Идет загрузка документа (58 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно управления объектами государственной собственности (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 24.04.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Частину першу статті 89 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 p., N 18 - 22, ст. 144) доповнити абзацом такого змісту: "Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються Законом України "Про управління об'єктами державної власності".".

2. Статтю 23 Закону України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682; 1998 р., N 18, ст. 89; 1999 р., N 26, ст. 213; 2003 р., N 30, ст. 247; 2004 р., N 23, ст. 320; 2005 р., N 16, ст. 263; 2010 р., N 46, ст. 539; із змінами, внесеними Законом України від 18 квітня 2013 року N 221-VII) доповнити частинами такого змісту:

"До складу колегіального виконавчого органу (дирекції) господарських товариств (крім акціонерних) можуть включатися незалежні директори.

Незалежний директор - член колегіального виконавчого органу (дирекції), який не має будь-яких ділових, родинних або інших зв'язків з посадовими особами товариства та не є або не був протягом останніх трьох років головою чи членом виконавчого органу, ревізійної комісії товариства, посадовою особою органів управління дочірніх підприємств товариства.

Незалежним директором не може бути особа, яка:

є афілійованою особою товариства чи осіб, які є сторонами за правочинами з товариством, сукупний обсяг яких протягом року перевищує 5 відсотків балансової вартості активів товариства на початок фінансового року;

отримує від товариства будь-які доходи, за винятком доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена дирекції;

є власником частки більше ніж 5 відсотків статутного капіталу товариства (самостійно або разом з афілійованими особами);

є державним службовцем;

є аудитором товариства або була ним протягом трьох років, що передували його обранню до складу дирекції;

бере участь в аудиті товариства як аудитор, що працює в складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом трьох років, що передували його обранню до складу дирекції.

Кваліфікаційні вимоги, правила відбору та оцінки ефективності діяльності незалежних директорів визначаються у статуті господарського товариства.

Незалежний директор є членом колегіального виконавчого органу (дирекції) та має рівні права і обов'язки з іншими його членами.

Здійснюючи повноваження члена колегіального виконавчого органу (дирекції), зокрема голосуючи на його засіданнях, незалежний директор керується власним професійним досвідом щодо доцільності прийняття відповідних рішень.

З незалежним директором укладається цивільно-правовий договір.

Незалежний директор здійснює свої повноваження з дотриманням умов укладеного з ним договору та статуту товариства.".

3. У статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 18, ст. 88, N 49, ст. 301; 1999 р., N 29, ст. 239; 2004 р., N 50, ст. 539; 2006 р., N 8, ст. 89; 2009 р., N 8, ст. 105; 2011 р., N 4, ст. 22, N 29, ст. 272, N 44, ст. 458):

1) у частині першій:

абзац шостий після слів "інформації України," доповнити словом "судових";

доповнити частину абзацом такого змісту:

"Передача такого майна в оренду допускається за умови, що загальна площа нерухомого майна таких органів, яка не передається в оренду, у повному обсязі забезпечує виконання покладених на них завдань.";

2) абзац п'ятий частини другої після слів "причалів морських портів" доповнити словами ", а також майна, визначеного абзацом шостим частини першої цієї статті".

4. Частину четверту статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 2012 р., N 43, ст. 551, N 49, ст. 553; із змінами, внесеними Законом України від 5 липня 2012 року N 5081-VI) доповнити абзацом такого змісту:

"Не підлягають приватизації акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств, включених до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.".

5. У Законі України "Про холдингові компанії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 34, ст. 291; 2011 р., N 28, ст. 252; 2012 р., N 40, ст. 480):

1) у статті 6:

абзац другий частини п'ятої після слів "холдингової компанії" доповнити словами ", зокрема відповідне техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) разом з іншими документами, передбаченими рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим відповідно до частини сьомої цієї статті";

абзац перший частини дев'ятої викласти в редакції:

"Повноваження з управління корпоративними правами держави стосовно державної холдингової компанії, у тому числі питання щодо їх передачі відповідним суб'єктам управління, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про управління об'єктами державної власності", інших актів законодавства з питань управління корпоративними правами держави як об'єктами державної власності.".

