Идет загрузка документа (22 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно предоставления дополнительных гарантий, связанных с совмещением семейных и трудовых обязанностей) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 28.08.2017

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання додаткових гарантій, пов'язаних із поєднанням сімейних і трудових обов'язків)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375, із наступними змінами):

1) у частині третій статті 33 слова "жінок, які мають дитину-інваліда" замінити словами "працівників, які мають дитину з інвалідністю";

2) у частині четвертій статті 51 слово "жінок" замінити словом "працівників";

3) статтю 55 викласти в такій редакції:

"Стаття 55. Заборона роботи в нічний час

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

1) вагітних жінок (стаття 176);

2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);

3) інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172).";

4) статтю 56 викласти в такій редакції:

"Стаття 56. Неповний робочий час

За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, працівника, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що знаходиться під його опікою, або доглядає за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний установити їм неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Працівник має право на тимчасову відсутність протягом дня (зміни) у зв'язку з виникненням у сім'ї обставин непереборної сили, таких як раптова подія або нещасний випадок, що вимагають його негайної та обов'язкової присутності. Така відсутність працівника не може бути підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Оплата праці у випадках, передбачених цією статтею, проводиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.";

5) у статті 63:

у пункті 1 частини першої слова "і жінок, які мають дітей віком до трьох років" виключити;

у частині третій слова "Жінки, які мають дітей віком від трьох" замінити словами "Працівники, які мають дітей віком";

6) статтю 175 виключити;

7) статтю 176 викласти в такій редакції:

"Стаття 176. Заборона залучення вагітних жінок до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направлення їх у відрядження

Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок.";

8) статтю 177 викласти в такій редакції:

"Стаття 177. Обмеження залучення працівників, що мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, до надурочних робіт і направлення їх у відрядження

Працівники, що мають дітей віком до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їхньої згоди.".

9) у статті 179:

частину третю викласти в такій редакції:

"Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини їм надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Така відпустка використовується батьками за їхньою домовленістю і може розподілятись між ними у рівному співвідношенні.".

у частині четвертій слово "жінкам" замінити словом "працівникам";

у частині шостій слово "жінці" замінити словами "матері (батьку)";

у частині сьомій слова "батьком дитини," виключити;

у частині восьмій слова "жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті," замінити словом "працівників";

10) у частині першій статті 181 слово "жінки" замінити словами "матері (батька)";

11) статтю 1821 викласти в такій редакції:

"Стаття 1821. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 цього Кодексу) надається щорічно:

1) матері та батьку, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;

2) матері та батьку, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років;

3) особі, яка усиновила дитину;

4) одинокій матері (матері дитини, батьківство якої не встановлено, вдові, розлученій жінці, якщо дитина проживає разом із нею);

5) одинокому батьку (вдівцю, розлученому чоловіку, якщо дитина проживає разом із ним);

6) матері та батьку особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

7) особі, яка взяла дитину під опіку;

8) особі, яка взяла під опіку особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

9) одному з прийомних батьків;

10) одному з батьків-вихователів.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Право на таку відпустку настає за час роботи в календарному році, в якому виникли підстави, зазначені в частині першій цієї статті, та зберігається в календарному році, в якому ці підстави втрачаються. У разі звільнення з роботи і прийняття на роботу на інше підприємство протягом календарного року право працівника на відпустку (на компенсацію за невикористані дні цієї відпустки) реалізується у відносинах з тим підприємством, на якому він у відповідному календарному році відпрацював більше ніж шість місяців.

Зазначена в частині першій цієї статті відпустка надається понад щорічні відпустки, передбачені статтями 75 і 76 цього Кодексу, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами. Така відпустка, не використана в поточному календарному році, на наступний рік не переноситься, крім випадків, визначених статтею 80 цього Кодексу (коли вона має бути використана не пізніше як до кінця наступного календарного року).";

12) частину першу статті 1861 після слова "статтями" доповнити цифрою "26,".

2. У Законі України "Про відпустки" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 2, ст. 4, із наступними змінами):

1) у статті 10:

у пункті 1 частини сьомої слова "а також жінкам" замінити словом "працівникам";

у частині тринадцятій:

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) працівникам, зазначеним у частині першій статті 19 цього Закону;";

пункти 5, 9 виключити;

2) у статті 18:

частину першу викласти в такій редакції:

"Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини їм надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Така відпустка використовується батьками за їхньою домовленістю і може розподілятись між ними у рівному співвідношенні.";

у частині другій слово "жінкам" замінити словом "працівникам";

у частині третій слова "батьком дитини," виключити;

у частині четвертій слово "жінки" замінити словами "матері (батька) дитини";

доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Батьки дитини, або особи, зазначені в частині третій цієї статті, повинні повідомити власника або уповноважений ним орган про початок та дострокове припинення відпустки не пізніше, як за 14 календарних днів.";

3) статтю 19 викласти в такій редакції:

