Идет загрузка документа (102 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно оценки имущества, имущественных прав и профессиональной оценочной деятельности в Украине (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 30.06.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 47, ст. 251 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні

Цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

1. Положення цього Закону поширюються на правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, у тому числі майнових (речових) прав, що належать державі, територіальним громадам, фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами, а також фізичним та юридичним особам інших держав на території України та за її межами, якщо правочин укладається відповідно до законодавства України, використання результатів оцінки та здійснення професійної оціночної діяльності в Україні.

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

акт оцінки майна - документ, що складається для розрахунку вартості державного майна, майна територіальних громад органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також комісіями, що створюються такими органами, самостійно у випадках, передбачених законодавством;

вихідні дані для складання акта оцінки майна - сукупність інформації, що міститься у документах, на підставі яких складається акт оцінки майна;

вихідні дані для складання звіту про оцінку майна - сукупність інформації, необхідної для проведення об'єктивної оцінки майна, що міститься в документах, інших джерелах інформації, що надаються замовником (платником) оцінки суб'єкту оціночної діяльності, а також збираються, накопичуються, обробляються суб'єктом оціночної діяльності самостійно та використовуються ним для оцінки майна;

дата оцінки - дата, за станом на яку здійснюється оцінка відповідного об'єкта оцінки та визначається його вартість;

звіт про оцінку майна (звіт про оцінку) - документ, що складається суб'єктом оціночної діяльності під час проведення незалежної оцінки майна, містить висновок про вартість об'єкта оцінки, опис проведених процедур по визначенню вартості об'єкта оцінки та використаних вихідних даних;

кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) - документ, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки відповідних об'єктів оцінки. Кваліфікаційне свідоцтво є безстроковим за умови виконання оцінювачем вимог щодо підвищення кваліфікації, встановлених у частині шостій статті 16, а також інших вимог цього Закону;

нормативно-правовий акт з оцінки майна - офіційний письмовий документ, прийнятий Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України у визначеній законодавством формі, за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання відносин у сфері оцінки майна та професійної оціночної діяльності, з визначенням організаційних та методичних засад її проведення, та для складання звітів про оцінку майна, актів оцінки майна;

об'єкт оцінки - будь-яке майно, у тому числі майнові (речові) права, які є об'єктами цивільних, господарських та інших правовідносин, що підлягає оцінці;

оцінка майна - сукупність робіт з визначення вартості об'єкта оцінки на дату оцінки згідно з нормативно-правовими актами з оцінки майна, що виконуються (проводяться) суб'єктом оціночної діяльності;

професійна оціночна діяльність (оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки об'єкта оцінки, складанні звіту про оцінку майна;

рецензенти - оцінювачі, які відповідно до цього Закону мають право здійснювати рецензування звітів про оцінку майна, актів оцінки майна;

рецензування акту оцінки майна - аналіз акту оцінки майна на відповідність його змісту та порядку складання законодавству з питань оцінки майна та професійної оціночної діяльності;

рецензування звіту про оцінку майна - аналіз змісту звіту про оцінку майна на відповідність законодавству з питань оцінки майна та професійної оціночної діяльності, об'єктивності одержаного висновку про вартість об'єкта оцінки;

сертифікат суб'єкта оціночної діяльності (далі - сертифікат) - документ, що підтверджує внесення інформації про суб'єкта господарювання як суб'єкта оціночної діяльності до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна за відповідними спеціалізаціями в межах напрямів оцінки майна, що в ньому зазначені.

Стаття 3. Законодавство про оцінку майна та професійну оціночну діяльність

1. Оцінка майна та професійна оціночна діяльність регулюються виключно цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що не суперечать йому. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правові норми щодо оцінки майна та професійної оціночної діяльності, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 4. Види оцінки майна

1. Оцінка майна за суб'єктом, що її проводить, поділяється на:

незалежну оцінку майна - оцінку майна, що проводиться суб'єктом оціночної діяльності, зареєстрованим в Державному реєстрі оцінювачів і суб'єктів оціночної діяльності, під час провадження ним практичної діяльності з оцінки майна у відповідності з цим Законом. За результатами проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Підставою проведення суб'єктом оціночної діяльності такої оцінки є договір на проведення оцінки майна. Експертна грошова оцінка земельних ділянок, що здійснюється відповідно до вимог законодавства, є видом незалежної оцінки майна. У випадках, встановлених законодавством, звіт про оцінку майна підлягає погодженню або затвердженню.

оцінку майна, що проводиться органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, а також комісіями, що створюються такими органами, у випадках та в порядку, що встановлені законами та прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами з оцінки майна. За результатами розрахунку вартості державного майна, майна територіальних громад складається акт оцінки майна. Підставою складання акту оцінки майна є наказ, що видається керівником відповідного органу. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу, що видав наказ про його складання. Під час складання актів оцінки майна нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть передбачатися випадки використання результатів оцінки майна, що містяться у відповідних звітах про оцінку майна.

2. За якістю проведення оцінка майна поділяється на:

об'єктивну оцінку, якою є оцінка майна, що проведена у відповідності до вимог нормативно-правових актів з оцінки майна;

необ'єктивну оцінку, якою є оцінка майна, що проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур, передбачених нормативно-правовими актами з оцінки майна, що доведено шляхом рецензування;

недостовірну оцінку, якою є оцінка майна, що ґрунтується на неправдивих вихідних даних.

Стаття 5. Професійна оціночна діяльність

1. Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах:

1) практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;

2) консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі. При цьому звіт про оцінку та висновок про вартість об'єкта оцінки не складаються;

3) рецензування звіту про оцінку майна в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна;

4) методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних документів з оцінки майна та підготовці роз'яснень щодо їх застосування;

5) навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів.

2. Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктом оціночної діяльності, визнаним таким відповідно до статті 6 цього Закону.

3. Судова експертиза з питань оцінки майна та діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбаченому Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо кваліфікації та методичного регулювання незалежної оцінки майна. При цьому вартість майна у висновку експерта (висновку експертного дослідження) наводиться за результатами проведення процедур з оцінки майна відповідно до положень цього Закону в частині методичних вимог, що висуваються до складання звітів з оцінки майна.

Стаття 6. Суб'єкти оціночної діяльності та оцінювачі

1. Суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання, зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи, у складі яких працює хоча б один оцінювач, внесені до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, про що отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також суб'єкти господарювання, що створені цими органами не можуть набувати статусу суб'єкта оціночної діяльності.

2. Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр, спеціаліст (магістр), пройшли професійну підготовку відповідно до вимог цього Закону та інформація про яких включена до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

Оцінювачем не може бути особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину або на яку протягом останнього року до дати складання кваліфікаційного іспиту накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Оцінювачу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Оцінювачі, які працюють в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, під час складання актів оцінки майна, рецензування актів оцінки майна, рецензування звітів про оцінку майна, дотримуються цього Закону в частині вимог до професійної оціночної діяльності, та посадових інструкцій.

Розділ II
ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ МАЙНА

Стаття 7. Випадки проведення оцінки майна

1. Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін правочину та за згодою сторін.

2. Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у разі:

вчинення правочинів з об'єктами права державної та комунальної власності, а також з активами господарських товариств, у статутних капіталах яких державі або територіальній громаді належать частки (паї, акції), за виключенням випадків, коли відповідно до закону органом державної влади, органом місцевого самоврядування, створеними за їх рішеннями тимчасовими органами (комісіями) проводиться розрахунок їх вартості зі складанням акта оцінки майна;

повернення (витребування) об'єктів права приватної власності в державну або комунальну власність, у тому числі примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, на підставі судового рішення або відповідно до законодавства;

встановлення частки (паю) держави (територіальної громади) у статутному капіталі (майні) підприємства, заснованого на базі об'єднання майна різних форм власності;

вчинення правочинів, пов'язаних зі страхуванням нерухомого та рухомого майна у випадках, встановлених законом або за згодою сторін;

застави (іпотеки) об'єктів права усіх форм власності, які підлягають нотаріальному посвідченню;

визначення сум податкових зобов'язань та інших зборів (обов'язкових платежів) у випадках, встановлених законом;

визначення вартості майна боржника, реалізація якого здійснюється у примусовому порядку відповідно до законодавства, у тому числі яке є предметом податкової застави;

визначення вартості майна, що відчужується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

визначення вартості конфіскованого, безхазяйного майна; скарбу, переданого державі; майна, що за правом успадкування перейшло у власність держави, для цілей його реалізації;

визначення вартості внесків (крім грошових коштів), які передаються об'єднанню підприємств його учасниками, а також у разі повернення таких внесків учасникам об'єднання підприємств відповідно до закону;

визначення вартості внесків (крім грошових коштів) для провадження спільної господарської діяльності;

визначення розміру збитків або відшкодування у випадках, встановлених законом;

оцінки (переоцінки) активів згідно з вимогами до складання фінансової звітності та бухгалтерського обліку;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 8. Обмеження щодо проведення оцінки майна та забезпечення правил економічної конкуренції серед суб'єктів оціночної діяльності

1. Не допускається проведення оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності та оцінювачем у таких випадках:

проведення суб'єктом оціночної діяльності оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права;

проведення оцінки майна фізичної особи - замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв'язки з зазначеними особами, або суб'єктом оціночної діяльності, керівництво або засновники (учасники) якого мають зазначені зв'язки;

проведення оцінки майна, що належить засновникам (учасникам) такого суб'єкта оціночної діяльності.

2. Обмеження щодо проведення оцінки майна у зв'язку з рецензуванням звіту про оцінку майна зазначені в частині одинадцятій статті 14 цього Закону.

3. Державним органам, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання з державною часткою або часткою, що належить територіальній громаді, забороняється встановлення будь-яких обмежень щодо залучення для проведення незалежної оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності, у тому числі надання будь-яких виключних прав для її проведення, за винятком, якщо такі обмеження передбачені з метою збереження державної таємниці в порядку, встановленому відповідним законодавством. Залучення державними органами, органами місцевого самоврядування суб'єктів оціночної діяльності для проведення оцінки майна здійснюється на конкурентних засадах відповідно до статті 10 цього Закону.

4. Оцінка майна, проведена з порушеннями вимог, встановлених цією статтею, є нечинною з дати підписання звіту про оцінку майна і не може використовуватися.

Стаття 9. Методичне регулювання оцінки

1. Методичне регулювання оцінки майна здійснюється такими нормативно-правовими актами з оцінки майна:

національними стандартами оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - національні стандарти) та розробляються на основі міжнародних стандартів оцінки;

методиками та іншими нормативно-правовими актами, які розробляються з урахуванням вимог національних стандартів і затверджуються Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України.

2. Національні стандарти є обов'язковими до виконання оцінювачами, суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

3. Національні стандарти повинні містити визначення понять, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідних об'єктів оцінки, вимоги до змісту та порядку складання звіту про оцінку майна і висновку про вартість об'єкта оцінки, порядок рецензування звіту про оцінку майна.

4. Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, або в судовому рішенні не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість об'єкта оцінки.

Стаття 10. Підстави проведення оцінки майна

1. Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності та замовником оцінки або на підставі судового рішення.

2. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності, визначеними на конкурентних засадах, шляхом:

проведення конкурсного відбору у порядку, встановленому Фондом державного майна України (для випадків, що не регулюються законодавством про державні закупівлі);

здійснення процедур державних закупівель в порядку, встановленому законодавством про державні закупівлі.

При цьому, не допускається встановлення інших обмежень щодо участі суб'єктів оціночної діяльності в проведенні оцінки майна, крім тих, що зазначені в статті 8 цього Закону.

Стаття 11. Договір на проведення оцінки майна

1. Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник. У цьому випадку на платника, як сторону договору, поширюються обмеження, зазначені в статті 8 цього Закону.

2. Замовниками незалежної оцінки майна можуть бути особи, яким об'єкт оцінки належить на законних підставах або у яких він перебуває на законних підставах, а також інші особи, які за дорученням (дозволом, згодою) зазначених осіб або відповідно до законодавства, мають зацікавленість у її проведенні. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до об'єкта оцінки на законних підставах, отримання ним вихідних даних для оцінки майна.

3. Особи, які готують (надають) вихідні дані для оцінки майна, несуть відповідальність за їх достовірність та об'єктивність відповідно до законодавства.

4. Сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності за умови виконання вимог, встановлених статтею 8, та з урахуванням вимог статті 10 цього Закону.

5. Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є:

об'єкт оцінки, у разі потреби його основні характеристики, що дозволяють його ідентифікувати;

мета, з якою проводиться оцінка;

вид вартості, що підлягає визначенню;

дата оцінки;

строк виконання робіт з оцінки майна;

розмір і порядок оплати робіт;

права та обов'язки сторін договору;

умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші умови.

6. Розмір і порядок оплати робіт з оцінки майна визначаються за домовленістю сторін або, у випадках відбору суб'єкта оціночної діяльності на конкурентних засадах, за результатами конкурсного відбору (процедури державних закупівель робіт з оцінки). Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт залежно від вартості об'єкта оцінки.

Стаття 12. Звіт про оцінку майна та висновок про вартість об'єкта оцінки

1. Звіт про оцінку майна підписується його виконавцями (оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна), і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

2. Строк дії звіту про оцінку майна зазначається у ньому та у висновку про вартість об'єкта оцінки. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії вказаних документів від дати оцінки.

3. Висновок про вартість майна є невід'ємною частиною звіту про оцінку майна.

4. Звіт про оцінку майна може бути відкликаний суб'єктом оціночної діяльності, який його склав, з таких підстав:

з метою усунення зауважень, що містяться в рецензії на вказаний звіт, та його доопрацювання. У такому разі доопрацювання звіту про оцінку майна здійснюється суб'єктом оціночної діяльності безкоштовно у строки, узгоджені із замовником оцінки;

при виявленні фактів недостовірності вихідних даних, використаних під час проведення оцінки майна, про що йому стало відомо після його підписання;

з метою запобігання здійснення злочину з використанням звіту про оцінку майна, якщо про таке йому стало достовірно відомо, про що він зобов'язаний негайно повідомити правоохоронні органи в порядку, встановленому законодавством;

з підстав невиконання замовником оцінки умов договору на проведення оцінки майна;

при виявленні помилок у звіті про оцінку майна, які впливають на одержаний результат вартості об'єкта оцінки, з метою його доопрацювання, за умови погодження цього відкликання із замовником оцінки.

5. Відкликання звіту про оцінку майна відбувається шляхом письмового повідомлення замовника оцінки, осіб, які здійснюють рецензування звіту про оцінку майна, а також, у разі потреби, шляхом додаткового інформування осіб, які використовують (мають намір використати) звіт про оцінку майна, якщо суб'єкту оціночної діяльності достовірно відомо про них.

Повідомлення про відкликання звіту про оцінку майна за ініціативою суб'єкта оціночної діяльності направляється ним протягом трьох робочих днів до Фонду державного майна України та не пізніше двох робочих днів з дати надходження публікується на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Відкликання суб'єктом оціночної діяльності звіту про оцінку майна з підстав, зазначених в абзацах третьому - п'ятому частини 4 цієї статті не є підставою для настання відповідальності такого суб'єкта та виконавців звіту про оцінку майна перед замовником оцінки або третіми особами.

