛ; в) якості зерна, з якого утворилися змітки; г) причин розсипу й осіб, що допустили його.

Акт підписується матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ і затверджується керівником підприємства.

Змітки оприбутковуються за місцем їх зберігання. Списання зміток з рахунка зерна, борошна і крупи в мішках нестандартною масою проводиться за оформленими в установленому порядку актами, не очікуючи повного використання партії зернопродуктів.

Списання зміток з рахунка зерна проводиться з урахуванням якості зерна (за смітною домішкою), з якого вони утворилися. Списання проводиться за формулою (30)

  

а х б 

  

X = 

______ 

, (30) 

  

100 - в 

  

де X - маса зерна, що підлягає списанню за рахунок зміток, кг;

а - маса зміток, кг;

б - нормальне зерно і зернова домішка в змітках, %;

в - смітна домішка в зерні, з якого утворилися змітки, %.

Маса зібраних борошняних витрясок при обробці мішків на тароремонтних підприємствах оформлюється актом. Борошняні витряски передаються підприємству і оприбутковуються за місцем зберігання.

10.1.13. При випробуванні елеваторів, що вводяться в дію, використовується зерно зниженої якості з наявного на підприємстві. Маса і якість зерна, що направляється для випробування механізмів, визначається комісією, яка здійснює випробування елеватора.

Після випробування машин, механізмів і переміщення у силосах елеватора зерно направляється в окремий силос чи повертається назад у склад. При цьому комісія визначає масу і якість цього зерна, а також масу і якість отриманих відходів. Після закінчення випробування комісія зобов'язана перевірити і переконатися в повному зачищенні всіх механізмів і силосів елеватора.

Результати випробування оформлюються комісією складанням акта, розглядаються і затверджуються керівником підприємства.

Якщо при випробуванні елеватора будуть зафіксовані втрати зерна, то вони, за винятком вартості отриманих побічних продуктів і відходів, списуються в збиток.

Суцільна перевірка шляхом переважувань усього наявного зерна і перерахування продукції в стандартній тарі проводиться в терміни та в порядку, передбачені в "Инструкции о порядке инвентаризации зерна, продуктов его переработки, семян масличных культур и трав на предприятиях хлебопродуктов Министерства заготовок СССР" (наказ Міністерства заготівель СРСР від 10.07.81 N 202), Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків (наказ Міністерства фінансів України від 11.08.94 N 69, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 05.12.97 N 268, від 26.05.2000 N 115 та від 22.11.2004 N 731), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.08.94 за N 202/412.

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

__________________________
   (хлібоприймальне підприємство) 

РЕЄСТР НАКЛАДНИХ
на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою

за ____________ 200_ року

Господарство (власник) ____________________ Район __________________
Культура _________________________________ Тип ___________________
Сорт __________ Репродукція ____________
Категорія сортової чистоти _______ Клас насіннєвого стандарту _________
Назва і N сортового документа __________________________ до приймальної квитанції N _______

РОЗДІЛ 1

N накладної 

Фізична маса,
кг 

Належність автомобіля,

N накладної 

Фізична маса, кг 

Належність автомобіля,

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Разом 

  

  

  

Розрахунок плати за доставку зерна 

  

  

  

Фізична маса, кг 

Тариф за тонну 

Сума, грн. 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Зазначену в даному реєстрі кількість
зерна перевірив з накладними ______________
Загальна маса _________________________ кг
                                                       (словами) 

Прийняв завідувач складу __________________ 

Додаток ______
  накладних 

РОЗДІЛ II. Лабораторний аналіз середньодобової проби N _____

Показники якості 

Разом грошова знижка, надбавка 

Додаткові показники якості 

вологість, % 

смітна домішка, % 

натурна маса, г 

зернова домішка, % 

зараженість, % 

колір 

запах 

у тому числі 

смітної домішки 

зернової домішки 

ушкоджених зерен,

важко відокрем-
люваних,

обрушених зерен,

пророслих зерен,

Аналіз
лабораторії
___________________________________________________________________________

% знижки -
надбавки +
___________________________________________________________________________

Додаткові показники якості сильних пшениць 

Висновок про оплату сортів сильних пшениць, пивовареного ячменю, найбільш цінних сортів за якістю проса і зернових культур, надбавок за високоолійні сорти соняшнику.
Оплатити за ціною: 

тип 

підтип 

скловидність,

клейко- вина 

кількість зерен, ушкоджених клопом-черепашкою 

шкідливих домішок, % 

кількість шкідливих домішок 

група 

  

  

  

  

  

  

  

  

      За ціною сортового насіння оплатити сорт. надб. у розмірі    % від вартості за закупівельними цінами 

 

Залишено в лабораторії проб _____ кг
Начальник ВТЛ ____________________ (підпис)

РОЗДІЛ III. Грошові розрахунки

1. Вартість залікової маси,
грн. 

