Идет загрузка документа (1456 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Правил организации и проведения наземных и летных проверок наземных средств радиотехнического обеспечения полетов, авиационной электросвязи и светосигнального оборудования аэродромов гражданской авиации Украины

Государственная служба по надзору за обеспечением безопасности авиации
Приказ, Правила от 23.03.2005 № 210
редакция действует с 13.09.2009

Про затвердження Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України

Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації
від 23 березня 2005 року N 210

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
7 квітня 2005 р. за N 374/10654

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
наказами Міністерства транспорту та зв'язку України
 від 3 серпня 2007 року N 667
,
 від 5 серпня 2009 року N 832

На виконання положень Повітряного кодексу України, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 N 1629-IV, з метою приведення нормативних документів цивільної авіації України у відповідність до чинних Стандартів і Рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила), що додаються.

2. Правила набирають чинності з 00.00 годин UTC 01.06.2005.

3. Управлінню технічного забезпечення аеронавігації (Бондаренко М. В.):

3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3.2. Довести зазначені Правила до відома підприємств, організацій та установ цивільної авіації, що здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку, світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України та виконують льотні перевірки вказаних засобів, а також прийняти їх до неухильного виконання.

4. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що втратили чинність, Програму і методику льотної перевірки АС КПР, затверджені Комітетом з використання повітряного простору України 25.03.97.

5. Після набрання чинності Правилами скасувати Тимчасову інструкцію з льотних перевірок всебічно направлених азимутальних радіомаяків діапазону дуже високих частот та всебічно направлених далекомірних радіомаяків діапазону ультрависоких частот, затверджену наказом Укравіатрансу від 27.07.2004 N 436.

6. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що не застосовуються на території України:

"Инструкция по организации летных проверок наземных средств радиотехнического обеспечения полетов и связи", затверджена Міністерством цивільної авіації СРСР 01.08.86 N 52/и;

"Программы и методики наземных и летных проверок радиолокационных средств УВД", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 04.11.87;

"Руководство по летной проверке наземных средств радиосветотехнического обеспечения полетов и связи", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 26.09.91;

"Руководство по летной проверке радиомаяков систем посадки I, II, III категории", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 19.12.86;

"О периодичности летных проверок радиомаячных систем посадки", затверджено наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 28.07.88 N 124;

"Типовая программа и методика летных проверок аэродромных (аэроузловых) АС УВД "Старт", "Теркас", "Спектр", зі змінами, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 05.12.88;

"Типовая программа и методика летных проверок районных АС УВД "Теркас", "Стрела". Виправлення 1, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.12.88;

"Программы и методики летных проверок радиомаяков VOR и DME", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.09.89.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Настасієнка В. М.

 

Голова 

М. О. Марченко 

 

ПРАВИЛА
ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ НАЗЕМНИХ ТА ЛЬОТНИХ ПЕРЕВІРОК НАЗЕМНИХ ЗАСОБІВ РАДІОТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЛЬОТІВ, АВІАЦІЙНОГО ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ ТА СВІТЛОСИГНАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ АЕРОДРОМІВ ЦИВІЛЬНОЇ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

1. Загальні положення

1.1. Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила) розроблені відповідно до вимог Повітряного кодексу України, положень Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Додатків до неї.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (далі - наземні засоби РТЗ), світлосигнального обладнання аеродромів (далі - ССО).

1.3. Ці Правила є обов'язковими для використання підприємствами, організаціями, установами цивільної авіації (ЦА) України, які здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів РТЗ і ССО, а також організацію і проведення наземних та льотних перевірок цих засобів.

1.4. Нормативні посилання

Під час розроблення цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (зі змінами);

Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667 (зі змінами);

Правила авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 N 736, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.10.2003 за N 1001/8322 (зі змінами);

Правила технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.05.2007 N 381, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.06.2007 за N 705/13972;

Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том I "Радионавигационные средства", ІКАО, 2006;

Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том IV "Системы наблюдения и предупреждения столкновений", ІКАО, 2007;

Додаток 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Аэродромы", Том I "Проектирование и эксплуатация аеродромов", ІКАО, 2004;

Doc. 8071 "Руководство по испытаниям радионавигационных средств". Том I "Испытания наземных радионавигационных систем", ІКАО, 2000;

Doc. 8071 "Руководство по испытаниям радионавигационных средств". Том III "Испытания обзорных радиолокационных систем", ІКАО, 1998.

(пункт 1.4 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

1.5. Визначення

У цих Правилах терміни мають такі значення:

Абсолютна висота - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку.

Аварійне обслуговування - обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям за їх запитом.

(визначення терміну пункту 1.5 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.

Авіаційний повітряний електрозв'язок - авіаційний електрозв'язок, який використовує засоби проводового електрозв'язку та авіаційного електрозв'язку з екіпажами ПС у процесі всього польоту.

Авіаційний радіозв'язок - вид електрозв'язку, який здійснюється за допомогою електромагнітних коливань у відведеному для ЦА діапазоні частот і призначений для наземного і повітряного електрозв'язку.

Автоматизована система керування повітряним рухом (АС КПР) - організаційно-технічна система апаратно-програмних засобів автоматизації процесів КПР, яка забезпечує оцінювання і прогнозування повітряного руху, вибір керівних дій диспетчера та контроль їх реалізації.

Аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих ПС визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій.

Аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюється зліт, посадка, рух та стоянка ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки ПС, що належать власнику аеродрому.

Азимут - кут, розміщений між північним напрямком дійсного або магнітного меридіана, який проходить через контрольний пункт, і напрямком на ПС (орієнтир).

Азимутальна характеристика курсового радіомаяка - залежність величини різниці глибини модуляції (РГМ) у точках зони дії курсового радіомаяка (КРМ) від кутового положення цих точок щодо лінії курсу.

Барометрична висота - атмосферний тиск, виражений у величинах абсолютної висоти, що відповідає цьому тискові за стандартною атмосферою.

Двочастотна глісадна система - глісадна система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу глісадного радіомаяка.

Двочастотна курсова система - курсова система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу курсового радіомаяка.

Електрозв'язок - будь-яке передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводовій, радіо-, оптичній або інших електромагнітних системах.

Злітно-посадкова смуга (ЗПС) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту ПС.

Зона дії наземного засобу РТЗ - трьохвимірний об'єм повітряного простору, у межах якого наземний засіб РТЗ здатний забезпечувати, відносно місця встановлення, належні для обслуговування повітряного руху характеристики. Зона дії (ЗД) може бути виражена у величинах азимута, кута місця, нахиленої дальності, висоти або ешелону польоту.

Індикатор радіолокаційного місцезнаходження ПС (індикатор) - технічний засіб для відображення у несимвольній та/або символьній формі місцезнаходження ПС, отриманого за допомогою первинного та/або вторинного радіолокатора.

(В експлуатаційно-технічній документації (ЕТД) деяких типів наземних засобів РТЗ використовуються такі терміни: індикатор кругового огляду (ІКО), контрольний ІКО, виносний ІКО, індикатор повітряної обстановки (ІПО), дисплей, монітор та ін.).

(визначення терміну пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Контрольований повітряний простір - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору ОПР.

Круговий політ - політ за круговою траєкторією на постійних абсолютній висоті та відстані від антени наземного засобу РТЗ.

Курс - напрямок, у якому знаходиться поздовжня вісь ПС, що виражений в градусах кута, який відлічується від північного напрямку (дійсного, магнітного, компасного або умовного меридіанів).

Кут нахилу глісади радіомаячної системи - кут між прямою лінією, що являє собою усереднену глісаду радіомаячної системи (РМС), і горизонтальною площиною.

Кутомісцева характеристика глісадного радіомаяка - залежність величини РГМ у точках зони дії глісадного радіомаяка (ГРМ) від кутового положення цих точок відносно лінії глісади.

Лінія глісади - найближче до горизонтальної площини геометричне місце точок у вертикальній площині, що проходить через осьову лінію ЗПС, у яких РГМ дорівнює нулю.

Лінія курсу - геометричне місце точок, найближчих до вісі ЗПС у будь-якій горизонтальній площині, у яких РГМ дорівнює нулю.

Літак-лабораторія - ПС, яке має спеціальне бортове обладнання для проведення льотних перевірок.

Маршрут обслуговування повітряного руху - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху (ОПР). Зазначене поняття використовується для повітряної траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо.

Мережа авіаційного радіозв'язку (радіомережа) - сукупність радіостанцій, які встановлені в пунктах розміщення абонентів та об'єднані спільними радіоканалами або працюють з використанням спільних радіоданих.

Наземні засоби радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (наземні засоби РТЗ) - це радіоелектронні та технічні засоби (засоби електрозв'язку, радіонавігації та радіолокації; автоматизовані системи та їх робочі місця; апаратура відображення; антенно-фідерні пристрої; лінії управління та електрозв'язку; автономні джерела електроживлення, електроустановки та електрообладнання; інше обладнання), які призначені для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.

(визначення терміну пункту 1.5 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Напівсектор (сектор) глісади - сектор у вертикальній площині, що містить глісаду й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до глісади, у яких РГМ дорівнює 0,0875 (0,175).

Напівсектор (сектор) курсу - сектор у горизонтальній площині, що містить лінію курсу й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до лінії курсу, у яких РГМ дорівнює 0,0775 (0,155).

Неробоча зона над радіомаяком - сфера простору над радіомаяком у вигляді тілесного кута з вершиною у точці розташування антени радіомаяка, у межах якого неможливо визначити місця розташування рухомих об'єктів за сигналами даного радіомаяка.

Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, консультативне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

Об'єкт радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (об'єкт РТЗ) - сукупність інженерно-технічних споруд, наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку, ліній електрозв'язку, ліній електропередачі та іншого обладнання, яка призначена для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.

(визначення терміну пункту 1.5 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Опорна точка радіомаячної системи посадки (точка "Т") - точка, що розташована на визначеній висоті над перетинанням вісі ЗПС і лінії порога ЗПС та через яку проходить продовжена донизу прямолінійна ділянка глісади радіомаячної системи посадки.

Пеленг (радіопеленг) - напрямок на об'єкт з точки установки антени радіопеленгатора, що визначається кутом між площиною меридіана (дійсного, магнітного) і вертикальною площиною, яка проходить через точку установки антени та об'єкт.

Перевищення - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або пов'язаного з нею об'єкта.

Перешкода - всі нерухомі тимчасові або постійні та рухомі об'єкти або частини їх, які розміщені у зоні, що призначена для руху ПС по поверхні, або які підвищуються над умовною поверхнею, що призначена для забезпечення безпеки ПС у польоті.

Персонал РТЗ - працівники служб РТЗ, до яких належать керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці та робітники відповідних категорій, класів та розрядів.

(визначення терміну пункту 1.5 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Підприємства ЦА - підприємства, організації і установи, діяльність яких здійснюється у галузі цивільної авіації України.

Пізнавальний індекс повітряного судна - група букв, цифр, їх комбінація, яка ідентична позивному ПС або являє собою кодовий еквівалент його позивного для двохстороннього зв'язку "повітря - земля" та яка використовується для розпізнавання ПС в мережі наземного електрозв'язку ОПР.

Плановий ремонт - ремонт, постановка на який здійснюється відповідно до вимог ЕТД або виходячи з аналізу технічного стану наземного засобу РТЗ.

Повітряна траса - диспетчерський район або його частина (коридор) у повітряному просторі з чітко визначеними висотою та шириною для безпечного виконання польотів ПС.

Польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів.

Поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, який може використовуватися для посадки ПС.

Радіал - кут, укладений між північним напрямком магнітного меридіана, що проходить через радіомаяк, і напрямком на ПС.

Радіомаячна система посадки (РМС) - система посадки, що забезпечує інструментальний захід ПС на посадку.

Режим "RBS" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності до норм ІКАО.

Режим "УВД" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності з вітчизняними нормами.

Рейсове повітряне судно (рейсове ПС) - ПС, яке виконує політ (авіарейс) згідно з встановленим розкладом та за встановленим маршрутом. 

Ремонт - комплекс операцій з відновлення працездатності, справності наземного засобу РТЗ і відновлення його ресурсів.

Різниця глибини модуляції - абсолютна величина різниці коефіцієнтів глибин модуляції несучої частоти сигналами 90 і 150 Гц.

РМС I категорії - система посадки, яка забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, в якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 60 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.

РМС II категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 15 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.

РМС III категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї.

Світлосигнальне обладнання аеродромів - сукупність світлосигнальних приладів, розміщених на аеродромі за визначеною схемою, електричного обладнання та апаратури дистанційного управління, призначених для забезпечення зльоту, заходження на посадку, посадки та руління ПС.

Скривлення лінії глісади - зсув лінії глісади від середньої лінії глісади.

Скривлення лінії курсу - зсув лінії курсу від середньої лінії курсу.

Служба з технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку - структурний підрозділ підприємства ЦА, що виконує комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємства ЦА з використанням наземних засобів РТЗ.

(визначення терміну пункту 1.5 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Спеціально виділене повітряне судно (спеціально виділене ПС) - ПС, яке виконує польоти з метою проведення льотних перевірок.

(визначення терміну пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Точка "А" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 7400 м від порога ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.

(визначення терміну пункту 1.5 із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Точка "В" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 1050 м від порога ЗПС над продовженням осьової лінії ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.

Точка "С" РМС - точка, через яку на висоті 30 м над горизонтальною площиною, що містить поріг ЗПС, проходить продовжена донизу прямолінійна частина номінальної глісади.

Точка "Д" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 900 м від порога ЗПС у напрямку курсового радіомаяка.

Точка "Е" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 600 м від кінця ЗПС у напрямку порога ЗПС.

Точка приземлення - точка на ЗПС, що визначає початок поверхні торкання землі ПС, тобто точка відліку, яке виконується, як правило, від порога ЗПС.

Чутливість до зсуву ГРМ - відношення вимірюваної РГМ до її кутового зсуву відносно відповідної опорної лінії.

Чутливість до зсуву КРМ - відношення вимірюваної РГМ до її бокового зсуву відносно відповідної опорної лінії.

1.6. Скорочення

У цих Правилах скорочення мають такі значення:

АДМРМ 

- аеродромний додатковий маркерний радіомаяк; 

АПД 

- апаратура передавання даних; 

АПЕЗ 

- авіаційний повітряний електрозв'язок; 

АПОІ 

- апаратура первинної обробки інформації; 

АРК 

- автоматичний радіокомпас; 

АРП 

- автоматичний радіопеленгатор; 

АС КПР 

- автоматизована система керування повітряним рухом; 

АСЛК 

- автоматизована система льотного контролю; 

АФП 

- антенно-фідерний пристрій; 

АХ 

- азимутальна характеристика; 

БМРМ 

- ближній маркерний радіомаяк; 

БПРМ 

- ближня приводна радіостанція з маркерним радіомаяком; 

ВВІ 

- вогні високої інтенсивності; 

ВМІ 

- вогні малої інтенсивності; 

ВОРЛ 

- вторинний оглядовий радіолокатор; 

ВП 

- вертикальна поляризація; 

ГВ 

- глісадні вогні; 

ГРМ 

- глісадний радіомаяк; 

ДВЧ 

- дуже висока частота; 

ДМРМ 

- дальній маркерний радіомаяк; 

ДПРМ 

- дальня приводна радіостанція з маркерним радіомаяком; 

ЕВП 

- ефективна відбивна поверхня; 

ЕТД 

- експлуатаційно-технічна документація; 

ЗВТ 

- засоби вимірювальної техніки; 

ЗД 

- зона дії; 

ЗПС 

- злітно-посадкова смуга; 

ІКАО 

- Міжнародна організація цивільної авіації; 

ІКО 

- індикатор кругового огляду; 

ІПО 

- індикатор повітряної обстановки; 

КППМ 

- командний пілотажний прилад магнітний; 

КПС 

- командир повітряного судна; 

КРМ 

- курсовий радіомаяк; 

КСХВ 

- коефіцієнт стоячої хвилі по напрузі; 

КХ 

- кутомісцева характеристика; 

ЛГ 

- лінія глісади; 

ЛК 

- лінія курсу; 

ЛЛ 

- літак-лабораторія; 

МК 

- магнітний курс; 

МРМ 

- маркерний радіомаяк; 

НВЧ 

- надвисока частота; 

ОПРС 

- окрема приводна радіостанція; 

ОПР 

- обслуговування повітряного руху; 

ОРЛ-А 

- оглядовий радіолокатор - аеродромний; 

ОРЛ-Т 

- оглядовий радіолокатор - трасовий; 

ОСП 

- обладнання системи посадки; 

ПДУ 

- пульт дистанційного управління; 

ПОУ 

- панель оператора управління; 

ПРЛ 

- посадковий радіолокатор; 

ПРС 

- приводна радіостанція; 

ПС 

- повітряне судно; 

РГМ 

- різниця глибини модуляції; 

РД 

- рульова доріжка; 

РЛС 

- радіолокаційна станція; 

РМС 

- радіомаячна система інструментального заходження ПС на посадку; 

РСБН 

- радіотехнічна система ближньої навігації; 

РТЗ 

- радіотехнічне забезпечення; 

САК 

- система автоматичного контролю; 

СВ РЛІ 

- система відображення радіолокаційної інформації; 

СГ 

- світловий горизонт; 

СНС 

- супутникова навігаційна система; 

ССО 

- світлосигнальне обладнання аеродромів; 

СТВ 

- система траєкторних вимірювань; 

ТО 

- технічне обслуговування; 

ТП 

- точка приземлення; 

ТРЛК 

- трасовий радіолокаційний комплекс; 

УВЧ 

- ультрависока частота; 

ЦА 

- цивільна авіація; 

"ВАРУ" 

- показник роботи режиму вторинного радіолокатора; 

"ПАСС" 

- режим роботи радіолокатора; 

"СДЦ" 

- режим роботи радіолокатора; 

"УВД" 

- режим роботи вторинної радіолокації; 

APAPI 

- спрощений покажчик траєкторії точного заходження на посадку; 

DME 

- всебічно направлений далекомірний радіомаяк діапазону УВЧ; 

ILS 

- система посадки метрового діапазону по приладах; 

VOR 

- всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ; 

PAPI 

- точний покажчик візуальної глісади; 

"RBS" 

- режим роботи вторинної радіолокації у відповідності до норм ІКАО; 

OLDI 

- протокол прямого автоматичного обміну даними з ОПР; 

WGS-84

- Всесвітня геодезична система;

a

- виміряне значення відхилення кута траєкторії польоту літака-лабораторії від установленого на системі траєкторних вимірювань (СТВ) у горизонтальній площині; 

an 

- величина правої частини напівсектора курсового радіомаяка (КРМ); 

aл 

- величина лівої частини напівсектора КРМ; 

D 

- помилка визначення азимута або дальності; 

Di 

- помилка i-го вимірювання азимута або дальності; 

DА 

- помилка визначення азимута; 

DД 

- помилка визначення дальності; 

dq 

- помилка (межі) установлення та підтримки кута глісади відносно номінального кута; 

dqав 

- межі спрацьовування системи автоматичного контролю (САК) у разі зсуву кута глісади вгору; 

dqан 

- межі спрацьовування САК у разі зсуву кута глісади вниз; 

dSк 

- відхилення чутливості до зсуву від лінії курсу (ЛК) від номінального значення; 

dSг 

- відхилення чутливості до зсуву від лінії глісади (ЛГ) від номінального значення; 

dSгав 

- відхилення чутливості до зсуву від ЛГ від номінального значення, при якому спрацьовує САК у режимі "Аварія"; 

dSкав 

- відхилення чутливості до зсуву від ЛК від номінального значення, при якому спрацьовує САК у режимі "Аварія"; 

q 

- кут нахилу глісади; 

qо 

- номінальний (розрахунковий) кут нахилу глісади даного напрямку; 

q1(2) 

- кут місця в момент зникнення (появи) відмітки ПС на індикаторі автоматичного радіопеленгатора (АРП); 

qав(ан) 

- кут нахилу глісади, за якого спрацьовує САК у режимі "Аварія"; 

qв(н) 

- величина верхньої (нижньої) частини напівсектора глісадного радіомаяка; 

qс 

- кут світлової глісади; 

qi 

- виміряне значення відхилення кута траєкторії польоту літака-лабораторії від установленого на СТВ у вертикальній площині; 

q7 

- граничне значення кута, що відповідає 7°, у вертикальній площині; 

qy 

- кут упевненого пеленгування АРП; 

xк(г) 

- амплітуда викривлень ЛК (ЛГ); 

xА 

- викривлення азимута; 

E 

- напруженість поля в ЗД радіомаяка; 

EГРМ 

- напруженість поля в ЗД ГРМ; 

EКРМ 

- напруженість поля в ЗД КРМ; 

EVOR 

- напруженість поля в ЗД VOR; 

EDME 

- напруженість поля в ЗД DME; 

H 

- висота польоту ПС; 

Hот 

- висота опорної точки РМС; 

h 

- висота центра оптичної системи СТВ відносно центра антенно-фідерного пристрою (АФП) КРМ; 

Lо 

- положення середньої лінії курсу; 

Lап (ал) 

- положення середньої лінії курсу, за яким спрацьовує САК у режимі "Аварія"; 

M 

- коефіцієнт глибини модуляції; 

M9960 

- коефіцієнт глибини модуляції сигналом частоти 9960 Гц; 

M30 

- коефіцієнт глибини модуляції сигналом частоти 30 Гц; 

hn 

- нерівності азимута; 

Pэ 

- ефективна потужність випромінювання; 

Rнз 

- радіус неробочої зони над радіомаяком; 

SГ

- чутливість до зсуву від ЛГ;

SГН

- номінальна чутливість до зсуву від ЛГ;

 

- чутливість до зсуву від ЛК; 

Sкн 

- номінальна чутливість до зсуву від ЛК; 

Xуст 

- значення параметра, установлене після регулювання; 

 

- фактичне значення параметра без регулювання; 

Y 

- відстань від проекції АФП ГРМ на осьову лінію ЗПС до порога ЗПС; 

А 

- азимут; 

Д 

- дальність; 

П 

- пеленг. 

