Идет загрузка документа (26 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменения в статью 288 Налогового кодекса Украины (относительно арендной платы за водохозяйственные объекты) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 22.07.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об'єкти)

Верховна Рада України постановляє:

1. Підпункт "а" підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., NN 13 - 17, ст. 112; 2012 р., N 6, ст. 50; із змінами, внесеними згідно із законами від 04.07.2012 N 5043-VI, від 27.03.2014 N 1166-VII) викласти в такій редакції:

"а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), та земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;".

2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об'єкти)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Зазначений проект Закону розроблено Державним агентством рибного господарства України на виконання пункту 3 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про аквакультуру", за яким Верховна Рада України доручила Уряду розробити та подати до парламенту законопроект, який би врегулював питання щодо зменшення розміру орендної плати за землі водного фонду державної та комунальної власності.

Рибницькі ставові господарства здебільшого розташовані у поймах водних артерій (річок, каналів, струмків, лиманів, озер тощо), заболочених територіях, ярах та низинах. Для їх будівництва були виділені землі, не придатні до сільськогосподарської або іншої діяльності - руслові та поіменні ділянки, болота, яри, низини, вимочки та чагарники.

Фактично у рибницьких ставкових господарствах лише 50 - 70 % земель використовуються для отримання рибопродукції. До інших земель відносяться ділянки під допоміжними ставками та спорудами, захисними смугами, заболоченими ділянками, зонами підтоплення, ділянками, що заросли очеретом та чагарниками тощо.

Відповідно до чинного законодавства річна сума орендної плати за землі водного фонду складає від 3 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки, а в разі коли земельна ділянка отримана на конкурентних засадах, орендна плата може перевищувати граничний розмір.

На сьогоднішній день, якщо укласти договір оренди земельної ділянки під рибницьким ставом, розташованої за межами населеного пункту, наприклад в Житомирській області, то орендна плата за 1 гектар землі становитиме від 124 до майже 1700 гривень в рік, разом з тим сплачується оренда водного об'єкта - 550 гривень та плата за користування гідротехнічними спорудами (середньо виважена величина плати за гідроспоруди, що розташовані на 1 гектарі ставкового фонду) - 256 гривень. Всього за комплекс рибогосподарської водойми суб'єкт аквакультури повинен сплатити від 930 до 2506 гривень за 1 га у рік.

Однак суб'єкт господарювання теоретично може отримати прибуток від реалізації риби від 5000 до 20000 з 1 гектара водного дзеркала (лише "корисної" площі) лише на третій рік вирощування, оскільки середній термін вирощування товарної риби складає 30 місяців. При цьому від 38 до 56 % від вищезазначеного прибутку суб'єкт господарювання має сплатити тільки за користування комплексом рибогосподарської водойми, а саме: за землю, за водний об'єкт і гідротехнічні споруди, а враховуючи інші виробничі витрати (заробітна плата, електроенергія, паливно-мастильні матеріали, корма, добрива, інші витрати та податки), це робить діяльність з вирощування риби збитковою.

У зв'язку з цим законопроектом запропоновано встановити розмір орендної плати для земельних ділянок, що використовуються для цілей аквакультури (рибництва), у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Реалізація законопроекту дозволить оптимізувати орендну плату за землі водного фонду під рибницькими господарствами (комплексами рибогосподарських технологічних водойм, інших виробничих будівель та споруд), і, як наслідок, підвищить ефективність роботи рибної галузі.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою прийняття проекту Закону є оптимізація сплати суб'єктам аквакультури орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами (комплексами рибогосподарських технологічних водойм, інших виробничих будівель та споруд).

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Закон України "Про аквакультуру", Бюджетний та Податковий кодекси України.

Законопроект не потребує внесення змін до інших законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація зазначених пропозицій не потребує додаткових фінансових, матеріальних та інших витрат. Передбачені проектом норми щодо встановлення оптимальної орендної плати за землі водного фонду, що надаються для здійснення аквакультури. Запровадження норм законопроекту дасть можливість:

суб'єктам аквакультури оформляти землі водного фонду під рибогосподарськими технологічними водоймами на умовах оренди;

вивільнені від оренди земель кошти вкладати у новітні технології;

підвищити інвестиційну привабливість галузі;

збільшити обсяги вирощування рибопродукції та реалізації для населення України.

Крім того, норми законопроекту суттєво зменшать кількість земель, що використовуються безоплатно. Зменшення фінансового навантаження дасть змогу суб'єктам аквакультури різної форми власності активніше розвивати виробництво, створювати нові робочі місця, що, у свою чергу, збільшить надходження коштів від діяльності суб'єктів аквакультури до державного та місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України "Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водні об'єкти)" погоджено: без зауважень з Міністерством екології та природних ресурсів України та Державним агентством водних ресурсів України; із зауваженнями, які враховано, з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством юстиції України, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Державним агентством земельних ресурсів України; із зауваженнями, які враховані частково, з Міністерством фінансів України.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

Проект Закону не містить ознак дискримінації та не порушує Закон України "Про засади запобігання та протидії дискримінації України".