Стаття 13. Єдина база звітів про оцінку майна

1. Звіт про оцінку майна, складений у разі її проведення відповідно до абзаців другого - восьмого частини 2 статті 7 цього Закону, підлягає реєстрації в Єдиній базі звітів про оцінку майна. Реєстраційний номер та дата реєстрації зазначаються на титульному аркуші звіту про оцінку майна та вказуються у висновку про вартість об'єкта оцінки. Звіт про оцінку, який не зареєстрований в Єдиній базі звітів про оцінку майна, є нечинним.

2. Власником, розпорядником та адміністратором Єдиної бази звітів про оцінку майна та всієї інформації, що міститься в ній, є держава в особі Фонду державного майна України.

3. Єдина база звітів про оцінку майна містить інформацію із звіту про оцінку з відкритим доступом та обмеженим доступом. Порядок реєстрації звітів про оцінку майна, доступу та користування інформацією з Єдиної бази звітів про оцінку майна встановлюється Фондом державного майна України.

4. Користування інформацією з Єдиної бази звітів про оцінку майна з відкритим доступом є безоплатним.

5. Реєстрація звітів про оцінку в Єдиній базі звітів про оцінку майна, отримання інформації з обмеженим доступом, результатів моніторингу процесу ціноутворення на об'єкти оцінки є платними.

6. Інформація з Єдиної бази звітів про оцінку майна використовується для моніторингу процесу ціноутворення на об'єкти оцінки, забезпечення відкритості для суспільства результатів оціночної діяльності та прозорості в питаннях дотримання суб'єктами оціночної діяльності, оцінювачами вимог законодавства з питань оцінки майна та професійної оціночної діяльності, контролю за виконанням рішень Наглядової ради з питань оціночної діяльності, удосконалення методичного регулювання оцінки майна та для забезпечення ефективного виконання Фондом державного майна України, саморегулівними організаціями оцінювачів покладених на них функцій і повноважень згідно з законодавством.

7. Фонд державного майна України на підставі результатів моніторингу процесу ціноутворення на об'єкти оцінки має право витребувати, а суб'єкт оціночної діяльності зобов'язаний направити звіт про оцінку майна, що запитується, для рецензування.

Стаття 14. Рецензування звіту про оцінку майна

1. Рецензування звіту про оцінку майна може здійснюватися на вимогу особи, яка використовує звіт про оцінку майна та її результати для прийняття рішень, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності.

2. Рецензування звіту про оцінку майна, що використовується державним органом, органом місцевого самоврядування для прийняття відповідного рішення з використанням результатів оцінки, є обов'язковим.

3. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна згідно з цим Законом, та договір про надання такої послуги.

4. За результатами рецензування складається рецензія на звіт про оцінку майна, вимоги до змісту та порядку оформлення якої встановлюються національними стандартами. Будь-які зауваження до звіту про оцінку майна оформлюються виключно у формі рецензії.

5. Рецензування звіту про оцінку майна може здійснюватися:

рецензентами - оцінювачами, які мають не менш ніж п'ятирічний досвід практичної оціночної діяльності та є членами саморегулівних організацій оцінювачів; оцінювачами, які мають не менш ніж п'ятирічний досвід практичної оціночної діяльності та працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування;

експертними радами, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою рецензування звітів про оцінку майна, складених їх членами та оцінювачами, які не є членами саморегулівних організацій оцінювачів;

Апеляційною експертною радою, що створюється та діє у складі Наглядової ради з питань оціночної діяльності.

6. Рецензія на звіт про оцінку майна може бути оскаржена до:

експертної ради саморегулівної організації оцінювачів, членом якої є рецензент (щодо рецензій на звіти про оцінку майна, виконаних рецензентами - членами експертних рад саморегулівних організацій оцінювачів - до Апеляційної експертної ради);

Апеляційної експертної ради.

7. Делегування рецензентів до складу експертних рад саморегулівних організацій оцінювачів здійснюється в порядку, встановленому цими організаціями з числа їх членів, які мають не менш ніж десятирічний досвід практичної оціночної діяльності.

8. Апеляційна експертна рада створюється з числа членів експертних рад саморегулівних організацій оцінювачів, що делеговані саморегулівними організаціями оцінювачів в порядку, встановленому цими організаціями. Порядок створення та роботи Апеляційної експертної ради затверджується Фондом державного майна України.

До повноважень Апеляційної експертної ради належать:

здійснення рецензування звіту про оцінку майна у випадку наявності двох або більше рецензій, які містять протилежні висновки щодо об'єктивності проведеної оцінки;

проведення рецензування звітів про оцінку, виконаних оцінювачами - рецензентами, які є членами експертних рад саморегулівних організацій оцінювачів у випадку оскарження ними рецензій на зазначені звіти про оцінку.

9. Рішення Апеляційної експертної ради є остаточним та підлягає виконанню суб'єктами оціночної діяльності, які здійснювали оцінку майна та звіти яких нею рецензувалися, а також іншими особами, які мають зацікавленість у використанні результатів оцінки, здійснювали рецензування або ініціювали рецензування.

10. Якщо письмовий запит про проведення рецензування звіту про оцінку містить вимогу про надання нового висновку про вартість об'єкта оцінки та за підсумками рецензування встановлено, що така вимога є обґрунтованою, вона може бути задоволена шляхом проведення повторної оцінки майна або шляхом внесення змін (доопрацювання) суб'єктом оціночної діяльності, який проводив оцінку, звіту про оцінку, що рецензувався.

11. Підставою для проведення повторної оцінки майна є договір на проведення оцінки. При цьому рецензент, який здійснював (брав участь у здійсненні) рецензування, а також особи, які мають із ним родинні зв'язки або в законний спосіб нею контролюються (пов'язані особи), не мають права на проведення такої оцінки.

12. Рецензування звіту про оцінку майна рецензентом, який працює в органі державної влади, органі місцевого самоврядування на запити органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється безоплатно. При цьому на нього поширюються вимоги щодо порядку рецензування, встановлені цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на платній основі на підставі договору про надання такої послуги, крім випадків, визначених частиною сьомою статті 13 цього Закону.

13. За неодноразові грубі порушення порядку рецензування звітів про оцінку майна за рішенням Апеляційної експертної ради рецензент може бути позбавлений права проводити рецензування звітів про оцінку майна строком на п'ять років або позбавлений кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

Стаття 15. Рецензування акту оцінки майна

1. Акти оцінки майна підлягають обов'язковому рецензуванню.

2. Рецензування акту оцінки майна здійснює оцінювач, який працює в органі державної влади, органі місцевого самоврядування та не брав участі в його складанні та підписанні.

Оцінювач, який здійснює рецензування акту оцінки майна, несе відповідальність згідно із законодавством та посадовою інструкцією.

3. Порядок рецензування акту оцінки майна, форма рецензії на акт оцінки затверджуються Фондом державного майна України.

Розділ III
НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАНЯТТЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Стаття 16. Професійна підготовка оцінювачів

1. Професійна підготовка оцінювачів здійснюється Фондом державного майна України спільно з саморегулівними організаціями оцінювачів на базі суб'єктів господарювання на підставі укладених з ними договорів про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів. Вимоги до провадження діяльності у сфері професійної підготовки оцінювачів вказаними суб'єктами господарювання встановлюються Фондом державного майна України.

Фонд державного майна України та саморегулівні організації оцінювачів повинні сприяти створенню конкурентного середовища та контролювати дотримання належної якості професійної підготовки оцінювачів.

2. З метою участі в професійній підготовці оцінювачів саморегулівні організації оцінювачів та суб'єкти господарювання звертаються зі спільною письмовою пропозицією і проектами договорів про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів до Фонду державного майна України. До цих документів додаються проекти навчальних програм, пропозиції щодо методичного забезпечення навчання та способів контролю за якістю професійної підготовки оцінювачів, а також інші документи, які відповідають встановленим вимогам.