(пункт 1.6 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 від 05.08.2009 р. N 832)

2. Організація наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів

2.1. Класифікація перевірок наземних засобів РТЗ і ССО

2.1.1. Перевірки наземних засобів РТЗ і ССО за методологією проведення розділяються на наземні та льотні перевірки.

2.1.2. Наземні перевірки є системою періодичних перевірок параметрів наземних засобів РТЗ і ССО, що дають можливість переконатися у відповідності обладнання вимогам ЕТД, і проводяться перед виконанням льотних перевірок, а також за наявності обставин, що вимагають необхідності проведення зазначеної перевірки. Обсяг наземних перевірок, наведений у відповідних програмах цих Правил (розділи 3 - 17), може бути змінено у залежності від конкретного типу наземного засобу РТЗ або ССО відповідно до методик наземних перевірок, наведених у ЕТД на ці засоби.

2.1.2.1. Наземні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО проводяться персоналом об'єктів РТЗ або ССО. Для проведення наземних перевірок при введенні в експлуатацію, а також після ремонтів найбільш складних наземних засобів РТЗ або ССО можуть залучатися представники підприємств-виробників або ремонтних організацій з безпосередньою участю експлуатаційного персоналу цих об'єктів.

2.1.2.2. За результатами наземних перевірок наземних засобів РТЗ складаються протоколи наземних перевірок. У протоколах наземних перевірок указуються найменування, типи, заводські номери та дати випуску наземних засобів РТЗ.

При проведенні наземних перевірок ОСП та/або РМС у протоколах наземних перевірок наводяться найменування, типи, заводські номери та дати випуску всіх наземних засобів РТЗ, що входять до складу цих систем та перевіряються.

(пункт 2.1.2 доповнено підпунктом 2.1.2.2 згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.1.3. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО проводяться з метою підтвердження відповідності їх тактико-технічних характеристик вимогам ЕТД та оцінки придатності до забезпечення польотів ПС або ОПР.

(пункт 2.1.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.1.3.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО розділяються на такі види перевірок:

при введенні в експлуатацію;

періодичні;

спеціальні.

2.1.3.2. Льотні перевірки при введенні в експлуатацію виконуються для підтвердження відповідності робочих характеристик наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД у повному обсязі. Результати цих перевірок у комплексі з наземними перевірками є основою визначення придатності наземних засобів РТЗ і ССО до забезпечення польотів ПС або ОПР.

(абзац перший підпункту 2.1.3.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Дана льотна перевірка наземних засобів РТЗ виконується також після:

абзац третій підпункту 2.1.3.2 виключено

(абзац третій підпункту 2.1.3.2 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667
,
 виключено згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - восьмий
 уважати відповідно абзацами третім - сьомим)

абзац четвертий підпункту 2.1.3.2 виключено 

(згідно з наказом Міністерства транспорту
 та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 у зв'язку з цим абзаци п'ятий - дев'ятий
 уважати абзацами четвертим - восьмим відповідно)

заміни, ремонту або зміни висоти та місця установлення антенної системи;

зміни місця установлення наземного засобу РТЗ;

зміни робочих частот радіомаячних систем посадки;

зміщення порогів ЗПС (для посадкових радіолокаторів і РМС).

Перед льотною перевіркою при введенні в експлуатацію радіолокаційного засобу проводять вимірювання кутів закриття в горизонтальній площині (додаток 1).

2.1.3.3. Періодичні льотні перевірки виконуються з метою підтвердження під час експлуатації відповідності параметрів наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД.

(підпункт 2.1.3.3 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.1.3.4. Спеціальні льотні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО виконуються в таких випадках:

зміни границь зон диспетчерського обслуговування на маршрутах ОПР, схем заходження на посадку та зон очікування (для радіолокаційних засобів);

після проведення планового ремонту, доробок за бюлетенями та модернізації, які впливають на тактико-технічні характеристики наземного засобу РТЗ;

(підпункт 2.1.3.4 доповнено новим абзацом третім згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832,
у зв'язку з цим абзаци третій - дев'ятий
 уважати відповідно абзацами четвертим - десятим)

зміни кутів закриття;

зміни кутів нахилу глісади (для посадкових радіолокаторів);

наявності зауважень органів ОПР або екіпажів ПС;

за рішенням комісії, що займається розслідуванням авіаційних подій та інцидентів;

у разі зміни складу радіолокаційних та радіонавігаційних засобів, які є джерелами інформації АС КПР;

(абзац восьмий підпункту 2.1.3.4 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

у разі продовження терміну служби (ресурсу) наземних засобів РТЗ або ССО.

Обсяг спеціальних льотних перевірок та перелік параметрів, що перевіряються за відповідними програмами, визначається за окремим рішенням власника наземних засобів РТЗ або ССО.

(пункт 2.1.3 доповнено підпунктом 2.1.3.4 згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.1.4. Льотні перевірки проводяться таким наземним засобам РТЗ і ССО:

оглядовим радіолокаторам - аеродромним (ОРЛ-А);

оглядовим радіолокаторам - трасовим (ОРЛ-Т);

вторинним оглядовим радіолокаторам (ВОРЛ);

посадковим радіолокаторам (ПРЛ);

трасовим радіолокаційним комплексам (ТРЛК);

центрам управління автоматизованих систем керування повітряним рухом (центр управління АС КПР);

окремим системам відображення радіолокаційної інформації (СВ РЛІ), обладнаним апаратурою обробки інформації, що не входять до складу АС КПР;

радіомаячним системам посадки (РМС) у складі:

курсового радіомаяка (КРМ);

глісадного радіомаяка (ГРМ);

маркерного радіомаяка (МРМ);

обладнанню системи посадки (ОСП) у складі:

дальньої приводної радіостанції з маркером (ДПРМ) та ближньої приводної радіостанції з маркером (БПРМ), що містять приводні радіостанції (ПРС) та МРМ;

аеродромним додатковим маркерним радіомаякам (АДМРМ);

окремим приводним радіостанціям (ОПРС);

всебічно направленим азимутальним радіомаякам діапазону ДВЧ (VOR);

всебічно направленим далекомірним радіомаякам діапазону УВЧ (DME);

автоматичним радіопеленгаторам (АРП);

радіотехнічним системам ближньої навігації (РСБН);

наземним засобам авіаційного повітряного електрозв'язку (АПЕЗ) діапазону ДВЧ;

світлосигнальному обладнанню аеродромів (ССО) у складі:

вогнів малої інтенсивності (ВМІ);

вогнів високої інтенсивності (ВВІ);

глісадних вогнів (ГВ).

Періодичність льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО наведена в додатку 2.

2.1.5. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО та їх модифікацій проводяться за програмами та методиками відповідних типів наземних засобів РТЗ і ССО, наведених у розділах 3 - 18 цих Правил.

Льотні перевірки окремих СВ РЛІ, які не входять до складу АС КПР, проводяться відповідно до програм та методик, які наведені в цих Правилах, для центру управління АС КПР.

2.1.6. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО, що обладнані автоматизованими системами контролю параметрів, виконуються з використанням цих систем.

2.1.7. У льотних перевірках беруть участь льотний склад ЛЛ, персонал РТЗ об'єктів РТЗ і ССО та персонал органу ОПР.

(пункт 2.1.7 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.2. Спеціально обладнаний літак-лабораторія

2.2.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються літаком-лабораторією (ЛЛ), обладнаним автоматизованою системою льотного контролю (АСЛК) типу АСЛК-Н, AD-FIS-12, AD-FIS-100 та інших.

Абзац другий пункту 2.2.1 виключено

(згідно з наказом Міністерства транспорту
 та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.2.2. На обладнанні АСЛК проводяться роботи з підготовки до застосування при льотних перевірках наземних засобів РТЗ і ССО акредитованою організацією (особою), що має право на проведення цих робіт.

2.2.3. Спеціальні прилади бортового і наземного випробувального обладнання, що використовуються для вимірювання під час наземних та льотних перевірок, призначених для визначення достовірності навігаційної інформації, повинні мати погрішності менші, ніж допуски на погрішності параметрів, що вимірюються.

2.2.4. До складу екіпажу ЛЛ, що проводить льотні перевірки, уходить інженер бортовий АСЛК / бортоператор АСЛК (далі - бортоператор ЛЛ). Члени екіпажу ЛЛ повинні мати відповідну кваліфікацію, допуски на проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, достатні знання і досвід з питань проведення льотних перевірок, повинні бути здатними до колективної роботи.

(абзац перший пункту 2.2.4 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Абзац другий пункту 2.2.4 виключено

(згідно з наказом Міністерства транспорту
 та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 у зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом другим)

При проведенні льотних перевірок ССО ЛЛ або спеціально виділеним ПС допускається присутність на борту ЛЛ або ПС провідного інженера (інженера) служби з експлуатації ССО підприємства ЦА.

2.2.5. Для виконання льотних перевірок рекомендується використовувати ПС, що має такі характеристики:

надійність, економічність, наявність декількох двигунів, здатність до безпечного польоту при одному непрацюючому двигуні, наявність обладнання для здійснення польотів вночі та польотів за приладами;

вантажопідйомність, достатню для розміщення екіпажу, необхідного електронного обладнання та забезпечення перевезення персоналу, що здійснює роботу на наземних випробувальних приладах;

дальність і тривалість польоту, достатні для здійснення льотних перевірок без виконання непродуктивних посадок;

аеродинамічну стійкість у широкому діапазоні швидкостей, особливо на швидкостях, характерних для льотних перевірок;

достатньо широкий діапазон швидкостей і висот польоту, що забезпечує проведення льотних перевірок, за можливості, тих самих умов, з якими зустрічаються користувачі (льотні характеристики на малих швидкостях є важливими у разі виконання наземними спостерігачами супроводу польоту оптичним приладом).

2.2.6. У разі, коли для оцінювання параметрів наземних засобів РТЗ і ССО відсутня потреба використання АСЛК, льотна перевірка виконується по спеціально виділених або рейсових ПС. При цьому рекомендовано використовувати ПС з характеристиками, подібними до характеристик більшості типів ПС, які виконують польоти у даному районі (зоні) ОПР.

2.3. Порядок планування та забезпечення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО

2.3.1. Керівники підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, відповідають за своєчасність, повноту та якість льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

2.3.2. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються ЛЛ на підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, на проведення відповідних видів льотних перевірок.

2.3.3. За своєчасність та повноту льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування відповідають старші авіаційні начальники аеродромів.

2.3.4. Початкове планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, їх видів здійснюється керівниками об'єктів РТЗ і ССО підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.

2.3.5. Порядок планування, організації виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування і спільного використання визначається відповідними угодами між зацікавленими сторонами.

2.3.6. Узагальнене планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО проводиться щорічно підприємством ЦА - власником ЛЛ на підставі щорічних заявок підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.

Щорічні заявки подаються не пізніше 30 жовтня поточного року, що передує року планованих льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

На підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) складається річний план-графік льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО (далі - План-графік) за формою, наведеною у додатку 3. План-графік погоджується із відповідними посадовими особами, погоджується керівником підприємства ЦА - власником ЛЛ та затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі ЦА (далі - спеціально уповноважений орган ЦА).

(абзац третій пункту 2.3.6 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Після затвердження річний План-графік розсилається підприємствам ЦА (структурним підрозділам підприємств ЦА).

Під час складання Плану-графіка враховуються такі вимоги:

льотні перевірки РМС і ССО категорійних напрямків посадки забезпечуються в першу чергу;

льотні перевірки розносяться рівномірно на кожен місяць року, якщо є така можливість.

На час льотних перевірок РМС літаком-лабораторією - використання РМС за призначенням забороняється.

Керівники підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) не пізніше 20-го числа поточного місяця телеграмою на адресу спеціально уповноваженого органу ЦА та керівника підприємства ЦА - власника ЛЛ підтверджують готовність до льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на наступний місяць.

Підприємство ЦА - власник ЛЛ на підставі отриманих телеграм від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) за необхідності коректує місячний план і направляє в підприємства ЦА (структурні підрозділи підприємств ЦА) телеграми з підтвердженням терміну прибуття ЛЛ.

2.3.7. Підприємства ЦА (структурні підрозділи підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, забезпечують:

підготовку наземних засобів РТЗ і ССО до льотної перевірки;

готовність персоналу РТЗ, персоналу органів ОПР та працівників служби з експлуатації ССО до проведення льотної перевірки наземних засобів РТЗ і ССО;

(абзац третій пункту 2.3.7 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

виконання технічного обслуговування (ТО) наземних засобів РТЗ і ССО відповідно до вимог ЕТД, складання протоколів наземної перевірки та настроювання обладнання;

метеорологічне обслуговування;

готовність до роботи фотолабораторії (за необхідності здійснення фотоконтролю) або обладнання цифрового запису заходжень ПС на посадку;

утримання критичних зон радіомаяків відповідно до діючих норм;

(абзац сьомий пункту 2.3.7 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

готовність наземних служб до ТО, заправлення паливо-мастильними матеріалами, забезпечення наземним електроживленням, стоянки й охорони, засобів підігріву ЛЛ;

організацію медичного обслуговування, відпочинку та харчування екіпажу і операторів ЛЛ;

організацію роботи автотранспорту для перевезення контрольно-вимірювальної апаратури до місця встановлення вимірника траєкторії, а також операторів і членів екіпажу ЛЛ.

Відносини та розрахунки між підприємствами ЦА, що експлуатують наземні засоби РТЗ або ССО, та організаціями, які надають вказані та інші необхідні послуги, регулюються на підставі договорів.

(абзац одинадцятий пункту 2.3.7 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.3.8. Підприємство ЦА - власник ЛЛ забезпечує:

своєчасну льотну перевірку наземних засобів РТЗ і ССО з дотриманням вимог цих Правил;

якісне та своєчасне оформлення документації відповідно до цих Правил.

Відносини та розрахунки між підприємствами ЦА, що експлуатують наземні засоби РТЗ або ССО, та підприємством ЦА - власником ЛЛ регулюються на підставі договорів.

(пункт 2.3.8 доповнено абзацом четвертим згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.3.9. Під час проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО повинна бути забезпечена взаємодія екіпажу ЛЛ (рейсового або спеціально виділеного ПС), відповідних служб підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) і органів ОПР.

2.3.10. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО у підприємствах ЦА (структурних підрозділах підприємств ЦА) організовуються і забезпечуються керівниками цих підприємств.

З метою організації та виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО у підприємствах ЦА (структурних підрозділах підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, наказами їх керівників створюються постійно діючі комісії з організації та виконання льотних перевірок.

(пункт 2.3.10 доповнено абзацом другим згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Головою постійно діючої комісії з організації та виконання льотних перевірок призначається посадова особа з числа керівного складу органів ОПР, служб РТЗ або служб з експлуатації ССО підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) залежно від організаційної структури підприємства ЦА.

(пункт 2.3.10 доповнено абзацом третім згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

До складу комісій з льотних перевірок наземних засобів РТЗ уключаються керівники служб РТЗ, керівники об'єктів РТЗ та інші фахівці, а також у разі виконання льотних перевірок наземним засобам РТЗ, що безпосередньо задіяні для ОПР, представники органів ОПР.

(пункт 2.3.10 доповнено абзацом четвертим згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

До складу комісій з льотних перевірок ССО включаються керівники служб з експлуатації ССО, інженери з експлуатації ССО та інші фахівці.

(пункт 2.3.10 доповнено абзацом п'ятим згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.3.11. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО проводяться у будь-який час доби, в усі дні тижня з урахуванням регламенту роботи цих засобів. Допускаються зміни строків льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО до ± 30 діб.

2.3.12. При виконанні льотних перевірок, в умовах застосування спільних дій, обміну відповідними даними екіпажів ПС та персоналу РТЗ наземних засобів РТЗ і ССО, який здійснює регулювання обладнання або такого, що бере участь у льотних перевірках, використовують діючі канали АПЕЗ. У разі неможливості використання каналів АПЕЗ відповідних органів ОПР, з метою запобігання створенню перешкод у роботі цих органів задіюються резервні канали АПЕЗ.

2.3.13. Підприємство ЦА - власник ЛЛ за 10 днів до вильоту повідомляє керівнику відповідного підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) дату прибуття на аеродром установлення наземних засобів РТЗ і ССО, які підлягають льотній перевірці. Після прибуття на аеродром командир ЛЛ зобов'язаний доповісти про це керівнику підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) та погодити з ним порядок проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

2.3.14. Контроль за проведенням льотних перевірок наземних засобів РТЗ або ССО здійснює голова постійно діючої комісії з організації та виконання льотних перевірок.

(пункт 2.3.14 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.3.15. Під час проведення передпольотної підготовки, яку проводить командир ЛЛ разом з керівником органу ОПР, керівником служби РТЗ підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА), керівником служби з експлуатації ССО підприємства ЦА, уточнюються порядок, послідовність виконання елементів льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, види маневрів і тривалість польотів відповідно до Інструкції з виконання польотів у районі даного аеродрому.

При цьому звертається увага на наявність перешкод, особливо на гірських аеродромах.

2.3.16. Командир ЛЛ приймає рішення на виліт для проведення льотної перевірки наземних засобів РТЗ і ССО за метеорологічних умов, які дозволяють вимірювати параметри наземних засобів РТЗ і ССО відповідно до цих Правил.

2.3.17. За результатами льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО складаються акти льотних перевірок.

В актах льотних перевірок указуються найменування, типи, заводські номери та дати випуску наземних засобів РТЗ. При проведенні льотних перевірок ОСП та/або РМС в актах льотних перевірок наводяться найменування, типи, заводські номери та дати випуску всіх наземних засобів РТЗ, що входять до складу цих систем та перевіряються.

Акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО підписуються головою та членами постійно діючої комісії з організації та виконання відповідних льотних перевірок, командиром ЛЛ та бортоператором ЛЛ (у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром).

(пункт 2.3.17 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

2.3.18. Акти льотних перевірок затверджуються керівником підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА), що експлуатує наземні засоби РТЗ і ССО, та зберігаються впродовж усього терміну експлуатації наземних засобів РТЗ і ССО.

(пункт 2.3.18 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

3. Оглядовий радіолокатор - аеродромний

3.1. Вимоги до параметрів ОРЛ-А

Таблиця 3.1

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

ОРЛ-А у складі АС КПР 

ОРЛ-А при автономній роботі 

1. ЗД ОРЛ-А:
дальність дії, км, не менше:  

  

  

по первинному каналу;  

*

*

по вторинному каналу 

*

*

2. Імовірність виявлення ПС, не менше:  

  

  

по первинному каналу;  

0,8 

по вторинному каналу 

0,9 

3. Видача інформації на робочі місця диспетчерів органу ОПР 

наявність на індикаторі ОРЛ-А інформації у районі (зоні) ОПР. Допускається відсутність радіолокаційної інформації у неробочій зоні ОРЛ-А, а також на ділянках з тангенціальним напрямком швидкості польоту ПС або ПС, що робить маневр розвороту (у режимі "СДЦ" по первинному каналу) 

4. Середньоквадратична помилка на виході апаратури первинної обробки інформації (АПОІ) первинного каналу, не більш:  

  

  

азимута, градус;  

0,4 

0,4 

дальності, м  

200 

200 

вторинного каналу, не більше: 

  

  

азимута, градус;  

0,2 

0,2 

дальності, м 

200 

200 

Помилка первинного каналу без АПОІ по індикатору, не більше:  

  

  

азимута, градус;  

±

дальності, м 

2,0 % від відстані до цілі або 150 м (залежно від того, що більше) 

____________
* Зона дії визначається вимогами ЕТД на конкретний тип ОРЛ-А або в межах зони відповідальності органу ОПР.

(таблиця 3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

3.2. Програми наземних перевірок ОРЛ-А

Таблиця 3.2

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

спеціальна 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Юстирування антенної системи на місцевості та суміщення антен первинного та вторинного каналів 

*4. Параметри антенно-фідерної системи: 

  

  

коефіцієнт бігучої хвилі; 

загасання, внесене фідерним трактом 

5. Параметри первинного каналу: 

  

  

потужність і параметри огинаючої високочастотних імпульсів передавальних пристроїв; 

частота коливань передавальних пристроїв; 

- 

чутливість приймальних пристроїв 

6. Параметри вторинного каналу: 

  

  

потужність і форма високочастотних кодованих посилок передавальних пристроїв; 

чутливість приймальних пристроїв міжнародного та вітчизняного діапазонів; 

амплітуда сигналів на виході приймального пристрою; 

проходження інформації від контрольного відповідача 

7. Працездатність АПОІ 

+

8. Працездатність апаратури передавання даних (АПД) 

+

9. Параметри лінії трансляції 

- 

10. Вихідні сигнали ОРЛ-А 

11. Працездатність системи управління, сигналізації і контролю 

12. Працездатність апаратури відображення 

13. Параметри ОРЛ-А за ланцюгами живлення: 

 

 

потужність, споживана за ланцюгами живлення; 

-

перекіс фаз за напругою 

-

14. Фактори впливу на обслуговуючий персонал: 

 

 

інтенсивність надвисоких частот (НВЧ) випромінювання; 

інтенсивність рентгенівського випромінювання; 

рівень шумів 

15. Безперервна робота протягом 24-х годин 

- 

____________
* Перевірка здійснюється при введенні ОРЛ-А в експлуатацію організацією, що проводить монтаж, настроювання і здавання замовникові зазначеної апаратури 

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться; 

"-" - перевірка не проводиться. 

Примітки. 

1. Методика наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка настроювання ОРЛ-А, зони дії по первинному та вторинному каналах здійснюється по рейсових ПС. 

