Проект, Неофіційний текст от 27.03.2015, Комплексна програма розвитку фінансового ринку України на 2015

Проект
(неофіційний текст)

Комплексна програма розвитку фінансового ринку України на 2015 - 2020 роки

Скорочення:

Національний банк України - НБУ

Міністерство фінансів України - МФУ

Міністерство юстиції України - МЮУ

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - МЕРТУ

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - ФГВФО

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послу - НКФП

Програма - Комплексна програма розвитку фінансового ринку України на 2015 - 2020 рр.

I. Мета Програми та напрями реформ

Фінансовий ринок - одна з найважливіших сфер національної економіки, де відбуваються формування та розподіл фінансових ресурсів і шляхом діяльності його учасників забезпечуються накопичення та розподіл інвестиційних ресурсів, взаємодія виробників і споживачів фінансових послуг за правилами, визначеними державою та її регуляторними органами.

Головною метою Комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015 - 2020 роки (далі - Програма) є забезпечення сталого розвитку фінансового ринку, у тому числі шляхом досягнення рівня та вимог Європейського Союзу за розвитком фінансового ринку. Це надасть можливість Україні у подальшому, ставши повноцінним членом Європейського Союзу, повністю інтегруватися до його фінансового ринку та отримати статус "внутрішнього ринку".

Досягнення мети Програми забезпечуватиметься шляхом реалізації низки взаємопов'язаних заходів, спрямованих на комплексне реформування фінансового ринку. При формуванні переліку заходів було взято за основу такі базові принципи:

- лібералізація фінансового ринку та стимулювання рівної конкуренції;

- подолання наслідків кризи, консолідація ринків та їх інфраструктури;

- незалежні та ефективні регулятори, нагляд на основі оцінки ризиків ("risk-based supervision");

- підвищення прозорості та стандартів розкриття інформації як регуляторами, так і учасниками ринку;

- ефективних захист прав кредиторів, споживачів та інвесторів фінансового ринку.

Для досягнення мети Програми реалізація реформ здійснюватиметься за чотирма основними напрямами та відповідними їм блоками задач:

Напрями	Блоки задач
A. Забезпечення макроекономічної стабільності	1. Монетарна політика на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу
B. Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансового ринку	1. Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС. 2. Модернізація системи регулювання та нагляду. 3. Підвищення прозорості та стабільності фінансових ринків. 4. Забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків. 5. Вдосконалення системи оподаткування учасників фінансових ринків. 6. Очищення ринків від проблемних активів.
A. Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку	1. Забезпечення інституційної незалежності регуляторів. 2. Підвищення організаційної ефективності регуляторів. 3. Покращення координації роботи регуляторів та учасників фінансового ринку. 4. Стимулювання впровадження новітніх IT-технологій.
B. Захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку	1. Стимулювання розвитку фінансової грамотності споживачів та інвесторів фінансового ринку. 2. Підвищення стандартів захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку.

Деталізація кожного з напрямів за заходами та діями міститься в додатку 1 до Програми.

Реформи проводитимуться в усіх сегментах фінансового ринку: банківській системі, ринку небанківських фінансових установ та фондовому ринку тощо. Ефективність реформ буде досягнута шляхом проведення комплексних змін:

у регуляторах фінансового ринку, щодо зміцнення інституційної спроможності регуляторних органів та створення відповідних умов для посилення регуляторного впливу, зміцнення стійкості фінансової системи країни, зростання її кредитного та інвестиційного потенціалу;

у приватному секторі фінансового ринку, щодо забезпечення розвитку фінансового ринку на засадах високої довіри та дотримання інтересів споживачів фінансових послуг, посередників, держави та отримання стійкого, прозорого й керованого фінансового ринку.

Програма розроблена відповідно до Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" тощо.

З метою досягнення мети та реалізації завдань Програми, а також, визнаючи важливість ефективної системи правил та практики їхньої реалізації у сфері фінансових послуг для становлення повноцінної ринкової економіки, будуть реалізовані програми співробітництва з інституціями ЄС, МВФ, Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ, BIS, IOSCO, IAIS та іншими міжнародними фінансовими організаціями, асоціаціями та регуляторами у сфері фінансових ринків та послуг.

II. Тенденції розвитку та поточний стан фінансового ринку України

До 2008 року фінансовий сектор розвивався динамічно. Пройшовши в 1991 - 2001 роках шлях початкового формування, українська фінансова система в період економічного зростання 2000-х стала одним із найпривабливіших фінансових ринків Східної Європи. Політичні зміни в країні, а також привабливі економічні перспективи зумовили приплив міжнародних інвестицій та зростання у фінансової системи України банків і фінансових груп світового рівня.

Розвиток фінансового ринку мав дискретний та непропорційний характер. Випереджаючими темпами зростала банківська система, емісійна діяльність на ринку акцій, корпоративних облігацій, а також підвищувалися обсяги випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування. Разом з тим розвиток небанківського фінансового ринку в цей період було ускладнено відсутністю ефективного законодавства, систем регулювання та пруденційного нагляду. Така ситуація створювала реальну загрозу виникнення "фінансових пірамід", стримувала розвиток ринку фінансових послуг та призводило до поглиблення кризи недовіри до фінансового ринку в цілому.

Доступ до відносно дешевих зовнішніх ресурсів, бурхливе зростання обсягів кредитування, у тому числі в іноземній валюті, та прагнення банків до збільшення їх ринкової частки призводили до прийняття додаткових ризиків і створення дисбалансів. Одночасно слабкі кредитні стандарти банків разом із низьким рівнем фінансової грамотності населення в умовах стабільного курсу національної валюти та відсутності обмежень на кредитування в іноземній валюті спричинили прийняття домогосподарствами валютних ризиків, якими вони не мали змоги управляти.

Накопичення дисбалансів призвело до чи не найбільших втрат як в економіці, так і у фінансовому ринку України під час глобальної кризи 2008 - 2009 років. Унаслідок падіння курсу гривні з 5 до більше ніж 8 грн. за 1 дол. США значно зросли неплатежі за кредитами в іноземній валюті, зменшилася вартість капіталу банків, що створило тиск на коефіцієнт достатності капіталу. Перед банківським сектором постала проблема ліквідності: близько 90 % банків призупинили кредитування, було введено заборону на дострокове зняття депозитів. Усе це супроводжувалося негативними тенденціями й у реальній економіці: у 2009 році реальний ВВП знизився на 15 %, реальний наявний дохід населення - на 10 %, а рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) підвищився до 9,6 %, вартість нерухомості (у доларовому еквіваленті) почала стрімко знижуватися. У цих умовах прибутковість банківського ринку суттєво погіршилася - збитки банківської системи у 2009 році становили 38,5 млрд. грн. У цей період загальні активи небанківського фінансового ринку зростали. Серед чинників, які надали позитивного впливу на небанківський фінансовий сектор, можна виділити зростання активів інститутів спільного інвестування та підвищення ринкової вартості фінансових інструментів, зокрема тих, які утримувалися страховими компаніями і недержавними пенсійними фондами.

У 2010 - 2013 рр. фінансова система відновлювалася: середньорічні темпи зростання банківських кредитів становили 6 %, а депозитів - 19 %, водночас кредитування небанківськими фінансовими установами набуло особливо активного розвитку - обсяг кредитів наданих кредитними установами за цей період збільшився у 2,2 рази, ломбардами - 2,6 рази, фінансовими компаніями - 18 разів. Фінансові показники банківського ринку в цей період були помірними, зокрема після трьох років збитковості банківська система стала прибутковою лише у 2012 році, але показник рентабельності капіталу залишався на низькому рівні. У небанківському фінансовому ринку відбувалося відновлення динамічного зростання активів, частка яких досягла 18 % фінансового ринку. Загальний обсяг активів становив 386,6 млрд. грн. на кінець 2013 року.

У 2014 році перед фінансовою системою постали нові виклики. Внутрішні та зовнішні шоки, а також ескалація конфлікту на сході країни негативно вплинули на розвиток економіки, знизили на довіру та розбалансували фінансові ринки на початку 2015 року. Економічна активність скоротилася. Як наслідок знецінення національної грошової одиниці та зростання адміністративних цін інфляція споживчих цін у 2014 році прискорилася. Так, на кінець 2014 року інфляція досягла 25 відсотків річних, з огляду на те, що гривня втратила майже половину своєї вартості відносно долара США. Такі тенденції призвели до погіршення якості кредитного портфеля, що спричинило необхідність створення значних резервів. У 2014 році відрахування в резерви банками стало визначальним чинником збитковості банківської системи. Ситуацію з NPL ускладнювала наявність низки обмежень, насамперед у податковій сфері та в судочинстві.

Українські банки мають коротку відкриту валютну позицію, що наражає їх на валютний ризик. Одночасно клієнти банків також перебувають під підвищеним валютним ризиком. Так, станом на кінець 2014 року частка кредитів в іноземній валюті становила майже 50 %. В умовах подальшої девальвації валютний ризик клієнтів, у яких немає джерел надходжень валютної виручки, трансформується в кредитний ризик для банків. Перед банками знову постала проблема нестачі ліквідності. За 2014 рік відплив депозитів у національній валюті становив 56.3 млрд. грн. (13.3 %), а в іноземній - 11.4 млрд. дол. (37 %), причому у 2014 році ця тенденція була більш тривалою, ніж під час попередньої кризи.