3. Професійна підготовка оцінювачів складається з:

базової кваліфікаційної підготовки осіб, які мають намір одержати кваліфікацію оцінювача;

підвищення кваліфікації оцінювачів.

4. Форми та методи професійної підготовки оцінювачів, вимоги до змісту навчальних програм та способів контролю за якістю професійної підготовки оцінювачів встановлюються рішенням Наглядової ради з питань оціночної діяльності та затверджуються Фондом державного майна України.

Набуття кваліфікації оцінювача відбувається на підставі рішення Наглядової ради з питань оціночної діяльності, яким затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту особи після закінчення нею базової кваліфікаційної підготовки. Термін базової кваліфікаційної підготовки складає не менше одного року.

5. Набуття особою кваліфікації оцінювача підтверджується кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, що видається Фондом державного майна України та саморегулівними організаціями оцінювачів. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача є безстроковим у разі виконання ним вимог, встановлених цим Законом.

6. Оцінювачі зобов'язані кожні три роки підвищувати кваліфікацію. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

Оцінювач на власний розсуд вибирає форму проходження підвищення кваліфікації з числа визначених Наглядовою радою з питань оціночної діяльності. Підвищення кваліфікації оцінювачем проводиться та контролюється Фондом державного майна України та саморегулівними організаціями оцінювачів в порядку, що встановлюється Фондом державного майна України.

Підвищення кваліфікації оцінювача підтверджується свідоцтвом про підвищення кваліфікації оцінювача, що видається Фондом державного майна України та саморегулівними організаціями оцінювачів.

7. Інформація про отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та виконання ним вимог щодо підвищення кваліфікації підлягає занесенню в Державний реєстр оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

Стаття 17. Документи, що підтверджують кваліфікацію оцінювача

1. Документами, що підтверджують кваліфікацію оцінювача, є:

кваліфікаційне свідоцтво оцінювача;

свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача.

Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача затверджуються Фондом державного майна України.

2. Кваліфікаційні свідоцтва підтверджують професійну підготовку оцінювача за відповідними спеціалізаціями в межах таких напрямів оцінки майна:

оцінка майна у матеріальній формі;

оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Перелік спеціалізацій за видами оцінки майна в межах напрямів оцінки майна затверджується Фондом державного майна України.

3. Дата, від якої відраховується термін обов'язкового підвищення кваліфікації оцінювачем, передбачений частиною шостою статті 16 цього Закону, зазначається у свідоцтві про підвищення кваліфікації оцінювача та Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

Стаття 18. Порядок видачі, позбавлення, зупинення дії, анулювання кваліфікаційного свідоцтва

1. Кваліфікаційне свідоцтво видається оцінювачу в двотижневий строк з дня надходження до Фонду державного майна України таких документів:

заяви оцінювача про видачу кваліфікаційного свідоцтва, зразок якої встановлюється Фондом державного майна України;

копії паспорта громадянина України або документів, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства;

копії документа про вищу освіту;

платіжного документа про внесення плати Фонду державного майна України за видачу кваліфікаційного свідоцтва у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

2. Документи, їх копії подаються до Фонду державного майна України особисто (через представника), надсилаються поштовим відправленням або електронним документом. Електронні документи, що подаються до Фонду державного майна України, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу.

3. Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається Наглядовою радою з питань оціночної діяльності з таких підстав:

спільного висновку Екзаменаційної комісії та Апеляційної експертної ради, що діють у складі Наглядової ради з питань оціночної діяльності, за результатами розгляду скарг на практичну оціночну діяльність оцінювача у зв'язку з багаторазовим грубим порушенням законодавства з питань оціночної діяльності;

висновку Екзаменаційної комісії за результатами розгляду скарг на здійснення ним рецензування звітів про оцінку майна, які за рішенням Апеляційної експертної ради були задоволені.

Рішення про позбавлення кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржене в судовому порядку.

Поновлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювачем, якого було позбавлено кваліфікаційного свідоцтва, здійснюється у порядку, встановленому для його видачі, не раніше ніж через п'ять років з дати позбавлення.

4. Зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва у зв'язку з невиконанням оцінювачем вимог частини шостої статті 16 цього Закону має наслідком з дати його настання призупинення оцінювачем практичної оціночної діяльності.

5. Рішення про анулювання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається Наглядовою радою з питань оціночної діяльності у зв'язку з виявленням факту невідповідності законодавству поданих оцінювачем документів під час його видачі або за зверненням оцінювача.

6. Дані про видачу, позбавлення або анулювання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача підлягають внесенню до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності протягом одного робочого дня з дати прийняття такого рішення.

7. Звіт про оцінку майна та висновок про вартість об'єкта оцінки, складений оцінювачем, дія кваліфікаційного свідоцтва якого зупинена або якого позбавлено кваліфікаційного свідоцтва чи кваліфікаційне свідоцтво якого анульоване, є нечинним.

Стаття 19. Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності

1. Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України.

2. Форма сертифіката встановлюється Фондом державного майна України.

У сертифікаті зазначаються:

найменування органу державної влади, що його видав;

найменування суб'єкта оціночної діяльності, його юридична адреса, код Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дата видачі, напрями оцінки майна та спеціалізації в межах них, щодо яких дозволена практична оціночна діяльність.

Сертифікат підписується Головою Фонду державного майна України, або уповноваженою ним особою та засвідчується гербовою печаткою. Сертифікат є безстроковим та може бути анульований з підстав, зазначених у статті 21 цього Закону.

3. За видачу сертифіката справляється плата у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка спрямовується Фонду державного майна України на організацію та забезпечення видачі сертифікатів.

4. Оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності без чинного сертифіката, є нечинною.

Стаття 20. Порядок видачі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності

1. Для отримання сертифіката суб'єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такі документи:

заяву про видачу сертифіката за формою, встановленою Фондом державного майна України;

довідку про оцінювачів, які перебувають у трудових відносинах з ним та які заявлені для отримання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, за формою, встановленою Фондом державного майна України;

довідку про склад засновників (учасників) суб'єкта господарювання - юридичної особи;

копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених у довідці;

копії платіжного документа про справляння плати за видачу сертифіката.

Документи, їх копії (засвідчені належним чином) подаються до Фонду державного майна України особисто (через представника), надсилаються поштовим відправленням або електронним документом. Електронні документи, що подаються до Фонду державного майна України, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу.

2. Розгляд та перевірка документів, поданих суб'єктом господарювання, здійснюються Фондом державного майна України у строк, що не перевищує двадцяти днів від дати їх подання.

3. Фонд державного майна України відмовляє у видачі сертифіката у таких випадках:

неподання суб'єктом господарювання документів, зазначених у частині першій цієї статті;

нечинності або недостовірності хоча б одного з поданих документів чи зазначення в них неправдивих даних;

припинення суб'єкта господарювання;

виявлення порушень статті 8 цього Закону за час дії попереднього сертифіката або в процесі розгляду документів та прийняття рішення про видачу сертифіката;

наявності серед оцінювачів, які зазначені у довідці оцінювачів, кваліфікаційні свідоцтва яких заявлені в довідках інших суб'єктів господарювання, які подали заяву про видачу сертифіката раніше;

наявності серед оцінювачів, які зазначені у довідці оцінювачів, кваліфікаційні свідоцтва яких зупинені, анульовані чи яких позбавлено кваліфікаційного свідоцтва відповідно до статті 18 цього Закону;

відсутності у штатному складі суб'єкта господарювання оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за відповідними спеціалізаціями в межах напрямів оцінки майна, за якими видається сертифікат;

наявності чинних рішень щодо анулювання або позбавлення суб'єкта господарювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності та (або) оцінювача, який заявлений у поданій ним довідці, кваліфікаційного свідоцтва;

у разі якщо щодо керівника суб'єкта господарювання або особи, яка є засновником (учасником) такого суб'єкта господарювання, є чинні рішення щодо позбавлення, анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності або кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

4. Сертифікат видається Фондом державного майна у тижневий строк з дня прийняття відповідного рішення за результатами розгляду та перевірки документів, поданих суб'єктом господарювання.

