Идет загрузка документа (426 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О рынке электрической энергии Украины (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 22.09.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ринок електричної енергії України

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому законі терміни вживаються в такому значенні:

адміністратор комерційного обліку електричної енергії (адміністратор комерційного обліку) - юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку;

адміністратор розрахунків - юридична особа, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг;

алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється Регулятором, відповідно до цього Закону;

баланс між попитом та пропозицією - задоволення прогнозованого попиту споживачів на електричну енергію без необхідності вжиття заходів для зменшення обсягу споживання;

балансуюча група - об'єднання учасників ринку, яке створюється на підставі відповідного договору, в межах якого один учасник ринку, який входить до такого об'єднання, несе відповідальність за баланс електричної енергії всіх інших учасників ринку, що входять до такого об'єднання;

балансуюча група виробників за "зеленим" тарифом - балансуюча група, в якій стороною, відповідальною за баланс є гарантований покупець;

балансуючий ринок електричної енергії (балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електроенергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

безпека постачання електричної енергії - спроможність електроенергетичної галузі забезпечувати потреби споживачів в електричній енергії відповідно до вимог цього Закону;

вертикально-інтегрований суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою, що здійснює передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії, або група таких осіб, пов'язаних між собою безпосередньо чи опосередковано відносинами контролю, що здійснюють передачу та/або розподіл електричної енергії і щонайменше одну із функцій з виробництва або постачання електричної енергії;

виробник електричної енергії (виробник) - суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;

виробництво електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження на електричну енергію за допомогою технічних засобів;

відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти добові графіки електричної енергії у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

вільна пропускна спроможність - частина чистої пропускної спроможності міждержавного перетину, яка виставляється на аукціон для визначеного напрямку та періоду, без врахування розподіленої на попередніх аукціонах величини пропускної спроможності. У випадках надання звільнення для нових міждержавних ліній відповідно до цього Закону, при розрахунку вільної пропускної спроможності не враховується частина пропускної спроможності, щодо якої надано таке звільнення. При розрахунку добової вільної пропускної спроможності враховується невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах;

внутрішньодобовий ринок електричної енергії (внутрішньодобовий ринок) - організований сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку "на добу наперед" та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії;

гарантований покупець електричної енергії (гарантований покупець) - суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, та виконувати інші функції, визначені законодавством;

двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу;

диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки;

договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (договір на ринку "на добу наперед") - одночасне прийняття учасником торгів "на добу наперед" і оператором ринку прав та зобов'язань з купівлі-продажу електроенергії за результатами проведення відповідних торгів "на добу наперед";

допоміжні послуги - послуги, визначені цим Законом та правилами ринку, які оператор системи передачі закуповує у постачальників допоміжних послуг для забезпечення сталої і надійної роботи об'єднаної енергетичної системи України та якості електричної енергії відповідно до встановлених стандартів;

доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів - право на використання пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою експорту та/або імпорту електричної енергії, набуте відповідно до цього Закону;

доступ третіх сторін - право будь-якого користувача системи використовувати систему передачі електричної енергії та системи розподілу електричної енергії на заздалегідь і публічно оголошених умовах відповідно до принципів прозорості і недискримінаційності;

електрична енергія - енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу;

електрична мережа - сукупність електричних установок для передачі та/або розподілу електричної енергії;

електроенергетика - галузь економіки України, що забезпечує споживачів електричною енергією;

електроенергетичне підприємство - суб'єкт господарювання, який здійснює принаймні одну з наступних функцій: виробництво, передача, розподіл, постачання електричної енергії споживачу або трейдерську діяльність;

електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;

електростанція - електроустановка або група електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, що призначаються для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії;

енергоефективність та управління попитом - всеохоплюючий або інтегрований підхід, який має на меті вплинути на обсяг та графік споживання електричної енергії для того, щоб зменшити споживання первинної енергії та максимальні (пікові) навантаження, надаючи перевагу залученню інвестицій, направлених на підвищення енергоефективності та засоби регулювання навантаження, замість інвестицій у збільшення генеруючих потужностей, якщо перші із зазначених заходів є більш ефективним та економічним варіантом, враховуючи позитивний вплив на навколишнє природне середовище в результаті скорочення споживання енергії та аспекти, пов'язані з безпекою постачання, і пов'язані з ними витрати на розподіл;

заборонена зона гідротехнічних споруд - земельна ділянка, яка прилягає до основної огорожі з внутрішньої сторони території гідроелектротехнічної споруди, обладнана інженерно-технічними засобами та позначена попереджувальними знаками, а також ділянка водної акваторії верхнього і нижнього б'єфів на відстані 500 метрів від греблі гідроелектростанції, позначена знаками, які попереджають про заборону доступу на її територію сторонніх осіб, суден та плавучих об'єктів;

захищені споживачі - споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

споживач - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець) або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;

кліринг на ринку електричної енергії - система розрахунків через уповноважений банк, яка враховує взаємні фінансові вимоги та зобов'язання учасників ринку щодо операцій купівлі-продажу електричної енергії і послуг, наданих на ринку електричної енергії, та завершуються платежем на різницю між сумами вимог та зобов'язань учасників ринку, в тому числі за рахунок наданих фінансових гарантій;

комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку;

контроль - має значення, визначене Законом України "Про захист економічної конкуренції";

контрольована зона гідротехнічних споруд - позначена попереджувальними знаками територія бетонних та земельних гребель гідроелектротехнічних споруд і земельних ділянок, розташованих між водосховищами і дренажними каналами;

користувачі електричної системи - фізичні особи (в тому числі, фізичні особи - підприємці) або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії;

малий непобутовий споживач - суб'єкт малого підприємництва, електроустановки якого приєднані до системи розподілу електричної енергії номінальною напругою не більше 1кВ, який купує електричну енергію для власного споживання;

міждержавна лінія електропередачі - лінія електропередачі, що перетинає кордон між Україною та іншою країною і з'єднує національні системи передачі обох країн;

міждержавний перетин - сукупність міждержавних ліній електропередачі та електричних установок, що використовуються для з'єднання національної системи передачі з системою передачі суміжної держави;

надзвичайна ситуація в об'єднаній енергетичній системі України - ситуація, за якої виникає загроза порушення режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України або її окремих частин, зокрема, внаслідок дефіциту електричної енергії та/або потужності, зниження частоти нижче гранично допустимих меж, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережевих елементів, зниження напруги в контрольних точках енергосистеми до аварійного рівня;

надзвичайна ситуація на ринку електричної енергії - ситуація, за якої ринок не спроможний забезпечити покриття попиту на електричну енергію за рахунок наявних потужностей, що може призвести до зупинки постачання електричної енергії значній частині споживачів та потребує вжиття короткострокових надзвичайних заходів в обмеженому обсязі з метою стабілізації роботи об'єднаної енергетичної системи України та відновлення нормальної роботи ринку електричної енергії;

небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої та проданої електричної енергії, зареєстрованими адміністратором розрахунків;

непобутовий споживач - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець) або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не призначена для її власного побутового споживання;

неявний аукціон - механізм міждержавної купівлі-продажу електричної енергії, що передбачає одночасний розподіл пропускної спроможності і купівлю-продаж електричної енергії, та визначення відповідної сукупної ціни;

нова міждержавна лінія електропередачі - міждержавна лінія електропередачі, будівництво якої не було завершено станом на дату набуття чинності цього Закону;

нормативно-технічний документ - норми, правила, інструкції та стандарти, прийняті та зареєстровані в порядку, встановленому законодавством, щодо забезпечення належного технічного стану і експлуатації електричних установок та мереж;

об'єднана енергетична система України (ОЕС України) - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об'єктів електроенергетики, які об'єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом;

об'єкт електроенергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до ОЕС України;

обмеження пропускної спроможності міждержавного перетину (далі - обмеження) - ситуація, за якої міждержавний перетин не може прийняти усі фізичні потоки електроенергії, що є результатом експортно-імпортних операцій учасників ринку, через недостатність пропускної спроможності міждержавного перетину та/або системи передачі електроенергії;

оператор ринку - юридична особа, яка на підставі ліцензії забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках;

оператор системи передачі - юридична особа, яка є відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі і міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі задовольнити обґрунтований попит на передачу електричної енергії;

оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу задовольнити обґрунтований попит на розподіл електричної енергії із урахуванням вимог стосовно охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

операційна безпека мережі - спроможність електричних станцій, системи передачі та системи розподілу залишатися в нормальному режимі або якнайшвидше повертатися до нормального режиму роботи, і характеризується гранично допустимими показниками температури, рівнів напруги, струмів короткого замикання, частоти та стійкості;

організований сегмент ринку електричної енергії - ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та балансуючий ринок;

особливо важливі об'єкти електроенергетики - об'єкти, які забезпечують стале функціонування ОЕС України, руйнація або пошкодження яких призведе до порушення електропостачання господарюючих суб'єктів і побутових споживачів, можливих людських жертв і значних матеріальних збитків;

передача - транспортування електричної енергії електричними мережами напругою 220 кВ та вище від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (але не включаючи її постачання), а також міждержавними лініями;

перспективне планування - здійснення планування необхідності майбутніх інвестицій у генеруючу потужність, потужність системи передачі та/або потужність системи розподілу у довгостроковій перспективі (на п'ять років та більше) для задоволення потреб системи в електроенергії, а також забезпечення постачання електричної енергії споживачам;

побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність, на підставі відповідного договору з учасником ринку (у тому числі, за договором постачання електричної енергії споживачу);

постачальник допоміжних послуг - учасник ринку, який відповідає встановленим правилами ринку вимогам щодо надання допоміжних послуг та зареєстрований відповідно до правил ринку для надання таких послуг;

постачальник послуг з балансування - учасник ринку, який уклав договір про участь у балансуючому ринку з оператором системи передачі відповідно до правил ринку;

постачальник послуг комерційного обліку - суб'єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону;

постачальник "останньої надії" - електропостачальник, визначений за результатами конкурсу або призначений Регулятором, який за обставин, визначених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу;

постачальник універсальної послуги - електропостачальник, визначений за результатами конкурсу або призначений Кабінетом Міністрів України, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги;

постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;

поточний рахунок зі спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону;

приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;

пряма лінія - лінія електропередачі, що з'єднує генеруючий об'єкт виробника з електроустановками споживача та використовується виключно ними;

Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

ринок допоміжних послуг - система відносин, що виникають у зв'язку з придбанням оператором системи передачі допоміжних послуг у постачальників допоміжних послуг;

ринок електричної енергії - система відносин, які виникають між учасниками ринку при здійсненні купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілі, постачанні електричної енергії споживачам;

ринок електричної енергії "на добу наперед" (ринок "на добу наперед") - організований сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу;

розвиток ОЕС України - нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об'єктів електроенергетики;

розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електростанцій або підстанцій системи передачі до електроустановок споживання, але не включаючи її постачання;

розподілена генерація - електростанція, встановленої потужності 20 МВт та менше, приєднана до системи розподілу електричної енергії;

сертифікація оператора системи передачі - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, що підтверджується рішенням Регулятора;

система передачі електричної енергії (система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електроенергії;

система розподілу електричної енергії (система розподілу) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії;

системні обмеження - обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування ОЕС України в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку;

сторона, відповідальна за баланс - учасник ринку, який взяв на себе зобов'язання повідомляти свої добові графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи);

торги електричною енергією на ринку на добу наперед (торги "на добу наперед") - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів наступної за днем проведення торгів доби відповідно до правил ринку "на добу наперед";

трейдер - суб'єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу;

універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їх права бути забезпеченими електричною енергією певної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;

уповноважений банк ринку електричної енергії (уповноважений банк) - будь-який банк, що відповідає визначеним Кабінетом Міністрів України та Національним банком України вимогам, внесений Національним банком України до переліку уповноважених банків та має право здійснювати обслуговування поточних рахунків зі спеціальним режимом використання учасників ринку;

учасник ринку електричної енергії (учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які здійснюють свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом;

чиста пропускна спроможність - максимальна пропускна спроможність міждержавного перетину, яку можна використовувати для міждержавної передачі електричної енергії у відповідному напрямку та у відповідний період часу, за умови забезпечення безпечного та надійного функціонування ОЕС України;

явний аукціон - механізм розподілу пропускної спроможності, за яким надається доступ до пропускної спроможності та визначається ціна за цей доступ, не включаючи купівлю-продаж електричної енергії;

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про захист економічної конкуренції", Господарському кодексі України, та інших законах України.

Стаття 2. Правові основи функціонування ринку електричної енергії

1. На виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, цей Закон спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС; Регламенту (ЄС) 714/2009 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії та яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2003; Директиви 2005/89/ЄС стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

Правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, Закони України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу ", ["Про Національну Комісію, що здійснює державне регулювання с сферах енергетики та комунальних послуг"], "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

2. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, які регулюють впровадження цього Закону, зокрема:

1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;

2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;

4) кодексом комерційного обліку;

5) правилами постачання електричної енергії споживачам;

6) іншими нормативно-правовими актами.

Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку розробляються і адмініструються оператором ринку та затверджуються Регулятором.

Кодекс системи розподілу та правила постачання електричної енергії споживачам затверджуються Регулятором.

До затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та правил постачання електричної енергії споживачам, Регулятор повинен отримати висновок Антимонопольного комітету України на предмет відповідності проектів даних нормативно-правових актів нормам законодавства у сфері захисту економічної конкуренції.

Висновок на предмет відповідності проектів правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, правил постачання електричної енергії споживачам надається Антимонопольним комітетом України протягом одного місяця.

3. Правила ринку визначають, зокрема, порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до правил ринку, положення щодо функціонування ринку у разі вжиття надзвичайних заходів.

4. Правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку визначають, зокрема, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу електроенергії на цих ринках, порядок організації та проведення торгів, порядок визначення ціни на електричну енергію, у тому числі у випадках неконкурентної поведінки, порядок проведення розрахунків на цих ринках, порядок визначення вартості послуг оператора ринку та порядок її оплати, порядок розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між оператором ринку та учасниками ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, порядок внесення змін до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

5. Кодекс системи передачі та кодекс систем розподілу визначають, зокрема, порядок планування розвитку системи передачі та систем розподілу; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднання до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; стандарти операційної безпеки, критерії, що застосовуються оператором системи передачі для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетів об'єктам електроенергетики, що використовують відновлювальні джерела енергії.

Кодекс системи передачі має відповідати законодавству Енергетичного Співтовариства.

6. Кодекс комерційного обліку визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

7. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації на ринку електричної енергії визначаються цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами, які регулюють впровадження цього Закону. Вимоги щодо надання, захисту, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку визначаються Регулятором.

8. Учасники ринку мають право подавати пропозиції щодо внесення змін до правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії України до відповідних державних органів та операторів, що здійснюють розробку, затвердження та/або адміністрування відповідних актів.

9. Суб'єкти владних повноважень, а також суди при застосовуванні норм цього Закону беруть до уваги правозастосовну практику Енергетичного Співтовариства та Європейського Союзу, зокрема рішення Суду Європейського Союзу (Європейського Суду, Загального Суду), практику Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо застосовування положень актів законодавства Європейського Союзу, зазначених у цій статті.

10. Рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають прийматися на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, відповідати меті, з якою повноваження надані, бути обґрунтованими, відповідати принципам неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності, прозорості, недискримінації та своєчасності.

Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети задоволення загальносуспільного інтересу.

Згідно з принципом прозорості рішення (заходи) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, у належний строк до набрання ними чинності або введення в дію.

Згідно з принципом недискримінації рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень не можуть призводити:

- до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є відмінним від обсягу прав та обов'язків інших осіб у подібних ситуаціях, якщо тільки така відмінність не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу;

- до юридичного або фактичного обсягу прав та обов'язків особи, який є таким, як і обсяг прав та обов'язків інших осіб у неподібних ситуаціях, якщо така однаковість не є необхідною та мінімально достатньою для задоволення загальносуспільного інтересу.

Дія принципів пропорційності, прозорості і недискримінації поширюється також на учасників ринку електричної енергії у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 3. Принципи функціонування ринку електричної енергії України

1. Ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, за винятком діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, що встановлюються цим Законом.

2. Функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах:

1) енергетичної безпеки України;

2) безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їх прав та інтересів;

3) створення умов безпечної експлуатації об'єктів електроенергетики;

4) збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування ОЕС України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею;

5) забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії;

6) розвитку міждержавних перетинів з енергосистемами суміжних країн;

7) енергоефективності та захисту навколишнього природного середовища;

8) сприяння розвитку альтернативної та відновлюваної енергетики;

9) добросовісної конкуренції;

10) рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії;

11) вільного вибору електропостачальника;

12) недискримінаційного та прозорого доступу до системи передачі та систем розподілу;

13) недискримінаційної участі в ринку електричної енергії;

14) незалежного регулювання;

15) недискримінаційного ціноутворення, що відображає економічні витрати;

16) відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил постачання електричної енергії споживачам, інших нормативно-правових актів і нормативних документів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, які укладаються на цьому ринку;

17) співробітництва та інтеграції ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівні.

3. Обов'язковою умовою для участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладання договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Стаття 4. Договірне забезпечення функціонування ринку електричної енергії

1. Учасники ринку електричної енергії здійснюють свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів:

1) двосторонній договір;

2) про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку;

3) про купівлю-продаж електроенергії на ринку "на добу наперед";

4) про купівлю-продаж електроенергії на внутрішньодобовому ринку;

5) про участь у балансуючому ринку;

6) про врегулювання небалансів;

7) про надання послуг з розподілу;

8) про надання послуг з передачі;

9) про надання допоміжних послуг;

10) про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

11) про приєднання до системи передачі;

12) про приєднання до системи розподілу;

13) про доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів;

14) про постачання електричної енергії споживачу;

15) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг;

16) про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

17) про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;

18) про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом;

19) інші договори, укладені відповідно до нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Розділ II
ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ ТА БЕЗПЕКА ПОСТАЧАННЯ

Стаття 5. Державна політика в електроенергетиці

1. Державна політика в електроенергетиці направлена на:

1) забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії;

2) створення умов для ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії та його розвитку;

3) забезпечення умов та застосування заходів для розвитку енергоефективності в електроенергетиці, управління попитом та енергозаміщення;

4) сприяння виробництву електроенергії з відновлювальних джерел енергії та розвитку розподіленої генерації і обладнання для акумулювання енергії;

5) сприяння захисту навколишнього природного середовища;

6) створення умов для залучення інвестицій в електроенергетику, спрощення доступу до інформації та адміністративних процедур;

7) сприяння застосуванню інноваційних технологій;

8) сприяння захисту споживачів;

9) інтеграцію ринку електричної енергії на регіональному та загальноєвропейському рівні.

2. Формування та реалізацію державної політики в електроенергетиці здійснює Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики та інші органи державної влади відповідно до законодавства.

3. У сфері електроенергетики до повноважень Кабінету Міністрів України належать:

1) затвердження енергетичної стратегії України;

2) визначення разом з Національним банком України вимог до уповноваженого банку ринку електричної енергії;

3) утворення оператора ринку, гарантованого покупця;

4) прийняття рішення про покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та умов (порядку) виконання таких спеціальних обов'язків;

5) затвердження порядку надання звільнення, передбаченого статтею 24 цього Закону;

6) затвердження порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам;

7) затвердження річного прогнозного паливно-енергетичного балансу;

8) затвердження порядку проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та заходів з енергоефективності/управління попитом;

9) інші повноваження, визначені законами.

4. У сфері електроенергетики до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, належать:

1) формування та реалізація державної політики в електроенергетичному комплексі з урахуванням положень енергетичної стратегії України;

2) формування державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики;

3) розробка державних цільових програм;

4) розробка і затвердження правил безпеки постачання електричної енергії та здійснення моніторингу безпеки постачання електричної енергії;

5) затвердження нормативних характеристик технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами;

6) формування та затвердження прогнозного балансу електричної енергії ОЕС України;

7) здійснення в межах компетенції науково-технічної політики в електроенергетичному комплексі;

8) здійснення інших повноважень, визначених цим, іншими законами України та покладених на нього Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, має право отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання ним своїх повноважень, відповідно до положень цього Закону.

5. З метою удосконалення політики у сфері електроенергетики усі суб'єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання, експорт, імпорт електричної енергії повинні надавати дані щодо своєї діяльності органу державної статистики для упорядкування енергетичної статистики та публікації в щорічному енергетичному балансі.

Перелік даних та порядок їх надання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Державне регулювання на ринку електричної енергії

1. Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

2. До основних завдань Регулятора на ринку електричної енергії належать:

1) сприяння у співпраці з Радою регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами у сфері енергетики інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, становленню конкурентного єдиного ринку електричної енергії в рамках Енергетичного Співтовариства з урахуванням забезпечення безпеки постачання електричної енергії та сталості навколишнього природного середовища, ефективному відкриттю ринку електричної енергії для всіх покупців держав - сторін Енергетичного Співтовариства;

2) забезпечення належних умов для ефективного і надійного функціонування електричних мереж з огляду на довгострокові цілі розвитку;

3) розвиток конкуренції та забезпечення належного функціонування регіональних (міжнародних) ринків в рамках Енергетичного Співтовариства, зокрема, єдиного ринку Енергетичного Співтовариства, з метою досягнення цілей, зазначених у пункті (1) цієї частини;

4) усунення перешкод та обмежень для торгівлі електричною енергією між учасниками ринків держав - сторін Енергетичного Співтовариства, зокрема, забезпечення належного рівня пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою задоволення попиту і посилення інтеграції ринків електричної енергії окремих держав - сторін Енергетичного Співтовариства, яка сприятиме міждержавній торгівлі електричною енергією в рамках Енергетичного Співтовариства;

5) сприяння розвитку безпечної, надійної та ефективно функціонуючої ОЕС України орієнтованої на потреби покупців, що дозволить забезпечити недискримінаційний доступ до неї існуючих та потенційних користувачів системи, достатність потужності для потреб ринку електричної енергії та її енергоефективність, а також інтеграцію до системи передачі та систем розділу розподіленої генерації та виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії;

6) забезпечення простих і необтяжливих умов приєднання та доступу до електричних мереж для нових користувачів системи, зокрема усунення бар'єрів, що можуть перешкодити такому доступу для нових покупців та виробників електричної енергії, у тому числі, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

7) забезпечення короткострокових та довгострокових стимулів для оператора системи передачі, операторів систем розподілу та користувачів системи з метою підвищення ефективності експлуатації енергосистеми та інтеграції ринку електричної енергії;

8) створення передумов для отримання покупцями економічних вигод від ефективного функціонування ринку електричної енергії, шляхом сприяння конкуренції на ринку електричної енергії та реалізації дієвих механізмів захисту прав споживачів;

9) сприяння досягненню високих стандартів виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії, захисту вразливих споживачів та налагодженню процесу обміну даними, необхідному для реалізації споживачами права на зміну електропостачальника.

3. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:

1) ліцензування господарської діяльності у сфері електроенергетики відповідно до вимог цього Закону та контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

2) затвердження ліцензійних умов на право провадження окремих видів господарської діяльності у сфері електроенергетики, ліцензування яких належать до повноважень Регулятора;

3) прийняття рішення про сертифікацію оператора системи передачі або відмову у сертифікації;

4) затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил постачання електричної енергії споживачам, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

5) затвердження та моніторинг виконання плану розвитку системи передачі на наступні десять років та планів розвитку систем розподілу, оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву;

6) затвердження:

методики (порядку) формування цін на універсальні послуги;

методики (порядку) формування кошторису гарантованого покупця;

методики (порядку) формування цін постачальника "останньої надії";

методик (порядків) формування цін на допоміжні послуги;

методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії;

методик (порядків) встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

методики (порядку) формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу;

ставок плати за приєднання;

переліку поточних рахунків із спеціальним режимом використання;

правил, порядків, та умов, визначених цим Законом;

типових та примірних договорів, визначених цим Законом;

форм звітності учасників ринку (крім споживачів);

цін на універсальні послуги;

цін на послуги постачальника "останньої надії" у випадках, визначених цим Законом;

7) встановлення:

цін на універсальні послуги;

тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

тарифів на послуги з передачі електричної енергії;

тарифів на послуги з розподілу електричної енергії;

алгоритмів розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання;

граничних нижніх меж обсягів обов'язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" відповідно до положень цього Закону;

8) визначення:

необхідності та вимог щодо проведення обов'язкового аудиту роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також розрахунків на цих ринках;

вимог щодо захисту, надання, розкриття та оприлюднення інформації учасниками ринку;

9) забезпечення дотримання оператором системи передачі та операторами систем розподілу, а також іншими учасниками ринку (крім споживачів) їх зобов'язань за цим Законом, у тому числі щодо співпраці та взаємодії із учасниками ринків електричної енергії інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства;

10) здійснення моніторингу:

функціонування ринку електричної енергії та його сегментів;

рівня та ефективності відкриття ринку електричної енергії, прозорості та конкуренції на ринку електричної енергії (у тому числі цін за двосторонніми договорами та цін на організованих сегментах ринку, цін для побутових споживачів, включаючи практику застосування умови попередньої оплати), показників зміни електропостачальника, практики відключень, рівня цін та якості робіт з технічного обслуговування, скарг споживачів, у тому числі побутових споживачів, а також будь-яких практик, що призводять до спотворення або обмеження конкуренції на ринку електричної енергії;

рівня прозорості діяльності учасників ринку, в тому числі дотримання учасниками ринку (крім споживачів) зобов'язань щодо розміщення/оприлюднення інформації;

дій оператора системи передачі з управління обмеженнями, у тому числі системними;

дотримання правил розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

виконання оператором системи передачі та операторами систем розподілу умов щодо недискримінаційного доступу до їх електричних мереж, строків виконання приєднання та ремонтних робіт;

застосування тарифів, інших платежів, пов'язаних із доступом до електричних мереж, а також моніторинг застосування та забезпечення дотримання методик (порядків) визначення таких тарифів та платежів;

використання оператором системи передачі доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

технічного співробітництва оператора системи передачі з Європейською мережею операторів системи передачі (ENTSO-E) та впровадження механізмів компенсації між операторами систем передачі, прийнятими в рамках такого співробітництва;

виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі функціонування ринку електричної енергії на відповідність вимогам, передбаченим цим Законом та іншими актами законодавства;

застосування положень договорів, що обмежують конкуренцію на ринку електричної енергії (зокрема умов договорів, що перешкоджають укладенню непобутовими споживачами декількох двосторонніх договорів одночасно або обмежують їх у праві вибору електропостачальника);

дотримання електропостачальниками умов розгляду звернень та претензій споживачів електричної енергії з питань, що стосуються надання послуг з постачання електричної енергії;

достатності інвестицій в розвиток генеруючих потужностей з точки зору забезпечення безпеки постачання;

виконання функцій та обов'язків учасниками ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

11) нагляд за дотриманням оператором системи передачі, операторами систем розподілу та власниками акцій (часток в статутному капіталі) таких суб'єктів господарювання, вертикально інтегрованими суб'єктами господарювання вимог щодо відокремлення і незалежності, встановлених цим Законом;

12) затвердження, перегляд та здійснення контролю виконання інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу;

13) повідомлення Антимонопольного комітету України про факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електричної енергії;

14) розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії;

15) спільно з іншими суб'єктами владних повноважень забезпечення ефективного застосування заходів захисту прав споживачів, у тому числі передбачених цим Законом;

16) встановлення показників якості послуг електропостачання, моніторинг їх дотримання, визначення умов, порядку та розмірів відшкодування (компенсації), що застосовується у випадках недотримання встановлених показників якості послуг;

17) забезпечення доступу до інформації про обсяги та інші показники споживання електричної енергії споживачем у порядку та на умовах, передбачених цим Законом та іншими актами законодавства;

18) участь у забезпеченні захисту вразливих споживачів, зокрема шляхом врахування у відповідних нормативно-правових актах особливостей взаємовідносин учасників ринку з такими споживачами;

19) сприяння налагодженню процесу обміну даними для забезпечення розвитку ринку електричної енергії;

20) здійснення інших повноважень, передбачених законом.

