Идет загрузка документа (30 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О морских портах Украины" относительно функционирования информационной системы портового сообщества (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 09.10.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про морські порти України" щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про морські порти України" (Відомості Верховної Ради України, 2013, N 7, ст. 65) такі зміни:

1. у частині першій статті 1:

після пункту 5 доповнити пунктами 51 та 52 такого змісту:

"51) Інформаційна система портового співтовариства - організаційно-технічна система, що дає можливість портовому співтовариству за допомогою технічних і програмних засобів накопичувати, перевіряти, обробляти, зберігати, обмінюватися та передавати в електронній формі інформацію і документи, необхідні для здійснення прикордонного, митного та інших видів контролю та оформлення осіб, товарів, у тому числі вантажу і багажу, і транспортних засобів, відповідає законодавству про електронний документообіг та враховує принцип "єдиного вікна" міжнародної практики, рекомендації міжнародних організацій та експертів;";

52) принцип мовчазної згоди - принцип згідно з яким суб'єкт господарювання, державний контролюючий орган засвідчує своє позитивне рішення, у вигляді відсутності протягом встановленого технологічною схемою обробки і оформлення осіб, товарів, в тому числі вантажів та багажу, пасажирів в морських портах з використанням інформаційної системи портового співтовариства строку заперечення щодо проведення певної дії іншими суб'єктами господарювання, державними контролюючими органами;";

після пункту 10 доповнити пунктом 101 такого змісту:

"101) Портове співтовариство - адміністрація морських портів України, державні органи, уповноважені здійснювати відповідні види контролю в пунктах пропуску через державний кордон, правоохоронні органи, залізничні станції, які знаходяться на території порту, портові оператори, агентські організації (морські агенти), перевізники та експедитори, інші суб'єкти господарювання, що провадять у морських портах та за їх межами діяльність з транспортування або обробки товарів, контейнерів, пасажирів, багажу і транспортних засобів, яка спрямована на забезпечення виконання технологічних процесів, що здійснюються на території зазначених об'єктів, будь-яких взаємопов'язаних процесів обміну інформацією і документами щодо пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, у тому числі вантажів, багажу, що переміщуються ними через державний кордон;";

2. доповнити статтею 121 такого змісту:

"Стаття 121. Інформаційна система портового співтовариства.

1. Адміністрація морських портів України з метою впровадження, забезпечення функціонування та розвитку інформаційної системи портового співтовариства:

визначає:

- структуру та формат обміну даними в інформаційній системі портового співтовариства;

- форми електронних документів;

- технічні та технологічні умови створення, впровадження і функціонування інформаційної системи портового співтовариства;

- порядок і умови підключення та використання інформаційної системи портового співтовариства;

розробляє:

- плани заходів щодо створення, впровадження та розвитку інформаційної системи портового співтовариства;

- плани заходів щодо застосування документів в електронній формі замість документів на папері;

- технологічні схеми обробки і оформлення осіб, транспортних засобів, товарів, у тому числі вантажів та багажу, пасажирів у морських портах з використанням інформаційної системи портового співтовариства.

Зазначені документи затверджуються адміністрацією морських портів України. У разі коли документи (або зміни до них), зазначені в абзацах третьому, дев'ятому і десятому цього пункту, стосуються виконання функцій державними органами, уповноваженими здійснювати відповідні види контролю в пунктах пропуску через державний кордон, вони затверджуються за погодженням з відповідними органами.

2. Документи, зазначені в частині перший цієї статті є обов'язковими для виконання портовим співтовариством. Забороняється провадження господарської діяльності, яка суперечить технологічним схемам обробки і оформлення осіб, товарів, в тому числі вантажів та багажу, пасажирів в морських портах з використанням інформаційної системи портового співтовариства.

3. З метою програмного та технічного забезпечення інформаційної системи портового співтовариства адміністрація морських портів України може залучати інших суб'єктів господарювання, осіб шляхом укладання з ними відповідних договорів (угод). Укладення між адміністрацією морських портів України та суб'єктами господарювання, особами договору (угоди) є підставою для включення в установленому порядку витрат, передбачених договором до фінансового плану адміністрації морських портів України, а також здійснення зазначених витрат до затвердження в установленому порядку фінансового плану адміністрації морських портів України.

