Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины (относительно торговой защиты) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 17.07.2017

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 44-45, N 46-47, N 48, ст. 552 із наступними змінами) такі зміни:

1. У пункті 4 частини другої статті 271 слово "спеціальне" замінити словом "захисне".

2. У статті 275:

у пункті 1 частини першої слова "спеціальне мито" замінити словами "захисне мито";

частини третю, четверту, п'яту викласти в такій редакції:

"3. Захисне мито встановлюється:

1) відповідно до Закону України "Про захисні заходи";

2) відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

4. Антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист від демпінгового імпорту".

5. Компенсаційне мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист від субсидованого імпорту".".

3. Частину дев'яту статті 280 викласти в такій редакції:

"9. Особливі види мита нараховуються за ставками, встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або захисних заходів, відповідно до законів України "Про захист від демпінгового імпорту", "Про захист від субсидованого імпорту", "Про захисні заходи".".

4. У статті 281:

частину другу після слів "окремими законами" доповнити словами "або за результатами захисного розслідування".

у частині п'ятій слова "спеціальних заходів" замінити словами "захисних заходів".

5. Статтю 306 доповнити новим пунктом четвертим такого змісту:

"4) гарантування у формі депозиту або боргового зобов'язання на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі відповідно до законів України "Про захист від демпінгового імпорту", "Про захист від субсидованого імпорту" та "Про захисні заходи".".

6. Главу 46 після статті 317 доповнити новою статтею 3171 у такій редакції:

"Стаття 3171. Гарантування у формі депозиту або боргового зобов'язання

1. Внесення суми на депозит здійснюється у валюті України.

2. Відсотки на суму депозиту не нараховуються.

3. Кошти на депозит можуть вноситись за місцем знаходження органів доходів і зборів, які здійснюють митне оформлення товару, щодо імпорту якого Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі прийнято рішення про запровадження внесення коштів на депозит.

4. Рішення щодо повернення, часткового повернення або стягнення коштів, внесених на депозит, приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

5. Порядок внесення коштів на депозит та їх повернення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.".

7. Частину другу статті 452 після слів "узгоджених дій" доповнити знаками і словами:

", а також центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики економічного розвитку і торгівлі для цілей порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та захисних розслідувань або переглядів, а також здійснення діяльності під час забезпечення захисту прав та інтересів України та суб'єктів господарської діяльності України на зовнішніх ринках, в тому числі в торговельно-економічній сфері в рамках Світової організації торгівлі та міжнародних договорів України.".

II. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінетові Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

3. Встановити, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечать цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

А. Парубій

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Існуючі на сьогодні тенденції у сфері зовнішньоекономічної діяльності засвідчують необхідність перегляду підходів національного регулювання у цій сфері. Однією з найбільших проблем, що потребує вирішення, є удосконалення механізмів та процедур захисту вітчизняного товаровиробника від недобросовісного/зростаючого імпорту в Україну, що заподіює істотну шкоду або загрожує заподіянням такої шкоди галузі вітчизняного виробництва подібних товарів.

Застосування інструментів торговельного захисту може мати вплив як на споживачів, так і на користувачів імпортної продукції.

Чинні на сьогодні закони України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 N 330-XIV, "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.98 N 331-XIV, "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.98 N 332-XIV залишалися практично незмінними з моменту їх прийняття, є недостатньо ефективними та не повністю відповідають реаліям торгівлі і актуальним на сьогодні міжнародним стандартам та практикам, які використовуються іншими провідними державами у цій сфері. В умовах постійно змінюваного економічного середовища з метою коригування механізму інструментів торговельного захисту, Мінекономрозвитку розробило проекти Законів України про внесення змін до вищезазначених діючих законів.

Крім того, як і в чинних законах, так і в проектах законів про внесення змін до чинних законів, визначено механізми захисту національного товаровиробника від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту з інших країн, митних союзів та економічних угруповань. Вони регулюють засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань, також застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів.

Окремими положеннями зазначених законів передбачено можливість запровадження внесення постачальником відповідної суми на депозит, зокрема у випадку застосування попередніх антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів, у разі порушення антидемпінгового/антисубсидиційного розслідування щодо фактів ухилення від сплати антидемпінгового/компенсаційного мита, а також у випадку запровадження процедури реєстрації контрактів, відповідно до яких здійснюється імпорт в Україну.

Внесення постачальником відповідної суми на депозит (у формі застави) має запроваджуватися після прийняття відповідного попереднього рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) для тимчасового акумулювання коштів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на період до 9 місяців до моменту прийняття Комісією остаточного рішення за результатами розслідування (про застосування/незастосування остаточних заходів, встановлення фактів ухилення від сплати мита).