4. Регулятор має право:

1) отримувати інформацію, яка є необхідною для належного виконання функцій, передбачених цим Законом або іншими актами законодавства, від будь-якого суб'єкта владних повноважень, учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);

2) ініціювати консультації та громадські обговорення;

3) ініціювати і проводити розслідування щодо функціонування ринку електричної енергії в Україні, приймати рішення про вжиття заходів для сприяння ефективній конкуренції на ринку електричної енергії та забезпечення його належного функціонування;

4) видавати обов'язкові для виконання учасниками ринку рішення;

5) накладати санкції на учасників ринку (крім споживачів), які порушили свої обов'язки відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;

6) вживати заходи для запобігання зловживанням монопольним становищем, зокрема, коли таке зловживання завдає економічну шкоду споживачам, та будь-якої поведінки, спрямованої на завищення цін;

7) вимагати від відповідних операторів підготовки внесення змін до правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу комерційного обліку, правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою дотримання принципу пропорційності і недискримінаційності;

8) встановлювати тимчасові тарифи на передачу, розподіл, у разі, якщо оператор системи передачі, оператор системи розподілу вчасно не надав розрахунки відповідних тарифів для їх встановлення Регулятором, а також приймати рішення щодо механізму надання компенсації, якщо остаточні тарифи відрізняються від тимчасових;

9) розглядати скарги і вирішувати спори відповідно до цього Закону;

10) проводити перевірки учасників ринку електричної енергії (крім споживачів) відповідно до цього Закону.

Стаття 7. Ціноутворення (тарифоутворення) на ринку електричної енергії

1. На ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають:

тарифи на послуги з передачі електричної енергії;

тарифи на послуги з розподілу електричної енергії;

тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

ціни на універсальні послуги;

ціни постачальника "останньої надії" у випадках, визначених цим Законом;

ціни на допоміжні послуги у випадках, визначених цим Законом;

ставки плати за приєднання;

"зелені" тарифи;

інші тарифи та ціни, в рамках покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.

2. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема, плата за приєднання), повинні бути:

1) недискримінаційними;

2) прозорими;

3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії, та належного рівня норми прибутку.

3. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, повинні:

1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії;

2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу;

3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничій та управлінській діяльності таких суб'єктів.

Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні:

1) допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи;

2) обмежувати ліквідність ринку електричної енергії;

3) перешкоджати міждержавній торгівлі електричною енергією.

4. Тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуються незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється. Тарифи на послуги з передачі та розподілу можуть складатися з декількох ставок.

5. У разі, якщо відмінності у структурі тарифів на послуги з передачі електричної енергії або у правилах балансування перешкоджають міждержавній торгівлі електричною енергією, Регулятор вживає заходи для гармонізації структур тарифів і правил балансування, що застосовуються, з тарифами та правилами енергосистеми (енергосистем) суміжних держав - сторін Енергетичного Співтовариства.

6. Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, та не мають стимулювати до збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.

7. Методики (порядки) встановлення (формування) цін та тарифів на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема, плата за приєднання), затверджуються Регулятором не менш як за 30 днів до дати, з якої починають застосовуватися ціни та тарифи (зокрема, плата за приєднання), визначені відповідно до таких методик (порядків).

Рішення Регулятора про встановлення таких цін та тарифів, підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на веб-сайті Регулятора.

Стаття 8. Ліцензування господарської діяльності на ринку електричної енергії

1. Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

2. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця затверджуються Регулятором.

3. Ліцензія на провадження господарської діяльності з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерської діяльності, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.

4. У видачі ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії може бути відмовлено виключно з підстав, передбачених законом, а також у недискримінаційний спосіб та на підставі повної і об'єктивної оцінки документів, поданих заявником.

Регулятор повинен повідомити заявника про причини відмови у видачі ліцензії.

Стаття 9. Державний енергетичний нагляд в електроенергетиці

Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра згідно із законодавством.

Предметом державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є господарська діяльність, пов'язана з виробництвом, передачею та розподілом електричної енергії, а також з використанням енергії для власних потреб учасниками ринку (крім споживачів) в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання, випробування та ремонту електроустановок і мереж, виконання робіт з проектування електроустановок і мереж.

Способом здійснення державного енергетичного нагляду в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідних обстежень, перевірок, оглядів щодо обладнання електричних мереж учасниками ринку електричної енергії (крім споживачів) у порядку, визначеному Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики покладається:

- здійснення державного енергетичного нагляду за електричними установками і мережами учасників ринку електричної енергії (крім споживачів);

- здійснення державного енергетичного нагляду за дотриманням учасниками ринку (крім споживачів) вимог правил та інших нормативно-правових актів і нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж, а саме за:

забезпеченням надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам;

відповідністю схем електропостачання (зовнішніх та внутрішніх) - категорійності споживачів та їх струмоприймачів;

наявністю та станом резервних автономних джерел живлення на об'єктах споживачів електричної енергії першої категорії і особливої групи першої категорії з надійності електропостачання;

організацією та періодичністю проведення спеціальної підготовки працівників, які забезпечують оперативно-технологічне управління і технічне обслуговування обладнання на об'єктах електроенергетики, періодичністю перевірки рівня знань зазначених працівників щодо вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

дотриманням встановленого нормативними документами з питань електроенергетики порядку застосування оператором системи передачі, оператором системи розподілу та електропостачальником заходів з обмеження та/або припинення постачання електричної енергії споживачам;

дотриманням особливого режиму відключення та/або обмеження електропостачання захищених споживачів;

забезпеченням належного технічного стану елементів обладнання системної протиаварійної автоматики, встановлених у учасників ринку електричної енергії (у тому числі споживачів);

участь у роботі комісій з розслідування причин і наслідків аварій і пожеж на обладнанні електричних мереж учасників ринку електричної енергії, які призвели до порушення режимів роботи інших учасників ринку електричної енергії;

- виконання інших функцій відповідно до цього Закону.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики під час здійснення державного енергетичного нагляду має право:

- вимагати від учасників ринку електричної енергії усунення виявлених порушень вимог відповідних нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

- видавати учасникам ринку електричної енергії обов'язкові для виконання розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

- фіксувати процес проведення державного енергетичного нагляду чи кожну окрему дію за допомогою засобів аудіо- та відеотехніки;

- застосовувати відповідно до законодавства штрафні санкції до учасників ринку електричної енергії за порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічного стану електричних установок і мереж;

- складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- ініціювати призупинення експлуатації електричних установок і мереж, шляхом подання відповідного позову до суду, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації;

- вимагати від учасників ринку електричної енергії, їх посадових осіб припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного енергетичного нагляд;

- одержувати від учасників ринку електричної енергії, їх посадових осіб на письмовий запит безоплатно відповідно до законодавства необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію з питань, що виникають під час здійснення державного енергетичного нагляду;

- надавати учасникам ринку електричної енергії консультаційну допомогу та розглядати спірні питання, що виникають між учасниками ринку електричної енергії, у межах своєї компетенції;

- надавати висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання за письмовим зверненням заявника;

- одержувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів електроенергетики та споживачів інформацію необхідну для виконання покладених на нього завдань;

- користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

- здійснювати, у встановленому законодавством порядку, претензійну та позовну роботу спрямовану на реалізацію його повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики забезпечує конфіденційність отриманої інформації, що використовується ним для здійснення своїх функцій та становить комерційну таємницю відповідно до вимог законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів.

Стаття 10. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики

1. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики належать:

- погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об'єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади;

- участь у розробці планів розвитку систем розподілу на підпорядкованій їм території;

- участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об'єктів електроенергетики у надзвичайних умовах;

- сприяння розвитку електроенергетики в регіоні.

2. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативне регулювання режимів споживання електричної енергії.

Стаття 11. Антимонопольні обмеження

1. Суб'єктам господарювання, відносини яких регулюються цим Законом, згідно із Законом України "Про захист економічної конкуренції" забороняється здійснювати монопольну діяльність у будь-якій формі, крім випадків, передбачених законодавством України.

2. Суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії, виконують функції оператора ринку або гарантованого покупця і визнані в установленому порядку такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку електричної енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту електричної енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.

Стаття 12. Особливості умов праці в електроенергетиці

1. Підприємства, установи та організації електроенергетики зобов'язані забезпечувати комплектування робочих місць висококваліфікованими кадрами, постійно підвищувати їх кваліфікацію, гарантувати надійний соціальний захист.

2. Працівники, які забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, зобов'язані проходити спеціальну підготовку і перевірку знань (атестацію) згідно із законодавством, включаючи нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, інших центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

3. Перелік таких спеціальностей і посад затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі.

4. Допуск до роботи працівників електроенергетики, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється.

5. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів, утримання спеціалізованих навчально-тренувальних та галузево-координаційних центрів відносяться на валові витрати виробництва та обігу.

6. Перевірка знань (атестація) персоналу провадиться за рахунок коштів власників об'єктів електроенергетики.

7. Персонал енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу радіаційного, теплового і електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих і небезпечних факторів, підлягає спеціальному медичному обстеженню та обов'язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств.

8. З метою профілактики і запобігання виробничого травматизму на підприємствах електроенергетики можуть вводитися особливі умови безпечного виконання робіт. Положення про введення особливих умов безпечного виконання робіт готується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі та приймається у встановленому порядку.

9. Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві.

Стаття 13. Страйки на підприємствах електроенергетики

Страйки на електроенергетичних підприємствах забороняються у випадках, коли вони можуть призвести до порушення сталості ОЕС України

Стаття 14. Охорона навколишнього природного середовища

1. Електроенергетичні підприємства повинні дотримуватись вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об'єктів електроенергетики на навколишнє природне середовище, а також несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

2. У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності електричних станцій, об'єктів системи передачі, приймається Кабінетом Міністрів України.

3. Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об'єктів електроенергетики приймають відповідні місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їх компетенції, передбаченої законами України.

4. Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об'єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри та порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах і проектах цих об'єктів, затверджених у встановленому порядку.

5. Усі види господарської діяльності в санітарно-захисних зонах, дозволені режимом їх використання, можуть провадитися тільки за погодженням з власником об'єкта електроенергетики або уповноваженим ним органом.

Стаття 15. Регіональне співробітництво

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі та Регулятор співпрацюють з відповідними органами інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства та установами Енергетичного Співтовариства з метою інтеграції національних ринків електричної енергії на регіональному рівні.

Регіональне співробітництво має сприяти гармонізації нормативної бази та розвитку обмінів електричною енергією між державами, координованому розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів на основі недискримінаційних ринкових рішень, регіональній інтеграції ринку "на добу наперед", механізмів балансування та резервування потужності.

2. Регулятор має сприяти співпраці оператора системи передачі з операторами систем передачі держав - сторін Енергетичного Співтовариства на регіональному рівні, включаючи співпрацю з питань міждержавних перетинів, з метою узгодженості їхньої правової, регуляторної та нормативно-технічної бази.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі та Регулятор повинні сприяти оператору системи передачі у процесі інтеграції ОЕС України на регіональному рівні з однією або більше енергосистемами суміжних держав-сторін Енергетичного Співтовариства, з метою розподілу пропускної спроможності та перевірки стану безпеки мережі.

Стаття 16. Правила безпеки постачання електроенергії

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, розробляє та затверджує правила про безпеку постачання електричної енергії, які є обов'язковими для виконання всіма учасниками ринку електричної енергії. Правила про безпеку постачання електричної енергії встановлюють мінімальні критерії безпеки постачання електричної енергії та повинні визначати таке:

- заходи із забезпечення безпеки постачання електроенергії;

- заходи, що мають бути вжиті у випадках ризику порушення безпеки постачання електроенергії;

- заходи, що мають бути вжиті в надзвичайних ситуаціях (надзвичайні заходи);

- критерії/види порушень безпеки постачання електроенергії;

- заходи, які є обов'язковими до вжиття учасниками ринку електричної енергії (крім споживачів) для забезпечення безпеки постачання електричної енергії захищеним споживачам;

- процедуру ініціювання вжиття необхідних заходів;

- порядок застосування необхідних заходів і термін їх дії;

- порядок інформування про вжиття необхідних заходів;

- обов'язки та відповідальність суб'єктів владних повноважень та учасників ринку електричної енергії щодо забезпечення безпеки постачання електроенергії.

2. При розробці правил, передбачених частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язаний враховувати економічний вплив відповідних заходів, їх ефективність, наслідки для функціонування ринку електричної енергії та впливу на навколишнє природне середовище і споживачів.

Такі правила повинні бути прозорими, такими, що заздалегідь не передбачають неможливість їх виконання, не спотворюють конкуренцію на ринку електричної енергії та мають вливати на торгівлю на ринку електричної енергії лише у тій мірі, яка необхідна для відновлення безпеки постачання електричної енергії. Такі правила не повинні створювати надмірного тягаря для учасників ринку електричної енергії та мінімізувати негативні наслідки для функціонування ринку електричної енергії.

3. Оголошення про виникнення надзвичайної ситуації в ОЕС України здійснюється оператором системи передачі. Критерії настання надзвичайної ситуації в об'єднаній енергетичній системі України та порядок її оголошення визначаються у кодексі системи передачі.

Протягом дії режиму надзвичайної ситуації в ОЕС України оператору системи передачі надаються повноваження із застосування надзвичайних заходів відповідно до кодексу системи передачі.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій в ОЕС України електроенергетичні підприємства зобов'язані діяти відповідно до кодексу системи передачі та виконувати оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі.

4. Оголошення про виникнення надзвичайної ситуації на ринку електричної енергії здійснюється Регулятором. Критерії настання надзвичайної ситуації в на ринку електричної енергії та порядок її оголошення визначаються у правилах ринку.

Протягом дії надзвичайної ситуації на ринку електричної енергії Регулятору надаються повноваження із застосування тимчасових надзвичайних заходів, зокрема:

- встановлення особливих умов купівлі-продажу електричної енергії;

- встановлення учасникам ринку обов'язкових вимог щодо виробництва, постачання та купівлі-продажу електричної енергії;

- встановлення особливих умов експорту та/або імпорту електричної енергії.

5. Надзвичайні заходи можуть вживатися на період до усунення надзвичайної ситуації.

6. Рішення Регулятора щодо застосування надзвичайних заходів та їх скасування не є регуляторними актами.

7. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, невідкладно повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про ухвалення рішення про застосування надзвичайних заходів, а також про зміст заходів, що плануються, та причини вжиття таких заходів.

У разі якщо вжиття надзвичайних заходів на національному рівні не забезпечить врегулювання кризової ситуації, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язаний повідомити Секретаріат Енергетичного Співтовариства для вжиття необхідних заходів на міжнародному рівні.

8. Учасники ринку електроенергії повинні планувати і вживати заходів відповідно до правил безпеки постачання електричної енергії, зазначених у цій статті, та нести відповідальність за безпеку постачання електричної енергії в межах сфери своєї діяльності.

9. При застосуванні надзвичайних заходів на ринку електричної енергії не має допускатися дискримінація між договорами купівлі-продажу електричної енергії в межах України та договорами експорту-імпорту електричної енергії.

10. У разі введення надзвичайного стану відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" підприємства, установи та організації електроенергетики, розташовані у місцевостях, де введено надзвичайний стан, зобов'язані виконувати розпорядження органів, які здійснюють заходи надзвичайного стану на відповідній території щодо енергопостачання споживачів, незалежно від умов укладених договорів.

11. У разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

12. Особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії на тимчасово окуповану територію, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Стандарти операційної безпеки

1. Стандарти операційної безпеки визначаються у кодексі системи передачі.

При розробці зазначених стандартів, оператор системи передачі має провести громадські обговорення та консультації з зацікавленими сторонами в Україні, та за її межами, якщо такі стандарти мають вплив на енергосистеми суміжних країн.

Стандарти операційної безпеки встановлюють положення щодо:

- забезпечення надійності електричних мереж і зв'язків між ОЕС України та енергетичними системами інших держав;

- планування розвитку ОЕС України;

- визначення технічних параметрів експлуатації обладнання електричних мереж;

- обміну інформацією щодо функціонування електричних мереж, у тому числі з операторами систем передачі суміжних країн;

Оператор системи передачі здійснює моніторинг за дотриманням стандартів операційної безпеки.

2. Оператор системи передачі має підтримувати необхідний рівень технічного резерву пропускної спроможності для підтримання операційної безпеки мережі та має, при цьому, співпрацювати з операторами суміжних систем передачі.

3. Оператор системи передачі та оператори системи розподілу мають своєчасно та ефективно здійснювати обмін інформацією щодо функціонування мереж згідно з стандартами операційної безпеки.

4. Оператор системи передачі та оператори системи розподілу мають дотримуватися стандартів операційної безпеки.

Стаття 18. Якість постачання електричної енергії

1. Регулятор затверджує показники якості послуг електропостачання, які характеризують рівень надійності електропостачання, комерційної якості надання послуг та якості електричної енергії.

2. Регулятор визначає порядок компенсації за недотримання показників якості наданих послуг та розмір компенсації.

3. Показники якості послуг, порядок та розмір компенсації підлягають оприлюдненню у порядку, визначеному Регулятором.

Стаття 19. Баланс попиту та пропозиції на електричну енергію

1. З метою підтримання балансу між попитом на електричну енергію та наявною генеруючою потужністю:

- правила ринку та правила ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку мають створювати умови для забезпечення об'єктивних цінових сигналів для виробників та споживачів електричної енергії;

- оператор системи передачі має забезпечити необхідний резерв генеруючих потужностей для цілей балансування та/або застосувати еквівалентні ринкові заходи.

2. З метою підтримки балансу між попитом на електричну енергію та наявними генеруючими потужностями, Кабінет Міністрів України може приймати заходи, зокрема, щодо:

- створення передумов для спрощення будівництва нових генеруючих потужностей та виходу на ринок нових виробників;

- неперешкоджання використанню договорів з умовою переривчастого постачання;

- неперешкоджання укладанню договорів різної тривалості для виробників і покупців;

- заохочення використання технологій управління попитом в режимі реального часу;

- заохочення заходів з енергозбереження;

- застосування тендерних процедур для залучення нових інвестицій в генеруючі потужності на засадах прозорості та недискримінаційності.

3. Оператор системи передачі розробляє короткострокові, середньострокові та довгострокові прогнози попиту та пропозиції електричної енергії, з урахуванням вимог безпеки постачання.

Стаття 20. Моніторинг безпеки постачання

1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, спільно з Регулятором, оператором системи передачі та іншими відповідними установами мають здійснювати моніторинг безпеки постачання електричної енергії в Україні. Такий моніторинг має охоплювати:

- баланс попиту та пропозиції на ринку електричної енергії України;

- рівень очікуваного попиту на електроенергію та передбачених додаткових генеруючих потужностей, запланованих або які знаходяться в стадії будівництва;

- якість та рівень технічного обслуговування мереж;

- заходи щодо покриття максимального навантаження та недопущення дефіциту генеруючої потужності.

2. Звіт про результати моніторингу безпеки постачання електричної енергії оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, кожні два роки до 31 липня.

Цей звіт має включати:

- результати моніторингу питань, відповідно до частини першої цієї статті, а також прийняті або заплановані заходи, направлені на вирішення цих питань.

- інформацію щодо загальної спроможності енергосистеми забезпечити поточний та прогнозований попит на електричну енергію;

- безпеку мережі та якість електропостачання;

- прогнозний баланс попиту та пропозиції електричної енергії на наступні п'ять (5) років;

- прогнози щодо безпеки постачання на період від 5 до 15 років;

- заплановані оператором системи передачі або іншими сторонами інвестиції на п'ять або більше років щодо забезпечення пропускної спроможності міждержавних перетинів;

- принципи управління обмеженнями;

- існуючі та заплановані лінії електропередачі;

- очікувану структуру виробництва, постачання, торгівлі, міждержавного обміну та споживання, для визначення заходів з управління попитом;

- національні, регіональні та загальноєвропейські цілі сталого розвитку, в тому числі, пріоритетні проекти електроенергетичної інфраструктури Енергетичного Співтовариства.

3. З метою моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, має співпрацювати з відповідними органами державної влади, у тому числі Регулятором, оператором системи передачі, іншими установами.

4. Органи державної влади, Регулятор, оператор системи передачі, інші установи мають надавати на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, інформацію, отриману ними в результаті своєї діяльності, необхідну для підготовки звіту.

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, повинен забезпечити нерозголошення комерційної інформації, отриманої при здійсненні моніторингу безпеки постачання та підготовці відповідного звіту.

6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі, направляє звіт з моніторингу безпеки постачання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.

Розділ III
БУДІВНИЦТВО ТА ПРИЄДНАННЯ ОБ'ЄКТІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

Стаття 21. Приєднання електроустановок до електричних мереж

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником вимог кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.

2. Приєднання електроустановок до електричних мереж не має призводити до погіршення параметрів надійності та якості електричної енергії.

3. Приєднання електроустановок до системи передачі та системи розподілу здійснюється відповідно до договорів про приєднання, типові форми яких визначаються кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу.

4. Правила приєднання до системи передачі та систем розподілу, включаючи види приєднання (стандартне, нестандартне), процедурні питання, технічні та комерційні умови приєднання, типові форми договорів про приєднання, типові форми технічних умов визначаються кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу.

Правила приєднання мають бути прозорими, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання.

Кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу визначаються особливості приєднання електроустановок виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, у відповідну систему, які повинні ураховувати різні типи приєднань, а також витрати та вигоди, пов'язані із підключенням виробників до системи, особливі обставини по відношенню до виробників, розташованих у віддалених місцевостях з низькою щільністю населення.

5. Проектування електроустановок здійснюється з урахуванням технічних умов на приєднання.

Технічні умови на приєднання електроустановок є строковими. Термін їх дії визначається договором про приєднання з дотриманням вимог кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.

Будь-яка фізична або юридична особа має право отримати безоплатно від оператора системи передачі та операторів систем розподілу вихідні дані відповідно до кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу для розробки техніко-економічного обґрунтування вибору схеми приєднання з метою оцінки комерційних та виробничих ризиків.

Замовник має право обирати виконавця проектних робіт з приєднання серед суб'єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. При цьому витрати замовника, пов'язані з виконанням проектних робіт, враховуються як складова частина плати за приєднання.

6. Оператор системи передачі та оператор системи розподілу мають надавати новому виробнику, що здійснює виробництво електричної енергії з використанням відновлювальних джерел енергії, інформацію, необхідну для приєднання, зокрема:

1) оцінку вартості приєднання;

2) обґрунтований та чітко визначений термін опрацювання заяви на приєднання;

3) обґрунтований орієнтовний графік приєднання до мережі.

7. У разі, якщо замовник має намір спорудити або реконструювати будівлі, дороги, мости, інші об'єкти архітектури, що потребує перенесення повітряних і підземних електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики, послуги з перенесення електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики надаються оператором системи передачі та/або операторами систем розподілу за процедурою приєднання.

8. Плата за приєднання до системи передачі або системи розподілу визначається на підставі методики формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, затвердженої Регулятором. Методика формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу має бути недискримінаційною і прозорою, та підлягає оприлюдненню Регулятором, оператором системи передачі і операторами систем розподілу.

9. За письмовим зверненням замовника центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики надає висновок щодо технічної обґрунтованості вимог технічних умов на приєднання на відповідність чинним стандартам, нормам та правилам.

10. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу оприлюднюють інформацію щодо умов приєднання до системи передачі та систем розподілу, а також інформацію щодо елементів своїх систем, згідно з вимогами кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу.

