Идет загрузка документа (27 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении критериев, по которым оценивается степень риска от осуществления хозяйственной деятельности, связанной с использованием объектов права интеллектуальной собственности, и определяется периодичность осуществления плановых мероприятий государственного надзора (контроля) Государственной службой интеллектуальной собственности (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 22.10.2015

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від ___ ____________ 201_ р. N _____

Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної із використанням об'єктів права інтелектуальної власності, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою інтелектуальної власності

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної із використанням об'єктів права інтелектуальної власності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою інтелектуальної власності, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1174 "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, та визначається періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Офіційний вісник України, 2010, N 98, ст. 3491);

пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. N 1113 "Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням прав на сорти рослин, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" (Офіційний вісник України, 2011, N 84, ст. 3082).

 

Прем'єр-міністр України

А. ЯЦЕНЮК

 

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної із використанням об'єктів права інтелектуальної власності, і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою інтелектуальної власності

1. У цих критеріях терміни вживаються у значенні, встановленому Законами України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

2. Дія цієї постанови не поширюється на державний нагляд (контроль) у сфері охорони прав на сорти рослин.

3. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної із використанням об'єктів права інтелектуальної власності, є:

вид діяльності у сфері інтелектуальної власності (виробництво дисків для лазерних систем зчитування; публічне виконання, демонстрація, показ та сповіщення шляхом прямої трансляції та/або ретрансляції, музичних та/або аудіовізуальних творів, та/або фонограм, відеограм, у яких зафіксовані твори; інші види діяльності у цій сфері);

обсяг здійснюваних операцій;

наявність порушень вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, виявлені під час попередніх заходів державного нагляду (контролю).

4. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання відносяться до одного із трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.

5. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб'єкти, які:

здійснюють виробництво дисків для лазерних систем зчитування в обсягах 50000 штук або більше протягом року, що передує плановому;

ввозять (пересилають) на митну територію України та/або вивозять (пересилають) з неї диски для лазерних систем зчитування в обсягах 50000 штук або більше протягом року, що передує плановому (за винятком дисків, що ввозяться транзитом, а також дисків, що ввозяться або вивозяться в міжнародних поштових та експрес-відправленнях суб'єктами господарювання для забезпечення господарської діяльності без права або не з метою подальшого їх продажу або розповсюдження; з технічною документацією у складі обладнання);

виробляють, ввозять (пересилають) на митну територію України та/або вивозять (пересилають) з неї матриці незалежно від обсягів;

протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менше, як протягом двох останніх заходів державного нагляду (контролю), допустили порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.

6. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти господарювання, які:

здійснюють використання, розповсюдження та/або реалізацію об'єктів інтелектуальної власності у ході публічного виконання, демонстрації, показу, сповіщення шляхом їх прямої трансляції та/або ретрансляції, зокрема музичних та/або аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, у яких зафіксовані такі твори;

здійснюють виробництво, використання та/або розповсюдження, та/або реалізацію комп'ютерних програм, баз даних;

ввозять (пересилають) на митну територію України та/або вивозять (пересилають) з неї диски для лазерних систем зчитування в обсягах від 10000 до 50000 штук протягом року, що передує плановому (за винятком дисків, передбачених абзацом третім пункту 5 цієї постанови);

протягом останніх п'яти років, що передують плановому, але не менше, як протягом двох останніх заходів державного нагляду (контролю), допустили порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності.

7. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти, які не віднесені до суб'єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику.

8. Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері використання об'єктів права інтелектуальної власності, здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на рік;

з середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п'ять років.

9. У разі, коли протягом останніх трьох років, але не менше, як протягом двох останніх заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб'єкта господарювання здійснюється не раніше, ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеню ризику, збільшений у 1,5 рази.

10. У разі, коли суб'єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб'єкт відноситься до більш високого ступеню ризику з тих, до яких він може бути віднесений.

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної із використанням об'єктів права інтелектуальної власності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою інтелектуальної власності"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів права інтелектуальної власності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою інтелектуальної власності" (далі - проект постанови) розроблено Державною службою інтелектуальної власності України (далі - ДСІВ) відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та пункту 76.7 Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкуренатоспроможна економіка, ефективна держава".

2. Обґрунтування необхідності прийняття регуляторного акта

Розробка проекту постанови викликана необхідністю поліпшення прозорості та зменшення до мінімально необхідного рівня кількості планових заходів державного нагляду (контролю) за суб'єктами господарювання, діяльність яких пов'язана з використанням об'єктів права інтелектуальної власності. Затвердження проекту постанови сприятиме забезпеченню єдиного підходу до планування перевірок, поліпшенню якості нагляду, створенню прозорості діяльності посадових осіб органу державного нагляду (контролю) та прийнятих ними рішень за наслідками перевірок.

3. Визначення цілей державного регулювання

Цілями державного регулювання є:

- удосконалення відносин між суб'єктами господарювання та контролюючими органами;

- звуження кола суб'єктів господарювання, які за затвердженими критеріями відносяться до високого та середнього ступенів ризику;

- зменшення кількості планових заходів державного нагляду (контролю) відносно суб'єктів господарювання.

4. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час розробки проекту постанови було розглянуто наступні альтернативні способи досягнення визначених цілей.

Перший варіант: залишення ситуації, що склалась, без змін. Це не забезпечить досягнення поставленої цілі, що є неприйнятним.

