Идет загрузка документа (78 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения об осуществлении катамнестического наблюдения за детьми первых трех годов жизни (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 26.01.2015

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

Про затвердження Положення про здійснення катамнестичного спостереження за дітьми перших трьох років життя

На виконання підпункту 2 пункту 4 Плану заходів з виконання у 2015 році Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини", затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 N 881-р, частини першої статті 141 Основ законодавства України про охорону здоров'я, абзацу п'ятнадцятого підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267, та з метою удосконалення надання медичної допомоги новонародженим в Україні наказую:

1. Затвердити:

1.1 Положення про здійснення катамнестичного спостереження за дітьми з груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або затримки розвитку впродовж перших трьох років життя (далі - Положення) (додається).

1.2 Табель оснащення приміщеннями, медичною технікою, виробами медичного та іншого призначення та м'яким інвентарем кабінетів катамнестичного спостереження (додається).

1.3 Перелік обліково-звітних даних, які подаються оператором Реєстру держателю Реєстру (додається).

1.4. План заходів Міністерства охорони здоров'я України для впровадження основних принципів і завдань системи катамнестичного спостереження за новонародженими дітьми, критеріїв віднесення їх до груп середнього та високого ризику, сучасних методів оцінювання розвитку, соматичного і неврологічного стану дітей у діяльність підпорядкованих закладів охорони здоров'я, ведення Єдиного державного реєстру дітей, що віднесені до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку (далі - План заходів), додається.

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ректорам вищих навчальних медичних закладів і закладів післядипломної освіти, директорам науково-дослідних установ Центрального органу виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я та Національної академії медичних наук України

3.2 Забезпечити впровадження основних принципів і завдань системи катамнестичного спостереження за новонародженими дітьми, критеріїв віднесення їх до груп середнього та високого ризику, сучасних методів оцінювання розвитку, соматичного і неврологічного стану дітей у діяльність підпорядкованих закладів охорони здоров'я, ведення Єдиного державного реєстру дітей, що віднесені до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку.

3.3 Визначити та затвердити наказом відповідальну особу за моніторингом впровадження основних принципів і завдань системи катамнестичного спостереження за новонародженими дітьми, критеріїв віднесення їх до груп середнього та високого ризику, сучасних методів оцінювання розвитку, соматичного і неврологічного стану дітей у діяльність підпорядкованих закладів охорони здоров'я, ведення Єдиного державного реєстру дітей, що віднесені до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку.

4. Директору Департаменту правового забезпечення діяльності Міністерства _____________ (___________):

4.1 Розробити список положень нормативно-правових актів Центрального органу виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, що підлягають змінам у зв'язку з прийняттям цього Наказу та проекти змін до них;

4.2. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Міністр

А. Квіташвіли

 

I. ПАСПОРТНА ЧАСТИНА

1.1 Діагноз

Даний протокол не стосується якоїсь специфічної нозологічної форми, а представляє сучасні рекомендації щодо ентерального харчування недоношених дітей.

1.2 Шифр за МКХ-10

1.3 Для кого призначений протокол (потенційні користувачі)

Медичні працівники (лікарі та середній медичний персонал), які надають допомогу недоношеним новонародженим, а також організатори охорони здоров'я.

1.4 Мета протоколу

Покращити результати виходжування недоношених немовлят шляхом оптимізації їх ентерального харчування.

1.5 Дата складання протоколу: 2015 рік.

1.6 Дата перегляду протоколу: 2018 рік.

1.7 Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу, наказ Міністерства охорони здоров'я України 17 липня 2015 року N 438:

Авраменко Тетяна Василівна

завідувач відділення акушерської ендокринології та патології плода Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", д. м. н., професор, заслужений лікар України;

Аряєв Микола Леонідович

завідувач кафедри педіатрії N 1, неонатології та біоетики Одеського національного медичного університету, чл.-кор. НАМН України, д. м. н, професор;

Батман Юрій Анастасович

провідний науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", д. м. н., професор;

Гавриш Тетяна Степанівна

президент ЗАТ "Інюрполіс", почесний консул Федеративної Республіки Німеччини в м. Харкові, кандидат юридичних наук;

Георгіянц Маріне Акопівна

завідувач кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії Харківська медична академія післядипломної освіти;

Годованець Юлія Дмитрівна

професор кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет", д. м. н. професор;

Гончар Маргарита Олександрівна

завідувач кафедри педіатрії N 1 та неонатології, Харківський національний медичний університет, д. мед. н., професор;

Горбатюк Ольга Михайлівна

професор кафедри дитячої хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, заслужений лікар України, д. м. н.;

Гордієнко Ірина Вікторівна

лікар-дитячий невролог, Харківський обласний спеціалізований будинок дитини N 1;

Добрянський Дмитро Олександрович

професор кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д. м. н., професор;

Дубініна Тетяна Юріївна

головний спеціаліст відділу організації медичної допомоги дітям Управління медичної допомоги матерям та дітям Медичного департаменту МОЗ України;

Зброжик Євгенія Володимирівна

науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України";

Знаменська Тетяна Костянтинівна

заступник директора з перинатальної медицини, керівник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", президент Асоціації неонатологів України;

Кліменко Тетяна Михайлівна

завідувач кафедри неонатології Харківської медичної академії післядипломної освіти, д. м. н., професор;

Ковальова Олена Михайлівна

професор кафедри педіатрії N 1 з пропедевтикою та неонатологією Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", д. м. н., професор;