Стаття 22. Доступ до електричних мереж

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають надавати доступ до своїх електричних мереж на недискримінаційній та прозорій основі для усіх користувачів електричних систем. Доступ до електричних мереж надається за тарифами на передачу та розподіл електричної енергії, які затверджуються Регулятором та мають бути оприлюднені оператором системи передачі та операторами систем розподілу у встановленому порядку до набуття чинності.

2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу можуть відмовити у доступі до електричних мереж у випадку недостатньої пропускної спроможності електричних мереж з обов'язковим наданням обґрунтування щодо причини для такої відмови, яка має базуватись на об'єктивних і технічно та економічно обґрунтованих критеріях.

3. Користувачі електричних систем, яким було відмовлено в доступі до електричних мереж мають право подати скаргу до Регулятора відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

4. При відмові у доступі до електричних мереж, оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають, відповідно до кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу, на запит відповідного потенційного або існуючого користувача електричної системи, надати відповідну інформацію про заходи, необхідні для підсилення електричної мережі.

Стаття 23. Зв'язки з іншими енергосистемами

1. Оператор системи передачі має розвивати зв'язки ОЕС України з енергосистемами суміжних країн шляхом будівництва міждержавних ліній електропередачі, відповідно до інвестиційних програм, затверджених Регулятором.

2. Будівництво міждержавних ліній може здійснюватися іншими, крім оператора системи передачі, інвесторами у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону.

3. Управління ОЕС України під час паралельної роботи з енергосистемами суміжних країн повинно здійснюватися з урахуванням договорів з операторами системи передачі енергосистем суміжних країн та з дотриманням технічних вимог, вимог стандартів операційної безпеки.

Стаття 24. Нові міждержавні лінії електропередачі

1. Нові міждержавні лінії електропередачі постійного струму та їх пропускна спроможність, а також додаткова пропускна спроможність реконструйованих існуючих міждержавних ліній постійного струму можуть, за поданням відповідного запиту від інвесторів, звільнятись від дії положень статей 38, 39 цього Закону при одночасному виконанні наступних умов:

1) інвестиція має підвищити рівень конкуренції на ринку електричної енергії;

2) рівень ризику, пов'язаний з інвестуванням в будівництво міждержавної лінії електропередачі, такий, що інвестиція не відбудеться, якщо звільнення не буде надано;

3) міждержавна лінія знаходиться у власності особи, яка є окремою юридичною особою по відношенню до операторів системи передачі держав, між якими планується будівництво міждержавної лінії;

4) за використання пропускної спроможності міждержавної лінії її користувачами здійснюється оплата;

5) жодна частина капітальних або експлуатаційних витрат на створення та/або експлуатацію міждержавної лінії не покривалась за рахунок тарифу на послуги з передачі або з розподілу електричної енергії оператора системи передачі або оператора системи розподілу України, або оператора системи передачі енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.

6) звільнення не шкодить конкуренції або ефективному функціонуванню ринку електричної енергії та енергосистеми держави, з якою будується міждержавна лінія.

2. Звільнення, передбачене частиною першою цієї статті, може застосовуватися також до вставки постійного струму, а у виняткових випадках, до нових міждержавних ліній змінного струму, за умови, що витрати і ризики, пов'язані з інвестиціями в їх будівництво значно вищі в порівнянні з витратами і ризиками, які, як правило, можуть бути понесені при з'єднанні двох енергосистем суміжних країн за допомогою лінії змінного струму.

3. Звільнення може охоплювати весь обсяг чи частину обсягу пропускної спроможності нової міждержавної лінії електропередачі або реконструйованої існуючої міждержавної лінії, пропускна спроможність якої була значно збільшена.

4. Невикористана пропускна спроможність міждержавних ліній, щодо яких застосовано звільнення, повинна виставлятися на аукціон з розподілу пропускної спроможності.

5. Рішення про звільнення приймається Регулятором у кожному окремому випадку та повинно бути оприлюднене Регулятором з відповідним обґрунтуванням.

При прийнятті рішення про звільнення Регулятор має визначати обсяг пропускної спроможності, яка звільняється, термін дії такого звільнення, враховуючи пропускну спроможність лінії, що буде побудована, або збільшення обсягу пропускної спроможності існуючої лінії, строк реалізації проекту та інвестиційні ризики.

Рішення про звільнення має прийматись після консультацій з органом регулювання держави, з енергосистемою якої будується міждержавна лінія. У разі досягнення впродовж шести місяців згоди між органами регулювання про надання звільнення, відповідне рішення має бути повідомлено Раді регуляторних органів Енергетичного Співтовариства.

6. Якщо Регулятор та орган регулювання держави, з енергосистемою якої планується будівництво міждержавної лінії, протягом шести місяців з дати отримання відповідного запиту на звільнення останнім з органів регулювання не дійшли згоди щодо звільнення, Регулятор має право звернутися до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства для прийняття рішення про звільнення.

Регулятор спільно з органом регулювання держави, з енергосистемою якої планується будівництво міждержавної лінії, має право звернутися до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства для прийняття рішення про звільнення, до спливу шестимісячного терміну.

7. Регулятор надає копію кожного запиту про звільнення до Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Рішення Регулятора щодо звільнення, разом з усією відповідною інформацією, має надаватися до Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Така інформація повинна містити, зокрема:

1) підстави, на яких було надано звільнення або відмовлено у наданні звільнення, в тому числі фінансова інформація, яка обґрунтовує необхідність звільнення;

2) проведений аналіз впливу на конкуренцію та ефективне функціонування ринку електричної енергії в результаті надання звільнення;

3) обґрунтування терміну та обсягу пропускної спроможності міждержавної лінії, на які надається звільнення;

4) результати консультацій з зацікавленими органами регулювання.

8. Регулятор повинен брати до уваги рекомендації Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо внесення змін до рішення про звільнення або його скасування. У разі прийняття рішення, що не узгоджується з рекомендаціями Секретаріату Енергетичного Співтовариства, Регулятор повинен надати та оприлюднити, разом з цим рішенням, його обґрунтування.

9. Рішення про звільнення втрачає чинність через два роки з дати прийняття такого рішення в разі, якщо інвестор не розпочав будівельні роботи або через п'ять років у разі, якщо міждержавна лінія не була введена в експлуатацію.

10. Порядок надання звільнення, передбаченого цією статтею, затверджується Кабінетом Міністрів України.

11. Експлуатацію нових (реконструйованих) міждержавних ліній, збудованих за рахунок інвестора, здійснює оператор системи передачі за договором із власником/інвестором. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління новими (реконструйованими) міждержавними лініями здійснюється оператором системи передачі як складовою ОЕС України.

Стаття 25. Пряма лінія

1. Виробники можуть забезпечувати живлення електричною енергією власні приміщення, дочірні компанії та споживачів по прямій лінії.

Споживачі можуть отримувати електричну енергію від виробників по прямій лінії.

Електроустановки споживача можуть бути приєднаними до прямої лінії та до системи передачі або розподілу, але мають бути електрично роз'єднані та мати окремі точки комерційного обліку.

2. Будівництво прямої лінії відбувається за погодженням з Регулятором.

Підставами для погодження будівництва прямої лінії є:

1) відмова у доступі до електричних мереж;

2) відкриття процедури врегулювання спорів щодо доступу до електричних мереж.

У погодженні будівництва прямої лінії може бути відмовлено, якщо будівництво прямої лінії буде перешкоджати виконанню спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів відповідно до цього Закону. Відмова у будівництві прямої лінії має бути обґрунтована.

3. Живлення електричною енергією споживача через пряму лінію не обмежує його право укладати договір постачання електричної енергії споживачу з електропостачальником за своїм вибором.

4. Витрати на будівництво та експлуатацію прямої лінії покриваються стороною, яка отримала погодження на будівництво прямої лінії, якщо інше не визначено договором між сторонами, електроустановки яких з'єднує пряма лінія.

Стаття 26. Вимоги до ведення бухгалтерського обліку

1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та викривлення конкуренції на ринку електричної енергії, ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.

Бухгалтерські рахунки для господарської діяльності на ринку електричної енергії, крім діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, можуть бути консолідованими, крім випадків, визначених цим Законом.

Бухгалтерські рахунки для інших видів господарської діяльності, не пов'язаних з діяльністю на ринку електричної енергії, також можуть бути консолідованими.

2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, що здійснюють інші види господарської діяльності на ринку електричної енергії та/або будь-які інші види господарської діяльності, складають та надають Регулятору окрему звітність для кожного виду діяльності, у затвердженому Регулятором порядку та формі, згідно з вимогами визначеними у частині першій цієї статті.

3. Електроенергетичні підприємства зобов'язані надавати Регулятору, на його вимогу, фінансову звітність разом з незалежним аудиторським висновком, зокрема, в частині перевірки дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки та перехресного субсидіювання.

Стаття 27. Охоронні зони об'єктів електроенергетики та охорона об'єктів електроенергетики

1. Особливо важливі об'єкти електроенергетики, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, і затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі територія забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд, охороняються відомчою воєнізованою охороною із залученням, у разі необхідності, відповідних структурних підрозділів органів державної влади.

Охорона інших об'єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства України.

2. На об'єктах електроенергетики встановлюється особливий режим допуску. На території забороненої зони гідротехнічних споруд діє особливий (внутрішньооб'єктний та перепускний) режим.

3. Особовий склад відомчої воєнізованої охорони об'єктів електроенергетики забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Застосування вогнепальної зброї, а також спеціальних засобів самооборони регулюється законодавством України.

Особовий склад відомчої воєнізованої охорони забезпечується форменим одягом за рахунок підприємств електроенергетики.

4. В охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель. Розміщення споруд та інших об'єктів в охоронних зонах електричних мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.

5. На території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд установлюється особливий режим охорони.

Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідротехнічних споруд - у порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.

Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.

Положення цієї статті не поширюються на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції. Суб'єкти мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики самостійно забезпечують необхідні заходи з охорони об'єктів мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики та самостійно здійснюють на прилеглій території необхідні заходи безпеки.

6. Атомні електростанції охороняються відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

Стаття 28. Порядок отримання права на будівництво нових генеруючих потужностей

1. Будівництво нових генеруючих потужностей здійснюється відповідно до законодавства про регулювання містобудівної діяльності.

2. Для набуття права на будівництво нових генеруючих потужностей при розробці проектної документації мають бути дотримані вимоги щодо:

1) безпеки та надійності енергосистеми, установок і допоміжного устаткування;

2) захисту здоров'я та безпеки населення;

3) охорони навколишнього природного середовища;

4) використання землі і вибору майданчика;

5) використання земель відповідного цільового призначення;

6) енергоефективності;

7) типу первинних джерел енергії (палива);

8) технічних, економічних та фінансових можливостей;

9) дотримання виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та/або положень про захист прав споживачів;

10) впливу генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел енергії;

11) впливу генеруючих потужностей на скорочення викидів парникових газів.

3. Отримання права на будівництво малої розподіленої генерації здійснюється за процедурою, яка, відповідно до критеріїв, визначених у законодавстві у сфері містобудівної діяльності, враховує особливості малої розподіленої генерації, пов'язані з незначною величиною встановленої потужності.

4. Процедура отримання права на будівництво генеруючих потужностей оприлюднюється на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі.

5. Дія цієї статті не поширюється на будівництво атомних електростанцій, яке здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" та Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Стаття 29. Конкурсні процедури на будівництво нової генеруючої потужності та виконання заходів управління попитом

1. Якщо для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію наявних генеруючих потужностей (у тому числі тих, що отримали право на будівництво) та заходів з управління попитом недостатньо для забезпечення безпеки постачання електричної енергії, застосовуються конкурсні процедури на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом.

Величина необхідної генеруючої потужності визначається на основі оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву за результатами здійснення моніторингу безпеки постачання.

2. Рішення про проведення конкурсу на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

3. Умови проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом повинні враховувати вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища та потребу в заохоченні інновацій.

4. Інформація та умови проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом оприлюднюється на сайті Секретаріату Енергетичного Співтовариства не пізніше ніж за шість місяців до дати завершення подання конкурсних пропозицій. Конкурсна документація має бути доступною будь-якій зацікавленій особі.

5. Конкурсна документація має містити детальний опис умов договору, процедури, яких повинні дотримуватися всі учасники конкурсу, а також вичерпний перелік критеріїв, за якими проводиться відбір учасників конкурсу та визначення переможця, в тому числі стимули, які передбачаються конкурсом.

6. У якості стимулів можуть застосовуватися, зокрема:

- плата за послугу із забезпечення додаткової нової генеруючої потужності;

- надання податкових пільг, відстрочення або розстрочення сплати податків, зборів чи інших обов'язкових платежів;

- спрощення процедури відведення земельної ділянки/виділення майданчика;

- забезпечення пільгових умов кредитування;

- застосування механізмів державно-приватного партнерства.

У разі застосування у якості стимулу плати за послугу із забезпечення нової генеруючої потужності, придбання такої послуги здійснюється оператором системи передачі.

Плата за послугу із забезпечення нової генеруючої потужності сплачується оператором системи передачі після введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей протягом періоду, визначеного умовами конкурсу, але не більше десяти років.

7. У конкурсі на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом можуть приймати участь виробники, які пропонують збільшення потужності існуючих генеруючих блоків, за умови, що потреби у додатковій потужності таким чином будуть задоволені.

8. Порядок проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом затверджується Кабінетом Міністрів України, та має, зокрема, включати:

- порядок ініціювання конкурсу;

- процедури проведення конкурсу;

- перелік критеріїв, за якими проводиться відбір учасників конкурсу та визначення переможця;

- вимоги до мінімальної та максимальної величини пропозиції додаткової потужності;

- порядок застосування відповідного стимулу;

- порядок розрахунку платежів (у разі застосування);

- порядок формування конкурсної комісії.

9. Моніторинг виконання інвестором зобов'язань щодо забезпечення додаткової генеруючої потужності, визначених за результатами конкурсу, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.

10. Надання стимулів при проведенні конкурсу на будівництво нової генеруючої потужності має відповідати Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" та має бути погоджене Антимонопольним комітетом України.

Розділ IV
ВИРОБНИЦТВО

Стаття 30. Права та обов'язки виробників

1. Діяльність з виробництва електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

2. Виробники повинні продавати та купувати електричну енергію за двосторонніми договорами, договорами на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку відповідно до положень цього Закону.

Особливості купівлі-продажу електричної енергії виробників, потужність та/або обсяг відпуску яких менше за граничні показники, визначені Регулятором, визначаються правилами ринку.

3. Виробники мають право на:

1) вільний вибір контрагента за двостороннім договором;

2) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги;

3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;

4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

5) здійснювати експорт та імпорт електричної енергії;

6) інші права, передбачені законодавством, та в укладених ними договорах на ринку електричної енергії.

4. Виробники зобов'язані:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

3) надавати адміністратору розрахунків повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;

4) бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;

5) пропонувати усю невикористану генеруючу потужність на балансуючому ринку у відповідності з правилами ринку;

6) пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та у порядку, визначених правилами ринку;

7) складати добові графіки електричної енергії у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;

8) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;

9) фінансово відповідати за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі добових графіків електричної енергії;

10) своєчасно та у повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

11) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їх функцій на ринку електричної енергії в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

12) у визначеному Регулятором порядку публікувати на своєму веб-сайті в мережі Інтернет інформацію про частку кожного джерела енергії, яке було використане ними для виробництва електричної енергії та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії за попередній рік.

5. Виробники, які мають у власності та/або експлуатують енергогенеруюче обладнання, встановленою потужністю понад 200 МВт (включно), мають зберігати впродовж п'яти років інформацію, необхідну для перевірки оперативно диспетчерських рішень та поведінки під час подання заявок (пропозицій) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг та при розподілі пропускної спроможності, яка включає зокрема, погодинні данні по кожній електростанції щодо доступних генеруючих потужностей та обов'язкових резервів, включаючи постанційний розподіл таких резервів на момент подачі заявок/пропозицій та фактичні дані.

Виробники мають надавати на запит Регулятора, Антимонопольного комітету України та Секретаріату Енергетичного співтовариства відповідні дані.

6. Виробники, що виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів зобов'язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.

Тип та обсяги резервів палива для окремих типів електростанцій мають бути затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання.

Витрати на резервування палива мають відноситись до експлуатаційних витрат.

Розділ V
ПЕРЕДАЧА

Стаття 31. Оператор системи передачі

1. Оператором системи передачі має бути суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на здійснення діяльності з передачі електричної енергії.

2. Ліцензія на здійснення діяльності з передачі електричної енергії видається після прийняття остаточного рішення про сертифікацію оператора системи передачі відповідно до цього Закону.

3. Організаційно-правовою формою оператора системи передачі є публічне акціонерне товариство.

Сто відсотків (100 %) акцій (часток) у статутному капіталі оператора системи передачі належить державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

Стаття 32. Відокремлення оператора системи передачі

1. Оператор системи передачі повинен бути окремою юридичною особою, яка не є складовою частиною вертикально- інтегрованого суб'єкта господарювання, і яка здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерської діяльності.

2. Оператор системи передачі не має права провадити діяльність з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерську діяльність.

3. Оператором системи передачі може бути виключно власник системи передачі.

4. З метою забезпечення незалежності оператора системи передачі будь-яка фізична або юридична особа не має право одночасно:

1) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб'єктом господарювання (в тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), та прямо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (в тому числі бути власником системи передачі) або користуватися будь-яким правом щодо оператора системи передачі (в тому числі будь-якими правами щодо самої системи передачі);

2) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (в тому числі бути власником системи передачі) та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб'єктом господарювання (в тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу) або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб'єкта господарювання (в тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу);

3) призначати принаймні одну посадову особу оператора системи передачі та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб'єктом господарювання (в тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії, або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб'єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії;

4) бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб'єкта господарювання (в тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії.

4. Якщо особа чи особи, відповідно до частини третьої цієї статті є державними органами, то два різні державні органи, що здійснюють контроль за оператором системи передачі або системою передачі з однієї сторони, та контроль над суб'єктом господарювання, який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричною енергією (природного газу) з іншої сторони, мають розглядатись як різні особи.

5. Для цілей частини третьої цієї статті під "правом" розуміється:

1) право голосу в органах юридичної особи, якщо утворення такого органу передбачено статутом або іншим установчим документом такої юридичної особи;

2) право призначати посадових осіб органів юридичної особи;

3) володіння 50 % і більше корпоративних прав юридичної особи.

Стаття 33. Функції, права та обов'язки оператора системи передачі

1. Оператор системи передачі:

1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи передачі;

2) забезпечує недискримінаційне ставлення до користувачів системи;

3) надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг;

4) надає послуги з приєднання до системи передачі відповідно до цього Закону та кодексу системи передачі;

5) забезпечує технічне обслуговування системи передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності та розвиток з метою забезпечення довгострокового попиту щодо передачі електричної енергії із урахуванням вимог стосовно надійності та ефективності системи передачі та охорони навколишнього природного середовища;

6) забезпечує достатню потужність передачі та надійність системи передачі;

7) здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління режимами роботи ОЕС України відповідно до цього Закону, кодексу системи передачі та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

8) забезпечує операційну безпеку ОЕС України;

9) планує режими роботи ОЕС України відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;

10) приймає та акцептує добові графіки електричної енергії учасників ринку;

11) придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних та прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку та кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

12) проводить аналіз системних обмежень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;

13) забезпечує роботу ринку допоміжних послуг та придбаває допоміжні послуги з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України;

14) здійснює моніторинг виконання постачальниками допоміжних послуг зобов'язань з надання допоміжних послуг;

15) проводить розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів у порядку, визначеному цим Законом та порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

16) взаємодіє з операторами систем передачі суміжних країн, здійснює координацію дій та обмін інформацією з ними;

17) розробляє правила ринку, кодекс системи передачі, кодекс комерційного обліку, правила управління обмеженнями та порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та подає їх на затвердження Регулятору;

18) готує план розвитку системи передачі на наступні десять років, оцінку достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву та надає їх на затвердження Регулятору;

19) забезпечує управління режимами паралельної роботи ОЕС України з енергосистемами суміжних країн;

20) забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

21) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для ефективного доступу до системи передачі та виконання ними їх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

22) здійснює аналіз витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами та заходи щодо їх зменшення;

23) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

2. Оператор системи передачі має право:

1) давати відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та стандартів операційної безпеки суб'єктам господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України, обов'язкові для виконання оперативні команди та розпорядження;

2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом системи передачі;

3) своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

4) своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку;

5) проводити необхідні перевірки та/або випробування обладнання постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному кодексом системи передачі;

6) інші права, передбачені законодавством.

3. Оператор системи передачі зобов'язаний:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії та нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії,

2) надавати адміністратору розрахунків повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;

3) складати добові графіки електричної енергії, з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами на добу постачання, на підставі зареєстрованих у адміністратора розрахунків повідомлень про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;

4) купувати/продавати небаланси електричної енергії за цінами, визначеними за правилами ринку, у разі невиконання ним добових графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами;

5) при застосуванні процедури зміни/заміни електропостачальника, надавати новому електропостачальнику інформацію щодо споживачів, приєднаних до системи передачі та яким здійснював постачання попередній електропостачальник, в обсягах та у порядку, визначених Регулятором;

6) укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

7) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет інформацію відповідно до цього Закону, правил ринку, кодексу системи передачі, та іншу інформацію, передбачену законодавством;

8) зберігати інформацію, необхідну для аналізу якості послуг з електропостачання, включаючи інформацію щодо надійності електропостачання, якості електричної енергії, комерційної якості надання послуг, у порядку, встановленому Регулятором;

9) здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у випадках недотримання оператором системи передачі показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з передачі та Регулятором;

10) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень;

11) відкрити в уповноваженому банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків відповідно до цього Закону;

12) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення діяльності з передачі електричної енергії та від діяльності з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

13) вести окремий облік витрат та доходів на виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

14) надавати інформацію, необхідну для впровадження механізму компенсації між операторами систем передачі до організації, відповідальної за функціонування цього механізму;

15) забезпечити уникнення конфлікту інтересів при виконанні функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку згідно з правилами взаємодії відповідних структурних підрозділів оператора системи передачі, розроблених ним та погоджених Регулятором;

16) виконувати обов'язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з енергетичного нагляду у сфері електроенергетики;

17) припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі;

18) відновити електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі.

4. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Типові форми договорів про надання послуг з передачі та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.

Порядок укладення цих договорів визначається кодексом системи передачі.

5. Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.

Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає окремою складовою витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється оператором системи передачі у порядку і в терміни, визначені нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

6. Оператор системи передачі не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії, за винятком купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, балансування та врегулювання небалансів електричної енергії.

Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи передачі, за винятком електричної енергії для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, балансування та врегулювання небалансів, здійснюється ним як споживачем за договором постачання електричної енергії споживачу.

Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами, враховується при визначенні тарифів на передачу електричної енергії.

7. Оператор системи передачі забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується ним для здійснення своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю відповідно до вимог законодавства.

Оператор системи передачі також забезпечує конфіденційність інформації стосовно своєї власної діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку.

Стаття 34. Сертифікація оператора системи передачі

1. Під час процедури сертифікації Регулятор перевіряє відповідність суб'єкта господарювання після подання ним запиту на сертифікацію, вимогам щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбаченим цим Законом.

Якщо запит на сертифікацію подає суб'єкт господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, то процедура сертифікації здійснюється у відповідності до вимог цієї статті з урахування особливостей, передбачених статтею 36 цього Закону.

2. Порядок здійснення процедури сертифікації, який містить вимоги до повідомлень, документів, даних та інформації, що надаються суб'єктом, який подає запит на сертифікацію, строк їх подання, розмір та порядок стягнення плати за здійснення сертифікації, строк дії рішення про сертифікацію, затверджується Регулятором.

3. Під час процедури сертифікації Регулятор має право вимагати всю необхідну інформацію, що має відношення до виконання функцій Регулятора згідно із цією статтею, від суб'єкта господарювання, який подав запит на сертифікацію, а також суб'єктів господарювання, які провадять діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії. Регулятор зобов'язаний зберігати конфіденційність отриманої інформації.

4. Протягом чотирьох місяців з дати отримання ним запиту на сертифікацію у відповідності до порядку здійснення процедури сертифікації Регулятор приймає попереднє рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації.

5. Регулятор невідкладно доводить до відома Секретаріату Енергетичного Співтовариства:

1) інформацію про отримання запиту на сертифікацію;

2) попереднє рішення Регулятора про сертифікацію або відмову у сертифікації разом із усією інформацією, що має відношення до прийнятого рішення.

6. Регулятор протягом двох місяців з дати отримання висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію розглядає такий висновок та приймає остаточне рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації. У випадку відсутності висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства протягом чотирьох місяців Регулятор приймає остаточне рішення про сертифікацію.

7. Якщо Регулятор приймає остаточне рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, яке враховує висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, то таке остаточне рішення разом із висновком Секретаріату Енергетичного Співтовариства підлягає офіційному оприлюдненню шляхом розміщення на веб-сайті Регулятора.

Якщо Регулятор приймає остаточне рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, яке не враховує висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо попереднього рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації, то таке остаточне рішення разом із висновком Секретаріату Енергетичного Співтовариства, а також обґрунтування Регулятора причин неврахування такого висновку підлягає офіційному оприлюдненню шляхом розміщення на веб-сайті Регулятора.

Стаття 35. Моніторинг виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі

1. Регулятор здійснює регулярний моніторинг виконання вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, оператором системи передачі.

2. Регулятор ініціює проведення перевірки виконання оператором системи передачі вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, у наступних випадках:

1) отримання повідомлення від оператора системи передачі у відповідності до частини третьої цієї статті;

2) наявність обґрунтованого припущення про те, що запланована зміна контролю або прав інших осіб над оператором системи передачі може призвести або призвела до порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;

3) отримання обґрунтованої вимоги від Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

3. Оператор системи передачі зобов'язаний повідомляти Регулятора про будь-які заплановані заходи, які можуть призвести до порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом.

