Идет загрузка документа (27 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Концепция Государственной целевой программы реформирования и развития оборонно-промышленного комплекса Украины на период до 2020 года (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 02.10.2015

Концепція Державної цільової програми
реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України на період до 2020 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Нездатність оборонно-промислового комплексу України забезпечити потреби Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань сучасним озброєнням та військовою технікою в умовах проведення антитерористичної операції, кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та особливого періоду, а також для забезпечення обороноздатності країни у мирний час.

Різке погіршення динаміки реального сектору економіки, зокрема, темпи зниження обсягів виробництва промисловості становили у 2014 році - 10,1 відсоток, у першому півріччі 2015 року - 19,5 відсотків, пов'язане у тому числі зі зменшенням основних економічних показників підприємств оборонно-промислового комплексу. Це свідчить про низьку спроможність господарської системи України протистояти тим викликам та загрозам, які постали перед державою у зв'язку зі збройним протистоянням на Сході України.

Відбулося руйнування традиційних коопераційних виробничих і науково-технічних зв'язків підприємств оборонно-промислового комплексу, як на території України так і зовні.

Матеріальна шкода, яку заподіяла Російська Федерація Україні внаслідок знищення підприємств оборонно-промислового комплексу у Донецькій та Луганській областях, а також "націоналізація" та незаконне вилучення державного майна в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі є одним з важливих факторів, які стали на заваді спроможності підприємств оборонно-промислового комплексу забезпечити Збройні Сили України необхідним озброєнням та військовою технікою.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Основними причинами нездатності оборонно-промислового комплексу є:

значне зростання потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань у сучасному озброєнні і військовій техніці, у зв'язку із загрозою національним інтересам і національній безпеці України;

критичний рівень фізичного і морального зносу основних виробничих фондів, структурна деформація та незбалансованість комплексу, низька ефективність використання науково-виробничої бази;

структурна недосконалість оборонно-промислового комплексу, пов'язана з незавершеністю запровадження організаційних, законодавчих, економічних, техніко-технологічних, майнових та інших перетворень, відсутність єдиного державного органу управління з питань розвитку та функціонування оборонно-промислового комплексу;

неефективність діючої системи управління оборонно-промисловим комплексом;

незавершеність реформ оборонно-промислового комплексу;

недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності оборонно-промислового комплексу;

втрата провідної ролі та місця галузевої науки у розробці та впровадженні сучасних технологій;

низький рівень продуктивності праці, значна енергомісткість виробництв, відставання в технологічному розвитку від провідних країн світу;

відсутність замкнутих циклів виробництва значної частини номенклатури видів продукції військового призначення;

відсутність в Україні необхідних умов для розвитку мікроелектроніки, низки нанотехнологій, що унеможливлює створення перспективних зразків озброєнь;

недостатність ресурсного забезпечення, нераціональне та неефективне використання наявних ресурсів;

недостатні обсяги державного оборонного замовлення;

недостатній рівень фінансування з державного бюджету заходів щодо розвитку оборонно-промислового комплексу;

нераціональне проведення конверсії та диверсифікації;

значна частка корупційної складової у системі функціонування оборонно-промислового комплексу;

розрив коопераційних зв'язків з Російською Федерацією, що зумовило необхідність термінового вирішення проблеми мінімізації імпортозалежності;

критична залежність від імпорту в ракетно-космічній промисловості, авіабудуванні, суднобудуванні, двигунобудуванні, радіоелектроніці;

втрата традиційних ринків експорту продукції військового призначення та подвійного використання, як наслідок зменшення обсягів виробництва, а також коштів підприємств, спрямованих на створення і модернізацію зразків озброєнь, військової і спеціальної техніки, які користуються попитом на зовнішньому та внутрішньому ринках;

відсутність визначених на державному рівні пріоритетів військово-технічної та оборонно-промислової політики, політики військово-технічного співробітництва;

відсутність системних заходів з державної підтримки експорту високотехнологічної продукції, до якої належить продукція оборонного комплексу;

незадовільний стан забезпечення підприємств оборонно-промислового комплексу висококваліфікованими робітничими, технічними та інженерними кадрами.