4. При повідомленні адміністрацією морських портів України про готовність до впровадження та розвитку інформаційної системи портового співтовариства, зокрема окремих їх модулів, всі учасники портового співтовариства зобов'язані сприяти процесу її впровадження в максимально стислі терміни.

5. У разі функціонування в морському порту інформаційної системи портового співтовариства, при здійсненні відповідного виду контролю державними органами, виконанні суб'єктами господарювання технологічних схем обробки і оформлення осіб, транспортних засобів, товарів, у тому числі вантажів та багажу, пасажирів у морських портах з використанням інформаційної системи портового співтовариства застосовується принцип мовчазної згоди.

У разі відсутності заперечень з боку державних органів, уповноважених здійснювати відповідні види контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, по закінченні часу, визначеного технологічною схемою обробки і оформлення осіб, товарів, в тому числі вантажів та багажу, пасажирів у морських портах з використанням інформаційної системи портового співтовариства, в інформаційній системі портового співтовариства автоматично проставляється позитивне рішення щодо результатів проведення контролю за принципом мовчазної згоди.";

3. у статті 15:

частину першу доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17) забезпечення створення, впровадження, функціонування та розвитку інформаційної системи портового співтовариства;";

частину другу викласти у такій редакції:

"2. У процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об'єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення своєї діяльності, затверджує примірні технологічні схеми обробки вантажів та пасажирів в морських портах, технологічні схеми обробки вантажів та пасажирів в морських портах для об'єктів, що знаходяться у господарському віданні адміністрації морських портів України, об'єктів портової інфраструктури загального користування державної форми власності, а також технологічні схеми обробки і оформлення осіб, товарів, в тому числі вантажів та багажу, пасажирів в морських портах з використанням інформаційної системи портового співтовариства.".

II. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності через 45 днів з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади у 3-місячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

В. ГРОЙСМАН

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про морські порти України" щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту

Впровадження інформаційної системи портового співтовариства (далі - ІСПС) є складовою частиною заходів із спрощення процедур міжнародної торгівлі під час транспортних перевезень, передбачених Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014 - 2017 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 N 847.

Розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про морські порти України" щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства" (далі - проект Закону) передбачено пунктом 28 плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 N 357.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект Закону розроблено з метою досягнення рівня розвитку морських портів, який забезпечував би їх функціонування як повноправного елемента міжнародної транспортної системи. Удосконалення та оптимізація технологічних процесів за рахунок впровадження електронного документообігу повинні сприяти підвищенню ефективності діяльності в морських портах, більш повному використанню геополітичного положення України, задоволенню потреб економіки у транспортному сервісі, сприяти залученню транзитних вантажів, а також мінімізувати ризики для скоєння корупційних діянь.

3. Правові аспекти

Проектом Закону передбачається внесення змін до Закону України "Про морські порти України", зокрема до статей 1, 12 та 15. Змінами визначається коло підприємств, установ організацій, які є учасниками портового співтовариства; установлюються принципи планування, створення, функціонування, розвитку ІСПС; регламентуються процедури визначення структури і формату обміну даними, порядок та умови підключення та використання ІСПС; впроваджується принцип мовчазної згоди, відповідно до якого у разі відсутності заперечень з боку державних органів, уповноважених здійснювати відповідні види контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, по закінченні часу, визначеного технологічною схемою обробки і оформлення осіб, товарів, у тому числі вантажів та багажу, та пасажирів у морських портах з використанням ІСПС автоматично проставляється позитивне рішення щодо результатів проведення контролю.

У цій сфері правового регулювання основними є такі нормативно-правові акти:

Митний кодекс України;

Закон України "Про морські порти України";

Закон України "Про прикордонний контроль";

Закон України "Про державний кордон України";

Закон України "Про ветеринарну медицину";

Закон України "Про карантин рослин";

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

4. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Прийняття Закону не потребує витрат із Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством аграрної політики України, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством екології та природних ресурсів України, Державною службою України з питань регуляторної політики.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону норми, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, відсутні.

