Идет загрузка документа (32 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в сфере торговой защиты (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 17.07.2017

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері торговельного захисту

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 18, N 19-20, N 21-22, ст. 144, із наступними змінами):

1) в абзаці шостому частини першої статті 6 слова "національного товаровиробника" замінити словами "галузі вітчизняного виробництва";

2) абзац п'ятий частини першої статті 239 виключити;

3) статтю 244 виключити;

4) частину третю статті 389 викласти в такій редакції:

"3. Законом може бути передбачено заходи щодо захисту галузі вітчизняного виробництва від демпінгового, субсидованого або зростаючого імпорту, а також визначено перелік видів товарів і послуг, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється.

2. У Законі України "Про державну статистику" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992 р., N 43, ст. 608; 2000 р., N 43, ст. 362, із наступними змінами):

частину першу статті 22 викласти в такій редакції: "Статистична інформація, яка дозволяє прямо чи опосередковано встановити конкретного респондента або визначити первинні дані щодо нього, може бути поширена за згодою цього респондента і відповідно до погоджених з ним умов, або якщо вона отримана із загальнодоступних джерел, або на запит органу, який забезпечує формування та реалізацію державної політики економічного розвитку і торгівлі для цілей порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та захисних розслідувань або переглядів, а також здійснення діяльності по захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.".

3. У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991 р., N 29, ст. 377, із наступними змінами):

1. У статті 1:

1) абзац двадцять п'ятий викласти в такій редакції:

"Квота захисна - граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом застосування захисних заходів, який дозволено імпортувати в Україну протягом установленого строку та який визначається в натуральних та/або вартісних одиницях виміру;";

2) абзац двадцять шостий викласти в такій редакції:

"Ліцензія спеціальна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), що є об'єктом застосування захисних заходів у формі захисної (тарифної) квоти;";

3) у статті 9:

в абзаці четвертому частини четвертої слова "спеціальні розслідування" замінити словами "захисні розслідування";

в абзаці третьому частини сьомої слова "спеціальні розслідування", "спеціальні заходи" замінити словами "захисні розслідування", "захисні заходи" у відповідних відмінках;

4) в абзаці п'ятому частини третьої статті 29 слова "спеціального мита" замінити словами "захисного мита";

5) у статті 31:

в частині третій слова "спеціального розслідування", "спеціальних заходів" замінити словами "захисного розслідування", "захисних заходів";

в частині четвертій слова "спеціальні заходи" замінити словами "захисні заходи".

II. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

А. ПАРУБІЙ

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Існуючі на сьогодні тенденції у сфері зовнішньоекономічної діяльності засвідчують необхідність перегляду підходів національного регулювання у цій сфері. Однією з найбільших проблем, що потребує вирішення, є удосконалення механізмів та процедур захисту вітчизняного товаровиробника від недобросовісного/зростаючого імпорту в Україну, що заподіює істотну шкоду або загрожує заподіянням такої шкоди галузі вітчизняного виробництва подібних товарів.

Застосування інструментів торговельного захисту може мати вплив як на споживачів, так і на користувачів імпортної продукції.

Чинні на сьогодні закони України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 N 330-XIV, "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.98 N 331-XIV, "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.98 N 332-XIV залишалися практично незмінними з моменту їх прийняття, є недостатньо ефективними та не повністю відповідають реаліям торгівлі і актуальним на сьогодні міжнародним стандартам та практикам, які використовуються іншими провідними державами у цій сфері. В умовах постійно змінюваного економічного середовища з метою коригування механізму інструментів торговельного захисту, Мінекономрозвитку розробило проекти Законів України про внесення змін до вищезазначених діючих законів.

Крім того, як і в чинних законах, так і в проектах законів про внесення змін до чинних законів, визначено механізми захисту національного товаровиробника від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту з інших країн, митних союзів та економічних угруповань. Вони регулюють засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань, також застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів.

Відповідно до положень діючого законодавства у сфері торговельного захисту та відповідних законопроектів, Мінекономрозвитку має право одержувати від органів виконавчої влади інформацію, документи, матеріали, необхідні для проведення розслідувань. При цьому інформація, що є конфіденційною, отримана Мінекономрозвитку в рамках розслідування не підлягає розповсюдженню.

Проте, на сьогодні положеннями Закону України "Про державну статистику" не передбачено надання Мінекономрозвитку статистичної інформації, яка дозволяє прямо чи опосередковано встановити конкретного респондента або визначити первинні дані щодо нього, для цілей проведення відповідних розслідувань.