Розв'язання зазначених проблем можливе шляхом застосування програмних комплексних заходів, що передбачають:

удосконалення законодавства у сфері функціонування оборонно-промислового комплексу;

структурні перетворення оборонно-промислового комплексу, а саме реструктуризація, реорганізація, корпоратизація, у тому числі створення науково-виробничих об'єднань;

забезпечення інвестиційно-інноваційної політики розвитку оборонно-промислового комплексу;

впровадження сучасних ринкових механізмів господарювання, зокрема, закупівля за кордоном ліцензій на виробництво окремих виробів, трансферу передових технологій із технологічно розвинених країн, а також застосування лізингових та офсетних схем, розвиток та удосконалення державно-приватного партнерства;

удосконалення системи науково-технічної і виробничої кооперації на внутрішньому та зовнішньому ринках;

поглиблення військово-технічного співробітництва з країнами-партнерами, включаючи нові напрями міжнародної науково-технічної та виробничої кооперації;

впровадження комплексної державної системи підготовки виробництва з виготовлення, модернізації, ремонту й утилізації продукції військового та цивільного призначення і подвійного використання;

розгортання масового виробництва окремих зразків озброєнь і військової техніки для застосування під час проведення антитерористичної операції;

удосконалення процедури державних закупівель при виконанні Державного оборонного замовлення, як складової нової оборонної політики;

удосконалення процедури визначення ціни на продукцію оборонного призначення з метою усунення корупційної складової з процедури закупівель за державним оборонним замовленням;

збереження і виведення на новий якісний рівень кадрового потенціалу оборонно-промислового комплексу.

Мета Програми

Метою Програми є створення умов для виведення оборонно-промислового комплексу України на якісно новий рівень виробництва озброєння і військової техніки для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань, який забезпечить створення цілісної системи, здатної до відтворення та саморозвитку на принципах збалансованості, а також виробництво сучасного озброєння і військової техніки, відповідно до вимог внутрішнього та зовнішнього ринків.

Визначення, порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант - саморегуляції, який передбачає практично відсутність прямої державної фінансової підтримки та впровадження низки преференцій, згідно з податковим та митним законодавством.

Перевагою такого варіанта є те, що розвиток оборонних галузей промисловості здійснюється переважно за рахунок реалізації зовнішньоекономічних контрактів у сфері військово-технічного співробітництва, державно-приватного партнерства. Бюджетне фінансування підприємств оборонного сектору економіки, за виключенням державного оборонного замовлення, фактично відсутнє.

Негативною стороною даного варіанта є хаотичний розвиток наукових організацій і виробничих комплексів оборонних галузей промисловості, неможливість створення виробничих потужностей з випуску складної наукомісткої продукції, що з урахуванням ситуації в Україні може призвести до виникнення додаткових проблем у діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу, дисбалансу в структурі промислового виробництва та фактичної руйнації багатьох з них.

Другий варіант - інвестиційно-інноваційний, який передбачає проведення активної державної політики, направленої на удосконалення системи функціонування оборонно-промислового комплексу за рахунок інвестиційно-інноваційної діяльності.

Перевагою такого варіанта є:

удосконалення структури оборонно-промислового комплексу;

залучення інвестицій в оборонно-промисловий комплекс з використанням державних, приватних та іноземних фінансових ресурсів, які будуть спрямовані на технологічне оновлення основних фондів підприємств;

створення системи науково-технічної і виробничої кооперації;

впровадження у виробництво нової техніки та наукоємних технологій і матеріалів, створення яких передбачено оборонними програмами;

планування та виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підвищення технологічного рівня процесів виробництва;

здійснення заходів щодо забезпечення зростання та рівномірного, протягом року, фінансування державного оборонного замовлення.

Негативною стороною даного варіанта є необхідність залучення значних коштів державного бюджету, основну частину яких необхідно вкласти на початковому етапі.

Третій варіант - комплексний, побудований на забезпеченні технологічного лідерства і передбачає, поряд з технологічним оновленням основних фондів, структурні перетворення оборонно-промислового комплексу та залучення інвестицій в інноваційні проекти.

Перевагою такого варіанта є:

забезпечення технологічного розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу за рахунок інвестиційно-інноваційної діяльності, у тому числі, застосування офсетних схем та трансферу технологій, закупівля за кордоном ліцензій на виробництво окремих виробів;

впровадження механізмів державно-приватного партнерства;

розширення частки приватних та іноземних фінансових ресурсів у реалізації проектів оборонно-промислового комплексу;

зменшення навантаження на державний бюджет в частині фінансування заходів щодо реформування оборонно-промислового комплексу.

Виконання Програми за третім, оптимальним варіантом надасть змогу забезпечити максимальний економічний ефект від залучення існуючих фінансових та виробничих ресурсів для здійснення структурної перебудови оборонно-промислового комплексу, контроль держави за активами підприємств оборонно-промислового комплексу, а також дозволить розширити внутрішній та зовнішній ринки продукції військового призначення та подвійного використання, та сприятиме активізації діяльності на світовому ринку озброєння.

