Идет загрузка документа (92 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Методики формирования страховых резервов по видам страхования, иным, нежели страхование жизни

Государственная комиссия по регулированию рынков финансовых услуг
Распоряжение, Методика от 17.12.2004 № 3104
редакция действует с 25.03.2016

Про затвердження Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя

(заголовок із змінами, внесеними згідно з розпорядженням
 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
 ринків фінансових послуг, від 04.02.2016 р. N 295)

Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
від 17 грудня 2004 року N 3104

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
10 січня 2005 р. за N 19/10299

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
розпорядженнями Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
 від 14 грудня 2005 року N 5117
,
 від 22 травня 2007 року N 7355
,
 від 7 серпня 2007 року N 7791
,
 від 30 листопада 2007 року N 8316
,
 від 20 травня 2010 року N 422
,
 
розпорядженнями Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
від 27 листопада 2012 року N 2421
,
 від 4 лютого 2016 року N 295

Додатково див. постанову
господарського суду міста Києва
 від 5 липня 2006 року
,
ухвалу Київського апеляційного господарського суду
 від 19 грудня 2007 року

Відповідно до статей 31 та 36 Закону України "Про страхування" Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити Методику формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя (додається).

(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з розпорядженням
 Національної комісії, що здійснює державне регулювання
 у сфері ринків фінансових послуг, від 04.02.2016 р. N 295)

2. Департаменту державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Угрин І. Б.) та Юридичному управлінню (Ткаченко Д. В.) подати це розпорядження до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

3. Юридичному управлінню (Ткаченко Д. В.) разом з Департаментом державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг (Угрин І. Б.) у тижневий термін з дня державної реєстрації цього розпорядження звернутися до Міністерства фінансів України щодо втрати чинності наказу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 26 травня 1997 року N 41 "Про затвердження Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів з видів страхування, інших ніж страхування життя", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1997 року за N 221/2025 (із змінами).

4. Пункт 4 виключено

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з розпорядженнями
 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
 від 14.12.2005 р. N 5117,
 від 07.08.2007 р. N 7791,
 виключено згідно з розпорядженням Державної комісії з регулювання
 ринків фінансових послуг України від 30.11.2007 р. N 8316,
 у зв'язку з цим пункти 5, 6 уважати відповідно пунктами 4, 5)

4. Управлінню організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника (Шевченко Т. М.) забезпечити опублікування цього розпорядження у засобах масової інформації після його державної реєстрації.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на директора Департаменту страхового нагляду Парнюка В. О.

 

Голова Комісії 

В. Суслов 

 

 

МЕТОДИКА
формування
страхових резервів за
 видами страхування, іншими, ніж страхування життя

(заголовок Методики із змінами, внесеними згідно з розпорядженням
 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
 ринків фінансових послуг, від 04.02.2016 р. N 295)

(У тексті слова "ці Правила" у всіх відмінках замінено словами "ця Методика" у відповідних відмінках згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 4 лютого 2016 року N 295)

1. Загальні положення

1.1. Ця Методика розроблена відповідно до підпунктів 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України та статей 31 та 36 Закону України "Про страхування".

(пункт 1.1 у редакції розпорядження Національної комісії, що
 здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
 від 04.02.2016 р. N 295)

1.2. Ця Методика встановлює порядок формування технічних резервів за договорами страхування, співстрахування та перестрахування з видів страхування, інших, ніж страхування життя (далі - договори). Правила визначають методику формування (розрахунку величини) технічних резервів, які є оцінкою обсягу зобов'язань страховика в грошовій формі для здійснення майбутніх виплат страхових сум і страхового відшкодування.

(пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з розпорядженням
 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері
 ринків фінансових послуг, від 04.02.2016 р. N 295)

1.3. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

вимоги страхувальників - заяви страхувальників (їх правонаступників або третіх осіб) щодо настання страхового випадку (випадків);

абзац третій пункту 1.3 виключено

(згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює
 державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
 від 04.02.2016 р. N 295)

абзац четвертий пункту 1.3 виключено

(згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює
 державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
 від 04.02.2016 р. N 295)

абзац п'ятий пункту 1.3 виключено

(згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює
 державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
 від 04.02.2016 р. N 295
,
 у зв'язку з цим абзац шостий уважати абзацом третім
)

формування технічних резервів - визначення величини технічних резервів шляхом її обчислення за методами, визначеними законодавством, в тому числі цією Методикою.

