Идет загрузка документа (54 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О требованиях к предметам и материалам, контактирующим с пищевыми продуктами (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 27.08.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами

Цей Закон визначає правові та організаційні засади обігу предметів і матеріалів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами задля збереження здоров'я споживачів та захисту їх інтересів.

Стаття 1. Визначення термінів

Терміни у цьому Законі вживаються в такому значенні:

1) активні предмети та матеріали, що вивільняються, - предмети та матеріали, які містять компоненти, призначені для вивільнення речовин в харчовий продукт або в середовище, що оточує такий продукт;

2) активні предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами (далі - активні предмети та матеріали), - предмети та матеріали, що призначені для продовження строку зберігання упакованих харчових продуктів та/або для збереження чи покращення їх стану і містять компоненти, з яких вивільняються речовини в харчові продукти або середовище, що їх оточує, чи поглинають речовини із зазначених продуктів та середовища;

3) активні речовини, що вивільняються, - речовини, призначені для вивільнення з активних предметів і матеріалів у харчовий продукт або у середовище, що його оточує, та для здійснення на цей продукт певного впливу;

4) інтелектуальні предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами (далі - інтелектуальні предмети та матеріали), - предмети та матеріали, призначені для забезпечення контролю стану упакованих харчових продуктів або середовища, що оточує такий продукт;

5) компонент - сукупність інгредієнта (інгредієнтів) та речовини (речовин), які викликають активну та/або інтелектуальну дію предметів чи матеріалів, у тому числі продукти реакцій, що відбуваються у процесі цієї дії. До компонентів не належать пасивні частини, наприклад матеріали, в які вони додаються або включаються;

6) функціональний бар'єр - бар'єр, що складається з одного і більше шарів матеріалів, що безпосередньо контактують з харчовими продуктами і забезпечують відповідність предметів та матеріалів вимогам цього Закону;

7) предмети та матеріали, що контактують з харчовими продуктами, - предмети та матеріали, у тому числі активні та інтелектуальні предмети та матеріали, які можуть впливати на безпечність та інші характеристики харчових продуктів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про захист прав споживачів" і "Про ветеринарну медицину".

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

1. Дія цього Закону поширюється на предмети та матеріали, включаючи активні й інтелектуальні матеріали та предмети, що контактують з харчовими продуктами, які в готовому вигляді:

1) призначені для контакту з харчовими продуктами, або

2) вже контактують з харчовими продуктами і були призначені для цієї мети, або

3) можуть контактувати з харчовими продуктами або переносити компоненти на харчові продукти за звичайних або інших імовірних умов використання.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

1) предмети та матеріали, що постачаються як антикваріат;

2) захисні матеріали або оболонки, зокрема матеріали, що покривають сир, м'ясні напівфабрикати або фрукти і є частиною харчового продукту та можуть бути спожиті разом з ним;

3) стаціонарне обладнання для централізованого та нецентралізованого водопостачання;

4) нехарчову продукцію, організаційно-правові засади обігу якої визначені Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Стаття 3. Загальні вимоги до предметів та матеріалів

1. Предмети та матеріали, включаючи активні та інтелектуальні, повинні виготовлятися за такою технологією, щоб за будь-яких умов використання, їх компоненти не потрапляли в харчові продукти в кількості, що може:

1) бути небезпечною для здоров'я людини, або

2) спричинити неприпустимі зміни в складі харчового продукту, або

3) погіршити органолептичні властивості харчового продукту.

2. Забороняється маркувати, рекламувати та представляти предмети та матеріали у спосіб, що може ввести споживачів в оману.

Стаття 4. Специфічні вимоги до активних та інтелектуальних предметів та матеріалів

Речовини, включені до складу активних предметів та матеріалів з метою вивільнення в харчові продукти та/або середовище, що оточує такий продукт, використовуються відповідно до положень цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо безпечності харчових продуктів. Такі речовини вважаються інгредієнтами, а їх назви зазначаються в маркуванні харчових продуктів.

Інформація про активні та інтелектуальні предмети та матеріали повинна бути достовірною і не вводити в оману споживачів.

3. Активні та інтелектуальні предмети та матеріали повинні бути належним чином промаркованими для надання споживачеві змоги розпізнати неїстівні частини, а також ідентифікувати матеріали, як активні та/або інтелектуальні.