2) у статті 71:

у першому реченні частини другої слова "акцій державних холдингових компаній, часток (паїв) держави у статутних капіталах господарських товариств" замінити словами і цифрами "пакетів акцій, часток розміром понад 50 відсотків статутного капіталу господарських товариств, акцій державних холдингових компаній";

у пунктах 4 та 6 частини третьої слово "обирає" замінити словом "призначає";

у частині четвертій:

перше речення абзацу другого викласти в такій редакції: "Кількісний склад наглядової ради становить сім осіб.";

в абзаці третьому слово "обрати" замінити словом "призначити";

у першому реченні абзацу четвертого слова "обираються з числа фізичних осіб, які мають" замінити словами "повинні мати".

6. У Законі України "Про управління об'єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., N 46, ст. 456; 2010 р., N 48, ст. 564; 2011 р., N 12, ст. 74, N 28, ст. 252, N 29, ст. 272, N 45, ст. 478; 2012 р., N 4, ст. 23, N 15, ст. 92, N 40, ст. 480; із змінами, внесеними законами України від 6 вересня 2012 року N 5213-VI та від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI):

1) у статті 3:

у частині першій:

абзац шостий викласти у такій редакції:

"державне майно, що використовується для забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів, управління яким здійснюється в порядку, визначеному цим Законом та/або окремими законами;";

доповнити частину абзацом такого змісту:

"майно, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства та повертається в державну власність за рішенням суду.";

2) у частині першій статті 4:

абзац третій виключити;

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"органи, які здійснюють управління державним майном, у тому числі закріпленим за ними, відповідно до повноважень, визначених цим Законом та/або окремими законами;";

3) у частині другій статті 5:

доповнити частину пунктом 71 такого змісту:

"71) приймає рішення про перетворення державних підприємств, включених до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а також державних підприємств, визначених у частині четвертій статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі;";

доповнити частину пунктами 91 і 101 такого змісту:

"91) приймає рішення про закріплення на праві оперативного управління державного майна за уповноваженими органами управління та органами, які здійснюють управління закріпленим за ними державним майном, для виконання покладених на них завдань, вилучення надлишкового майна, а також майна, що не використовується за цільовим призначенням, якщо інше не встановлено законом;";

"101) погоджує укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, інвестиційних договорів, договорів про спільну діяльність та управління майном;";

у пункті 18:

у підпункті "л" після слова "відсотків" доповнити словами "інвестиційних договорів", а слова ", договорів комісії, доручення" виключити;

доповнити пункт підпунктом "с" такого змісту:

"с) повернення та управління майном, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства та повертається в державну власність за рішенням суду;";

пункт 181 викласти в такій редакції:

"181) затверджує:

базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у відповідному році, господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;

методики:

оцінки об'єктів оренди;

розрахунку орендної (суборендної) плати за державне майно та пропорції її розподілу;

оцінки майна;

розрахунку концесійних платежів;";

пункт 24 викласти у такій редакції:

"затверджує критерії віднесення підприємств до тих, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та переліки таких підприємств;";

доповнити частину пунктами 251 і 252 такого змісту:

"251) затверджує типову форму стратегічного плану розвитку державних підприємств, установ, організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків;

252) затверджує типовий інвестиційний договір, типові договори про спільну діяльність або управління майном, однією із сторін яких є державні підприємства, установи, організації, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків;";

4) статтю 51 виключити;

5) у частині першій статті 52:

пункт 4 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"затвердження типових статутів державних підприємств та господарських організацій, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, крім банків;".

У зв'язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев'ятим;

у пункті 13 слово "відкритих" виключити;

доповнити частину пунктом 14 такого змісту:

"14) погоджує кандидатури осіб, що представляють державу в органах управління господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави (крім банків), інших господарських товариств, у статутному капіталі яких корпоративні права суб'єктів господарювання державного сектору економіки становлять понад 50 відсотків, та дочірніх підприємств господарських організацій, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, погоджує завдання на голосування з питань порядку денного загальних зборів та засідань наглядових рад господарських товариств (крім банків).";

6) у частині першій статті 6:

пункт 1 після слів "на державній власності" доповнити словами і цифрою "(за виключенням підприємств, включених до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а також державних підприємств, визначених у частині четвертій статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна")";

пункт 141 викласти в такій редакції:

"141) призначають з числа посадових осіб представників держави в органах управління господарських товариств, стосовно яких здійснюють повноваження з управління корпоративними правами держави, забезпечують їх обрання, надають доручення на представництво та відповідні завдання на голосування, контролюють їх виконання;";

у пункті 20 слова ", договори комісії, доручення" виключити;

7) доповнити Закон статтею 61 такого змісту:

"Стаття 61. Повноваження уповноважених органів управління та державних органів, які здійснюють управління закріпленим за ними державним майном

1. Державне майно, що використовується для виконання завдань, покладених на уповноважені органи управління та органи, які здійснюють управління закріпленим за ними державним майном, закріплюється за ними на праві оперативного управління.