(таблиця 3.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

3.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А.

ПРОТОКОЛ

наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А _____________ зав. N _________, випуску ___________, установленого ____________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ОРЛ-А.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД,
допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювання за ЕТД 

ЗВТ
 (тип, заводський номер)
 

Примітка 
 

I комплект 

II комплект 

6

7

1.** Комплектність апаратури 

  

  

  

  

  

 

2. Напруга живлення (на вході), В 

 

 

 

 

 

 

3.** Параметри антенних систем:
юстирування антенної системи на місцевості та суміщення антен первинного та вторинного каналів;
кут установлення антени;
висота установлення антен від поверхні землі до фокальної вісі антени;
антени розміщені (на насипу, естакаді тощо) 

 

 

 

 

 

 

*4. Параметри антенно-фідерного тракту:
загасання, внесене фідерним трактом;
коефіцієнт бігучої хвилі 

 

 

 

 

 

 

5. Параметри первинного каналу:
потужність і форма огинаючої високочастотних імпульсів передавальних пристроїв;
частота коливань передавальних пристроїв;
чутливість приймальних пристроїв:
у режимі "ПАСС";
у режимі "СДЦ" 

  

  

  

  

  

 

6. Параметри вторинного каналу:
потужність і форма високочастотних кодованих посилок передавальних пристроїв:
по каналу "ЗАПРОС";
по каналу "ПОДАВЛЕНИЕ"
чутливість приймальних пристроїв міжнародного та вітчизняного діапазонів:
по основному каналу;
по каналу "ПОДАВЛЕНИЕ"
амплітуда сигналів на виході приймального пристрою;
проходження інформації від контрольного відповідача 

 

 

 

 

 

 

7. Працездатність АПОІ 

  

  

  

  

  

 

8. Працездатність АПД 

  

  

  

  

  

 

**9. Параметри лінії трансляції:
довжина і тип кабелю;
наявність і тип радіорелейної лінії;
відстань трансляції 

  

  

  

  

  

 

10. Вихідні сигнали ОРЛ-А 

  

  

  

  

  

 

11. Працездатність системи управління, сигналізації і контролю 

  

  

  

  

  

 

12.** Працездатність апаратури відображення 

 

 

 

 

 

 

**13. Параметри ОРЛ-А за ланцюгами живлення:
потужність споживання за ланцюгами живлення;
перекіс фаз за напругою 

 

 

 

 

 

 

**14. Фактори впливу на обслуговуючий персонал:
інтенсивність НВЧ випромінювання;
інтенсивність рентгенівського випромінювання;
рівень шумів 

 

 

 

 

 

 

**15. Забезпечення працездатності ОРЛ-А при безперервній роботі протягом 24-х годин 

 

 

 

 

 

 

____________
* Перевірка проводиться при введенні ОРЛ-А в експлуатацію організацією, яка виконує монтаж, настроювання та здавання замовнику вказаної апаратури

** Перевірка проводиться при введенні в експлуатацію 

ВИСНОВОК

Технічні параметри апаратури ОРЛ-А ___________ зав. N ___________ вимогам ЕТД _____________________________________________________.
                                         (відповідають, не відповідають) 

Наземну перевірку та настроювання проводили 

___________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

  

___________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

(таблиця 3.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

3.3. Програми льотних перевірок ОРЛ-А

3.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-А з використанням ЛЛ

Таблиця 3.4

Найменування перевірок 

Тривалість польотів,
годин 

Пункт методики 

1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-А та вибір оптимального кута нахилу антени 

2,00 

3.4.1 

2. Визначення ЗД ОРЛ-А: 

 

3.4.2 

первинний канал; 

3,00 

вторинний канал у режимах: 

 

"УВД"; 

3,00 

"RBS" 

3,00 

3. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів:
первинний канал;
вторинний канал у режимах:
"УВД";
"RBS" 

разом з пунктом 2 

3.4.4 

4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за двома схемами зон очікування:
первинний канал;
вторинний канал у режимах:
"УВД";
"RBS" 

разом з пунктом 2 

3.4.5 

5. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу 

разом з пунктом 2 

3.4.3 

6. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) 

разом з пунктом 2 

3.4.6 

7. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ" 

разом з пунктом 2 

3.4.7 

Разом на один комплект: 

 

 

для первинного каналу - на один маршрут; 

5,00 

 

для вторинного каналу - на один маршрут 

8,00 

 

Примітки. 

1. Льотна перевірка за пунктом 1 таблиці 3.4 проводиться за одним визначеним маршрутом.

2. Якщо ОРЛ-А розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ОРЛ-А, то варто виконати дві серії обльотів з метою фіксації вертикальної зони по двох різних азимутах (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею).

3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 3.4) проводиться оцінювання параметрів ОРЛ-А за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 3.5, з використанням рейсових ПС. 

(таблиця 3.4 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 від 05.08.2009 р. N 832)

3.3.2. Програма льотних перевірок при введенні в експлуатацію ОРЛ-А з використанням рейсових ПС

Таблиця 3.5

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналах 

3.5.1 

2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу 

3.5.2 

3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" 

3.5.6 

3.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ОРЛ-А з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Таблиця 3.6

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналах 

3.4.2
3.5.1 

2. Перевірка ЗД ОРЛ-А під час польотів ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів:
первинний канал;
вторинний канал у режимах:
"УВД";
"RBS" 

3.4.4
3.5.3 

3. Перевірка ЗД ОРЛ-А під час польотів ПС за двома схемами зон очікування: 

 

первинний канал;
вторинний канал у режимах:
"УВД";
"RBS" 

3.4.5
3.5.4 

4. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу 

3.4.3
3.5.2 

5. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) 

3.4.6
3.5.5 

6. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ" 

3.4.7
3.5.6 

Примітка. 

У період проведення спеціальної льотної перевірки оцінювання параметрів ОРЛ-А за пунктами 1, 4, 6 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідністю) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок. 

(таблиця 3.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

3.4. Методика льотних перевірок ОРЛ-А з використанням ЛЛ

3.4.1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-А та вибір оптимального кута нахилу антени

Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ОРЛ-А відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-А з точним прольотом над ОРЛ-А на рекомендованих висотах 1000 - 1500 м та 3200 - 3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті при роботі на першому та другому комплекті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків згідно з інструкцією з виконання польотів на даному аеродромі.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури супутникової навігаційної системи (СНС) у режимі роботи "УВД" або "RBS".

По екрану індикатора ОРЛ-А проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і на кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ОРЛ-А у вертикальній площині по первинному каналу та оцінюється здатність до спостереження відміток від ЛЛ на фоні завад від перешкод на місцевості ("місцевих предметів"). За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установка оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.

3.4.2. Визначення ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикають у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Визначення ЗД ОРЛ-А, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ОРЛ-А відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-А з точним прольотом над місцем установлення ОРЛ-А. Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

(абзац третій пункту 3.4.2 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ОРЛ-А проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ. При кожному перетинанні антеною азимута ЛЛ проводяться фіксація наявності та візуальне оцінювання відміток від ЛЛ для первинного та вторинного каналів окремо. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

Результати льотної перевірки заносяться до таблиць 3.7 та 3.8.

Таблиця 3.7

Первинний канал

Дальність від ОРЛ-А, км  

Оцінка якості відмітки від ПС при кожному перетинанні антеною азимута ПС 

Імовірність виявлення 

Примітка 

·

·

· 

О 

 

 

С 

С 

·

·

10 

Х 

Х 

Х 

·

·

· 

Х 

 

 

Х 

Х 

·

·

20 

С 

Х 

С 

·

…………………… 

 

………………………. 

 

…………………… 

 

……………….. 

Таблиця 3.8

Вторинний канал

Дальність від ОРЛ-А, км 

Наявність відмітки від ПС при кожному перетинанні антеною азимута ПС 

Імовірність виявлення ПС 

Якість одержання інформації по вторинному каналу
(Н - норма,
Л - помилкова,
О - відсутність) 

Оцінювання появлення сигналів по бокових пелюстках і перевідбитих сигналів (немає, є, сектор за азимутом) 

інформація про пізнавальний індекс ПС 

інформація про висоту польоту ПС, H, м 

·

·

· 

О 

  

О 

О 

  

С 

О 

О 

  

С 

О 

О 

  

·

·

10 

Х 

Н 

Н 

  

Х 

Н 

Н 

  

Х 

Н 

Н 

  

·

·

· 

Х 

  

Н 

Н 

  

С 

Л 

Л 

  

Х 

Н 

Н 

  

·

·

20 

Х 

Н 

Н 

  

Х 

Н 

Н 

  

С 

Л 

Л 

  

·

…………… 

 

…………. 

 

………… 

 

…………. 

 

……………. 

 

………………. 

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ОРЛ-А використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток від ЛЛ на індикаторі ОРЛ-А по первинному та вторинному каналах з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ОРЛ-А заноситься до таблиць 3.7 і 3.8 відповідно.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ОРЛ-А траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, які утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-А, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

  

 
 

де P - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту всіх горизонтальних польотів;

Pi - імовірність, отримана на відрізку маршруту під час i-того горизонтального польоту;

n - загальна кількість горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-А.

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо за кожним напрямком "ВІД" та "НА" ОРЛ-А.

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманими при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення P від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення P від дальності Д визначається значення дальності дії ОРЛ-А (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ОРЛ-А (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ОРЛ-А при польотах ЛЛ точно над місцем установлення ОРЛ-А шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

3.4.3. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ОРЛ-А (пункт 3.4.2).

Під імовірнісними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ОРЛ-А через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 3.8.

За отриманими результатами розраховуються імовірнісні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

  

Nзаг - Nвідс - Nпом 

  

Pправ = 

______________________ 

;

  

            Nзаг 

  

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

  

Nпом 

  

Pпом = 

_______ 

  

  Nзаг 

  

де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації;

Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація;

Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація.

3.4.4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів

Виконуються польоти ЛЛ у районі аеродрому за встановленою схемою заходження на посадку із заходженням до висоти, що узгоджена з органом ОПР.

За кожною схемою виконуються по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача під час роботи першого та другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ЛЛ у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ЛЛ позначаються розривами та фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ЛЛ не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ЛЛ у зоні зльоту та посадки.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

(пункт 3.4.4 доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

3.4.5. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за двома схемами зон очікування

Виконуються польоти ЛЛ за однією, потім за іншою схемою зони очікування на двох установлених висотах.

За кожною схемою на кожній висоті виконується по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах "УВД" і "RBS" бортового відповідача при роботі першого і другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ЛЛ у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ЛЛ позначаються розривами і фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ЛЛ не спостерігалася. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зонах очікування.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

(пункт 3.4.5 доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

3.4.6. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик:

(абзац другий пункту 3.4.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

3.4.6.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-А.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-А виконуються по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10° (від 10° до 360°) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

3.4.6.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-А.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ОРЛ-А на встановленій висоті та за наперед визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

(абзац третій підпункту 3.4.6.2 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

3.4.6.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-А.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-А виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ОРЛ-А.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ОРЛ-А з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (s) азимута та дальності.

(пункт 3.4.6 доповнено новим підпунктом 3.4.6.3 згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832,
у зв'язку з цим підпункт 3.4.6.3 уважати підпунктом 3.4.6.4)

3.4.6.4. Помилка (D) визначення азимута (DА) або дальності (DД) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ОРЛ-А, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Di = ci - coi,

де Di - результат визначення помилки і-го вимірювання;

ci - результат і-го вимірювання азимута або дальності по індикатору ОРЛ-А;

coi - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС АСЛК або по карті.

Середньоквадратична помилка (s) визначення азимута (sА) або дальності (sД) розраховується за формулою

 

де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності.

(пункт 3.4.6 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

3.4.7. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ОРЛ-А від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ОРЛ-А повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1 - 2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ОРЛ-А, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1 - 2 оберти антени.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ОРЛ-А) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

3.5. Методика льотних перевірок ОРЛ-А з використанням спеціально виділених і рейсових ПС

3.5.1. Оцінювання ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ОРЛ-А та з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ОРЛ-А проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок. 

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 3.4.2. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначаються з інформації по вторинному каналу ОРЛ-А або за доповіддю екіпажу ПС.

3.5.2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ОРЛ-А (пункт 3.4.2).

Під імовірнісними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ОРЛ-А через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) по вторинному каналу заноситься до таблиці 3.8.

За отриманими результатами розраховуються імовірнісні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

  

Nзаг - Nвідс - Nпом 

  

Pправ = 

_______________________ 

  

          Nзаг 

  

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

  

Nпом 

  

Pпом = 

_______ 

  

Nзаг 

  

де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації;

Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація;

Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація.

Під час перевірки проходження інформації по вторинному каналу по рейсових ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження вірної інформації по вторинному каналу для усіх ПС (Pправ), обчислювати імовірність проходження вірної інформації по вторинному каналу для кожного ПС (Pni) за формулою

  

n - nвідс - nпом 

  

Pni

_________________ 

  

            n 

  

де nвідс - число оглядів, за яких була відсутня інформація по даному i-му ПС;

nпом - число оглядів, за яких була отримана помилкова інформація по даному i-му ПС;

n - загальне число оглядів спостереження за даним ПС.

Проводиться почергове порівняння Pni та Pправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Pправ більше ніж на 12 відсотків.

Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС зі зниженими характеристиками відповідачів.

Перевірка наявності інформації по вторинному каналу проводиться в усій ЗД ОРЛ-А.

3.5.3. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів

Виконуються польоти спеціально виділеним або рейсовим ПС у районі аеродрому за встановленою схемою заходження на посадку із заходженням до висоти, узгодженої з органом ОПР.

(абзац другий пункту 3.5.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

За кожною схемою виконуються по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача під час роботи першого та другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ПС у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ПС позначаються розривами та фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ПС не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зоні зльоту та посадки.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

(пункт 3.5.3 доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

3.5.4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за двома схемами зон очікування

Виконуються польоти спеціально виділеним ПС за однією, потім за іншою схемою зони очікування на двох установлених висотах.

За кожною схемою на кожній висоті виконується по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при роботі першого і другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ПС у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ПС позначаються розривами і фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ПС не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зонах очікування.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

(пункт 3.5.4 доповнено абзацом згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

3.5.5. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за наведеними методиками:

3.5.5.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-А.

Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-А) і "НА" ОРЛ-А (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-А) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.

3.5.5.2. Методика без використання ПС

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ОРЛ-А необхідно вибрати 2 - 3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10 - 90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ОРЛ-А. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ОРЛ-А.

Проводиться 3 - 4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ОРЛ-А від обраних "місцевих предметів".

3.5.5.3. Помилка (D) визначення азимута (DА) або дальності (DД) і середньоквадратична помилка (s) визначення азимута (sА) або дальності (sД) розраховуються за формулами, наведеними в підпункті 3.6.4.4.

(підпункт 3.5.5.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

(пункт 3.5.5 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

3.5.6. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ОРЛ-А від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ОРЛ-А повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1 - 2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ОРЛ-А, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1 - 2 оберти антени.

Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.

Оцінювання ефективності систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ОРЛ-А) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

3.6. Оформлення результатів льотної перевірки ОРЛ-А

3.6.1. За результатами льотної перевірки ОРЛ-А оформляється акт льотної перевірки ОРЛ-А, який наведений нижче.

______________________________________________________________
підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА)

АКТ

льотної перевірки ОРЛ-А ______________________ зав. N ____________, випуску _____________,
                                                                                    (тип)                                                                                                          (дата) 

установленого ____________________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена ________________________________________________________________ льотна перевірка ОРЛ-А
                                                                      (вид перевірки) 

ЛЛ ___________________________, обладнаним АСЛК __________________ N __________,
                    (тип, пізнавальний індекс)                                                                                 (тип) 

та/або рейсовим (спеціально виділеним) ПС _______________________________.
                                                                                                                   (тип, пізнавальний індекс) 

Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ____________________ від ____________ N __________.

1. Результати льотної перевірки зони дії ОРЛ-А при польотах за напрямками, за імовірності виявлення не нижче 0,8 по первинному каналу та 0,9 по вторинному каналу наведені в таблицях 3.9 і 3.10 відповідно. 

Таблиця 3.9

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Висота польоту ПС,
H, м 

Дані за ЕТД 

Результати льотної перевірки 

основна антена
(I комплект) 

резервна антена
(II комплект) 

Дмін,
км 

Дмакс,
км 

Дмін,
км 

Дмакс,
км 

зникнення (кільк. оглядів) 

Дмін,
км 

Дмакс,
км 

зникнення (кільк. оглядів) 

 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3.10

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Висота польоту ПС, H, м 

Дані за ЕТД 

Результати льотної перевірки 

основна антена
(I комплект) 

резервна антена
(II комплект) 

режим "УВД" 

режим "RBS" 

режим "УВД" 

режим "RBS" 

Дмін, км 

Дмакс, км 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення (кільк. оглядів) 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення (кільк. оглядів) 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення (кільк. оглядів) 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення (кільк. оглядів) 

  

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Отримані дані дальності для визначення зони дії відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності вказується причина) ________________________________.

2. При польотах ПС у зоні аеродромного руху за встановленими схемами заходження на посадку на висоті ____ м із МКп = ____ град. і МКп = ______ град. при роботі ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу в режимах "УВД" і "RBS" зникнення координатних відміток не спостерігалося (якщо спостерігалися зникнення, то додаються рисунки схем заходження на посадку з двома МКп окремо для первинного і вторинного каналів у режимах "УВД" і "RBS", на рисунках позначаються ділянки зникнення з вказівкою азимута та кількістю пропусків на цих ділянках; дається передбачуване обґрунтування пропусків координатної інформації). Проходження додаткової інформації по вторинному каналу спостерігалося без збоїв (якщо спостерігалися випадки зникнення або помилкової інформації по вторинному каналу, то це позначається на рисунках схем заходження на посадку).

3. При польотах ПС за двома схемами зон очікування на висоті H1 = ______ м і H2 = _______ м при роботі по первинному каналу і по вторинному каналу в режимах "УВД" і "RBS" зникнення координатних відміток не спостерігалися (якщо спостерігалися зникнення, то додаються рисунки схем зон очікування на кожній висоті окремо для первинного і для вторинного каналів у режимах "УВД" і "RBS", на рисунках позначаються ділянки зникнення з вказівкою азимута і з кількістю пропусків на цих ділянках; дається передбачуване обґрунтування пропусків координатної інформації). Проходження інформації по вторинному каналу спостерігалося без збоїв (якщо спостерігалися випадки зникнення або помилкової інформації по вторинному каналу, то це позначається на рисунках схем зон очікування).

4. Результати визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС для режимів "УВД" і "RBS" наведені в таблиці 3.11 і відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності вказується причина) ________________________________.

Таблиця 3.11

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Режим вторинного каналу 

Висота польоту ПС, H, м 

Загальна кількість оглядів, Nзаг 

Pвірн 

Pпом 

пізнавальний індекс ПС 

висота польоту ПС, H, м 

пізнавальний індекс ПС 

висота польоту ПС, H, м 

 

"УВД" 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

 

 

 

 

 

 

"RBS" 

Проміжна
Мінімальна
Максимальна 

 

 

 

 

 

5. Точнісні характеристики ОРЛ-А за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-А, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеним ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-А, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 3.13.

Таблиця 3.13

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-А, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 3.14.

Таблиця 3.14

6. При польотах із увімкненими системами подавлення сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" на екрані індикатора ОРЛ-А помилкових відміток не спостерігалося (спостерігалися окремі відмітки, які викликані перевідбиттями від "місцевих предметів" на відстанях від _______ км до _____ км, на азимутах ______ град., на ________ оглядах при висотах польоту _______ м; спостерігалися перескоки та прив'язки формулярів до помилкових відміток; спостерігалися окремі відмітки, що викликані сигналами від бокових пелюсток діаграми напрямленості антени, на відстанях до ______ км, на ______ оглядах при висоті польоту _________ м).

7. Кут нахилу антени первинного каналу складає ____________ і відповідає (не відповідає через ______________________________) установленому при введенні в експлуатацію.

ВИСНОВОК

Параметри ОРЛ-А _______________ зав. N _____________, установленого _______________________________, відповідають вимогам ЕТД. ОРЛ-А придатний до забезпечення ОПР.

Акт складений у двох примірниках:

перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА);

другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії).

Голова комісії

 
 
_______________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Члени комісії

 
 
_______________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Командир ЛЛ 

____________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Бортоператор ЛЛ 

____________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Додатки: 

1. Протокол наземної перевірки та настроювання.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 1) цих Правил.

3. Графік дальності дії по первинному і вторинному каналах у полярних координатах за результатами льотної перевірки з нанесеними основними контрольованими маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 2) цих Правил.

4. Схеми прямокутних маршрутів і зон очікування з указівкою ділянок зникнень.

5. Фотографія індикатора з координатами контрольного "місцевого предмета". 

Примітка. 

У разі виконання льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром;

в актах льотної перевірки вказуються результати вимірювань параметрів, наведених у відповідних таблицях програм. 

