Идет загрузка документа (34 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно усовершенствования земельных отношений (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 13.10.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення земельних відносин

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Статтю 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122; 1993 р., N 15, ст. 131; 1997 р., N 14, ст. 114; 2007 р, N 13, ст. 131) після слів "доходів громадян" доповнити словами "з конфіскацією вирощеної продукції".

2. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27 із наступними змінами):

1) у статті 118:

у частині шостій:

перше речення абзацу першого після слів "подають клопотання" доповнити словами "безпосередньо або в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, через центр надання адміністративних послуг";

у частині сьомій:

у першому реченні абзацу першого слово "місячний" замінити словом "двотижневий", а слова "у його наданні" замінити словами "у його наданні, про що не пізніше наступного дня після прийняття такого рішення повідомляє громадянина";

друге речення після слів "законом порядку" доповнити словами ", а також затвердженим відповідно до статті 1181 цього Кодексу перелікам земель та земельних ділянок"

абзац другий викласти в такій редакції:

"Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою. Вартість таких робіт встановлюється відповідними сільськими, селищними, міськими радами в порядку і в межах, затверджених центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері земельних відносин.";

2) доповнити статтею 1181 такого змісту:

"Стаття 1181. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності для передачі громадянам безоплатно у власність у межах норм, визначених цим Кодексом

1. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, щороку до 20 грудня визначає та затверджує перелік земель та земельних ділянок державної чи комунальної власності (крім земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян), які можуть бути протягом наступного року передані громадянам безоплатно у власність у межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу, та з урахуванням вимог частини другої цієї статті. Вносити зміни до зазначеного переліку земельних ділянок протягом року забороняється.

2. Загальна площа та сукупна вартість земель та земельних ділянок державної чи комунальної власності, згідно нормативної грошової оцінки, для передачі громадянам безоплатно у власність у межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу, не може перевищувати 25 відсотків загальної площі та сукупної вартості земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які продані у попередньому році на земельних торгах.

3. Добір земель та земельних ділянок державної чи комунальної власності, які можуть бути передані громадянам безоплатно у власність, здійснюється з урахуванням вимог законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.";

3) у частині першій статті 121:

пункт а) виключити;

у пункті б) цифру "2" замінити цифрою "1";

у пункті в) цифри "0,12" замінити цифрами "0,06";

пункт г) викласти в такій редакції:

"г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах та селищах - не більше 0,10 гектара, в містах - не більше 0,06 гектара;";

у пункті ґ) цифри "0,10" замінити цифрами "0,06";

4) у першому реченні частини третьої статті 123 слово "місячний" замінити словом "двотижневий", а слова "у його наданні" замінити словами "у його наданні, про що не пізніше наступного дня після прийняття такого рішення повідомляє зацікавлену особу";

5) статтю 125 викласти в такій редакції:

"Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку

Право власності та користування земельною ділянкою виникає з моменту його державної реєстрації. Використовувати земельну ділянку до державної реєстрації такого права забороняється.".

3. У частині першій статті 1971 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131; 2007 р., N 13, ст. 131) слова "двохсот", "трьохсот" замінити відповідно словами "тисячі", "двох тисяч".

4. Частину п'яту статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170; 2005 р., N 48, ст. 483; 2012 р., N 29, ст. 332) викласти в такій редакції:

"5. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на два тижні та з питань надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.".

5. У Законі України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 282; 2012 р., N 8, ст. 61; 2013 р., N 19 - 20, ст. 189, N 36, ст. 472, N 40, ст. 534; 2015 р., N 31, ст. 293):

1) статтю 25 доповнити частинами п'ятою та шостою такого змісту:

"Максимальний строк складання документації із землеустрою (крім складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок) не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Максимальний строк складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, не повинен перевищувати одного місяця з моменту укладення договору.";

2) пункт ґ) частини десятої статті 55 виключити;

3) у частині восьмій статті 68 слово "зупинена," замінити словами "зупинена чи анульована".

6. У Законі України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 39, ст. 350; 2008 р, N 24, ст. 237; 2012 р., N 49, ст. 555; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80):

1) абзац шістнадцятий статті 1 викласти в такій редакції:

"самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без державної реєстрації права власності або користування земельною ділянкою чи за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.";

2) частину четверту статті 9 доповнити новим абзацом такого змісту:

"конфіскації та подальшої реалізації за рішенням суду в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, продукції, вирощеної на самовільно зайнятих земельних ділянках.".

7. Статтю 13 Закону України "Про фермерське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 45, ст. 363) виключити.

8. У частині чотирнадцятій статті 21, абзаці першому частини п'ятої статті 24, частині п'ятій статті 26, частині четвертій статті 28, частині третій статті 29 та частині другій статті 32 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 8, ст. 61) слово "чотирнадцяти" замінити словом "трьох".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення земельних відносин"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту

Реалізація частини другої статті 14 Конституції України щодо можливості набуття права приватної власності на земельні ділянки громадянами України виключно відповідно до закону обумовлює необхідність закріплення в Земельному кодексі України чітких та зрозумілих процедур приватизації земель із визначенням конкретних строків здійснення всіх юридично значимих дій та юридичних гарантій захисту земельних прав осіб у випадку їх порушення.