4. Процедура перевірки виконання оператором системи передачі вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, здійснюється у відповідності до вимог статті 32 цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цієї статтею.

5. Регулятор проводить перевірку виконання оператором системи передачі вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, протягом чотирьох місяців з дати:

1) отримання відповідного повідомлення від оператора системи передачі - у випадку, визначеному пунктом 1) частини другої цієї статті;

2) повідомлення оператору системи передачі про початок перевірки за ініціативою Регулятора - у випадку, визначеному пунктом 2) частини другої цієї статті;

3) отримання відповідної вимоги Секретаріату Енергетичного Співтовариства - у випадку, визначеному пунктом 3) частини другої цієї статті.

6. Регулятор повідомляє оператора системи передачі про виявлення порушень вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом.

Оператор системи передачі зобов'язаний усунути виявлені порушення протягом строку, визначеного Регулятором, що не може перевищувати двох місяців, та надати документи, дані та інформацію про усунення таких порушень.

7. У разі, якщо оператор системи передачі не усунув виявлені Регулятором порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом, Регулятор приймає рішення про невідповідність оператора системи передачі вимогам щодо відокремлення і незалежності, передбачених цим Законом. У такому випадку Регулятор приймає рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності з передачі або застосування фінансових санкцій (штрафів), передбачених законодавством.

У випадку анулювання ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії суб'єкт господарювання не звільняється від обов'язку виконувати в повному обсязі і належної якості функції та зобов'язання оператора системи передачі до отримання ліцензії новим оператором системи передачі.

8. Регулятор зобов'язаний невідкладно повідомити Секретаріату Енергетичного Співтовариства про будь-які обставини, що можуть призвести до переходу контролю над оператором системи передачі до особи (осіб) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або до самої держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства.

Оператор системи передачі зобов'язаний повідомити Регулятора про будь-які обставини, що можуть призвести до переходу контролю над оператором системи передачі до особи (осіб) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або до самої держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства.

Стаття 36. Сертифікація суб'єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства

1. Якщо запит на сертифікацію подає суб'єкт господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, Регулятор повідомляє про це Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

2. Регулятор приймає попереднє рішення про відмову у сертифікації суб'єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, у наступних випадках:

1) такий суб'єкт не виконує вимоги щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачені цим Законом;

2) прийняття рішення про сертифікацію такого суб'єкта зашкодить безпеці постачання електричної енергії України або Енергетичного Співтовариства з урахуванням:

а) прав та обов'язків Енергетичного Співтовариства по відношенню до відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі норм міжнародного права, зокрема міжнародних угод з питань безпеки постачання електричної енергії, сторонами яких є Енергетичне Співтовариство та відповідна держава;

б) прав та обов'язків України по відношенню до відповідної держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, на підставі міжнародних договорів, укладених з такою державою за умови, що такі права та обов'язки не суперечать Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;

в) прав та обов'язків, взятих на себе Україною на підставі Договору про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

г) інші факти та обставини, що стосуються такого суб'єкта та/або держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, та мають значення для визначення відповідності такого суб'єкта вимогам щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбаченим цим Законом.

3. Регулятор має право запитувати в центрального органа виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та в інших суб'єктів владних повноважень висновки щодо питань, перелічених у частині другій цієї статті. Регулятор враховує такі висновки в процесі ухвалення рішення про сертифікацію або відмову у сертифікації.

4. Перед прийняттям Регулятором рішення щодо сертифікації, Регулятор має отримати висновок Секретаріату Енергетичного Співтовариства щодо:

1) відповідності суб'єкта господарювання вимогам щодо незалежності;

2) відсутності ризику для безпеки постачання електричної енергії щодо Енергетичного Співтовариства.

3) Остаточне рішення про сертифікацію суб'єкта господарювання, контроль над яким здійснюють особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, оприлюднюється у порядку, передбаченому Статтею 34 цього Закону.

5. Регулятор приймає остаточне рішення про відмову у сертифікації суб'єкта господарювання, контроль над яким здійснює особа (особи) з держави (держав), що не є стороною Енергетичного Співтовариства або сама держава (держави), що не є стороною Енергетичного Співтовариства, без врахування висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства, якщо прийняття рішення про сертифікацію такого суб'єкта створює загрозу для безпеки постачання електричної енергії в Україні чи складає загрозу інтересам національної безпеки України.

Стаття 37. Розвиток системи передачі

1. Щорічно, до 1-го травня, оператор системи передачі, відповідно до порядку, затвердженого Регулятором, розробляє та подає на затвердження Регулятору план розвитку системи передачі на наступні десять років. План розвитку системи передачі на наступні десять років має забезпечувати відповідність системи передачі потребам ринку електричної енергії та інтересам безпеки постачання електричної енергії.

2. План розвитку системи передачі на наступні десять років має містити, зокрема:

1) заходи, спрямовані на забезпечення безпеки постачання електричної енергії;

2) основні об'єкти системи передачі, будівництво або реконструкція яких є доцільною протягом наступних десяти років;

3) підтверджені інвестиції в систему передачі, а також перелік нових інвестицій, які повинні бути здійснені протягом наступних трьох років;

4) строки реалізації всіх інвестиційних проектів.

3. План розвитку системи передачі на наступні десять років розробляється на основі існуючих та прогнозних показників попиту та пропозиції електричної енергії, зроблених з урахуванням обґрунтованих припущень оператора системи передачі щодо розвитку генерації, споживання електричної енергії (в тому числі обсягів міждержавних комерційних обмінів електричною енергією), майбутнього розвитку виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії, а також планів розвитку суміжних систем передачі, систем розподілу електричної енергії.

4. Оператор системи передачі при підготовці плану розвитку системи передачі на наступні десять років забезпечує проведення громадських обговорень та консультацій із зацікавленими учасниками ринку.

5. Регулятор у прозорий та недискримінаційний спосіб проводить публічні консультації із діючими та потенційними користувачами системи щодо плану розвитку системи передачі на наступні десять років.

Регулятор розміщує на своєму веб-сайті звіт про результати проведених консультацій, у якому, зокрема, зазначаються потреби в інвестиціях.

6. Регулятор здійснює перевірку відповідності заходів, передбачених планом розвитку системи передачі на наступні десять років, вимогам цього Закону.

7. Регулятор здійснює моніторинг і оцінку стану виконання плану розвитку системи передачі на наступні десять років.

Стаття 38. Загальні принципи управління обмеженнями

1. За наявності обмежень, доступ до пропускної спроможності надається за принципом першочергового задоволення заявок учасників ринку, які пропонують найвищу ціну. У випадку відсутності обмежень пропускної спроможності, оператор системи передачі приймає усі комерційні обміни щодо експорту-імпорту електричної енергії у повному обсязі та надає доступ до пропускної спроможності міждержавних перетинів на безоплатній основі.

2. Якщо заплановані комерційні обміни не відповідають безпечній експлуатації мережі, оператор системи передачі має врегулювати обмеження у відповідності з вимогами операційної безпеки у найбільш економічно-ефективний спосіб. Корегуюча передиспетчеризація або зустрічна торгівля застосовуються в останню чергу, коли дешевші заходи не можуть бути застосовані.

3. У випадку довготривалих, частих обмежень, оператором системи передачі застосовуються заздалегідь визначені та узгоджені методи управління обмеженнями.

4. Управління обмеженнями має здійснюватися із застосуванням недискримінаційних ринкових механізмів, що забезпечуватимуть ефективні економічні сигнали учасникам ринку і оператору системи передачі та сприяють міждержавній торгівлі електричною енергією.

5. Оператор системи передачі розробляє правила управління обмеженнями та порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та подає їх на затвердження Регулятору. Правила та порядок мають також містити положення щодо використання доходів від розподілу пропускної спроможності.

6. Методи управління обмеженнями мають забезпечити відповідність перетоків електричної енергії, що виникають внаслідок розподілу пропускної спроможності, стандартам операційної безпеки.

7. При управлінні обмеженнями не допускається дискримінація між комерційними обмінами.

8. Оператор системи передачі може відмовити учаснику ринку у доступі до пропускної спроможності міждержавних перетинів при одночасному виникненні таких умов:

1) збільшення перетоків електричної енергії в результаті надання такого доступу призводить до порушення операційної безпеки;

2) запропонована учасником ринку ціна за доступ до пропускної спроможності є нижчою за ціни, запропоновані учасниками ринку, доступ до пропускної спроможності яким буде надано.

9. Обмеження комерційних обмінів мають застосовуватися лише в аварійних ситуаціях, коли оператор системи передачі має діяти невідкладно та неможлива передиспетчеризація або зустрічна торгівля. Такі обмеження мають носити недискримінаційний характер.

10. За винятком форс-мажорних обставин, учасники ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності, мають отримувати відшкодовування від оператора системи передачі за будь-які обмеження комерційних обмінів.

11. Максимальна пропускна спроможність міждержавного перетину має бути запропонована у процесі розподілу учасникам ринку, з урахуванням дотримання стандартів операційної безпеки.

12. Оператор системи передачі не має обмежувати міждержавну пропускну спроможність з метою розв'язання обмежень в ОЕС України, окрім випадків порушення операційної безпеки. Оператор системи передачі повинен інформувати учасників ринку про обмеження пропускної спроможності та про причини таких обмежень.

13. При здійсненні балансування ОЕС України шляхом оперативних заходів та передиспетчеризації, оператор системи передачі має враховувати вплив таких заходів на енергосистеми суміжних країн.

Стаття 39. Розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів

1. Вільна пропускна спроможність міждержавних перетинів має розподілятись на явному та/або неявному аукціонах. Обидва аукціони можуть проводитись для одного і того ж самого міждержавного перетину.

2. Механізми управління обмеженнями мають застосовуватися для довгострокового, середньострокового та короткострокового періодів розподілу пропускної спроможності.

3. Під час розподілу пропускної спроможності не має допускатись дискримінація між учасниками ринку, які бажають отримати доступ до пропускної спроможності. Усі учасники ринку мають право приймати участь в процесі розподілу пропускної спроможності.

4. Встановлення цінових обмежень під час процедур розподілу пропускної спроможності забороняється, крім випадків нових міждержавних ліній, які підлягають звільненню відповідно cтатті 24 цього Закону.

5. На кожному аукціоні має розподілятися частина чистої пропускної спроможності, запланована для розподілу на даному аукціоні, а також пропускна спроможність, що не була раніше розподілена, та невикористана величина пропускної спроможності, розподіленої на попередніх аукціонах.

6. Оператор системи передачі має визначити обсяг гарантованої пропускної спроможності, враховуючи свої права та обов'язки, права та обов'язки оператора енергосистеми суміжної країни та учасників ринку електричної енергії.

Обґрунтований обсяг пропускної спроможності може бути виставлений на аукціон як негарантований, про що учасники ринку мають бути повідомлені.

7. На аукціонах з розподілу пропускної спроможності на довгостроковий та середньостроковий періоди розподіляється виключно гарантована пропускна спроможність.

Учасники ринку, які отримали доступ до пропускної спроможності на довгостроковий та середньостроковий період, мають право передати або продати іншим учасникам ринку електричної енергії доступ до пропускної спроможності, повідомивши про це оператора системи передачі у встановленому порядку. При відмові у передачі або у продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому оператор системи передачі повинен чітко та прозоро пояснити причини такої відмови відповідним учасникам ринку та Регулятору. Перелік підстав, за яких оператор системи передачі може відмовити у передачі або у продажу пропускної спроможності одним учасником ринку іншому, визначаються порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

На момент повідомлення про використання придбаної пропускної спроможності на довгостроковий та середньостроковий період, на таку пропускну спроможність має розповсюджуватись принцип "використовуй або продай".

Перед кожним розподілом пропускної спроможності оператор системи передачі має оприлюднити обсяг пропускної спроможності, яка буде розподілятися, а також періоди часу, протягом яких пропускна спроможність буде скорочена або недоступна.

8. Учасники ринку мають у встановлені строки надавати оператору системи передачі повідомлення про використання придбаної ними пропускної спроможності відповідно до порядку розподілу пропускної спроможності.

Беручи до уваги вимоги до операційної безпеки, повідомлення про використання придбаної пропускної спроможності мають надаватися до початку торгів на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку та до оприлюднення обсягів пропускної спроможності, що буде розподілятися на наступну добу та в добі постачання. Оператор системи передачі розподіляє невикористану пропускну спроможність на аукціонах для наступних періодів розподілу.

9. Внутрішньодобові розподіли вільної пропускної спроможності для доби постачання проводяться за добу до доби постачання та в добі постачання після акцепту добових графіків виробництва електричної енергії на добу постачання.

10. Оператор системи передачі визначає структуру розподілу пропускної спроможності для різних часових періодів, яка може включати резервування частки пропускної спроможності для розподілу на добу наперед та внутрішньодобового розподілу. Структура розподілу має погоджуватися Регулятором. При складанні структури розподілу пропускної спроможності, оператор системи передачі має враховувати:

1) характеристики ринків;

2) операційні умови;

3) рівень узгодженості часток пропускної спроможності та часових періодів, визначених для різних механізмів розподілу пропускної спроможності.

11. З метою уникнення зловживання монопольним (домінуючим) становищем учасника ринку в частині доступу до пропускної спроможності Антимонопольний комітет України має право застосувати загальні (для усіх учасників ринку) або індивідуальні (для певного учасника ринку) обмеження щодо доступу до пропускної спроможності.

Стаття 40. Інформація щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів

1. Оператор системи передачі електроенергії має оприлюднювати:

1) вимоги до безпеки, технічної експлуатації та планування режимів роботи міждержавних перетинів. Така інформація має включати загальний алгоритм розрахунку загальної пропускної спроможності та запасу надійності, відповідно до електричних та фізичних показників мережі. Такий алгоритм розрахунку підлягає затвердженню Регулятором;

2) дані щодо роботоспроможності мережі, доступу до мережі та використання мережі, враховуючи інформацію про наявність обмежень пропускної спроможності, методи управління обмеженнями та плани щодо їх усунення у майбутньому;

3) дані щодо обсягів міждержавної торгівлі (експорту-імпорту) на основі прогнозних даних. Порядок оприлюднення такої інформацію має бути затверджений Регулятором. Оператор системи передачі повинен оприлюднювати наступне, зокрема:

а) щорічно: інформацію про довгострокові перспективи розвитку інфраструктури системи передачі та вплив такого розвитку на пропускну спроможність міждержавних перетинів;

б) щомісячно: прогноз вільної пропускної спроможності на ринку електричної енергії на наступний місяць та на наступі дванадцять місяців, враховуючи усю відповідну інформацію, яка є у оператора системи передачі;

в) щотижнево: прогноз вільної пропускної спроможності на ринку електричної енергії на наступний тиждень, враховуючи усю відповідну інформацію, яка є у оператора системи передачі;

г) щоденно: вільну пропускну спроможність на добу наперед та впродовж доби, доступну для ринку впродовж кожного розрахункового періоду на ринку електроенергії, враховуючи подані повідомлення на добу наперед та графіки виробництва на добу наперед;

д) інформацію щодо розподіленої пропускної спроможності на кожний розрахунковий період на ринку електроенергії та відповідні умови використання пропускної спроможності з метою визначення обсягів вільної пропускної спроможності;

е) розподілену пропускну спроможність після кожного розподілу, та її ціну;

ж) усю використану пропускну спроможність для кожного розрахункового періоду на ринку електричної енергії, одразу після отримання повідомлень про її використання;

з) якомога ближче до реального часу: узагальнені комерційні та фізичні перетоки електричної енергії для кожного розрахункового періоду на ринку електричної енергії, включаючи опис дій щодо обмеження пропускної спроможності, прийнятих оператором системи передачі з метою вирішення проблемних питань під час експлуатації мережі та/або системи;

и) інформацію щодо планових та фактичних відключень;

к) кількісні показники надійності доступної пропускної спроможності;

л) позапланові та/або аварійні відключення енергоблоків, встановлена потужність яких перевищує 100 МВт;

4) якомога ближче до реального часу узагальнені комерційні та фактичні перетоки електроенергії з описом дій з метою вирішення системних та мережевих проблем, планову та фактичну інформацію щодо відключень.

5) дані щодо узагальненого прогнозного та фактичного попиту, доступності та фактичного використання генеруючих потужностей та електроустановок споживання, здатних до регулювання, доступності та використання мережі та перетинів, балансуючої електричної енергії та резервів потужності.

6) відповідну інформацію для міждержавного балансуючого ринку;

7) процедури управління обмеженнями та розподілу пропускної спроможності, які застосовуються оператором системи передачі.

2. Відповідна інформація має бути доступна на ринку електричної енергії до укладення відповідних договорів.

3. Після оприлюднення прогнозних даних, оператором системи передачі мають бути оприлюднені відповідні фактичні данні.

4. Уся інформація, що оприлюднюється оператором системи передачі має бути у вільному доступі. Усі дані мають містити інформацію за останні два роки.

Стаття 41. Обмін інформацією щодо пропускної спроможності міждержавних перетинів

1. Оператор системи передачі має забезпечити механізми координації та обміну даними для забезпечення безпеки мережі в частині управління обмеженнями.

2. Оператор системи передачі має регулярно обмінюватись даними щодо параметрів мережі та перетоків енергії з операторами систем передачі суміжних країн. За відповідним запитом, ці дані мають надаватись до Регулятора.

3. При підготовці до експлуатації мережі на наступну добу, оператор системи передачі має обмінюватись інформацією з операторами систем передачі суміжних країн, зокрема щодо запланованої топології мережі, доступних та планованих навантажень енергоблоків та перетоків енергії для оптимізації експлуатації мережі.

4. Учасники ринку електричної енергії мають надавати оператору системи передачі дані, які необхідні для проведення обміну інформацією щодо пропускної спроможності, відповідно до цього Закону, правил ринку та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Стаття 42. Міждержавна координація розподілу пропускної спроможності

1. Розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів має здійснюватись скоординовано з оператором системи передачі відповідного міждержавного перетину та із застосуванням спільних процедур розподілу. У випадку, якщо комерційні обміни між двома державами (енергосистемами) можуть впливати на фізичні перетоки третіх держав (енергосистем), механізм управління обмеженнями розробляється спільно з усіма зацікавленими операторами системи передачі.

2. Спільний скоординований механізм управління обмеженнями та процедури розподілу пропускної спроможності мають застосовуватися до міждержавних перетинів із державами-сторонами Енергетичного Співтовариства.

3. Координація розподілу пропускної спроможності має включати, зокрема:

1) використання спільної моделі систем передачі, що охоплює взаємозалежні фізичні перетоки електричної енергії та враховує розбіжності між комерційними та фізичними перетоками;

2) розподіл та повідомлення про використання пропускної спроможності;

3) однакові зобов'язання учасників ринку електричної енергії, що отримали доступ до пропускної спроможності, щодо надання інформації про її використання (для явних аукціонів);

4) однакові часові періоди, на які розподіляється пропускна спроможність, та часові регламенти проведення розподілу;

5) однакову структуру розподілу пропускної спроможності для різних часових періодів та характеристики пропускної спроможності;

6) узгоджені умови договорів з учасниками ринку електричної енергії;

7) перевірка перетоків на відповідність вимогам безпеки мережі при оперативному плануванні та веденні режиму в реальному часі;

8) порядок розрахунків в наслідок управління обмеженнями.

9) порядок обміну інформацією між операторами систем передачі.

Стаття 43. Використання доходів від управління обмеженнями

1. Будь-які доходи від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину мають використовуватись для наступних цілей:

1) гарантування фактичної наявності розподіленої пропускної спроможності;

2) технічне обслуговування та збільшення пропускної спроможності шляхом інвестицій в систему передачі, зокрема у будівництво нових міждержавних ліній електропередач.

2. У випадку, якщо доходи не можуть бути ефективно використані, на цілі, визначені в частині першій цієї статті, вони мають перераховуватись на окремий поточний рахунок оператора системи передачі до тих пір, доки вони не може бути ефективно використаний для цілей частини першої цієї статті.

3. Оператор системи передачі узгоджує із зацікавленими операторами енергосистем суміжних країн порядок розподілу доходів від управління обмеженнями, який погоджується з Регулятором.

4. Оператор системи передачі має заздалегідь визначити напрями використання доходів від управління обмеженнями та оприлюднювати звіт щодо фактичного використання цих доходів.

5. Регулятор має перевіряти, відповідність використання доходів від управління обмеженнями цілям, визначеним цією статтею. Щорічно до 31 липня Регулятор має оприлюднювати звіт щодо отриманих оператором системи передачі доходів від управління обмеженнями за дванадцять (12) місяців до 30-го червня поточного року, а також інформацію щодо використання доходів від управління обмеженнями, та висновок щодо відповідності їх використання цьому Закону.

Стаття 44. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління

1. В електроенергетиці України діє єдина диспетчерська система оперативно-технологічного управління виробництвом, передачею, розподілом та споживанням електричної енергії. Функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює оператор системи передачі.

Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління поширюється на суб'єктів господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.

2. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління базується на принципах об'єктивності, прозорості та недискримінаційності, та має забезпечувати належне функціонування ринку електричної енергії.

3. Диспетчеризація встановлених генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів має здійснюватись відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів, на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень системи.

4. При диспетчеризації встановлених генеруючих потужностей, оператор системи передачі має надавати перевагу виробникам, що використовують відновлювальні джерела енергії, за умови дотримання операційної безпеки. Оператор системи передачі має застосовувати відповідні технічні та ринкові заходи, спрямовані на мінімізацію обмежень виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел енергії.

У випадку обмежень виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел енергії з метою забезпечення операційної безпеки та безпеки електропостачання, оператор системи передачі або оператор системи розподілу мають надавати Регулятору інформацію щодо таких обмежень із зазначенням заходів, які вони планують здійснити для запобігання таких обмежень.

5. Для забезпечення безпеки постачання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, може прийняти рішення надати пріоритет для диспетчеризації встановлених генеруючих потужностей, що використовують первинні джерела енергії видобуті в Україні, при цьому об'єми протягом календарного року не мають перевищувати 15 % від загальної первинної енергії, яку необхідно виробити для покриття споживання електроенергії в країні.

6. Усі оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі, підлягають беззаперечному виконанню всіма суб'єктами господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України. Втручання в диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України з боку державних органів, політичних партій і рухів та інших громадських організацій забороняється.

7. Суб'єкти господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України, зобов'язані подавати оператору системи передачі інформацію, передбачену правилами ринку, кодексом системи передачі та іншими нормативно-правовими актами.

Розділ VI
РОЗПОДІЛ

Стаття 45. Розподіл електричної енергії

1. Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

2. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

3. Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), дотримання права власності, охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров'я людей, а також раціонального використання енергії, відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених діючими нормативно-технічними документами.

Стаття 46. Функції, права та обов'язки оператора системи розподілу

1. Оператор системи розподілу:

1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи розподілу;

2) надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг;

3) надає послуги з приєднання до системи розподілу відповідно до кодексу систем розподілу;

4) здійснює планування розвитку системи розподілу з урахуванням заходів з енергоефективності, управління попитом та можливостей використання розподіленої генерації;

5) забезпечує довгострокову спроможність систем розподілу задовольняти обґрунтований попит на розподіл за допомогою перспективного планування заходів та інвестицій для забезпечення достатньої потужності системи розподілу та надійності її функціонування;

6) забезпечує безпечне, надійне та ефективне функціонування систем розподілу з урахуванням заходів з охорони навколишнього природного середовища;

7) забезпечує користувачів системи інформацією, необхідною для ефективного доступу та використання системи розподілу;

8) забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

9) розробляє типові графіки (профілі) навантаження для окремих категорій споживачів відповідно до кодексу комерційного обліку;

10) виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

2. Оператор системи розподілу має право:

1) своєчасно та у повному обсязі отримувати плату за надані послуги з розподілу електричної енергії;

2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом систем розподілу;

3) та інші права, передбачені законодавством та в укладених ним договорах на ринку електричної енергії.

3. Оператор системи розподілу зобов'язаний:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) надавати адміністратору розрахунків повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у порядку, визначеному правилами ринку;

3) складати добові графіки електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами на добу постачання та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;

4) фінансово відповідати за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі добових графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами;

5) при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію щодо споживачів, приєднаних до його системи розподілу та яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та у порядку, визначених Регулятором;

6) зберігати інформацію, необхідну для аналізу якості послуг з електропостачання, включаючи інформацію щодо надійності електропостачання, якості електричної енергії, комерційної якості надання послуг, у порядку, встановленому Регулятором;

7) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет інформацію щодо умов надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з приєднання до системи розподілу, показників якості послуг та іншу інформацію відповідно до законодавства;

8) здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у випадках недотримання оператором системи розподілу показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з розподілу та Регулятором;

9) надавати учасникам ринку електричної енергії інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

10) надавати Регулятору, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень;

11) укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

12) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності;

13) виконувати обов'язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з енергетичного нагляду у сфері електроенергетики;

14) припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу;

15) відновити електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу.

4. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулюються Регулятором, відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку і в терміни, визначені нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

5. Відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії врегульовуються оператором системи розподілу із споживачем у порядку, визначеному кодексом систем розподілу на договірних засадах.

6. Оператор системи розподілу не має права здійснювати діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, за винятком купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та врегулювання небалансів електричної енергії.

Вартість електричної енергії, придбаної з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та врегулювання небалансів електричної енергії, враховується при визначенні тарифів на розподіл електричної енергії відповідно до методики формування тарифів на послуги з розподілу.

Купівля електричної енергії для забезпечення діяльності оператора системи розподілу, крім обсягів технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами та врегулювання небалансів електричної енергії, здійснюється ним як споживачем за договором постачання електричної енергії споживачу.

