Идет загрузка документа (122 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Санитарного регламента для дошкольных учебных заведений (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 27.10.2015

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів

Відповідно до абзацу десятого частини першої статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", абзацу третього підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. N 267,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2013 року N 678 "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2013 року за N 1370/23902.

3. Департаменту громадського здоров'я (Осташко С. І.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Перегінця І. Б.

5. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

 

Міністр

О. Квіташвілі

 

Санітарний регламент дошкільних навчальних закладів

I. Загальні положення

1. Цей санітарний регламент (далі - Регламент) визначає санітарно-епідеміологічні вимоги до дитячих дошкільних начальних закладів, виконання яких дозволяє створити безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я.

2. Терміни та визначення в цьому Регламенті використовуються у значеннях, визначених Законами України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про дошкільну освіту".

3. Здача в оренду території, будинків, приміщень, будівель, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншим юридичним та фізичним особам для використання в цілях, що не пов'язані з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

4. Нове ігрове і спортивне обладнання на ділянці та в будинку дошкільного навчального закладу, меблі, засоби навчання, комп'ютерна техніка, іграшки (ігри), поліграфічна продукція, предмети дитячої гігієни, мийні та дезінфекційні засоби повинні відповідати медичним вимогам щодо безпеки для здоров'я і життя людини.

5. Засновник (власник) та керівник дошкільного навчального закладу несе особисту відповідальність за дотримання вимог цього Регламенту відповідно до розподілу повноважень.

Керівник дошкільного навчального закладу здійснює керівництво та контроль персоналу за дотриманням вимог цього Регламенту.

6. Персонал дошкільного навчального закладу під час прийому на роботу повинен бути ознайомлений та в межах компетенції постійно дотримуватись вимог цього Регламенту.

II. Санітарно-гігієнічні вимоги до улаштування території

1. Обладнання території дошкільного навчального закладу повинно бути справним, за необхідності пофарбованим.

Територія повинна бути освітлена відповідно до діючих норм (не менше 10 лк на рівні землі в темну пору доби).

2. Для озеленення території дошкільних навчальних закладів забороняється використовувати дерева, кущі, рослини з колючками (біла акація, глід, шипшина тощо), отруйними плодами та рослинами згідно з додатком 1 до цього Регламенту, який може бути доповнено пропозицією структурного підрозділу з питань охорони здоров'я місцевих адміністрацій. Розростання грибів на території не допускається.

3. Пісочниці на групових майданчиках повинні бути огороджені дерев'яними бортиками (рекомендована висота не менше 25 см і ширина 15 см). На ніч пісочниці необхідно закривати.

Заміна піску проводиться не рідше одного разу на рік. Щоденно перед грою пісок перемішується і злегка зволожується, перекопується, забруднений пісок замінюється на чистий.

У теплий період року, з квітня по жовтень, 2 рази впродовж всього періоду пісок повинен досліджуватись атестованою у державній метрологічній системі лабораторією на наявність яєць гельмінтів.

4. Для загартовування дітей та організації ігор з водою в спортивно-ігровій зоні допускається організовувати плескальні басейни глибиною 0,25 м (з підводом водопровідної води та відводом стічних вод до каналізації).

У плескальних басейнах вода замінюється кожного дня. Басейн після спускання води миється проточною водою, а 1 раз на тиждень - з використанням мийних і дезінфекційних засобів.

5. У разі необхідності, обладнання теплиці та вольєра для тварин допускається розташовувати на відстані не менше 25 м від будинку дошкільного навчального закладу та найближчих житлових будинків.

Допускається обладнання "екологічної стежини" у дошкільних навчальних закладах, що складається з ділянки для овочевих і плодово-ягідних культур. Застосування пестицидів та агрохімікатів у дошкільних навчальних закладах, у тому числі на земельній ділянці, забороняється.

6. Санітарне очищення території дошкільних навчальних закладів повинно здійснюватись згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 N 145, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2011 року за N 457/19195.

Територія підлягає прибиранню 2 рази на день, у тому числі вранці за 1 - 2 години до приходу дітей та при забрудненні. Влітку прибирання необхідно супроводжувати поливом зі шланга (2 рази на день) і миттям підлоги тіньових навісів. Прибирання необхідно проводити після поливу території. Восени проводиться очищення території від листя, сухої трави, взимку - від снігу та криги. У дошкільному навчальному закладі спалювання сміття і листя заборонено. Взимку і навесні, за відсутності дітей, з даху будинку необхідно згрібати сніг і збивати бурульки.

7. За відсутності централізованого каналізування у дошкільному навчальному закладі влаштовуються вигрібні ями, що підлягають випорожненню при заповненні на 2/3 об'єму. Вигрібні ями після випорожнення знезаражуються дезінфікуючими засобами відповідно до інструкції з використання цих засобів.

III. Гігієнічні вимоги до розміщення будівель та приміщень дошкільних навчальних закладів

1. У будинку дошкільного навчального закладу та на території земельної ділянки необхідно дотримуватися принципів раціонального розміщення приміщень, максимальної ізоляції груп одна від іншої та від адміністративно-господарських приміщень.

Забороняється винесення групових майданчиків на дахи дошкільних навчальних закладів або будинків, до яких добудовані дошкільні навчальні заклади.

При розміщенні дошкільного навчального закладу на радоно-небезпечних ділянках на першому поверсі можуть розташовуватися службово-побутові приміщення, медичні, харчоблок, пральня тощо, але обмежується розміщення приміщень для дітей. При цьому необхідно посилювати герметизацію перекриття над підвалом.

2. Рекомендовано обладнання будинків дошкільних навчальних закладів окремими входами: загальний; для дітей ясельних груп; дітей садових груп, із харчоблоку, ізолятора, пральні.

3. Групові осередки для дітей ясельного віку повинні розташовуватися на першому поверсі та забезпечуватися окремими входами. У приймальній першої групи раннього віку виділяється місце для роздягання батьків і місце грудного годування дітей матерями.

4. До груп короткотривалого перебування дітей (неповний день), що розміщені в громадських будинках, допускається передбачати входи з вестибюлів або загальних коридорів.

Мінімальний склад приміщень для груп короткотривалого перебування дітей має включати: роздягальню, ігрову, туалетну кімнату для дітей та для персоналу, підсобні приміщення.

5. У туалетних приміщеннях не допускаються сходинки, пороги або будь-які перепади рівнів підлоги. Ванно-душову кімнату для дитячих будинків необхідно відокремлювати вологонепроникною перегородкою в окреме приміщення.

6. У дошкільних навчальних закладах допускається додаткове обладнання стоматологічного кабінету, фітокімнати, кабінету лікувальної фізкультури. Перелік оснащення медичного кабінету дошкільного навчального закладу затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 30 серпня 2005 року N 432/496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2005 року за N 1091/11371.

7. Для прання, сушіння та прасування білизни у дошкільних навчальних закладах можуть передбачатися два приміщення (пральня, сушильно-прасувальня), а в будинках дитини та дитячих будинках - три приміщення (пральня, сушильня, прасувальня). Прання та прасування особистих речей персоналу у дошкільному навчальному закладі забороняються.

У разі відсутності власної пральні, прання білизни може здійснюватись іншими пральнями за територіальним принципом, за виключенням пралень, що обслуговують інфекційні лікарні, об'єкти хімічної та іншої небезпечної промисловості.

8. Підлога у приміщеннях групових (житлових) осередків повинна мати вологостійкість, низьку теплопровідність, стійкість до мийних і дезінфекційних засобів та бути неслизькою. Під підлогою групових приміщень, які розміщені на першому поверсі допускається улаштування безпечної системи підігріву.

Підлога у харчоблоках, пральнях, туалетних, ванно-душових, душових повинна мати ухил у каналізацію (зливні трапи з нахилом підлоги до отвору трапа не менше 0,03 %). Отвори трапу мають бути закриті решітками.

9. Матеріали, що використовуються для влаштування, оздоблення дошкільних навчальних закладів, повинні відповідати встановленим медичним вимогам щодо безпеки для здоров'я і життя людини.

IV. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення

1. Основні приміщення дошкільних навчальних закладів (групові (житлові) осередки, медичні, приймально-карантинні відділення, зали для занять музикою та фізичною культурою, комп'ютерні класи тощо) повинні мати природне освітлення.

Рекомендована тривалість інсоляції зазначених приміщень - не менше 3 годин на день. Мінімальний коефіцієнт природної освітленості приміщень (далі - КПО) має становити не менше 1,5 %, в роздягальнях - не менше 1,0 %.

Без природного освітлення можуть функціонувати буфетні, комори, включаючи комори чистої білизни (за наявності у будинку каштелянської), душові при ізоляторі та басейні, туалети для персоналу та технічні приміщення.

2. Для захисту від прямих променів сонця, запобігання перегрівання приміщень необхідно передбачати вертикальні жалюзі, що регулюються (внутрішні, зовнішні), козирки, штори.

Допускається використання льняних та бавовняних штор світлих тонів (поплін, штапельне полотно, репс), що мають достатній ступінь пропускання та розсіювання світла (на вікні - декілька полотен, що можна пересувати).

При використанні штори на вікнах групових приміщень не повинні зменшувати рівень природного освітлення, інсоляції. При розміщенні над вікнами основних приміщень дошкільного навчального закладу ламбрекенів не допускається їх звисання нижче верхнього краю вікна. Закривання вікон шторами допускається під час сну дітей.

3. При висаджувані рослин слід запобігати затіненю приміщень. Густі крони дерев підлягають своєчасному розрідженню, що запобігатиме погіршенню показників природного освітлення. Щороку необхідно проводити декоративну обрізку кущів, вирубку сухих і низьких гілок та молодої порослі дерев.

4. Мити вікна необхідно регулярно, не рідше 3 разів на рік. На підвіконнях не дозволяється розташовувати вазони з високими квітами (висота не повинна перевищувати 15 см від підвіконня). Кількість квітів на одному підвіконні - не більше трьох вазонів. Вікна не дозволяється затіняти квітами, що в'ються, а також квітами великих розмірів (розташованих на підлозі). Квіти дозволяється розміщувати у підвісних вазонах на стінах приміщень або в кутах приміщень на підставках висотою до 70 см, що можна переміщувати.

5. Джерела штучного освітлення повинні забезпечувати достатнє та рівномірне освітлення всіх приміщень.

Під час проведення занять в умовах недостатності природного освітлення необхідно використовувати джерела штучного освітлення.