Другий варіант: застосування нерегуляторних механізмів (ринкова саморегуляція). Разом з тим згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Необхідність визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, передбачена частиною другою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та не може бути проігнорована органом державної влади. Визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності, є складовою системи державного нагляду (контролю). Законодавством України на сьогодні не передбачено можливості застосування нерегуляторних механізмів щодо відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Третій варіант (оптимальний): прийняття постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів права інтелектуальної власності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою інтелектуальної власності". Саме такий спосіб дозволить досягнути поставлених цілей належним чином з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

5. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Запропонованим проектом постанови затверджуються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Після набрання нормативно-правовим актом чинності буде впроваджено розподіл суб'єктів господарювання на певні категорії за ступенями ризику, а також визначено відносно них періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю), що забезпечуватиме ефективний державний контроль за їхньою господарською діяльністю.

6. Аргументування переваги обраного способу досягнення встановлених цілей

У разі збереження чинних норм не буде забезпечена їх відповідність Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Крім того, не буде врегульована процедура проведення планових перевірок суб'єктів господарювання.

Все це загалом негативно вплине на здійснення планових заходів державного нагляду (контролю).

Прийняття проекту постанови є оптимальним способом забезпечення комплексного врегулювання відносин між суб'єктами господарювання та контролюючими органами під час проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

7. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта.

На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути економічна криза, що призведе до загального зменшення кількості суб'єктів господарювання, які, в тому числі, використовуватимуть об'єкти права інтелектуальної власності у власній діяльності. Крім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 N 71-VIII передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Така заборона на проведення перевірок призведе до того, що частина норм розробленого регуляторного акта певний час взагалі не буде застосовуватись.

Позитивно на дію цього регуляторного акта можуть вплинути запроваджені Урядом заходи з проведення економічних реформ. У випадку виходу країни з економічної кризи кількість суб'єктів господарювання, що використовують у власній діяльності об'єкти права інтелектуальної власності, може збільшитись і кожний з них буде віднесений до того чи іншого ступеню ризику згідно запроваджених прозорих критеріїв. Чітке усвідомлення суб'єктом господарювання, до якого критерію ризику віднесено його діяльність, є позитивним фактором, у якому зацікавлені, перш за все, суб'єкти господарювання. Існування таких критеріїв ризику має бути сприйнята ними позитивно.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта.

Для впровадження вимог цього регуляторного акта не потрібно додаткових витрат з бюджету. Здійснення планових заходів з державного нагляду (контролю) вже віднесено до компетенції відповідних органів державної влади. Введення в дію регуляторного акта не потребує збільшення штату державних службовців, а лише упорядковує вже існуючу діяльність.

Для суб'єктів господарювання впровадження вимог цього регуляторного акта буде характеризуватись лише зменшенням кількості планових перевірок та усвідомленням їх періодичності у зв'язку з віднесенням до того чи іншого ступеню ризику.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта.

Оскільки акт передбачає віднесення тих чи інших суб'єктів господарювання до певних ступенів ризику для належного проведення у подальшому планових заходів державного нагляду (контролю), контроль за його виконанням буде здійснюватися як Державною службою інтелектуальної власності України, так і суб'єктами господарювання. Плани проведення заходів державного нагляду (контролю) із зазначенням суб'єктів господарювання оприлюднюються Державною службою інтелектуальної власності України на власному веб-порталі та є загальнодоступними.

8. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

Прийняття постанови забезпечить здійснення мінімально необхідного контролю за суб'єктами господарювання, які у своїй діяльності використовують об'єкти права інтелектуальної власності

Реалізація проекту постанови не потребує витрат із Державного бюджету України

Сфера інтересів суб'єктів господарської діяльності

Реалізація проекту постанови удосконалить відносини між суб'єктами господарювання та контролюючими органами

Не потребує додаткових витрат

Сфера інтересів громадян

Захист прав суб'єктів авторського права і суміжних прав від неправомірного використання результатів їх творчої діяльності

Витрати відсутні

9. Економічне обґрунтування

Прийняття запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових чи інших витрат із Державного бюджету України.

10. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта

Відсутні.

11. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Обмеження строку дії акта немає.

Структура запропонованого проекту постанови розроблена з урахуванням можливості доповнення або внесення змін до проекту постанови у разі виникнення необхідності правового врегулювання відносин, що виникають в Україні.

12. Визначення показників результативності регуляторного акта

Показниками результативності регуляторного акта є:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта - не змінюватиметься;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - необмежена. Дія акта буде поширюватися на суб'єктів господарювання, які використовують створені об'єкти права інтелектуальної власності у своїй діяльності;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта - не змінюватимуться;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - високий.

Кількісним показником результативності проекту акта є узагальнена інформація за результатами перевірок, проведених державними інспекторами з питань інтелектуальної власності.

Суттєвими якісними показниками результативності проекту акта є зменшення тиску щодо суб'єктів господарювання, які використовують об'єкти авторського права і суміжних прав, та покращення статусу України в рамках Спеціального повідомлення 301 (Списку 301).

13. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності проекту постанови здійснюватиметься до дати набрання чинності цього проекту шляхом збору пропозицій та звернень фізичних та юридичних осіб, їх аналізу.

Повторне відстеження результативності проекту постанови здійснюватиметься через рік з дня набрання чинності проекту постанови.

Відстеження результативності постанови проводитиметься Державною службою інтелектуальної власності України протягом усього терміну її дії, шляхом аналізу:

звернень фізичних та юридичних осіб;

проведених перевірок суб'єктів господарювання;

з судових рішень тощо.

Відстеження будуть узагальнюватись та вноситись у якості пропозицій до плану роботи Державної служби інтелектуальної власності України на відповідний рік.

14. Інформація щодо відсоткового та кількісного віднесення суб'єктів господарювання до ступенів ризику

Розподіл суб'єктів господарювання за ступенями ризику

Періодичність проведення планових заходів

Кількісні показники

Відсоткове наповнення

високий

середній

незначний

високий

середній

незначний

високий

середній

незначний

32844

102181

229910

9

28

63

1

3

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Голова Державної служби
інтелектуальної власності України

А. Г. Жарінова

"___" ____________ 2015

 

Опрос