Идет загрузка документа (22 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменения в статью 233 Таможенного кодекса Украины (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 08.10.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 233 Митного кодексу України

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміну до частини тринадцятої статті 233 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., NN 44 - 48, ст. 552, 2014 р., N 10, ст. 114, NN 20 - 21, ст. 711), виклавши її у такій редакції:

"13. Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, здійснюються в місцях міжнародного поштового обміну оператора поштового зв'язку, призначеного для надання поштових послуг і виконання зобов'язань, що випливають із актів Всесвітнього поштового союзу. Місця міжнародного поштового обміну визначаються призначеним оператором за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері надання послуг поштового зв'язку, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 3 Прикінцевих положень, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

2. Товари, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, які на день набрання чинності цим Законом розміщуються у місцях міжнародного поштового обміну операторів поштового зв'язку, які відповідно до цього Закону втрачають право на визначення власних місць міжнародного поштового обміну, підлягають митному контролю та митному оформленню у таких місцях міжнародного поштового обміну.

3. Кабінету Міністрів України до дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення зміни до статті 233 Митного кодексу України"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин

Всесвітній поштовий союз (ВПС) розробив загальні та спрощені процедури проходження відправлень для призначених операторів через митницю і для передачі авіакомпаніям, підтримуючи тісні зв'язки з International Air Transport Association (ІАТА) та Всесвітньою митною організацією. Вказані заходи спрямовані на спрощення обміну міжнародною поштою в рамках актів ВПС.

В інтересах забезпечення стабільного обміну міжнародною поштою між призначеними операторами ВПС розробив бланки і документи, які є невід'ємними складовими частинами актів ВПС та ключовими компонентами в забезпеченні взаємодії всесвітньої поштової мережі (стаття РК 265 Регламенту письмової кореспонденції, стаття РП 217 Регламенту поштових посилок, Збірник технічних стандартів ВПС). Вони, як і інші положення Конвенції та Регламентів, дозволяють призначеним операторам здійснювати обмін поштою стандартним способом з використанням стандартної інформації.

Авіакомпанії та митні органи розпізнають пошту, що подається такими операторами, за допомогою бланків ВПС, що супроводжують пошту, і обробляють її згідно з домовленостями, досягнутими з ВПС (стаття РК 238 Регламенту письмової кореспонденції).

У звіті Адміністративної Ради (постійний орган ВПС) 24-му Конгресу ВПС зазначено, що, якщо поштовий ринок країни організований таким чином, що операторам, які не є призначеними згідно зі статтею 2 Конвенції, дозволяється здійснювати діяльність на території країни, вони здійснюють свою діяльність як комерційні підприємства і не підпадають під дію актів ВПС. Якщо інша країна організовує свій ринок аналогічним чином, у цьому випадку такі оператори можуть здійснювати обмін відправленнями на комерційній основі. Ці відправлення не підпадають під дію актів ВПС та домовленостей з авіакомпаніями та митними органами. Іншими словами, комерційні оператори здійснюють свій обмін відправленнями поза межами місць міжнародного поштового обміну.

Щодо зазначеної інформації Міжнародне бюро ВПС своїм Циркулярним листом від 24.07.2006 N 273 повідомило всі країни - члени ВПС, що реєстрація центрів обробки міжнародної пошти не означає, що центри експлуатуються відповідно до положень актів ВПС, вони не мають права використовувати бланки ВПС і отримувати переваги від поштової митної обробки.

Тобто центри обробки міжнародної пошти не є місцями міжнародного поштового обміну.

Згідно з Митним кодексом України (частина сьома статті 233) міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

До міжнародних поштових відправлень згідно з пунктом 31 частини першої статті 4 Митного кодексу України належать упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв'язку листи (прості, рекомендовані), відправлення з оголошеною цінністю, поштові картки (прості, рекомендовані), бандеролі та спеціальні мішки з позначкою "М" (прості, рекомендовані), дрібні пакети, поштові посилки (звичайні, з оголошеною цінністю), відправлення прискореної пошти з позначкою EMS, які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв'язку.

