Идет загрузка документа (32 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования градостроительной деятельности (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 16.06.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Частину другу статті 23 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 48, ст. 252; 2013 р., N 46, ст. 640) виключити.

2. У Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 8, ст. 62; 2009 р., N 19, ст. 257; 2010 р., N 34, ст. 486):

1) в абзаці тринадцятому частини першої статті 8 слова "ліцензії на здійснення будівельної діяльності, дозволу" замінити словами "документа, який відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає право";

2) частину першу статті 251 викласти в такій редакції:

"1. Реклама об'єктів будівництва з метою продажу житлових або нежитлових приміщень, в тому числі пов'язаних із залученням коштів населення, дозволяється лише за наявності документа, який відповідно до статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає право на виконання будівельних робіт на конкретному об'єкті, що рекламується. Така реклама має містити номер документа, який дає право на виконання будівельних робіт, дату його видачі та найменування органу, який видав такий документ.";

3) абзац сьомий частини першої статті 26 виключити.

3. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24, ст. 170):

1) частину першу статті 26 доповнити пунктом 57 наступного змісту:

"57) затвердження порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна.";

2) частину першу статті 37 після слів "населеного пункту" доповнити словами ", присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна;";

4. У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 20, ст. 190; 2009 р., N 19, ст. 257; 2010 р., N 34, ст. 486):

1) статтю 20 доповнити пунктом 7 наступного змісту:

"7) затверджує порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна за межами населених пунктів та присвоює поштові адреси об'єктам нерухомого майна за межами населених пунктів.";

5. Абзац одинадцятий статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 31, ст. 246; 2006 р., N 39, ст. 342; 2008 р., N 48, ст. 358) викласти в такій редакції:

"замовник - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, чи володіє на законних підставах об'єктом нерухомості, на якому має намір виконувати будівельні роботи. Право замовника може бути делеговано у встановленому законом порядку;"

6. У Законі України "Про поштовий зв'язок" (Відомості Верховної Ради України, 2002, N 6, ст. 39):

1) у статті 12:

після абзацу шостого вставити абзац сьомий наступного змісту: "присвоюють поштові адреси об'єктам нерухомого майна.";

у зв'язку з чим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;

після абзацу десятого вставити абзаци наступного змісту:

"Органи місцевого самоврядування в межах населених пунктів, а районні державні адміністрації поза межами населених пунктів присвоюють поштові адреси об'єктам нерухомого майна на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня отримання від замовника будівництва або власника такого об'єкта чи уповноваженої ними особи заяви, до якої додаються копії документів, що посвідчують:

право власності чи користування земельною ділянкою;

право власності на об'єкт нерухомого майна або прийняття в експлуатацію новозбудованого об'єкта.

Відмова у присвоєнні поштової адреси допускається у разі подання неповного пакета документів, виявлення у поданих документах недостовірних відомостей, невідповідності намірів заявника щодо присвоєння поштової адреси законодавству та/або містобудівній документації.".

7. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343; 2012 р., N 27, ст. 274; 2014 р., N 1, ст. 4; із змінами, внесеними Законом України від 19 вересня 2013 року N 606-VII):

1) у частині першій статті 1:

доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11) аналіз існуючої містобудівної ситуації - вивчення відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури стану та характеру забудови території, природних та штучних обмежень, наявних планувальних рішень землевпорядної та/або проектної документації з метою визначення у подальшому містобудівних параметрів забудови, яка планується на конкретній земельній ділянці;

пункт 4 викласти в такій редакції:

"4) замовник - фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, чи володіє на законних підставах об'єктом нерухомості, на якому має намір виконувати будівельні роботи. Право замовника може бути делеговано у встановленому законом порядку.";

2) у статті 10:

частину другу після слів "місцевих бюджетів" доповнити словами ", міжбюджетних трансфертів";

3) частину одинадцяту статті 17 викласти в такій редакції:

"11. Основні положення генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність основних положень генерального плану населеного пункту забезпечується шляхом їх розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування та у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу. Копії матеріалів основних положень генерального плану населеного пункту надаються за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".";

4) частину сьому статті 19 викласти в такій редакції:

"7. Основні положення детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність основних положень детального плану території забезпечується шляхом їх розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу. Копії матеріалів основних положень детального плану території надаються за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".";

5) у статті 20:

абзац перший частини першої після слів "містобудування та архітектури" доповнити словами "Автономної Республіки Крим, обласного рівня, міст Києва та Севастополя утворюють, а районного та місцевого рівнів";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду органи виконавчої влади відповідного рівня, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, охорони культурної спадщини, пожежної та техногенної безпеки, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони навколишнього середовища щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість їх ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами ознайомлення зазначені органи протягом 15 робочих днів надають пропозиції відповідно до складу та змісту певного виду містобудівної документації, які розглядаються з матеріалами містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою.";

6) у статті 21:

у пункті третьому частини третьої статті 21 слова "у разі її утворення" виключити;

у пункті четвертому частини третьої статті 21 після слова "комісії" доповнити словами "у разі її утворення";

7) абзац перший частини першої статті 22 викласти в наступній редакції:

"1. Містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, стан її використання та забудову, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів, необхідних для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві. Містобудівний кадастр є єдиною геоінформаційною системою, інформаційними ресурсами якої є відомості з містобудування, архітектури та яка взаємодіє з іншими державними геоінформаційними системами в рамках національної інфраструктури геопросторових даних.";

8) у статті 24:

у частині третій слова "земельних ділянок" замінити на слова "земельної ділянки";

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Зміна цільового призначення земельної ділянки для містобудівних потреб, яка не відповідає чинній містобудівній документації на місцевому рівні, забороняється.";

доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. У разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні (малі, середні та великі до однієї тисячі чоловік населення сільські поселення), оформлення речових прав на земельні ділянки під існуючими та належним чином зареєстрованими об'єктами нерухомості може здійснюється на підставі відповідних текстових та графічних матеріалів проектної або технічної документації, чинної на час будівництва таких об'єктів.";

9) у статті 27:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Будівництво на земельних ділянках в межах територій садибної забудови, дачних і садових поселень, може здійснюватися замовником на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва на відповідній земельній ділянці садибного, садового, дачного будинку не вище двох надземних поверхів (без урахування мансардного) загальною площею до 350 квадратних метрів, господарських будівель і споруд сумарною площею до 150 квадратних метрів.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Розроблення проекту будівництва для отримання будівельного паспорта не потребує отримання містобудівних умов та обмежень.

Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва у повному обсязі або його окремих розділів здійснюється виключно за бажанням замовника.";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви, до якої додається:

копія документа, про право власності або користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Підставою для відмови у видачі будівельного паспорту або внесення змін до нього є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу будівельного паспорту або внесення змін до нього;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, існуючій містобудівній ситуації, будівельних норм, стандартів і правил.

Відмова у видачі будівельного паспорта або внесенні змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строку його надання.

У разі відсутності містобудівної документації на місцевому рівні (малі, середні та великі до однієї тисячі чоловік населення сільські поселення), рішення про надання або відмову будівельного паспорта в межах території садибної забудови приймається на підставі аналізу існуючої містобудівної ситуації.";

доповнити частиною 5 такого змісту:

5. Послідовність виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію об'єктів, передбачених будівельним паспортом, визначається замовником.";

10) доповнити статтю 28 частиною 5 такого змісту:

"5. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях комунальної форми власності, здійснюється у відповідності до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд.";

11) у статті 29:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки, яка перебуває у його власності або користуванні, або уповноважена ним особа, повинен одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.";

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі за заявою замовника до якої додається:

копія документа про право власності або користування земельною ділянкою;

ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);

викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);

черговий кадастровий план (витяг із Державного земельного кадастру за умови відсутності містобудівного кадастру);

фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);

містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, існуючій містобудівній ситуації, будівельних норм, стандартів і правил.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесенні змін до них здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строку його надання.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.";

12) у частині першій статті 30 виключити слова "каналізації, радіофікації, телефонізації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.";

13) статтю 31 доповнити частиною сьомою наступного змісту:

"7. Проектна документація на будівництво подається замовником до уповноваженого органу містобудування та архітектури для її реєстрації у містобудівному кадастрі у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

В. ГРОЙСМАН

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності"

1. Опис проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

З метою виконання завдань, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2014 N 695, щодо розширення свободи підприємницької діяльності та відновлення довіри з боку інвесторів до України та пунктів 85, 86 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 N 357-р.

2. Цілі державного регулювання

Проектом акта передбачено внесення змін до деяких законів України з метою врегулювання питань планування та забудови територій, спрощення дозвільної системи у сфері містобудування, унормування питань пов'язаних з регулюванням земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності.