Кондратова Ірина Юріївна

керівник Харківського Регіонального перинатального центру;

Коржинський Юрій Степанович

завідувач кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д. м. н., професор;

Костюк Олена Олександрівна

доцент кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, к. м. н.;

Куріліна Тетяна Валеріївна

провідний науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України", д. м. н.;

Мавропуло Тетяна Карлівна

професор кафедри госпітальної педіатрії 2 та неонатології Державного закладу "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", д. м. н., професор;

Македонський Ігор Олександрович

головний лікар Дніпропетровської дитячої міської клінічної лікарні N 3, імені М. Ф. Руднєва, Заслужений лікар України, д. м. н., професор;

Матвієнко Ірина Миколаївна

старший науковий співробітник відділу проблем здорової дитини та преморбідних станів Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМИ України", к. м. н.;

Матюха Лариса Федорівна

завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Загальна практика - сімейна медицина";

Орлова Тетяна Олександрівна

завідувач відділення інтенсивної терапії глибоконедоношених дітей Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" МОЗ України;

Павлишин Галина Андріївна

завідувач кафедри педіатрії N 2 Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України", д. м. н., професор;

Пеньков Андрій Юрійович

кандидат медичних наук, лікар-педіатр, Харківський обласний спеціалізований будинок дитини N 1

Палатная Людмила Олександрівна

доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця;

Похилько Валерій Іванович

завідувач кафедри педіатрії N 1 Вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія", д. м. н., професор;

Починок Тетяна Вікторівна

професор кафедри педіатрії N 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, д. м. н., професор;

Ріга Олена Олександрівна

професор кафедри педіатрії N 1 та неонатології Харківського національного медичного університету, д. м. н.;

Хитрова Олена Миколаївна

партнер ЗАТ "Інюрполіс", юрист;

Чуйко Марія Миколаївна

доцент кафедри педіатрії та неонатології ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, д. м. н.;

Шевченко Тетяна Вікторівна

головний позаштатний педіатр Департаменту охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації;

Шевченко Людмила Іванівна

головний науковий співробітник відділення неонатології Державної установи "Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМИ України", д. м. н.;

Шунько Єлизавета Євгеніївна

завідувач кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Неонатологія";

Ященко Юрій Борисович

завідувач наукового відділу організації медичної допомоги Державної наукової установи "Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини" Державного управління справами, професор кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Педіатрія"

Положення про здійснення катамнестичного спостереження за дітьми з ризику розвитку хронічних захворювань та/або затримки розвитку впродовж перших трьох років життя

I. Загальні положення

1.1. Це Положення розроблено відповідно до ст. ст. 13, 14, 141 Закону України "Про основи законодавства України про охорону здоров'я" N 2801-XII від 19.11.92 року; п. 3 Положення про Центральний орган виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, затвердженого Указом Президента України N 467/2011 від 13 квітня 2011 року, підпункту 2 пункту 4 Плану заходів з виконання у 2015 році Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини", затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 N 881-р, частини першої статті 14 Основ законодавства України про охорону здоров'я, абзацу п'ятнадцятого підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267.

1.2. З метою посилення профілактичної спрямованості медичних послуг, покращення якості життя родин із дітьми, зниження частоти дитячої інвалідності та відмов від дітей, забезпечення гармонійного повноцінного фізичного та соціального розвитку дитини відповідно до її віку та профілактики можливих захворювань дітей до моменту їх діагностування та розвитку підпунктом 2 пунктом 4 Плану заходів з виконання у 2015 році Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини", затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 N 881-р.

1.3. До складу системи надання медичної допомоги дітям, яких віднесено до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або затримки розвитку упродовж перших трьох років життя, входять: Центральний орган виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, Департаменти охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, багатопрофільні дитячі лікарні, спеціалізовані перинатальні заклади, лікарі первинної ланки, органи опіки та піклування, Асоціація неонатологів України, а також інші органи, установи та громадські організації.

1.4. Компетенція та механізм взаємодії органів, установ та організацій, вказаних у пункті 1.4 цього Положення, між собою та з іншими органами державної влади, фізичними та юридичними особами визначається цим Положенням та іншими законодавчими актами України.

1.5. Діти, які потребують медичної допомоги упродовж перших трьох років життя, розподіляються за групами ризику відповідно до Розділу 3 цього Положення та підлягають катамнестичному спостереженню згідно з цим Положенням.

1.6. До часу отримання кабінетом катамнестичного спостереження доступу до Єдиного державного реєстру дітей, що віднесені до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку, у кабінеті ведеться журнал відвідувань пацієнтів, журнал виконаних обстежень, журнал реєстрації дітей з помірними і тяжкими порушеннями розвитку, журнал скерувань дитини до медичних, соціальних і реабілітаційних установ, журнал проведення телефонних і телемедичних консультацій (ця інформація може бути також в електронній базі даних).

