Идет загрузка документа (38 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно корпоративных договоров (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 23.09.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40 - 44, ст. 356):

1) частину третю статті 12 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Відмова особи від реалізації належних їй майнових прав не тягне за собою припинення цих прав, за винятком випадків, передбачених законом.";

2) доповнити статтею 121 такого змісту:

"Стаття 121. Відмова від здійснення корпоративних прав за договором

Якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими актами цивільного законодавства або договором, у випадках коли сторона при настанні обставин, передбачених цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, та які є підставою для реалізації певного права за договором, заявляє відмову від реалізації цього корпоративного права, в подальшому реалізація цього корпоративного права на тих же підставах не допускається, за винятком випадків, коли аналогічні обставини настали знову.";

3) доповнити статтею 1171 такого змісту:

"Стаття 1171. Корпоративний договір

1. Учасники (засновники) товариства з обмеженою відповідальністю або акціонери акціонерного товариства мають право укласти між собою договір про здійснення своїх корпоративних прав (корпоративний договір), відповідно до якого вони зобов'язуються реалізовувати ці права певним чином або утриматися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі голосувати певним чином на загальних зборах учасників (акціонерів) товариства, узгоджено вчиняти інші дії, пов'язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати частки в його статутному капіталі (акції) за певною ціною або за умови настання певних обставин, або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання певних обставин.

2. Корпоративний договір укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності корпоративного договору визначається в самому договорі. Корпоративний договір має бути укладений на визначений строк або без визначення строку.

Стороною корпоративного договору не може бути товариство з обмеженою відповідальністю або акціонерне товариство, учасники або акціонери якого укладають між собою такий договір про здійснення своїх корпоративних прав по відношенню до цього товариства.

3. Корпоративний договір не може зобов'язувати його сторони голосувати відповідно до вказівок органів товариства, визначати структуру органів товариства та їх компетенцію.

Умови корпоративного договору, які суперечать вимогам цієї частини, є нікчемними.

Корпоративним договором може бути передбачений обов'язок його сторін проголосувати на загальних зборах учасників (акціонерів) товариства за включення до статуту товариства положень, які визначають структуру органів товариства та/або їх компетенцію, якщо відповідно до законодавства допускається зміна структури органів товариства та їх компетенції статутом товариства.

4. Корпоративний договір не створює зобов'язань для осіб, які не є сторонами такого договору.

Інформація про корпоративний договір, укладений акціонерами публічного акціонерного товариства, повинна бути розкрита в межах та у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо інше не встановлено законом, інформація про зміст корпоративного договору, укладеного учасниками товариства з обмеженою відповідальністю або акціонерами приватного акціонерного товариства, не підлягає розкриттю і є конфіденційною.

Порушення корпоративного договору не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства.

Будь-який договір, укладений стороною корпоративного договору в порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом сторони корпоративного договору лише у випадку, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені корпоративним договором.

5. Припинення права однієї зі сторін корпоративного договору на частку в статутному капіталі (акції) товариства не має наслідком припинення дії корпоративного договору стосовно інших його сторін, якщо інше не передбачено цим договором.

6. Кредитори товариства та інші треті особи можуть укласти договір з учасниками (акціонерами) товариства, за яким останні з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов'язуються реалізовувати свої корпоративні права певним чином або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі голосувати певним чином на загальних зборах учасників (акціонерів) товариства, узгоджено здійснювати інші дії, пов'язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати частки в його статутному капіталі (акції) за певною ціною або за умови настання певних обставин, або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання певних обставин. До цього договору застосовуються правила про корпоративний договір.";

4) частини першу та другу статті 212 викласти в такій редакції:

"1. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Така відкладальна обставина може не залежати від волі осіб, які вчиняють правочин (об'єктивна відкладальна обставина) або залежати від волі осіб, які вчиняють правочин чи волі третіх осіб (суб'єктивна відкладальна обставина).

2. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Така скасувальна обставина може не залежати від волі осіб, які вчиняють правочин (об'єктивна скасувальна обставина) або залежати від волі осіб, які вчиняють правочин чи волі третіх осіб (суб'єктивна скасувальна обставина).";

5) доповнити статтею 2461 такого змісту:

"Стаття 2461. Безвідклична довіреність з корпоративних прав

1. З метою виконання або забезпечення виконання зобов'язання, що виникають з корпоративних прав, сторона, яку представляють, може зазначити в довіреності, виданій представнику, що ця довіреність не може бути скасована до закінчення строку довіреності або може бути скасована лише у випадках, передбачених в довіреності (безвідклична довіреність).

2. У будь-якому випадку така довіреність може бути скасована після припинення зобов'язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана, а також у будь-який час, у разі зловживання представником своїми повноваженнями або при виникненні обставин, які свідчать про те, що таке зловживання може мати місце.