2. Уповноважені органи управління та органи, які здійснюють управління закріпленим за ними державним майном, реалізуючи право оперативного управління, володіють, користуються, розпоряджаються таким майном в межах і спосіб, що визначений цим Законом та/або окремими законами, що регулюють діяльність відповідних органів.

3. Реалізуючи право оперативного управління, уповноважені органи управління та органи, які здійснюють управління закріпленим за ними державним майном:

1) ефективно використовують закріплене за ними майно, що забезпечує виконання покладених на них завдань;

2) виступають у випадках, визначених законом, орендодавцем закріпленого за ними майна;

3) списують закріплене за ними майно у встановленому законодавством порядку;

4) здійснюють повноваження, зазначені в пунктах 11 і 25 частини першої статті 6 цього Закону;

5) здійснюють інші передбачені законодавством повноваження щодо закріпленого за ними майна.";

8) у статті 7:

у частині першій:

у підпункті "ї" пункту 1 після слів "установам, організаціям" доповнити словами ", що належать до сфери його управління", а слова ", договори комісії, доручення" виключити;

у пункті 3:

підпункт "и" викласти в такій редакції:

"и) призначає з числа посадових осіб представників держави в органах управління господарських товариств, стосовно яких здійснює повноваження з управління корпоративними правами держави, забезпечує їх обрання, надає доручення на представництво та відповідні завдання на голосування, контролює їх виконання;";

доповнити пункт підпунктом "м" такого змісту:

"м) подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, за затвердженою ним формою інформацію про фінансово-господарську діяльність кожного окремого державного підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління, а також господарського товариства, корпоративні права якого перебувають в його управлінні.";

доповнити статтю частиною другою такого змісту:

"2. Фонд державного майна здійснює повноваження, визначені пунктами 2 - 8, 11, 12, 15 - 162, 21, 22, 24, 25, 27 - 29, 31, 35 частини першої статті 6 цього Закону та іншими законами стосовно об'єктів державної власності, які перебувають у сфері його управління.";

9) у статті 11:

частину третю викласти в такій редакції:

"3. Управління господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, здійснюється суб'єктами управління об'єктами державної власності через призначення уповноважених представників держави. Уповноваженому представнику держави надається доручення на представництво та завдання на голосування з питань порядку денного загальних зборів та засідань наглядових рад господарських товариств.";

у частині п'ятій:

в абзаці першому слова "згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України" виключити;

доповнити частину після абзацу сьомого новим абзацом такого змісту:

"Суб'єкти управління об'єктами державної власності у строк не пізніше 1 серпня року, що настає за звітним, подають центральному органу виконавчої влади з питань формування державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та забезпечення реалізації єдиної державної податкової та митної політики, а також центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, інформацію про кожне господарське товариство, яке має заборгованість із сплати дивідендів до Державного бюджету України, та розмір цієї заборгованості.".

У зв'язку з цим абзаци восьмий і дев'ятий вважати відповідно абзацами дев'ятим і десятим;

у другому реченні абзацу дев'ятого слова "у порядку, визначеному абзацом шостим" замінити словами "відповідно до вимог абзацу сьомого";

абзац перший частини дев'ятої після слів "їх відчуження" доповнити словами "(крім відчуження такого майна шляхом його приватизації)";

у частині шістнадцятій:

в абзаці першому слово "повноважний" замінити словом "уповноваженим";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Уповноважений представник держави бере участь у загальних зборах господарського товариства згідно з дорученням на представництво та голосує з кожного питання порядку денного відповідно до завдання на голосування, що надаються уповноваженим органом управління або Фондом державного майна України.";

10) доповнити Закон статтею 112 такого змісту:

"Стаття 112. Особливості управління господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави

1. В акціонерних товариствах, у статутному капіталі яких є державна частка, створення наглядової ради є обов'язковим незалежно від кількості акціонерів. До складу наглядових рад акціонерних товариств, у статутному капіталі яких є державна частка, можуть включатися незалежні члени наглядових рад.