7. Оператор системи розподілу забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку електричної енергії, що використовується ним для здійснення своїх функцій на ринку та становить комерційну таємницю відповідно до вимог законодавства.

Оператор системи розподілу також забезпечує конфіденційність інформації стосовно своєї власної діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку електричної енергії.

Стаття 47. Відокремлення та незалежність оператора системи розподілу

1. Оператору системи розподілу забороняється здійснювати інші види господарської діяльності, непов'язані з розподілом, крім випадків, визначених частиною одинадцятою цієї статті.

2. Оператору системи розподілу забороняється мати на праві власності чи в управлінні акції (частки в статутному капіталі) суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність з виробництва та/або постачання (у тому числі постачання споживачам) або передачі електричної енергії, а суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та/або постачання (у тому числі постачання споживачам) або передачі електричної енергії, забороняється мати на праві власності чи в управлінні акції (частки в статутному капіталі) оператора системи розподілу.

3. Оператор системи розподілу має бути незалежним від суб'єктів господарювання, що здійснюють інші види діяльності, непов'язані з розподілом, та вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, до складу якого він входить, при прийнятті рішень щодо:

1) управління активами, необхідними для забезпечення ефективної діяльності з розподілу електричної енергії, у тому числі для експлуатації, обслуговування та розвитку системи розподілу;

2) приєднання до системи розподілу;

3) надання послуг з розподілу електричної енергії.

Незалежність оператора системи розподілу при прийнятті рішень забезпечується такими умовами:

1) посадові особи виконавчого органу та керівники всіх рівнів управління оператора системи розподілу не можуть обіймати посади в органах управління суб'єктів господарювання, що здійснюють інші види діяльності, не пов'язані з розподілом, та вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, до складу якого входить такий оператор системи розподілу;

2) виконавчий орган оператора системи розподілу, його члени та керівники всіх рівнів управління не мають права отримувати матеріальну або іншу вигоду від суб'єктів господарювання, що здійснюють інші види діяльності, не пов'язані з розподілом, та вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, до складу якого входить такий оператор системи розподілу;

3) посадові особи, відповідальні за управління оператором системи розподілу, мають повноваження щодо прийняття управлінських рішень, пов'язаних з операційною діяльністю оператора системи розподілу, експлуатацією, обслуговуванням та розвитком системи розподілу, а також управлінням персоналом незалежно від суб'єктів господарювання, що здійснюють інші види діяльності, не пов'язані з розподілом, та вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, до складу якого входить такий оператор системи розподілу.

4. Вертикально-інтегрований суб'єкт господарювання має забезпечити незалежність оператора системи розподілу, що входить до його складу, відповідно до вимог цього Закону та не має права втручатись у:

1) діяльність оператора системи розподілу з питань розвитку системи розподілу, за умови, що така діяльність здійснюється у межах затвердженого вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання річного фінансового плану оператора системи розподілу;

2) операційну діяльність оператора системи розподілу;

3) діяльність оператора системи розподілу з питань експлуатації та обслуговування системи розподілу;

4) діяльність оператора системи розподілу з питань управління персоналом.

5. Вертикально-інтегрований суб'єкт господарювання може приймати рішення з питань затвердження річного фінансового плану та встановлювати загальні обмеження щодо рівнів боргових зобов'язань оператора системи розподілу, що входить до такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання.

6. Посадовим особам вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та суб'єктів господарювання, які здійснюють інші види діяльності, не пов'язані з розподілом, забороняється обіймати посади у виконавчому органі оператора системи розподілу, а також керівні посади оператора системи розподілу.

7. Оператору системи розподілу при здійсненні ним своїх функцій відповідно до законодавства забороняється створювати будь-які переваги суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність з постачання (у тому числі постачання споживачам) та/або виробництва електричної енергії у складі вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, у порівнянні з іншими суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з постачання (у тому числі постачання споживачам) та/або виробництва електричної енергії.

8. У разі придбання оператором системи розподілу товарів та послуг у вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, до складу якого він входить, чи суб'єктів господарювання, які входять до складу або є афілійованими до такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або надання оператором системи розподілу товарів та послуг вертикально-інтегрованому суб'єкту господарювання, до складу якого він входить, чи суб'єктам господарювання, які входять до складу або є афілійованими до такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, та/або спільного використання товарів та послуг оператором системи розподілу та вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання, до складу якого він входить, чи суб'єктами господарювання, які входять до складу або є афілійованими до такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, таке придбання та/або надання, та/або використання має здійснюватися на підставі відповідних договорів з дотриманням вимог щодо:

1) відсутності конфлікту інтересів;

2) не перешкоджання конкуренції;

3) унеможливлення перехресного субсидіювання між оператором системи розподілу та вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання (чи суб'єктами господарювання, які входять до складу або є афілійованими до такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання).

Умови таких договорів, у тому числі щодо цін (вартості) товарів та послуг, мають бути доступними для Регулятора.

9. Оператор системи розподілу, що входить до складу вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, при здійсненні своєї діяльності, а також у використанні власних найменування та торговельної марки (знаку), жодним чином не має створювати враження, що він пов'язаний з електропостачальником у рамках цього вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання.

10. Вертикально-інтегровані суб'єкти господарювання, оператори системи розподілу та електропостачальники зобов'язані забезпечити безперервність діяльності з розподілу та постачання електричної енергії.

Вертикально-інтегровані суб'єкти господарювання мають наділити оператора системи розподілу достатніми майновими, технічними, фінансовими, інформаційними засобами та трудовими ресурсами для належного забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії відповідно до вимог законодавства.

11. У разі, якщо оператор системи розподілу має менше 100000 приєднаних споживачів та його середньомісячний обсяг розподілу електричної енергії не перевищує 20 млн. кВт·год, Регулятор має право прийняти рішення про звільнення такого оператора системи розподілу від виконання вимог цієї статті.

Стаття 48. Програма відповідності та уповноважений з питань відповідності

1. Оператор системи розподілу, що входить до складу вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, зобов'язаний розробити та впровадити програму відповідності, а також призначити, за погодженням з Регулятором, уповноважену особу з питань відповідності.

2. Програма відповідності має передбачати заходи, обов'язкові для персоналу оператора системи розподілу при здійсненні ним своїх функцій та взаємовідносин з учасниками ринку електричної енергії. Такі заходи мають стосуватися, зокрема, забезпечення недискримінаційності, порядку поводження з конфіденційною інформацією та передбачати відповідальність персоналу за виконання цих вимог.

3. Програма відповідності погоджується Регулятором та має бути оприлюднена у встановленому Регулятором порядку.

4. Особа, яка претендує на посаду уповноваженого з питань відповідності, протягом останніх трьох років до моменту її призначення не може обіймати посади у вертикально-інтегрованому суб'єкті господарювання та/або суб'єктах господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання (крім оператора системи розподілу), мати прямий чи опосередкований інтерес або відносини з вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання та/або суб'єктами господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання (крім оператора системи розподілу), та/або власниками контрольних пакетів акцій вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або суб'єктів господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання (крім оператора системи розподілу).

Інформація щодо особи, яка претендує на посаду уповноваженого з питань відповідності, та пропозиції до умов її трудового договору надаються до Регулятора оператором системи розподілу.

Умови трудового договору уповноваженого з питань відповідності мають забезпечувати його незалежність при здійсненні своїх функцій та повноважень від оператора системи розподілу, вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або суб'єктів господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, та містити, зокрема, строк дії трудового договору, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці, вичерпний перелік умов (підстав) розірвання договору.

Регулятор має право не погодити запропоновану оператором системи розподілу особу на посаду уповноваженого з питань відповідності та умови її трудового договору у разі невідповідності такої особи вимогам для призначення на посаду, та якщо пропоновані умови трудового договору не забезпечують виконання вимог щодо її незалежності, прав та повноважень, визначених цим Законом.

5. З метою забезпечення незалежності уповноваженої особи з питань відповідності, така особа не може:

1) займати посади у вертикально-інтегрованому суб'єкті господарювання та/або суб'єктах господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання (крім оператора системи розподілу), мати прямий чи опосередкований інтерес або відносини з вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання та/або суб'єктами господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, та/або власниками контрольних пакетів акцій вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або суб'єктів господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання;

2) отримувати прямо або опосередковано фінансову винагороду від вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або суб'єктів господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, крім заробітної плати, яка не має залежати від результатів діяльності вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або суб'єктів господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання.

6. Протягом чотирьох років після завершення терміну перебування уповноваженої особи з питань відповідності на відповідній посаді, такій особі забороняється обіймати посади у вертикально-інтегрованому суб'єкті господарювання, мати прямий чи опосередкований інтерес або відносини з вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання та/або суб'єктами господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, та/або власниками контрольних пакетів акцій вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або суб'єктів господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання.

7. Виконавчий орган оператора системи розподілу, після погодження з Регулятором, може звільнити уповноваженого з питань відповідності у випадку порушення ним умов трудового договору та вимог цього Закону. Виконавчий орган оператора системи розподілу зобов'язаний, за зверненням Регулятора, звільнити уповноваженого з питань відповідності у випадку порушення ним умов трудового договору та вимог цього Закону.

8. Уповноважений з питань відповідності має право:

1) доступу до приміщень оператора системи розподілу без попереднього повідомлення;

2) доступу до всіх даних та інформації оператора системи розподілу, вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання та/або суб'єктів господарювання, які входять до складу такого вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, необхідних для виконання його завдань;

3) відвідувати всі наради керівництва оператора системи розподілу, зокрема з питань доступу до системи розподілу, її експлуатації, обслуговування та розвитку, купівлі-продажу електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами;

4) відвідувати всі засідання, зокрема - виконавчого органу, наглядової ради та загальні збори акціонерів оператора системи розподілу;

5) звертатись до Регулятора зі скаргою щодо порушення умов працевлаштування, зокрема щодо його дострокового звільнення з посади уповноваженого з питань відповідності;

6) регулярно надавати інформацію виконавчому органу оператора системи розподілу щодо реалізації програми відповідності.

Уповноважений з питань відповідності зобов'язаний забезпечувати конфіденційність інформації, до якої він має право доступу, відповідно до умов трудового договору.

9. До завдань уповноваженого з питань відповідності належить:

1) моніторинг реалізації програми відповідності;

2) надання звіту Регулятору про порушення програми відповідності, будь-які комерційні та фінансові відносини, які виникають між вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання та оператором системи розподілу, запропоновані виконавчим органом оператора системи розподілу наглядовій раді рішення щодо інвестицій у системи розподілу та блокування таких рішень вертикально-інтегрованим суб'єктом господарювання на загальних зборах або через голосування членів наглядової ради;

3) регулярне надання інформації Регулятору щодо реалізації програми відповідності;

4) розробка щорічного звіту з реалізації програми відповідності та його надання Регулятору;

5) надання щорічного звіту з реалізації програми відповідності виконавчому органу оператора системи розподілу та рекомендацій щодо вдосконалення такої програми та її реалізації.

10. Щорічний звіт з реалізації програми відповідності підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті оператора системи розподілу.

Порядок розробки, подання та оприлюднення програми відповідності та звіту з її реалізації затверджуються Регулятором.

Стаття 49. Закрита система розподілу

1. Електричні мережі, які розподіляють електричну енергію на обмеженій території промислового об'єкта, комерційного закладу, закладів громадського обслуговування, житлових комплексів тощо можуть класифікуватись Регулятором як закриті системи розподілу, якщо:

1) цими мережами не здійснюється розподіл для побутових споживачів, крім випадків невеликої кількості побутових споживачів, що перебувають у трудових або інших юридичних відносинах з власником такої системи;

2) виробничі процеси користувачів такої системи пов'язані між собою з технологічних причин або міркувань безпеки;

3) цими мережами здійснюється розподіл переважно для власника мереж або до юридичних осіб, пов'язаних з ним відносинами контролю.

2. Плата за послуги з розподілу закритими системами розподілу визначається на договірних засадах. За зверненням користувача закритої системи розподілу Регулятор може затвердити тариф на розподіл закритої системи розподілу, розрахований відповідно до методики формування тарифів на послуги з розподілу.

3. Оператори закритих систем розподілу (власники або уповноважені ними особи) забезпечують недискримінаційний доступ до своїх систем розподілу відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів.

4. Оператори закритих систем розподілу відповідальні за безпеку та надійність функціонування своїх систем.

Стаття 50. Розвиток систем розподілу

1. Оператори систем розподілу розробляють та подають до Регулятора на затвердження свої плани розвитку систем розподілу на наступні п'ять календарних років, з урахуванням плану розвитку системи передачі на наступні десять років.

2. При плануванні розвитку системи розподілу оператор системи розподілу має передбачити необхідність будівництва та/або реконструкції системи розподілу для реалізації заходів з енергоефективністі, управління попитом та/або розвитку розподіленої генерації. Плани розвитку системи розподілу мають містити обсяги фінансування та враховувати відповідні плани і схеми планування територій на державному, регіональному та місцевому рівні, а також екологічні стандарти і нормативи.

3. Оператор системи розподілу розробляє інвестиційну програму на підставі плану розвитку системи розподілу та подає її до Регулятора разом із розрахунком тарифу на послуги з розподілу.

4. Порядок розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм затверджується Регулятором.

Розділ VII
ОПЕРАТОР РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Стаття 51. Оператор ринку електричної енергії

1. Оператор ринку забезпечує функціонування ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі отриманої ліцензії.

2. Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні, правові та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема - клірингу.

3. Оператор ринку:

1) забезпечує рівні умови участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

2) реєструє учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його;

3) забезпечує дотримання учасниками ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов'язань відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

4) визначає за результатами торгів "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку обсяги купівлі-продажу електричної енергії учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та ціни на електричну енергію, визначає фінансові зобов'язання учасників торгів "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

5) забезпечує розрахунки за куплену/продану електричну енергію, зокрема - шляхом клірингових операцій;

6) надає адміністратору розрахунків повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду відповідно до правил ринку;

7) оприлюднює інформацію щодо торгів на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, зокрема - про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, та іншу інформацію в обсягах та у терміни, визначені правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

9) надає Регулятору інформацію, необхідну, для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень;

10) забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства, а також забезпечує конфіденційність інформації стосовно власної діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку електричної енергії;

11) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

4. Оператор ринку має право провадити діяльність з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії після отримання ним відповідної ліцензії та укладання договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

5. Оператор ринку не має права здійснювати діяльність з виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії споживачу, а також трейдерську діяльність.

6. Фінансування діяльності оператора ринку здійснюється за рахунок учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку. Порядок розрахунку вартості послуг оператора ринку та порядок їхньої оплати визначаються правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

7. Оператор ринку має інші повноваження, права та обов'язки, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

8. Оператор ринку утворюється у формі публічного акціонерного товариства. Сто відсотків (100 %) акцій у статутному капіталі оператора ринку належить державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.

Розділ VIII
АДМІНІСТРАТОР РОЗРАХУНКІВ

Стаття 52. Адміністратор розрахунків

1. Адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку.

2. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

3. Адміністратор розрахунків відповідно до правил ринку:

1) реєструє учасників ринку електричної енергії, забезпечує ведення відповідного реєстру та оприлюднює його;

2) реєструє повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії відповідно до правил ринку, веде відповідний реєстр та надає цю інформацію оператору системи передачі;

3) реєструє сторони, відповідальні за баланс, і постачальників послуг з балансування та веде відповідні реєстри;

4) забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку;

5) створює та веде бази даних договірних обсягів купівлі-продажу і фактичних обсягів відпуску та/або споживання та/або експорту та/або імпорту учасників ринку електричної енергії;

6) розраховує платежі за електричну енергію оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування, а також ціни небалансів електричної енергії, обсяги небалансів електричної енергії і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки;

7) розраховує платежі за придбані оператором системи передачі допоміжні послуги;

8) надає Регулятору інформацію щодо роботи ринку електричної енергії в обсягах, межах та у порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

9) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та кодексом комерційного обліку.

4. Адміністратор розрахунків не має права здійснювати діяльність з виробництва, розподілу та постачання електричної енергії споживачу, та трейдерську діяльність.

5. Відповідальність адміністратора розрахунків визначається правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

6. Адміністратор розрахунків забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку електричної енергії, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства.

Адміністратор розрахунків також забезпечує конфіденційність інформації стосовно власної діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку електричної енергії.

7. Вартість послуг адміністратора розрахунків затверджується Регулятором та включається як окрема складова тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Оператор системи передачі зобов'язаний вести окремий від інших видів діяльності облік витрат та доходів щодо виконання функцій адміністратора розрахунків.

8. Адміністратор розрахунків має інші повноваження, права та обов'язки, передбачені цим Законом, правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Розділ IX
АДМІНІСТРАТОР КОМЕРЦІЙНОГО ОБЛІКУ

Стаття 53. Адміністратор комерційного обліку

1. Функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.

2. Адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів і нормативних документів:

1) здійснює адміністрування відносин щодо комерційного обліку електричної енергії шляхом забезпечення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії, контролю за дотриманням учасниками ринку електричної енергії вимог кодексу комерційного обліку;

2) координує інформаційний обмін на ринку електричної енергії шляхом визначення регламентів та протоколів інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку електричної енергії;

3) отримує дані комерційного обліку електричної енергії від постачальників послуг комерційного обліку, визначає їхню придатність до використання та забезпечує центральну агрегацію;

4) надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку електричної енергії;

5) створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії;

6) здійснює інші функції, передбачені правилами ринку та кодексом комерційного обліку.

3. Вартість послуг адміністратора комерційного обліку затверджується Регулятором та включається як окрема складова тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Оператор системи передачі зобов'язаний вести окремий від інших видів діяльності облік витрат та доходів щодо виконання функцій адміністратора комерційного обліку.

4. Адміністратор комерційного обліку не має права здійснювати діяльність з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії споживачу та трейдерську діяльність.

Адміністратор комерційного обліку забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку електричної енергії, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства.

5. Адміністратор комерційного обліку також забезпечує конфіденційність інформації стосовно власної діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку електричної енергії.

6. Адміністратор комерційного обліку має інші повноваження, права та обов'язки, передбачені цим Законом, правилами ринку, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Розділ X
ТРЕЙДЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 54.Трейдерська діяльність на ринку електричної енергії

1. Господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у випадку відсутності у суб'єкта господарювання інших ліцензій, обов'язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії.

2. Трейдери здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії, крім її продажу за договором постачання електричної енергії споживачу.

Стаття 55. Права та обов'язки трейдерів

1. Трейдери мають право:

1) купувати та продавати електричну енергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за нерегульованими цінами;

2) вільно обирати контрагента за двостороннім договором;

3) на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;

4) доступу до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

5) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умовами укладених ними договорів на ринку електричної енергії.

2. Трейдери зобов'язані:

1) дотримуватись ліцензійних умов провадження господарської діяльності з трейдерської діяльності та нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

3) надавати адміністратору розрахунків повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, зокрема - імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;

4) фінансово відповідати за небаланси електричної енергії відповідно до правил ринку;

5) сплачувати своєчасно та у повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

6) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень.

РОЗДІЛ XI
ПОСТАЧАННЯ СПОЖИВАЧАМ

Стаття 56. Продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачам

1. Продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію.

2. Постачання електричної енергії здійснюється за нерегульованими ринковими цінами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем одним електропостачальником.

3. У випадку покладення на електропостачальника зобов'язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії", постачання електричної енергії споживачам здійснюються за регульованими цінами.

4. Покладення зобов'язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" за регульованими цінами не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за нерегульованими ринковими цінами.

5. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.

6. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил постачання електричної енергії споживачам.

7. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника та споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу, має визначати:

1) найменування та місцезнаходження електропостачальника;

2) перелік послуг, що надаються електропостачальником;

3) ціну електричної енергії та послуг, що надаються;

4) пропоновані показники якості послуг електропостачання, зокрема - якості електричної енергії;

5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником;

6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у випадках недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у випадку виставлення невірного рахунку та/або несвоєчасного виставлення рахунку;

7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії;

8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії;

9) порядок подання звернень, претензій, скарг споживача та їхнього розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів;

10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема - в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору без стягнення договірної санкції (штрафу);

11) зобов'язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках);

12) права та обов'язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконувати свої зобов'язання, і у разі тимчасового призупинення постачання;

13) інші положення, залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.

8. До укладення договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник має надавати споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунку та здійснення розрахунків.

9. Загальні положення та умови договору мають бути справедливими і прозорими, викладеними у чіткій і зрозумілій формі, і не містити процедурних перешкод, що ускладнюють реалізацію прав споживача, зокрема, надмірний обсяг договірної документації.

10. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника, а також договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який реалізує зазначене право.

11. Регулятор затверджує примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, типовий договір про постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

Стаття 57. Права та обов'язки електропостачальників

1. Електропостачальники мають право:

1) купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за нерегульованими цінами;

2) вільно обирати контрагента за двостороннім договором;

3) на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів;

4) звертатись до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо відключення електроживлення, якщо споживач не виконує своїх договірних зобов'язань, окрім окремих випадків постачання вразливим споживачам, визначеним правилами постачання споживачу;

5) звертатись до оператора системи передачі або оператора системи розподілу щодо поновлення електроживлення споживачу, що виконав свої договірні зобов'язання, невиконання яких призвело до відключення;

6) на недискримінаційний доступ до системи передачі, систем розподілу на підставі договорів з оператором системи передачі, оператором системи розподілу відповідно до вимог відповідного кодексу;

7) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

8) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умовами укладених ними договорів на ринку електричної енергії.

2. Електропостачальник зобов'язаний:

1) дотримуватись ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

3) надавати адміністратору розрахунків повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, зокрема - імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;

4) складати добові графіки електричної енергії для доби постачання у відповідності з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;

5) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;

6) фінансово відповідати за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі добових графіків електричної енергії;

7) сплачувати своєчасно та у повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії та послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

8) відкрити в установах уповноваженого банку поточні рахунки зі спеціальним режимом використання для здійснення розрахунків відповідно до вимог цього Закону;

9) надавати у виставленому споживачу електричної енергії рахунку (або у додатках до нього) у формі та у порядку, визначених Регулятором, інформацію щодо:

а) частки кожного джерела енергії у загальній структурі балансу електричної енергії, купленої ним (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік;

б) посилання на доступні джерела інформації (веб-сторінки тощо) про вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії з балансу електричної енергії, купленої ним за попередній рік.

Щодо електричної енергії, придбаної на ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку, та/або балансуючому ринку, та/або імпортованої, можуть застосовуватися зведені дані щодо балансу електричної енергії, надані відповідно оператором ринку, оператором системи передачі, імпортером;

в) адрес, телефонів, веб-сторінок для отримання інформації щодо подання звернень, скарг та претензій стосовно якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки;

10) надавати споживачам у порядку, визначеному правилами постачання електричної енергії споживачам, дані щодо споживання ними електричної енергії;

11) надавати за запитом споживача електричної енергії інформацію, необхідну для здійснення переходу споживача електричної енергії до іншого електропостачальника, відповідно до правил постачання електричної енергії споживачу;

12) надсилати споживачу остаточний рахунок не пізніше шести тижнів після зміни електропостачальника;

13) розглядати відповідно до порядку, визначеного Регулятором, звернення, скарги та претензії споживачів електричної енергії щодо надання послуг з постачання електричної енергії та надавати вмотивовані відповіді;

14) надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам з дотриманням встановлених показників якості послуг;

15) здійснювати споживачу відшкодування (компенсацію) у випадках недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором та Регулятором;

16) вести окремий облік витрат та доходів від здійснення діяльності з надання універсальних послуг, послуг постачальника "останньої надії" за цінами, що підлягають державному регулюванню, та за нерегульованими ринковими цінами;

17) не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку здійснення діяльності з постачання електроенергії оприлюднювати на своєму веб-сайті правила постачання електричної енергії споживачам;

18) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

19) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень.

3. Електропостачальник має у зрозумілий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів:

1) про вартість та умови надання послуг;

2) про різні методи оплати, які не мають допускати дискримінації між споживачами. Системи попередньої оплати мають бути справедливими та адекватно відображати прогнозне споживання;

3) про їхні права безкоштовно обирати і змінювати електропостачальника;

4) про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за двадцять діб до застосування, враховуючи інформацію про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів безпосередньо про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

РОЗДІЛ XII
СПОЖИВАЧ

Стаття 58. Права та обов'язки споживача

1. Споживач має право:

1) купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, та, у випадку приєднання до системи розподілу, договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або

купувати електричну енергію за договором постачання електричної енергії споживачу з будь-яким електропостачальником;

2) змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами постачання електричної енергії споживачам;

3) отримувати електричну енергію належної якості у відповідності з умовами договору та стандартами якості електричної енергії;

4) на відшкодування (компенсацію) збитків, що застосовується у випадках недотримання показників якості послуг, визначених укладеними договорами;

5) на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання його контрагентами умов укладених договорів на ринку електричної енергії;

6) на недискримінаційний доступ до системи передачі, систем розподілу на підставі договорів з оператором системи передачі, оператором системи розподілу відповідно до вимог відповідного кодексу;

7) на доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

8) подавати своєму електропостачальнику звернення, скарги та претензії щодо надання послуг з постачання електричної енергії та, відповідно, отримувати у встановленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги;

9) подавати до Регулятора скарги відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів;

10) отримувати від свого електропостачальника інформацію, передбачену законодавством та умовами договору постачання електричної енергії споживачу;

11) отримувати від свого електропостачальника повідомлення щодо намірів останнього внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше, ніж за двадцять діб до застосування, та розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку, у випадку незгоди з запропонованими змінами;

12) інші права відповідно до законодавства та укладених договорів.