Фізична маса,
кг  

% залікової маси (100 %
(-) знижка
(+) надбавка)  

Залікова маса,
кг  

Ціна за центнер,
грн. 

Сума,
грн. 

  

  

  

  

  

За кукурудзою в качанах 

Маса качанів,
кг 

Фактичний вихід зерна, кг 

Фактична маса,
кг 

  

  

  

  

  

  

  

2. Грошова знижка (надбавка) за іншими показниками якості, крім вологості і смітної домішки*  

% знижки, надбавки 

Сума,
грн. 

3. Грошова знижка за зараженість кліщем* 

  

  

4. Сортова надбавка*  

  

вартість залікової маси, грн.  

  

  

  

  

  

  

  

  

5. Надбавки за високоолійні сорти соняшнику*

6. Грошова плата за сушіння й очищення за нормою (ставкою), зазначеною в договорі*

7. Розрахунки за доставку

8. Утримання раніше виданого авансу

9. Приєднується в остаточний розрахунок

____________
* Додаткові знижки і надбавки можуть бути передбачені договором.

Реєстр склав ___________________________________________________
                                                               (прізвище)                                   (підпис) 

Перевірив _____________________________________________________
                                                                (прізвище)                                  (підпис) 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

Класифікація
продуктів, які одержують при очищенні, переробленні зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах галузі хлібопродуктів*

____________
* Витяг із Правил організації і ведення технологічного процесу на круп'яних заводах, затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20.03.98 N 82.

Одержані при очищенні, переробленні зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах системи хлібопродуктів продукти та відходи розподіляються на:

I. Основні продукти:

а) зерно продовольче, фуражне (уключаючи природні суміші зерна різних культур) і насіння;

б) борошно;

в) крупи.

II. Побічні продукти:

а) зернова суміш від первинного оброблення, яка містить від 50 до 70 % (включно) зерен продовольчих (уключаючи круп'яні), фуражних і бобових культур, які за стандартами належать до основного зерна або до зернової домішки;

б) зернова суміш від первинного оброблення, яка містить від 70 до 85 % зерен продовольчих (уключаючи круп'яні), фуражних і бобових культур, які за стандартами належать до основного зерна або до зернової домішки;

в) мучка кормова, яку одержують при виробництві борошна і круп;

г) висівки;

ґ) зародок, який відбирають при переробленні зерна в борошно або крупи;

д) дрібка кормова - просяна й вівсяна, січка горохова, одержані при виробництві круп, а також подрібнене зерно кукурудзи, яке проходить крізь сито з отворами діаметром 2,5 мм.

III. Відходи

Першої категорії:

а) зернові відходи з умістом зерна від 30 до 50 % (уключно);

б) зернові відходи з умістом зерна від 10 до 30 % (уключно);

в) борошняні витряски й борошняні змітки;

г) пил оббивний білий.

Другої категорії:

а) зернові відходи з умістом зерна від 2 до 10 %;

б) стержні качанів кукурудзи, кукурудзяна плівка, лузга горохова, лузга м'яка вівсяна й ячмінна, полова;

в) пил оббивний сірий.

Третьої категорії:

а) відходи від очищення зерна (схід з приймального сита сепаратора, прохід крізь нижнє сито сепаратора) з умістом зерна не більше 2 %, солом'яні частини;

б) лузга рисова, просяна, гречана, жорстка - вівсяна та ячмінна, пил аспіраційний і оббивний чорний;

в) кукурудзяні обгортки.

Примітки:

1. Зерном у зерновій суміші від первинного оброблення та у відходах уважається зерно продовольчих (уключаючи круп'яні), фуражних і бобових культур, яке за стандартами на ці культури належить до основного або до зернової домішки.

