Идет загрузка документа (36 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в раздел XVII Закона Украины "О Таможенном тарифе Украины" (относительно ставок ввозной пошлины на автобусы) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 08.07.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до розділу XVII Закону України "Про Митний тариф України" (щодо ставок ввізного мита на автобуси)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до товарної позиції 8702 групи 87 розділу XVII додатка до Закону України "Про Митний тариф України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 20 - 21, ст. 740) такі зміни:

1. Цифри і слова:

"8702 10 19 90

- - - - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 5000 см3

20

20

шт."

замінити цифрами і словами:

"8702 10 19 90

- - - - з робочим об'ємом циліндрів двигуна не більш як 10000 см3

20

20

шт.".

2. Доповнити цифрами і словами:

"8702 10 19 95

- - - - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3

0

0

шт.".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

В. Б. ГРОЙСМАН

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до розділу XVII Закону України "Про Митний тариф України" (щодо ставок ввізного мита на автобуси)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Останніми роками суттєво загострилися хронічні проблеми автомобільних перевізників, пов'язані з незадовільним станом парку автотранспортних засобів, які в кінцевому підсумку негативно впливають на якість надання транспортних послуг, набули суттєвого розмаху й стали явищами скоріше постійного характеру, аніж виключенням з правил.

Розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до розділу XVII Закону України "Про Митний тариф України" (щодо ставок ввізного мита на транспортні засоби) обумовлено необхідністю вжиття заходів як щодо збереження позицій українських перевізників та захисту національних інтересів України на ринку міжнародних пасажирських автомобільних перевезень, так і щодо негайного оновлення рухомого складу перевізників для здійснення внутрішніх перевезень.

В умовах жорсткої конкуренції з кожним роком посилюються вимоги до технічного та екологічного стану автотранспорту.

На сьогодні парк автобусів, що використовується для міжнародних регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів, на 90 % складається з транспортних засобів віком понад 10 років.

Нині між Україною та іноземними державами функціонує понад 500 регулярних маршрутів, більшість з яких має невелику протяжність і забезпечує сполучення між містами України та Росії, Молдови, Білорусії, прикордонних областей Польщі, Румунії та Словаччини. Понад 200 маршрутів мають протяжність більш як 1000 км і з'єднують Україну з Польщею, Німеччиною, Австрією, Італією, Францією, Бельгією, Іспанією, Чехією, Великобританією, Грецією, Туреччиною. Для таких довготривалих перевезень використовуються автобуси підвищеної комфортності, що обов'язково обладнуються туалетами, кухнями, аудіо- та відеосистемами, холодильником, кондиціонерами, індивідуальним освітленням та подачею охолодженого повітря для кожного пасажира, спеціальними сидіннями з чисельними регулюваннями, зокрема для ніг, великими багажними відсіками та спальним місцем для водія.

Особливо гострою є ситуація із забезпеченням регулярних та нерегулярних перевезень до країн ЄС. Європейські транспортні компанії стрімко оновлюють рухомий склад за рахунок автобусів, що відповідають вимогам ЄЕК ООН - стандартам ЄВРО-3 та вище, нижчий стандарт вже не може пройти першу реєстрацію у європейських країнах.

В Україні єдиний вітчизняний завод з виробництва автобусів класу великої місткості - Львівський автобусний завод (ТОВ "Сіті транспорт груп"). Однак він не витримує конкуренції з іноземними виробниками за жодним критерієм. Автобус "НеоЛАЗ" не приймається у Німеччині до проходження спеціального техогляду, який дає право рухатися по автобану зі швидкістю до 110 км/год. Тому він вимушений долати дороги цієї країни у смузі для вантажних автомобілів, що значно збільшує час подорожі пасажирів.

Перевізники європейських країн використовують якісніший, ніж в українських перевізників рухомий склад стандартів "Євро-4" та "Євро-5". Цьому сприяє те, що європейські транспортні компанії не сплачують ввізне мито під час придбання автомобілів, оскільки це єдиний економічний простір, між державами забезпечується взаємне повернення ПДВ, є можливість отримання дешевих кредитних ресурсів. Усі ці фактори сприяють високій конкурентоспроможності перевізників європейських країн.

Пасажири регулярних автобусних ліній все більше задовольняють свої потреби у перевезеннях на автобусах іноземних перевізників. А українські перевізники для збереження своїх позицій на ринку міжнародних перевезень пасажирів обирають автобуси іноземних марок.

Висока вартість нових автобусів не дає змоги перевізникам не тільки нарощувати перевізні можливості, збільшуючи парк рухомого складу, але й оновлювати його відповідно до європейських вимог. Тому попит на автобуси, що були у використанні, і надалі домінуватиме.