(пункт 3.6.1 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 від 05.08.2009 р. N 832)

4. Оглядовий радіолокатор - трасовий

4.1. Вимоги до параметрів ОРЛ-Т

Таблиця 4.1

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

1. ЗД ОРЛ-Т:
дальність дії при нульових кутах закриття, км, не менше,
на висотах: 

  

максимальній; 

проміжній; 

мінімальній 

2. Імовірність виявлення ПС, не менше 

0,8 

3. Середньоквадратична помилка на виході АПОІ, не більше: 

  

азимута, градус

0,25 

дальності, м 

300 

Помилка без АПОІ по індикатору, не більше: 

  

азимута, градус

1,0 

дальності, м 

1000 

____________
* Зона дії визначається вимогами ЕТД на конкретний тип ОРЛ-Т або у межах зони відповідальності органу ОПР 

4.2. Програми наземних перевірок ОРЛ-Т

Таблиця 4.2

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

спеціальна 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Юстирування антенної системи на місцевості і взаємне юстирування антен 

4. Дистанційне управління 

5. Швидкість кругового огляду 

6. Працездатність апаратури передавання даних, відображення інформації та лінії транслювання 

*7. Параметри антенно-фідерної системи: 

  

  

коефіцієнт стоячої хвилі (КСХВ) хвилевідних трактів (по кожному каналу); 

втрати високочастотного тракту (по кожному каналу) 

8. Параметри кожного каналу:  

  

  

потужність і форма огинаючої високочастотних імпульсів передавальних пристроїв; 

частота коливань передавальних пристроїв; 

чутливість приймальних пристроїв 

9. Вихідні сигнали ОРЛ-Т 

10. Параметри ОРЛ-Т за ланцюгами живлення:  

  

  

потужність, споживана за ланцюгами живлення; 

перекіс фаз за напругою 

11. Фактори впливу на обслуговуючий персонал:  

  

  

інтенсивність НВЧ випромінювання; 

інтенсивність рентгенівського випромінювання; 

рівень шумів 

12. Безперервна робота протягом 24-х годин 

____________
* Перевірка здійснюється при введенні в експлуатацію ОРЛ-Т організацією, що проводить монтаж, настроювання і здачу замовникові зазначеної апаратури 

Умовні позначки:

" + " - перевірка проводиться;

" - " - перевірка не проводиться.

Примітки. 

1. Методика наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка якості настроювання ОРЛ-Т, зони дії здійснюється по рейсових ПС. 

4.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т.

ПРОТОКОЛ

наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т ____________ зав. N _________, випуску ___________, установленого _____________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ОРЛ-Т.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД,
допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювання за ЕТД 

ЗВТ
(тип, заводський номер)

Примітка 
 

I комплект 

II комплект 

7

1.** Комплектність апаратури 

  

  

  

  

  

 

2. Напруга живлення (на вході), В 

  

  

  

  

  

 

3**. Юстирування антенної системи і взаємне юстирування антен 

  

  

  

  

  

 

4**. Працездатність системи управління, сигналізації та контролю 

  

  

  

  

  

 

5.** Швидкість кругового огляду 

  

  

  

  

  

 

6. Працездатність АПД, відображення інформації та лінії трансляції 

  

  

  

  

  

 

*7. Параметри антенно-фідерної системи:
коефіцієнт стоячої хвилі за напругою (КСХН) хвилевідних трактів (по кожному каналу);
втрати високочастотного тракту (по кожному каналу) 

 

 

 

 

 

 

8. Параметри кожного каналу:
потужність і форма огинаючої високочастотних імпульсів передавальних пристроїв;
частота коливань передавальних пристроїв;
чутливість приймальних пристроїв 

 

 

 

 

 

 

9. Вихідні сигнали ОРЛ-Т 

 

 

 

 

 

 

10.** Параметри ОРЛ-Т за ланцюгами живлення:
потужність, споживана за ланцюгами живлення;
перекіс фаз за напругою 

 

 

 

 

 

 

**11. Фактори впливу на обслуговуючий персонал:
інтенсивність НВЧ випромінювання
інтенсивність рентгенівського випромінювання;
рівень шумів 

 

 

 

 

 

 

**12. Безперервна робота протягом 24-х годин 

 

 

 

 

 

 

____________
* Перевірка проводиться при введенні ОРЛ-Т в експлуатацію організацією, яка виконує монтаж, настроювання та здавання замовнику вказаної апаратури

** Перевірка проводиться при введенні в експлуатацію 

(таблиця 4.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

ВИСНОВОК

Технічні параметри апаратури ОРЛ-Т __________ зав. N ___________ вимогам ЕТД __________________________________.
               (відповідають, не відповідають) 

Наземну перевірку та настроювання проводили 

_________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

  

_________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

4.3. Програми льотних перевірок ОРЛ-Т

4.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-Т з використанням ЛЛ

Таблиця 4.4

Найменування перевірок 

Тривалість польотів,
годин 

Пункт методики 

1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-Т і вибір оптимального кута нахилу антен 

2,00 

4.4.1 

2. Визначення ЗД ОРЛ-Т 

3,50 

4.4.2 

3. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) 

разом з пунктом 2 

4.4.3 

Разом на один комплект, на один маршрут 

5,50 

  

Примітки. 

1. Льотна перевірка за пунктом 1 таблиці 4.4 проводиться за одним визначеним маршрутом.

2. Якщо ОРЛ-Т розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ОРЛ-Т, то варто виконати дві серії польотів з метою фіксації вертикальної зони за двома різними азимутами (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею).

3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 4.4) проводиться оцінювання параметрів ОРЛ-Т за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 4.5, з використанням рейсових ПС. 

(таблиця 4.4 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 від 05.08.2009 р. N 832)

4.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-Т з використанням рейсових ПС

Таблиця 4.5

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ОРЛ-Т 

4.5.1 

4.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ОРЛ-Т з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Таблиця 4.6

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ОРЛ-Т 

4.4.2
4.5.1 

2. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) 

4.4.3
4.5.2 

Примітка. 

У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 4.6) оцінювання параметрів ОРЛ-Т за пунктом 1 таблиці 4.6 може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок. 

4.4. Методика льотних перевірок ОРЛ-Т з використанням ЛЛ

4.4.1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-Т та вибір оптимального кута нахилу антени

Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ОРЛ-Т відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-Т з точним прольотом над ОРЛ-Т на рекомендованих висотах 1000 - 1500 м та 3200 - 3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури СНС.

По екрану індикатора ОРЛ-Т проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і при кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ОРЛ-Т у вертикальній площині та оцінюється здатність до спостереження на фоні завад від "місцевих предметів". За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установлення оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.

4.4.2. Визначення ЗД ОРЛ-Т

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ по дальності з використанням апаратури СНС.

Визначення ЗД ОРЛ-Т, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ОРЛ-Т відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-Т з точним прольотом над місцем установлення ОРЛ-Т.

(абзац другий пункту 4.4.2 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ОРЛ-Т проводиться спостереження за відмітками ЛЛ і при кожному перетинанні антеною азимута ПС фіксується їх наявність та оцінка якості відміток для первинного і вторинного каналів окремо, а також проходження інформації по вторинному каналу.

Результати льотної перевірки заносяться до таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Дальність від ОРЛ-Т, км 

Оцінка якості відмітки від ПС при кожному перетинанні антеною азимута ПС 

Імовірність виявлення 

Примітка 

·

·

· 

О 

  

  

С 

С 

·

·

10 

Х 

Х 

Х 

·

·

· 

Х 

  

  

Х 

Х 

·

·

20 

С 

Х 

С 

·
 
…………………. 

 
 
…………………… 

 
 
………….. 

 
 
…………….. 

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ОРЛ-Т використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток по первинному та вторинному каналах на індикаторі ОРЛ-Т з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ОРЛ-Т заноситься до таблиці 4.7.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ОРЛ-Т траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-Т, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

  

 
 

де P - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту всіх горизонтальних польотів;

Pi - імовірність, отримана на відрізку маршруту під час i-того горизонтального польоту;

n - загальна кількість горизонтальних польотів "НА" та "від" ОРЛ-Т.

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо для кожного напрямку "ВІД" та "НА" ОРЛ-Т.

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманими при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення P від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення P від дальності Д визначається значення дальності дії ОРЛ-Т (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ОРЛ-Т (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ОРЛ-Т під час польотів ЛЛ точно над місцем установлення ОРЛ-Т, шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

4.4.3. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик:

(абзац другий пункту 4.4.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

4.4.3.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-Т.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-Т виконуються по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10° (від 10° до 360°) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

4.4.3.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-Т.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ОРЛ-Т на встановленій висоті та за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

(абзац третій підпункту 4.4.3.2 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

4.4.3.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця встановлення ОРЛ-Т.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця встановлення ОРЛ-Т виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ОРЛ-Т.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ОРЛ-Т з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (s) азимута та дальності.

(пункт 4.4.3 доповнено підпунктом 4.4.3.3 згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832,
у зв'язку з цим підпункт 4.4.3.3 уважати підпунктом 4.4.3.4)

4.4.3.4. Помилка (D) визначення азимута (DА) або дальності (DД) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ОРЛ-Т, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Di = ci - coi,

де Di - результат визначення помилки і-го вимірювання;

ci - результат і-го вимірювання азимута або дальності по індикатору ОРЛ-Т;

coi - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС АСЛК або по карті.

Середньоквадратична помилка (s) визначення азимута (sА) або дальності (sД) розраховується за формулою

,  

 де  n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності.

(пункт 4.4.3 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

4.5. Методика льотних перевірок ОРЛ-Т з використанням спеціально виділених і рейсових ПС

4.5.1. Оцінювання ЗД ОРЛ-Т

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ОРЛ-Т та з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ОРЛ-Т проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 4.4.2. Інформація про пізнавальний індекс та висоту польоту запитується в екіпажу ПС.

4.5.2. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за такими методами:

4.5.2.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-Т.

Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-Т) і "НА" ОРЛ-Т (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-Т) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.

Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.

4.5.2.2. Методика без використання ПС

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ОРЛ-Т необхідно вибрати 2 - 3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10 - 90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ОРЛ-Т. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ОРЛ-Т.

Проводиться 3 - 4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ОРЛ-Т від обраних "місцевих предметів".

4.5.2.3. Помилка (D) визначення азимута (DА) або дальності (DД) і середньоквадратична помилка (s) визначення азимута (sА) або дальності (sД) розраховуються за формулами, наведеними у підпункті 4.4.3.4.

(підпункт 4.5.2.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

(пункт 4.5.2 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

4.6. Оформлення результатів льотної перевірки ОРЛ-Т

4.6.1. За результатами льотної перевірки ОРЛ-Т оформляється акт льотної перевірки ОРЛ-Т, який наведений нижче.

__________________________________________________________________
підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА)

АКТ

льотної перевірки ОРЛ-Т ______________________ зав. N _____________, випуску _____________,
                                                                                  (тип)                                                                                                                  (дата) 

установленого ______________________________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена ______________________________________ льотна перевірка ОРЛ-Т
                                    (вид перевірки) 

ЛЛ _______________________________, обладнаним АСЛК _________________ N _____________,
                          (тип, пізнавальний індекс)                                                                                       (тип) 

та/або рейсовим (спеціально виділеним) ПС ______________________________________________.
                                                                                                                                              (тип, пізнавальний індекс) 

Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ______________________ від __________ N ______.

1. Результати льотної перевірки зони дії ОРЛ-Т при польотах за напрямками при імовірності виявлення не нижче 0,8 наведені в таблиці 4.8. 

Таблиця 4.8

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Висота польоту ПС, H, м 

Дані за ЕТД 

Результати льотної перевірки 

Дмін, км 

Дмакс, км 

Дмін, км 

Дмакс, км 

Зникнення (кількість оглядів) 

 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

 

 

 

 

 

 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

 

 

 

 

 

Отримані дані дальності визначення зони дії відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності вказується причина) ___________________________.

2. Точнісні характеристики ОРЛ-Т за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеним ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 4.9.

Таблиця 4.9

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 4.10.

Таблиця 4.10

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 4.11.

Таблиця 4.11

3. Кут нахилу антени складає ____________ і відповідає (не відповідає через __________________________________) установленому при введенні в експлуатацію.

ВИСНОВОК

Параметри ОРЛ-Т ________________ зав. N _____________, установленого ________________________________, відповідають вимогам ЕТД. ОРЛ-Т придатний до забезпечення ОПР.

Акт складений у двох примірниках:

перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА);

другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії).

Голова комісії

 
 
_________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Члени комісії

 
 
_________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Командир ЛЛ 

_________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Бортоператор ЛЛ 

_________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Додатки:  

1. Протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 1) цих Правил.

3. Графік дальності дії ОРЛ-Т у полярних координатах за результатами льотної перевірки, з нанесеними основними контрольованими маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 2) цих Правил.

4. Фотографія індикатора з координатами контрольного "місцевого предмета". 

Примітка. 

У разі виконання льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром;

у актах льотної перевірки вказуються результати вимірювань параметрів, наведених у відповідних таблицях програм. 

(пункт 4.6.1 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 від 05.08.2009 р. N 832)

5. Вторинний оглядовий радіолокатор

5.1. Вимоги до параметрів ВОРЛ

Таблиця 5.1

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

аеродромний 

трасовий 

1. ЗД ВОРЛ:
дальність дії при нульових кутах закриття, км, не менше, на висотах:  

  

  

максимальній; 

проміжній; 

мінімальній 

2. Імовірність правильного виявлення ПС на контрольованих маршрутах, не менше 

0,9 

3. Видача інформації на робочі місця диспетчерів органу ОПР 

Наявність на індикаторі ВОРЛ інформації від ПС у районі (зоні) ОПР 

4. Середньоквадратична помилка на виході АПОІ, не більше:  

  

  

азимута, градус

0,2 

0,25 

дальності, м 

200 

300 

____________
Зона дії визначається вимогами ЕТД на конкретний тип ВОРЛ або у межах зони відповідальності органу ОПР 

5.2. Програми наземних перевірок ВОРЛ

Таблиця 5.2

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

спеціальна 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Сигнали запуску і синхронізації 

4. Працездатність системи управління, комутації та сигналізації 

5. Потужність і форма високочастотних кодованих посилок передавальних пристроїв 

6. Параметри приймальних пристроїв 

7. Параметри лінії трансляції 

8*. Загасання приймально-передавальних трактів 

-

9. Проходження інформації від контрольного відповідача 

10. Рівень інтенсивності НВЧ випромінювання усередині апаратного кузова 

11. Перевірка часу переходу на резервний комплект 

12. Безперервна робота протягом 24-х годин 

____________
* Перевірка проводиться при введенні ВОРЛ в експлуатацію організацією, що проводить монтаж, настроювання та здавання замовнику вказаної апаратури 

(таблиця 5.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться; 

"-" - перевірка не проводиться. 

Примітки. 

1. Методика наземної перевірки та настроювання ВОРЛ викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка настроювання ВОРЛ, зони дії здійснюється по рейсових ПС. 

5.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ВОРЛ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ВОРЛ.

ПРОТОКОЛ

наземної перевірки та настроювання ВОРЛ _________ зав. N _________, випуску ___________, установленого ___________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ВОРЛ.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД,
допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювання за ЕТД 

ЗВТ
(тип, заводський номер)

Примітка 
 

I комплект 

II комплект 

1.** Комплектність апаратури 

  

  

  

  

  

 

2. Напруга живлення (на вході), В 

 

 

 

 

 

 

3. Сигнали запуску та синхронізації 

 

 

 

 

 

 

4. Працездатність системи управління, комутації та сигналізації 

 

 

 

 

 

 

5. Потужність і форма високочастотних кодованих посилок передавальних пристроїв 

 

 

 

 

 

 

6. Параметри приймальних пристроїв 

 

 

 

 

 

 

7.** Параметри лінії трансляції 

 

 

 

 

 

 

8*. Загасання приймально-передавальних трактів 

  

  

  

  

  

 

9. Проходження інформації від контрольного відповідача 

  

  

  

  

  

 

10.** Рівень інтенсивності НВЧ випромінювання всередині апаратного кузова 

  

  

  

  

  

 

11. Перевірка часу переходу на резервний комплект 

  

  

  

  

  

 

12.** Безперервна робота протягом 24-х годин 

  

  

  

  

  

 

____________
* Перевірка проводиться при введенні ВОРЛ в експлуатацію організацією, що проводить монтаж, настроювання та здавання замовнику вказаної апаратури

** Перевірка проводиться при введенні в експлуатацію

(таблиця 5.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

ВИСНОВОК

Технічні параметри апаратури ВОРЛ _____________ зав. N ___________ вимогам ЕТД ______________________________________________________.
                                          (відповідають, не відповідають) 

Наземну перевірку та
настроювання проводили 

 
_____________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

  

_____________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

5.3. Програми льотних перевірок ВОРЛ

5.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням ЛЛ

Таблиця 5.4

Найменування перевірок 

Тривалість польотів, годин 

Пункт методики 

аеродромний 

трасовий 

1. Визначення ЗД ВОРЛ у режимах:  

  

  

5.4.1 

"УВД"; 

3,00 

3,50 

"RBS" 

3,00 

3,50 

2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача ПС 

разом з пунктом 1 

5.4.2 

3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ"

разом з пунктом 1 

5.4.3 

4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) 

разом з пунктом 1 

5.4.4 

Разом на один комплект, на один маршрут 

6,00 

7,00 

  

Примітка. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 5.4) проводиться оцінювання параметрів ВОРЛ за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 5.5, з використанням рейсових ПС.

(таблиця 5.4 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

5.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням рейсових ПС

Таблиця 5.5

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ВОРЛ у режимах "УВД" і "RBS" 

5.5.1 

2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача ПС 

5.5.2 

3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" 

5.5.3 

(таблиця 5.5 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

5.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Таблиця 5.6

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ВОРЛ у режимах "УВД" і "RBS" 

5.4.1
5.5.1 

2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача ПС 

5.4.2
5.5.2 

3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ" 

5.4.3
5.5.3 

Примітка. 

У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 5.6) оцінювання параметрів ВОРЛ за пунктами 1, 2, 3 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідності) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок. 

(таблиця 5.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

5.4. Методика льотних перевірок ВОРЛ із використанням ЛЛ

5.4.1. Визначення ЗД ВОРЛ

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.

За командою диспетчера, що здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикають у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Визначення ЗД ВОРЛ, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ВОРЛ відмітки від ЛЛ) і "НА" ВОРЛ з точним прольотом над місцем установлення ВОРЛ.

(абзац третій пункту 5.4.1 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ВОРЛ проводиться спостереження за відмітками ЛЛ і на кожному перетинанні антеною азимута ПС фіксується їх наявність та оцінка якості відміток і проходження інформації від відповідача ЛЛ. Результати льотної перевірки заносяться до таблиці 5.7.

Таблиця 5.7

Дальність від ВОРЛ, км 

Наявність відмітки від ПС при кожному перетинанні антеною азимута ПС 

Імовірність виявлення ПС 

Якість одержання інформації від відповідача ПС
(Н - норма,
Л - помилкова,
О - відсутня) 

Оцінювання появи сигналів по бокових пелюстках і перевідбитих сигналах (немає, є, сектор за азимутом) 

інформація про пізнавальний індекс ПС 

інформація про висоту польоту ПС, H, м 

·

·

· 

О 

 

О 

О 

 

О 

О 

О 

 

С 

Л 

Л 

 

·

·

10 

Х 

Н 

Н 

 

С 

Н 

Н 

 

Х 

Н 

Н 

 

·

·

· 

Х 

 

Н 

Н 

 

О 

Л 

Л 

 

С 

Н 

Н 

 

·

·

20 

Х 

Н 

Н 

 

Х 

Н 

Н 

 

Х 

Н 

Н 

 

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ВОРЛ використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток на індикаторі ВОРЛ з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ВОРЛ заноситься до таблиці 5.7.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ВОРЛ траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ВОРЛ, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

  

 
 

де P - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту всіх горизонтальних польотів;

Pi - імовірність, отримана на відрізку маршруту під час i-того горизонтального польоту;

n - загальна кількість горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ВОРЛ.

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо за кожним напрямком "ВІД" та "НА" ВОРЛ.

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманими при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення P від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення P від дальності Д визначається значення дальності дії ВОРЛ (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ВОРЛ (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ВОРЛ при польотах ЛЛ точно над місцем установлення ВОРЛ шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

5.4.2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача ПС

Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача ПС проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ВОРЛ (пункт 5.4.1).

Під імовірнісними характеристиками проходження інформації від відповідача одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ВОРЛ через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 5.7.

За отриманими результатами розраховуються імовірнісні характеристики проходження інформації від відповідача ПС окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації від відповідача ПС

  

Nзаг - Nвідс - Nпом 

  

Pправ = 

_______________________ 

  

              Nзаг 

  

імовірність проходження помилкової інформації від відповідача ПС

  

Nпом 

  

Pпом = 

________ 

  

Nзаг 

  

де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації;

Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація;

Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація.

5.4.3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ВОРЛ від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ВОРЛ повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1 - 2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ВОРЛ, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1 - 2 оберти антени.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ВОРЛ) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

5.4.4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик:

(абзац другий пункту 5.4.4 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

5.4.4.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ВОРЛ.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ВОРЛ виконуються по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10° (від 10° до 360°) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ВОРЛ одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

5.4.4.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ВОРЛ.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ВОРЛ на встановленій висоті та за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

(абзац третій підпункту 5.4.4.2 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ВОРЛ одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

5.4.4.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця встановлення ВОРЛ.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця встановлення ВОРЛ виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ВОРЛ.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ВОРЛ з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (s) азимута та дальності.

(пункт 5.4.4 доповнено новим підпунктом 5.4.4.3 згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832,
у зв'язку з цим підпункт 5.4.4.3 уважати підпунктом 5.4.4.4)

5.4.4.4. Помилка (D) визначення азимута (DА) або дальності (DД) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ВОРЛ, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Di = ci - coi,

де Di - результат визначення помилки і-го вимірювання;

ci - результат і-го вимірювання азимута або дальності по індикатору ВОРЛ;

coi - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС АСЛК або по карті.

Середньоквадратична помилка (s) визначення азимута (sА) або дальності (sД) розраховується за формулою

 

де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності.

(пункт 5.4.4 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

5.5. Методика льотних перевірок ВОРЛ із використанням спеціально виділених і рейсових ПС

5.5.1. Оцінювання ЗД ВОРЛ

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ВОРЛ і з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ВОРЛ проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 5.4.1. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначаються з інформації від відповідача ПС або за доповіддю екіпажу ПС.

