Проект
(неофіційний текст)
Комплексна програма розвитку фінансового ринку України на 2015 - 2020 роки
Скорочення:
Національний банк України - НБУ
Міністерство фінансів України - МФУ
Міністерство юстиції України - МЮУ
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - МЕРТУ
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - ФГВФО
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послу - НКФП
Програма - Комплексна програма розвитку фінансового ринку України на 2015 - 2020 рр.
I. Мета Програми та напрями реформ
Фінансовий ринок - одна з найважливіших сфер національної економіки, де відбуваються формування та розподіл фінансових ресурсів і шляхом діяльності його учасників забезпечуються накопичення та розподіл інвестиційних ресурсів, взаємодія виробників і споживачів фінансових послуг за правилами, визначеними державою та її регуляторними органами.
Головною метою Комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015 - 2020 роки (далі - Програма) є забезпечення сталого розвитку фінансового ринку, у тому числі шляхом досягнення рівня та вимог Європейського Союзу за розвитком фінансового ринку. Це надасть можливість Україні у подальшому, ставши повноцінним членом Європейського Союзу, повністю інтегруватися до його фінансового ринку та отримати статус "внутрішнього ринку".
Досягнення мети Програми забезпечуватиметься шляхом реалізації низки взаємопов'язаних заходів, спрямованих на комплексне реформування фінансового ринку. При формуванні переліку заходів було взято за основу такі базові принципи:
- лібералізація фінансового ринку та стимулювання рівної конкуренції;
- подолання наслідків кризи, консолідація ринків та їх інфраструктури;
- незалежні та ефективні регулятори, нагляд на основі оцінки ризиків ("risk-based supervision");
- підвищення прозорості та стандартів розкриття інформації як регуляторами, так і учасниками ринку;
- ефективних захист прав кредиторів, споживачів та інвесторів фінансового ринку.
Для досягнення мети Програми реалізація реформ здійснюватиметься за чотирма основними напрямами та відповідними їм блоками задач:
Напрями | Блоки задач |
A. Забезпечення макроекономічної стабільності | 1. Монетарна політика на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу |
B. Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансового ринку | 1. Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС. |
A. Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку | 1. Забезпечення інституційної незалежності регуляторів. |
B. Захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку | 1. Стимулювання розвитку фінансової грамотності споживачів та інвесторів фінансового ринку. |
Деталізація кожного з напрямів за заходами та діями міститься в додатку 1 до Програми.
Реформи проводитимуться в усіх сегментах фінансового ринку: банківській системі, ринку небанківських фінансових установ та фондовому ринку тощо. Ефективність реформ буде досягнута шляхом проведення комплексних змін:
у регуляторах фінансового ринку, щодо зміцнення інституційної спроможності регуляторних органів та створення відповідних умов для посилення регуляторного впливу, зміцнення стійкості фінансової системи країни, зростання її кредитного та інвестиційного потенціалу;
у приватному секторі фінансового ринку, щодо забезпечення розвитку фінансового ринку на засадах високої довіри та дотримання інтересів споживачів фінансових послуг, посередників, держави та отримання стійкого, прозорого й керованого фінансового ринку.
Програма розроблена відповідно до Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" тощо.
З метою досягнення мети та реалізації завдань Програми, а також, визнаючи важливість ефективної системи правил та практики їхньої реалізації у сфері фінансових послуг для становлення повноцінної ринкової економіки, будуть реалізовані програми співробітництва з інституціями ЄС, МВФ, Світовим банком, ЄБРР, ЄІБ, BIS, IOSCO, IAIS та іншими міжнародними фінансовими організаціями, асоціаціями та регуляторами у сфері фінансових ринків та послуг.
II. Тенденції розвитку та поточний стан фінансового ринку України
До 2008 року фінансовий сектор розвивався динамічно. Пройшовши в 1991 - 2001 роках шлях початкового формування, українська фінансова система в період економічного зростання 2000-х стала одним із найпривабливіших фінансових ринків Східної Європи. Політичні зміни в країні, а також привабливі економічні перспективи зумовили приплив міжнародних інвестицій та зростання у фінансової системи України банків і фінансових груп світового рівня.
Розвиток фінансового ринку мав дискретний та непропорційний характер. Випереджаючими темпами зростала банківська система, емісійна діяльність на ринку акцій, корпоративних облігацій, а також підвищувалися обсяги випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування. Разом з тим розвиток небанківського фінансового ринку в цей період було ускладнено відсутністю ефективного законодавства, систем регулювання та пруденційного нагляду. Така ситуація створювала реальну загрозу виникнення "фінансових пірамід", стримувала розвиток ринку фінансових послуг та призводило до поглиблення кризи недовіри до фінансового ринку в цілому.
Доступ до відносно дешевих зовнішніх ресурсів, бурхливе зростання обсягів кредитування, у тому числі в іноземній валюті, та прагнення банків до збільшення їх ринкової частки призводили до прийняття додаткових ризиків і створення дисбалансів. Одночасно слабкі кредитні стандарти банків разом із низьким рівнем фінансової грамотності населення в умовах стабільного курсу національної валюти та відсутності обмежень на кредитування в іноземній валюті спричинили прийняття домогосподарствами валютних ризиків, якими вони не мали змоги управляти.
Накопичення дисбалансів призвело до чи не найбільших втрат як в економіці, так і у фінансовому ринку України під час глобальної кризи 2008 - 2009 років. Унаслідок падіння курсу гривні з 5 до більше ніж 8 грн. за 1 дол. США значно зросли неплатежі за кредитами в іноземній валюті, зменшилася вартість капіталу банків, що створило тиск на коефіцієнт достатності капіталу. Перед банківським сектором постала проблема ліквідності: близько 90 % банків призупинили кредитування, було введено заборону на дострокове зняття депозитів. Усе це супроводжувалося негативними тенденціями й у реальній економіці: у 2009 році реальний ВВП знизився на 15 %, реальний наявний дохід населення - на 10 %, а рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) підвищився до 9,6 %, вартість нерухомості (у доларовому еквіваленті) почала стрімко знижуватися. У цих умовах прибутковість банківського ринку суттєво погіршилася - збитки банківської системи у 2009 році становили 38,5 млрд. грн. У цей період загальні активи небанківського фінансового ринку зростали. Серед чинників, які надали позитивного впливу на небанківський фінансовий сектор, можна виділити зростання активів інститутів спільного інвестування та підвищення ринкової вартості фінансових інструментів, зокрема тих, які утримувалися страховими компаніями і недержавними пенсійними фондами.