Стаття 5. Спеціальні заходи для груп предметів та матеріалів

1. Для груп предметів та матеріалів, що зазначені в частині другій цієї статті, а також у разі потреби для сполук зазначених предметів та матеріалів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, затверджує спеціальні заходи. До таких спеціальних заходів належать:

1) затвердження Державного реєстру речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів;

2) затвердження Державного реєстру речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів;

3) затвердження Державних санітарних норм і правил для предметів та матеріалів і речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, що, зокрема, встановлюють:

специфічні обмеження щодо міграції певних компонентів або груп компонентів у харчовий продукт або на його поверхню;

загальні обмеження щодо міграції компонентів у харчовий продукт або на його поверхню;

положення, що спрямовані на охорону здоров'я людей від ризиків, що виникають внаслідок перорального контакту з предметами та матеріалами;

4) прийняття інших нормативно-правових актів для забезпечення відповідності положенням статей 3 та 4 цього Закону;

5) затвердження правил, що стосуються відбору проб та контрольних методів для цілей офіційного контролю;

6) прийняття спеціальних заходів для забезпечення простежуваності предметів та матеріалів, у тому числі положень стосовно тривалості зберігання записів, що необхідні для забезпечення простежуваності;

7) затвердження у разі потреби додаткових заходів щодо маркування активних та інтелектуальних предметів та матеріалів.

2. Спеціальні заходи поширюються на такі групи предметів та матеріалів:

активні та інтелектуальні предмети та матеріали;

клей;

кераміка;

корок;

гума;

скло;

іонообмінні смоли;

метали та сплави;

папір та картон;

пластик;

друкарські фарби;

регенерована целюлоза;

силікон;

текстиль;

лаки та покриття;

віск;

деревина.

Стаття 6. Речовини, що дозволені до використання в компонентах активних та інтелектуальних предметів та матеріалів

1. У компонентах активних та інтелектуальних предметів та матеріалів можуть використовуватися лише речовини, включені до Державного реєстру речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, крім речовин, зазначених у частині другій цієї статті.

2. У компонентах активних та інтелектуальних предметів та матеріалів дозволяється використовувати такі речовини, не включені до Державного реєстру речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів:

1) активні речовини, що вивільняються, і речовини, які додаються або включаються в активні предмети та матеріали із застосуванням таких методів, як впровадження або прикріплення, як зазначено в пункті 2 цієї частини. Зазначені речовини повинні використовуватися згідно з положеннями законодавства щодо безпечності харчових продуктів та відповідати вимогам цього Закону.

У разі коли кількість активних речовин, що вивільняються, встановлено спеціальними заходами, їх обсяг не повинен враховуватися в загальному обсязі переміщення всіх інших речовин;

2) речовини, на які поширюється дія законодавства щодо безпечності харчових продуктів, які додаються або включаються в активні предмети та матеріали із застосуванням таких методів, як впровадження або прикріплення, з метою отримання технологічного ефекту в харчових продуктах.

Кількість активних речовин, що вивільняються, може перевищувати специфічні обмеження, встановлені для таких речовин спеціальними заходами, за умови їх відповідності положенням цього Закону та іншим нормативно-правовим актам щодо безпечності харчових продуктів;

3) речовини, що використовуються в компонентах, які не перебувають у прямому контакті з харчовим продуктом або середовищем, у якому перебуває харчовий продукт, і розділені з харчовим продуктом функціональним бар'єром, за умови, що їх міграція не перевищує 0,01 мг/кг і вони не належать до жодної з таких категорій:

речовини, що класифікуються як мутагенні, канцерогенні або токсичні для репродукції відповідно до критеріїв, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

речовини, які навмисно зменшені до розміру часток та які мають фізичні та хімічні властивості, що значно відрізняються від властивостей у первинному стані.

Стаття 7. Державний реєстр речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів

1. У виробництві предметів та матеріалів можливе використання речовин, включених до Державного реєстру речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, крім речовин, визначених частиною другою статті 6 цього Закону.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, затверджує Державний реєстр речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, з обов'язковим зазначенням таких відомостей:

1) назва речовини;

2) функції речовини;

3) довідковий номер;

4) умови використання речовини або компонента (у разі потреби);

5) обмеження та/або специфічні умови використання (у разі потреби);

6) умови використання предметів та матеріалів, до яких додається або включається речовина або компонент (у разі потреби).

3. До Державного реєстру речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, можуть бути включені лише ті речовини, щодо яких доведено, що під час їх використання предмет чи матеріал відповідатиме вимогам, установленим цим Законом.