5.5.2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача ПС

Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача ПС проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ВОРЛ (пункт 5.4.1).

Під імовірнісними характеристиками проходження інформації від відповідача одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ВОРЛ через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) від відповідача ПС заноситься до таблиці 5.7.

За отриманими результатами розраховуються імовірнісні характеристики проходження інформації від відповідача ПС окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації від відповідача ПС

  

Nзаг - Nвідс - Nпом 

  

Pправ = 

______________________ 

  

             Nзаг 

  

імовірність проходження помилкової інформації від відповідача ПС

  

Nпом 

  

Pпом = 

_________ 

  

Nзаг 

  

де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації;

Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація;

Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація.

Під час перевірки проходження інформації від відповідача ПС по рейсових ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження правильної інформації від відповідача для усіх ПС (Pправ), обчислювати імовірність проходження правильної інформації від відповідача для кожного ПС (Pni) за формулою

  

n - nвідс - nпом 

  

Pni

_________________ 

  

           n 

  

де nвідс - число оглядів, за яких була відсутня інформація по даному i-му ПС;

nпом - число оглядів, за яких була отримана помилкова інформація по даному i-му ПС;

n - загальне число оглядів спостереження за даним ПС.

Проводиться почергове порівняння Pni та Pправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Pправ більше ніж на 12 відсотків.

Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації від відповідача за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС зі зниженими характеристиками відповідачів.

Перевірка наявності інформації від відповідача ПС проводиться у всій ЗД ВОРЛ.

5.5.3. Оцінювання ефективності подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ВОРЛ від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ВОРЛ повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1 - 2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ВОРЛ, які відрізняються від основної відмітки та залишають післясвітіння не більше ніж на 1 - 2 оберти антени.

Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ВОРЛ) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

5.6. Оформлення результатів льотної перевірки ВОРЛ

5.6.1. За результатами льотної перевірки ВОРЛ оформляється акт льотної перевірки ВОРЛ, який наведений нижче.

____________________________________________________________________
підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА)

АКТ

льотної перевірки ВОРЛ _____________________ зав. N _____________, випуску ______________,
                                                                                  (тип)                                                                                                              (дата) 

установленого _________________________________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена ________________________________________________________________ льотна перевірка ВОРЛ
                                                                               (вид перевірки) 

ЛЛ _______________________________, обладнаним АСЛК __________________ N __________
                      (тип, пізнавальний індекс)                                                                                            (тип) 

та/або рейсовим (спеціально призначеним) ПС ____________________________________________.
                                                                                                                                               (тип, пізнавальний індекс) 

Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ________________ від ____________ N ______.

1. Результати льотної перевірки зони дії ВОРЛ при польотах за напрямками при імовірності виявлення не нижче 0,9 наведені в таблиці 5.8. 

Таблиця 5.8

Висота польоту ПС, H, м 

Дальність дії за ЕТД, км 

Результати льотної перевірки 

режим "УВД" 

режим "RBS" 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення (кільк. оглядів) 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення (кільк. оглядів) 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

  

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

  

1.1. Отримані дані дальності визначення зони дії ВОРЛ відповідають зоні огляду від __________ град. до ___________ град. (0,5° ё 45° за ЕТД).

2. Результати визначення імовірнісних характеристик проходження інформації від відповідача одного ПС для режимів "УВД" і "RBS" наведені в таблиці 5.9 та відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності указується причина) _________________________________.

Таблиця 5.9

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Режим  

Висота польоту ПС, H, м 

Загальна кількість оглядів, Nзаг 

Pправ 

Pпом 

пізнавальний індекс ПС 

висота польоту ПС, H, м 

пізнавальний індекс ПС 

висота польоту ПС, H, м 

  

"УВД" 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

"RBS" 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

3. Точнісні характеристики ВОРЛ за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеним ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 5.10.

Таблиця 5.10

Результати визначення точнісних характеристик ВОРЛ, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 5.11.

Таблиця 5.11

Результати визначення точнісних характеристик ВОРЛ, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 5.12.

Таблиця 5.12

4. При польотах із увімкненими системами "ВАРУ" і подавлення сигналів по бокових пелюстках на екрані індикатора ВОРЛ помилкових відміток не спостерігалося (спостерігалися окремі точкові відмітки, що спричинені перевідбиттями від "місцевих предметів" на відстанях від __________ км до ___________ км, на азимутах ____________ град., на ________________ оглядах при висотах польоту _______________ м; спостерігалися окремі точкові відмітки, що спричинені сигналами по бокових пелюстках, на відстанях до _____________ км на ___________ оглядах при висоті польоту ________________ м).

ВИСНОВОК

Параметри ВОРЛ ________________ зав. N _______________, установленого __________________________________, відповідають вимогам ЕТД. ВОРЛ придатний до забезпечення ОПР.

Акт складений у двох примірниках:

перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА);

другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії).

Голова комісії

 
 
________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Члени комісії

 
 
________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Командир ЛЛ 

________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Бортоператор ЛЛ 

________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Додатки: 

1. Протокол наземної перевірки та настроювання ВОРЛ.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 1) цих Правил.

3. Графік дальності дії ВОРЛ у полярних координатах за результатами льотної перевірки, з нанесеними маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 2) цих Правил. 

Примітки. 

1. При спеціальних льотних перевірках у таблиці 5.8 назву графи "Дальність дії за ЕТД, км" замінити на "Дальність дії у межах зони відповідальності органу ОПР, км"; виключити графу "Дмін, км" у режимах "УВД" і "RBS" та підпункт 1.1.

2. У разі проведення льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а в разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром;

в актах льотної перевірки вказуються результати параметрів, наведених у відповідних таблицях програм. 

(пункт 5.6.1 із змінами, внесеними згідно з наказами
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667,
 від 05.08.2009 р. N 832)

6. Посадковий радіолокатор

6.1. Вимоги до параметрів ПРЛ

Таблиця 6.1

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

1. ЗД ПРЛ:  

  

дальність дії, км, не менше; 

17 

кути огляду простору, градус, не менше: 

  

антена курсу, за азимутом; 

20 

антена глісади, за кутом місця 

2. Погрішність визначення відхилення ПС від ЛК, м, не більше 

9 або (0,006Дпрл + 0,1Z)
(береться більша величина) 

3. Погрішність визначення відхилення ПС від ЛГ, м, не більше 

6 або (0,004Дпрл + 0,1Y)
(береться більша величина) 

4. Погрішність визначення відстані від ПС до розрахункової точки приземлення (ТП), м, не більше 

30 + 0,03Xтп 

Умовні позначки:

Xтп, м - відстань від ПС до ТП.

Дпрл, м - відстань від АФП ПРЛ до ПС.

Z, м - бокове відхилення ПС від ЛК.

Y, м - вертикальне відхилення ПС від ЛГ.

6.2. Програми наземних перевірок ПРЛ

Таблиця 6.2

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

спеціальна 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Потужність передавача та тривалість високочастотного імпульсу 

4. Функціонування системи автоматичної підстройки частоти 

5. Коефіцієнт шуму приймача 

6. Коефіцієнт підсилення приймача 

7. Характеристики "ВАРУ" 

8. Коефіцієнт подавлення або/та коефіцієнт підзавадової видимості системи "СДЦ" 

9. Амплітуда відеосигналів на виході кабельної лінії трансляції 

10. Горизонтування та юстирування антенних систем 

11. Точність установлення:
нульової мітки дальності, ліній рівних відхилень за кутовими відбивачами на курсовій частині екрана індикатора;
* кутових відміток антени курсу за кутовими відбивачами;
* кутових відміток антени глісади по спеціальній рейці 

12. Наявність повного обсягу інформації на екранах індикаторів ПРЛ. Правильність настроювання масштабних міток дальності, електронних ліній курсу, глісади, ліній рівних відхилень і інших ліній графічної інформації на індикаторах лінійно-апаратної зали і диспетчерського пункту ОПР відповідно до ЕТД 

13. Погрішність вимірювання дальності по контрольному орієнтиру 

14. Безперервна робота протягом 72-х годин 

____________
* Точність установлення тільки для радіолокатора - посадкового типу РП-3Г 

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться; 

"-" - перевірка не проводиться. 

Примітки. 

1. Методика наземної перевірки та настроювання ПРЛ викладена в ЕТД.

2. Перевірка за пунктом 13 проводиться за наявності контрольного орієнтира з
відомими координатами на відстанях 2 - 6 км від ПРЛ.

3. Попередня перевірка настроювання та зони дії ПРЛ здійснюється по рейсових ПС. 

6.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ПРЛ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ПРЛ.

ПРОТОКОЛ

наземної перевірки та настроювання ПРЛ ___________ зав. N _________, випуску ____________, установленого ___________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ПРЛ.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 6.3.

Таблиця 6.3

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД, допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювань за ЕТД 

ЗВТ
(тип, заводський номер)

Примітка 
 

I комплект ПРЛ 

II комплект ПРЛ 

6

7

1. Комплектність апаратури 

  

  

  

  

  

 

2. Напруга живлення (на вході), В 

  

  

  

  

  

 

3. Потужність передавача, тривалість високочастотного імпульсу 

  

  

  

  

  

 

4. Функціонування системи автоматичної підстройки частоти 

  

  

  

  

  

 

5. Коефіцієнт шуму приймача 

  

  

  

  

  

 

6. Характеристики "ВАРУ" 

 

 

 

 

 

 

7. Коефіцієнт подавлення та/або коефіцієнт підзавадової видимості системи "СДЦ" 

 

 

 

 

 

 

8. Амплітуда відеосигналів на виході кабельної лінії електрозв'язку 

 

 

 

 

 

 

9. Горизонтування і юстирування антенних систем 

 

 

 

 

 

 

10. Точність установлення:
нульової мітки дальності, ліній рівних відхилень за кутовими відбивачами на курсовій частині екрана індикатора;
* кутових відміток антени курсу за кутовими відбивачами;
* кутових відміток антени глісади по спеціальній рейці 

 

 

 

 

 

 

11. Наявність повного обсягу інформації на екрані індикатора ПРЛ (відповідно до ЕТД) 

 

 

 

 

 

 

12. Правильність настроювання масштабних міток дальності; електронних ліній курсу, глісади, ліній рівних відхилень і інших електронних ліній графічної інформації на індикаторах лінійно-апаратної зали і диспетчерського пункту відповідно до ЕТД 

 

 

 

 

 

 

13. Працездатність ПРЛ при безперервній роботі протягом 72-х годин 

  

  

  

  

  

 

____________
* Точність установлення тільки для радіолокатора - посадкового типу РП-3Г 

(таблиця 6.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

ВИСНОВОК

Технічні параметри апаратури ПРЛ ____________ зав. N ___________ вимогам ЕТД
 ______________________________.
         (відповідають, не відповідають) 

Наземну перевірку та
настроювання проводили 

 
________________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

  

________________________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

6.3. Програми льотних перевірок ПРЛ

6.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ПРЛ із використанням ЛЛ

Таблиця 6.4

Найменування перевірок 

Кількість заходжень 

Пункт методики 

1. Визначення ЗД ПРЛ: 

  

  

у горизонтальній площині; 

6.4.1 

у вертикальній площині 

6.4.2 

2. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛК 

6.4.3 

3. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛГ 

6.4.4 

4. Погрішність у визначенні відстані від ПС до ТП 

6.4.5 

Разом на один напрямок посадки 

10 

  

Примітка. 

Під час проведення льотної перевірки одного з напрямків посадки перевіряється I комплект при роботі на першу антену та II комплект при роботі на другу антену. Під час проведення льотної перевірки другого напрямку посадки перевіряється I комплект при роботі на другу антену та II комплект при роботі на першу антену. 

6.3.2. Спеціальна льотна перевірка ПРЛ виконується також за програмою, наведеною у таблиці 6.4.

6.4. Методика льотних перевірок ПРЛ із використанням ЛЛ

Льотні перевірки ПРЛ проводяться при видимості не менше 8 км під час оцінювання курсового каналу, не менше 6 км під час оцінювання глісадного каналу.

6.4.1. Визначення ЗД ПРЛ у горизонтальній площині

Виконується політ ЛЛ з постійною швидкістю на висотах 400 - 800 м, але не нижче безпечної висоти польоту, курсом польоту, перпендикулярним лінії посадкового курсу на відстанях 4 та 8 км від порога ЗПС.

Визначення ЗД ПРЛ у горизонтальній площині виконується за однією з двох методик.

6.4.1.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ПРЛ по визначенню місцезнаходження ЛЛ із використанням апаратури СНС.

Проводиться спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається відповідна команда "ОТСЧЕТ КУРС" або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА".

У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (ai, a гi) у горизонтальній площині.

За результатами відліків повинні бути обчислені права та ліва границі ЗД курсового та глісадного каналу.

6.4.1.2. Методика з використанням апаратури СТВ

За наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки КРМ (під час вимірювання зміщення середньої ЛК).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується відповідно до рисунка 6.1 а).

 

Рис. 6.1. Розміщення СТВ при льотних перевірках ЗД ПРЛ

а) у горизонтальній площині (по курсовому каналу);

б) у вертикальній площині (по глісадному каналу).

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

Проводиться спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається відповідна команда "ОТСЧЕТ КУРС" або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА".

У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (aкi, aгi) у горизонтальній площині.

За результатами відліків розраховуються права і ліва границі ЗД курсового і глісадного каналу.

6.4.2. Визначення ЗД ПРЛ у вертикальній площині

Польоти виконуються без зниження з постійною швидкістю на висоті кола, посадковим курсом з відстані 25 км від АФП ПРЛ до порога ЗПС.

Визначення ЗД ПРЛ у вертикальній площині проводиться за однією з двох методик.

6.4.2.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ПРЛ по визначенню місцезнаходження ЛЛ з використанням апаратури СНС.

Виконується спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подаються відповідні команди "ОТСЧЕТ КУРС ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ КУРС МИНУС") або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ ГЛИССАДА МИНУС").

У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (qкi, qгi) у вертикальній площині, а також відстань ЛЛ від ПРЛ (Дкi, Дгi).

За результатами відліків обчислюються верхня і нижня границі ЗД курсового каналу і верхня границя глісадного каналу на висоті кола, а також ЗД ПРЛ у горизонтальній площині по курсовому і глісадному каналу, які визначаються максимальним віддаленням наявної відмітки ЛЛ на курсовій і глісадній частинах індикатора ПРЛ відповідно.

При проведенні льотної перевірки необхідно врахувати, що оцінювання нижньої границі кута огляду глісадної антени ПРЛ у вертикальній площині проводиться без використання ЛЛ (по наземних цілях) за допомогою квадрантного рівня. Антена глісади встановлюється в горизонтальне положення, налаштовується положення "мінус 1°" (qгн = -1°) та перевіряється зображення розгортки на індикаторі ПРЛ.

6.4.2.2. Методика з використанням апаратури СТВ

У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється у точці, яка використовується для льотної перевірки ГРМ (під час вимірювання кута глісади).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується відповідно до рисунка 6.1 б).

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

Виконується спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подаються відповідні команди "ОТСЧЕТ КУРС ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ КУРС МИНУС") або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ ГЛИССАДА МИНУС").

У момент одержання команди бортоператор АСЛК визначає кутові відхилення (qкi, qгi) у вертикальній площині, а також відстань ЛЛ від ПРЛ (Дкi, Дгi).

За результатами відліків обчислюються верхня і нижня границі ЗД курсового каналу і верхня границя глісадного каналу на висоті кола, а також ЗД ПРЛ у горизонтальній площині по курсовому і глісадному каналу, які визначаються максимальним віддаленням наявної відмітки ЛЛ на курсовій і глісадній частинах індикатора ПРЛ відповідно.

Перевищення висоти точки встановлення СТВ над точкою посадки компенсується переносом СТВ уперед на відстань, яку визначають за формулою

  

h ± h' 

  

YT

_______ 

  

tgq 

  

де h, м - висота центра оптичної системи СТВ;

h', м - різниця висот місця установки СТВ і точки посадки;

q, градус - кут глісади для даного напрямку посадки.

6.4.3. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛК

Польоти виконуються з відстані 12 - 18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м.

Перевірка погрішності у визначенні відхилення ПС від ЛК виконується за одною з трьох методик.

6.4.3.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (поперечного зсуву від ЛК у метрах) по курсовому каналу з використанням СНС.

У моменти точного перебування ЛЛ на курсовій лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по курсовому каналу (або поперечного зсуву від ЛК у метрах).

6.4.3.2. Методика з використанням апаратури СТВ і фотографуванням індикатора ПРЛ

У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки КРМ (під час вимірювання зсуву середньої ЛК).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується на землі відповідно до рисунка 6.1 а) та юстирується точно по осьовій лінії ЗПС.

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (поперечного зсуву в метрах) по курсовому каналу з використанням СТВ.

У моменти точного перебування ЛЛ на курсовій лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по курсовому каналу (або поперечного зсуву від ЛК у метрах).

На ПРЛ настроюється відповідний індикатор з метою одержання якісного відображення інформації для роботи.

За допомогою тубуса або кронштейна на індикатор установлюється фотоапарат дзеркального типу, перед яким розміщується заслінка. Об'єктив фотоапарата відкривається на весь період заходження ЛЛ на посадку, а фотографування відмітки від ЛЛ проводиться за допомогою заслінки в моменти відліку положення ЛЛ. Це дозволяє одержати дискретний запис траєкторії заходження на посадку ЛЛ на один фотокадр, що полегшує оброблення результатів перевірки.

Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання траєкторії ЛЛ по курсовому каналу.

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

У моменти точного перебування ЛЛ у площині осьової лінії ЗПС, які фіксуються за нульовим значенням індикатора траєкторної інформації, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.

6.4.3.3. Методика з використанням інформації від РМС і синхронним фотографуванням індикатора ПРЛ (тільки для РМС, що діють за принципом системи посадки метрового діапазону за приладами (ILS)).

У разі наявності на даному напрямку РМС визначення погрішності по курсовому каналу може проводитися з використанням курсових приймачів АСЛК як інформації про траєкторію ЛЛ і фотографуванням індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності по курсовому каналу використовується сигнал КРМ як еталон за умови, що положення середньої ЛК для даного напрямку посадки знаходиться в межах ±5 м.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ILS КУРС.

У моменти точного перебування ЛЛ на ЛК, які фіксуються за нульовим значенням струму мікроамперметра, що приєднаний до вимірювального ланцюга курсового приймача ILS, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності відхилення ПС від ЛК можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.

6.4.4. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛГ

Польоти виконуються з відстані 12 - 18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді.

Перевірка погрішності у визначенні відхилення ПС від ЛГ виконується за одною з двох методик.

6.4.4.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (вертикального зсуву в метрах) по глісадному каналу з використанням СНС.

У моменти точного перебування ЛЛ на глісадній лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по глісадному каналу (або вертикального зсуву від ЛГ у метрах).

6.4.4.2. Методика з використанням апаратури СТВ і фотографуванням індикатора ПРЛ

У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки ГРМ (під час вимірювання кута глісади).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується на землі відповідно до рисунка 6.1 б).

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (вертикального зсуву від ЛГ у метрах) по глісадному каналу з використанням СТВ.

У моменти точного перебування ЛЛ на глісадній лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по глісадному каналу (або вертикального зсуву від ЛГ у метрах).

На ПРЛ налаштовується відповідний індикатор з метою одержання якісного відображення інформації для роботи.

За допомогою тубуса або кронштейна на індикатор установлюється фотоапарат дзеркального типу, перед яким розміщується заслінка. Об'єктив фотоапарата відкривається на весь період заходження ЛЛ на посадку, а фотографування відмітки від ЛЛ проводиться під час відкриття заслінки в моменти відліку положення ЛЛ. Це дозволяє одержати дискретний запис траєкторії заходження на посадку ЛЛ на один фотокадр, що полегшує оброблення результатів перевірки.

Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання траєкторії ЛЛ по глісадному каналу.

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

У моменти точного перебування ЛЛ у площині глісади, які фіксуються за нульовим значенням індикатора траєкторної інформації, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності відхилення ПС від ЛГ можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.

6.4.5. Погрішність у вказані відстані від ПС до ТП

Польоти виконуються з відстані 12 - 18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м.

Перевірка визначення погрішності у вказані відстані від ПС до ТП виконується за одною з двох методик.

6.4.5.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання дальності ЛЛ.

У моменти точного перебування ЛЛ на лінії масштабних міток дальності індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення дальності Дi по індикатору АСЛК.

За виміряними поточними значеннями вираховується помилка інформації ПРЛ по далекомірному каналу для кожного значення масштабних міток дальності.

6.4.5.2. Методика з використанням орієнтирів і фотографуванням індикатора дальності ПРЛ

Як еталон відстаней використовується відстань до контрольних орієнтирів на продовженні осьової лінії ЗПС, за їх наявності, в межах 17 км до ДПРМ, БПРМ і порога ЗПС.

При прольоті орієнтира, початку та кінця індикації ДМРМ і БМРМ, порога ЗПС екіпаж ПС подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команди "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться вимірювання дальності і фотографування індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності у вказані відстані від ПС до ТП можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.

6.5. Оформлення результатів льотної перевірки ПРЛ

6.5.1. За результатами льотної перевірки ПРЛ оформляється акт льотної перевірки ПРЛ, який наведений нижче.

_______________________________________________________________________________
підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА)

АКТ

льотної перевірки ПРЛ ______________________ зав. N ____________, випуску ________________,
                                                                               (тип)                                                                                                                   (дата) 

установленого ____________________________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена ________________________________________ льотна перевірка ПРЛ
                                            (вид перевірки) 

ЛЛ _____________________, обладнаним АСЛК ___________ N __________.
             (тип, пізнавальний індекс)                                                              (тип) 

Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом _______________ від ____________ N ______.