Ринок фінансових послуг залишається дуже фрагментарним з низькою капіталізацією через нестабільні умови ведення бізнесу, незахищеність права власності та низький рівень корпоративного управління. Крім того, подальший розвиток фінансового ринку стримують:

- недосконалість ефективного механізму захисту прав споживачів та кредиторів;

- низький рівень розвитку інституційних інвесторів;

- обмеженість фінансових інструментів;

- складність процедур реструктуризації;

- недовіра та необізнаність роздрібного інвестора;

- відсутність належних пруденційних вимог та регулювання ринку небанківських фінансових послуг;

- недосконалість податкового законодавства;

- обмеження валютного законодавства.

Також на сьогодні для економіки країни характерні високий рівень доларизації, готівкових розрахунків та процентних ставок, що є наслідком насамперед непослідовної та неефективної державної економічної політики минулих років. Невідповідність економічної політики економічним реаліям протягом останніх років призвела до накопичення внутрішніх дисбалансів у всіх сферах економіки. Бюджетна підтримка неефективних галузей економіки, невиважена цінова політика щодо енергоносіїв для домогосподарств, утримання штучного фіксованого валютного курсу - усе це спричинило втрату конкурентоспроможності українських виробників, зростання дефіциту рахунку поточних операцій, суттєвий фіскальний дефіцит та нарощування державного боргу.

Для того, щоб досягти активного зростання в середньостроковому періоді, країні необхідно рішуче просуватися шляхом зміцнення макроекономічної та фінансової стабільності, а також запровадження широкомасштабних та амбіційних структурних реформ, які б забезпечили поліпшення бізнес-клімату, залучення більшого притоку інвестицій та підвищили конкурентоспроможність України. Здійснення ефективної монетарної та фінансової політики допоможе "заякорити" інфляційні очікування, а впровадження глибоких і комплексних фінансових та економічних реформ, які вирішать вкорінені проблеми, що занадто довго обтяжують перспективи розвитку країни, забезпечать повернення довіри до фінансового ринку та відновлять доступ до ринків капіталів для державного та приватного секторів, що зробить Україну привабливим об'єктом для інвестицій і поліпшить перспективи країни на середньостроковий період.

Активи фінансового ринку України, млрд. грн.

Фінансові активи	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014¹
Фінансовий ринок	1464,1	1549,9	1737,6	1882,9	1967,1	2134,5	2482,3
Депозитні корпорації²	1267,9	1322,3	1468,9	1584,0	1608,7	1747,9	2046,0
Небанківський фінансовий ринок	196,2	227,6	268,7	298,8	358,4	386,6	436,2
Інші фінансові посередники³	98,5	114,3	142,3	180,3	224,7	250,1	293,1
Допоміжні фінансові організації⁴	54,2	70,2	79,0	70,1	76,5	70,9	75,1
Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди	43,5	43,1	47,4	48,5	57,3	65,7	68,0
Структура, %
Фінансовий ринок	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Депозитні корпорації	86,6	85,3	84,5	84,1	81,8	81,9	82,4
Небанківський фінансовий ринок	13,4	14,7	15,5	15,9	18,2	18,1	17,6
Інші фінансові посередники	6,7	7,4	8,2	9,6	11,4	11,7	11,8
Допоміжні фінансові організації	3,7	4,5	4,5	3,7	3,9	3,3	3,0
Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди	3,0	2,8	2,7	2,6	2,9	3,1	2,7
У % до ВВП
Фінансовий ринок	154,4	169,7	160,5	144,6	139,4	146,7	163,4
Депозитні корпорації	133,7	144,8	135,7	121,7	114,0	120,1	134,7
Небанківський фінансовий ринок	20,7	24,9	24,8	22,9	25,4	26,6	28,7
Інші фінансові посередники	10,4	12,5	13,1	13,8	15,9	17,2	19,3
Допоміжні фінансові організації	5,7	7,7	7,3	5,4	5,4	4,9	4,9
Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди	4,6	4,7	4,4	3,7	4,1	4,5	4,5

____________
¹ 9 місяців 2014 р.

² У тому числі містять дані Національного банку України, інших депозитних корпорацій (банків).

³ У тому числі містять дані інститутів спільного інвестування (інвестиційних фондів), кредитних спілок, фінансових компаній та інших фінансових посередників.

⁴ У тому числі містять дані допоміжних фінансових організацій (фондових бірж, зберігачів, брокерів цінних паперів, компаній з управління активами тощо).

III. Очікувані результати реалізації Програми

У процесі реалізації напрямів та виконання завдань Програми очікується, що до 2020 року будуть створені передумови стабільного розвитку економіки України, перетворення фінансового ринку України у конкурентоспроможне середовище з інвестиційно-інноваційним кліматом. Також передбачається підвищення ролі фінансового ринку в процесах перерозподілу фінансових ресурсів, зміцнення фінансового стану учасників та розширення їх інвестиційних можливостей.

З урахуванням реалізації інших пріоритетних реформ результативність реалізації Програми відстежуватиметься на основі виконання детальних планів робіт і наступних ключових показників:

N	Показник	2014	2020
1.	Споживча інфляція	24,9 %	не вище 5 % річних
2.	Рівень доларизації кредитів і депозитів	~50 %	нижче 40 %
3.	Рівень золотовалютних резервів	7,3 млрд. дол. США	38,7 млрд. дол. США
4.	Рівень середньозважених ставок за новими кредитами нефінансовим корпораціям у національній валюті	16,7 % річних	не вище 8 % річних
5.	Впровадження принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO	10 із 37 принципів	20 із 37 принципів
6.	Статус фінансового ринку України за класифікацією міжнародного індексного агентства FTSE	без статусу	Advanced Emerging
7.	Рейтинг Світового банку Doing Business в частині захисту міноритарних інвесторів	109 місце із 189 країн	Україна серед перших 30 позицій
8.	Рейтинг Світового банку за рівнем капіталізації лістингових компаній	59 місце із 109 країн	Україна серед перших 30 позицій
9.	Рейтинг Світового банку за обсягом торгів на фондового ринку	61 місце із 107 країн	Україна серед перших 30 позицій
10.	Рейтинг економічної свободи Heritage foundation	162 місце із 189 країн	Україна серед перших 30 позицій

Під час реалізації Програми забезпечуватиметься перегляд і внесення змін до низки законів та нормативно-правових актів України, зокрема:

- Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- Податкового кодексу України;

- Кримінального кодексу України;

- Сімейного кодексу України;

- Про Національний банк України;

- Про банки і банківську діяльність;

- Про систему гарантування вкладів фізичних осіб;

- Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

- Про виконавче провадження;

- Про іпотеку;

- Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

- Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- Про акціонерні товариства;

- Про цінні папери та фондовий ринок;

- Про депозитарну систему України;

- Про інститути спільного інвестування;

- Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні;

- Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг;

- Про пенсійне забезпечення;

- Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- Про страхування;

- Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- Про кредитні спілки;

- Про ломбарди і ломбардну діяльність тощо.