За наявності в побічному продукті зернової домішки від первинного оброблення та у відходах понад 10 % зерен пшениці чи жита або понад 20 % зерен інших культур, які за стандартами на ці культури належать до основного зерна, така зернова суміш та відходи підлягають додатковому обробленню з метою вилучення з них основного зерна.

2. До оббивного належить зерновий пил, який утворюється при очищенні зерна на щіткових та інших машинах, за якістю аналогічний оббивному пилу (білому, сірому й чорному).

3. Передбачені класифікацією основні й побічні продукти за якістю повинні відповідати вимогам діючих державних стандартів, технічних умов або технічних вимог.

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

Журнал заявок для розгляду спірних питань з якості зерна та продуктів його перероблення

N з/п 

Дата реєстрації заявки 

Дані заявника 

Дані зернопродукту 

N сертифіката, ким виданий, дата видачі 

Вид та номер транспортного засобу, у якому були доставлені зернопродукти 

Розбіжності, що опротестовуються 

Результати розгляду заявки 

назва юридичної особи або П. І. Б. фізичної особи 

адреса, телефон, факс 

назва зернопродукту 

маса зерно- продукту,
тонн 

Місце розташування (склад, вагон та ін.) 

10 

11 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

АКТ ВІДБОРУ ПРОБ ЗЕРНОПРОДУКТІВ

"___" ____________ 200_ року 

__________________________________
(місце складання акта) 

Держхлібінспектором ____________________________________________________________________
                                                                 (П. І. Б.)
_____________________________________________________________ обласної державної хлібної
інспекції в присутності представника(ів) ____________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
                                                                                      (назва організації, посада, П. І. Б.) 
_______________________________________________________________________________________

відповідно до _________________________________________________________ проведений відбір
                                                                            (назва нормативного документа)
проб від партії __________________________________________________________________________,
                                                                                 (назва культури, маса партії)
яка надійшла від ________________________________________________________________________
                                                                                (назва підприємства відправника)                                                                                       
______________________________________________________________________________________ 

у вагоні (судні, автомашині) N ___________________ за накладною N ___________________________
із сертифікатом якості від "___" ____________ 200 _ року
N ______________, виданим держхлібінспектором ___________________________________________
                                                                                                                     (прізвище, ім'я, по батькові)
__________________________________________________________
                                                                                   (назва облдержхлібінспекції) 

Загальна маса відібраної проби _________________________________ (кг), відібрані проби масою
по _____________________ (кг), упаковані __________________________________________________,
                                                                                                                                     (вид пакування)
опечатані _____________________________________________________ та марковані етикеткою.
                                                                              (чиєю печаткою) 

        Проби, відібрані для перевірки показників якості на відповідність вимогам нормативних документів, договору, контракту при вирішенні спірних питань ___________________________________________
_______________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________,
  (зазначити яких)
направляються: одна проба - у лабораторію ДХІ за місцем надходження зернопродуктів,
друга та третя проби впаковані в упаковку, що гарантує незмінність їх якості і цілості збереження, опломбовані та зберігаються в облдержхлібінспекції за місцезнаходженням зерна та продуктів його перероблення. 

Пробу відібрав: 

  

  

______________________
(посада) 

______________________
(підпис) 

______________________
(П. І. Б.) 

______________________ 

______________________ 

______________________ 

Присутні представники: 

  

  

______________________
(посада) 

______________________
(підпис) 

______________________
(П. І. Б.) 

______________________
(посада) 

______________________
(підпис) 

______________________
(П. І. Б.) 

______________________
(посада) 

______________________
(підпис) 

______________________
(П. І. Б.) 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

РІШЕННЯ ПРО ЗАМІНУ СЕРТИФІКАТА ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ХЛІБНОЇ ІНСПЕКЦІЇ

Начальник _______________________________________________________ облдержхлібінспекції,
                                                           (назва облдержхлібінспекції)
____________________________________________________________________________________,
                                                                                                        (П. І. Б.)
розглянувши матеріали за заявою ________________________________________________________
                                                                                                (П. І. Б. заявника)
про опротестування якості зернопродуктів, що були поставлені із сертифікатом якості
___________________________________________________________________ облдержхлібінспекції,
                                     (назва облдержхлібінспекції) 