У 2010 - 2013 рр. фінансова система відновлювалася: середньорічні темпи зростання банківських кредитів становили 6 %, а депозитів - 19 %, водночас кредитування небанківськими фінансовими установами набуло особливо активного розвитку - обсяг кредитів наданих кредитними установами за цей період збільшився у 2,2 рази, ломбардами - 2,6 рази, фінансовими компаніями - 18 разів. Фінансові показники банківського ринку в цей період були помірними, зокрема після трьох років збитковості банківська система стала прибутковою лише у 2012 році, але показник рентабельності капіталу залишався на низькому рівні. У небанківському фінансовому ринку відбувалося відновлення динамічного зростання активів, частка яких досягла 18 % фінансового ринку. Загальний обсяг активів становив 386,6 млрд. грн. на кінець 2013 року.
У 2014 році перед фінансовою системою постали нові виклики. Внутрішні та зовнішні шоки, а також ескалація конфлікту на сході країни негативно вплинули на розвиток економіки, знизили на довіру та розбалансували фінансові ринки на початку 2015 року. Економічна активність скоротилася. Як наслідок знецінення національної грошової одиниці та зростання адміністративних цін інфляція споживчих цін у 2014 році прискорилася. Так, на кінець 2014 року інфляція досягла 25 відсотків річних, з огляду на те, що гривня втратила майже половину своєї вартості відносно долара США. Такі тенденції призвели до погіршення якості кредитного портфеля, що спричинило необхідність створення значних резервів. У 2014 році відрахування в резерви банками стало визначальним чинником збитковості банківської системи. Ситуацію з NPL ускладнювала наявність низки обмежень, насамперед у податковій сфері та в судочинстві.
Українські банки мають коротку відкриту валютну позицію, що наражає їх на валютний ризик. Одночасно клієнти банків також перебувають під підвищеним валютним ризиком. Так, станом на кінець 2014 року частка кредитів в іноземній валюті становила майже 50 %. В умовах подальшої девальвації валютний ризик клієнтів, у яких немає джерел надходжень валютної виручки, трансформується в кредитний ризик для банків. Перед банками знову постала проблема нестачі ліквідності. За 2014 рік відплив депозитів у національній валюті становив 56.3 млрд. грн. (13.3 %), а в іноземній - 11.4 млрд. дол. (37 %), причому у 2014 році ця тенденція була більш тривалою, ніж під час попередньої кризи.
Ринок фінансових послуг залишається дуже фрагментарним з низькою капіталізацією через нестабільні умови ведення бізнесу, незахищеність права власності та низький рівень корпоративного управління. Крім того, подальший розвиток фінансового ринку стримують:
- недосконалість ефективного механізму захисту прав споживачів та кредиторів;
- низький рівень розвитку інституційних інвесторів;
- обмеженість фінансових інструментів;
- складність процедур реструктуризації;
- недовіра та необізнаність роздрібного інвестора;
- відсутність належних пруденційних вимог та регулювання ринку небанківських фінансових послуг;
- недосконалість податкового законодавства;
- обмеження валютного законодавства.
Також на сьогодні для економіки країни характерні високий рівень доларизації, готівкових розрахунків та процентних ставок, що є наслідком насамперед непослідовної та неефективної державної економічної політики минулих років. Невідповідність економічної політики економічним реаліям протягом останніх років призвела до накопичення внутрішніх дисбалансів у всіх сферах економіки. Бюджетна підтримка неефективних галузей економіки, невиважена цінова політика щодо енергоносіїв для домогосподарств, утримання штучного фіксованого валютного курсу - усе це спричинило втрату конкурентоспроможності українських виробників, зростання дефіциту рахунку поточних операцій, суттєвий фіскальний дефіцит та нарощування державного боргу.
Для того, щоб досягти активного зростання в середньостроковому періоді, країні необхідно рішуче просуватися шляхом зміцнення макроекономічної та фінансової стабільності, а також запровадження широкомасштабних та амбіційних структурних реформ, які б забезпечили поліпшення бізнес-клімату, залучення більшого притоку інвестицій та підвищили конкурентоспроможність України. Здійснення ефективної монетарної та фінансової політики допоможе "заякорити" інфляційні очікування, а впровадження глибоких і комплексних фінансових та економічних реформ, які вирішать вкорінені проблеми, що занадто довго обтяжують перспективи розвитку країни, забезпечать повернення довіри до фінансового ринку та відновлять доступ до ринків капіталів для державного та приватного секторів, що зробить Україну привабливим об'єктом для інвестицій і поліпшить перспективи країни на середньостроковий період.
Активи фінансового ринку України, млрд. грн.
Фінансові активи | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 20141 |
Фінансовий ринок | 1464,1 | 1549,9 | 1737,6 | 1882,9 | 1967,1 | 2134,5 | 2482,3 |
Депозитні корпорації2 | 1267,9 | 1322,3 | 1468,9 | 1584,0 | 1608,7 | 1747,9 | 2046,0 |
Небанківський фінансовий ринок | 196,2 | 227,6 | 268,7 | 298,8 | 358,4 | 386,6 | 436,2 |
Інші фінансові посередники3 | 98,5 | 114,3 | 142,3 | 180,3 | 224,7 | 250,1 | 293,1 |
Допоміжні фінансові організації4 | 54,2 | 70,2 | 79,0 | 70,1 | 76,5 | 70,9 | 75,1 |
Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди | 43,5 | 43,1 | 47,4 | 48,5 | 57,3 | 65,7 | 68,0 |
Структура, % | |||||||
Фінансовий ринок | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Депозитні корпорації | 86,6 | 85,3 | 84,5 | 84,1 | 81,8 | 81,9 | 82,4 |
Небанківський фінансовий ринок | 13,4 | 14,7 | 15,5 | 15,9 | 18,2 | 18,1 | 17,6 |
Інші фінансові посередники | 6,7 | 7,4 | 8,2 | 9,6 | 11,4 | 11,7 | 11,8 |
Допоміжні фінансові організації | 3,7 | 4,5 | 4,5 | 3,7 | 3,9 | 3,3 | 3,0 |
Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди | 3,0 | 2,8 | 2,7 | 2,6 | 2,9 | 3,1 | 2,7 |
У % до ВВП | |||||||
Фінансовий ринок | 154,4 | 169,7 | 160,5 | 144,6 | 139,4 | 146,7 | 163,4 |
Депозитні корпорації | 133,7 | 144,8 | 135,7 | 121,7 | 114,0 | 120,1 | 134,7 |
Небанківський фінансовий ринок | 20,7 | 24,9 | 24,8 | 22,9 | 25,4 | 26,6 | 28,7 |
Інші фінансові посередники | 10,4 | 12,5 | 13,1 | 13,8 | 15,9 | 17,2 | 19,3 |
Допоміжні фінансові організації | 5,7 | 7,7 | 7,3 | 5,4 | 5,4 | 4,9 | 4,9 |
Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди | 4,6 | 4,7 | 4,4 | 3,7 | 4,1 | 4,5 | 4,5 |
____________
1 9 місяців 2014 р.
