Идет загрузка документа (76 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты в целях усовершенствования отношений в сфере жилищно-коммунальных услуг (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 25.04.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою вдосконалення відносин у сфері житлово-комунальних послуг

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У частинах третій і п'ятій статті 102 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010, N 50 - 51, ст. 572) слова "утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" замінити словами "управління багатоквартирним будинком".

2. У тексті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, N 16, ст. 200) слова "утримання будинків" в усіх відмінках і формах числа замінити словами "управління будинком" у відповідному відмінку і формі числа.

3. Частину першу статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996, N 18, ст. 78) доповнити пунктом 47 такого змісту:

"47) страхування цивільно-правової відповідальності управителя багатоквартирного будинку за шкоду, завдану спільному майну".

4. Пункт "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997, N 24, ст. 170) доповнити підпунктом 18 такого змісту:

"18) призначення у випадках та в порядку, встановлених законом, управителя багатоквартирного будинку;".

5. Статтю 9 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 48, ст. 409) викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на

найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До їх числа відносяться:

гранична норма витрат на управління житлом і оплату комунальних послуг залежно від отримуваного доходу;

соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам;

показники якості управління житлом і надання комунальних послуг;

граничний розмір витрат на управління житлом громадянами, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг".

6. У частині першій статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 16, ст. 112; 2013, N 48, ст. 682):

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, якщо вони за рішенням загальних зборів виступають колективним замовником послуг з водопостачання та водовідведення або для забезпечення виконання статутних завдань щодо утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території;";

доповнити частину після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:

"власниками квартир та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів;".

У зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом шостим.

7. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 47, ст. 514) викласти в такій редакції:

"ЗАКОН УКРАЇНИ

Про житлово-комунальні послуги

Цей Закон регулює правові та організаційні відносини, пов'язані з наданням і споживанням житлово-комунальних послуг.

Розділ 1. Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

аварія - пошкодження інженерних систем або конструктивних елементів будівель (споруд), характер яких не дозволяє здійснювати подальшу експлуатацію таких систем або конструктивних елементів будівель (споруд) відповідно до їх функціонального призначення;

виконавець житлово-комунальної послуги (виконавець) - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

внутрішньо будинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання комунальних послуг, які розташовані в межах будинку, споруди;

вузол комерційного обліку теплової енергії, води, відведених стічних вод (далі - вузол комерційного обліку) - встановлений на межі майнової належності мереж систем централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення або в іншому місці за домовленістю сторін комплект засобів вимірювальної техніки, повірених в установленому законодавством порядку, відомості про які внесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання обсягів використаної теплової енергії, об'ємів спожитої води, об'ємів відведених стічних вод і технічної реєстрації результатів вимірювання, а також обладнання, необхідне для влаштування вузла комерційного обліку відповідно до вимог нормативних документів;

інженерний ввід - трубопровід, що з'єднує мережу системи централізованого теплопостачання, централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення з відповідними мережами об'єкта нерухомого майна;

кількісний показник комунальної послуги - встановлений відповідно до законодавства показник, що дозволяє визначати обсяг отриманої споживачем послуги, визначений відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

комерційний облік - визначення за допомогою вузла комерційного обліку фактично використаних обсягів теплової енергії, об'ємів спожитої холодної та гарячої води, а також об'ємів відведених стічних вод, за допомогою яких проводяться розрахунки між споживачами та виконавцями послуг;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення господарсько-побутових потреб споживачів на підставі відповідних договорів;

норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, встановлені органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства та передбачені в договорі про надання послуг, які можуть використовуватися для визначення плати за комунальні послуги у разі відсутності у споживача вузлів комерційного обліку;

послуга з газопостачання - комунальна послуга, яка передбачає реалізацію природного газу шляхом транспортування його до споживача;

послуга з постачання електричної енергії - комунальна послуга, пов'язана із реалізацією електричної енергії споживачам за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії;

послуга з поводження із побутовими відходами - комунальна послуга, що полягає у вивезенні, переробленні та/або захороненні побутових відходів або окремих їх складових;

послуга з управління багатоквартирним будинком - житлова послуга, спрямована на забезпечення належного утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території, належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;

споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка є власником об'єкта нерухомого майна або володіє та користується таким об'єктом на підставі права господарського відання, оперативного управління, а також інша особа, яка зі згоди власника володіє та/або користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу відповідно до умов договору. Споживачами послуги з управління багатоквартирним будинком є співвласники багатоквартирного будинку;

