Идет загрузка документа (24 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно минимальных размеров оплаты труда (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 25.05.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімальних розмірів оплати праці

З метою створення правових умов для ефективного соціального діалогу, спрямованого на встановлення розмірів мінімальної та гарантованої заробітної плати на рівні вище прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375, із наступними змінами):

1) частини першу та другу статті 95 викласти в такій редакції:

"Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.";

"Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі.";

2) у статті 96:

у частинах першій та шостій слова "тарифно-кваліфікаційні" замінити словом "кваліфікаційні";

частину третю викласти в такій редакції:

"Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) здійснюється на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).";

після частини третьої доповнити новими частинами такого змісту:

"Формування схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, які фінансуються з бюджету, здійснюється на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) та тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не може бути менше 60 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.";

у зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами шостою - восьмою;

2. У Законі України "Про оплату праці" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 17, ст. 121; 1996 р., N 9, ст. 45; 1997 р., N 11, ст. 89; 2000 р., N 35, ст. 288; 2004 р., N 5, ст. 34; 2005 р., N 4, ст. 92; 2007 р., N 9, ст. 76; 2010 р., N 1, ст. 8, N 30, ст. 398, N 41 - 42, N 43, N 44 - 45, ст. 529; 2011 р., N 43, ст. 443; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80, N 20 - 21, ст. 712):

1) частини першу та другу статті 3 викласти в такій редакції:

"Мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірі.";

2) доповнити статтями 31 та 32 такого змісту:

"Стаття 31. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу у нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, власник або уповноважений ним орган проводить доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

У випадку коли розмір заробітної плати у зв'язку з періодичністю виплати її складових нижчий за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до її рівня.

У разі укладення трудового договору на роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної, годинної норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно виконаній нормі праці.

Мінімальна заробітна плата в погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Стаття 32. Гарантована заробітна плата

Гарантована заробітна плата - це встановлений Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом консультацій у рамках Тристоронньої консультативної комісії, мінімальний розмір заробітної плати працівників відповідних класифікаційних груп, який є обов'язковим для підприємств, установ, організацій, що не входять до сфери дії галузевих угод, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, крім бюджетної сфери, яка регулюється статтею 8 цього Закону, та новостворених суб'єктів господарювання, та фізичних осіб протягом перших шести місяців їх господарської діяльності.

Розмір гарантованої заробітної плати встановлюється щорічно в місячний термін після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік за дев'ятьма класифікаційними групами і видами економічної діяльності в розрахунку на місяць (годину).

Розмір гарантованої заробітної плати встановлюється залежно від складності, відповідальності виконуваних робіт та кваліфікації працівника.

Співвідношення між розміром гарантованої заробітної плати працівників першої та дев'ятої класифікаційних груп установлюється не менше ніж у трикратному розмірі.

Розмір гарантованої заробітної плати за класифікаційною групою "найпростіші професії" встановлюється на рівні, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Розмір гарантованої заробітної плати для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, в розрахунку на місяць визначається пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Погодинний розмір гарантованої заробітної плати розраховується виходячи з місячного його розміру та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні.

Якщо нарахована заробітна плата працівника нижче розміру гарантованої заробітної плати, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний здійснювати доплату до його розміру.

Розмір гарантованої заробітної плати протягом року збільшується пропорційно зростанню розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом.";

3) статтю 6 викласти в такій редакції:

"Стаття 6. Тарифна система оплати праці

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) здійснюється на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Формування схеми посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, які фінансуються з бюджету, здійснюється на основі:

мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) та тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не може бути менше 60 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Кваліфікаційні характеристики професій працівників (довідники), що є загальними для всіх видів економічної діяльності, розробляє та затверджує центральний орган виконавчої влади з питань соціальної політики після проведення консультацій із всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і профспілок.

