Идет загрузка документа (95 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственном регулировании в сфере энергетики (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 10.11.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державне регулювання у сфері енергетики

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади здійснення державного регулювання енергетичних ринків та діяльності суб'єктів природних монополій у сфері енергетики.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:+-

енергетичні ринки - сфери діяльності суб'єктів господарювання з:

виробництва електричної енергії;

передачі, розподілу та постачання електричної енергії;

транспортування, розподілу, постачання та зберігання природного газу;

транспортування нафти, нафтопродуктів та аміаку трубопроводами;

виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії;

комбінованого виробництва теплової і електричної енергії;

продажу газу за закупівельними цінами;

суб'єкти енергетичних ринків - суб'єкти господарювання, що провадять діяльність на енергетичних ринках;

оператор системи передачі - суб'єкт природної монополії, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії або з транспортування природного газу магістральними газопроводами;

2. Інші терміни, наведені у цьому Законі, вживаються у значеннях, наведених у законах України "Про електроенергетику", "Про природні монополії", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про засади функціонування ринку природного газу", "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", "Про ціни і ціноутворення", "Про запобігання корупції"

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають при здійсненні державного регулювання енергетичних ринків.

Стаття 3. Мета, засоби та основні завдання державного регулювання у сфері енергетики

1. Метою державного регулювання у сфері енергетики є забезпечення енергетичної безпеки та досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання на енергетичних ринках і держави.

2. Засобами державного регулювання у сфері енергетики є:

1) нормативно-правове регулювання;

2) ліцензування діяльності у сфері енергетики;

3) формування та реалізація цінової і тарифної політики;

4) здійснення державного контролю та застосування заходів впливу;

5) інші передбачені законом засоби державного регулювання.

3. Основні завдання державного регулювання у сфері енергетики:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку енергетичних ринків, зокрема шляхом:

забезпечення доступу до товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами енергетичних ринків;

розвитку конкурентних енергетичних ринків та створення економічних стимулів для ефективного розвитку суб'єктів енергетичних ринків, скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, впровадження і використання енергозберігаючих і екологічно чистих технологій та залучення інвестицій;

стимулювання підвищення якості товарів (послуг) на енергетичних ринках;

2) сприяння інтеграції з енергетичними ринками держав-членів ЄС;

3) сприяння і гарантування захисту прав споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами енергетичних ринків;

4) усунення обмежень у торгівлі електричною енергією та природним газом на міждержавному рівні, включаючи розвиток відповідної транскордонної пропускної спроможності;

5) забезпечення належних коротко-, і довгострокових стимулів для системних операторів і користувачів енергетичної інфраструктури для поліпшення її експлуатаційних характеристик.

Стаття 4. Основні принципи державного регулювання у сфері енергетики

1. Основними принципами державного регулювання у сфері енергетики є:

1) законність;

2) ефективність державного регулювання;

3) незалежність;

4) неупередженість і передбачуваність державного регулювання;

5) об'єктивність під час прийняття рішень;

6) відкритість і прозорість процедур державного регулювання.

2. Державне регулювання цін (тарифів) у сфері енергетики базується, зокрема, на таких принципах:

1) залежність рівня цін (тарифів) від рівня якості послуг та товари (послуги) та їх обсягів;

2) недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін (тарифів);

3) необхідність уникнення перехресного субсидування;

4) покриття економічно-обґрунтованих витрат;

5) стимулювання підвищення ефективності та залучення інвестицій

РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 5. Орган державного регулювання у сфері енергетики

1. Органом, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Комісія).

2. Порядок організації діяльності Комісії визначається Законом України "Про природні монополії" з урахуванням особливостей, визначених цим законом.

Стаття 6. Статус національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. Комісія є державним колегіальним органом, який утворюється та ліквідується Президентом України. Комісія підпорядковується Президенту України та підзвітна Верховній Раді України.

2. Комісія діє на підставі Положення, що затверджується Президентом України.

Стаття 7. Гарантії незалежності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Комісія у своїй діяльності є незалежною від політичних та економічних інтересів, що гарантується:

1) її статусом;

2) особливим порядком призначення та припинення повноважень Голови та Членів Комісії;

3) особливим порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Комісії;

4) іншими засобами, визначеними цим Законом.

2. Використання Комісії в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.

3. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об'єднань, інших осіб у діяльність Комісії.

Будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення тощо, прямо не передбачені законом та направлені до Комісії або її працівників, які стосуються питань здійснення нею визначених законом повноважень, є неправомірними та не підлягають виконанню.

Стаття 8. Особливості призначення та припинення повноважень Голови та Членів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її структура та чисельність

1. Комісія як колегіальний орган утворюється у складі Голови та шести членів Комісії, які призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України.

Строк повноважень Голови Комісії, члена Комісії становить шість років. Одна і та особа не може бути Головою Комісії, членом Комісії більше двох термінів.

Після закінчення строку повноважень Голова або Член Комісії продовжує виконувати свої обов'язки до призначення відповідно нового Голови або члена Комісії.

2. Роботу Комісії забезпечує її центральний апарат і територіальні органи (далі - апарат). Територіальні органи утворюються за рішенням Комісії як структурні підрозділи НКРЕ, що не мають статусу юридичної особи.

3. Головою або членом Комісії може бути громадянин України який має вищу освіту, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати відповідні службові обов'язки.

У разі відсутності Голови Комісії або неможливості здійснення ним своїх повноважень його обов'язки виконує один із членів Комісії за окремим наказом Голови.

4. Не може бути призначена на посаду Голови або члена Комісії особа, яка:

не відповідає обмеженням, передбаченим частиною першою статті 11 цього Закону,

впродовж одного року до подання заяви на заміщення цієї посади, незалежно від тривалості, входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилася у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією.

5. Повноваження Голови або Члена Комісії припиняються Президентом України достроково лише в разі:

1) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;

2) досягнення пенсійного віку;

3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

4) рішення суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

6) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням, відставки;

8) відмови від прийняття присяги державного службовця;

9) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченими Законом України "Про запобігання корупції";

10) грубе та систематичне порушення службових обов'язків;

11) смерті.