точка продажу комунальної послуги - місце передачі послуги від виконавця до споживача (управителя, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку);

точка приєднання мереж споживача до внутрішньобудинкових мереж у багатоквартирному будинку (далі - точка приєднання) - точка відгалуження мереж житлового чи нежитлового приміщення від внутрішньобудинкової мережі;

послуга з водовідведення - комунальна послуга із відведення та/або очищення стічних вод, що надається із використанням системи централізованого водовідведення;

послуга з холодного водопостачання - комунальна послуга із забезпечення споживачів питною водою із використанням системи централізованого водопостачання або системи автономного питного водопостачання;

послуга з гарячого водопостачання - комунальна послуга, що полягає у забезпеченні споживачів гарячою водою за допомогою системи централізованого гарячого водопостачання або системи автономного гарячого водопостачання;

послуга з постачання теплової енергії - комунальна послуга, що полягає у реалізації споживачам теплової енергії через приєднану мережу, у тому числі за допомогою теплових пунктів та іншого енергетичного обладнання, або за допомогою системи автономного теплопостачання, для потреб опалення (вентиляції), гарячого водопостачання;

якість житлово-комунальної послуги - сукупність встановлених законодавством та договором характеристик житлово-комунальної послуги, що визначають її здатність задовольняти відповідні потреби споживача.

Стаття 2. Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг

1. Законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, господарського, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законами України, то застосовуються правила міжнародних договорів.

Стаття 3. Застосування соціальних нормативів

1. У процесі надання житлово-комунальних послуг застосовуються державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування, встановлені законодавством.

2. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, граничний розмір витрат на управління житлом громадян, які відповідно до законодавства мають пільги або користуються субсидією на оплату житлово-комунальних послуг.

Стаття 4. Нормативне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг

1. Стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

2. Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

3. Інші центральні органи виконавчої влади затверджують нормативно-правові акти у сфері житлово-комунальних послуг, що видаються в межах їхніх повноважень після погодження або спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і реєструються в установленому законодавством порядку.

Стаття 5. Контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг

1. Контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.

2. Зазначені у частині першій цієї статті органи можуть залучати до своєї роботи на громадських засадах представників органів самоорганізації населення та членів правлінь об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо.

3. Результати перевірок відповідності дотримання стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг та висновки, отримані в результаті роботи комісій, які створені з ініціативи або за участю органів місцевого самоврядування та/чи органів самоорганізації населення та членів правлінь об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо, мають безперешкодно надаватися для ознайомлення цим представникам за їхнім зверненням.

Розділ 2. Житлово-комунальні послуги та порядок їх надання

Стаття 6. Види житлово-комунальних послуг

1. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги:

послуга з холодного водопостачання, послуга з гарячого водопостачання, послуга з водовідведення, послуга з газопостачання, послуга з електропостачання, послуга з постачання теплової енергії, послуга з поводження з побутовими відходами.

2) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

2. Житлово-комунальні послуги за порядком встановлення цін/тарифів поділяються на:

послуги, ціни/тарифи на які встановлюють органи, уповноважені здійснювати державне регулювання відповідно до закону - комунальні послуги;

послуга, ціна на яку є вільною - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Стаття 7. Укладення договорів у сфері житлово-комунальних послуг

1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживач, виконавець.

3. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договорів, укладених відповідно до вимог типових договорів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім умов, передбачених відповідним типовим договором, договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.

4. У разі якщо управління багатоквартирним будинком здійснюється самостійно співвласниками багатоквартирного будинку, комунальні послуги у такому будинку надаються на підставі договорів про надання комунальних послуг, які укладаються між виконавцями таких послуг та кожним споживачем у багатоквартирному будинку.

5. Точкою продажу комунальної послуги (крім послуг з газопостачання та електропостачання) в багатоквартирному будинку є засіб обліку вузла комерційного обліку будинку (секції), а в разі відсутності вузла комерційного обліку - інженерний ввід мережі тепло-, водопостачання, водовідведення у будинок.

Стаття 8. Вимоги до житлово-комунальних послуг та умови їх надання

1. Якісні та кількісні показники житлово-комунальних є істотними умовами договорів, укладених відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, і визначаються на підставі нормативно-технічних документів.

