Идет загрузка документа (24 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об особенностях осуществления закупок энергосервиса (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 05.06.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про особливості здійснення закупівель енергосервісу

Цей Закон встановлює особливості здійснення закупівель енергосервісу.

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг - усереднене значення обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг (у натуральних показниках) з розшифровкою обсягів споживання відносно кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг (в кількісних та вартісних показниках кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг) у грошовому вираженні за три роки, що передують рокові у якому буде здійснено енергосервіс;

2) договір про закупівлю енергосервісу (енергосервісний договір) - договір предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, досягнутого в результаті здійснення енергосервісу;

3) енергосервіс - комплекс енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів (в тому числі поставки товарів, надання послуг, виконання робіт), результатом яких є скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг порівняно до витрат, які були б понесені замовником енергосервісу за відсутності таких заходів;

4) зобов'язання замовника за енергосервісним договором - зобов'язання перед виконавцем енергосервісу, що виникають внаслідок здійснення на користь замовника енергосервісу, для виконання яких необхідно здійснити платежі за здійснений енергосервіс протягом періоду надання цих послуг та у майбутньому в межах строку дії енергосервісного договору на підставі визначення (розрахунку) скорочень витрат на споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, досягнутого в результаті здійснення енергосервісу, протягом трьох років наступних за роком виконання заходів, що становлять енергосервіс.

2. У цьому Законі термін "паливно-енергетичні ресурси" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про енергозбереження", термін "санітарні норми" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", термін "комунальні послуги" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про житлово-комунальні послуги". Інші терміни, не визначені в цьому Законі, вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про здійснення державних закупівель".

Стаття 2. Сфера застосування цього Закону

1. Закупівля енергосервісу здійснюється за процедурами закупівлі в порядку, визначеному Законом України "Про здійснення державних закупівель", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

2. Цей Закон застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлю енергосервісу за рахунок державних коштів (повністю або частково), незалежно від вартості предмета закупівлі.

Стаття 3. Здійснення закупівель енергосервісу

1. В документації конкурсних торгів, запиті цінових пропозицій, під час проведення переговорів при переговорній процедурі закупівлі замовник зазначає:

1) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі (за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення процедури закупівлі). Якщо за період, щодо якого здійснюється розрахунок обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг на об'єкті, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісу, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у встановленому порядку було зафіксовано порушення дотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд, то базовий рівень визначається виходячи з нормативів споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг;

2) повну інформацію про об'єкт, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісу, та обладнання, що використовується на об'єкті для постачання та (або) споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг (в тому числі документацію: технічні паспорти, специфікації, плани, креслення, рисунки, технічні та якісні характеристики, копії договорів з постачальниками паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг), необхідну учаснику для підготовки пропозиції конкурсних торгів, цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Замовник забезпечує безперешкодний доступ учасника до такого об'єкта для перевірки та уточнення вказаної вище у цьому пункті інформації;

3) мінімальний розмір економії у грошовому вираженні відповідних витрат замовника на споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг відносно базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг.

Стаття 4. Оцінка пропозицій

При проведенні процедури закупівлі енергосервісу для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції замовник замість такого критерію оцінки пропозиції конкурсних торгів, цінової пропозиції, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, як ціна договору, оцінює і зіставляє такий критерій, як "показник ефективності енергосервісного договору", який розраховується як сумарне за двадцятилітній період (з дня оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу) значення різниці між щорічними скороченнями витрат замовника на споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг у грошовому вираженні (фактична економія помножена на ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг на дату оголошення про проведення процедури закупівлі) і щорічними платежами переможцю процедури закупівлі за енергосервісним договором, дисконтованими на розмір облікової ставки Національного Банку України. Питома вага критерію "показник ефективності енергосервісного договору" не може бути нижчою 75 відсотків.

Стаття 5. Договір про закупівлю енергосервісу

1. Договір про закупівлю енергосервісу (енергосервісний договір) укладається на основі примірного договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади що формує державну політику у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

2. Передбачений енергосервісним договором рівень скорочення витрат замовника енергосервісу, що є бюджетною установою, на споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг має становити не менше 20 %. Рівень скорочення витрат на споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, який має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, для бюджетних установ визначається в енергосервісному договорі за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення процедури закупівлі.

3. В енергосервісному договорі, за яким замовником виступає бюджетна установа, має бути передбачений порядок переходу права власності на майно, що передається (встановлюється) виконавцем енергосервісу як частина енергосервісу.

4. Строк дії енергосервісного договору для бюджетних установ не може перевищувати 15 років. Строк енергосервісного договору для бюджетних установ не може бути продовженим.

5. Порядок розрахунку оплати за енергосервісними договорами, а також порядок розрахунку скорочення витрат замовника на споживання комунальних послуг та паливно-енергетичних ресурсів за енергосервісними договорами встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Особливості відміни замовником торгів із закупівлі енергосервісу чи визнання їх такими, що не відбулися

1. Замовник відміняє торги із закупівлі енергосервісу в разі:

відсутності подальшої потреби в закупівлі енергосервісу;

неможливості усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель;

виявлення факту змови учасників;

порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, акцепту, оголошення про результати процедури закупівлі, передбаченого Законом України "Про здійснення державних закупівель";

подання для участі в них менше двох пропозицій конкурсних торгів, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;

відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно з Законом України "Про здійснення державних закупівель";

якщо до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників.

Про відміну процедури закупівлі енергосервісу за такими підставами має бути чітко визначено в документації конкурсних торгів. Торги може бути відмінено частково (за лотом).

2. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі якщо здійснення закупівлі енергосервісу стало неможливим унаслідок непереборної сили. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

3. Повідомлення про відміну торгів із закупівлі енергосервісу або визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття замовником відповідного рішення.

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести наступні зміни до Закону України "Про здійснення державних закупівель":

1) пункт двадцятий частини першої статті 1 доповнити словом "енергосервіс;".

2) пункт другий частини четвертої статті 2 доповнити новим абзацом такого змісту:

"енергосервіс".

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;

скасувати нормативно-правові акти, що суперечать цьому Закону.

 

В. о. Президента України,
Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про особливості здійснення закупівель енергосервісу"

1. Опис проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про особливості здійснення закупівель енергосервісу" (далі - проект) розроблено Мінрегіоном України з власної ініціативи з метою створення законодавчого поля для діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері.

Витрати на опалення бюджетних установ в Україні є у 2 - 3 рази вищими, ніж витрати на опалення бюджетних установ країн Європейського Союзу. Причинами такого високого рівня споживання енергії в будівлях є їх зношеність; дефіцит коштів бюджету на впровадження енергоефективних технологій; відсутність зацікавленості приватного інвестора у проектах з енергоефективності в силу законодавчих обмежень.

Крім того, на рівні головних розпорядників бюджетних коштів відсутній комплексний підхід до вирішення проблем неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. Згідно існуючої на сьогодні практики бюджетні кошти головних розпорядників розпорошуються невеликими сумами по багатьох об'єктах, що, у свою чергу, не дає економічного ефекту від їх використання. Досить часто про фінансовані заходи не усувають причин неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів або не є економічно та технологічно виваженими.

Виходом із цієї ситуації є залучення інвестицій та досвіду енергосервісних компаній до впровадження енергоефективних проектів.

Енергосервісна компанія реалізує енергоефективні проекти за власні кошти, які повертає із отриманої економії витрат на оплату спожитих паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг протягом строку енергосервісного договору.

За оцінками як вітчизняних, так і закордонних експертів, потенціал економії енергії за рахунок енергоефективних проектів у будівлях складає 1 млрд. м3 природного газу або 11 млрд. гривень у грошовому еквіваленті.

Крім того, відповідно до Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18.12.2009 Україна повинна імплементувати Директиву 2006/32/ЕС Європейського Парламенту та Ради про енергетичну ефективність кінцевого споживання та енергетичні послуги, а саме забезпечити енергетичну ефективність кінцевого споживання, зокрема, шляхом створення належних умов для діяльності енергосервісних компаній та впровадження енергосервісних договорів.

2. Цілі державного регулювання

Метою законопроекту є створення правових засад закупівлі енергосервісних послуг.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час розроблення проекту було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:

1. Залишення наявної на даний момент ситуації без змін

Залишення наявної ситуації без змін означає збереження високого рівня споживання енергії та, відповідно, витрат на опалення бюджетних установ, неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відсутність зацікавленості приватного інвестора у проектах з енергоефективності в силу законодавчих обмежень.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що вказаний спосіб є неприйнятним.

2. Прийняття нового регуляторного акта

Проект регуляторного акта передбачає створення законодавчого поля для діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері, що забезпечить зменшення витрат на енергетичні ресурси бюджетних організацій, таким чином скоротивши дефіцит коштів у бюджетному секторі, а також підвищити комфорт та якість бюджетних будівель. Тому єдиним прийнятним способом вирішення проблеми є прийняття регуляторного акта.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв'язання проблеми

Для досягнення мети, визначеної у другому розділі Аналізу регуляторного впливу, проектом передбачено впровадження енергосервісних послуг через механізм ЕСКО як інструмент здійснення цілеспрямованої політики держави у сфері енергозбереження. Законопроектом також передбачається створення законодавчої основи для функціонування механізму енергосервісних договорів в бюджетній галузі, розширення сфери надання місцевих гарантій фінансування в межах енергосервісного договору, а також надання прав головним розпорядникам бюджетних коштів укладати енергосервісні договори.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути такі економічні та політичні фактори: економічна криза, політична нестабільність, зміни в чинному законодавстві.

Позитивно впливатиме на дію цього акта економічне зростання.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Можливість виконання акта органами державної виконавчої влади - Мінрегіоном, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також юридичними особами оцінюється як висока, оскільки впровадження вимог такого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з бюджету.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог регуляторного акта буде здійснюватися в установленому законом порядку.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Визначення вигод та витрат, формування таблиці вигод/витрат

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Врегулювання на законодавчому рівні діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері сприятиме зменшенню витрат на енергетичні ресурси бюджетних організацій, залученню інвестицій для проведення термомодернізації об'єктів соціальної інфраструктури, що дасть можливість створити умови для скорочення споживання енергоресурсів, сприятиме реалізації цілеспрямованої політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення енергетичної залежності України від імпортованих енергоносіїв.

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету

Інтереси суб'єктів господарювання

Якісне врегулювання відносин у сфері впровадження енергосервісних договорів знизить юридичні та економічні ризики для учасників цих відносин

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

Інтереси громадян

Створення належних умов для діяльності енергосервісних компаній та впровадження енергосервісних договорів можуть значно зменшити витрати на енергоресурси бюджетних організацій, таким чином скоротивши дефіцит коштів у бюджетному секторі, а також підвищити комфорт та якість бюджетних будівель

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Строк дії акта необмежений.

8. Показники результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у другому розділі АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - відсутній;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - всі бюджетні установи, а також фізичні або юридичні особи, які на підставі енергосервісного договору здійснює енергосервіс;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, - середній;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - високий.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності - один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Міністерство.

 

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України

В. Б. Гройсман

___ ____________ 2014 р.

 

Опрос