Нормативи штучної освітленості основних приміщень при використанні люмінесцентних, у тому числі енергозберігаючих, ламп наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Нормативи штучної освітленості основних приміщень

Найменування приміщень

Освітленість не менше (лк)

Горизонтальні поверхні, де замірюються рівні освітленості

Приймальня, роздягальня

200

На підлозі

Групові, ігрові, комп'ютерний клас, ігротека

300

На підлозі

Спальня

150

На підлозі

Зали для занять музикою, фізичною культурою, з використанням ТЗН

400

На підлозі

Зал басейну

150

На поверхні води

Туалетна

75

На підлозі

Буфетна

200

0,8 м над підлогою

Медична кімната, кабінет лікаря

300

0,8 м над підлогою

Ізолятор

200

На підлозі

Світильники з люмінесцентними лампами повинні забезпечувати розсіяне світло, а з лампами розжарювання - повністю відбите світло. Як джерела освітлення використовуються лампи типу ЛБ (білого кольору), ТБС (тепло-білого світла). При використанні ламп розжарювання рівень освітленості має бути не менше 200 лк. Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 20 - 22 Вт/м2, при лампах розжарювання - 48 Вт/м2.

Не дозволяється одночасне використання в одному приміщенні люмінесцентних ламп і ламп розжарювання, а також використання ламп ЛД (люмінесцентного денного світла).

Світильники з люмінесцентними лампами на стелі групових, ігрових, приймальних, роздягальних приміщень, у залах для занять музикою, фізичною культурою розміщують рівномірно. Світильники повинні мати захисну арматуру. В ігрових необхідно передбачити окреме вмикання кожного ряду світильників, що розташовані паралельно вікнам. Застосування ксенонових ламп не допускається.

6. Електричні розетки та вимикачі встановлюють на висоті 1,8 м від підлоги, при цьому у приміщеннях із постійним перебуванням дітей необхідно передбачити встановлення розеток, що закриваються.

У залах для занять фізичною культурою на світильниках та вікнах повинні бути захисні засоби (сітки з металу).

7. Лампи, що перегоріли, підлягають своєчасній заміні. Також заміні підлягають люмінесцентні лампи, які під час роботи створюють шум, миготіння та стробоскопічний ефекту Несправні, перегорілі люмінесцентні лампи збирають у спеціальну тару - герметично закриті металеві ємності, контейнери, які зберігають у спеціально відведених ізольованих технічних приміщеннях, стіни, стеля та підлога яких не межують із приміщеннями групових осередків. При цьому доступ до такого технічного приміщення повинен мати лише спеціально призначений працівник закладу. При накопиченні чотирьох і більше перегорілих люмінесцентних ламп їх вивозять із дошкільного закладу та утилізують у встановленому порядку. Зберігання перегорілих люмінесцентних ламп у будинку закладу довше 2-х місяців не допускається.

8. Не дозволяється розміщення світильників над плитами, технологічним обладнанням, виробничими столами харчоблоків. Усі світильники на харчоблоці повинні мати захисну арматуру.

9. Лабораторний контроль рівня освітленості у дошкільних навчальних закладах проводиться не рідше одного разу на рік (не менше 3 вимірів у 3 - 5 приміщеннях).

V. Санітарно-гігієнічні вимоги до санітарно-технічного обладнання

1. Показники безпечності питної води мають відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року N 400, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за N 452/17747 (далі - ДСанПіН 2.2.4-171-10).

2. Дошкільні навчальні заклади обладнуються мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, водостоку, опалення, вентиляції. Гарячою проточною водою дошкільні заклади повинні бути забезпечені впродовж усього року.

У випадку відсутності в населеному пункті централізованих мереж водопроводу і каналізації для дошкільного навчального закладу місткістю до 40 місць необхідно передбачити водопостачання від артезіанської свердловини з механізованою подачею води до приміщень закладу та обладнання внутрішньої каналізаційної мережі з відведенням стоків на місцеві очисні споруди.

У сільських населених пунктах при відсутності централізованого водопостачання допускається також використання громадських свердловин, колодязів, каптажів у разі підвердженння безпечності питної води.

3. Холодною і гарячою проточною водою повинні бути забезпечені групові (житлові) осередки, кімната природи, їдальня, буфетні, медичні приміщення, пральня, ванно-душові, туалетні, басейни тощо з установленням кранів-змішувачів. Забороняється використовувати гарячу воду з системи водяного опалення для будь-яких цілей.

На випадок перебоїв у постачанні гарячої проточної води необхідно передбачати резервне гаряче водопостачання (наприклад, встановлення електрокип'ятильників) на харчоблок, у буфетні, медичні приміщення, пральні.

У дошкільних навчальних закладах для сушіння верхнього одягу та взуття дітей може передбачатись подача гарячої води до опалювальних приладів у шафах роздягалень у холодний період року.

4. Температура гарячої води, що подається до ванно-душових, умивалень при туалетах, басейнів тощо, повинна бути не нижче 37° C та не вище 60° C.

5. Організація питного режиму повинна сприяти оптимальному задоволенню потреб дітей у безпечній та якісній воді. Кожна дитина за потреби повинна отримати кип'ячену або бутильовану воду в індивідуальній чашці.

Бутильована негазована вода промислового виробництва, а також установки із дозованим розливом негазованої фасованої питної води повинні відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10.

При використанні установок із дозованим розливом негазованої фасованої води заміна ємності повинна здійснюватися не рідше одного разу на 2 тижні.

6. На харчоблоці в місцях приєднання ванн до каналізаційної мережі повинен бути повітряний розрив не менше 20 мм від верху приймальної воронки.

При проведенні стояків побутової каналізації через приміщення дошкільного навчального закладу необхідно передбачати їх закриття оштукатуреними коробами та забезпечення устаткуванням для ревізії.

Забороняється проведення стояків побутової каналізації через виробничі приміщення харчоблоку.

7. Дошкільні навчальні заклади повинні мати централізовану систему теплопостачання.

У місцевостях одно-, двоповерхової забудови, в сільських населених пунктах допускається теплопостачання від власних автономних котелень або котелень, що обслуговують групу громадських і житлових будинків, з дотриманням санітарно-захисної зони.

В одноповерхових дошкільних закладах місткістю до 50 місць, що розташовані в сільській місцевості, допускається пічне опалення. Пічні отвори з герметичними дверцятами необхідно розміщувати тільки у коридорах. Пічки потрібно топити за відсутності дітей і закінчувати не пізніше ніж за 2 години до приходу дітей.

Лабораторний контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень дошкільних навчальних закладів з пічним опаленням здійснюється двічі впродовж опалювального сезону.

В основних приміщеннях дошкільного навчального закладу вміст CO2 повинен бути не більше 0,07 %, запиленість - 1,75 млн. пилинок у 1 м3 повітря, окислюваність повітря - 6 - 9 мг O2 в 1 м3, кількість мікроорганізмів - 4000 в 1 м3 повітря взимку, граничнодопустима концентрація (далі - ГДК) аміаку - 0,1 мг/м3, фенолу - 0,006 мг/м3, формальдегіду - 0,003 мг/м3.

8. Температура поверхні опалювального приладу не повинна перевищувати 80° C. У дошкільних закладах необхідно передбачити регулятори інтенсивності нагріву опалювальних приладів. Для запобігання опікам і травмам у дітей опалювальні прилади повинні бути огороджені дерев'яними решітками, що періодично знімаються під час прибирання. Забороняється огородження опалювальних приладів дерев'яно-стружковими і дерев'яно-волокнистими плитами та використання огорожі з полімерних матеріалів.

VI. Повітряно-тепловий режим

1. Оптимальною вважається наступна температура повітря в приміщеннях дошкільного навчального закладу:

в приймальні, ігровій для дітей у віці до 2 років - +22 - 23° C, для дітей від 2 до 3 років - +21 - 22° C;

в роздягальні і груповій для дітей від 3 до 5 років - +21 - 23° C, для дітей старше 5 років - +19 - 21° C;

в спальнях повинна бути +19 - 21° C,

у туалетних для дітей до 3 років - +20 - 22° C, для дітей старше 3 років - +19 - 20° C;

у залах для занять музикою та фізичною культурою температура повітря повинна бути +18 - 19° C;

у приміщеннях басейну - +29 - 30° C;

у медичних приміщеннях - +21 - 22° C;

у теплих переходах - +15 - 16° C.

У приміщеннях, що займають кутове положення або знаходяться в торці будинку дошкільного навчального закладу, температура повітря повинна бути на 2° C вище.

Контроль за температурою повітря у приміщеннях здійснюється за допомогою кімнатних термометрів, що розміщують на внутрішній поверхні кожного приміщення, де перебувають діти, на рівні 0,8 - 1,2 м від підлоги залежно від зросту дітей.

2. Природна вентиляція приміщень дошкільних навчальних закладів здійснюється через вентиляційні канали. Окремі системи вентиляції повинні бути в харчоблоці, ізоляторі, приймальнях, роздягальнях, туалетних. Температуру повітря та кратність повітрообміну в приміщеннях дошкільних навчальних закладів наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Температура повітря та кратність повітрообміну в приміщеннях дошкільного навчального закладу

N
п/п

Найменування приміщень

Розрахункова температура повітря, °C

Повітрообмін за годину

II в

III б

III в

IV в

Приплив

Витяжка

1

Групові осередки:

 

 

 

 

 

 

А) ігрові, роздягальні

 

 

 

 

 

 

  ясельних груп

22

 

 

21

-

1,5

  молодших дошкільних груп

21

 

 

20

-

1,5

  середніх та старших дошкільних груп

20

 

 

19

-

1,5

Б) спальні:

 

 

 

 

-

 

  ясельних груп

21

 

 

20

-

1,5

  дошкільних груп

19

 

 

18

-

1,5

В) туалетні

 

 

 

 

-

1,5

  ясельних груп

22

 

 

24

-

1,5

  дошкільних груп

20

 

 

19

-

1,5

Г) буфетні

16

 

 

16

-

1,5

2

Зали для музичних та фізкультурних занять, ігротеки

19

 

 

18

 

1,5

3

Приміщення басейну

30

 

 

30

За розрахунком

4

Медичні кімнати

22

 

 

21

-

1

5

Кабінети:

 

 

 

 

 

 

  фізіотерапії

28

 

 

28

-

1,5

  масажу

28

 

 

28

-

1,5

6

Службово-побутові приміщення

18

 

 

17

-

1

7

Кухня (гарячий цех)

16

 

 

15

За розрахунком

8

Пральня:

 

 

 

 

 

 

  приміщення для прання

18

 

 

18

5

5

  сушильно-прасувальна

16

 

 

16

5

5

9

Переходи

18

 

 

18

-

-

10

Туалети, душові басейну, туалети персоналу, якщо вони проектуються без вікон

 

 

 

 

3

3

За відсутності дітей приміщення дошкільних навчальних закладів повинні періодично провітрюватися. Ефективним є наскрізне або кутове провітрювання. Забороняється провітрювання через туалетні кімнати. Тривалість провітрювання залежить від температури зовнішнього повітря, напрямку вітру та ефективності роботи опалювальної системи. Наскрізне провітрювання має проводитися кожні 1,5 години з тривалістю не менше 10 хвилин. У спальнях наскрізне провітрювання здійснюється до та після сну дітей.