2. Побутові споживачі та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг відповідно до цього Закону.

3. Споживач зобов'язаний:

1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів;

2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електроенергії;

3) дотримуватись правил технічної експлуатації, правил безпеки при експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

4) врегулювати, у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Стаття 59. Зміна електропостачальника

1. Зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами постачання електричної енергії споживачам.

Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати:

1) умови та процедури зміни електропостачальника;

2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника;

3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника;

4) права та обов'язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника.

2. Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена у термін не більше трьох тижнів з дня повідомлення таким споживачем про намір змінити електропостачальника.

3. Спори між споживачем та електропостачальником під час зміни електропостачальника розглядаються відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів, затвердженого Регулятором. Наявність спору між електропостачальником і споживачем не є підставою для затримки у виконанні договору постачання електричної енергії споживачу з новим електропостачальником.

4. До припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу електропостачальник зобов'язаний забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору.

Регулятор здійснює моніторинг практики зміни електропостачальника.

Стаття 60. Захист прав споживачів

1. З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не мають застосовувати недобросовісних методів конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.

2. Постачання електричної енергії має здійснюватись на недискримінаційних засадах.

3. Відключення споживачів може відбуватись тільки у порядку, визначеному законодавством.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами.

4. Відключення захищених споживачів здійснюється з дотриманням вимог порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, який повинен, зокрема, визначати:

порядок складення переліку захищених споживачів;

порядок обмеження, відключення електропостачання захищених споживачів;

механізми компенсації заборгованості за електричну енергію таких захищених споживачів.

Стаття 61. Захист вразливих споживачів

1. Кабінет Міністрів України встановлює критерії для віднесення споживачів до категорії вразливих.

2. Вразливі споживачі мають право на субсидію для відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та іншу адресну допомогу, що надається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок захисту вразливих споживачів має :

1) визначати категорії вразливих споживачів;

2) визначати порядок обліку вразливих споживачів;

3) визначати заходи з моніторингу та державного контролю за належністю до категорії вразливих споживачів;

4) містити спеціальні заходи захисту вразливих споживачів від відключення у певні періоди, спрямовані на задоволення потреб таких споживачів в електричній енергії;

5) передбачати обсяг адресної допомоги для категорій вразливих споживачів.

Адресна допомога надається вразливим споживачам у спосіб, що забезпечує її цільове використання.

РОЗДІЛ XIII
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОСУСПІЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ У ПРОЦЕСІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Стаття 62. Спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії

1. З метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії Кабінетом Міністрів України у передбачених цією статтею випадках та на визначений строк можуть покладатись спеціальні обов'язки на учасників ринку (крім споживачів), в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України на основі цієї статті.

Виключно з метою недопущення порушень роботи ринку електричної енергії Регулятором можуть покладатися спеціальні обов'язки на учасників ринку шляхом регулювання цін в обсязі та на умовах, визначених Регулятором на основі цієї статті.

2. До спеціальних обов'язків відносяться, зокрема:

- купівля електричної енергії за "зеленим" тарифом із отриманням відповідних компенсаційних платежів;

- виконання функцій постачальника універсальних послуг;

- виконання функцій постачальника "останньої" надії;

- надання допоміжних послуг за встановленою Регулятором ціною, у випадках, передбачених цим Законом.

Для забезпечення загальносуспільних інтересів згідно частини четвертої цієї статті Кабінет Міністрів України та Регулятор можуть покладати інші спеціальні обов'язки з дотриманням норм цієї статті.

3. Спеціальні обов'язки, які покладаються Кабінетом Міністрів України або Регулятором на учасників ринку, мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та мати тимчасовий характер.

4. Обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України або Регулятором на учасників ринку, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку електричної енергії.

5. До загальносуспільних інтересів, які можуть забезпечуватися Кабінетом Міністрів України через покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку, належать:

1) національна безпека, а також безпека постачання;

2) стабільність, належна якість та доступність енергії, у тому числі для вразливих споживачів;

3) захист навколишнього природного середовища, а також енергоефективність, збільшення частки енергії з альтернативних джерел та зменшення викидів парникових газів;

4) захист здоров'я, життя та власності населення;

До загальносуспільного інтересу, який може забезпечуватись Регулятором через регулювання цін на ринку електричної енергії, належить стабільне та належне функціонування ринку електричної енергії.

6. Рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов'язків на учасників ринку має визначати:

1) загальносуспільний інтерес для забезпечення якого на учасників ринку покладаються спеціальні обов'язки;

2) обсяг спеціальних обов'язків;

3) коло учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки;

4) обсяг прав учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки, необхідних для виконання таких обов'язків;

5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов'язки;

6) територію та строк (термін) виконання спеціальних обов'язків;

7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається учасникам ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки, з урахуванням положення частини восьмої цієї статті.

7. Вибір учасника або учасників ринку, на яких покладаються спеціальні обов'язки Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої цієї статті, здійснюється у прозорий і недискримінаційний спосіб на підставі критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, та не має створювати перешкод для реалізації прав споживачів на вільний вибір електропостачальника.

8. Умови виконання спеціальних обов'язків мають забезпечувати покриття економічно-обгрунтованих витрат учасника ринку від виконання таких обов'язків відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

9. Покладення спеціальних обов'язків Кабінетом Міністрів України стосовно безпеки постачання, захисту навколишнього природного середовища, враховуючи енергоефективність та управління попитом, збільшення частки енергії з альтернативних джерел та зменшення викидів парникових газів, може здійснюватись на довгостроковий період.

10. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, доводить до відома Секретаріату Енергетичного Співтовариства інформацію про заходи, вжиті на виконання цієї статті, зокрема щодо можливих наслідків таких заходів для конкуренції на ринку електричної енергії України та на ринку електричної енергії Енергетичного Співтовариства.

Оновлення інформації про заходи, вжиті на виконання цієї статті, надається Секретаріату Енергетичного Співтовариства центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, раз на два роки.

Стаття 63. Універсальні послуги

1. Універсальні послуги надаються виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

2. Визначення постачальника універсальних послуг здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, організованого у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів, може покласти на будь-якого електропостачальника, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям, обов'язки щодо надання універсальних послуг.

Межі території діяльності постачальника універсальних послуг встановлюються Кабінетом Міністрів України. В межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг не допускається діяльність інших постачальників універсальних послуг.

Побутові та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг на недискримінаційних засадах.

3. Порядок визначення постачальника універсальних послуг має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.

4. Постачальник універсальних послуг має постачати електричну енергію споживачам за економічно-обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, розрахованими відповідно до методики, затвердженої Регулятором. Ціни постачальника універсальних послуг підлягають затвердженню Регулятором.

Постачальник універсальних послуг має оприлюднювати ціни на універсальні послуги не пізніше, ніж за п'ятнадцять днів до їх застосування.

5. Якщо універсальні послуги не можуть бути реалізованими на ринкових засадах, ціни на такі послуги встановлюються Регулятором. Регульовані ціни на універсальні послуги мають відображати витрати та бути економічно-обгрунтованими.

6. Рішення Регулятора про запровадження регульованих цін на універсальні послуги має бути обґрунтованим.

7. Регулятор має щорічно здійснювати перегляд цін на універсальні послуги та визначати потребу їхнього подальшого регулювання для певних категорій споживачів. Регулятор має надавати відповідну інформацію Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

8. При запровадженні регулювання цін на універсальні послуги Регулятор має затвердити графік поетапної відмови від регульованих цін.

9. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання у порядку, визначеному правилами постачання електричної енергії споживачам та на умовах типового договору постачання унверсальних послуг, що затверджується Регулятором.

10. Крім обов'язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник універсальних послуг зобов'язаний:

1) інформувати споживачів про їхнє право отримувати універсальні послуги та умови отримання послуг;

2) надавати універсальні послуги в установленому законодавством порядку;

3) вести окремий облік витрат та доходів від господарської діяльності з надання універсальних послуг;

4) купувати електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт за "зеленим" тарифом в обсязі та на умовах, визначених законодавством.

Стаття 64. Постачальник "останньої надії"

1. Постачальник "останньої надії" має надавати послуги з постачання у таких випадках:

1) банкрутство, ліквідація попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання попереднім електропостачальником ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема - після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) у інших випадках, передбачених правилами постачання електричної енергії споживачам.

2. Визначення постачальника "останньої надії" здійснюється рішенням Регулятора за результатами конкурсу, організованого у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо конкурс не відбувся, Регулятор, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів, може покласти на будь-якого електропостачальника, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям, спеціальні обов'язки щодо виконання функцій постачальника "останньої надії".

Межі території діяльності постачальника "останньої надії" встановлюються Регулятором. В межах території діяльності одного постачальника "останньої надії" не допускається діяльність інших постачальників "останньої надії".

3. Порядок визначення постачальника "останньої надії" має містити, зокрема, перелік кваліфікаційних вимог до електропостачальників та критерії, за якими здійснюється визначення переможця.

4. Постачальник "останньої надії" призначається на строк до трьох років.

5. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за цінами, розрахованими відповідно до методики, затвердженої Регулятором.

Вартість послуг постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу або встановлюється Регулятором у випадку, якщо конкурс не відбувся.

Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають враховувати економічно обґрунтовані витрати, що пов'язані з особливим режимом роботи та ризиками від здійснення діяльності постачальника "останньої надії", а також норму прибутку з урахуванням особливостей діяльності такого електропостачальника, і не мають перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.

6. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання у порядку, визначеному правилами постачання електричної енергії споживачам та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

7. Електропостачальник, неспроможний постачати електроенергію, має повідомити про дату припинення постачання електроенергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

8. Постачальник "останньої надії" автоматично здійснює постачання з моменту припинення постачання електроенергії попереднім електропостачальником. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання такому споживачу.

9. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати дев'яносто діб. Після завершення зазначеного періоду постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

10. Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається правилами постачання електричної енергії споживачам.

11. Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу про умови постачання, ціни на електроенергію, а також право вибору електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму веб-сайті.

12. Крім обов'язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник "останньої надії" зобов'язаний:

1) здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначених цією статтею, до моменту обрання споживачами електропостачальника, але впродовж терміну, що не перевищує дев'яносто днів;

2) інформувати споживачів щодо умов постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у визначеному законодавством порядку.

3) вести окремий облік витрат та доходів від господарської діяльності з постачання "останньої надії".

13. Постачальник "останньої надії" готує та оприлюднює на своєму веб-сайті щорічний звіт про господарську діяльність постачальника "останньої надії", який має містити інформацію про кількість споживачів постачальника "останньої надії", загальний обсяг поставленої електричної енергії та середню тривалість постачання.

Стаття 65. Гарантований покупець

1. Кабінет Міністрів України, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом визначає державне підприємство для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії. Фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, який затверджується Регулятором.

2. Гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики.

3. Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на основі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом на строк дії "зеленого" тарифу, встановленого для відповідного виробника. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором.

4. Гарантований покупець здійснює оплату за електричну енергію, куплену у виробників за "зеленим" тарифом, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

5. Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, у тому числі правила функціонування балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, визначаються Регулятором.

6. Для забезпечення покриття економічно-обгрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із закупівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Кабінет Міністрів України покладає на оператора системи передачі спеціальний обов'язок щодо сплати гарантованому покупцю компенсаційного платежу.

Компенсаційні платежі мають забезпечувати покриття гарантованому покупцю різниці між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленими" тарифами, та вартістю цієї електричної енергії за цінами ринку "на добу наперед", витрат, пов'язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, та кошторису гарантованого покупця.

Розрахунок компенсаційних платежів здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом. Розмір компенсаційного платежу затверджується Регулятором.

7. Гарантований покупець має право на:

1) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів;

2) отримання від виробників, у яких він здійснює купівлю електричної енергії за "зеленим" тарифом, їхніх добових графіків відпуску електричної енергії, у порядку та формі, визначеними відповідними договорами;

3) отримання від адміністратора комерційного обліку даних щодо фактичних обсягів відпуску електричної енергії виробниками, у яких гарантований покупець купує електричну енергію;

4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та у обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

5) інші права, передбачені нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умовами укладених договорів на ринку електричної енергії.

8. Гарантований покупець зобов'язаний:

1) дотримуватися ліцензійних умов здійснення функцій гарантованого покупця та нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) укласти договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

3) купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього;

4) стати стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи для виробників за "зеленим" тарифом, з якими у нього укладені двосторонні договори;

5) сплачувати своєчасно та у повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників за "зеленим" тарифом;

6) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та у порядку, визначених нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

9. Гарантований покупець забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку електричної енергії, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю відповідно до вимог законодавства.

Гарантований покупець також забезпечує конфіденційність інформації стосовно своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку.

10. Кабінет міністрів України може покласти на гарантованого покупця виконання інших спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до цього Закону.

11. Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, придбавається постачальниками універсальних послуг в рамках виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. Побутовий споживач має право на встановлення у своєму приватному домогосподарстві генеруючої установки, призначеної для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, величина встановленої потужності якої не перевищує 30 кВт, але не більше потужності, дозволеної до споживання за договором про приєднання. Виробництво електроенергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується Регулятором.

Розділ XIV
РИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Стаття 66. Двосторонні договори

1. Купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

2. Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються домовленістю сторін, з урахуванням таких обмежень:

1) виробники мають право продавати електроенергію за двосторонніми договорами, за винятком обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов'язкововому продажу на ринку "на добу наперед";

2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електроенергію за двостронніми договорами, за винятком обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов'язковому продажу на ринку "на добу наперед";

3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами;

4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, за винятком обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону мають бути обов'язково куплені на ринку "на добу наперед";

5) виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій, за винятком обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону мають бути обов'язково куплені на ринку "на добу наперед";

3. Двосторонній договір має встановлювати:

1) предмет договору;

2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування);

3) обсяг електричної енергії та графіки обсягу купівлі-продажу електричної енергії.

4) строки та порядок постачання електричної енергії;

5) порядок повідомлення адміністратора розрахунків про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договом;

6) порядок та форму розрахунків;

7) терміни та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії;

8) права, обов'язки та відповідальність сторін;

9) строк дії договору.

4. Регулятор має право встановлювати максимальний строк дії двосторонніх договорів, який не може бути меншим, ніж шість місяців.

Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують адміністратора розрахунків про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку.

Стаття 67. Ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок

1. В Україні функціонує єдиний ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок.

Для участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники ринку укладають з оператором ринку договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід'ємною частиною правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, якщо учасник ринку належним чином виконав усі умови правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

2. Купівля-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

3. Регулятор з метою забезпечення достатнього рівня ліквідності на ринку "на добу наперед" має право встановлювати:

1) виробникам (крім мікро-, міні-, малих гідроелектростанцій та електричних станцій, що виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії) - граничну нижню межу обов'язкового продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед", але не більше п'ятнадцяти відсотків від їхніх місячних обсягів відпуску електричної енергії, відповідно до правил ринку;

2) оператору системи передачі та операторам системи розподілу - граничну нижню межу обов'язкової купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" з метою компенсації технологічних втрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно;

3) виробникам, що здійснюють виробництво електричної енергії на гідроакумулюючих станціях, - граничну нижню межу обов'язкової купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" для покриття технологічних потреб гідроакумулюючих станцій.

4. З метою продажу/купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку учасники цього ринку подають оператору ринку свої пропозиції (заявки). Форма та порядок подання пропозицій (заявок) визначаються правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

До торгів допускаються учасники ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, які відповідно до вимог правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку надали гарантії виконання фінансових зобов'язань за договорами на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку. Види та порядок надання гарантій визначаються правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

5. Ціна купівлі-продажу електричної енергії на наступну добу визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції.

Ціни на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються: ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, які можуть використовуватись як орієнтир (індикатор) для укладання правочинів купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

7. Купівля та продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку здійснюються на підставі відповідних договорів між учасником цього ринку та оператором ринку, укладених за правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

8. Весь обсяг електричної енергії імпортованої з держав, що не є сторонами Енергетичного Співтовариства, продається виключно на ринку "на добу наперед" та балансуючому ринку.

9. Оператор ринку у порядку та формі, визначених правилами ринку, інформує адміністратора розрахунків про договірні обсяги купівлі-продажу учасниками ринку електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку для кожного розрахункового періоду.

Стаття 68. Балансуючий ринок

1. В Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.

На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюється:

1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозицій електричної енергії у межах поточної доби;

2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

2. Виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та у випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.

Постачальник послуг з балансування має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.

3. Для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку.

Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку.

Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

4. Постачальник послуг з балансування подає оператору системи передачі свої пропозиції (заявки) щодо збільшення (зменшення) свого навантаження з метою продажу/купівлі електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до правил ринку.

5. Оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних обмежень надає постачальникам послуг з балансування команди на збільшення (зменшення) їхнього навантаження, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування, у порядку, визначеному правилами ринку.

Відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування здійснюється з урахуванням потреби забезпечення сталої та надійної роботи ОЕС України та мінімізації витрат на балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії.

Оператор системи передачі має право надавати команди на зменшення навантаження виробникам, які здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювальні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціями), лише за умови, якщо всі наявні пропозиції (заявки) інших учасників балансування на зменшення їхнього навантаження були прийняті (акцептовані) оператором системи передачі, крім випадків, коли системні обмеження стали наслідком обставин непереборної сили.

Вартість електричної енергії, яка не була відпущена виробником електричної енергії, що здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до цього Закону, в результаті виконання ним команди оператора системи передачі на зменшення навантаження, відшкодовується цьому виробнику за встановленим йому "зеленим" тарифом, крім випадків надання таких команд при системних обмеженнях, які є наслідком обставин непереборної сили.

6. Команда оператора системи передачі постачальнику послуг з балансування на збільшення (зменшення) навантаження є, по відношенню до відповідного постачальника послуг з балансування, прийняттям (акцептом) відповідної його пропозиції (заявки) на балансуючому ринку з боку оператора системи передачі, зміною його акцептованого добового графіка електричної енергії та визначає взаємні зобов'язання оператора системи передачі та постачальника послуг з балансування з купівлі-продажу відповідного обсягу електричної енергії на балансуючому ринку, за ціною, визначеною відповідно до правил ринку.

7. За результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку, і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Стаття 69. Ринок допоміжних послуг

1. В Україні функціонує єдиний ринок допоміжних послуг.

На ринку допоміжних послуг оператор системи передачі купує на ринкових та прозорих засадах допоміжні послуги для забезпечення надійної роботи ОЕС України та належної якості електричної енергії.

2. Учасниками ринку допоміжних послуг є:

оператор системи передачі, який купує та/або використовує допоміжні послуги;

постачальники допоміжних послуг, які пропонують та/або надають допоміжні послуги.

3. На ринку допоміжних послуг можуть придбаватися/надаватися допоміжні послуги для забезпечення:

1) регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України, а саме:

забезпечення резервів підтримки частоти (первинне регулювання), резервів відновлення частоти (вторинне регулювання), резервів заміщення (третинне регулювання);

2) підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України, а саме:

послуги регулювання напруги та реактивної потужності;

послуги з забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій.

Правилами ринку можуть бути передбачені інші допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності, підтримання балансу потужності та енергії в ОЕС України та підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України.

4. Функціонування ринку допоміжних послуг здійснюється за правилами ринку, які, зокрема, визначають:

1) види допоміжних послуг;

2) вимоги до учасників ринку щодо надання допоміжних послуг та порядок підтвердження відповідності учасників зазначеним вимогам;

3) порядок реєстрації постачальників допоміжних послуг;

4) порядок оприлюднення інформації, пов'язаної з придбанням допоміжних послуг;

5) порядок придбання/використання допоміжних послуг, у тому числі порядок ціноутворення щодо кожної допоміжної послуги;

6) відповідальність за ненадання/неналежне надання допоміжних послуг;

7) порядок визначення обсягів наданих допоміжних послуг та проведення розрахунків за допоміжні послуги;

8) порядок моніторингу виконання постачальниками допоміжних послуг зобов'язань з надання допоміжних послуг.

5. Вимоги до постачальників допоміжних послуг (враховуючи вимоги до електроенергетичного обладнання), необхідні для забезпечення належного надання відповідних допоміжних послуг, визначаються оператором системи передачі на підставі кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів. Інформація про вимоги до постачальників допоміжних послуг є публічною та підлягає оприлюдненню оператором системи передачі у порядку, визначеному правилами ринку.

Порядок перевірки та порядок виконання випробувань електроустановок постачальника допоміжних послуг, з метою підтвердження їхньої відповідності вимогам оператора системи передачі, визначаються кодексом системи передачі.

6. Перелік допоміжних послуг, що мають в обов'язковому порядку пропонуватись та надаватись оператору системи передачі постачальником допоміжних послуг, визначається правилами ринку.

Виробники зобов'язані брати участь у ринку допоміжних послуг та надавати допоміжні послуги у випадках, визначених правилами ринку.

7. Залежно від виду допоміжної послуги та потреби оператора системи передачі придбання допоміжної послуги може здійснюватись на відповідний термін (доба, тиждень, місяць, квартал та рік/роки).

Купівля допоміжних послуг здійснюється на підставі договорів про надання допоміжних послуг, які укладаються на підставі типових договорів про надання допоміжних послуг.

Типові договори про надання допоміжних послуг затверджуються Регулятором.

8. Оператор системи передачі відповідно до кодексу системи передачі та інших нормативно-технічних документів визначає необхідні обсяги допоміжних послуг на певний період. Інформація щодо необхідних допоміжних послуг, їхніх обсягів та термінів придбання/надання є публічною та підлягає оприлюдненню оператором системи передачі у порядку, визначеному правилами ринку.

9. Допоміжні послуги придбаються оператором системи передачі на конкурентних засадах, крім випадків, передбачених цим Законом.

10. У разі, якщо обсяг запропонованої допоміжної послуги менший, ніж потреба оператора системи передачі у цій послузі, або якщо допоміжна послуга надається постачальниками допоміжних послуг, що займають монопольне (домінуюче) положення на ринку цих послуг або окремої частини об'єднаної енергетичної системи України з наявними системними обмеженнями, Регулятор має право зобов'язати постачальника допоміжних послуг надавати допоміжну послугу за встановленою Регулятором ціною, розрахованою за затвердженою ним методикою.

Ціни на допоміжні послуги, встановлені Регулятором, мають забезпечувати:

1) відшкодування економічно обґрунтованих витрат постачальників допоміжних послуг на надання відповідних допоміжних послуг, враховуючи покриття обґрунтованих інвестицій, необхідних для забезпечення надання цих послуг;

2) отримання дозволеного прибутку.

11. Оператор системи передачі надає адміністратору розрахунків інформацію щодо обсягів та цін придбаних ним допоміжних послуг, а також щодо фактично наданих допоміжних послуг, для розрахунку відповідних платежів. Інформація щодо обсягів та вартості придбаних допоміжних послуг є публічною та підлягає оприлюдненню оператором системи передачі у порядку, визначеному правилами ринку.

12. Витрати оператора системи передачі на оплату допоміжних послуг вносяться до тарифу на диспетчерське (оперативно-технологічне) управління.

Стаття 70. Врегулювання небалансів електричної енергії

1. Всі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за власні небаланси електричної енергії.

2. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами відповідальними за баланс своїх споживачів.

Сторони відповідальні за баланс зобов'язані фінансово відповідати за небаланси перед оператором системи передачі.

3. Об'єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених у правилах ринку.

Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.

4. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії, сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

5. Оператор системи передачі має врегульовувати небаланси електричної енергії зі сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах її небалансів електричної енергії та за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Типовий договір про врегулювання небалансів затверджується Регулятором.

Сторони відповідальні за баланс зобов'язані надавати гарантії виконання фінансових зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

6. Вартість небалансу електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансу електричної енергії, цієї сторони, та цін небалансів електричної енергії, визначених за правилами ринку.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Правила ринку визначають порядок врахування при визначенні обсягів небалансів електричної енергії обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.

7. У межах балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії учасників балансуючої групи в обсягах, обумовлених такими учасниками небалансів електричної енергії, на договірних засадах.

8. Особливості функціонування балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом визначаються статтею 71 цього Закону та правилами функціонування балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом.

Стаття 71. Особливості участі у ринку електричної енергії виробників електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф

1. Електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути продана її виробниками за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку за цінами, що склалися на відповідних ринках.

2. Виробники електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, мають право продати електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують відновлювальні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього гарантованому покупцю відповідно до цього Закону.

3. З цією метою такі виробники зобов'язані:

1) стати учасником ринку у порядку, визначеному цим Законом;

2) укласти з гарантованим покупцем двосторонній договір за типовою формою договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та увійти на підставі цього договору до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом;

3) щодобово подавати гарантованому покупцю свої добові графіки відпуску електричної енергії на наступну добу у порядку та у формі, визначеними у двосторонньому договорі з гарантованим покупцем.

4. Відхилення фактичних обсягів відпуску електричної енергії виробників за "зеленим" тарифом від їх добових графіків відпуску електричної енергії розглядаються як небаланси виробника за "зеленим" тарифом. Порядок відшкодування виробниками, які входять до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, частки вартості їхніх небалансів електричної енергії гарантованому покупцю визначається правилами функціонування балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом.

Стаття 72. Збереження інформації

1. Учасники ринку зберігають усі дані щодо укладених двосторонніх договорів та купівлі-продажу електричної енергії на організованих сегментах ринку, а також щодо надання/придбання допоміжних послуг протягом не менше п'яти років.

2. Такі дані мають містити інформацію про умови договорів, зокрема: строк дії, умови купівлі-продажу та розрахунків, строки постачання, обсяги та ціни, реквізити сторін, враховуючи відповідну інформацію за договорами, виконання зобов'язань за якими не завершено.