II. Визначення термінів

У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

- багатопрофільна лікарня (багатопрофільна дитяча лікарня) - заклад охорони здоров'я, що входить до складу госпітального округу та забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару або амбулаторних умовах дітям у гострому стані або з хронічними захворюваннями, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду, з обов'язковою наявністю відділень невідкладної медичної допомоги;

- законні представники дитини - батьки (батько та мати як спільно, так і кожен з них окремо), опікуни та піклувальники, усиновитель, прийомні батьки та батьки-вихователі, представники спеціалізованого дитячого закладу, а також інші законні представники дитини, призначені такими відповідно до чинного законодавства України;

- виписний епікриз - заключна частина карти стаціонарного хворого або історії пологів зі стислим висновком лікаря про перебіг хвороби, результатами обстеження і лікування, визначенням стану хворого на час виписки зі стаціонару, прогнозом захворювання та порадами стосовно подальших лікувально-реабілітаційних заходів;

- вторинна (спеціалізована) медична допомога - вид медичної допомоги, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах в плановому порядку або екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування, реабілітацію та профілактику хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (вагітність і пологи) станів, які можуть бути надані лікарями відповідної спеціалізації (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів); направлення пацієнта для надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації або для надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

- гестаційний вік дитини - строк внутрішньоутробного розвитку дитини, що триває від першого дня останньої менструації до народження дитини; гестаційний вік дитини може бути меншим від гестаційного віку для народження;

- діти з групи ризику за соціальними факторами - діти з сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах, в тому числі, які мають незадовільні умови проживання, та/або діти, чиї батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо догляду за дитиною або вчиняють інші порушення своїх батьківських обов'язків, що можуть призвести до відставання/порушень розвитку дитини.

Єдиний державний реєстр дітей, що віднесені до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку (Реєстр), - електронна база даних, до якої заносяться відомості з виписного епікризу дітей, віднесених до груп ризику відповідно до цього Положення, результати щеплень, скринінгу (аудіологічного, офтальмологічного, метаболічного) та соматичного стану дитини (наявність хронічних захворювань, вроджених вад розвитку тощо), результати оцінювання розвитку дитини (фізичного, моторного, когнітивного, мови та розуміння, соціально-емоційної і адаптивної функцій, наявність захворювань аутичного спектру, неврологічного), результати висновків вузькопрофільних спеціалістів у ключові вікові періоди до досягнення дитиною 3-річного віку;

- карта катамнестичного спостереження - основний медичний документ пацієнта кабінету катамнестичного спостереження, в якому лікар кабінету катамнестичного спостереження після кожного огляду (візиту) дитини вносить результати моніторингу за станом здоров'я та розвитку дитини, медикаментозної корекції захворювань, щеплень, консультувань та план необхідного подальшого спостереження;

- катамнестичне спостереження - система заходів з моніторингу стану здоров'я та розвитку дитини, яка належить до визначеної цим Положенням середньої або високої групи ризику з метою раннього виявлення відхилень в її здоров'ї та розвитку, профілактики можливих захворювань та своєчасного скерування дитини до спеціалізованих послуг для зниження малюкової смертності, захворюваності, дитячої інвалідизації та випадків відмови батьків, покращення якості життя дітей з обмеженими можливостями і їх родин;

- корегований вік - вік дитини, що визначається шляхом зменшення її постнатального (хронологічного) віку на різницю нормального гестаційного віку для народження (40 тижнів) та гестаційного віку дитини; корегований вік розраховується за наступною формулою: корегований вік (місяці) = постнатальний (хронологічний) вік (місяці) - [40 тижнів - гестаційний вік дитини (тижні)]/4; корегований вік дитини використовується для оцінки її розвитку та корегування харчування;

- лікар первинної ланки - лікар загальної практики/сімейний лікар, лікар-педіатр, що надає первинну (медико-санітарну) медичну допомогу та здійснює катамнестичне спостереження за дітьми, віднесеними до низької групи ризику;

- лікар-неонатолог - спеціаліст із повною вищою медичною освітою, який пройшов первинну спеціалізацію і має сертифікат за спеціальністю "Неонатологія";

- лікувальний заклад III рівня (заклад третинної медичної допомоги) -заклад охорони здоров'я, призначений для надання високоспеціалізованої (третинної) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або в амбулаторних умовах з гострими станами або хронічними захворюваннями, які потребують високої інтенсивності лікування та догляду на основі використання високотехнологічних профілактичних і лікувально-діагностичних технологій з доведеною ефективністю, з обов'язковою наявністю відділень невідкладної медичної допомоги;

- третинна (високоспеціалізована) медична допомога - вид медичної допомоги, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах в плановому порядку або в екстрених випадках і передбачає надання консультації, проведення діагностики, лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних та патологічних станів (при вагітності та пологах) із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності; направлення пацієнта для надання вторинної (спеціалізованої) допомоги або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з іншої спеціалізації;

- недоношена дитина - дитина, яка народилася у терміні вагітності з 22 повного до 37 повного тижня (154 - 258 повних діб від першого дня останнього нормального менструального циклу, незалежно від маси тіла та довжини тіла при народженні);

- новонароджена дитина - дитина віком від народження до 28 дня життя;

- оператор Єдиного державного реєстру дітей, що віднесені до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку (оператор Реєстру), - уповноважений працівник кабінету катамнестичного спостереження (реєстратор), який забезпечує збір, систематизацію і внесення до Реєстру інформації про новонароджених дітей, які підлягають катамнестичному спостереженню;

- первинна медична (медико-санітарна) допомога - вид медичної допомоги, що надається в амбулаторних умовах або за місцем проживання (перебування) пацієнта лікарем загальної практики/сімейним лікарем і передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного стану здоров'я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

