Идет загрузка документа (25 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украины (относительно внедрения энергоэффективных мер в бюджетных учреждениях) (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 05.06.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах)

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, N 50 - 51, ст. 572) такі зміни:

1) у статті 2:

частину першу доповнити пунктом 211 такого змісту:

"211) довгострокове зобов'язання за енергосервісним договором - укладення протягом бюджетного періоду енергосервісного договору, згідно з яким необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду та/або у майбутньому за умови наявності економії коштів за видатками на оплату комунальних послуг та енергоносіїв;"

пункт 47 частини першої після слів "бюджетних зобов'язань," доповнити словами "довгострокових зобов'язань за енергосервісними договорами";

2) доповнити статтею 231 такого змісту:

"Стаття 231. Довгострокові зобов'язання за енергосервісними договорами

1. Розпорядники бюджетних коштів беруть довгострокові зобов'язання за енергосервісними договорами у порядку, визначеному цією статтею.

2. Підставою для взяття розпорядниками коштів місцевих бюджетів довгострокових зобов'язань за енергосервісними договорами є погоджені відповідно до частини третьої цієї статті істотні умови енергосервісних договорів.

3. Право на погодження істотних умов енергосервісного договору, що укладається розпорядником коштів місцевих бюджетів, належить відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів подають відповідно до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради погоджені місцевим фінансовим органом пропозиції щодо укладення енергосервісних договорів у межах своїх повноважень та у межах повноважень відповідних розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Місцевий фінансовий орган забезпечує прийняття рішення щодо погодження або відмови у погодженні істотних умов енергосервісних договорів у термін, що не перевищує п'яти робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій. Підставою відмови у погодженні істотних умов енергосервісних договорів місцевим фінансовим органом є невідповідність таких істотних умов вимогам законодавства щодо істотних умов та інших обов'язкових умов енергосервісних договорів. У випадку відмови у погодженні істотних умов енергосервісних договорів місцевий фінансовий орган зобов'язаний у термін, що не перевищує п'яти робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій, надати письмове повідомлення відповідному головному розпоряднику коштів місцевих бюджетів про відмову у погодженні істотних умов енергосервісних договорів з посиланням на конкретні норми законодавства, які є підставою для відмови. Якщо протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій місцевим фінансовим органом не було надано письмової відмови у погодженні істотних умов енергосервісних договорів, такі істотні умови вважаються погодженими.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада забезпечують прийняття рішення щодо погодження або відмови у погодженні істотних умов енергосервісних договорів у термін, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій. Підставою прийняття рішення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою про відмову у погодженні істотних умов енергосервісних договорів є виключно невідповідність таких істотних умов вимогам законодавства щодо істотних умов та інших обов'язкових умов енергосервісних договорів. У випадку прийняття рішення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою про відмову у погодженні істотних умов енергосервісних договорів таке рішення має містити посилання на конкретні норми законодавства України, які є підставою для відмови у погодженні істотних умов енергосервісних договорів. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада зобов'язані у термін, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій, надати письмове повідомлення відповідному головному розпоряднику коштів місцевих бюджетів про відмову у погодженні істотних умов енергосервісних договорів з посиланням на конкретні норми законодавства, які є підставою для відмови. Якщо протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою не було надано письмової відмови у погодженні істотних умов енергосервісних договорів, такі істотні умови вважаються погодженими.

4. Сумарний обсяг видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв і оплату енергосервісу (згідно з затвердженими істотними умовами енергосервісних договорів) головним розпорядникам бюджетних коштів, у мережі яких є розпорядники, з якими укладено енергосервісні договори, встановлюється у складі бюджетних призначень Законом про Державний бюджет України (рішенням відповідної ради про місцевий бюджет) протягом дії енергосервісного договору на рівні обсягу видатків, необхідному для оплати комунальних послуг та енергоносіїв такими розпорядниками у обсягах, що дорівнюють середньорічному обсягу споживання комунальних послуг та енергоносіїв у натуральних показниках за останні три роки, що передують року укладення розпорядником бюджетних коштів енергосервісного договору.

Якщо протягом останніх трьох років, що передують року укладення енергосервісного договору, органом, уповноваженим здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд, у встановленому порядку було зафіксовано невідповідність вимогам державних санітарних правил і норм утримання бюджетних установ (зокрема, щодо повітряно-теплового режиму, штучного освітлення), то зазначений сумарний обсяг бюджетних призначень встановлюється на рівні видатків, необхідних для оплати комунальних послуг та енергоносіїв виходячи з нормативів їх споживання, навіть, за наявності приладів обліку комунальних послуг та енергоносіїв.

5. За результатами зменшення обсягів витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у будівлі, закріпленій за бюджетною установою в результаті впровадження відповідних заходів за енергосервісним договором, довгострокове зобов'язання за енергосервісним договором у сумі фактичної економії (або її частини, якщо це передбачено затвердженими істотними умовами енергосервісного договору) видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв набуває статусу бюджетного зобов'язання. Загальний порядок визначення економії витрат на оплату комунальних послуг та енергоносіїв та здійснення розрахунків із виконавцями енергосервісу визначається Кабінетом Міністрів України.".

