Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях (относительно полномочий органов автомобильного и электротранспорта рассматривать дела об административных правонарушениях в городском транспорте) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 24.07.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо повноважень органів автомобільного та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення в міському транспорті)

Верховна Рада України постановляє:

I. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) у статті 219 слово та цифри "статтями 104" замінити словами та цифрами "статтею 104, частиною третьою статті 119, частиною п'ятою статті 133, частиною другою статті 134, абзацом четвертим статті 135, статтями 141, 142, 152, 159";

2) у статті 229:

у частині першій:

слово та цифри "стаття 119" замінити словами та цифрами "частини третьої статті 119";

слова та цифри "абзаци шостий та восьмий статті 135" замінити словами та цифрами "абзаци четвертий та восьмий статті 135";

у пункті 1 частини другої слова та цифри "керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци шостий та восьмий статті 135)" виключити;

у пункті 2 частини другої слова та цифри "абзац восьмий статті 135" замінити словами та цифрами "абзаци четвертий та восьмий статті 135";

3) пункт 2 частини першої статті 255 викласти в такій редакції:

"2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (статті 103-1, 103-2, 104, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзац четвертий статті 135, статті 149 - 152, частини перша та друга статті 152-1, статті 154, 155, 155-2, 156, 156-1, 156-2, 159 - 160, стаття 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185-1, 186-5;".

II. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

 

Голова
Верховної Ради України

В. ГРОЙСМАН

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України

24 липня 2015 року

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Законопроект розроблено з метою усунення прогалин та неточностей у чинному законодавстві, зокрема що стосується надання права керівнику перевізника, який у встановленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступникам та контролерам від імені органів автомобільного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, передбачені частиною третьою статті 119, частиною п'ятою статті 133, частиною другою статті 134, абзацами шостим та восьмим статті 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевізником може бути будь-який суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом.

Відповідно до змісту статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються визначеними у цій статті органами (адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених КУпАП, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України; органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КУпАП.

У зв'язку з цим та враховуючи, що пасажироперевезення автомобільним транспортом здійснюють в основному приватні перевізники, які не можуть виконувати функцію державного управління (щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення), надання керівникові перевізника, його заступникам - особам приватного права від імені органів автомобільного транспорту розглядати справи про зазначені адміністративні правопорушення, тобто фактично здійснювати функції державного управління, є некоректним.

Враховуючи зазначене, законопроектом пропонується покласти ці функції (у тому числі і передбачені абзацом четвертим статті 135 КУпАП "Безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років у міському транспорті"), на виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад (крім розгляду справ за безквитковий проїзд в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення та автобусі міжміського і міжнародного сполучення, що передбачено абзацом шостим та восьмим статті 135 КУпАП).

Як свідчить практика, в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення, автобусі міжміського і міжнародного сполучення водій перед початком руху перевіряє наявність проїзних квитків (або здійснює їх продаж), що неможливо здійснити в міському транспорті.

Також проектом пропонується надати повноваження посадовим особам уповноваженим на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад право складати протоколи про адміністративні правопорушення (пункт 3 статті 255 КУпАП) передбачені частиною третьою статті 119, частиною п'ятою статті 133, частиною другою статті 134, абзацом четвертим статті 135, що на думку Мінінфраструктури, дасть змогу представникам комунальних підприємств автотранспорту, як електротранспорту, накладати штрафи.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про міський електричний транспорт" перевізник має право проводити контроль за додержанням пасажирами Правил користування міським електричним транспортом, у тому числі щодо оплати проїзду та наявності документів, які дають право на пільговий проїзд.

Пунктом 32 Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1735, встановлено, що справляння плати за проїзд та контроль оплати цього проїзду здійснюється перевізником.

Статтею 229 КупАП визначено повноваження органів електротранспорту накладати адміністративні стягнення за безквитковий проїзд у разі здійснення правопорушень, передбачених абзацом восьмим статті 135 (лише у міжміському електротранспорті) і не враховано абзац четвертий статті 135 (у міському транспорті), внаслідок чого виникає правова колізія, яка не дає змоги вживати належних заходів до громадян, які не виконують встановлений порядок сплати за проїзд у міському громадському транспорті.

З метою усунення правової колізії та створення для підприємств електротранспорту умов, за яких вони зможуть забезпечувати в повному обсязі збір оплати за надані послуги з перевезень пасажирів, а також підвищення відповідальності громадян за несплату вартості проїзду пропонується в частині другій статті 229 КУпАП слова та цифри "абзац восьмий статті 135" замінити словами та цифрами "абзаци четвертий та восьмий статті 135".