3. Безвідклична довіреність повинна бути нотаріально засвідчена та містити пряму вказівку на обмеження можливості її скасування відповідно до частини першої цієї статті.

4. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено в довіреності.";

6) частину першу статті 509 викласти в такій редакції:

"1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.";

7) доповнити статтю 526 частиною другою такого змісту:

"2. Як виконання зобов'язань, так і здійснення, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні, може бути обумовлене здійсненням або утриманням від здійснення однією зі сторін зобов'язання певних дій або настанням інших обставин, передбачених договором, в тому числі обставин, які повністю залежать від однієї зі сторін.";

8) доповнити статтю 611 частиною другою такого змісту:

"2. У разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор, незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків та моральної шкоди, має право вимагати припинення відповідної дії, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. Така вимога може бути пред'явлена кредитором і у випадку виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання.";

9) доповнити статтею 6351 такого змісту:

"Стаття 6351. Опціонний договір

1. За опціонним договором одна сторона на умовах, передбачених цим договором, має право вимагати у встановлений договором строк від іншої сторони, вчинення передбачених опціонним договором дій (в тому числі сплатити усі грошові кошти або прийняти майно), і при цьому, якщо перша сторона не заявить вимогу у вказаний строк, опціонний договір припиняється.

2. Опціонним договором може бути передбачено, що вимога за опціонним договором вважається такою, що пред'явлена, за настання визначених таким договором обставин.

3. За право заявити вимогу за опціонним договором сторона сплачує передбачену таким договором винагороду, якщо інше не передбачено договором.

4. При припиненні опціонного договору винагорода, передбачена пунктом 3 цієї статті, не підлягає поверненню, якщо інше не передбачено опціонним договором.

5. Особливості окремих видів опціонних договорів можуть бути встановлені законом. ".

2. Доповнити Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991, N 49, ст. 68) статтею 511 такого змісту:

"Стаття 511. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю

1. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визнається договір про особливості реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю. За договором про реалізацію прав учасників (засновників) його сторони зобов'язуються реалізовувати певним чином права, які надаються учасникам (засновникам) товариства з обмеженою відповідальністю, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) може бути передбачено обов'язок його сторін голосувати певним чином на загальних зборах учасників (засновників), погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у випадку настання певних обставин, утримуватися від відчуження часток до настання певних обставин, а також здійснювати інші дії, пов'язані з управлінням товариством з обмеженою відповідальністю, його припиненням або виділом.

Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визначається в самому договорі. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю має бути укладений на визначений строк або без визначення строку.

2. Предметом договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не можуть бути зобов'язання сторони договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю голосувати згідно з вказівками органів управління товариства з обмеженою відповідальністю, щодо часток якого укладений цей договір.

3. Умови договору про реалізацію прав учасників (засновників), які суперечать вимогам частини другої цієї статті, є нікчемними.

Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю є обов'язковим тільки для його сторін.

Будь-який договір, укладений стороною договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю в порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю лише у випадках, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю.

Якщо інше не встановлено законом, інформація про зміст договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, укладеного учасниками товариства з обмеженою відповідальністю, не підлягає розкриттю і є конфіденційною.

Порушення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства з обмеженою відповідальністю.

4. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договору про реалізацію прав учасників (засновників), і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань.

5. Права сторін договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, засновані на цьому договорі, в тому числі право вимагати відшкодування завданих порушенням договору збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені), виплати компенсації (фіксованою грошової суми або суми, що підлягає визначенню в порядку, зазначеному в договорі про реалізацію прав учасників (засновників)) або застосування інших заходів відповідальності у зв'язку з порушенням договору про реалізацію прав учасників (засновників), підлягають судовому захисту.".

3. Доповнити Закон України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 50-51, ст. 384) статтею 261 такого змісту:

"Стаття 261. Договір між акціонерами

1. Договором між акціонерами визнається договір, предметом якого є реалізація акціонерами - власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або прав за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства (далі - договір між акціонерами). За договором між акціонерами його сторони зобов'язуються реалізовувати певним чином права та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором між акціонерами може бути передбачено обов'язок його сторін голосувати певним чином на загальних зборах акціонерів, погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною та/або у випадку настання певних обставин, утримуватися від відчуження акцій до настання певних обставин, а також здійснювати інші дії, пов'язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом.

Договір між акціонерами укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності договору між акціонерами визначається в самому договорі. Договір між акціонерами має бути укладений на визначений строк або без визначення строку.

2. Предметом договору між акціонерами не можуть бути зобов'язання сторони договору між акціонерами голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо акцій якого укладений цей договір.

Умови договору між акціонерами, які суперечать вимогам цієї частини, є нікчемними.