3) Частину другу статті 35 доповнити словами "та обсягу довгострокових зобов'язань за енергосервісними договорами у частині відповідних бюджетних періодів";

4) Частину першу статті 38 доповнити новим пунктом 61 такого змісту:

"61) переліки та обсяги довгострокових зобов'язань за енергосервісними договорами за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за такими договорами ";

5) у статті 48:

частину третю після слів "бюджетних асигнувань або" доповнити словами "без погоджених в установленому порядку істотних умов енергосервісного договору, що укладається розпорядником коштів місцевих бюджетів, чи";

6) пункт 10 частини першої статті 71 доповнити абзацом такого змісту:

"До бюджету розвитку за рішенням відповідної міської ради передається економія коштів, що виникає у результаті зменшення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв у будівлях, закріплених за бюджетними установами, де реалізовано заходи з енергозбереження за рахунок місцевих запозичень, до повного завершення розрахунків за такими запозиченнями. Якщо такі кошти економії перевищують платежі з погашення місцевого боргу за такими запозиченнями, то за рішенням міської ради кошти у сумі такого перевищення можуть бути спрямовані у рамках бюджету розвитку на реалізацію інших проектів з енергозбереження у бюджетній сфері або у комунальному секторі економіки, або у рамках загального фонду бюджету на поточні видатки, визначені статтями 88 - 90 цього Кодексу. Якщо погодженими в установленому порядку істотними умовами енергосервісного договору, передбачається виплата виконавцю частини суми фактичної економії видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, отриманої в результаті впровадження відповідних заходів за енергосервісним договором, за рішенням відповідної міської ради решта суми такої економії передається до бюджету розвитку на реалізацію проектів з енергозбереження у бюджетній сфері або у комунальному секторі економіки, або у рамках загального фонду бюджету на поточні видатки, визначені статтями 88 - 90 цього Кодексу.";

7) частину першу статті 76 доповнити новим пунктом 51 такого змісту:

"51) переліки та обсяги довгострокових зобов'язань за енергосервісними договорами за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за такими договорами".

8) речення перше частини четвертої статті 77 доповнити словами "з урахуванням положення, визначеного абзацом другим пункту десятого частини першої статті 71 цього Кодексу";

9) частину першу статті 113 доповнити новим пунктом 41 такого змісту:

"41) відповідністю взятих розпорядниками коштів місцевих бюджетів довгострокових зобов'язань у частині укладення енергосервісних договорів погодженим в установленому порядку істотним умовам відповідних енергосервісних договорів".

10) абзац перший пункта 4 частини першої статті 117 після слів "бюджетного законодавства" доповнити словами "визначене частиною 16 Розділу VI цього Кодексу (стосовно розпорядників бюджетних коштів)";

11) Розділ VI. "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити частиною 16 такого змісту:

"16. Розпорядники бюджетних коштів здійснюють планування бюджетних асигнувань на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та інших енергоносіїв, які споживаються бюджетними установами (крім бюджетних установ, відносно яких укладено енергосервісні договори та/або які досягли мінімальних вимог до енергоефективності щодо комунальних послуг та енергоносіїв, до теплотехнічних та інших показників, питомих витрат комунальних послуг та енергоносіїв для будівель бюджетних установ), на підставі даних про обсяг фактично спожитих ними в 2015 році кожного із зазначених ресурсів із щорічним передбаченим зменшенням таких асигнувань, що розраховуються на підставі зменшення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв у натуральних показниках у співставних умовах на 3-6 % відносно обсягів їх фактичного споживання у 2018 році з досягненням 20 % загальної економії до 2023 року. Порядок визначення обсягів зниження споживання бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв у співставних умовах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

2. До приведення законодавства України у відповідність з цим Законом, законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України до 1 січня 2015 року забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

 

В. о. Президента України,
Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах)"

1. Опис проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах)" (далі - проект) розроблено Мінрегіоном України з власної ініціативи з метою створення законодавчого поля для діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері.

У соціальній сфері оплата за спожиті паливно-енергетичні ресурси та комунальні послуги є однією з найбільших складових витрат на утримання бюджетних закладів, що разом із постійним зростанням тарифів на паливно-енергетичні ресурси та комунальні послуги та обмеженістю фінансування веде до зростання заборгованості розпорядників бюджетних коштів за спожиті паливно-енергетичні ресурси та комунальні послуги, і, як наслідок, майже повну відсутність капітальних вкладень у реконструкцію об'єктів соціальної інфраструктури.

Згідно з експертними оцінками в Україні бюджетні будівлі споживають теплової енергії від 130 до 250 кВт*год/м2, в ЄС цей показник значно менший і складає від 50 до 80 кВт*год/м2 і в свою чергу причинами такого високого рівня споживання енергії в будівлях є їх зношеність; дефіцит коштів бюджету на впровадження енергоефективних технологій; відсутність зацікавленості приватного інвестора у проектах з енергоефективності через законодавче обмеження.