2. Склад технічних резервів

2.1. Страховики, які здійснюють види страхування, інші, ніж страхування життя, зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування:

незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;

збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, з яких не прийнято рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхової суми чи страхового відшкодування.

2.2. Страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку календарного року за методикою, наведеною у цій Методиці, формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя:

резерв незароблених премій;

резерв заявлених, але не виплачених збитків;

резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

резерв катастроф;

резерв коливань збитковості.

Страховики зобов'язані письмово повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про запровадження формування і ведення обліку зазначених технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.

(абзац сьомий пункту 2.2 із змінами, внесеними згідно з
розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне
 регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 27.11.2012 р. N 2421)

2.3. Страховики, які мають право укладати договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, крім резервів, передбачених пунктом 2.1 цієї Методики, у обов'язковому порядку формують та ведуть облік резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та страхового резерву коливань збитковості за цим видом страхування.

При цьому такі страховики розраховують резерви незароблених премій відповідно до Порядку розрахунку резервів незароблених премій, що проводиться за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 N 671.

(пункт 2.3 доповнено абзацом другим згідно з розпорядженням
 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
 від 20.05.2010 р. N 422)

2.4. Страховики, які отримали в установленому порядку ліцензії на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду та є членами Ядерного страхового пулу, зобов'язані формувати та розміщувати технічні резерви за цим видом страхування згідно з Порядком і правилами формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, затвердженими розпорядженням Держфінпослуг від 13.11.2003 N 123, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.12.2003 за N 1107/8428.

(розділ 2 доповнено новим пунктом 2.4 згідно з розпорядженням
 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
 від 14.12.2005 р. N 5117,
 у зв'язку з цим пункти 2.4 - 2.6 уважати відповідно пунктами 2.5 - 2.7)

2.5. Страховики, які прийняли рішення про запровадження формування резерву незароблених премій за методом "1/365" ("pro rata temporis", підпункт 3.4.1 пункту 3.4 цієї Методики), формують резерв заявлених, але не виплачених збитків, та резерв збитків, які виникли, але не заявлені.

2.6. Формування технічних резервів здійснюється на підставі обліку договорів і вимог страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового відшкодування за видами страхування.

2.7. Страховики зобов'язані визначати частки перестраховиків у відповідних видах технічних резервів за видами страхування на будь-яку дату одночасно з розрахунком технічних резервів.

2.8. Для коригування фінансового результату для цілей оподаткування відповідно до підпунктів 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України розраховується величина зменшення (збільшення) протягом звітного періоду суми технічних резервів, сформованих відповідно до вимог цієї Методики, а саме:

резерву незароблених премій;

резерву заявлених, але не виплачених збитків;

резерву збитків, які виникли, але не заявлені.

(розділ 2 доповнено пунктом 2.8 згідно з розпорядженням
 Національної комісії, що здійснює державне регулювання
 у сфері ринків фінансових послуг, від 04.02.2016 р. N 295)

2.9. Частка перестраховиків у відповідних видах технічних резервів розраховується тими самими методами, що і такі технічні резерви.

(розділ 2 доповнено пунктом 2.9 згідно з розпорядженням
 Національної комісії, що здійснює державне регулювання
 у сфері ринків фінансових послуг, від 04.02.2016 р. N 295)

3. Формування резерву незароблених премій

3.1. Резерв незароблених премій (unearned premium reserve) включає частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату.

3.2. Розрахунок резерву незароблених премій здійснюється за кожним видом страхування окремо. Загальна величина резерву незароблених премій дорівнює сумі резервів незароблених премій, розрахованих окремо за кожним видом страхування.

3.3. Розрахунок величини резерву незароблених премій здійснюється на будь-яку звітну дату методом, визначеним Законом України "Про страхування", а саме:

величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев'яти місяців (розрахунковий період) і обчислюється в такому порядку:

частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;

частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;

частки надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четвертих;

одержані добутки додаються.