Галузеві кваліфікаційні характеристики професій працівників (довідники) розробляють та затверджують відповідні центральні органи виконавчої влади за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань соціальної політики після проведення консультацій із всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і профспілок, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності.";

4) частину першу статті 8 після слів "мінімальної заробітної плати" доповнити словами ", гарантованої заробітної плати";

5) статті 9 та 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

потреб працівників та їх сімей;

загального рівня заробітної плати в країні;

вартісної величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

індексу споживчих цін;

продуктивності праці;

рівня зайнятості та інших економічних умов.

Якщо прогнозний індекс споживчих цін на наступний рік менше 105 відсотків, установлюється один термін запровадження нового розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня.

Якщо прогнозний індекс споживчих цін на наступний рік становить або перевищує 105 відсотків, установлюються два терміни запровадження нового розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня та з 1 липня.

Місячний розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого на 1 січня наступного року з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін.

Погодинний розмір мінімальної заробітної плати розраховується виходячи з визначеного місячного розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні.

Стаття 10. Порядок встановлення і перегляду розміру мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України на відповідний рік з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом консультацій у рамках Тристоронньої консультативної комісії.

Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Склад Тристоронньої консультативної комісії формується з рівної кількості представників Сторін (по 10 осіб від Спільного представницького органу профспілок, Спільного представницького органу роботодавців і Уряду) та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Урядова сторона до 15 червня надає Тристоронній консультативній комісії пропозиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік разом із терміном його перегляду, згідно зі статтею 9 цього Закону, та інформацію щодо:

індексу споживчих цін у попередньому році та прогнозу на наступний рік;

розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у попередньому році;

прогнозу розміру середньої заробітної плати на наступний рік;

витрат домашніх господарств у попередньому році;

рівня життя різних соціальних груп;

фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

частки населення із середньодушовим доходом на місяць нижче прожиткового мінімуму;

прогнозних темпів зміни реального валового внутрішнього продукту;

економічних умов держави, в тому числі обсягу видаткової частини державного бюджету, потреби економічного розвитку, рівня продуктивності праці та підтримки високого рівня зайнятості.

Консультації представників Тристоронньої консультативної комісії проводяться до 15 серпня кожного року.

У разі неприйняття представниками Тристоронньої консультативної комісії в установлені строки спільної пропозиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік Кабінет Міністрів України визначає розмір мінімальної заробітної плати в проекті Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням умов, визначених статтею 9 цього Закону, і подає його для прийняття у Верховній Раді України.";

3. У Законі України "Про колективні договори і угоди" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 36, ст. 361; 2013 р., N 47, ст. 659; 2014 р., N 6 - 7, ст. 80; 2014 р., N 14, ст. 251):

статтю 9 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі коли положення галузевої угоди є важливими для відповідної галузі економіки, професії Кабінет Міністрів України може поширити дію галузевої угоди або окремих її положень на всю галузь економіки, професію, якщо такі вимоги висуває одна чи кілька організацій роботодавців або профспілкових організацій та їх об'єднань чи інших уповноважених на представництво трудових колективів органів.".

У зв'язку з цим частини другу - дванадцяту вважати відповідно частинами третьою - тринадцятою.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, крім абзацу дванадцятого підпункту 5 пункту 2 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 грудня 2017 року.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мінімальних розмірів оплати праці"

1. Опис проблеми, яку передбачається розв'язати

Законопроект спрямований на вдосконалення законодавства щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, мінімальних рівнів оплати праці як державної гарантії залежно від складності робіт, кваліфікації працівника.

Враховуючи, що Україна інтегрується до європейського союзу, необхідно внести зміни до законодавства в частині удосконалення умов визначення мінімальної заробітної плати, порядку встановлення та гарантій її забезпечення з урахуванням світової практики та положень Конвенції МОП.

Рекомендаціями МОП N 135 визначено, що "основною ціллю встановлення мінімальної заробітної плати має бути надання особам, працюючим за наймом, необхідного соціального захисту відносно мінімально допустимих рівнів заробітної плати", а не лише тарифної її частини.