На сьогодні єдиний шлях поповнення рухомого складу автомобілями високих екологічних та технічних стандартів - це його ввезення на митну територію України з країн Європейського Союзу, оскільки вітчизняна промисловість не виготовляє автобусів великої місткості, які відповідали б таким стандартам.

В умовах фінансово-економічної кризи багато українських транспортних компаній вкрай обмежені у фінансових ресурсах для закупівлі високовартісного нового рухомого складу. Ускладнює ситуацію також постійно зростаюча вартість пального як основної складової собівартості, несвоєчасне повернення ПДВ та відсутність кредитування. За цих умов ввезення автобусів великої місткості високих технічних та екологічних стандартів, що були у використанні, за ціною значно нижчою (більш ніж на 50 відсотків) від нових - оптимальний шлях вирішення питання оновлення автопарку українських перевізників.

Станом на сьогодні Порядком визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007 N 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2007 за N 499/13766, передбачено можливість використання на маршрутах великої протяжності лише автобусів, які мають певну (більшу) кількість місць для сидіння пасажирів. Натомість, в умовах сьогоднішнього рівня розвитку пасажирських перевезень, автобуси більшої місткості кращим не завжди є кращим варіантом для здійсненні перевезень, якщо, наприклад, перевізник використовує застарілі автобуси (Ікарус тощо) та не має змоги придбати сучасний автобус саме великої місткості.

Парк автобусів українських перевізників, у зв'язку з відсутністю в Україні виробництва автобусів європейських стандартів на кшталт автобусів для міжнародних перевезень та високими ставками ввізного мита (20 % від митної вартості + 20 % ПДВ), на 80 % складається з транспортних засобів віком понад 10 років, що негативно впливає на комфортність перевезень, дотримання вимог щодо екологічності та підтримання їх належного технічного стану.

Водночас, необхідно розуміти, що автомобільний транспорт - джерело підвищеної небезпеки. Надання послуг пасажирського автомобільного транспорту має виконуватися транспортними засобами, що забезпечують зручність, комфортність та безпеку перевезень.

Встановлення нульової ставки ввізного мита на автобуси підвищеної комфортності, що були у використанні, дасть можливість українським перевізникам завозити їх в Україну. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності перевізників та збереженню позицій на ринку міжнародних перевезень пасажирів, а в разі збільшення парку автобусів - створенню нових робочих місць та зростанню надходжень до бюджету.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основними завданнями прийняття зазначеного законопроекту є створення для українських перевізників можливості невідкладного поповнення парку рухомого складу транспортними засобами, які відповідають технічним та екологічним вимогам ЄС, є комфортабельними, забезпечують безпеку перевезень та виробництво яких не здійснюється в Україні.

Виходячи з цілей і завдань законопроекту, пропонується передбачити деталізацію товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) на національному рівні шляхом доповнення товарної позиції групи 87 УКТЗЕД за кодом 8702 10 19 "моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 2500 см3, що використовувались", категорією 8702 10 19 95 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3 і встановити для них нульову ставку ввізного мита.

Реалізація акта сприятиме підвищенню ефективності реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпечних та якісних перевезень пасажирів автомобільним транспортом як у внутрішньому, так і у міжнародному сполученні.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють:

Закон України "Про Митний тариф України";

Закон України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансування з бюджету.

На сьогодні в Україні встановлено ставку ввізного мита як на нові, так і на такі, що були у використанні, автобуси великої місткості у розмірі 20 відсотків від їх митної вартості. З урахуванням сплати ПДВ під час митного оформлення перевізники сплачують податки і збори, що становлять 44 відсотки їх митної вартості. Для прикладу: якщо митна вартість автобуса, що був у використанні, становить 1,5 млн. грн. - необхідно внести додаткові платежі на суму 660 тис. грн., що унеможливлює ввезення такого автобуса.

Прогнозуються тимчасові втрати бюджету від зменшення ставки ввізного мита за запропонованою товарною підкатегорією.

Разом з тим ці втрати будуть повністю компенсовані за рахунок збільшення обсягів перевезень, отримання додаткових надходжень у вигляді податку на прибуток, збору за першу реєстрацію транспортного засобу, акцизного та екологічного податків під час придбання дизельного палива, прибуткового податку з громадян за рахунок створення нових робочих місць.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект потребує погодження із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною фіскальною службою України, громадськими організаціями, професійними спілками та Федерацією роботодавців України.