Товари та інші предмети, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях юридичних та фізичних осіб (крім особистих листів громадян), підлягають декларуванню митним органам у встановленому порядку. Для декларування товарів та інших предметів, які переміщуються в міжнародних поштових відправленнях, використовуються уніфіковані міжнародні бланки встановлених форм згідно з положеннями актів ВПС.

Таким чином, акти ВПС регламентують обмін міжнародними поштовими відправленнями між поштовими операторами, призначеними виконувати зобов'язання, що випливають із актів ВПС.

Згідно із статтею 169 Регламенту письмової кореспонденції Всесвітнього поштового союзу обмін депешами з міжнародними поштовими відправленнями відбувається між місцями міжнародного поштового обміну (далі - ММПО). У всіх випадках, коли на поштовому бланку необхідно вказати ММПО, це повинно бути зроблено відповідно до правил, установлених технічним стандартом S34 ВПС (ідентифікація / присвоєння індексів центрам обробки міжнародної пошти (ЦОМП)). При цьому вказують:

назву установи обміну (ММПО);

назву призначеного оператора, який відповідає за цю установу обміну;

в ідентифікаторах зі штрих-кодом індекс S34, що ідентифікує установу обміну.

Приватні оператори не підпадають під дію актів ВПС, але можуть бути визначені як експрес-перевізники і згідно з Митним кодексом України (частина третя статті 233): "Митний орган, у зоні відповідальності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, здійснює пропуск вантажу експрес-перевізника на митну територію України на підставі поданого експрес-перевізником єдиного транспортного документа, який одночасно є документом контролю доставки з пункту пропуску через державний кордон України до центральної сортувальної станції, та направляє його під митним контролем до митного органу призначення.".

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються в центральних (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника) (частина чотирнадцята статті 233 Митного кодексу).

Одночасно слід зазначити, що головною метою ВПС є забезпечення стійкого розвитку якісних, ефективних і доступних універсальних поштових послуг. Основні вимоги до надання універсальних поштових послуг викладені у пункті 1 статті 3 Всесвітньої поштової конвенції, де зазначено, що країни-члени забезпечують, щоб усі користувачі (клієнти) мали право доступу до універсальної поштової служби, що включає надання якісних основних поштових послуг у всіх відділеннях на їхній території за доступними цінами.

У пункті 3 статті 3 Всесвітньої поштової конвенції зазначено, що країни-члени забезпечують, щоб надання поштових послуг та досягнення стандартів якості здійснювалося операторами, на яких покладене надання універсальних поштових послуг.

Відповідно до статті 2 Всесвітньої поштової конвенції країни-члени повідомляють до Міжнародного бюро протягом шести місяців після завершення Конгресу назву й адресу оператора чи операторів, які офіційно призначені для надання поштових послуг та виконання зобов'язань, що випливають із Актів Союзу, на своїй території.

Статтею 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" встановлено, що національний оператор забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку за переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року N 10 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" виконує функції національного оператора поштового зв'язку.

Також у статті 27 Закону України "Про поштовий зв'язок" зазначено, що національний оператор у порядку, визначеному законодавством України, підтримує співробітництво з операторами поштового зв'язку інших держав, забезпечує виконання рішень, визначених нормативними актами Всесвітнього поштового союзу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, наказом Міністерства інфраструктури України від 14.06.2013 N 405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 05.07.2013 за N 1123/23655, УДППЗ "Укрпошта" визначено оператором поштового зв'язку, який виконує зобов'язання, що випливають із актів ВПС.

Значна кількість звернень, що надходять останнім часом від приватних операторів поштового зв'язку з питань визначення ММПО, викликає сумніви щодо правомірності їх діяльності в частині міжнародного поштового обміну. Це може призвести до проблем на державному рівні, а саме: неможливості ідентифікації оператора, що відправляє пошту, та проведення взаєморозрахунків з зарубіжними поштовими операторами за доставку міжнародних відправлень, а також до можливості уникнення ними внесення митних платежів та оплати послуг авіакомпаній згідно з правилами ВПС.

Така ситуація не сприятиме створенню позитивного іміджу не лише УДППЗ "Укрпошта" як призначеного оператора, а й України як держави в цілому.

Враховуючи зазначене, виникла необхідність прийняття Закону України "Про внесення змін до статті 233 Митного кодексу України" (далі - проект закону).