3.4. У разі прийняття рішення про запровадження формування резерву незароблених премій відповідно до пункту 2.2 цієї Методики розрахунок резерву незароблених премій може здійснюватися одним з таких методів:

1) метод "1/365" - "pro rata temporis";

2) метод "1/24" - "паушальний" метод.

Обраний метод розрахунку резерву незароблених премій застосовується страховиком за всіма чинними договорами протягом календарного року.

3.4.1. Величина резерву незароблених премій, яка розраховується методом "1/365" ("pro rata temporis") на будь-яку дату, визначається як сумарна величина незароблених страхових премій за кожним договором.

Незароблена страхова премія, яка розраховується методом "1/365" ("pro rata temporis"), визначається за кожним договором як добуток частки надходжень суми страхового платежу (страхової премії, страхового внеску), яка не може бути меншою 80 відсотків суми надходжень страхового платежу (страхової премії, страхового внеску), та результату, отриманого від ділення строку дії договору, який ще не минув на дату розрахунку (у днях), на весь строк дії договору (у днях), за такою формулою:

  

,

де Пі - частка надходжень суми страхового платежу за договором;

mi - строк дії договору;

ni - число днів, що минули з моменту, коли договір набрав чинності, до дати розрахунку.

3.4.2. Величина резерву незароблених премій, яка розраховується методом "1/24", залежить від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), які не можуть бути меншими 80 відсотків загальної суми надходжень страхових платежів (страхових премій, страхових внесків), з відповідних видів страхування та коефіцієнтів для його обчислення.

Для розрахунку резерву незароблених премій методом "1/24" договори групуються:

1) за видами страхування;

2) за датами початку дії договорів, які припадають на однакові місяці;

3) за строками дії договорів (у місяцях).

При застосуванні цього методу строк дії договорів не може встановлюватися менше одного місяця. Припускається, що:

1) дата початку дії (набрання чинності) договору припадає на середину місяця (15 число);

2) строк дії договору, який не дорівнює цілому числу місяців, дорівнює найближчому більшому цілому числу місяців.

Загальна сума часток надходжень страхових платежів за договорами, які належать до однієї групи договорів, визначається їх підсумовуванням.

Резерв незароблених премій розраховується за кожною групою договорів шляхом множення загальної суми часток надходжень страхових платежів за договорами на коефіцієнти для розрахунку цього резерву.

Коефіцієнт для кожної групи договорів визначається як відношення строку дії договорів цієї групи, який не минув на дату розрахунку резерву незароблених премій (у половинах місяців), до всього строку дії договорів групи (у половинах місяців).

Резерв незароблених премій методом "1/24" в цілому за видом страхування визначається шляхом підсумовування резервів незароблених премій за групами договорів.

3.5. При здійсненні операцій перестрахування страховики (цеденти, перестрахувальники) у залежності від належних до сплати перестраховикам згідно з укладеними договорами суми часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) на будь-яку звітну дату визначають величину частки перестраховиків у резервах незароблених премій з відповідних видів страхування.

Обчислення величини частки перестраховиків у резервах незароблених премій здійснюється у порядку, за яким визначається величина резервів незароблених премій за такими видами страхування, з урахуванням дати вступу в дію договору перестрахування.

4. Формування резерву заявлених, але не виплачених збитків

4.1. Резерв заявлених, але не виплачених збитків (reported but not settled claims reserve - RBNS), - оцінка обсягу зобов'язань страховика для здійснення виплат страхових сум (страхового відшкодування) за відомими вимогами страхувальників, включаючи витрати на врегулювання збитків (експертні, консультаційні та інші витрати, пов'язані з оцінкою розміру збитку), які не оплачені або оплачені не в повному обсязі на звітну дату та які виникли в зв'язку зі страховими подіями, що мали місце в звітному або попередніх періодах, та про факт настання яких страховика повідомлено відповідно до вимог законодавства України та/або умов договору.

4.2. Величина резерву заявлених, але не виплачених збитків, визначається страховиком (цедентом, перестрахувальником) за кожним видом страхування з урахуванням умов відповідних договорів на підставі відомих вимог страхувальників, отриманих у будь-якій формі (письмова заява, факсимільне повідомлення тощо), у залежності від сум фактично зазнаних або очікуваних страхувальниками збитків (шкоди) у результаті настання страхового випадку. Величина резерву заявлених, але не виплачених збитків визначається як сума резервів заявлених, але не виплачених збитків, розрахованих за всіма видами страхування.