Відсутність у Мінекономрозвитку такої інформації негативно впливає на точність та правильність даних, які використовуються не тільки в рамках розслідування, а й під час захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

У зв'язку з цим пропонується внести зміни у Закон України "Про державну статистику", які дадуть можливість Мінекономрозвитку отримувати необхідну інформацію в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних та захисних розслідувань або переглядів, а також здійснення діяльності по захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

Крім того, з урахуванням прийняття проектів законів про внесення змін до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" та до Митного кодексу України пропонується внести редакційні зміни до Господарського кодексу України та Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

2. Цілі державного регулювання

Основною метою законопроекту є забезпечення Мінекономрозвитку статистичною інформацією для цілей проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів та захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Перший спосіб досягнення зазначених цілей: залишення державного регулювання без змін. Вказаний спосіб не вбачається ефективним, оскільки чинне регулювання в Україні не дозволяє отримувати та здійснювати об'єктивний аналіз інформації для цілей проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів та захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій, що не відповідає вимогам сьогодення і кращим світовим практикам.

Другий спосіб досягнення зазначених цілей: прийняття відповідного рішення Уряду - не дозволить досягнути зазначені цілі оскільки відповідне питання має бути врегульовано шляхом прийняття окремого законодавчого акту

Третій спосіб досягнення зазначених цілей: забезпечення Мінекономрозвитку статистичною інформацією для цілей проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів та захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій шляхом внесення змін до чинного законодавства.

За результатами оцінки кожного способу досягнення цілей найкращим для реалізації вбачається третій спосіб, з огляду на наведені аргументи.

4. Описання механізму і заходів, які пропонується застосувати для розв'язання проблеми

Для розв'язання визначеної проблеми планується прийняти Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту". Проектом Закону передбачається:

надання Мінекономрозвитку можливість отримувати інформацію від ДСС цілей проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів та захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій;

привести норми законодавства у відповідність.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта не очікується.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта - висока.

Очікувані наслідки дії регуляторного акта не передбачають нанесення шкоди суб'єктам господарювання.

Моніторинг ефективності застосування механізмів передбачених положеннями акту здійснюватиметься Мінекономрозвитку у межах компетенції в установленому законом порядку.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Проект Закону має опосередковано регуляторний характер і не передбачає прямого впливу від застосування адміністративних заходів на економічні та соціальні процеси в державі.

Законопроект передбачає забезпечення Мінекономрозвитку інформацією від державного органу (ДСС) для виконання покладених на нього функцій.

З огляду на рамковий (засадничий) характер регулювання проекту Закону, є неможливим обчислення розмірів тієї чи іншої вигоди та втрати. У зв'язку з цим, відповідно до п. 11 Методики проведення аналізу випливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (із змінами 2016 р.), наводиться загальний текстовий опис можливого впливу від регулювання, що передбачене проектом Закону:

Суб'єкти

Вигоди

Втрати

Держава

Підвищення ефективності проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів та захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

Відсутні.

Скорочення оспорюваних рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі

Відсутні

Посилення позиції України в рамках захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій

Відсутні

Суб'єкти економічної діяльності

Підвищення об'єктивності та ефективності проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів

Відсутні.

Посилення позиції України в рамках захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

Відсутні

Забезпечення конкурентоспроможності національного виробництва та підвищення передбачуваності ведення бізнесу.

Відсутні

Споживачі

Непряма вигода залежно від ситуації, яка складеться на ринку і пропорційно до можливої шкоди, яка може виникнути у зв'язку із впливом недобросовісного/зростаючого імпорту на ринок у цілому.

Непрямі втрати залежно від ситуації, яка складеться на ринку і пропорційно до можливого зменшення імпорту, яке може виникнути у зв'язку з протидією фактам недобросовісного/зростаючого імпорту.

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта

Строк дії регуляторного акта необмежений.

8. Показники результативності акта

Показниками результативності регуляторного акта є:

можливість отримання необхідної інформації для цілей розслідування/перегляду;

можливість аналізу отриманої інформації для цілей розслідування;

усунення обставин, які не дають змоги проаналізувати стан ринку та галузі в Україні;

здійснення аналізу найбільш достовірної інформації в рамках розслідування;

прийняття найбільш обґрунтованого рішення Комісією;

кількість суб'єктів господарювання, які керуватимуться Законом, - Мінекономрозвитку, як орган, що проводить розслідування, ДФС та регіональні митні органи, національні товаровиробники, експортери, імпортери, заінтересовані сторони розслідувань;

розмір коштів і час, що витрачатимуться національними товаровиробниками, експортерами, імпортерами та заінтересованими сторонами розслідувань, пов'язаними з виконанням вимог акта, - не передбачається;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - проект Закону розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку. Після прийняття Закону Верховною Радою України його буде розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України в розділі "Законодавство" та на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку в розділі "Зовнішньоекономічна діяльність".