5. Суб'єкти оціночної діяльності, яким виданий сертифікат, зобов'язані протягом десяти робочих днів письмово поінформувати Фонд державного майна України про зміни у штатному складі оцінювачів суб'єкта з часу дії сертифіката, його юридичному статусі, іншу суттєву інформацію, відповідно до якої приймається рішення про видачу або анулювання сертифіката відповідно до цього Закону.

6. Спірні питання щодо відмови у видачі сертифіката вирішуються Наглядовою радою з питань оціночної діяльності або у судовому порядку.

Стаття 21. Анулювання сертифіката суб'єкта оціночної діяльності

1. Сертифікат може бути анульовано Фондом державного майна України виключно з таких підстав:

на підставі рішення Наглядової ради з питань оціночної діяльності за наявності неодноразових порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання необ'єктивною оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, оцінювачами, які працюють у його штатному складі;

якщо суб'єктом господарювання не усунуто обставин, які призвели до невідповідності його документів вимогам, встановленим в частині п'ятій статті 20 цього Закону, протягом десяти робочих днів з моменту їх настання;

виявлення порушень оцінювачами, суб'єктом оціночної діяльності статті 8 цього Закону;

припинення суб'єкта оціночної діяльності, який отримав сертифікат;

неінформування у встановлені строки Фонду державного майна України про обставини, зазначені в частині п'ятій статті 20 цього Закону, що мають суттєве значення для здійснення контролю за оціночною діяльністю;

звернення суб'єкта оціночної діяльності.

2. Поновлення сертифікатів відбувається у порядку, встановленому цим Законом для їх видачі:

не раніше, ніж через один рік з дати прийняття рішення про анулювання, за виключенням випадку коли таке анулювання відбулося за зверненням суб'єкта оціночної діяльності;

не раніше ніж через п'ять років з дати прийняття рішення про анулювання у разі, якщо анулювання сертифікату відбулося на підставі рішення Наглядової ради з питань оціночної діяльності за наявності неодноразових порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, які призвели до визнання оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, необ'єктивною.

3. Порядок розгляду питань про анулювання сертифіката та його поновлення встановлюється Фондом державного майна України.

Стаття 22. Наглядова рада з питань оціночної діяльності

1. З метою забезпечення спільного державного та громадського регулювання оціночної діяльності Фондом державного майна України створюється Наглядова рада з питань оціночної діяльності (далі - Наглядова рада), яка є постійно діючим колегіальним органом.

2. Персональний склад Наглядової ради затверджується Фондом державного майна України з числа представників усіх саморегулівних організацій оцінювачів, Фонду державного майна України та органів державної влади, які відповідно до покладених на них повноважень беруть участь в питаннях, пов'язаних з оцінкою майна та використанням її результатів.

Саморегулівні організації оцінювачів делегують до складу Наглядової ради своїх керівників.

3. Частка представництва саморегулівних організацій оцінювачів у персональному складі Наглядової ради повинна становити не менше 70 відсотків.

4. Регламент роботи Наглядової ради визначається Наглядовою радою та затверджується Фондом державного майна України.

5. Організаційне забезпечення роботи Наглядової ради здійснює Фонд державного майна України.

6. Наглядова рада утворює такі робочі органи:

Апеляційну експертну раду;

Екзаменаційну комісію.

Наглядова рада з метою виконання покладених на неї функцій може утворювати інші робочі органи (комісії, групи), до участі в яких залучаються делеговані саморегулівними організаціями члени цих організацій в порядку, встановленому Наглядовою радою. Член саморегулівної організації, який делегований для участі в роботі робочих органах Наглядової ради, не може виконувати свої повноваження більше двох років підряд.

7. Голова та секретар Наглядової ради обираються з числа її персонального складу шляхом таємного голосування більшістю голосів її персонального складу строком на один рік. Голова та секретар Наглядової ради не можуть бути обраними більш ніж на два строки підряд.

8. До повноважень Наглядової ради належать:

організація виконання покладених на неї цим Законом функцій, пов'язаних з видачею, позбавленням або анулюванням кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів та сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності;

визначення вимог до навчальних програм базової кваліфікаційної підготовки оцінювачів та порядку підвищення їх кваліфікації, забезпечення контролю за професійною підготовкою оцінювачів, що проводиться Фондом державного майна України та саморегулівними організаціями оцінювачів;

розгляд скарг на професійну оціночну діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності та прийняття відповідних рішень;

затвердження порядку формування, персонального складу Апеляційної експертної ради, надання пропозицій Фонду державного майна щодо порядку та забезпечення роботи Апеляційної експертної ради з метою виконання нею покладених цим Законом функцій;

затвердження порядку формування, персонального складу, порядку та забезпечення роботи Екзаменаційної комісії з метою організації та проведення кваліфікаційних іспитів оцінювачів, попереднього розгляду питань, пов'язаних зі скаргами на професійну оціночну діяльність оцінювачів та підготовки відповідних рішень;

опрацювання та надання пропозицій щодо проектів нормативно-правових актів у сфері оцінки майна та професійної оціночної діяльності;

подання пропозицій щодо вирішення проблемних питань, пов'язаних з оціночною діяльністю, на розгляд органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

виконання інших повноважень, визначених законодавством.

9. Наглядова рада приймає рішення шляхом голосування простою більшістю від її персонального складу.

10. Рішення Наглядової ради, прийняті в межах її компетенції, відповідно до вимог цього Закону, є обов'язковими для виконання оцінювачами, суб'єктами оціночної діяльності.

Стаття 23. Державний реєстр оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності

1. Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності (далі - Державний реєстр), які отримали відповідно кваліфікаційні свідоцтва оцінювачів та сертифікати суб'єкта оціночної діяльності.

2. У Державному реєстрі зазначається інформація:

про оцінювачів - прізвище, ім'я та по батькові оцінювача, дата видачі та номер кваліфікаційного свідоцтва, назва саморегулівної організації та суб'єкта господарювання, на базі якого здійснювалася базова кваліфікаційна підготовка, дата та номер протоколу рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва, спеціалізації в межах напрямів оцінки майна, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві, інформація про підвищення кваліфікації, інформація щодо зупинення дії чи позбавлення кваліфікаційного свідоцтва, місце роботи оцінювача, відомості про членство в саморегулівних організаціях оцінювачів;

про суб'єктів оціночної діяльності - дата видачі сертифіката, спеціалізації в межах напрямів оцінки майна, які зазначені у сертифікаті, строк дії сертифіката, місцезнаходження суб'єкта, основна інформація про склад оцінювачів суб'єкта та їх кваліфікацію, інша суттєва інформація щодо досвіду та практичної діяльності з оцінки майна.

3. Інформація Державного реєстру є інформацією з відкритим доступом.

Розділ IV
РЕГУЛЮВАННЯ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 24. Зміст і напрями регулювання оціночної діяльності

1. Регулювання оціночної діяльності спрямоване на:

забезпечення реалізації права суспільства, держави, територіальних громад, громадян, суб'єктів господарювання на одержання об'єктивного висновку про вартість належних їм об'єктів оцінки;

досягнення інформаційної прозорості та суспільної ефективності професійної оціночної діяльності;

реалізації прозорих, конкурентних та рівних правил доступу суб'єктів оціночної діяльності до споживача робіт з оцінки об'єктів оцінки;

впровадження у всіх формах професійної оціночної діяльності міжнародних засад та правил оцінки;

створення умов для професійного росту та удосконалення кваліфікаційних знань та навичок оцінювачів;

розвиток саморегулювання професійної оціночної діяльності з метою забезпечення високої професійної якості виконуваних робіт з оцінки об'єктів оцінки, розвитку методичного інструментарію професійної оціночної діяльності, захисту прав оцінювачів, посилення відповідальності професійної оціночної спільноти за дотримання законодавства.