4. Державний реєстр речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, є загальнодоступним.

Стаття 8. Державний реєстр речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів

1. До складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів можуть входити речовини, що містяться в Державному реєстрі речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, крім речовин, визначених частиною другою статті 6 цього Закону.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, затверджує Державний реєстр речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, з обов'язковим зазначенням таких відомостей:

1) назва речовини;

2) функції речовини;

3) довідковий номер;

4) умови використання речовини або компонента (у разі потреби);

5) обмеження та/або специфічні умови використання (у разі потреби);

6) умови використання предметів та матеріалів, до яких додається або включається речовина або компонент (у разі потреби).

3. До Державного реєстру речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, можуть бути включені лише ті речовини, щодо яких доведено, що під час їх використання готовий предмет чи матеріал відповідатиме вимогам, встановленим цим Законом.

4. Державний реєстр речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, є загальнодоступним.

Стаття 9. Реєстрація речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, і речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів

1. Оператор ринку або об'єднання операторів ринку може подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, заяву про державну реєстрацію речовини для використання у виробництві предметів та матеріалів та/або речовини для використання у виробництві активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів з відповідною документацією, яка свідчить про те, що зазначені речовини відповідають положенням цього Закону.

2. У разі коли речовини для використання у виробництві предметів та матеріалів і речовини для використання у виробництві активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів дозволені до використання відповідними міжнародними організаціями та/або Європейським Союзом, інформація, що це підтверджує, додається до заяви про реєстрацію.

3. Будь-яка речовина для використання у виробництві предметів та матеріалів і речовина для використання у виробництві активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, для реєстрації якої було подано заяву і яка була дозволена до використання відповідними міжнародними організаціями та/або Європейським Союзом, підлягає експрес-реєстрації.

Експрес-реєстрація включає огляд звіту відповідних міжнародних організацій, який обґрунтовує можливість використання речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, і речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів. Зазначений огляд повинен ураховувати обставини та умови, специфічні для населення України, а також технічні та економічні можливості визначення присутності та/або рівні використання речовини, дозволеної для використання у виробництві предметів та матеріалів, та речовини, дозволеної для використання у виробництві активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, відносно рівнів включень, що затверджені відповідними міжнародними організаціями.

Згідно з процедурою експрес-реєстрації рішення щодо реєстрації або відмови в реєстрації повинне бути видане протягом 60 робочих днів після надходження заяви.

4. Порядок реєстрації речовин для використання у виробництві предметів та матеріалів і речовин для використання у виробництві активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

5. Вартість робіт, пов'язаних з реєстрацією речовин для використання у виробництві предметів та матеріалів і речовин для використання у виробництві активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Маркування

1. Предмети та матеріали, які під час обігу контактують з харчовими продуктами, повинні мати таке маркування:

1) напис "для контакту з харчовими продуктами" або спеціальне позначення щодо їх застосування, або відповідний графічний знак. Зазначене маркування є необов'язковим у випадках, коли призначення предмета та матеріалу очевидно передбачає їх контакт з харчовим продуктом;

2) спеціальна інструкція для правильного і безпечного використання (у разі потреби);

3) найменування або торговельна марка, місцезнаходження оператора ринку виробничих потужностей переробного підприємства або дистриб'ютора, відповідального за введення в обіг;

4) належне маркування або позначення, що забезпечить можливість для простежування предметів та матеріалів відповідно до цієї статті;

5) для активних предметів та матеріалів - назва та позначення нормативного, що дозволяє їх використання, назва і кількість речовин, що виділяються активним компонентом.

Для забезпечення ідентифікації споживачем неїстівних частин активні та інтелектуальні предмети та матеріали або їх частини у разі, коли вони можуть бути сприйняті як їстівні, повинні мати таке маркування:

напис "Не споживати як їжу";

відповідний графічний символ (у разі наявності технічної можливості), затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

2. Інформація, зазначена в частині першій цієї статті, повинна бути помітною, чіткою і нанесена у такий спосіб, що запобігти пошкодженню напису або його стиранню.

3. Інформація, зазначена в абзацах сьомому - дев'ятому частини першої цієї статті, повинна бути надрукована символами розміром не менш як 3 міліметри.

4. Забороняється роздрібна торгівля предметами та матеріалами, на яких інформація, зазначена в пунктах 1, 2 та 5 частини першої цієї статті, не наведена українською мовою, а у разі потреби додатково також іншими мовами.