Аналіз норм земельного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів свідчить, по-перше, що чинне земельне законодавство в частині регулювання процедури приватизації земель не є чітким і послідовним.

По-друге, можна зробити висновок про відсутність у більшості стадій процедури приватизації земельних ділянок конкретних строків виконання тих чи інших юридично значимих дій, що на практиці призводить до зловживання з боку органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та порушення прав громадян України у процесі приватизації земельних ділянок.

Таким чином можна виділити основні проблеми, які існують на сьогоднішній день, в нормативному забезпеченні та здійсненні процесу приватизації землі:

Давно є визнаним та відомим те, що безоплатна за законом приватизація земельних ділянок фактично є платною, причому плата може вноситися у різних формах, у багатьох випадках - це хабарі різним посадовим особам, або, ще гірше, прийняття різних "потрібних" судових або адміністративних рішень.

Потребує невідкладного вирішення проблема забезпечення гласності при вирішенні питань приватизації земельних ділянок громадянами України. В чинному земельному законодавстві відсутні критерії, на основі яких має бути прийняте рішення щодо передачі у власність земельної ділянки за наявності заяв від кількох осіб, що призводить до корупції у сфері земельних відносин.

Приватизація може бути заблокована органами державної влади та місцевого самоврядування на будь-якому етапі, і заявник практично позбавлений ефективних засобів захисту свого права на приватизацію земельної ділянки, проголошеного законом. Через численність стадій процедури будь-яке оскарження дій чи бездіяльності лише призведе до подальшого затягування та ускладнення процедури.

Інша проблемна ситуація у сфері земельних відносин характеризується значним тіньовим оборотом земель.

Зокрема, через відсутність ефективного та дієвого механізму запобігання самовільному заняттю земельних ділянок, а також фактичної відсутності державного контролю за використанням та охороною земель, збільшилося кількість випадків самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

В результаті місцеві бюджети втрачають мільйони гривень.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту Закону України є:

- спрощення та здешевлення процедури отримання громадянами земельних ділянок безоплатно у власність шляхом надання альтернативної можливості громадянам оформлення земельних ділянок через центри надання адміністративних послуг та надання органам місцевого самоврядування на відповідних територіях встановлювати фіксовані ціни на розроблення документації із землеустрою;

- запобігання спекуляції при отриманні земельних ділянок у власність шляхом зменшення вдвічі площ земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані у власність, запровадження норм щодо набуття земельних ділянок фермерами виключно через аукціону та встановлення вимог передачі земель безоплатно у власність та продажі на аукціонах у співвідношенні 25 %:75 %

- посилення відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок шляхом вилучення, на користь держави, вирощеної товарної с/г на самовільно зайнятих земельних ділянках.

3. Правові аспекти

Основними нормативно-правовими актами, що діють у даній сфері правового регулювання є Земельний кодекс України та Закон України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про Державний земельний кадастр", "Про місцеве самоврядування", "Про фермерське господарство".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону України не потребує додаткового фінансового забезпечення.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України потребує погодження із Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерство аграрної політики і продовольства України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону України відсутні положень, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Наводиться інформація про проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України буде розміщено на офіційному веб-сайті Держгеокадастру з метою проведення громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проект Закону України є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону України не впливатиме на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону України дасть можливість:

- скоротити строки оформлення у власність земельних ділянок;

- здешевити процедуру виготовлення документації із землеустрою;

- зменшити правопорушень у сфері використання та охорони земель;

- збільшити надходжень до державного та місцевого бюджетів;

- стимулювати органи місцевого самоврядування до проведення земельних аукціонів.

 

Голова Державної служби
України з питань геодезії,
картографії та кадастру

М. П. Мартинюк

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення земельних відносин"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Реалізація частини другої статті 14 Конституції України щодо можливості набуття права приватної власності на земельні ділянки громадянами України виключно відповідно до закону обумовлює необхідність закріплення в Земельному кодексі України чітких та зрозумілих процедур приватизації земель із визначенням конкретних строків здійснення всіх юридично значимих дій та юридичних гарантій захисту земельних прав осіб у випадку їх порушення.

Аналіз норм земельного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів свідчить, по-перше, що чинне земельне законодавство в частині регулювання процедури приватизації земель не є чітким і послідовним.

По-друге, можна зробити висновок про відсутність у більшості стадій процедури приватизації земельних ділянок конкретних строків виконання тих чи інших юридично значимих дій, що на практиці призводить до зловживання з боку органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та порушення прав громадян України у процесі приватизації земельних ділянок.

Таким чином можна виділити основні проблеми, які існують на сьогоднішній день, в нормативному забезпеченні та здійсненні процесу приватизації землі:

Давно є визнаним та відомим те, що безоплатна за законом приватизація земельних ділянок фактично є платною, причому плата може вноситися у різних формах, у багатьох випадках - це хабарі різним посадовим особам, або, ще гірше, прийняття різних "потрібних" судових або адміністративних рішень.