на підставі проб, отриманих відповідно до ________________________________________________
                                                                                                                 (назва нормативного документа)
(акт відбору проб від "___" ____________ 200_ року N ____),
протоколу лабораторних випробувань від "___" ____________ 200_ року
N __, згідно з положеннями розділу 4 цієї Інструкції

ВИРІШИВ:

замінити сертифікат якості Державної хлібної інспекції N ______________,
виданий "___" ____________ 200_ року __________________________________________________
                                                                                                           (назва облдержхлібінспекції)
облдержхлібінспекцією на ______________________________________________________________
                                                                                                           (назва зернопродуктів)
_____________________________________________________________________________________
                                                          (зазначити причину заміни сертифіката, наявність розбіжностей)
_____________________________________________________________________________________
                                                                               (назва показників якості, які аналізувалися) 

Начальник _________________
облдержхлібінспекції

(дата) 

____________________________
(П. І. Б.)

____________________________
(підпис) 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

_______________________________________
                          (назва підприємства) 

Власник зерна ___________________________
                                                   (повна назва) 

Код 

Культура ___________________
Фізична маса ______________ кг
Складська квитанція N ________
від "___" ____________ 200_ року 

Затверджую
Керівник підприємства
(підпис)                (П. І. Б.)
"___" ____________ 200_ року
Погоджено
Відповідальний представник власника

_________________________________
"___" ____________ 200_ року 

Акт-розрахунок
обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику

1. Показники якості зерна

N
з/п 

Назва показника якості зерна 

Згідно з чинним документом 

Показники якості 

базисні 

фактичні 

при прийманні 

при відпуску 

Клас 

  

  

  

  

Уміст чистого ядра, % 

  

  

  

  

Уміст лузги, % 

  

  

  

  

Вологість, %  

  

  

  

  

Натура, г/л  

  

  

  

  

Типовий склад  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Домішка твердих пшениць, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Дрібне зерно, % 

  

  

  

  

Зерно, пошкоджене клопом-черепашкою, % 

  

  

  

  

10 

Зольність, % 

  

  

  

  

11 

Скловидність загальна, % 

  

  

  

  

12 

Смітна домішка - усього, % 

  

  

  

  

  

у т. ч. мінеральна, % 

  

  

  

  

  

шкідлива, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

13 

Зернова домішка - усього, % 

  

  

  

  

  

у т. ч.: зіпсованих зерен, % 

  

  

  

  

  

пророслих, % 

  

  

  

  

14 

Уміст білка, % 

  

  

  

  

15 

Клейковина сира: 

  

  

  

  

  

кількість, % 

  

  

  

  

  

якість, од. по ІДК 

  

  

  

  

16 

Число падіння, од.  

  

  

  

  

2. Розрахунок відпуску зерна, побічних продуктів і відходів власнику

N
з/п 

Показники 

Значення показників 

Маса завезеного на підприємство зерна, кг 

  

Маса зерна, закладеного в партію на зберігання після оброблення (очищення, сушіння), до акта за ф. N 34, кг 

 

Маса зерна з урахуванням змін вологості і смітної домішки при зберіганні, кг 

 

Природний убуток зерна при зберіганні за _____ днів,
                                                                                                                %,
                                                                                                                кг 

 

Убуток від зниження смітної домішки понад списану кількість за актом очищення, сушіння,
                                                                                                                %,
                                                                                                                кг 

 

Механічні втрати при зберіганні в ________________
                                                                                    (назва місткості)
                                                                                                                кг 

 

Маса продуктів при відпуску власнику:
основне зерно, кг
дрібне зерно, кг
побічні продукти і відходи - усього, кг
у тому числі: 

 

зерносуміш, що містить                               % зерна, кг 

  

зерносуміш, що містить                               % зерна, кг 

  

відходи I категорії, що містять                     % зерна, кг 

  

відходи I категорії, що містять                     % зерна, кг 

  

відходи II категорії, що містять                    % зерна, кг 

  

Усього продуктів, кг 

  

 

"___" ____________ 200_ року

Головний бухгалтер ________________________
                                               (П. І. Б.)                             (підпис) 

Начальник ВТЛ __________________________
                                                       (П. І. Б.)               (підпис) 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

Форма N 117-а
Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ ___________ 

  

_________________________________________
                                 (назва підприємства) 

Код за ДКУД ___________
ЗАТВЕРДЖУЮ
Керівник підприємства _____________________
"___" ____________ 200_ року 

Власник зерна _____________________________ 

ПОГОДЖЕНО

Відповідальний представник власника ________
                                                                                    (П. І. Б., підпис)
"___" ____________ 200_ року 

АКТ-РОЗРАХУНОК N __________
виходу продукції при переробленні зернопродуктів

за період з "___" ____________ 200_ року до "___" ____________ 200_ року

Вид переробки ___________________ Належить переробити в ___________________ кг.