5. На етапі роздрібної торгівлі інформація, зазначена в частині першій цієї статті, повинна бути нанесена на:

1) предметах та матеріалах або на їх упаковці;

2) етикетках, прикріплених до предметів та матеріалів або до їх упаковки;

3) чітко помітній для споживача бирці в безпосередній близькості від предметів та матеріалів (для інформації, зазначеної в пункті 3 частини першої цієї статті, лише в тому разі, коли з технічних причин така інформація або етикетка з нею не може бути прикріплена до предмета чи матеріалу на стадії виробництва чи продажу).

6. На стадії продажу (крім роздрібної торгівлі) інформація, зазначена в частині першій цієї статті, повинна бути нанесена на:

1) супровідних документах, або

2) етикетках чи упаковках, або

3) предметах та матеріалах.

7. Інформація, зазначена в пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, повинна обмежуватися інформацією про предмети та матеріали, які відповідають:

1) критеріям, зазначеним в статті 3 або у разі необхідності статті 4 цього Закону;

2) спеціальним заходам, зазначеним у статті 5 цього Закону, або у разі, коли їх не затверджено, - положенням законодавства щодо безпечності харчових продуктів.

Стаття 11. Декларування відповідності

1. Спеціальні заходи, зазначені в статті 5 цього Закону, повинні передбачати, що предмети та матеріали, на які поширюється дія таких заходів, супроводжуються письмовою декларацією відповідності вимогам до зазначених предметів та матеріалів (далі - декларація відповідності).

2. Декларація відповідності надається компетентному органу на його вимогу.

3. На стадії продажу, крім продажу кінцевим споживачам, активні та інтелектуальні предмети та матеріали незалежно від того, чи перебувають вони в контакті з харчовими продуктами, або компоненти, призначені для виробництва таких предметів та матеріалів, або речовини, призначені для виробництва таких компонентів, повинні супроводжуватися декларацією відповідності.

4. Декларація відповідності складається оператором ринку харчових продуктів і повинна містити таку інформацію:

1) найменування та місцезнаходження оператора ринку, що видає декларацію відповідності;

2) найменування та місцезнаходження оператора ринку, що виробляє або імпортує активні та інтелектуальні предмети та матеріали або компоненти, призначені для виробництва таких предметів чи матеріалів, або речовини, призначені для виробництва таких компонентів;

3) назва активних та інтелектуальних матеріалів та компонентів, призначених для виробництва таких предметів та матеріалів, або речовин, призначених для виробництва таких компонентів;

4) дата декларування відповідності;

5) підтвердження того, що активний чи інтелектуальний предмет чи матеріал відповідає положенням цього Закону та у разі потреби спеціальним заходам;

6) інформація про речовину, що входить до складу компонентів, стосовно яких в цьому Законі та в інших актах законодавства щодо безпечності харчових продуктів установлено певні обмеження; у разі потреби - специфічні критерії чистоти згідно з відповідними нормами законодавства щодо безпечності харчових продуктів, назва і кількість речовини, вивільненої активним компонентом;

7) інформація щодо відповідності та ефективності активних чи інтелектуальних предметів чи матеріалів;

8) особливі умови використання компонентів:

група або групи предметів та матеріалів, в які компонент може бути доданим або включеним;

умови використання, необхідні для досягнення бажаного результату;

9) особливі умови використання предметів або матеріалів:

тип або типи харчових продуктів для контакту з такими предметами та матеріалами;

час, температура обробки та зберігання в контакті з харчовим продуктом;

відношення поверхні харчового продукту, що контактує з таким предметом або матеріалом, до об'єму, що використовується для підтвердження відповідності предметів чи матеріалів;

10) за умови використання функціональних бар'єрів підтвердження того, що активний чи інтелектуальний предмет чи матеріал не містить речовин, визначених в абзаці другому пункту 3 частини другої статті 6 цього Закону.

Декларація відповідності повинна дати змогу ідентифікувати активні та інтелектуальні предмети та матеріали або компоненти чи речовини, на які видана така декларація. Зазначена декларація поновлюється, якщо істотні зміни у виробництві призводять до зміни застосування, а також у разі надходження нової наукової інформації.

5. Для підтвердження того, що активні та інтелектуальні предмети та матеріали і компоненти, призначені для виробництва таких предметів та матеріалів, відповідають вимогам цього Закону, оператор ринку повинен забезпечити надання відповідних документів національним компетентним органам за їх заявою.