2. Правила надання житлово-комунальних послуг затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право встановлювати тимчасовий порядок надання житлово-комунальних послуг та зменшені/знижені вимоги до кількісних та/або якісних показників цих послуг з урахуванням технічних можливостей їх виконавців та місцевих умов. Термін дії рішення щодо встановлення тимчасового порядку надання комунальних послуг не може перевищувати одного року.

4. Житлово-комунальні послуги надаються споживачам залежно від ступеня облаштування та технічного оснащення кожного конкретного будинку.

5. Виконавці не мають права відмовити у наданні житлово-комунальних послуг за наявності технічної можливості їх надання.

6. Житлово-комунальні послуги надаються споживачам безперебійно за винятком перерв виключно на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем послуг за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні житлово-комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами.

7. У разі планової перерви в наданні послуги виконавець зобов'язаний повідомити через місцеві засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні зазначається причина та час перерви в наданні відповідної послуги.

Виконавець зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показань засобів обліку

1. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця:

1) для ліквідації аварій - цілодобово;

2) для встановлення чи заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань засобів обліку, тощо - згідно з умовами договору, укладеного із управителем будинку.

2. Управитель, представники виконавця житлово-комунальних послуг під час доступу до житла чи іншого володіння споживача зобов'язані поважати права споживачів. Їх перебування можливе тільки в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт чи огляд якого відбувається.

3. У невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та/чи майна, може бути здійснено проникнення (доступ) до житлового чи нежитлового приміщення особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ) у порядку, встановленому цією статтею.

4. Доступ у приміщення відбувається без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ), якщо в момент виникнення невідкладного випадку споживач відсутній і немає можливості встановити зв'язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до приміщення або він відмовляється допустити в належні йому приміщення управителя та/чи представників виконавця, і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам або створюють загрозу їх життю та/чи майну, відбулися саме в цих приміщеннях.

5. Управитель чи представник виконавця попереджає споживача, який присутній, але відмовляється допустити їх до приміщення, про здійснення несанкціонованого доступу.

6. Під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт, визначених пунктом сьомим цієї статті, повинні бути присутні представник виконавця, управитель багатоквартирного будинку, представник органів внутрішніх справ, аварійно-ремонтної бригади та споживач з будь-якого із суміжних приміщень.

7. Під час несанкціонованого доступу на аварійно-ремонтну бригаду покладаються такі обов'язки:

1) забезпечення доступу в приміщення шляхом порушення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон або інших елементів у приміщенні після погодження своїх дій з іншими учасниками несанкціонованого доступу;

2) здійснення огляду місця аварії, неполадки, що унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам;

3) проведення ремонтних та відновних робіт;

4) термінове відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон чи інших елементів приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт;

5) дотримання прав громадян, які проживають у цих приміщеннях, мінімізація негативних наслідків несанкціонованого доступу, зокрема щодо їх майна, та обмеження доступу лише приміщеннями, необхідними для проведення робіт.

8. Представники виконавця, управитель чи представник об'єднання співвласників багатоквартирного будинку складають акт про проведення несанкціонованого доступу та проведення ремонтних і відновних робіт, які підписуються всіма учасниками несанкціонованого доступу. В акті обов'язково зазначаються: підстави для несанкціонованого доступу; інформація про попередження споживача із зазначенням часу та осіб, які вели переговори із споживачем, у разі якщо вони були проведені; причина та місце виникнення аварії, перелік неполадок; перелік виконаних робіт; прізвище, ім'я, по батькові та посади учасників несанкціонованого доступу; інформація про спосіб та час відновлення конструктивної цілісності вхідних дверей, вікон чи інших елементів приміщення, що були пошкоджені під час несанкціонованого доступу, і проведення ремонтних та відновлювальних робіт.

Оригінал складеного акта зберігається в управителя, в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку, асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, або іншої особи, що здійснює управління багатоквартирним будинком. Іншим учасникам несанкціонованого доступу видаються копії акта, завірені печаткою виконавця та однієї із вищезазначених осіб.

9. Представник виконавця в присутності управителя чи представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, молодіжного житлового комплексу або іншої особи, що здійснює управління багатоквартирним будинком, опечатує відновлені двері, вікна чи інші елементи приміщення власною печаткою та ставить підпис, час і дату опечатування. Знімання опечатування та проникнення в приміщення здійснюються управителем будинку чи представником об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а також споживача, який був відсутній в момент виникнення невідкладного випадку і зв'язок із яким було неможливо встановити.