Результати льотної перевірки наведені в таблиці 6.5. 

Таблиця 6.5

Найменування параметрів 

Дані за ЕТД 

I комплект ПРЛ 

II комплект ПРЛ 

МКп 

МКп 

МКп 

МКп 

1. ЗД ПРЛ:  

 

 

 

 

 

дальність дії, км, не менше; 

 

 

 

 

 

кути огляду простору, градус, не менше: 

 

 

 

 

 

антена курсу, за азимутом; 

 

 

 

 

 

антена глісади, за кутом місця 

 

 

 

 

 

2. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛК, м, не більше 

  

  

  

  

  

3. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛГ, м, не більше 

  

  

  

  

  

4. Погрішність у вказані відстані від ПС до ТП, м, не більше 

  

  

  

  

  

ВИСНОВОК

Параметри ПРЛ ______________ зав. N _____________, установленого ________________________, відповідають вимогам ЕТД. ПРЛ придатний до забезпечення ОПР.

Акт складений у двох примірниках:

перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА);

другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії).

Голова комісії

 
 
_____________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Члени комісії

 
 
_____________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Командир ЛЛ 

___________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Бортоператор ЛЛ 

___________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Додатки: 

1. Протокол наземної перевірки та настроювання ПРЛ.

2. Фотографії індикатора ПРЛ при льотних перевірках напрямків посадки. 

(пункт 6.5.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

7. Трасовий радіолокаційний комплекс

7.1. Вимоги до параметрів ТРЛК

Таблиця 7.1

Первинний канал

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

1. ЗД по первинному каналу:
дальність дії, км, не менше, на висоті:  

  

максимальній; 

проміжній; 

мінімальній 

2. Імовірність виявлення ПС, не менше 

0,8 

3. Середньоквадратична помилка визначення координат ПС по виходу з АПОІ, не більше:  

  

азимута, градус

0,25 

дальності, м 

300 

____________
* Зона дії визначається вимогами ЕТД на конкретний тип ТРЛК або у межах зони відповідальності органу ОПР 

Таблиця 7.2

Вторинний канал

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

1. Режим роботи 

"УВД" і "RBS" 

2. ЗД по вторинному каналу:
дальність дії при нульових кутах закриття, км, не менше, на висотах:  

  

максимальній; 

проміжній; 

мінімальній 

3. Імовірність виявлення ПС, не менше 

0,9 

4. Видача інформації на робочі місця диспетчерів органу ОПР 

Наявність на індикаторі ТРЛК інформації від ПС у районі (зоні) ОПР 

5. Середньоквадратична помилка визначення координат ПС по виходу з АПОІ, не більш:  

  

азимута, градус

0,25 

дальності, м 

300 

* Зона дії визначається вимогами ЕТД на конкретний тип ТРЛК або у межах зони відповідальності органу ОПР 

7.2. Програми наземних перевірок ТРЛК

Таблиця 7.3

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

спеціальна 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Юстирування антенної системи на місцевості та суміщення антен первинного і вторинного каналів 

4. Дистанційне управління 

5. Швидкість кругового огляду 

6. Працездатність обладнання та каналів апаратури передавання даних (АПД) 

7*. Параметри антенно-фідерної системи:  

  

  

КСХН хвилеводних трактів (по кожному каналу); 

втрати високочастотного тракту (по кожному каналу); 

загасання приймально-передавальних трактів вторинного каналу 

-

8. Параметри первинного каналу:  

  

  

потужність і параметри огинаючої високочастотних імпульсів передавачів; 

частота випромінюваних коливань; 

чутливість приймального пристрою 

9. Параметри вторинного каналу:  

  

  

потужність і параметри високочастотних кодованих посилок передавальних пристроїв; 

чутливість приймальних пристроїв; 

амплітуда сигналів на виході приймача; 

проходження інформації від контрольного відповідача 

10. Працездатність апаратури відображення інформації 

11. Параметри за ланцюгами живлення:  

  

  

потужність, споживана за ланцюгами живлення; 

перекіс фаз з напруги 

12. Фактори впливу на обслуговуючий персонал:  

  

  

інтенсивність НВЧ випромінювання; 

інтенсивність рентгенівського випромінювання; 

рівень шумів 

13. Безперервна робота протягом 24-х годин 

____________
* Перевірка здійснюється при введенні ТРЛК в експлуатацію організацією, що проводить монтаж та настроювання вказаної апаратури 

(таблиця 7.3 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться; 

"-" - перевірка не проводиться. 

Примітки. 

1. Методика наземної перевірки та настроювання ТРЛК викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка настроювання ТРЛК, зони дії по первинному та вторинному каналах здійснюється по рейсових ПС. 

7.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ТРЛК оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ТРЛК.

ПРОТОКОЛ

наземної перевірки та настроювання ТРЛК __________ зав. N _________, випуску ___________, установленого ____________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ТРЛК.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 7.4.

Таблиця 7.4

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД, допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювання за ЕТД 

ЗВТ (тип, заводський номер) 

Примітка 

I комплект 

II комплект 

2 

3 

4 

5 

6 

7 

1.** Комплектність апаратури 

  

  

  

  

  

  

2. Напруга живлення (на вході), В 

  

  

  

  

  

  

3.** Юстирування антенної системи на місцевості та суміщення антен первинного та вторинного каналів 

  

  

  

  

  

  

4.** Дистанційне управління 

  

  

  

  

  

  

5.** Швидкість кругового огляду 

  

  

  

  

  

  

6. Працездатність обладнання та каналів АПД 

  

  

  

  

  

  

7.* Параметри антенно-фідерної системи:
КСХН хвилеводних трактів (по кожному каналу);
втрати високочастотного тракту (по кожному каналу);
згасання приймально-передавальних трактів вторинного каналу 

 

 

 

 

 

 

8. Параметри первинного каналу:
потужність і форма огинаючої високочастотних імпульсів передавальних пристроїв;
частота випромінюваних коливань;
чутливість приймального пристрою 

 

 

 

 

 

 

9. Параметри вторинного каналу:
потужність і форма високочастотних кодованих посилок передавальних пристроїв;
чутливість приймальних пристроїв;
амплітуда сигналів на виході приймача;
проходження інформації від контрольного відповідача 

  

  

  

  

  

  

10. Працездатність апаратури відображення інформації 

 

 

 

 

 

 

11.** Параметри ТРЛК за ланцюгами живлення:
потужність, споживана за ланцюгами живлення;
перекіс фаз за напругою 

 

 

 

 

 

 

12.** Фактори впливу на обслуговуючий персонал:
інтенсивність НВЧ випромінювання;
інтенсивність рентгенівського випромінювання;
рівень шумів 

 

 

 

 

 

 

13.** Безперервна робота протягом 24-х годин 

 

 

 

 

 

 

____________
* Перевірка проводиться при введенні ТРЛК в експлуатацію організацією, яка проводить монтаж, настроювання та здавання замовнику вказаної апаратури.

** Перевірка проводиться при введенні в експлуатацію 

(таблиця 7.4 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

ВИСНОВОК

Технічні параметри апаратури ТРЛК ____________ зав. N ___________ вимогам ЕТД _____________________________________.
                    (відповідають, не відповідають) 

Наземну перевірку та настроювання проводили 

____________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

  

____________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

7.3. Програми льотних перевірок ТРЛК

7.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ТРЛК з використанням ЛЛ

Таблиця 7.5

Найменування перевірок 

Тривалість польотів,
годин 

Пункт методики 

1. Перевірка загальної працездатності і вибір оптимального кута нахилу антен 

2,00 

7.4.1 

2. Визначення ЗД ТРЛК:  

  

7.4.2 

первинний канал; 

4,00 

вторинний канал: 

  

режим "УВД"; 

4,00 

режим "RBS" 

4,00 

3. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу 

разом з пунктом 2 

7.4.3 

4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) 

разом з пунктом 2 

7.4.4 

5. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ" 

разом з пунктом 2 

7.4.5 

Разом на один комплект для одного маршруту:  

  

  

первинний канал; 

6,00 

  

вторинний канал 

10,00 

  

Примітки. 

1. Льотна перевірка за пунктом 1 таблиці 7.5 проводиться за одним визначеним маршрутом.

2. Якщо ТРЛК розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ТРЛК, то варто виконати дві серії обльотів з метою фіксації вертикальної зони за двома різними азимутами (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею).

3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 7.5) проводиться оцінювання параметрів ТРЛК за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 7.6, з використанням рейсових ПС. 

(пункт 7.3.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

7.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ТРЛК із використанням рейсових ПС

Таблиця 7.6

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ТРЛК для первинного та вторинного каналів 

7.5.1 

2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу 

7.5.2 

3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" 

7.5.4 

7.3.3. Програма спеціальних льотних перевірок ТРЛК із використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Таблиця 7.7

Найменування перевірок 

Пункт методики 

1. Оцінювання ЗД ТРЛК для первинного та вторинного каналів 

7.4.2
7.5.1 

2. Визначення імовірності виявлення ПС й імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу 

7.4.3
7.5.2 

3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ" 

7.4.5
7.5.4 

4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) 

7.4.4
7.5.3 

Примітка. 

У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 7.7) оцінювання параметрів ТРЛК за пунктами 1, 2, 3 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідності) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок. 

(таблиця 7.7 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

7.4. Методика льотних перевірок ТРЛК із використанням ЛЛ

7.4.1. Перевірка загальної працездатності та вибір оптимального кута нахилу антен

Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ТРЛК відмітки від ЛЛ) і "НА" ТРЛК з точним прольотом над ТРЛК на рекомендованих висотах 1000 - 1500 м та 3200 - 3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури СНС у режимі роботи "УВД" або "RBS".

По екрану індикатора ТРЛК проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і на кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ТРЛК у вертикальній площині по первинному каналу та оцінюється здатність до спостереження відміток від ЛЛ на фоні завад від "місцевих предметів". За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установка оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.

7.4.2. Визначення ЗД ТРЛК по первинному та вторинному каналу

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.

За командою диспетчера, що здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Визначення ЗД ТРЛК, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ТРЛК відмітки від ЛЛ) і "НА" ТРЛК з точним прольотом над місцем установлення ТРЛК. Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

(абзац третій пункту 7.4.2 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ТРЛК проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ. При кожному перетинанні антеною азимута ПС проводяться фіксація наявності та візуальне оцінювання відміток від ЛЛ для первинного та вторинного каналів окремо. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

Результати льотної перевірки заносяться до таблиць 7.8 та 7.9.

Таблиця 7.8

Первинний канал

Дальність від ТРЛК, км 

Оцінка якості відмітки від ПС при кожному перетинанні антеною азимута ПС 

Імовірність виявлення 

Примітка 

·

·

· 

О 

  

  

С 

С 

·

·

10 

Х 

Х 

Х 

·

·

· 

Х 

  

  

Х 

Х 

·

·

20 

С 

Х 

С 

·

………………… 

  
………………………… 

 
 
………………….. 

 
 
…………………. 

Таблиця 7.9

Вторинний канал

Дальність від ТРЛК, км 

Наявність відмітки від ПС при кожному перетинанні антеною азимута ПС 

Імовірність виявлення ПС 

Якість одержання інформації по вторинному каналу
(Н - норма,
Л - помилкова,
О - відсутність) 

Оцінювання появлення сигналів по бокових пелюстках і перевідбитих сигналів (немає, є, сектор за азимутом) 

Інформація про пізнавальний індекс ПС 

Інформація про висоту польоту ПС, H, м 

·

·

· 

О 

  

О 

О 

  

С 

О 

О 

  

С 

О 

О 

  

·

·

10 

Х 

Н 

Н 

  

Х 

Н 

Н 

  

Х 

Н 

Н 

  

·

·

· 

Х 

  

Н 

Н 

  

С 

Л 

Л 

  

Х 

Н 

Н 

  

·

·

20 

Х 

Н 

Н 

  

Х 

Н 

Н 

  

С 

Л 

Л 

  

·
 
…………….. 

 
 
…………… 

 
 
………… 

 
 
………….. 

 
 
……………….. 

 
 
…………………. 

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ТРЛК використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток від ЛЛ на індикаторі ТРЛК по первинному та вторинному каналах з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ТРЛК заноситься до таблиць 7.8 та 7.9 відповідно.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ТРЛК траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ТРЛК, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

  

 
 

де P - сумарна імовірність виявлення на відрізку маршруту усіх горизонтальних польотів;

Pi - імовірність, отримана на відрізку маршруту під час i-того горизонтального польоту;

n - загальна кількість горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ТРЛК.

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо для кожного напрямку "ВІД" та "НА" ТРЛК. 

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманими при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення P від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення P від дальності Д визначається значення дальності дії ТРЛК (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ТРЛК (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ТРЛК при польотах ЛЛ точно над місцем установлення ТРЛК шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

7.4.3. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ТРЛК (пункт 7.4.2).

Під імовірнісними характеристиками проходження додаткової інформації від одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ТРЛК через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 7.9.

За отриманими результатами розраховуються імовірнісні характеристики проходження інформації по вторинному каналу для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

  

Nзаг - Nвідс - Nпом 

  

Pправ = 

______________________ 

  

             Nзаг 

  

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

  

Nпом 

  

Pпом = 

________ 

  

Nзаг 

  

де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальне число обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації;

Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація;

Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація.

7.4.4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик.

(абзац другий пункту 7.4.4 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

7.4.4.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ТРЛК.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ТРЛК виконуються по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10° (від 10° до 360°) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

7.4.4.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ТРЛК.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ТРЛК на встановленій висоті та за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

(абзац третій підпункту 7.4.4.2 у редакції наказу
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

7.4.4.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця встановлення ТРЛК.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця встановлення ТРЛК виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20 - 40 км на висоті 2100 - 3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ТРЛК.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ТРЛК з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (s) азимута та дальності.

(пункт 7.4.4 доповнено новим підпунктом 7.4.4.3 згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832,
у зв'язку з цим підпункт 7.4.4.3 уважати підпунктом 7.4.4.4)

7.4.4.4. Помилка (D) визначення азимута (DА) або дальності (DД) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ТРЛК, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Di = ci - coi,

де Di - результат визначення помилки і-го вимірювання;

ci - результат і-го вимірювання азимута або дальності по індикатору ТРЛК;

coi - азимут або дальність, виміряні за допомогою СНС АСЛК або по карті.

Середньоквадратична помилка (s) визначення азимута (sА) або дальності (sД) розраховується за формулою

 

де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності.

(пункт 7.4.4 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

7.4.5. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ТРЛК від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ТРЛК повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1 - 2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ТРЛК, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1 - 2 оберти антени.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ТРЛК) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

7.5. Методика льотних перевірок ТРЛК із використанням спеціально виділених і рейсових ПС

7.5.1. Оцінювання ЗД ТРЛК первинного та вторинного каналів

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ТРЛК і з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ТРЛК проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок. 

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 7.4.2. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначаються з інформації по вторинному каналу ТРЛК або за доповіддю екіпажу ПС.

7.5.2. Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ТРЛК (пункт 7.4.2).

Під імовірнісними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень інформації, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ТРЛК через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення у супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) по вторинному каналу заноситься до таблиці 7.9.

За отриманими результатами розраховуються імовірнісні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами: 

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

  

Nзаг - Nвідс - Nпом 

  

Pправ = 

______________________ 

  

          Nзаг 

  

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

  

Nпом 

  

Pпом = 

________ 

  

Nзаг 

  

де Nзаг - загальне число обертів антени за час спостереження (загальна кількість обертів антени - не менше 500) за кожним видом інформації;

Nвідс - число обертів антени, за яких була відсутня відповідна додаткова інформація;

Nпом - число обертів антени, за яких отримана помилкова інформація.

Під час перевірки проходження інформації по вторинному каналу по рейсових ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження правильної інформації по вторинному каналу для усіх ПС (Pправ), обчислювати імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу для кожного ПС (Pni) за формулою

  

n - nвідс - nпом 

  

Pni

___________________ 

  

             n 

  

де nвідс - число оглядів, за яких була відсутня інформація по даному i-му ПС;

nпом - число оглядів, за яких була отримана помилкова інформація по даному i-му ПС;

n - загальне число оглядів спостереження за даним ПС.

Проводиться почергове порівняння Pni та Pправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Pправ більше ніж на 12 відсотків.

Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС із зниженими характеристиками відповідачів.

Перевірка наявності інформації по вторинному каналу проводиться в усій ЗД ТРЛК.

7.5.3. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за наведеними методиками.

7.5.3.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ТРЛК.

Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ТРЛК) і "НА" ТРЛК (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ТРЛК) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.

7.5.3.2. Методика без використання ПС

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ТРЛК необхідно вибрати 2 - 3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10 - 90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ТРЛК. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ТРЛК.

Проводяться 3 - 4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ТРЛК від обраних "місцевих предметів".

7.5.3.3. Помилка (D) визначення азимута (DА) або дальності (DД) і середньоквадратична помилка (s) визначення азимута (sА) або дальності (sД) розраховуються за формулами, наведеними у підпункті 7.4.4.3.

(пункт 7.5.3 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

7.5.4. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ТРЛК від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ТРЛК повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1 - 2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ТРЛК, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1 - 2 оберти антени.

Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.

Оцінювання ефективності систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ТРЛК) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

7.6. Оформлення результатів льотної перевірки ТРЛК

7.6.1. За результатами льотної перевірки ТРЛК оформляється акт льотної перевірки ТРЛК, який наведений нижче.

____________________________________________________________________
підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА)

АКТ

льотної перевірки ТРЛК ___________________ зав. N ______________, випуску _______________,
                                                                             (тип)                                                                                                                  (дата) 

установленого _____________________________________________________________.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена ______________________________________ льотна перевірка ТРЛК
                                       (вид перевірки) 

ЛЛ ______________________________, обладнаним АСЛК __________________ N _____________,
                         (тип, пізнавальний індекс)                                                                                       (тип) 

та/або рейсовим (спеціально виділеним) ПС ________________________________.
                                                                                                                          (тип, пізнавальний індекс) 

Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом ________________ від ____________ N _____.

1. Результати льотної перевірки зони дії ТРЛК при польотах за напрямками за імовірності виявлення не нижче 0,8 по первинному каналу та 0,9 по вторинному каналу наведені в таблицях 7.10 і 7.11 відповідно. 

Таблиця 7.10

Первинний канал

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Висота польоту ПС,
H, м 

Дані за ЕТД 

Результат льотної перевірки 

Дмін, км 

Дмакс, км 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення
(кільк. оглядів) 

  

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

Таблиця 7.11

Вторинний канал

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Висота польоту ПС,
H, м 

Дані за ЕТД 

Результат льотної перевірки 

режим "УВД" 

режим "RBS" 

Дмін, км 

Дмакс, км 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення
(кільк. оглядів) 

Дмін, км 

Дмакс, км 

зникнення
(кільк. оглядів) 

  

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

  

  

Одержані дані дальності визначення зони дії ТРЛК відповідають (не відповідають) ЕТД (при невідповідності вказується причина) _________________________________.

2. Результати визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС для режимів "УВД" і "RBS" наведені в таблиці 7.12 і відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності вказується причина) _________________________________.

Таблиця 7.12

Напрямок польоту, азимут, маршрут 

Режим вторинного каналу 

Висота польоту ПС,
H, м 

Загальна кількість оглядів,
Nзаг 

Рправ 

Рпом 

пізнавальний індекс ПС 

висота польоту ПС,
H, м 

пізнавальний індекс ПС 

висота польоту ПС,
H, м 

  

"УВД" 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

  

"RBS" 

Мінімальна
Проміжна
Максимальна 

  

  

  

  

  

3. Робота систем подавлення сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" задовольняє (не задовольняє через _____________________________) вимоги ЕТД. Виставлені атенюатори _____________________ Б.

4. Точнісні характеристики ТРЛК за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеному ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 7.13.

Таблиця 7.13

Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 7.14.

Таблиця 7.14

Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 7.15.

Таблиця 7.15

5. Кут нахилу антени первинного каналу складає __________ град. і відповідає (не відповідає через ____________________________) установленому під час проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію.

ВИСНОВОК

Параметри ТРЛК _____________ зав. N ___________, установленого __________________________________, відповідають вимогам ЕТД. ТРЛК придатний до забезпечення ОПР.

Акт складений у двох примірниках:

перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА);

другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії).

Голова комісії

 
 
____________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Члени комісії

 
 
____________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Командир ЛЛ 

____________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Бортоператор ЛЛ 

____________________________________________________
(підпис, ініціали, прізвище) 

Додатки: 

1. Протокол наземної перевірки та настроювання ТРЛК.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 1) цих Правил.

3. Графік дальності дії ТРЛК по первинному і вторинному каналах у полярних координатах за результатами льотної перевірки та з нанесеними основними контрольованими маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 (Рис. 2) цих Правил.

4. Фотографія індикатора з координатами контрольного "місцевого предмета". 

Примітка. 

У разі виконання льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром; 

в актах льотної перевірки вказуються результати параметрів, наведених у відповідних таблицях програм. 

(пункт 7.6.1 із змінами, внесеними згідно з наказами 
Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667
,
 від 05.08.2009 р. N 832)

8. Радіомаячні системи посадки I, II, III категорії

8.1. Вимоги до параметрів РМС I, II, III категорії

Таблиця 8.1

Курсовий радіомаяк

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

Пункт методики 

РМС-I 

РМС-II 

РМС-III 

1. Сигнал розпізнавання КРМ 

складається з трьох літер: перша - "И", друга та третя - код аеродрому або ЗПС. Ясна чутність у ЗД 

8.4.4 

2. Похибка встановлення та підтримання середньої лінії курсу (ЛК) КРМ (Lo), м 

±10,5 

±7,5 

±3,0 

3. Номінальна чутливість до зсуву у межах напівсектора біля порога ЗПС (SКН), РГМ/м 

0,00145 

0,00145 

0,00145 

8.4.5 

(Для КРМ I категорії на коротких ЗПС за номінальне значення чутливості приймається значення, приведене до т. "В"). 