6. Регіональний аспект

Запропонований проект не впливає на розвиток адміністративно-територіальних одиниць, тому не потребує узгодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

61. Запобігання дискримінації

У проекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта буде розміщено на офіційному веб-сайті Мінінфраструктури для отримання зауважень та пропозицій від фізичних, юридичних осіб та їх об'єднань, а також буде надіслано на погодження до відповідних профільних громадських організацій.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект буде надіслано на погодження до галузевих всеукраїнської профспілки та організації роботодавців.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проектом пропонується передбачити деталізацію товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) на національному рівні шляхом доповнення товарної позиції групи 87 УКТЗЕД за кодом 8702 10 19 "моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 2500 см3, що використовувались", категорією 8702 10 19 95 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3 і встановити для них нульову ставку ввізного мита.

Проект є регуляторним актом.

Проект акта відповідає принципам державної регуляторної політики.

У будь-якому випадку норми проекту спрямовані на зменшення витрат громадян та суб'єктів господарювання.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта проекту позитивне вплине на ринок праці завдяки збільшенню кількості робочих місць у суб'єктів господарювання, що здійснюють надання послуг з перевезення пасажирів.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту акта сприятиме:

- оновленню українськими перевізниками рухомого складу;

- збереженню позицій українських перевізників та захисту національних інтересів України на ринку міжнародних пасажирських автомобільних перевезень;

- наближенню стандартів перевезень в Україні до стандартів ЄС;

- забезпеченню перевезень високого рівня комфортності;

- усуненню з ринку автомобільного транспорту нелегальних автомобільних перевізників;

- забезпеченню безпеки перевезень;

- зменшенню кількості дорожньо-транспортних пригод за участю пасажирського автомобільного транспорту, з причин технічної несправності рухомого складу, зокрема з причини його амортизації внаслідок старіння;

- зменшенню витрат та збільшенню прибутків автомобільних перевізників;

- зменшенню фінансового навантаження на добросовісних суб'єктів господарювання;

- зростанню доходів державного бюджету України;

- детінізації ринку послуг автомобільного транспорту.

 

В. о. Міністра
інфраструктури України

В. В. Омелян

___ ____________ 2015 р.

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до розділу XVII Закону України "Про Митний тариф України" (щодо ставок ввізного мита на автобуси)"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

На сьогодні парк автобусів, що використовується для міжнародних регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів на 90 % складається з транспортних засобів віком понад 10 років.

У зв'язку з цим гостро постала проблема здійснення внутрішніх перевезень автобусами, що є фізично та морально застарілими, не відповідають сучасним вимогам щодо безпеки та комфортабельності перевезень.

Нині між Україною та іноземними державами функціонує понад 500 регулярних маршрутів, більшість з яких має невелику протяжність і забезпечує сполучення між містами України та Росії, Молдови, Білорусії, прикордонних областей Польщі, Румунії та Словаччини. Понад 200 маршрутів мають протяжність більш як 1000 км і з'єднують Україну з Польщею, Німеччиною, Австрією, Італією, Францією, Бельгією, Іспанією, Чехією, Великобританією, Грецією, Туреччиною. Для таких довготривалих перевезень використовуються автобуси підвищеної комфортності, що обов'язково обладнуються туалетами, кухнями, аудіо- та відеосистемами, холодильником, кондиціонерами, індивідуальним освітленням та подачею охолодженого повітря для кожного пасажира, спеціальними сидіннями з чисельними регулюваннями, зокрема для ніг, великими багажними відсіками та спальним місцем для водія.

Особливо гострою є ситуація із забезпеченням регулярних та нерегулярних перевезень до країн ЄС. Європейські транспортні компанії стрімко оновлюють рухомий склад за рахунок автобусів, що відповідають вимогам ЄЕК ООН - стандартам "Євро-3" та вище, нижчий стандарт вже не може пройти першу реєстрацію у європейських країнах.

В Україні єдиний вітчизняний завод з виробництва автобусів класу великої місткості - Львівський автобусний завод (ТОВ "Сіті транспорт груп"). Однак він не витримує конкуренції з іноземними виробниками за жодним критерієм. Автобус "НеоЛАЗ" не приймається у Німеччині до проходження спеціального техогляду, який дає право рухатися по автобану зі швидкістю до 110 км/год. Тому він вимушений долати дороги цієї країни у смузі для вантажних автомобілів, що значно збільшує час подорожі пасажирів.