- перинатальний центр III рівня - спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, який може бути як в складі багатопрофільного лікувального закладу, так і самостійною установою охорони здоров'я обласного (міського) рівнів, що передбачає надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах переважно найбільш важкому контингенту вагітних, роділь, породіль, новонароджених дітей, а також жінкам з порушенням репродуктивної функції, які потребують лікування і догляду високої інтенсивності на основі використання високотехнологічних профілактичних і лікувально-діагностичних технологій з доведеною ефективністю;

- послуги раннього втручання - це комплексна система послуг, спрямована на профілактику, раннє виявлення та терапію (лікування) порушень розвитку дитини;

- постнатальний (хронологічний) вік - вік дитини з моменту її народження;

- реабілітаційні послуги - це комплекс заходів (медичних, психологічних, соціальних тощо), що спрямовані на усунення набутого або вродженого захворювання дитини, наслідків травми з метою відновлення організму дитини до стану максимально наближеного до задовільного;

- система катамнестичного спостереження - сукупність організаційно поєднаних органів та інституцій, що в рамках своєї компетенції здійснюють заходи катамнестичного спостереження;

- скринінг - метод, спрямований на раннє виявлення захворювань і порушень розвитку дитини, що дозволяє забезпечити своєчасне надання спеціалізованих послуг з метою зниження летальності і прогресування патологічного стану та інвалідності.

III. Віднесення новонароджених дітей до групи ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку

3.1. Перед випискою новонароджених дітей з медичних закладів, що надають стаціонарну акушерсько-гінекологічну та неонатологічну допомогу, лікар-неонатолог зобов'язаний встановити наявність або відсутність підстав для ведення катамнестичного спостереження щодо дитини. З цією метою лікар визначає, чи відноситься дитина до групи середнього або високого ризику. Дані про групи ризику і підстави віднесення дітей до таких груп лікар-неонатолог заносить до виписного епікризу.

Для цілей катамнестичного спостереження новонароджені діти можуть бути віднесені до групи ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку: низького, середнього або високого.

3.2. До групи ризику відносять новонароджених дітей, які мають хоча б одну з таких ознак:

а) гестаційний вік при народженні від 35 тижнів до повних 37 тижнів і/або маса тіла від 2000 г до 2500 г;

б) неонатальна енцефалопатія легкого ступеня;

в) жовтяниця новонароджених, що потребувала проведення фототерапії;

г) внутрішньошлуночковий крововилив.

ґ) гестаційний вік при народженні від 28 тижнів до повних 37 тижнів і/або масою тіла від 500 г до 2500 г;

д) дитина від багатоплідної вагітності;

є) неонатальна енцефалопатія;

є) гіпоглікемія транзиторна;

ж) неонатальний сепсис;

з) гіпербілірубінемія, що потребувала проведення замінного переливання крові;

і) дитина з групи ризику за соціальними факторами;

к) проведення штучної вентиляції легень тривалістю до 72 години.

л) проведення терапевтичної гіпотермії;

м) стан після хірургічного/нейрохірургічного втручання та/або необхідність подальшого хірургічного/нейрохірургічного спостереження та внутрішньочерепні крововиливи (в паренхіму мозку);

н) некротизуючий ентероколіт;

о) стійка тривала гіпоглікемія;

п) судоми;

р) нейроінфекції;

с) шок, що вимагав інотропної/васопресорної підтримки;

т) народження ВІЛ-інфікованими матерями;

і) синдром фето-фетальної трансфузії;

у) неонатальна білірубінова енцефалопатія;

ф) тяжкі вади розвитку;

х) уроджені порушення обміну речовин/генетичні порушення;

ч) аномальні показники неврологічного обстеження під час виписки.

IV. Виписка новонароджених дітей залежно від групи ризику

4.1. Виписка новонародженої дитини здійснюється відповідно до загальних нормативно-правових актів, що регулюють питання виписки новонародженої дитини, у тому числі Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною, затвердженого наказом МОЗ України від 04 квітня 2005 року N 152, Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні, затвердженого наказом МОЗ України від 29.08.2006 р. N 584, з урахуванням особливостей, передбачених даним розділом.

4.2. Перед випискою новонародженої дитини з медичних закладів, що надають стаціонарну акушерсько-гінекологічну та неонатологічну допомогу, додому або до спеціального дитячого закладу повинні бути проведені такі заходи:

а) оцінювання антропометричних даних (вага, довжина тіла, окружність голови);

б) оцінювання неврологічного розвитку з використанням стандартизованих шкал, рекомендованих МОЗ України, результати оцінювання заносяться до виписного епікризу;

в) оцінювання соматичного стану.

Зазначені заходи виконує лікар-неонатолог.

До виписки новонароджених дітей, які віднесені до однієї з груп ризику, лікар-неонатолог зобов'язаний проінформувати батьків про:

а) присвоєння дитині групи ризику;

б) про подальше катамнестичне спостереження за такою дитиною та можливість додаткових послуг з обстеження та лікування (у разі необхідності);

в) необхідність проходження батьками (матір'ю) навчання-інструктажу з догляду за дитиною;

г) необхідність отримання батьками консультацій психолога і можливість батьків отримувати психологічну допомогу в процесі догляду за новонародженою дитиною.

4.3. Діти, які віднесені до групи низького ризику, виписуються у загальному порядку.

4.4. Порядок виписки новонароджених дітей, віднесених до груп середнього або високого ризику, здійснюється в загальному порядку, з особливостями, що передбачені цим Положенням.

