Идет загрузка документа (59 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно защиты прав потребителей) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 29.10.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав споживачів)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

частину другу статті 2444 викласти в такій редакції:

"Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи.".

2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., N 40 - 44, ст. 356):

статтю 708 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Права покупця - фізичної особи у разі продажу йому товару з недоліками визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".".

3. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 40 - 42, ст. 492):

1) частину другу статті 3 після слів "інших осіб" доповнити словами "у тому числі права та законні інтереси невизначеного кола споживачів";

2) частину першу статті 45 після слів "та інтересів інших осіб" доповнити словами "у тому числі щодо невизначеного кола споживачів";

3) частини першу і другу статті 46 після слів "в інтересах інших осіб" доповнити словами "у тому числі щодо невизначеного кола споживачів";

4) частину другу статті 57 після слова "відеозаписів" доповнити словами "інформації, що міститься на інших носіях,";

5) у пункті 5 частини першої статті 96 слова "неналежної якості" замінити словами "з недоліками".

4. У Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., N 7, ст. 84; 2010 р., N 9, ст. 84; 2011 р., N 18, ст. 123, N 47, ст. 531; 2012 р., N 2 - 3, ст. 3, N 7, ст. 53, N 14, ст. 87, N 21, ст. 197; 2013 р., N 21, ст. 208, N 37, ст. 488, N 38, ст. 500; 2014 р., N 4, ст. 61; N 30, ст. 1008; N 31, ст. 1058, N 41 - 42, ст. 2024; 2015 р., N 11, ст. 75; N 14, ст. 96; зі змінами, внесеними Законом України "Про електронну комерцію"):

1) у статті 1:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) безпека продукції - це:

а) стан нехарчової продукції, за якого продукція за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням:

характеристик продукції, у тому числі її складу, упаковки, вимог щодо встановлення і технічного обслуговування;

впливу продукції на іншу продукцію, якщо вона буде використовуватися разом з нею;

попереджень, що містяться на етикетці продукції, в інструкції з її використання та знищення, а також в іншій інформації стосовно продукції;

застережень щодо споживання чи використання продукції певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, людьми похилого віку тощо);

б) стан харчового продукту, який не справляє шкідливого впливу на здоров'я людини та є придатним для споживання;

в) відсутність у роботі чи послузі, що виконуються чи надаються, будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища;";

пункт 10 виключити;

у пункті 23 слова "банком або іншою фінансовою установою" виключити;

у пункті 24 слова "нормативні документи" у всіх відмінках виключити;

доповнити статтю пунктами 11, 121, 131 та 221 такого змісту:

"11) аналогічний товар - це схожий за споживчими властивостями, технічними та/або іншими характеристиками товар;

121) кредитодавець - банк або інша фінансова установа;

131) незалежна експертиза продукції - експертиза (дослідження) товару, яка (яке) проводиться експертами та оформлюється експертним висновком у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів;

221) споживчі властивості - певні властивості, якими має бути наділена продукція відповідно до її маркування, технічних характеристик та/або інструкції з її використання, що мають задовольняти особисті потреби споживача;";

доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"Термін "дефект" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції", термін "електронне повідомлення" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про електронну комерцію".";

2) частину першу статті 2 доповнити абзацом другим такого змісту:

"У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків споживача або суб'єкта господарювання, рішення приймається на користь споживача.";

3) у статті 4:

у частині першій слова "під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб" виключити;

доповнити частину першу пунктом 8 такого змісту:

"8) на фото - та/або відеофіксацію порушень своїх прав, ціни продукції, приміщень та інших об'єктів, які належать суб'єктам господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якщо це не суперечить законодавству.";

4) у статті 6:

частину четверту після слів "введення в обіг" доповнити словами "та реалізація";

абзац перший частини п'ятої після слів "протягом строку її служби, передбаченого" доповнити словами "нормативно-правовим актом,";

5) у статті 7:

доповнити частину другу новими абзацами такого змісту:

"Гарантійні зобов'язання на технічно складні побутові товари зазначаються виробником (продавцем) у гарантійному талоні або в іншому експлуатаційному документі в розділі "Гарантійні зобов'язання виробника".