Шляхи і засоби розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Розв'язання проблеми здійснюється на основі реалізації оптимального варіанта Програми шляхом виконання комплексу завдань і заходів у таких пріоритетних напрямах розвитку оборонно-промислового комплексу:

нарощування технічного та технологічного потенціалу підприємств для максимального забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених, відповідно до законів України, військових формувань у сучасному озброєнні і військовій техніці;

забезпечення технологічного розвитку оборонно-промислового комплексу за рахунок інвестиційно-інноваційної діяльності, у тому числі, застосування офсетних схем та трансферу технологій;

розроблення та вироблення конкурентоспроможних на світовому ринку видів озброєнь і військової техніки;

імпортозаміщення технологій, послуг, товарів, комплектуючих та матеріалів виробництва Російської Федерації та збільшення їх власного виробництва;

удосконалення законодавства у виробництві озброєння і військової техніки, її гармонізація з відповідними міжнародними та національними документами країн Європейського Союзу та членів НАТО;

здійснення структурних перетворень у системі управління оборонно-промисловим комплексом;

поліпшення фінансово-економічного стану підприємств оборонно-промислового комплексу;

забезпечення досягнення підприємствами оборонно-промислового комплексу показників, визначених Програмою;

впровадження механізмів стратегічного менеджменту розвитку оборонно-промислового комплексу;

реалізація найважливіших проектів у пріоритетних напрямах розвитку оборонно-промислового комплексу;

розвиток базових і критичних технологій, максимальне завантаження та ефективне використання науково-виробничої бази підприємств оборонно-промислового комплексу;

впровадження економічних механізмів державної підтримки пріоритетних проектів, надання державних гарантій;

вдосконалення системи стандартизації, уніфікації та управління якістю.

Виконання Програми здійснюватиметься у два етапами:

I етап (2016 - 2017 роки) - забезпечення Збройних Сил України відновленим, відремонтованим та модернізованим озброєнням і військовою технікою, підготовка до масового серійного виробництва окремих новостворених та серійних зразків озброєнь, а також системне формування та структурна перебудова оборонно-промислового комплексу.

На першому етапі виконання Програми передбачається здійснити заходи щодо:

виконання ремонту, підготовки до експлуатації та модернізації існуючих озброєнь і військової техніки;

підготовка до серійного виробництва прийнятих на озброєння зразків військової техніки;

вдосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення розвитку та функціонування оборонно-промислового комплексу;

формування нової ефективної системи державного управління оборонно-промисловим комплексом, створення окремого центрального органу виконавчої влади, який здійснюватиме формування та реалізацію державної політики у сфері управління підприємствами оборонно-промислового комплексу;

проведення реструктуризації та корпоратизації підприємств;

визначення можливості створення замкнутих технологічних циклів для забезпечення першочергових потреб Збройних Сил України за визначеною номенклатурою видів озброєння та військової техніки;

утворення нових коопераційних зв'язків з переорієнтуванням їх на внутрішній та зовнішній ринки;

впровадження заходів та механізмів з імпортозаміщення;

забезпечення диверсифікації експортного потенціалу;

широке застосування сучасних методів наукової організації праці на виробництві;

забезпечення державної підтримки високотехнологічних підприємств України, діяльність яких спрямована на розвиток озброєння і військової техніки;

впровадження новітніх технологій;

вдосконалення системи стандартизації, уніфікації та управління якістю;

запровадження дієвого механізму взаємодії державних оборонних замовників та підприємств оборонно-промислового комплексу з питань розроблення та виробництва озброєння і військової техніки;

запровадження гарантування державної фінансової підтримки конкретного оборонного замовлення на весь термін виконання проекту;

розвитку конструктивного військово-технічного співробітництва з країнами-партнерами в частині обміну інформацією та переорієнтації забезпечення Збройних Сил України озброєнням і військовою технікою за стандартами НАТО.

II етап (2018 - 2020 роки) - підготовка виробництва та розгортання випуску новітніх зразків озброєнь і військової техніки, відповідно до завдань Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року, продовження та завершення реформування оборонно-промислового комплексу.

На другому етапі виконання Програми передбачається здійснити заходи щодо:

підготовки та освоєння серійного виробництва новітніх зразків високотехнологічного озброєння і військової техніки;

продовження та завершення системних структурних перетворень оборонно-промислового комплексу, технічного та технологічного переоснащення виробництва;

впровадження нових, розвиток базових та критичних технологій;

збільшення обсягів власного виробництва критичних комплектуючих і матеріалів, досягнення повної незалежності від Російської Федерації у виробництві озброєння та військової техніки;

активне просування на зовнішні ринки вітчизняних нових та модернізованих видів озброєння і військової техніки.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

модернізацію і випереджувальний розвиток оборонно-промислового комплексу;

імпортозаміщення технологій, послуг, товарів, комплектуючих та матеріалів виробництва Російської Федерації;

збільшення обсягів виробництва озброєння і військової техніки та досягнення максимального рівня рентабельності;

виконання державного оборонного замовлення, завдань, планів з ремонту, модернізації та утилізації продукції військового призначення і подвійного використання;

зміцнення позицій України на світовому ринку;