Положення законопроекту направлені на дерегуляцію владних повноважень, зокрема:

- дерегуляцію в частині скасування норми щодо необхідності погодження проектів будівництва центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

- скасування не властивих Мінрегіону функцій контролю за дотриманням законодавства про рекламу при будівництві;

- недопущення обмеження дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у разі розроблення, оновлення чи внесення змін до містобудівної документації;

- визначення на законодавчому рівні загальних засад присвоєння будівельної та поштової адреси;

- можливості уразі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні, оформлення земельних ділянок під існуючими та належним чином зареєстрованими об'єктами нерухомості на підставі відповідних текстових та графічних матеріалів проектної або технічної документації, чинних на час будівництва такого об'єкта;

- визначення обсягу доступу громадськості до генеральних планів населених пунктів (на даний момент законом визначено, що генеральні плани населених пунктів та детальні плани територій не можуть мати в своєму складі відомостей з обмеженим доступом та бути обмеженими у доступі. Натомість в умовах ситуації, що склалася в країні, такий підхід не дозволяє розв'язувати питань, що виникають з використанням відомостей щодо інженерних комунікацій, джерел водозабезпечення, заходів цивільної оборони та цивільного захисту тощо, що створює загрозу для національної безпеки країни.);

- встановлення переліку органів виконавчої влади місцевого рівня, що розглядають містобудівну документацію;

- визначення можливості проведення перед проектних робіт до отримання будівельного паспорта, та встановлення прав замовника на самостійне визначення послідовності будівництва об'єктів, що передбачено будівельним паспортом та введенням їх в експлуатацію;

- збільшення "верхньої планки" за якою можливо будувати за будівельним паспортом (до 350 кв. м загальної площі будинку проти нинішніх 300 кв. м та встановлення норми 150 кв. м для господарських споруд. Наразі ця норма відсутня і тому бувають зловживання: будинок на 300 кв. м за будівельним паспортом і біля нього ангар на 2000 кв. м по цьому ж паспорту),

- розширення визначення поняття містобудівного кадастру, як самостійної складової геоінформаційних ресурсів;

- розширення можливостей з фінансування містобудівної документації, створення та ведення містобудівного кадастру;

- упорядкування видачі вихідних даних (містобудівні умови і обмеження).

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час розроблення законопроекту було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:

1. Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін.

Без розроблення законопроекту вирішення питань, вказаних у пунктах 1 та 2 цього АРВ, є неможливим.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що вказана альтернатива є неприйнятною.

2. Прийняття нового регуляторного акта.

Прийняття регуляторного акта дозволить внести зміни до законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про архітектурну діяльність", "Про рекламу", "Про охорону атмосферного повітря" та сприятиме удосконаленню законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності.

Тому, єдиним альтернативним способом вирішення проблеми є прийняття регуляторного акта.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв'язання проблеми

Для досягнення мети, визначеної у другому розділі Аналізу регуляторного впливу, проектом цього регуляторного акта вносяться зміни до законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність", "Про рекламу", "Про охорону атмосферного повітря".

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію цього регуляторного акта негативний вплив зовнішніх факторів відсутній.

Позитивно впливатиме на дію цього акта підвищення інвестиційної привабливості у будівельній галузі та економічне зростання.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Можливість виконання акта з боку органів державної виконавчої влади - Мінрегіону, обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також органів місцевого самоврядування міст оцінюється як висока, оскільки впровадження вимог такого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з бюджету.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта здійснюється в установленому законом порядку.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Визначення вигод та витрат, формування таблиці вигод/витрат

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Вдосконалення процедури розгляду містобудівної документації, введення порядку реєстрації містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях.
Вдосконалення процедур ведення містобудівного кадастру та врегулювання питання його фінансування.

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Інтереси фізичних та юридичних осіб

Продовження процесу дерегуляції у будівництві, створення більш сприятливих умов ведення бізнесу та підвищення інвестиційної привабливості у будівельній галузі.

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Строк дії акта необмежений.

8. Показники результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у другому розділі АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта - низький;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - на всіх суб'єктів містобудування;

- розмір коштів і час, що витрачатиметься суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта - низький;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - вище середнього.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведене після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності - один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Міністерство.

 

Заступник Міністра регіонального
розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства -
керівник апарату

В. А. Негода

Опрос