Разом із цим, наразі положеннями Митного кодексу України не передбачений такий спосіб сплати митних платежів як депозит (у формі застави), що у свою чергу унеможливлює запровадження вищезазначених процедур у рамках проведення захисних розслідувань.

Відсутність можливості реалізації зазначеного механізму наразі призвела до неможливості порушення антидемпінгового розслідування щодо фактів ухилення від сплати антидемпінгового мита, що у свою чергу призвело до недоотримання протягом 2014 - 2016 рр. доходів від сплати антидемпінгових мит у розмірі більш ніж 30 млн. дол. США.

Проект Закону розроблено з метою врахування інтересів усіх заінтересованих сторін, оскільки вітчизняні товаровиробники, імпортери та споживачі (користувачі), будь то великі компанії або малі та середні підприємства, повинні мати зручні та ефективні засоби для захисту своїх інтересів у рамках боротьби із проявами недобросовісного/зростаючого імпорту.

Таким чином, з урахуванням прийняття проектів законів про внесення змін закони України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 N 330-XIV, "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.98 N 331-XIV, "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.98 N 332-XIV, до внесення змін до Митного кодексу України щодо впровадження способу забезпечення сплати митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання дасть можливість ефективно використовувати механізми стягнення попередніх захисних заходів та оперативно реагувати на факти ухилення від сплати антидемпінгових/компенсаційних мит суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та дасть можливість привести норми Митного Кодексу у відповідність із запланованим прийняттям змін до вищезазначених законів.

2. Цілі державного регулювання

Цілями запропонованого регулювання є впровадження способу забезпечення сплати митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання, який дасть можливість застосовувати як попередні захисні заходи, так і оперативно реагувати на факти ухилення від сплати антидемпінгових/компенсацінйих мит суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Без функціонування механізму внесення коштів на депозит, держава та вітчизняні товаровиробники позбавлені частини дієвих інструментів для захисту власних інтересів. Також прийняття проекту Закону дасть змогу привести чинне законодавство у відповідність з положеннями Угоди про застосування статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, Угоди про захисні заходи.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Перший спосіб досягнення зазначених цілей: залишення державного регулювання без змін. Вказаний спосіб не вбачається ефективним, оскільки чинне регулювання в Україні не відповідає вимогам сьогодення і кращим світовим практикам, а отже, не дозволяє оперативно реагувати на прояви недобросовісного/зростаючого імпорту, що у свою чергу загрожує завданням істотної шкоди відповідним галузям вітчизняної економіки та може гальмувати розвиток відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності та мати несприятливий вплив на економіку України в цілому.

Другий спосіб досягнення зазначених цілей: прийняття відповідного рішення Уряду - не дозволить досягнути зазначені цілі оскільки відповідне питання має бути врегульовано шляхом прийняття окремого законодавчого акта.

Третій спосіб досягнення зазначених цілей: комплексна зміна законодавчого регулювання у сфері інструментів торговельного захисту з урахуванням правил СОТ і кращих міжнародних практик сьогодення із використанням єдиного підходу до зміни правової бази, а саме, шляхом одночасного прийняття нових редакцій законів "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" та внесення змін до Митного кодексу України.

Правила СОТ та діюча національна законодавча база пропонують серед інструментів торговельного захисту інструменти для оперативного реагування на недобросовісний/зростаючий імпорт. Проте відсутня можливість реалізації зазначених інструментів в Україні через відсутність механізмів їх реалізації. Крім цього, такий підхід дозволить зміцнити економічну надійність регулювання держави в цілому.

За результатами оцінки кожного способу досягнення цілей найкращим для реалізації вбачається третій спосіб, з огляду на наведені аргументи.

4. Описання механізму і заходів, які пропонується застосувати для розв'язання проблеми

Для розв'язання визначеної проблеми планується прийняти Закон України "Про внесення змін до Митного кодексу України". Проектом Закону передбачається:

розширити інструменти оперативного реагування на недобросовісний/зростаючий імпорт;

впровадити спосіб забезпечення сплати митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання;

створити механізм реалізації забезпечення сплати митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання;

деталізувати етапи сплати митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання;

визначити особливості реалізації зазначеного механізму оперативного реагування;

конкретизувати права та обов'язки органів влади, відповідальних за сплату митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта - висока.

Очікувані наслідки дії регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.

Моніторинг ефективності застосування механізмів передбачених положеннями акту здійснюватиметься Мінекономрозвитку у межах компетенції в установленому законом порядку.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Проект Закону має опосередковано регуляторний характер і не передбачає прямого впливу від застосування адміністративних заходів на економічні та соціальні процеси в державі.

