Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Концепция профильного обучения (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 10.06.2014

Концепція профільного навчання

Сутність і завдання профільного навчання

Ця Концепція визначає засади навчання, яке здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах на третьому рівні формальної освіти згідно з Міжнародним стандартом класифікації освіти - повна загальна середня освіта. Відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" навчання на цьому рівні освіти має профільне спрямування. Суть профільного навчання полягає в якомога повнішому задоволенні і розвитку пізнавальних інтересів, нахилів і здібностей учнів, їхніх освітніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню професію і подальшими життєвими планами.

До основних завдань профільного навчання належать такі:

- надання учням повної загальної середньої освіти;

- сприяння життєвому і професійному самовизначенню учнів;

- забезпечення можливостей для конструювання кожним учнем власної освітньої траєкторії;

- цілеспрямована підготовка учнів до успішного продовження навчання на наступних рівнях освіти за обраним напрямом;

- створення умов для здобуття окремих професій для потреб ринку праці.

Сутність і завдання профільного навчання зумовлюють загальну структуру і добір його змісту, а також відповідні способи організації освітнього процесу на засадах індивідуалізації й диференціації навчання учнів.

Зміст профільного навчання і його структура

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти зміст профільного навчання містить інваріантний (спільний, однаковий для всіх учнів) і варіативний складники.

Інваріантний складник змісту і вимоги до рівня його засвоєння визначає Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Передбачений ним зміст у межах відведеної Базовим навчальним планом кількості годин на його засвоєння реалізується системою базових навчальних предметів і курсів. До базових навчальних предметів належать такі: українська мова, література, іноземна мова, історія, суспільствознавство, математика, природознавство, технології, мистецтво, фізична культура і здоров'я. Базові навчальні предмети "Мистецтво" і "Технології" вивчаються за рахунок годин, передбачених Базовим навчальним планом на цикл обов'язково-вибіркових предметів.

Кожен базовий навчальний предмет в умовах профільного навчання може вивчатися на рівні, визначеному Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (рівень стандарту), або глибше і ширше - на профільному рівні1. Зміст і вимоги до засвоєння базових предметів для кожного з цих рівнів визначають навчальні програми, розроблені й затверджені в установленому порядку.

____________
1 Далі у Концепції для спрощення як синонім до терміну "базовий навчальний предмет, що вивчається на профільному рівні", вживається також термін "профільний предмет", а до терміну "базовий навчальний предмет, що вивчається на рівні стандарту", - "непрофільний предмет".

На рівні стандарту базовий навчальний предмет може вивчатися як інтегрований курс або як курс, побудований за модульним принципом, де кожен модуль реалізує визначений стандартом зміст відповідного компонента освітньої галузі. Якщо один із компонентів змісту галузі реалізується у вигляді профільного предмета, то з програми курсу цей зміст вилучається. Вивільнені при цьому навчальні години спрямовуються на курси за вибором (спецкурси і факультативи).

На профільному рівні базові навчальні предмети можуть бути реалізовані у вигляді таких профільних предметів:

Освітня галузь

Базові предмети
(рівень стандарту)

Профільні предмети
(профільний рівень)

Мови і літератури

Українська мова

Українська мова

Література

Українська література
Зарубіжна література

Іноземна мова

Іноземні мови (англійська, німецька, французька, іспанська тощо)

Суспільствознавство

Історія

Історія України
Всесвітня історія

Суспільствознавство

Варіант 1
Основи філософії
Правознавство
Основи економіки
Варіант 2
Інтегрований курс "Людина і суспільство"

Математика

Математика

Алгебра
Геометрія

Природознавство

Природознавство
(загальноприродничий, фізичний, біологічний, хімічний, географічний, астрономічний компоненти)

Фізика
Біологія
Хімія
Географія
Астрономія

Технології

Технології
(інформаційно-комунікаційний і технологічний компоненти)

Інформатика
Проектування і технології

Мистецтво

Мистецтво

Художня культура
Мистецтво (спеціалізація за видами: музичне, образотворче, хореографічне тощо)

Здоров'я і фізична культура

Фізична культура і здоров'я

Фізична культура (зі спеціалізацією за видами спорту)
Основи здоров'я

Варіативний складник змісту профільного навчання поряд із інваріантним слугує повноцінній реалізації його завдань і водночас є основним засобом індивідуалізації навчання. Саме він визначає і забезпечує в конкретному загальноосвітньому навчальному закладі спрямованість навчання на задоволення індивідуальних освітніх потреб учнів, а тому формується кожним закладом самостійно. За рахунок варіативного складника добирається зміст профільних предметів, а також курсів за вибором.

Закладений у відповідній комбінації компонентів інваріантного і варіативного складників зміст освіти разом із способами його реалізації у навчальному процесі визначають профіль навчання. Профіль навчання - це дидактична система, в межах якої здійснюється реалізація конкретизованих цілей профільного навчання і видів навчальної діяльності учнів. Таких комбінацій, отже, і профілів навчання відповідно до потреб учнів можна утворити багато.