Не може бути підставою для звільнення Голови, Члена Комісії набуття повноважень новообраним Президентом України.

6. На Голову і членів Комісії та інших працівників Комісії поширюється правовий статус державних службовців.

Строк перебування на державній службі Голові і членам Комісії може бути продовжено після досягнення ними пенсійного віку за їх згодою згідно із законодавством.

7. Штатний розпис і структура Комісії затверджується Головою Комісії.

8. Гранична чисельність працівників Комісії затверджується Президентом України.

Стаття 9. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. Фінансування діяльності Комісії та її територіальних органів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

У Державному бюджеті України видатки на фінансування Комісії визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання повноважень Комісії.

2. Комісія є головним розпорядником коштів Державного бюджету України, що виділяються на її фінансування.

3. Кошторис доходів і видатків Комісії та її територіальних органів затверджується Головою Комісії.

Кошторис доходів і видатків Комісії та її територіальних органів формується з урахуванням надходжень від плати за видачу ліцензій, які видаються Комісією та внесків на регулювання, які встановлюються Комісією, на рівні достатньому для покриття витрат, необхідних для забезпечення діяльності Комісії.

4. Комісія забезпечується необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення своєї діяльності.

Стаття 10. Оплата праці працівників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. Заробітна плата Голови, членів та працівників апарату Комісії повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов'язків з урахуванням характеру та інтенсивності роботи, забезпечувати набір і закріплення в штаті апарату Комісії кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати інтелектуальні затрати працівників.

2. Заробітна плата Голови, членів та працівників апарату Комісії складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, доплати за ранг.

Посадовий оклад члена Комісії складає 19,5 мінімальних заробітних плат. Посадовий оклад Голови Комісії встановлюється пропорційно до посадового окладу члена Комісії з коефіцієнтом 1,3. Посадовий оклад державного службовця апарату Комісії встановлюється пропорційно до відповідних категорій посад Секретаріату Кабінету Міністрів України з коефіцієнтом 2.

3. Надбавки за вислугу років та доплати за ранг Голові і членам Комісії та іншим державним службовцям Комісії виплачуються відповідно до Закону України "Про державну службу".

Стаття 11. Обмеження для працівників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. Не може бути призначена на посаду працівника Комісії особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, або обіймати відповідні посади;

4) має громадянство іншої держави;

5) у разі призначення буде безпосередньо підпорядкована особі, яка є її близькою особою відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";

6) не пройшла спеціальну перевірку;

7) не подала відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік;

8) є членом будь-якої політичної партії

2. Працівники Комісії не мають права:

1) бути членами чи брати участь у створенні чи діяльності політичних партій, організовувати або брати участь у страйках;

2) бути повіреними третіх осіб у справах Комісії;

3) використовувати Комісію, її працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.

На працівників Комісії поширюються інші обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".

3. Голова і члени Комісії не мають права проводити зустрічі наодинці з представниками суб'єктів енергетичних ринків. Такі зустрічі повинні проходити за участю не менше ніж двох членів Комісії або керівників структурних підрозділів.

4. У разі виникнення у працівника Комісії конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього керівника для вжиття усіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання чи усунення конфлікту інтересів шляхом надання доручення виконати відповідне завдання іншому працівнику Комісії, особистого виконання цього завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

Стаття 12. Функції та повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сфері енергетики Комісія здійснює:

1) участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики у сфері енергетики;

2) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розроблення та внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення законодавства, прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання суб'єктами енергетичних ринків;

3) внесення пропозицій до органів державної влади щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері енергетики;

4) ліцензування господарської діяльності у сфері енергетики;

5) розроблення, затвердження та контроль виконання нормативних актів з питань, що належать до компетенції Комісії, зокрема:

ліцензійні умови провадження господарської діяльності;

порядок видачі ліцензій на право провадження господарської діяльності у сфері енергетики;

порядки контролю за дотриманням ліцензійних умов;

показники надійності та комерційної якості надання послуг суб'єктами природних монополій;

порядок розгляду звернень суб'єктів природних монополій, споживачів електричної енергії та природного газу з питань доступу до електричних та газових мереж;

акти з питань формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів у сфері енергетики;

акти з питань розрахунку плати за приєднання до електричних, газових мереж;

встановлення внесків на регулювання;

6) затвердження типових і примірних договорів відповідно до закону;

7) визначення умов та критеріїв, за яких дозволяється суб'єктам господарської діяльності провадити діяльність без ліцензій;

8) сертифікацію операторів системи передачі відповідно до встановленого нею порядку;

9) визначення умов доступу суб'єктів ринків електроенергії, природного газу, нафти та нафтопродуктів до товарів (послуг), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій, доступу до транскордонних інфраструктур, включаючи процедури розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженням;

10) встановлення внесків на регулювання;

11) прийняття участі у регулюванні платіжно-розрахункових відносин на ринках у сфері енергетики;

12) контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вжиття заходів щодо запобігання порушенням ліцензійних умов;

13) розгляд справ про порушення ліцензійних умов, а також справ про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду прийняття відповідних рішень у межах своєї компетенції та надання до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства;

14) забезпечення проведення цінової і тарифної політики на енергетичних ринках шляхом встановлення державних регульованих цін (тарифів) на товари (послуги) суб'єктів природних монополій, а також у випадках встановлених законами - суб'єктів енергетичних ринків; в т. ч. встановлювати диференційовані ціни (тарифи) за кількістю (обсягами) спожитого товару (послуг) та/або за групами (категоріями) споживачів;

15) заходи щодо скорочення перехресного субсидування між видами діяльності з передачі, розподілу та постачання електроенергії, а також з транспортування, розподілу, зберігання та постачання природного газу;

16) врегулювання спорів з питань доступу до електричних та газових мереж;

17) захист прав споживачів товарів (послуг), що виробляються (надаються) суб'єктами енергетичних ринків, розгляд звернень таких споживачів та надання роз'яснень з питань застосування нормативно-правових актів Комісії;

18) моніторинг енергетичних ринків;

19) організацію проведення науково-технічних та аналітичних досліджень з питань, що належать до її компетенції;

20) забезпечення оприлюднення інформації про свою діяльність відповідно до закону, та інші заходи щодо налагодження діалогу з громадськістю та створення умов для участі громадян у процесі формування та реалізації державної політики;

21) взаємодію з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, співробітництво з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями з питань, що належать до її компетенції, та участь у підготовці проектів міжнародних договорів України;

22) заходи щодо адаптації законодавства України у сфері енергетики до законодавства Європейського Союзу;

23) інші функції, визначені законами.

2. Комісія має право:

1) приймати рішення з питань, що належать до її компетенції, які є обов'язковими до виконання;

2) отримувати безоплатно на свій запит, необхідні для виконання покладених функцій:

від суб'єктів енергетичних ринків - документи, статистичну та іншу інформацію про їх діяльність;

від органів державної влади - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію;

3) встановлювати вимоги щодо провадження суб'єктами природних монополій господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, якщо така діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії та обмеження щодо суміщення видів господарської діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках;

4) вимагати від суб'єктів енергетичних ринків надання у визначені Комісією строки, але не менш як 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаної з провадженням такими суб'єктами ліцензованої діяльності, необхідні для виконання покладених функцій;

5) застосовувати відповідні санкції до суб'єктів енергетичних ринків у випадках, передбачених законодавством;

6) складати протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій законодавства про природні монополії відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення;

7) передавати у порядку, встановленому законодавством, відповідним державним органам матеріали про виявлені факти порушення законодавства;

8) звертатися до суду з підстав, передбачених законодавством та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді.

9) залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розроблення проектів нормативно-правових актів, проведення консультацій та експертиз у сфері енергетики;

10) укладати угоди про співробітництво з питань своїх повноважень з іноземними і міжнародними органами та організаціями;

11) утворювати в разі потреби у межах своєї компетенції робочі групи, постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи;

12) інші права, визначені законами.

РОЗДІЛ III. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Стаття 13. Особливості ліцензування у сфері енергетики

1. Господарська діяльність у сфері енергетики підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Види господарської діяльності з виробництва електричної енергії, розподілу електричної енергії (передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами), комбінованого виробництва теплової і електричної енергії, виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, розподілу природного газу, зберігання природного газу підлягають ліцензуванню в обсягах або за критеріями, які перевищують рівень, установлений ліцензійними умовами.

2. Для отримання відповідної ліцензії на здійснення господарської діяльності у сфері енергетики суб'єкт господарювання подає комісії заяву про видачу ліцензії, до якої додаються:

1) для провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії; комбінованого виробництва теплової і електричної енергії; виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії:

відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про основне обладнання об'єктів електроенергетики (об'єктів у сфері теплопостачання), які перебувають у власності або користуванні заявника, систему обліку виробленої енергії; наявність у заявника дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності;

копії документів, що підтверджують право власності або користування заявником на введені в експлуатацію об'єкти електроенергетики (об'єкти у сфері теплопостачання).

Строк дії зазначених ліцензій становить двадцять п'ять років. У разі підтвердження права користування на об'єкти електроенергетики (об'єкти у сфері теплопостачання) на строк, менший за двадцять п'ять років, ліцензія видається на строк права користування, але не менше п'яти років;

2) для провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами), транспортування нафти, нафтопродуктів магістральними трубопроводами; транспортування природного газу магістральними трубопроводами; розподілу природного газу:

відомості за підписом керівника суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про:

перелік місць встановлення та характеристики вузлів обліку в точках розмежування балансової належності, що використовуються заявником (у тому числі погодинних);

наявність у заявника дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності;

за підписом керівника суб'єкта господарювання річний баланс надходження, транспортування (розподілу) електричної енергії (природного газу, нафти, нафтопродуктів); географічні карти з нанесеними на них кордонами територій, де розташовані електричні мережі (трубопроводи) заявника (із зазначенням точок розмежування балансової належності з іншими ліцензіатами з транспортування та розподілу електричної енергії (природного газу, нафти, нафтопродуктів); перелік об'єктів електроенергетики (трубопроводів), що перебувають у власності або користуванні заявника, із зазначенням назв адміністративно-територіальних одиниць, де вони розташовані (погоджений з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері паливно-енергетичного комплексу);

копії актів та схем розмежування балансової належності, узгоджені з відповідними суміжними ліцензіатами з транспортування (передачі, розподілу);

розрахунок тарифів в установленому порядку для відповідного виду господарської діяльності і розрахунок в установленому порядку коефіцієнтів нормативних технологічних витрат (для електричної енергії).

Перелік об'єктів електроенергетики (трубопроводів) не надається заявником у разі, коли ліцензована діяльність провадиться на всій території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Строк дії зазначених ліцензій становить двадцять п'ять років;

3) для провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії незалежним електропостачальником, постачання природного газу за нерегульованим тарифом:

за підписом керівника суб'єкта господарювання інформацію щодо наявності у суб'єкта господарювання споріднених підприємств, визначення яких наводиться відповідними Умовами та Правилами (ліцензійними умовами), на ринках розподілу та постачання електричної енергії або природного газу;

Строк дії зазначених ліцензій становить п'ять років;

Для провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії незалежним електропостачальником, постачання природного газу за нерегульованим тарифом статутний капітал суб'єктів господарювання має становити не менше тисячі неоподаткованих мінімумів.

4) для провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії гарантованим постачальником, постачання природного газу за регульованим тарифом:

відомості за підписом керівника суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про: наявність матеріально-технічної бази, що використовуватиметься для провадження відповідного виду господарської діяльності; територію провадження відповідного виду господарської діяльності; наявність погодженої з електропередавальною організацією, газорозподільним (газотранспортним) підприємством абонентської бази споживачів;

розрахунок в установленому порядку тарифу для відповідного виду господарської діяльності.

Строк дії зазначених ліцензій становить п'ять років;

Для провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії гарантованим постачальником, постачання природного газу за регульованим тарифом Статутний капітал суб'єктів господарювання має становити не менше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів

5) для провадження господарської діяльності з оптового постачання електричної енергії, здійснення функцій гарантованого покупця, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку, із зберігання природного газу:

відомості за підписом керівника суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про наявність матеріально-технічної та управлінської бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності;

кошторис або розрахунок тарифу в установленому порядку для відповідного виду господарської діяльності.

Строк дії зазначених ліцензій становить двадцять п'ять років;

6) для провадження господарської діяльності з продажу за закупівельними цінами природного газу власного видобутку:

відомості за підписом керівника суб'єкта господарювання (за формою, встановленою ліцензійними умовами) про: наявність у власності чи користуванні матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності; фактичні обсяги видобування природного газу власного видобутку у минулому році та планові у діючому році; наявність у заявника відповідних дозволів на користування надрами та виконання робіт підвищеної небезпеки, необхідних для провадження відповідного виду господарської діяльності;

розрахунок тарифу в установленому порядку для відповідного виду господарської діяльності.

Строк дії зазначеної ліцензії становить двадцять п'ять років.

3. Суб'єкти енергетичних ринків зобов'язані провадити господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, відповідно до затверджених для цього виду ліцензійних умов.

Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кваліфікаційні, технологічні та інші спеціальні умови і правила, виконання яких є обов'язковим під час провадження зазначеного в ліцензії виду господарської діяльності. У разі коли для провадження ліцензованого виду діяльності необхідно встановити (встановлені) особливі умови, такі умови включаються до ліцензійних умов.

Суб'єкти енергетичних ринків зобов'язані повідомляти Комісію про зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін суб'єкт енергетичних ринків зобов'язаний протягом десяти робочих днів повідомити комісії у письмовій формі разом з поданням документів або їх завірених копій, які підтверджують внесення зазначених змін.

4. Комісія має право отримувати документи, які подаються для видачі ліцензії, її переоформлення, видачі копії ліцензії або її дубліката в електронному вигляді, якщо вони оформлені згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.

5. Суб'єкти енергетичних ринків, які провадять господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню сплачують плату за видачу ліцензії і внески на регулювання.

Розмір плати за ліцензії до Державного бюджету становить одну мінімальну заробітну плату виходячи з її розміру, що діє на дату прийняття Комісією рішення про видачу ліцензії.

Внески на регулювання встановлюються Комісією.

Порядок зарахування плати за ліцензії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Особливості здійснення контролю у сфері енергетики

1. Комісія здійснює контроль за дотриманням суб'єктами енергетичних ринків законодавства у сфері енергетики шляхом проведення планових, позапланових перевірок відповідно до порядків контролю за дотриманням ліцензійних умов.

2. Комісія має право проводити позапланові виїзні та невиїзні перевірки.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Комісії або її територіального органу.

3. Підставами для здійснення позапланової невиїзної перевірки є:

виявлення недостовірності даних, зазначених у звітності щодо провадження діяльності на енергетичних ринках або в інших документах, що надаються на законні вимоги Комісії

неподання суб'єктом енергетичних ринків у встановлений Комісією термін звітності, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації на законні вимоги Комісії.

неподання суб'єктом природних монополій на енергетичних ринках копій документів, пояснень та іншої інформації на законні вимоги Комісії з питань вирішення спорів.

4. Позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу Голови Комісії, або Члена Комісії, який виконує його обов'язки.

Попередження суб'єкта енергетичних ринків про позапланову невиїзну перевірку здійснюється за 10 днів.

Згода суб'єкта енергетичних ринків або його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, та його присутність під час проведення такої перевірки не обов'язкова.

Для проведення позапланової невиїзної перевірки створюється комісія з перевірки, яка складається не менш як з трьох представників апарату Комісії.

5. За результатами позапланової невиїзної перевірки у разі встановлення порушень складається акт, який підписується членами комісії з перевірки, які проводили перевірку.

Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення правопорушень і їх перелік або відсутність правопорушень) суб'єкт енергетичних ринків повідомляється письмово рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання Акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

Суб'єкт енергетичних ринків, діяльність якого підлягала позаплановій невиїзній перевірці має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо виявлених правопорушень у строк до трьох робочих днів з дня отримання повідомлення про результати позапланової невиїзної перевірки.

Питання про порушення, виявлені під час проведення позапланової невиїзної перевірки, виносяться на розгляд Комісії у формі відкритого слухання протягом десяти робочих днів з дня підписання акта, за результатами якого Комісія застосовує до суб'єкта енергетичних ринків санкції, передбачені статтею 17 цього Закону.

6. До проведення планових та позапланових невиїзних перевірок Комісія має право залучати представників інших державних органів за згодою керівників цих органів.

7. Про виявлені під час проведення перевірок факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сфері енергетики, Комісія повідомляє Антимонопольний комітет України.

Стаття 15. Моніторинг на енергетичних ринках

1. Комісія здійснює у встановленому нею порядку моніторинг функціонування енергетичних ринків та діяльності суб'єктів енергетичних ринків, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема:

рівня прозорості та конкуренції на енергетичних ринках;

рівня відкриття енергетичних ринків, показників зміни постачальників;

оптових та роздрібних цін на енергетичних ринках;

порушень та/або обмежень конкуренції на енергетичних ринках, проявів обмежувальної договірної практики на енергетичних ринках, включаючи індивідуальні умови договорів з великими не побутовими споживачами;

скарг/претензій споживачів, у тому числі побутових споживачів;

виконання суб'єктами енергетичних ринків та споживачами своїх функцій та зобов'язань, визначених нормативно-правовими актами;

безпеки постачання;

виконання операторами систем передачі та розподілу їх функцій та зобов'язань відповідно до законодавства:

інвестиційних програм;

вимог щодо надійності та безперебійності енергопостачання, стандартів якості послуг та енергопостачання, правил управління перевантаженнями, включаючи правил розподілу пропускної спроможності електричних (газових) міждержавних мереж;

послуг з приєднання, показників відключень, виконання ремонтних робіт;

технічного співробітництва операторів систем передачі України з операторами систем передачі Енергетичного Співтовариства, ЄС та інших суміжних країн;

інших вимог нормативно-правових актів.

2. Результати моніторингу на енергетичних ринках оприлюднюються Комісією у щорічному звіті.

За результатами моніторингу Комісія може звертатися до Антимонопольного комітету для проведення відповідних розслідувань на енергетичних ринках відповідно до законодавства.

Стаття 16. Врегулювання спорів

1. Комісія розглядає звернення суб'єктів енергетичних ринків та споживачів електричної енергії та природного газу з питань доступу до електричних та газових мереж та з питань дотримання суб'єктами природних монополій ліцензійних умов.

2. На підставі таких звернень Комісія має право вимагати від суб'єктів природних монополій копії документів, пояснення та іншу інформацію, необхідні для встановлення фактичних обставин справи та врегулювання спорів.

3. До прийняття рішення по суті спірного питання Комісія може проводити попередні слухання із залученням зацікавлених осіб та, у разі необхідності, здійснювати позапланові перевірки.

Порядок проведення попередніх слухань визначається Комісією.

Результати позапланової перевірки у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань доступу до електричних та газових мереж, розглядаються на засіданні Комісії у формі відкритого слухання, на підставі яких Комісія приймає рішення про застосування до суб'єкта природних монополій санкцій відповідно до цього Закону.

4. За результатами розгляду звернень споживачів Комісія може приймати рішення про:

припинення порушення законодавства з питань доступу до електричних та газових мереж;

накладення штрафу у встановленому цим Законом порядку;

припинення розгляду звернення споживача до суб'єкта природних монополій з питань доступу до електричних/газових мереж.

Рішення Комісії надається суб'єкту природної монополії для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку.

Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства на енергетичних ринках

1. Суб'єкти енергетичних ринків несуть відповідальність за правопорушення у сфері енергетики.

Правопорушеннями у сфері енергетики є:

порушення суб'єктами енергетичних ринків ліцензійних умов провадження господарської діяльності;

невиконання або несвоєчасне виконання рішень комісії, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків працівниками Комісії;

ненадання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації;

виявлення недостовірності даних, зазначених у звітності щодо провадження діяльності на енергетичних ринках або в інших документах;

ненадання звітності, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації на законні вимоги Комісії;

систематичне надання недостовірної інформації у складі технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва;

відмова в наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва;

порушення строку надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва;

не укладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов або не підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва;

порушення суб'єктами енергетичних ринків прав споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктами енергетичних ринків, передбачених у законодавстві про державне регулювання у сфері енергетики.

2. За правопорушення у сфері енергетики до суб'єктів енергетичних ринків Комісія може застосовувати санкції у вигляді:

застереження та попередження про необхідність усунення порушень;

штрафу;

зупинення дії ліцензії;

призначення тимчасового керуючого (адміністрації);

анулювання відповідної ліцензії.

3. Комісія застосовує до суб'єктів енергетичних ринків штрафні санкції за:

1) ненадання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої ліцензійними умовами, виявлення недостовірності даних, зазначених у звітності щодо провадження діяльності на енергетичних ринках або в інших документах, ненадання звітності, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації на законні вимоги Комісії - у розмірі від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від однієї тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) невиконання або несвоєчасне виконання рішень Комісії, створення перешкод для виконання службових обов'язків працівниками Комісії і порушення ліцензійних умов, - у розмірі від однієї тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від десяти до п'ятидесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) систематичне надання недостовірної інформації у складі технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва або відмову в наданні технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, або порушення строку їх надання; не укладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов або не підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж згідно з технічними умовами та укладеним договором про забезпечення об'єкта будівництва, - у розмірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) порушення суб'єктами енергетичних ринків прав споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб'єктом енергетичних ринків, передбачених у законодавстві про державне регулювання у сфері енергетики, - у розмірі від ста до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення прав одного споживача.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від однієї тисячі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення прав одного споживача.

3. Суб'єкти енергетичних ринків, на яких накладено штраф, сплачують його у тридцятиденний термін з дня одержання копії рішення про накладення штрафу.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комісії.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт енергетичних ринків зобов'язаний надіслати Комісії документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови суб'єктів енергетичних ринків від сплати штрафу та пені, їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Комісії.

4. Комісії за умови виявлення порушень, передбачених цією статтею, складає акт про порушення, на підставі якого приймає рішення про зобов'язання суб'єкта енергетичних ринків усунути виявлені порушення та/або застосування санкцій, передбачених цим Законом.

6. У разі оголошення стану війни, загальної або часткової мобілізації, введення воєнного чи надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, оголошення в разі потреби окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України відповідні суб'єкти енергетичних ринків можуть бути звільнені від відповідальності за правопорушення у сфері енергетики, що виникли внаслідок настання таких обставин.

7. Посадові особи суб'єктів енергетичних ринків несуть адміністративну відповідальність за несвоєчасне надання інформації, необхідної для виконання покладених на Комісію завдань, ненадання інформації або надання завідомо недостовірних даних, невиконання або несвоєчасне виконання суб'єктами енергетичних ринків рішень Комісії, порушення ліцензійних умов в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

8. Посадові особи Комісії за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, у тому числі за розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, несуть відповідальність у порядку, визначеному законом.

РОЗДІЛ IV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЗОРОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ

Стаття 18. Забезпечення прозорості в діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. Комісія забезпечує прозорість своєї діяльності шляхом:

прийняття рішень на засіданнях, які проводяться у формі відкритих слухань, крім випадків, передбачених законодавством;

інформування громадськості про плани та результати своєї роботи;

забезпечення доступу до інформації і надання інформації за запитами відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації";

оприлюднення інформації про свою діяльність та прийняті рішення на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дня їх прийняття;

оприлюднення порядку денного засідання Комісії на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення засідання.

опублікування на офіційному веб-сайті Комісії річного звіту про свою роботу не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

2. Порядок організації діяльності Комісії, у тому числі проведення засідань Комісії, визначається у Регламенті, який затверджується Головою Комісії.

3. Засідання Комісії проводяться у формі відкритих і закритих слухань. Засідання Комісії Результати засідань оформлюються протоколом.

Розгляд питань, що мають важливе суспільне значення, здійснюється на засіданнях у формі відкритих слухань.

Розгляд питань, які містять інформацію з обмеженим доступом, порядок доступу до якої регулюється спеціальними законами, а також питань, які не підлягають розгляду на засіданнях у формі відкритих слухань, здійснюється на засіданнях у формі закритих слухань.

4. За результатами розгляду питань на засіданнях, Комісія приймає рішення більшістю голосів від її загального кількісного складу. Голова, Член Комісії має один голос.

Рішення Комісії оформлюються постановами або розпорядженнями. З окремих процедурних питань Комісія може приймати рішення, які оформлюються протоколом, який є офіційним документом.

5. Рішення Комісії не підлягають державній реєстрації.

Рішення Комісії, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, прямо передбачених законом.

Проекти рішень Комісії, які є нормативно-правовими актами, оприлюднюються не пізніше ніж за 30 днів до дня їх прийняття, з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

6. Рішення Комісії набирають чинності з дня їх прийняття, якщо цими рішеннями не встановлено більш пізніший термін набрання ними чинності, за винятком рішень, які є нормативно-правовими актами, які набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не встановлено самими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

7. Рішення Комісії не є регуляторними актами у розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

8. Рішення Комісії щодо встановлення цін (тарифів) та затвердження нормативно-правових актів (порядків, правил, методик, процедур), з питань формування розрахунку та встановлення цін (тарифів) оприлюднюються відповідно до законодавства.

9. Рішення Комісії підлягають виконанню у визначені ними терміни.

10. У разі незгоди з рішеннями Комісії суб'єкти енергетичних ринків мають право оскаржити їх у судовому порядку у місячний строк з дня одержання копії рішення.

Оскарження рішень Комісії у судовому порядку не зупиняє їх виконання.

Суд за клопотанням суб'єктів, визначених у абзаці першому цієї частини, або за своєю ініціативою може зупинити виконання рішення комісії на час розгляду справи в суді.

11. Обмеженню доступу підлягає інформація у випадках передбачених законом.

Стаття 19. Громадські слухання

1. Розгляду питань щодо проектів інвестиційних програм суб'єктів природних монополій на засіданнях Комісії передує їх розгляд на громадських слуханнях.

2. Обов'язок щодо організації та проведення громадських слухань покладається на відповідних суб'єктів природних монополій.

Строк проведення громадських слухань складає не менше двох місяців.

3. Суб'єкти природних монополій зобов'язані забезпечити:

1) оприлюднення на місцевому рівні та повідомлення про оприлюднення з дати початку громадських слухань проектів інвестиційних програм а також доступ до цієї інформації громадськості;

2) надання органам місцевого самоврядування за їх запитом проектів інвестиційних програм для вивчення та доведення до громадськості;

3) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості та органів місцевого самоврядування до проектів інвестиційних програм;

4. Порядок проведення громадських слухань затверджує Комісія.

Стаття 20. Громадська рада при національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

1. При Комісії може діяти Громадська рада як постійно діючий консультативно-дорадчий орган, утворений для забезпечення участі громадян у реалізації державної політики щодо регулювання суб'єктів енергетичних ринків та врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики.

2. Громадська рада інформує Комісію та громадськість про свою роботу шляхом розміщення в обов'язковому порядку в спеціально створеній рубриці "Громадська рада" на офіційному веб-сайті Комісії та оприлюднення в інший прийнятний спосіб матеріалів про установчі документи, план роботи, керівний склад, прийняті рішення, протоколи засідань, щорічні звіти про її роботу.

РОЗДІЛ VI. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. З 01 січня 2017 року:

діяльність з постачання природного газу за нерегульованим тарифом і електричної енергії незалежним електропостачальником не підлягає ліцензуванню.

Суб'єкти господарювання про свій намір здійснювати діяльність з постачання природного газу за нерегульованим тарифом і електричної енергії незалежним електропостачальником зобов'язані повідомляти Комісію.

Комісія формує та веде реєстр таких суб'єктів господарювання.

3. З 01 січня 2018 року функції державного регулювання суб'єктів енергетичних ринків, які провадять діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках з комбінованого виробництва теплової і електричної енергії покладаються на органи місцевого самоврядування.

4. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

1) статтю 188 21 виключити;

2) у назві та тексті статті 18836 слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" в усіх відмінках замінити словами "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідному відмінку, а слова "у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів" замінити словами "у сферах енергетики та комунальних послуг";

3) статтю 244 15 виключити;

4) у назві та тексті статті 24418, пункті 18 частини другої статті 255 слова "Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України" в усіх відмінках замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики комунальних послуг" у відповідному відмінку.

5. Частину першу статті 191 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 18 - 22, ст. 144; 2013 р., N 19 - 20, ст. 190; N 32, ст. 409) після слів "органами виконавчої влади" доповнити словами ", державними колегіальними органами".

6. Друге речення частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 35 - 37, ст. 446 із наступними змінами) після слів "публічної служби" доповнити словами ", а також у справах щодо оскарження рішень органів, які здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій".

7. У Податковому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 - 17, ст. 112 із наступними змінами):

1) у пункті 154.8 статті 154 слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" замінити словами "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

2) у пункті 154.9 статті 154 слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" замінити словами "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

8. Внести до Закону України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 1 із наступними змінами) такі зміни:

1) частину третю статті 13 викласти в такій редакції:

"Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до закону.";

2) частину сімнадцяту статті 24 виключити;

3) у статті 27:

частину другу доповнити новим абзацом такого змісту:

"інші правопорушення, передбачені Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики";

у частині третій:

в абзаці другому слова "в ліцензіях на виробництво, передачу, розподіл або постачання електричної енергії, здійснення функцій системного оператора, здійснення функцій оператора ринку, здійснення функцій гарантованого покупця та" виключити;

в абзаці третьому слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики," і "та порушення умов ліцензій" виключити;

доповнити новим абзацом такого змісту:

"За правопорушення в електроенергетиці до суб'єктів електроенергетики національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовує санкції, передбачені Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики"."

у частині четвертій слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, центральний орган виконавчої влади" замінити словами "Центральний орган виконавчої влади"

частину сьому виключити.

4) у тексті Закону слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" в усіх відмінках замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідному відмінку.

9. У Законі України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 30, ст. 238 із наступними змінами):

1) частину першу статті 3 після слів "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" доповнити словами ", "Про державне регулювання у сфері енергетики", "Про засади функціонування ринку природного газу";

2) частину першу статті 4 доповнити словами "з особливостями, визначеними законодавством України про природні монополії".

3) у статті 15:

у частині першій:

доповнити перше реченні абзацу четвертого словами "а також рішень комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

доповнити абзац п'ятий словами "за винятком рішень комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

4) доповнити частину першу статті 17 новим абзацом такого змісту:

"На суб'єктів природних монополій, що провадять діяльність у сфері енергетики накладаються штрафи у розмірах, що передбачені Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики".

10. У статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299 із наступними змінами):

у пункті 6 частини першої слова "електроенергетики та" виключити;

частину другу доповнити реченням такого змісту: "Господарська діяльність у сфері енергетики підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики";

частину третю доповнити новими пунктами такого змісту:

"47) з виробництва електроенергії (в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами); її передачі магістральними та міждержавними електричними мережами та розподілу;

48) з оптового постачання електричної енергії, постачання електричної енергії гарантованим постачальником електричної енергії (з постачання електричної енергії за регульованим тарифом), незалежним електропостачальником (з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом);

49) здійснення функцій системного оператора функцій оператора ринку, функцій гарантованого покупця.".

11. У Законі України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 47, ст. 514; 2010 р., N 40, ст. 524, N 49, ст. 571):

1) в абзаці першому частини четвертої статті 5 слова "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" замінити словами "Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

2) у пункті 1 частини першої статті 14, в абзаці другому частини третьої статті 31 слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" у всіх відмінках замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідних відмінках.

12. Частину другу статті 3 Закону України Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 9, ст. 79; 2012 р., N 37, ст. 445, Голос України, 2014 р., N 129) доповнити новим абзацом такого змісту:

"актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.".

13. У Законі України "Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 28, ст. 373 із наступними змінами):

1) абзаци третій і четвертий частини третьої статті 15 замінити абзацом такого змісту:

"Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;".

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом четвертим.

2) в абзацах першому, четвертому, п'ятому статті 16, у частині третій статті 20 слово "крім" замінити словами "у тому числі";

3) статтю 17 виключити;

4) у пункті 2 частини першої статті 31 слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" замінити словами "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

5) у тексті Закону слова "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг" у всіх відмінках замінити словами "національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідних відмінках.

14. У тексті Закону України "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 20, ст. 278; 2011 р., N 10, ст. 63) слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" в усіх відмінках замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідних відмінках.

15. У тексті Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 33, ст. 430) слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" в усіх відмінках замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідних відмінках.

16. В абзаці другому частини другої статті 111 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 46, ст. 456; із змінами, внесеними Законом України від 23 грудня 2010 року N 2856-VI) слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" замінити словами "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

17. У тексті Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 40, ст. 578) слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" в усіх відмінках замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідних відмінках.

18. У Законі України "Про засади функціонування ринку природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 48, ст. 566 із наступними змінами):

1) у статті 6:

у частині третій слова "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" замінити словом "законом";

четверту частину викласти в такій редакції:

"4. За видачу ліцензії справляється плата, розмір якої визначається Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики", а порядок її зарахування до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України.";

у частині п'ятій слова "Кабінетом Міністрів України, але не менше трьох років" замінити словом "законом";

2) у статті 23:

частину другу новим пунктом такого змісту:

"16) інші правопорушення, передбачені Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики";

частини четверту і п'яту замінити частиною четвертою такого змісту:

"4. У разі порушення газотранспортними, газорозподільними та газопостачальними підприємствами відповідних ліцензійних умов та/або інших обов'язків, передбачених цим Законом, зобов'язань щодо забезпечення захисту прав споживачів природного газу до такого підприємства застосовуються санкції, передбачені Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики"."

3) у тексті Закону слова "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики" в усіх відмінках замінити словами "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" у відповідному відмінку.

19. Частину шосту статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343 із наступними змінами) після слів "центральними органами виконавчої влади" доповнити словами "або державними колегіальними органами";

20. Пункт 13 статті 1, частину четверту статті 12 та частину першу статті 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (Офіційний вісник України 2012 р., N 58 ст. 2309; 2013, N 1 ст. 1) після слів "органами виконавчої влади" у всіх відмінках доповнити словами "державними колегіальними органами" у відповідних відмінках.

15. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими державними органами їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про державне регулювання у сфері енергетики"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання

Згідно з витягом з протоколу N 82 засідання Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 завданням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є підготовка та подання на розгляд Уряду проектів Законів, визначених ключовою подією 8 програми (Матриці) стратегічних та інституційних реформ у рамках проекту "Друга програмна позика на політику розвитку, зокрема Закону України "Про державне регулювання у сфері енергетики" відповідно до Третього пакету Директив ЄС, зокрема Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС та Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/73/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та про скасування Директиви 2003/55/ЄС щодо незалежності органу державного регулювання у сфері енергетики.