Законопроект передбачає встановлення додаткового способу оперативного реагування для забезпечення можливості протидії проявам недобросовісного/зростаючого імпорту, що завдає шкоду вітчизняним товаровиробникам, шляхом справляння митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання.

Регуляторний характер проекту Закону виражається в тому, що його положення передбачають можливість застосування дієвого механізму оперативного реагування у сфері торговельного захисту, від негативного впливу недобросовісного/зростаючого імпорту на національне виробництво. Сплата митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання в рамках антидемпінгового/антисубсидиційного/спеціального розслідування застосовуватиметься згідно окремих рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі в кожному окремому випадку за результатами оцінки відповідної ситуації, що складеться у зв'язку імпортом в Україну конкрентих товарів.

З огляду на рамковий (засадничий) характер регулювання проекту Закону, є неможливим обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди та втрати. У зв'язку з цим, відповідно до п. 11 Методики проведення аналізу випливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (із змінами 2016 р.), наводиться загальний текстовий опис можливого впливу від регулювання, що передбачене проектом Закону:

Суб'єкти

Вигоди

Втрати

Держава

Дотримання правил СОТ, використання кращих міжнародних практик.

Відсутні.

Надходження до Державного бюджету за рахунок застосування механізмів оперативного реагування для захисту вітчизняних товаровиробників від недобросовісного/зростаючого імпорту.

Зменшення надходжень до Державного бюджету у разі падіння обсягів імпорту в Україну товару, до якого застосовано заходи.

Забезпечення стабільності, конкурентоспроможності та розширення національного виробництва. Забезпечення зайнятості.

Відсутні.

Суб'єкти економічної діяльності

Використання ефективних інструментів оперативного реагування у сфері торговельного захисту від недобросовісного/зростаючого імпорту.

Відсутні.

Забезпечення конкурентоспроможності національного виробництва.
Підвищення передбачуваності ведення бізнесу.

Відсутні.

Споживачі

Непряма вигода залежно від ситуації, яка складеться на ринку і пропорційно до можливої шкоди, яка може виникнути у зв'язку із впливом недобросовісного/зростаючого імпорту на ринок у цілому.

Непрямі втрати залежно від ситуації, яка складеться на ринку і пропорційно до можливого зменшення імпорту, яке може виникнути у зв'язку з протидією фактам недобросовісного/зростаючого імпорту.

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта

Строк дії регуляторного акта необмежений.

8. Показники результативності акта

Показниками результативності регуляторного акта є:

можливість оперативного реагування на прояви недобросовісного/зростаючого імпорту;

усунення негативного впливу недобросовісного/зростаючого імпорту на вітчизняних товаровиробників;

відновлення добросовісної конкуренції та відповідно рівня конкурентоспроможності національного виробництва;

після прийняття рішення за результатами антидемпінгового/антисубсидиційного/спеціального розслідувань про застосування відповідних захисних заходів передбачається переміщення коштів з депозиту до державного бюджету;

кількість суб'єктів господарювання, які керуватимуться Законом, - Мінекономрозвитку, як орган, що проводить розслідування, ДФС та регіональні митні органи, національні товаровиробники, експортери, імпортери, заінтересовані сторони розслідувань;

розмір коштів і час, що витрачатимуться національними товаровиробниками, експортерами, імпортерами та заінтересованими сторонами розслідувань, пов'язаними з виконанням вимог акта, - виконання положень Закону частково передбачає можливість витрати коштів, а саме, внесення коштів на депозит у розмірі встановленому рішенням Комісії. У разі прийняття Комісією остаточного рішення щодо незастосування захисних заходів, попередньо внесені кошти на депозит повертаються постачальнику. Виконання положень Закону передбачає незначне витрачання часу суб'єктами господарювання та/або заінтересованими сторонами, з яких стягувались кошти на депозит, а саме, після прийняття остаточного рішення Комісії про незастосування захисних заходів, для звернення в органи ДФС із заявою про повернення коштів. У будь яких інших випадках, пов'язаних із виконанням акта, додаткового витрачання часу суб'єктами господарювання та/або заінтересованими сторонами не потребується;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - проект Закону розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Після прийняття Закону Верховною Радою України його буде розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в розділі "Законодавство" та на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку в розділі "Зовнішньоекономічна діяльність".

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом базового та повторного відстеження показників результативності цього акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься Мінекономрозвитку після набрання чинності шляхом аналізу статистичних даних цього регуляторного акта.

