Идет загрузка документа (17 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "Об энергосбережении" относительно правовых принципов реализации энергосервисных договоров (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 05.06.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про енергозбереження" (Відомості Верховної Ради України, 1994, N 30, ст. 283) такі зміни:

1. преамбулу Закону доповнити новими абзацами такого змісту:

"виконавець енергосервісу" - фізична або юридична особа, яка на підставі енергосервісного договору здійснює енергосервіс;

"енергосервіс" - комплекс енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів (в тому числі поставки товарів, надання послуг, виконання робіт), результатом яких є скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг порівняно до витрат, які були б понесені замовником енергосервісу за відсутності таких заходів;

"енергосервісний договір" - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, досягнутого в результаті здійснення енергосервісу."

2. доповнити статтею 16-1 такого змісту:

"Стаття 16-1. Енергосервісний договір

Енергосервісний договір повинен містити такі істотні умови:

а) предмет енергосервісного договору, у тому числі перелік, строки та умови впровадження енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів за енергосервісним договором;

б) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі;

в) рівень скорочення витрат на споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, який має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу;

г) строк дії енергосервісного договору;

ґ) умови і порядок оплати енергосервісу за рахунок скорочення витрат замовника на споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, досягнутого в результаті здійснення енергосервісу;

е) умову про обов'язок сторін договору забезпечувати при виконанні енергосервісного договору узгоджені сторонами та (або) визначені законодавством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг (включаючи повітряно-тепловий режим, штучне освітлення, інші характеристики, що відповідають вимогам у сфері організації праці, утримання будинків, будівель, споруд);

є) відповідальність за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань за енергосервісним договором;

ж) умови та порядок коригування умов енергосервісного договору з метою коректного визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу у випадку виникнення протягом дії договору таких обставин: зміни в конструкції або площі, порядку або режиму роботи об'єкта, щодо якого здійснюється енергосервіс;

з) порядок та методи вимірювання (розрахунку) та перевірки досягнутого рівня скорочення витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг внаслідок здійснення енергосервісу.".

II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

В. о. Президента України
Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів"

1. Опис проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" щодо правових засад реалізації енергосервісних договорів" (далі - проект) розроблено Мінрегіоном України з власної ініціативи з метою забезпечення енергоефективності та енергозбереження, насамперед, заощадливого витрачання енергетичних ресурсів та економії бюджетних коштів закладами бюджетної сфери, що дасть змогу суттєво зменшити споживання газу і теплової енергії шляхом енергозбереження. Прийняття проекту сприятиме реалізації цілеспрямованої політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення енергетичної залежності України від імпортованих енергоносіїв та переорієнтацією державних ресурсів з поточних витрат на капітальні інвестиції.

Досвід провідних країн Європейського Союзу засвідчує потенціал енергозаощадження будівель від 40 % до 70 %. Запобігання наднормативним витратам на етапі теплоспоживання стримується обмеженими фінансовими ресурсами державного і місцевих бюджетів. Відсутність адміністративних та бюджетних санкцій за неефективне споживання енергоресурсів нівелює в керівників бюджетних установ потребу щодо впровадження енергоощадних заходів.

Фінансування енергозберігаючих проектів за рахунок залучення приватного капіталу через запровадження механізму надання енергосервісних послуг дозволить протягом десятиріччя комплексно вирішити питання енергозбереження в бюджетній сфері та охопити більшу кількість об'єктів, що зменшить поточні видатки бюджетів на утримання будівель та забезпечить ефективне виконання державних програм з підвищення енергоефективності.

Існуючі на сьогодні енергоощадні проекти в бюджетній сфері в основному базуються на кредитних ресурсах міжнародних фінансових установ з гарантуванням їх повернення через діючі механізми гарантій бюджетів незалежно від досягнутих показників енергоефективності. Через відсутність законодавчого забезпечення гарантій повернення інвестицій за проектами ЕСКО, інвестиції в енергозбереження бюджетних установ та закладів не мають масштабного підходу з боку приватного капіталу. Мотивацією для залучення інвестицій компаніями, які надаватимуть енергосервісні послуги, буде законодавчо врегульований процес з відповідними зобов'язаннями та гарантіями з боку органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.