Рішення про призначення незалежних членів наглядових рад акціонерних товариств ініціюється уповноваженими органами управління відповідно до закону.

2. Незалежний член наглядової ради - член наглядової ради, який не має будь-яких ділових, родинних або інших зв'язків з посадовими особами товариства та не є або не був протягом останніх трьох років головою чи членом виконавчого органу товариства, ревізійної комісії товариства, посадовою особою органів управління дочірніх підприємств товариства.

Незалежним членом наглядової ради не може бути особа, яка:

є афілійованою особою товариства чи осіб, які є сторонами за правочинами з товариством, сукупний обсяг яких протягом року перевищує 5 відсотків балансової вартості активів товариства на початок фінансового року;

отримує від товариства будь-які доходи, за винятком доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена ради;

є власником більш ніж 5 відсотків акцій товариства (самостійно або разом з афілійованими особами);

є державним службовцем;

є аудитором товариства або була ним протягом трьох років, що передували його обранню до наглядової ради;

бере участь в аудиті товариства як аудитор, що працює в складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом трьох років, що передували його обранню до наглядової ради.

3. Кількість незалежних членів наглядової ради визначається у статуті акціонерного товариства.

Кількість незалежних членів наглядової ради акціонерного товариства, 100 відсотків акцій яких перебувають у державній власності, не перевищує 10 відсотків кількісного складу наглядової ради.

Включення незалежних членів наглядових рад до складу наглядових рад здійснюється за результатами конкурсного відбору.

4. Незалежними членами наглядової ради в акціонерних товариствах, у статутному капіталі яких державна частка перевищує 50 відсотків, можуть бути фізичні особи, що мають повну вищу освіту та досвід роботи не менше трьох років у складі наглядових рад чи виконавчих органів акціонерних товариств або на керівних посадах компаній з управління активами, корпоративних фондів, фінансових установ.

5. Вимоги до незалежних членів наглядових рад у акціонерних товариствах, у статутному капіталі яких державна частка перевищує 50 відсотків, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

6. З незалежним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір.

Незалежний член наглядової ради здійснює свої повноваження з дотриманням умов укладеного з ним договору та статуту товариства.

Кваліфікаційні вимоги, правила відбору та оцінки ефективності діяльності незалежних членів наглядової ради визначаються у статуті товариства та відповідно до закону.

7. Незалежний член наглядової ради акціонерного товариства має рівні права і обов'язки з іншими її членами.

Здійснюючи повноваження члена наглядової ради товариства, зокрема голосуючи на її засіданнях, незалежний член наглядової ради керується власним професійним досвідом щодо доцільності прийняття відповідних рішень. У своїй діяльності незалежний член наглядової ради керується принципом лояльності до акціонерного товариства.

Принцип лояльності до акціонерного товариства полягає у забезпеченні пріоритетності інтересів товариства як суб'єкта господарювання (у разі виникнення конфлікту інтересів із його

акціонерами) і реалізується незалежним членом наглядової ради у межах повноважень і спосіб, що визначені законом та статутом товариства.

8. Незалежні члени наглядових рад голосують з усіх питань, включених до порядку денного засідання наглядової ради.

9. У господарських товариствах (крім акціонерних), у статутному капіталі яких є державна частка, створення колегіального виконавчого органу (дирекції) є обов'язковим.

10. До складу колегіального виконавчого органу (дирекції) господарських товариств (крім акціонерних), у статутному капіталі яких є державна частка, можуть включатися незалежні директори.

Рішення про призначення незалежного директора ініціюється уповноваженими органами управління відповідно до закону. Включення незалежних директорів до складу колегіального виконавчого органу (дирекції), здійснюється за результатами конкурсного відбору.

