Идет загрузка документа (41 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины в связи с присоединением к Конвенции 2006 года о труде в морском судоходстве (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 07.04.2015

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із приєднанням до Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради 1995 р., N 47 - 52, ст. 349):

1) частину першу статті 10 викласти в такій редакції:

"Державний нагляд за торговельним мореплавством в Україні покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Центральний орган виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті щодо торговельного мореплавства:

здійснює державний нагляд (контроль) за виконанням вимог міжнародних конвенцій, угод і договорів з питань торговельного мореплавства, в яких бере участь Україна;

бере участь у діяльності міжнародних організацій з питань безпеки на морському та річковому транспорті;

виконує функції компетентного органу з питань виконання Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві;

проводить розслідування причин катастроф, аварій, пригод на морському та річковому транспорті;

забезпечує ведення Державного суднового реєстру України та Суднової книги України;

здійснює державний нагляд (контроль) за діяльність класифікаційних товариств, яким надано повноваження на проведення технічного, класифікаційного та конвенційного нагляду за суднами під Державним прапором України;

здійснює контроль держави прапора за виконанням міжнародних договорів України з безпеки судноплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден, що плавають під Державним прапором України, незалежно від форми власності (крім риболовних суден);

здійснює контроль держави порту за відповідністю суден, що заходять у порти України, територіальне море та внутрішні води, незалежно від їх прапора, стандартам щодо безпеки мореплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден;

виконує інші повноваження визначені цим Кодексом та законами України.";

2) пункт 1 частини першої статті 14 після слів ""Екіпаж судна" доповнити словами "(за винятком статті 521 цього Кодексу)";

3) у статті 22:

частину четверту викласти в такій редакції:

"Перелік та обсяг повноважень кожного окремого класифікаційного товариства, якому надані повноваження на здійснення технічного нагляду за морськими суднами, визначається угодою, укладеною між таким класифікаційним товариством та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.";

4) у статті 38:

частину першу після слів "видається капітаном" доповнити словом "морського";

у частині другій слова "за дорученням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту" замінити словами ", якому надані відповідні повноваження на умовах, визначених цих Кодексом";

після частини третьої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Свідоцтво про відповідність трудовим нормам в морському судноплавстві видається класифікаційним товариством, обраним судновласником, та якому надані відповідні повноваження.

До Свідоцтва про відповідність трудовим нормам додається Декларації про дотримання трудових норм в морському судноплавстві, яка складається з двох частин:

Частина I складається центральним органом виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті;

Частина II складається судновласником та підлягає обов'язковому схваленню класифікаційним товариством, якому надані відповідні повноваження.".

У зв'язку з цим частини четверту - п'яту вважати відповідно частинами шостою - сьомою;

5) у статті 40:

частину першу після слів "свідоцтва про вантажну марку судна," доповнити словами "свідоцтва про відповідність трудовим нормам в морському судноплавстві, Декларації про дотримання трудових норм в морському судноплавстві";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Судно, що плаває під прапором іноземної держави і не має при заходженні в порти України Свідоцтва про відповідність трудовим нормам, Декларації про дотримання трудових норм в морському судноплавстві може бути піддано інспекції з метою перевірки дотримання вимог Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві (включаючи права моряків), що стосуються умов праці й життя моряків на борту судна.".

У зв'язку з цим частину третю вважати відповідно частиною четвертою;

6) доповнити статтею 511 такого змісту:

"Стаття 511. Мінімальний вік членів екіпажу

Забороняється приймати на роботу, залучати до роботи або використовувати працю на борту судна осіб віком до 18 років.

Особи, які не досягли 18-річного віку і навчаються у професійно-навчальних закладах при проходженні виробничої практики (виробничого навчання) можуть залучатись до роботи на суднах у денний час на термін не більш як 4 години за умов, що така робота не може загрожувати їх життю або безпеці та при суворому дотриманні діючих санітарних норм і правил, а також правил та норм по охороні праці.