Додаток 1

Напрями реформ фінансового ринку

N	Напрям	N	Блок	N	Заходи	Дії	Дата з	Дата по	Відповідальний
A	Забезпечення макроекономічної стабільності	1	Монетарна політика на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу	1	Розробити та реалізувати грошово-кредитну політику на основі інфляційного таргетування	(i) Посилити роль облікової ставки як базової ставки монетарної політики, при цьому процентні ставки за інструментами регулювання ліквідності будуть визначатися у тісній прив'язці до її рівня (ii) Визначити чіткі принципи та правила використання операційних засад монетарної політики, які слугуватимуть критеріями оцінки правомірності застосування інструментів та процедур регулювання ліквідності (iii) Розробити та реалізувати план впровадження грошово-кредитної політики на основі інфляційного таргетування, який передбачав би заходи щодо: - розвитку інституційної спроможності регуляторів; - зміну релевантного законодавства та адміністративних обмежень; - перехід до інфляційного таргетування.	1 січня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ
A	Забезпечення макроекономічної стабільності	1	Монетарна політика на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу	2	Розробити та реалізувати валютно-курсову політику на основі режиму гнучкого валютного курсу	(i) Закласти режим гнучкого валютного курсу в основу валютно-курсової політики (ii) Удосконалити засади валютних інтервенцій у зв'язку з переходом до режиму інфляційного таргетування (iii) Розробити принципи впровадження тимчасових заборон та обмежень, релевантних для ведення режиму гнучкого валютного курсу, у разі кризових ситуацій (iv) Розробити та реалізувати план впровадження валютно-курсової політики, який передбачав би заходи щодо: - зменшення високого рівня фінансової доларизації, у тому числі доларизації активів та пасивів банків; - зміни релевантного законодавства та адміністративних обмежень на операції на валютному ринку	1 січня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ
B	Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків	1	Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС	1	Гармонізувати законодавство з ЄС у частині забезпечення рівних умов конкуренції на фінансових ринках	(i) Проаналізувати законодавство стосовно відповідності стандартам ЄС щодо обмежень, пов'язаних із наданням: - рівного доступу до надання фінансових послуг; - рівного доступу до клірингових систем, операторами яких є державні установи, та до офіційних механізмів фінансування та рефінансування, які є доступними за звичайних умов ведення бізнесу тощо (ii) Налагодити діалог між регуляторами та учасниками ринку з боку України та ЄС (iii) Розробити та реалізувати план гармонізації законодавства, який би передбачав заходи щодо: - підтримки діалогу з представниками ЄС щодо успішності гармонізації; - підтримки діалогу між регуляторами та учасниками ринку; - поступової адаптації законодавства не більше ніж за чотири роки з дати підписання Угоди про асоціацію з ЄС; - забезпечення підзвітності та громадського контролю за реалізацією плану	1 липня 2015 р.	30 вересня 2018 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
B		1	Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС	2	Гармонізувати законодавство з ЄС у частині забезпечення вільного руху капіталу	(i) Проаналізувати законодавство на предмет відповідності стандартам ЄС щодо обмежень вільного руху капіталу, пов'язаного з: - надходженням прямих інвестицій, їх репатріацією, а також репарацію прибутків від них, - наданням кредитів, які стосуються торговельних операцій, або з наданням послуг, - портфельними інвестиціями і фінансовими позиками та кредитами інвесторів тощо	1 липня 2015 р.	30 вересня 2018 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
B	Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків	1	Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС			(ii) Налагодити діалог між регуляторами та учасниками ринку з боку України та ЄС (iii) Розробити та реалізувати план гармонізації законодавства, який би передбачав заходи щодо: - підтримки діалогу з представниками ЄС щодо успішності гармонізації - підтримки діалогу між регуляторами та учасниками ринку - поступової адаптації законодавства не більше ніж за чотири роки з дати підписання Угоди про асоціацію з ЄС - забезпечення підзвітності та громадського контролю за реалізацією плану
		1	Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС	3	Гармонізувати законодавство з релевантними, кращими практиками ЄС у частині загального регулювання фінансових ринків	(i) Проаналізувати законодавство на предмет відповідності релевантними кращими практикам ЄС, зазначеним у Додатку XVII Угоди про асоціацію (ii) Налагодити діалог між регуляторами та учасниками ринку з боку України та ЄС (iii) Розробити та реалізувати план гармонізації законодавства, який би передбачав заходи щодо: - підтримки діалогу з представниками ЄС щодо успішності гармонізації; - підтримки діалогу між регуляторами та учасниками ринку; - поступової адаптації законодавства не більше ніж за чотири роки з дати підписання Угоди про асоціацію з ЄС; - забезпечення підзвітності та громадського контролю за реалізацією плану	1 липня 2014 р.	30 вересня 2018 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
		2	Модернізація системи регулювання та нагляду	1	Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виявлення та скорочення операцій з пов'язаними особами	(i) Удосконалити законодавство щодо розкриття бенефіціарів та ідентифікації пов'язаних осіб фінансових установ (ii) Переглянути правила здійснення фінансових операцій з пов'язаними особами (iii) Удосконалити звітність фінансових установ, у тому числі банків щодо операцій з пов'язаними особами та забезпечити пруденційний аналіз таких звітів (iv) Розробити плани дій щодо зменшення обсягів операцій з пов'язаними особами та контролювати його реалізацію на рівні окремих фінансових установ та ринку в цілому	1 січня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
		2	Модернізація системи регулювання та нагляду	2	Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виявлення потреб учасників фінансового ринку щодо рекапіталізації	(i) Упровадити нові вимоги до капіталізації та платоспроможності фінансових установ відповідно до принципів Базель III, Solvency II та інших вимог ЄС (ii) Налагодити систему регулярної оцінки якості активів банків та небанківських фінансових установ для визначення необхідності реструктуризації діяльності, ураховуючи необхідність проведення регулярних стрес-тестів (iii) Забезпечити системну оцінку потреб банків та небанківських фінансових установ у підтримці ліквідності та рекапіталізації (iv) Налагодити механізми рекапіталізації фінансових установ, забезпечивши дієвий контроль за виконанням планів рекапіталізації та покращення фінансового стану	1 січня 2015 р.	31 грудня 2019 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
B	Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків	2	Модернізація системи регулювання та нагляду	3	Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виведення з неефективних учасників фінансового ринку	(i) Налагодити практику виведення з ринку неефективних учасників фінансового ринку, що не виконують плани з рекапіталізації та покращення фінансового стану (ii) Підвищити ефективність захисту інтересів кредиторів під час виведення фінансових установ із ринку, у тому числі за рахунок строків для завершення ліквідації банків	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
				4	Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині функціонування системно важливих гравців фінансового ринку	(i) Розробити стратегію запобігання ризикам, пов'язаним із діяльністю системно важливих банків та небанківських фінансових установ (ii) Впровадити законодавство, що визначить спеціальні регуляторні та наглядові вимоги до системно важливих банків і небанківських фінансових установ (iii) Налагодити системний моніторинг діяльності системно важливих банків та небанківських фінансових установ (iv) Забезпечити ефективний механізм підтримки ліквідності та рекапіталізації системно важливих банків та небанківських фінансових установ, який би забезпечував захист інтересів споживачів, учасників та регуляторів фінансового ринку	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НБУ, МФУ, НКФП, НКЦБФР
				5	Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками	(i) Покласти в основу подальшого розвитку функції нагляду на фінансовому ринку перехід від нагляду на основі правил (compliance based supervision) до нагляду на основі оцінки ризику (risk based supervision) (ii) Проаналізувати нормативно-правові акти щодо нагляду на фінансовому ринку на відповідність кращим міжнародним практикам, зокрема: - "Основним принципам ефективного банківського нагляду" Базельського комітету - "Основним принципам страхування" Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю - "Цілям та принципам регулювання обігу цінних паперів" Міжнародної організації комісій з цінних паперів (iii) Налагодити діалог з учасниками ринку з роз'яснення змін у нормативно-правових актах щодо нагляду (iv) Розробити план поетапної зміни регулятивних вимог, який би дав змогу учасникам фінансового ринку до них адаптуватись (v) Забезпечити підвищення якості системи регулювання у частині діяльності небанківських фінансових установ та поліпшити наглядову функцію за ними (vi) Запровадити засоби консолідованого нагляду за діяльністю бірж та їх членів (vii) Удосконалити вимоги перебування цінних паперів у лістингу (viii) Забезпечити рівні умови щодо виставлення заявок та укладення біржових контрактів (ix) Запровадити практику всебічного регулювання ціноутворення для всіх організаторів торгівлі	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