Вимоги до незалежних директорів у господарських товариствах (крім акціонерних), у статутному капіталі яких державна частка перевищує 50 відсотків, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

11. Конкурсний відбір незалежних членів наглядових рад та незалежних директорів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, у встановленому ним порядку.";

11) частину третю статті 12 виключити;

12) у статті 15:

частину другу викласти у такій редакції:

"2. Посадовим особам суб'єктів управління, які виконують завдання з управління об'єктами державної власності, зокрема в частині опрацювання питань погодження господарських рішень органів управління державних підприємств або щодо управління корпоративними правами держави в межах повноважень члена, голови наглядової ради або голови ревізійної комісії господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, може виплачуватися винагорода. Порядок надання, умови та розмір винагороди визначаються Кабінетом Міністрів України.";

частину третю виключити;

13) у статті 16:

у частині першій слова "органи державної контрольно-ревізійної служби" замінити словами "органи державного фінансового контролю";

частину другу виключити;

у частині четвертій слова ", перевіряє виконання умов договорів доручення на управління" виключити;

у частині сьомій слова "державної контрольно-ревізійної служби" замінити словами "державного фінансового контролю";

14) статтю 17 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Керівники суб'єктів управління, визначених цим Законом, несуть персональну відповідальність за своєчасність подання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, інформації, зазначеної в частині шостій статті 16 цього Закону, та її повноту.";

15) у тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління об'єктами державної власності" у відповідному відмінку, слова "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності," виключити.

7. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 41 - 45, ст. 529) доповнити статтею 1411 такого змісту:

"Стаття 1411. Особливості управління об'єктами державної власності у системі забезпечення функціонування судової влади

1. До об'єктів управління державної власності у системі забезпечення функціонування судової влади належить державне майно, яке закріплене за:

Конституційним Судом України, Верховним Судом України, вищими спеціалізованими судами;

судами загальної юрисдикції, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, органами суддівського самоврядування, Національною школою суддів України;

державними комерційними підприємствами, установами та організаціями, що утворені Державною судовою адміністрацією України.

2. Суб'єктами управління об'єктами державної власності у системі забезпечення функціонування судової влади є:

Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо закріпленого за ними державного майна;

Державна судова адміністрація України - щодо державного майна, яке закріплене за Державною судовою адміністрацією України, судами загальної юрисдикції, органами суддівського самоврядування, державними комерційними підприємствами, установами та організаціями, що нею утворені;

Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо закріпленого за нею державного майна, а також щодо державного майна, яке закріплене за Національною школою суддів України.

3. Суб'єкти управління об'єктами державної власності у системі забезпечення функціонування судової влади здійснюють управління закріпленим за ними майном відповідно до законодавства.

Державне майно, що закріплене за Конституційним Судом України, Верховним Судом України, вищими спеціалізованими судами, може бути об'єктом передачі між такими судами за їх взаємною згодою. Списання та відчуження такого державного майна здійснюється згаданими суб'єктами у встановленому законодавством порядку.

Державне майно, що закріплене за судами загальної юрисдикції, може бути об'єктом передачі між такими судами за їх взаємною згодою та за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Державне майно, що закріплене за судами загальної юрисдикції, органами суддівського самоврядування, може бути передане в оренду, списане, відчужене такими суб'єктами за згодою Державної судової адміністрації України.

Державне майно, що закріплене за Державною судовою адміністрацією України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, може бути списане, відчужене згаданими суб'єктами у встановленому законодавством порядку.

Державне майно, що закріплене за Національною школою суддів України, може бути передане в оренду, списане, відчужене за згодою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Щодо державного майна, яке закріплене за державними комерційними підприємствами, установами та організаціями, утвореними Державною судовою адміністрацією України, Державна судова адміністрація України виконує функції, передбачені пунктами 1, 3 - 8, 11, 18, 21 - 28, 30 - 33 і 35 частини першої статті 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", за винятком повноважень щодо господарських структур.".

8. У пункті 13 частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 28, ст. 311) слова "центральному органу виконавчої влади з питань економіки" замінити словами "центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері управління об'єктами державної власності,", а після слів "та організацій" доповнити словами ", а також господарських товариств".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності" подавався на розгляд Верховної Ради України (реєстраційний N 3107).

Відповідно до резолюції Міністра Кабінету Міністрів України О. Семерака від 03.03.2014 N 5367/1/1-14 доручено у місячний строк подати на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекти, що були подані на розгляд Верховної Ради України та які відкликані у зв'язку зі змінами у складі Уряду.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою законопроекту є розмежування повноважень суб'єктів управління об'єктами державної власності, створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки.

Законопроектом пропонується визначити особливості управління господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави. Зокрема, пропонується внести зміни до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", якими створюються правові підстави для включення до складу органів управління господарських товариств незалежних членів наглядових рад або незалежних директорів, що забезпечить підвищення ефективності управління об'єктами державної власності.

Законопроектом також передбачається встановити, що кількість незалежних членів наглядової ради акціонерного товариства, 100 відсотків акцій яких перебувають у державній власності, не перевищує 10 відсотків кількісного складу наглядової ради.

Відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 N 726 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади", яким передбачено створення Міністерства промислової політики України, реорганізувавши Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, законопроектом передбачається виключити із Закону України "Про управління об'єктами державної власності" статтю 51, якою визначено повноваження Агентства держмайна як суб'єкта управління об'єктами державної власності.

Також пропонується визначити правовий режим використання майна, закріпленого за органами виконавчої та судової влади і повноваження щодо розпорядження цим майном.

З метою встановлення прозорої процедури укладення суб'єктами господарювання державного сектору економіки інвестиційних договорів, договорів про спільну діяльність та управління майном, законопроектом передбачається надати Кабінету Міністрів України повноваження щодо погодження таких договорів та затвердження типових форм цих договорів, що, в свою чергу, сприятиме посиленню контролю за використанням об'єктів державної власності.

Крім того, пропонується розширити повноваження Кабінету Міністрів України щодо управління об'єктами державної власності, зокрема в частині прийняття рішення про перетворення підприємств, що не підлягають приватизації, у державні акціонерні товариства.

3. Правові аспекти

У даній сфері правових відносин діють Господарський кодекс України, Закони України "Про управління об'єктами державної власності", "Про господарські товариства", "Про оренду державного та комунального майна", "Про судоустрій і статус суддів", "Про приватизацію державного майна", "Про холдингові компанії в Україні".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект потребує погодження з Мінфіном, Фондом державного майна, НКЦПФР, Держпідприємництвом та Мін'юстом.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

Законопроект не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи, оскільки в ньому відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Законопроект не містить правил і процедур, що можуть становити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Законопроект розміщено на офіційному сайті Мінекономрозвитку та на офіційному урядовому веб-сайті "Громадянське суспільство і влада" для публічного обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект є регуляторним актом, що відповідає принципам державної регуляторної політики. Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не заподіють шкоди суб'єктам господарювання, громадянам та державі.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності" забезпечить удосконалення системи управління об'єктами державної власності, створить сприятливі умови для оптимізації структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління об'єктами державної власності.

 

Перший заступник Міністра
економічного розвитку
і торгівлі України

А. Максюта

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності"

1. Опис проблеми

Розроблення проекту Закону обумовлено тим, що чинне законодавство з питань управління об'єктами державної власності потребує удосконалення з метою забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, уточнення переліку суб'єктів управління об'єктами державної власності, визначення правового режиму використання закріпленого за ними майна тощо.

Крім того, законодавство з питань управління корпоративними правами держави потребує удосконалення з урахуванням принципів корпоративного управління ОЕСР, запровадження ринкових методів управління господарськими товариствами, у статутних капіталах яких є державна частка, тощо.

2. Цілі державного регулювання

Метою державного регулювання є удосконалення системи управління об'єктами державної власності, створення сприятливих умов для оптимізації структури державного сектору економіки, запровадження ринкових методів управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки.

3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Існує два альтернативних способи досягнення цілей державного регулювання.

1. Перший спосіб - внесення змін до Господарського кодексу України, Законів України "Про управління об'єктами державної власності", "Про господарські товариства", "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині удосконалення управління об'єктами державної власності.

Перший спосіб передбачає удосконалення законодавства з питань управління об'єктами державної власності зокрема шляхом:

визначення правового режиму використання державного майна, закріпленого за органами виконавчої і судової влади;

встановлення прозорої процедури укладення суб'єктами господарювання державного сектору економіки інвестиційних договорів, договорів про спільну діяльність та управління майном, шляхом надання Кабінету Міністрів України повноважень щодо погодження укладення зазначених договорів та затвердження типових форм цих договорів;

включення до складу органів управління господарських товариств незалежних членів наглядових рад або незалежних директорів тощо.

2. Другий спосіб - не вносити зміни до чинного законодавства.

Цей спосіб є неприйнятним, оскільки чинні законодавчі акти мають ряд суттєвих прогалин та неузгодженостей у частині їх застосування, потребують удосконалення з метою підвищення ефективності управління об'єктами державної власності тощо.

Таким чином, перший спосіб є єдиним ефективним способом досягнення поставленої мети.

4. Механізм, який застосовується для розв'язання проблеми, і відповідні заходи

Для розв'язання проблеми передбачається прийняти Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності".