Забороняється прийом на роботу, залучення до роботи або використання праці членів екіпажу молодше 18 років в якості суднового повара.";

7) статтю 52 доповнити новою частиною другою такого змісту:

"Якщо термін чинності медичного свідоцтва завершився під час рейсу, то свідоцтво продовжує залишатися чинним до наступного порту заходу, де член екіпажу судна може одержати медичне свідоцтво у кваліфікованого практикуючого лікаря за умови, що цей період часу не перевищує трьох місяців.";

8) доповнити статтею 521 такого змісту:

"Стаття 521. Медичне обслуговування на борту судна та на березі

Члени екіпажу судна повинні мати доступ до невідкладного та належного медичного обслуговування як на борту судна, так і на березі.

Членам екіпажу судна, які потребують невідкладної медичної допомоги, повинен бути наданий доступ до розташованих на березі медичних установ без будь-яких ускладнень та незалежно від їх національності або релігійних переконань.

Порядок медичного обслуговування членів екіпажу на борту судна та на березі затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я.

Усі судна повинні мати повний та постійно обновлюваний список радіостанцій, за допомогою яких можна одержати медичну консультацію. Судна, обладнані системою супутникового зв'язку, повинні мати повний та постійно обновлюваний список берегових наземних станцій, за допомогою яких можна одержати медичну консультацію.

Члени екіпажу, які відповідають на борту судна за медичне обслуговування або за надання першої медичної допомоги, повинні бути навчені користуванню медичним посібником судна й медичним розділом найостаннішого видання Міжнародного кодексу сигналів, з тим, щоб вони могли розуміти, якого роду інформація потрібна консультуючому лікарю, а також розуміти одержувану консультацію.";

9) статтю 53 доповнити новою частиною другою такого змісту:

"У випадку смерті, тимчасового відсторонення від виконання обов'язків або за відсутності капітана судна, його обов'язки приймає вищий за посадою член палубної команди екіпажу судна, який є громадянином України.";

10) у статті 54:

у частині першій слова: "статутами служби на морських і риболовних суднах" та слово "тарифними" виключити;

частину другу виключити;

доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Члени екіпажу судна повинні мати підписаний як ними, так і судновласником або представником судновласника трудовий договір моряка (або, якщо вони не є найманими робітниками, свідчення договірних або інших відносин), який забезпечує їм гідні умови праці й життя на борту судна відповідно до вимог законодавства України.

При прийнятті на роботу членів екіпажу судновласники повинні користуватись послугами служб найму та працевлаштування, які відповідають вимогам Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві, у випадку якщо такі послуги є необхідними для судновласника.

Використання будь-яких механізмів або списків, направлених на те, щоб перешкодити або завадити морякам отримати робоче місце, на яке вони мають право відповідно до своєї кваліфікації забороняється.";

11) доповнити статтями 541 - 544 такого змісту:

"Стаття 541. Трудовий договір моряка

Умови зайнятості члена екіпажу судна встановлюються або викладаються у чіткому письмовому договорі, який має обов'язкову юридичну силу.

Морякам, які підписують трудовий договір, обов'язково надається можливість його вивчення та одержання консультацій стосовно договору до його підписання, а також будь-які інші можливості, які є необхідними для забезпечення вільного укладення моряками договору з достатнім розумінням своїх прав і обов'язків.

Трудовий договір моряка в будь-якому разі повинен містити наступні дані:

1) повне ім'я моряка, дату народження або вік, місце народження;

2) найменування/прізвище та адресу судновласника;

3) місце й дату укладення трудового договору моряка;

4) посаду, на яку наймається моряк;

5) розмір заробітної плати моряка або, залежно від обставин, формулу, що використовується для її обчислення;

6) розмір оплачуваної щорічної відпустки або, залежно від обставин, формулу, використовувану для її обчислення;

7) строк і умови припинення дії договору, в тому числі:

а) якщо договір укладений на невизначений строк - умови, що надають право кожній із сторін розірвати його, а також установлений термін повідомлення, який не повинен бути коротшим для судновласника, ніж для моряка;

б) якщо договір укладений на певний строк - точну дату закінчення строку дії договору;

в) якщо договір укладений на один рейс - порт призначення й час, що повинний минути після прибуття до порту, перш ніж моряк буде списаний із судна;

8) допомога з медичного обслуговування та соціального забезпечення, які мають надаватися морякові судновласником;

9) право моряка на репатріацію;

10) посилання на колективний договір, залежно від обставин.