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься шляхом базового та повторного відстеження показників результативності цього акта, визначених під час проведення аналізу впливу регуляторного акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься Мінекономрозвитку після набрання чинності шляхом аналізу статистичних даних цього регуляторного акта.

Повторне відстеження цього регуляторного акта проводитиметься відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

 

Перший віце-прем'єр-міністр України -
Міністр економічного
розвитку і торгівлі України

С. Кубів

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Існуючі на сьогодні тенденції у сфері зовнішньоекономічної діяльності засвідчують необхідність перегляду підходів національного регулювання у цій сфері. Однією з найбільших проблем, що потребує вирішення, є удосконалення механізмів та процедур захисту вітчизняного товаровиробника від недобросовісного/зростаючого імпорту в Україну, що заподіює істотну шкоду або загрожує заподіянням такої шкоди галузі вітчизняного виробництва подібних товарів.

Застосування інструментів торговельного захисту може мати вплив як на споживачів, так і на користувачів імпортної продукції.

Чинні на сьогодні закони України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22.12.98 N 330-XIV, "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" від 22.12.98 N 331-XIV, "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22.12.98 N 332-XIV залишалися практично незмінними з моменту їх прийняття, є недостатньо ефективними та не повністю відповідають реаліям торгівлі і актуальним на сьогодні міжнародним стандартам та практикам, які використовуються іншими провідними державами у цій сфері. В умовах постійно змінюваного економічного середовища з метою коригування механізму інструментів торговельного захисту, Мінекономрозвитку розробило проекти Законів України про внесення змін до вищезазначених діючих законів.

Крім того, як і в чинних законах, так і в проектах законів про внесення змін до чинних законів, визначено механізми захисту національного товаровиробника від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту з інших країн, митних союзів та економічних угруповань. Вони регулюють засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань, також застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів.

Відповідно до положень діючого законодавства у сфері торговельного захисту та відповідних законопроектів, Мінекономрозвитку має право одержувати від органів виконавчої влади інформацію, документи, матеріали, необхідні для проведення розслідувань. При цьому інформація, що є конфіденційною, отримана Мінекономрозвитку в рамках розслідування не підлягає розповсюдженню.

Проте, на сьогодні положеннями Закону України "Про державну статистику" не передбачено надання Мінекономрозвитку статистичної інформації, яка дозволяє прямо чи опосередковано встановити конкретного респондента або визначити первинні дані щодо нього, для цілей проведення відповідних розслідувань.

Відсутність у Мінекономрозвитку такої інформації негативно впливає на точність та правильність даних, які використовуються не тільки в рамках розслідування, а й під час захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

У зв'язку з цим пропонується внести зміни у Закон України "Про державну статистику", які дадуть можливість Мінекономрозвитку отримувати необхідну інформацію в рамках антидемпінгових, антисубсидиційних та захисних розслідувань або переглядів, а також здійснення діяльності по захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

Крім того, з урахуванням прийняття проектів законів про внесення змін до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" та до Митного кодексу України пропонується внести редакційні зміни до Господарського кодексу України та Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою законопроекту є забезпечення Мінекономрозвитку статистичною інформацією для цілей проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів та захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі основні нормативно-правові та міжнародно-правові акти:

Митний кодекс України;

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту";

Закон України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту";

Закон України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну";

Закон України "Про державну статистику";

Генеральна угода про тарифи та торгівлю 1994 року;

Угода про застосування статті VI Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року;

Угода про субсидії та компенсаційні заходи;

Угода про захисні заходи.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з МЗС, Мін'юстом, Мінфіном, Державною фіскальною службою України та Державною регуляторною службою України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційному сайті Мінекономрозвитку України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується відносин соціально-трудової сфери суспільних відносин.

10. Оцінка регуляторного впливу

З метою оцінки регуляторного впливу Проект Закону буде направлений на розгляд до Державної регуляторної служби України.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація Закону не впливатиме на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України" сприятиме підвищенню ефективності проведення антидемпінгових, антисубсидиційних, захисних розслідувань або переглядів та захисту інтересів України та її суб'єктів господарювання на зовнішньому ринку, в тому числі відповідно до процедури врегулювання суперечок в рамках міжнародних економічних організацій.

 

Перший віце-прем'єр-міністр -
Міністр економічного розвитку і
торгівлі України

С. Кубів

Опрос