Ознаки якості зерна 

Базисна якість зерна 

Фактична якість зерна 

Розрахунок впливу якості зерна на вихід продукції 

Борошно,
крупи 

Усього продукції 

Висівки, кормова мучка 

Відходи 

Некормові відходи, механічні втрати 

Усушка 

Усього 

Базисний вихід, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Вологість, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Смітна домішка, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Натура, г/л 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Скловидність, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Зольність, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Зернова домішка, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Дрібне зерно, % 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Розрахунковий вихід продукції 

 

 

%
кг 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок виконано _____________________ 

Головний інженер _____________________ 

Виконавець _____________________________ 

Головний бухгалтер ___________________ 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

Технічні вимоги
на побічні продукти, одержані при очищенні, калібруванні і переробленні зерна

1. Зернова суміш

Зернова суміш від первинного оброблення зерна, одержана при очищенні зерна різних культур на зерноочисних машинах і при калібруванні гібридного й сортового насіння кукурудзи, залежно від умісту зерна продовольчих (уключаючи круп'яні), фуражних і бобових культур, які за стандартами на ці культури належать до основного зерна або зернової домішки, розподіляється на два види:

а) з умістом основного зерна або зернової домішки від 50 до 70 % (включно);

б) з умістом основного зерна або зернової домішки від 70 до 85 %.

Зернова суміш від первинного оброблення зерна повинна задовольняти такі вимоги:

запах - не затхлий і без інших сторонніх запахів;

вологість - не більше 17 %.

Примітки:

1. Для поточного споживання на місці гранична вологість зернової суміші від первинного оброблення зерна встановлюється в адміністративному порядку організацією вищого рівня.

2. При використанні побічних продуктів - зернової суміші на виробництво комбікормів - у смітній домішці крупні домішки не повинні перевищувати 3 % (схід із сита діаметром отворів 6 мм) і 3 % - мінеральні домішки металомагнітних домішок розміром до 2 мм включно на 1 кг зернової суміші - не більше 30 мг, у тому числі: частинок розміром від 0,5 до 2 мм включно - не більше 10 мг;

наявність металічних частинок з гострими краями не допускається;

зараженість шкідниками хлібних запасів, крім кліща, не вище 2-го ступеня не допускається. Відбирання проб і визначення якості зернової суміші здійснюються відповідно до ГОСТ і ДСТУ на методи дослідження зерна.

2. Мучка кормова

Мучка кормова пшенична повинна відповідати таким вимогам:

колір - коричнево-сірий;

запах - властивий мучці кормовій пшеничній, без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий;

вологість - не більше 15 % (15,5 % для даної області);

металомагнітна домішка:

частинок розміром до 2 мм включно - не більше 10,0 мг у 1 кг;

частинок розміром понад 2 мм і з гострими краями не допускається;

зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів - не допускається;

токсичність - не допускається.

Відбір проб і визначення якості мучки здійснюються за ГОСТ і ДСТУ на методи дослідження зерна.

3. Висівки

Висівки пшеничні та житні повинні відповідати таким вимогам:

зовнішній вигляд - сухий сипкий продукт без твердих грудочок;

колір - червоно-жовтий з сіруватим відтінком для пшеничних і сірий з коричневим або зеленуватим відтінком для житніх висівок;

запах - властивий висівкам без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий;

вологість - не більше 15 % (до 16,5 % вологість пшеничних висівок, одержаних при помелу твердої пшениці на макаронне борошно, для даної області);

металомагнітна домішка:

частинок розміром до 2 мм включно - не більше 5,0 мг у 1 кг висівок;

частинок розміром понад 2 мм і з гострими краями не допускається;

зараженість і забрудненість шкідниками не допускаються;

токсичність - не допускається.