Стаття 25. Повноваження суб'єктів у сфері регулювання оціночної діяльності

1. Кабінет Міністрів України у сфері оцінки майна та професійної оціночної діяльності здійснює повноваження, визначені цим Законом.

2. Фонд державного майна України здійснює повноваження з державного регулювання у сфері оцінки майна та професійної оціночної діяльності, визначені цим Законом, Законом України "Про Фонд державного майна України", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

3. Саморегулівні організації оцінювачів здійснюють повноваження з громадського регулювання професійної оціночної діяльності, визначені цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

Стаття 26. Саморегулівні організації оцінювачів

1. Саморегулівними організаціями оцінювачів є всеукраїнські громадські організації, що об'єднують фізичних осіб, які мають кваліфікацію оцінювача згідно з цим Законом, отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону.

2. Утворення та порядок діяльності саморегулівних організацій оцінювачів регулюються законодавством про об'єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

3. Саморегулівні організації оцінювачів є юридичними особами, які діють на засадах самоврядування і діяльність яких не має на меті отримання прибутку.

4. Всеукраїнські громадські організації, що об'єднують фізичних осіб, які мають кваліфікацію оцінювача згідно з цим Законом, та претендують на визнання їх статусу саморегулівної організації оцінювачів (далі - організація), повинні відповідати таким критеріям:

кількісний склад організації повинен налічувати не менше 250 оцінювачів, кваліфікаційні свідоцтва яких є чинними;

організація повинна мати у своєму складі оцінювачів з усіх спеціалізацій в межах напрямів оцінки майна, визначених цим Законом;

організація повинна забезпечувати в порядку, встановленому Фондом державного майна України, процес внутрішнього контролю якості роботи своїх членів (внутрішньої сертифікації), періодичність такого контролю та відповідну форму звітності про її виконання;

організація повинна мати експертну раду та її регіональні представництва з метою здійснення рецензування звітів про оцінку, що виконуються її членами, а також за зверненням інших осіб, у тому числі оцінювачів, які не є членами жодної саморегулівної організації оцінювачів;

кількісний склад оцінювачів, які мають не менш ніж п'ятирічний досвід практичної оціночної діяльності, повинен становити не менше десяти відсотків від загального кількісного складу такої організації;

організація повинна мати офіційний веб-сайт, електронну та поштову адреси.

5. Порядок визнання та позбавлення статусу саморегулівної організації оцінювачів Фондом державного майна України встановлюється Кабінетом Міністрів України.

6. Оприлюднення інформації про членство в саморегулівній організації оцінювачів на офіційному веб-сайті такої організації є обов'язковим.

Стаття 27. Повноваження саморегулівних організацій оцінювачів

1. Саморегулівні організації оцінювачів здійснюють такі повноваження з громадського регулювання оціночної діяльності:

контроль за дотриманням національних стандартів та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - її членами;

рецензування звітів про оцінку майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації оцінювачів в межах процедури внутрішньої сертифікації, та рецензування звітів про оцінку майна на вимогу оцінювачів, суб'єктів оціночної діяльності, інших осіб, які використовують оцінку та її результати для прийняття рішень, відповідно до вимог національних стандартів оцінки майна;

участь у розробленні нормативно-правових актів з оцінки майна;

участь у професійній підготовці оцінювачів;

участь у складі Наглядової ради з питань оціночної діяльності та її робочих органах;

захист своїх членів у питаннях судового та досудового вирішення спорів, пов'язаних з оцінкою майна, відповідно до законодавства;

сприяння розвитку конкуренції серед оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;

підвищення професійного рівня членів саморегулівної організації шляхом внутрішньої сертифікації;

сприяння розвитку інформаційних технологій у сфері оцінки майна, широкому інформуванню суспільства про особливості ціноутворення на об'єкти оцінки;

встановлення інших вимог щодо якості виконання оцінки майна своїми членами, забезпечення виконання ними вимог цього Закону, нормативно-правових актів з оцінки майна;

участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до законодавства.

Розділ V
ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОЦІНЮВАЧІВ І СУБ'ЄКТІВ ОЦІНОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 28. Права оцінювачів, рецензентів

1. Оцінювачі, рецензенти мають право:

доступу до об'єкта оцінки, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для проведення оцінки;

отримувати пояснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки майна, складання звіту про оцінку майна та здійснення його рецензування, від замовника оцінки та інших осіб щодо інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у оцінювача відповідного дозволу або угоди про конфіденційність інформації;

відмовитися від проведення оцінки майна у разі виникнення обставин, які перешкоджають проведенню об'єктивної оцінки, у тому числі будь-яких форм примусу;

відмовитися від проведення рецензування звіту про оцінку майна у разі виникнення обставин, які перешкоджають об'єктивному рецензуванню, у тому числі будь-яких форм примусу;

страхувати свою цивільну відповідальність, пов'язану з професійною оціночною діяльністю;

вільного вибору саморегулівної організації оцінювачів для вступу до неї;

вільного вибору експертної ради саморегулівної організації оцінювачів для здійснення рецензування звіту про оцінку майна за власною ініціативою, у разі, якщо оцінювач не є членом жодної саморегулівної організації оцінювачів;

вільного вибору способів, форм та методів підвищення кваліфікації серед тих, що визначені Наглядовою радою;

ініціювати перед керівництвом суб'єкта оціночної діяльності відкликання звіту про оцінку майна у разі наявності у нього відомостей щодо підстав для відкликання, передбачених цим Законом;

вільного доступу до інформації з відкритим доступом, що міститься в Єдиній базі звітів про оцінку, Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;

бути безпосередньо присутніми на засіданні експертної ради саморегулівної організації оцінювачів, Апеляційної експертної ради під час розгляду питання щодо рецензування звіту про оцінку майна, який ними виконаний;

бути безпосередньо присутніми на засіданні Екзаменаційної комісії під час розгляду питання щодо позбавлення оцінювача кваліфікаційного свідоцтва;

оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судовому порядку;

інші права, гарантовані Конституцією України та іншими законами.

Стаття 29. Права суб'єктів оціночної діяльності

1. Суб'єкти оціночної діяльності мають право:

доступу до об'єкта оцінки, документації та іншої інформації, яка є необхідною або має суттєве значення для оцінки;

отримувати пояснення та додаткові відомості, необхідні для проведення оцінки майна та складання звіту про оцінку майна, від замовника оцінки та інших осіб щодо інформації, яка містить державну або комерційну таємницю, за наявності у суб'єкта оціночної діяльності (оцінювачів, які перебувають з ним у трудових відносинах) відповідного дозволу або договору про конфіденційність інформації;

відмовитися від проведення оцінки майна у разі виникнення обставин, які перешкоджають проведенню об'єктивної оцінки, у тому числі будь-яких форм примусу;

відкликати звіт про оцінку майна у випадках та порядку, встановлених цим Законом;

вільного вибору експертної ради саморегулівної організації оцінювачів з урахуванням вимог цього Закону для здійснення рецензування звіту про оцінку майна за власною ініціативою;

залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб'єктів господарювання;

страхувати свою відповідальність перед третіми особами, пов'язану з оціночною діяльністю;

вільного доступу до інформації з відкритим доступом, що міститься в Єдиній базі звітів про оцінку, Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;

делегувати своїх представників на засідання експертної ради саморегулівної організації оцінювачів, Апеляційної експертної ради під час розгляду питання щодо рецензування звіту про оцінку майна, який ними виконаний;

оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судовому порядку.