Зазначені документи повинні містити інформацію про відповідність та ефективність активних чи інтелектуальних предметів чи матеріалів; умови та результати випробувань, досліджень; підтвердження безпечності або відповідності вимогам.

Стаття 12. Простежуваність

1. Оператори ринку повинні мати можливість ідентифікувати підприємства, що поставили їм предмети та матеріали. З цією метою оператори ринку повинні застосовувати системи та процедури, які дають можливість доступу до такої інформації компетентному органу за його вимогою протягом розумного інтервалу часу.

2. З урахуванням технологічних можливостей оператори ринку повинні запровадити системи та процедури для ідентифікації підприємств, від яких та яким постачаються предмети та матеріали і в разі потреби речовини, що використовуються у виробництві предметів та матеріалів, на які поширюється дія цього Закону.

Стаття 13. Захисні заходи

1. У разі коли будь-яка особа, що заінтересована в отриманні нових даних або перегляді наявної інформації, має обґрунтовану підозру в тому, що використання предмета чи матеріалу загрожує здоров'ю людини, хоча такий предмет чи матеріал відповідає вимогам спеціальних заходів, і повідомить про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, зазначений орган може тимчасово припинити або заборонити застосування заходів, що розглядаються.

2. У разі коли центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, визнає за необхідне внести зміни до відповідних спеціальних заходів у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, а також для забезпечення охорони здоров'я людей, такі зміни вносяться відповідно до визначеної цим органом процедури.

Стаття 14. Доступ до інформації

1. Заявки на додаткову інформацію та висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, крім конфіденційної інформації, є відкритими для громадськості.

2. У разі коли до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, надійшла заява будь-якої особи щодо надання доступу до документа, який перебуває в його володінні і щодо якого не відомо, підлягає цей документ розголошенню чи ні, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, повинен провести консультації з особою, яка надала йому такий документ, з метою отримання дозволу на розголошення інформації.

Стаття 15. Конфіденційність

1. Заявник, який подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, документацію, що зазначена в частині першій статті 9 цього Закону, має право письмово визначити, яка інформація є конфіденційною у зв'язку з тим, що її розголошення може значною мірою вплинути на конкурентоспроможність виробника, з відповідним обґрунтуванням.

2. Не може бути віднесеною до конфіденційної така інформація:

1) найменування та місцезнаходження заявника та хімічна назва речовини;

2) інформація, використання якої пов'язано з оцінкою безпечності речовини;

3) методика проведення лабораторних випробувань.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, визначає після консультації із заявником, яка інформація вважається конфіденційною, про що повідомляє заявнику.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, забезпечує вжиття заходів, необхідних для забезпечення належної конфіденційності інформації, отриманої ним відповідно до цього Закону, крім інформації, яка повинна бути доступною для громадськості, якщо цього вимагають обставини з метою захисту здоров'я людей.

5. У разі коли заявник відкликав заяву про державну реєстрацію речовини для використання у виробництві предметів та матеріалів та/або речовини для використання у виробництві активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, забезпечує нерозголошення конфіденційної інформації, наданої йому заявником, у тому числі даних досліджень та інформації, стосовно конфіденційності якої зазначений орган не згоден із заявником.

Стаття 16. Спільне використання інформації

1. Інформація, зазначена в заявці, поданій відповідно до частини першої статті 9, а також зазначена в частині другій статті 10 та частині другій статті 12 цього Закону, може бути використана в інтересах інших заявників за умови, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, встановить, що речовина є тією ж самою, стосовно якої була подана перша заявка, включаючи ступінь чистоти та характер домішок, і що перший заявник надасть іншому заявнику згоду на використання такої інформації.

Стаття 17. Офіційний контроль

1. Компетентний орган організовує та здійснює офіційний контроль, який ґрунтується на ризикоорієнтованому підході.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, затверджує правила/методики відбору проб та проведення лабораторних випробувань, що здійснюються для цілей офіційного контролю.

Стаття 18. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім статей 4, 10, 11 та 12, які набирають чинності через два роки і шість місяців з дня його опублікування.

2. Установити, що:

1) предмети та матеріали, що перебувають в обігу на законних підставах до дня набрання чинності цим Законом, можуть перебувати в обігу протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом;

2) розміщення на ринку активних та інтелектуальних предметів та матеріалів, маркування яких відповідає вимогам Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, здійснюється до закінчення запасів таких товарів у операторів ринку.

3. Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, затвердити протягом одного року з дня опублікування цього Закону зазначені в статті 5 цього Закону спеціальні заходи, а також інші документи, передбачені цим Законом.

4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради України

В. ГРОЙСМАН

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами" (далі - проект Закону) розроблено на виконання пункту 84 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року N 357 "Про затвердження плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності".

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту Закону є встановлення правових та організаційних засад обігу предметів і матеріалів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами для збереження здоров'я споживачів та захисту їх інтересів а також адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері безпечності харчових продуктів.

Проектом Закону встановлюються загальні та специфічні вимоги до обігу предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, в тому числі активних та інтелектуальних предметів та матеріалів.

Також законопроектом запроваджуються: спеціальні заходи для окремих груп предметів та матеріалів, Державний реєстр речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів, а також Державний реєстр речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів, визначається процедура включення та виключення речовин з такого списку.

Крім того, проект Закону містить вимоги до маркування предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, ідентичні вимогам Європейського Союзу.

Положення проекту Закону не стосуються предметів та матеріалів, що постачаються як антикваріат, захисних матеріалів або оболонок, зокрема, матеріалів, що покривають сирну кірку, м'ясні напівфабрикати або фрукти, які є частиною харчового продукту і можуть споживатись разом з ним, стаціонарного обладнання для централізованого або нецентралізованого водопостачання, а також нехарчову продукцію, організаційно-правові засади обігу якої визначені Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, закони України "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про захист прав споживачів", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", "Про дитяче харчування", "Про молоко та молочні продукти", "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них", Технічний регламент щодо правил маркування харчових продуктів, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2010 року N 487, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2011 року за N 183/18921, та інші нормативно-правові акти.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує фінансування з Державного бюджету України. Повноваження державних органів виконавчої влади будуть здійснюватись в межах існуючого фінансування.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Державною регуляторною службою України та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні норми, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики України для громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери і не потребує узгодження із соціальними партнерами.

10. Оцінка регуляторного акту

Проект Закону є регуляторним актом, що відповідає принципам державної регуляторної політики. У разі прийняття Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами" буде досягнути мета, визначена у пункті 2 цієї пояснювальної записки.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Відсутній вплив реалізації акта на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Реалізація положень проекту Закону сприятиме підвищенню рівня захисту здоров'я та інтересів споживачів, забезпечить прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва, постачання, обігу та реалізації харчових продуктів і предметів та матеріалів, що контактують з ними.

 

Заступник Міністра аграрної
політики та продовольства України

В. І. Лапа

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Успішний процес інтеграції України в європейське економічне співтовариство не можливий без координації зусиль з випуску якісної та безпечної харчової продукції, модернізації систем безпечності і якості харчових продуктів. Бажання мінімізувати ризики та контролювати безпечність харчових продуктів мотивує виробників впроваджувати міжнародні системи управління якістю та безпечністю харчових продуктів.

Станом на 1 січня 2015 року в Україні такі системи впроваджено на 668 підприємствах харчової та переробної промисловості та розпочато роботу щодо їх впровадження ще на 110 підприємствах.

ДСТУ ISO 9001:2000 "Системи управління якістю. Вимоги" (ISO 9000) впроваджено на 419 підприємствах, в стані розробки та впровадження на 33 підприємствах;

ДСТУ 4161-2003 "Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги"(НАССР) впроваджено на 257 підприємствах, в стані розробки та впровадження на 77 підприємствах;

ДСТУ ISO 22000-2005 "Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга" (НАССР) впроваджено на 345 підприємствах, в стані розробки та впровадження на 69 підприємствах.

Проте, важливе для практичної діяльності виробників харчової продукції, пакувальних матеріалів та спеціального технологічного обладнання, питання застосування та обігу матеріалів, що контактують з харчовими продуктами не має належної законодавчої бази. Це, в свою чергу, ставить під загрозу здоров'я споживачів харчових продуктів.

Крім того, відсутність відповідної законодавчої бази в українському законодавстві, негативно впливає на конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародному ринку, оскільки товари, що імпортуються на митну територію ЄС в обов'язковому порядку повинні відповідати усім вимогам Європейського Союзу.

Разом з тим, в європейському законодавстві регламентами ЄС встановлюються вимоги і правила безпечного використання, обігу предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами.