3. Договір між акціонерами є обов'язковим тільки для його сторін.

Договір, який стосується прав на акції та/або прав за акціями, укладений стороною договору між акціонерами в порушення такого договору між акціонерами, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору між акціонерами лише у випадку, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені договором між акціонерами.

Інформація про укладення договору між акціонерами публічного акціонерного товариства, повинна бути розкрита у межах та у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інформація про факт укладення договору між акціонерами приватного акціонерного товариства повинна бути повідомлена такому товариству.

Якщо інше не встановлено законом, інформація про зміст договору між акціонерами, укладеного акціонерами приватного акціонерного товариства, не підлягає розкриттю і є конфіденційною.

Порушення договору між акціонерами не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства.

4. Особа, яка набула відповідно до договору між акціонерами право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів за акціями товариства, зобов'язана повідомити товариство про набуття такого права у випадку, якщо в результаті такого набуття ця особа самостійно або спільно зі своєю афілійованою особою або особами прямо або опосередковано отримує можливість розпоряджатися більш ніж 10, 25, 50 або 75 відсотками голосів за розміщеними простими акціями товариства. У такому повідомленні мають міститися відомості про:

повне найменування товариства;

своє ім'я або найменування;

дату укладення та дату набуття чинності договору між акціонерами, або про дату прийняття рішень про внесення змін до договору між акціонерами та про дату набуття чинності відповідних змін, або про дату припинення дії договору між акціонерами;

термін дії договору між акціонерами;

кількість акцій, які належать особам, які уклали договір між акціонерами, на дату його укладення;

кількість простих акцій товариства, які надають цій особі можливість розпоряджатися голосами на загальних зборах акціонерів, на дату виникнення обов'язку надіслати таке повідомлення;

дату виникнення обов'язку надіслати таке повідомлення.

Таке повідомлення повинно бути надіслане в письмовій формі протягом п'яти робочих днів з моменту виникнення відповідного обов'язку, але не пізніше дня, що передує дню проведення найближчих загальних зборів.

5. Особа, яка зобов'язана направити повідомлення відповідно до частини четвертої цієї статті, до дати направлення такого повідомлення має право визначати варіант голосування тільки за акціями, кількість яких не перевищує кількість акцій, що належали цій особі до надсилання такого повідомлення. При цьому всі акції, які належать цій особі, враховуються при визначенні кворуму загальних зборів акціонерів.

6. Договором між акціонерами можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з такого договору, та заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань.

7. Права сторін договору між акціонерами, засновані на такому договорі, в тому числі право вимагати відшкодування завданих порушенням договору збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені), виплати компенсації (фіксованої грошової суми або суми, що підлягає визначенню в порядку, передбаченому договором між акціонерами) або застосування інших заходів відповідальності у зв'язку з порушенням договору між акціонерами, підлягають судовому захисту.

8. Особливості укладення договорів між акціонерами щодо акцій, якими прямо або опосередковано володіє держава, можуть встановлюватися законом.".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів" (далі - Законопроект) розроблено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) на виконання пункту 145 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. N 213-р.

Зазначеним пунктом передбачена необхідність розробки законопроекту з метою забезпечення можливості визначення порядку управління та прийняття внутрішніх рішень акціонерами/учасниками шляхом укладення корпоративних угод.

На даний час єдиною нормою, яка надає акціонерам право укладати акціонерний договір є норма абзацу сьомого частини першої статті 29 Закону України "Про акціонерні товариства", якою визначено, що статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання. Однак досвід показав неефективність застосування цієї норми у зв'язку із недостатнім законодавчим врегулюванням процедур укладення таких договорів та неузгодженістю з іншими законодавчими актами.

Необхідно зазначити, що світовий досвід свідчить про широке застосування механізмів укладення корпоративних договорів як одного з найефективніших засобів захисту прав та інтересів інвесторів.

З метою впровадження світового досвіду щодо удосконалення механізмів корпоративного управління в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю пропонується ввести до законодавства України норми щодо укладення корпоративних договорів - договорів про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договорів між акціонерами, а також внести до Цивільного кодексу України необхідні зміни, які нададуть можливість ефективно задіяти механізм управління та прийняття внутрішніх рішень, як одного з акціонерами (учасниками) шляхом укладення корпоративних угод.

2. Визначення цілей державного регулювання

Ціль зазначеного законопроекту є підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю шляхом:

- доповнення Законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства" новими статтями з метою регламентації питання укладення акціонерами та учасниками (засновниками) товариства з обмеженою відповідальністю договорів з метою спільної реалізації їх прав;

- доповнення Цивільного кодексу України статтею "Корпоративний договір" та деякими іншими нормами, які нададуть можливість ефективно задіяти механізм корпоративних договорів в господарських товариствах.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

В якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути так званий "статус-кво", тобто збереження чинного регулювання зазначених питань.