Як судновласник, так і моряк, які є сторонами трудового договору, повинні отримати підписаний екземпляр трудового договору моряка.

Копія трудового договору моряка повинна бути доступною для перевірки посадовими особами, яким надані повноваження здійснювати перевірки судна в портах його заходу.

Якщо колективний договір повністю або частково входить у трудовий договір моряка, то на борту судна повинна зберігатись копія цього договору.

Якщо трудовий договір моряка та будь-які положення чинного колективного договору складені не англійською мовою, то на борту судна повинні бути в наявності, складені англійською мовою (за винятком суден, що здійснюють тільки внутрішні рейси) такі документи:

1) копія стандартної форми договору;

2) ті положення колективного договору, які підлягають інспектуванню при здійсненні контролю державою порту.

Стаття 542. Послужна книжка моряка

Члени екіпажу повинні мати послужну книжку моряка, що містить відомості про їх роботу на борту судна.

Судновласникам забороняється вносити до послужної книжки моряка будь-яку інформацію, що містить оцінку якості роботи моряка або відомості про розмір заробітної платні.

Форма послужної книжки моряка, відомості, що підлягають занесенню до неї та спосіб їх занесення затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

Стаття 543. Дострокове припинення трудового договору моряка

Трудовий договір може бути достроково розірваний моряком або судновласником за умови попереднього інформування іншої сторони не пізніше ніж за два тижні у таких випадках:

судновласник не здатний далі виконувати свої юридичні або договірні зобов'язання як роботодавець моряка через неплатоспроможність, продаж судна, зміну реєстрації судна або з будь-якої іншої аналогічної причини;

припинення або переривання дії трудового договору згідно з рішенням арбітражу або колективним договором, або припинення дії трудового договору з будь-якої іншої аналогічної причини;

з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Трудовий договір може бути достроково припинений у менший строк, про який просить моряк, у разі, якщо необхідність дострокового припинення трудового договору моряка зумовлена неможливістю продовжувати роботу через захворювання, травму або з інших медичних показань; загибеллю судна; або якщо судно прямує в зону воєнних дій, куди моряк не згодний йти.

Стаття 544. Оплата праці членів екіпажу

Усі члени екіпажу повинні регулярно, не рідше одного разу на місяць, та повністю одержувати плату за свою працю згідно з трудовим договором.

Інформація про суму або ставки заробітної плати повинна надаватися кожному членові екіпажу шляхом видачі йому принаймні однієї підписаної копії з відповідною інформацією мовою, яка йому зрозуміла, або шляхом розміщення копії договору в доступному для екіпажу місці.";

12) статтю 55 викласти в такій редакції:

"Стаття 55. Репатріація членів екіпажу

Репатріація за рахунок судновласника здійснюється у випадках якщо:

трудовий договір моряка закінчується під час перебування судна за кордоном по завершенню терміну дії повідомлення, наданого відповідно до вимог трудового договору моряка;

трудовий договір моряка розривається з ініціативи судновласника або за ініціативою члена екіпажу судна у випадках, передбачених статтею 543 цього Кодексу:

член екіпажу судна не може більше виконувати свої обов'язки відповідно до трудового договору.

Судновласник репатріює моряка в порт, зазначений у трудовому договорі моряка, колективному договорі, а у разі їх відсутності - в порт прийняття на роботу.

Член екіпажу судна повинен мати право вибору місця до якого він повинен бути репатрійований.