3. У холодний період року провітрювання повинно бути закінчене не пізніше ніж за 30 хвилин до приходу дітей із занять або з прогулянки і за 30 хвилин до сну. Під час сну може бути забезпечено доступ свіжого повітря з одного боку приміщення, але за 30 хвилин до підйому дітей його припиняють. Після короткочасних провітрювань допускається зниження температури повітря у групових осередках до +19° C для дітей 4 - 5 років і до +18° C для дітей старше 5 років.

У теплий період року в приміщеннях із постійним перебуванням дітей забезпечується широкий доступ свіжого повітря, а саме через однобічну аерацію приміщень у присутності дітей. Денний і нічний сон має бути при відкритих вікнах, фрамугах, кватирках за відсутності протягів.

4. Відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, повинна бути в межах 40 - 60 %, на харчоблоці та у пральні - 60 - 70 %.

У комп'ютерних класах оптимальна температура повітря повинна бути у межах +19 - 21° C, вологість - 55 - 62 %, швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/сек.

5. Працівники дошкільних закладів повинні рекомендувати батькам одягати дітей залежно від температури повітря та інтенсивності рухової активності.

Рекомендовані вимоги до одягу дітей у приміщеннях дошкільних закладів наведені у таблиці 3.

Таблиця 3

Одяг дітей 3 - 7 років у приміщеннях

Температура повітря (°C)

Одяг

Кількість шарів одягу, що допустима

+18 - 20

Бавовняна білизна, сукні (сорочки) з напіввовняної або товстої бавовняної тканини, колготи, а для дітей 5 років і старше - гольфи

2 - 3

+21 - 22

Бавовняна білизна, сукні (сорочки) з тонкої бавовняної тканини з коротким рукавом, гольфи, легкі туфлі або босоніжки

2

+23 і вище

Тонка бавовняна білизна або без неї, легка сукня, сорочка для літа без рукавів, шкарпетки, босоніжки

1 - 2

6. При вході до дошкільного навчального закладу необхідно розміщувати термометр для контролю за температурою повітря на вулиці. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день із загальним часом перебування не менше 4 годин з достатньою руховою активністю та за умови раціонального одягу дітей.

7. Взимку при температурі повітря від -4 до -10° C і швидкості руху повітря до 2 м/сек. необхідно рекомендувати батькам одягати дітей у зимові пальта, шуби, комбінезони (4 - 5 шарів одягу). При цьому допускаються ігри з руховою активністю середньої інтенсивності.

Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16° C і швидкості руху повітря до 5 м/сек. (на дитині 5 шарів одягу). Рухливі ігри дозволяється проводити при температурі повітря від +3 до -3° C і швидкості вітру не більше 5 м/сек. (3 - 4 шари одягу).

Прогулянки дітей на вулиці не проводяться при температурі повітря нижче -16° C або швидкості руху повітря понад 7 м/сек.

8. Влітку під час прогулянок діти повинні мати головні убори (капелюшки, косинки). Для запобігання перегріванню на сонці частину прогулянки необхідно проводити в тіні дерев і під тіньовими навісами. Прогулянки влітку при відсутності вітру бажано супроводжувати водними процедурами, іграми з водою з використанням плескальних басейнів, лійок, гідроіграшок. Під час дощу діти повинні гуляти під тіньовими навісами.

9. Лабораторний контроль показників мікроклімату у дошкільних навчальних закладах проводиться не рідше двох разів на рік не менше 6 вимірів.

10. Встановлення у дошкільному навчальному закладі нових систем, що впливають на мікроклімат приміщення повинно здійснюватись з письмової згоди батьків (опікунів) та проведення оцінки ризику таких систем для здоров'я. У разі підвищення захворюваності дітей експлуатації зазначених систем забороняється.

VII. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень та обладнання

1. Обладнання основних приміщень дошкільного навчального закладу повинно відповідати зросту та віку дітей і враховувати гігієнічні та педагогічні вимоги. Меблі повинні бути світлих тонів, матові, без блиску.

Для занять з дітьми використовуються дошки темно-зеленого, коричневого кольору з коефіцієнтом відбиття 0,1 - 0,2.

Не дозволяється використовувати несправні меблі та обладнання. Матеріали для облицювання меблів повинні бути із низькою теплопровідністю, стійкими до дії теплої води, мийних та дезінфекційних засобів.

2. Приймальні та роздягальні групових (житлових) осередків обладнуються столами для сповивання, шафами для одягу дітей та персоналу, лавами та стільцями для дітей, стелажами для іграшок, що виносяться на прогулянку.

У приймальній для дітей раннього ясельного віку передбачається також установлення умивальної раковини, робочого стола, стільця та шафи для верхнього одягу матерів. Необхідно передбачити окреме приміщення для годування немовлят, а також окреме тепле приміщення для зберігання дитячих візків.

У шафах для одягу дітей передбачається встановлення сушильного обладнання. Допускається обладнання приймальних і роздягальних спеціальними шафами для сушіння. Шафи для одягу повинні бути висотою до 150 см, глибиною та шириною - не менше 30 см і бути з маркуванням, розрахованим для запам'ятовування дитиною. У кожній шафі обладнується поличка для капелюшків, хустинок (зверху) та для взуття (знизу), гачками для одягу.

3. Для дітей раннього ясельного віку в світлій частині групової на відстані 1,0 м від вікон і паралельно до них повинен бути манеж розміром 6,0 ґ 5,0 м і висотою огородження 0,4 м. Для повзання дітей по підлозі виділяється місце (огороджується бар'єром), де можуть встановлюватись гірки з драбинкою.

Столи для сповивання, спеціальні столики для годування дітей віком 8 - 12 місяців (висота - 0,70 - 0,75 м, висота сидіння від поверхні стола - 0,2 м) встановлюються неподалік від буфетної. Поруч із столами для сповивання повинні бути умивальні раковини з вішалками для рушників та бак для брудної білизни.

4. Для дітей віком від 1,0 до 3,0 років у групових встановлюються столи на чотири посадочних місця, а для дітей віком від 3 років і старше - на два - чотири місця. Розміри столів і стільців повинні бути однієї ростової групи, що підтверджується маркуванням (кольоровим або графічним).

Меблі в групах підбираються відповідно до зросту (довжини тіла) дітей та повинні відповідати вимогам таблиці 4. У разі використання дитиною компенсаторних засобів (наприклад, інвалідної коляски) висота поверхні стола повинна бути вище ліктя опущеної руки дитини, що сидить у кріслі-колясці, на 2 - 4 см.

Таблиця 4

Підбір меблів для дітей дошкільного віку

Номер меблів

Маркування кольорове

Група дітей за зростом, мм

Висота стола над підлогою, мм

Висота стільця над підлогою, мм

00

зелений

до 830

340

180

0

білий

800 - 950

400

210

1

жовтогарячий

930 - 1160

460

260

2

фіолетовий

1080 - 1210

530

310

3

жовтий

1190 - 1420

590

350

5. Для дітей віком 1,5 - 3 роки вздовж вікон або стін дозволяється встановлювати двомісні столи для настільних ігор, безпечне фізкультурне обладнання (драбина, гімнастична стінка та лави, ребристі дошки тощо).

У кожному груповому (житловому) осередку облаштовується спортивний куточок, де зосереджуються фізкультурне обладнання та інвентар.

6. Столи для занять встановлюються на відстані 1 м від вікна, так, щоб світло падало на робочу поверхню стола зліва. Для ліворуких дітей робочі місця організують, щоб світло падало з правого боку. Столи на чотири місця розташовують у два ряди, а на два місця - у три. Відстань між рядами повинна бути не менше 0,5 м, а між першими столами і дошкою - 2,5 - 3,0 м (кут розглядання дошки на стіні - не менше 45°). Відстань нижнього краю дошки від підлоги - 0,7 - 0,8 м.

Робоча поверхня столів повинна бути гладкою, матовою або з незначним блиском, у вигляді непрозорого покриття світлих тонів (світло-зеленого, світло-сірого, світло-блакитного, зеленувато-жовтого) або покриття із збереженням текстури деревини світлих тонів.

Під час занять дітей необхідно розсаджувати з урахуванням стану здоров'я, гостроти зору, слуху, а також їх анатомо-фізіологічних показників. Дітей, які часто та тривало хворіють на респіраторні інфекції, розсаджують на значній відстані від вікон та дверей, а дітей зі зниженою гостротою зору та слуху - поруч із дошкою.

7. Ігрові та групові обладнуються шафами для іграшок і підсобного матеріалу, шафами для великого грального будівельного матеріалу. У спальнях встановлюється шафа для білизни.

8. Спальні мають бути обладнані безпечними стаціонарними ліжками, що відповідають зросту та віку дитини.

Ліжко має бути закріплене за кожною дитиною та промарковане однаково з постільною білизною, мішками для зберігання постільної білизни (при використанні розкладних ліжок), рушником, горщиком (для дітей ясельного віку), шафою у приймальні та роздягальні (цифрове маркування відповідно до списку дітей групи).

У дошкільних навчальних закладах де відсутні спальні приміщення, допускається використання розкладних ліжок з твердим рівним ложем для дітей садового віку. При складанні розкладних ліжок постільна білизна зберігається у приміщенні для тимчасового зберігання розкладних ліжок, а також речей в індивідуальних промаркованих мішках.

При розміщенні ліжок повинна бути дотримана мінімальна відстань до опалювальних приладів - 20 см. Рекомендована відстань між узголів'ями двох ліжок - 30 см, між боковими сторонами - не менше 65 см.

Влітку допускається організовувати денний сон дітей на верандах за наявності розкладних ліжок з твердим ложем.

9. Туалетні групових (житлових) осередків обладнуються вішалками для рушників і предметів особистої гігієни (гребінці, зубні щітки, небиткі чашечки для полоскання ротової порожнини), які мають бути закріплені за кожною дитиною та відповідно промарковані. Для дітей раннього ясельного віку можуть використовуватися разові підгузки (памперси). Запас підгузків (памперсів) необхідно зберігати у сухому місці.

У туалетних також повинні бути господарські шафи для зберігання інвентарю для прибирання, спеціального одягу тощо. У групах для дітей ясельного віку встановлюються стелажі для горщиків.