"Стаття 19. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи

Додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України) надається щорічно:

1) матері та батьку, які мають двох або більше дітей віком до 15 років;

2) матері та батьку, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років;

3) особі, яка усиновила дитину;

4) одинокій матері (матері дитини, батьківство якої не встановлено, вдові, розлученій жінці, якщо дитина проживає разом із нею);

5) одинокому батьку (вдівцю, розлученому чоловіку, якщо дитина проживає разом із ним);

6) матері і батьку особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

7) особі, яка взяла дитину під опіку;

8) особі, яка взяла під опіку особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

9) одному з прийомних батьків;

10) одному з батьків-вихователів.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Право на таку відпустку настає за час роботи в календарному році, в якому виникли підстави, зазначені в частині першій цієї статті, та зберігається в календарному році, в якому ці підстави втрачаються. У разі звільнення з роботи і прийняття на роботу на інше підприємство протягом календарного року право працівника на відпустку (на компенсацію за невикористані дні цієї відпустки), реалізується у відносинах з тим підприємством, на якому він у відповідному календарному році відпрацював більше ніж шість місяців.

Така відпустка, не використана в поточному календарному році, на наступний рік не переноситься, крім випадків, визначених статтею 11 цього Закону (коли вона має бути використана не пізніше як до кінця наступного календарного року).";

4) у статті 20:

у частині третій слово "жінки" замінити словами "матері (батька) дитини";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не може бути використана особами, зазначеними в частині третій цієї статті, одночасно.";

5) у частині першій статті 25:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) матері (батьку) дитини, що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;";

пункти 3 та 31 після слова "матері" доповнити словом "(батьку)".

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання додаткових гарантій, пов'язаних з поєднанням сімейних і трудових обов'язків)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект акта розроблений Міністерством соціальної політики України на і виконання Плану імплементації Директиви Ради 2010/18/ЄС від 08.03.2010 про імплементацію переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки, укладеної UNICE, CEEP і ETUC, та скасування Директиви 96/34/ЄС (OJ L 68, 18.3.2010, р. 13-20), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 N 34-р.

2. Мета і шляхи її досягнення

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 N 847-р затверджено План заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014 - 2017 роки (далі - План заходів).

На виконання статті 424 та Додатка XL зазначеної Угоди та пункту 405 Плану заходів було розроблено План імплементації Директиви Ради 2010/18/ЄС від 08.03.2010 про імплементацію переглянутої рамкової угоди щодо батьківської відпустки, укладеної UNICE, CEEP і ETUC, та скасування Директиви 96/34/ЄС (OJ L 68, 18.3.2010, р. 13-20), затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 N 34-р.

Проект акта підготовлений з метою імплементації Директиви та гарантування дотримання її цілей, що передбачають забезпечення соціальних гарантій усім працівникам без дискримінації за ознакою статі.

В цілому національне законодавство адаптовано до норм Директиви, разом з тим, у деяких випадках переважне право на пільги та гарантії, пов'язані з поєднанням сімейних і трудових обов'язків, надається саме жінці, що потребує законодавчого врегулювання.

Сімейним кодексом України визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.

Статтею 17 Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" також регламентовано, що роботодавець зобов'язаний створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі.

З метою створення рівних умов та можливостей для реалізації батьками своїх обов'язків щодо виховання і догляду за дітьми, підтримки материнства і батьківства пропонується внести відповідні зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України "Про відпустки", зокрема, поширити на батька право на встановлення за його бажанням в обов'язковому порядку режиму роботи на умовах неповного робочого часу, на скорочену тривалість робочого часу за рахунок роботодавця, забезпечити рівну участь батьків у вихованні дитини, можливість отримання батьком додаткової соціальної відпустки і т. і.

Враховуючи вимоги Директиви, проектом акта також передбачаються додаткові гарантії для працівників, які поєднують професійні та трудові функції, зокрема право на тимчасову відсутність на робочому місці у зв'язку з виникненням у сім'ї обставин непереборної сили, таких як раптова подія або нещасний випадок, що вимагають його негайної та обов'язкової присутності.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють: Кодекс законів про працю України, Закон України "Про відпустки" та Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту акта не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України та проведення правової експертизи в Міністерстві юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

8. Громадське обговорення

Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта потребує погодження з Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні, Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні, Конфедерацією роботодавців України та з всеукраїнськими громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта не належить до регуляторних актів.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту акта не вплине на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту акта дозволить на законодавчому рівні надати додаткові гарантії батьку для поєднання трудової діяльності з виконанням сімейних обов'язків, сприятиме забезпеченню гендерної рівності та приведенню норм законодавства про працю у відповідність до норм, гарантованих Сімейним кодексом України, Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", враховуючи їх спрямованість на адаптацію до законодавства та стандартів Європейського Союзу у соціально-трудовій сфері.

 

Перший заступник Міністра

О. Крентовська

"___" ____________ 2017 р.

 

Опрос