8. Громадське обговорення

Проект Закону оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінінфраструктури для отримання зауважень та пропозицій від фізичних, юридичних осіб та їх об'єднань.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація Закону не впливатиме на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону дасть змогу:

- прискорити обробку водних транспортних засобів;

- прискорити обробку автомобільних транспортних засобів та рухомого складу залізниці в морських портах;

- створити умови для упередження скоєння корупційних діянь;

- збільшити обсяги вантажопотоків.

 

Міністр інфраструктури України

А. Пивоварський

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про морські порти України" щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства"

1. Аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного врегулювання господарських відносин

До недавнього часу весь документообіг у морських портах України, а також планування робіт здійснювалися в паперовому вигляді. Така система обміну інформацією, крім того, що морально застаріла, ще й вкрай залежна від людського фактору, про що свідчать численні публікації в засобах масової інформації, різного роду рейтинги і звіти міжнародних організацій. Розвиток інформаційних технологій дає змогу докорінно змінити і перейти на якісно новий рівень обслуговування вантажопотоків, збільшити їх і підвищити імідж нашої держави на міжнародній арені.

Єдиним правильним і дієвим інструментом для досягнення поставлених цілей, що підтверджують і міжнародні експерти, є створення інформаційної системи портового співтовариства (далі - ІСПС).

1 червня 2011 року в м. Одеса відбувся міжнародний семінар за сприяння Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), Національного інституту стратегічних досліджень, Державної митної служби України та за участю представників українського бізнесу. Виконавчий секретар Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН) Я. Кубіш високо оцінив результати проведення зазначеного семінару і звернувся до Прем'єр-міністра України з проханням підтримати ініціативу Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) щодо реалізації в Україні пілотного проекту "Єдине вікно - локальне рішення". На виконання доручень Прем'єр-міністра України було створено Міжвідомчу робочу та експертну групи з питань впровадження системи "Єдине вікно - локальне рішення" в зоні діяльності Південної митниці і портів Одеської області.

Проект ІСПС в Україні координує ця міжвідомча робоча група, яка складається з представників влади та бізнесу. Експертну допомогу щодо проекту надає Економічна комісія ООН. Функції секретаріату виконує Міжнародна торгово-промислова палата.

Для створення системи використовуються рекомендації, довідники, керівництва та правила Економічної комісії ООН, Центру ООН щодо спрощення процедур торгівлі та електронних ділових операцій (СЕФАКТ ООН), Мережі експертів ООН на підтримку безпаперової торгівлі в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (UNNExT), Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), Всесвітньої митної організації (ВТАМО), Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та інше.

За минулі роки практичного застосування нової для України ІСПС накопичився значний досвід, який включає багато специфічних моментів, які неможливо було передбачити під час прийняття нормативно-правових актів на момент впровадження ІСПС. Тому є нагальна потреба у визначенні всіх аспектів функціонування такої системи на законодавчому рівні.

Впровадження ІСПС є складовою частиною заходів із спрощення процедур міжнародної торгівлі під час транспортних перевезень, передбачених Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014 - 2017 роки, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 N 847.

Розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про морські порти України" щодо функціонування інформаційної системи портового співтовариства" (далі - проект Закону) передбачено пунктом 28 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 N 357.

2. Визначення цілей державного регулювання

Проект Закону підготовлено з метою удосконалення нормативно-правової бази в галузі електронного документообігу в морських портах.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Першим альтернативним способом є збереження ситуації, яка існує на цей час. Документообіг в портах України, а також планування робіт здійснюється в паперовому вигляді. Ця система обміну інформацією морально застаріла та не дає змоги скоротити час обробки документів і уникнути впливу людського фактору на швидкість, якість, достовірність обробки інформації щодо руху вантажів. Але такий спосіб не забезпечить досягнення поставленої цілі. Таким чином, запровадження цієї альтернативи визнано недоцільним.

Другий спосіб - внесення змін до наказів, інших підзаконних актів, що включає багато специфічних моментів, які неможливо буде передбачити. Тому є нагальна потреба визначити їх на законодавчому рівні.

