Идет загрузка документа (18 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно организации международных перевозок пассажиров и грузов и транспортно-экспедиторской деятельности (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 03.06.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів та транспортно-експедиторської діяльності

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Законі України "Про автомобільний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 32 ст. 273; 2011 р., N 11, ст. 69; 2013 р., N 2, ст. 11; 2014 р., N 20 - 21, ст. 712; 2014 р., N 8, ст. 88):

1) у статті 6:

у частині сьомій після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"ведення державного реєстру експедиторів на автомобільному транспорті;";

в абзаці третьому частини десятої після слів "автомобільними перевізниками вимог" доповнити словами "законодавства та";

2) в абзаці третьому частини другої статті 54 слова "міжнародних договорів України з питань міжнародних" замінити словами "законодавства та міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних";

3) статтю 57 викласти у такій редакції:

"Стаття 57. Перевезення пасажирів і вантажів на території України іноземними перевізниками

Перевезення пасажирів і вантажів між пунктами, розташованими на території України, транспортними засобами, що належать іноземним перевізникам, забороняється, якщо на це не було отримано дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на транспорті за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Перевезення пасажирів та вантажів з третьої країни та/або в третю країну нерезидентами забороняється без дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на транспорті, якщо інше не обумовлено міжнародними договорами України.".

2. Статтю 6 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 52, ст. 562) доповнити частинами третьою - шостою такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на транспорті здійснює ведення та оприлюднення державного реєстру експедиторів, що надають транспортно-експедиторські послуги на автомобільному транспорті.

Положення про державний реєстр експедиторів, що надають транспортно-експедиторські послуги на автомобільному транспорті, та порядок його ведення затверджує Кабінет Міністрів України.

Транспортно-експедиторські послуги на автомобільному транспорті не можуть надаватися суб'єктами господарювання, які не включені до реєстру.".

3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., N 51, ст. 1122; 1986 р., N 52, ст. 1057; 1989 р., N 22, ст. 236; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 12, ст. 58, N 19, ст. 111; 1997 р., N 14, ст. 114; 2000 р., N 48, ст. 415; 2001 р., N 27, ст. 132; 2004 р., N 12, ст. 156; 2005 р., N 10, ст. 187; 2009 р., N 10, /N 10 - 11/, ст. 137, N 24, ст. 2991; N 49, ст. 730; 2011 р., N 37, ст. 374; 2012 р., N 25, ст. 263; 2014 р., N 8, ст. 88, N 17, ст. 593; N 22, ст. 801, ст. 811):

1) назву статті 164 викласти у такій редакції:

"Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності, крім діяльності з перевезень пасажирів, вантажів та надання транспортно-експедиторських послуг автомобільним транспортом";

2) доповнити статтею 16417 такого змісту:

"Стаття 16417. Порушення порядку провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів та надання транспортно-експедиторських послуг на автомобільному транспорті

Провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезень пасажирів та (або) вантажів автомобільними транспортними засобами без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без реєстрації в державному реєстрі автомобільних перевізників, без відповідної ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та (або) вантажів автомобільними транспортними засобами або без дозволу, договору на здійснення пасажирських перевезень на автобусних маршрутах загального користування, (іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом) -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від чотирьохста до п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та оплатне вилучення транспортного засобу.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від вісімсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацію транспортного засобу.

Провадження господарської діяльності з надання транспортно-експедиторських послуг без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без реєстрації у державному реєстрі експедиторів, що надають транспортно-експедиторські послуги на автомобільному транспорті, -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

3) у статті 229:

в частині першій після слова та цифр "статті 135" доповнити словом, цифрами та знаком ", стаття 16417";

в пункті першому частини другої після слова та цифр "статті 135" доповнити словом, цифрами та знаком ", стаття 16417".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України

В. Б. ГРОЙСМАН

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів та транспортно-експедиторської діяльності"

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

На сьогодні в сфері міжнародних автомобільних перевезень існує проблема, зумовлена тим, що окремі норми Закону України "Про автомобільний транспорт" суперечать одна одній або ж дублюють положення двосторонніх угод.

Це створює підстави для неправильного застосування положень статті 57 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо перевезення пасажирів і вантажів на території України іноземними перевізниками в ракурсі положень двосторонніх угод.