Повноваження та функції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулюється Законами України "Про природні монополії", "Про електроенергетику", "Про засади функціонування ринку природного газу", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про теплопостачання", які не в повній мірі врегульовують питання організації діяльності НКРЕКП та лише частково відповідають вимогам загальноєвропейського законодавства, що не узгоджується із напрямком державного розвитку згідно із ратифікованою 26 вересня 2014 року Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.

Указом Президента України від 27.08.2014 N 693 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, ліквідована.

Указом Президента України від 27.08.2014 N 694 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка згідно із Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим Указом Президента України від 10.09.2014 N 715, здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів.

Законодавче закріплення правового статусу, повноважень, економічної і політичної незалежності при прийнятті рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, особливостей державного регулювання у сфері енергетики, які обумовлені специфікою самої галузі, є також підтвердженням виконання зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, врахування положень Третього енергетичного пакету, у зв'язку з чим, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розроблено проект Закону України "Про державне регулювання у сфері енергетики", далі - проект Закону.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою прийняття Закону України "Про державне регулювання у сфері енергетики" є удосконалення державного регулювання в енергетиці, законодавчого закріплення правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як незалежного державного колегіального органу, та виконання стратегічних та інституційних реформ у рамках проекту "Друга програмна позика на політику", а також зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.

3. Аргументування переваги обраного способу досягнення встановлених цілей

Можливі способи досягнення цілей

Оцінка способу

Причини відмови від альтернативних способів/аргументи щодо переваги обраного способу

Збереження чинного способу регулювання

Відсутність законодавчого закріплення правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як незалежного державного колегіального органу, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;
невиконання ключової події 8 програми (Матриці) стратегічних та інституційних реформ у рамках проекту "Друга програмна позика на політику розвитку" щодо зміцнення позицій незалежності державного регулювання шляхом унеможливлення встановлення тарифів на рівні нижче економічно обґрунтованих витрат.

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення;
не відповідає вимогам законодавства.

Альтернативний спосіб

Спосіб оцінюється як такий, що потребує вдосконалення.

Не відповідає вимогам законодавства.

Обраний спосіб

Виконує завдання щодо законодавчого закріплення правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
виконує завдання ключової події 8 програми (Матриці) стратегічних та інституційних реформ у рамках проекту "Друга програмна позика на політику розвитку" щодо зміцнення позицій незалежності державного регулювання;
забезпечує виконання зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом.

Відповідає вимогам законодавства.

4. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Для досягнення поставленої мети державного регулювання пропонується прийняти Закон України "Про державне регулювання у сфері енергетики".

Прийняття зазначеного Закону дозволить закріпити правовий статус, повноваження, економічну, політичну і фінансову незалежність НКРЕКП, зокрема при прийнятті рішень, виконати зобов'язання України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом, врахування положень Третього енергетичного пакету.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття регуляторного акта дозволить забезпечити досягнення поставленої мети щодо удосконалення державного регулювання в енергетиці, законодавчого закріплення правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як незалежного державного колегіального органу, та зобов'язання України в рамках міжнародних угод.

6. Визначення очікуваних результатів - метод аналізу вигод та витрат

Об'єкт впливу

Вигоди

Втрати

Держава

Вдосконалення системи державного регулювання.

Відсутні.

Суб'єкти господарювання

Чітко визначені законом повноваження НКРЕ та принципи і способи державного регулювання.

Відсутні.

Громадяни

Визначені законом статус, повноваження та функції НКРЕ, зокрема щодо захисту прав споживачів.

Відсутні.

7. Обґрунтування терміну дії регуляторного акта

З моменту набрання чинності Законом України "Про державне регулювання у сфері енергетики" термін її дії не обмежується. Він може бути змінений у разі внесення відповідних змін до законодавства.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Прогнозні показники результативності регуляторного акта:

1) розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта - не змінюється;

2) станом на 16.10.2014 кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта становить:

584 ліцензіата з постачання електричної енергії, з передачі електричної енергії місцевими (локальними), магістральними та міждержавними електричними мережами, з виробництва електричної енергії;

385 ліцензіатів з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом, з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ розподільними та магістральними трубопроводами, з транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами, зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень, установлений ліцензійними умовами;

407 ліцензіатів з виробництва теплової енергії та з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, з постачання та транспортування теплової енергії.

3) розмір та час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта - не змінюється;

4) рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - високий, оскільки відповідно до вимог статей 9, 13, 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" проект Закону "Про державне регулювання у сфері енергетики" аналіз регуляторного впливу акта та повідомлення про його оприлюднення розміщено на офіційному веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет www.nerc.gov.ua. Після прийняття Закон України "Про державне регулювання у сфері енергетики" буде розміщено в інформаційній мережі "Ліга" та "Законодавство". Крім того, НКРЕКП в межах компетенції зобов'язана надавати необхідні роз'яснення щодо норм проекту регуляторного акту і надаватиме роз'яснення щодо застосування акту після його прийняття;

5) розроблення зазначеного регуляторного акта передбачено ключовою подією 8 програми (Матриці) стратегічних та інституційних реформ у рамках проекту "Друга програмна позика на політику розвитку".

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Відстеження результативності застосування даного регуляторного акта здійснюватиметься Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Базове відстеження результативності регуляторного акту буде здійснено після набрання чинності цього регуляторного акта шляхом використання виключно статистичної звітності.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності з метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей шляхом використання виключно статистичної звітності. Одержані при здійсненні повторного відстеження результативності значення показників результативності будуть порівнюватися із значеннями цих показників, що були одержані при здійсненні базового відстеження.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися після здійснення повторного відстеження результативності цього регуляторного акта з метою перевірки сталого досягання ним цілей, задекларованих при його прийнятті.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено юридичним управлінням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

 

Голова Національної комісії,
що здійснює державне регулювання
у сферах енергетики
та комунальних послуг

В. Демчишин

Опрос