Зміст профілю навчання реалізується у відповідній системі навчальних предметів і курсів, що має такі складники: 1) базові навчальні предмети, які вивчаються на рівні стандарту; 2) профільні предмети (таких предметів реально не може бути більше трьох; як правило, їх два); 3) курси за вибором.

Загальноосвітній навчальний заклад залежно від освітніх потреб учнів, побажань їхніх батьків, своїх кадрових і матеріально-технічних можливостей формує відповідний профіль навчання, визначаючи набір профільних і непрофільних предметів та доповнюючи решту варіативного складника змісту навчання обраними спецкурсами і факультативами у межах гранично допустимого навантаження учня, передбаченого Базовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів II - III ступенів. За наявності необхідних умов і бажань учнів можливості профільного навчання можуть бути використані для професійної підготовки старшокласників. Для цього формується відповідний профіль навчання, де набуття професії здійснюється за рахунок годин, відведених Базовим навчальним планом на варіативний складник змісту освіти.

Профіль навчання може бути сформований і зафіксований у робочому навчальному плані загальноосвітнім навчальним закладом самостійно або на основі типових навчальних планів різних профілів, рекомендованих МОН.

Курси за вибором

Курси за вибором посідають особливе місце в структурі змісту профільного навчання. Вони разом із профільними предметами визначають специфіку кожного конкретного профілю навчання, з одного боку, а з іншого - є дієвим засобом задоволення тих пізнавальних інтересів та індивідуальних освітніх потреб учнів, що перебувають поза межами обраного ними профілю навчання. Із цього випливають дві основні функції курсів за вибором: профільно-формувальна й індивідуальна освітньо-розвивальна. Зазначені функції реалізуються двома основними типами курсів за вибором: спеціальні курси (спецкурси) і факультативні курси (факультативи).

Спеціальний курс у системі профільного навчання - це навчальний курс, який разом із профільними предметами визначає специфіку кожного конкретного профілю навчання, те сутнісне, що відрізняє цей профіль від іншого. Зміст спеціальних курсів певного навчального профілю (в межах відведених годин на їх вивчення) є органічним складником змісту цього профілю, а тому є обов'язковим для опанування всіма учнями. Вибір спецкурсів спочатку здійснюється на рівні навчального закладу: формуючи певний профіль навчання, він окреслює коло тих профільних предметів і можливих спецкурсів, що його визначають. Кількість таких спецкурсів зазвичай більша від тієї, яку можна реалізувати в межах відведеного для цього навчального часу. Подальший вибір спецкурсів, які будуть опановуватися в межах профілю навчання, здійснюють учні із запропонованого переліку.

Залежно від пріоритетної навчальної мети, яку реалізують спеціальні курси, можна виокремити такі їх основні види:

- спеціальні курси, які поглиблюють і розширюють зміст окремих розділів профільних (а за потреби і непрофільних) предметів або містять додаткові розділи, що не включені до навчальних програм;

- спеціальні курси, які розкривають практико-орієнтований аспект знань, здобутих у процесі навчання;

- спеціальні курси, які знайомлять учнів із новими галузями знань, не представленими у змісті непрофільних і профільних предметів, але орієнтованими на майбутню професію у руслі обраного профілю;

- спеціальні курси з наукових основ сучасних виробництв і технологій;

- спеціальні курси міжпредметного узагальнювального характеру, які на основі інтеграції знань, здобутих у процесі навчання, завершують формування цілісних природничо-наукової і соціально-гуманітарної картин світу;

- спеціальні курси, спрямовані на забезпечення професійної підготовки старшокласників.

Факультативний курс у системі профільного навчання - це навчальний курс, який сприяє задоволенню індивідуальних пізнавальних інтересів та освітніх потреб старшокласників, загалом не пов'язаних зі специфікою обраного профілю навчання. Наприклад, учень, який обрав один із профілів навчання природничо-наукового спрямування, може факультативно удосконалювати свої знання, скажімо, з української або іноземної мови. Аналогічно школярі, що здобувають освіту за певним гуманітарним профілем навчання, можуть за бажанням розширити свою компетентність у галузі інформаційних технологій, опановуючи відповідний факультатив.

Уведення у структуру змісту профільного навчання факультативів слід розглядати як один із механізмів реалізації принципу демократизму в освіті старшокласників, уникнення уніфікованості, втілення особистісно орієнтованої парадигми освіти. З іншого боку, саме факультативні курси є тим дієвим засобом, що сприяє уникненню вузькопрофільності навчання у старшій школі, дає змогу урізноманітнити його зміст, розширити спектр розвивальних, загальнокультурних впливів на особистість учня.

З огляду на пріоритетні педагогічні завдання факультативів, виокремлюють такі їх види:

- факультативні курси, спрямовані на поліпшення загальноосвітньої підготовки з непрофільних предметів, що передбачена Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти;

- факультативні курси з галузей знань і видів діяльності, які не відображені у змісті загальної середньої освіти.

Способи організації профільного навчання

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, спеціалізованих школах з поглибленим вивченням предметів, навчально-виховних комплексах. Воно може бути організовано на базі опорних шкіл освітнього округу, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, ресурсних центрів, освітній потенціал яких використовується іншими закладами освітньої мережі району, позашкільних, професійно-технічних навчальних закладів, коледжів тощо.