2 У тому числі містять дані Національного банку України, інших депозитних корпорацій (банків).
3 У тому числі містять дані інститутів спільного інвестування (інвестиційних фондів), кредитних спілок, фінансових компаній та інших фінансових посередників.
4 У тому числі містять дані допоміжних фінансових організацій (фондових бірж, зберігачів, брокерів цінних паперів, компаній з управління активами тощо).
III. Очікувані результати реалізації Програми
У процесі реалізації напрямів та виконання завдань Програми очікується, що до 2020 року будуть створені передумови стабільного розвитку економіки України, перетворення фінансового ринку України у конкурентоспроможне середовище з інвестиційно-інноваційним кліматом. Також передбачається підвищення ролі фінансового ринку в процесах перерозподілу фінансових ресурсів, зміцнення фінансового стану учасників та розширення їх інвестиційних можливостей.
З урахуванням реалізації інших пріоритетних реформ результативність реалізації Програми відстежуватиметься на основі виконання детальних планів робіт і наступних ключових показників:
N | Показник | 2014 | 2020 |
1. | Споживча інфляція | 24,9 % | не вище 5 % річних |
2. | Рівень доларизації кредитів і депозитів | ~50 % | нижче 40 % |
3. | Рівень золотовалютних резервів | 7,3 млрд. дол. США | 38,7 млрд. дол. США |
4. | Рівень середньозважених ставок за новими кредитами нефінансовим корпораціям у національній валюті | 16,7 % річних | не вище 8 % річних |
5. | Впровадження принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO | 10 із 37 принципів | 20 із 37 принципів |
6. | Статус фінансового ринку України за класифікацією міжнародного індексного агентства FTSE | без статусу | Advanced Emerging |
7. | Рейтинг Світового банку Doing Business в частині захисту міноритарних інвесторів | 109 місце із 189 країн | Україна серед перших 30 позицій |
8. | Рейтинг Світового банку за рівнем капіталізації лістингових компаній | 59 місце із 109 країн | Україна серед перших 30 позицій |
9. | Рейтинг Світового банку за обсягом торгів на фондового ринку | 61 місце із 107 країн | Україна серед перших 30 позицій |
10. | Рейтинг економічної свободи Heritage foundation | 162 місце із 189 країн | Україна серед перших 30 позицій |
Під час реалізації Програми забезпечуватиметься перегляд і внесення змін до низки законів та нормативно-правових актів України, зокрема:
- Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- Податкового кодексу України;
- Кримінального кодексу України;
- Про Національний банк України;
- Про банки і банківську діяльність;
- Про систему гарантування вкладів фізичних осіб;
- Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
- Про іпотеку;
- Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
- Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- Про цінні папери та фондовий ринок;
- Про депозитарну систему України;
- Про інститути спільного інвестування;
- Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні;
- Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг;
- Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- Про ломбарди і ломбардну діяльність тощо.
Додаток 1
Напрями реформ фінансового ринку
N | Напрям | N | Блок | N | Заходи | Дії | Дата з | Дата по | Відповідальний |
A | Забезпечення макроекономічної стабільності | 1 | Монетарна політика на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу | 1 | Розробити та реалізувати грошово-кредитну політику на основі інфляційного таргетування | (i) Посилити роль облікової ставки як базової ставки монетарної політики, при цьому процентні ставки за інструментами регулювання ліквідності будуть визначатися у тісній прив'язці до її рівня | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ |
1 | Монетарна політика на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу | 2 | Розробити та реалізувати валютно-курсову політику на основі режиму гнучкого валютного курсу | (i) Закласти режим гнучкого валютного курсу в основу валютно-курсової політики | 1 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ | ||
B | Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків | 1 | Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС | 1 | Гармонізувати законодавство з ЄС у частині забезпечення рівних умов конкуренції на фінансових ринках | (i) Проаналізувати законодавство стосовно відповідності стандартам ЄС щодо обмежень, пов'язаних із наданням: | 1 липня 2015 р. | 30 вересня 2018 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР |
2 | Гармонізувати законодавство з ЄС у частині забезпечення вільного руху капіталу | (i) Проаналізувати законодавство на предмет відповідності стандартам ЄС щодо обмежень вільного руху капіталу, пов'язаного з: | 1 липня 2015 р. | 30 вересня 2018 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР | ||||
B | Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків | 1 | Гармонізація законодавства зі стандартами ЄС |
|
| (ii) Налагодити діалог між регуляторами та учасниками ринку з боку України та ЄС |
|
|
|
3 | Гармонізувати законодавство з релевантними, кращими практиками ЄС у частині загального регулювання фінансових ринків | (i) Проаналізувати законодавство на предмет відповідності релевантними кращими практикам ЄС, зазначеним у Додатку XVII Угоди про асоціацію | 1 липня 2014 р. | 30 вересня 2018 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР | ||||
2 | Модернізація системи регулювання та нагляду | 1 | Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виявлення та скорочення операцій з пов'язаними особами | (i) Удосконалити законодавство щодо розкриття бенефіціарів та ідентифікації пов'язаних осіб фінансових установ | 1 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР | ||
2 | Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виявлення потреб учасників фінансового ринку щодо рекапіталізації | (i) Упровадити нові вимоги до капіталізації та платоспроможності фінансових установ відповідно до принципів Базель III, Solvency II та інших вимог ЄС | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2019 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР | ||||
B | Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків | 2 | Модернізація системи регулювання та нагляду | 3 | Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виведення з неефективних учасників фінансового ринку | (i) Налагодити практику виведення з ринку неефективних учасників фінансового ринку, що не виконують плани з рекапіталізації та покращення фінансового стану | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР |
4 | Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині функціонування системно важливих гравців фінансового ринку | (i) Розробити стратегію запобігання ризикам, пов'язаним із діяльністю системно важливих банків та небанківських фінансових установ | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, МФУ, НКФП, НКЦБФР | ||||