4.4.1. Після оцінювання новонародженої дитини відповідно до пункту 4.2 цього Положення і віднесення її до групи середнього або високого ризику, за наявності станів, які потребують додаткового обстеження, вживають таких заходів:

а) інструментальне обстеження, за наявності показань;

б) аудіологічний скринінг;

в) офтальмологічний скринінг.

Результати обстеження долучаються до епікризу новонародженого.

4.4.2. Перед випискою новонародженого батьки отримують консультацію лікаря-психолога та навчаються з таких питань:

а) ознаки небезпечних станів дитини і перша допомога при них;

б) особливості догляду за дитиною;

в) особливості вигодовування;

г) регуляції температури дитини;

ґ) профілактика інфекцій;

д) імунізації;

є) графіка спостережень у кабінеті катамнестичного спостереження.

4.4.3. Виписуючи дитину, лікар-неонатолог зобов'язаний скласти, ознайомити та передати батькам:

а) виписний епікриз (стандартизована форма);

в) графік відвідувань кабінету катамнестичного спостереження.

4.4.4. Виписку новонароджених дітей здійснюють з одночасним повідомленням реєстратора кабінету катамнестичного спостереження та лікаря первинної ланки за місцем проживання дитини у встановленому порядку в день виписки дитини зі стаціонару. Особою, відповідальною за здійснення такого повідомлення, є керівник (завідувач) закладу охорони здоров'я, з якого виписується дитина.

V. Здійснення катамнестичного спостереження

5.1. Катамнестичне спостереження здійснюється шляхом проведення медичного обстеження та моніторингу розвитку дітей лікарями кабінету катамнестичного спостереження.

5.2. Медичне обстеження дітей здійснюється шляхом оцінювання:

фізичного розвитку дитини;

харчування дітей;

неврологічного розвитку;

дотримання календаря імунізації;

соматичного стану.

5.3. Моніторинг розвитку дитини проводиться за такими сферами розвитку:

моторний розвиток;

когнітивний розвиток;

мова та розуміння;

соціально-емоційна функція;

адаптивна функція (самообслуговування).

Оцінювання розвитку дитини за означеними сферами розвитку здійснюють за допомогою відповідних шкал та скринінгів, рекомендованих МОЗ, у ключові вікові періоди 3, 6, 9, 12, 24 та 36 місяців.

5.4. У разі виявлення порушень у розвитку дитини лікар кабінету катамнестичного спостереження скеровує дитину до закладів, які забезпечують надання послуг раннього втручання та/або реабілітаційні послуги. Катамнестичне спостереження припиняють після досягнення дитиною трирічного віку.

VI. Кабінет катамнестичного спостереження

6.1. Катамнестичне спостереження здійснюється кабінетами катамнестичного спостереження, які є структурним підрозділом, що діє у складі перинатального центру III рівня або багатопрофільної лікарні (багатопрофільної дитячої лікарні).

6.2. Завдання кабінету катамнестичного спостереження:

- раннє виявлення відхилень та можливих порушень у розвитку дітей (рухова спроможність, слух, зір, сон, пильнування, увага, мова) та запровадження схем необхідних лікування, консультацій та досліджень, проведення реабілітаційних заходів на ранніх етапах;

- моніторинг розвитку дітей за основними п'ятьма сферами розвитку (моторною, когнітивною, сенсорною, соціально-емоційною та комунікаційною);

- моніторинг соматичних порушень у дітей і їх корекція;

- підвищення інформованості батьків про стан здоров'я дітей та залучення їх до процесів розвитку дітей.

6.3. На виконання завдань, покладених на кабінет катамнестичного спостереження, його працівники забезпечують:

- амбулаторно-консультативний прийом дітей та розробку індивідуальних планів їх спостереження;

- розробку та проведення комплексу індивідуальних профілактичних заходів;

- проведення скринінгових та лікувально-діагностичних заходів;

- надання консультацій щодо раціонального харчування, збереження та зміцнення здоров'я, імунізації дитини, виявлення небезпечних для життя дитини симптомів;

- організація обстеження дитини вузькопрофільними спеціалістами (неврологом, офтальмологом, ортопедом-травматологом тощо);

- подання звітів до Центрального органу виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я (уповноважених ним органів виконавчої влади) в порядку, визначеному цим Положенням та чинним законодавством.

6.4. Штатні посади керівника, медичного та обслуговуючого персоналу і педагогічних працівників кабінету катамнестичного спостереження встановлюються відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. N 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

6.5. Кабінет катамнестичного спостереження забезпечується необхідним медичним обладнанням, виробами медичного призначення, іншими засобами відповідно до вимог цього Положення (Додаток 1) та відповідно до табелю оснащення кабінету, що затверджується керівником закладу охорони здоров'я, у складі якого діє відповідний кабінет катамнестичного спостереження. Матеріальне та технічне забезпечення кабінету катамнестичного спостереження здійснюється в межах видатків закладу охорони здоров'я, на базі якого утворено відповідний кабінет катамнестичного спостереження.

6.9. Діяльністю кабінету катамнестичного спостереження керує завідувач такого кабінету, що призначається на посаду та звільняється керівником закладу охорони здоров'я, до складу якого входить такий кабінет.