Стаття 30. Обов'язки оцінювачів, рецензентів та суб'єктів оціночної діяльності

1. Оцінювачі, рецензенти та суб'єкти оціночної діяльності зобов'язані:

дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна;

забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають;

забезпечувати об'єктивність рецензування звіту про оцінку, повідомляти замовника про неможливість проведення рецензування у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають;

забезпечувати збереження документів, які отримані для проведення оцінки та для рецензування від замовника та інших осіб протягом строку, встановленого у договорі про проведення оцінки майна;

забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої під час виконання оцінки, відповідно до закону та договору;

забезпечувати реєстрацію звіту про оцінку в Єдиній базі звітів про оцінку майна в порядку, встановленому законодавством;

виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством.

Стаття 31. Відповідальність оцінювачів, рецензентів та суб'єктів оціночної діяльності

1. Оцінювачі, рецензенти та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому цим та іншими законами.

2. Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування і оцінювачі, які працюють у їх складі, несуть відповідальність відповідно до законів у межах положень та посадових інструкцій, що регламентують їх діяльність.

Стаття 32. Вирішення спорів

Спори, пов'язані з оцінкою майна, вирішуються Апеляційною експертною радою, Наглядовою радою або в судовому порядку.".

2. У Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 50 - 51, ст. 572):

частину другу статті 29 доповнити новими пунктами 24 - 24 такого змісту:

"24) 25 відсотків плати за внесення до Єдиної бази звітів про оцінку об'єктів оцінки інформації про звіт про оцінку та надання інформації з неї відповідно до законодавства";

24) 25 відсотків плати за видачу Фондом державного майна України сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;

24) 25 відсотків плати за проведення відповідно до Закону України "Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звітів про оцінку майна рецензентами, що працюють у штатному складі Фонду державного майна України, його регіональних відділень, за винятком, якщо згідно з законодавством рецензування проводиться ними безоплатно;";

частину третю статті 29 доповнити новими пунктами 7 - 7 такого змісту:

"7) 75 відсотків плати за внесення до Єдиної бази звітів про оцінку об'єктів оцінки інформації про звіт про оцінку та надання інформації з неї відповідно до законодавства;

7) 75 відсотків плати за видачу Фондом державного майна України сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційних документів оцінювача;

7) 75 відсотків плати за проведення відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав рецензентами, що працюють у штатному складі Фонду державного майна України, його регіональних відділень, за винятком, якщо згідно з законодавством рецензування проводиться ними безоплатно;";

частину четверту статті 30 доповнити новим пунктом 15 такого змісту:

"15) заходи, пов'язані з організаційним, матеріально-технічним забезпеченням надання послуг Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями з ведення Єдиної бази звітів про оцінку об'єктів оцінки, видачею сертифікатів суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційних документів оцінювача, рецензування звітів про оцінку об'єкта оцінки, за винятком, якщо згідно з законодавством таке рецензування проводиться ними безоплатно;".

3. У Законі України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 15, ст. 229):

1) у абзаці сьомому статті 1 слова "результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту" замінити словами "сукупність заходів, спрямованих на визначення вартості земельної ділянки або пов'язаних з нею речових прав відповідно до національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з оцінки майна на дату оцінки під час провадження практичної діяльності з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, визнаним таким відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", в результаті чого складається звіт про оцінку майна;";

2) частину шосту статті 5 виключити;

3) абзаци третій, четвертий статті 6 викласти у такій редакції:

"суб'єкти оціночної діяльності, визнані такими відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні;".

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом четвертим;

4) у частині першій статті 7 слова "з експертної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до вимог цього Закону та" замінити словами "за відповідним напрямом оцінки майна та спеціалізацією в межах нього відповідно до";

5) у статті 8:

В частині першій слова "навчальними закладами, які уклали угоди про співробітництво щодо професійної підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин" замінити словами "відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

частини другу - восьму виключити;

6) статтю 9 викласти в такій редакції:

"Позбавлення кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок відбувається на підставі і в порядку, встановленому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.";

7) у статті 10 слова "цим Законом" виключити;

8) у абзаці шостому статті 11 слова "та рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок" виключити;

9) в частині першій статті 12 слова "та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання" замінити словами "з оцінки земель, вимоги до неї, порядок її складання";

10) у статті 13:

у абзаці другому частини першої слова "розміру земельного податку" замінити словами "бази оподаткування";

у абзаці четвертому частини першої слова "(крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою)" виключити;

11) статтю 14 викласти у такій редакції:

"Обмеження щодо проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок встановлені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

12) в частині третій статті 15 слово "законом" замінити словами "Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";

13) в частині третій статті 19 слова "у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил" замінити словами ", визнаними такими відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", згідно з нормативно-правовими актами з оцінки майна.";

14) статтю 22 викласти в такій редакції:

"Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок підлягають рецензуванню відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.";

15) статтю 25 викласти в такій редакції:

"Державне регулювання у сфері оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок) полягає в забезпеченні об'єктивності та законності проведення оцінки земель, контролю у цій сфері, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил, створення конкурентного середовища для суб'єктів оціночної діяльності у сфері оціночної діяльності і серед навчальних закладів, а також у забезпеченні суспільних інтересів з питань оцінки земель.

Державне регулювання у сфері оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок) здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

Державне регулювання у сфері експертної грошової оцінки земельних ділянок здійснює Фонд державного майна України відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.";

16) частини другу, третю статті 26 виключити.

4. У пункті п'ятому частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 28, ст. 311):

абзац третій доповнити словами "в тому числі експертної грошової оцінки земельних ділянок;"

абзац сьомий викласти в такій редакції:

"утворює відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" Наглядову раду з питань оціночної діяльності, затверджує її склад і порядок роботи та забезпечує виконання нею своїх повноважень; утворює відповідно до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" інші консультативні, дорадчі, допоміжні органи та організовує їх роботу, бере участь у їх роботі;";

в абзаці восьмому слова "затверджує вимоги до керівників суб'єктів оціночної діяльності та оцінювачів, що працюють у їх складі" виключити;

в абзаці тринадцятому слова "у тому числі правила організації системи зовнішнього контролю якості, які містять правила організації, випадки, порядок, строки та періодичність проведення перевірок системи зовнішнього контролю якості, порядок рецензування звітів про оцінку (актів оцінки майна), а також можливості та способи відшкодування завданої шкоди (збитків)" виключити.

5. У статті 58 Закону України "Про виконавче провадження":

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Звіт про оцінку арештованого майна боржника підлягає рецензуванню у порядку, встановленому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Оплата послуг з рецензування звіту про оцінку такого майна належить до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, та здійснюється у порядку, встановленому частиною третьою статті 41 цього Закону.";

перше речення частини третьої викласти в такій редакції:

"3. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам з наданням копії документів з оцінки арештованого майна боржника, зокрема звіту про оцінку такого майна (у разі його складання) разом з рецензією на такий звіт.";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. У разі незгоди з результатами оцінки, звіт про яку після рецензування отримав позитивний загальний висновок рецензента щодо його відповідності вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.".

II. ПРИКІНЦЕВІ І ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон, крім статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування; стаття 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" набирає чинності через один рік з дати набрання чинності цим Законом.

2. Встановити, що всі кваліфікаційні документи оцінювачів, сертифікати суб'єкта оціночної діяльності, що були видані відповідно до попередньої редакції Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" і на дату набрання чинності цим Законом і не були визнані такими, що втратили чинність, є чинними на весь строк, на який вони були видані.

3. Встановити, що оцінювачі, які на дату набрання чинності цим Законом одночасно мають чинні кваліфікаційний документ оцінювача за спеціалізацією, що передбачає оцінку нерухомого майна, та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, видане відповідно до Закону України "Про оцінку земель", мають право на провадження професійної оціночної діяльності з оцінки нерухомого майна (у тому числі земельних ділянок).