З метою запобігання травматизму стаціонарне обладнання (стелажі, шафи, полиці) необхідно міцно кріпити до стін, підлоги.

10. При улаштуванні в дошкільному навчальному закладі куточків природи догляд за тваринами та рослинами здійснює персонал дошкільного навчального закладу. У клітках для птахів і тварин щоденно повинно проводитись персоналом дошкільного навчального закладу чищення годівниць, заміна підстилок, миття поїлок.

Кімнати природи обладнуються стелажами для рослин, тварин, акваріумів та для зберігання інвентарю, сухого корму для тварин за умови забезпечення їх недоступності для дітей. Рослини та тварини таких куточків повинні бути безпечними для здоров'я дітей та персоналу.

11. Для перегляду телевізійних передач у дошкільних навчальних закладах рекомендовано використовувати телевізори. Висота розміщення телеекрана від підлоги має бути від 1,0 до 1,3 м. Відстань від першого ряду дітей до екрана має становити від 2,0 до 5,5 м (ширина екрана - 0,6 - 1,2 м). Дітей однієї групи необхідно розсаджувати з урахуванням зросту у 3 - 4 ряди (відстань між рядами - 0,5 - 0,6 м).

Під час денного перегляду телевізійних передач вікна необхідно закривати для попередження відбиття сонячних променів від екрана телевізора. Перегляд телевізійних передач у вечірній час повинен проводитися при штучному освітленні групової верхнім світлом або місцевим джерелом світла (бра, настільні світильники), які знаходяться поза межами поля зору дітей.

12. Приміщення дошкільного навчального закладу повинні утримуватися в порядку й чистоті. Роботи, пов'язані з організацією харчування дітей, у тому числі сервірування столів, отримання та порціонування готових страв, годування дітей, прибирання обідніх столів, миття посуду тощо, проводяться в санітарному одязі (білий або світлий халат, фартух з тканини для отримання та видачі їжі, косинка, ковпак, фартух з клейонки для миття посуду).

13. Прибирання приміщень необхідно здійснювати при відчинених фрамугах, вікнах у спеціальному одязі. Для прибирання приміщень використовують халати світлих відтінків (які зберігаються в групових), а туалетних - халати темного кольору. По закінченню прибирання здійснюється ретельне миття рук. Темні халати зберігаються на вішалці у туалетних. Санітарний і спеціальний одяг має бути промаркованим. Санітарний одяг необхідно зберігати поруч із буфетною. Дітям з чотирирічного віку, які чергують під час харчування, видаються фартушки, косинки (ковпаки), що зберігаються на вішалках також поруч із буфетною (у куточку чергового).

14. Підлогу необхідно мити 2 рази на день (після обіду та наприкінці дня) з використанням мийних засобів, у тому числі під час одного з прибирань обов'язково проводиться відсування меблів та обладнання для попередження накопичення пилу. Спальні миються після сну (денного, нічного).

Меблі, у тому числі шафи для одягу дітей, обладнання (столи для сповивання, манежі, гірки тощо), опалювальні прилади, підвіконня, стіни, ручки дверей тощо щоденно протираються гарячою водою з милом (з різних ємностей). При забрудненні меблів, обладнання фекаліями проводиться механічне очищення, миття з милом і обробка дезінфекційним засобом. Ганчірки після миття підлягають обробці дезінфекційними засобами у спеціальній промаркованій ємності відповідно до інструкцій з використання цих засобів. Зали для занять музикою, фізичною культурою необхідно мити після кожного заняття.

Столи в ігрових і групових приміщеннях, нагрудники з клейонки після кожного приймання їжі миються гарячою водою з милом спеціально виділеними для цього промаркованими ганчірками. Ємності, ганчірки для миття мають бути промарковані. Після миття ганчірки необхідно випрати, просушити та зберігати у сухому вигляді у спеціальному посуді з кришкою.

Жалюзійні решітки на отворах вентиляційної системи не дозволяється прикривати. Жалюзійні решітки на отворах і шахту вентиляційної системи необхідно 2 рази на рік очищати від пилу.

15. Генеральне прибирання приміщень проводиться 1 раз на тиждень (наприкінці тижня) з використанням мийних засобів та 1 раз на місяць з використанням дезінфекційних засобів.

В умовах ускладнення епідемічної ситуації з метою попередження поширення інфекційних хвороб проводяться профілактичні заходи, у тому числі: миття підлоги приміщень групових осередків 1 раз наприкінці кожного дня, а туалетних - 2 рази на день із застосуванням дозволених до використання дезінфекційних засобів. Воду після прибирання зливають в унітаз з наступною дезінфекцією останнього.

16. У приміщеннях, кімнатах лікувальної фізкультури, залах для занять музикою, фізичною культурою, приміщеннях басейну, комп'ютерному класі, ігротеці можуть бути встановлені бактерицидні лампи (екрановані та відкриті). Дезінфекція приміщень бактерицидними лампами проводиться за відсутності людей впродовж 30 - 40 хвилин.

17. Підлогу, умивальні раковини, ванни, душові піддони, унітази тощо у туалетних, ванно-душових, умивальнях, буфетних необхідно мити 2 рази на день ганчірками, йоржами з використанням мийних засобів, з них останній раз після залишення дітьми дошкільного навчального закладу з використанням дезінфекційних засобів. Сидіння унітазів (за наявності) щоденно миються теплою мильною водою. Унітази очищуються від сечокислих солей 2 рази на місяць. Підлога у туалетних ясельних груп повинна митися після кожного висаджування дітей на горщики.

Промарковані ганчірки, відра, швабри для миття підлоги у приміщеннях групових осередків і туалетів необхідно зберігати окремо з унеможливленням доступу дітей. По закінченню прибирання інвентар необхідно промити гарячою водою з мийними засобами.

18. На горщиках повинно бути цифрове маркування відповідно до списку дітей групи. Щоразу після використання горщики миються з мийними засобами з використанням квачів під протічною водою, а при ускладненні епідемічної ситуації - дезінфекційними засобами відповідно до затверджених рекомендацій. Бак для замочування горщиків повинен мати промарковану кришку "для замочування горщиків".

19. Дезінфекційні засоби, що використовуються у дошкільному навчальному закладі, повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 року N 908. У якості дезінфекційних засобів рекомендуються розчини препаратів з низькою токсичністю. З метою запобігання розкладу активної речовини дезінфекційні засоби повинні зберігатися у затемнених місцях. Необхідно забезпечити зберігання мийних і дезінфекційних засобів в недоступних для дітей місцях.

20. При надходженні у дошкільний навчальний заклад нових іграшок (за винятком м'яконабивних) їх миють теплою проточною водою (37° C) впродовж 15 хвилин з милом і сушать на повітрі. Гумові, пінополіуретанові, пінолатексні та пластизолеві іграшки після миття віджимаються і висушуються.

Надалі іграшки необхідно мити гарячою водою з милом або 2 % розчином питної соди (у групах для дітей віком до 1,5 року - 2 рази на день, а у групах для дітей старше 1,5 року - наприкінці дня) з наступним полосканням під проточною водою та сушінням на відкритому повітрі або на столах.

Одяг для ляльок при забрудненні необхідно прати дитячим милом і прасувати. Під час карантину іграшки обробляються дезінфекційними засобами згідно з затвердженими режимами. Ємності та щітки для миття іграшок повинні бути промарковані та зберігатися у групових осередках.

У разі проведення дезінфекції іграшок бактерицидними лампами відстань від іграшок до лампи повинна бути не більше 25 см.

21. У дошкільних навчальних закладах не дозволяється організація пунктів прокату та обміну ігор, іграшок та інвентарю.

22. Кожне спальне місце повинно бути забезпечене постільними речами: матрацом, подушкою розміром 30 х 30 см, двома ковдрами (для холодного та теплого періоду року), трьома комплектами постільної білизни, двома чохлами на матрац, покривалом, мішком для постілі (при використанні розкладних ліжок), рушниками для обличчя та ніг. До комплекту постільної білизни входить підковдра.

Постільна білизна повинна бути промаркованою (з ножного краю). Для дітей ясельного віку і дітей з нейрогенним сечовим міхуром на ліжках передбачаються підкладні клейонки, пелюшки, використовують памперси.

23. Заміна постільної білизни здійснюється при забрудненні, але не рідше одного разу на тиждень, за графіком заміни білизни (знаходиться у пральні).

Накопичувати і зберігати брудну білизну в групових (житлових) осередках забороняється.

Брудна білизна до пральної доставляється у мішках з тканини (2 шари тканини), клейонки, пластику з маркуванням "брудна білизна". Чиста білизна транспортується до групових (житлових) осередків у мішках з тканини з маркуванням "чиста білизна" і зберігається у спеціальних шафах. У будинках дитини, дитячих будинках так само замінюється забруднений одяг дітей. Мішки з тканини для брудної білизни мають пратися у пральні, мішки з клейонки, пластику підлягають обробці гарячою водою з милом або содою. Забороняється прання постільної білизни, дитячого одягу, рушників тощо у групових (житлових) осередках.

Щотижня під час генерального прибирання спальної при відкритих вікнах необхідно безпосередньо на ліжках провітрювати матраци, подушки, ковдри, а також один раз на місяць виносити їх на свіже повітря. Не дозволяється струшувати ковдри, постільну білизну в приміщеннях.

Один раз на рік постільні речі підлягають сухому хімічному чищенню або обробці у дезінфекційній камері. При враженні дітей ентеробіозом проводять щоденну зміну постільної та натільної білизни з прасуванням, постільні речі підлягають камерній дезінфекції.

24. Килими щодня підлягають чистці пилососом, один раз на місяць їх слід вибивати на вулиці і протирати вологою щіткою.

При лікуванні дітей від ентеробіозу з використання необхідно вилучати: килими (після камерної обробки); м'яконабивні іграшки (після обробки бактерицидними лампами).

25. У дошкільному навчальному закладі потрібно унеможливити проникнення гризунів та використовувати механічні засоби для запобігання потрапляння комах.

26. За епідемічними показаннями в дошкільному навчальному закладі повинна проводитись дезінсекція і дератизація (за відсутності дітей).

27. У дошкільному навчальному закладі під час функціонування груп забороняється проведення капітального і поточного ремонтів, а також проведення окремих видів ремонтних робіт, у тому числі малярних, що становлять небезпеку для здоров'я і життя дітей.

VIII. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання басейнів

1. У складі дошкільного навчального закладу на першому поверсі в окремому блоці допускається будівництво басейну.

Глибина басейну повинна бути від 0,6 до 0,8 м. Внутрішня поверхня дна та стін ванни повинна бути гладенькою, неслизькою.