5 | Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками | (i) Покласти в основу подальшого розвитку функції нагляду на фінансовому ринку перехід від нагляду на основі правил (compliance based supervision) до нагляду на основі оцінки ризику (risk based supervision) | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР | ||||
3 | Підвищення прозорості та стабільності фінансових ринків | 1 | Стимулювати консолідацію фінансових ринків зі збереженням конкуренції | (i) Удосконалити законодавство щодо злиття учасників фінансового ринку | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР | ||
B | Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків | 3 | Підвищення прозорості та стабільності фінансових ринків | 2 | Забезпечити прозорість звітності та операцій учасників фінансового ринку | (i) Перехід учасників фінансового ринку на стандарти МСФЗ для подання фінансової звітності | 1 січня 2015 р. | 30 листопада 2015 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР |
3 | Забезпечити накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників | (i) Створити кредитний реєстр в НБУ | 1 квітня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ | ||||
4 | Покращити фінансовий стан та контроль за державними банками | (i) Розробити комплексну стратегію розвитку державних банків | 1 квітня 2015 р. | 30 вересня 2016 р. | МФУ, НБУ | ||||
5 | Підвищити ефективність системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму із використанням фінансових ринків | (i) Посилити співпрацю регуляторів фінансового ринку щодо протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму | 1 липня 2015 р. | 31 березня 2017 р. | НБУ, НКФП, НКЦБФР | ||||
6 | Забезпечити подальший розвиток грошового обігу з метою зниження долі готівкового обігу | (i) Розробити політику готівкового обігу, спрямовану на ефективне, безперебійне та безпечне проведення операцій з готівкою, а також на поступове зниження долі готівкового обігу на користь безготівкового | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ | ||||
(ii) Забезпечити доступ до ринку міжнародних платіжних систем виходячи із засад відкритості та вільної конкуренції | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ | ||||||
7 | Стимулювати підвищення рівня корпоративного управління учасників фінансового ринку | (i) Удосконалити вимоги до рівня корпоративного управління учасників фінансового ринку, у тому числі за рахунок посилення ролі наглядових рад, розбудови інституту незалежних директорів, визначення замовників аудиту | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП | ||||
4 | Забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків | 1 | Стимулювати розвиток деривативних інструментів фінансового ринку | (i) Законодавчо врегулювати функціонування ринку похідних фінансових інструментів (деривативів), які б дозволяли хеджувати кредитний, відсотковий та валютний ризики | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР, НБУ | ||
B | Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків | 4 | Забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків | 2 | Стимулювати розвиток боргових інструментів фінансового ринку | (i) Скасувати перешкоди для здійснення операцій з іноземними цінними паперами та цінними паперами українських емітентів, що розміщені на іноземних фондових біржах | 1 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НКЦПФР, НБУ |
3 | Стимулювати розвиток недержавного пенсійного забезпечення | (i) Проаналізувати можливі інструменти стимулювання недержавного пенсійного забезпечення, у тому числі | 1 липня 2015 р. | 31 грудня 2019 р. | НКЦПФР, НКФП | ||||
4 | Стимулювати більш ефективне функціонування наявних інструментів фінансового ринку | (i) Покращити методологічну базу довгострокового міжбанківського кредитування | 1 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, МФУ | ||||
5 | Стимулювати розвиток інституту посередників фінансового ринку | (i) Урегулювати діяльність посередників (агентів) на фінансовому ринку | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НКЦПФР, НКФП, НБУ | ||||
6 | Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами | (i) Урегулювати функціонування колекторських компаній, забезпечити розвиток інструментів нормалізації платіжної дисципліни за проблемними активами | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | МЮУ, НБУ | ||||
B | Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків | 4 | Забезпечення динамічного розвитку інструментів та інфраструктури фінансових ринків | 7 | Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне накопичення та обмін інформацією щодо кредитної історії позичальників | (i) Створити кредитний реєстр в НБУ | 1 квітня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, НКФП |
8 | Стимулювати комплексний розвиток ринку страхових послуг | (i) Створити агентство зі страхування експортних кредитів та інвестицій для запровадження інструмента державної підтримки експорту | 1 квітня 2015 р. | 31 березня 2017 р. | МЕРТУ, НКЦПФР, НКФП | ||||
9 | Забезпечити консолідацію та розвиток біржової інфраструктури | (i) Урегулювати питання щодо підзвітності аграрної біржі у частині регулювання деривативних інструментів | 1 квітня 2015 р. | 30 червня 2017 р. | НКЦПФР, НБУ, НКФП | ||||
10 | Забезпечити розвиток інституту рейтингових агентств | (i) Урегулювати правила функціонування рейтингових агентств та використання рейтингів | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НКЦПФР, НКФП, НБУ | ||||
5 | Вдосконалення системи оподаткування учасників фінансових ринків | 1 | Поліпшити системи оподаткування операцій, пов'язаних зі стягненням проблемної заборгованості | (i) Оптимізувати оподаткування операцій з реалізації активів та застави на користь кредиторів фінансових установ, що ліквідовуються, а також інших пов'язаних з ліквідацією операцій | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, ФГВФО | ||
2 | Гармонізувати системи оподаткування інструментів фінансового ринку | (i) Забезпечити гармонізацію систем оподаткування операцій з фінансовими інструментами та удосконалити законодавство щодо оподаткування небанківських фінансових установ | 1 квітня 2015 р. | 31 березня 2016 р. | МЮУ, НКЦПФР, НКФП, НБУ | ||||
3 | Забезпечити податкове стимулювання розвитку інструментів фінансового ринку | (i) Підтримати створення сприятливої системи оподаткування ринку деривативів | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР | ||||
6 | Очищення ринків від проблемних активів | 1 | Стимулювати реструктуризацію заборгованості, що може бути оздоровленою | (i) Проаналізувати та адаптувати міжнародний досвід щодо позасудового врегулювання та стимулювання реструктуризації заборгованості, що може бути оздоровленою | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ | ||
B | Забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансових ринків | 6 | Очищення ринків від проблемних активів | 2 | Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, у тому числі націоналізованих, банків | (i) Проаналізувати наявні на сьогодні практики та проблематику роботи з проблемними та непрофільними активами в державних фінансових установах | 1 січня 2015 р. | 31 березня 2016 р. | НБУ, МФУ |