Відбір проб і визначення якості висівок здійснюються за ГОСТ і ДСТУ на методи дослідження зерна.

4. Зародки пшеничні

4.1. Зародки пшеничні харчові повинні відповідати таким вимогам:

зовнішній вигляд - тонкі пелюстки із зародкової частини зерна з наявністю подрібнених оболонок;

колір - золотисто-жовтий;

запах - властивий пшеничному борошну, без затхлого, солодового, пліснявого та інших сторонніх запахів;

смак - властивий пшеничному борошну, без стороннього присмаку, не кислий, не гіркий;

мінеральна домішка - при розжовуванні не повинна відчуватися хрускоту;

чистота - не менше 85,0 %;

металомагнітна домішка:

уміст - не більше 3,0 мг у 1 кг зародків;

розмір окремих частинок у лінійному вимірюванні - не більше 0,3 мм;

маса окремих частинок - не більше 0,4 мг;

зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів не допускаються.

Уміст токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів не повинен перевищувати рівнів, установлених медико-біологічними вимогами й санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів. Відбір проб і визначення якості зародків пшеничних харчових здійснюються за ГОСТ і ДСТУ на методи дослідження зерна.

4.2. Зародки пшеничні кормові - це кормова добавка, яка згідно з ТУУ 15.7-19492247-001-2002 повинна задовольняти такі вимоги:

зовнішній вигляд - плоскі пелюстки із зародкової частини зерна з наявністю подрібнених оболонок;

колір - золотисто-жовтий;

запах - властивий пшеничним зародкам, без затхлого, солодового, пліснявого та інших сторонніх запахів;

крупність помелу - залишок на ситі із сіткою N 1, N 2 не більше 5,0 %;

масова частка вологи - не більше 12,0 %;

масова частка сирого протеїну - не менше 25,0 %;

масова частка сирого жиру - не менше 6,0 %;

кислотне число жиру - не більше 50,0 мг КОН;

чистота зародків - не менше 50,0 %;

уміст вітаміну Е - 20 - 45 мг/кг;

уміст заліза - не менше 45 мг/кг;

уміст лізину - не менше 10000 мг/кг;

уміст метіоніну - не менше 2000 мг/кг;

масова частка металомагнітних домішок:

частинок до 2 мм включно - не більше 10,0 мг/кг;

частинок розміром більше 2 мм - не допускається;

зараженість шкідниками хлібних запасів - не допускається;

токсичність - не допускається.

Уміст токсичних елементів у зародках кормових не повинен перевищувати допустимі рівні, установлені Максимально допустимим рівнем (далі - МДР) умісту деяких хімічних елементів у кормах та кормових добавках для сільськогосподарських тварин, затвердженим наказом Державного департаменту ветеринарної медицини України від 08.08.2000 N 15-14/155.

Уміст мікотоксинів - згідно з нормами МДР мікотоксинів у кормах, затвердженими Головним управлінням ветеринарії МСГ СРСР від 01.02.89 N 434-17, і МДР мікотоксинів у кормах для сільськогосподарських тварин, затвердженими Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільгосппроду України від 31.01.97 N 15-3-3-5/33.

Відбір проб і визначення якості зародків пшеничних харчових здійснюється відповідно до ГОСТ і ДСТУ на методи дослідження зерна.

5. Дрібка кормова вівсяна і просяна

Дрібка кормова вівсяна і просяна, яку одержують як побічний продукт при виробництві крупів вівсяних і пшона, є розколоті подрібнені ядра вівса або пшона, що проходять крізь пробивне сито з круглими отворами діаметром 1,5 мм і які залишаються на ситі з металевої сітки N 056 - для пшоняних та що проходять крізь сито з круглими отворами діаметром 2,0 мм і залишаються на ситі N 063 - для вівсяних.

Дрібка кормова вівсяна або просяна повинна задовольняти такі вимоги:

колір - сірувато-жовтий різних відтінків (для дрібки вівсяної), жовтий різних відтінків (для дрібки просяної);

запах - властивий пропареному вівсу (для дрібки вівсяної), пшону (для дрібки просяної), без затхлого та інших сторонніх запахів;

вологість - не більше 15 %;

металомагнітних домішок розміром до 2 мм включно на 1 кг продукту - не більше 5 мг, у тому числі розміром від 0,5 до 2 мм включно - не більше 1,5 мг;

наявність металевих частинок з гострими краями - не допускається;

зараженість шкідниками хлібних запасів - не допускається.