По периметру ванни передбачається обхідна доріжка. У місцях виходу з душової на обхідну доріжку повинен бути передбачений прохідний душ для ніг з безперервним потоком свіжої теплої води.

2. Ванну басейну необхідно заповнювати питною водою, що відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Температуру води у ванні необхідно підтримувати на рівні +28 - 30° C, а температуру повітря в залі з ванною - на 1 - 2° C вищою від температури води.

3. До купання у басейні допускаються діти з довідками від лікаря щодо стану їх здоров'я, а також відомостями стосовно результатів обстеження на наявність гельмінтів (гострики тощо).

Перед купанням кожна дитина повинна бути оглянута медпрацівником із відміткою результатів огляду у відповідному журналі (термометрія, огляд зіва, шкірних покривів) під особистий підпис щодо допуску дитини до купання.

Купання дозволяється не раніше години після вживання їжі.

4. Вхід до зали з ванною дозволяється після відвідування дітьми туалету та прийняття душу (окремо для хлопчиків і дівчат). Гарячий душ діти повинні приймати без плавок з використанням мила і мочалок. Через прохідний душ для ніг із безперервним потоком свіжої води дозволяється виходити на обхідну доріжку біля ванни басейну. Діти повинні мати індивідуальні мочалку, плавки, рушник, шапочку, тапочки. Також на групу дітей дозволяється видавати комплект рушників для одноразового використання (після заняття комплект здають до пральні). Наповнюваність груп для купання повинна бути для вихованців ясельного віку 2 - 4 дитини, для вихованців дошкільного - 10 дітей. Під час купання інструктор повинен перебувати у воді разом з дітьми. Для сушіння волосся в кожній роздягальні повинні бути стаціонарні електрорушники чи побутові фени.

5. Воду у ванні басейну з частковою рециркуляцією необхідно знезаражувати (хлорування, бромування або іншими зареєстрованими в установленому порядку засобами).

Для знезаражування води у спеціальному приміщенні повинні готуватися концентровані розчини, що додаються до води при її надходженні на фільтри. Залишкова кількість хлору у воді басейну повинна бути 0,5 - 0,7 мг/дм3, брому - 1,2 мг/дм3, вночі концентрацію хлору дозволяється доводити до 1,5 мг/дм3.

Басейн може заповнюватися водопровідною водою, що відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10. При цьому воду необхідно замінювати повністю щодня.

6. Незалежно від системи заповнення ванни басейну водою (протічна або з рециркуляцією) випуск води з ванни з наступною дезінфекцією проводиться не рідше 1 разу на 10 днів навіть при задовільних санітарно-хімічних та бактеріологічних показниках води. У випадку отримання незадовільних показників лабораторного дослідження води басейн необхідно закрити на дезінфекцію поза графіком.

Перед дезінфекцією ванну басейну необхідно почистити щітками та промити мильно-содовим розчином з наступним ополіскуванням гарячою водою зі шланга. Для дезінфекції ванни повинен використовуватися дозволений дезінфекційний засіб. Після дезінфекції засіб, що використовувався, ретельно змивають зі шланга значною кількістю води.

7. Поточне прибирання басейну повинно проводитися щодня з використанням мийних і дезінфекційних засобів. Підлягають дезінфекції підлога приміщень, стіни залу басейну (на відстані 2 м від підлоги), обхідні доріжки, обладнання, ручки дверей, санітарно-технічне обладнання тощо.

Для прибирання зали з ванною басейну повинен бути окремий промаркований інвентар. Окремим промаркованим інвентарем прибираються: туалети; душові та роздягальні; зал для розминки дітей, кімнати тренера і медичної сестри. Прибиральний інвентар зберігається окремо.

Лабораторний контроль за якістю води плавальних басейнів проводиться атестованою у державній метрологічній системі лабораторією та включає визначення органолептичних, мікробіологічних і паразитологічних показників.

У разі отримання незадовільних результатів лабораторних досліджень якості води персоналом басейну вживаються заходи щодо покращення показників якості води. При повторному виявлені незадовільних результатів досліджень, вирішується питання про необхідність проведення додаткових мікробіологічних і паразитологічних досліджень, генерального прибирання або припинення експлуатації басейну.

IX. Вимоги до організації харчування

1. Харчування дітей здійснюється відповідно до норм, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку".

2. Засновники (власники) та керівники дошкільних навчальних закладів несуть відповідальність за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах відповідно до Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти і науки України від 1 червня 2005 року N 242/329, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 червня 2005 року за N 661/10941.

3. З метою підвищення якості та ефективності організації харчування у дошкільних навчальних закладах, засновники (власники) та керівники цих закладів повинні забезпечити виконання Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 17 квітня 2006 року N 298/227, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 5 травня 2006 року за N 523/12397.

4. Засновники (власники) та керівники дошкільного навчального закладу мають зобов'язання перед батьками (опікунами) дітей про те, що будь-яка їжа, яка була запропонована дітям є безпечною та корисною та була приготовлена з дотриманням вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

5. За відсутності харчоблоку у дошкільному навчальному закладі (групі), допускається постачання готової продукції операторами ринку харчових продуктів за умови впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) та дотримання вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

X. Санітарно-гігієнічні вимоги до особистої гігієни персоналу

1. Персонал дошкільного навчального закладу повинен бути охайно одягненим та перебувати у змінному взутті.

Працівникам дошкільного закладу необхідно мати промаркований санітарний одяг для робіт, що пов'язані з організацією харчування, та промаркований спеціальний одяг для прибирання приміщень.

У санітарному одязі забороняється: виконувати роботи з прибирання приміщень; заходити та перебувати в туалеті; виходити на вулицю; знаходитись у цьому одязі в інших приміщеннях, поза місцем харчування дітей. Перед відвідуванням туалету санітарний одяг повинен залишатися на вішалці поруч із дверима туалету. Після відвідування туалету персонал повинен обов'язково мити руки, а працівники харчоблоку після миття рук повинні проводити їх дезінфекцію препаратами, дозволеними до використання в установленому законодавством порядку.

При роздачі страв, годуванні дітей повинен використовуватися промаркований білий або світлий халат або фартух з тканини (косинки, ковпак), для миття посуду - фартух з клейонки. Санітарний одяг необхідно зберігати на вішалці поруч з буфетною. Забороняється застібати санітарний одяг шпильками, голками та зберігати у кишенях різні сторонні предмети. Для персоналу повинно бути не менше 3 комплектів санітарного одягу на одного працівника.

Спеціальний одяг для прибирання приміщень групових (житлових) осередків і туалетів необхідно маркувати, використовувати за призначенням і зберігати окремо, так само, як інвентар для прибирання (відра, швабри, ганчірки). Заміна санітарного та спеціального одягу здійснюється у міру забруднення.

Персоналу дошкільного закладу забороняється курити тютюнові вироби, вживати алкогольні напої на території дошкільного навчального закладу, використовувати дитячий туалет.

Після закінчення робочого дня персонал повинен прибрати робоче місце. Інструменти повинні зберігатися в закритих ящиках, які унеможливлюють доступ до них дітей.

2. Персонал дошкільних закладів повинен проходити обов'язкові медичні огляди відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 липня 2002 року N 280 "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2002 року за N 639/6927.

У кожного працівника повинна бути особова медична книжка встановленого зразка. Особові медичні книжки повинні зберігатися у медичному кабінеті. Медична сестра повинна вести розгорнутий лист проходження персоналом обов'язкових медичних оглядів.

3. Працівники, які своєчасно не пройшли обов'язковий медичний огляд, а також ті, що не ознайомленні з цим Регламентом, до роботи не допускаються.

4. Категорично забороняється перебування працівників на робочому місці з симптомами інфекційних хвороб. При підозрі на захворювання вони підлягають обов'язковому відстороненню від роботи.

5 Впродовж карантину з приводу підвищення захворюваності населення на грип і гострі респіраторні вірусні інфекції у дошкільному навчальному закладі повинен бути введений масковий режим та налагоджена співпраця з територіальним органом охорони здоров'я щодо виконання інших рекомендацій.

XI. Вимоги до медичного обслуговування, оцінки стану здоров'я дітей

1. Медичне обслуговування вихованців здійснюється лікарем-педіатром, медичною сестрою, посади яких входять до штату дошкільного навчального закладу або закладу охорони здоров'я.

2. До обов'язків лікаря-педіатра та медичної сестри дошкільного закладу відносяться:

постійний контроль за станом здоров'я вихованців;

проведення обов'язкових медичних оглядів і профілактичних щеплень дітей;

надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми;

здійснення щоденного контролю за організацією, безпекою та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження;

дотримання санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;

проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного закладу.

3. Перед зарахуванням дитини до дошкільного навчального закладу у закладі охорони здоров'я за місцем спостереження дитини повинно бути проведено її підготовку до перебування у організованому дитячому колективі, повне медичне обстеження, визначення стану фізичного та психічного розвитку, за необхідності - санація ротової порожнини та носоглотки, корекція порушення зору з підбором окулярів, оздоровчі, диспансерні та інші необхідні заходи. При прийомі дитини до дошкільного навчального закладу проводиться медичний огляд з наступним медичним контролем за перебігом періоду адаптації дитини в колективі.

При переведенні дитини з одного до іншого дошкільного навчального закладу лікарем закладу, який дитина відвідувала, або педіатром за місцем розташування дошкільного закладу надається виписка з медичної документації дитини.

4. При зарахуванні дитини до групи лікарем дошкільного закладу збирається інформація стосовно особливостей його розвитку та поведінки, оцінюється стан здоров'я, фізичний і психічний розвиток. На підставі цього спільно з вихователем групи робиться індивідуальне призначення щодо режиму дня, харчування та проведення оздоровчих заходів.

На дітей, які поступили в дитячі садки і дитячі будинки заповнюється форма N 026/о "Медична карта дитини (для дошкільного та загальноосвітнього навчальних закладів)" відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.05.2013 N 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за N 997/23529.

Надалі всі записи в медичній карті роблять медичні працівники дошкільних навчальних закладів в порядку поточних наглядів, при проведенні періодичних оглядів і протиепідемічних заходів.

5. Щоденні огляди при прийомі дітей проводяться з метою виявлення в них ознак захворювань. Усі діти 1 раз на місяць повинні оглядатися медичними працівниками на наявність педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри.

У разі виявлення ознак інфекційної хвороби дитину ізолюють від здорових дітей. За показанням дитині повинна надаватися невідкладна медична допомога. Залежно від стану дитину залишають у ізоляторі до приходу батьків або госпіталізують. До закладу охорони здоров'я негайно направляється екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (форма N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 січня 2006 року N 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за N 686/12560).