Таким чином вирішення проблеми можливе шляхом прийняття проекту Закону "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами" (далі - проект Закону), спрямованого на забезпечення захисту споживачів харчових продуктів, встановлення вимог стосовно обігу предметів та матеріалів, що контактують з цими продуктами.

2. Визначення цілей державного регулювання

Проект Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами" розроблено з метою встановлення правових та організаційних засад обігу предметів і матеріалів, призначених для безпосереднього або опосередкованого контакту з харчовими продуктами для збереження здоров'я споживачів та захисту їх інтересів а також з метою адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері безпечності харчових продуктів.

3. Прийнятні альтернативні способи досягнення зазначеної цілі, переваги обраного способу

Перший спосіб - залишити діючий механізм законодавчого регулювання без змін. Однак норми законодавчих актів у сфері безпечності і якості харчових продуктів законодавчих акті, зокрема Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", запроваджуваного з 20 вересня 2015 року Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" не дають змоги вирішувати питання, пов'язані із застосуванням, обігом предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами комплексно і в повному обсязі.

Другий спосіб - розробка проекту Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами".

Реалізація положень законопроекту сприятиме підвищенню рівня захисту здоров'я та інтересів споживачів, забезпечить прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва, обігу та реалізації харчових продуктів і предметів та матеріалів, що контактують з ними. Зазначений законопроект враховує норми Регламенту (ЄС) N 935 від 27 жовтня 2004 року про матеріали та предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами та Регламенту Комісії ЄС N 450/2009 від 29 травня 2009 року про активні та інтелектуальні матеріали та предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами.

4. Опис механізмів для розв'язання проблеми, відповідні заходи

Механізмом, який забезпечить вирішення проблеми, є розроблений проект Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами". Він містить положення щодо специфічних вимог до активних та інтелектуальних предметів та матеріалів; спеціальних заходів для груп предметів та матеріалів; Державного реєстру речовин, дозволених для використання у виробництві предметів та матеріалів; Державного реєстру речовин, що можуть входити до складу активних чи інтелектуальних предметів та матеріалів.

Також законопроектом передбачено запровадити для предметів та матеріалів, які під час обігу контактують з харчовими продуктами: маркування, декларування відповідності, вимоги для простежуваності, захисні заходи.

5. Можливість досягнення встановлених цілей

Оцінка можливості впровадження акта та виконання його вимог суб'єктами господарювання висока.

В умовах євроінтеграційних процесів в Україні прийняття законодавчого акта сприятиме вирішенню проблем стосовно вдосконалення правового забезпечення у сфері обігу предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами. Це дасть змогу більш активно розробляти та застосовувати нові інноваційні технології виробництва упаковки, та інших матеріалів у харчовій промисловості, сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції, збереженню здоров'я споживачів та захисту їх інтересів.

Реалізація проекту Закону України "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами" не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Перешкод для реалізації норм цього акта у разі його прийняття немає.

Ризик впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на дію акта відсутній.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Сфери впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

- адаптація вітчизняного законодавства до законодавства ЄС;
- спрощення умов провадження підприємницької діяльності у харчовій галузі

відсутні

Інтереси суб'єктів господарювання

створення нормативної бази для розроблення та застосування нових технологій виробництва упаковки та інших матеріалів, що контактують з харчовими продуктами

відсутні

Інтереси громадян

збереження здоров'я споживачів, підвищення якості їх життя

відсутні

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта не обмежується у часі.

8. Визначення прогнозних показників результативності регуляторного акта

Розмір надходжень до бюджету

Прийняття проекту Закону не змінить розмір надходжень до бюджету від суб'єктів господарювання

Кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюється дія акта

Усі суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються виробництвом та обігом харчових продуктів

Час та розмір коштів, що витрачаються суб'єктами підприємницької діяльності на реалізацію регуляторного акта

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових матеріальних та інших витрат

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб

Достатній. Проект Закону розміщено для обговорення на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua)

Після прийняття акта його редакцію також буде розміщено на офіційних сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Будуть здійснюватися базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторного акта.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проводитися до набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде проводитися через рік після набрання ним чинності шляхом аналізу статистичних даних в порівнянні з даними базового відстеження результативності регуляторного акта.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності буде проводитися Департаментом продовольства Мінагрополітики України.

 

Перший заступник Міністра аграрної
політики та продовольства України

Я. В. Краснопольський

Опрос