4.3. Величина резерву заявлених, але не виплачених збитків за видом страхування, визначається страховиком за кожною неврегульованою претензією. Якщо про страховий випадок заявлено (повідомлено), але розмір збитку не визначений, для розрахунку резерву використовують максимально можливу величину збитку, яка не перевищує страхової суми за договором.

4.4. Величина резерву заявлених, але не виплачених збитків відповідає сумі заявлених збитків у звітному періоді, збільшеній на суму не виплачених збитків на початок звітного періоду за попередні періоди, зменшеній на суму виплачених збитків у звітному періоді плюс витрати на врегулювання збитків у розмірі 3 відсотків від суми невиплачених збитків на кінець звітного періоду.

4.5. При визначенні величини резерву заявлених, але не виплачених збитків страховиками - повними членами Моторного (транспортного) страхового бюро України враховуються вимоги (повідомлення) іноземних страхових бюро з відшкодування шкоди на території країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", спричиненої власниками (користувачами) зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники надали відповідним іноземним органам страховий сертифікат "Зелена Картка".

4.6. Відповідно до умов укладених договорів перестрахування страховики (цеденти, перестрахувальники) на підставі відомих вимог страхувальників, залежно від сум фактично зазнаних або очікуваних страхувальниками збитків (шкоди) у результаті настання страхового випадку визначають величину частки перестраховиків у резервах заявлених, але не виплачених збитків.

5. Формування резерву збитків, які виникли, але не заявлені

5.1. Резерв збитків, які виникли, але не заявлені (incurred but not reported claims reserve - IBNR), - оцінка обсягу зобов'язань страховика для здійснення страхових виплат, включаючи витрати на врегулювання збитків, які виникли у зв'язку зі страховими випадками у звітному та попередніх періодах, про факт настання яких страховику не було заявлено на звітну дату в установленому законодавством України та/або договором порядку.

5.2. Розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється за кожним видом страхування окремо. Величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені, визначається як сума резервів збитків, які виникли, але не заявлені, розрахованих за всіма видами страхування.

5.3. Розрахунок резерву збитків, які виникли, але не заявлені, здійснюється із застосуванням актуарних методів для аналізу розвитку збитків у страхуванні. До таких методів належать:

(абзац перший пункту 5.3 із змінами, внесеними згідно з розпорядженням
 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
 від 20.05.2010 р. N 422)

а) модифікація ланцюгового методу (Chain Ladder);

б) метод фіксованого відсотка;

в) метод Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson).

Методи розрахунку резерву збитків, які виникли, але не заявлені, згідно з підпунктами "а", "в" цього пункту наведені в додатку до цієї Методики. Ці методи застосовуються за наявності даних не менше ніж за 12 періодів (кварталів) сплати (розвитку) збитків.

5.4. У разі вибору методу фіксованого відсотка резерв збитків, які виникли, але не заявлені, визначається у розмірі 10 відсотків від заробленої страхової премії з попередніх чотирьох кварталів, які передують звітній даті.

5.5. Зароблена страхова премія визначається збільшенням суми надходжень страхових премій протягом звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика) на суму незаробленої премії на початок звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика) і зменшенням отриманого результату на суму незаробленої премії на кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика).

6. Формування резерву коливань збитковості

6.1. Резерв коливань збитковості (equalization reserve) призначений для компенсації виплат страховика, що пов'язані з відшкодуванням збитків, у разі, якщо фактична збитковість за видами страхування у звітному періоді перевищує очікуваний середній рівень збитковості, узятий за основу при розрахунку тарифної ставки за цими видами страхування.