Витрати на опалення бюджетних установ в Україні є у 2 - 3 рази вищими, ніж витрати на опалення бюджетних установ країн Європейського Союзу, при чому це не гарантує дотимання санітарних вимог в приміщеннях бюджетних установ.

Крім того, на рівні головних розпорядників бюджетних коштів відсутній комплексний підхід до вирішення проблем неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів. Згідно існуючої на сьогодні практики бюджетні кошти головних розпорядників розпорошуються невеликими сумами по багатьох об'єктах, що, у свою чергу, не дає економічного ефекту від їх використання. Досить часто профінансовані заходи не усувають причин неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів або не є економічно та технологічно виваженими.

Виходом із цієї ситуації є залучення інвестицій та досвіду енергосервісних компаній до впровадження енергоефективних проектів.

Енергосервісна компанія реалізує енергоефективні проекти за власні кошти, які повертає із отриманої економії витрат на оплату спожитих паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг протягом строку енергосервісного договору.

За оцінками як вітчизняних, так і закордонних експертів, потенціал економії енергії за рахунок енергоефективних проектів у будівлях складає 1 млрд м3 природного газу або 11 млрд гривень у грошовому еквіваленті.

Проте, на сьогодні у законах України відсутні спеціальні положення щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів, що не дає можливості залучати інвестиції у підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів.

Крім того, відповідно до Рішення Ради Міністрів Енергетичного Співтовариства від 18.12.2009 Україна повинна імплементувати Директиву 2006/32/ЕС Європейського Парламенту та Ради про енергетичну ефективність кінцевого споживання та енергетичні послуги, а саме забезпечити енергетичну ефективність кінцевого споживання, зокрема, шляхом створення належних умов для діяльності енергосервісних компаній та впровадження енергосервісних договорів.

2. Цілі державного регулювання

Метою законопроекту є створення правових засад закупівлі енергосервісних послуг.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час розроблення проекту було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:

1. Залишення наявної на даний момент ситуації без змін

Залишення наявної ситуації без змін означає збереження високого рівня споживання енергії та, відповідно, витрат на опалення бюджетних установ, неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відсутність зацікавленості приватного інвестора у проектах з енергоефективності в силу законодавчих обмежень.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що вказаний спосіб є неприйнятним.

2. Прийняття нового регуляторного акта

Проект регуляторного акта передбачає створення законодавчого поля для діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері, що забезпечить зменшення витрат на енергетичні ресурси бюджетних організацій, таким чином скоротивши дефіцит коштів у бюджетному секторі, а також підвищити комфорт та якість бюджетних будівель. Тому єдиним прийнятним способом вирішення проблеми є прийняття регуляторного акта.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв'язання проблеми

Для досягнення мети, визначеної у другому розділі Аналізу регуляторного впливу, проектом передбачено впровадження енергосервісних послуг через механізм-ЕСКО як інструмент здійснення цілеспрямованої політики держави у сфері енергозбереження. Зокрема, введено поняття довгострокових зобов'язань за енергосервісними договорами, визначено загальні механізми запровадження. Законопроектом також передбачається створення законодавчої основи для функціонування механізму енергосервісних договорів в бюджетній галузі, розширення сфери надання місцевих гарантій фінансування в межах енергосервісного договору, а також надання прав головним розпорядникам бюджетних коштів укладати енергосервісні договори.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути такі економічні та політичні фактори: економічна криза, політична нестабільність, зміни в чинному законодавстві.

Позитивно впливатиме на дію цього акта економічне зростання.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Можливість виконання акта органами державної виконавчої влади - Мінрегіоном, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також юридичними особами оцінюється як висока, оскільки впровадження вимог такого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з бюджету.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог регуляторного акта буде здійснюватися в установленому законом порядку.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Визначення вигод та витрат, формування таблиці вигод/витрат

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Врегулювання на законодавчому рівні діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері сприятиме зменшенню витрат на енергетичні ресурси бюджетних організацій, залученню інвестицій для проведення термомодернізації об'єктів соціальної інфраструктури, що дасть можливість створити умови для скорочення споживання енергоресурсів, сприятиме реалізації цілеспрямованої політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення енергетичної залежності України від імпортованих енергоносіїв.

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету

Інтереси суб'єктів господарювання

Якісне врегулювання відносин у сфері впровадження енергосервісних договорів знизить юридичні та економічні ризики для учасників цих відносин

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

Інтереси громадян

Створення належних умов для діяльності енергосервісних компаній та впровадження енергосервісних договорів можуть значно зменшити витрати на енергоресурси бюджетних організацій, таким чином скоротивши дефіцит коштів у бюджетному секторі, а також підвищити комфорт та якість бюджетних будівель

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Строк дії акта необмежений.

8. Показники результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у другому розділі АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - відсутній;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - всі бюджетні установи, а також енергосервісні компанії;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, - середній;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - високий.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності - один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Міністерство.

 

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України

В. Б. Гройсман

Опрос