При ускладненні епідемічної ситуації в дошкільному навчальному закладі (окремих групах) необхідно проводити обмежувальні протиепідемічні заходи, у тому числі вимірювання температури 2 рази на день та щоденну дезінфекцію приміщень.

6. За наявності необхідної матеріально-технічної бази в дошкільному навчальному закладі повинні проводитися обов'язкові медичні огляди дітей. У разі відсутності можливостей огляди здійснюються в закладі охорони здоров'я за територіальним принципом. Порядок їх проведення та склад спеціалістів, які до них залучаються, повинні відповідати вимогам наказів Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 року N 434 "Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні" та від 20 березня 2008 року N 149 "Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років". Склад спеціалістів, які долучаються до профілактичного огляду може бути розширено рішенням структурного підрозділу з питань охорони здоров'я місцевої адміністрації на підставі аналізу захворюваності дитячого населення.

Лікарі оглядають дитину, роблять висновок про стан її здоров'я, за наявності показань дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування, профілактичних щеплень, режиму харчування тощо.

7. За результатами медичних оглядів здійснюється комплексна оцінка стану здоров'я дітей, складається епікриз. Під час комплексної оцінки стану здоров'я дитини враховуються: функціональний стан органів і систем; резистентність та реактивність організму; рівень та гармонічність фізичного та психоневрологічного розвитку; наявність хронічної, у тому числі вродженої, патології. За станом здоров'я діти розподіляються на групи здоров'я (перша, друга, третя, четверта і п'ята групи):

перша група - здорові діти, які не мають відхилень за всіма ознаками здоров'я (не хворіють за період спостереження або мають незначні одиничні відхилення, які не впливають на стан здоров'я і не потребують корекції);

друга група - діти групи ризику - діти з ризиком виникнення хронічної патології та ті, що часто гостро хворіють. Це діти з функціональними відхиленнями, діти першого року життя з обтяженим акушерським і генеалогічним анамнезом, ті, що часто хворіють або які тяжко перехворіли з несприятливим перебігом реабілітаційного періоду, тощо;

третя, четверта та п'ята групи - хворі діти з хронічною патологією в стадії компенсації, субкомпенсації, декомпенсації відповідно.

Дітей з патологією ставлять на диспансерний облік (форма N 030/о "Контрольна картка диспансерного нагляду", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року N 110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за N 671/20984). За результатами обов'язкових медичних оглядів для кожної вікової групи дітей повинен розроблятися план оздоровлення, що сприятиме зниженню рівня захворюваності та зміцненню здоров'я дітей.

8. Медичною сестрою проводяться антропометричні виміри дітей (зріст, маса тіла) віком до 1 року - 1 раз на місяць, від 1 до 2 років - 1 раз у квартал, від 2 до 6 років - 1 раз на півроку. Під час літнього оздоровчого періоду антропометрію кожній дитині проводять щомісяця. Двічі на рік (вересень, лютий) лікарем-педіатром проводиться оцінка фізичного розвитку дітей відповідно до Критеріїв оцінки фізичного розвитку.

9. При реєстрації у дітей і персоналу дошкільного навчального закладу контагіозних гельмінтозів (ентеробіоз, гіменолепідоз) повинен бути проведений комплекс профілактичних заходів щодо запобігання розповсюдженню гельмінтів. Заходи здійснюються при встановленні ентеробіозу у 20 % дітей і більше та у працівників дошкільного навчального закладу (після одноразового лабораторного дослідження).

Інвазованих дітей реєструють у журналі обліку інфекційних захворювань (форма 060/о "Журнал обліку інфекційних захворювань", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 січня 2006 року N 1 "Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної, дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 червня 2006 року за N 686/12560) і надають відповідні рекомендації батькам, або особам що їх замінюють, стосовно направлення дитини до лікаря-педіатра та/або сімейного лікаря. При напруженій епідемічній ситуації з контагіозних гельмінтозів профілактичні заходи повинні проводитись впродовж періоду лікування і протягом 3 днів після його закінчення. У групах із цілодобовим перебуванням дітей необхідно щоденно міняти та прасувати трусики, колготи, майки, футболки і постільну білизну, рушники.

10. Медичний персонал дошкільного навчального закладу одночасно з лікувально-профілактичними заходами здійснює комплекс оздоровчих заходів згідно з нормативно-правовими актами. Одночасно з керівництвом закладу вони здійснюють постійний контроль за організацією харчування, його безпечністю і якістю.

11. Визначення ефективності роботи дошкільного навчального закладу щодо збереження і зміцнення здоров'я повинно здійснюватись засновником (власником) навчального закладу за критеріями щодо стану здоров'я дітей з урахуванням даних медичних оглядів, захворюваності тощо. Оцінка стану здоров'я колективу повинна включати показники: поширеності захворювань (рівень, структура); гострої захворюваності (рівень, структура); захворюваності дітей у випадках і днях на 1 дитину; питомої ваги дітей, які часто хворіють (далі - ЧХД); індексу здоров'я; питомої ваги дітей з морфофункціональними відхиленнями; питомої ваги дітей з хронічними захворюваннями; питомої ваги дітей, функціонально не готових до навчання у школі; розподілу дітей за групами фізичного розвитку; розподілу дітей за групами здоров'я.

До дітей, які часто хворіють, відносяться діти, які протягом року гостро хворіли: понад 3 рази - для дітей віком до 1 року; 6 і більше разів - віком 1 - 2 роки; 5 і більше разів - у віці 3 років; 4 і більше разів - у віці 4 - 5 років; 3 і більше разів - 6 років і старше.

12. Лікар-педіатр та/або медична сестра дошкільного навчального закладу в межах чинних нормативно-правових актів повинні здійснювати постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за: безпекою харчових продуктів та готових страв, умовами і строками їх зберігання та реалізації; технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо.

13. Медичні працівники повинні контролювати режим дня та навчання, навчальне навантаження відповідно до віку дитини, руховий режим дітей, організацію оздоровчих заходів, фізичне виховання, включаючи загартовування. Щодня повинні здійснювати контроль спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь, отруєнь рослинами, грибами, хімічними речовинами тощо.

XII. Вимоги до режиму дня і навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей

1. Ранковий прийом дитини до дошкільного навчального закладу щодня повинен проводити вихователь групи. Здійснюється обов'язкове опитування батьків або осіб, які їх замінюють, стосовно стану здоров'я дитини. Перевіряється зів, стан шкірних покровів. Усім дітям раннього віку, вихованцям груп з цілодобовим перебуванням і дітям карантинних груп проводяться термометрія та огляд зіва. До використання чисті шпателі та термометри повинні зберігатись у чистому сухому промаркованому посуді ("чисті термометри", "чисті шпателі"). Після використання їх збирають у посуд з маркуванням "для дезінфекції термометрів", "для обробки шпателів".

2. Діти з ознаками захворювання до дошкільного навчального закладу не приймаються. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності дітей за інших причин впродовж 3 робочих днів включно прийом дітей до дошкільного навчального закладу дозволяється за наявності медичної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. У довідці лікарем-педіатром вказуються рекомендації щодо індивідуальних особливостей режиму дитини-реконвалесцента на перші 10 - 14 днів.

3. Щодня дітям віком до 2 років та дітям в групах з цілодобовим перебуванням повинна проводитись термометрія (2 рази, після нічного і денного сну). Дітям віком від 2 до 3 років термометрія проводиться 1 раз на день - вранці під час прийому до групи. Результати термометрії і огляду дітей реєструються вихователем у журналі, що зберігається в групі.

4. Персонал дошкільного закладу зобов'язаний постійно здійснювати санітарно-протиепідемічні заходи щодо попередження занесення інфекційних хвороб у організований дитячий колектив, а у випадку їх занесення - заходи щодо запобігання розповсюдженню інфекції. У дошкільному навчальному закладі повинна дотримуватися групова ізоляція (на території, у будинку).

Працівники дошкільних закладів зобов'язані вести постійне спостереження за станом здоров'я дітей, а в разі виявлення ознак інфекційної хвороби повідомляти медичного працівника. Щодня у дітей раннього віку повинен контролюватись характер випорожнень з реєстрацією у журналі.

5. Режим дня повинен для кожної вікової групи дітей відповідати гігієнічним нормам щодо тривалості сну, занять різними видами діяльності та відпочинку, у тому числі організації навчальних занять, перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі тощо.

6. Щоденна загальна тривалість прогулянки дітей становить 4 - 4,5 години. Прогулянку організовують 2 рази на день. Для забезпечення високого оздоровчого ефекту від прогулянки не допускається скорочувати тривалість перебування на свіжому повітрі, за винятком випадків погіршення самопочуття, порушення стану здоров'я дітей, ускладнення метеоумов. Під час прогулянки необхідно проводити рухливі ігри та фізичні вправи.

7. Загальна тривалість сну для дітей дошкільного віку - 12 - 12,5 години, з яких 2 - 2,5 години відводиться на денний сон. Для дітей від 1 до 1,5 років денний сон організовують два рази на день загальною тривалістю 3,5 години. Для дітей віком від 1,5 року і старше організовують однократний денний сон тривалістю 3 години.

8. У режимі дня дітей дошкільного віку 3 - 4 години відводиться на самостійну діяльність (ігри, підготовка до занять, особиста гігієна тощо).

9. З метою запобігання начальному перевантаженню дітей раннього та дошкільного віку необхідно дотримуватись гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності, визначених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 N 446, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.05.2015 N 520/26965.

10. Заняття з використанням комп'ютерів дозволяється проводити для дітей старшого дошкільного віку два рази на тиждень (не більше одного разу протягом дня). Безперервна тривалість роботи з комп'ютером не повинна перевищувати 10 хвилин. Заняття проводяться у формі спеціальних вправ, ігор дидактичного характеру. Після занять з дітьми проводять зорову гімнастику. Для дітей з хронічними захворюваннями, частохворіючих, після перенесених захворювань протягом 2 тижнів, дітей з порушеннями зору тривалість занять з комп'ютером зменшується до 5 - 7 хвилин.

Для роботи з комп'ютером необхідно забезпечити раціональну організацію робочого місця: меблі повинні відповідати зросту дитини, верхня горизонталь екрана відеомонітора повинна знаходитися на рівні очей, відстань від очей до екрана - не менше 50 см. У дошкільному навчальному закладі заборонено використання дітьми нетбуків, ноутбуків та подібної комп'ютерної техніки, де клавіатура конструктивно не може бути відокремлена від монітора.

11. Заняття з використанням технічних засобів навчання (далі - ТЗН) з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку не проводяться. Для дітей старшого дошкільного віку безперервна тривалість занять з використанням ТЗН (інтерактивні дошки, відеопроектори тощо) не повинна перевищувати 15 хвилин.