6.2. Розрахунок резерву коливань збитковості (РКЗ) здійснюється таким методом:

6.2.1. Фактична збитковість за видом страхування за звітний період розраховується як відношення сум, які фактично сплачені страхувальникам за страховими випадками (за вирахуванням частки перестраховика в сумі виплачених збитків), та зміни величини резервів збитків на звітну дату (за вирахуванням частки перестраховика в резервах збитків) до заробленої страхової премії у звітному періоді:

  

,

де ЗФ - показник фактичного рівня збитковості за видом страхування у звітному періоді;

ФВ - фактичні виплати за страховими випадками у звітному періоді (за вирахуванням частки перестраховика);

РЗЗК, РЗЗП - величина резерву заявлених, але не виплачених збитків на початок та кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика);

РЗНЗК, РЗНЗП - величина резерву збитків, які виникли, але не заявлені на початок та кінець звітного періоду (за вирахуванням частки перестраховика);

ЗСП - зароблена страхова премія у звітному періоді.

6.2.2. Резерв коливань збитковості (РКЗ) розраховується за формулою

  

,

де РКЗП - резерв коливань збитковості на початок звітного періоду;

ЗФ - показник фактичного рівня збитковості за видом страхування у звітному періоді;

ЗР - показник середнього очікуваного рівня збитковості, який взято за основу при розрахунку тарифної ставки за видом страхування;

ЗСП - зароблена страхова премія у звітному періоді.

6.3. Якщо страховик до початку звітного періоду не розраховував резерв коливань збитковості за видом страхування, то резерв коливань збитковості на початок звітного періоду приймається рівним нулю.

6.4. Якщо розрахована величина резерву коливань збитковості набирає від'ємного значення, то вважається, що резерв коливань збитковості має нульове значення.

7. Резерв катастроф

7.1. Резерв катастроф (catastrophe reserve) формується з метою здійснення страхових виплат у разі настання природних катастроф або значних промислових аварій, у результаті яких буде завдано збитків численним страховим об'єктам, і коли настає потреба здійснювати виплати страхового відшкодування в сумах, що значно перевищують середні розміри збитків, узяті за основу при розрахунку страхових тарифів.

Резерв катастроф формується за видами страхування, умовами яких передбачені обов'язки страховика забезпечити страхову виплату у зв'язку зі шкодою, заподіяною внаслідок дії нездоланної сили або аварії великого масштабу, та в порядку, визначеному законодавством.

8. Розділ 8 виключено

(розділ 8 із змінами, внесеними згідно з розпорядженнями
 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
 від 14.12.2005 р. N 5117
,
 від 22.05.2007 р. N 7355
,
 від 07.08.2007 р. N 7791
,
розпорядженням Державної комісії з  регулювання
 ринків фінансових послуг України від 30.11.2007 р. N 8316
,
виключено згідно з розпорядженням Національної комісії,
 що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових
 послуг, від 04.02.2016 р. N 295)

9. Розділ 9 виключено

(розділ 9 в редакції розпорядження Державної комісії з
 регулювання ринків фінансових послуг України від 14.12.2005 р. N 5117
 виключено згідно з розпорядженням Державної комісії з
 регулювання ринків фінансових послуг України від 30.11.2007 р. N 8316)

 

Голова 

В. Суслов 

 

Методи розрахунку резерву збитків, які виникли, але не заявлені

1. Величину резерву збитків, які виникли, але не заявлені, можна розрахувати шляхом віднімання від суми резерву збитків, які виникли, але не заявлені, та резерву заявлених, але не виплачених збитків (далі - сума резервів збитків), величини резерву заявлених, але не виплачених збитків.

2. Розрахунок суми резервів збитків ланцюговим методом (Chain Ladder)

2.1. Дані за сплаченими на звітну дату збитками (страховими виплатами) групуються за періодами настання цих збитків (відповідно до дати настання страхового випадку) та наростаючим підсумком за періодами сплати (розвитку) збитків (відповідно до дати фактичної сплати збитків страховиком):

Таблиця 1

,

де: pCa(d) - збитки, сплачені на кінець d-го періоду сплати (розвитку) збитків за страховими випадками, які настали в a-му періоді настання збитків;

N - число періодів, за які розглядаються дані про збитки.

2.2. Якщо існує достатньо інформації, щоб стверджувати, що дані сплати (розвитку) збитків повні, то слід використовувати таблицю розвитку збитків без змін. У разі неповноти даних необхідно оцінити загальну величину збитків за першим роком їх настання (LU1). Для цього може бути використана інформація за минулі періоди, яка не ввійшла до даної таблиці.