Судновласник несе відповідальність за організацію і витрати на репатріацію в обсязі:

1) витрат на проїзд (як правило, літаком) до місця призначення, обраного для репатріації;

2) оплату проживання і харчування з моменту коли моряк сходе з борту судна, та до моменту, коли він прибуває до місця репатріації;

3) оплату праці і допомогу, з моменту коли моряк сходить з борту судна, та до моменту, коли він прибуває до місця репатріації (якщо це передбачено колективним договором);

4) перевезення багажу в кількості, передбаченій договором (контрактом), але не менше 30 кг;

5) лікування (до тих пір, поки моряк не буде транспортабельним).

Час, витрачений на очікування репатріації, і час у дорозі під час репатріації не повинен відніматися з оплачуваної щорічної відпустки, накопиченої моряком.

Судновласники повинні продовжувати покривати видатки на репатріацію доти, поки член екіпажу, який репатріюється, не прибуде у погоджене місце призначення або не одержить роботу на борту судна, що прямує до одного з цих місць призначення.

Забороняється вимагати від моряків сплати авансів у рахунок вартості репатріації на початку їх роботи та утримувати вартість репатріації із заробітної плати моряків або з інших виплат, за винятком випадків, коли відповідно до законодавства України, інших документів або чинних колективних договорів буде виявлено, що моряк серйозно порушує свої трудові обов'язки.

Якщо судновласник не може організувати репатріацію або оплатити витрати, пов'язані з репатріацією членів екіпажу судна, ці обов'язки виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері зовнішніх зносин України з подальшим стягненням з судновласника понесених затрат в безакцептному порядку.

Витрати на репатріацію за жодних обставин не повинні покриватись за рахунок моряків, за виключенням випадків, зазначених в абзаці сьомому цієї статті.

На борту судна, зареєстрованому у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, яке здійснює міжнародні рейси, повинні бути в наявності положення чинного законодавства України з питань репатріації, складені на українській, англійській та робочій мові судна.";

13) статтю 56 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

"Судновласники або їхні представники вживають заходів для забезпечення цілості майна, залишеного на борту судна хворими, травмованими або загиблими членами екіпажу судна, з метою передачі його їм або їхнім родичам.".

У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п'ятою;

14) статтю 57 викласти в такій редакції:

"Стаття 57. Обов'язки судновласника

Судновласник зобов'язаний виплачувати заробітну плату моряку у порядку, встановленому ст. 544 цього Кодексу.

Судновласник повинен забезпечити безпечні умови і режим праці на судні; належні суднові приміщення, умови для відпочинку, харчування та столового обслуговування членів екіпажу суден.

Вимоги до житлових приміщень та умов для відпочинку на борту судна встановлює центральний органом виконавчої влади, що забезпечує формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Судновласник повинен забезпечувати судно харчовими продуктами та питною водою належної якості, поживної цінності та у кількості, щоб належним чином задовольнити потреби судна та враховуючи різні культурні та релігійні особливості членів екіпажу та пасажирів судна.

У період роботи на судні члени екіпажу на борту судна забезпечуються харчуванням безкоштовно.

Судновласник повинен забезпечити проведення капітаном судна або під його керівництвом частих документально оформлених інспекції з метою перевірки:

постачання продуктів харчування та питної води;

усіх приміщень і устаткування, що використовуються для зберігання та оброблення продуктів харчування й питної води;

камбуза та обладнання, що використовується для готування й подачі їжі.

Судновласник зобов'язаний розробити та впровадити процедури розгляду скарг на борту суден, яка повинна гарантувати членам екіпажу право на звернення з будь-якого питання, яке може стосуватись соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством України.

Кожному члену екіпажу повинен бути наданий екземпляр процедур розгляду скарг на борту судна.";

15) доповнити статтями 571 та 901 - 902 такого змісту:

"Стаття 571. Відповідальність судновласника

Судновласники суден, які плавають під Державним прапором України, відповідають за охорону здоров'я й медичне обслуговування членів екіпажу, які працюють на борту їх суден.

Судновласники зобов'язані покривати видатки членів екіпажу, пов'язані з хворобою та травмуванням, що трапилися в період часу між датою початку здійснення ними своїх обов'язків і датою, коли вони повинні бути належним чином репатрійовані, або які виникають у зв'язку з їхньою роботою за найманням у період між цими датами.