Порядок проведення гарантійного ремонту (технічного обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів та обов'язкові вимоги до змісту гарантійного талона або іншого експлуатаційного документа в частині гарантійних зобов'язань встановлюються Кабінетом Міністрів України.";

в абзаці третьому частини третьої після слів "з порушенням вимог" доповнити словами "нормативно-правових актів,";

доповнити частиною десятою такого змісту:

"10. Забороняється ускладнювати сприйняття споживачем тексту гарантійних зобов'язань та/або умов гарантійного ремонту (технічного обслуговування) шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.";

6) у статті 8:

назву та частину першу викласти в такій редакції:

"Стаття 8. Права споживача в разі придбання ним товару з недоліками

1. У разі виявлення протягом гарантійного строку (строку служби, строку придатності) або інших строків, визначених правилами чи договором як обов'язкові для сторін, недоліків, не застережених продавцем, споживач має право вимагати від продавця (виробника):

1) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених споживачем чи третьою особою на їх виправлення, у строк, що не перевищує чотирнадцяти календарних днів, або, за згодою споживача, в інший строк;

2) вимагати заміни товару на такий самий або аналогічний з числа наявного у продавця (виробника) товар належної якості у разі, якщо усунення недоліків пов'язане з недоцільними фінансовими витратами (сукупна вартість робіт з усунення недоліків з урахуванням запасних частин та доставки більша за вартість заміни) або затратами часу (більше чотирнадцяти календарних днів або, за згодою споживача, в інший строк), або неможливістю здійснити заміну запасних частин, що рекомендовані виробником, або ненадання споживачеві у користування на час ремонту аналогічного товару, незалежно від моделі, відповідно до законодавства).

У разі виявлення протягом гарантійного строку (строку служби, строку придатності) або інших строків, визначених правилами чи договором як обов'язкові для сторін, істотних недоліків споживач має право за своїм вибором вимагати від продавця (виробника) відповідного зменшення ціни або розірвання договору і повернення сплаченої за товар грошової суми у строк, що не перевищує чотирнадцяти календарних днів, або за згодою споживача в інший строк.";

у частині четвертій слова і цифри "статтями 15 і 23" замінити словом і цифрами "статтею 23";

у частині шостій:

в абзаці першому слова "протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін" замінити словами "в строк, що не перевищує чотирнадцяти календарних днів, або, за згодою споживача, в інший строк";

в абзаці другому слова і цифри "пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої"" замінити словами "частиною першою";

у частині дев'ятій:

в абзаці першому слова "протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк" замінити словами "в строк, що не перевищує чотирнадцяти календарних днів, або, за згодою споживача, в інший строк з дати пред'явлення відповідної вимоги";

в абзаці третьому слова " (чотирнадцять днів)" виключити";

в абзаці третьому частини одинадцятої слово "законодавством" замінити словами "центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів";

частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:

"14. У разі коли необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення незалежної експертизи продукції (далі - експертиза). Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним установлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, суб'єкту господарювання, який виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи в судовому порядку.

Споживач має право бути присутнім під час проведення експертизи особисто або через свого представника.

Приймання товару для проведення експертизи здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.";

7) статтю 9 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Відкриття упаковки не позбавляє споживача права на обмін товару належної якості або розірвання договору.";

8) у статті 10:

у пункті 1 частини третьої слова "у розумний строк" замінити словами "в строк, що не перевищує чотирнадцяти календарних днів, або, за згодою споживача, в інший строк";

9) у статті 11:

в абзаці шістнадцятому частини другої слова і цифри "статтями 15 і 23" замінити словом і цифрами "статтею 23";

в абзаці четвертому частини третьої слова "фінансові установи" замінити словом "кредитодавці";

абзац дванадцятий частини четвертої доповнити реченням такого змісту:

"Кегль шрифту основного тексту договору повинен бути не менше 12.";

абзац перший частини восьмої викласти в такій редакції:

"Споживач має право достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних виплат або одноразовим поверненням усієї суми боргу.";

у тексті статті слова "відсоток" та "відсоткова ставка" в усіх відмінках і числах замінити відповідно словами "процент" та "процентна ставка" у відповідному відмінку та числі.