Прийняття зазначених змін дасть змогу органам автомобільного транспорту та електротранспорту реалізовувати надані їм повноваження та сприятиме підвищенню платіжної дисципліни пасажирів.

2. Визначення цілей державного регулювання

Цілями державного регулювання у цій сфері є усунення колізії, яка виникла у зв'язку з неузгодженістю статей чинної редакції КУпАП, та створення для транспортних підприємств умов, за яких вони зможуть забезпечувати в повному обсязі збір плати за надані послуги з перевезень пасажирів, а також підвищення відповідальності громадян за несплату вартості проїзду.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Існує два альтернативних способи досягнення визначених цілей:

а) залишити ситуацію, що склалася на цей час, без змін.

У разі якщо проект закону не буде прийнято, органи електротранспорту і надалі не зможуть належним чином реалізовувати надані КУпАП повноваження щодо розгляду справ та накладання штрафів за безквитковий проїзд у міському транспорті, що ускладнить забезпечення в повному обсязі збору плати за надані послуги з перевезень пасажирів і надалі потуратиме безвідповідальності пасажирів під час сплати вартості проїзду.

Крім того, залишиться неврегульованим питання щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері автомобільного транспорту;

б) прийняти запропонований законопроект.

Прийняття законопроекту дасть змогу узгодити зміст статей 229 і 135 КУпАП, а також конкретизувати повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері автомобільного транспорту.

Таким чином, другий спосіб є найбільш прийнятним та єдиним, що дозволить вирішити проблему шляхом державного регулювання.

4. Опис механізмів, які пропонується застосувати для розв'язання визначеної проблеми та відповідних заходів

Механізмом, який забезпечить розв'язання зазначеної проблеми, є прийняття законопроекту, що дозволить органам електротранспорту реалізовувати надані їм статтею 229 КУпАП повноваження та конкретизувати повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері автомобільного транспорту.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття законопроекту дасть змогу забезпечити належне виконання положень Закону України "Про транспорт", Закону України "Про міський електричний транспорт", Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 N 1735, та Правил користування трамваєм і тролейбусом у містах України, затверджених наказом Мінбуду від 09.10.2006 N 329, зареєстрованих у Мін'юсті 06.12.2006 за N 1274/13148.

Реалізація регуляторного акта не потребує додаткових фінансових витрат з Державного та місцевих бюджетів. Вплив зовнішніх факторів відсутній.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Очікувані результати від прийняття регуляторного акта щодо витрат та вигод наведені нижче.

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

Реалізація державної політики у сфері автомобільного та міського електричного транспорту

Забезпечення стабільної роботи міського пасажирського транспорту

Додаткових витрат не потребує

Сфера інтересів суб'єктів господарювання

Підприємства транспорту отримають можливість покращити дієвість контролю за сплатою пасажирами вартості транспортних послуг

Фінансові витрати на пасажироперевезення не зміняться

Сфера інтересів громадян

Громадяни отримають більш стабільні, якісні та безпечні транспортні послуги міського пасажирського транспорту

Фінансові витрати на користування міським транспортом не зміняться

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Регуляторний акт набуває чинності з дня його оприлюднення відповідно до законодавства України. Термін його дії пропонується не обмежувати у часі.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Показники результативності регуляторного акта є:

рівень надходжень від продажу проїзних квитків підприємств міського пасажирського транспорту;

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів, пов'язаних з дією акта;

кількість складених органами електротранспорту та автомобільного транспорту протоколів про адміністративні правопорушення щодо безквиткового проїзду та інших.

Дія регуляторного акта поширюється на всі комунальні підприємства транспорту України.

Рівень поінформованості з основних положень акта - високий. Проект акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднено на офіційному веб-сайті Мінінфраструктури з метою отримання зауважень та пропозицій до нього протягом визначеного законодавством строку.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта.

Відстеження результативності акта буде здійснюватись Департаментом стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Міністерства інфраструктури України.

Базове відстеження результативності цього регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності актом шляхом аналізу статистичних даних, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження.

Повторне відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності регуляторним актом шляхом аналізу статистичних даних. Одержані кількісні та якісні показники регуляторного акта порівнюються із зазначеними показниками, що були одержані під час базового відстеження.

Періодичні відстеження здійснюватимуться раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності акта.

 

В. о. Міністра
інфраструктури України

В. Шульмейстер

Опрос