Повторне відстеження цього регуляторного акта проводитиметься відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

 

Перший віце-прем'єр-міністр
України - Міністр економічного
розвитку і торгівлі України

С. Кубів

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Існуючі на сьогодні тенденції у сфері зовнішньоекономічної діяльності засвідчують необхідність перегляду підходів національного регулювання у цій сфері. Однією з найбільших проблем, що потребує вирішення, є удосконалення механізмів та процедур захисту вітчизняного товаровиробника від недобросовісного/зростаючого імпорту в Україну, що заподіює істотну шкоду або загрожує заподіянням такої шкоди галузі вітчизняного виробництва подібних товарів.

Застосування інструментів торговельного захисту може мати вплив як на споживачів, так і на користувачів імпортної продукції.

Чинні на сьогодні закони України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 N 330-XIV, "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.98 N 331-XIV, "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.98 N 332-XIV залишалися практично незмінними з моменту їх прийняття, є недостатньо ефективними та не повністю відповідають реаліям торгівлі і актуальним на сьогодні міжнародним стандартам та практикам, які використовуються іншими провідними державами у цій сфері. В умовах постійно змінюваного економічного середовища з метою коригування механізму інструментів торговельного захисту, Мінекономрозвитку розробило проекти Законів України про внесення змін до вищезазначених діючих законів.

Крім того, як і в чинних законах, так і в проектах законів про внесення змін до чинних законів, визначено механізми захисту національного товаровиробника від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту з інших країн, митних союзів та економічних угруповань. Вони регулюють засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань, також застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних (захисних) заходів.

Окремими положеннями зазначених законів передбачено можливість запровадження внесення постачальником відповідної суми на депозит, зокрема у випадку застосування попередніх антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів, у разі порушення антидемпінгового/антисубсидиційного/спеціального розслідування щодо фактів ухилення від сплати антидемпінгового/компенсаційного/антидемпінгового мита, а також у випадку запровадження процедури реєстрації контрактів, відповідно до яких здійснюється імпорт в Україну.

Внесення постачальником відповідної суми на депозит (у формі застави) має запроваджуватися після прийняття відповідного попереднього рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) для тимчасового акумулювання коштів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на період до 9 місяців до моменту прийняття Комісією остаточного рішення за результатами розслідування (про застосування/незастосування остаточних заходів, встановлення фактів ухилення від сплати мита).

Разом із цим, наразі положеннями Митного кодексу України не передбачений такий спосіб сплати митних платежів як депозит (у формі застави), що у свою чергу унеможливлює запровадження вищезазначених процедур у рамках проведення захисних розслідувань.

Відсутність можливості реалізації зазначеного механізму наразі призводить до неможливості порушення антидемпінгового розслідування щодо фактів ухилення від сплати антидемпінгового мита.

Таким чином, з урахуванням прийняття проектів законів про внесення змін закони України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 N 330-XIV, "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.98 N 331-XIV, "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.98 N 332-XIV, до внесення змін до Митного кодексу України щодо впровадження способу забезпечення сплати митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання дасть можливість ефективно використовувати механізми стягнення попередніх захисних заходів та оперативно реагувати на факти ухилення від сплати антидемпінгових/компенсаційних мит суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та дасть можливість привести норми Митного Кодексу у відповідність із запланованим прийняттям змін до вищезазначених законів.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою законопроекту є необхідність впровадження способу забезпечення сплати митних платежів у формі депозиту або боргового зобов'язання, який дасть можливість застосовувати як попередні захисні заходи, так і оперативно реагувати на факти ухилення від сплати антидемпінгових/антисубсидиційних/компенсацінйих мит суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Без функціонування механізму внесення коштів на депозит, держава та вітчизняні товаровиробники позбавлені частини дієвих інструментів для захисту власних інтересів.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі основні нормативно-правові та міжнародно-правові акти:

Митний кодекс України;

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту";

Закон України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту";

Закон України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну";

Генеральна угода про тарифи та торгівлю 1994 року;

Угода про застосування статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року;

Угода про субсидії та компенсаційні заходи;

Угода про захисні заходи.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з МЗС, Мін'юстом, Мінфіном, Державною фіскальною службою України та Державною регуляторною службою України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційному сайті Мінекономрозвитку України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується відносин соціально-трудової сфери суспільних відносин.

10. Оцінка регуляторного впливу

З метою оцінки регуляторного впливу Проект Закону буде направлений на розгляд до Державної регуляторної служби України.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація Закону не впливатиме на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України" сприятиме впровадженню додаткового способу забезпечення митних платежів, що дозволить підвищити ефективність та оперативність застосування заходів торговельного захисту для попередження заподіяння шкоди вітчизняній промисловості внаслідок демпінгового, субсидованого чи зростаючого імпорту.

 

Перший віце-прем'єр-міністр -
Міністр економічного розвитку і
торгівлі України

С. Кубів

Опрос