10. Відповідальність за збереження цілісності опечатування, здійсненого виконавцем, несе управитель чи відповідальна особа об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

11. Витрати понесені на проведення несанкціонованого доступу, які мали місце у зв'язку із відмовою споживача допустити до свого приміщення, а також завдана таким недопуском шкода покладається на споживача.

Стаття 10. Плата за житлово-комунальні послуги

1. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата послуг здійснюється щомісячно, якщо інше не передбачено умовами договору про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, які отримані ним до укладення відповідного договору.

2. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру встановлених цін/тарифів, показань засобів обліку, норм споживання, затверджених в установленому порядку, фактичного споживання послуг, документально підтвердженого у встановленому порядку.

3. У разі зміни цін/тарифів на комунальні послуги виконавець не пізніше ніж через 10 днів з введення їх у дію повідомляє про це споживачів із посиланням на рішення відповідних органів.

4. У разі несвоєчасного та/або не в повному обсязі внесення плати за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплачувати пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

5. Нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Граничним терміном внесення плати за житлово-комунальні послуги є 20 число місяця, що настає за розрахунковим. При цьому пеня за кожний місяць нараховується окремо.

6. Нарахування пені здійснюється виконавцем/управителем.

Стаття 11. Комерційний облік у сфері комунальних послуг

1. Комерційний облік у сфері комунальних послуг здійснюється за допомогою вузлів комерційного обліку, окрім випадків, коли встановлення вузлів комерційного обліку технологічно неможливо. Порядок забезпечення комерційного обліку у сфері комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.

2. У багатоквартирному будинку вузли комерційного обліку теплової енергії, питної та/або гарячої води встановлюють виконавці комунальних послуг на інженерному вводі до такого будинку (або секції), споруди, нежитлового приміщення.

Вузли комерційного обліку відведених стічних вод у багатоквартирному будинку не встановлюються. Об'єм відведених стічних вод у такому будинку визначається як сума показань засобів обліку вузлів комерційного обліку питної та гарячої води.

3. Споживачі мають право передати виконавцю у користування на умовах, визначених за домовленістю сторін, вузли комерційного обліку теплової енергії, питної та/або гарячої води, встановлені у багатоквартирних будинках відповідно до нормативних вимог.

Виконавці комунальних послуг зобов'язані прийняти від споживачів вузли комерційного обліку теплової енергії, питної та/або гарячої води у разі їх передання.

4. Показання засобів обліку, встановлених в житлових та нежитлових приміщеннях, враховуються під час розподілу між споживачами визначених за допомогою вузлів комерційного обліку фактично спожитих обсягів теплової енергії, об'ємів питної та/або гарячої води.

5. Додатна або від'ємна різниця між об'ємами питної та/або гарячої води, що визначені за допомогою вузлів комерційного обліку і засобів обліку в житлових та нежитлових приміщеннях, без врахування об'єму питної та/або гарячої води, витраченої на загальнобудинкові потреби, розподіляється між споживачами відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, якщо співвласниками багатоквартирного будинку або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не встановлено іншого порядку розподілу.

6. За наявності в житловому чи нежитловому приміщенні багатоквартирного будинку засобу обліку теплової енергії власник такого приміщення зобов'язаний оплачувати окрім вартості фактично спожитої теплової енергії відповідну частку теплової енергії, яка використовується для опалення місць загального користування багатоквартирного будинку. Ця частка розраховується відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Стаття 12. Оформлення претензій споживачів щодо якості житлово-комунальних послуг

1. У разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

2. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

3. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

4. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову у задоволенні його претензій.

5. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

6. У разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Розділ 3. Особливості надання окремих житлово-комунальних послуг

Стаття 13. Особливості надання послуг з газопостачання

1. Газопостачальне підприємство надає послугу з газопостачання споживачеві на підставі договору, що укладається відповідно до типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, із врахуванням вимог цього Закону.

2. У багатоквартирних будинках газопостачальне підприємство здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам - власникам житлових та нежитлових приміщень, згідно з договорами, укладеними відповідно до типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

3. До складу послуги з газопостачання включаються у тому числі технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем газопостачання і дворових газопроводів, періодична повірка лічильників газу, їх технічне обслуговування та пов'язаний із цим демонтаж, транспортування та монтаж лічильників.

Стаття 14. Особливості надання послуг з постачання електричної енергії

1. У багатоквартирних будинках електропостачальник має право використовувати технологічні електричні мережі будинку для надання послуги електропостачання до точки продажу послуги споживачу.