6.10. Кабінет катамнестичного спостереження веде обліково-звітну документацію у встановленому цим Положенням порядку. Кабінетом у паперовій електронній формі ведеться карта катамнестичного спостереження за дитиною, до якої вносяться результати:

- медичного обстеження;

- скринінгу слуху, офтальмологічного скринінгу та повторних скринінгових обстежень;

- офтальмологічного обстеження, повторних обстежень;

- лабораторних та інструментальних досліджень;

- неврологічного обстеження;

- моніторингу розвитку дитини;

- план необхідного медичного спостереження, консультувань, медичних втручань, медикаментозної корекції захворювань, психологічного та соціального супроводу родини та дитини, необхідних соціальних та реабілітаційних заходів, педагогічної корекції.

VII. Взаємодія кабінету катамнестичного спостереження з підприємствами, установами та організаціями

7.1. Кабінет катамнестичного спостереження в ході реалізації покладених на нього завдань взаємодіє з наступними установами та організаціями:

- закладами системи охорони здоров'я (лікувальними закладами I, II та III рівнів), в тому числі закладами системи охорони здоров'я, що забезпечують надання послуг раннього втручання;

- органами та установами Центрального органу виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, Центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну; Центрального органу виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності;

- асоціаціями батьків, професійними асоціаціями, благодійними та громадськими організаціями;

- науково-дослідними установами та вищими медичними закладами освіти;

- спеціалізованими дитячими закладами (дитячими будинками) тощо.

7.2. Взаємодія кабінету катамнестичного спостереження з установами та організаціями, що визначені пунктом 7.1 розділу 7 Положення здійснюється за наступними напрямками:

- обмін інформацією щодо переліку та результатів медичного обстеження та моніторингу розвитку дітей; консультування законних представників дітей стосовно догляду за дітьми, які віднесені до середньої або високої групи ризику;

- повідомлення закладу системи охорони здоров'я, що забезпечує надання послуг раннього втручання, про скерування до такого закладу дитини, яка віднесена до груп середнього або високого ризику, у разі виявлення в неї відставання/порушень розвитку;

- обмін інформацією (досвідом, науковими знаннями) із науково-дослідними установами та вищими медичними закладами освіти (кафедрами акушерства та гінекології, перинатології, репродуктології, неонатології, педіатрії, медичної генетики, дитячої анестезіології, дитячої хірургії, медичної психології та ін.) щодо існуючих та нових методик діагностики та лікування акушерсько-гінекологічних та перинатальних патологій;

- отримання та обмін інформацією із органами та установами Центрального органу виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я; Центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну; Центрального органу виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства, а також у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності щодо незадовільних умов проживання дитини, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо догляду за дитиною, та інших порушень батьками своїх батьківських обов'язків, що можуть призвести до відставання/порушень розвитку дитини тощо.

VIII. Єдиний державний реєстр дітей з груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку

8.1. Єдиний державний реєстр дітей, які віднесені до груп ризику розвитку хронічних захворювань та/або порушень розвитку (Реєстр), містить відомості про всіх дітей, які були віднесені до груп ризику відповідно до цього Положення, та направлених до кабінетів катамнестичного спостереження.

Реєстр містить відомості з виписних епікризів новонароджених дітей та відомості, сформовані у період здійснення катамнестичного спостереження за дітьми:

а) результати медичних обстежень;

б) результати моніторингу розвитку;

в) інші відомості, визначені Центральним органом виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я.

8.2. Відомості, що містяться у Реєстрі, мають відповідати відомостям, що містяться в обліково-звітній документації кабінету катамнестичного спостереження.

8.3. Реєстр є власністю держави. Відомості щодо дитини, що містяться в Реєстрі, підлягають зберіганню протягом не менш як 25 років від дати її народження.

Вилучення будь-яких відомостей з Реєстру не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.

8.4. Формування Реєстру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

8.5. Держателем Реєстру є Центральний орган виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, який здійснює контроль за виконанням заходів, пов'язаних із захистом інформації, що міститься у Реєстрі, затверджує порядок формування та ведення Реєстру, а також виконує інші функції із забезпечення функціонування Реєстру.

8.6. Адміністратором Реєстру є визначене в установленому законодавством України порядку державне підприємство, що здійснює заходи з технічного і програмно-технологічного забезпечення функціонування Реєстру, надання доступу до нього, а також забезпечує зберігання і захист даних, що містяться в Реєстрі, структурну систематизацію інформації про новонароджених дітей, які віднесені до середньої і високої груп ризику та функціонування інформаційно-пошукової системи Реєстру, а також виконання інших функцій, передбачених цим Положенням.

8.7. Внесення відомостей до Реєстру здійснюється оператором Реєстру (реєстратором кабінету катамнестичного спостереження).

8.8. Для цілей інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності кабінетів катамнестичного спостереження, окремих лікарів таких кабінетів, головних лікарів медичних закладів, у структурі яких діють кабінети катамнестичного спостереження, а також органів державної виконавчої влади, у тому числі Центрального органу виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я, їм надається доступ до відомостей Реєстру.

8.9. Структура Реєстру, порядок його ведення, у тому числі обсяг та перелік користувачів відомостей Реєстру, обсяг їх доступу до таких відомостей тощо визначається Центральним органом виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я.

IX. Оцінювання стану та ефективності катамнестичного спостереження. Облік і звітність

9.1. Завідувачі кабінетів катамнестичного спостереження зобов'язані відповідно до цього Положення здійснювати оцінювання стану та ефективності катамнестичного спостереження за дітьми з груп середнього та високого ризику.