3 | Упровадити ефективний механізм захисту прав кредиторів | (i) Удосконалити законодавство щодо примусового стягнення заборгованості та відчуження і реалізації заставленого майна, у тому числі скоротити процедури відчуження об'єктів застави на користь кредиторів | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, ФГВФО | ||||
C | Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку | 1 | Забезпечення інституційної незалежності регуляторів | 1 | Забезпечити інституційну незалежність регуляторів за рахунок зміни відповідного законодавства | (i) Проаналізувати законодавство України щодо функціонування регуляторів фінансового ринку на предмет відповідності кращій світовій практиці забезпечення незалежності регуляторів | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП |
2 | Забезпечити фінансову незалежність регуляторів | (i) Забезпечити незалежність регуляторів у частині бюджету регуляторів | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР, НБУ, НКФП, ФГВФО | ||||
3 | Посилити інституційний контроль регуляторів | (i) Посилити роль наглядової ради (або колегіального органу) кожного з регуляторів шляхом покладання на раду відповідальності за заходи внутрішнього контролю | 1 квітня 2015 р. | 31 березня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП | ||||
4 | Забезпечити інституційну здатності регуляторів за рахунок підвищення ефективності інструментів впливу | (i) Проаналізувати інструменти впливу регуляторів, у тому числі рестриктивного характеру, як такі, що можуть бути використані превентивно | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП | ||||
C | Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку | 2 | Підвищення організаційної ефективності регуляторів | 1 | Провести ефективну трансформацію регуляторів у відповідності до стратегії функціонування | (i) Провести деталізацію цієї стратегії реформування фінансового ринку до рівня стратегії кожного окремого регулятора | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП |
2 | Забезпечити інституційну спроможність регуляторів підтримати впровадження міжнародних стандартів нагляду на фінансовому ринку та перейти від нагляду на підставі правил (compliance based supervision) до нагляду на основі оцінки ризику (risk based supervision) | (i) Проаналізувати міжнародну практику та сформовані стандарти нагляду на основі оцінки ризику, зокрема: | 1 липня 2015 р. | 31 грудня 2019 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП | ||||
3 | Забезпечити інституційну спроможність регуляторів реалізовувати монетарну політику на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу | (i) Удосконалити інструменти монетарної політики для забезпечення реалізації режиму інфляційного таргетування | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ | ||||
4 | Підвищити інституційну спроможність регуляторів до прийняття ефективних зважених рішень, посилити внутрішній контроль | (i) Проаналізувати наявні структури, процеси та системи прийняття рішень | 1 квітня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП | ||||
C | Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку | 2 | Підвищення організаційної ефективності регуляторів | 5 | Підвищити ефективність комунікації регуляторів зі споживачами та учасниками фінансового ринку | (i) Розробити стратегію комунікації, забезпечити її гармонізацію на рівнях всіх регуляторів фінансового ринку | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, НКЦПФР, НКФП |
6 | Підвищити ефективність протидії зловживанням на фінансових ринках | (i) Посилити відповідальність за маніпулювання на фондовому ринку, зловживання з використанням інсайдерської інформації | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР | ||||
7 | Підвищити ефективність регуляторів у частині роботи з проблемними активами на фінансовому ринку | (i) Підвищити ефективність системи виявлення потенційно проблемних та проблемних (неефективних) учасників фінансового ринку | 1 квітня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП | ||||
3 | Покращення координації роботи регуляторів та учасників фінансового ринку | 1 | Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку | (i) За участі всіх регуляторів фінансового ринку сформувати колегіальний орган для проведення регулярного обговорення проблематики та розвитку ринку та координації дій між регуляторами, забезпечити ефективну роботу спеціалізованих комітетів такого колегіального органу | 1 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП | ||
C | Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку | 3 | Покращення координації роботи регуляторів та учасників фінансового ринку | 1 | Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку | (iii) Забезпечити діалог та координацію між регуляторами з метою гармонізації регулювання ринку, поширити використання спільних для регуляторів заходів пруденційного нагляду, регуляторних обмежень, синхронізувати роботу щодо нагляду за фінансовими конгломератами тощо | 1 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП |
2 | Покращити координацію між регуляторами фінансового ринку та учасниками ринку на базі саморегулівних організацій | (i) Підвищити ефективність діалогу із саморегулівними організаціями учасників фінансового ринку, залучити представників учасників ринку до обговорення всіх основних змін, що планується реалізувати | 1 липня 2015 р. | 31 грудня 2018 р. | НКЦПФР НКФП, НБУ | ||||
4 | Стимулювати впровадження новітніх IT-технологій | 1 | Упровадити стандарти звітності та обміну інформацією, що забезпечать ефективну інтеграцію в фінансовий ринок ЄС | (i) Вивчити досвід упровадження стандарту XBRL в інших країнах Східної Європи | 1 липня 2015 р. | 30 червня 2018 р. | МФУ, НБУ, НКЦПФР, НКФП, МЕРТУ | ||
2 | Модернізувати нормативно-правову базу у частині можливості використання IT-технологій учасниками фінансового ринку | (i) Налагодити діалог з учасниками фінансового ринку щодо обмежень, які встановлює діюча нормативно-правова база на використання перспективних IT-технологій | 1 липня 2015 р. | 31 грудня 2018 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП | ||||
3 | Упровадити новітні стандарти IT-безпеки на фінансовому ринку | (i) Налагодити систематичний аналіз міжнародних кращих практик та стандартів IT-безпеки у сферах, релевантних для фінансового ринку | 1 липня 2015 р. | 31 березня 2019 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП | ||||
C | Розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку | 4 | Стимулювання впровадження новітніх IT-технологій | 4 | Продовжити впровадження IT-технологій у роботі регуляторів, що забезпечать більш ефективну роботу | (i) Упровадити систему електронного документообігу, забезпечити перехід усіх внутрішніх процесів на електронних документообіг | 1 липня 2015 р. | 30 червня 2018 р. | НБУ, НКЦПФР НКФП |
D | Захист прав споживачів та інвесторів фінансового ринку | 1 | Стимулювання розвитку фінансової грамотності споживачів та інвесторів фінансового ринку | 1 | Упровадити комплексну програму підвищення рівня фінансової грамотності населення України, у тому числі стимулювання розвитку рівня культури заощаджень | (i) У рамках широкого діалогу з учасниками ринку та фінансовими організаціями розробити матеріали програми підвищення фінансової грамотності, які б, крім іншого, включали: | 1 квітня 2015 р. | 31 березня 2016 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП |
2 | Підвищення стандартів захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку | 1 | Підвищити стандарти розкриття інформації в інтересах споживачів та інвесторів фінансового ринку | (i) Стимулювати розвиток практики розкриття інформації публічними акціонерними товариствами для більшої прозорості, підвищувати стандарти розкриття інформації | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2015 р. | НКЦПФР, НБУ, НКФП | ||
2 | Покращити законодавство у частині захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку | (i) Запровадити механізм захисту прав міноритарних акціонерів, в тому числі шляхом запровадження механізмів примусового викупу та продажу акцій та інституту Корпоративної угоди (Акціонерний договір) | 1 січня 2015 р. | 31 грудня 2016 р. | НКЦПФР, ФГВФО, НКФП, НБУ | ||||
3 | Проактивно діяти для захисту прав споживачів та інвесторів фінансового ринку | (i) Ініціювати створення інституту фінансового омбудсмена, до функцій якого належатиме досудове вирішення суперечок та скарг між фінансовими установами та їх клієнтами - фізичними особами | 1 січня 2015 р. | 30 червня 2016 р. | НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, НКФП |
Додаток 2
Співставлення заходів реформи фінансового ринку та релевантних зовнішніх вимог (взятих зобов'язань)
Зовнішні вимоги (взяті зобов'язання) | Заходи реформи, що забезпечують виконання вимог | |||||
N | Зацікавлена сторона | Посилання на документ зацікавленої сторони | Задачі | Суть | Посилання | Заходи |
1 | МВФ | A.5 | Грошово-кредитна і валютно-курсова політика | Грошово-кредитна політика буде націлена на скорочення інфляції до рівня нижче десяти відсотків до кінця 2016 року. | A.1.1. | A.1.1. Розробити та реалізувати грошово-кредитну політику на основі інфляційного таргетування |
2 | МВФ | A.6 | Грошово-кредитна і валютно-курсова політика | Грошово-кредитна політика буде сформульована у відповідності до інфляційних цілей на основі режиму таргетування грошових агрегатів. | ||
3 | МВФ | A.7 | Грошово-кредитна і валютно-курсова політика | Монетарна програма посилюватиме сигнали, які надходитимуть в залежності від стану монетарної політики, і допомагатиме скеровувати інфляційні очікування | ||
4 | МВФ | A.8 | Грошово-кредитна і валютно-курсова політика | Дотримуватися режиму гнучкого валютного курсу, який слугуватиме буфером у подоланні зовнішніх шоків, при цьому прагнемо до поступового відновлення буферів валютних резервів | ||
5 | МВФ | A.11 | Грошово-кредитна і валютно-курсова політика | Ми продовжимо докладати зусиль у напрямку повного переходу на інфляційне таргетування | ||
6 | МВФ | B.13 | Політика у фінансовому секторі Модернізація системи регулювання та нагляду з метою виявлення та скорочення кредитування пов'язаних осіб | Модернізація системи регулювання та нагляду з метою виявлення та скорочення кредитування пов'язаних осіб | B.2.1. | B.2.1. Модернізувати системи регулювання та нагляду у частині виявлення та скорочення операцій з пов'язаними особами |
7 | МВФ | B.14 | Політика у фінансовому секторі Модернізація системи регулювання та нагляду з метою виявлення та скорочення кредитування пов'язаних осіб | Ми також діємо на деяких інших фронтах нагляду та регулювання з метою посилення нагляду за банківськими ризиками за підтримки МВФ. | B.2.2. | B.2.2. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення потреб гравців ринку щодо рекапіталізації |
8 | МВФ | B.15 | Політика у фінансовому секторі Актуалізація нашої стратегії капіталізації банків | Ми переглянули свою стратегію виведення з ринку проблемних банків для її втілення пліч-о-пліч з поступовим зменшенням масштабів кредитування пов'язаних осіб. | B.2.3. | B.2.3. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виведення з ринку неефективних гравців |
9 | МВФ | B.16 | Політика у фінансовому секторі Актуалізація нашої стратегії капіталізації банків | Банки, що не дотримуються своїх планів рекапіталізації, будуть виведені з ринку. | ||
10 | МВФ | B.19 | Політика у фінансовому секторі Зміцнення спроможності банків вирішувати питання проблемних позик | Ми забезпечимо ефективність системи вирішення питання щодо негативно класифікованих кредитів. | B.4.6. | B.4.6. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами |
11 | МВФ | E.32 | Урядування, прозорість та бізнес-клімат | Вдосконалення нормативно-правової бази у сфері протидії відмиванню коштів, налагодження співпраці між НАБ, НБУ та Держфінмоніторингом | B.3.5. | B.3.5. Підвищити ефективність системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму із використанням фінансових ринків |
12 | МВФ | A.9 | Грошово-кредитна і валютно-курсова політика | Для зміцнення інституційної бази і ефективності НБУ ми розробимо проект змін до Закону "Про Національний банк України" в рамках консультацій з експертами МВФ до кінця лютого 2015 року | C.1.1. | C.1.1. Забезпечити інституційну незалежність регуляторів за рахунок зміни відповідного законодавства |
13 | МВФ | A.10 | Грошово-кредитна і валютно-курсова політика | Реструктуризація організаційної структури НБУ в частині: | C.2.3. | C.2.3. Забезпечити інституційну здатність регуляторів реалізовувати монетарну політику на основі інфляційного таргетування та режиму гнучкого валютного курсу |
14 | МВФ | B.18 | Політика у фінансовому секторі | Ми продовжимо поліпшення перспектив для відновлення економічної вартості активів і підзвітності ФГВФО, а також виявлення неналежної банківської практики у неплатоспроможних банках. | B.6.2. | B.6.2. Підвищити ефективність роботи з проблемними та непрофільними активами державних, в тому числі націоналізованих, банків |
15 | МВФ | III | Захисні механізми | Урядування НБУ та автономія. | C.1.3. | C.1.3. Посилити інституційний контроль регуляторів |
16 | МВФ | III | Захисні механізми | Механізми внутрішнього контролю в НБУ. | C.2.4. | C.2.4. Підвищити інституційну спроможність регуляторів до прийняття ефективних зважених рішень, посилити внутрішні контролі |
17 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Нові фінансові послуги | Забезпечити можливість постачальникам фінансових послуг ЄС надавати фінансові послуги, подібні до послуг, які можуть надавати власним постачальникам фінансових послуг. | B.1.1. | B.1.1. Гармонізувати законодавство з ЄС у частині забезпечення рівних умов конкуренції на фінансових ринках |