		3	Підвищення прозорості та стабільності фінансових ринків	1	Стимулювати консолідацію фінансових ринків зі збереженням конкуренції	(i) Удосконалити законодавство щодо злиття учасників фінансового ринку (ii) Впровадити дієву систему контролів щодо запобігання необґрунтованих поглинань з метою створення системних фінансових установ, які націлені на подальшу рекапіталізацію з боку держави	1 січня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
B	Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків	3	Підвищення прозорості та стабільності фінансових ринків	2	Забезпечити прозорість звітності та операцій учасників фінансового ринку	(i) Перехід учасників фінансового ринку на стандарти МСФЗ для подання фінансової звітності (ii) Спростити та уніфікувати звітність, що надається учасниками фінансового ринку регуляторам (iii) Упровадити стандарти COREP і FINREP (iv) Забезпечити впровадження "Десяти основних принципів обміну інформацією", які поширюються міністрами фінансів країн - членів "Групи семи" та Угоди ОЕСР про обмін інформацією з питань оподаткування"	1 січня 2015 р.	30 листопада 2015 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
				3	Забезпечити накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників	(i) Створити кредитний реєстр в НБУ (ii) Забезпечити розвиток співпраці між наявними кредитними бюро та консолідацію доступної інформації про кредитну історію (iii) Забезпечити систематичне та повне розкриття негативної кредитної історії позичальників фінансовими установами для накопичення в реєстрах	1 квітня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ
				4	Покращити фінансовий стан та контроль за державними банками	(i) Розробити комплексну стратегію розвитку державних банків (ii) Покращити механізми контролю за діяльністю державних банків (iii) Покращити координацію між державними банками та регуляторами	1 квітня 2015 р.	30 вересня 2016 р.	МФУ, НБУ
				5	Підвищити ефективність системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму із використанням фінансових ринків	(i) Посилити співпрацю регуляторів фінансового ринку щодо протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (ii) Удосконалити нормативно-правову базу, завершення впровадження "Сорок рекомендацій" та "Дев'ять спеціальних рекомендацій стосовно боротьби із фінансуванням тероризму" Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)	1 липня 2015 р.	31 березня 2017 р.	НБУ, НКФП, НКЦБФР
				6	Забезпечити подальший розвиток грошового обігу з метою зниження долі готівкового обігу	(i) Розробити політику готівкового обігу, спрямовану на ефективне, безперебійне та безпечне проведення операцій з готівкою, а також на поступове зниження долі готівкового обігу на користь безготівкового	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ
				6		(ii) Забезпечити доступ до ринку міжнародних платіжних систем виходячи із засад відкритості та вільної конкуренції (iii) Створити рівні умови функціонування платіжних систем на ринку, що дасть змогу підвищити обсяг безготівкових розрахунків, лібералізувати ринок та знизити вартість для споживачів	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ
				7	Стимулювати підвищення рівня корпоративного управління учасників фінансового ринку	(i) Удосконалити вимоги до рівня корпоративного управління учасників фінансового ринку, у тому числі за рахунок посилення ролі наглядових рад, розбудови інституту незалежних директорів, визначення замовників аудиту (ii) Посилити вимоги до системи ризик-менеджменту учасників фінансового ринку	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
		4	Забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків	1	Стимулювати розвиток деривативних інструментів фінансового ринку	(i) Законодавчо врегулювати функціонування ринку похідних фінансових інструментів (деривативів), які б дозволяли хеджувати кредитний, відсотковий та валютний ризики (ii) Визначити регулятора для деривативів та розробити нормативну базу для регулювання відповідних операцій (iii) Забезпечити практичну реалізацію розрахункового циклу в режимі Т+2 та оптимальних моделей розрахунків за правочинами щодо цінних паперів за принципом "поставка цінних паперів проти оплати"	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НКЦПФР, НБУ
B	Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків	4	Забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків	2	Стимулювати розвиток боргових інструментів фінансового ринку	(i) Скасувати перешкоди для здійснення операцій з іноземними цінними паперами та цінними паперами українських емітентів, що розміщені на іноземних фондових біржах (ii) Стимулювати розвиток діяльності з управління цінними паперами, зокрема запровадити практику колективного інвестування у цінні папери на підставі договору про управління цінними паперам (iii) Урегулювати операції позики цінних паперів та операції з кредитування під заставу цінних паперів на фондовому ринку (iv) Розширити лінійку корпоративних боргових цінних паперів, у тому числі дозволити випуск біржових облігацій, боргових інструментів для фінансування інфраструктурних проектів, при цьому запровадити правову основу механізму випуску конвертованих облігацій та переведення зобов'язань емітента в боргові та пайові цінні папери (v) Забезпечити можливість здійснення емісії цінних паперів учасником фінансового ринку, забезпеченням зобов'язань за якими будуть ліквідні фінансові активи емітента	1 січня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НКЦПФР, НБУ
				3	Стимулювати розвиток недержавного пенсійного забезпечення	(i) Проаналізувати можливі інструменти стимулювання недержавного пенсійного забезпечення, у тому числі - упровадження накопичувальної частини пенсії - податкового стимулювання участі роботодавців - стимулювання участі споживачів послуги (ii) Розробити план упровадження довгострокових заходів щодо стимулювання недержавного пенсійного забезпечення (iii) Забезпечити координацію дій регуляторів ринку та інших державних установ, а також учасників фінансового ринку щодо реалізації плану стимулювання недержавного пенсійного забезпечення	1 липня 2015 р.	31 грудня 2019 р.	НКЦПФР, НКФП
				4	Стимулювати більш ефективне функціонування наявних інструментів фінансового ринку	(i) Покращити методологічну базу довгострокового міжбанківського кредитування (ii) Стимулювати розвиток ринку локального синдикування та консорціумних угод (iii) Сприяти встановленню рівних можливостей доступу до торгів з ОВДП для усіх учасників біржових торгів (iv) Стимулювати операції банків на ринку облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі за рахунок розвитку механізмів надання ліквідності НБУ під заставу ОВДП (v) Удосконалити умови випуску ОВДП, упровадивши практику цільових випусків, у тому числі на фінансування довгострокових інфраструктурних та інвестиційних проектів (vi) Урегулювати норму законодавства, що передбачає наявність безумовного права власника депозиту на дострокове розірвання депозитного договору	1 січня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ, МФУ
				5	Стимулювати розвиток інституту посередників фінансового ринку	(i) Урегулювати діяльність посередників (агентів) на фінансовому ринку (ii) Упровадити відповідальність фінансових установ за діяльність своїх посередників (агентів) (iii) Забезпечити регулювання діяльності посередників (агентів) на фінансовому ринку	1 січня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НКЦПФР, НКФП, НБУ
				6	Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами	(i) Урегулювати функціонування колекторських компаній, забезпечити розвиток інструментів нормалізації платіжної дисципліни за проблемними активами (ii) Запровадити та забезпечити розбудову інституту приватних приставів	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	МЮУ, НБУ
B	Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків	4	Забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків	7	Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників	(i) Створити кредитний реєстр в НБУ (ii) Забезпечити розвиток співпраці між кредитними бюро та консолідацію доступної інформації про кредитну історію (iii) Стимулювати створення єдиного реєстру кредитних історій, розширення переліку користувачів реєстру (iv) Забезпечити систематичне та повне розкриття негативної кредитної історії позичальників фінансовими установами для накопичення в реєстрах	1 квітня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ, НКФП
				8	Стимулювати комплексний розвиток ринку страхових послуг	(i) Створити агентство зі страхування експортних кредитів та інвестицій для запровадження інструмента державної підтримки експорту (ii) Забезпечити розвиток напряму агрострахування, в тому числі на базі аграрного страхового пулу (iii) Підвищити прозорість та ефективність роботи МТСБУ (iv) Створити передумови для розвитку ринку накопичувального страхування життя	1 квітня 2015 р.	31 березня 2017 р.	МЕРТУ, НКЦПФР, НКФП
				9	Забезпечити консолідацію та розвиток біржової інфраструктури	(i) Урегулювати питання щодо підзвітності аграрної біржі у частині регулювання деривативних інструментів (ii) Стимулювати консолідацію біржової інфраструктури (iii) Розглянути можливість створення єдиного центрального депозитарію, забезпечити регулятивну та технічну підтримку його створення та функціонування (iv) Урегулювати діяльність єдиного Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках	1 квітня 2015 р.	30 червня 2017 р.	НКЦПФР, НБУ, НКФП
				10	Забезпечити розвиток інституту рейтингових агентств	(i) Урегулювати правила функціонування рейтингових агентств та використання рейтингів (ii) Створити систему нагляду за діяльністю рейтингових агентств з метою забезпечення якості рейтингування та уникнення конфлікту інтересів	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НКЦПФР, НКФП, НБУ