10) у статті 12:

пункт 2 частини другої викласти в такій редакції:

"2) загальні відомості про суб'єкта господарювання, достатні для його ідентифікації:

а) для юридичних осіб: найменування юридичної особи (відокремленого підрозділу), її місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, наявність патенту, дозволу чи ліцензії (якщо це передбачено законодавством);

б) для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті), наявність патенту, дозволу чи ліцензії (якщо передбачено законодавством);";

в абзаці дев'ятому частини другої слова і цифри "статтями 15 і 23" замінити словом і цифрами "статтею 23";

11) у статті 13:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію шляхом її розміщення в каталогах, буклетах, проспектах, інформаційних мережах, зокрема в Інтернеті, про:"

пункт 1 частини другої викласти в такій редакції:

"1) загальні відомості про суб'єкта господарювання, достатні для його ідентифікації:

а) для юридичних осіб: найменування юридичної особи (відокремленого підрозділу), її місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, наявність патенту, дозволу чи ліцензії (якщо передбачено законодавством);

б) для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті), наявність патенту, дозволу чи ліцензії (якщо передбачено законодавством);";

в абзаці одинадцятому частини другої слова і цифри "статтями 15 і 23" замінити словом і цифрами "статтею 23";

12) доповнити статтею 131 такого змісту:

"Стаття 131. Права споживача в разі здійснення попередньої оплати за продукцію

1. Продавець (виконавець) у разі здійснення споживачем попередньої оплати за продукцію повинен укласти із споживачем договір відповідно до цивільного законодавства.

У разі коли продавець (виконавець), що отримав суму попередньої оплати за продукцію, не виконав зобов'язання з постачання такої продукції споживачу у передбачений договором строк, споживач на свій вибір має право вимагати:

1) передачі продукції в установлений ним строк;

2) повернення суми попередньої оплати за продукцію, що не була передана продавцем (виконавцем).

При цьому споживач має право вимагати також повного відшкодування збитків, завданих йому внаслідок порушення передбаченого договором строку передачі такої продукції, у тому числі моральної шкоди.

2. У разі коли продавець (виконавець) не може у передбачений договором строк передати таку продукцію споживачу, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість передачі визначено в годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі одного відсотка суми попередньої оплати продукції, якщо інше не передбачено законодавством.

Сплата продавцем (виконавцем) неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Пеня нараховується з дня (години), коли передача продукції споживачу повинна бути здійснена, до дня (години) передачі продукції споживачу або до дня (години) задоволення вимоги споживача про повернення йому попередньо сплаченої ним суми.

Сума стягнутої неустойки (пені) не може перевищувати суму попередньої оплати продукції.

3. Вимога споживача про повернення попередньо сплаченої за продукцію суми та про повне відшкодування збитків підлягає задоволенню у строк не більше ніж сім днів з дня пред'явлення відповідної вимоги.

4. Продавець (виконавець) не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання за договором з попередньою оплатою продукції, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.";

13) у статті 15:

пункт 61 частини першої виключити;

частину першу доповнити новими абзацами такого змісту:

"Інформація про продукцію, щодо якої спеціальними законами встановлено особливі вимоги, повинна відповідати цим законам.

Виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності, якщо інший порядок дій виробника (продавця) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію не встановлений законом.

Забороняється ускладнювати сприйняття споживачем інформації про продукцію шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.";

доповнити частиною десятою такого змісту:

"10. За ненадання споживачу інформації, передбаченої цією статтею, суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно зі статтею 23 цього Закону.";

14) у статті 17:

частину другу доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Споживач має право на вільне (безперешкодне) та безоплатне відвідування санітарного вузла на підприємствах, в установах та організаціях сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, за наявності такого приміщення в місцях загального користування.";

у частині четвертій:

абзац перший після слова "зобов'язаний" доповнити словами "розпакувати виріб для огляду та демонстрації його справності,";

абзац другий виключити;

15) у пункті 1 частини другої статті 19 слово "гарантійне" замінити словом "технічне";

16) у статті 22:

частину другу після слова " (немайнової)" доповнити словами "та/або майнової";

частину третю виключити;

17) у статті 23:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9, частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 131 цього Закону, - у двадцятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в державній системі сертифікації, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарювання не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) реалізацію небезпечної продукції - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) виготовлення та/або реалізацію нафтопродуктів, виконання робіт, надання послуг, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії нафтопродуктів (виконаної роботи, наданої послуги), але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарювання не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) виготовлення та/або реалізацію продукції, забороненої відповідно до законодавства для виготовлення та реалізації (виконання, надання), - у розмірі п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарювання не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) створення перешкод посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування для проведення перевірки дотримання вимог правил торгівлі, виконання робіт, надання послуг, а також умов договору між споживачем і продавцем (виконавцем) або не виконання під час проведення перевірки встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері захисту прав споживачів - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарювання не веде обов'язків облік доходів і витрат, - у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) обмеження або відмову в реалізації прав споживачів, установлених частиною другою статті 17 цього Закону, - у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