2. Електропостачальник здійснює нарахування плати споживачам відповідно до показань засобів обліку електричної енергії. Засіб обліку електричної енергії є власністю електропостачальника, який відповідає за його обслуговування, ремонт, заміну та повірку.

3. Електропостачальник укладає договір на постачання електричної енергії для потреб утримання місць загального користування багатоквартирного будинку із суб'єктом, що здійснює управління багатоквартирним будинком.

4. Розрахунки за електричну енергію, спожиту на загальнобудинкові потреби, здійснюються на підставі показань засобу обліку електричної енергії, що використовується для загальнобудинкових потреб, який є власністю електропостачальника, що відповідає за його обслуговування, ремонт, заміну та повірку.

5. Спільне використання технологічних електричних мереж у багатоквартирному будинку здійснюється відповідно до законодавства про електроенергетику.

6. Методику розрахунку плати за спільне використання технологічних електричних мереж у багатоквартирному будинку затверджує національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Стаття 15. Особливості укладання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком

1. Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Умови такого договору з управителем повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

2. Сторонами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є управитель та співвласники багатоквартирного будинку. Такий договір (зміни та доповнення до нього) з управителем від імені співвласників багатоквартирного будинку підписує співвласник (співвласники), уповноважений (уповноважені) на це зборами співвласників багатоквартирного будинку, або особа, уповноважена статутом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору (змін, доповнень до нього) зобов'язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику копію такого договору (змін, доповнень до нього), завірену підписом і печаткою управителя.

3. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.

4. В одному багатоквартирному будинку договір про надання послуг з управління може укладатися одночасно не більш як з одним управителем.

5. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна зі сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

6. Якщо протягом строку дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком співвласники або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку приймають рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком договір залишається чинним до закінчення строку, на який його було укладено (продовжено). Цей строк може бути скорочено за згодою сторін.

7. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком припиняється:

1) у разі закінчення строку, на який його було укладено, відповідно до частин п'ятої - шостої цієї статті;

2) за згодою сторін або за рішенням суду у випадку, передбаченому частиною шостою статті 5 цього Закону;

3) у разі смерті або припинення підприємницької діяльності управителя, що є фізичною особою - підприємцем;

4) у разі ліквідації управителя, що є юридичною особою;

5) в інших випадках, передбачених законодавством України та договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

8. У разі припинення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком управитель зобов'язаний не пізніше дня, наступного за днем припинення договору, передати новому управителю або іншій особі, визначеній співвласниками або об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку:

1) технічну документацію на багатоквартирний будинок за переліком, який визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) копії документів щодо виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем;

3) журнали реєстрації заявок щодо аварійних ситуацій та технічних несправностей;

4) копії документів щодо обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку;

5) залишок коштів, отриманих для здійснення платежів та проведення розрахунків за цим багатоквартирним будинком, за винятком суми винагороди управителю за відпрацьований час;

7) дебіторську заборгованість з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком (за винятком суми винагороди управителю), плати за використання/розпорядження спільним майном;

8) інше майно, передане йому за рішенням співвласниками.

Стаття 16. Вимоги до діяльності управителя

1. Управителем може бути фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємництва.

2. Управитель зобов'язаний вести окремий облік доходів і витрат щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації стосовно їхнього будинку.

3. Управитель зобов'язаний надати документи своєї фінансової звітності на запит будь-кого зі співвласників багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні.

4. Управитель за рішенням співвласників зобов'язаний відкрити для приймання платежів та проведення розрахунків за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, окремий банківський рахунок та забезпечити співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до інформації про рух коштів на відповідному рахунку.

5. Управитель протягом одного місяця після укладання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за власний рахунок зобов'язаний укласти договір страхування своєї відповідальності за шкоду, завдану спільному майну, строком не менш як на один рік та своєчасно його продовжувати (укладати новий) протягом строку дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

6. У разі невиконання управителем вимог частин другої - п'ятої цієї статті співвласники багатоквартирного будинку або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку мають право вимагати дострокового припинення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

7. Стандарти організації управління та якості послуг з управління багатоквартирним будинком визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Стаття 17. Управитель

1. Управитель багатоквартирного будинку:

1) забезпечує належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору, від власного імені укладає з підрядниками необхідні для цього договори про виконання окремих робіт, надання комунальних та інших послуг;