		5	Вдосконалення системи оподаткування учасників фінансових ринків	1	Поліпшити системи оподаткування операцій, пов'язаних зі стягненням проблемної заборгованості	(i) Оптимізувати оподаткування операцій з реалізації активів та застави на користь кредиторів фінансових установ, що ліквідовуються, а також інших пов'язаних з ліквідацією операцій (ii) Оптимізувати оподаткування операцій щодо відчуження та реалізації активів та застави на користь кредиторів	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НБУ, ФГВФО
				2	Гармонізувати системи оподаткування інструментів фінансового ринку	(i) Забезпечити гармонізацію систем оподаткування операцій з фінансовими інструментами та удосконалити законодавство щодо оподаткування небанківських фінансових установ (ii) Удосконалити законодавство з питань діяльності податкових агентів під час оподаткування операцій з цінними паперами	1 квітня 2015 р.	31 березня 2016 р.	МЮУ, НКЦПФР, НКФП, НБУ
				3	Забезпечити податкове стимулювання розвитку інструментів фінансового ринку	(i) Підтримати створення сприятливої системи оподаткування ринку деривативів (ii) Розробити механізми податкового стимулювання довгострокових інвестицій	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НКЦПФР
		6	Очищення ринків від проблемних активів	1	Стимулювати реструктуризацію заборгованості, що може бути оздоровленою	(i) Проаналізувати та адаптувати міжнародний досвід щодо позасудового врегулювання та стимулювання реструктуризації заборгованості, що може бути оздоровленою (ii) Забезпечити законодавчу підтримку механізму позасудового врегулювання, у тому числі передбачити податкові пільги та спрощення механізму стягнення для неуспішних реструктуризацій	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НБУ
B	Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків	6	Очищення ринків від проблемних активів	2	Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, у тому числі націоналізованих, банків	(i) Проаналізувати наявні на сьогодні практики та проблематику роботи з проблемними та непрофільними активами в державних фінансових установах (ii) Розробити підхід до впровадження найбільш ефективних ринкових практик роботи з проблемною заборгованості в державних фінансових установах, урахувавши ринкову оцінку вартості проблемних та непрофільних активів (iii) Забезпечити зміну нормативно-правових актів, спрямованих на захист державних інтересів, що знижують ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами в державних фінансових установах, зі збереженням належного рівня контролю та захисту інтересів держави	1 січня 2015 р.	31 березня 2016 р.	НБУ, МФУ
B		6	Очищення ринків від проблемних активів	3	Упровадити ефективний механізм захисту прав кредиторів	(i) Удосконалити законодавство щодо примусового стягнення заборгованості та відчуження і реалізації заставленого майна, у тому числі скоротити процедури відчуження об'єктів застави на користь кредиторів (ii) Упровадити інститут приватних виконавців, у тому числі забезпечити релевантні зміни в законодавстві (iii) Спростити законодавство щодо банкрутства боржників та учасників фінансового ринку, забезпечивши скорочення процедури банкрутства	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НБУ, ФГВФО
C	Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку	1	Забезпечення інституційної незалежності регуляторів	1	Забезпечити інституційну незалежність регуляторів за рахунок зміни відповідного законодавства	(i) Проаналізувати законодавство України щодо функціонування регуляторів фінансового ринку на предмет відповідності кращій світовій практиці забезпечення незалежності регуляторів (ii) Унести зміни до законів, що регламентують функціонування регуляторів фінансового ринку, спрямовані на підвищення їх автономії та незалежності	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
				2	Забезпечити фінансову незалежність регуляторів	(i) Забезпечити незалежність регуляторів у частині бюджету регуляторів (ii) Забезпечити незалежність розподілу прибутку регуляторами (iii) Запровадити систему диференційованих зборів ФГВФО з урахуванням оцінки якості активів банків	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НКЦПФР, НБУ, НКФП, ФГВФО
				3	Посилити інституційний контроль регуляторів	(i) Посилити роль наглядової ради (або колегіального органу) кожного з регуляторів шляхом покладання на раду відповідальності за заходи внутрішнього контролю (ii) Створити комітети з аудиту на рівні наглядових рад регуляторів (iii) Продовжити практику проведення незалежного зовнішнього аудиту	1 квітня 2015 р.	31 березня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
				4	Забезпечити інституційну здатності регуляторів за рахунок підвищення ефективності інструментів впливу	(i) Проаналізувати інструменти впливу регуляторів, у тому числі рестриктивного характеру, як такі, що можуть бути використані превентивно (ii) Розробити та впровадити ефективний інструментарій впливу, який би забезпечив однакову ефективність заходів впливу, у тому числі рестриктивних заходів, що можуть застосовуватись регуляторами на різних сегментах фінансового ринку	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
C	Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку	2	Підвищення організаційної ефективності регуляторів	1	Провести ефективну трансформацію регуляторів у відповідності до стратегії функціонування	(i) Провести деталізацію цієї стратегії реформування фінансового ринку до рівня стратегії кожного окремого регулятора (ii) Визначити цільову модель функціонування регуляторів на основі деталізованої стратегії, у тому числі розглянувши доцільність передавання функцій між регуляторами (iii) Розробити програму та дорожню карту трансформації регуляторів фінансового ринку (iv) Провести декомпозицію програми трансформації в конкретні проекти з контрольованими цілями та графіками реалізації (v) Забезпечити реалізацію програми трансформації регуляторів за рахунок централізованого управління проектами програми на рівні спеціалізованих комітетів регуляторів	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
				2	Забезпечити інституційну спроможність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на підставі правил (compliance based supervision) до нагляду на основі оцінки ризику (risk based supervision)	(i) Проаналізувати міжнародну практику та сформовані стандарти нагляду на основі оцінки ризику, зокрема: - "Основні принципи ефективного банківського нагляду" Базельського комітету - "Основні принципи страхування" Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю - "Цілі та принципи регулювання обігу цінних паперів" Міжнародної організації комісій з цінних паперів - "Сорок рекомендацій" та "Дев'ять спеціальних рекомендацій стосовно боротьби із фінансуванням тероризму" Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) (ii) Провести адаптацію нормативних положень та внутрішніх регламентів та інструкцій регуляторів до міжнародних стандартів нагляду (iii) Забезпечити навчання персоналу, відповідального за нагляд, з питань нагляду на основі оцінки ризику, налагодити обмін досвідом з міжнародними регуляторами (iv) Реалізувати поетапний перехід до нагляду на основі оцінки ризику	1 липня 2015 р.	31 грудня 2019 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
				3	Забезпечити інституційну спроможність регуляторів реалізовувати монетарну політику на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу	(i) Удосконалити інструменти монетарної політики для забезпечення реалізації режиму інфляційного таргетування (ii) Удосконалити систему аналізу та моделі прогнозування макроекономічних показників НБУ як єдиного джерела для прийняття рішення в разі застосування режиму інфляційного таргетування	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ
				4	Підвищити інституційну спроможність регуляторів до прийняття ефективних зважених рішень, посилити внутрішній контроль	(i) Проаналізувати наявні структури, процеси та системи прийняття рішень (ii) Розробити систему спеціалізованих комітетів для кожного регулятора, які б дали змогу ефективно та оперативно приймати колегіальні рішення за рахунок делегованих правліннями повноважень (iii) Провести реінжиніринг ключових процесів прийняття рішень, спрямований на виключення задвоєння функцій, побудову ефективної системи внутрішнього контролю, підвищення якості аналітики для прийняття (iv) Змінити організаційні структури регуляторів з метою посилити незалежність контролюючих та аналітичних функцій, розділити функції, що мають потенційний конфлікт інтересів, і посилити внутрішній контроль (v) Провести організаційну та функціональну централізацію	1 квітня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР, НКФП
C	Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку	2	Підвищення організаційної ефективності регуляторів	5	Підвищити ефективність комунікації регуляторів зі споживачами та учасниками фінансового ринку	(i) Розробити стратегію комунікації, забезпечити її гармонізацію на рівнях всіх регуляторів фінансового ринку (ii) Забезпечити налагодження внутрішніх процесів обміну інформації в регуляторах, які б забезпечили можливість формування прозорої ефективної комунікації (iii) Розробити інструменти та канали комунікації і створити процес регулярної системної комунікації з метою підвищення прозорості дії регуляторів (iv) Забезпечити прозорість ухвалення рішень з монетарної політики НБУ шляхом забезпечення розкриття мотивів та підстав прийнятих рішень	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НБУ, НКЦПФР, НКФП