10) за ненадання інформації або надання неповної, недостовірної та несвоєчасної інформації, передбаченої цим Законом та Законом України "Про електронну комерцію", - у розмірі ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарювання не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

17) у статті 24:

частину другу викласти в такій редакції:

"Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів) є громадськими об'єднаннями, що діють відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання".";

у частині третій слова "об'єднань споживачів" замінити словами "громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів)";

18) у частині першій статті 25:

в абзаці першому слова "Об'єднання споживачів" замінити словами "Громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)";

у пункті 4 слова "якістю продукції та обслуговування" замінити словами "додержанням вимог нормативно-правових актів щодо продукції та правил торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг)";

у пункті 6 слова "нормативних документів, які встановлюють вимоги до якості продукції" замінити словами "нормативно-правових актів і нормативних документів, які встановлюють вимоги щодо продукції, а також правил торговельного, побутового та інших видів обслуговування (виконання робіт, надання послуг)";

пункт 8 викласти в такій редакції:

"8) вносити органам виконавчої влади і суб'єктам господарювання пропозиції про заходи щодо підвищення якості та безпеки продукції, про обмеження чи заборону введення в обіг або реалізації, вилучення з обігу чи відкликання продукції, що становить небезпеку для життя, здоров'я та майна споживачів, навколишнього природного середовища, про заборону введення в обіг та реалізації фальсифікованої продукції, а також про коригування цін, установлених з порушенням законодавства;";

пункт 10 викласти в такій редакції:

"10) відповідно до законодавства захищати в суді права членів громадської організації споживачів (об'єднання споживачів) у справах, пов'язаних з порушенням їх прав як споживачів, та споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів);";

19) статтю 26 викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право:

1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх на відповідність вимогам правил торгівлі, надання послуг, виконання робіт та умовам договору із споживачами на місці або проведення незалежної експертизи продукції у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції, яка не відповідає вимогам правил торгівлі, надання послуг, виконання робіт та умовам договору із споживачами, суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти, отримані внаслідок відшкодовування витрат, зараховуються до державного бюджету.

Порядок відбору таких зразків визначається Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування витрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів;

5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів, передбачених законодавством, які необхідні для проведення перевірок;

6) звертатися у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду щодо:

а) припинення відвантаження і реалізації таких товарів:

що не відповідають вимогам правил торгівлі та умовам договору із споживачами, - до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;

на які строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативно-правових актів, а також товарів, строк придатності яких минув;

які є фальсифікованими;

б) заборони суб'єктам господарювання виконання робіт (надання послуг), що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та умовам договору із споживачами стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища;

в) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам правил торгівлі, надання послуг, виконання робіт та умовам договору із споживачами, - до усунення виявлених недоліків;

г) тимчасового припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично порушують правила торгівлі, надання послуг, виконання робіт, умови зберігання та транспортування товарів та умови договору із споживачами, - до усунення виявлених недоліків;

7) опломбовувати в порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показами, пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології;

8) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів, у тому числі щодо невизначеного кола споживачів;

9) передавати матеріали перевірок щодо дій осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;

10) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Заходи реагування застосовуються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.";

20) у статті 28:

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) звертатися у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду щодо:

а) тимчасового зупинення реалізації продукції у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та/або відповідними документами - до пред'явлення інформації та/або документів;

б) припинення реалізації продукції з простроченим строком придатності;";

пункт 6 частини першої доповнити словами "у тому числі щодо невизначеного кола споживачів";

21) у тексті Закону слова "неналежної якості" замінити словами "з недоліками", слова "підприємницька діяльність" у всіх відмінках замінити словами "господарська діяльність" у відповідному відмінку, слова "за домовленістю із споживачем", "за згодою сторін" та "за домовленістю сторін" у всіх відмінках замінити словами "за згодою споживача" у відповідному відмінку.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 25 січня 1995 року N 26/95-ВР "Про затвердження положень щодо захисту прав споживачів" (Відомості Верховної Ради, 1995, N 5, ст. 34).