2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживає заходів до захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків;

3) складає, веде і зберігає технічну документацію багатоквартирного будинку;

4) інформує співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

5) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовує виконання та виступає замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку;

6) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надає в оренду, встановлює сервітути щодо спільного майна багатоквартирного будинку;

7) від свого імені в інтересах та за рахунок співвласників багатоквартирного будинку укладає з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг та контролює їх якість;

8) контролює виконання умов договорів на надання комунальних послуг;

9) приймає на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, плату за послуги з управління, а в разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку - також внески на капітальний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечує проведення відповідних розрахунків;

10) забезпечує приймання на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, платежів за комунальні послуги та їх подальше перерахування виконавцям таких послуг, якщо інше не передбачено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком;

11) має доступ в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо в порядку, визначеному законодавством і договором.

2. За згодою сторін договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком може бути передбачено й інші права та обов'язки управителя.

3. До відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та управителем, який від свого імені в інтересах та за рахунок співвласників багатоквартирного будинку укладає з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, застосовуються положення Цивільного кодексу України про комісію, якщо інше не випливає зі змісту цих відносин та договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. При цьому управитель не вправі вимагати комісійної плати додатково до винагороди управителеві, передбаченої статтею 19 цього Закону, чи отримувати комісійну плату з сум, отриманих для оплати комунальних послуг.

Стаття 18. Відповідальність управителя

1. Управитель відповідає перед співвласниками багатоквартирного будинку за ненадання або неналежну якість комунальних послуг, що надаються в багатоквартирному будинку за договором, укладеним управителем від свого імені в інтересах та за рахунок співвласників багатоквартирного будинку, якщо не доведе, що таке ненадання або неналежна якість комунальних послуг сталися не з його вини.

Управитель відповідає перед співвласниками за неналежні умови проживання (перебування) у квартирах і нежитлових приміщеннях багатоквартирного будинку, якщо не доведе, що такі неналежні умови сталися не з його вини.

2. Шкода, завдана окремим співвласникам або третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання управителем своїх обов'язків, відшкодовується таким особам безпосередньо управителем у порядку, встановленому цивільним законодавством.

3. Контроль за якістю послуг управителя здійснюється співвласниками багатоквартирного будинку відповідно до умов договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Стаття 19. Ціна послуг з управління та розрахунки щодо управління багатоквартирним будинком

1. Ціна послуг з управління багатоквартирним будинком включає:

1) витрати на утримання і ремонт спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території;

2) винагороду управителеві.

2. Ціна послуг з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

3. У разі відкриття за рішенням співвласників багатоквартирного будинку окремого банківського рахунку для приймання платежів та проведення розрахунків за цим багатоквартирним будинком усі платежі, пов'язані з управлінням таким будинком, управитель має право приймати та здійснювати лише на цьому рахунку.

4. Кошти такого рахунку, за винятком сум плати за послугу з управління, є власністю співвласників багатоквартирного будинку і не можуть використовуватися для погашення грошових зобов'язань управителя, не пов'язаних з управлінням багатоквартирним будинком.

5. Доходи від надання спільного майна в оренду та встановлення сервітутів спрямовуються на капітальний ремонт (заміну) спільного майна багатоквартирного будинку, якщо інше не встановлено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком або рішенням співвласників чи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Розділ 4. Права та обов'язки споживачів та виконавців житлово-комунальних послуг

Стаття 20. Права та обов'язки споживача житлово-комунальних послуг

1. Споживач має право:

1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг;

2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості, про співвласників багатоквартирного будинку, в якому споживачу належить житлове та/чи нежитлове приміщення, тощо;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг, а також у випадку несанкціонованого проникнення в належне йому приміщення;

4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) на несплату вартості комунальних послуг (крім послуги з постачання теплової енергії) за період тимчасової відсутності понад тридцять календарних днів споживача та/чи членів його сім'ї за відсутності споживання послуг і за умови відповідного документального підтвердження відповідно до умов договору;

7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

9) отримувати інформацію про перелік інших споживачів будинку і показники щодо належних їм площ житлових/нежитлових приміщень, а також про загальну площу багатоквартирного будинку.

2. Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

3. Споживач послуги з управління будинком має право укладати із управителем договори на інші, ніж передбачені договором управління, роботи та послуги. Оплата таких робіт, послуг здійснюється за вільними цінами, встановленими за домовленістю сторін, і не залежить від плати за послугу з управління.