				6	Підвищити ефективність протидії зловживанням на фінансових ринках	(i) Посилити відповідальність за маніпулювання на фондовому ринку, зловживання з використанням інсайдерської інформації (ii) Посилити відповідальність за шахрайство з використанням фінансових ринків, у тому числі відповідальність бенефіціарів та менеджменту фінансових установ, дії яких призвели до погіршення фінансового стану таких установ, а також викривлення фінансової інформації (iii) Переглянути та підвищити ефективність нормативних актів регуляторів щодо виявлення зловживань на фінансових ринках (iv) Забезпечити розбудову інституційної спроможності регуляторів щодо ідентифікації пов'язаних осіб у разі регулюванні фінансових ринків, покращити інструменти контролю за кредитуванням пов'язаних осіб	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НБУ, ФГВФО, НКЦПФР
				7	Підвищити ефективність регуляторів у частині роботи з проблемними активами на фінансовому ринку	(i) Підвищити ефективність системи виявлення потенційно проблемних та проблемних (неефективних) учасників фінансового ринку (ii) Стандартизувати та підвищити ефективність інструментів регуляторів щодо роботи з неефективними учасниками фінансового ринку, забезпечити розбудову інституту куратора та тимчасового керівника фінансової установи (iii) Підвищити ефективність процесів управління кредитним ризиком (у т. ч. управління заставою), що приймається регуляторами під час оздоровлення або ліквідації неефективних учасників ринку, забезпечити розбудову інституту ліквідатора фінансової установи (iv) Упровадити практику акумуляції непрофільних активів у спеціалізованих фондах управління, які могли б забезпечити ефективне управління непрофільними для фінансового ринку активами з метою отримання часткового відшкодування та реалізації активів за найбільш сприятливих ринкових умовах (v) Забезпечити розбудову на базі одного з регуляторів єдиного центру компетенції з реалізації непрофільних активів в інтересах регуляторів фінансового ринку, у тому числі НБУ та ФГВФО	1 квітня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП
		3	Покращення координації роботи регуляторів та учасників фінансового ринку	1	Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку	(i) За участі всіх регуляторів фінансового ринку сформувати колегіальний орган для проведення регулярного обговорення проблематики та розвитку ринку та координації дій між регуляторами, забезпечити ефективну роботу спеціалізованих комітетів такого колегіального органу (ii) Налагодити механізми обміну інформацією щодо учасників ринку, результатів наглядових заходів, іншої аналітики тощо між регуляторами ринку для формування єдиного інформаційного поля	1 січня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
C	Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку	3	Покращення координації роботи регуляторів та учасників фінансового ринку	1	Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку	(iii) Забезпечити діалог та координацію між регуляторами з метою гармонізації регулювання ринку, поширити використання спільних для регуляторів заходів пруденційного нагляду, регуляторних обмежень, синхронізувати роботу щодо нагляду за фінансовими конгломератами тощо (iv) Удосконалити систему правозастосування до учасників фінансового ринку за рахунок посилення взаємодії між регуляторами, у тому числі в разі застосування рестриктивних превентивних заходів, а також у частині протидії зловживанням на фінансових ринках	1 січня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
		3		2	Покращити координацію між регуляторами фінансового ринку та учасниками ринку на базі саморегулівних організацій	(i) Підвищити ефективність діалогу із саморегулівними організаціями учасників фінансового ринку, залучити представників учасників ринку до обговорення всіх основних змін, що планується реалізувати (ii) Стимулювати розбудову функціоналу та підвищення ефективності саморегулівних організацій, у тому числі з метою підвищення ефективності діалогу з питань законодавства, нагляду (iii) Сформулювати та впровадити разом із учасниками ринку вимоги до ключових фахівців фінансового ринку, у тому числі за рахунок впровадження стандартизованих кодексів етики та інституту членства в професійних організаціях	1 липня 2015 р.	31 грудня 2018 р.	НКЦПФР НКФП, НБУ
		4	Стимулювати впровадження новітніх IT-технологій	1	Упровадити стандарти звітності та обміну інформацією, що забезпечать ефективну інтеграцію в фінансовий ринок ЄС	(i) Вивчити досвід упровадження стандарту XBRL в інших країнах Східної Європи (ii) Проаналізувати технічні вимоги впровадження XBRL та оцінити технічну можливість регуляторів для переходу на обмін інформацією за стандартом XBRL (iii) Розробити план упровадження стандарту XBRL, який би передбачав: - кроки, спрямовані на підвищення рівня IT-зрілості регуляторів ринку - кроки щодо впровадження стандарту XBRL учасниками ринку - достатній період на реалізацію впровадження, після якого звітність за новим стандартом стала б обов'язковою - гармонізацію з ініціативою з упровадження COREP і FINREP	1 липня 2015 р.	30 червня 2018 р.	МФУ, НБУ, НКЦПФР, НКФП, МЕРТУ
				2	Модернізувати нормативно-правову базу у частині можливості використання IT-технологій учасниками фінансового ринку	(i) Налагодити діалог з учасниками фінансового ринку щодо обмежень, які встановлює діюча нормативно-правова база на використання перспективних IT-технологій (ii) Проводити аналіз запропонованих змін щодо погіршення спроможності регуляторів виконувати свої функції в результаті впровадження таких змін, а також стосовно відповідності стандартам IT-безпеки (iii) Забезпечити адаптацію нормативно-правової бази для використання новітніх IT-технологій	1 липня 2015 р.	31 грудня 2018 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
				3	Упровадити новітні стандарти IT-безпеки на фінансовому ринку	(i) Налагодити систематичний аналіз міжнародних кращих практик та стандартів IT-безпеки у сферах, релевантних для фінансового ринку (ii) Забезпечити систематичну роботу з доопрацювання стандартів IT-безпеки, що задаються регуляторами фінансового ринку (iii) Забезпечити контроль за впровадженням учасниками ринку релевантних стандартів IT-безпеки	1 липня 2015 р.	31 березня 2019 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
C	Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку	4	Стимулювання впровадження новітніх IT-технологій	4	Продовжити впровадження IT-технологій у роботі регуляторів, що забезпечать більш ефективну роботу	(i) Упровадити систему електронного документообігу, забезпечити перехід усіх внутрішніх процесів на електронних документообіг (ii) Забезпечити накопичення даних, що формуються кожним регулятором, у єдиному сховищі даних, що забезпечує адекватну хісторизацію (iii) Побудувати ефективну процедуру контролю за якістю таких даних (iv) Налаштувати систему внутрішньої звітності, яка б підвищила ефективність підготовки інформації для прийняття управлінських рішень (v) Провести централізацію IT-рішень, де це доцільно, для підвищення керованості, якості даних та зниження затрат	1 липня 2015 р.	30 червня 2018 р.	НБУ, НКЦПФР НКФП
D	Захист прав споживачів та інвесторів фінансового ринку	1	Стимулювання розвитку фінансової грамотності споживачів та інвесторів фінансового ринку	1	Упровадити комплексну програму підвищення рівня фінансової грамотності населення України, у тому числі стимулювання розвитку рівня культури заощаджень	(i) У рамках широкого діалогу з учасниками ринку та фінансовими організаціями розробити матеріали програми підвищення фінансової грамотності, які б, крім іншого, включали: - пояснення типових фінансових послуг та інструментів, і пов'язаних із ними ризиків та основних способів ціноутворення - роз'яснення важливих положень договорів щодо надання типових фінансових послуг - поради щодо управління персональними та сімейними фінансами - роз'яснення щодо переваг заощаджень та контрольованих витрат (ii) Розгорнути систему інформування та навчання населення в рамках програми (iii) Упровадити порядок актуалізації матеріалів програми в залежності від розвитку фінансового ринку	1 квітня 2015 р.	31 березня 2016 р.	НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП
		2	Підвищення стандартів захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку	1	Підвищити стандарти розкриття інформації в інтересах споживачів та інвесторів фінансового ринку	(i) Стимулювати розвиток практики розкриття інформації публічними акціонерними товариствами для більшої прозорості, підвищувати стандарти розкриття інформації (ii) Забезпечити прозоре та повне розкриття необхідної інформації для всебічного та повного розуміння клієнтом можливих ризиків та сукупної вартості щодо послуг, що надаються	1 січня 2015 р.	31 грудня 2015 р.	НКЦПФР, НБУ, НКФП
				2	Покращити законодавство у частині захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку	(i) Запровадити механізм захисту прав міноритарних акціонерів, в тому числі шляхом запровадження механізмів примусового викупу та продажу акцій та інституту Корпоративної угоди (Акціонерний договір) (ii) Запровадити дієві механізми позасудового врегулювання спорів між учасниками фінансового ринку та вкладниками/кредиторами (iii) Розглянути можливість створення компенсаційних схем захисту вкладів інвесторів та інших споживачів небанківських фінансових послуг (iv) Упровадити процедури захисту прав власників корпоративних боргових цінних паперів та правового врегулювання діалогу між емітентом та інвестором	1 січня 2015 р.	31 грудня 2016 р.	НКЦПФР, ФГВФО, НКФП, НБУ
				3	Проактивно діяти для захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку	(i) Ініціювати створення інституту фінансового омбудсмена, до функцій якого належатиме досудове вирішення суперечок та скарг між фінансовими установами та їх клієнтами - фізичними особами (ii) Запровадити механізм запобігання створенню та функціонуванню фінансових пірамід (iii) Підвищити прозорість та зручність виплати коштів вкладникам банків, що ліквідовуються	1 січня 2015 р.	30 червня 2016 р.	НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП

Додаток 2

Співставлення заходів реформи фінансового ринку та релевантних зовнішніх вимог (взятих зобов'язань)

Зовнішні вимоги (взяті зобов'язання)					Заходи реформи, що забезпечують виконання вимог
N	Зацікавлена сторона	Посилання на документ зацікавленої сторони	Задачі	Суть	Посилання	Заходи
1	МВФ	A.5	Грошово-кредитна і валютно-курсова політика	Грошово-кредитна політика буде націлена на скорочення інфляції до рівня нижче десяти відсотків до кінця 2016 року.	A.1.1. A.1.2. C.2.3. C.2.5.	A.1.1. Розробити та реалізувати грошово-кредитну політику на основі інфляційного таргетування A.1.2. Розробити та реалізувати валютно-курсову політику на основі режиму гнучкого валютного курсу C.2.3. Забезпечити інституційну здатність регуляторів реалізовувати монетарну політику на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу C.2.5. Підвищити ефективність комунікації регуляторів зі споживачами та учасниками фінансового ринку
2	МВФ	A.6	Грошово-кредитна і валютно-курсова політика	Грошово-кредитна політика буде сформульована у відповідності до інфляційних цілей на основі режиму таргетування грошових агрегатів.
3	МВФ	A.7	Грошово-кредитна і валютно-курсова політика	Монетарна програма посилюватиме сигнали, які надходитимуть в залежності від стану монетарної політики, і допомагатиме скеровувати інфляційні очікування
4	МВФ	A.8	Грошово-кредитна і валютно-курсова політика	Дотримуватися режиму гнучкого валютного курсу, який слугуватиме буфером у подоланні зовнішніх шоків, при цьому прагнемо до поступового відновлення буферів валютних резервів
5	МВФ	A.11	Грошово-кредитна і валютно-курсова політика	Ми продовжимо докладати зусиль у напрямку повного переходу на інфляційне таргетування
6	МВФ	B.13	Політика у фінансовому секторі Модернізація системи регулювання та нагляду з метою виявлення та скорочення кредитування пов'язаних осіб	Модернізація системи регулювання та нагляду з метою виявлення та скорочення кредитування пов'язаних осіб	B.2.1. C.2.6.	B.2.1. Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виявлення та скорочення операцій з пов'язаними особами C.2.6. Підвищити ефективність протидії зловживанням на фінансових ринках
7	МВФ	B.14	Політика у фінансовому секторі Модернізація системи регулювання та нагляду з метою виявлення та скорочення кредитування пов'язаних осіб	Ми також діємо на деяких інших фронтах нагляду та регулювання з метою посилення нагляду за банківськими ризиками за підтримки МВФ.	B.2.2. B.2.4. B.2.5. C.2.2.	B.2.2. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення потреб гравців ринку щодо рекапіталізації B.2.4. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині функціонування системно важливих гравців фінансового ринку B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками C.2.2. Забезпечити інституційну здатність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на основі правил ("compliance based supervision") до нагляду на основі оцінки ризику ("risk based supervision")
8	МВФ	B.15	Політика у фінансовому секторі Актуалізація нашої стратегії капіталізації банків	Ми переглянули свою стратегію виведення з ринку проблемних банків для її втілення пліч-о-пліч з поступовим зменшенням масштабів кредитування пов'язаних осіб.	B.2.3. C.2.7.	B.2.3. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виведення з ринку неефективних гравців C.2.7. Підвищити ефективність регуляторів в частині роботи з проблемними активами на фінансовому ринку
9	МВФ	B.16	Політика у фінансовому секторі Актуалізація нашої стратегії капіталізації банків	Банки, що не дотримуються своїх планів рекапіталізації, будуть виведені з ринку.	B.2.3. C.2.7.
10	МВФ	B.19	Політика у фінансовому секторі Зміцнення спроможності банків вирішувати питання проблемних позик	Ми забезпечимо ефективність системи вирішення питання щодо негативно класифікованих кредитів.	B.4.6. B.4.7. B.5.1. B.6.1. B.6.2. B.6.3.	B.4.6. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами B.4.7. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників B.5.1. Поліпшити системи оподаткування операцій, пов'язаних зі стягненням проблемної заборгованості B.6.1. Стимулювати реструктуризацію заборгованості, що може бути оздоровленою B.6.2. Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, у тому числі націоналізованих, банків B.6.3. Впровадити ефективний механізм захисту прав кредиторів
11	МВФ	E.32	Урядування, прозорість та бізнес-клімат Вдосконалення нормативно-правової бази функціонування Національного антикорупційного бюро (НАБ).	Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері протидії відмиванню коштів, налагодження співпраці між НАБ, НБУ та Держфінмоніторингом	B.3.5. C.2.2.	B.3.5. Підвищити ефективність системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму із використанням фінансових ринків C.2.2. Забезпечити інституційну здатність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на основі правил ("compliance based supervision") до нагляду на основі оцінки ризику ("risk based supervision")
12	МВФ	A.9	Грошово-кредитна і валютно-курсова політика	Для зміцнення інституційної бази і ефективності НБУ ми розробимо проект змін до Закону "Про Національний банк України" в рамках консультацій з експертами МВФ до кінця лютого 2015 року	C.1.1. C.1.2. C.1.3.	C.1.1. Забезпечити інституційну незалежність регуляторів за рахунок зміни відповідного законодавства C.1.2. Забезпечити фінансову незалежність регуляторів C.1.3. Посилити інституційний контроль регуляторів
13	МВФ	A.10	Грошово-кредитна і валютно-курсова політика	Реструктуризація організаційної структури НБУ в частині: a. Формулювання та реалізація грошово-кредитної політики b. Комунікації.	C.2.3. C.2.5.	C.2.3. Забезпечити інституційну здатність регуляторів реалізовувати монетарну політику на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу C.2.5. Підвищити ефективність комунікації регуляторів зі споживачами та учасниками фінансового ринку
14	МВФ	B.18	Політика у фінансовому секторі Поліпшення відновлення економічної вартості активів та офіційне розслідування неплатоспроможності банків	Ми продовжимо поліпшення перспектив для відновлення економічної вартості активів і підзвітності ФГВФО, а також виявлення неналежної банківської практики у неплатоспроможних банках.	B.6.2. C.2.7. C.3.1.	B.6.2. Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, в тому числі націоналізованих, банків C.2.7. Підвищити ефективність регуляторів в частині роботи з проблемними активами на фінансовому ринку C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку
15	МВФ	III	Захисні механізми	Урядування НБУ та автономія.	C.1.3. C.2.4.	C.1.3. Посилити інституційний контроль регуляторів C.2.4. Підвищити інституційну спроможність регуляторів до прийняття ефективних зважених рішень, посилити внутрішні контролі
16	МВФ	III	Захисні механізми	Механізми внутрішнього контролю в НБУ.	C.2.4.	C.2.4. Підвищити інституційну спроможність регуляторів до прийняття ефективних зважених рішень, посилити внутрішні контролі
17	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Нові фінансові послуги	Забезпечити можливість постачальникам фінансових послуг ЄС надавати фінансові послуги, подібні до послуг, які можуть надавати власним постачальникам фінансових послуг.	B.1.1.	B.1.1. Гармонізувати законодавство з ЄС у частині забезпечення рівних умов конкуренції на фінансових ринках
18	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Клірингові та платіжні системи	Забезпечити постачальникам фінансових послуг ЄС, заснованим на території України, доступ до платіжних та клірингових систем, операторами яких є державні установи, та до офіційних механізмів фінансування та рефінансування, які є доступними за звичайних умов ведення бізнесу, крім надання доступу до механізмів кредитора останньої інстанції.	B.1.1.
19	ЄС	IV. Глава 7 Поточні платежі та рух капіталу	Рух капіталу	Забезпечувати вільний рух капіталу, пов'язаного з: - надходженням прямих інвестицій, їх репатріацією - наданням кредитів, які стосуються торговельних операцій, або з наданням послуг - портфельними інвестиціями і фінансовими позиками та кредитами інвесторів ЄС.	B.1.2.	B.1.2. Гармонізувати законодавство з ЄС в частині забезпечення вільного руху капіталу
20	ЄС	IV. Глава 7 Поточні платежі та рух капіталу	Рух капіталу	Завершити лібералізацію операцій на рахунку операцій з капіталом і фінансовому рахунку платіжного балансу відповідно до рівня лібералізації з боку ЄС.	B.1.2.
21	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Наближення законодавства	Забезпечити поступове приведення у відповідність своїх чинних законів та майбутнього законодавства до стандартів ЄС.	B.1.3.	B.1.3. Гармонізувати законодавство з релевантними кращими практиками ЄС
22	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	"Основні принципи ефективного банківського нагляду" Базельського комітету.	B.2.5. B.3.2. B.3.5. C.2.2.	B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками B.3.2. Забезпечити прозорість звітності та операцій учасників фінансового ринку B.3.5. Підвищити ефективність системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму із використанням фінансових ринків C.2.2. Забезпечити інституційну здатність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на основі правил ("compliance based supervision") до нагляду на основі оцінки ризику ("risk based supervision")
23	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	"Основні принципи страхування" Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю.
24	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	"Цілі та принципи регулювання обігу цінних паперів" Міжнародної організації комісій з цінних паперів.
25	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	Угода ОЕСР про обмін інформацією з питань оподаткування.
26	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	Заява країн - членів "Групи двадцяти" про прозорість інформації та обмін інформацією для цілей оподаткування.
27	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	"Сорок рекомендацій" та "Дев'ять спеціальних рекомендацій стосовно боротьби із фінансуванням тероризму" Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
28	ЄС	IV. Глава 6: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	"Десять основних принципів обміну інформацією", які поширюються міністрами фінансів країн - членів "Групи семи".
29	ЄС	IV. Глава 7 Поточні платежі та рух капіталу	Сприяння виконанню та подальша лібералізація положень	Протягом перших чотирьох років вжити заходів для створення необхідних умов для подальшого поступового застосування правил Сторони ЄС про вільний рух капіталу.	B.1.1. B.1.2. B.1.3.	B.1.1. Гармонізувати законодавство з ЄС в частині забезпечення рівних умов конкуренції на фінансових ринках B.1.2. Гармонізувати законодавство з ЄС в частині забезпечення вільного руху капіталу B.1.3. Гармонізувати законодавство з релевантними кращими практиками ЄС
30	ЄС	V. Глава 12: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	Розвиток співробітництва між різними учасниками фінансової системи, зокрема регуляторними та наглядовими органами.	C.3.1. C.3.2.	C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку C.3.2. Покращити координацію між регуляторами фінансового ринку та учасниками ринку на базі саморегулівних організацій
31	ЄС	V. Глава 12: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	Розвиток адміністративного потенціалу регуляторних та наглядових органів.	C.2.1. C.2.2. C.2.4.	C.2.1. Провести ефективну трансформацію регуляторів у відповідності до стратегії функціонування C.2.2. Забезпечити інституційну здатність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому
32	ЄС	V. Глава 12: Фінансові послуги	Ефективне та прозоре регулювання	Забезпечення незалежного та ефективного нагляду.	C.2.1. C.2.2. C.2.4.
33	ЄС	V. Глава 12: Фінансові послуги	Захист споживачів	Забезпечити ефективний та належний захист інвесторів та інших споживачів фінансових послуг.	D.2.1. D.2.2. D.2.4.	D.2.1. Підвищити стандарти розкриття інформації в інтересах споживачів та інвесторів фінансового сектору D.2.2. Покращити законодавство в частині захисту прав споживачів та інвесторів фінансового сектору D.2.3. Проактивно діяти для захисту прав споживачів та інвесторів фінансового сектору
34	ППРФС 2	Компонент 1	Зміцнення операційної, фінансової і регуляторної спроможності ФГВФО щодо врегулювання неплатоспроможних банків.	ПЗ 1: Державний бюджет на 2015 рік передбачає резервне фінансування ФГВФО, і уряд України забезпечує необхідне фінансування ФГВФО відповідно до потреб ФГВФО, пов'язаних із виведенням банків з ринку і виплатами вкладникам відшкодування.	B.2.2. B.2.3. B.2.4. B.6.2. C.2.7. C.3.1.	B.2.2. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення потреб гравців ринку щодо рекапіталізації B.2.3. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виведення з ринку неефективних гравців B.2.4. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині функціонування системно важливих гравців фінансового ринку B.6.2. Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, в тому числі націоналізованих, банків C.2.7. Підвищити ефективність регуляторів в частині роботи з проблемними активами на фінансовому ринку C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку
35	ППРФС 2	Компонент 2	Підвищення рівня платоспроможності банківської системи шляхом реалізації планів з рекапіталізації і реструктуризації і забезпечення своєчасних заходів впливу.	ПЗ 2: Ухвалення "антикризового" закону, який забезпечує правову базу для впровадження принципів участі держави у рекапіталізації банків, що їх було узгоджено в рамках ППРФС1. Ухвалення нормативно-правових актів, які забезпечують застосування на практиці принципів участі держави у рекапіталізації банків, що їх було узгоджено в рамках ППРФС1, включаючи визначення механізмів прийняття рішень та управління.
36	ППРФС 2	Компонент 2	Підвищення рівня платоспроможності банківської системи шляхом реалізації планів з рекапіталізації і реструктуризації і забезпечення своєчасних заходів впливу.	ПЗ 3: 35 найбільших банків завершують виконання планів з рекапіталізації і реструктуризації на підставі "антикризового" закону (точна дата буде визначена пізніше і визначатиме терміни впровадження ППРФС2).
37	ППРФС 2	Компонент 2	Підвищення рівня платоспроможності банківської системи шляхом реалізації планів з рекапіталізації і реструктуризації і забезпечення своєчасних заходів впливу.	ПЗ 4: НБУ ініціює процес виведення з ринку з допомогою ФГВФО усіх банків, які виявилися неспроможними виконати плани необхідної рекапіталізації і реструктуризації у визначений термін і відповідно до методології, визначеної в "антикризовому" законі та в Законі "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".	B.2.2. B.2.3. B.2.4. B.6.2. C.2.7. C.3.1.	B.2.2. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення потреб гравців ринку щодо рекапіталізації B.2.3. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виведення з ринку неефективних гравців B.2.4. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині функціонування системно важливих гравців фінансового ринку B.6.2. Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, в тому числі націоналізованих, банків C.2.7. Підвищити ефективність регуляторів в частині роботи з проблемними активами на фінансовому ринку C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку
38	ППРФС 2	Компонент 3	Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи.	ПЗ 5: Позичальник приймає указ, яким створює Комітет з фінансової стабільності на високому рівні, до якого входять представники НБУ, Мінфіну, ФГВФО і двох інших регуляторів у фінансовому секторі.	C.3.1.	C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку.
39	ППРФС 2	Компонент 3	Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи.	ПЗ 6: Уряд забезпечує прийняття нормативних актів, спрямованих на зменшення пов'язаного кредитування у системі шляхом: 1) НБУ започаткував розкриття інформації щодо кінцевих вигодонабувачів всіх банків, що підтверджується наявністю на веб-сторінці НБУ актуальної і точної інформації про кінцевих вигодонабувачів діючих в Україні банків; 2) впровадження у законодавство вимоги до корпоративних позичальників щодо розкриття кінцевого вигодонабувача; 3) підвищення вимоги щодо мінімального капіталу; 4) удосконалення процедури злиття і поглинання фінансових установ.	B.2.1. B.2.2. B.3.1. B.3.3. B.4.7. C.2.6.	B.2.1. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення та скорочення операцій з пов'язаними особами B.2.2. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення потреб гравців ринку щодо рекапіталізації B.3.1. Стимулювати консолідацію фінансових ринків зі збереженням конкуренції B.3.3. Забезпечити накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників B.4.7. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників C.2.6. Підвищити ефективність протидії зловживанням на фінансових ринках
40	ППРФС 2	Компонент 3	Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи.	ПЗ 7: Позичальник і НБУ ухвалили низку законодавчих і нормативних заходів, спрямованих на вдосконалення середовища для врегулювання непрацюючих кредитів, з метою: 1) усунення перешкод, пов'язаних із юридичними перепонами та податками; 2) підвищення ефективності судових процесів завдяки ухваленню закону про приватних судових виконавців.	B.4.6. B.5.1. B.6.1. B.6.2. B.6.3. C.2.7.	B.4.6. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами B.5.1. Поліпшити системи оподаткування заборгованості B.6.1. Стимулювати реструктуризацію заборгованості, що може бути оздоровленою B.6.2. Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, в тому числі націоналізованих, банків B.6.3. Впровадити ефективний механізм захисту прав кредиторів C.2.7 Підвищити ефективність регуляторів в частині роботи з проблемними активами на фінансовому ринку
41	ППРФС 2	Компонент 3	Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи.	ПЗ 8: НБУ приймає нормативно-правові акти, які встановлюють спеціальні регуляторні та наглядові вимоги до системно важливих банків.	B.2.4	B.2.4. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині функціонування системно важливих гравців фінансового ринку
42	ППРФС 2	Компонент 3	Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи.	ПЗ 9: Покращення якості інформації щодо корпоративних позичальників, яка подається в НБУ для цілей нагляду шляхом ухвалення законодавчих змін, які передбачають перегляд діяльності кредитного реєстру.	B.3.3. B.4.7.	B.3.3. Забезпечити накопичення та обміну інформацією щодо кредитної історії позичальників B.4.7. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників
43	ППРФС 2	Компонент 3	Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи.	ПЗ 10: Схвалення нормативно-правових актів, які передбачають посилення вимог до розкриття інформації щодо споживчого кредитування.	B.3.2. D.2.1.	B.3.2. Забезпечити прозорість звітності та операцій гравців фінансового ринку D.2.1. Підвищити стандарти розкриття інформації в інтересах споживачів та інвесторів фінансового ринку
44	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Посилення якості регулювання фінансового сектору з метою більш зваженого консолідованого пруденційного нагляду, у тому числі шляхом передачі функцій щодо нагляду за бюро кредитних історій від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до Національного банку України.	B.2.5. B.3.3. C.2.1. C.2.2. C.3.1.	B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками B.3.3. Забезпечити накопичення та обміну інформацією щодо кредитної історії позичальників C.2.1. Провести ефективну трансформацію регуляторів у відповідності до стратегії функціонування C.2.2. Забезпечити інституційну здатність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на основі правил (compliance based supervision) до нагляду на основі оцінки ризику (risk based supervision) C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку
45	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Гармонізація вимог до учасників фондового ринку з директивами ЄС та посилення контролю за виконанням пруденційних вимог з подальшим підвищенням надійності учасників фондового ринку.	B.1.3. B.2.5. C.2.2.	B.1.3. Гармонізувати законодавство з релевантними кращими практиками ЄС в частині загального регулювання фінансових ринків B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками C.2.2. Забезпечити інституційну здатність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на основі правил (compliance based supervision) до нагляду на основі оцінки ризику (risk based supervision)
46	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Приведення законодавства про регулювання страхових компаній у відповідність з директивами ЄС.	B.2.5. B.3.8.	B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками B.3.8. Стимулювати комплексний розвиток ринку страхових послуг
47	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Розроблення нормативно-правової бази для захисту прав кредиторів з урахуванням міжнародного досвіду, що дасть змогу створити дієві механізми захисту фінансової системи та знизить вплив кризових явищ на учасників фінансового ринку.	B.4.6. B.6.3.	B.4.6. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами B.6.3. Впровадити ефективний механізм захисту прав кредиторів
48	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Усунення можливостей ухилення від оподаткування через фінансові інструменти шляхом запровадження ефективних механізмів запобігання створенню та діяльності фінансових пірамід, фіктивних емітентів цінних паперів, їх виявлення та ліквідації, а також посилення регулювання діяльності фінансових установ.	B.2.5. D.2.3.	B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками D.2.3. Проактивно діяти для захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку
49	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Приведення законодавства щодо процесів злиття і поглинання учасників фінансового ринку у відповідність з найкращими практиками Європейського Союзу, що дозволить прискорити процедури консолідації, спростити операційний та юридичний процеси консолідації і вирішити проблеми захисту прав вкладників, позичальників, інвесторів та платників податків.	B.1.3. B.3.1. D.2.2.	B.1.3. Гармонізувати законодавство з релевантними кращими практиками ЄС в частині загального регулювання фінансових ринків B.3.1. Стимулювати консолідацію фінансових ринків зі збереженням конкуренції. D.2.2. Покращити законодавство в частині захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку
50	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Забезпечення реалізації членства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Міжнародній організації комісій з цінних паперів (IOSCO) та запровадження міжнародних стандартів і принципів у регулюванні українського фондового ринку.	B.2.5. C.2.2.	B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками C.2.2. Забезпечити інституційну здатність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на основі правил (compliance based supervision) до нагляду на основі оцінки ризику (risk based supervision)
51	КУ	Розділ 1	Запровадження ефективного нагляду	Впровадження регуляторами фінансового ринку єдиних міжнародних стандартів електронного документообігу, надання адміністративних послуг та здійснення комунікацій з учасниками ринку в електронному форматі.	C.4.1. C.4.4.	C.4.1. Впровадити стандарти звітності та обміну інформацією, що забезпечать ефективну інтеграцію в фінансовий ринок ЄС C.4.4. Продовжити впровадження IT-технологій в роботі регуляторів, що забезпечать більш ефективну роботу
52	КУ	Розділ 2	Залучення інвестицій у надійні інструменти	Лібералізація валютного регулювання та валютного контролю шляхом скасування застарілих регуляторних актів та усунення необґрунтованих обмежень щодо транскордонного руху капіталу, спрощення процедур для іноземних інвесторів щодо інвестування в Україні, репатріації доходів та для громадян України - щодо інвестування за кордоном (з 2016 року).	B.1.2.	B.1.2. Гармонізувати законодавство з ЄС в частині забезпечення вільного руху капіталу
53	КУ	Розділ 2	Залучення інвестицій у надійні інструменти	Розвиток інструментів фондового ринку шляхом прийняття закону про деривативи та удосконалення законодавства щодо корпоративних облігацій та оподаткування доходу від операцій з фінансовими інструментами.	B.4.1. B.4.2. B.5.2. B.5.3.	B.4.1. Стимулювати розвиток деривативних інструментів фінансового ринку B.4.2. Стимулювати розвиток боргових інструментів фінансового ринку. B.5.2. Гармонізувати системи оподаткування інструментів фінансового ринку B.5.3. Забезпечити податкове стимулювання розвитку інструментів фінансового ринку
54	КУ	Розділ 2	Залучення інвестицій у надійні інструменти	Покращення корпоративного управління.	B.3.7.	B.3.7. Стимулювати підвищення рівня корпоративного управління учасників фінансового ринку.
55	КУ	Розділ 3	Розвиток інфраструктури фінансового сектору	Створення сучасної біржової інфраструктури із залученням провідних іноземних біржових операторів та удосконалення розрахункової інфраструктури, що зменшить ризики учасників та дозволить сконцентрувати торги валютою, деривативами, акціями, облігаціями та іншими фінансовими інструментами на біржовому ринку.	B.4.9.	B.4.9. Забезпечити консолідацію та розвиток біржової інфраструктури
56	КУ	Розділ 3	Розвиток інфраструктури фінансового сектору	Удосконалення законодавства щодо функціонування товарного біржового ринку з метою забезпечення прозорого ціноутворення на товарних біржах та побудови системи ефективного нагляду за ними.	B.2.5. B.4.9.	B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками. B.4.9. Забезпечити консолідацію та розвиток біржової інфраструктури
57	КУ	Розділ 3	Розвиток інфраструктури фінансового сектору	Створення механізмів для забезпечення здешевлення фінансування капітальних інвестицій національних виробників.	B.4.2. B.4.3. B.4.4.	B.4.2. Стимулювати розвиток боргових інструментів фінансового ринку B.4.3. Стимулювати розвиток недержавного пенсійного забезпечення B.4.4. Стимулювати більш ефективне функціонування існуючих інструментів фінансового ринку

____________