максимальний кут сектора курсу не повинен перевищувати 6° 

Межі, в яких повинна підтримуватися чутливість до зсуву від ЛК (dSК) під час експлуатації, % від номінального значення 

±17 

±17 

±10 

4. ЗД КРМ* у горизонтальній площині, км, у секторах:  

  

  

  

8.4.2 
 
 
 
 
 

від 0 до ±10°, не менше; 

46,3 

46,3 

46,3 

від ±10° до ±35°, не менше 

31,5 

31,5 

31,5 

5. Напруженість поля (ЕКРМ):
на границях ЗД, мкВ/м, не менше;

 
40 

 
40 

 
40 

на глісаді в межах сектора на відстані 18,5 км від КРМ, мкВ/м, не менше;

90 

100 

100 

над порогом ЗПС, мкВ/м; 

зростання ЕКРМ до 200 
 

від точки на висоті 15 м  над порогом ЗПС до т. "Д" і "Е", мкВ/м, не менше 

100 

6. ЗД КРМ у вертикальній площині, градус 

8.4.3 

7. Азимутальна характеристика (АХ) КРМ у секторі:
від ЛК до кутів із РГМ = ±0,180;  

 
 
монотонне збільшення РГМ 

8.4.1 

від кутів із РГМ = ±0,180 до кутів ±10°, РГМ, не менше; 

±0,180 

від кутів ±10° до кутів ±35°, РГМ, не менше (для КРМ зі ЗД ±10° вимоги за межами цих кутів не пред'являються) 

±0,155 

8. Амплітуда скривлень ЛК (xК) для імовірності 0,95, РГМ, не більш, на ділянках:
від границі ЗД до т. "А"; 

 
 
0,031 

 
 
0,031 

 
 
0,031 

8.4.4 

від т. "А" до т. "В" лінійне зменш. до; 

0,015 

0,005 

0,005 

від т. "В" до т. "С"; 

0,015 

від т. "В" до т. "Т"; 

0,005 

від т. "В" до т. "Д"; 

0,005 

від т. "Д" до т. "Е" лінійне збільш. до 

0,010 

9. Модуляція несучої частоти (M), % 

40 ±5 

40 ±3 

40 ±2 

8.4.4 

10. Вплив складової вертикальної поляризації (ВП) КРМ при крені ПС ±20 на ЛК, РГМ, не більше 

0,016 

0,008 

0,005
у межах сектора з РГМ = ±0,02 

8.4.6 

11. Спрацьовування системи автоматичного контролю (САК) КРМ:
при зсуві положення середньої ЛК (Lав), м, не більше;  

 
 
±10,5 

 
 
±7,5 

 
 
±6,0 

8.4.7 

при зміні чутливості до зсуву від ЛК (dSкав), % від номінального значення, не більше; 

±17 

±17 

±17 

8.4.8 

при зменшенні потужності випромінювання до 80 % (двочастотний КРМ) або до 50 % (одночастотний КРМ) 

відповідність параметрів за пунктами 4, 8 

8.4.9 

____________
ЗД КРМ може бути обмежена через обмеження повітряного простору 

(таблиця 8.1 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Таблиця 8.2

Глісадний радіомаяк

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

Пункт методики 

РМС-І 

РМС-ІІ 

РМС-ІІІ 

1. Номінальний кут глісади даного напрямку посадки (qo), градус 

2 - 4 

2 - 4 

2 - 4 

8.4.14 

Похибка установлення і підтримки кута глісади відносно номінального кута (dq), % 

±7,5 

±7,5 

±4,0 

2. Номінальна чутливість до зсуву (SГН) від ЛГ відповідає РГМ = 0,0875 при кутовому відхиленні: 

  

  

  

8.4.16 

вище глісади (qВ), градус

+(0,07...0,14)q 

+(0,07…0,14)q 

+(0,12 ±0,02)q 

нижче глісади (qН), градус 

-(0,07...0,14)q 

-(0,10…0,14)q 

-(0,12 ±0,02)q 

3. ЗД ГРМ у горизонтальній площині в секторі ±8° відносно осьової лінії ЗПС, км
(ЗД ГРМ може бути обмежена через обмеження повітряного простору) 

18,5 

18,5 

18,5 

8.4.12 

4. ЗД ГРМ у вертикальній площині в секторі з кутами:  

  

  

  

8.4.13 

верхньої границі; 

1,75q 

1,75q 

1,75q 

нижньої границі 

0,45q 

0,45q 

0,45q 

  

або під меншим кутом до 0,3q 

5. Напруженість поля (EГРМ) у ЗД ГРМ, мкВ/м, не менше 

400 

400 

400 

8.4.12 

6. Кутомісцева характеристика (КХ) ГРМ у секторі: 

  

  

  

8.4.10 

від ЛГ уверх до РГМ = 0,175;  

плавне збільшення РГМ 

уверх від кута, де РГМ = 0,175, до кута 1,75q, величина РГМ, не менше; 

0,175 

0,175 

0,175 

від лінії глісади до РГМ = -0,22; 

плавне зменшення РГМ 

вниз до кута, де РГМ = -0,22, до кута 0,45q, величина РГМ, не менше (якщо плавне збільшення не досягається при 0,45q, то кут, при якому РГМ = -0,22, повинен бути не менше 0,3q

-0,22 

-0,22 

-0,22 

7. Амплітуда скривлень ЛГ (xг) для імовірності 0,95, РГМ, не більше, на ділянках: 

  

  

  

8.4.14 

від границі ЗД до т. "А", т. "С"; 

0,035 

0,035 

0,035 

від т. "А" до т. "В" лін. зменш. до; 

0,023 

0,023 

від т. "В" до т. "Т" 

0,023 

0,023 

8. Модуляція несучої частоти (M), % 

80 ±5 

80 ±3 

80 ±2 

8.4.14 

9. *Висота опорної точки РМС (Hот), м 

15+3 

15+3 

15+3 

8.4.15 

10. Спрацьовування САК ГРМ: 

  

  

  

8.4.17 

при зсуві кута глісади від номінального значення (dqав), %

±7,5 

±7,5 

±7,5 

при зміні чутливості до зсуву від ЛГ (dSгав), % від номінального значення, не більш; 

±25 

±25 

±25 

8.4.18 

при зменшенні потужності випромінювання до 80 % (двочастотний ГРМ) або до 50 % (одночастотний ГРМ) 

відповідність параметрів пунктам 3, 5 

8.4.19 

____________
* В окремих випадках для РМС I категорії допускається відхилення Нот над порогом ЗПС до ±3 мпри виконанні точного заходження на посадку на короткі ЗПС за кодом 1 і 2 (код 1 - довжина ЗПС до 800 м, код 2 - довжина ЗПС від 800 м до 1200 м) 

(таблиця 8.2 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Таблиця 8.3

Маркерний радіомаяк

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

Пункт методики 

1. ЗД МРМ на ЛК і ЛГ, м:  

  

8.4.20 

дальній (зовнішній) МРМ; 

600 ±200 

ближній (середній) МРМ; 

300 ±100 

внутрішній МРМ 

150 ±50 

2. Напруженість поля (EМРМ) у ЗД МРМ, мВ/м:  

  

на границі ЗД, не менше; 

1,5 

у ЗД повинна досягати 

3,0 

3. Безперервність маніпуляції у ЗД МРМ 

безперервна послідовність маніпульованого сигналу 

8.2. Програми наземних перевірок РМС I, II, III категорії

Таблиця 8.4

Курсовий радіомаяк

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

періодична 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Напруга акумуляторних батарей 

4. Струм заряду, підзарядки акумуляторних батарей 

5. Напруга живлення постійного струму 

6. Робоча частота передавача (для двочастотного КРМ: робоча частота вузькосмугового каналу; робоча частота широкосмугового каналу) 

7. Нестабільність частоти передавача 

8. Частоти сигналів модуляції 90 Гц і 150 Гц 

9. Синхронізація сигналів модуляції 90 Гц і 150 Гц 

10. Глибина модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц 

11. Сумарна глибина модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц 

12. Відхилення нуля різниці глибини модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц 

13. Контроль крутизни 

14. Середня потужність випромінювання сумарного сигналу на вході антенних перемикачів 

15. Забезпечення сигналізації "Погіршення", "Аварія" 

16. Робота системи аварійного переключення на резерв 

17. Параметри сигналу розпізнавання 

18. Струм в антенному контурі 

19. Параметри та робота системи дистанційного управління, сигналізації та контролю 

20. Безперервна робота протягом 24-х годин 

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Таблиця 8.5

Глісадний радіомаяк

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

періодична 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Напруга акумуляторних батарей 

4. Струм заряду, підзарядки акумуляторних батарей 

5. Напруга живлення постійного струму 

6. Робоча частота передавача (для двочастотного ГРМ: робоча частота вузькосмугового каналу; робоча частота широкосмугового каналу) 

7. Нестабільність частоти передавача 

8. Частоти сигналів модуляції 90 Гц і 150 Гц 

9. Синхронізація сигналів модуляції 90 Гц і 150 Гц 

10. Глибина модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц 

11. Сумарна глибина модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц 

12. Відхилення нуля різниці глибини модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц 

13. Контроль крутизни 

14. Середня потужність випромінювання на сумарному вході антенних перемикачів 

15. Забезпечення сигналізації "Погіршення", "Аварія" 

16. Робота системи аварійного переключення на резерв 

17. Струм в антенному контурі 

18. Параметри та робота системи дистанційного управління, сигналізації та контролю 

19. Безперервна робота протягом 24-х годин 

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Таблиця 8.6

Маркерний радіомаяк

Найменування перевірок 

Види перевірок 

введення в експлуатацію 

періодична 

1. Комплектність апаратури 

2. Напруга живлення (на вході) 

3. Напруга живлення постійного струму 

4. Робоча частота передавача 

5. Нестабільність частоти передавача 

6. Потужність у режимі несучої частоти на вході антени 

7. Частота тонального генератора 

8. Глибина модуляції 

9. Коефіцієнт нелінійних спотворень 

10. Параметри сигналу розпізнавання 

11. Робота системи автоматичного резервування й аварійної сигналізації 

12. Робота системи місцевого та дистанційного управління і сигналізації 

13. Стан антенно-фідерного тракту 

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Примітка

Методика наземної перевірки та настроювання РМС викладена в ЕТД. 

8.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання РМС оформляється протокол наземної перевірки та настроювання РМС.

ПРОТОКОЛ

наземної перевірки та настроювання РМС ___________ зав. N ________, випуску ________, установленої ________________________________, з МКп ________.

У період з "___" ___________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання РМС.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблицях 8.7 - 8.9.

Таблиця 8.7

Курсовий радіомаяк

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД, допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювання за ЕТД 

ЗВТ
(тип, заводський номер)

Примітка 

1 комплект 

2 комплект 

1. Напруга живлення (на вході), В 

  

  

  

  

  

  

2. Напруга акумуляторних батарей, В 

  

  

  

  

  

  

3. Струм заряду акумуляторних батарей, А 

  

  

  

  

  

  

4. Струм підзарядки акумуляторних батарей, мА;
"Акк." вкл.;
"Акк." викл. 

  

  

  

  

  

  

5. Напруга живлення постійного струму, В 

  

  

  

  

  

  

6. Робоча частота передавача (для двочастотного КРМ: робоча частота вузькосмугового каналу;
робоча частота широкосмугового каналу), МГц 

  

  

  

  

  

  

7. Нестабільність частоти передавача 

  

  

  

  

  

  

8. Частоти сигналів модуляції, Гц:
90 Гц;
150 Гц 

  

  

  

  

  

  

9. Синхронізація сигналів модуляції 90 Гц і 150 Гц, град. 

  

  

  

  

  

  

10. Глибина модуляції несучої частотами, %:
90 Гц;
150 Гц 

  

  

  

  

  

  

11. Сумарна глибина модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц (контроль), % СГМ:
убудований;
апертурний;
виносний 

  

  

  

  

  

  

12. Відхилення нуля різниці модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц (контроль), % РГМ:
убудований;
апертурний;
виносний 

  

  

  

  

  

  

13. Контроль крутизни, % РГМ:
убудований;
апертурний;
виносний 

  

  

  

  

  

  

14. Середня потужність випромінювання на сумарному вході антенних перемикачів, Вт 

  

  

  

  

  

  

15. Параметри допускового контролю, % РГМ:
"Погіршення, зона";
"Аварія, зона";
"Погіршення, крутизна";
"Аварія, крутизна";
"Аварія, СГМ", % 

  

  

  

  

  

  

16. Робота системи аварійного переключення на резерв:
час готовності "Норма", хв.;
час переключення на резерв, секунд 

  

  

  

  

  

  

17. Сигнал розпізнавання:
частота, Гц;
глибина модуляції, %;
частота повторення сигналу, знак./хв. 

  

  

  

  

  

  

18. Сигнали "ТУ - ТС", В:
"ТУ";
"ТС" 

  

  

  

  

  

  

19. Дистанційне та місцеве управління 

  

  

  

  

  

  

20. Позивний код 

  

  

  

  

  

  

21. Безперервна робота протягом 24-х годин 

  

  

  

  

  

  

(таблиця 8.7 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Таблиця 8.8

Глісадний радіомаяк

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД, допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювання за ЕТД 

ЗВТ
(тип, заводський номер)
 

Примітка 

1 комплект 

2 комплект 

1. Напруга живлення (на вході), В 

  

  

  

  

  

  

2. Напруга акумуляторних батарей, В 

  

  

  

  

  

  

3. Струм заряду акумуляторних батарей, А 

  

  

  

  

  

  

4. Струм підзарядки акумуляторних батарей, мА;
"Акк." вкл.;
"Акк" викл. 

  

  

  

  

  

  

5. Напруга живлення постійного струму, В 

  

  

  

  

  

  

6. Робоча частота передавача (для двочастотного ГРМ: робоча частота вузькосмугового каналу;
робоча частота широкосмугового каналу), МГц 

  

  

  

  

  

  

7. Нестабільність частоти передавача 

  

  

  

  

  

  

8. Частоти сигналів модуляції, Гц:
90 Гц;
150 Гц 

  

  

  

  

  

  

9. Синхронізація сигналів модуляції "90 Гц" і "150 Гц", град. 

  

  

  

  

  

  

10. Глибина модуляції несучої частотами, %:
"90 Гц";
"150 Гц" 

  

  

  

  

  

  

11. Сумарна глибина модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц (контроль), % СГМ:
убудований;
апертурний;
виносний 

  

  

  

  

  

  

12. Відхилення нуля різниці модуляції несучої (несучих) частотами 90 Гц і 150 Гц (контроль), % РГМ:
убудований;
апертурний;
виносний 

  

  

  

  

  

  

13. Контроль крутизни, % РГМ:
убудований;
апертурний;
виносний 

  

  

  

  

  

  

14. Середня потужність випромінювання на сумарному вході антенних перемикачів, Вт 

  

  

  

  

  

  

15. Параметри допускового контролю, % РГМ:
"Погіршення, зона";
"Аварія, зона";
"Погіршення, крутизна";
"Аварія, крутизна";
"Аварія СГМ", % 

  

  

  

  

  

  

16. Робота системи аварійного переключення на резерв:
час готовності "Норма", хв.;
час переключення на резерв, секунд 

  

  

  

  

  

  

17. Сигнали "ТУ - ТС", В:
"ТУ";
"ТС" 

  

  

  

  

  

  

18. Дистанційне та місцеве управління 

  

  

  

  

  

  

19. Безперервна робота 

  

  

  

  

  

  

(таблиця 8.8 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

Таблиця 8.9

Маркерний радіомаяк

Найменування перевірок 

Норма за ЕТД,
допуск 

Результати вимірювання 

Пункт методики вимірювання за ЕТД 

ЗВТ
(тип, заводський номер)
 

Примітка 

1 комплект 

2 комплект 

1. Напруга живлення (на вході), В 

  

  

  

  

  

  

2. Напруга акумуляторних батарей, В 

  

  

  

  

  

  

3. Робоча частота передавача, МГц 

  

  

  

  

  

  

4. Нестабільність частоти передавача 

  

  

  

  

  

  

5. Потужність у режимі несучої частоти на вході антени, мВт 

  

  

  

  

  

  

6. Частота тонального генератора, Гц 

  

  

  

  

  

  

7. Глибина модуляції, % 

  

  

  

  

  

  

8. Коефіцієнт нелінійних спотворень, % 

  

  

  

  

  

  

9. Параметри сигналу розпізнавання 

  

  

  

  

  

  

10. Робота системи автоматичного резервування й аварійної сигналізації:
припинення маніпуляції;
зменшення глибини модуляції, %;
зменшення вихідної потужності від номінального значення, % 

  

  

  

  

  

  

11. Робота системи місцевого та дистанційного управління та сигналізації 

  

  

  

  

  

  

12. Стан антенно-фідерного тракту 

  

  

  

  

  

  

(таблиця 8.9 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

ВИСНОВОК

Технічні параметри апаратури РМС _______________ зав. N ___________ вимогам ЕТД ________________________________________________________.
                                           (відповідають, не відповідають) 

Наземну перевірку та настроювання проводили 

___________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

  

___________________________________________
(посада, підпис, ініціали, прізвище) 

8.3. Програми льотних перевірок РМС I, II, III категорії

8.3.1. Програма льотних перевірок при введенні в експлуатацію РМС

Льотна перевірка виконується ЛЛ.

Таблиця 8.10

Курсовий радіомаяк

(таблиця 8.10 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Таблиця 8.11

Глісадний радіомаяк

(таблиця 8.11 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Таблиця 8.12

Маркерний радіомаяк

Найменування параметрів 

Кількість заходжень 

1. ЗД МРМ 

2. Безперервність маніпуляції в ЗД МРМ 

разом з пунктом 1 

3. Напруженість поля в ЗД МРМ 

разом з пунктом 1 

Разом на один комплект МРМ 

8.3.2. Програма періодичної (річної) льотної перевірки РМС

Льотна перевірка виконується ЛЛ.

Таблиця 8.13

Курсовий радіомаяк

(таблиця 8.13 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Таблиця 8.14

Глісадний радіомаяк

Найменування параметрів 

Кількість заходжень 

Примітка 

РМС-I, II 

РМС-III 

1. КХ ГРМ 

  

2. ЗД ГРМ у горизонтальній площині ГРМ  

  

3. q 

  

4. xг 

разом з пунктом 3 

  

5. Hот 

разом з пунктом 3 

  

6. M 

разом з пунктом 3 

  

7.  

  

8. qав 

  

9. dSгав 

  

10. (відновлення номінального режиму) 

для двочастотних ГРМ не проводити 

11. Фазування 

  

Разом на один комплект:  

  

  

  

двочастотний ГРМ; 

12 

11 

  

одночастотний ГРМ 

14 

  

  

(таблиця 8.14 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Таблиця 8.15

Маркерний радіомаяк

Найменування параметрів 

Кількість заходжень 

1. ЗД МРМ 

2. Безперервність маніпуляції в ЗД МРМ 

разом з пунктом 1 

3. Напруженість поля в ЗД МРМ 

разом з пунктом 1 

Разом на один комплект МРМ 

8.3.3. Програма періодичної (піврічної) льотної перевірки РМС

Льотна перевірка виконується ЛЛ.

Таблиця 8.16

Курсовий радіомаяк

Найменування параметрів 

Кількість заходжень 

Примітка 

РМС-I, II 

РМС-III 

1. Lo 

  

2. M 

разом з пунктом 1 

  

3. xК 

  

4. SК 

  

5. Lав 

  

6. dSкав 

  

7. SК (відновлення номінального режиму) 

для двочастотних КРМ не проводити 

Разом на один комплект:  

  

  

  

двочастотний КРМ; 

  

одночастотний КРМ 

11 

  

Таблиця 8.17

Глісадний радіомаяк

Найменування параметрів 

Кількість заходжень 

Примітка 

РМС-I, II 

РМС-III 

1. q 

  

2. M 

разом з пунктом 1 

  

3. Hот 

разом з пунктом 1 

  

4. xг 

разом з пунктом 1 

  

5.  

  

6. qав 

  

7. dSгав 

  

8. (відновлення номінального режиму) 

для двочастотних ГРМ не проводити 

Разом на один комплект:  

  

  

  

двочастотний ГРМ; 

  

одночастотний ГРМ 

11 

  

8.3.4. Програма спеціальної льотної перевірки

Обсяг та необхідність спеціальної льотної перевірки, параметри, що перевіряються за відповідними програмами льотних перевірок, визначаються власником наземного засобу РТЗ.

(підрозділ 8.3 доповнено пунктом 8.3.4 згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.08.2007 р. N 667)

8.4. Методика льотних перевірок РМС I, II, III категорії

Для РМС при введенні в експлуатацію проводиться льотна перевірка обох комплектів КРМ і ГРМ.

Під час другої льотної перевірки параметри перших комплектів КРМ і ГРМ вимірюються у повному обсязі згідно з програмами, параметри других комплектів перевіряються за пунктами 1 - 3 таблиці 8.16 та за пунктами 1 - 4 таблиці 8.17. Інші параметри перевіряються (за необхідності регулюються) за показниками наземної контрольної апаратури. 

Під час третьої льотної перевірки параметри других комплектів КРМ і ГРМ вимірюються у повному обсязі згідно з програмами, параметри перших комплектів перевіряються за пунктами 1 - 3 таблиці 8.16 та за пунктами 1 - 4 таблиці 8.17. Інші параметри перевіряються (за необхідності регулюються) за показниками наземної контрольної апаратури. 