7. Запобігання корупції

Законопроект відноситься до проектів нормативно-правових актів з потенційно високим ступенем корупційних ризиків.

8. Громадське обговорення

Проект Закону оприлюднено з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України www.minagro.gov.ua та Державного агентства рибного господарства України www.darg.gov.ua.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Прийняття законопроекту дозволить оптимізувати оренду плату за землі водного фонду для суб'єктів аквакультури під рибницькими господарствами. Це дасть суттєвий поштовх розвитку вітчизняної аквакультури, реконструкцію та переобладнання застарілих технологічного обладнання та робочих машин, застосування у рибництві нових ресурсоощадних технологій.

11. Прогноз результатів

У сукупності з нормами прийнятого Закону України "Про аквакультуру" прийняття законопроекту складає передумови створення механізму реалізації положення про комплексне використання земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами, технологічної водойми, інших виробничих будівель та споруд та запроваджує збалансовану орендну плату за їх користування.

 

Міністр аграрної політики
та продовольства України

І. О. Швайка

___ ____________ 2014 р.

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об'єкти)"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 288 Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об'єкти)" (далі - проект Закону) розроблено на виконання пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про аквакультуру", за яким Верховна Рада України доручила Уряду розробити та подати до парламенту законопроект, який би врегулював питання щодо зменшення розміру орендної плати за землі водного фонду державної та комунальної власності.

Суть проблеми, на розв'язання якої спрямовується проект Закону, полягає у внесенні змін до Податкового кодексу України в частині орендної плати за водогосподарські об'єкти.

Після приватизації підприємств рибної галузі суб'єкти аквакультури опинилися у ситуації, коли основна частина єдиного комплексу з виробництва товарної риби залишилась у державній власності. Водний об'єкт (рибогосподарську технологічну водойму) штучно розділено на складові: земля, вода та гідротехнічні споруди, які знаходяться у державній власності.

На даний час відповідно до чинного законодавства річна сума орендної плати за землі водного фонду для суб'єктів аквакультури складає від 3 % до 12 % нормативної грошової оцінки (на сьогоднішній день, якщо укласти договір оренди земельної ділянки під рибницьким ставом, розташованої за межами населеного пункту, наприклад в Житомирській області, то орендна плата за 1 гектар землі становитиме від 124 до майже 1700 гривень в рік). Така розбіжність у розмірі орендної плати є неприйнятною для рибогосподарських підприємств, призводить до зловживань та робить діяльність у сфері аквакультури збитковою.

Поряд з тим суб'єкт аквакультури за користування на умовах оренди водним об'єктом має сплатити орендну плату не тільки за землю, а і за водний об'єкт та гідротехнічні споруди. Також сплачуються значні виробничі витрати та податки. При цьому прибуток від реалізації риби теоретично може бути отриманий лише на третій рік, оскільки середній термін вирощування товарної риби складає 30 місяців.

Враховуючі вищезазначене фінансове навантаження та розмір орендної плати для суб'єктів аквакультури є надмірним. Такій стан справ не дає можливості сталого розвитку вітчизняного рибництва.

Для зниження податкового навантаження на суб'єктів аквакультури в частині орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами і передбачені запропоновані зміни до Податкового кодексу України.

Даним проектом Закону запропоновано встановити фіксований розмір орендної плати для земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва), у розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

2. Визначення цілей державного регулювання

Проект Закону спрямований на розв'язання проблеми, визначеної у попередньому розділі АРВ в цілому, основними цілями прийняття є:

- вдосконалення нормативно-правового регулювання у сфері аквакультури;

- забезпечення реалізації функцій держави щодо сприяння розвитку аквакультури, підвищення ефективності використання наявного фонду рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

- врегулювання питання щодо зменшення розміру орендної плати за землі водного фонду державної та комунальної власності для земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва).

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

На сьогодні немає альтернативних способів досягнення зазначених цілей.

Існуючій в межах чинного законодавства розмір річної суми платежу встановлений в межах від 3 % до 12 % нормативної грошової оцінки землі, є неприйнятним для рибогосподарських підприємств та робить діяльність у сфері аквакультури збитковою.

Тому, вважаємо, що єдиним прийнятним способом забезпечення державного регулювання у сфері аквакультури в частині оптимізації орендної плати за землі водного фонду для суб'єктів аквакультури під рибницькими господарствами є прийняття проекту Закону.

Затвердження проекту Закону забезпечить:

- досягнення цілей державної політики у сфері аквакультури та принципів державної регуляторної політики;

- зниження податкового навантаження на суб'єктів аквакультури в частині зменшення орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами;

- встановлення фіксованого розміру орендної плати для земельних ділянок, що використовуються для аквакультури (рибництва), у розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки.