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою розроблення проекту закону є приведення законодавства України у відповідність із міжнародними актами, зокрема актів ВПС, та врегулювання питання щодо відкриття ММПО на державному рівні.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей та аргументи щодо переваг обраного способу

Першим альтернативним способом є залишення законодавчих актів України без змін.

Цей спосіб є неприйнятним, оскільки не досягається поставлена мета.

Другим альтернативним способом є внесення змін до Митного кодексу України, що сприятиме економічному розвитку галузі поштового зв'язку, забезпечить функціонування в Україні цілісного державного комплексу надання послуг поштового зв'язку, а також дасть змогу врегулювати питання щодо відкриття ММПО на державному рівні.

Таким чином, приймається другий альтернативний спосіб, оскільки він дає змогу досягти поставленої мети.

4. Опис механізму і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Прийняття проекту закону сприятиме економічному розвитку галузі поштового зв'язку в Україні шляхом внесення змін до Митного кодексу України.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта та оцінка можливостей впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію регуляторного акта не можуть негативно вплинути будь-які зовнішні фактори.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Для впровадження вимог регуляторного акта не потрібні додаткові витрати з бюджету.

Впровадження регуляторного акта дасть змогу вирішити існуючі проблеми галузі, а саме:

1) невідповідність законодавства України міжнародним актам, зокрема актам ВПС;

2) неможливість ідентифікації оператора, що здійснює переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових відправленнях;

3) непроведення взаєморозрахунків із зарубіжними поштовими операторами за доставку міжнародних відправлень;

4) уникнення недобросовісними операторами внесення митних платежів до Державного бюджету України шляхом розмитнення вантажів під виглядом міжнародних поштових відправлень;

5) уникнення недобросовісними операторами оплати послуг авіакомпаній згідно із законодавством та правилами ВПС.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Запропонований регуляторний акт стосується інтересів держави, суб'єктів господарювання, які в установленому законодавством порядку надають послуги поштового зв'язку, і громадян.

Сфера регулювання

Вигоди

Витрати

Держава

Сприятиме економічному розвитку в Україні послуг поштового зв'язку шляхом співробітництва з операторами поштового зв'язку інших держав, виконання рішень, визначених нормативними актами ВПС, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

Не передбачено

Суб'єкти господарювання

Збереження доступності послуг поштового зв'язку, забезпечення належного рівня якості їх надання, підвищення соціально-економічної переваги надійності послуг поштового зв'язку

Не передбачено

Громадяни

Збереження доступності послуг поштового зв'язку, забезпечення належного рівня якості їх надання, схоронності поштових відправлень, підвищення соціально-економічної переваги надійності послуг поштового зв'язку

Не передбачено

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта

Пропонується строк дії акта не обмежувати.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності проекту акта є:

1) приведення законодавства України у відповідність із міжнародними актами, зокрема актами ВПС;

2) співробітництво з операторами поштового зв'язку інших держав, виконання рішень, визначених нормативними актами ВПС, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

3) ідентифікація оператора, що здійснює переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових відправленнях;

4) проведення взаєморозрахунків із зарубіжними поштовими операторами за доставку міжнародних відправлень;

5) внесення операторами митних платежів до Державного бюджету України за обробку міжнародних поштових відправлень;

6) оплата операторами поштового зв'язку послуг авіакомпаній згідно із законодавством та правилами ВПС.

Надходжень до державного та місцевих бюджетів не передбачається.

Дія акта буде поширюватися на суб'єктів господарювання, які надають послуги поштового зв'язку, та необмежену кількість фізичних осіб.

Рівень поінформованості середній, проект закону оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури ___.___.2015 з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Сума коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, не змінюються, тому що норми регуляторного акта не передбачають введення додаткового фінансового навантаження на суб'єктів господарювання.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття

Відстеження результативності акта буде здійснюватися Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" шляхом аналізу наданих зауважень і пропозицій від заінтересованих органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено до набрання чинності актом шляхом аналізу зібраних статистичних даних та наданих зауважень, пропозицій від заінтересованих органів, громадян, юридичних осіб.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік із дня набрання ним чинності.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів із повторного відстеження результативності цього акта.

____________

Опрос