Зазначений спосіб є неприйнятним, оскільки досвід застосування механізмів укладення та реалізації корпоративних договорів без внесення змін до законодавчих актів, а саме до Цивільного кодексу України, Законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства", показав свою неефективність.

Другий альтернативний спосіб (обраний спосіб) - удосконалення окремих норм Цивільного кодексу України, Законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства".

Таким чином, обраний спосіб, викладений у проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів", є єдиним способом вирішити вищезазначені проблемні питання.

4. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів" передбачає:

- доповнення частини третьої статті 12 Цивільного кодексу України нормою, яка передбачає, що відмова особи від реалізації належних їй майнових прав не тягне за собою припинення цих прав, за винятком випадків, передбачених законом;

- доповнення Цивільного кодексу України новими статтями 121 "Відмова від здійснення корпоративних прав за договором", 1171 "Корпоративний договір", 2461 "Безвідклична довіреність з корпоративних прав" та 6351 "Опціонний договір";

- доповнення статті 212 Цивільного кодексу України поняттями "об'єктивна відкладальна обставина" та "суб'єктивна відкладальна обставина";

- доповнення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України нормою щодо запровадження поняття "негативне зобов'язання";

- доповнення статті 526 Цивільного кодексу України нормою, згідно з якою виконання зобов'язань, здійснення, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні, може бути обумовлене здійсненням або утриманням від здійснення однією зі сторін зобов'язання певних дій або настанням інших обставин, передбачених договором, в тому числі обставин, які повністю залежать від однієї зі сторін;

- доповнення статті 611 Цивільного кодексу України нормою, згідно з якою у разі порушення боржником негативного зобов'язання кредитор, має право вимагати припинення відповідної дії, якщо це не суперечить змісту зобов'язання. При цьому така вимога може бути пред'явлена кредитором і у випадку виникнення реальної загрози порушення такого зобов'язання;

- доповнення Закону України "Про господарські товариства" новою статтею 511 "Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю";

- доповнення Закону України "Про акціонерні товариства" новою статтею 261 "Договір між акціонерами".

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Передбачене Законопроектом запровадження в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю механізму укладення та реалізації корпоративних договорів шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України, Законів України "Про акціонерні товариства" та "Про господарські товариства", направлено на підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю, а також захист прав акціонерів (учасників).

Ризику впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта немає.

Реалізація вимог запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Вигоди

Витрати

У сфері держави

Підвищення ефективності корпоративного управління в господарських товариствах, в тому числі в товариствах із державною часткою.

Витрати із державного та місцевих бюджетів відсутні.

У сфері учасників ринку

Запровадження в господарських товариствах механізму укладення корпоративних договорів сприятиме захисту прав інвесторів та підвищить їх привабливість для інвесторів.

Витрати господарських товариств, пов'язані з запровадженням механізму укладення корпоративних договорів відсутні.

У сфері громадян

Запровадження в господарських товариствах механізму укладення корпоративних договорів сприятиме захисту прав інвесторів та підвищить їх привабливість для інвесторів

Витрати громадян у зв'язку із запровадженням в господарських механізму укладення корпоративних договорів відсутні.

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Акт набирає чинності з дня його опублікування.

Термін його дії не обмежено.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акта є:

• розмір надходжень до державних та місцевих бюджетів фактично не змінюватиметься;

• суб'єкти господарювання, на які поширюватиметься дія проекту регуляторного акту - акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю та їх акціонери або учасники;

• витрати коштів і часу акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, пов'язані з виконанням механізму запровадження в акціонерних товариствах та товариствах з обмеженою відповідальністю механізму укладення та реалізації корпоративних
договорів - можуть виникнути у акціонерів (учасників) виключно на здійснення повідомлення про укладення корпоративного договору;

• рівень поінформованості учасників фондового ринку з основних положень акта - високий. З цією метою здійснюється підготовка листів роз'яснень, методичних рекомендацій, статей у щоденному офіційному періодичному виданні "Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" та на Інтернет сайті НКЦПФР "www.nssmc.gov.ua".

9. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватись до дати набрання чинності цього акта шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторного акту, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного обстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичне відстеження здійснюється раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта проводитиметься Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку протягом усього терміну його дії, шляхом:

- опрацювання скарг акціонерів щодо порушення їх прав;

- аналізу інформації, що надходитиме до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про укладення корпоративних договорів між акціонерами публічних акціонерних товариств;

- аналізу звітів та статистичних даних відповідних структурних підрозділів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- розгляду пропозицій та зауважень, які надійшли до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відстеження будуть узагальнюватись та вноситись у якості пропозицій до плану роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на відповідний рік.

 

Голова Комісії

Т. Хромаєв

Опрос