3. Учасники ринку мають надавати зазначену інформацію на запит Регулятора та Антимонопольного комітету України.

4. Регулятор має право ухвалити рішення про повне чи часткове розкриття цієї інформації, за умови що це не призведе до розголошення інформації, що містить комерційну цінність про учасників ринку, або інформації про конкретні правочини.

Стаття 73. Організація комерційного обліку на ринку електричної енергії

1. Комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку.

2. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

3. Надання послуг комерційного обліку здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку на конкурентних засадах за умови реєстрації постачальника послуг комерційного обліку та реєстрації їх автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії адміністратором комерційного обліку у порядку, встановленому кодексом комерційного обліку.

4. До послуг комерційного обліку електричної енергії належать:

1) установлення, налаштування, заміна, модернізація, введення та виведення з експлуатації, а також технічна підтримка та обслуговування засобів комерційного обліку, допоміжного обладнання та автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, їх програмного та апаратного забезпечення;

2) збір, керування та адміністрування даних щодо комерційного обліку, як це визначено кодексом комерційного обліку електричної енергії.

5. Учасники ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж (крім побутових споживачів) мають право вільного вибору постачальника послуг комерційного обліку.

Комерційний облік електричної енергії у побутових споживачів забезпечують оператори системи розподілу.

6. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають зареєструватись у адміністратора комерційного обліку, як постачальники послуг комерційного обліку електричної енергії або залучити для виконання цих функцій інших постачальників цих послуг, та не мають права відмовити учасникам ринку, електроустановки яких приєднані до їхніх мереж, у наданні послуг комерційного обліку електричної енергії.

7. Учасники ринку зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ до засобів та систем комерційного обліку електричної енергії, а також даних комерційного обліку електричної енергії у порядку та у межах, визначених кодексом комерційного обліку.

Стаття 74. Розрахунки на ринку електричної енергії

1. Розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів та з урахуванням вимог цього Закону.

2. Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію у електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в уповноваженому банку.

3. Учасники ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, які купують електричну енергію на цих ринках, вносять плату за куплену електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора ринку в уповноваженому банку.

Кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оператора ринку перераховуються відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку на:

1) поточні рахунки учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, крім електропостачальників, за продану електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників за продану ними електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку;

3) поточний рахунок оператора ринку.

4. Постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноваженому банку.

Кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку, на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі з урахуванням положень цього Закону.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування при врегулюванні системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

5. Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються згідно з алгоритмом, який встановлюється Регулятором.

Такий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника передбачає, за звичайних умов, перерахування всіх коштів, що надходять від покупців на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, у повному обсязі на поточні рахунки електропостачальника.

Внесення змін до зазначеного алгоритму здійснюється тільки у разі прострочення електропостачальником у строки та порядку, визначені правилами ринку, оплати вартості спричинених ним небалансів електричної енергії. Такі зміни до алгоритму діють до повного погашення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму здійснюються на підставі подання оператора системи передачі у випадку виникнення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Такими змінами алгоритму необхідно передбачити, що кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення недоплати за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії.

6. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку затверджується та оприлюднюється Регулятором.

7. На поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями цих учасників ринку.

Операції на поточних рахунках із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку не підлягають призупиненню.

8. У разі перерахування коштів за електричну енергію та послуги на інші, ніж визначені поточні рахунки із спеціальним режимом використання, у випадках, визначених цією статтею, отримувачі повинні повернути ці кошти в триденний термін з моменту їх отримання.

У разі неповернення у цей термін коштів, сплачених на інші, ніж визначені поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє їхніх отримувача від повернення цих коштів відповідному учаснику ринку.

Розділ XV
ПОРЯДОК ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ

Стаття 75. Порядок розгляду скарг та вирішення спорів

1. Регулятор забезпечує розгляд скарг на дії учасників ринку (крім скарг на дії споживачів) і вирішення спорів між учасниками ринку в порядку, що затверджується Регулятором.

2. Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов'язкові для виконання учасниками ринку, яких воно стосується.

3. Такі рішення підлягають оприлюдненню на веб-сайті Регулятора, крім тих частин рішення, що містять конфіденційну інформацію. Зміст конфіденційної інформації, що не підлягає розголошенню, визначається Регулятором на підставі клопотання зацікавлених осіб.

4. Рішення Регулятора, визначене частиною другою цієї статті, може бути оскаржене у суді.

5. Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність електропостачальників та операторів систем розподілу, та вирішення спорів між ними здійснюється також енергетичним омбудсменом.

Правовий статус, порядок та умови діяльності енергетичного омбудсмена визначаються законом.

Розділ XVI
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ УЧАСНИКІВ РИНКУ

Стаття 76. Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії

1. Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, які регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно з законом.

2. Правопорушеннями на ринку електричної енергії зокрема є:

1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

2) недотримання вимог нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;

4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;

5) розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів;

6) пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, не повірених або не атестованих в установленому порядку;

7) неподання або несвоєчасне надання звітності, передбаченої цим Законом, а також подання недостовірної інформації у такій звітності;

8) необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу;

9) створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду;

10) порушення правил охорони об'єктів електроенергетики;

11) дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки;

12) припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або операторами системи розподілу та/або електропостачальником;

13) неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

14) пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, тощо;

15) відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані, лічильники електричної енергії, якщо обов'язок надання такого доступу встановлюється законодавством;

16) невиконання законних постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб'єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами таких суб'єктів;

17) неподання або несвоєчасне подання оператору системи передачі, оператору системи розподілу, та суб'єктам владних повноважень на ринку електричної енергії інформації, передбаченої законодавством, або надання завідомо неправдивої інформації;

18) несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики.

3. У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

4. Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

1) до 10 відсотків річного доходу (виручки) вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання, який визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до складу такого суб'єкта господарювання, - на вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання за порушення вимог щодо відокремлення і незалежність оператора системи передачі або оператора системи розподілу, передбачених цим Законом;

2) до 10 відсотків від річного доходу (виручки) оператора системи передачі - на оператора системи передачі за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;

3) до 10 відсотків від річного доходу (виручки) оператора системи розподілу - на оператора системи розподілу за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи розподілу, передбачених цим Законом;

4) від 900 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на посадових осіб вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання або оператора системи передачі за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;

5) від 900 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на посадових осіб вертикально-інтегрованого суб'єкта господарювання або оператора системи розподілу за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи розподілу, передбачених цим Законом;

6) від 5000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:

а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії, у тому числі провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб'єкта;

б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;

в) за порушення правил обліку та звітності учасників ринку, передбачених цим Законом;

г) за неподання інформації Регулятору, оператору системи передачі або іншому учаснику ринку, якщо обов'язковість подання такої інформації встановлена законодавством;

д) за відмову у доступі до системи передачі або системи розподілу у непередбачених законом випадках;

е) за недодержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки;

7) від 20 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, за порушення, передбачені пунктом 5 цієї частини.

8) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі виявлення правопорушень на ринку електричної енергії ухвалює у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: -за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів - до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і постачання електричної енергії, - до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

5. Під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та його учасників, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та Центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.

6. Рішення Регулятора про накладення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, може бути прийняте протягом п'яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Накладення санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо порушення було виявлено через три або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків.

7. За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватись лише один вид санкції або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.

8. Рішення про накладення санкцій Регулятором та штрафних санкцій Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики може бути оскаржене у судовому порядку.

9. Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Суми штрафів, у разі їх несплати, стягуються у судовому порядку.

Розділ XVII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:

статей 32, 34 - 36, 62 - 64, які набирають чинності через дванадцять місяців з моменту опублікування цього Закону;

статей 47, 48, частини 2 статті 56, які набирають чинності через вісімнадцять місяців з моменту опублікування цього Закону;

статей 68-70, 72, які набирають чинності з 1 січня 2017 року;

статей 54-55, 67, 71,73, 74, які набирають чинності з 1 липня 2017 року;

2. Права та обов'язки учасників ринку електричної енергії, передбачені статтями 30, 33, 46, 51, 57, 65, які стосуються участі на ринку "на добу наперед", виникають з 1 липня 2017 року.

Права та обов'язки учасників ринку електричної енергії, передбачені статтями 30, 33, 46, 51, 57, 65, які стосуються купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами виникають з 1 січня 2017 року.

3. З метою забезпечення поетапного введення двосторонніх договорів на ринку електричної енергії, стаття 66 набирає чинності з 1 січня 2017 року за винятком положень, що стосуються ринку "на добу наперед" та з урахуванням особливостей, передбачених у пункті 22 Розділу XVII "Перехідні та Прикінцеві положення" цього Закону.

4. До початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі, функції, права та обов'язки оператора системи передачі на підставі цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України.

5. До початку діяльності Регулятора, який має бути створений з дотриманням вимог щодо самостійності та незалежності на підставі окремого закону, функції, права та обов'язки Регулятора за цим Законом виконує діюча на момент набрання чинності даним Законом національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

6. Координація роботи із запровадження нової моделі ринку електричної енергії, передбаченого цим Законом, та контроль за виконанням необхідних організаційних та нормативно-правових заходів здійснюються Координаційним центром із забезпечення впровадження нової моделі ринку електричної енергії (далі - Координаційний центр). Координаційний центр є консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, основними завданнями якого, зокрема, є:

координація роботи державних органів, установ, організацій та суб'єктів господарської діяльності з питань впровадження нової моделі ринку електричної енергії України;

підготовка пропозицій та рекомендацій щодо заходів, пов'язаних із впровадженням нової моделі ринку електричної енергії України;

контроль стану виконання заходів щодо впровадження нової моделі ринку електричної енергії.

Координаційний центр діє до 1 січня 2018 року. Рішення Координаційного центру не мають впливати на незалежність Регулятора.

7. Ліцензія на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, що була видана до набрання чинності цим Законом, діє до видачі відповідної ліцензії оператору системи передачі згідно з цим Законом:

До видачі відповідної ліцензії оператору системи передачі функції оператора системи передачі, визначені цим Законом, виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління.

Провадження діяльності з виробництва електричної енергії здійснюється на підставі чинних ліцензій, що видані до дня набрання чинності цим Законом, до 1 січня 2017 року.

8. Протягом першого року функціонування ринку "на добу наперед" гранична нижня межа обов'язкового продажу електричної енергії виробниками на цьому ринку (крім виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з відновлювальних джерел енергії) не може бути меншою десяти відсотків від їхніх місячних обсягів відпуску електричної енергії за відповідний період попереднього року.

9. Внутрішньодобовий ринок запроваджується не пізніше 31 грудня 2018 року.

10. Максимальний строк дії двосторонніх договорів, укладених з 1 січня 2017 до 31 грудня 2020 року, не може перевищувати одного року, крім договорів з виробниками за "зеленим" тарифом.

11. Відсоток відшкодування виробниками, які виробляють електричну енергію на об'єктах електроенергетики, що використовують енергію вітру та сонячного випромінювання, яким встановлено "зелений" тариф, і які входять до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, вартості їхніх небалансів гарантованому покупцю складає:

до 31 грудня 2018 року - 0 %;

з 1 січня 2019 року - 50 %;

з 1 січня 2020 року - 100 %.

До 2025 року відшкодування виробником, який виробляє електричну енергію на об'єктах електроенергетики, що використовують енергію вітру, та входить до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, вартості його небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних обсягів відпуску електричної енергії такого виробника від його добового графіку відпуску електричної енергії більше ніж на 10 %.

До 2025 року відшкодування виробником, який виробляє електричну енергію на об'єктах електроенергетики, що використовують енергію сонячного випромінювання, та входить до складу балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, вартості його небалансу гарантованому покупцю здійснюється у разі відхилення фактичних обсягів відпуску електричної енергії такого виробника від його добового графіку відпуску електричної енергії більше ніж на 5 %.

12. З метою забезпечення безперебійності централізованого теплопостачання населення, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про тимчасову підтримку окремих теплоелектроцентралей для проведення їх реконструкції.

Рішення щодо запровадження підтримки для кожної окремої теплоелектроцентралі приймається за наступних умов:

- вищої за ринкову ціну собівартості виробництва електричної енергії теплоелектроцентраллю без проведення реконструкції;

- відсутності альтернативних джерел теплової енергії на території теплопостачання теплоелектроцентралі;

- наявності техніко-економічного обґрунтування щодо доцільності реконструкції у порівнянні із будівництвом нових альтернативних джерел теплопостачання.

Рішення щодо запровадження підтримки теплоелектроцентралі приймається на основі висновку комісії, склад якої визначається Кабінетом Міністрів України і до якої мають включатися представники органів місцевого самоврядування території теплопостачання теплоелектроцентралі.

Вимоги до техніко-економічного обґрунтування визначаються Кабінетом Міністрів України та мають стосуватися, зокрема:

- типу основного палива до та після реконструкції;

- зміни електричної та теплової потужності внаслідок реконструкції;

- співвідношення теплової та електричної потужності при реконструкції;

- рівня питомих витрат палива на виробництво електричної та теплової енергії;

- рівня викидів шкідливих речовин.

Рішення щодо запровадження підтримки переглядається Кабінетом Міністрів України кожні три роки.

Реконструкція має здійснюватися за рахунок коштів власника теплоелектроцентралі.

Підтримка теплоелектроцентралі діє лише у разі дотримання нею зобов'язань щодо реконструкції та термінів реалізації етапів виконання проекту.

Моніторинг виконання зобов'язань щодо реконструкції теплоелектроцентралі здійснюється центральним органом виконавчої влади,, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.

Підтримка надається шляхом запровадження регулювання ціни на електричну енергію, що виробляється на теплоелектроцентралі, впродовж терміну її реконструкції.

Регульована ціна закупівлі електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях встановлюється Регулятором для кожної окремої теплоелектроцентралі на обсяг відпуску електричної енергії, визначений на підставі графіка виробництва теплової енергії. Методика розрахунку регульованої ціни на електричну енергії теплоелектроцентралей затверджується Регулятором та має забезпечувати справедливий розподіл витрат між діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії.

Кабінет Міністрів України покладає на гарантованого покупця спеціальний обов'язок із закупівлі за регульованою ціною електричної енергії, відпущеної теплоелектроцентралями в обсягах, що не перевищують розрахункові обсяги при встановленні регульованої ціни закупівлі.

Для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із закупівлі електричної енергії теплоелектроцентралей за регульованою ціною Кабінет Міністрів України покладає на оператора системи передачі спеціальний обов'язок щодо оплати гарантованому покупцю компенсаційного платежу.

Компенсаційні платежі мають забезпечувати покриття гарантованому покупцю різниці між вартістю електричної енергії, купленої ним у теплоелектроцентралей за регульованою ціною закупівлі, та вартістю цієї електричної енергії, за цінами ринку "на добу наперед".

Розрахунок компенсаційних платежів здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку надання підтримки теплоелектроцентралям. Розмір компенсаційного платежу затверджується Регулятором.

Порядок надання підтримки теплоелектроцентралям, включаючи порядок купівлі електричної енергії теплоелектроцентралей за регульованими цінами, затверджується Кабінетом Міністрів України.

13. При здійсненні заходів з відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100000 (сто тисяч), вертикально-інтегрований суб'єкт господарювання повинен не пізніше ніж через десять місяців з моменту оприлюднення цього Закону створити відокремлений суб'єкт господарювання для здійснення постачання електричної енергії споживачам. Такий суб'єкт господарювання повинен не пізніше ніж через дванадцять місяців з моменту оприлюднення цього Закону отримати нову відповідну ліцензію. З моменту отримання ліцензії впродовж двох років такий суб'єкт господарювання виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, м. Київ, м. Севастополь, АРК, на території якої до відокремлення здійснював свою діяльність з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально-інтегрований суб'єкт господарювання. Впродовж цього періоду надання універсальних послуг здійснюється з дотриманням вимог, передбачених частиною четвертою статті 63 цього Закону, та загальних умов щодо виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загально суспільних інтересів, передбачених статтею 62 цього Закону.

Діяльність з розподілу через вісімнадцять місяців з моменту оприлюднення цього Закону здійснюється на підставі нових ліцензії на здійснення діяльності з розподілу.

Ліцензії на здійснення господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, постачання електричної енергії за регульованим тарифом та постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом анулюються не пізніше ніж через вісімнадцять місяців з моменту оприлюднення цього Закону. До анулювання вищезазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання здійснюється на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня введення в дію цього Закону.

Передача персональних даних споживачів при здійсненні заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення споживачів про цю передачу і вважається такою, що здійснена у суспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

При відокремленні, оператор системи розподілу визнається правонаступником прав та обов'язків:

1) щодо стягнення заборгованості зі споживачів за поставлену електричну енергію, яка утворилась на момент відокремлення видів діяльності, за договорами про постачання електричної енергії та користування електричною енергією.

2) за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж;

3) за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

4) щодо погашення заборгованості перед підприємством, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії;

5) за зобов'язаннями, які підтверджені рішеннями суду.

14. Регулятору, оператору системи передачі та оператору ринку у термін з 1 січня 2017 року до 1 липня 2017 року забезпечити здійснення тестових операцій з купівлі-продажу електричної енергії та надання послуг і виконання розрахунків за електричну енергію та послуги відповідно до вимог цього Закону.

15. Кабінету Міністрів України:

до 31 грудня 2016 року провести реорганізацію підприємства, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії, шляхом виділення з його складу структурних підрозділів (філій) оператора ринку та гарантованого покупця, та створити на їх базі підприємств, що будуть виконувати відповідні функції. При цьому, з 1 липня 2017 року гарантований покупець є правонаступником оптового постачальника електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладеними оптовим постачальником електричної енергії з виробниками, яким згідно із законодавством встановлено "зелений" тариф;

до 1 квітня 2016 року провести корпоратизацію підприємства, що здійснює диспетчерське управління ОЕС України та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

до 1 липня 2017 року провести реорганізацію Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж та Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії шляхом утворення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) в галузі електроенергетики;

до 1 січня 2019 року провести конкурс з вибору постачальників універсальних послуг відповідно до цього Закону;

до 31 грудня 2016 року забезпечити проведення підприємством, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії, та державним підприємством, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, закупівлі та впровадження в експлуатацію програмного та технічного забезпечення, товарів та послуг, необхідного для забезпечення функціонування ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку та балансуючого ринку, виконання функцій оператора системи передачі, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку, гарантованого покупця;

забезпечити виконання Фондом державного майна України таких положень:

вжити заходи щодо виконання електропостачальними компаніями, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, та функції з управління якими передані Фонду державного майна України, вимог щодо відокремлення та незалежності оператора системи розподілу, встановлених цим Законом;

сприяти прийняттю інвестором (покупцем) об'єктів приватизації (акцій, часток) електропостачальних компаній рішень щодо відокремлення видів діяльності на виконання вимог цього Закону з дотриманням умов договорів (контрактів) купівлі-продажу об'єктів приватизації (акцій, часток) таких електропостачальних компаній, зокрема умов продажу об'єктів приватизації (акцій, часток);

в процесі приватизації енергопостачальних компаній (акцій (часток)), за рекомендацією конкурсної комісії включати до умов продажу та умов договорів купівлі-продажу таких компаній зобов'язання інвестора (покупця) здійснити юридичне та організаційне відокремлення діяльності з розподілу від інших видів діяльності.

До 1 січня 2017 року затвердити необхідні нормативно-правові акти, які передбачені цим Законом.

до 1 квітня 2016 року забезпечити розробку та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, яка утворилася на оптовому ринку електричної енергії;

У шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України проекти змін до актів законодавства, які випливають із цього Закону.

16. Регулятору:

1) затвердити наступні документи:

у шестимісячний строк з моменту опублікування цього Закону - правила ринку, правила ринку "на добу наперед", правила управління обмеженнями та порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, кодекс комерційного обліку, кодекс системи передачі, правила постачання електричної енергії споживачам;

у шестимісячний строк з моменту опублікування цього Закону - нормативно-правові акти, необхідні для забезпечення відокремлення діяльності з розподілу та постачання електричної енергії;

до 1 січня 2017 року - кодекс системи розподілу;

у двомісячний строк з моменту опублікування цього Закону - порядок здійснення процедури сертифікації оператора системи передачі;

до 1 липня 2016 року - умови та правила здійснення ліцензійної діяльності з виконання функцій оператора ринку, гарантованого покупця, виробництва електричної енергії, з трейдерської діяльності.

до 1 січня 2017 року забезпечити прийняття та затвердження інших нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

2) провести конкурс з відбору постачальників "останньої надії" та призначити постачальників "останньої надії" до 1 липня 2017 року;

3) до 1 липня 2016 року прийняти рішення щодо обсягу часткового запровадження купівлі та продажу електричної енергії за двосторонніми договорами поза Оптовим ринком електричної енергії на основі техніко-економічного аналізу впливу на функціонування ринку електричної енергії.

17. Державному підприємству, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії розробити та подати Регулятору проект правил ринку "на добу наперед" в тримісячний строк з моменту опублікування цього Закону.

18. Державному підприємству, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України розробити та подати Регулятору:

в тримісячний строк з моменту опублікування цього Закону - проект правил ринку, проект кодексу системи передачі, проект кодексу комерційного обліку, проект правил управління обмеженнями та порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;

в шестимісячний строк з моменту опублікування цього Закону - розробити проекти нормативно-правових актів, необхідних для впровадження допоміжних послуг.

19. Кабінету Міністрів України, центральним органам виконавчої влади, Регулятору привести свої нормативно-правові акті у відповідність до вимог цього Закону в шестимісячний строк з моменту набуття чинності цього Закону.

20. Нормативно-правові акти, прийняті на виконання Закону України "Про електроенергетику" діють до набрання чинності нормативно-правовими актами, затвердженими на виконання цього Закону.

21. Визнати таким, що втрачає чинність Закон України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2014, N 22, ст. 781).

22. Визнати таким, що втрачає чинність Закон України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 1, ст. 1), крім:

визначення термінів "енергогенеруючі компанії", "енергопостачальники", "оптовий ринок електричної енергії України", "учасники оптового ринку електричної енергії України", "граничні показники", "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії (далі - поточні рахунки)", "алгоритм оптового ринку електричної енергії", "оптове постачання електричної енергії", "уповноважений банк", передбачених у статті 1 та статті 9, яка діє в редакції Закону України від 07.08.2011 року;;

абзаців першого та другого частини другої статті 12;

статей 15, 151, 17,

які втрачають чинність з 1 липня 2017 року.

У статті 15 Закону України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 1, ст. 1):

частину першу та другу викласти у такій редакції:

"Купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники, та, її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної
енергії України (крім випадків, передбачених цим Законом). Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Умови та порядок купівлі та продажу електричної енергії поза оптовим ринком електричної енергії визначаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії";

частину одинадцяту викласти у такій редакції:

"Правила оптового ринку електричної енергії України визначають механізм функціонування оптового ринку електричної енергії України, порядок розподілу навантажень між генеруючими джерелами, правила формування ринкової ціни на електричну енергію та затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за погодженням з Антимонопольним комітетом України.";

з 1 липня 2016 року частину дванадцяту доповнити новим абзацом такого змісту:

"Учасники ринку несуть фінансову відповідальність за відхилення їх фактичних погодинних обсягів виробництва та споживання від запланованих, відповідно до Правил оптового ринку електричної енергії".

23. Внести до Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 20, ст. 278; 2011 р., N 29, ст. 272) такі зміни, які набирають чинності з 1 липня 2017 року:

1) частину першу статті 2 викласти у такій редакції:

"Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері енергозбереження між власниками когенераційних установок і операторами систем розподілу, незалежно від форми власності";

2) статтю 3 викласти у такій редакції:

"Відносини у сфері комбінованого виробництва теплової та електричної енергії регулюються законами України "Про енергозбереження", цим Законом, іншими нормативно-правовими актами".

3) у абзаці четвертому частини другої та у частині третій статті 8 слова "електричну та" вилучити;

4) частини другу та третю статті 9 вилучити.

24. Внести до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Офіційний вісник України, 2015, N 25, ст. 722) такі зміни:

1) пункт 4 частини першої статті 1 після слів "Кабінету Міністрів України" доповнити такими словами:

"або державного колегіального органу, у випадках, встановлених законом";

2) абзац другий частини п'ятої статті 2 після слів "Кабінет Міністрів України" доповнити такими словами:

"або державний колегіальний орган, у випадках, встановлених законом";

3) пункт 2 частини другої статті 6 доповнити словами: ", крім випадків, визначених законом;";

4) пункт 5 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"5) Діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", і у сфері використання ядерної енергії, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії";

5) у статті 9: абзац перший частини другої доповнити словами:

", крім випадків, визначених законом.";

Пункт 5 частини дев'ятої доповнити новим третім абзацом такого змісту:

"виконання передбачених законом вимог про відокремлення і незалежність;";

У зв'язку з цим абзаци третій - п'ятий вважати абзацами четвертим-шостим відповідно.

6) Статтю 21 доповнити новою частиною сьомою такого змісту:

"7. Положення частин першої і третьої статті 8 цього Закону застосовуються з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії"

У зв'язку з цим частину сьому та восьму статті 21 вважати частинами восьмою та дев'ятою відповідно.

25. Частину другу статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 57, ст. 2056 із наступними змінами) доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) сертифікації оператора системи передачі у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Частину другу статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005, N 48, ст. 483 із наступними змінами) після слів "захисту економічної конкуренції" доповнити словами:

", на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії".