На сьогодні основними перешкодами залучення приватного капіталу до впровадження енергозберігаючих (енергоефективних) заходів у бюджетних установах (за механізмом енергосервісу), передусім, є відсутність: правового регулювання енергосервісних послуг та типового енергосервісного договору для бюджетних установ; взаємозв'язку між досягнутою економією у бюджетних установах та відшкодуванням витрат на оплату енергосервісних послуг; бюджетних стимулів щодо поступового скорочення видатків бюджетних установ на комунальні послуги та енергоносії та порядку відбору енергозберігаючих (енергоефективних) заходів за критерієм найменшої вартості (державна закупівля), що унеможливлює взаємозв'язок з досягненням показників енергозаощадження в бюджетних установах, а також відсутність гарантій сплати бюджетними установами за енергосервісні послуги через обмеженість бюджетних зобов'язань одним роком.

Законопроект враховує пропозиції експертів за Проектами Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (впровадження)" та "Реформа міського забезпечення", спеціалістів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень, Українського Центру сприяння розвитку публічно-приватного партнерства, Асоціації енергоаудиторів та інших фахівців у сферах енергозбереження, бюджетного процесу, комунальних послуг.

2. Цілі державного регулювання

Метою законопроекту є створення законодавчої основи для впровадження енергосервісних послуг енергосервісними компаніями в бюджетній сфері, що забезпечить суттєве зменшення споживання газу і теплової енергії бюджетними установами і економію державного та місцевих бюджетів.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час розроблення проекту було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:

1. Залишення наявної на даний момент ситуації без змін

Залишення наявної ситуації без змін означає збереження високого рівня споживання енергії та, відповідно, витрат на опалення бюджетних установ, неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, відсутність зацікавленості приватного інвестора у проектах з енергоефективності в силу законодавчих обмежень.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що вказаний спосіб є неприйнятним.

2. Прийняття нового регуляторного акта

Проект регуляторного акта передбачає створення правових засад для діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері. Прийняття вказаного акта забезпечить зменшення витрат на енергетичні ресурси бюджетних організацій, забезпечить залучення інвестицій для проведення термомодернізації об'єктів соціальної інфраструктури, що дасть можливість для скорочення споживання енергоресурсів взагалі.

Тому єдиним прийнятним способом вирішення проблеми є прийняття регуляторного акта.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв'язання проблеми

Для досягнення мети, визначеної у другому розділі Аналізу регуляторного впливу, проектом передбачено впровадження енергосервісних послуг через механізм ЕСКО як інструмент здійснення цілеспрямованої політики держави у сфері енергозбереження. Законопроектом також передбачається створення законодавчої основи для функціонування механізму енергосервісних договорів в бюджетній галузі, розширення сфери надання місцевих гарантій фінансування в межах енергосервісного договору. Проектом передбачено визначення понять "енергосервіс", "виконавець енергосервісу", а також визначення істотних умов енергосервісного договору.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути такі економічні та політичні фактори: економічна криза, політична нестабільність, зміни в чинному законодавстві.

Позитивно впливатиме на дію цього акта економічне зростання.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Можливість виконання акта органами державної виконавчої влади - Мінрегіоном, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також юридичними особами оцінюється як висока, оскільки впровадження вимог такого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з бюджету.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог регуляторного акта буде здійснюватися в установленому законом порядку.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Визначення вигод та витрат, формування таблиці вигод/витрат

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Врегулювання на законодавчому рівні діяльності енергосервісних компаній в бюджетній сфері сприятиме зменшенню витрат на енергетичні ресурси бюджетних організацій, залученню інвестицій для проведення термомодернізації об'єктів соціальної інфраструктури, що дасть можливість створити умови для скорочення споживання енергоресурсів, сприятиме реалізації цілеспрямованої політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення енергетичної залежності України від імпортованих енергоносіїв.

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету

Інтереси суб'єктів господарювання

Якісне врегулювання відносин у сфері впровадження енергосервісних договорів знизить юридичні та економічні ризики для учасників цих відносин

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

Інтереси громадян

Створення належних умов для діяльності енергосервісних компаній та впровадження енергосервісних договорів можуть значно зменшити витрати на енергоресурси бюджетних організацій, таким чином скоротивши дефіцит коштів у бюджетному секторі, а також підвищити комфорт та якість бюджетних будівель

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Строк дії акта необмежений.

8. Показники результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у другому розділі АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - відсутній;

- кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, - всі бюджетні установи, а також фізичні або юридичні особи, які на підставі енергосервісного договору здійснює енергосервіс;

- розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, - середній;

- рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - високий.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності - один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Міністерство.

 

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр регіонального
розвитку, будівництва
та житлово-комунального

господарства України

В. Б. Гройсман

___ ____________ 2014 р.

 

Опрос