Організація профільного навчання зумовлюється особливостями функціонування кожного навчального закладу, його кадровим потенціалом і навчально-матеріальною базою. За відсутності необхідної кількості учнів для формування класу, профільне навчання може здійснюватися за індивідуальними планами і програмами, у тому числі за дистанційною формою навчання або у формі екстернату.

Багатопрофільні або однопрофільні ліцеї як загальноосвітні навчальні заклади III ступеня є основним типом навчальних закладів, що забезпечують повноцінну реалізацію ідеї профільного навчання. Вони мають функціонувати у містах, а також у сільській місцевості (за необхідності з гуртожитком для учнів або інтернатного типу), де навчатимуться учні, що не мають умов здобути якісну повну загальну середню освіту безпосередньо за місцем проживання.

У сільській місцевості, зважаючи на малу наповнюваність класів, реалізація програм профільного навчання може відбуватися шляхом об'єднання ресурсного потенціалу загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, їхніх модифікацій у межах освітнього округу, у навчально-виховних комплексах, міжшкільних об'єднаннях тощо.

Профільне навчання може здійснюватися на основі внутрішньошкільної та міжшкільної взаємодії шляхом створення динамічних профільних груп відповідно до потреб учнів, або на основі мережної взаємодії, що охоплює різні заклади регіону - позашкільні навчальні заклади, районні чи міжшкільні навчально-виробничі комбінати, дитячі спортивні заклади, натуралістичні станції тощо. На базі опорної старшої школи, яка має необхідну навчально-матеріальну базу й кадрове забезпечення, можуть створюватися міжшкільні класи (групи) для вивчення учнями навколишніх навчальних закладів профільних предметів і спеціальних курсів.

Окремі професії учні можуть набувати на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів профтехосвіти, інших навчальних закладів.

Умови реалізації Концепції

Неодмінними умовами успішної реалізації Концепції є такі.

1. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення профільної освіти у розмірі, необхідному для реалізації завдань профільної освіти, включаючи оплату праці працівників, витрат на придбання навчальних посібників, технічних засобів навчання, витратних матеріалів тощо.

2. Наявність висококваліфікованих кадрів, матеріально та морально вмотивованих до роботи у профільній старшій школі.

3. Сформованість у масштабах країни раціональної мережі різнотипних загальноосвітніх навчальних закладів і освітніх структур (з відповідною навчально-матеріальною базою і кваліфікованими педагогічними кадрами), здатної повноцінно реалізувати ідею профільного навчання, забезпечити його високу якість і доступність для кожного учня, де б він не проживав.

4. Наявність необхідної нормативно-правової бази, яка охоплює всі питання й особливості профільного навчання, зокрема, фінансування загальноосвітніх навчальних закладів та інших структур, що його здійснюють, особливо тих, що функціонують у сільській місцевості; оплати праці фахівців, які не є працівниками загальноосвітніх навчальних закладів, але залучені до викладання окремих навчальних предметів і курсів; визначення правового статусу всіх закладів освіти, які здійснюють профільне навчання; передбачення права загальноосвітнього навчального закладу самостійно формувати навчальний план відповідного профілю, тощо.

5. Розроблення та затвердження нормативно-дидактичного забезпечення профільного навчання, зокрема:

- нормативного документа з розподілом кількості годин для вивчення базових навчальних предметів на рівні стандарту та на профільному рівні за роками навчання;

- навчальних програм з кожного базового навчального предмета для обох рівнів;

- навчально-методичного забезпечення профільних і непрофільних навчальних предметів;

- навчально-методичного забезпечення різнопрофільних спеціальних курсів (навчальна програма, посібник для учнів, методичні рекомендації для вчителів);

- навчально-методичного забезпечення факультативних курсів;

- інструктивно-методичних рекомендацій для керівників органів управління освітою та навчальних закладів з організації профільного навчання;

- системи дистанційного навчання профільних предметів і курсів за вибором у масштабах країни.

6. Створення наукового супроводу профільного навчання у вигляді нових методик і технологій навчання, узагальнення і впровадження світового й вітчизняного педагогічного досвіду, побудови оновлених моделей організації профільного навчання, дидактико-методичного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу в старшій школі.

7. Здійснення допрофільної підготовки у всіх загальноосвітніх навчальних закладах, які забезпечують базову загальну середню освіту. Основним її результатом має бути сформована готовність учнів до усвідомленого визначення подальшої профілізації навчання, що ґрунтується на даних, здобутих у процесі всебічної психодіагностики учня, моніторингу його успішності, системної профорієнтаційної і профконсультаційної роботи тощо.

8. Забезпечення підготовки педагогів до ефективної роботи в умовах профільного навчання шляхом організації у різних формах масштабної роботи з підвищення їхньої методичної й предметної компетентності щодо навчання профільних предметів, викладання спеціальних і факультативних курсів, реалізації завдань допрофільної підготовки, а також із формування готовності керівних кадрів освіти до ефективної організації профільного навчання.

____________

Опрос