Перевізники європейських країн використовують якісніший, ніж в українських перевізників рухомий склад стандартів "Євро-4" та "Євро-5". Цьому сприяє те, що європейські транспортні компанії не сплачують ввізне мито під час придбання автомобілів, оскільки це єдиний економічний простір, між державами забезпечується взаємне повернення ПДВ, є можливість отримання дешевих кредитних ресурсів. Усі ці фактори сприяють високій конкурентоспроможності перевізників європейських країн.

Пасажири регулярних автобусних ліній все більше задовольняють свої потреби у перевезеннях на автобусах іноземних перевізників. А українські перевізники для збереження своїх позицій на ринку міжнародних перевезень пасажирів обирають автобуси іноземних марок.

Висока вартість нових автобусів не дає змоги перевізникам не тільки нарощувати перевізні можливості, збільшуючи парк рухомого складу, але і оновлювати його відповідно до європейських вимог. Тому попит на автобуси, що були у використанні, і надалі домінуватиме.

Станом на сьогодні Порядком визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.04.2007 N 285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2007 за N 499/13766, передбачено можливість використання на маршрутах великої протяжності лише автобуси, які мають певну (більшу) кількість місць для сидіння пасажирів. Натомість, в умовах сьогоднішнього рівня розвитку пасажирських перевізників, автобуси більшої місткості не завжди є кращим варіантом для здійснення перевезень, якщо, наприклад, перевізник використовує застарілі автобуси (Ікарус тощо) та не має змоги придбати сучасний автобус саме великої місткості.

Парк автобусів українських перевізників, у зв'язку з відсутністю в Україні виробництва автобусів європейських стандартів на кшталт автобусів для міжнародних перевезень та високими ставками ввізного мита (20 % від митної вартості + 20 % ПДВ), на 80 % складається з транспортних засобів віком понад 10 років, що негативно впливає на комфортність перевезень, дотримання вимог щодо екологічності та підтримання їх належного технічного стану.

Водночас, необхідно розуміти, що автомобільний транспорт - джерело підвищеної небезпеки. Надання послуг пасажирського автомобільного транспорту має виконуватися транспортними засобами, що забезпечують зручність, комфортність та безпеку перевезень.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою державного регулювання є розвиток ринку пасажирських перевезень автомобільним транспортом, забезпечення потреб українських автомобільних перевізників у сучасних транспортних засобах високої комфортності та ступеня безпеки, забезпечення потреб громадян у перевезеннях високої якості.

Встановлення нульової ставки ввізного мита на автобуси підвищеної комфортності, що були у використанні, дасть можливість українським перевізникам завозити їх в Україну. Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності перевізників та збереженню позицій на ринку міжнародних перевезень пасажирів, а в разі збільшення парку автобусів - створенню нових робочих місць та надходжень до бюджету.

На сьогодні єдиний шлях поповнення рухомого складу автомобілями високих екологічних та технічних стандартів - це його ввезення на митну територію України з країн Європейського Союзу, оскільки вітчизняна промисловість не виготовляє - автобусів великої місткості, які відповідали б таким стандартам.

В умовах фінансово-економічної кризи багато українських транспортних компаній вкрай обмежені у фінансових ресурсах для закупівлі високовартісного нового рухомого складу. Ускладнює ситуацію постійно зростаюча вартість пального як основної складової собівартості, несвоєчасне повернення ПДВ та відсутність кредитування. За цих умов ввезення автобусів великої місткості високих технічних та екологічних стандартів, що були у використанні, за ціною значно нижчою (більш ніж на 50 відсотків) від нових - оптимальний шлях вирішення питання щодо оновлення автопарку українських перевізників.

З метою досягнення поставленої мети проектом акта пропонується передбачити деталізацію товарів в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) на національному рівні шляхом доповнення товарної позиції групи 87 УКТЗЕД за кодом 8702 10 19 "моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 2500 см3, що використовувались", категорією 8702 10 19 95 - з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3 і встановити для них нульову ставку ввізного мита.

Реалізація акта сприятиме підвищенню ефективності реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпечних та якісних перевезень пасажирів автомобільним транспортом як у внутрішньому, так і у міжнародному сполученні.

3. Визначення та оцінка усіх альтернативних способів досягнення зазначених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Як альтернативні способи вирішення питання оновлення пасажирськими перевізниками рухомого складу можна запропонувати такі:

перший альтернативний спосіб - запровадження певних державних програм з виробництва вітчизняних автобусів великої місткості з двигуном внутрішнього згорання із запалюванням від стиснення з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3, які при цьому відповідали б необхідним параметрам, запровадженим в країнах ЄС;

перший альтернативний спосіб - запровадження державної підтримки вітчизняних автоперевізників шляхом закупівлі рухомого складу за кордоном за державні кошти із подальшою передачею такого рухомого складу перевізникам на безкоштовній основі.