12. При встановленні у дошкільному навчальному закладі комп'ютерних мереж електромагнітне випромінювання в усіх приміщеннях не повинно перевищувати граничнодопустимі рівні відповідно до Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 1996 року N 239, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 серпня 1996 року за N 488/1513.

13. Перегляд розважальних телепередач, мультфільмів і діафільмів для дітей дошкільного віку допускається не частіше 1 разу на день. Тривалість перегляду розважальних телевізійних передач не повинна перевищувати 20 хвилин на день для дітей від трьох до чотирьох років і 30 хвилин для дітей від п'яти до шести років.

14. Після денного сну діти можуть відвідувати гуртки, секції. Періодичність проведення гуртків - 1 - 2 рази на тиждень тривалістю 15 - 25 хвилин залежно від віку при наповнюваності груп 10 - 12 осіб. Заняття в гуртках не допускається проводити за рахунок часу, відведеного на прогулянку та денний сон.

15. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати залежно від віку дитини.

16. Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, необхідно проводити переважно в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа). Рекомендується поєднувати та чергувати їх із заняттями з музики, фізичного виховання, ритміки.

Не дозволено вимагати від дітей виконання домашніх завдань.

XIII. Санітарно-гігієнічні вимоги до організації фізичного виховання

1. Фізичне виховання дітей повинно проводитись з обов'язковим медико-педагогічним контролем і включати: ранкову гімнастику; заняття фізичною культурою; рухливі ігри та ігри спортивного характеру; загартовування; фізкультурні хвилинки під час занять, фізкультурні паузи між заняттями; фізкультурні комплекси під час денної прогулки.

Щоденний обсяг рухової активності дітей старшого ясельного віку повинен бути не менше 3 годин, для дітей віком 3 - 4 роки - 4 годин, 5 - 6 років - 5 годин з урахуванням стану здоров'я та психофізіологічних особливостей дітей.

Під час прогулянок тривалість фізичних вправ та рухливих ігор для дітей старшого ясельного віку повинна складати 20 - 35 хвилин, для дітей віком 3 - 4 роки - 35 - 45 хвилин, 5 - 6 років - 45 - 60 хвилин.

2. Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з дворічного віку. Тривалість занять для дітей старшого ясельного віку - 15 хвилин, у віці 3 - 4 років - 20 - 25 хвилин, 5 - 6 років - 25 - 30 хвилин. Фізкультурні заняття для дошкільників проводять не менше 3 разів на тиждень.

Оцінку ефективності фізкультурних занять проводять за показниками структури і змісту заняття, моторної щільності, динаміки частоти серцевих скорочень (пульсу), часу відновлення пульсу після заняття.

Структура фізкультурного заняття передбачає чотири обов'язкові послідовні частини: вступна, підготовча (розминка), основна, заключна. Зміст заняття, окрім основної теми за навчальним планом, повинен передбачати спеціальні вправи для профілактики порушень постави і плоскостопості, вправи на розвиток координації рухів та рівноваги. З цією метою необхідно широко застосовувати гімнастичні палиці, м'ячі різного розміру (у тому числі тенісні, набивні, фітболи), гімнастичні лави, драбини тощо. У заключній частині виконуються релаксаційні вправи на відновлення гемодинаміки та зняття набутої під час заняття компресії структур хребта.

При правильній організації заняття з фізичної культури наприкінці вступної частини пульс дитини зростає по відношенню до вихідного рівня на 10 - 15 %, підготовчої - на 20 - 25 %, основної - 60 - 80 %, уповільнюється до 10 % під час заключної частини та повертається до норми після 3 - 5 хвилин після завершення заняття.

Моторна щільність фізкультурного заняття (співвідношення тривалості рухової активності дітей до загальної тривалості заняття, %) залежить від типу заняття (розучування нових рухів, закріплення та удосконалення рухів, ігрові форми тощо), віку та рівня фізичної підготовленості дітей і становить від 50 до 80 %.

3. Загартовування дітей залежить від стану здоров'я, сезону року, температури повітря в приміщеннях, епідеміологічної ситуації і включає щоденні та спеціальні заходи. Щоденні заходи - це вмивання та миття рук до ліктів прохолодною водою, регулярне провітрювання приміщень, прогулянки; спеціальні - плавання, обтирання, обливання, прополіскування горла прохолодною кип'яченою водою, топтання босоніж по вологому килимку тощо. Спеціальні заходи застосовують диференційовано залежно від підготовленості персоналу, матеріально-технічної бази закладу зі строгим дотриманням методичних рекомендацій.

4. Оцінка ефективності фізичного виховання дітей проводиться на основі динаміки стану здоров'я (у тому числі за показниками резистентності організму до захворювань, стану опорно-рухового апарату), гармонійності фізичного розвитку, розвитку рухових якостей (у тому числі координації рухів і рівноваги), мотивації дітей до фізкультурних занять.

Розвиток рухових навичок і якостей оцінює інструктор фізкультури на початку і наприкінці навчального року, ця інформація вноситься медичною сестрою у медичну карту.

5. Робота з фізичного виховання проводиться інструктором фізкультури та вихователем, контролюється медичним персоналом, методистом і керівником закладу. Медичний персонал залучається при підготовці комплексів фізкультурних хвилинок і пауз, а також комплексів вправ для профілактики хвороб опорно-рухового апарату, дихальної та зорової гімнастики.

6. Медико-педагогічний контроль за організацією фізичного виховання включає:

динамічні спостереження за станом здоров'я та фізичним розвитком дітей, фізичною підготовленістю;

спостереження за організацією рухового режиму, структурою і змістом фізкультурних занять та інших організованих форм рухової активності, системи загартовування;

контроль за санітарно-гігієнічним станом місць проведення фізкультурних заходів у будівлі та на території земельної ділянки закладу; фізкультурного обладнання та знаряддя, одягу та взуття дітей;

гігієнічне навчання вихователів з питань фізичного виховання дітей; гігієнічне виховання і формування мотивації дітей до регулярних занять фізкультурою.

Протокол хронометражних спостережень за заняттями з фізичного виховання наведено у додатку 2 до цього Регламенту.

XIV. Санітарно-гігієнічні вимоги до особистої гігієни дітей

1. Дітей приймають до закладу чистими, акуратно одягненими. Умивання, чищення зубів, розчісування волосся проводяться дома вранці. Дітей ясельного віку у закладах (групах) з цілодобовим перебуванням умивають і розчісують після нічного сну та ранкової зарядки. Діти вмиваються і розчісуються самостійно під наглядом вихователя.

2. При відвідуванні туалету дітей привчають використовувати туалетний папір, а після туалету - обов'язково мити руки і користуватися індивідуальними рушниками. Влітку перед денним сном дітей привчають мити ноги і користуватися індивідуальними рушниками для ніг. У дошкільних закладах (групах) з цілодобовим перебуванням перед нічним сном діти обов'язково миють ноги.

3. Дітей грудного віку у дошкільних навчальних закладах (групах) необхідно підмивати при кожній заміні підгузків або перед кожним сповиванням. Перед нічним сном цих дітей купають. Підмивання проводять теплою проточною водою. Температура води для підмивання і купання має бути +37° C. Після купання кожної дитини ванночка миється. Дітей дошкільного віку привчають самостійно підмиватися і митися у ванно-душових під обов'язковим наглядом персоналу груп.

При купанні необхідно ретельно мити дитині складки тіла, за вухами, область шиї, ліктів і колін, промежину. Для немовлят повинна використовуватися дитяча присипка, дитячий крем.

4. Для вирішення всіх необхідних для дітей питань у дошкільних закладах (групах) цілодобового функціонування під час нічного сну поруч із дітьми повинні знаходитися чергові помічники вихователя (молодші медичні сестри).

На ніч під ліжка дітей ясельного віку, дітей з нейрогенним сечовим міхуром, а також дітей, які перебувають у дошкільних закладах (групах) цілодобового функціонування, дозволяється ставити горщики з кришками, які після використання або вранці переносяться до туалету.

5. У дошкільних навчальних закладах повинна бути забезпечена не тільки групова ізоляція, але і контроль за індивідуальним використанням дітьми одягу та речей.

За кожною дитиною необхідно закріпити: шафу для одягу; місце за столом; ліжко; чарунок для рушників і предметів особистої гігієни на вішалці в умивальній; горщик для дітей ясельного віку; постільну білизну, мішки для зберігання постільної білизни (при використанні розкладних ліжок); індивідуальна мочалка, тапочки, шапочки, плавки, рушник для басейну; спортивна форма з мішечком для її зберігання; одяг і взуття.

Дітей ясельного віку, дітей з нейрогенним сечовим міхуром, а також дітей, які перебувають у дошкільних закладах (групах) цілодобового функціонування, батьки (опікуни) повинні забепечити запасним одяг, який зберігається у шафах для одягу дітей та спеціальних шафах для чистої білизни.

 

Директор
Департаменту громадського здоров'я

С. Осташко

 

ПЕРЕЛІК
рослин, дерев, кущів з колючками, отруйними плодами

НАЗВА

Короткий опис

ДУРМАН

Це однорічна трав'яниста рослинна з гіллястим порожнистим стеблом. Листки яскраво-зелені з більш блідою нижньою поверхнею. Квіти великі, з лійкоподібними білими віночками. Плід - коробочка, покрита численними колючками. Вся рослина отруйна. Явища отруєння: сильний головний біль, сухість у роті, нервове збудження, психічні розлади.

БЛЕКОТА ЧОРНА

Росте скрізь - на дворах, пустирях, вздовж парканів та доріг. Стебло рослини клейкувате, в пухнастих волосках. Квіти подібні до квітів картоплі. Плід - двогнізда коробочка з кришкою. Розкривши коробочку і висипавши на руку насіння, маленькі діти можуть вкинути його до рота, приймаючи за зерна маку. Симптоми отруєння подібні до отруєння дурманом.

ЦИКУТА ОТРУЙНА

Рослина сімейства зонтичних, заввишки від 60 до 120 сантиметрів. Росте на драговинних низинних місцях, біля рік та ставів, а то прямо у воді. Квіти білі, найотруйніша частина - кореневище. Воно здуте, розподілене перетинками на окремі порожнини. Листки та інші частини рослини, якщо їх потерти пальцями, неприємно пахнуть. Отруєння бувають, коли приймають кореневища цикути або сік цієї рослини за їстівні.