4. Опис механізму, який пропонується застосувати для розв'язання проблеми та відповідні заходи

Механізм дії регуляторного акта

Для досягнення цілей, визначених у другому розділі АРВ, у проекті Закону передбачено внесення змін до Податкового кодексу України (щодо орендної плати за водогосподарські об'єкти).

Прийняття проекту Закону складає передумови створення механізму реалізації положення про комплексне використання земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами, технологічної водойми, інших виробничих будівель та споруд та запроваджує збалансовану орендну плату за їх користування.

Організаційні заходи для впровадження регулювання

Для впровадження проекту Закону необхідно здійснити такі організаційні заходи:

1. Провести погодження проекту Закону з заінтересованими центральними органами виконавчої влади, отримати висновок Міністерства юстиції України та в установленому порядку направити до Кабінету Міністрів України.

2. Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в мережі Інтернету - на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного агентства рибного господарства України.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття проекту Закону у запропонованій редакції забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей.

Запровадження передбачених проектом Закону норм щодо встановлення оптимальної орендної плати за землі водного фонду, що надаються для здійснення аквакультури, дасть можливість:

суб'єктам аквакультури оформляти землі водного фонду державної та комунальної власності під рибогосподарськими водними об'єктами на умовах оренди;

вивільнені від оренди земель кошти вкладати у новітні технології;

підвищити інвестиційну привабливість рибогосподарської галузі;

збільшити обсяги вирощування рибної продукції та її реалізації для населення України.

Крім того, норми проекту Закону суттєво зменшать кількість земель, що використовуються безоплатно. Зменшення фінансового навантаження дасть змогу суб'єктам аквакультури різної форми власності активніше розвивати виробництво, створювати нові робочі місця.

Уведення в дію запропонованого проекту Закону дасть можливість центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування забезпечити здійснення державного регулювання у сфері аквакультури, сприяння її розвитку, створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу у сфері аквакультури.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта, аналіз очікуваних вигод і витрат від його прийняття

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Суб'єкти

Вигоди

Витрати

Держава

удосконалення державного регулювання у сфері аквакультури;
підвищення ефективності використання наявного фонду рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);
підвищення інвестиційної привабливості рибної галузі;
нарощування виробництва продукції аквакультури з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення у високоякісній продукції рибної промисловості

Додаткові витрати відсутні

Суб'єкти господарювання

зниження податкового навантаження на суб'єктів аквакультури в частині орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами;
забезпечення стабільної роботи господарюючих суб'єктів різних форм власності, що здійснюють діяльність у сфері аквакультури (рибництва);
можливість вкладати вивільнені від оренди земель кошти у новітні технології

Додаткові витрати відсутні

Населення

збільшення споживання рибної продукції на душу населення

Додаткові витрати відсутні

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта

Строк дії проекту Закону є необмеженим у часі до прийняття нового законодавчого акта або втрати ним чинності.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, метою даного проекту Закону є оптимізація сплати суб'єктам аквакультури орендної плати за використання земель водного фонду під рибницькими господарствами (комплексами рибогосподарських технологічних водойм, інших виробничих будівель та споруд).

У сукупності з нормами прийнятого Закону України "Про аквакультуру" прийняття проекту Закону складає передумови створення механізму реалізації положення про комплексне використання земельної ділянки з розташованими на ній водними об'єктами, рибогосподарськими технологічними водоймами, іншими виробничими будівлями і спорудами та запроваджує збалансовану орендну плату за їх користування.

Розмір надходжень до державного та місцевого бюджетів у вигляді: справляння орендної плати за водні об'єкти (їх частини).

Дія проекту Закону поширюється на всіх суб'єктів аквакультури - юридичних чи фізичних осіб - підприємців, які здійснюють рибогосподарську діяльність у сфері аквакультури.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання на які поширюється дія акта середній, за рахунок розміщення проекту Закону на офіційних веб-сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України - www.minagro.gov.ua та Державного агентства рибного господарства України - www.darg.gov.ua.

9. Перелік заходів, спрямованих на відстеження результативності регуляторного акта у разі його прийняття

Базове відстеження результативності проекту Закону буде здійснено після набрання чинності проекту Закону, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності проекту Закону шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження буде проводитись через рік з дня набрання чинності проекту Закону шляхом аналізу статистичних даних у порівнянні з базовим відстеженням.

Періодичне відстеження результативності проекту Закону буде здійснюватись раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності проекту Закону буде проводитись Державним агентством рибного господарства України за показниками результативності проекту Закону.

 

Заступник Міністра -
керівник апарату

О. В. Сень

"___" ____________ 2014 р.

 

Опрос