18 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Клірингові та платіжні системи | Забезпечити постачальникам фінансових послуг ЄС, заснованим на території України, доступ до платіжних та клірингових систем, операторами яких є державні установи, та до офіційних механізмів фінансування та рефінансування, які є доступними за звичайних умов ведення бізнесу, крім надання доступу до механізмів кредитора останньої інстанції. | ||
19 | ЄС | IV. Глава 7 | Рух капіталу | Забезпечувати вільний рух капіталу, пов'язаного з: | B.1.2. | B.1.2. Гармонізувати законодавство з ЄС в частині забезпечення вільного руху капіталу |
20 | ЄС | IV. Глава 7 | Рух капіталу | Завершити лібералізацію операцій на рахунку операцій з капіталом і фінансовому рахунку платіжного балансу відповідно до рівня лібералізації з боку ЄС. | ||
21 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Наближення законодавства | Забезпечити поступове приведення у відповідність своїх чинних законів та майбутнього законодавства до стандартів ЄС. | B.1.3. | B.1.3. Гармонізувати законодавство з релевантними кращими практиками ЄС |
22 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | "Основні принципи ефективного банківського нагляду" Базельського комітету. | B.2.5. | B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками |
23 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | "Основні принципи страхування" Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю. | ||
24 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | "Цілі та принципи регулювання обігу цінних паперів" Міжнародної організації комісій з цінних паперів. | ||
25 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | Угода ОЕСР про обмін інформацією з питань оподаткування. | ||
26 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | Заява країн - членів "Групи двадцяти" про прозорість інформації та обмін інформацією для цілей оподаткування. | ||
27 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | "Сорок рекомендацій" та "Дев'ять спеціальних рекомендацій стосовно боротьби із фінансуванням тероризму" Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). | ||
28 | ЄС | IV. Глава 6: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | "Десять основних принципів обміну інформацією", які поширюються міністрами фінансів країн - членів "Групи семи". | ||
29 | ЄС | IV. Глава 7 | Сприяння виконанню та подальша лібералізація положень | Протягом перших чотирьох років вжити заходів для створення необхідних умов для подальшого поступового застосування правил Сторони ЄС про вільний рух капіталу. | B.1.1. | B.1.1. Гармонізувати законодавство з ЄС в частині забезпечення рівних умов конкуренції на фінансових ринках |
30 | ЄС | V. Глава 12: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | Розвиток співробітництва між різними учасниками фінансової системи, зокрема регуляторними та наглядовими органами. | C.3.1. | C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку |
31 | ЄС | V. Глава 12: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | Розвиток адміністративного потенціалу регуляторних та наглядових органів. | C.2.1. | C.2.1. Провести ефективну трансформацію регуляторів у відповідності до стратегії функціонування |
32 | ЄС | V. Глава 12: Фінансові послуги | Ефективне та прозоре регулювання | Забезпечення незалежного та ефективного нагляду. | ||
33 | ЄС | V. Глава 12: Фінансові послуги | Захист споживачів | Забезпечити ефективний та належний захист інвесторів та інших споживачів фінансових послуг. | D.2.1. | D.2.1. Підвищити стандарти розкриття інформації в інтересах споживачів та інвесторів фінансового сектору |
34 | ППРФС 2 | Компонент 1 | Зміцнення операційної, фінансової і регуляторної спроможності ФГВФО щодо врегулювання неплатоспроможних банків. | ПЗ 1: Державний бюджет на 2015 рік передбачає резервне фінансування ФГВФО, і уряд України забезпечує необхідне фінансування ФГВФО відповідно до потреб ФГВФО, пов'язаних із виведенням банків з ринку і виплатами вкладникам відшкодування. | B.2.2. | B.2.2. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення потреб гравців ринку щодо рекапіталізації |
35 | ППРФС 2 | Компонент 2 | Підвищення рівня платоспроможності банківської системи шляхом реалізації планів з рекапіталізації і реструктуризації і забезпечення своєчасних заходів впливу. | ПЗ 2: Ухвалення "антикризового" закону, який забезпечує правову базу для впровадження принципів участі держави у рекапіталізації банків, що їх було узгоджено в рамках ППРФС1. Ухвалення нормативно-правових актів, які забезпечують застосування на практиці принципів участі держави у рекапіталізації банків, що їх було узгоджено в рамках ППРФС1, включаючи визначення механізмів прийняття рішень та управління. | ||
36 | ППРФС 2 | Компонент 2 | Підвищення рівня платоспроможності банківської системи шляхом реалізації планів з рекапіталізації і реструктуризації і забезпечення своєчасних заходів впливу. | ПЗ 3: 35 найбільших банків завершують виконання планів з рекапіталізації і реструктуризації на підставі "антикризового" закону (точна дата буде визначена пізніше і визначатиме терміни впровадження ППРФС2). | ||
37 | ППРФС 2 | Компонент 2 | Підвищення рівня платоспроможності банківської системи шляхом реалізації планів з рекапіталізації і реструктуризації і забезпечення своєчасних заходів впливу. | ПЗ 4: НБУ ініціює процес виведення з ринку з допомогою ФГВФО усіх банків, які виявилися неспроможними виконати плани необхідної рекапіталізації і реструктуризації у визначений термін і відповідно до методології, визначеної в "антикризовому" законі та в Законі "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". | B.2.2. | B.2.2. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення потреб гравців ринку щодо рекапіталізації |
38 | ППРФС 2 | Компонент 3 | Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи. | ПЗ 5: Позичальник приймає указ, яким створює Комітет з фінансової стабільності на високому рівні, до якого входять представники НБУ, Мінфіну, ФГВФО і двох інших регуляторів у фінансовому секторі. | C.3.1. | C.3.1. Посилити координацію між регуляторами фінансового ринку. |
39 | ППРФС 2 | Компонент 3 | Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи. | ПЗ 6: Уряд забезпечує прийняття нормативних актів, спрямованих на зменшення пов'язаного кредитування у системі шляхом: 1) НБУ започаткував розкриття інформації щодо кінцевих вигодонабувачів всіх банків, що підтверджується наявністю на веб-сторінці НБУ актуальної і точної інформації про кінцевих вигодонабувачів діючих в Україні банків; 2) впровадження у законодавство вимоги до корпоративних позичальників щодо розкриття кінцевого вигодонабувача; 3) підвищення вимоги щодо мінімального капіталу; 4) удосконалення процедури злиття і поглинання фінансових установ. | B.2.1. | B.2.1. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині виявлення та скорочення операцій з пов'язаними особами |