4. Споживач зобов'язаний:

1) укласти договір про надання житлово-комунальних послуг в порядку та випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність засобів обліку житлово-комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;

4) власним коштом здійснювати ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, що було пошкоджено з його вини;

5) оплачувати фактично спожиті житлово-комунальні послуги за вартістю та у строки, встановлені договором;

6) дотримуватися правил пожежної та газової безпеки, санітарних норм;

7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця в порядку, визначеному законом і договором;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно проводити підготовку об'єктів, що перебувають у його власності, у тому числі спільній сумісній, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Стаття 21. Права та обов'язки виконавця житлово-комунальних послуг

1. Виконавець житлово-комунальної послуги має право:

1) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги;

2) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;

3) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;

4) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;

5) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;

6) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.

7) отримувати інформацію про перелік споживачів будинку і показники щодо належних їм площ житлових/нежитлових приміщень;

2. Виконавець зобов'язаний:

1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;

4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості;

5) своєчасно проводити підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;

6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

7) вживати заходів для ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;

8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;

9) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновних робіт;

10) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Розділ 5. Порядок формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги

Стаття 22. Порядок формування цін і тарифів

Порядки (методики) формування тарифів на комунальні послуги затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Ціни на послуги, які є вільними, формуються суб'єктами господарювання самостійно і встановлюються за домовленістю сторін.

3. Виконавці послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги і подають їх органам, уповноваженим встановлювати тарифи, з урахуванням вимог порядку формування та встановлення тарифів на ту чи іншу послугу.

4. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на виробництво із врахуванням планового прибутку без їх відшкодування забороняється.

Стаття 23. Порядок встановлення цін/тарифів

1. Національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, органи місцевого самоврядування (далі - орган державного регулювання), що здійснюють встановлення тарифів у межах своїх повноважень, зобов'язані розглянути звернення суб'єкта господарювання про встановлення тарифів протягом двох місяців з моменту отримання передбаченого законодавством пакета документів. Забороняється вимагати від заявника документи, надання яких не передбачено відповідним порядком.

2. Якщо виконавець не отримав від органу державного регулювання письмової відмови протягом двох місяців з дати реєстрації у органі державного регулювання заяви, вважається, що він отримав рішення про встановлення тарифу, а тариф встановленим.

3. Органи державного регулювання несуть відповідальність за наслідки здійснення державного регулювання цін/тарифів, що здійснюються ними відповідно до своїх повноважень. У разі встановлення цін/тарифів на комунальні послуги, які призвели до збитків виконавців внаслідок обґрунтованих витрат понад встановлений рівень, органи державного регулювання зобов'язані відшкодувати в повному обсязі такі збитки протягом наступного фінансового року.

4. Спори щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат виконавцю, які пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 24. Доведення до споживачів інформації про житлово-комунальні послуги

1. Інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про якість послуг доводить до споживача виконавець житлово-комунальних послуг або об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Порядок доведення інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

2. Публічне обговорення пропозицій суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках щодо зміни цін/тарифів на комунальні послуги, які вони передали національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, відбувається на місцевому рівні за участі представників національної комісії у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.".

8. У Законі України "Про теплопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2005, N 28, ст. 373):

1) у статті 1:

абзац дев'ятий після слова "теплоносія" доповнити словами "та/або гарячої води";

доповнити абзацом такого змісту:

"гаряча вода - вода, призначена для задоволення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутових потреб споживачів, якісні та температурні характеристики якої відповідають нормативним вимогам.";

2) статтю 19 доповнити частиною такого змісту:

"Споживачам у багатоквартирних будинках теплова енергія постачається згідно з договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії.";

3) частину четверту статті 20 після слів "на теплову енергію" доповнити словами ", комунальну послугу з постачання теплової енергії".

II. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2015 року.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою вдосконалення відносин у сфері житлово-комунальних послуг"

1. Опис проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з метою вдосконалення відносин у сфері житлово-комунальних послуг" (далі - проект) розроблено Мінрегіоном України з власної ініціативи з метою реформування житлово-комунального господарства, забезпечення ефективного управління спільним майном багатоквартирних будинків.

Необхідність прийняття проекту обґрунтовується нагальною потребою вдосконалення законодавчого регулювання у сфері надання житлово-комунальних послуг з урахуванням завдань демонополізації і дерегуляції потенційно конкурентних ринків в умовах вільного вибору співвласниками багатоквартирних будинків форм управління такими будинками.