9.2. Оцінювання стану та ефективності катамнестичного спостереження за дітьми з груп середнього та високого ризику проводиться з метою:

а) інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності кабінетів катамнестичного спостереження та прийняття управлінських рішень;

б) розробки, планування та забезпечення впровадження заходів з удосконалення системи катамнестичного спостереження;

в) захисту прав та законних інтересів дітей-пацієнтів, їх законних представників, а також медичних працівників.

Оцінювання стану та ефективності катамнестичного спостереження за дітьми з груп середнього та високого ризику здійснюється з використанням програмних засобів та відомостей Реєстру.

9.3. З метою оцінювання стану та ефективності катамнестичного спостереження за дітьми з груп середнього і високого ризику програма Реєстру повинна у будь-який час надавати можливість внесення, збереження, систематизації, роздрукування на паперових носіях, збереження на електронних носіях та передачу засобами зв'язку, у тому числі через електронну пошту (e-mail), облікової інформації, на підставі якої здійснюється оцінювання.

9.4. Оцінювання стану й ефективності катамнестичного спостереження за дітьми з груп середнього та високого ризику здійснюється на підставі результатів ситуативного та систематичного (щоквартального) аналізу показників за трьома групами індикаторів:

а) індикатори забезпечення;

б) індикатори процесу;

в) індикатори результату.

9.6. Перелік індикаторів оцінювання стану й ефективності катамнестичного спостереження за дітьми з груп середнього або високого ризику та частота їх аналізу:

9.6.1. Індикатори забезпечення:

а) укомплектованість кабінету катамнестичного спостереження необхідними штатними одиницями;

б) матеріально-технічна укомплектованість кабінету катамнестичного спостереження відповідно до табеля оснащення приміщеннями, медичною технікою, виробами медичного та іншого призначення та м'яким інвентарем кабінетів катамнестичного спостереження (Додаток 1):

наявність необхідних приміщень;

наявність медичного обладнання й устаткування;

наявність немедичного обладнання й устаткування;

в) наявність локальних медичних протоколів для цілей здійснення катамнестичного спостереження;

г) наявність доступу до Реєстру;

ґ) укомплектованість скринінговими і діагностичними шкалами.

9.6.2. Індикатори процесу:

а) кількість дітей, направлених до кабінету катамнестичного спостереження стаціонарів акушерськими стаціонарами, перинатальними центрами, лікарнями II рівня;

б) кількість дітей, направлених до кабінету катамнестичного спостереження лікарями первинної ланки;

в) кількість дітей, направлених до кабінету катамнестичного спостереження.

9.6.3. Індикатори результату:

а) кількість дітей, які відвідали кабінет катамнестичного спостереження

у віці близько:

6 місяців;

9 місяців;

12 місяців;

18 місяців;

24 місяців;

36 місяців;

б) кількість недоношених дітей, які відвідали кабінет катамнестичного спостереження у віці близько:

6 місяців;

9 місяців;

12 місяців;

18 місяців;

24 місяців;

36 місяців;

в) кількість дітей з групи високого ризику, які відвідали кабінет катамнестичного спостереження:

з геміплегією;

з диплегією;

з тетраплегією;

з сліпотою;

з міопією;

з гіперопією;

зі страбізмом;

з порушеннями слуху;

з затримкою мови;

з помірною затримкою розвитку у віці 2 роки (на 6 - 12 міс);

з тяжкою затримкою розвитку у віці 2 роки середнього ступня (понад 12 міс);

г) кількість дітей з групи середнього ризику, які відвідали кабінет катамнестичного спостереження:

з помірною затримкою розвитку у віці 2 роки (на 6 - 12 міс);

з тяжкою затримкою розвитку у віці 2 роки середнього ступня (понад 12 міс);

ґ) кількість дітей з аутистичними розладами, які відвідали кабінет катамнестичного спостереження;

д) кількість дітей, які за результатами катамнестичного спостереження були направлені до закладів та установ, які надають послуги раннього втручання, реабілітаційних установ;

є) кількість летальних випадків серед дітей, які були направлені до кабінету катамнестичного спостереження:

по дітях за віком;

по дітях за причинами настання летального випадку.

9.7. На підставі даних, отриманих за результатами оцінювання стану й ефективності катамнестичного спостереження, завідувачі кабінетів катамнестичного спостереження складають і подають керівникам медичних закладів, у структурі яких здійснюють свою діяльність кабінети катамнестичного спостереження, квартальну та річну звітність у порядку та за формою, що встановлюється Центральним органом виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я.

9.8. Дані звітності, отриманої від завідувачів кабінетів катамнестичного спостереження керівниками медичних закладів, у структурі яких здійснюють свою діяльність кабінети катамнестичного спостереження, включається ними до складу звітності, яка складається та подається такими медичними закладами відповідно до чинного законодавства України.

 

Табель оснащення приміщеннями, медичною технікою, виробами медичного та іншого призначення та м'яким інвентарем кабінетів катамнестичного спостереження

N
з/п

Найменування медичної техніки та виробів медичного призначення

Мінімум необхідно

1.

Комп'ютер з програмним забезпеченням

 

2.

Інтернет-зв'язок та централізована система*

 

3.

Багатофункціональний пристрій (принтер, сканер)

 

4.

Відеокамера

 

5.

Телефон стаціонарний*

 

6.

Телефон мобільний з картками мобільних операторів

 

7.