3. До приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав споживачів)"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Розроблення законопроекту викликано необхідністю вирішення актуальних проблем у сфері захисту прав споживачів, а саме:

- дублювання контрольно-наглядових функцій органів захисту прав споживачів та органів державного ринкового нагляду, органів, відповідальних за безпечність послуг (робіт);

- дублювання відповідальності суб'єктів господарювання у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, послуг (робіт);

- відсутність єдиних вимог до маркування продукції;

- наявність заборони випускати та/або реалізовувати продукцію, стосовно якої державою не встановлено вимоги;

- наявність положень, що створюють технічні бар'єри в торгівлі;

- складний для споживача порядок звернення за захистом своїх прав.

2. Цілі державного регулювання

Законопроект розроблено з метою вдосконалення законодавства у сфері захисту прав споживачів шляхом приведення сфери захисту прав споживачів у відповідність до європейських норм і стандартів acquis communautaire та вирішення вищезазначених проблем.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

Вирішення проблеми можливе декількома способами:

I. Збереження чинного регулювання (status-quo).

Таке регулювання є недосконалим, оскільки чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів не в повній мірі відповідає законодавству Європейського Союзу та породжує вищезазначені проблеми в цій сфері.

II. Внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів.

Запропоновані зміни спрямовані на поліпшення бізнес-клімату в Україні, вдосконалення системи захисту прав споживачів та базуються на положеннях Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 травня 1999 р. про певні питання продажу та гарантії товару споживання, Директиви 2009/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про судові заборони з метою захисту прав споживачів, Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.05.2008 про кредитні угоди для споживачів та про скасування Директиви Ради 87/102/ЄЕС, а також Директиви 93/13/ЄС Ради Європейського Союзу від 5 квітня 1993 р. про несправедливі умови у споживчому договорі.

Зазначений альтернативний спосіб досягнення цілей є найбільш прийнятним і ефективним, оскільки він відповідає потребам у розв'язанні визначених проблем та принципам державної регуляторної політики.

Можливі способи досягнення цілей

Оцінка способу

Причини відмови від альтернативних способів / аргументи щодо переваги обраного способу

Збереження чинного регулювання

Не забезпечує досягнення цілей державного регулювання, не відповідає потребам у вирішенні проблеми

Не досягаються поставлені цілі державного регулювання.

Обраний спосіб

Є оптимальним щодо вирішення визначених проблем

Повністю розв'язується проблема та досягаються поставлені цілі, сприяє покращенню захисту прав споживачів.

4. Механізм, який пропонується застосовувати для розв'язання проблеми

Законопроектом передбачається внести зміни до деяких законодавчих актів, а саме - Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу та Закону України "Про захист прав споживачів".

Проектом закону передбачено:

- усунути дублювання контрольних функцій органів захисту прав споживачів та органів державного ринкового нагляду, органів, відповідальних за харчову безпеку, органів, відповідальних за безпечність послуг (робіт);

- усунути дублювання відповідальності суб'єктів господарювання у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, послуг (робіт);

- запровадити єдині вимоги до маркування продукції;

- скасувати заборони випускати та/або реалізовувати продукцію, стосовно якої державою не встановлено вимоги;

- виключити положення, що створюють технічні бар'єри в торгівлі;

- спростити для споживача порядок звернення за захистом своїх прав.

Реалізація такого регуляторного акта забезпечить вирішення визначених проблем та сприятиме поліпшенню стану захисту прав споживачів.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей

Досягнення поставлених цілей можливо у разі прийняття запропонованого законопроекту.

Прийняття та оприлюднення проекту закону в установленому порядку забезпечить доведення його вимог до відома суб'єктів господарювання, центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.

Досягнення цілей не передбачає додаткових організаційних заходів.

Прийняття проекту закону не призведе до неочікуваних результатів і не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Очікувані наслідки дії запропонованого проекту не передбачають заподіяння шкоди суб'єктам господарювання.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Прийняття законопроекту забезпечить додержання принципів державної регуляторної політики, сприятиме упорядкуванню діяльності органів державної влади, поліпшенню умов ведення бізнесу та підвищенню рівня захищеності споживачів.

Аналіз вигод і витрат у простій формі (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів), які виникають у різних груп суб'єктів, на яких поширюватиметься дія цього регуляторного акта, наведено у таблиці.

Об'єкти впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

забезпечення виконання законодавства України з питань захисту прав споживачів;
приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС;
збільшення рівня соціального захисту населення

витрати не передбачаються

Інтереси суб'єктів господарювання

покращення умов діяльності суб'єктів господарювання, а саме:
усунення дублюючого контрольно-наглядового навантаження на суб'єктів господарювання;
запобігання недобросовісній практиці з боку суб'єктів господарювання та сприяння в забезпеченні добросовісної конкуренції;

можливі штрафні санкції за порушення законодавства про захист прав споживачів

Населення

підвищення рівня захисту прав споживачів

витрати не передбачаються

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін з моменту набрання чинності.