Судновласники надають фінансове забезпечення виплати компенсації у випадку смерті члена екіпажу або довгострокової втрати їм працездатності в результаті професійної травми, хвороби або ризику, відповідно до чинного законодавства України, трудового договору моряка або колективного договору.

Судновласники відповідають за покриття видатків, пов'язаних з медичним обслуговуванням, включаючи лікування, забезпечення необхідними ліками й терапевтичними засобами, а також харчування та проживання не вдома доти, поки хворий або травмований моряк не видужає або поки не буде оголошено про постійний характер захворювання або втрати працездатності.

Судновласники відповідають за оплату видатків на поховання у випадку смерті, що відбулася на борту судна або на березі в період роботи за найманням.

Відповідальність судновласника може бути обмежена покриттям видатків, пов'язаних із медичним обслуговуванням, харчуванням і житлом, періодом часу, що становить не менше 16 тижнів від дня заподіяння травми або початку хвороби.

У випадку, якщо хвороба або травма спричиняють втрату працездатності, судновласник відповідає за:

виплату заробітної плати в повному розмірі протягом усього часу перебування хворих або травмованих моряків на борту судна або доти, поки моряки не будуть репатрійовані згідно з цим Кодексом;

виплату заробітної плати в повному або частковому розмірі, згідно з вимогами статті 352 цього Кодексу або відповідно до положень колективних договорів, з моменту репатріації моряка або списання його на берег і до його видужання або (якщо це настане раніше) до моменту, коли він отримає право на одержання грошової допомоги згідно з законодавством відповідної держави-члена.

Відповідальність судновласника також може бути обмеженою виплатою морякові, який вже покинув борт судна, заробітної плати в повному або частковому розмірі за період часу, який становить не менше 16 тижнів від дня заподіяння травми або початку захворювання.

Судновласник не несе відповідальності у випадках, якщо:

травми моряка, не пов'язана зі службою на судні;

травми або хвороби, заподіяні навмисною неправомірною дією хворого, травмованого або загиблого моряка;

хвороби або фізичної неповноцінності, навмисно прихованих у момент прийняття на службу на судні.

Стаття 901. Контроль державою прапора

Всі судна під Державним прапором України незалежно від форми власності підлягають періодичному інспектуванню центральним органом виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті на предмет виконання вимог міжнародних конвенцій, угод і договорів з питань торговельного мореплавства, в яких бере участь Україна, діючого законодавства України у сфері безпеки на морському та річковому транспорті та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден.

Порядок контролю суден державою прапора визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Стаття 902. Контроль державою порту

Іноземні торговельні судна, що відвідують порти України підлягають вибірковому контролю за відповідністю суден, що заходять у порти України, територіальне море та внутрішні води, незалежно від їх прапора, стандартам безпеки мореплавства та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища із суден.

Контроль суден державою порту здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Порядок контролю суден державою прапора визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.";

16) частину другу статті 91 доповнити пунктами ґ), д) такого змісту:

"ґ) якщо умови на борту судна становлять безсумнівну загрозу для охорони праці, здоров'я або для безпеки членів екіпажу цього судна;

д) якщо невідповідність умов на борту судна становить серйозне або кількаразове порушення вимог, передбачених Конвенцією 2006 року про працю в морському судноплавстві (включаючи права моряків).";

17) у статті 242:

у частині третій слова "і є членами Морського страхового бюро" виключити;

частину четверту виключити.

2. Статтю 26 Закону України "Про транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 51, ст. 446; 2014 р., N 8, ст. 88) викласти в такій редакції:

"Стаття 26. Технічний нагляд за суднами

Технічний нагляд за морськими суднами, незалежно від форм власності судна і його власника, та їх класифікація здійснюються класифікаційним товариством, обраним судновласником.

Перелік та обсяг повноважень кожного окремого класифікаційного товариства, якому надані повноваження на здійснення технічного нагляду за морськими суднами, визначається угодою, укладеною між таким класифікаційним товариством та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

В. ГРОЙСМАН

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із приєднанням до Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проектом закону України "Про ратифікацію Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві" передбачається ратифікація Україною Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві.