Лампа променевого тепла*

 

8.

Сантиметрова стрічка медична

 

9.

Дитячий ростомір

 

10

Ваги лоткові

 

11.

Ваги підлогові

 

12.

Умивальник та пам'ятка з техніки миття рук*

 

13.

Настінний термометр*

 

14.

Столик сповивальний*

 

15.

Стетофонендоскоп

 

16.

Молоточок неврологічний

 

17.

Ліхтарик медичний

 

18

Іграшки*

 

19

Бінокулярний офтальмоскоп

 

20

Апарат для скринінгу слуху методом фотоакустичної емісії

 

21

Отоскоп

 

22

Кушетка*

 

23

Тонометр з дитячими манжетками

 

24

Медичний термометр

 

25

Тест МСНАТ (тест на раннє виявлення аутизму) на паперовому носії

 

26

Однобічне дзеркало

 

27

Шафа*

 

28

Диван

 

29

Килимок дитячий

 

30

Стіл*

 

31

Стільці

 

32

Витратні матеріали - рідке мило, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук, октенісепт, марлеві серветки, одноразові вологі серветки для немовлят, стерильні шпателі (одноразові)*

 

33

Набір медикаментів для надання невідкладної допомоги та алгоритм

 

 

надання такої допомоги

 

34

Кулер для води (холодна/гаряча)

 

35

Апарат ультразвукового дослідження (УЗД)

 

36

Електроенцефалограф (ЕЕГ)

 

37

Приміщення:

 

 

1 приміщення - для розміщення реєстратора;

 

 

1 приміщення - кімната для очікування батьками з дітьми на прийом лікаря;

 

 

1 приміщення - для годування та перевдягання (сповивання) дитини (має бути забезпечений столом для сповивання);

 

 

1 приміщення - кабінет лікарів-педіатрів;

 

 

1 приміщення - кабінет функціональної діагностики та для консультативного прийому окуліста, невролога та ортопеда;

 

 

1 приміщення - кабінет для фізичного терапевта та психолога.

 

Площа кожного з приміщень має складати не менше 16 кв. метрів.

____________
* на кожний кабінет фахівця

Прим. Набір меблів формують з урахуванням оптимального забезпечення діяльності служби та вікових особливостей й потреби дітей, які обслуговуються.

 

Перелік обліково-звітних даних, які подаються оператором Реєстру держателю Реєстру

1. Перелік кабінетів катамнестичного спостереження в регіоні (вказати лікувальні установи та відділення, в яких знаходяться діти, які потребують подальшого катамнестичного спостереження).

2. Кількість дітей регіону (установи), які були виписані з неонатальних відділень і потребували катамнестичного спостереження (кількість) / в тому числі за окремими установами, у тому числі:

група високого ризику з розвитку хронічних та інвалідизуючих захворювань / в тому числі немовлят з масою при народженні до 1000 г (кількість);

група середнього ризику / в тому числі немовлят з масою 1000 - 1499 г (кількість).

3. Кількість дітей, направлених до катамнестичного відділення (% від кількості дітей, які потребували катамнестичного спостереження), в тому числі за окремими установами.

4. Інформованість батьків про наявність системи катамнестичного спостереження, в тому числі за окремими установами.

5. Наявність інформації у виписних документах (інформація для батьків стосовно плану подальшого спостереження, адреса, телефонні номери та адреси електронної пошти катамнестичного центру, %).

6. Наявність єдиного електронного реєстру пацієнтів.

7. Кадрове забезпечення кабінетів катамнестичного спостереження, в тому числі за окремими установами:

- завідувач кабінету катамнестичного спостереження;

- лікар педіатр - неонатолог;

- лікар з лікувальної фізкультури (лікар з ЛФК) та/або фізіотерапевт;

- дитячий психолог;

- дитячий невролог;

- дитячий окуліст;

- дитячий хірург/ортопед;

- медична сестра;

- молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця);

- реєстратор.

8. Моніторинг результатів катамнестичного спостереження:

- наявність графіку спостереження;

- кількість дітей, які були оглянуті, в тому числі за окремими установами;

до віку 3 міс.

до віку 6 міс.

до віку 9 міс.

до віку 12 міс.

до віку 18 міс.

до віку 24 міс.

до віку 36 міс.

до 2-х років,

серед них направлені з неонатальних відділень:

• направлені лікарями педіатрами/сімейними лікарями

• звернулись самостійно

9. Моніторинг станів:

- БЛД/ХЗЛ

- Епісиндром, включаючи необхідність протисудомної терапії

- Остеопенія Рахіт Анемія

- ДЦП геміплегія

- ДЦП діплегія

- ДЦП тетраплегія

- Затримка моторного розвитку (всього)

- Затримка когнітивного розвитку

- Затримка мови та мовлення

- Затримка соціально-емоційного розвитку

- Затримка адаптації (самообслуговування)

- Розлади аутистичного спектру

- Незначна затримка розвитку (3 - 6 міс.)

- Помірна затримка розвитку (6 - 12 міс.)

- Тяжка затримка розвитку (понад 12 міс.)

10. Порушення зору (всього)

11. Ретинопатія (всього)

- I - II ст.

- III ст.

- IV - V ст.

12. Страбізм

13. Міопія

14. Гіперопія

15. Сліпота

16. Випадки смерті дітей, що перебували на обліку, за період спостереження (кількість, всього та з окремих причин)

____________

Опрос