8. Показники результативності акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

- кількість звернень споживачів за захистом своїх прав до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

- кількість проведених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, перевірок суб'єктів господарювання;

- кількість суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Не передбачається додаткових витрат коштів та часу суб'єктами господарювання щодо впровадження запропонованих норм, які регламентовані в законопроекті;

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - середній, оскільки проект закону розміщено на офіційному ВЕБ-сайті Мінекономрозвитку.

Після прийняття регуляторного акта він буде опублікований у засобах масової інформації та розміщений на сайті Верховної Ради України.

9. Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності акта

Оцінка результативності регуляторного акта буде здійснюватися шляхом проведення базового, повторного та періодичного відстежень.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта буде проведено Мінекономрозвитку після набрання ним чинності, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження, статистичним методом шляхом аналізу виключно статистичних даних.

Повторне відстеження результативності цього регуляторного акта буде проведено Мінекономрозвитку через рік після набрання ним чинності, статистичним методом шляхом аналізу виключно статистичних даних порівняно з базовим відстеженням.

Періодичне відстеження результативності цього регуляторного акта буде проводитися Мінекономрозвитку один раз на три роки після закінчення здійснення заходів повторного відстеження статистичним методом шляхом аналізу виключно статистичних даних порівняно з повторним відстеженням.

 

Виконувач обов'язків
Міністра економічного розвитку
і торгівлі України

Ю. Клименко

___ ____________ 2015 р.

 

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав споживачів)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З метою вдосконалення законодавства у сфері захисту прав споживачів Мінекономрозвитку розроблено законопроект, яким передбачено зокрема:

- усунення дублювання контрольних функцій органів захисту прав споживачів та органів державного ринкового нагляду, органів, відповідальних за харчову безпеку, органів, відповідальних за безпечність послуг (робіт);

- усунення дублювання відповідальності суб'єктів господарювання у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, послуг (робіт);

- запровадження єдиних вимог до маркування продукції;

- скасування заборони випускати та/або реалізовувати продукцію, стосовно якої державою не встановлено вимоги;

- виключення положень, що створюють технічні бар'єри в торгівлі;

- спрощення для споживача порядку звернення за захистом своїх прав.

Законопроект частково враховує положення Директиви 1999/44/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 травня 1999 р. про певні питання продажу та гарантії товару споживання, Директиви 2009/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про судові заборони з метою захисту прав споживачів, Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.05.2008 про кредитні угоди для споживачів та про скасування Директиви Ради 87/102/ЄЕС та Директиви 93/13/ЄС Ради Європейського Союзу від 5 квітня 1993 р. про несправедливі умови у споживчому договорі.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою законопроекту є приведення законодавства України у сфері захисту прав споживачів у відповідність до законодавства Європейського Союзу в цій сфері шляхом внесення змін до деяких законодавчих актів, а саме - Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу та Закону України "Про захист прав споживачів".

3. Правові аспекти

У даній сфері діють такі нормативно-правові акти:

- Конституція України;

- Кодекс України про адміністративні правопорушення;

- Цивільний кодекс України;

- Цивільний процесуальний Кодекс;

- Закони України "Про захист прав споживачів", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інші нормативно-правові акти.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту закону не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету України, а також додаткових матеріальних та інших витрат.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект закону потребує погодження з Мінфіном, Мін'юстом, ДРС, Держспоживінспекцією, Нацдержслужбою, Всеукраїнською профспілкою працівників і підприємств торгівлі, громадського харчування та послуг та Асоціацією роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України.

Проект закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилась.

7. Запобігання корупції

У проекті закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Громадська антикорупційна експертиза не проводилася.

8. Громадське обговорення

З метою проведення громадського обговорення проект закону розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України www.me.gov.ua відповідно до вимог законодавства України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект закону є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту закону не вплине на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття зазначеного проекту сприятиме забезпеченню правового рівня захисту прав споживачів та підвищенню рівня стабільності в країни.

 

Виконувач обов'язків
Міністра економічного розвитку
і торгівлі України

Ю. Клименко

___ ____________ 2015 р.

 

Опрос