БОЛИГОЛОВ

друга отруйна рослина сімейства зонтичних. Місця виростання - городи, пустирі, рідше береги річок. Стебло до 60 - 180 сантиметрів, голе, гіллясте, в нижній частині з червоними плямами. Цвіте білими квітками, зібраними в зонтик, наприкінці червня - липня. Рослина неприємно пахне, якщо її розтерти між пальцями (запах миші). При отруєнні болиголовом потерпілі скаржаться на головний біль і запаморочення.

ЖОСТІР

Небезпечними для вживання є ягоди деяких кущів. Жостір (крушина) - досить великий кущ, заввишки до трьох метрів. Листки еліпсовидні, розташовані на стеблі окремо один від одного, по спіралі. Квіти з внутрішнього боку білі, зовні - зеленуваті. Плоди червоні, потім чорніють. На одному кущі трапляються ягоди різного кольору і відтінків. Листки і плоди можуть спричиняти блювання та розлади травлення.

ЖИМОЛОСТЬ

кущ заввишки до двох метрів. Листки овальні, супротивні, з короткими черешками, молоді листки і гілочки в м'яких волосочках. Кора на старих гілках темно-сіра. Темно-червоні ягоди сидять попарно, так само розташовані і квіти (травень-червень), що мають жовто-білий колір.

ВОВЧЕ ЛИКО (вовча ягода)

одна з найотруйніших рослин середньої смуги. Невисокий кущ, який переважно росте в листяних лісах. Цвіте до появи листків, коли ще не зійшов сніг. Кора жовтувато-сіра з дрібними бородавочками. Листки обернено-ланцетовидні. Плоди - яскраво-червоні, овально-довгасті ягоди, солодкі на смак. Кілька з'їдених ягід можуть спричинити смерть. Кора також отруйна - вона легко здирається. Квіти подібні до бузку і мають тонкий аромат, схожий на запах гіацинта.

БЕЛАДОННА ЗВИЧАЙНА

Особливо небезпечний плід - фіолетово-чорна, блискуча, соковита ягода з темно-фіолетовим соком, тому що діти плутають її з вишнею. Ознаки отруєння такі ж, як і при отруєнні блекотою чорною.

КОНВАЛІЯ ТРАВНЕВА

Отруйні всі її частини - листки, квіти, плоди - червоно-жовтогарячі ягоди. Легке отруєння рослиною проявляється нудотою, блювотою, проносом, сильним головним болем і болем у шлунку. У важких випадках порушуються ритм і частота серцевих скорочень. Іноді уражається і нервова система. Про це свідчать збудження, розлад зору, судоми, втрата свідомості. Може наступити смерть від зупинки серця.

НАПЕРЕСТЯНКА ПУРПУРОВА

Всі частини рослини отруйні навіть у невеликій дозі. Дітей особливо приваблюють плоди наперстянки - яйцеподібні коробочки з дуже дрібним насінням. Симптоми отруєння наперстянкою такі ж, як і при отруєнні конвалією травневою.

ЖОВТЕЦЬ ЇДКИЙ

З сімейства лютикових. Сік жовтців дуже отруйний. Отруйна рослина виділяє пари, які найсильніше подразнюють слизову оболонку ока, носа та гортані. Від контакту зіткнення з жовтцем може виникнути сльозотеча, нежить, подразнення горла, кашель аж до ядухи та спазму м'язів гортані. Проковтнута рослина викликає різкий біль у стравоході, шлунку, кишечнику. Отруєння супроводжується блювотою, проносом, у важких випадках - зупиняється серце.

ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ

Місцеві назви - гладушник, прозорник, бородавник тощо. З родини макових - Papaveraceae. Багаторічна травниста рослина (30 - 100 см заввишки) з коротким кореневищем і жовтогарячим молочним соком. Лікарська, вітамінозна, інсектицидна, бактерицидна, отруйна і декоративна рослина. Росте чистотіл на смітниках і узліссях, в листяних мішаних лісах. Тіньовитривала рослина. У соку чистотілу містяться такі алкалоїди: хелідоні, гомохелідонін, оксихелідонін, протопін, алокриптонін, берберин, спартеїн; органічні кислоти - яблучна, лимонна, хелідонова і хелідонінова; сліди ефірної олії, камеді та смоли. В траві чистотілу містяться також холін, метиламін, гістамін, тирамін, сапонін, флавони, вітамін С, каротин, мінеральні речовини - кремній, залізо, кальцій, магній, фосфор, сірка, хлор, алюміній і радіоактивний калій. Застосування чистотілу у медицині ґрунтується на його жовчогінних, антисептичних, сечогінних і фунгіцидних властивостях. Цвіте у квітні - вересні.

ОМЕЛА БІЛА

Родина Ремнецвітникові - Loranthaceae. Омела біла - напівпаразит. Росте на тополях, акаціях, липах, вербах, березах, глоді, яблунях, грушах та інших деревах. Кущова вічнозелена рослина, як правило, кулеподібної форми, від 20 - 30 до 120 - 130 см у діаметрі. Стебла має дерев'янисті, листки жовто-зелені, вилчасто або супротивно розгалужені. Квітки дрібні, жовтувато-зелені, розташовані пучками. Плід - клейка біляста несправжня ягода, яку у зимові місяці поїдають зголоднілі птахи і таким чином сприяють поширенню рослини. Омела біла отруйна, і тому її препарати не можна вживати всередину, протягом тривалого терміну.

БОРЩОВИК

Росте він обабіч річок, доріг, лісів та полів, а тепер поступово перебирається і на селянські поля, дачні ділянки. Борщовик - отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. Його листя та інші частини стебла можуть викликати небезпечні опіки. Коли сік потрапляє на шкіру, то через декілька годин, а то й днів вона червоніє. При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з'являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщовиком. Особливо, якщо вражаються рот чи гортань. Найчастіше від борщовика страждають діти.

ЧЕМЕРИЦЯ БІЛА

вид родини Лілійних, представлений життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,6 м.
В Україні зростає два види, - власне, Чемериця біла та Чемериця чорна, українські ботаніки виокремлюють ще третій вид - чемерицю Лобеля, хоча це лише підвид чемериці білої. Найбільш токсичною частиною чемериці є її м'ясисте кореневище, яке депонує низку різних видів алкалоїдів: вератридинн, протовератрин, цевадин, ґермерин, ґермін, рубієрвін, ізорубієрвін та ін. На основі чемериці розробляють ліки проти раку. Листя, стебла і квіти містять значно менші концентрації токсинів, проте, можуть спричинити сильне отруєння. Чемериця діє на нервову систему людини, спричиняючи блокаду передачі нервових імпульсів, зупинку дихання та серцебиття. Симптоми отруєння проявляються впродовж кількох годин після вживання чемериці - це нудота, блювота, розкоординація рухів (людина наче п'яна), параліч і смерть.

НАПЕРЕСТЯНКА ВЕЛИКОКВІТКОВА

вид родини Ранникових, представлений життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,2 м.
У середньовічній Європі з неї виготовляли ліки, проте дуже часто траплялись летальні випадки, тому популярність настоянок з цієї рослини зійшла нанівець. Лише у XIX столітті спиртові витяжки з наперстянки були введені у медицину з метою лікування серцево-судинних захворювань. У англійській мові наперстянка отримала дві назви: Дзвоники мерця та Відьмин вогонь. На відміну від двох попередніх видів, Диґіталіс ґрандіфльора є менш отруйним. Основним токсином є глюкозид діґітоксин, який міститься в усіх частинах рослини. Симптоми отруєння проявляються у вигляді нудоти, блювоти, кишкових колітів, анурексії, проносу, гарячки і марення, згодом розпочинаються галюцинації, послаблення кров'яного пульсу, тремору, конвульсій та смерті.

БОРЕЦЬ або АКОНІТ

рослина родини Жовтецевих, представлена життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 1,8 м.
В Україні розповсюджено 19 видів аконіту, 10 з яких зростають у Карпатах. Ззовні Борці дуже схожі між собою і їх може розрізнити лише фахівець, тому у статті вони наведені під загальною назвою аконіт. Основним отруйним компонентом аконіту є алкалоїд аконітин, що є нейротоксином, який відкриває натрієві канали на поверхні мембран клітин, блокуючи, таким чином, нервові імпульси. Смертельною для людини є доза 1,5 - 6 міліграм. Аконітин дуже швидко поглинається слизовими оболонками рота і кишківника, проте, що найцікавіше, так само швидко він проникає через шкіру у організм. Дія отрути проявляється уже через кілька хвилин - виникає відчуття оніміння (парестезія) у ділянці проникнення токсину, яке розповсюджується по всьому організмі, згодом наступає повна втрата чутливості (анестезія), починає морозити, спостерігається активне потовиділення, іноді отруєння супроводжується проносом. При значних концентраціях - наступає смерть.

АРНІКА ГІРСЬКА

вид родини Айстрових або Склад-ноцвітих, представлена життєвою формою багаторічних трав, заввишки до 35 - 40 см.
Жовтогарячі квіти арніки гірської на альпійських і післялісових луках Карпат завжди причаровують туристів, проте, ця рослина є отруйною, оскільки містить алкалоїд геленалін. Дана речовина легко проникає через слизові оболонки та шкіру в організм, спричиняючи інтоксикацію. Дія геленаліну не є такою потужною, як алкалоїди і глікозиди вище згаданих видів, але при приготуванні чаїв чи спиртових витяжок можливе передозування ним. При цьому спостерігається нудота, ускладнене дихання, блювота, пітливість, кишкові коліти, пронос, можлива зупинка серця.

ГЛІЦИНІЯ

Квіти гліцинії утворюють пишні блакитні, рожеві та білі каскади на лозі, котра плететься парканами та деревами. Рослина, яку також називають декоративним горошком, є абсолютно токсичною і може спричинити нудоту, судоми та діарею, а для покращення стану недужого може знадобитись навіть крапельниця

 

ПРОТОКОЛ
хронометражних спостережень за заняттями з фізичного виховання

Прізвище, ім'я ________________________________________________________________________

Вік ___________________________________

Група _________________________________

Дата __________________________________

Основні хронометражні елементи

Час за хвилинами

Відновлення ЧСС

Загальний час у хв.

Виконання вправ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 ...

 

 

Показ, пояснення, розстановка, прибирання інвентарю

 

 

 

Чекання, відпочинок

 

 

 

Обґрунтовані простої

 

 

 

ЧСС вихідна

 

 

 

У кожній графі час відмічається у секундах.

Структура заняття:

1. Вступна.

2. Загальнорозвиваючі вправи.

3. Основні рухи.

4. Рухова гра.

5. Заключна частина.

6. Тривалість заняття - 15 - 20 - 30 хв.

7. Загальна щільність, %.

8. Моторна щільність, %.

9. Висновок.

10. Рекомендації.

____________

Опрос