Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О введении моратория на строительство объектов в охранных (буферных) зонах и на прилегающих территориях объектов всемирного наследия, исторически сформированных частях населенных пунктов, внесенных в Список исторических населенных мест Украины (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 31.07.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про введення мораторію на будівництво об'єктів в охоронних (буферних) зонах та на прилеглих територіях об'єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України

Завданням цього мораторію є запобігання спотворенню традиційного характеру середовища, пошкодженню, руйнуванню та знищенню об'єктів культурної спадщини при будівництві в охоронних (буферних) зонах та на прилеглих територіях об'єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

охоронна (буферна) зона - виділена відповідно до міжнародних вимог топографічно визначена територія навколо об'єкта, включеного до Списку всесвітньої спадщини, в межах якої встановлюється відповідний режим використання з метою забезпечення збереження такого об'єкта;

прилегла територія - територія, що безпосередньо прилягає або межує з територією об'єкта всесвітньої спадщини, знаходиться в межах його візуального сприйняття (розкриття) та формує містобудівне оточення об'єкта всесвітньої спадщини, що має неопосередкований вплив на визначення його універсальної цінності;

історично сформована частина населеного пункту - частина населеного пункту, занесеного до Списку історичних населених місць України, що зберегла об'єкти культурної спадщини, розпланування та характер забудови;

об'єкт будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

об'єкт всесвітньої спадщини - об'єкт культурної спадщини, включений до Списку всесвітньої культурної спадщини.

Термін "будівництво" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про охорону культурної спадщини".

Стаття 2. Введення мораторію

1. Мораторій вводиться з метою захисту об'єктів культурної спадщини та традиційного характеру середовища історично сформованих частин населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в яких не затверджені межі та режими використання історичних ареалів, охоронних (буферних) зон об'єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам'яток, від негативного впливу будівництва.

2. Термін дії мораторію встановлюється до затвердження (коригування у разі необхідності) у зазначених в частині першій цієї статті населених пунктах в установленому порядку меж і режимів використання історичних ареалів населених місць, охоронних (буферних) зон об'єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам'яток.

3. Мораторій, передбачений частинами першою і другою цієї статті, не поширюється на відносини, що виникають у разі:

• будівництва об'єктів, щодо яких до набрання чинності цим Законом одержані дозволи відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення робіт на пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць;

• реставрації об'єктів культурної спадщини за дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини, виданого на підставі погодженої з ним науково-проектної документації;

• ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Стаття 3. Контроль за дотриманням мораторію на будівництво об'єктів в історично сформованих частинах населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України

Контроль за дотриманням мораторію на будівництво об'єктів в історично сформованих частинах населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, крім випадків, пов'язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, здійснюється органами місцевого самоврядування; місцевими органами виконавчої влади та центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини, будівництва та житлово-комунального господарства, земельних ресурсів; органами, які здійснюють контроль за використанням та охороною земель у межах їх повноважень, визначених законом.

Стаття 4. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України ужити в установленому порядку заходів щодо:

• недопущення будівництва, що негативно впливає на збереження об'єктів культурної спадщини та традиційний характер середовища історичних населених місць України;

• забезпечення затвердження (коригування у разі необхідності) меж і режимів використання історичних ареалів населених місць, охоронних (буферних) зон об'єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам'яток культурної спадщини.

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про введення мораторію на будівництво об'єктів в охоронних (буферних) зонах та на прилеглих територіях об'єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України" 31 липня 2014

1. Проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Законодавством України встановлено, що планування і забудова території міста повинні відбуватися згідно з генеральним планом, детальними планами територій та іншою містобудівною документацією.

Сучасний стан культурної спадщини в країні характеризується розгортанням масштабних урбаністичних процесів, що активно впливають на традиційне середовище пам'яток культурної спадщини.

Сьогодні в межах територій охоронних (буферних) зон та на прилеглих територіях пам'яток всесвітньої спадщини існує багато проблем, які виникли внаслідок їх сучасного використання, серед них: наявність самочинної забудови, що впливає на стан збереження та видове розкриття визначних об'єктів культурної спадщини, відсутність чітких правил використання території (колізії в нормативно-правових документах, незрозумілість визначень та конкретних правил режиму використання території), відсутність прозорих інвестиційних механізмів тощо.

Крім того, повсякчасним стало явище ситуативного будівництва в межах історичних ареалів міст, що включені до Списку історичних населених місць України. Це викликано відсутністю досвіду містобудівного проектування та постійними змінами законодавчих та нормативних актів, що особливо проявилося у центральних історичних частинах міст, де здійснюється найбільш активне інвестування.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" в загальних рисах визначено механізм охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, зокрема, шляхом встановлення у планах зонування територій та детальних планах територій функціонального призначення, вимог до забудови окремих територій, їх ландшафтної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Однак, фактична відсутність практичної реалізації цього механізму на сьогодні створює загрозу, що досягла тривожного рівня, спаплюження об'єктів культурної спадщини через хаотичний, несистемний підхід.

2. Цілі державного регулювання

Законопроект спрямований на запобігання спотворенню традиційного характеру середовища, пошкодженню, руйнуванню та знищенню об'єктів культурної спадщини при виконанні будівельних робіт в охоронних (буферних) зонах та на прилеглих територіях об'єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України.