2. Цілі державного регулювання

Метою проекту є вдосконалення законодавчого регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а саме:

належне врегулювання відносин між управителем багатоквартирного будинку та виконавцями комунальних послуг;

врегулювання відносин виконавців комунальних послуг зі споживачами в багатоквартирних будинках, де управління здійснюють самостійно співвласники або ОСББ;

уточнення переліку житлово-комунальних послуг;

визначення особливостей надання окремих видів комунальних послуг;

відмова від державного регулювання тарифів на послугу з управління багатоквартирним будинком;

уточнення переліку суб'єктів відносин у сфері комунальних послуг, їх прав і обов'язків.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення встановлених цілей

Під час розроблення проекту було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:

1. Залишення наявної на даний момент ситуації без змін

Залишення наявної ситуації без змін означає збереження проблем недостатньої якості житлово-комунальних послуг, відсутності конкуренції на потенційно конкурентних ринках у сфері житлово-комунальних послуг, недостатньої врегульованості відносин споживачів, управителів та виконавців і виробників житлово-комунальних послуг, неузгодженості між різними законодавчими актами. Це зумовить подальше зношення, руйнування та доведення до аварійного стану житлового фонду, неякісне надання комунальних послуг.

На підставі вищевикладеного можна дійти висновку, що вказаний спосіб є неприйнятним.

2. Прийняття нового регуляторного акта

Проект регуляторного акта передбачає комплексне вирішення проблем вдосконалення відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Тому єдиним прийнятним способом вирішення проблеми є прийняття регуляторного акта.

4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв'язання проблеми

Для досягнення мети, визначеної у другому розділі Аналізу регуляторного впливу, проектом передбачено викладення в новій редакції Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та внесення змін до таких законодавчих актів:

Бюджетного кодексу України,

Закону України "Про страхування",

Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",

Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії",

Закону України "Про питну воду та питне водопостачання",

Закону України "Про теплопостачання".

При цьому проект передбачає:

визначення нової класифікації житлово-комунальних послуг в залежності від функціонального призначення та за порядком встановлення цін/тарифів;

визначення та конкретизації основних прав і обов'язків споживачів та виконавців житлово-комунальних послуг;

встановлення, що точкою продажу комунальної послуги (крім послуг з газопостачання та електропостачання) в багатоквартирному будинку є засіб обліку вузла комерційного обліку будинку (секції), а в разі відсутності вузла комерційного обліку - інженерний ввід мережі тепло-, водопостачання, водовідведення у будинок;

визначення особливостей укладання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, встановлення вимог до діяльності управителя, визначення його повноважень та відповідальність.

5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути такі економічні та політичні фактори: економічна криза, політична нестабільність, зміни в чинному законодавстві.

Позитивно впливатиме на дію цього акта економічне зростання.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Можливість виконання акта з боку органів державної виконавчої влади - Мінрегіону, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також юридичних осіб оцінюється як висока, оскільки впровадження вимог такого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з бюджету.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог регуляторного акта буде здійснюватися в установленому законом порядку.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Визначення вигод та витрат, формування таблиці вигод/витрат

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Вдосконалення регулювання на законодавчому рівні відносин у сфері житлово-комунальних послуг сприятиме збереженню наявного житлового фонду, підвищенню якості житлово-комунальних послуг та як наслідок зниженню соціальної напруги

Не потребує додаткових витрат з державного бюджету

Інтереси суб'єктів господарювання

Демонополізація та дерегуляція потенційно конкурентних ринків у сфері житлово-комунальних послуг сприятиме розвитку цих ринків та виходу на них нових учасників. Якісне врегулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг знизить юридичні та економічні ризики для учасників цих відносин

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

Інтереси громадян

Підвищення якості житлово-комунальних послуг, забезпечення можливості контролю за їх наданням.

Потребує додаткових витрат часу для вивчення норм регуляторного акта та їх реалізації

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Строк дії акта необмежений.

8. Показники результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у другому розділі АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - відсутній;

кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта - всі мешканці житла, а також суб'єкти господарювання, що надають житлово-комунальні послуги;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, - середній;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта - високий.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде проведено після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом.

Періодичне відстеження результативності - один раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Міністерство.

 

Т. в. о. Міністра регіонального
розвитку, будівництва та
житлово-комунального
господарства України

Д. В. Ісаєнко

"___" ____________ 2014 р.

 

Опрос