Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении дополнений и изменений в Гражданский процессуальный кодекс Украинской ССР

ПВС УССР
Указ Президиума Верховного Совета от 15.10.1966
Утратил силу

УКАЗ
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про внесення доповнень і змін до Цивільного процесуального кодексу Української РСР

Указ втратив чинність
 (у зв'язку з втратою чинності
Цивільним процесуальним
 кодексом України від 18 липня 1963 року
згідно з
 Цивільним процесуальним кодексом України
 від 18 березня 2004 року N 1618-IV)

Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. Внести такі доповнення і зміни до Цивільного процесуального кодексу Української РСР, затвердженого Верховною Радою Української РСР 18 липня 1963 року (Відомості Верховної Ради УРСР 1963 р., N 30, ст. 464):

1) Частину третю статті 24 викласти в такій редакції:

"Судам підвідомчі також справи окремого провадження: про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним; про визнання громадянина безвісно відсутнім і про оголошення його померлим; про встановлення неправильностей записів у книгах актів громадянського стану; про встановлення фактів, що мають юридичне значення; про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника; по скаргах на дії нотаріусів та органів, що виконують нотаріальні дії".

2) Частину першу статті 64 доповнити пунктом 9 такого змісту:

"9) по позовах про розірвання шлюбу - 10 карбованців, за винятком позовів про розірвання шлюбу з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, а також з особами, засудженими до тривалого позбавлення волі (на строк не менш як три роки), по яких державна пошлина стягується в розмірі 30 копійок".

Частину третю цієї ж статті доповнити, виклавши її так:

"Касаційні скарги на рішення суду оплачуються державною пошлиною в розмірі половини зазначених у цій статті ставок, обчислюваних зі спірної по скарзі суми. Касаційні скарги на рішення суду в справах про розірвання шлюбу державною пошлиною не оплачуються".

3) В тексті статті 71 слова "в розмірі, що встановлюється судом, проте вона не повинна перевищувати середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації в даній місцевості" замінити словами "у встановленому розмірі".

4) Статтю 126 доповнити частинами дев'ятою і десятою такого змісту:

"Позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми, недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства, а також з особами, засудженими до тривалого позбавлення волі (на строк не менш як три роки), можуть пред'являтися за місцем проживання позивача.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у випадку, коли при ньому є неповнолітні діти або коли йому за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача важко. На бажання подружжя справу можна розглядати за місцем проживання будь-кого з них".

5) Статтю 137 викласти в такій редакції:

"Стаття 137. Зміст і форма позовної заяви

Позовна заява подається до суду в письмовій формі.

Позовна заява повинна містити в собі:

1) назву суду, до якого подається заява;

2) точну назву позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, а також назву представника позивача, коли позовна заява подається представником;

3) зміст позовних вимог;

4) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;

5) зазначення доказів, що стверджують позов;

6) зазначення ціни позову;

7) підпис позивача або його представника з зазначенням часу подання заяви.

Позовна заява про розірвання шлюбу повинна містити в собі, крім зазначеного в пунктах 1 - 7 цієї статті, відомості про рік народження кожного з подружжя, про наявність неповнолітніх дітей, їх прізвище, ім'я та по батькові, при кому з батьків вони знаходяться і пропозиції щодо участі подружжя в утриманні і вихованні дітей після розірвання шлюбу. В позовну заяву можуть бути також включені вимоги про поділ спільного майна подружжя та про присвоєння дошлюбного прізвища.

До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника".

6) Статтю 143 доповнити пунктом 12, виклавши його так:

"12) вирішує питання про притягнення до участі в справі про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку безвісно відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства, представника органів опіки і піклування для охорони майнових прав відповідача, а також для забезпечення інтересів дітей".

7) Статтю 159 доповнити частиною другою такого змісту:

"Справа про розірвання шлюбу з особою, визнаною в установленому порядку безвісно відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства, розглядається в судовому засіданні без виклику відповідача".

8) Частину четверту статті 172 викласти в такій редакції:

"В разі неявки позивача без поважних причин на другий виклик з зазначенням потреби дати особисті пояснення, а по справі про розірвання шлюбу - також у випадку повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи в його відсутності, суд залишає позов без розгляду (пункт 4 статті 229 цього Кодексу). В разі повторної неявки без поважних причин відповідача справа вирішується на підставі наявних у ній даних".

9) Статті 176 і 203 викласти в такій редакції:

"Стаття 176. Відкладення розгляду справи

Суд може відкласти розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, а також при неможливості розгляду справи в зв'язку з необхідністю витребувати нові докази або в разі необхідності замінити відведеного суддю.

Суд, відкладаючи розгляд справи, призначає день нового судового засідання, про що оголошує під розписку учасникам процесу, які з'явилися. Тих учасників процесу, які не з'явилися або яких суд заново притягає до участі в процесі, викликають в нове судове засідання повістками.