26. Внести зміни до Закону України "Про альтернативні джерела енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 24, ст. 155)":

У статті 1:

абзац другий викласти у такій редакції:

"альтернативні джерела енергії - відновлювані джерела енергії та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів;"

доповнити новими абзацами такого змісту:

"Відновлювані джерела енергії - відновлювані невикопні джерела енергії, а саме енергія сонячна, вітрова, геотермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів;

вітрова електростанція - група вітрових електричних установок або окрема вітрова електроустановка, устаткування і споруди, розташовані на одній території, які функціонально зв'язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для вироблення електроенергії шляхом перетворення кінетичної енергії вітру в електричну енергію;

вітрова електроустановка - електрична установка, що перетворює кінетичну енергію вітру на електричну енергію;

виробництво елементів обладнання об'єкта електроенергетики - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає виконання достатнього рівня виробничих та технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, при цьому операції, що здійснюються в процесі виробництва, не повинні бути простими складальними операціями згідно з положеннями митного законодавства. Несучі конструкції готової продукції мають бути виробленими в Україні з набуттям статусу походження з України.

гарантія походження електричної енергії - документ, виданий суб'єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, на запит виробника електричної енергії, який підтверджує, що частка або визначена кількість електричної енергії вироблена з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

"зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

мікрогідроелектростанція - електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої не перевищує 200 кВт;

мінігідроелектростанція - електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 200 кВт, але не перевищує 1 МВт;

мала гідроелектростанція - електрична станція, що виробляє електричну енергію за рахунок використання гідроенергії, встановлена потужність якої становить більше 1 МВт, але не перевищує 10 МВт;

черга будівництва електричної станції - група електричних установок або окрема установка, устаткування і споруди, розташовані на одній території, які функціонально зв'язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений для вироблення електроенергії, що відповідно до проектної документації на будівництво є визначеною частиною об'єкта електроенергетики. Черга будівництва електричної станції може складатись з пускових комплексів;".

Після статті 9 доповнити новою статтями 91 та 92 такого змісту:

"Стаття 91. Стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії

"Зелений" тариф встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах) з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

"Зелений" тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, за кожним видом відновлюваної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).

"Зелений" тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду відновлюваного джерела енергії.

"Зелений" тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру.

Зелений" тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біомаси, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біомаси. Для цілей цього Закону біомасою вважається невикопна біологічно відновлювана речовина органічного походження, здатна до біологічного розкладу, у вигляді продуктів, відходів та залишків лісового та сільського господарства (рослинництва і тваринництва), рибного господарства і технологічно пов'язаних з ними галузей промисловості, а також складова промислових або побутових відходів, здатна до біологічного розкладу.

"Зелений" тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з біогазу, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з біогазу. У цьому Законі біогазом є газ з біомаси.

"Зелений" тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання.

"Зелений" тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання для приватних домогосподарств.

"Зелений" тариф для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з енергії вітру для приватних домогосподарств.

"Зелений" тариф для суб'єктів господарювання, які експлуатують мікро-, міні- або малі гідроелектростанції, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої відповідно мікро-, міні- або малими гідроелектростанціями.

"Зелений" тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з геотермальної енергії, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з геотермальної енергії.

Коефіцієнт "зеленого" тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється на рівні:

Категорії об'єктів електроенергетики, для яких застосовується "зелений" тариф

Коефіцієнт "зеленого" тарифу для об'єктів або його черг / пускових комплексів, введених в експлуатацію

по 31.03. 2013 включно

з 01.04.2013 по 31.12.2014

з 01.01. 2015 по 30.06.2015

з 01.07.2015 по 31.12.2015

з 01.01.2016 по 31.12.2016

з 01.01.2017 по 31.12.2019

з 01.01.2020 по 31.12.2024

з 01.01.2025 по 31.12.2029

для електроенергії, виробленої з енергії вітру об'єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких не перевищує 600 кВт

1,20

-

-

-

-

-

для електроенергії, виробленої з енергії вітру об'єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких більша за 600 кВт, але не перевищує 2000 кВт

1,40

-

-

-

-

-

для електроенергії, виробленої з енергії вітру об'єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 2000 кВт

2,10

-

-

-

-

-

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю до 600 кВт

-

1,20

1,08

1,08

0,96

0,84

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт

-

1,40

1,26

1,26

1,12

0,98

для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше

-

2,10

1,89

1,89

1,68

1,47

для електроенергії, виробленої з біомаси

2,30

2,30

2,07

2,30

2,07

1,84

для електроенергії, виробленої з біогазу

-

2,30

2,07

2,30

2,07

1,84

для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об'єктами електроенергетики

8,64

6,30

5,67

3,15

2,97

2,79

2,51

2,23

для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких перевищує 100 кВт

8,28

6,48

5,83

-

-

-

для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, величина встановленої потужності яких не перевищує 100 кВт

7,92

6,66

5,99

-

-

-

для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд

-

-

-

3,35

3,20

3,04

2,74

2,43

для електроенергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах приватних домогосподарств (будинків, будівель та споруд), величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт

-

6,66

5,99

3,72

3,53

3,36

3,02

2,69

для електроенергії, виробленої з енергії вітру об'єктами електроенергетики приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт

-

-

-

2,16

1,94

1,73

для електроенергії, виробленої мікрогідроелектростанціями

2,16

3,60

3,24

3,24

2,92

2,59

для електроенергії, виробленої мінігідроелектростанціями

2,16

2,88

2,59

2,59

2,33

2,07

для електроенергії, виробленої малими гідроелектростанціями

20,16

2,16

1,94

1,94

1,75

1,55

для електроенергії, виробленої з геотермальної енергії

-

-

-

2,79

2,51

2,23

Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об'єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), що виробляє електричну енергію з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

У разі якщо на об'єкті електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відповідно до цієї статті мають застосовуватися різні коефіцієнти "зеленого" тарифу, на такому об'єкті має бути встановлений окремий комерційний облік за кожною чергою (пусковим комплексом) та/або установкою, для яких застосовується окремий коефіцієнт "зеленого" тарифу.

Для суб'єктів господарювання та приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з використанням відновлюваних джерел енергії, "зелений" тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу для суб'єктів господарювання та приватних домогосподарств встановлюється шляхом перерахування у євро "зеленого" тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

"Зелений" тариф для об'єктів електроенергетики, введених в експлуатацію до 31 грудня 2024 року, та приватних домогосподарств, договір про купівлю-продаж електричної енергії з якими укладено до 31 грудня 2024 року, не може бути менший за фіксований мінімальний розмір "зеленого" тарифу, який на дату останнього у кожному кварталі засідання національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, перераховується у національну валюту за середнім офіційним валютним курсом Національного банку України за останніх 30 календарних днів, що передують даті такого засідання.

До "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на об'єктах електроенергетики, у тому числі на чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2024 року, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюється надбавка за дотримання на відповідних об'єктах визначеного статтею 9 2 цього Закону рівня використання обладнання українського виробництва. Надбавка до "зеленого" тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва встановлюється та підлягає застосуванню на весь строк його дії. Надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва не встановлюється до "зеленого" тарифу на електричну енергію, вироблену об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств.

Держава гарантує, що для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії на введених в експлуатацію об'єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об'єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії, суб'єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.

Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування "зеленого" тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9 2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 цього Закону України "Про електроенергетику", а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.

Стаття 92. Надбавка до "зеленого" тарифу за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва

Для введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2024 року об'єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію з 1 липня 2015 року по 31 грудня 2024 року черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), до "зеленого" тарифу встановлюється надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва.

Надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва є фіксованою, у визначених цим Законом відсотках, доплатою до "зеленого" тарифу, пропорційною до рівня використання суб'єктом господарювання на відповідному об'єкті електроенергетики обладнання українського виробництва.

Розмір надбавки до "зеленого" тарифу, %

Рівень використання обладнання українського виробництва, %

5

30

10

50.

Надбавка за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для відповідного об'єкта електроенергетики встановлюється у грошовому виразі національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на кожну дату перерахунку фіксованого мінімального розміру "зеленого" тарифу.

Порядок визначення рівня використання обладнання українського виробництва на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), та встановлення відповідної надбавки до "зеленого" тарифу затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідність рівня використання обладнання українського виробництва вимогам, встановленим цим Законом, визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на підставі поданого суб'єктом господарювання розрахунку та підтвердних документів.

Рівень використання обладнання українського виробництва на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексів), що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається як сума відповідних питомих відсоткових показників елементів обладнання. У разі наявності декількох однакових елементів обладнання на відповідному об'єкті електроенергетики питомий відсотковий показник цього елемента обладнання приймається до розрахунку рівня використання обладнання українського виробництва лише за умови українського походження кожного з цих однакових елементів. Питомі відсоткові показники елементів обладнання становлять:

а) на об'єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з енергії вітру:

Елементи обладнання

Питомий відсотковий показник, %

Лопаті

30

Башта

30

Гондола

20

Головна рама

20

Разом по об'єкту

100;

б) на об'єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання:

Елементи обладнання

Питомий відсотковий показник, %

Фотоелектричні модулі

40

Система кріплень фотоелектричних модулів

15

Інверторне обладнання

15

Системи акумуляції енергії

15

Трекерні системи

15

Разом по об'єкту

100;

в) на об'єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з біомаси:

Елементи обладнання

Питомий відсотковий показник, %

Котел

25

Турбіна (паровий двигун)

25

Генератор

15

Мережеві насоси / водопідігрівачі

10

Димососи та вентилятори

5

Система подачі палива

5

Система газоочищення

5

Система водопідготовки

5

Градирні / конденсатори пари

5

Разом по об'єкту

100;

г) на об'єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з біогазу:

Елементи обладнання

Питомий відсотковий показник, %

Реактори анаеробного зброджування

35

Міксери реакторів анаеробного зброджування

10

Газодувки

5

Системи підготовки біогазу

15

Когенераційні установки

35

Разом по об'єкту

100;

д) на об'єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з біогазу, видобутого з відведених місць чи об'єктів, на яких здійснюються операції із зберігання та захоронення відходів:

Елементи обладнання

Питомий відсотковий показник, %

Система видобутку, збору, подачі газу

35

Компресори

5

Система осушки газу

10

Система очистки газу

15

Когенераційні установки / генератори / турбогенератори

35

Разом по об'єкту

100;

е) на об'єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з використанням гідроенергії на мікро-, міні- та малих гідроелектростанціях:

Елементи обладнання

Питомий відсотковий показник, %

Турбіна

30

Генератор / комплект генератора з редуктором (передавальним механізмом)

30

Головний щит управління генератора (система контролю та управління)

15

Система збудження генератора

10

Регулятор швидкості / привід регулятора швидкості

10

Система автоматичного регулювання

5

Разом по об'єкту

100;

ж) на об'єктах електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), які виробляють електричну енергію з використанням геотермальної енергії:

Елементи обладнання

Питомий відсотковий показник, %

Свердловина та гирлове обладнання

30

Турбіна

5

Генератор

5

Головний щит управління генератором

15

Насоси подачі теплового носія в зону утворення пару

10

Теплообмінник охолодження теплового носія

30

Система автомагнітного регулювання

5

Разом по об'єкту

100.

Виробництво наявних на об'єкті електроенергетики елементів обладнання на території України підтверджується сертифікатом (сертифікатами) походження, виданим (виданими) у встановленому порядку Торгово-промисловою палатою України (її регіональними представництвами) на такі елементи.".

З 1 липня 2017 частину дев'ятнадцяту статті 9 2 викласти у такій редакції:

"Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування "зеленого" тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують відновлювані джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9 2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтями 68 та 74 Закону України "Про ринок електричної енергії", а також щодо розрахунків за таку електроенергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами."

27. Внести до Закону України "Про перелік підприємств, що не підлягає приватизації" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 37, ст. 332) такі зміни:

У додатку 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року N 847-XIV із Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, позицію "00100227 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 252032, м. Київ, вул. Комінтерну, 27" вилучити.

У додаток 2 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року N 847-XIV Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, які знаходяться в управлінні Міненерго доповнити новою позицією:

"м. Київ 00100227 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" 252032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25".

28. Внести до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 365; 2011 р., N 45, ст. 484) такі зміни:

У абзаці другому частини четвертої статті 14 слова "підприємства - суб'єкти електроенергетики" замінити на слова "електроенергетичні підприємства"

29. Внести до Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 17, ст. 148; із змінами, внесеними Законом України від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI) такі зміни:

1) у частині першій статті 2:

абзац чотирнадцятий викласти у такій редакції:

"забезпечення функціонування ринку електричної енергії, ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також надання послуг оператора системи передачі, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії ";

абзац п'ятнадцятий викласти у такій редакції:

"надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії ";

2) у частині першій статті 4:

пункти 10 - 12 викласти у такій редакції:

"10) товарів та послуг на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії України";

11) електричної енергії, яка купується та продається на ринку електричної енергії гарантованим покупцем, оператором ринку, оператором системи передачі, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи, стороною, відповідальною за баланс балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом;

12) послуг оператора системи передачі, адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного обліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до положень Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України";

пункт 13 вилучити.

30. Внести до Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18-22, ст. 144) такі зміни:

1) у статті 275

абзац другий частини першої викласти у такій редакції:

"Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії ";

частину четверту вилучити.

2) статтю 276

доповнити новою, дев'ятою частиною такого змісту:

"9. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються законом України "Про ринок електричної енергії ".".

3) статтю 277 вилучити;

4) у статті 278

частину третю викласти у такій редакції:

"3. Правові умови організації та здійснення торгівлі електричною енергією встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

31. Внести до Закону України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 30, ст. 238; 2004 р., N 13, ст. 181; 2005 р., N 26, ст. 349; 2012 р., N 7, ст. 53) такі зміни:

1) У статті 3

частину першу викласти у новій редакції такого змісту:

"1. Законодавство України про природні монополії складається з цього Закону, Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про транспорт", "Про трубопровідний транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про ринок електричної енергії", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", інших законів України, що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій."

2) у статті 5

у абзаці сьомому частини першої слова "магістральними та міждержавними електричними мережами" вилучити

3) у статті 6

Абзац шостий частини першої викласти у такій редакції:

"постачання електричної енергії споживачам;".

31. Розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст. 384) доповнити новим пунктом 8 такого змісту:

"8. Положення статті 68 цього Закону до 1 липня 2016 року не застосовуються відносно прав акціонерів та зобов'язань акціонерного товариства з обов'язкового викупу акцій на вимогу акціонерів, які голосували проти прийняття загальними зборами рішень, пов'язаних з виконанням акціонерним товариством приписів Закону України "Про ринок електричної енергії".

32. Частину першу статті 8 Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" викласти у такій редакції:

"Розмір відрахувань експлуатуючої організації (оператора) на спеціальний рахунок встановлюється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в ядерно-промисловому комплексі за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, з моменту введення ядерної установки в експлуатацію."

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про ринок електричної енергії України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Законом України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", який набув чинності з 01.01.2014, було імплементовано Директиву 2003/54/ЕС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії та Регламент N 1228/2003 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії (Другий енергетичний пакет).

Підписавши угоду про членство в Енергетичному Співтоваристві, Україна зобов'язалась з 1 січня 2015 року застосовувати правила Третього енергетичного пакета ЄС.

Відповідно до вимог Третього енергетичного пакету ЄС структура першочергових завдань реформи повинна включати:

1) гарантування незалежності та визначення повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);

2) правила функціонування ринків електроенергії, зокрема дерегуляція цін на електроенергію;

3) створення незалежних структур для передачі та розподілу електроенергії (розмежування видів економічної діяльності).

На виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 N 213-р "Про затвердження Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" у 2015 році" та від 08.04.2015 N 346-р "Про схвалення розроблених Міністерством енергетики та вугільної промисловості планів імплементації деяких актів законодавства ЄС в енергетичній сфері" Міненерговугілля у тісній співпраці з представниками Секретаріату Енергетичного Співтовариства розроблено проект Закону України "Про ринок електричної енергії України" (далі - законопроект).

Законопроект направлений на виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме: Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС; Регламенту (ЄС) 714/2009 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії та яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2003; Директиви 2005/89/ЄС стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

Законопроект враховує окремі норми Законів України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику", разом з цим істотно змінює структуру діючого законодавства, яким регламентується функціонування ринку електричної енергії з метою імплементації третього енергетичного пакету.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою законопроекту є забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії, шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури та принципів функціонування ринку електричної енергії, основних засад та передумов його реформування.

Законопроект передбачає організацію ринку електричної енергії з наступних складових:

1) двосторонні договори;

2) ринок "на добу наперед";

3) внутрішньодобовий ринок

4) балансуючий ринок;

5) ринок допоміжних послуг.

При цьому, законопроектом передбачено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними регулюються нормативно-правовими актами, які регламентують впровадження цього закону, зокрема:

1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;

2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;

3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;

4) кодексом комерційного обліку;

5) правилами постачання електричної енергії споживачам

Додатково до структури сегментів ринку, передбаченої Законом України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" законопроектом пропонується впровадити новий організований сегмент ринку - внутрішньодобовий ринок, на якому виникають відносини між учасниками такого ринку та оператором ринку щодо купівлі-продажу електричної енергії безпосередньо у межах доби фізичного постачання електричної енергії задля зменшення відхилень фактичного виробництва/споживання від заявленого на ринку "на добу наперед".

Законопроект також доповнює перелік учасників ринку новим учасником - трейдером, яким може бути будь-який суб'єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу споживачу. Трейдери здійснюватимуть купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми (прямими) договорами або на ринку "на добу наперед" чи внутрішньодобовому ринку. Існування трейдерів на ринку електричної енергії має позитивно вплинути на ліквідність ринку та сприятиме стриманню значних коливань цін на ринку.

Крім цього, законопроектом запроваджується система спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

До спеціальних обов'язків відносяться, зокрема:

- купівля електричної енергії за "зеленим" тарифом;

- надання універсальних послуг;

- виконання функцій постачальника "останньої" надії;

- сплата компенсаційних платежів;

- надання допоміжних послуг за встановленою Регулятором ціною, у випадках, передбачених цим Законом.

Також Прикінцевими положеннями передбачено, що Кабінет Міністрів України приймає рішення про тимчасову підтримку окремих теплоелектроцентралей для проведення їх реконструкції. При цьому, рішення щодо запровадження підтримки для кожної окремої теплоелектроцентралі приймається за наступних умов:

- вищої за ринкову ціну собівартості виробництва електричної енергії теплоелектроцентраллю без проведення реконструкції;

- відсутності альтернативних джерел теплової енергії на території теплопостачання теплоелектроцентралі;

- наявності техніко-економічного обґрунтування щодо доцільності реконструкції у порівнянні із будівництвом нових альтернативних джерел теплопостачання.

Спеціальні обов'язки, покладаються Кабінетом Міністрів України чи Регулятором на учасників ринку, при цьому вони мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та мати тимчасовий характер.

Законопроект передбачає повне виконання вимог Третього енергетичного пакету ЄС щодо юридичного та організаційного відокремлення діяльності з розподілу та передачі електричної енергії від інших видів діяльності, що є умовою для запровадження економічної конкуренції на ринку електричної енергії. Залежно від відокремлення діяльності з передачі чи розподілу електричної енергії, законопроект передбачає наступні умови:

- юридичне та організаційне відокремлення операторів систем розподілу в частині здійснення функцій з розподілу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та електропостачальників в частині постачання електричної енергії від діючих суб'єктів господарювання (обленерго), що на даний час поєднують діяльність з розподілу та постачання електричної енергії (має відбутись до 01.07.2016). Законопроект не обмежує суб'єктів ринку у виборі способу відокремлення.

- відокремлення оператора системи передачі, що здійснюється за обраною моделлю відокремлення за правом власності (ownership unbundling), яка передбачена Директивою 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС. За даною моделлю відокремлення, оператор системи передачі є окремою незалежною юридичною особою, що не може входити в склад вертикально-інтегрованого суб'єкта, який здійснює діяльність з виробництва, розподілу, постачання, чи трейдерську діяльність, а всі об'єкти системи передачі належать на праві власності оператору системи передачі.

Відповідно до законопроекту, відокремлення оператора системи передачі здійснюється в 2 етапи:

1) корпоратизація діючого підприємства, що здійснює диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

2) проведення процедури сертифікації, яка чітко регулюється законопроектом, та отримання нової ліцензії оператора системи передачі.

Відповідно до рекомендацій Секретаріату Енергетичного Співтовариства законопроектом впроваджується новий механізм підтримки виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом на заміну Фонду врегулювання вартісного дисбалансу, передбаченого Законом України "Про засади функціонування ринку електричної енергії".

А саме законопроектом передбачається, що весь обсяг електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, закуповує гарантований покупець. Витрати гарантованого покупця, пов'язані із такою закупівлею, компенсуються оператором системи передачі. Виконання обов'язків гарантованого покупця покладаються рішенням Кабінету Міністрів України на будь якого/яких учасника/учасників ринку.

Крім цього, законопроектом запроваджується відповідальність виробників за "зеленими" тарифами за небаланси (відхилення фактичних обсягів відпуску електричної енергії від добових графіків відпуску електричної енергії на наступну добу) та встановлюється особливий порядок їх відшкодування.

Виходячи з досвіду реформування внутрішніх ринків електричної енергії в країнах ЄС, яке тривало понад 10 років, запровадження повномасштабного ринку електричної енергії потребуватиме створення можливості для підготовки та адаптації суб'єктів електроенергетичної галузі до нових умов роботи на ринку електричної енергії, здійснення організаційних заходів щодо створення нових (реорганізації існуючих) інфраструктурних суб'єктів ринку, запровадження нового програмного та апаратного забезпечення, розробки та прийняття відповідної нормативно-правової бази, проведення тестового режиму функціонування ринку електричної енергії на основі нових правил.

Тому, законопроектом передбачено запровадження певного періоду, впродовж якого мають бути створені необхідні технічні, організаційні, економічні та нормативно-правові передумови для запровадження та злагодженого функціонування ринку електричної енергії України.

Згідно з Прикінцевими та Перехідними положеннями Законопроекту, Закон має вступити в юридичну силу з дня, наступного за днем офіційного його опублікування (крім окремих положень).

3. Правові аспекти

Правовими підставами для розроблення проекту Закону України "Про ринок електричної енергії України" є виконання:

- Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України N 2787 від 15.12.2010 р.;

- Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС;

- Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мереж транспортування електричної енергії та яким скасовується Регламент (ЄС) 1228/2005;

- Директиви 2005/89/ЄС стосовно заходів для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури.

До законодавчих та нормативно-правових актів, що діють у відповідній сфері суспільних відносин належать:

Закон України "Про природні монополії";

Закон України "Про електроенергетику";

Закон України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України";

Закон України "Про здійснення державних закупівель";

Указ Президента України від 03.12.2001 N 1169 "Про додаткові заходи щодо реформування електроенергетичної галузі";

постанови Кабінету Міністрів України:

- від 05.11.99 N 2043 "Про затвердження тимчасових умов функціонування оптового ринку електричної енергії";

- від 19.07.2000 N 1136 "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України";

- від 16.11.2002 N 1789 "Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України";

розпорядження Кабінету Міністрів України:

- від 27.07.2006 N 436-р "Про затвердження Плану заходів на 2006 - 2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року";

- від 28.11.2007 N 1056-р "Про схвалення плану заходів щодо реалізації положень Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України";

Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва, постачання, передачі електричної енергії, затверджені відповідними постановами НКРЕ;

Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України, прийнятий на Загальних зборах членів Оптового ринку електричної енергії України 15.11.96 та додатки до нього.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону "Про ринок електричної енергії України" не потребує додаткових коштів з Державного бюджету України.

Наслідками реалізації законопроекту є ліквідація перехресного субсидіювання, забезпечення конкуренції на ринку та підвищення економічних показників діяльності учасників ринку та енергетичної галузі в цілому.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено із зауваженнями, які враховано - Фондом державного майна; погоджено із зауваженнями, які враховано частково - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики і комунальних послуг; висловлено зауваження, які враховано частково - Міністерством фінансів, Антимонопольним комітетом, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі проект закону погоджено без зауважень за вмовчанням відповідно до параграфу 39 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950.

Доопрацьований законопроект надіслано до Мін'юсту листом від 22.09.2015 для здійснення правової експертизи.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації, громадська антидискримінаційна експертиза не проводиться.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону України правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень відсутні.

8. Громадське обговорення

Законопроект 8 липня 2015 року оприлюднений на офіційному сайті Міненерговугілля для проведення громадських обговорень.

Протягом липня - серпня Міністерством проведено низку зустрічей в рамках громадського обговорення законопроекту з представники підприємств, установ, організацій енергетичної галузі, громадських організацій, Світового банку, експертів в галузі енергетики.

2 вересня 2015 року Міненерговугілля презентувало законопроект в Комітеті Верховній Раді України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

14 вересня 2015 року Комітетом ПЕК проведено Комітетські слухання на тему: "Актуальні питання реформування ринку електричної енергії України. Підготовка пропозицій щодо проекту Закону України про ринок електроенергії", на які були запрошені народні депутати України, представники органів влади України, підприємств, установ, організацій енергетичної галузі, громадських організацій, експертів в галузі енергетики з метою обговорення норм законопроекту.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" законопроект є регуляторним актом.

Основною ціллю державного регулювання відповідно до законопроекту є забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, мінімізації витрат на послуги постачання електричної енергії, шляхом визначення на законодавчому рівні організаційної структури та принципів функціонування ринку електричної енергії, основних засад та передумов його реформування.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Положення законопроекту не впливають на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Реалізація проекту Закону "Про ринок електричної енергії України" буде сприяти реформуванню та подальшому розвитку енергетичної галузі, виконанню Україною зобов'язань після підписання угоди про членство в Енергетичному Співтоваристві. Реформування ринку електроенергії в Україні буде сприяти стимулюванню інвестицій в енергетичну галузь, справедливій конкуренції між виробниками електричної енергії та між постачальниками в умовах рівних прав і можливостей, розвитку конкуренції шляхом вдосконалення правил роботи ринку, недопущення дискримінації учасників ринку, можливості інтеграції в європейські ринки електричної енергії.

 

Міністр енергетики та
вугільної промисловості України

В. Демчишин

22 вересня 2015 року

 

Опрос