здійснення структурної перебудови оборонно-промислового комплексу;

запровадження дієвих механізмів формування та реалізації державної військово-промислової та військово-технічної політики;

створення економічно доцільних замкнутих технологічних циклів виробництва для забезпечення першочергових потреб Збройних Сил України необхідною номенклатурою видів озброєння та військової техніки;

збереження, розвиток і виведення на новий якісний рівень кадрового потенціалу, у тому числі, відтворення державного замовлення щодо безперервної підготовки робітничих, технічних та інженерних кадрів для задоволення потреб оборонних галузей промисловості, зокрема, професійно-технічних закладів, спеціальних кафедр у вищих навчальних закладах;

максимальне задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань у сучасному озброєнні і військовій техніці у мирний час, у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та в особливий період;

максимальну конкурентоспроможність продукції оборонно-промислового комплексу;

забезпечити достатній рівень обороноздатності держави.

Очікувані результати, яких передбачається досягти в результаті виконання Програми, зокрема:

у економічній сфері - зростання індексу промислової продукції підприємств оборонно-промислового комплексу на 12 - 15 відсотків щороку;

щорічне зниження трудомісткості продукції не менше ніж на 10 відсотків і водночас, підвищення рентабельності виробництва та продуктивності праці, наближуючи їх до показників оборонних підприємств Європейського Союзу;

у соціальній сфері - підвищення соціальних стандартів на підприємствах оборонно-промислового комплексу (зростання заробітної плати очікується на рівні 10 відсотків щороку), рівня кваліфікації кадрів, збереження існуючих та створення нових робочих місць;

запровадження економічних механізмів стимулювання, правового і соціального захисту працівників підприємств оборонно-промислового комплексу, забезпечення збереження та створення понад 20 тисяч нових робочих місць;

у екологічній сфері та у сфері енергозбереження - впровадження мало- та безвідходних технологій, які забезпечать ресурсозбереження і досягнення природоохоронних цілей;

впровадити сучасні технології, які зумовлять зниження енергетичної складової собівартості продукції не менше, ніж на 20 відсотків, та наблизять її енергоємність до відповідних показників провідних країн світу та Європейського Союзу;

у сфері науково-технічного, технологічного та виробничого розвитку -застосування новітніх розробок, упровадження у сферу розроблення та виробництва військової техніки і боєприпасів сучасних технологій, що відповідають європейським та міжнародним стандартам, збільшення частки інноваційної продукції в обсязі виробництва промислової продукції до 40 відсотків;

запровадження, виходячи із цілей і завдань Програми, планового нарощування виробничих потужностей і технічного переозброєння не менш, як на 90 підприємствах;

подолання залежності України від імпорту з Російської Федерації продукції військового призначення та подвійного використання протягом строку виконання Програми;

формування переліку базових та критичних технологій, забезпечення їхнього розвитку;

у військовій сфері - забезпечення першочергових потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів у продукції військового призначення та подвійного використання в обсягах і строки, визначені у Державній цільовій оборонній програмі розвитку озброєння і військової техніки на період до 2020 року;

утилізації продукції військового призначення і подвійного використання;

у зовнішньоекономічній сфері - підвищення експортного потенціалу, зміцнення позицій держави на світовому ринку озброєння, розширення участі України у міжнародних проектах військово-технічного співробітництва, забезпечення середньорічних темпів приросту експорту промислової продукції підприємств оборонно-промислового комплексу не менш, як на 10 відсотків.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів підприємств оборонно-промислового комплексу, інших джерел, зокрема на засадах державно-приватного партнерства, інвестицій, пільгового кредитування, наданням пільг та преференцій, впровадженням лізингових схем, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку виходячи з можливостей державного бюджету під час формування його показників.

Щорічна орієнтовна потреба у коштах державного бюджету на виконання Програми становить 0,2 - 0,5 відсотка від внутрішнього валового продукту на основі світової практики.

Державна підтримка здійснюється за пріоритетними проектами на паритетних засадах, на рівні: 50 відсотків - кошти державного бюджету, 50 відсотків - інвестиції та інші джерела фінансування.

Індекс промислової продукції підприємств оборонно-промислового комплексу щороку повинен збільшуватися не менше, ніж на 10 відсотків.

Досвід провідних держав світу свідчить про те, що проведення заходів щодо реформування оборонно-промислового комплексу потребує значних фінансових витрат. Зокрема, щорічні витрати на проведення заходів з реструктуризації оборонної промисловості Федеративної Республіки Німеччини склали 500 млн. євро. Для забезпечення функціонування науково-дослідної бази оборонної промисловості Республіки Польща з державного бюджету було виділено кошти у сумі близько 2,5 млрд. польських злотих (250 млн. доларів США) на строк до п'яти років.

____________

Опрос