При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися, коли в судовому засіданні присутні всі особи, які беруть участь у справі. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідків можна не допитувати і викликати знову.

В справі про розірвання шлюбу суд може, відклавши розгляд справи, призначити подружжю строк для примирення.

Новий розгляд справи після її відкладення розпочинається заново".

"Стаття 203. Зміст рішення

Рішення складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначається час та місце його постановлення, найменування суду, що постановив рішення, склад суду, прізвище секретаря судового засідання, прізвище прокурора, який брав участь у справі, найменування сторін та інших осіб, які брали участь у справі, представника громадської організації або колективу трудящих.

Описова частина повинна містити в собі вказівку на вимоги позивача, заперечення відповідача і пояснення інших осіб, які беруть участь у справі.

В мотивувальній частині рішення повинні бути наведені обставини справи, встановлені судом, докази, на яких грунтуються висновки суду, доводи, за якими суд відхиляє ті чи інші докази, а також закони, якими керувався суд.

Резолютивна частина рішення повинна містити в собі висновок суду про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково, вказівку на розподіл судових витрат, строк і порядок оскарження рішення.

В рішенні по справі про розірвання шлюбу суд, крім того, повинен: визначити, при кому з подружжя, що розлучається, і хто з дітей залишається, а також з кого з батьків і в якому розмірі стягуються кошти на утримання дітей; встановити порядок поділу майна в натурі або частковому відношенні між подружжям, що розлучається; присвоїти кожному з розлученого подружжя за їх бажанням дошлюбне прізвище; визначити суму в межах від 50 до 200 карбованців, яку належить стягнути з подружжя (з одного або з обох) при видачі свідоцтва про розлучення. В разі розірвання шлюбу з особою, визнаною у встановленому порядку безвісно відсутньою або недієздатною внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особою, засудженою до тривалого позбавлення волі (на строк не менш як три роки), при видачі свідоцтва про розлучення зазначена сума не стягується.

Залежно від з'ясованих обставин справи суд може вийти за межі заявлених позивачем вимог, коли це необхідно для захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних установ, підприємств, колгоспів та інших кооперативних і громадських організацій або громадян".

10) Статтю 258 доповнити частиною другою, виклавши її так:

"У виняткових випадках, коли особа, відносно якої порушено справу про визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд в судовому засіданні за участю прокурора і психіатра може винести ухвалу про примусове направлення громадянина на судовопсихіатричну експертизу".

11) Частину третю статті 292 викласти в такій редакції:

"До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого повноваження".

12) Частину третю статті 339 змінити, виклавши її так:

"Постанова президії обласного суду підписується головуючим у засіданні президії, а постанова Пленуму Верховного суду Української РСР - головуючим та секретарем Пленуму".

13) Частину першу статті 348 доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17) постанови комісії в справах неповнолітніх щодо грошових стягнень".

14) Пункт 5 статті 349 викласти в такій редакції:

"5) постанови комітетів народного контролю про грошові нарахування".

15) Частину другу статті 379 викласти в такій редакції:

"Стягнення звертається як на особисте майно боржника, так і на його частку в спільній власності, в спільній власності подружжя, а так само в майні колгоспного двору або одноосібного селянського господарства".

16) Частину третю статті 403 викласти так:

"Виконавчі написи про стягнення заборгованості на користь державних установ і підприємств, колгоспів та інших кооперативних і громадських організацій, незалежно від суми стягнення, а також інші виконавчі документи про стягнення на їх користь з громадян грошових сум, що не перевищують тієї частини місячної заробітної плати або іншого заробітку, пенсії чи стипендії боржника, на яку за законом може бути звернене стягнення, надсилаються стягувачами для виконання безпосередньо до установи, підприємства, організації за місцем роботи боржника або за місцем одержання пенсії чи стипендії".

17) Частину другу статті 419 викласти так:

"Збитки, заподіяні виплатою працівникові грошових сум внаслідок невиконання рішення суду, можуть бути за позовом підприємства, установи, організації або з ініціативи суду стягнуті з службової особи, винної  в невиконанні рішення суду. Розмір присуджених в цих випадках з службових осіб сум визначається законодавством про працю".

18) Частину першу статті 422 викласти в такій редакції:

"В разі скасування порядком нагляду або у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах: про стягнення грошових сум по вимогах, що випливають з трудових правовідносин, про стягнення на користь члена колгоспу оплати за працю в колгоспі, про стягнення винагороди за використання авторського права, права на відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, і раціоналізаторську пропозицію, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обгрунтовано на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах".

2. Внести цей Указ на затвердження Верховної Ради Української РСР.

 

Голова Президії
Верховної Ради Української РСР 

 
Д. КОРОТЧЕНКО
 

Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР 

 
А. ЗЛЕНКО
 

м. Київ
15 жовтня 1966 року
 

  

Опрос