При проведенні наступних льотних перевірок комплекти КРМ і ГРМ чергуються.

8.4.1. Оцінювання АХ КРМ

Абзац другий пункту 8.4.1 виключено

(згідно з наказом Міністерства транспорту
 та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832,
у зв'язку з цим абзаци третій, четвертий
 уважати відповідно абзацами другим, третім)

Польоти виконуються над ДПРМ або на відстані 11 км від центра антенно-фідерних пристроїв (АФП) КРМ із постійною швидкістю на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, курсами, що відрізняються на ±90° від посадкового, до відстані ±10 км від продовження осьової лінії ЗПС. Якщо рельєф місцевості не дозволяє проводити польоти за зазначеною схемою, то оцінювання АХ КРМ проводиться з обмеженнями по ЗД КРМ, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ і кути відхилення ЛЛ від осьової лінії ЗПС, за якими проводиться оцінювання АХ КРМ відповідно до ЕТД АСЛК.

8.4.2. Визначення ЗД КРМ у горизонтальній площині та напруженості поля в ЗД КРМ

Польоти виконуються по орбіті на висоті 300 - 600 м, але не нижче безпечної висоти польоту:

на відстані 46,3 км від АФП КРМ до кутів ±10° від посадкового курсу КРМ;

на відстані 31,5 км від АФП КРМ до кутів ±35° від посадкового курсу для двочастотних КРМ і до кутів ±10° від посадкового курсу для одночастотних КРМ;

на відстані 18,5 км від АФП КРМ до кутів ±35° від посадкового курсу для двочастотних КРМ і до кутів ±10° від посадкового курсу для одночастотних КРМ.

Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля КРМ (дальності дії) проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення напруженості та дальності від АФП КРМ, за якими проводиться оцінювання ЗД КРМ у горизонтальній площині відповідно до ЕТД АСЛК.

(пункт 8.4.2 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.3. Визначення ЗД КРМ у вертикальній площині

Польоти виконуються на висоті кола по орбіті та на відстані, що відповідає прольоту точок кутів 7° у вертикальній площині з вершиною в АФП КРМ, до кутів ±35° від посадкового курсу КРМ у горизонтальній площині.

Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля КРМ проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.

У процесі заходження визначаються значення напруженості поля КРМ, після чого проводиться оцінювання ЗД КРМ у вертикальній площині відповідно до ЕТД АСЛК.

(пункт 8.4.3 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.4. Вимірювання положення середньої ЛК, амплітуди скривлення ЛК, модуляції несучої частоти і сигналу розпізнання КРМ

Польоти виконуються з відстані 10 - 12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді:

до висоти 30 м для РМС I категорії з наступним відходом на друге коло;

до висоти 15 м для РМС II категорії з наступним відходом на друге коло;

з посадкою на ЗПС і пробігом для РМС III категорії або прольотом над ЗПС на висоті 4 м.

На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за командним пілотажним приладом - магнітним (КППМ):

курсова планка - у центрі кружка;

глісадна планка - у межах кружка.

Ділянки вимірювання положення середньої ЛК:

РМС-I - від точки "А" до точки "С";

РМС-II - від точки "В" до точки "Т" (поріг ЗПС);

РМС-III - від точки "С" до точки "Д".

Ділянки вимірювання амплітуди скривлень:

Вимірювання для РМС-I, РМС-II, РМС-III починають на передпосадковій прямій.

Вимірювання припиняють:

для РМС-I - у точці "С";

для РМС-II - у точці "Т" (поріг ЗПС);

для РМС-III - у точці "Е".

У процесі заходження повинні бути виміряні глибина модуляції несучої частоти, поточні значення РГМ, кути відхилення ЛЛ від осьової лінії ЗПС і дальності, за якими обчислюється зсув середньої ЛК і амплітуда скривлень ЛК відповідно до ЕТД АСЛК.

Примітка. 

Якщо тип АСЛК не дозволяє вимірювати глибину модуляції несучої частоти, то в таблиці акта льотної перевірки РМС записується значення глибини модуляції (М, %), яке виміряне під час наземного контролю.

(пункт 8.4.4 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.5. Вимірювання чутливості до зсуву від ЛК

Польоти виконуються з відстані 10 - 12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м, з курсами, що відрізняються на ±1,5° від посадкового (по границі напівсектора КРМ) з наступним відходом на друге коло.

На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за КППМ:

курсова планка - у центрі кружка;

глісадна планка - у межах кружка.

Ділянка вимірювання величини правої і лівої частини напівсектора КРМ для РМС-I, РМС-II, РМС-III - від точки "А" до точки "В".

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ і кути відхилення ЛЛ від осьової лінії ЗПС і дальності, за якими обчислюється значення лівої та правої частини напівсектора КРМ. За даними лівої та правої частини напівсектора обчислюється чутливість до зсуву від ЛК відповідно до ЕТД АСЛК.

(пункт 8.4.5 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.6. Визначення впливу ВП КРМ

Абзац другий пункту 8.4.6 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Польоти виконуються з відстані 18 - 25 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді:

до висоти 30 м для РМС-I з наступним відходом на друге коло;

до висоти 15 м для РМС-II, РМС-III з наступним відходом на друге коло.

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ при крені ±20°, за якими обчислюється вплив вертикальної складової поля КРМ на роботу бортового приймача відповідно до ЕТД АСЛК.

(абзац шостий пункту 8.4.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.7. Перевірка спрацьовування САК КРМ при зсуві положення середньої ЛК

Абзац другий пункту 8.4.7 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

На КРМ зміщується ЛК вправо (вліво) до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускового контролю. Вимірюється зсув середньої ЛК відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.4.

На КРМ відновлюється номінальне значення середньої ЛК.

8.4.8. Перевірка спрацьовування САК КРМ при зміні чутливості до зсуву від ЛК

Абзац другий пункту 8.4.8 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

На КРМ збільшується (зменшується) чутливість до зсуву від ЛК до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускового контролю. Вимірюється чутливість до зсуву відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.5.

На КРМ відновлюється номінальна чутливість до зсуву від ЛК.

8.4.9. Перевірка спрацьовування САК КРМ при зміні потужності випромінювання

На КРМ зменшується потужність випромінювання до 80 відсотків для двочастотних і до 50 відсотків для одночастотних маяків.

Проводиться вимірювання ЗД КРМ у горизонтальній площині відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.2.

Проводиться вимірювання амплітуди скривлень лінії курсу відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.4.

На КРМ відновлюється номінальна потужність випромінювання.

(пункт 8.4.9 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.10. Оцінювання КХ ГРМ

Польоти виконуються з постійною швидкістю на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, з посадковим курсом з відстані 25 км від АФП ГРМ до торця ЗПС.

Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то оцінювання КХ ГРМ проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ і кути відхилення ЛЛ по каналу глісади, за якими проводиться оцінювання КХ ГРМ, відповідно до ЕТД АСЛК.

(пункт 8.4.10 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.11. Перевірка фазування антен ГРМ

Абзац другий пункту 8.4.11 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Польоти виконуються на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, з відстані 20 км до відстані 8 км від порога ЗПС без зниження.

На ГРМ установлюється режим перевірки фазування.

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення вихідного струму через кожні 2 - 3 секунди, за якими проводиться оцінювання фазування антен ГРМ.

8.4.12. Визначення ЗД ГРМ у горизонтальній площині та напруженості поля в ЗД ГРМ

Польоти виконуються по орбіті на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, на відстані 18,5 км від АФП ГРМ до кутів ±8° від посадкового курсу КРМ. При суміщенні з визначенням ЗД КРМ у горизонтальній площині на відстані 18,5 км від АФП КРМ польоти продовжуються до кутів ±35° для двочастотного КРМ і до кутів ±10° для одночастотного КРМ.

Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля ГРМ (дальності дії) проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення напруженості поля ГРМ і дальності від АФП ГРМ, за якими проводиться оцінювання ЗД ГРМ у горизонтальній площині відповідно до ЕТД АСЛК.

(пункт 8.4.12 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.13. Визначення ЗД ГРМ у вертикальній площині

Польоти виконуються з постійною швидкістю на висоті 300 м, але не нижче безпечної висоти польоту, з посадковим курсом з відстані 25 км від АФП ГРМ до відстані, що відповідає прольоту точки перетинання кута 1,75q .

Якщо повітряний простір у районі аеродрому обмежено для польотів, то вимірювання напруженості поля ГРМ (дальності дії) проводиться з обмеженнями по зоні дії, про що робиться запис в акті льотної перевірки РМС.

У процесі заходження повинні бути виміряні значення напруженості від кута 0,45q до кута 1,75q, за якими проводиться оцінювання КХ ГРМ відповідно до ЕТД АСЛК.

(пункт 8.4.13 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.14. Вимірювання кута глісади, амплітуди скривлень ЛГ і модуляції несучої частоти

Абзац другий пункту 8.4.14 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Польоти виконуються з відстані 12 - 18 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді:

до висоти 30 м для РМС першої категорії з наступним відходом на друге коло;

до висоти 15 м для РМС другої та третьої категорій з наступним відходом на друге коло.

На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за КППМ:

курсова планка - у межах кружка;

глісадна планка - у центрі кружка.

Ділянка вимірювання кута нахилу глісади для РМС-I, РМС-II, РМС-III - від точки "А" до точки "В".

Ділянки вимірювання амплітуди скривлень ЛГ:

вимірювання для РМС-I, РМС-II, РМС-III починають на передпосадковій прямій;

вимірювання припиняють:

для РМС-I - у точці "С";

для РМС-II, РМС-III - у точці "Т" (поріг ЗПС).

У процесі заходження повинні бути виміряні глибина модуляції несучої частоти, поточні значення РГМ, кутові відхилення траєкторії на глісаді та відстані, за якими обчислюється кут глісади й амплітуда скривлень ЛГ відповідно до ЕТД АСЛК.

Примітка. 

Якщо тип АСЛК не дозволяє вимірювати глибину модуляції несучої частоти, то в таблиці акта льотної перевірки РМС записується значення глибини модуляції (M, %), яке виміряне за наземним контролем. 

8.4.15. Визначення висоти опорної точки

Абзац другий пункту 8.4.15 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Польоти виконуються відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.14.

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ, кутові відхилення траєкторії на глісаді та дальності, за якими обчислюється висота опорної точки відповідно до ЕТД АСЛК, на ділянках:

1050 - 7400 м для РМС-I;

300 - 1830 м для РМС-III і РМС-III від порога ЗПС.

8.4.16. Вимірювання чутливості до зсуву від ЛГ

Польоти виконуються з відстані 10 - 12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м під кутами ±0,5° до кута глісади (по границі напівсектора ГРМ) з наступним відходом на друге коло.

На посадковому курсі точність витримування ЛЛ за КППМ:

курсова планка - у межах кружка;

глісадна планка - у центрі кружка.

Ділянка вимірювання величини верхньої та нижньої частини напівсектора ГРМ:

РМС-I, РМС-II, РМС-III - від точки "А" до точки "В".

У процесі заходження повинні бути виміряні поточні значення РГМ, кутові відхилення траєкторії на глісаді та дальності, за якими обчислюються значення верхньої і нижньої частини напівсектора відповідно до ЕТД АСЛК. За значеннями верхньої та нижньої частин напівсектора обчислюється чутливість до зсуву від ЛГ.

(пункт 8.4.16 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.17. Перевірка спрацьовування САК ГРМ при зсуві середньої ЛГ

Абзац другий пункту 8.4.17 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

На ГРМ зміщується ЛГ уверх (униз) до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускного контролю. Вимірюється зсув середньої ЛГ відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.14.

На ГРМ відновлюється номінальне значення середньої ЛГ.

8.4.18. Перевірка спрацьовування САК ГРМ при зміні чутливості до зсуву від ЛГ

Абзац другий пункту 8.4.18 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

На ГРМ збільшується (зменшується) чутливість до зсуву від ЛГ до моменту спрацьовування аварійного пристрою допускового контролю. Вимірюється чутливість до зсуву відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.16.

На ГРМ відновлюється номінальна чутливість до зсуву від ЛГ.

8.4.19. Перевірка спрацьовування САК ГРМ при зміні потужності випромінювання

На ГРМ зменшується потужність випромінювання до 80 відсотків для двочастотних і до 50 відсотків для одночастотних маяків.

Проводиться вимірювання ЗД ГРМ у горизонтальній площині відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.12.

Проводиться вимірювання амплітуди скривлень ЛГ відповідно до методики, викладеної в пункті 8.4.14.

На ГРМ відновлюється номінальна потужність випромінювання.

(пункт 8.4.19 у редакції наказу Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

8.4.20. Вимірювання ЗД МРМ, напруженості поля та безперервності маніпуляції МРМ

Абзац другий пункту 8.4.20 виключено

(згідно з наказом Міністерства
 транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Польоти виконуються з відстані 10 - 12 км від торця ЗПС за схемою заходження на посадку, установленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 30 м з наступним відходом на друге коло.

У процесі заходження проводиться вимірювання ЗД МРМ, безперервності маніпуляції МРМ відповідно до ЕТД АСЛК.

8.5. Оформлення результатів льотної перевірки РМС

За результатами льотної перевірки РМС оформляється акт льотної перевірки РМС.

8.5.1. При введенні в експлуатацію РМС оформляється акт льотної перевірки РМС при введенні в експлуатацію, який наведений нижче.

________________________________________________________________
підприємство ЦА (структурний підрозділ підприємства ЦА)

АКТ

льотної перевірки РМС ___________________ зав. N ______________, випуску ________________,
                                                                     (тип)                                                                                               (дата) 

установленої _________________________________________, з МКп = _______.

У період з "___" ____________ 20__ року до "___" ____________ 20__ року проведена льотна перевірка при введенні в
експлуатацію РМС ЛЛ _________________, обладнаним АСЛК ________ N ___________.
                                          (тип, пізнавальний індекс)                                                         (тип)  
 

Вимірювання параметрів проводилося відповідно до Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України, затверджених наказом __________________________ від _________ N ________.

Результати вимірювання параметрів наведені в таблицях 8.18 - 8.20. 

Таблиця 8.18

Курсовий радіомаяк

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

1 комплект 

2 комплект 

РМС-I 

РМС-II 

РМС-III 

Xф 

Xуст 

Xф 

Xуст 

При номінальній потужності випромінювання 

1. Lo, м 

±10,5 

±7,5 

±3,0 

+0,3 

+0,1 

2. M, % 

40 ±5,0 

40 ±3,0 

40 ±2,0 

40,7 

40,4 

3. SК, РГМ/м

0,00145 

0,00144 

0,00145 

dSК, % 

±17 

±17 

±10 

-0,68 

-0,69 

4. Lав +, м;  

+10,5 

+7,5 

+6,0 

+5,7 

+5,0 

Lав -, м 

-10,5 

-7,5 

-6,0 

-5,5 

-4,8 

5. dSкав +;  

+17 

+17 

+17 

+16,2 

+14,4 

dSкав

-17 

-17 

-17 

-15,5 

-13,3 

6. xК, РГМ на ділянках: 

  

  

  

  

  

  

  

від границі ЗД КРМ до т. "А"; 

0,031 

0,031 

0,031 

0,006 

0,005 

від т. "А" до т. "В" лін. зменш. до 

0,015 

0,005 

0,005 

0,003 

0,004 

від т. "В" до т. "С", т. "Т", т. "Д" 

0,015 

0,005 

0,005 

0,004 

0,004 

від т. "Д" до т. "Е" лін. збільш. до 

0,01 

0,007 

0,006 

7. АХ КРМ, РГМ у секторі: 

  

  

  

  

  

  

  

від ЛК до кутів із РГМ = ±0,18; 

монотонне збільш. РГМ 

відп. 

відп. 

від кутів із РГМ = ±0,18 до ±10°, РГМ, не менше; 

0,18 

0,18 

0,18 

відп. 

відп. 

від ± 10° до ± 35°, РГМ, не менше 

0,155 

0,155 

0,155 

відп. 

відп. 

8. ЕКРМ, мкВ/м, на відстані: 

  

  

  

  

  

  

  

46,3 км

40 

40 

40 

відп. 

відп. 

31,5 км

90 

100 

100 

відп. 

відп. 

18,5 км

90 

100 

100 

відп. 

відп. 

т. "С", т. "Т"; 

90 

200 

200 

відп. 

відп. 

т. "Д", т. "Е" 

відп. 

відп. 

9. Сигнал розпізнавання КРМ 

код із трьох літер, ясна чутність 

ИАД 

ИАД 

10. ВП КРМ, РГМ 

0,016 

0,008 

0,005 

0,003 

0,002 

11. ЗД КРМ у горизонтальній площині, км, під кутами: 

  

  

  

  

  

  

  

-35°; 

31,5 

31,5 

31,5 

відп. 

відп. 

-10°; 

46,3 

46,3 

46,3 

відп. 

відп. 

0°; 

46,3 

46,3 

46,3 

відп. 

відп. 

+10°; 

46,3 

46,3 

46,3 

відп. 

відп. 

+35°  

31,5 

31,5 

31,5 

відп. 

відп. 

12. ЗД КРМ у вертикальній площині, градус, під кутами: 

  

  

  

  

  

  

  

-35°; 

відп. 

відп. 

-10°; 

відп. 

відп. 

0°; 

відп. 

відп. 

+10°; 

відп. 

відп. 

+35°  

відп. 

відп. 

 При зменшенні потужності випромінювання 

13. ЗД КРМ у горизонтальній площині, км, під кутами: 

  

  

  

  

  

  

  

-35°; 

31,5 

31,5 

31,5 

відп. 

відп. 

-10°; 

46,3 

46,3 

46,3 

відп. 

відп. 

0°; 

46,3 

46,3 

46,3 

відп. 

відп. 

+10°; 

46,3 

46,3 

46,3 

відп. 

відп. 

+35°  

31,5 

31,5 

31,5 

відп. 

відп. 

14. ЗД КРМ у вертикальній площині, градус, під кутом 0°  

7,5 

7,6 

15. xК, РГМ, на ділянках: 

  

  

  

  

  

  

  

від макс. дальності до т. "А"; 

0,031 

0,031 

0,031 

0,008 

0,006 

від т. "А" до т. "В" лін. зменш. до; 

0,015 

0,005 

0,005 

0,003 

0,004 

від т. "В" до т. "С", т. "Т", т. "Д"; 

0,015 

0,005 

0,005 

0,004 

0,005 

від т. "Д" до т. "Е" лін. збільш. до 

0,01 

0,007 

0,008 

(таблиця 8.18 із змінами, внесеними згідно з наказом
 Міністерства транспорту та зв'язку України від 05.08.2009 р. N 832)

Таблиця 8.19

Глісадний радіомаяк

Найменування параметрів 

Вимоги до параметрів 

1 комплект 

2 комплект 

РМС-I 

РМС-II 

РМС-III 

Хф 

Хуст 

Хф 

Хуст 

При номінальній потужності випромінювання 

1. q, градус; 

2…4 

2…4 

2…4 

3,01 

3,02 

dq, % 

±7,5 

±7,5 

±4,0 

+0,33 

+0,67 

2. М, % 

80 ±5,0 

80 ±3,0 

80 ±2,0 

79,4 

79,6 

3. qВ, градус

+0,12q  

+0,12q  

+0,12q  

+0,368 

+0,367 

qН, градус

-0,12q  

-0,12q  

-0,12q  

-0,363 

-0,369 

d, % 

±25,0 

±20,0 

±15,0 

-1,5 

-2,8 

4. qав +, %

+7,5 

+7,5 

+7,5 

+7,0 

+6,8 

qав -, % 

-7,5 

-7,5 

-7,5 

-7,3 

-6,0 

5. dSав +, %; 

+25 

+25 

+25 

+20,3 

+17,5 

dSгав -, % 

-25 

-25 

-25 

-18,6 

-21,7 

6. xг, РГМ на ділянках: 

  

  

  

  

  

  

  

від границі ЗД ГРМ до т. "А", т. "С"; 

0,035 

0,035 

0,035 

0,021 

0,020 

від т. "А" до т. "В" лін. зменш. до; 

0,023 

0,023 

0,020 

0,018 

від т. "В" до т. "Т" 

0,023 

0,023 

0,011 

0,012 

7. КХ ГРМ у секторі, РГМ

  

  

  

  

  

від 0 до РГМ = -0,22; 

плавне збільшення РГМ 

відп. 

відп. 

від 0 до РГМ = +0,175; 

плавне збільшення РГМ 

відп. 

відп. 

від кута з РГМ = -0,22 до кута 0,45q, РГМ, не менше; 

-0,22 

-0,22 

-0,22 

відп. 

відп. 

від кута з РГМ = -0,175 до кута +1,75q, РГМ, не менше 

+0,175 

+0,175 

+0,175 

відп. 

відп. 

8. ЕГРМ, мкВ/м, на відстані: 

  

  

  

  

  

  

  

18,5 км

400 

400 

400 

відп. 

відп. 

т. "С"; 

400 

400 

400 

відп. 

відп. 

т. "Т" 

400 

400 

відп. 

відп. 

9. ЗД ГРМ у вертикальній площині в секторі з кутами:  

  

  

  

  

  

  

  

верхньої границі; 

1,75q 

1,75q 

1,75q 

відп. 

відп. 

нижньої границі 

0,45q 

0,45q 

0,45q 

відп. 

відп. 

10. ЗД ГРМ у горизонтальній площині, км, під кутами: 

  

  

  

  

  

  

  

-8°; 

18,5 

18,5 

18,5 

відп. 

відп. 

0°; 

18,5 

18,5 

18,5 

відп. 

відп. 

+8°  

18,5 

18,5 

18,5 

відп. 

відп. 

11.* Нот, м 

15+3 

15+3 

15+3 

15,3 

15,6 

При зменшенні потужності випромінювання 

12. ЗД ГРМ у горизонтальній площині, км, під кутами: