Идет загрузка документа (67 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Программа развития фондового рынка Украины на 2015 - 2017 годы "Европейский выбор - новые возможности для прогресса и роста" (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 14.09.2014

Програма розвитку фондового ринку України на 2015 - 2017 роки "Європейський вибір - нові можливості для прогресу та зростання"

Вступ

Україна має достатній економічний потенціал для розбудови національного фондового ринку, темпи зростання якого випереджатимуть динаміку росту валового внутрішнього продукту. Фондовий ринок повинен функціонувати як регульований елемент цілісної фінансової системи, синхронізований з банківським сектором і системою державних фінансів. Саме тому несистемний та різновекторний його розвиток неможливий. Таким чином, з метою впорядкування цього процесу і повинна бути підготовлена чітка програма, яка має визначати основні напрями його подальшого реформування та суттєвої модернізації на всіх рівнях - правовому, інституціональному та технологічному.

Розробка Програми розвитку фондового ринку України на 2015 - 2017 роки відбувалась на тлі фінальної стадії підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та її ратифікації, яка передбачає заохочення співробітництва між відповідними регуляторними та наглядовими органами, зокрема обмін інформацією, досвідом щодо фінансових ринків через обмін персоналом та спільне навчання.

Також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за підтримки Світового банку була здійснена оцінка поточного стану дотримання Україною Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO (Міжнародна організація комісій, що здійснюють регулювання ринків цінних паперів). Дослідження показало, що для підвищення ефективності регулювання ринку цінних паперів необхідно переглянути законодавчу базу в цілому та ту її частину, яка пов'язана безпосередньо з фінансовим сектором, а також детально перевірити стратегії та практики безпосередньої діяльності інститутів, відповідальних за регулювання ринку цінних паперів. Саме тому це є основою для розробки зазначеної Програми.

Ще однією з передумов підготовки та реалізації Програми - підвищення позиції нашої держави у відомому рейтингу Doing Business ("Ведення бізнесу"), який оцінює законодавство, пов'язане з регулюванням бізнесу, та його застосування у 189 країнах, а також в окремих містах (зараз із 189 країн Україна за показником індексу рівня захисту прав інвесторів знаходиться на 128 місці з показником 4,3 (при максимальному балі 10)).

За результатами реалізації попередньої Програми розвитку фондового ринку України на 2012 - 2014 роки було досягнуто таких результатів:

залучення в середньому щорічно не менш як 100 млрд. грн. у цінні папери, у тому числі як інвестиції не менше як 75 млрд. грн. (досягнуто - у 2013 році було залучено 142,03 млрд. грн., у тому числі як інвестиції - 141,77 млрд. грн.);

збільшення до 300 млрд. грн. капіталізації лістингових компаній (досягнуто - у 2013 році становило 311,73 млрд. грн.);

підвищення співвідношення капіталізації біржового ринку до валового внутрішнього продукту до 40 відсотків (не досягнуто, оскільки станом на 2013 рік був 21,43 %);

збільшення до 20 відсотків частки біржового ринку (досягнуто - в 2013 році становило 27,69 %);

збільшення до 50 млрд. грн. загальної номінальної вартості облігацій підприємств, що перебувають в обігу на фондовому ринку (майже досягнуто - в 2013 році - 42,47 млрд. грн.);

збільшення до 30 млрд. грн. вартості активів інвестиційних та пенсійних фондів (досягнуто - в 2013 році - 12,23 млрд. грн.);

збільшення до 400 млрд. грн. в рік обсягів торгів цінними паперами на біржовому ринку (не досягнуто - у 2013 році становив 463,43 млрд. грн.).

Метою Програми розвитку фондового ринку України на 2015 - 2017 роки "Європейський вибір - нові можливості для прогресу та зростання" (далі - Програма) є стимулювання притоку інвестицій в економіку України через інтеграцію фондового ринку у світові ринки капіталу та запровадження кращих світових стандартів і практик.

Реалізація цієї Програми має бути спрямована на: забезпечення функціонування справедливого, ефективного та прозорого ринку; захист інвесторів; зниження системних ризиків; інтеграцію України в міжнародні фондові ринки; стимулювання економіки країни; збільшення надходження інвестицій.

Відповідно до мети Програми на період до 2017 року основними завданнями розвитку фондового ринку є:

- розвиток корпоративної реформи, підвищення ефективності регулювання емітентів, розширення інструментарію на фондовому ринку;

- стимулювання притоку інвестицій на фондовий ринок;

- забезпечення надійного і ефективного функціонування ринкової інфраструктури;

- забезпечення функціонування єдиної державної політики стимулювання покращення інвестиційного клімату.

Розділ I
Розвиток корпоративної реформи, підвищення ефективності регулювання емітентів, розширення інструментарію на фондовому ринку

Проблеми

Зближення існуючого і майбутнього законодавства України з міжнародними нормами є важливими умовами досягнення привабливості ринків цінних паперів України для інвесторів. Ґрунтовного осмислення стратегії європейської інтеграції України можливо досягти на основі вивчення конкретних європейських і міжнародних норм. Цей шлях має забезпечити реальну можливість інтеграції українського ринку цінних паперів у міжнародні ринки.

Є актуальним пошук найбільш досконалих системних показників та факторів в системі корпоративного управління. Зокрема, для українських підприємств необхідно враховувати існуючі особливості та умови їхньої діяльності для розроблення ефективної рейтингової моделі оцінки корпоративного управління. В той же час проблема систематизації та аналізу основних методичних підходів до оцінювання системи корпоративного управління не є достатньо вивчена і потребує подальшого удосконалення з метою більш чіткої їх адаптації до діяльності вітчизняних підприємств.

Поняття публічних акціонерних товариств та приватних акціонерних товариств відповідно до українського законодавства відрізняються від поняття ринкових та неринкових компаній відповідно до Європейського законодавства.

Звідси витікають розбіжності в підходах до регулювання діяльності ринкових та неринкових компаній. З метою імплементації Європейського законодавства, пропонується переглянути підходи до визначення типів акціонерних товариств та механізми регулювання їхньої діяльності.

Крім того, є необхідним запровадження спрощеної процедури реєстрації випуску акцій акціонерних компаній, які складаються не більше як з одного акціонера.

Незначною залишається інтеграція національного фондового ринку до міжнародних ринків капіталу. Прикладом може слугувати процедура залучення інвестиційних ресурсів з цих ринків українськими споживачами, яка полягає у випуску та розміщенні фінансових інструментів, базовими активами яких є іноземні емітенти. Безпосередньому виходу українських емітентів на міжнародні ринки капіталу, а також активній участі іноземних інвесторів у національному ринку заважає низка правових, ринкових та технологічних складнощів.

Довіра до рейтингових агентств є не досить високою; не всі агентства встигли заробити відповідну репутацію, відсутні належні механізми щодо запобігання негативного впливу конфлікту інтересів на якість та об'єктивність рейтингових оцінок (емітент платить за рейтингування, відповідно, не виключений його вплив на рівень рейтингової оцінки).

Необхідним є запровадження підходів щодо регулювання відносин у сфері рейтингування з урахуванням міжнародної практики, в першу чергу законодавства Європейського Союзу.

Проблемою є відсутність достатньої пропозиції інструментів фондового ринку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ризикованості, ліквідності та захищеності, а також відносно незначним обсягом інвестиційного капіталу.

Незацікавленість потенційних інвесторів придбавати акції вітчизняних публічних (ринкових) компаній пов'язана з низьким рівнем корпоративного управління, недостатнім рівнем розкриття інформації про діяльність таких підприємств, відсутністю прийнятної дивідендної політики, невизначеністю власної бізнес-стратегії тощо. Існуючий попит на акції інвестиційно-привабливих підприємств, які частково або повністю належать державі, не задовольняється через вкрай невелику кількість акцій таких підприємств у вільному обігу.

Основною проблемою ринку боргових цінних паперів є недосконалість ефективного механізму захисту прав інвесторів, складність процедур реструктуризації, як наслідок, обмеженість інструментів ринку цінних паперів. За межами біржового ринку знаходяться не тільки державні фінансові інструменти, але й сама держава (в особі державних органів), яка мала б стати найбільш впливовим та активним учасником ринку.

Недостатня розвиненість ринків базових активів, недосконале законодавче регулювання в цій сфері зумовили фактичну відсутність ринку похідних (деривативів).

Завдання

1.1. Забезпечення подальшого проведення корпоративної реформи.

1.2. Покращення системи розкриття інформації

1.3. Розширення бази якісних високоліквідних інструментів фондового ринку.

1.4. Удосконалення діяльності з визначення рейтингових оцінок.

Необхідні кроки

1.1. З метою забезпечення подальшого проведення корпоративної реформи необхідно:

Адаптувати законодавство України до законодавства Європейського Союзу в частині реорганізації, злиття та поглинання акціонерних товариств.

Запровадити до законодавства України практики Європейського Союзу щодо скликання та проведення загальних зборів акціонерних товариств.

Переглянути підходи до класифікації акціонерних товариств, зокрема, критерії поділу на публічні (ринкові) та приватні (неринкові).

Запровадити додаткові положення щодо регулювання корпоративного управління для професійних учасників фондового ринку, зокрема, встановити відповідні вимоги до корпоративного управління ліцензованих осіб та змінити увагу на нагляд стосовно моніторингу впровадження таких вимог до корпоративного управління.

Розвиток інституту корпоративного секретаря в публічних (ринкових) компаніях із законодавчим встановленням мінімальних вимог до нього.

Запровадити механізм обов'язкового призначення нового голови виконавчого органу у разі припинення повноважень чинного голови виконавчого органу.

Запровадити положення щодо злиття та поглинання, зокрема:

- механізму "сквіз-аут" та "селл-аут";

- механізму зобов'язання акціонера, який придбав пакет акцій у розмірі не тільки більш ніж 50 %, а й більш ніж 75 %, запропонувати всім акціонерам цього товариства придбати у них прості акції.

Запровадити норму щодо можливості звернення учасником (акціонером) до суду у випадку нанесення посадовою особою товариства своїми діями (бездіяльністю) збитків такому товариству.

Забезпечити умови для формування інституту незалежних директорів в публічних (ринкових) акціонерних товариствах.

Стимулювати запровадження акціонерними товариствами власних затверджених загальними зборами принципів (кодексу) корпоративного управління.

Впровадити систему оцінювання рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах та визначити на основі цієї оцінки рейтингів корпоративного управління.

Спростити процедуру емісії цінних паперів акціонерних товариств, які складаються з одного акціонера, зокрема:

- зменшити перелік документів, необхідних для реєстрації випуску акцій;

- зменшити кількість етапів емісії.

1.2. З метою покращення системи розкриття інформації необхідно:

Наблизити законодавство України до законодавства Європейського Союзу щодо:

- вимог до змісту та порядку розкриття інформації, яка міститься у проспекті емісії цінних паперів.

- розкриття інформації при створенні акціонерних товариств і здійсненні додаткових емісій.

- складання та підтвердження фінансової звітності акціонерних товариств та професійних учасників фондового ринку.

- стандартів прозорості інформації емітентів, цінні папери яких включені до біржового реєстру.

Внести зміни до законодавства для посилення прав акціонерів через підвищення вимог щодо розкриття інформації про кінцевих власників акцій.

Запровадити систему обов'язкового надання емітентами інформації про корпоративні події (структурованої відповідно до міжнародних стандартів передачі інформації про корпоративні події).

Передбачити подання емітентами інформації до НКЦПФР у вигляді електронних документів з ЕЦП з одночасним скасуванням необхідності їх опублікування у друкованих виданнях.

Встановити вимоги щодо розширеного розкриття інформації публічними (ринковими) компаніями.

Передбачити необхідність неринковим компаніям розкриття лише річної інформації, розкриття інформації у зменшеному обсязі.

Передбачити, що інформація про зміну істотної участі в ринковій компанії має передбачати обов'язкове повідомлення ринку.

Передбачити обов'язок публічних (ринкових) акціонерних товариств розкривати інформацію про всі значні події, які впливають на подальшу діяльність та рівень ризику компанії, або будь-яку інформацію, яка запобігатиме використанню інформації, що була оприлюднена раніше, як такої, що вводить в оману.

1.3. З метою розширення бази інструментів фондового ринку необхідно:

Запровадити класифікацію інвесторів на кваліфікованих та некваліфікованих відповідно до прийнятої в ЄС практики одночасно з запровадженням механізму розміщення цінних паперів серед кваліфікованих інвесторів з метою обмеження доступу до ризикованих операцій некваліфікованих інвесторів.

Створити законодавчу базу для формування ринку похідних (деривативів), забезпечити активне запровадження похідних (деривативів) при визначенні ринкових цін на базові фондові інструменти, валюту, товари.

Удосконалити правове регулювання захисту прав власників корпоративних боргових цінних паперів шляхом розширення видів корпоративних облігацій (біржових, інфраструктурних (концесійних)) та створення механізмів їх емісії.

Удосконалити правове регулювання захисту прав власників корпоративних боргових цінних паперів шляхом:

- впровадження інституту зборів власників облігацій з наданням їм, зокрема, прав погоджувати рішення емітента щодо операцій з його активами у випадку проблем з виконанням зобов'язань за такими облігаціями у відносинах з емітентом;

- законодавчого врегулювання дій емітента і власників корпоративних облігацій у разі дефолту, реструктуризації боргу, конвертації облігацій тощо.

Забезпечити продаж на фондовій біржі державних пакетів акцій розміром менше 25 відсотків статутного капіталу.

Стимулювати розвиток іпотечних цінних паперів через розширення їх пропозиції та удосконалення ринкової інфраструктури, зокрема, шляхом посилення ролі Державної іпотечної установи на вторинному іпотечному ринку, розширення її функцій як оператора вторинного іпотечного ринку.

Створити законодавчу базу для сек'юритизації фінансових активів, зокрема шляхом:

- забезпечення можливості здійснення емісії цінних паперів, забезпеченням виконання зобов'язань емітента за якими будуть його ліквідні фінансові активи;

- забезпечення можливості переведення зобов'язань емітента в боргові та пайові цінні папери.

Стимулювати розвиток ринку цінних паперів органів місцевого самоврядування, в тому числі через звільнення від оподаткування суми доходів, отриманих у вигляді процентів платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітованих органами місцевого самоврядування.

1.4. З метою вдосконалення діяльності з визначення рейтингових оцінок необхідно:

Здійснити імплементацію Директиви ЄС щодо рейтингових агентств.

Визначити, що рейтингове агентство не повинно мати серед пов'язаних осіб учасників ринків фінансових послуг або будь-яким іншим чином (прямо чи опосередковано) бути пов'язаним з такими учасниками.

Передбачити необхідність використання рейтинговим агентством власної методики визначення та оновлення кредитних рейтингів під час надання рейтингових послуг, яка має погоджуватись Комісією.

Передбачити обов'язковість розкриття рейтинговим агентством своїх рейтингових оцінок на власному веб-сайті та у Загальнодоступній базі НКЦПФР про ринок цінних паперів.

Розширити види рейтингових оцінок, зокрема:

- передбачити можливість присвоєння рейтинговим агентством нових видів рейтингових оцінок, визнаних Комісією у встановленому нею порядку.

- передбачити рейтингування рейтинговим агентством інвестиційного портфеля інституційного інвестора (аудит якості портфеля на підставі публічної звітності емітента).

Передбачити необхідність оновлення рейтингової оцінки.

Забезпечити запобігання виникненню конфлікту інтересів, зокрема, шляхом заборони надавати послуги з визначення та оновлення кредитних рейтингів пов'язаним особам.

Передбачити можливість призупинення і скасування рейтингової оцінки за результатами її моніторингу рейтинговими агентствами.

Передбачити повноваження НКЦПФР на встановлення вимог до обов'язковості та мінімального рівня рейтингової оцінки активу, в який інвестують інститути спільного інвестування та НПФ.

Передбачити повноваження Національного банку України на визначення вимог до обов'язковості і мінімального рівня рейтингової оцінки активу, в який інвестують банки.

Передбачити повноваження державного органу, що здійснює державне регулювання ринку фінансових послуг на визначення вимог до обов'язковості і мінімального рівня рейтингової оцінки активу, в який інвестують страхові компанії.

Встановити більш чіткі критерії отримання статусу уповноваженого кредитного рейтингового агентства, зокрема через введення ліцензування кредитних рейтингових агентств.

Надати НКЦПФР повний спектр регуляторних повноважень у відношенні кредитних рейтингових агентств як до будь-якого ліцензіата.

Запровадити посилені вимоги щодо корпоративного управління та ведення бізнесу до кредитних рейтингових агентств.

Розділ II
Стимулювання притоку інвестицій на фондовий ринок

Проблеми

Здатність національного фондового ринку поглинати інструменти капіталу залишається низькою у зв'язку з наявністю низки стримуючих факторів.

Так, важливим напрямком, який потребує реформування та адаптації до сучасних умов є валютне регулювання. Чинний режим валютного регулювання, встановлений Декретом КМУ на початку 90-х років минулого століття суттєво стримує приток іноземних інвестицій на вітчизняний фондовий ринок. Результатом цього є майже повна відсутність "неспекулятивного" іноземного інвестора.

Покращення інвестиційного клімату та заохочення інвесторів до здійснення інвестицій в економіки України через інструменти фондового ринку (особливо іноземного) можливе лише у разі перегляду податкового навантаження на таких інвесторів. Однією з головних проблем є наявність дискримінаційних підходів по відношенню до оподаткування різних операцій з цінними паперами, усунення яких стимулюватиме приток інвестицій.

Ліквідність національного фондового ринку як один із головних індикаторів розвитку знаходиться на досить низькому рівні.

Невелика пропозиція інвестиційного капіталу на фондовому ринку зумовлена відсутністю потужних національних інституційних інвесторів, недостатньою зацікавленістю роздрібних інвесторів, та недостатньо сприятливим кліматом для іноземних інвесторів.

Становлення потужних внутрішніх інвесторів гальмується, в тому числі, через низьку інвестиційну активність банківських установ, що обумовлена жорстким нормативним регулюванням. Проблемою також залишається відсутність прикладу з боку держави щодо використання свого інвестиційного потенціалу.

Механізм державного регулювання діяльності інститутів спільного інвестування та компаній з управління активами є сукупністю організаційних та економічних заходів, важелів, основною метою впровадження яких є необхідність стимулювання ефективного перерозподілу вільних економічних ресурсів, контролю за рівнем ризику діяльності суб'єктів та забезпечення підвищення якості захисту прав інвесторів.

Сформована в Україні система регулювання діяльності інститутів спільного інвестування та компаній з управління активами складається із Закону України "Про інститути спільного інвестування" та відповідних нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. В той же час, безпосередньо діяльність з управління активами, обставини зовнішнього середовища розвитку інституційних інвесторів, вказують на потребу постійного перегляду регуляторних норм, впровадження нових механізмів впливу, контролю та виключення із процесу регулювання формальних етапів функціонування.

Популяризація фондового ринку, зокрема серед дрібних інвесторів є однією з найважливіших складових зміцнення ринку цінних паперів, підвищення довіри інвесторів та як результат росту ліквідності. Важливу функцію у цьому процесі здійснює Комісія як регулятор, необхідно здійснити певні кроки щодо нормативного та технологічного розвитку процесів. Разом з тим, з метою розвитку, послуг для дрібних інвесторів як інструмента масового залучення інвестицій в економіку країни, як альтернативу інститутам спільного інвестування, необхідно запровадити практику колективного інвестування у цінні папери, відповідно до якої певний пул осіб передає торговцю цінними паперами в управління цінні папери та грошові кошти, призначені для інвестування.

В той же час, у разі активізації процесів участі роздрібних інвесторів в операціях на фондовому ринку існує занепокоєння щодо недостатності підготовленості таких інвесторів до здійснення ризикових операцій.

За відсутності достатньої інформованості інвесторів та в умовах значних кредитних, цінових, розрахункових та валютних ризиків, притаманних фондовому ринку України, спрощений підхід до інвестування є неприйнятним. У зв'язку з цим, необхідним заходом щодо захисту прав роздрібних інвесторів на фондовому ринку є підвищення фінансової грамотності населення.

Завдання

2.1. Питання розвитку ринку колективних інвестицій.

2.2. Удосконалення обслуговування індивідуального інвестора.

2.3. Удосконалення валютного та податкового законодавства для стимулювання покращення інвестиційного клімату.

2.4. Покращення фінансової грамотності населення щодо фондового ринку.

Необхідні кроки

2.1. З метою розвитку ринку колективних інвестицій необхідно:

Узгодити законодавство Європейського Союзу, яке стосується діяльності інститутів спільного інвестування (UCITS).

Запровадити вимоги до ІСІ стосовно оцінки окремих категорій активів та дій у разі допущення помилок при встановлені ціни.

Підвищити вимоги до прозорості звітності ІСІ перед інвесторами.

Визначити вимоги до порядку розміщення цінних паперів інститутів спільного інвестування з публічним розміщенням виключно на організованому ринку.

Посилити вимоги щодо корпоративного управління та ведення бізнесу з боку ІСІ, зокрема ввести посаду спеціаліста з внутрішнього контролю.

Запровадити окреме законодавче регулювання хедж-фондів.

Забезпечити розробку змін до законодавства щодо інвестування активів венчурних інститутів спільного інвестування з урахуванням необхідності інвестування коштів спільного інвестування таких інвестиційних фондів у інноваційні проекти, підприємства та організації, які здійснюють розробку наукомістких виробів, зразків, моделей, технологій.

Запровадити можливість проведення транскордонних операцій установами накопичувального пенсійного забезпечення.

Продовжити проведення пенсійної реформи шляхом розбудови накопичувальної складової пенсійної системи України через:

- впровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення;

- встановлення першочерговості задоволення вимог недержавних пенсійних фондів - власників облігацій під час провадження у справі про банкрутство емітента цих облігацій відносно вимог інших кредиторів (крім вимог держави, трудового колективу, а також вимог, забезпечених заставою);

- стимулювання використання довгострокових інструментів, захищених від інфляції, в тому числі, емісія "спеціалізованих пенсійних" облігацій внутрішньої державної позики.

Спростити порядок надання адміністративних послуг інституційним інвесторам.

Забезпечити запровадження інвестиційного страхування, розмір страхових виплат за яким має залежати від результатів розміщення коштів технічних резервів за договорами інвестиційного страхування.

Врегулювати порядок здійснення компаніями з управління активами діяльності з управління активами і резервами страхових компаній.

2.2. З метою удосконалення обслуговування індивідуального інвестора необхідно:

Запровадити інститут фінансового омбудсмена, як додаткового механізму захисту прав інвесторів, зокрема, відповідального за досудове врегулювання спорів між фінансовими інститутами та їх клієнтами.

Запровадити практику щодо обов'язкового розкриття клієнту інформації про будь-які конфлікти інтересів, до яких брокер може бути залучений.

Встановити вимоги щодо обов'язкового надання клієнту всієї необхідної інформації, що має відношення до рішення, яке приймає клієнт у відношенні послуги, яку надає брокер.

Запровадити практику колективного інвестування у цінні папери на підставі договору про управління цінними паперами, відповідно до якого певний пул осіб передає торговцю цінними паперами в управління цінні папери та грошові кошти, призначені для інвестування.

Впровадити операції кредитування під заставу цінних паперів без переходу прав власності на такі цінні папери та операцій позики на ринку цінних паперів.

Розвиток ринку залучення капіталу та інвестицій у секторі публічного розміщення цінних паперів на фондових біржах з метою отримання максимального результату для товариства та можливістю залучення іноземних інвесторів.

Створити передумови для здійснення інвестицій в компанії з малою капіталізацією.

Врегулювати базові принципи діяльності інституту інвестиційних радників.

Законодавчо забезпечити створення компенсаційних схем захисту інтересів інвесторів шляхом:

- створення загальнодержавної компенсаційної системи захисту майнових прав інвесторів, яка забезпечує на основі єдиних принципів компенсаційні виплати некваліфікованим інвесторам - клієнтам професійних учасників ринку цінних паперів, відповідно до директив Європейського союзу;

- створення умов для розвитку добровільних компенсаційних систем, в тому числі шляхом створення саморегулівними організаціями на фондовому ринку страхових фондів, які працюють на принципах взаємного страхування професійної відповідальності членів (учасників) саморегулівних організацій.

2.3. З метою вдосконалення валютного та податкового законодавства для стимулювання покращення інвестиційного клімату необхідно:

Спростити процедури валютного регулювання для здійснення валютних операцій на фондовому ринку його учасниками, зокрема скасування обмежень валютного законодавства щодо:

- репатріації капіталу внаслідок торгівлі цінними паперами (в тому числі іноземними) на українських біржах;

- можливості проведення Центральним депозитарієм операцій з виплати доходу та погашення за цінними паперами.

Забезпечити реалізацію положень законодавства щодо можливості придбання інституційними інвесторами іноземних цінних паперів.

Забезпечити можливість доступу українських інвесторів до фінансових інструментів іноземних емітентів, зокрема, через удосконалення валютного регулювання операцій з цінними паперами іноземних емітентів з метою спрощення процедур торгівлі цими інструментами без отримання дозволів на здійснення операцій з валютними цінностями.

Спростити процедуру репатріації доходів, отриманих інвесторами - нерезидентами за операціями з цінними паперами українських емітентів, що включені до лістингу організаторів торгівлі.

Скасувати особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами як такий, що призводить до пригнічення фондового ринку.

Перевести оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з цінними паперами на загальні підстави.

Звільнити торговця цінними паперами як податкового агента від обов'язку утримання та сплати до бюджету сум податку на інвестиційний прибуток від операцій з цінними паперами від імені та за рахунок коштів платника податку протягом звітного року, поклавши цей обов'язок на платника податку за підсумками декларування результатів усіх операцій з інвестиційними активами, з урахуванням збитків, понесених платником податку в попередні періоди.

Передбачити зарахування інвестиційного прибутку, реінвестованого у цінні папери, корпоративні права та деривативи, у збільшення витрат інвестора за такими операціями.

Спростити порядок застосування норм законодавства України та міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування доходів від операцій з цінними паперами та інших інвестиційних активів відповідно до законодавства.

Удосконалити оподаткування діяльності з адміністрування пенсійних фондів, діяльність з переказу коштів небанківських фінансових установ, комісійних доходів фондових бірж, депозитаріїв на зразок підходів до оподаткування доходів комерційних банків.

2.4. З метою покращення фінансової грамотності населення щодо фондового ринку необхідно:

Затвердити програму підвищення фінансової грамотності з відповідним її фінансуванням за рахунок коштів державного бюджету з метою надання населенню України сукупності знань про фондовий ринок, особливості його функціонування та регулювання, професійних учасників та інструменти, послуги, їх використання.

Створити ефективний механізм взаємодії між приватним інвестором та державними органами.

В програмі необхідно передбачити:

- запровадження системи широкого інформування громадян про їх права та механізми захисту їх прав та інтересів на фондовому ринку для інвестування особистих заощаджень;

- визначення цільової аудиторії з метою проведення заходів, спрямованих на роз'яснення населенню умов та порядку участі громадян у здійсненні правочинів на фондовому ринку, а також розроблення методичних рекомендацій щодо проведення заходів для кожної з цільових груп;

- забезпечення систематичної організації та проведення комплексних роз'яснювальних та навчальних заходів щодо діяльності професійних учасників фондового ринку та емітентів для різних цільових аудиторій;

- запровадження систематичного відображення у засобах масової інформації освітніх та навчальних програм з питань законодавчого регулювання корпоративного управління, прав та обов'язків емітентів та інвесторів;

- розробку і реалізацію спеціальних програм за участю провідних науково-дослідних установ та вузів країни щодо методичної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців фондового ринку;

- започаткування організації інформаційних заходів для громадян з метою популяризації системи недержавного пенсійного забезпечення та ліквідації можливої недовіри до неї, захисту прав інвесторів;

- забезпечення проведення державної інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо накопичувальної пенсійної системи.

Забезпечити на державних та муніципальних телеканалах України ефірний час для програм з метою розповсюдження знань з питань розвитку фондового ринку та корпоративного управління в Україні.

Розробити та впровадити у вищих навчальних закладах спеціалізовані навчальні курси (предмети) "Ринок цінних паперів" та "Корпоративне право".

Запровадити проведення регулярних освітніх заходів з метою популяризації фондового ринку та проведення комплексних роз'яснювальних та навчальних заходів для підвищення фінансової грамотності населення, в тому числі шляхом використання прогресивного світового досвіду.

Розділ III
Забезпечення надійного і ефективного функціонування ринкової інфраструктури

Проблеми

Світовий досвід свідчить, що використання новітніх інформаційних технологій та сучасних фінансових інструментів для забезпечення функціонування фондового ринку неможливе без налагодження взаємодії системоутворювального комплексу взаємопов'язаних інститутів інфраструктури ринку цінних паперів.

Біржовий сегмент фондового ринку відіграє на сьогодні другорядну роль в економіці України, про що свідчать незначні показники, порівняно з країнами Центральної та Східної Європи, співвідношення капіталізації та обсягів біржових торгів до величини ВВП країни.

Динаміка біржового фондового ринку не корелюється з об'єктивними процесами і тенденціями функціонування та розвитку національної економіки.

Цілісності біржової системи заважає також слабка взаємодія фондових бірж з інституціями виконання біржових договорів.

Відсутність досконалих механізмів клірингу створює додаткові труднощі як для учасників ринку, інвесторів, так і для держави в цілому.

Досвід розвинутих ринків цінних паперів, які вже давно зіткнулися з проблемами клірингових та розрахункових систем, є цінним матеріалом для формування в Україні надійної системи обліку прав і системи розрахунків щодо цінних паперів.

Формування ефективної депозитарної системи виступає необхідною умовою забезпечення всього комплексу законних прав та інтересів інвесторів, а також є засобом стимулювання нагромаджень і трансформації заощаджень в інвестиції.

Після набрання чинності Закону України "Про депозитарну систему України" та проведення реформи депозитарної системи залишились поодинокі питання, які потребують додаткового врегулювання, зокрема щодо удосконалення механізмів контролю ЦД за клієнтами в частині провадження ними депозитарної діяльності в порядку та межах, установлених цим Законом, виплати доходів за цінними паперами, впровадження міжнародних стандартів з питань провадження депозитарної діяльності.

Для залучення інвесторів на фондовий ринок необхідно постійно підвищувати якість послуг, що надаються професійними учасниками фондового ринку, у зв'язку з чим потребують удосконалення вимоги стосовно провадження професійної діяльності на фондовому ринку, насамперед, постійне підвищення пруденційних нормативів з метою наближення пруденційного та консолідованого нагляду до європейських стандартів.

Окремим питанням, що потребує врегулювання, є забезпечення належного порядку припинення діяльності на ринку, зокрема, у разі банкрутства.

Також актуальним для ринку цінних паперів залишається питання забезпечення ринкових посередників висококваліфікованим персоналом. Тож, доцільним є питання вдосконалення процесу підготовки, атестації та сертифікації на фондовому ринку.

Завдання

3.1. Удосконалення функціонування та регулювання фондових бірж.

3.2. Удосконалення депозитарної системи та системи клірингу та розрахунків.

3.3. Запровадження європейських стандартів щодо пруденційного та консолідованого нагляду, припинення діяльності на ринку та банкрутства.

3.4. Реформування системи підготовки та атестації фахівців фондового ринку.

Необхідні кроки

3.1. З метою удосконалення функціонування та регулювання фондових бірж необхідно:

Запровадити практику здійснення операцій з розміщення цінних паперів публічних акціонерних товариств на підставі укладання договорів андерайтингу з торговцями цінними паперами виключно на фондових біржах.

Перегляд підходів до лістингових вимог:

- удосконалити вимоги, що обумовлюють перебування цінних паперів у лістингу;

- дозволити включення цінних паперів у лістинг за наслідками їх обігу на інших фондових біржах, не вимагаючи регулярних торгів протягом щонайменше півроку (крос-лістинг) на підставі обміну інформації щодо торгів цінними паперами між фондовими біржами.

Врегулювати діяльність маркет-мейкерів, встановити вимоги до договору маркет-мейкера між фондовою біржею та емітентом.

Запровадити засоби консолідованого нагляду за діяльністю усіх фондових бірж, практики всебічного регулювання ціноутворення на різних організаторах торгівлі.

З метою усунення будь-яких дестабілізуючих факторів, які можуть гальмувати ефективне функціонування ринків передбачити консолідацію бірж.

Внести зміни до правил функціонування фондових бірж, щоб забезпечити повну пре- та постторгівельну прозорість.

Передбачити положення щодо співпраці між фондовими біржами з метою мінімізувати сферу міжбіржових порушень.

Розвиток послуг фондових бірж для широкого кола інвесторів, зокрема:

- встановлення додаткових вимог до торговців цінними паперами, що надають технологічні послуги з торгівлі цінними паперами для широкого кола дрібних інвесторів.

- розвиток послуг для дрібних інвесторів як інструмента масового залучення інвестицій в економіку країни.

- технологічне удосконалення фондових бірж, депозитарної та клірингової системи, зокрема щодо можливості якісного надання послуг з торгівлі цінними паперами серед фізичних та юридичних осіб.

Запровадити вимоги щодо наявності регулярних мінімальних обсягів торгівлі на фондовій біржі як умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку.

Запровадити здійснення фондовими біржами ефективних процедур нагляду за діяльністю своїх членів.

Передбачити можливість здійснення фондовими біржами реєстрації випуску цінних паперів у разі публічного розміщення цінних паперів.

3.2. З метою модернізації депозитарної системи та системи клірингу та розрахунків необхідно:

Посилити механізми контролю ЦД за клієнтами в частині провадження ними депозитарної діяльності в порядку та межах, установлених Законом України "Про депозитарну систему України".

Удосконалити механізми виплати доходів через депозитарну систему.

Запровадити отримання з боку ЦД попереднього підтвердження щодо можливості взаємодії заявника на отримання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарної установи з ЦД (у т. ч. технологічної) при отриманні ним такої ліцензії.

Забезпечити отримання Центральним депозитарієм статусу небанківської фінансової установи з можливістю відкриття грошових рахунків клієнтам та здійснення Центральним депозитарієм грошових розрахунків за операціями щодо цінних паперів своїх клієнтів.

Створити єдину централізовану систему зберігання копій баз даних (БД) депозитарних установ (ДУ) з метою виключення випадків втрати інформації та зловживань.

Підвищити ефективність роботи особи, яка провадить клірингову діяльність, з повноцінним використанням систем управління ризиками та гарантій для забезпечення розрахунків, у тому числі шляхом створення гарантійного фонду особи, що здійснює кліринг, запровадження правил і порядку страхування ризиків особи, що провадить клірингову діяльність.

Створити умови для використання найбільш оптимальних для учасників ринку моделей розрахунків за правочинами щодо цінних паперів за принципом "поставка проти оплати", в тому числі:

- виконання розрахунків на другий або третій день після укладання угоди щодо цінних паперів;

- виконання валових розрахунків у режимі реального часу (RTGS);

- практичне впровадження "реального ССР".

Удосконалити модель маржинальної торгівлі, створити системи управління забезпеченням цінними паперами відповідно до загальноприйнятої світової практики.

Створити систему кредитування цінними паперами та грошовими коштами для підвищення ефективності розрахунків і зростання ліквідності на ринку.

Створити умови для повноцінної участі іноземних депозитаріїв - кореспондентів у клірингу та розрахунках з метою інтеграції української інфраструктури в міжнародні ринки капіталу.

3.3. З метою запровадження європейських стандартів щодо пруденційного та консолідованого нагляду, припинення діяльності на ринку та банкрутства необхідно:

Запровадити в Україні вимоги Європейського Союзу щодо достатності капіталу професійних часників фондового ринку. Передбачити зобов'язання посередника негайно інформувати НКЦПФР щодо суттєвого погіршення розміру капіталу чи іншого нормативу.

Запровадити нагляд за фінансовими конгломератами.

Удосконалити вимоги до небанківської фінансової групи та її окремих учасників. Удосконалення небанківськими фінансовими групами внутрішніх систем управління ризиками на консолідованій основі.

Підвищити вимоги до капіталу торговців цінними паперами, які здійснюють дилерську діяльність на ринку цінних паперів.

Запровадити практику Європейського Союзу щодо уникнення конфлікту інтересів при наданні послуг професійними учасниками фондового ринку.

Передбачити наявність належних власних повноважень НКЦПФР стосовно заходів при банкрутстві посередника або тимчасовій неможливості виконати свої зобов'язання ним.

Удосконалити законодавство з питань банкрутства з метою забезпечення завершення проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

Передбачити можливість щоденного подання до НКЦПФР професійними учасниками ринку цінних паперів інформації щодо розміру капіталу та інших пруденційних показників.

Надати НКЦПФР повноваження щодо:

- надання професійному учаснику фондового ринку обов'язкових до виконання розпоряджень стосовно вчинення дій (утримання від вчинення дій) щодо зниження ризику для ринку та/або клієнтів;

- призначення особи, яка візьме не себе адміністрування діяльності посередника, та, якщо необхідно передасть активи клієнта іншому посереднику;

- встановлення порядку дій професійного учасника фондового ринку у разі невиконання ним своїх зобов'язань.

Посилити процедури для моніторингу ризиків ринкових учасників та для управління ризиками під час розрахунків за правочинами щодо цінних паперів одночасно з пом'якшенням правил щодо попереднього блокування активів для торгівлі.

Перегляд пруденційних нормативів для кожного окремого виду професійної діяльності на фондовому ринку, що несе у собі ризики, з метою врахування необхідності об'єктивної оцінки фінансового стану та ймовірності реалізації ризиків, які властиві певному виду діяльності.

Удосконалити процедури взаємодії професійного учасника з НКЦПФР у разі виникнення у професійного учасника відхилення (у тому числі суттєвого) значення пруденційного показника від нормативного значення.

Підвищити якість системи управління ризиками в усіх професійних учасниках фондового ринку.

3.4. З метою реформування системи підготовки та атестації фахівців фондового ринку необхідно:

Удосконалити систему підготовки фахівців фондового ринку шляхом:

- запровадження навчання фахівців фондового ринку на добровільних засадах (окрім тих, хто навчається вперше);

- ранжування навчання та атестації фахівців фондового ринку за рівнем компетенції (базова / спеціальна / підвищена) з можливістю дистанційного проходження атестації.

Спростити процедуру сертифікації фахівців фондового ринку шляхом:

- видачі безстрокових сертифікатів на право здійснення дій, пов'язаних з безпосереднім провадженням професійної діяльності на фондовому ринку, та встановлення порядку їх підтвердження;

- запровадження атестації за базовим рівнем відповідальності для всіх функціональних працівників професійного учасника фондового ринку.

Удосконалити систему атестації фахівців шляхом запровадження диверсифікації процедур проходження іспиту в залежності від рівня відповідальності фахівця.

Розділ IV
Забезпечення функціонування єдиної державної політики стимулювання покращення інвестиційного клімату

Проблеми

Система державного регулювання фондового ринку є важливим критерієм оцінки інвесторами інвестиційного середовища країни. З огляду на це створення ефективного правового механізму захисту прав інвесторів є невід'ємною умовою подальшого розвитку фондового ринку.

Імплементація положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачає необхідність підвищення інституційної, фінансової та операційної незалежності регулятора фондового ринку.

Так, за результатами проведення оцінки поточного стану дотримання Україною Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO (Міжнародної організації регуляторів ринку цінних паперів) були виявлено, що повноваження державного регулятора фондового ринку та механізми, які використовуються ним для нагляду за ринком, є недостатніми для оперативного виявлення та попередження правопорушень на ринку цінних паперів.

Зазначене вимагає підвищення функціональної спроможності регулятора та його фінансового забезпечення з метою підвищення якості операційного, технологічного та кадрового потенціалу.

Запровадження НКЦПФР сучасних інструментів, що застосовуються світом у сфері інформаційних технологій, дозволили протягом останніх років скористатись їх ефективністю не лише регулятору фондового ринку, а й інфраструктурним установам та пересічним учасникам фондового ринку.

Але, за час функціонування електронного документообігу та за результатами функціонування СМФР перед НКЦПФР постала необхідність запровадження двосторонньої інформаційної взаємодії із учасниками фондового ринку. Отримання учасниками фондового ринку від НКЦПФР оперативної інформації про прийняті управлінські рішення, розроблені та затвердженні положення та нормативно-правові акти сприятимуть більш ефективній їх діяльності, підвищить рівень їх інформованості, надасть можливість у перспективі здійснювати планування учасниками фондового ринку власного бізнесу, а головне сприятиме покращенню інвестиційного клімату в Україні.

Крім того, існує проблема недостатності рівня та якості взаємодії регуляторів фінансового ринку України. Для вирішення цього питання необхідним є утворення консультативно-дорадчого органу з представників регуляторних органів фінансового сектору з метою забезпечення макропруденційного нагляду за фінансовими установами і відстеження системних фінансових ризиків, узгодження і формування єдиної державної фінансової політики, забезпечення регулярних комунікацій між державними органами, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику, а також здійснюють підготовку пропозицій щодо її формування.

Питання підвищення рівня та якості регулювання діяльності на фондовому ринку у поєднанні із загальнодержавним трендом щодо дерегуляції регулювання зумовлює об'єктивну потребу в задіянні потенціалу саморегулівних організацій на принципово нових засадах саморегулювання як у сфері посилення їх ролі в регулюванні ринку шляхом забезпечення виконання ними делегованих регулятором повноважень, так і шляхом підвищення прозорості діяльності саморегулівних організацій.

Роль та місце СРО в процесі регулювання фондового ринку має бути переглянуто. Якщо буде визнано за доцільне подальше функціонування СРО відповідно до Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO, НКЦПФР має отримати повноваження та забезпечити відповідний нагляд за СРО.

Однією з нагальних проблем є неможливість, при існуючому порядку розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів, забезпечити оперативне, швидке реагування регулятора на учасників ринку, які порушують вимоги законодавства, наслідком чого є неможливість забезпечення на належному рівні захист прав інвесторів в цінні папери.

Також слід зазначити, що існуючий порядок контролю за діяльністю учасників фондового ринку не в повній мірі дозволяють забезпечити дотримання учасниками фондового ринку вимог законодавства на ринку цінних паперів та про акціонерні товариства, а також на даний час відсутні дієві механізми запобігання вчинення ними правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, існує необхідність у комплексному вдосконалені законодавчих норм в частині забезпечення належного та ефективного контролю та нагляду на фондовому ринку, а також вдосконалення захисту прав інвесторів та споживачів фінансових послуг на фондовому ринку.

Незначною залишається інтеграція національного фондового ринку до міжнародних ринків капіталу. Безпосередньому виходу українських емітентів на міжнародні ринки капіталу, а також активній участі іноземних інвесторів у національному ринку заважає низка правових, ринкових та технологічних складнощів.

Дуже важливим для подальшого розвитку вітчизняного фондового ринку є усунення перепон для його інтеграції до міжнародних ринків та спрощення процесу інвестування нерезидентами.

Завдання

4.1. Підвищення якості державного регулювання фондового ринку.

4.2. Удосконалення саморегулювання на фондовому ринку.

4.3. Удосконалення системи державного нагляду та контролю на фондовому ринку.

4.4. Покращення міжнародного та національного співробітництва у регулюванні фондового ринку.

Необхідні кроки

4.1. З метою підвищення якості державного регулювання фондового ринку необхідно:

Посилити функціональну спроможність регулятора фондового ринку, зокрема операційну незалежність та якість технологічного і кадрового потенціалу. Передбачити реформування бюджетного процесу з метою підвищення фінансової незалежності НКЦПФР.

Вдосконалити механізм фінансування діяльності НКЦПФР шляхом внесення відповідних законодавчих змін для передбачення створення спеціального фонду Державного бюджету України, за рахунок якого здійснюватиметься цільове фінансування витрат на розвиток НКЦПФР, джерелом надходжень до якого може бути визначено 90 % від суми надходжень до Державного бюджету України від сплати державного мита за реєстрацію випусків цінних паперів.

Завершити повну імплементацію норм MiFID I.

Реалізувати загальну систему електронного документообігу на фондовому ринку в єдиному інформаційному середовищі на технологічній основі Електронного регулятора.

Запровадити обмін електронними документами в системі електронного документообігу із інфраструктурними установами, такими як: Центральний депозитарій цінних паперів, організатори торгівлі, іншими державними органами (за умов двосторонньої узгодженості).

Забезпечити подальший розвиток СМФР шляхом впровадження нових функціональних можливостей системи та її підсистем.

Опрацювати можливість застосування сучасної моделі електронного документообігу для створення загального інформаційного середовища усіх учасників фондового ринку в єдиній системі електронного документообігу, де кожен зможе стати повноцінним учасником системи в інформаційній взаємодії між:

"НКЦПФР - учасники фондового ринку";

"учасники фондового ринку - учасники фондового ринку".

Удосконалити законодавство для забезпечення захисту від позовів проти членів Комісії та її працівників щодо рішень, які приймались ними в законному порядку.

Удосконалити Кодекс поведінки співробітників НКЦПФР, щоб впевнитись, що він містить всі питання, що вимагаються Принципами IOSCO, та призначити відповідальність в самій НКЦПФР щодо ведення записів про операції з цінними паперами працівників НКЦПФР.

Реалізувати механізм аналізу даних про результати торгів на фондових біржах України в режимі реального часу.

Оптимізувати функції та повноваження НКЦПФР.

4.2. З метою удосконалення саморегулювання на фондовому ринку необхідно:

Передбачити умовою отримання статусу СРО обов'язковість отримання ними делегованих регулятором повноважень.

Встановити на законодавчому рівні вимоги щодо функціонування органів управління саморегулівних організацій, запровадити процедуру погодження НКЦПФР керівників виконавчого органу СРО.

Удосконалити процедури звітності саморегулівних організацій перед її членами та державним регулятором.

Запровадити здійснення саморегулівними організаціями контролю за виконанням своїми членами (учасниками) вимог законодавства України, а також власних правил та стандартів щодо захисту прав та охоронюваних інтересів інвесторів на фондовому ринку.

Спростити процедуру делегування повноважень від НКЦПФР до СРО, а також процедури їх повернення.

4.3. З метою удосконалення системи державного нагляду та контролю на фондовому ринку необхідно:

Підвищити стандарти протидії зловживанням на фондовому ринку з використанням інсайдерської інформації.

Запровадити нові підходи до боротьби з маніпулюванням на фондовому ринку.

Вдосконалити законодавчу базу щодо повноважень регулятора з метою:

- наділення регулятора повноваженням на проведення розслідування правопорушень на ринку цінних паперів шляхом розширення прав при збиранні і дослідженні доказів;

- розширення чинного переліку можливих санкцій, щоб забезпечити належну реалізацію режиму регулювання;

- розширення обсягу та сфери перевірки учасників фондового ринку;

- передбачення механізмів запобігання вчиненням правопорушень;

- спрощення процедури примусового стягнення санкцій.

Вдосконалити порядок розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів.

Звільнити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку від сплати судового збору при подачі заяв (скарг) до суду.

Удосконалити законодавство в частині вимагання від особи при наданні свідчень і пояснень до НКЦПФР говорити правду.

Запровадити пряму заборону на здійснення операцій на випередження та встановити відповідальність за їх вчинення.

4.4. З метою покращення міжнародного та національного співробітництва у регулюванні фондового ринку необхідно:

Утворити Раду з питань фінансової стабільності як консультативно-дорадчий орган при Президентові України для опрацювання питань щодо:

- макропруденційного нагляду за фінансовими установами і відстеження системних фінансових ризиків;

- узгодження і формування єдиної державної фінансової політики;

- забезпечення регулярних комунікацій між державними органами, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику, а також здійснюють підготовку пропозицій щодо її формування.

Сприяти приєднанню НКЦПФР до Багатостороннього Меморандуму IOSCO.

Забезпечити НКЦПФР можливість за певних умов (при розслідуванні правопорушень на ринку цінних паперів або отримання запиту від регулятора іншої держави) доступ до інформації про потік коштів на рахунках брокерів.

Надати НКЦПФР повноваження:

- вимагати документи та проводити перевірки будь-якої особи на вимогу регулятора іншої країни, навіть якщо немає підозри у порушенні українського законодавства про цінні папери;

- обмінюватись конфіденційною інформацією, включаючи персональні дані.

Встановити процес перегляду системного ризику, конфлікту інтересів та периметру регулювання, у співпраці з НБУ та іншими фінансовими регуляторами.

Реалізувати проекти, підготовлені створеною Радою з питань фінансової стабільності.

Посилити взаємодію між НКЦПФР та іншими державними органами з метою своєчасного та відповідного регуляторного впливу на порушників законодавства, а також забезпечення відповідною інформацією регуляторів ринків цінних паперів іноземних держав.

Очікувані результати виконання Програми

У результаті реалізації заходів Програми розвитку фондового ринку на 2015 - 2017 роки передбачається підвищення ролі ринку цінних паперів в процесах перерозподілу фінансових ресурсів, їх акумуляції для вирішення пріоритетних державних задач, зміцнення фінансового стану організацій та розширення їх інвестиційних можливостей; створення цілісної та ефективної системи ринку цінних паперів та фінансових інститутів; сталий ріст капіталізації ринку цінних паперів та розширення практики залучення інвестицій з використанням інструментів ринку цінних паперів.

Зокрема, очікується:

Підвищення рівня показника капіталізації лістингових компаній України (в доларах США), та, відповідно, зайняття Україною 30 місця замість 59 місця зі 109 країн.

Покращення позицій України у рейтингу Світового банку та переміщення з 61 на 30 місце зі 107 країн за показником обсягу торгів. Відповідно, очікується зростання показника відношення обсягу торгів до ВВП та переміщення України з 62 на 30 місце зі 107 країн.

Також очікується збільшення кількості 198 лістингових компаній, що передбачає підвищення місця України за цим показником у рейтингу Світового банку та переміщення з 30 місця на 15.

Підвищення рівня показника S & P індексу фондового ринку за даними Світового банку, що передбачатиме зайняття Україною 40 місця із 82 країн Україна замість 76 місця у 2013 році.

Підвищення Всесвітнього індексу конкурентоспроможності та переміщення України у 2019 році з 84 на 50 місце із 148 країн.

Також за результатами реалізації зазначеної Програми очікується зростання показника індексу рівня захисту інвесторів, що дозволить Україні переміститися у Рейтингу Doing Business ("Ведення бізнесу") з 128 на 70 місце із 189 країн.

За результатами реалізації Програми очікується повне та широке впровадження не менше 20 Принципів та цілей регулювання ринку цінних паперів IOSCO з 37 Принципів.

Також за результатами реалізації Програми передбачається присвоєння фінансовому ринку України відповідно до класифікації міжнародного індексного агентства FTSE (за рівнем розвитку фінансових ринків всіх країн) статусу Advanced Emerging.

Крім того, за результатами реалізації Програми очікується:

залучення в середньому щорічно не менш як 200 млрд. грн. у цінні папери, у тому числі як інвестиції не менше як 150 млрд. грн.;

- збільшення з 311 млрд. грн. до 550 млрд. грн. капіталізації лістингових компаній;

- підвищення співвідношення капіталізації лістингових компаній до валового внутрішнього продукту з 21 до 35 відсотків;

- збільшення з 28 до 50 відсотків частки біржового ринку;

- збільшення з 42 до 75 млрд. грн. загальної номінальної вартості облігацій підприємств, що перебувають в обігу на фондовому ринку;

- збільшення з 12 до 20 млрд. грн. вартості активів інвестиційних та пенсійних фондів;

- збільшення з 463 до 800 млрд. грн. в рік обсягів торгів цінними паперами на біржовому ринку;

- збільшення кількості акціонерних товариств, які прийняли кодекс корпоративного управління з 704 до 1500.

____________

Опрос