Крім того, більшість суб'єктів господарювання, які надають транспортно-експедиторські послуги, отримавши свої комісійні та плату за перевезення не поспішають вчасно розрахуватись з автомобільними перевізниками, створюючи при цьому відсутність довіри в подальшому між замовниками послуг та автомобільними перевізниками, що заважає розвитку сфери вантажних перевезень.

У зв'язку з цим, виникає необхідність прийняття законопроекту, яка полягає в удосконаленні норм законів України "Про автомобільний транспорт", "Про транспортно-експедиторську діяльність" та Кодексу України про адміністративні правопорушення, які врегульовують питання реалізації державної політики у сфері міжнародних перевезень органами державної влади та контролю за суб'єктами господарювання, що надають транспортно-експедиторські послуги.

2. Визначення цілей державного регулювання

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів та транспортно-експедиторської діяльності" (далі - проект Закону) розроблено з метою підвищення ефективності організації та контролю у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів та унеможливлення недобросовісного ведення транспортно-експедиторської діяльності.

З метою досягнення поставленої мети проектом Закону пропонується:

виключити можливість перевезення пасажирів та вантажів з третьої країни та/або в третю країну через територію України нерезидентами, якщо це не передбачено двосторонніми угодами;

передбачити ведення державного реєстру експедиторів;

встановлення штрафних санкцій до суб'єктів господарювання сфери транспортно-експедиційної діяльності, які здійснюють діяльність та не включені до реєстру.

3. Визначення та оцінка усіх альтернативних способів досягнення зазначених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Першим способом досягнення поставленої мети є залишення правових норм, що регулюють питання організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, без змін. У такому випадку, ефективність реалізації державної політики у даній сфері правовідносин залишатиметься низькою.

Другий спосіб - прийняття проекту Закону, який забезпечить досягнення поставлених цілей у повному обсязі.

Отже, прийняття запропонованого проекту регуляторного акта є найбільш прийнятним способом досягнення встановленої мети.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Механізмом, який забезпечить розв'язання зазначеної проблеми, є прийняття регуляторного акта, що передбачає внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт", "Про транспортно-експедиторську діяльність" та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Впровадження додаткових механізмів не передбачено.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

У разі прийняття проекту акта норми законодавства, що регулюють питання організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів, сприятимуть упорядкуванню та удосконаленню відповідних правовідносин.

Головна мотивація. Регуляторний акт забезпечить досягнення внаслідок його дії максимально можливих позитивних результатів в розрізі організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів та ведення транспортно-експедиційної діяльності.

Економічна мотивація. Регуляторний акт не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

Загальнодержавна мотивація. Регуляторний акт сприятиме забезпеченню балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Очікувані результати від прийняття запропонованого регуляторного акта:

Сфера регулювання

Вигоди

Витрати

Держава

Підвищення ефективності роботи органів влади, усунення суперечностей норм законодавства та дублювання положень двосторонніх угод

Часові витрати на запровадження в дію положень акта

Суб'єкти господарювання

Можливість здійснювати свою діяльність в чітких та прозорих правових межах

Часові витрати на запровадження в дію положень акта

Громадяни

Отримання безпечних та якісних послуг з міжнародних перевезень

Не передбачено

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Передбачається, що проект регуляторного акта набере чинності відповідно до законодавства. При цьому термін чинності регуляторного акта необмежений. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни актів законодавства, що регулюють зазначені питання.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності прийняття регуляторного акта є звернення суб'єктів господарювання з приводу ефективності/неефективності відповідних положень законодавства.

Прогнозні значення показників результативності:

Прогнозними значеннями є відсутність звернень суб'єктів господарювання з приводу неефективності положень законодавства, передбачених регуляторним актом та наявність звернень з приводу ефективності згаданих положень.

Результативність регуляторного акта здійснюватиметься за якісними показниками.

Якісними показниками результативності є відсутність/наявність звернень суб'єктів господарювання з приводу ефективності/неефективності положень законодавства, передбачених регуляторним актом.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб:

органи державної влади, суб'єкти господарювання, громадяни поінформовані про положення регуляторного акта шляхом його оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності, а також терміни проведення аналізу результативності

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта планується здійснювати раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Міністерством інфраструктури (Департаментом стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень).

 

Міністр інфраструктури України

А. Пивоварський

___ ____________ 2015 р.

 

Опрос