40 | ППРФС 2 | Компонент 3 | Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи. | ПЗ 7: Позичальник і НБУ ухвалили низку законодавчих і нормативних заходів, спрямованих на вдосконалення середовища для врегулювання непрацюючих кредитів, з метою: 1) усунення перешкод, пов'язаних із юридичними перепонами та податками; 2) підвищення ефективності судових процесів завдяки ухваленню закону про приватних судових виконавців. | B.4.6. | B.4.6. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами |
41 | ППРФС 2 | Компонент 3 | Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи. | ПЗ 8: НБУ приймає нормативно-правові акти, які встановлюють спеціальні регуляторні та наглядові вимоги до системно важливих банків. | B.2.4 | B.2.4. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині функціонування системно важливих гравців фінансового ринку |
42 | ППРФС 2 | Компонент 3 | Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи. | ПЗ 9: Покращення якості інформації щодо корпоративних позичальників, яка подається в НБУ для цілей нагляду шляхом ухвалення законодавчих змін, які передбачають перегляд діяльності кредитного реєстру. | B.3.3. | B.3.3. Забезпечити накопичення та обміну інформацією щодо кредитної історії позичальників |
43 | ППРФС 2 | Компонент 3 | Зміцнення правової та інституційної основи стійкості та ефективності банківської системи. | ПЗ 10: Схвалення нормативно-правових актів, які передбачають посилення вимог до розкриття інформації щодо споживчого кредитування. | B.3.2. | B.3.2. Забезпечити прозорість звітності та операцій гравців фінансового ринку |
44 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Посилення якості регулювання фінансового сектору з метою більш зваженого консолідованого пруденційного нагляду, у тому числі шляхом передачі функцій щодо нагляду за бюро кредитних історій від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до Національного банку України. | B.2.5. | B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками |
45 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Гармонізація вимог до учасників фондового ринку з директивами ЄС та посилення контролю за виконанням пруденційних вимог з подальшим підвищенням надійності учасників фондового ринку. | B.1.3. | B.1.3. Гармонізувати законодавство з релевантними кращими практиками ЄС в частині загального регулювання фінансових ринків |
46 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Приведення законодавства про регулювання страхових компаній у відповідність з директивами ЄС. | B.2.5. | B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками |
47 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Розроблення нормативно-правової бази для захисту прав кредиторів з урахуванням міжнародного досвіду, що дасть змогу створити дієві механізми захисту фінансової системи та знизить вплив кризових явищ на учасників фінансового ринку. | B.4.6. | B.4.6. Стимулювати розбудову інфраструктури, що забезпечує ефективне управління проблемними активами |
48 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Усунення можливостей ухилення від оподаткування через фінансові інструменти шляхом запровадження ефективних механізмів запобігання створенню та діяльності фінансових пірамід, фіктивних емітентів цінних паперів, їх виявлення та ліквідації, а також посилення регулювання діяльності фінансових установ. | B.2.5. | B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками |
49 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Приведення законодавства щодо процесів злиття і поглинання учасників фінансового ринку у відповідність з найкращими практиками Європейського Союзу, що дозволить прискорити процедури консолідації, спростити операційний та юридичний процеси консолідації і вирішити проблеми захисту прав вкладників, позичальників, інвесторів та платників податків. | B.1.3. | B.1.3. Гармонізувати законодавство з релевантними кращими практиками ЄС в частині загального регулювання фінансових ринків |
50 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Забезпечення реалізації членства Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в Міжнародній організації комісій з цінних паперів (IOSCO) та запровадження міжнародних стандартів і принципів у регулюванні українського фондового ринку. | B.2.5. | B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками |
51 | КУ | Розділ 1 | Запровадження ефективного нагляду | Впровадження регуляторами фінансового ринку єдиних міжнародних стандартів електронного документообігу, надання адміністративних послуг та здійснення комунікацій з учасниками ринку в електронному форматі. | C.4.1. | C.4.1. Впровадити стандарти звітності та обміну інформацією, що забезпечать ефективну інтеграцію в фінансовий ринок ЄС |
52 | КУ | Розділ 2 | Залучення інвестицій у надійні інструменти | Лібералізація валютного регулювання та валютного контролю шляхом скасування застарілих регуляторних актів та усунення необґрунтованих обмежень щодо транскордонного руху капіталу, спрощення процедур для іноземних інвесторів щодо інвестування в Україні, репатріації доходів та для громадян України - щодо інвестування за кордоном (з 2016 року). | B.1.2. | B.1.2. Гармонізувати законодавство з ЄС в частині забезпечення вільного руху капіталу |
53 | КУ | Розділ 2 | Залучення інвестицій у надійні інструменти | Розвиток інструментів фондового ринку шляхом прийняття закону про деривативи та удосконалення законодавства щодо корпоративних облігацій та оподаткування доходу від операцій з фінансовими інструментами. | B.4.1. | B.4.1. Стимулювати розвиток деривативних інструментів фінансового ринку |
54 | КУ | Розділ 2 | Залучення інвестицій у надійні інструменти | Покращення корпоративного управління. | B.3.7. | B.3.7. Стимулювати підвищення рівня корпоративного управління учасників фінансового ринку. |
55 | КУ | Розділ 3 | Розвиток інфраструктури фінансового сектору | Створення сучасної біржової інфраструктури із залученням провідних іноземних біржових операторів та удосконалення розрахункової інфраструктури, що зменшить ризики учасників та дозволить сконцентрувати торги валютою, деривативами, акціями, облігаціями та іншими фінансовими інструментами на біржовому ринку. | B.4.9. | B.4.9. Забезпечити консолідацію та розвиток біржової інфраструктури |
56 | КУ | Розділ 3 | Розвиток інфраструктури фінансового сектору | Удосконалення законодавства щодо функціонування товарного біржового ринку з метою забезпечення прозорого ціноутворення на товарних біржах та побудови системи ефективного нагляду за ними. | B.2.5. | B.2.5. Модернізувати системи регулювання та нагляду в частині впровадження міжнародних стандартів нагляду за фінансовими ринками. |
57 | КУ | Розділ 3 | Розвиток інфраструктури фінансового сектору | Створення механізмів для забезпечення здешевлення фінансування капітальних інвестицій національних виробників. | B.4.2. | B.4.2. Стимулювати розвиток боргових інструментів фінансового ринку |
____________