Позитивним фактором запропонованих альтернативних способів вирішення проблеми є те, що витрати перевізників на придбання рухомого складу будуть мінімальними.

Негативним фактором запропонованих альтернативних способів є складна економічна ситуація в країні, що унеможливлює фінансування таких статей витрат;

третій альтернативний спосіб - прийняття законопроекту, реалізація якого сприятиме досягненню встановленої мети.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Механізмом, який забезпечить розв'язання зазначеної проблеми, є прийняття регуляторного акта, що передбачає внесення змін до розділу XVII Закону України "Про Митний тариф України" (щодо ставок ввізного мита на автобуси).

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Цілі державного регулювання будуть досягнуті, оскільки ставку ввізного мита на автобуси з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3, що були у використанні, буде встановлено на рівні 0 %, а це дасть змогу збільшити кількість транспортних засобів високої якості та екологічних стандартів, які купуватимуть українські автомобільні перевізники.

Регуляторний акт сприятиме забезпеченню балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Очікувані результати від прийняття запропонованого регуляторного акта:

Сфера регулювання

Вигоди

Витрати

Держава

Реалізація державної політики щодо розвитку ринку пасажирських автомобільних перевезень за стандартами ЄС;
поступове збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок збільшення обсягів перевезень, податку на прибуток, збору за першу реєстрацію транспортного засобу, коштів у вигляді акцизного та екологічного податків під час придбання дизельного палива, прибуткового податку з громадян за рахунок створення нових робочих місць;
зменшення соціальної напруги в суспільстві та серед суб'єктів господарської діяльності;
реалізація політики наближення стандартів усіх сфер суспільного життя до європейських

Недонадходження до бюджету внаслідок зменшення ставки ввізного мита з 20 % до 0 % на автобуси з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3, що були у використанні,

Суб'єкти господарювання

Зменшення орієнтовно на 1/3 сукупних витрат, під час ввезення на територію України автобусів з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3, що були у використанні;
можливість оновлення рухомого складу;
можливість надання послуг населенню з якісно новим рівнем комфортності;
можливість конкурувати з іноземними перевізниками у сфері міжнародних пасажирських перевезень;
зростання обсягів перевезень;
збільшення доходів

Відсутні

Громадяни

Отримання безпечних та якісних послуг з перевезення автобусами більш високого класу комфортності та екологічних вимог

Можливі поодинокі випадки збільшення тарифів на перевезення автобусами більш високої якості

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Передбачається, що проект регуляторного акта набере чинності відповідно до вимог законодавства. При цьому термін чинності регуляторного акта необмежений. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни актів законодавства, що регулюють зазначені питання.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Основними кількісними показниками результативності прийняття регуляторного акта є:

- кількість автобусів з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3, що були у використанні, ввезених на митну територію України після набрання чинності регуляторним актом;

- кількість суб'єктів господарювання, які оновили свій рухомий склад за рахунок автобусів з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3, що були у використанні, після набрання чинності регуляторним актом;

- кількість нових міжнародних регулярних автобусних маршрутів, відкритих після набрання чинності регуляторним актом.

Основними якісними показниками результативності прийняття регуляторного акта є:

- звернення суб'єктів господарювання з приводу ефективності/ неефективності відповідних положень законодавства;

- звернення місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з приводу ефективності/неефективності відповідних положень законодавства;

- звернення громадян з приводу ефективності/неефективності відповідних положень законодавства.

Прогнозними значеннями кількісних показників результативності регуляторного акта є:

- зростання кількості зазначених автобусів, ввезених на митну територію України після набуття чинності регуляторним актом;

- збільшення кількості суб'єктів господарювання, які оновили свій рухомий склад за рахунок автобусів з робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 10000 см3, що були у використанні, після набрання чинності регуляторним актом.

Прогнозними значеннями якісних показників результативності регуляторного акта є відсутність звернень суб'єктів господарювання, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадян з приводу неефективності положень законодавства, передбачених регуляторним актом, та наявність звернень з приводу ефективності згаданих положень.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб - вище середнього: органи державної влади, суб'єкти господарювання, громадяни поінформовані про положення регуляторного акта шляхом оприлюднення його на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності, а також терміни проведення аналізу результативності

Базове відстеження результативності акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності акта шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності дії регуляторного акта буде здійснюватись через рік після набрання чинності регуляторним актом.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта планується здійснювати раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Департаментом стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Міністерства інфраструктури.

 

В. о. Міністра
інфраструктури України

В. В. Омелян

Опрос