Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно урегулирования градостроительной деятельности) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 12.11.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання містобудівної діяльності)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Частину другу статті 58 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27; 2006 р., N 21, ст. 170; 2013 р., N 7, ст. 65) доповнити новою частиною такого змісту:

"2. На землях водного фонду, що зайняті внутрішніми морськими водами, територіальним морем, в тому числі акваторією морських портів формування земельних ділянок не здійснюється.".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

2. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 34, ст. 343; 2012 р., N 27, ст. 274; 2014 р., N 1, ст. 4):

1) підпункт 4 пункту 1 статті 1 після слів "(однієї чи декількох земельних ділянок)" доповнити словами "або земель водного фонду, що зайняті внутрішніми морськими водами, територіальним морем, у тому числі акваторією морських портів";

2) абзац другий частини другої статті 24 після слів "відповідно до законодавства" доповнити словами ", окрім випадків забудови земель водного фонду, що зайняті внутрішніми морськими водами, територіальним морем, у тому числі акваторією морських портів.";

3) у статті 26:

частину четверту після слів "відповідно до вимог містобудівної документації" доповнити словами "за винятком випадків, передбачених статтею 34 цього Закону.";

доповнити новою шостою частиною такого змісту:

"6. Проектування та будівництво причалів, інших видів причальних споруд, молів, дамб, хвилеломів, інших берегозахисних споруд може проводитись за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.";

4) абзац перший частини четвертої статті 34 після слів "на відповідних землях державної чи комунальної власності" доповнити словами ", нове будівництво та реконструкцію причалів, інших видів причальних споруд, молів, дамб, хвилеломів, інших берегозахисних споруд,".

3. Частину третю статті 4 Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 51, ст. 553; 2013 р., N 23, ст. 224) доповнити новим абзацом такого змісту:

"Право власності на причали, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, може бути зареєстровано без документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, при цьому оформлення свідоцтва про право власності на них відбувається на підставі документів, що свідчать про їх введення в експлуатацію.".

II. Прикінцеві положення.

1. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

III. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність до цього Закону, закони та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Президент України

П. О. ПОРОШЕНКО

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту закону України

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Станом на сьогодні чисельність осіб, задіяних у таксомоторних перевезеннях в Україні становить біля 200000. Приблизно таку ж кількість складають транспортні засоби, що використовуються у процесі даного виду перевезень. Грошовий обіг зазначеного ринку надання послуг у масштабах країни складає понад 20 млрд. грн. на рік.

Разом з тим, слід зазначити, що близько 85 % учасників ринку перевезень на таксі в Україні здійснюють свою діяльність поза межами правового поля.

Крім того, з числа інформаційно-диспетчерських служб, діяльність яких в переважній більшості випадків, нерозривно пов'язана із послугами таксі, лише 10 % зареєстровані у встановленому законодавством порядку як суб'єкти господарювання, що надають відповідні послуги.

В результаті ситуації, що склалася, бюджети різних рівнів недоотримують (чи взагалі не отримують) належних податкових платежів, значна кількість працівників офіційно непрацевлаштовані, порушуються вимоги безпеки перевезень, споживач не отримує послуг належної якості та ін.

Причинами негативних наслідків, а саме, тіньової діяльності суб'єктів господарювання, а в багатьох випадках і фізичних осіб, є ряд факторів, зокрема, відсутність:

чітких законодавчих вимог до учасників перевезень на таксі (зокрема, нормативно не врегульовані правовідносини між інформаційно-диспетчерськими службами та перевізниками на таксі, відсутня відповідальність інформаційно-диспетчерських служб);

належного контролю з боку контролюючих органів (зокрема, Укртрансінспекція та Державтоінспекція, зважаючи на відсутність повноважень, у окремих випадках не мають можливості застосовувати штрафні санкції);

адекватного покарання за порушення в даній сфері діяльності (розмір діючих штрафних санкцій за порушення законодавства про перевезення на таксі, легковими автомобілями на замовлення не створює необхідного стримуючого ефекту для правопорушників; штрафних санкцій за порушення діяльності інформаційно-диспетчерських служб взагалі немає).

Також, специфіка перевезень, в тому числі, на таксі в залежності від статусу та кількості жителів населеного пункту є різною. Організація перевезень на таксі буде більш ефективною, якщо забезпечуватиметься виконавчим комітетом відповідного населеного пункту. Окремо необхідно виділити організацію перевезень на таксі на територіях аеропортів, що мають статус міжнародних. Оскільки територія згаданих транспортних вузлів є місцем значного скупчення автомобілів таксі та знаходяться, як правило, поза межами населених пунктів, доцільним є уповноваження власника або уповноважений ним орган відповідного аеропорту функціями з організації перевезень на таксі.

Зважаючи на викладене, Мінінфраструктури розроблено даний законопроект, який спрямований на усунення перелічених негативних наслідків в галузі таксомоторних перевезень.

2. Визначення цілей державного регулювання

Ціллю державного регулювання, для досягнення якої розроблено проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб" (далі - проект Закону) є упорядкування господарської діяльності у сфері перевезень на таксі, легковими автомобілями на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб, запровадження державного регулювання, яке дозволить створити у цій сфері прозоре конкурентне середовище та забезпечення дотримання всіма учасниками даного сектору економіки вимог законодавства.

У зв'язку з цим, проектом Закону пропонується:

доповнити законодавство новими поняттями, а саме, "інформаційно-диспетчерська служба" та "перевезення на таксі", удосконалити існуючі визначення "стоянка таксі" та "таксі";

покласти організацію перевезень на таксі на органи місцевого самоврядування відповідних населених пунктів;

надати можливість організаторам на основі типових форм: встановлювати вимоги до автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, що здійснюють перевезення на таксі, їх водіїв, інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі, автомобілів таксі, в тому числі, щодо їх візуальних ознак, технічних вимог до обладнання та ліміту на відповідній території організатора; визначати порядок регулювання діяльності таксі; визначати порядок регулювання діяльності інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі;

визначати основні засади діяльності інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі;

доповнити перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, договором про інформаційно-диспетчерське обслуговування (у окремих випадках) та документами, що підтверджують страхування пасажира і цивільно-правової відповідальності;

доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення та Закон України "Про автомобільний транспорт" нормами щодо відповідальності суб'єктів господарювання за порушення порядку перевезення пасажирів;

доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення нормами щодо відповідальності осіб за перевезення пасажирів без необхідних документів;

збільшити розмір штрафних санкцій за порушення законодавства про перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Необхідно також відмітити, що з метою упорядкування ринку перевезень на таксі, зокрема, ведення чіткого переліку суб'єктів господарювання, що надають дані послуги, унеможливлення здійснення перевезень без дотримання відповідних норм законодавства та ін., проектом закону передбачається видача ліцензійних карток на транспортні засоби виконавчими комітетами відповідних органів місцевого самоврядування. Порядок взаємодії центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті та його територіальних органів з виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування визначатиметься окремим підзаконним нормативно-правовим актом.

3. Визначення та оцінка усіх альтернативних способів досягнення зазначених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Першим способом досягнення поставленої мети є залишення правових норм, що регулюють правовідносини у сфері роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб без змін. У такому випадку, учасники даного сектору господарювання не матимуть чітких правил ведення своєї діяльності, у кращому випадку, та матимуть можливість для зловживання чи ігнорування існуючими правилами - у гіршому.

Другий спосіб - прийняття проекту Закону, який забезпечить досягнення поставлених цілей у повному обсязі, а саме, дозволить упорядкувати господарську діяльність у сфері перевезень на таксі, легковими автомобілями на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб, запровадити державне регулювання, яке створить у цій сфері прозоре конкурентне середовище та забезпечить дотримання всіма учасниками даного сектору економіки вимог законодавства.

Отже, прийняття запропонованого проекту регуляторного акта є найбільш прийнятним способом досягнення встановленої мети.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Механізмом, який забезпечить розв'язання зазначеної проблеми, є прийняття регуляторного акта, що передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про транспорт" та "Про місцеве самоврядування в Україні".

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

У разі прийняття проекту акта законодавством будуть встановлені чіткі вимоги до суб'єктів господарювання, що здійснюють перевезення на таксі, легковими автомобілями на замовлення та надають інформаційно-диспетчерські послуги.

Головна мотивація. Регуляторний акт забезпечить дотримання усіма учасниками ринку таксі та автомобілів на замовлення норм законодавства та ведення їх діяльності в рамках правового поля.

Економічна мотивація. Регуляторний акт не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України. У той же час, його реалізація дозволить легалізувати діяльність у сфері таксомоторних перевезень близько 200 тис. осіб та забезпечити надходження до бюджету значних сум коштів.

Загальнодержавна мотивація. Регуляторний акт сприятиме підвищенню якості та безпеки перевезень вказаним видом транспорту, що у свою чергу є показником позитивного іміджу України перед іноземними партнерами.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Очікувані результати від прийняття запропонованого регуляторного акта:

Сфера регулювання

Вигоди

Витрати

Держава

Надходження коштів до держбюджету у зв'язку з легалізацією близько 200 тис. осіб

Часові витрати на впровадження в дію положень акта

Суб'єкти господарювання

Можливість здійснювати свою діяльність в умовах прозорої конкуренції

Часові витрати на впровадження в дію положень акта; фінансові витрати, фінансові витрати, пов'язані із перереєстрацією транспортних засобів, що використовуватимуться для надання послуг з перевезення пасажирів на таксі

Громадяни

Отримання безпечних та якісних послуг

Не передбачено

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Передбачається, що проект регуляторного акта набере чинності відповідно до законодавства. При цьому термін чинності регуляторного акта необмежений. Зміна строку дії регуляторного акта можлива в разі зміни актів законодавства, що регулюють зазначені питання.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності прийняття регуляторного акта є здійснення перевезень на таксі в межах законодавчого поля, зниження рівня нелегальних перевізників та надходження до бюджету.

Прогнозні значення показників результативності:

Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів зростатиме за рахунок легалізації суб'єктів господарювання.

Результативність регуляторного акта здійснюватиметься за якісними показниками.

Якісними показниками результативності є ефективне функціонування сфери таксомоторних перевезень, легковими автомобілями на замовлення інформаційно-диспетчерських служб, а також безпека перевезень.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб:

органи державної влади, суб'єкти господарювання, громадяни поінформовані про положення регуляторного акта шляхом оприлюднення його на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури України.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності, а також терміни проведення аналізу результативності

Базове відстеження результативності акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта планується здійснювати раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись Міністерством інфраструктури (Департаментом автомобільного транспорту та стратегічного розвитку автомобільних доріг).

 

В. о. Міністра інфраструктури
України

В. В. Корнієнко

Опрос