Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О реструктуризации задолженности по квартирной плате, плате за жилищно-коммунальные услуги, употребленные газ и электроэнергию" (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 05.06.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"

Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 23, ст. 151) такі зміни:

1) у назві Закону слова "квартирної плати," і ", спожиті газ та електроенергію" виключити;

2) у статті 1:

частину першу викласти у такій редакції:

"Стаття 1. Суми заборгованості з плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та плати за комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів (орендарів) та власників житлових будинків (житлових приміщень, квартир) (далі - громадяни), яка склалася станом на 1 січня 2014 року перед виконавцями/виробниками зазначених послуг, підлягають реструктуризації шляхом розстрочення їх сплати строком до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.";

у частині другій слово "надавачами" замінити словами "виконавцями/виробниками".

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту закону України "Про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"

1. Опис проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Проект закону України "Про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (далі - проект акта) розроблено з власної ініціативи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Одним із чинників, який суттєво ускладнює фінансовий стан підприємств житлово-комунального господарства, є заборгованість споживачів за отримані житлово-комунальні послуги. Найбільшим боржником є населення.

За даними Державної служби статистики, станом на 01.03.2014 заборгованість населення становила 14,0 млрд. грн. (або 66 % загальної заборгованості, що на 12,5 %, або на 1561,9 млн. грн., більше, ніж на початку року).

З початку року мали борг за централізоване опалення та гаряче водопостачання 30,5 % власників особових рахунків, за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - 20,8 %, з централізованого водопостачання і водовідведення - 18,6 %, з вивезення побутових відходів - 20,3 %.

Як наслідок, недоотримані доходи не дозволяють підприємствам своєчасно розраховуватись за енергоносії та погашати борги із заробітної плати.

Так, з початку року заборгованість за енергоносії становить 17,3 млрд. грн., у тому числі за газ - 14,4 млрд. грн., за електроенергію - 2,9 млрд. гривень. Заборгованість із виплати заробітної плати мають 94 підприємства галузі на суму 17,0 млн. гривень.

За час дії Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" близько 3,2 млн. сімей уклали договори щодо погашення реструктуризованої заборгованості. Сума, на яку укладено договори, складає 3,0 млрд. гривень. Сума внесених платежів із погашення реструктуризованої заборгованості становила 2136,0 млн. гривень.

Реалізація законопроекту дозволить прискорити розв'язання проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, сприятиме стабілізації фінансового стану підприємств галузі.

Водночас прийняття законопроекту дозволить запобігти зростанню кількості неплатників серед платоспроможних категорій громадян.

Крім того, Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" потребують приведення у відповідність із статтями 13, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в частині використаного понятійного апарату.

2. Цілі державного регулювання

Метою розроблення проекту акта є визначення механізму розв'язання проблеми реструктуризації заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, що утворилася станом на 01 січня 2014 року, а також приведення Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" у відповідність із статтями 13, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час розроблення проекту акта було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:

1. Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін.

Залишення існуючої ситуації без змін сприятиме збільшенню заборгованості споживачів за отримані житлово-комунальні послуги, ускладненню фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства, а також поглибленню соціальної напруги у суспільстві.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що вказана альтернатива є неприйнятною.

2. Прийняття нового регуляторного акта.

Прийняття проекту акта дозволить прискорити розв'язання проблеми погашення заборгованості населення за спожиті житлово-комунальні послуги, сприятиме стабілізації фінансового стану підприємств галузі та реалізувати закріплені Конституцією України та законами України права громадян щодо забезпечення житлово-комунальними послугами відповідного рівня та якості.

Тому єдиним альтернативним способом вирішення проблеми є прийняття регуляторного акта.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв'язання проблеми

Для досягнення мети, визначеної у другому розділі Аналізу регуляторного впливу, проектом цього регуляторного акта пропонується внести зміни до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути такі економічні та політичні чинники: економічна криза, політична нестабільність, зміни в чинному законодавстві.

Позитивно впливатиме на дію цього акту економічне зростання, підвищення добробуту та платоспроможності населення.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Можливість виконання акта з боку органу державної виконавчої влади - Мінрегіону України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також юридичних осіб оцінюється як висока, оскільки впровадження вимог такого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з бюджету.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта здійснюється в установленому законом порядку.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Визначення вигод та витрат, формування таблиці вигод/витрат

Очікувані результати прийняття цього регуляторного акта визначалися із застосуванням методу аналізу вигод та витрат у простій формі щодо:

- держави та органів місцевого самоврядування;

- суб'єктів господарювання, що надають житлово-комунальні послуги;

- громадян.

Витрати

Вигоди

Держава та органи місцевого самоврядування

Додаткових витрат не передбачається

1. Реалізація державної політики у сфері житлово-комунального господарства
2. Збільшення податкових надходжень до державного бюджету

Суб'єкти господарювання, що надають житлово-комунальні послуги

Додаткових витрат не передбачається

1. Покращення фінансово-економічного стану підприємств
2. Підвищення рівня розрахунків за енергоносії
3. Погашення заборгованості із заробітної плати працівникам підприємств

Громадяни

У разі укладення договору на реструктуризацію заборгованості частка витрат на оплату житлово-комунальних послуг складе 25 % для працюючих громадян і 20 % для пенсіонерів та інших осіб, що отримують будь-які види соціальної допомоги

Забезпечення якісними житлово-комунальними послугами

Ефективність впливу цього регуляторного акта на відповідні суспільні відносини підтверджується перевищенням вигід над витратами.

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Строк дії акта необмежений.

8. Показники результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у другому розділі Аналізу регуляторного впливу, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - не прогнозується;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, - середній;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, - на виробників та виконавців житлово-комунальних послуг;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - середній.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого почнеться проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження планується здійснити через рік з дня набрання чинності регуляторним актом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності регуляторним актом, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань цього акта за допомогою аналізу якісних та кількісних показників ці питання будуть вирішені шляхом внесення відповідних змін.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюються раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відстеження результативності цього регуляторного акта буде здійснюватися за допомогою статистичного методу.

 

Перший заступник Міністра
регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального
господарства України

В. А. Негода

"___" ____________ 2014 р.

 

Опрос