Після набрання чинності зазначеним Законом механізм його дії полягатиме у наступному:

створюються правові підстави для включення до складу органів управління господарських товариств незалежних членів наглядових рад або незалежних директорів;

визначається правовий режим використання майна, закріпленого за органами виконавчої та судової влади і повноваження щодо розпорядження цим майном.

Кабінету Міністрів України надаються повноваження щодо прийняття рішення про реорганізацію підприємств, що не підлягають приватизації, у державні акціонерні товариства, погодження інвестиційних договорів, договорів про спільну діяльність та управління майном, а також затвердження типових форм цих договорів, що, в свою чергу, сприятиме посиленню контролю за використанням об'єктів державної власності.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

На дію регуляторного акта вплив зовнішніх факторів не очікується.

Прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної власності" забезпечить удосконалення системи управління об'єктами державної власності, створить сприятливі умови для оптимізації структури державного сектору економіки та запровадження ринкових методів управління об'єктами державної власності.

Реалізація запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Очікувані наслідки дії запропонованого регуляторного акта не заподіють шкоди суб'єктам господарювання, громадянам та державі.

6. Очікувані результати прийняття акта

Прийняття акта створить комплексну законодавчу основу для удосконалення процесів управління державною власністю, усуне неузгодженості чинного законодавства, створить умови для підвищення ефективності використання об'єктів державної власності та збільшення надходжень до державного бюджету.

таблиця 1

Сфера дії

Витрати

Вигоди

Держава

не передбачається

удосконалення системи управління об'єктами державної власності, збільшення надходжень до державного бюджету

Суб'єкти господарювання

не передбачається

створення сприятливих умов для підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки

Громадяни

не передбачається

недопущення порушень прав, законних інтересів громадян

7. Обґрунтування строку чинності акта

Термін дії регуляторного акта не обмежений.

8. Показники результативності акта

Ступінь ефективності запропонованих заходів очікується досить високий, проте прогнозувати можливі вигоди у грошовому (матеріальному) вимірі у цьому випадку неможливо.

Значення показників результативності регуляторного акта є прогнозним і встановлюється протягом різних періодів після набрання чинності актом. Перелік кількісних та якісних показників результативності регуляторного акта наведені у таблиці 2.

таблиця 2

Найменування показника

Розмір показника

кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта

За даними Реєстру корпоративних прав держави станом на 14.02.2014 в Україні налічувалося 568 господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі, з яких 260 товариств, державна частка яких перевищує 50 %, у тому числі 148 товариств з державною часткою 100 %.

На фізичних осіб дія акту не поширюватиметься.

розмір часу і коштів, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта

Суб'єктами господарювання та фізичними особами час та кошти не витрачатимуться

рівень поінформованості суб'єктів господарювання та фізичних осіб з основних положень акта

Середній, проект Закону України розміщений в мережі Інтернет на офіційному сайті Мінекономрозвитку. (http://www.me.gov.ua/) у розділі "Обговорення проектів документів".

Суб'єкти господарювання та фізичні особи будуть поінформовані з основними положеннями акту з газет "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України" і "Відомості Верховної Ради України".

розмір надходжень до бюджету

Передбачається збільшення надходжень до державного бюджету.

9. Заходи для відстеження результативності акта

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися до дня набрання чинності цим актом шляхом аналізу статистичної звітності, що надходить до Мінекономрозвитку.

З метою оцінки ступеня досягнення цим актом визначених цілей повторне відстеження результативності буде здійснене не пізніше як через рік після набрання чинності цим актом.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде проводитися відповідно до Порядку здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності та критеріїв визначення ефективності управління об'єктами державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2007 N 832, шляхом порівняння результативності показників, визначених під час проведення базового відстеження.

Періодичне відстеження здійснюватиметься раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта будуть порівнюватися із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Відстеження результативності регуляторного акта планується за допомогою таких заходів:

моніторингу ефективності управління об'єктами державної власності;

аналізу ефективності діяльності незалежних членів наглядових рад та незалежних директорів в органах управління господарських товариств.

Запропонований регуляторний акт обов'язковий для виконання всіма суб'єктами управління та суб'єктами господарювання.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Мінекономрозвитку.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено департаментом відносин власності Мінекономрозвитку (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, тел. 253-04-38).

 

Перший заступник Міністра
економічного розвитку
і торгівлі України

А. Максюта

Опрос