Оцінювачі, які мають чинним один з вище вказаних кваліфікаційних документів, набувають права на провадження професійної оціночної діяльності з оцінки відповідного нерухомого майна (або земельних ділянок) протягом року з дати набрання чинності цим Законом. Після вказаного строку набуття такими оцінювачами права на провадження професійної оціночної діяльності з оцінки нерухомого майна (у тому числі земельних ділянок) відбувається за умови проходження ними підвищення кваліфікації у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України за погодженням з Наглядовою радою з питань оціночної діяльності, одержання на цій підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з оцінки нерухомого майна (у тому числі земельних ділянок) та реєстрації в Державному реєстрі оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності.

4. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Фонду державного майна України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади у тримісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.

5. Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до законодавства про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні"

1. Опис проблем, які передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

З метою забезпечення реалізації у 2015 році завдання, визначеного пунктом 134 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 N 213-р, передбачено розроблення проекту закону про внесення змін до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

З дня набрання чинності Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в 2001 році, в законодавчому полі та на ринку оцінки відбулися значні зміни. З'явилися, зокрема, такі законодавчі акти: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти, що значно збільшили сферу застосування результатів оцінки майна. Станом на 2001 рік на ринку оцінки працювало близько 3500 оцінювачів, 600 суб'єктів оціночної діяльності та функціонувало дві саморегулівні організації оцінювачів. Раніше послуги з оцінки потребували переважно державний, комунальний сектори економіки. Сьогодні в суспільстві значно розширилась сфера застосування оцінки, зокрема це стосується банківського, страхового, податкового, митного, інвестиційного секторів, збільшилась потреба в отриманні послуг з оцінки в судовій системі. Це свідчить про розвиток цивілізованих правових відносин в суспільстві. Сьогодні в порівнянні з 2001 роком кількість оцінювачів збільшилася більше ніж у чотири рази, суб'єктів оціночної діяльності - більше ніж в п'ять разів. Фондом державного майна визнано статус семи саморегулівних організацій оцінювачів, що робить нагальним удосконалення відносин в професійній оціночній діяльності, запровадження нових підходів до її провадження, посилення ролі громадського регулювання оціночної діяльності в Україні, що забезпечить підвищення рівня фахової підготовки оцінювачів та підвищення якості оціночних послуг в умовах сучасного функціонування економіки України.

З метою забезпечення дерегуляції оціночної діяльності, підвищення якості оціночних послуг, посилення ролі громадського регулювання оціночної діяльності з метою підвищення якості робіт з проведення оцінки Фонд державного майна України розробив проект Закону України "Про внесення змін до законодавства про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - проект Закону).

2. Головні цілі державного регулювання

Проект Закону дасть змогу посилити дерегуляцію оціночної діяльності, підвищити роль громадського регулювання оціночної діяльності, що здійснюється через діяльність саморегулівних організацій оцінювачів, у забезпеченні належної якості робіт з проведення оцінки, а також визначає правові засади для запобігання корупції в сфері оцінки майна та професійній оціночній діяльності.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

Під час розробки проекту Закону розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей.

1. Залишити законодавство з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності без змін. У такому випадку залишиться проблема незадовільного рівня якості оціночних послуг та фахової підготовки оцінювачів.

2. Внести зміни до законодавство з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, що дасть змогу забезпечити дерегуляцію оціночної діяльності, підвищення якості оціночних послуг та підвищення рівня фахової підготовки оцінювачів.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать вирішення проблем

Нормативно-правова база, що стосується питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, включає: Бюджетний кодекс України, Земельний кодекс України, закони України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", "Про оцінку земель", "Про Фонд державного майна України", національні стандарти оцінки, Методику оцінки майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 N 1891, та інші нормативно - правові акти з оцінки майна.

Предметом регулювання проекту постанови є визначення випадків обов'язкового проведення незалежної оцінки об'єктів оцінки, визначення підстав відкликання звіту суб'єктом оціночної діяльності, реєстрація звітів про оцінку в Єдиній базі звітів про оцінку об'єктів та отримання з неї інформації, забезпечення рецензування звітів про оцінку, здійснення професійної підготовки оцінювачів Фондом державного майна України спільно з саморегулівними організаціями оцінювачів, порядок видачі, позбавлення, зупинення дії, анулювання кваліфікаційного свідоцтва, склад та повноваження Наглядової ради з питань оціночної діяльності, повноваження саморегулівних організацій оцінювачів і визнання їх статусу, внесення та використання плати за видачу сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, кваліфікаційних документів оцінювача, за внесення до Єдиної бази звітів про оцінку об'єктів оцінки інформації про звіт про оцінку та надання інформації з неї відповідно до законодавства, за проведення відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звітів про оцінку майна, майнових прав.

5. Обґрунтування можливостей досягнення поставлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття регуляторного акта забезпечить дерегуляцію оціночної діяльності, підвищення якості оціночних послуг, посилення ролі саморегулівних організацій оцінювачів у забезпеченні якості робіт з проведення оцінки та підвищення рівня фахової підготовки оцінювачів.

Оцінка можливостей запровадження акта та дотримання суб'єктами оціночної діяльності його положень висока. Запровадження запропонованого акта забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

Державний контроль та нагляд за дотриманням акта здійснюється Фондом державного майна відповідно до наданих йому законами України "Про Фонд державного майна України" та "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні" повноважень.

6. Очікувані результати прийняття акта

Об'єкт впливу

Вигоди

Витрати

Держава

Забезпечення захисту майнових прав та інтересів держави (територіальної громади) у випадках, передбачених статтею 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (нової редакції), внаслідок запровадження незалежної оцінки таких об'єктів

Відсутні

Суб'єкти господарювання

Забезпечення об'єктивного визначення вартості об'єктів оцінки внаслідок запровадження незалежної оцінки таких об'єктів, що сприятиме наданню суб'єктами оціночної діяльності якісних послуг з оцінки майна

Відсутні

Населення

Забезпечення об'єктивного визначення вартості об'єктів оцінки внаслідок підвищення якості оціночних послуг та рівня фахової підготовки оцінювачів

Відсутні

Негативні результати прийняття регуляторного акта відсутні.

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Строк чинності Закону України "Про внесення змін до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні" необмежений у часі на підставі того, що закони не мають обмеження дії в часі.

8. Показники результативності регуляторного акта

Основним показником результативності акта є підвищення якості оціночних послуг та рівня фахової підготовки оцінювачів, про що буде свідчити кількість документів з оцінки, яка на підставі висновку рецензентів буде визнана якісною, достовірною та об'єктивною.

Проект регуляторного акта розміщено на офіційному сайті Фонду державного майна з 30 червня 2015 р., що є достатнім для інформованості широкої громадськості та фахівців в сфері оцінки з метою вивчення Фондом державного майна їх думки з приводу результативності запроваджених актом заходів.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відповідно до законодавства Фонд державного майна здійснюватиме базове, повторне та періодичне відстеження результативності регуляторного акта у строки, визначені статтею 10 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Базове відстеження результативності акта здійснюється до набрання чинності зазначеним проектом Закону шляхом вивчення думки спеціалістів у сфері оцінки та широкої громадськості.

Результативність змін, що вносяться до законодавства про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні, вивчатиметься Фондом державного майна протягом року з дати набрання чинності актом. За результатами такого відстеження буде проведений порівняльний аналіз показників результативності акта до набрання ним чинності і після набрання чинності.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження результативності акта.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Управлінням оцінки майна та професійної оціночної діяльності Фонду державного майна (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, телефон/факс 200-33-59).

 

Голова Фонду

І. Білоус

Опрос