Відбір проб і визначення показників якості дрібки вівсяної та просяної здійснюються за стандартами.

6. Січка горохова

Січка горохова - побічний продукт виробництва лущеного гороху. Це частини сім'ядолей гороху, що проходять крізь сито з отворами діаметром 1,5 мм і залишаються на ситі з отворами діаметром 1 мм. Січка горохова має задовольняти такі вимоги:

колір - жовтий, зелений або суміш цих кольорів;

запах - властивий нормальному гороху, без затхлого та інших сторонніх запахів;

вологість - не більше 15 %;

металомагнітних домішок розміром до 2 мм включно на 1 кг продукту - не більше 5 мг, у тому числі частинок розміром від 0,5 до 2,0 мм включно - не більше 1,5 мг;

наявність металевих частинок з гострими краями не допускається.

Відбір проб і визначення показників якості січки горохової здійснюються за стандартами.

7. Подрібнене зерно кукурудзи

Подрібнене зерно кукурудзи (прохід крізь пробивне сито з отворами діаметром 2,5 мм), яке утворюється при переміщенні та обробленні кукурудзи, використовується на виробництво комбікормів і фуражу після одержання висновку органів ветеринарного нагляду про придатність його на ці потреби. Підприємства можуть виготовляти кормові добавки з наявного об'єму основних і побічних продуктів, а також кормових відходів виробництв для використання в комбікормовій промисловості та в господарствах. Кормова добавка - суміш подрібнених і дозованих компонентів. При цьому на кожному конкретному підприємстві розробляються і затверджуються в установленому порядку рецепти і технічні умови на кормові добавки, а також технологічні інструкції щодо організації їх виробництва.

В усіх основних і побічних продуктах, кормових відходах і кормових добавках уміст токсичних речовин не повинен перевищувати максимально допустимих рівнів, зазначених у вимогах такої документації:

Список МДР пестицидів у кормах для сільськогосподарських тварин, затверджений Головою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України 10.07.97;

"Временный максимально допустимый уровень (МДУ) содержания некоторых химических элементов и госсипола в кормах для сельскохозяйственных животных и кормовых добавках", затверджений Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 07.08.87;

"Нормы предельно допустимой концентрации (ПДК) нитритов и нитратов в кормах для сельскохозяйственных животных в основных видах сырья для комбикормов", затверджені Головним державним ветеринарним інспектором СРСР 18.02.89.

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

Рапорт про формування потоків борошна і використання зерна на борошномельному заводі

"     " ____________ 200_ року

        Начальник зміни __________________________
                                                                        (П. І. Б.) 

Зміна N ____ з _____ години до _______ години.

Вироблено:

Назва продукції 

N ваг 

Покази лічильників 

Кількість відважувань 

Маса одного відважування,
кг 

Вироблено за зміну, кг 

початковий 

кінцевий 

Секція "А" 

  

  

  

  

  

  

1-й потік 

  

  

  

  

  

  

2-й потік 

  

  

  

  

  

  

3-й потік 

  

  

  

  

  

  

Разом 

  

  

  

  

  

  

Крупа манна 

  

  

  

  

  

  

Крупка (макаронна) 

  

  

  

  

  

  

Висівки дрібні 

  

  

  

  

  

  

Висівки пшеничні  

  

  

  

  

  

  

Секція "Б" 

  

  

  

  

  

  

1-й потік 

  

  

  

  

  

  

2-й потік 

  

  

  

  

  

  

3-й потік 

  

  

  

  

  

  

Разом 

  

  

  

  

  

  

Крупа манна 

  

  

  

  

  

  

Крупка (макаронна)  

  

  

  

  

  

  

Висівки дрібні 

  

  

  

  

  

  

Висівки пшеничні 

 

 

 

 

 

 

Разом за всіма потоками:  

  

  

  

  

  

  

Борошно 

  

  

  

  

  

  

Крупа манна 

  

  

  

  

  

  

Крупка (макаронна) 

  

  

  

  

  

  

Висівки дрібні 

  

  

  

  

  

  

Висівки пшеничні 

  

  

  

  

  

  

Відходи млинарські 

  

  

  

  

  

  

Використано зерна

Секція "А" пшениця 

 

 

 

 

 

 

Секція "Б" пшениця 

 

 

 

 

 

 

Разом 

 

 

 

 

 

 

Простої ________ годин
Причини простою _____________________________

Начальник виробництва 

_______________________________________
(підпис) 

Начальник зміни 

_______________________________________
(підпис) 

Майстер 

________________________________________
(підпис) 

N з/п 

Посада 

Розряд 

П. І. Б. 