Третій альтернативний спосіб - це прийняття проекту Закону, який забезпечить досягнення встановлених цілей і дасть змогу створити правові умови для врегулювання правовідносин в галузі електронного документообігу в морських портах. Так, завдяки впровадженню пілотного проекту в Одеському морському порту загальний час перебування автоконтейнеровозів зменшено з 12 годин до 1,5 години. Таким чином, оптимальним є третій спосіб.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Механізмом, який забезпечить розв'язання проблематики, є прийняття регуляторного акта.

Проектом Закону пропонується визначити коло підприємств, установ, організацій, які є учасниками портового співтовариства, установити принципи планування, створення, функціонування, розвитку ІСПС, регламентувати процедури визначення структури і формату обміну даними, порядок та умови підключення та використання ІСПС; запровадити принцип мовчазної згоди, відповідно до якого у разі відсутності заперечень з боку державних органів, уповноважених здійснювати відповідні види контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, по закінченні часу, визначеного технологічною схемою обробки і оформлення осіб, товарів, у тому числі вантажів та багажу, та пасажирів у морських портах з використанням ІСПС, в ІСПС автоматично проставляється позитивне рішення щодо результатів проведення контролю.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта та оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

У Західній Європі форма "Єдиного вікна" функціонує в портах Гамбурга (Німеччина), Роттердама (Нідерланди), Антверпена (Бельгія), Фелікстоу (Великобританія), Гавра, Марселя (Франція), Барселони, Більбао (Іспанія) і в інших портах. На їх базі заснована Європейська асоціація, яка має на меті розвиток електронної логістики в усіх європейських портах, підвищення ефективності морських перевезень, експедиторської та логістичної діяльності в Євросоюзі.

Тому єдиним вірним і працюючим інструментом для досягнення поставлених цілей, що підтверджують і міжнародні експерти, є створення ІСПС.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Прийняття регуляторного акта сприятиме досягненню у найближчій перспективі рівня розвитку морських портів, який забезпечував би їх функціонування як повноправного елемента міжнародної транспортної системи. Удосконалення та оптимізація технологічних процесів за рахунок впровадження електронного документообігу повинні сприяти підвищенню ефективності діяльності в морському порту, більш повному використанню геополітичного положення України, задоволенню потреб економіки у транспортному сервісі, сприяти залученню транзитних вантажів, а також мінімізувати ризики для скоєння корупційних діянь.

Об'єкт впливу

Витрати

Вигоди

Держава

Додаткових витрат не очікується

Забезпечення виконання міжнародних Угод, Конвенцій, Директив. Скорочення часу обробки вантажу на території морських портів. Покращення міжнародного рейтингу України, який свідчить про стан здійснення процедур у міжнародних морських пунктах пропуску

Громадяни

Додаткових витрат не очікується

Створення сприятливих умов під час проходження через морські пункти пропуску, зменшення (уникнення зайвих) контактів із представниками державних контролюючих органів у морських пунктах пропуску

Суб'єкти господарювання

Скорочення витрат порівняно з витратами на утримання персоналу для забезпечення паперового документообігу

Створення сприятливих умов під час проходження через морські пункти пропуску, зменшення (уникнення зайвих) контактів із представниками державних контролюючих органів у морських пунктах пропуску. Уникнення елементів корупції, підвищення схоронності вантажів.
Поліпшення інвестиційного клімату

Прийняття та впровадження регуляторного акта не спричинить додаткових витрат з Державного бюджету України.

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта

Передбачається, що регуляторний акт набере чинності відповідно до законодавства. Строк дії регуляторного акта пропонується не обмежувати в часі.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Показниками результативності запровадження регуляторного акта є час обробки автомобільних, залізничних, водних транспортних засобів у морських портах.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання і фізичних осіб - середній. Проект Закону та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України (www.mtu.gov.ua) у розділі "Регуляторна діяльність".

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Департаментом морського та річкового транспорту Мінінфраструктури України.

Для проведення відстеження результативності регуляторного акта будуть використовуватись показники, наведені у попередньому розділі.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься на основі статистичних даних, після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюватимуться раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

 

Міністр інфраструктури України

А. Пивоварський

Опрос