Законом України "Про міжнародні договори України" визначено, що проект закону України про ратифікацію міжнародного договору подається до Верховної Ради України разом із проектами законодавчих актів, якими вносяться відповідні зміни до національного законодавства, що обумовлені імплементацією норм міжнародного договору.

Разом із тим, статтею 94 Конвенції ООН з морського права 1982 року встановлені обов'язки держави прапору, зокрема в частині встановлення правил щодо дотримання умов праці, укомплектування екіпажів та соціальних питань на борту суден, що плавають під її прапором.

Відповідно до статей III та V Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві встановлено, що країни - члени Конвенції зобов'язані привести своє національне законодавство у відповідність до вимог Конвенції, ефективно здійснювати свою юрисдикцію та контроль над суднами, що плавають під їх прапором, зокрема шляхом створення системи для забезпечення вимог Конвенції, включаючи питання здійснення регулярних перевірок, надання доповідей, моніторинг тощо.

Враховуючи вищевикладене, проектом акта передбачається внесення змін до чинного законодавства України з метою його приведення до вимог Конвенції, а саме пропонується внести зміни до Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України "Про транспорт".

2. Мета і шляхи її досягнення

Цілями та завданнями проекту Закону є виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для ратифікації та набрання чинності Конвенцією 2006 року про працю в морському судноплавстві та приведення положень національного законодавства України у відповідність до вимог Конвенції, інших міжнародних договорів з питань праці у сфері торговельного мореплавства, стороною яких є Україна.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Конвенція ООН з морського права 1982 року;

Конвенція 1921 року про медичний огляд підлітків на борту суден (N 16);

Конвенція 1926 року про репатріацію моряків (N 23);

Конвенція 1936 року про мінімальний вік для роботи в морі (N 58);

Конвенція 1946 року про видачу судновим кухарям свідоцтв про кваліфікацію (N 69);

Конвенція 1946 року про медичний огляд моряків (N 73);

Конвенція 1949 року про приміщення для екіпажу (N 92);

Конвенція 1970 року про приміщення для екіпажу (N 133);

Конвенція 1976 року про мінімальні норми в торговельному флоті (N 147);

Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року (з поправками);

Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 року (з поправками);

Кодекс торговельного мореплавства України;

Закон України "Про транспорт".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту акта не потребує витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження з Міністерством соціальної політики України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта норми, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, відсутні.

8. Громадське обговорення

Проект акта підтримується громадськістю. Зокрема проект акта обговорений на засіданні Робочої групи з питань ратифікації Конвенції 2006 року про працю в морському судноплавстві та імплементації її положень до національного законодавства, створеної за рішенням Експертної групи при Міністерстві інфраструктури з питань реформування та розвитку сфери транспорту, дорожнього господарства та інфраструктури.

До складу Робочої групи входять працівники Міністерства інфраструктури України, Укрморрічінспекції, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства закордонних справ, а також представники Федерації роботодавців транспорту України, Профспілки робітників морського транспорту України, представники інших профспілкових організацій, найбільші українські судновласники та крюінгові агентства.

Таким чином, під час підготовки проекту акта повністю дотримано принцип ефективного тристороннього діалогу, який встановлюється Конвенцією.

Проект акта буде розміщено на сайті Міністерства інфраструктури України для проведення громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта не є регуляторним.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту акта позитивно впливатиме на ринок праці, адже дозволить підвищити рівень захисту трудових та соціальних прав моряків, впровадити передовий світовий досвід з цих питань.

11. Прогноз результатів

Реалізація проекту акта передбачає набрання чинності для України Конвенцією 2006 року про працю в морському судноплавстві, що сприятиме приведенню положень національного законодавства у відповідність до сучасних міжнародних стандартів праці в морському судноплавстві, а також підвищенню рівня захисту соціально-трудових прав моряків.

 

Міністр

А. М. Пивоварський

Опрос