Зерноочисне відділення

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Розмельне відділення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відділення формування і розфасування продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 

 

 

 

Начальник виробництва ____________________
                                                                            (підпис) 

Начальник зміни ________________
                                                  (підпис) 

Майстер ________________
                                        (підпис) 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

 

_______________
     (підприємство) 

Рапорт про використання потоків борошна і вироблення продукції на борошномельному заводі

за "___" ____________ 200_ року

Начальник млина ______________________
                                                     (П. І. Б.) 

I. Використано потоків борошна:

Назва потоків борошна 

Залишок на початок доби,
кг 

Отримано за добу,
кг 

Фактична витрата,
кг 

Залишок на кінець доби,
кг 

Секція "А" 

  

  

  

  

1-й потік 

  

  

  

  

2-й потік 

  

  

  

  

3-й потік 

  

  

  

  

Разом 

  

  

  

  

Крупа манна 

  

  

  

  

Крупка (макаронна) 

  

  

  

  

Секція "Б" 

  

  

  

  

1-й потік 

  

  

  

  

2-й потік 

  

  

  

  

3-й потік 

  

  

  

  

Разом 

  

  

  

  

Крупа манна 

  

  

  

  

Крупка (макаронна) 

  

  

  

  

Усього 

  

  

  

  

Висівки пшеничні 

  

  

  

  

Висівки дрібні 

  

  

  

  

Відходи 

  

  

  

  

Борошно фасоване 

  

  

  

  

II. Вироблено і реалізовано продукції

Назва продукції 

Код 

Розсипом маса, кг 

У мішках 

У дрібній упаковці 

маса 1 мішка,
кг 

кількість місць 

загальна маса,
кг 

маса упаковки, кг 

кількість
місць 

загальна маса,
кг 

Борошно пшеничне в/гатунку 

  

  

  

  

  

  

  

  

- " -
1-го гатунку 

  

  

  

  

  

  

  

  

- " -
2-го гатунку 

  

  

  

  

  

  

  

  

Разом 

  

  

  

  

  

  

  

  

Крупа манна 

  

  

  

  

  

  

  

  

Борошно з високим умістом висівок 

  

  

  

  

  

  

  

  

Відомості про простої

Годин простоїв ____________________
Причини простоїв __________________________________________
Висновок ВТЛ ________________________________________________
______________________________________________________________

Начальник ВТЛ 

______________________________
(П. І. Б.) 

______________
(підпис) 

Начальник виробництва 

______________________________
(П. І. Б.) 

______________
(підпис) 

Змінний майстер 

______________________________
(П. І. Б.) 

______________
(підпис) 

III. Тара порожня

N
з/п 

Показники 

Мішки, штук 

Шпагат,
кг 

Нитки,
кг 

Залишок із попередньої зміни 

 

 

 

Отримано тари зі складу  

 

 

 

Витрачено під вибій 

 

 

 

Здано на склад тари 

 

 

 

Залишок до кінця зміни 

 

 

 

Фактично передано 

 

 

 

Нестача 

 

 

 

Надлишки 

 

 

 

   Здав: 

  

  

Змінний майстер 

_________________________________
(П. І. Б.) 

____________
(підпис) 

Начальник виробництва 

_________________________________
(П. І. Б.) 

____________
(підпис) 

   Прийняв: 

  

  

Змінний майстер 

_________________________________
(П. І. Б.) 

____________
(підпис) 

Начальник виробництва 

_________________________________
(П. І. Б.) 

____________
(підпис) 

 

Голова Державної інспекції
з контролю якості сільськогосподарської
продукції та моніторингу її ринку
 

 
 
О. І. Білий
 

Опрос