Мінімальна заробітна плата у європейських країнах виступає нижньою межею зарплат в нормальних умовах праці, яка повинна захищати працівника від невиправдано низького рівня життя та від бідності, та забезпечується не тільки тарифною частиною зарплати, а й іншими її складовими стимулюючого характеру (крім компенсаційних виплат за відхилення від нормальних умов).

Внесення відповідних змін до законодавства дасть можливість встановлювати мінімальну заробітну плату як державну гарантію у більш високих розмірах з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який включає сімейну складову, податок на доходи фізичних осіб та внески.

2. Цілі та завдання прийняття пропонованого акта

Законопроект розроблено з метою створення правових умов для ефективного соціального діалогу, спрямованого на встановлення розмірів мінімальної та гарантованої заробітної плати на рівні вище прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для досягнення цієї мети пропонується внести зміни до законодавчих актів шляхом приведення поняття "мінімальна заробітна плата", умов її визначення та порядку встановлення до європейських стандартів та світової практики. Крім того, пропонується встановити механізм поширення положень галузевих угод, які є важливими для відповідної галузі на суб'єктів господарювання, що не входять в сферу дії сторін, які підписали угоду.

3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей

Обрані способи

Альтернативні способи

Аргументи щодо переваги обраного способу

Прийняття проекту Закону забезпечить підвищення мінімальних рівнів заробітної плати (мінімальної та гарантованої заробітної плати як державних гарантій) та її диференціацію, покращить соціальний захист працівників, особливо на підприємствах малого та середнього бізнесу, зокрема у сфері побутового обслуговування населення, торгівлі, харчової промисловості, будівництва, транспорту, з'являться додаткові умови для добросовісної конкуренції між виробниками однієї галузі (однакового виробництва) незалежно від поширення на них дії угод.

Альтернативні способи досягнення зазначених цілей відсутні.

Таким чином, на даний час обраний спосіб є єдиним та безальтернативним.

4. Механізм розв'язання проблеми

Законопроект спрямований на вдосконалення законодавства щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, мінімальних рівнів оплати праці як державної гарантії залежно від складності робіт, кваліфікації працівника.

5. Можливість досягнення поставлених цілей

Прийняття проекту акта забезпечить безумовне досягнення поставлених цілей.

6. Очікувані результати

Прийняття проекту акта дозволить забезпечити всі сфери інтересів, зокрема, держави, суб'єктів господарювання та громадян.

Вигоди

Витрати

Сфера інтересів держави

Підвищення розміру мінімальної заробітної плати як державної гарантії, за умов обмежених видатків з державного бюджету, та підвищення розміру зарплат працівникам не бюджетної сфери, на яких не поширюється дія генеральної та галузевих угод

Не передбачено

Сфера інтересів суб'єктів господарювання

Створення правових умов для ефективного соціального діалогу

Не передбачено

Сфера інтересів громадян

Забезпечення підвищення соціального захисту працівників

Не передбачено

7. Запропонований строк дії акта

Термін дії регуляторного акта не обмежується у зв'язку з необмеженою дією законодавства про працю.

8. Показники результативності акта

Показниками результативності проекту акта є:

1) розмір надходжень до державного бюджету та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - є непередбачуваним;

передбачається збільшення надходжень коштів до державного бюджету;

2) кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - дія акта поширюватиметься на суб'єкти господарювання, які використовують найману працю;

3) розмір коштів і часу, що витрачатиметься суб'єктами господарювання або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта - не передбачається;

4) рівень поінформованості суб'єктів господарювання або фізичних осіб з основних положень акта - середній, оскільки проект акта оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики України.

9. Заходи відстеження результативності акта

Базове відстеження здійснюватиметься через рік після набрання чинності регуляторним актом.

Повторне відстеження результативності планується здійснити не пізніше двох років після набуття чинності регуляторним актом.

 

Заступник Міністра соціальної
політики України -
керівник апарату

В. Іванкевич

___ ____________ 2015 року

 

Опрос