Таким чином, таблиця матиме вигляд:

Таблиця 2

2.3. На основі цих даних формується трикутник з коефіцієнтами зв'язку, які розраховуються за такою формулою:

,

де ra(d) - коефіцієнт зв'язку для a-го періоду настання збитків та d-го періоду розвитку (сплати) збитків. При цьому

якщо LU1 = 0 

якщо LU1 

2.4. На основі коефіцієнтів зв'язку визначаються фактори розвитку (fa(d)) для a-го періоду настання збитків та d-го періоду сплати (розвитку) збитків:

2.5. При використанні методу Chain Ladder для визначення факторів розвитку збитків (f*(d)) для d-го періоду сплати (розвитку) збитків, необхідних для розрахунку резерву, використовується середнє зважене значення коефіцієнтів зв'язку (ra(d)), де вагами виступають сплачені збитки (pCa(d)):

2.6. Наступним етапом є розрахунок загальної величини збитків для кожного періоду настання (LUa) з використанням відповідних факторів розвитку збитків:

,

де pC*(a) - елементи основної діагоналі таблиці розвитку збитків.

2.7. Сума резервів збитків для кожного періоду настання збитків (Va) розраховується за такою формулою:

2.8. Загальна сума резервів збитків (V*) розраховується шляхом підсумування отриманих значень (Va) за кожним періодом настання збитків:

2.9. Для визначення суми резервів збитків (V) отримана величина (V*) збільшується на суму витрат на врегулювання збитків у розмірі трьох відсотків:

3. Розрахунок суми резервів збитків методом Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson)

3.1. Для використання методу Bornhuetter-Ferguson застосовується групування даних та розрахунок факторів розвитку збитків (f*(d)) аналогічно методу Chain Ladder (згідно з підпунктами 2.1 - 2.5 пункту 2 цього додатка).

3.2. Цей метод засновується на використанні рівня збитковості (l) (Loss Ratio) для даного виду страхування. Ключовим для розрахунку резерву є визначення величини рівня збитковості, який найбільше відповідає даному виду страхування.

Джерелами інформації для розрахунку можуть бути:

а) історичні дані за даним видом страхування;

б) припущення, зроблені при визначенні страхового тарифу;

в) статистика ринку для однорідних видів страхування.

Коефіцієнт рівня збитковості розраховується за формулою

,

де: LU - страхові збитки в періоді, який розглядається;

P - зароблена страхова премія у відповідному періоді.

3.3. На основі коефіцієнта збитковості розраховується величина показових збитків (BUa) для кожного періоду настання збитків:

BUa = aPa · l ,

де aPa - зароблена премія для a-го періоду настання збитків.

3.4. Сума резервів збитків для кожного періоду настання збитків (Va) розраховується за такою формулою:

3.5. Загальна сума резервів збитків (V*) розраховується шляхом підсумування отриманих значень (Va) за кожним періодом настання збитків:

3.6. Для визначення суми резервів збитків (V) отримана величина (V*) збільшується на суму витрат на врегулювання збитків у розмірі 3 відсотків:

4. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, ланцюговим методом (Chain Ladder)

4.1. Дані за сплаченими на звітну дату збитками (страховими виплатами) та заявленими, але не виплаченими збитками на звітну дату групуються за періодами настання цих збитків (відповідно до дати настання страхового випадку) та наростаючим підсумком за періодами заяви збитків (відповідно до дати заяви збитку страховику):

Таблиця 3

,

де: pCa(d) - збитки, які настали в a-му періоді настання збитків і заявлені на кінець d-го періоду заяви збитків за страховими випадками;

N - число періодів, за які розглядаються дані про збитки.

4.2. Подальший розрахунок проводиться аналогічно підпунктам 2.2 - 2.9 пункту 2 цього додатка.

5. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, методом Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson)

5.1. Для використання методу Bornhuetter-Ferguson застосовується групування даних та розрахунок факторів розвитку збитків (f*(d)) аналогічно методу Chain Ladder, викладеному в підпункті 4.1 пункту 4 цього додатка.

5.2. Подальший розрахунок проводиться аналогічно підпунктам 3.2 - 3.6 пункту 3 цього додатка.

(додаток у редакції розпорядження Державної комісії з
 регулювання ринків фінансових послуг України від 20.05.2010 р. N 422)

____________

Опрос