Потребує невідкладного вирішення проблема забезпечення гласності при вирішенні питань приватизації земельних ділянок громадянами України. В чинному земельному законодавстві відсутні критерії, на основі яких має бути прийняте рішення щодо передачі у власність земельної ділянки за наявності заяв від кількох осіб, що призводить до корупції у сфері земельних відносин.

Приватизація може бути заблокована органами державної влади та місцевого самоврядування на будь-якому етапі, і заявник практично позбавлений ефективних засобів захисту свого права на приватизацію земельної ділянки, проголошеного законом. Через численність стадій процедури будь-яке оскарження дій чи бездіяльності лише призведе до подальшого затягування та ускладнення процедури.

Інша проблемна ситуація у сфері земельних відносин характеризується значним тіньовим оборотом земель.

Зокрема, через відсутність ефективного та дієвого механізму запобігання самовільному заняттю земельних ділянок, а також фактичної відсутності державного контролю за використанням та охороною земель, збільшилося кількість випадків самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

В результаті місцеві бюджети втрачають мільйони гривень.

2. Визначення цілей державного регулювання

Головними цілями прийняття проекту Закону України є:

- спрощення та здешевлення процедури отримання громадянами земельних ділянок безоплатно у власність шляхом надання альтернативної можливості громадянам оформлення земельних ділянок через центри надання адміністративних послуг та надання органам місцевого самоврядування на відповідних територіях встановлювати фіксовані ціни на розроблення документації із землеустрою;

- запобігання спекуляції при отриманні земельних ділянок у власність шляхом зменшення вдвічі площ земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані у власність, запровадження норм щодо набуття земельних ділянок фермерами виключно через аукціону та встановлення вимог передачі земель безоплатно у власність та продажі на аукціонах у співвідношенні 25 %:75 %

- посилення відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок шляхом вилучення, на користь держави, вирощеної товарної с/г на самовільно зайнятих земельних ділянках.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

У якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути так званий "статус-кво", тобто збереження чинного регулювання зазначених питань.

Проте у разі неприйняття зазначеного регуляторного акта поглибляться існуючі проблеми, а це жодним способом не сприятиме їхньому вирішенню.

Таким чином, пропозиції щодо збереження чинного регулювання відхилено, оскільки вони не забезпечать впровадження ефективної державної політики у сфері земельних відносин.

Тому єдиним альтернативним способом вирішення зазначеної проблеми є прийняття цього регуляторного акта.

Проект Закону України відповідає вимогам Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Проектом Закону України передбачається спростити процедур приватизації земель із визначенням конкретних строків здійснення всіх юридично значимих дій, протидіяти спекуляції при оформленні земельних ділянок у власність та посилити відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок шляхом їх вилучення.

5. Можливість досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта

Проект Закону України є регуляторним актом відповідно до Земельного кодекс України та законів України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про Державний земельний кадастр", "Про місцеве самоврядування", "Про фермерське господарство".

Проект акта відповідає принципам державної регуляторної політики.

З прийняттям Закону України буде скорочено строки оформлення у власність земельних ділянок; здешевлено процедуру виготовлення документації із землеустрою; зменшено правопорушень у сфері використання та охорони земель; збільшено надходжень до державного та місцевого бюджетів.

Ризику впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта немає.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта, зокрема розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта

Реалізація проекту Закону України забезпечить підвищення ефективності державного регулювання у сфері земельних відносин.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Об'єкт впливу

Вигоди

Витрати

Держава

1) запровадження ефективної державної політики в сфері земельних відносин;
2) встановлювати фіксовані ціни на розроблення документації із землеустрою;
3) посилення відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок.

додаткові витрати відсутні

Суб'єкти господарювання

1) здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому колі;
2) підвищення регіонального розвитку;
3) встановлювати фіксовані ціни на розроблення документації із землеустрою;
4) посилення відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок.

додаткові витрати відсутні

Громадяни

1) здійснення діяльності в прозорому нормативно-правовому колі;
2) забезпечення законних прав та інтересів громадян при отриманні земельних ділянок безоплатно у власність;
3) встановлювати фіксовані ціни на розроблення документації із землеустрою;
4) посилення відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок.

додаткові витрати відсутні

Від впровадження регуляторного акта негативних результатів не очікується.

7. Термін дії акта

Строк чинності акта не обмежується в часі.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності акта є:

зменшення кількості скарг і звернень громадян та юридичних осіб;

розмір надходжень до державного бюджету не змінюватиметься;

кількість суб'єктів господарювання та кількість фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, - усі суб'єкти господарювання та фізичні особи держави;

розмір коштів та час, що витрачатиметься суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, не збільшиться;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб із основними положеннями акта - вище середнього.

9. Заходи, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта.

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта здійснюється після набрання ним чинності, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності закону планується здійснити через рік після набрання ним чинності, але не пізніше двох років після набрання ним чинності.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки після проведення повторного відстеження.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Держгеокадастр.

У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом проведення аналізу показників дії цього акта, ці питання буде усунуто внесенням відповідних змін.

 

Заступник Міністра регіонального
розвитку, будівництва та
житлово-комунального
господарства - керівник апарату

В. А. Негода

"___" ____________ 2015 р.

 

Опрос