Для досягнення цієї мети пропонується ввести мораторій на будівництво об'єктів в охоронних (буферних) зонах та на прилеглих територіях об'єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в яких не затверджені межі та режими використання історичних ареалів, буферних зон об'єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам'яток, як стимулюючий фактор для прискорення розроблення і затвердження відповідної науково-проектної документації.

3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей, аргументи щодо переваги обраного способу

Існує два альтернативних способи досягнення цілей державного регулювання встановленої мети.

Перший спосіб.

Збереження існуючого стану регулювання, що залишить неупорядкованою будівельну діяльність в межах охоронних (буферних) зон та на прилеглих територіях українських пам'яток всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. N 318, та поглибить негативний вплив такого будівництва на стан об'єктів культурної спадщини та традиційний характер їх середовища внаслідок його безконтрольного розвитку.

Обраний спосіб.

Прийняття законопроекту дозволить припинити хаотичну забудову в межах охоронних (буферних) зон та на прилеглих територіях визначних пам'яток культурної спадщини, запобігти нанесенню шкоди від безконтрольного її розвитку, реконструкції з розширенням та надбудовою існуючих будівель у межах охоронних (буферних) зон та на прилеглих територіях пам'яток всесвітнього значення, а також висотного будівництва на ділянках, що знаходяться поза межами охоронних (буферних) зон та прилеглих територій, але можуть мати негативний вплив на видатну універсальну та візуальну цінність українських об'єктів, включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

4. Механізм розв'язання проблеми і відповідні заходи

Впровадження законопроекту сприятиме спрощенню процедури прийняття рішень, пов'язаних з містобудівними перетвореннями органами місцевого самоврядування та їх відповідними структурними підрозділами.

При цьому досягається убезпечення історичного середовища населених пунктів від забудови, що впливає на стан збереження та видове розкриття визначних об'єктів в умовах відсутності чітких правил використання території (колізій в нормативно-правових документах, незрозумілості визначень та конкретних правил режиму використання території), прозорих інвестиційних механізмів, сприяння упорядкуванню містобудівної діяльності, встановленню чітких умов та обмежень, що дозволить суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Законопроект спрямований на досягнення балансу інтересів громадянського суспільства, держави у сфері охорони культурної спадщини і потенційних учасників суспільних відносин у цій сфері з метою забезпечення збереження об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища історично сформованих частин населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, для нинішнього та майбутнього поколінь відповідно до міжнародних зобов'язань України.

Введення мораторію дозволить забезпечити прискорення розроблення науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць та охоронних (буферних) зон пам'яток всесвітньої спадщини.

6. Очікувані результати прийняття акта

 

Витрати

Вигоди

Держава

-

гармонізація суспільних відносин у сфері охорони культурної спадщини та у сфері господарської діяльності, спрощенню процедури прийняття рішень, пов'язаних з містобудівними перетвореннями органами місцевого самоврядування та їх відповідними структурними підрозділами;
забезпечення збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, запобігання його спотворення через невизначеність вимог щодо меж та режимів використання історичних ареалів населених місць та охоронних (буферних) зон об'єктів всесвітньої спадщини, умов, обмежень та заборон стосовно провадження господарської діяльності на таких територіях;
забезпечення збереження, належного утримання та ефективного використання об'єктів культурної спадщини, у тому числі об'єктів всесвітньої спадщини у суспільному житті.

Суб'єкти господарювання

Фінансові санкції, встановлені проектом за порушення законодавства про охорону культурної спадщини;
відшкодування розміру заподіяної державі шкоди внаслідок пошкодження, руйнування, нищення пам'яток, а також щойно виявлених об'єктів культурної спадщини

підвищення рівня доступності відомостей, необхідних для нормальної діяльності суб'єктів господарювання;
поінформованість про порядок провадження певних видів діяльності, яка може негативно вплинути на стан збереження об'єктів всесвітньої спадщини та традиційного характеру сформованого середовища історичного населеного місця;

Населення

Відшкодування розміру заподіяної державі шкоди внаслідок пошкодження, руйнування, нищення пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, а також традиційного характеру середовища.

підвищення рівня доступності відомостей, необхідних для нормальної життєдіяльності;
забезпечення збереження традиційного характеру середовища історичного населеного місця, території охоронних (буферних) зон об'єктів всесвітньої спадщини.

7. Строк чинності акта

Термін дії мораторію встановлюється до затвердження (коригування у разі необхідності) у зазначених в частині першій цієї статті населених пунктах в установленому порядку меж і режимів використання історичних ареалів населених місць, буферних зон об'єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам'яток.

8. Показники результативності акта

В результаті прийняття акта будуть досягнуті такі показники результативності:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - не прогнозується;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, - потенційно у зазначеній сфері суспільних відносин сфери охорони культурної спадщини може бути задіяна кожна юридична і фізична особа, яка планувала використання земельних ділянок з метою проведення містобудівних перетворень, розташованих в межах охоронних (буферних) зон та на прилеглих територіях об'єктів всесвітньої спадщини, історично сформованих частинах населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, - не прогнозується;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - середній, проект акта розміщений на офіційній сторінці Міністерства культури України в мережі Інтернет.

9. Заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Базове відстеження результативності зазначеного проекту буде здійснено до набрання чинності цим регуляторним актом.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом порівняння результативності показників, визначених під час базового відстеження.

 

Міністр культури України

Є. М. Нищук

"___" ____________ 2014 р.

 

Опрос